Целіакія: поширеність, особливості клінічного перебігу, діагностики, лікування та одужання хворих : Целиакия: распространенность, особенности клинического течения, диагностики, лечения и выздоровления больных

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
Національний медичний університет
імені О.О.Богомольця

На правах рукопису

Губська Олена Юріївна

УДК 616.341-008-036-07-08:[616-056.5:633.1

Целіакія:
поширеність, особливості клінічного перебігу,
діагностики, лікування та одужання хворих

14.01.36 гастроентерологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
доктора медичних наук

Науковий консультант
Пєрєдєрій В`ячеслав Григорович
д.мед.н., професор

Київ 2009 рік

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, ТЕРМІНІВ, ОДИНИЦЬ,
СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ

АГА

-

антигліадинові антитіла

АЛТ

-

аланінамінотрансфераза

АСТ

-

аспартатамінорансфераза

БГД

-

безглютенова дієта

ВЕГДС

-

відеогастродуоденоскопія

ВКЕ

-

відеокапсульна ентероскопія

ГГТ

-

гама-глутамінтранспептидаза

ГД

-

герпетиформний дерматит

ГДЗ

-

гастродуоденальна зона

ГЕ

-

глютенова ентеропатія

ДПГ/лТТГ

-

комплексний аналіз з визначенням титрів антитіл до дезамінованих пептидів гліадина та людської тканинної трансглутамінази

ДПК

-

дванадцятипала кишка

ЗПНЗ

-

зовнішньосекреторна недостатність підшлункової залози

ІЕЛ

-

інтраепітеліальний лімфоцитоз

ІФА

-

імуноферментний аналіз

ІФА-АГА

-

імуноферментний аналіз з визначенням АГА

ІФА-ДПГ/лТТГ

-

імуноферментний аналіз з визначенням ДПГ/лТТГ

ІФА-ТТГ

-

імуноферментний аналіз з визначенням ТТГ

ЛН

-

лактазна недостатність

ЛФ

-

лужна фосфатаза

ПЗ

-

підшлункова залоза

СНБР

-

синдром надмірного бактеріального росту

СНП

-

серонегативні пацієнти

СО

-

слизова оболонка

СПВ

-

синдром порушеного всмоктування

СПК

-

синдром подразненого кишечника

СПП

-

серопозитивні пацієнти

ТК

-

тонка кишка

ТТГ

-

тканинна трансглутаміназа

УЗД

-

ультразвукове дослідження

ФЕ

-

фекальна еластаза

ШКТ

-

шлунково- кишковий тракт

Зміст

Перелік умовних ПОЗНАЧЕНЬ, ТЕРМІНІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ......................................................................

2

Вступ..........................................................................................................

7

Розділ 1
Сучасні погляди на поширеність, етіологію, патогенез, діагностику та лікування целіакії.........

18

1.1. Целіакія як класична модель харчового несприйняття. Епідеміологія целіакії.................................................................................

18

1.2. Етіологія та патогенез глютенової ентеропатії..................................

26

1.3. Клінічна картина целіакії на сучасному етапі...................................

30

1.4. Сучасні підходи до діагностики целіакії............................................

35

1.5. Лікування целіакії.................................................................................

49

Розділ 2
Матеріали, програма та методи дослідження...........

57

2.1. Загальна характеристика клінічного матеріалу та програма дослідження..................................................................................................

57

2.2. Лабораторні методи дослідження.......................................................

64

2.2.1. Серологічний аналіз..................................................................

64

2.2.2. Біохімічні аналізи......................................................................

68

2.3. Інструментальні методи дослідження................................................

74

2.4. Методи статистичної обробки результатів........................................

78

Розділ 3
АНАЛІЗ РЕЗУЛЬТАТІВ СЕРОЛОГІЧНОГО СКРИНІНГУ НА ЦЕЛІАКІЮ.................................................................................................

80

3.1. Загальна поширеність целіакії у досліджуваній популяції за результатами серодіагностики..................................................................

81

3.2. Аналіз результатів серодіагностики у досліджуваних групах пацієнтів.......................................................................................................

88

3.3. Статеві та вікові особливості хворих на целіакію за результатами серологічного скринінгу..............................................................................

99

Розділ 4
вивчення та оцінка можливостей методів діагностики целіакії.....................................................................

109

4.1. Вивчення діагностичної цінності різних методів серодіагностики целіакії...........................................................................................................

111

4.2. Аналіз особливостей ураження слизової оболонки тонкої кишки у хворих на целіакію....................................................................................

125

4.3. Вивчення ролі та місця відеокапсульної ентероскопії у діагностиці целіакії......................................................................................

136

РОЗДІЛ 5
ДОСЛІДЖЕННЯ ОСНОВНИХ ВАРІАНТІВ КЛІНІЧНОГО ПЕРЕБІГУ ЦЕЛІАКІЇ...............................................................................

145

5.1. Поширеність та особливості перебігу «класичної» целіакії.............

146

5.2.Атиповий перебіг целіакії, як основний клінічний варіант захворювання на сучасному етапі..............................................................

167

РОЗДІЛ 6
Вивчення функціонального стану основних органів шлунково кишкового тракту у хворих на целіакію........................................................................................

179

6.1.Характеристика функціонального стану гастродуоденальної зони..............................................................................................................

179

6.2.Клініко - лабораторна характеристика функціонального стану підшлункової залози у хворих на глютенову ентеропатію...................

189

6.3. Характеристика функціонального стану печінки у хворих на целіакію.......................................................................................................

194

6.4. Особливості функціонального стану кишечника у хворих на целіакію.......................................................................................................

204

Розділ 7
Вивчення рідкісних та особливих варІантів перебігу целіакії. Герпетиформний дерматит Дюринга...................................................................................................

213

Розділ 8
вИВЧЕННЯ ЕФЕКТИвНОСТІ БезглютенОВОЇ дієтИ, як основнОГО методУ лікування целіакії............................

228

8.1.Вивчення впливу безглютенової дієти на перебіг целіакії у різних групах хворих...............................................................................................

228

8.2. Вплив безглютенової дієти на функціональний стан органів травлення у хворих на целіакію..................................................................

247

8.3. Аналіз основних причин невдалого лікування целіакії.....................

252

8.4. Вивчення впливу безглютенової дієти на перебіг герпетиформного дерматиту Дюринга......................................................

258

8.5. Вплив споживання готових безглютенових продуктів на ефективність лікування целіакії.................................................................

264

Розділ 9
АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ.....

270

ВИСНОВКИ................................................................................................

311

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ.............................................................

314

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...............................................

317

ДОДАТКИ...................................................................................................

359

ВСТУП

Целіакія (глютенова ентеропатія) це аутоімунне захворювання, яке уражує переважно тонку кишку генетично схильних осіб внаслідок споживання токсичного для них протеїну злакових глютену (головного компоненту пшениці, жита, ячменю та частково вівса). За останні роки увага до вивчення різних аспектів проблеми целіакії науковців та клініцистів неухильно зростає. Це стосується епідеміології, генетики, особливостей перебігу та лікування такого поширеного та складного захворювання, як глютенова ентеропатія. Говорячи про целіакію, все частіше повертаються до проблеми глобалізації захворювання [1, 2]. Наприклад, якщо нещодавно географічне поширення глютенової ентеропатії (ГЕ) обмежувалося переважно Європою та іншими розвинутими країнами - США, Канадою, Австралією, то нові епідеміологічні дослідження дали докази того, що захворювання також широко розповсюджене і інших частинах світу, включаючи азіатський континент. На сьогоднішній день середня поширеність целіакії за даними рекомендацій Всесвітньої гастроентерологічної організації (WGO) та Всесвітньої організації дигестивної ендоскопії (OMED) складає 1% популяції [3] із щорічним, повсюдним зростанням захворюваності.
Діагностика захворювань тонкої кишки в цілому і зокрема целіакії - до сьогоднішнього часу лишається досить складним для лікарів усього світу завданням. Це зумовлено особливостями анатомії та будови тонкої кишки, її довжиною та протяжністю й пов´язаною з цим складністю доступу для візуалізації внутрішньої поверхні органу на усьому його протязі [4]. Целіакія займає особливе місце серед усіх захворювань тонкої кишки. Відсутність вчасної діагностики глютенової ентеропатії призводить до значного зниження якості життя пацієнта, приєднання ураження інших органів та систем. Наслідком гіподіагностики целіакії стає збільшення матеріальних витрат на повторні обстеження та тривале симптоматичне, неефективне лікування [5,6,7]. Величезного значення набуває кількість ускладнень нелікованої глютенової ентеропатії (як з боку травного каналу, так і позакишкових) [8]. Ризик розвитку онкологічної патології у пацієнтів з недіагностованою целіакією значно зростає у порівнянні з загальною популяцією. Зокрема, частота виникнення аденокарцином тонкого кишечника у хворих на неліковану целіакію зростає у 80 - 90 разів, стравоходу більш, ніж у 20 разів; у 6 - 8% хворих виникають лімфоми тонкої кишки [9-12]. Таким чином, вивчення проблеми целіакії належить до складних та важливих завдань сучасної гастроентерології та медицини в цілому. З іншого боку, целіакія належить до захворювань з достатньо сприятливим прогнозом за умов призначення вчасного етіотропного лікування - довічного та повного виключення з раціону харчування продуктів, які містять глютен. Лікування целіакії може призвести до повного одужання пацієнта, а саме досягнення повної клініко лабораторної ремісії, відновлення попередньо ураженої структури слизової оболонки тонкої кишки, нормалізації якості життя пацієнтів, попередження ускладнень та доведення тривалості життя до такого у загальній популяції [13,14].
Діагноз «целіакія» займає своє особисте місце у Міжнародній класифікації хвороб Х перегляду - рубрика К 90.0. Незважаючи на успіхи світової медичної науки у діагностиці та лікуванні целіакії, діагностика глютенової ентеропатії в Україні лишається вкрай недосконалою: діагноз глютенової ентеропатії до цього часу не знайшов свого місця у вітчизняній практичній медицині та майже зовсім не виставляється лікарями. Це призвело до того, що в нашій країні відсутня вірогідна статистика щодо захворюваності на целіакію, особливо серед дорослого населення.
Незважаючи на успіхи світової медичної науки у діагностиці та лікуванні целіакії, її діагностика в Україні залишається надзвичайно недосконалою: діагноз «целіакія» до цього часу не знайшов свого місця у вітчизняній практичній медицині та майже зовсім не виставляться лікарями. Це призвело до того, що вірогідна статистика щодо захворюваності на целіакію, особливо серед дорослого населення України, відсутня. Залишаються не вивченими питання поширеності целіакії серед дорослих пацієнтів гастроентерологічного профілю та особливості клінічного перебігу захворювання, його вплив на стан органів шлунково-кишкового тракту (ШКТ) та діагностичні можливості різних методів діагностики целіакії. Не розроблені алгоритми діагностики ГЕ, немає чітко визначених критеріїв оцінки результатів лікування та протоколів курації хворих на целіакію у різних клінічних ситуаціях. Дослідження, спрямовані на вивчення проблеми целіакії у дорослих, розпочаті в Україні лише на початку нового століття на кафедрі внутрішньої медицини №1 Національного медичного університету імені О.О.Богомольця під керівництвом заслуженого діяча науки і техніки України, д.мед.н., професора Пєрєдєрія В.Г. Отже, проблема целіакії на сьогодні є безсумнівно актуальною та новою для України і являє собою одну з важливих медико-соціальних проблем, що потребує розробки нових методів діагностики та лікування захворювання з їх подальшим впровадженням у діяльність лікувально-профілактичних закладів.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами і темами. Дисертаційна робота є фрагментом планових науково-дослідних тем кафедри внутрішньої медицини №1 НМУ імені О.О.Богомольця. Фрагменти роботи виконувались згідно з тематиками проектів:
1. Державною програмою «Онкологія», в рамках якої виконувалася науково-дослідна робота «Впровадження в медичну практику сучасних методів діагностики, лікування та профілактики передракових захворювань кишечника та колоректального раку». Номер держреєстрації 0107U007120 (термін виконання - 2007-2008 рр.)
2. Науково-дослідною роботою «Удосконалення ранньої діагностики, лікування та профілактики передракових захворювань травного каналу». Номер держреєстрації №0104U006203 (термін виконання - 2004-2006рр.)
3. Науково-дослідною роботою «Удосконалення діагностики, лікування та профілактики основних захворювань травного каналу, печінки та підшлункової залози». Номер держреєстрації №0100U002638 (термін виконання - 2004-2006рр.)
4. Науково-дослідною роботою «Розробка та впровадження у клінічну практику нових підходів до діагностики, лікування та профілактики основних захворювань травного каналу, печінки, підшлункової залози та харчового несприйняття». Номер держреєстрації №0104U000458 (термін виконання - 2003-2005рр. )
5. Науково-дослідною роботою «Удосконалення ранньої діагностики та лікування гастроентерологічної патології з метою профілактики злоякісних новоутворень шлунково кишкового тракту». Номер держреєстрації №0107U002898 (термін виконання 2007-2009 рр.)
Автор дисертаційної роботи була відповідальним виконавцем цих проектів.
Мета дослідження. Удосконалення діагностики, лікування та покращення медичної реабілітації хворих на целіакію до досягнення повної ремісії шляхом розробки та впровадження нових лікувально діагностичних методів, алгоритмів та протоколів курації пацієнтів.
Для досягнення поставленої мети нами виділені наступні завдання:
1. Вивчити поширеність целіакії серед дорослих пацієнтів гастроентерологічного профілю.
2. Вивчити вікові та статеві особливості ураження на целіакію в осіб зазначеної популяції.
3. Оцінити діагностичну цінність методів діагностики целіакії та визначити найоптимальніші.
4. Проаналізувати особливості перебігу целіакії у дорослих.
5. Вивчити функціональний стан органів ШКТ у хворих на целіакію.
6. Вивчити та проаналізувати особливості перебігу герпетиформного дерматиту Дюринга, встановити взаємозв'язки із ураженням тонкої кишки та функціональним станом органів ШКТ.
7. Оцінити ефективність безглютенової дієти, як методу лікування целіакії, та встановити критерії ефективності лікування.
8. Визначити та проаналізувати найпоширеніші причини недостатньої ефективності безглютенової дієти та розробити способи їх корекції.
9. Розробити протоколи курації хворих на целіакію.
Об'єкт дослідження: хворі на целіакію.
Предмет дослідження: поширеність целіакії, серологічний скринінг, методи діагностики, особливості перебігу захворювання, оцінка результатів лікування, методи корекції персистенції симптоматики у пролікованих хворих.
Наукова новизна одержаних результатів.
В дисертаційній роботі вперше в Україні проведено скринінгове дослідження із визначенням серологічного поширення целіакії серед дорослих пацієнтів гастроентерологічного профілю та визначені вікові та статеві особливості їх ураження. Проаналізована діагностична цінність нових для України методів діагностики целіакії імуноферментного аналізу (ІФА) крові із визначенням титрів антигліадинових антитіл (АГА), антитіл до тканинної трансглутамінази (ТТГ), комбінованого тесту з одночасним визначенням титрів антитіл до пептидів гліадину та тканинної трансглутамінази людини (ДПГ∕лТТГ), серед яких найточнішим є ІФА-ДПГ∕лТТГ; морфологічного дослідження біоптатів слизової оболонки дванадцятипалої кишки, відеокапсульної ентероскопії. Вперше вивчені особливості та варіанти клінічного перебігу целіакії у дорослих, функціональний стан основних органів ШКТ у хворих на целіакію (шлунку та дванадцятипалої кишки, печінки, підшлункової залози, товстої кишки), рідкісний позакишковий прояв целіакії (герпетиформний дерматит Дюринга) та встановлені його взаємозв'язки із ураженням ШКТ. Вперше у дорослих пацієнтів вивчені можливості безглютенової дієти, як єдиного методу лікування целіакії та встан

Список литературы

ВИСНОВКИ

В результаті вперше проведеного в Україні клінічного дослідження вирішена наукова проблема удосконалення діагностики, лікування та покращення медичної реабілітації хворих на целіакію до досягнення повної ремісії, розроблені та впроваджені в практику нові лікувально-діагностичні методи, алгоритми та протоколи курації пацієнтів із целіакією.
1. Поширеність целіакії в Україні серед дорослих пацієнтів гастроентерологічного профілю із підвищеним ризиком наявності захворювання складає 5,9%.
2. У популяції дорослих пацієнтів віком від 15 до 75 років целіакія уражує молодих, працездатних осіб середнім віком 38,8+3,8 років. Кількість жінок, хворих на целіакію, переважає відповідний показник у чоловіків на 70%, складаючи співвідношення 1,7:1.
3. Найвищу діагностичну цінність у серодіагностиці целіакії має комплексний ІФА з визначенням антитіл до ДПГ∕лТТГ, чутливість якого складає 100%, що доводить пріоритетність методу у діагностиці целіакії. Чутливість ТТГ становить 86,7%, що свідчить по можливість його використання у стандартних діагностичних випадках. Чутливість АГА оцінена як низька (70%), що не дозволяє широко застосовувати метод.
4. Целіакія має переважно атиповий перебіг, який у загальній структурі захворювання вдвічі перебільшує кількість випадків класичної форми та складає 68,3%. Класична целіакія характеризується тяжким перебігом та у 59% ускладнюється синдромом порушеного всмоктування (СПВ) 2-3 ступенів тяжкості. Класична целіакія, ускладнена СПВ 2-3 ступенів тяжкості, супроводжується анемічним синдромом. Атипова целіакія у 33,5% випадків супроводжуються приєднанням асоційованої патології, серед якої аутоімуннні захворювання займають провідне місце (16,5% випадків).
5. Целіакія є причиною порушень роботи основних органів ШКТ. У 83% хворих на целіакію виявляється ураження гастродуоденальної зони, у 60% не пов′язане з інфікованістю Helicobacter pylorі. У 18,7% хворих на целіакію виявляється зовнішньосекреторна недостатність підшлункової залози. Перебіг целіакії супроводжується порушенням функціонального стану печінки: у 36,6% - безсимптомним підвищенням вмісту білірубіну, у 12% - підвищенням активності АСТ, АЛТ; у 15% - ГГТ, в 6,7% - ЛФ. Синдром подразненого кишечника є одним з найчастіших (19,5%) проявів порушення функціонального стану товстої кишки у хворих на целіакію.
6. Герпетиформний дерматит (ГД) Дюринга є рідкісним проявом целіакії, який зустрічається у 7,6% усіх випадків захворювання, характеризуючись типовою імунологічною відповіддю та структурними змінами слизової оболонки тонкої кишки. Клінічний перебіг ГД Дюринга у 86,6% супроводжується змінами з боку ШКТ, подібними до таких, що виявляються у хворих на атипову целіакію.
7. У хворих на целіакію призначення БГД у монотерапії у 62% дозволяє досягати повної ремісії. 10,4% хворих на класичну целіакію, ускладнену СПВ 2-3 ступенів тяжкості, вимагають додаткового призначення медикаментозного лікування у середньому на 4,2+2,1 тижнів. Критеріями ефективності лікування целіакії визнано позитивну динаміку клінічної картини захворювання; повну нормалізацію титрів антитіл; вірогідну позитивну морфологічну динаміку структури СО ТК, яка досягається у 70% хворих на целіакію за 15,0+3,0 місяців лікування за умов чіткого виконання вимог БГД.
8. Основною причиною персистенції клінічної симптоматики у хворих на целіакію є порушення безглютенової дієти (63,4%). Іншими причинами визначилися зовнішньосекреторна недостатність підшлункової залози (19%), лактазна недостатність (44%) та синдром надмірного бактеріального росту у тонкій кишці (12,3%), або їх комбінації. Встановлення та корекція вказаних причин дозволяють досягати повної ремісії захворювання.
9. Розроблено алгоритм курації хворих на целіакію, що дозволяє досягати повної ремісії за рахунок встановлення причин персистенції клінічної симптоматики і розробки методів корекції клінічних проявів хвороби шляхом надання додаткових дієтичних рекомендацій та медикаментозних призначень.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Пацієнтів із хронічним діарейним синдром, або тенденцією до нього, за наявності зниження ІМТ, СПК, ЗНПЗ, ЛН, аутоімунних захворювань (тіреоідиту, гепатиту, цукрового діабету 1 типу), рецидивуючих нашкірних папуло-везикулярних висипів та відповідних клініко-лабораторних проявів (залізодефіцитної анемії нез'ясованого генезу, гіпопротеінемії, безсимптомного підвищення функціональних печінкових проб) необхідно відносити до групи підвищеного ризику наявності целіакії.
2. У проведенні серологічного скринінгу на целіакію віддавати перевагу тестам із високою діагностичною значущостю - ІФА -ДПГ/лТТГ (рекомендується використовувати у складних діагностичних випадках та за умов неможливості проведення ентеробіопсії) або ТТГ. Використання АГА, внаслідок його низької діагностичної цінності, можливе лише у випадках відсутності інших серологічних маркерів за умов проведення комплексної діагностики, а саме - інших серологічних тестів та біопсії СО ТК. Встановлення 0-1 типів ураження СО за результатами морфологічного аналізу в безсумнівно СПП не повинно ставати підставою для виключення целіакії, а повинно спонукати за подальшого спостереженням за хворим, або призначення пробного лікування. У складних діагностичних випадках (при невідповідності результатів серологічного скринінгу морфологічному висновку) рекомендується використання відеокапсульної ентероскопії.
3. Оскільки класична целіакія зустрічається удвічі рідше, ніж атипова, необхідно проводити серодіагностику целіакії у групах ризику, а саме в пацієнтів із порушенням випорожнення (переважно тенденцією до хронічної діареї), СПК-подібною симптоматикою, здуттям живота, тривалою диспепсією, чітко не локалізований болем у черевній порожнині, зниженням індексу маси тіла, при ЗНПЗ, безсимптомному підвищенні печінкових проб, хронічному анемічному синдромі невизначеної етіології, за наявності аутоімунних захворювань.
4. Хворого на ГД Дюринга необхідно розглядати не лише як дерматологічного пацієнта, а й такого, який потребує спостереження та лікування гастроентеролога згідно алгоритмів та протоколів курації хворих на целіакію.
5. Основними критеріями успішності лікування целіакії слід вважати позитивну клінічну та імунологічну динаміку захворювання. Критеріями клінічної ремісії є: покращення до повної нормалізації загальної симптоматики клінічного перебігу хвороби; нормалізація загально-клінічних лабораторних показників (гематологічних (вміст еритроцитів, гемоглобіну, кольорового показника), біохімічних (нормалізація печінкових проб). Критеріями імунологічної (серологічної) ремісії слід вважати нормалізацію титрів серологічних біомаркерів целіакії.
6. Контроль динаміки серологічних показників слід проводити через 6 та 12 місяців від початку БГД. Повторну біопсію необхідно проводити за неефективності лікування (персистенція симптоматики та серологічних показників) протягом 12 та більше місяців лікування.
7. За умов персистенції симптоматики у хворого на целіакію необхідно проводити аналіз режиму харчування з пошуком можливих джерел контамінації їжі глютеном; виключати наявність ЗНПЗ, СНБР та лактазної недостатності з їх подальшою корекцією.
8. Хворим на целіакію рекомендується збагачувати їжу готовими безглютеновими продуктами харчування з метою скорочення терміну настання ремісії.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Catassi C., Fasano A. Celiac disease// Curr. Opin. Gastroenterol. -2000.- Vol. 24(6). P.687-691.
2. Catassi C., Ratsch I.M., Gandolfi L., Fabiani E., El Asmar R. et al. Why іs coeliac disease endemic in the people of Sahara?// Lancet.- 1999.- Vol.354.-P.647-648.
3. Celiac disease WGO-OMGE practice guideline // World gastroenterology news. 2005.-Vol.10 (iss.2) Suppl.1-8.
4. В.Г.Передерій, О.Ю.Губська, О.А.Перекрестова. Сучасні підходи до діагностики, лікування та харчування хворих на целіакію. Метод. рекоменд. Київ. 2005. - 29 с.
5. Парфенов А.И., Крумс Л.М., Екисенина Н.И. Актуальные вопросы диагностики и терапии болезней тонкой кишки// Тер. арх.- 1997.-T.1.-N1.- C.68-72.
6. Парфенов А.И., Крумс Л.М., Жукова С.Г. Реабилитация больных глютеновой энтеропатией // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. 1997.-Т.VII.-№4-С.74-78.
7. Парфенов А.И., Крумс Л.М.Современная концепция целиакии // РМЖ. -2004. - №2 С.13-15.
8. Fasano A Celiac disease: how to handle a clinical a clinical chameleon // N. Engl.J.Med.- 2003.-Vol.348.- P.2568-2570.
9. McCarthy C. Malignancy and celiac disease // Eur.J.Gastroenterol. 1331.-Vol.3. P.1-3.
10.Johnston S.D., Watson R.G.P. Small bowel lymphoma in unrecognised coeliac disease: cause for concern? // Eur. J. Gastroenterol. Hepatol.- 2000.- Vol. 12.- P. 645-648.
11. Askling J., Linet M., Gridley G., Halstensen T.S., Ekstrom K., Ekbom A. Cancer incidence in a population-based cohort of individuals hospitalized with celiac disease or dermatitis herpetiformis //Gastroenterology.-2002.- Vol.123.- P.1428-1435.
12. Dickey W. Colorectal neoplasia in older coeliac patients: coincidental, probably; important, certainly // Scand. J. Gastroenterol.- 2002.- Vol. 37.- P. 1054-1056.
13.American Gastroenterological Association medical position statement: Celiac sprue // Gastroenterology.- 2001.-.Vol. 120.- P.15221525.
14.Guideline for the diagnosis and treatment of celiac disease in children: recommendations of the North American Society for Pediatric Gastroenterology, Hepatology and Nutrition //J. Pediatr. Gastroenterol. Nutr.-2005.-Vol. 40 .- P.119.
15.Литинская Т.А., Передерий В.Г. Значение пищевой непереносимости в возникновении и развитии хронических дерматозов и методы ее определения // Український журнал дерматології, венерології та косметології. 2004.-№4.- С.6-8.
16.Передерий В.Г., Ткач С.М., Перекрестова Е.А. Потенциальные лопушки в дифференциальной диагностие синдрома раздраженной кишки // Сучасна гастроентерологія. 2004.- №4 (18).- с.26-32.
17.Nanda R., James R., Smith H et al. Food intolerance and irritable bowel syndrome // Gut. 1989. Vol.314.- P.779-782.
18.Барановский А.Ю., Назаренко Л.И., Райхельсон К.Д. Пищевая непереносимость (учебно методическое пособие). Спб: «Издательство «Диалект», 2006. 136 с.
19.Пыцкий В.И., Андрианова Н.В., Артомасова А.В. Аллергические заболевания. М.: Медицина, 1984.- 272 с.
20.Kurowski K., Boxer W.R. Food allergies: detection and management // Am.Farm.Physician.— 2008.— Vol.77 (12).— P.1678 —1686.
21. Cantani A. Benefits and concerns associated with biotechnology derived foods:can additional research reduce children health risks?// Eur.Rev.Med.Pharmacol.Sci.— 2006.— Vol.10 (4).—P.197 —206.
22.Osterballe M., Hansen T.K., Mortz C.G. et al. The prevalence of food hypersensitivity in an unselected population of children and adults // Pediatr.Allergy Immunol.— 2005.— Vol.16(7).— P.567 —573.
23.Food allegry intolerance. Brostoff J., Challacombe S. (second edition). Toronto. 2002. 977 p.
24.Dicke W.K. Simple dietary treatment for the syndrome of Gee-Herter// Ned. Tijdsch. Geneesk. 1941. P.1715-1716.
25.Dicke W.K. Celiac disease. Investigation of the harmful effects of certain types of cereal on patients suffering from celiac disease (Thesis). 1951 (Dutch); 2nd ed. 1993.
26.Davidson L.S.P., Fountain J.R. Incidence of sprue syndrome with some observation on the natural history / Br Med J 1950;1:1157-61
27.Fasano A. Celiac disease: The Рast, the Present, the Future // Pediatrics.- 2001.-Vol.107.- P.768-770.
28.Sanders D.S., Patel D., Stephenson T.J. et al. A primary care cross-sectional study of undiagnosed adult coeliac disease // European J. Gastro. Hep.- 2003.-Vol.15. P.407-413.
29.Bоеrk K., Busch S., Muller C.A. et al. Sporadic cerebellar ataxia associated with gluten sensitivity// Brain.- 2001.- Vol.124 P. 1013-1019.
30.Hadjivassiliou M., Grіnewald R.A., Sharrack B. et al. Gluten ataxia in perspective: epidemiology, genetic susceptibility and clinical characteristics// Brain. 2003.- Vol.126 P.685-691.
31.Hadjivassiliou M., Grunewald R.A., Kandler R.H. et al. Neuropathy associated with gluten sensitivity // J. Neurol. Neurosurg. Psychiatry. 2006.- Vol.77.-P.1262-1266
32.Catassi C. The world map of celiac disease // Acta Gastroenterol. Latinoam.- 2005.- Vol. 35. P.37-45.
33.Catassi C., Rаtsch I.M., Fabiani E., Rossini M., Bordicchia F., Candela F. et al. Celiac disease in the year 2000; exploring the iceberg // Lancet.- 1999.- Vol.343. P.200-203.
34.Catassi C., Fabiani E., Rіtsch I.M., Coppa G.V., Giorni P.L., Piedromenico R. et al. The celiac iceberg in Italy. A multicentre antigliadin antibodies screening for celiac disease in school-age subjects // Acta Paediatr. Suppl.- 1996.- Vol.412. P.29-35.
35.Logan R.F.A. Problems and Pitfalls in Epidemiological Studies of Coeliac Disease // Auricchio S., Visakorpi J.K. eds. Common food in tolerances 1: Epidemiology of celiac disease / Basel: Karger.-1992.-P.14-24.
36.Volta U., Bellentani S., Bianco Bianchi F., Brandi G., De Franceschi L., Miglioli L. et al. High prevalence of celiac disease in Italian general population // Dig. Dis. Sci.- 2001. Vol.46. P. 1500-1505.
37.Catassi C., Fanciulli G., DґAppello A.R., El Asmar R., Rondina C., Fabiani E. et al. Antiendomysium versus antigliadin antibodies in screening the general population for celiac disease // Scand. J. Gastroenterol.- 2000.- Vol.35.-. P. 732-736.
38.Anthunes H. First study on the prevalence of celiac disease in a Portuguese population // J. Pediatr. Gastroenterol. Nutr.- 2002.-Vol. 34.- P.240.
39.Cougnioux S., Ocmanta A., Cottel D., Mascart F., Geboes K., Cortot A. Prevalence de la maladie coeliaqu de lґadulete en population generale: premiйres donйes dans le nord de la France // Gastroenterol Clin. Biol.- 2000.-№24.- A.125.
40.Boutron-Ruault M., Jamamoto A., Galan P., Hercberg S. Dupistage de la maladie coeliaque chez des voluntaires adultes en France: litude coelimax, resultats preliminairs// Gastroenterol. Clin. Biol.- 2002.-26p.
41.Rostami K., Mulder C.J., Werre J.M. et al. High prevalence of celiac disease in apparently health blood donors suggests a high prevalence of undiagnosed celiac disease in the Dutch population // Scand. J. Gastroenterol.- 1999.- Vol.34(3). P.276-279.
42.George E.K., Jansen T.L., Mearin M.L., Mulder C.J. Epidemiology of celiac disease in The Netherlands // J. Pediatr. Gastroenterol. Nutr. -2002. Vol. 35(4). P.472-474.
43.Henker J., Lorel A., Conrad K., Hirsch T., Leopold W. Prevalence of asymptomatic celiac disease in children and adults in the Dresden region of Germany // Deutsch. Med. Wochenschr.- 2002. Vol.27. P.1511-1515.
44. Carlsoon A., Axelsson I., Borulf S. et al. Prevalence of IgA- antigliadin antibodies and IgA- antiendomisyum antibodies related to celiac disease in children with Down syndrome //Pediatrics.-1998. Vol.101 P.272-275.
45. Maki M., Mustalahti K., Кokkonen J. et al. Prevalence of Celiac disease among children in Finland // N.Engl. Med. 2003. Vol.348 P.2517-2524.
46. Catassi C., Ratsch I.M., Fabiani E. et al. High prevalence of undiagnosed coeliac disease in 5280 Italian students screened by antigliadin antibodies //Acta Paediatr. 1995. Vol.163. P.672-676.
47. Murray J.A., Van Dyke, Plevak M.F. et al. When is a coeliac a coeliac? Trends in the identification and clinical features of celiac disease in North American community, 1950-2001 //Clin.Gastroenterol.Hepatol.-2003.- Vol.1-P.19-27.
48. Fasano A., Berti I., Gerarduzzi T. et al. Prevalence of celiac disease in at-risk and not-at-risk groups in the United States: A large multicenter srudy // Arch. Intern. Med. 2003.- Vol.163. P.286-292.
49. Remes-TrocheJ.M.,Ramírez-IglesiasM.T.,Rubio-TapiaA. et al. Celiac disease could be a frequent disease in Mexico: prevalence of tissue transglutaminase antibody in healthy blood donors // J. Clin. Gastroenterol. 2006. Vol. 40(8). P.697-700.
50. TatarG. ,ElsurerR., SimsekH. Screening of tissue transglutaminase antibody in healthy blood donors for celiac disease screening in the Turkish population // Dig. Dis. Sci. - 2004.- Vol. 49(9).- Р.1479-1484.
51. SchweizerJ.J., von BlombergB.M., Bueno-de MesquitaH.B. Coeliac disease in The Netherlands / Scand. J. Gastroenterol.-2004.- Vol.39(4). Р. 359-364.
52.Bai J., Zeballos E., Fried M., Corazza G.R., Schuppan D., Farthing M.J.G, Catassi C., Greco L., Cohen H., Krabshuis J.H. WGO-OMGE Practice guideline. - Celiac disease // World Gastroenterol News.- 2005. Vol.10. P.1-8.
53.Hoffenberg E.J., MAcKenzie T., Barriga K.J. et al. A prospective study of the incidence of childhood celiac disease // J.Pediatr. 2003. Vol.243. P.308-314.
54.TelegaG.,BennetT.R.,WerlinS. Emerging new clinical patterns in the presentation of celiac disease //Arch Pediatr Adolesc Med.-2008. Vol.162(2).- Р.164-168.
55.BennetT.R.,WerlinS. Emerging new clinical patterns in the presentation of celiac disease //Arch. Pediatr. Adolesc. Med.-2008. Vol.162(2).-Р.164-168.
56. LaurinP.,StenhammarL.,Fälth-MagnussonK. Increasing prevalence of coeliac disease in Swedish children: influence of feeding recommendations, serological screening and small intestinal biopsy activity // Scand. J. Gastroenterol.-2004.-Vol.39(10). Р. 946-952.
57. Lohis S., Mustalahti K., Kaukinen K. et al. Increasing prevalence of celiac disease // XII International Celiac disease Symposium (New Yourk). 2006. P.105.
58. Korponay-Szabo I.R., Kovacs J.B., Czinner A., Goracz G., Vamos A., Szabo T. High prevalence of silent celiac disease in preschool children screened with IgA/IgG antiendomysium Antibodies // J. Pediatr. Gastroenterol. Nutr.- 1999.Vol.28. P.26-30.
59.Dobru D., Pascu O., Tanta M., Gheorghe C., Goldis A., Balan G. et al. The prevalence of coeliac disease at endoscopy units in Romania: routine biopsies during gastroscopy are mandatory (a multicentre study) // Rom. J. Gastroenterol.- 2003.-Vol.12. P.97-100.
60.Kolek A. Incidence of Coeliac disease in Northern Moravia in 1965 1989 / J. Pediatr. 1993.- Vol.48.-.P.614-616.
61.Micetik-Turk D. Increasing incidence of celiac disease in North-East Slovenia // Slov. Pediatr.- 1994.- Vol.1. P.30-33.
62.Ress K., Harro M., Maaroos H.I., Harro J., Uibo R., Uibo O. High prevalence of coeliac disease: Need for increasing awareness among physicians // Dig. Liver. Dis.- 2007.- Vol.39.-P.136-139.
63.Lanzini A., Villanacci V., Apillan N. еt al. Epidemiological, clinical and histopathologic changes in celiac disease: results of case- findings population program in an Italian community // Scand. J. Gastroenterol. 2005 Vol.40(8) P.950-957.
64.de Freitas I.N., Sipahi A.M., Damiao A.O. et al. Сeliac disease in Brazilian adults // J.Clin.Gastroenterol. 2002. - Vol.34(4) P.430-434.
65.Akbari M.R., Mohammadkhani A., Fakheli H. et al Screening of the adult population in Iran for celiac disease: comparison of the tissue-transglutaminase antibody and anti-endomysial antibody tests // Eur. J.Gastroenterol. Hepatol. 2006 Vol. 18(11) P.1181-1186.
66.Jansen T.L., Mudler C.J., Karssen P.H. et al. Epidemiological survey of the Dutch Coeliac Society: an update 1992// Eur.J.Gastroenterol.Hepatol. 1993- Vol.5 P.73-75.
67.Freitas I.N., Sipahi A.M., Damiao A.О. et al. Celiac disease in Brazilian adults // J. Clin. Gastroenterol. 2002. Vol.34(4) P.430-434.
68.Remes-TrocheJ.M.,Ramírez-IglesiasM.T.,Rubio-TapiaA. et al. Celiac disease could be a frequent disease in Mexico: prevalence of tissue transglutaminase antibody in healthy blood donors // J. Clin. Gastroenterol. 2006. Vol.40(8). P.697-700.
69. Zarkadas M., Cranney A., Case S. The impact of gluten-free diet on adults with coeliac disease: results if a national survey // J.Hum. Nutrit.Diet. 2006. Vol. 19(1) P.41-49.
70. Santiago Vivas, Jose Riuz de Morales, Marisa Fernandes. Is Celiac disease in children and adults the same condition? Clinical and pathologigal differences //XII Int. CD Symp. (Abstracts). 2006. P.113.
71. Sood A., Midha V., Sood N.et al. Adult celiac disease in northern India // Indian J Gastroenterol. 2003.- Vol.22(4) P.124-126.
72.Sachdev A., Srinivasan V., Maheswary S. Adult onset celiac disease in north India // Trop.Gastroenterl. 2002. Vol. 23(3) P.117-119.
73.Kagnoff M.F. Celiac disease - pathogenesis: the plot thickens //Gastroenterology. 2002.-Vol.123. P. 939-943.
74. Van de Wal Y., Kooy Y.M., Van Veelen P. Glutenin is involved in the gluten-driven mucosal T cell response // Eur. J.Immunol. 1999. Vol. 2- P. 3133-3139.
75. Molberg O., Solheim Flaete N., Jensen T. et al. Intestinal T-cell responses to high molecular-weight glutenins in celiac desease //Gastroenterology. 2003. Vol.125. P.337-344.
76.Koning F. Celiac disease: caught between a rock and a hard place// Gastroenterology.-2005.- Vol.129.- Р.1294-1301.
77.Clot f.. Fulchignoni-Lataud M.C., Renouz C. et al. Lonkage adn association study of the CTLA-4 region in coeliac disease for Italian and Tunisian populations // Tisue Antigens.- 1999. Vol.54.-P.527-530.
78.Brophy K., Ryan A.W., Thomton J.M. et al. Haplotypes in the CTLA4 region are associated with coeliac disease in the Irish population // Genes and Immunity. 2006. Vol.4.. P.19-26.
79.Wellcome Trust Case Control Consortium. Genome-wide association stidy of 14000 cases pf seven common diseases and 3000 shared controls / Nature. 2007. Vol.447 (7145).-P.661-678/
80.Louka A.S., Nilsson S., Olsson M. et al. HLA in coeliac disease families: a novel test of risk modification by the 'other' haplotype when at least one DQA1*05-DQB1*02 haplotype is carried // Tissue Antigens.- 2002.- Vol. 60. Р.147-154.
81.Greco L., Romino R., Coto I., Di Cosmo N., Percopo S. et al. The first large population twin study of celiac disease // Gut.- 2002. Vol.50.- P.624-628.
82.Mulder C.J. Letter: HL-A antigens and celiac disease // Lancet. 1974.-Vol.2.-P.727.
83.Jabri B., Sollid L.M. Mechanisms of disease: immunopathgenesis of complex disorder// Tissue Antigens. 2003. Vol.61.- P.105-117.
84.Karell K., Louka A.S., Moodle S.J. et al. HLA types on celiac disease patients not carrying the DQ1*05-DQB1*05(DQ2) heterodimer: results from the European Genetics Cluster on Celiac disease // Hum.Immunol.-2003.- Vol.64.-P.469-477.
85.Sollid L.M., Markussen G., Ek J. et al. Evidence for a primary association of celiac disease to particular HLA-DQ alpha-beta heterodimer // J.Exp.Med. 1989 Vol.169.- P.345-350.
86.Sollid L.M. Coeliac disease: dissecting a complex inflammatory disorder // Nat. Rev. Immunol. 2002. Vol.2. Р. 647655.
87.Saavalainen P. Genetics of celiac disease // Int.Celiac disease Meeting., Maribor, 2007. 214p.
88.Louka A.S., Sollid L.M. HLA in celiac disease: unraveling the complex genetics of a complex disorder // Tissue Antigens.- 2003.-Vol.64.- P.469-477.
89.Molberg O., Mcadam S.N., Korner R. et al. Tissue transglutaminase selectively modifies gliadin peptides that recognized by gut-derived T-cell in celiac disease // Nat. Med. 1998 Vol. 4.- P.713-717.
90. Hausch F., Shan l., Santiago N.A. Intestinal digestive resistance of immunodominant gliadin peptides // Am.J.Physiol. Gastrointest.Liver Physiol.- 2002.- Vol.283. P.996- 1003.
91.Maiuri L., Ciacci C., Ricciardelli I., Vacca L., Raia V., Auricchio S., Picard J., Osman M., Quaratino S., Londei M. Association between innate response to gliadin and activation of pathogenic T cells in coeliac disease // Lancet.- 2003.-Vol.362 . P.30-37.
92.Tuckova L., Novotna J., Novak P., Flegelova Z., Kveton T., Jelinkova L., Zidek Z., Man P., Tlaskalova-Hogenova H. Activation of macrophages by gliadin fragments: isolation and characterization of active peptide // J. Leukoc. Biol.-2002.- Vol.71.-.P.625-631.
93.Nikulina M., Habich C., Flohe S.B., Scott F.W., Kolb H. Wheat gluten causes dendritic cell maturation and chemokine secretion // J. Immunol.-2004.-.Vol.173.-.P.1925-1933.
94.Korponay-Szabo I. Antibody testing in celiac disease // Int. celiac disease meeting (Maribor). 2007. P.71-83.
95. Green P.H., Jabri B. Celiac disease //Lancet.- 2003. Vol.362. P.383-391.
96.Fasano A. Clinical presentation of Celiac Disease in the Pediatric Population // Gastroenterology.- 2005.-Vol.128. P.S68-S73.
97.Ravikumara M., Tuthill D.P., Jenkins H.R. The changing clinical presentation of celiac disease // Arch. Dis. Child.- 2006.- Vol. 91.-P.969-971.
98.Lo W., Sano K., Lebwohl B. et al. Changing presentation of adult coeliac disease // Dig. Dis. Sci. - 2003.- Vol.48.-P.395-398.
99. Working group of ESPGHAN: Revised criteria for diagnosi of celiac disease // Arch. Dis. -1990.- Vol.65.- P.909-911
100. Auricchio S., Mazzacca G., Tosi R. et al. Celiac disease as a familiar condition: identification of asymptomatic celiac patients within family groups // Gastroenterol. Intern. 1988. Vol.1. P.25-31
101. Mаki M. Changing features of coeliac disease. In: Lohiniemi S., Collin P., Mаki M. eds. Changing features of coeliac disease. Tampere // The Finnish Coeliac Society.- 1998.- P.1-3.
102. Fasano A., Catassi C. Coeliac disease in children // Best. Pract. Res. Clin. Gastroenterol. 2005.- Vol.19(3). P.467-78.
103. Maki M., Lohi O. Celiac disease. In: Walker A.W., Goulet O., Kleinman R.E., Sherman P.M., Shneider B.L., Sanderson I.R. eds. Pediatric gastrointestinal disease. - Fourth Ed. Hamilton Ontario // BC Decker. Inc.- 2004.- P.932-943.
104. Ревнова М.О. Целиакия у детей // Ревнова М.О.- СПб: 2005.- 25с.
105. Corazza G.R., Valentini R.A., Andreani M.L. et al. Subclinical coeliac disease is a frequent cause of iron deficiency anaemia // Scand. J.Gastroenterol. 1995. Vol.30(2).- P.153-156.
106. Garrido C., Gaya J., Liompart A. et al. A prevalence of monosymptomatic celiac disease in patietns with iron deficiency anaemia // Gastroenterologia y Hepatologia. 1997. Vol.20 (4). P.172-174.
107. Rewers М., Liu E., Simmons J., Redondo M.J., Hoffenverg E.J. Celiac disease associated with type 1 diabetes mellitus // Endocrinol. Metab. Clin. North Am. 2004. Vol.33.- P.197-214.
108. Buysschaert M. Coeliac disease in patients with tipe 1 diabetes mellitus and auto-immune thyroid disorders // Acta Gastroenterol. Belg. 2003. -Vol. 66.- P. 237-240.
109. Bernstein C.N., Leslie W.D., Leboff M.S. AGA technical review on osteoporosis in gastrointestinal diseases// Gastroenterology. 2003. Vol.124 (3). P.795-841.
110. Gonzalez D., Sugai E., Gomez J.C. et al. Is it nesessary to screen for celiac disease in postmenopausal osteoporosis women?// Calcif.Tissue Int. 2002. Vol.71(2). P.141-144.
111. Hadjivassiliou M., Grunewald R.A., Kandler R.H. et al. Neuropathy associated with gluten sensitivity // J. Neurol. Neurosurg. Psychiatry.- 2006.- Vol.77.- P.1262-1266.
112. Selva-O'Callaghan A., Casellas F., De Torres I., Palou E., Grau-Junyent J.M., Vilardell- Tarres M. Celiac disease and antibodies associated with celiac disease in patients with inflammatory myopathy // Muscle Nerve. 2006.- Vol.10.- P.1002.
113. Hadjivassiliou M., Gibson A., Davies-Jones G.A.B., Lobo A., Stephenson T.J., Milford-Ward A. Is cryptic gluten sensitivity an important cause of neurological illness? // Lancet. 1996. - Vol.347. P.369-71.
114. Sanders D.S., Patel D., Stephenson T.J. et al. A primary care cross-sectional study of undiagnosed adult coeliac disease // European J. Gastro. Hep.- 2003.- Vol.15. P.407-413.
115. Burk K., Busch S., Muller C.A. et al. Sporadic cerebellar ataxia associated with gluten sensitivity // Brain.-.2001.-Vol.124.-.P.1013-1019.
116. Mackey J., Treem W.R., Worley G., Boney A., Hart P., Kisshnani P.S. Frequency of celiac disease in individuals with Down syndrome in the United States // Clin. Pediatr. 2001. Vol.40. P.249-252.
117. Book L., Hart A., Black J., Feolo M., Zone J., Neuhausen S.L. Prevalence and clinical characteristics of celiac disease in Down syndrome in a US study // Am.J.Med. Gen. 2001. Vol.98. P.70-74.
118. ShamalyH.,MahameedA.,SharonyA.,ShamirR. Infertility and celiac disease: do we need more than one serological marker?// Acta Obstet. Gynecol. Scand. 2004.- Vol. 83 (12). P.1184-1188.
119. Holmes GKT. Non-malignant complications of coeliac disease // Асta Pediatr. 1996.- Vol.412 (Suppl.)- Р.68-75.
120. Murray J. The widening spectrum of celiac disease // American Journal of Clinical Nutrition.- 1999. Vol. 69(3). - Р.354-365.
121. GarampazziA.,RapaA.,MuraS.,CapelliA.,ValoriA.,BoldoriniR.OderdaG. Clinical pattern of celiac disease is still changing // J. Pediatr.Gastroenterol. Nutr. -2007.- Vol. 45(5). P.611-614.
122. Etami M.H., Kouhestani S., Adibi P., Hashemipour M. et al. A typical presentation of celiac disease is increasing // XII Int. celiac disease symposium. 2006. P.63.
123. GarampazziA.,RapaA.,MuraS. Clinical pattern of celiac disease is still changing // J. Pediatr. Gastroenterol. Nutr. - 2007.- 45(5). Р.611-614.
124. West J., Logan R.F., Hill P.G., Khaw K.T. The iceberg of celiac disease: what is below waterline?// Clin. Gastroenterol. Hepatol. 2007. Vol.5 (1). P.59-62.
125. Schmitz J., Garnier-Lengline L. Celiac disease diagnosis in 2008 // Arch. Pediatr. 2008. Vol.15 (4). P.456-461.
126. Piccoli A., Capelli P., Casragnin A., Cipolly V. Et al. Latent celiac disease in subjects with serum antiendomysial antibodies and normal intestinal biopsy // Pediatr. Med. Chir. 2002. Vol.24(5). P.358-362.
127. Williamson D., Marsh M. Celiac disease // Mol.Biotechnol. 2002. Vol.22(3).- P.293-299.
128. Piccoli A. Many celiac disease patients have latent disease despite normal diet // Gut. 2007.-Vol.56. P.1379-1386.
129. Karpati S. Dermatitis herpetiformis: close to unravelling a disease // J. Dermatol. Sci.- 2004.-Vol. 34 P.8390.
130. Reunala T., Salmi J., Karvonen J. Dermatitis herpetiformis and coeliac disease associated with Addison's disease // Arch. Dermatol.- 1987.- Vol.123.- P.930-932.
131. Holmes G.K.T., Stokes P.L., Sorahan T.M., Prior P., Waterhouse J.A.H, Cooke W.T. Coeliac disease, gluten free diet and malignancy// Gut.- 1976.- Vol.17. P.612619.