ЛІКУВАННЯ ХВОрИХ НА ПЕПТИЧНУ ВИРАЗКУ З УРАХУВАННЯМ ПСИХОСОМАТИЧНИХ ПОРУШЕНЬ ОРГАНІЗМУ : Лечение больных язвенной болезнью С УЧЕТОМ психосоматических нарушений ОРГАНИЗМА



  • Название:
  • ЛІКУВАННЯ ХВОрИХ НА ПЕПТИЧНУ ВИРАЗКУ З УРАХУВАННЯМ ПСИХОСОМАТИЧНИХ ПОРУШЕНЬ ОРГАНІЗМУ
  • Альтернативное название:
  • Лечение больных язвенной болезнью С УЧЕТОМ психосоматических нарушений ОРГАНИЗМА
  • Кол-во страниц:
  • 142
  • ВУЗ:
  • „УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ”
  • Год защиты:
  • 2009
  • Краткое описание:
  • ВИЩИЙ ДЕРЖАВНИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД УКРАЇНИ
    „УКРАЇНСЬКА МЕДИЧНА СТОМАТОЛОГІЧНА АКАДЕМІЯ”

    На правах рукопису

    ГОПКО
    Олександр Феліксович

    УДК [616.342+616.33] 002.44 003.96 08

    ЛІКУВАННЯ ХВОрИХ НА ПЕПТИЧНУ ВИРАЗКУ З УРАХУВАННЯМ ПСИХОСОМАТИЧНИХ ПОРУШЕНЬ ОРГАНІЗМУ


    14.01.36 гастроентерологія

    Дисертація
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата медичних наук

    Наукові керівники:
    Скрипник Ігор Миколайович
    доктор медичних наук, професор
    Непорада Каріне Степанівна
    доктор медичних наук, професор


    Полтава 2009









    ЗМІСТ

    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ....................................................................4
    ВСТУП......................................................................................................................5
    РОЗДІЛ 1 ПЕПТИЧНА ВИРАЗКА:
    СУЧАСНІ ПОГЛЯДИ НА ПАТОГЕНЕЗ ТА ЛІКУВАННЯ
    (огляд літератури)..................................................................................................11
    1. 1. Helicobacter pylori та слизовий бар’єр гастродуоденальної зони: механізми взаємозв’язку.......................................................................................11
    1.2. Сучасні стратегії лікування пептичної виразки .........................................16
    1.3. Місце психосоматичних порушень організму в патогенезі пептичної виразки та шляхи їх корекції ...24
    РОЗДІЛ 2
    ОБ’ЄКТИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ.............................................................33
    2.1. Об’єкти та методи експериментальних досліджень33
    2.1.1. Біохімічні та гістоморфологічні методи досліджень...34
    2.2. Об’єкти та методи клінічних досліджень.35
    2.2.1. Біохімічні методи дослідження .38
    2.2.2. Інструментальні методи дослідження...39
    2.2.3. Методи дослідження психологічного стану та якості життя хворих ....39
    2.3. Математико-статистичний аналіз результатів.............................................41
    РОЗДІЛ 3
    ВПЛИВ ПОПЕРЕДНЬОЇ АДАПТАЦІЇ НА ПАТОГЕНЕТИЧНІ
    МЕХАНІЗМИ ПЕПТИЧНОЇ ВИРАЗКИ.............................................................42
    РОЗДІЛ 4
    ЗАЛЕЖНІСТЬ ПЕРЕБІГУ ПЕПТИЧНОЇ ВИРАЗКИ ВІД ПСИХОСОМАТИЧНИХ ПОРУШЕНЬ ОРГАНІЗМУ ХВОРИХ 54
    4.1. Вплив психосоматичних розладів на якість життя у хворих на пептичну виразку....54
    4.2. Взаємозв’язок між психосоматичними порушеннями організму і метаболічними процесами у слизовому бар’єрі гастродуоденальної зони 59
    РОЗДІЛ 5
    ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ МЕЛАТОНІНУ ТА РЕБАМІПІДУ В КОМПЛЕКСНІЙ ТЕРАПІЇ ХВОРИХ НА ПЕПТИЧНУ ВИРАЗКУ.65
    5.1. Вплив мелатоніну на психосоматичний стан у хворих на пептичну виразку65
    5.2 Вплив мелатоніну на резистентність слизового бар’єра гастродуоденальної зони ......69
    5.3. Вплив ребаміпіду на якість життя та стан метаболічних процесів у слизовій оболонці гастродуоденальної зони.77
    ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ .........................................88
    ВИСНОВКИ.........................................................................................................112
    ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ.........................................................................114
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...........................................................115











    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ





    АГБТ


    - антигелікобактерна терапія




    ГДЗ


    - гастродуоденальна зона




    ІПП


    - інгібітори протонної помпи




    ПВ


    - пептична виразка




    ПВДК


    - пептична виразка дванадцятипалої кишки




    ПОЛ


    - перекисне окислення ліпідів




    СО


    - слизова оболонка




    СОД


    - супероксиддисмутаза




    СОШ


    - слизова оболонка шлунка




    ТБК


    - тіобарбітурова кислота




    ХС


    - холестерол




    ЦОГ


    - циклооксигеназа




    IL


    - інтерлейкін




    НР


    - Helicobacter pylori




    NANA


    - N-ацетилнейрамінова кислота






    ВСТУП

    Актуальність теми. Пептична виразка (ПВ) шлунка та дванадцятипалої кишки відноситься до найбільш актуальних проблем сучасної гастроентерології, займає одне з провідних місць серед гастроентерологічних захворювань і має надзвичайне медико-соціальне значення в Україні, що зумовлено зростанням її поширеності на 25,3% за період з 1997 по 2006 рр. [84, 120].
    Серед основних агресивних факторів, які сприяють ульцерогенезу, провідну роль відводять інвазії Helicobacter pylori (НР) як визнаного з позицій доказової медицини етіотропного чинника [59, 82, 85, 124, 214]. Незважаючи на вагомі досягнення у розкритті етіології та механізмів розвитку захворювання, сучасні можливості фармакотерапії з урахуванням ерадикації гелікобактерної інфекції, розробка нових методів профілактики та лікування ПВ можлива лише за умов глибокого вивчення патогенетичних механізмів розвитку захворювання [41, 44, 101, 205]. Наявність значної кількості існуючих теорій остаточно не розв’язує проблему патогенезу ПВ [50, 61, 97, 108, 139].
    Переважна більшість наукових досліджень присвячена вивченню ролі агресивних чинників (НР, підвищена кислотопродукція шлунка) у патогенезі захворювання, пошуку ефективних схем антигелікобактерної терапії (АГБТ) та засобів фармакологічної кислотосупресії [11, 26, 33, 48, 84, 100, 104, 221]. Проте, в лікувальних комплексах хворих на ПВ практично відсутні засоби, які підвищують резистентність слизового бар’єра гастродуоденальної зони (ГДЗ) як важливого захисного чинника в патогенезі захворювання.
    Серед етіологічних факторів ПВ важливу роль займає психоемоційний стрес, який супроводжується зростанням рівня емоційної напруги, тривожності та сприяє розвитку психосоматичних порушень у даної когорти пацієнтів. Поряд з тим, психічні детермінанти є кофакторами, які набувають причинного значення лише в поєднанні з генетичними, конституційними, інфекційними (НР), імунними та місцевими факторами, що реалізують розвиток ПВ [12, 16, 32, 54, 76, 91].
    Одним із можливих ефективних способів корекції психосоматичних порушень при ПВ є включення мелатоніну до складу комплексної терапії, а підвищення резистентності слизового бар’єра ГДЗ може бути досягнуте за умов призначення ребаміпіду, що вцілому сприятиме покращенню якості життя хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки (ПВДК).
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом науково-дослідницької роботи ВДНЗ України «Українська медична стоматологічна академія» МОЗ України та ДУ «Інститут терапії імені Л.Т. Малої АМН України» «Розробка нових методів діагностики, лікування та профілактики захворювань органів травлення в сполученні з іншими захворюваннями систем організму» (№ державної реєстрації 0106U000964). Автор є безпосереднім виконавцем фрагменту цієї теми.
    Метою даного дослідження є підвищення ефективності лікування хворих на пептичну виразку на підставі клініко-експериментального вивчення патогенетичних механізмів розвитку захворювання з урахуванням психосоматичних порушень організму.
    Для досягнення поставленої мети планується вирішити наступні задачі дослідження:
    1. Дослідити патогенетичні механізми розвитку ерозивно-виразкових ушкоджень шлунка та обґрунтувати можливість їх корекції шляхом попередньої адаптації до стресорних впливів за експериментальної виразки шлунка (ВШ).
    2. Вивчити біохімічні та патоморфологічні зміни слизової оболонки шлунка (СОШ) за попередньої адаптації до стресорних впливів на моделі ВШ.
    3. Оцінити залежність якості життя хворих на ПВДК від психосоматичних порушень організму та характеру метаболічних процесів у слизовій оболонці ГДЗ.
    4. Визначити вплив мелатоніну на рівень нервово-психічної дезадаптації, стресостійкості, рівня тривожності хворих на ПВДК з високим ступенем психосоматичних порушень і стану метаболічних процесів у слизовому бар’єрі ГДЗ.
    5. Вивчити ефективність застосування ребаміпіду в комплексній терапії хворих на ПВДК та оцінити його вплив на стан слизопродукуючої функції СОШ.
    Об’єкт дослідження клініко-експериментальне обґрунтування лікування пептичної виразки в залежності від ступеня психосоматичних розладів.
    Предмет дослідження особливості патогенезу та обґрунтування лікування пептичної виразки з урахуванням психосоматичних порушень організму.
    Методи дослідження. Під час експериментальних досліджень використані біохімічні, гістологічні та морфометричні методи вивчення стану СОШ. При виконанні клінічного фрагменту застосовані методи дослідження психосоматичного статусу (вивчення ступеня психоемоційної адаптації, стресостійкості, рівня тривожності), якості життя хворих, біохімічні (оцінка слизоутворюючої функції ГДЗ, активності оксидативного стресу), інструментальні (верхня ендоскопія, внутрішньошлункова рН-метрія, антиген НР у випорожненнях) методи та проведений математико-статистичний аналіз отриманих результатів.
    Наукова новизна одержаних результатів. Вперше вивчений захисний ефект попередньої адаптації до коротких стресорних впливів за експериментальної ВШ, що попереджує тяжкість уражень СОШ, дезінтеграцію протеїназно-інгібіторного балансу, деполімеризацію глікопротеїдів та активацію перекисного окислення ліпідів (ПОЛ) у СОШ та в організмі вцілому. Попередня адаптація до стресорних чинників запобігає розвитку порушень мікроциркуляції, зменшенню товщини СОШ. Отримані дані поглиблюють сучасні уявлення про патогенетичні механізми розвитку пептичної виразки.
    Вперше доведена залежність показників фізичної, психологічної та соціальної якості життя хворих на ПВДК від ступеня психоемоційної адаптації, стресостійкості, рівня особистісної та ситуативної тривожності, характеру метаболічних порушень у слизовій оболонці ГДЗ.
    Вперше вивчений захисний ефект мелатоніну на стан резистентності слизового бар’єра ГДЗ у хворих на ПВДК. Дістало подальший розвиток обґрунтування доцільності включення мелатоніну до комплексного лікування хворих на ПВДК з метою корекції психосоматичних порушень.
    Вперше досліджено вплив ребаміпіду на стан слизового бар’єра ГДЗ у хворих на ПВДК, що характеризується нормалізацією вмісту глікопротеїдів та колагенових білків, покращенням показників якості життя пацієнтів.
    Практичне значення одержаних результатів.
    Проведені клініко-експериментальні дослідження мають теоретичне та практичне значення в медицині, а саме в гастроентерології, внутрішній медицині, патологічній фізіології.
    Обґрунтована ефективність попередньої адаптації до стресорних впливів за експериментальної ВШ щодо попередження активації протеолітичних та вільнорадикальних процесів, ураження сполучнотканинних структур та мікроциркуляторного русла.
    Вивчення проявів психосоматичних розладів та якості життя у хворих на ПВДК дозволяє оцінити ефективність запропонованого методу лікування з включенням мелатоніну.
    Ребаміпід та мелатонін як складові комплексної терапії ПВДК підвищують резистентність слизового бар’єра ГДЗ, що забезпечує досягнення ранньої клініко-ендоскопічної ремісії захворювання.
    Запропоновані лікувальні комплекси впроваджені в практику роботи Полтавської обласної клінічної лікарні відновного лікування, Донецького обласного клінічного територіального медичного об’єднання, 1-ої міської клінічної лікарні м. Полтава, Полтавської ЦРЛ.
    Результати роботи використовуються в навчальному процесі кафедр післядипломної освіти лікарів-терапевтів, госпітальної терапії, патологічної фізіології ВДНЗ України «Українська медична стоматологічна академія», внутрішніх хвороб №1 Донецького національного медичного університету ім. М.Горького, патологічної фізіології Тернопільського державного медичного університету ім. І.Я. Горбачевського.
    Особистий внесок здобувача в розробку нових наукових результатів.
    Дисертація є самостійним науковим дослідженням. Автор особисто провів інформаційний пошук, реферування та аналіз літературних джерел з обраної теми, сформулював мету і завдання дослідження. Пошукувач безпосередньо виконував експериментальні дослідження, особисто проводив клінічне обстеження хворих, психологічне тестування, визначення якості життя хворих та виконував біохімічні дослідження крові і сечі. Спільно з науковими керівниками сформульовані висновки і практичні рекомендації.
    Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповідались та обговорені на науково-практичній конференції лікарів-інтернів, магістрів та клінічних ординаторів «Актуальні питання клінічної медицини» (Полтава, 2006), науково-практичних конференціях «Профілактика, діагностика та лікування основні складові терапії» (Харків, 2006), «Сучасна гастроентерологія і гепатологія: фундаментальні і прикладні аспекти» (Полтава, 2007), «Важкі питання гастроентерології» (Донецьк, 2007), «Патологія внутрішніх органів сучасний погляд на проблему» (Київ, 2008), «Дні панкреатології та гастроентерології в Криму» (Алушта, 2008), 7 та 8 з’їздах наукового товариства гастроентерологів Росії (Москва, 2007, 2008), ХІІ Конгресі СФУЛТ (Івано-Франківськ, 2008), «Вклад молодих вчених в розвиток медичної науки і практики» (Харків, 2008), засіданнях Полтавського обласного осередку Української гастроентерологічної асоціації (Полтава, 2006-2008).
    Публікації. Основні положення дисертаційної роботи відображені в 14 публікаціях, із них 5 статей у наукових фахових виданнях, ліцензованих ВАК України: 2 в журналах, 3 у збірниках наукових праць.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    У дисертації наведене теоретичне узагальнення і нове вирішення наукового завдання, яке полягає в розробці фармакологічної корекції пептичної виразки на підставі клініко-експериментального вивчення патогенетичних механізмів захворювання з урахуванням психосоматичних порушень організму у хворих на пептичну виразку шляхом включення до комплексної терапії мелатоніну та ребаміпіду.
    1. За експериментальної виразки шлунка ослаблення резистентності слизового бар’єра характеризується активацією у 1,4 рази протеолітичної активності сироватки крові, зростанням в 2 рази вмісту ТБК-реактантів у СОШ на фоні пригнічення в 2,4 рази активності СОД крові, деполімеризацією білково-вуглеводних структур слизу зростанням в 1,7 та 1,9 рази концентрації NANA в сироватці крові та гомогенаті СОШ відповідно.
    2. Захисний ефект попередньої адаптації до стресорних впливів за експериментальної ВШ зумовлений зниженням в 1,2 рази протеїназно-інгібіторного потенціалу, в 1,5 рази концентрації NANA у сироватці крові та в 1,6 рази вмісту ТБК-реактантів у гомогенаті СОШ на фоні зростання в 2 рази активності СОД крові, що попереджає або послаблює ураження СОШ.
    3. Якість життя хворих на ПВДК залежить від ступеня психосоматичних порушень організму та активності метаболічних процесів у слизовому бар’єрі ГДЗ. Рівень екскреції NANA з сечею реципрокно корелює з фізичним та психологічним індексами якості життя (r=-0,56; r=-0,72 відповідно), вміст фукози корелює із психологічним індексом та ступенем адаптації (r=+0,51 r=-0,50), концентрація ТБК-реактантів зворотно пропорційно корелює із ступенем стресостійкості та психологічним індексом якості життя (r=-0,69; r=-0,73).
    4. Застосування мелатоніну на фоні АГБТ достовірно покращує психосоматичний стан хворих на ПВДК, зменшуючи рівень особистісної та ситуативної тривожності в 1,6 рази, підвищуючи стресостійкість в 1,8 рази та психоемоційну адаптацію в 1,7 рази, що сприяє зростанню якості життя хворих на ПВДК порівняно з АГБТ.
    5. Мелатонін відтворює протективний вплив на резистентність слизового бар’єра ГДЗ, пригнічуючи деполімеризацію глікопротеїнів слизу (зменшення вмісту в 1,2 рази NANA в сироватці крові, рівня її екскреції з сечею у 1,3 рази; зростання екскреції фукози з сечею в 1,5 рази), активність оксидативного стресу (зменшення вмісту ТБК-реактантів і перекису водню у 1,5 і 1,9 рази на фоні зростання активності каталази і СОД крові в 1,3 та 1,4 рази відповідно), клінічним еквівалентом чого є досягнення клініко-ендоскопічної ремісії, зменшення інтенсивності симптомів захворювання і подовження тривалості ремісії.
    6. Призначення ребаміпіду на фоні АГБТ хворим на ПВДК сприяє підвищенню адаптивних механізмів слизового бар’єра ГДЗ шляхом запобігання деградації сіалопротеїдів у 1,3 рази, підсилення синтезу фукопротеїдів у2,2 рази та зменшення активності колагенолізу в 1,6 рази, що зумовлює прискорення в 1,3 рази досягнення клініко-ендоскопічної ремісії порівняно з хворими, які отримували АГБТ.


    ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

    1.З метою оптимізації діагностики та лікування ПВДК доцільно вивчати показники якості життя хворих, ступінь їх стресостійкості та психоемоційної адаптації, що дозволяє розробити ефективні психосоціальні та фармакологічні реабілітаційні заходи.
    2.Для корекції психосоматичних розладів, підвищення рівня стресостійкості та резистентності слизового бар’єра ГДЗ у хворих на ПВДК рекомендується включення до складу лікувальних комплексів мелатоніну в дозі 3 мг 3 рази на добу впродовж 28 днів.
    3.Ефективним способом підвищення резистентності слизового бар’єра ГДЗ у хворих на ПВДК, асоційовану з НР, є призначення ребаміпіду по 100 мг 3 рази на добу впродовж 28 днів на фоні АГБТ.








    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Александровский Ю.А. Пограничные психические расстройства при соматических заболеваниях / Ю.А. Александровский // Психиатрия и психофармакотерапия. 2002. Т. 4, № 1. С. 1622.
    2. Амелин А.В. Клиническая фармакология мебеверина (дюспаталина) и его роль в лечении заболевания желудочно-кишечного тракта / А.В. Амелин // Клин. фармакол. и терапия. 2001. Т. 10, №1. С. 30-33.
    3. Аруин Л.И. Качество заживления гастродуоденальных язв: функциональная морфология, роль методов патогенетической терапии / Л.И. Аруин // Экспер. и клинич. гастроэнтерол. 2006. №5. С. 40 49.
    4. Аруин Л.И. Роль средств патогенетической терапии в повышении качества лечения гастродуоденальных язв / Л.И. Аруин, Ю.М. Степанов, М.Б. Щербинина [и др.] // Здоров’я України. 2007. - №24. С. 52-53.
    5. Архипова О.Г. Методы исследования в профпатологии / Архипова О.Г. М. : Медицина, 1988. 208с.
    6. Ахмадуллина Г.Х. Выявление факторов риска, предрасполагающих к развитию ЯБ у студенческой молодежи / Г.Х. Ахмадуллина, Ю.Н. Борисов // Экспер. и клин. гастроэнтерол. 2004. - №1. С. 143 - 148.
    7. Ахмадходжаев А.М. Некоторые механизмы цитопротекторного действия омепразола и низкоинтенсивного лазерного излучения на слизистую оболочку гастродуоденальной зоны при лечении больных язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки / А.М. Ахмадходжаев // Врачеб. дело. 2002. - №1. С. 56-60.
    8. Бабак О.Я. Ингибитоpы протонной помпы. Вопросы и ответы / О.Я. Бабак // Сучасна гастроентерологія. 2003. - №3(13). С. 4-8.
    9. Бабак О.Я. Клиническое значение системы фермента цитохром Р450 / О.Я. Бабак // Укр. терапевт. журн. 2001. Т. 3, №3. С. 39-41.
    10.Бабак О.Я. Лікування кислотозалежних станів: що ми сьогодні про це знаємо? / О.Я. Бабак // Сучасна гастроентерологія. 2001. - №4. С. 4-8.
    11.Бабак О.Я. Противоязвенная терапия: новые препараты — новые возможности / О.Я. Бабак // Сучасна гастроентерологія. 2000. - №1. С. 29-30.
    12.Бабак О.Я. Психосоматические нарушения при язвенной болезни и способ их коррекции / О.Я. Бабак // Сучасна гастроентерология. 2003. - №2. С. 65- 67.
    13.Бабак О.Я. Рабепразол (париет) — представитель нового поколения ингибиторов протонного насоса / О.Я. Бабак // Сучасна гастроентерологія. 2001. - №1. С.15-18.
    14.Бабак О.Я. Сравнительная оценка клинической эффективности рабепразола и других ингибиторов протонной помпы по результатам мета-анализа / О.Я. Бабак // Сучасна гастроентерологія. 2007. - №3(35). С. 32-37.
    15.Барчук М.А., Прилепова І.А. Динаміка показників перекисного окислення ліпідів та ферментної ланки антирадикального захисту під впливом лікування пацієнтів з виразковою хворобою / М.А. Барчук, І.А. Прилепова // Сучасна гастроентерологія. 2002. - №2(8). С. 59-61.
    16.Белобородова Э.И. Психофизиологические аспекты язвенной болез­ни двенадцатиперстной кишки у лиц молодого возраста / Э.И. Белобородова, Н.А. Корнетов, Л.А. Орлова [и др.] // Клин. мед. 2002. - № 7. С. 36-38.
    17.Белобородова Э.И. Течение язвенной болезни двенадцатиперстной кишки в зависимости от типа личности и эффективность дифференцированной психотропной терапии / Э.И. Белобородова, И.В.Писаренко, Т.А. Дорохова // Терапевт. арх. 2002. Т. 74, №8. С. 60-62.
    18.Белова Е.В. Характеристика агрессивно-протективных факторов при эрозивном поражении слизистой оболочки гастродуоденальной зоны / Е.В. Белова, Я.М. Вахрушев // Терапевт. арх. 2002. Т. 74, №2. С. 17-20.
    19.Березанцев А.Ю. Психосоматические и соматоформные расстройства / А.Ю. Березанцев // Рос. психиатр. журн. 2001. - №4. С. 51-63.
    20.Бурчинский С.Г. Фармакотерапевтические возможности нейролептиков при психосоматической патологии / С.Г. Бурчинский // Новости медицины и фармации. 2006. - №14 (196). С. 6-7.
    21.Бурчинский С.Г. Стресс-протекторные аспекты нейрометаболической фармакопрофилактики / С.Г. Бурчинский // Мистецтво лікування. 2008. - №1 (47). С. 73-75.
    22.Варванина Г.Г. Влияние простагландинов на механизмы прогрессирования эрозивно-язвенных поражений гастродуоденальной зоны / Г.Г. Варванина, Е.В. Ткаченко // Гастроентерологія : міжвід. зб. Дніпропетровськ, 2008. Вип. 40. С. 50 55.
    23.Васильев Ю.В. Ингибиторы протонного насоса / Ю.В Васильев // Лечащий врач. 2007. - №1. С. 71-75.
    24.Васильев Ю.В. Лечение больных язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки, ассоциированной с Helicobacter pylori / Ю.В. Васильев, Е.В. Коломиец // Эксперим. и клин. гастроэнтерология. 2002. - №2. С. 32-34.
    25.Вахрушев Я.М. Исследование слизеобразующей функции желудка при лечении больных язвенной болезнью различными антисекреторными препаратами / Я.М. Вахрушев, О.В. Муравцева // Эксперим. и клин. гастроэнтерология. 2002. - №2. С. 29-31.
    26.Веремеенко К.Н. Роль протеолиза в инвазии и метастазировании злокачественных опухолей (обзор литературы и собственных исследований) / К.Н. Веремеенко, Д.И. Заболотный, А.М. Кизим // Журн. АМН Украины. 2002. Т. 8, №2. С. 217-237.
    27.Волков В.С. Соматопсиховегетативные нарушения при язвенной болезни / В.С. Волков, И.Ю. Колесникова // Клин. мед. 2001. - №10. С. 30 - 32.
    28.Востриков Г.П. Роль наследственных факторов в этиологии хронического дуоденита и язвенной болезни двенадцатиперстной кишки / Г.П. Востриков // Эксперим. и клин. гастроэнтерология. 2002. - №2. С. 9-12.
    29.Гиндикин В.Я. Соматические и соматоформные психические расстройства / Гиндикин В.Я. М. : Триада- Х, 2000. 256с.
    30.Гриднєв О.Є. Перекисне окиснення ліпідів і печінка / О.Є. Гриднєв // Сучасна гастроентерологія. 2005. - №5(25). С. 80-83.
    31.Гриневич В.Б. Характеристика нехеликобактерной язвенной болезни / В. Б. Гриневич, Ю. П. Успенский, Г. Ж. Шабанова [и др.] // Терапевт. арх. 2002. Т.74, №2. С. 24-27.
    32.Гриценко И.И. Психический статус пациентов с пептической яз­вой и его коррекция с применением эглонила / И.И. Гриценко, Ю.М. Степанов, И.Н. Кононов [и др.] // Сучасна гастроентерол. 2002. - № 4. С. 38-41.
    33.Губергриц Н.Б. Клинико-патогенетические особенности и лечение гастродуоденальной патологии, ассоциированной с различными штаммами Helicobacter pylori / Н.Б Губергриц, О.А. Прилуцкая // Сучасна гастроентерологія. 2005. - №1(21). С. 19-30.
    34.Дегтярева И.И. Обоснование применения препарата клацид (кларитромицин) в комплексной терапии больных с заболеваниями органов пищеварения / И.И. Дегтярева, И.Н. Скрыпник // Ліки України. 2000. - №9. С. 42-45.
    35.Дегтярева И.И. Роль и место ланзопразола и цизаприда в лечении больных гастроэзофагеальной рефлюксной болезнью / И.И. Дегтярева, И.Н. Скрыпник // Сучасна гастроентерологія. 2002. - №1. С. 59-61.
    36.Дегтярева И.И. Язвенная болезнь / И.И.Дегтярева, И.Н. Скрыпник // Клиническая гастроэнтерология. — М.: МИА, 2004. — С. 70—148.
    37. Жакун И.Б. Нelicobacter pylori, запалення і ліпіди / И.Б.Жакун, В.М. Жакун // Сучасна гастроентерологія. 2006. - № 5 (31). С. 16-20.
    38.Зайчик А.Ш. Основы общей патологии. — Ч.2.: / Зайчик А.Ш. // Основы патохимии. СПб: Элби, 2000. 688 с.
    39.Захарова Н.В. Комбинированная схема эрадикации Нelicobacter pylori / Н.В. Захарова // Рос. журн. гастроэнтеролог., гепатол. и колопроктологии. 2006. Т. 16, №3. С. 45-51.
    40.Захарова Н.В. Пути повышения эффективности и безопасности схем эрадикации Helicobacter pylori / Н.В. Захарова // Экспер. и клинич. гастроэнтерол. 2006. №4. С. 59 66.
    41.Звягинцева Т.Д. Патогенетические механизмы липопероксидации и антирадикальной защиты в развитии язвенной болезни двенадцатиперстной кишки / Т.Д. Звягинцева, А.И. Чернобай, Джордж М. Дахер // Сучасна гастроентерологія. 2002. - №1(7). С. 49-52.
    42.Зенков Н.К. Окислительный стресс: Биохимический и патофизиологический аспекты / Н.К. Зенков, В.З. Ланкин, Е.Б. Меньщикова М.: МАИК Наука интерпериодика”, 2001. 343 с.
    43.Зоров Д.Б. Друзья или враги: активные формы кислорода и азота (обзор) / Д.Б. Зоров, С.Ю. Банникова, В.В. Белоусов // Биохимия. 2005. - № 2. С. 265-241.
    44.Зубрицький О.С. Співвідношення стану окремих факторів патогенезу пептичної виразки дванадцятипалої кишки з адаптивними особливостями організму в процесі лікування / О.С. Зубрицький, М.А. Калашников, Л.К. Курсеїтов [та ін.] // Укр. мед. часопис. 2003. - №1(33). С . 97-101.
    45.Ивашкин В. Т. Сравни­тельная оценка антисекретоной активности лосека МАПС, париета и нексиума у больных язвенной болезнью / В.Т. Ивашкин, А. А. Шептулин, Ю. С. Макаров [и др.] // Клин. перс­пективы гастроэнтерол. гепатол. 2002. - № 5. С. 19-22.
    46.Ивашкин В.Т. Состояние и перспективы развития гастроэнтерологии / В.Т. Ивашкин, Ф.И. Комаров // Терапевт. арх. 2002. Т. 74, №2. С. 5-8.
    47.Ивашкин В.Т. Эффективность нового ингибитора протонной помпы париета при лечении гастроэзофагеальной рефлюксной болезни / В.Т. Ивашкин, А.С. Трухманов, Н.Ю. Ивашкина // Росс. журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. 2000 - №5. С.47 49.
    48.Исаков В.А. Маастрихт-3 2005: Флорентийская мозаика противоречий и компромиссов / В.А. Исаков // Экспер. и клин. гастроэнтерол. 2006.- №1. С. 78 83.
    49.Исаков В.А. Хеликобактериоз / В.А. Исаков, И.В. Домарадский. М.: Мед. практика, 2003. 412 с.
    50.Калинин А.В. Язвенная болезнь: Метод. указания / А.В. Калинин. — М.: ГИУВМОРФ, 2004. 64 с.
    51.Карелин А.А. Психологические тесты / А.А. Карелин М.: Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2003. Т. 1. 312 с.
    52.Клиническая гастроэнтерология / под ред. Н.В. Харченко. К.: Здоров’я, 2000. 448с.
    53.Колесник В.С. Оценка качества жизни в медицине / В.С. Колесник // Рос. семейный врач. 2002. Т. 6, №1. С. 23-26.
    54.Колесникова И.Ю. Качество жизни, психологический статус и особенности течения у больных язвенной болезнью / И.Ю. Колесникова // Клин. мед. 2001. Т.79, №6. С. 44-46.
    55.Кононов А.В. Цитопротекция слизистой оболочки желудка: молекулярно-клеточные механизмы / А.В. Кононов // Рос. журн. гастроэнтеролог., гепатол. и колопроктологии. 2006. Т. 16, №3. С. 12-15.
    56.Куйперс Э. Безопасность ингибиторов протонного насоса при длительном применении / Э. Куйперс // Экспер. и клинич. гастроэнтерол. 2006. №4. С. 48 51.
    57.Кундиев Ю.И. Роль стресса в формировании здоровья населения: структурный анализ / Ю.И. Кундиев, В.В. Кальниш, А.М. Нагорная // Журн. АМН Украины. 2002. Т. 8, №2. С. 335-345.
    58.Кутько І.І. Психосоматичні розлади / І.І. Кутько, О.С. Чабан // Новости медицины и фармации. 2006. - №16(198). С. 26-27.
    59.Лазебник Л.Б. Проблемы и перспективы инфекции Helicobacter pylori / Л.Б. Лазебник, И.А. Морозов, А.А. Ильченко [и др.] // Экспер. и клин. гастроэнтерол. 2006. - № 1. С. 4 14.
    60.Лопина О.Д. Механизм действия ингибиторов протонного насоса / О.Д. Лопина // Рос. журн. гастроэнтерол., гепатол. и колопроктол. 2002. Т. 12, №2. С. 38-44.
    61.Маев И.В. Болезни двенадцатиперстной кишки / И.В. Маев, А.А. Самсонов. М.: Мед прес-информ, 2005. 512с.
    62.Маев И.В. Психосоматические аспекты заболеваний желудочно-кишечного тракта / И.В. Маев, Л.М. Барденштейн, О.М. Антоненко [и др.] // Клин. мед. 2002. Т.80, №11. С. 913.
    63.Майкова Т.В. Стрес як чинник розвитку поєднаної патології / Т.В. Майкова // Сучасна гастроентерологія. 2004. - №4(18). С. 49-52.
    64.Мала Л.Т. Найближчі перспективи розвитку гастроентерології / Л.Т. Мала, О.Я. Бабак // Журн. АМН України. 2002. Т. 8, №.1 С. 55-68.
    65.Малиновская Н.К. Мелатонин в лечении язвенной болезни двенадцатипер­стной кишки / Н.К. Малиновская, Ф.И. Комаров, С.И. Рапопорт [и др.] // Клин. мед. 2006. - № 1. С. 5-11.
    66.Мальчевская Т.И. Диагностика и лечение депрессивных расстройств в клинике внутренних болезней / Т.И. Мальчевская // Здоров’я України. 2005. - № 8. С. 7-9.
    67.Меерсон Ф.З. Общий механизм адаптации роль в нем стресс-реакции. Основные стадии процесса / Ф.З. Меерсон // Физиология адаптационных процессов. М, 1986. С. 77-123.
    68.Мелатонин в норме и патологии / [Под редакцией Ф.И.Комарова, С.И.Рапопорт, Н.К.Малиновской, В.Н.Анисимовой]. М: ИД Медпрактика-М., 2004. 308 с.
    69.Методи клінічних та експериментальних досліджень в медицині / [Беркало Л.В., Бобович О.В., Боброва Н.О. та ін]; під ред. Кайдашева І.П. Полтава: Полімет, 2003. 230 с.
    70.Минушкин О.Н. Сложные вопросы терапии ингибиторами протонной помпы / О.Н. Минушкин // Лечащий врач. 2007. - №6. С. 6 8.
    71.Морозов И.А. Выбор гастроэнтеролога: ингибиторы протонового насоса или блокаторы Н2-гистаминовых рецепторов при лечении язвенной болезни / И.А. Морозов // Клин. медицина. 2001. Т. 79, №5. — С. 68-71.
    72.Новик А.А. Концепция и стратегия исследование качества жизни в гастроэнтерологии (обзор) / А.А. Новик, Т.И. Ионова, Н.Л. Денисова // Тер. арх. 2003. Т.75, №10. С. 42-45.
    73.Оганезова И.А. Язвенная болезнь: внегастродуоденальные проявления в экстремальных условиях среды / И.А. Оганезова, Л.Е. Дерягина, Ю.П. Успенський. Архангельськ: Изд-во СГМУ, 2004. 188с.
    74.Опарин А.А. Влияние оксида азота и гормонов стресса на состояние защитного слизистого барьера у больных язвенной болезнью, ассоциированной Helicobacter pylori / А.А. Опарин // Врачеб. практика. 2002. - №3. С. 5-6.
    75.Опарин А.А. Психосоматические расстройства как маркеры определения прогноза и тяжести течения язвы двенадцатиперстной кишки у студентов / А.А. Опарин // Сучасна гастроентерологія. 2005. - №1(21). С. 16-18.
    76.Опарин А.А. Психосоматические механизмы нарушения иммунной системы при язве двенадцатиперстной кишки / А.А. Опарин // Сучасна гастроентерологія. 2008. - №4(42). С. 23-25.
    77.Опарин А.Г. Эндотелиальная дисфункция в патогенезе язвенной болезни двенадцатиперстной кишки / А.Г. Опарин, А.А. Опарин // Клин. медицина. 2002. Т. 80, №1. С. 53-54.
    78.Осадчук Т.А. Исследование оксипролина в желудочном соке и его диагностическое значение / Т.А. Осадчук, Ю.К. Мотин, М.А. Осадчук // Лаб. дело. 1982. - №4. С. 16-18.
    79.Палий И.Г. Использование Стимола для коррекции астенических проявлений у больных с патологией ЖКТ / И.Г. Палий С.В. Заика С.А.Кавка // Здоров’я України. 2006. - №23/24. С. 69-70.
    80.Парценяк С.А. Стресс. Вегетозы. Психосоматика / С.А. Парценяк. СПб.: А.К.В., 2002. 384с.
    81.Пасечников В.Д. Значение геномной гетерогенности штаммов Helicobacter pylori в развитии ассоциированной патологии гастродуоденальной зоны. / В.Д. Пасечников, С.З. Чуков // Рос. журн. гастроэнтерол. гепатол. и колопроктол. 2000. - №3. С. 7 11.
    82.Передерий В.Г. Анализ основных причин неполного вылечивания дуоденальных язв / В.Г. Передерий, С.М. Ткач, А.А. Григоренко // Сучасна гастроентерологія. 2003. - №4(14). С. 49-54.
    83.Передерий В.Г. Кислотосупрессивная терапия с позиций доказательной медицины и клинической практики / В.Г. Передерий, В.В. Чернявский // Сучасна гастроентерологія. 2003. - №1(39). С. 1-5.
    84.Передерий В.Г. От Маастрихта 1—1996 до Маастрихта 3-2005: десятилетний путь революционных преобразований в лечении желудочно-кишечных заболеваний / В.Г. Передерий, С.М. Ткач, Б.Н. Марусанич // Сучасна гастроентерологія. — № 6(26). 2005. С. 4-10.
    85.Передерий В.Г. Современные представления о лечении язвенной болезни с точки зрения принципов доказательной медицины / В.Г. Передерий, С.М. Ткач, О.В. Швец // Сучасна гастроентерологія. 2002. - №3. С. 18-20.
    86.Передерий В.Г., Как вылечить хронический гастрит, язвенную болезнь желудка, 12-перстной кишки и предупредить рак желудка? / В.Г. Передерий, В.В Чернявский. — Луганськ: РИО ОАО «ЛОТ», 2005. 314с.
    87.Пилягина Г.Я. Психические расстройства в общетерапевтической практике / Г.Я. Пилягина // Doctor. 2002. - № 6. С. 17-21.
    88.Пиманов С.И. Спорные вопросы кислотосупрессивной терапии / С.И. Пиманов, Е.В. Макаренко // Клиническая медицина. 2005. - №9. С. 66-70.
    89.Пиманов С.И. Что происходит после эрадикации Helicobacter pylori: ожидаемые, доказанные и спорные эффекты / С.И. Пиманов, Е.В. Макаренко, Ю.И. Королева // Рос. журн. гастроэнтеролог., гепатол. и колопроктологии. 2007. Т. 17, №1. С. 48-55.
    90.Пасечников В.Д. Ключи к выбору оптимального ингибитора протонной помпы для терапии кислотозависимых заболеваний / В.Д. Посечников // Рос. журн. гастр. гепатол. и колопрокт. 2004. - №3. С. 32-40.
    91.Психосоматическая медицина: Руководства для врачей / П.И. Сидоров, А.Г. Соловьев, И.А. Новикова; под ред. акад. РАМН П.И. Сидорова. — М.: МЕДпресс-информ, 2006. 568с.:ил.
    92.Пшенникова М.Г. Феномен стресса. Эмоциональный стресс и его роль в патологии / М.Г. Пшенникова // Патол. физиол. и эксперим. терапия. 2001. - №4. С . 28-39.
    93.Рациональная диагностика и фармакотерапия заболеваний органов пищеварения / Под редакцией О.Я. Бабака, Н.В. Харченко. К.: ТОВ «Доктор-Медиа», 2007. 308с.
    94.Рациональная фармакотерапия заболеваний органов пищеварения: Рук. для практикующих врачей / [Ивашкин В.Т., Т.Л. Лапина, Е.К. Барансикая и др.]; под общ. ред. В.Т. Ивашкина. М.: Литература, 2007. 1056с.
    95.Симаненков В.И. Применение психотропных средств у больных с язвенной болезнью / В.И. Симаненков, Е.Г. Порошина // Экспериментальная и клиническая гастроэнтерология. 2002. - №1. С. 163-168.
    96.Скрипник І.М. Біохімічні механізми розвитку виразки шлунка за умов стресу / І.М. Скрипник // Укр. біохім. журнал. 2001. Т.73, №1. С. 110-114.
    97.Скрипник І.М. Дизрегуляція метаболічних процесів — провідний механізм патогенезу виразкової хвороби / І.М. Скрипник, Л.М. Тарасенко // Гастроентерологія : міжвід. зб. 2000. Вип. 30. С. 108-115.
    98.Скрипник І.М. Зниження резистентності слизового бар’єра шлунка при стресі і виразковій хворобі та її корекція даларгіном: Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.01.02 «Внутрішні хвороби» / І.М. Скрипник. К., 1996. 22 с.
    99.Скрипник І.М. Пептична виразка і функціональний стан печінки: раціональний вибір антисекреторного засобу / І.М. Скрипник // Гастроентерологія: міжвід. зб. : Дніпропетровськ, 2006. Вип. 37. С. 348-354.
    100. Скрипник І.М. Раціональний вибір інгібітора протонної помпи при лікуванні кислотозалежних хвороб з позицій високої ефективності та безпечності / І.М. Скрипник, Л.В. Малик // Сучасна гастроентерологія. 2008. - №4 (42). С. 48-51.
    101. Скрыпник И.Н. Соотношение факторов агрессии и защиты желудочного содержимого при язвенной болезни в процессе патогенетического лечения / И.Н. Скрыпник, И.И. Дегтярева // Сучасна гастроентерологія. 2005. - №6. С. 22 27.
    102. Сорокина Е.А. Роль психического фактора в формировании пептических язв гастродуоденальной зоны / Е.А. Сорокина, Н.А. Морова, С.А. Копейкин [и др.] // Терапевт. архив. 2006. Т. 78, №2. С. 82-87.
    103. Стальная И.Д. Метод определения малонового диальдегида с помощью тиобарбитуровой кислоты / И.Д. Стальная, Т.Г. Гаришвили // Современные методы в биохимии. Под ред. В.Н.Ореховича. М.:Медицина, 1977. С. 66 68.
    104. Стародуб Є.М. Дослідження ефективності різних схем антигелікобактерної терапії при виразковій хворобі / Є.М. Стародуб, Р.П. Дуць, С.Є. Шостак // Гастроентерологія: Міжвід. зб. Дніпропетровськ, 2008. Вип. 40. С. 332 337.
    105. Старостин Б.Д. Лансопразол-основанные антигеликобактерные режимы в лечении заболеваний, ассоциированных с Нelicobacter pylori / Б.Д. Старостин // Рос. журн. гастроэнтеролог., гепатол. и колопроктологии. 2000. Т. 10, №2. С. 31-33.
    106. Тарасенко Л.М. Корекція L-аргініном ушкоджень клітин шлунка за пептичної виразки / Л.М. Тарасенко, К.С. Непорада, І.М. Скрипник // Укр.біохім.журн. 2002. Т.74, №4а. 106 с. (додаток 1).
    107. Тарасенко Л.М. Экспериментальная модель пептической язвы желудка / Л.М. Тарасенко, К.С. Непорада, И.Н. Скрыпник [и др.] // Патол. физиол. и эксперим. терапия. 2001. - №4. С. 27-28.
    108. Ткач С.М. Современные подходы к лечению и вылечиванию язвенной болезни / С.М. Ткач // Therapia. 2006. - №4. С. 56-59.
    109. Ткач С.М. Сходства и различия ингибиторов протонной помпы: какой препарат считать оптимальным? / С.М. Ткач // Сучасна гастроентерологія. 2003. - № 2 (12). С. 89-93.
    110. Ткач С.М. Цитохром р450 и метаболизм ингибиторов протонной помпы / С.М. Ткач, Ю.Г. Кузенко, Б.Н. Марусанич // Сучасна гастроентерологія. 2006. - № 1 (27). С. 50 55.
    111. Ткач С.М. Эффективность ланзапа в лечении кислотозависимых заболеваний / С.М. Ткач, И.Л. Кляритская, О.В. Швец // Сучасна гастроентерологія. 2001. - №2. С. 31-33.
    112. Ткачук С.С. Роль пептидергічних систем мозку та мелатоніну в обмеженні проявів іммобілізаційного стресу / С.С. Ткачук, В.П. Пішак, В.Ф. Мислицький, О.В. Ткачук // Фізіол. журн. 2002. Т. 48, №2. С. 34-35.
    113. Трубицына И.Е. Экспериметальная модель язвы желудка и двенадцатиперстной кишки: ее возможности и ограничения / И.Е. Трубицына, Б.З. Чикунова // Экспер. и клинич. гастроэнтерол. 2007. №2. С. 86 92.
    114. Упницкий А.А. Современные возможности применения париета (рабепразола) в гастроэнтерологии / А.А. Упницкий // Рос. журн. гастр. гепатол. и колопрокт. 2006. - №4. С. 59-64.
    115. Фадеенко Г Д. Современные представления о Helicobacter pylori-негативной язвенной болезни / Г. Д. Фадеенко // Сучасна гастроентерологія. 2003. - №6. С. 4-6.
    116. Фадеєнко Г.Д. Роль мелатоніну у патогенезі функціональних розладів травного каналу / Г.Д. Фадеєнко, О.Г. Га понова // Ліки України. 2006. - №8. С. 31-33.
    117. Фирсова Л.Д. Особенности психической сферы больных язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки на разных стадиях заболевания / Л.Д. Фирсова // Тер. арх. 2003. - № 2. С. 21-23.
    118. Фирсова Л.Д. Психосоматические аспекты гастроэнтерологических заболеваний / Л.Д. Фирсова // Медицинская газета. 2005. - № 75. С. 18 - 21.
    119. Федів О.І. Особливості гоєння ерозивно-виразкових уражень слизової оболонки шлунка та дванадцятипалої кишки під впливом ребаміпіду / О.І. Федів, В.М. Багрій, В.В. Труш // Сучасна гастроентерологія. 2008. - №3 (41). С. 53-56.
    120. Філіппов Ю.О. Динаміка поширеності і захворюваності основними хворобами органів травлення в Україні за 10 останніх років (1997-2006 рр.) / Ю.О. Філіппов, І.Ю. Скирда // Гастроентерологія: Міжвід. зб. Дніпропетровськ, 2008. Вип. 40. С. 3 10.
    121. Хавкин А.И. Современные принципы терапии язвенной болезни / А.И. Хавкин, Н.С. Жихарева, Н.С. Рачкова // Леч. врач. 2005. - №2. С. 30-34.
    122. Харченко Н.В. Современные подходы к лечению больных язвенной болезнью. Применение «β-клатинола» в схемах антихеликобактерной терапии / Н.В. Харченко, Е.В. Родонежская, Д.В. Токарь [и др.] // Сучасна гастроентерологія. 2004. - №5(19). С. 10-14.
    123. Хитров Н.К. Общая патология человека как основа клинического мышления, ее место в медицинской науке и образовании / Н.К. Хитров // Патол. физиол. и эксперим. терапия. 2007. - №2(34). С. 69-74.
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины