ХРОНІЧНИЙ АТРОФІЧНИЙ ГАСТРИТ: КЛІНІКО-БІОХІМІЧНІ І МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ТА ЛІКУВАННЯ : Хронический атрофический гастрит: клинико-биохимические и морфофункциональные особенности ТЕЧЕНИЯ И ЛЕЧЕНИЯ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

МОЛОДОВЕЦЬ ОЛЬГА БОГДАНІВНА

УДК 616.33-002+616-007+616.33-008.6+616-08

ХРОНІЧНИЙ АТРОФІЧНИЙ ГАСТРИТ: КЛІНІКО-БІОХІМІЧНІ І МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ ПЕРЕБІГУ ТА ЛІКУВАННЯ

14.01.36 гастроентерологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
доктор медичних наук, професор
Нейко Василь Євгенович

Івано-Франківськ 2009

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ..........................................................

5

ВСТУП...........................................................................................................

6

РОЗДІЛ 1. СУЧАСНІ ПОГЛЯДИ НА ПАТОГЕНЕЗ, ДІАГНОСТИКУ І ЛІКУВАННЯ ХРОНІЧНОГО АТРОФІЧНОГО ГАСТРИТУ

1.1.

Етіологічні чинники і патогенетичні фактори розвитку хронічного атрофічного гастриту.......................................................

12

1.2.

Функціональні та морфологічні зміни слизової оболонки шлунка при хронічному атрофічному гастриті..............................................

19

1.3.

Особливості мікроелементного обміну при хронічному атрофічному гастриті..........................................................................

23

1.4.

Сучасні досягнення і особливості лікування хронічного атрофічного гастриту..........................................................................

26

РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ

2.1.

характеристика обстежених хворих..................................................

32

2.2.

Методи дослідження............................................................................

37

2.3.

Схеми застосування лікувальних комплексів із включенням мультисалю і горіха грецького настойки...........................................

45

РОЗДІЛ 3. КЛІНІКО-БІОХІМІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНИЙ СТАН СЛИЗОВОЇ ОБОЛОНКИ ШЛУНКА ПРИ ХРОНІЧНОМУ АТРОФІЧНОМУ ГАСТРИТІ

3.1.

Клінічна характеристика хронічного атрофічного гастриту в обстежених хворих..............................................................................

47

3.2.

Ендоскопічно-морфологічна характеристика слизової оболонки шлунка...................................................................................................

51

3.3.

Характеристика гелікобактеріозу при хронічному атрофічному гастриті .................................................................................................

71

3.4.

Особливості кислотопродукуючої функції шлунка у хворих зі хронічним атрофічним гастритом.....................................................

75

3.5.

Стан показників прозапальних цитокінів при хронічному атрофічному гастриті...........................................................................

77

3.6.

Стан процесів перекисного окислення ліпідів і антиоксидантного захисту у хворих із хронічним атрофічним гастритом....................

82

3.7.

Характеристика мікроелементних порушень ( вміст заліза, цинку, міді у крові) при хронічному атрофічному гастриті.................................................................................................

89

РОЗДІЛ 4. ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ КОМПЛЕКСНОГО ЛІКУВАННЯ ІЗ ЗАСТОСУВАННЯМ МУЛЬТИСАЛЮ І ГОРІХА ГРЕЦЬКОГО НАСТОЙКИ У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ АТРОФІЧНИЙ ГАСТРИТ

4.1.

Вплив комплексного лікування з включенням мультисалю і горіха грецького настойки на клінічний перебіг хронічного атрофічного гастриту .........................................................................

98

4.2.

Вплив комплексного лікування з включенням мультисалю і горіха грецького настойки на ендоскопічно-морфологічний стан слизової оболонки шлунка при хронічному атрофічному гастриті..................................................................................................

104

4.3.

Вплив комплексного лікування з включенням мультисалю і горіха грецького настойки на гелікобактеріоз при хронічному атрофічному гастриті...........................................................................

116

4.4.

Вплив комплексного лікування з включенням мультисалю і горіха грецького настойки на кислотопродукуючу функцію шлунка при хронічному атрофічному гастриті.................................

119

4.5.

Вплив комплексного лікування з включенням мультисалю і горіха грецького настойки на показники імунологічного статусу у хворих на хронічний атрофічний гастрит......................................

121

4.6.

Вплив комплексного лікування з включенням мультисалю і горіха грецького настойки на показники окисно-відновних процесів у хворих на хронічний атрофічний гастрит......................

123

4.7.

Вплив комплексного лікування з включенням мультисалю і горіха грецького настойки на показники вмісту мікроелементів (заліза, цинку, міді) у крові хворих на хронічний атрофічний гастрит...................................................................................................

125

АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ.............

131

ВИСНОВКИ...................................................................................................

156

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ...................................................................

159

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ.....................................................

160

ДОДАТКИ......................................................................................................

190

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АОС

- антиоксидантна система

ВА

- вугільна ангідраза

ДК

- дієнові кон¢югати

ІЛ-1b

- інтерлейкін - 1b

ІЛ-8

- інтерлейкін - 8

К

- каталаза

КМ І

- кишкова метаплазія І типу

КМ ІІ

- кишкова метаплазія ІІ типу

Нр

- Helicobacter pylori

НТЗ

- насиченість транcферину залізом

ПОЛ

- перекисне окислення ліпідів

ППЗ

- псевдопілоризація залоз

СОШ

- слизова оболонка шлунка

ТБК

- активні продукти тіобарбітурової кислоти

ТНФ-α

- туморнекротичний фактор-a

ФІрН

- функціональний інтервал рН

ХАвГ

- хронічний атрофічний автоімунний гастрит

ХАГ

- хронічний атрофічний гастрит

ХАМГ

- хронічний атрофічний мультифокальний гастрит

ЦП

- церулоплазмін

antiGPС

- Anti Gastritic Parietal Cells /антитіла до парієтальних клітин/

ВСТУП
Актуальність теми.
За сучасними уявленнями, хронічний гастрит це хронічний запальний процес слизової оболонки шлунка, що характеризується порушенням фізіологічної регенерації, зменшенням кількості залозистих клітин, при прогресуванні атрофією епітелію з наступним розвитком кишкової метаплазії і дисплазії, розладом секреторної, моторної і інкреторної функції шлунка [84, 139]. Діючою класифікацією хронічних гастритів на сьогодні є Сіднейська система класифікацій, запропонована в 1990 р. [63, 127], яка була удосконалена і доповнена в Х’юстоні (1996 р.). Виділяють дві форми атрофічного гастриту: мультифокальний та автоімунний [9, 129].
Helicobacter pylori інфекція може викликати дифузний поверхневий активний антральний гастрит із гіперсекрецією або хронічний мультифокальний атрофічний гастрит, при якому страждають залози шлунка і розвивається гіпохлоргідрія. Для того, щоб хронічний гастрит набув характер атрофічного, необхідні десятиріччя. За результатами досліджень, в 1-3% Нр-позитивних осіб щорічно формується атрофічний гастрит. Вважається, що протягом життя атрофія СОШ проявиться в 50% усіх інфікованих. Виділяють два типи атрофії згідно з рекомендаціями Міжнародної групи по вивченню (2002 року) [233]. Неметапластичний тип характеризується втратою залоз, супроводжується фіброзом чи фібромускулярною проліферацією власної пластинки СОШ. При метапластичному типі спостерігається заміщення звичайних залоз метапластичними (кишковими) на фоні інших ознак атрофії. Автоімунний гастрит належить до числа маловивченої патології шлунково-кишкового тракту. Раніше одностайно вважалось, що основу цього захворювання визначає запалення тіла і дна шлунка в результаті ураження автоантитілами до парієтальних клітин і розвитком атрофії. Однак сучасні дослідники доводять, що атрофічний фундальний гастрит може поєднуватись з атрофічним антрум-гастритом [198], а тривала персистенція Нр провокує вироблення антитіл, призводить до апоптозу спеціалізованих клітин залоз шлунка [86; 185].
Проте на сьогодні механізми індукції запальної реакції та пошкодження слизової оболонки шлунка, які призводять до атрофії, вивчені недостатньо. Дослідження останніх років показали, що дисфункція імунної системи, дисбаланс процесів перекисного окислення ліпідів (ПОЛ)-антиоксидантного захисту (АОС), порушення мікроелементного гомеостазу можуть індукувати запалення при ХАГ, сприяють підвищеній чутливості організму до інфекцій.
Вивчення імунологічних змін, процесів прооксидантно-антиоксидантного захисту, рівня базових есенційних мікроелементів, динаміка цих показників у процесі лікування, обґрунтування застосування в лікувальній програмі хворих препаратів горіха грецького настойки та мультисалю визначили необхідність виконання даної дисертаційної роботи, її актуальність і мету.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота виконана згідно із планом науково-дослідних робіт Івано-Франківського державного медичного університету на тему Вплив мінеральних вод Прикарпаття та використання вітчизняних лікарських препаратів при захворюваннях сполучної тканини і шлунково-кишкового тракту” (шифр 0103U004147).
Мета дослідження: підвищити ефективність лікування хворих із хронічним атрофічним гастритом шляхом поглибленого вивчення клініко-біохімічних та морфофункціональних змін зі включенням до комплексної терапії мультисалю та горіха грецького настойки.
Для досягнення мети були поставлені такі завдання:
1. Вивчити особливості морфофункціональних змін слизової оболонки тіла й антрального відділу шлунка залежно від форми хронічного атрофічного гастриту.
2. Оцінити вплив Helicobacter pylori на клінічний перебіг захворювання, стан слизової оболонки і кислотопродукуючу функцію шлунка.
3. Вивчити особливості імунної відповіді й окисно-відновних процесів у хворих на хронічний атрофічний гастрит.
4. Визначити вміст у крові мінералів Fe, Zn, Cu при хронічному атрофічному гастриті, оцінити вплив на клінічний перебіг захворювання та на взаємозв’язок зі змінами в системі ПОЛ-АОЗ.
5. Визначити терапевтичну ефективність комплексного лікування зі включенням мультисалю у хворих на хронічний атрофічний гастрит.
6. Визначити терапевтичну ефективність комплексного лікування зі включенням горіха грецького настойки у хворих на хронічний атрофічний гастрит.
7. Обґрунтувати доцільність використання горіха грецького настойки та мультисалю у хворих зі хронічним атрофічним гастритом та розробити рекомендації щодо впровадження даної методики в курси стандартної терапії.
Об’єкт дослідження: клініко-біохімічні та морфофункціональні зміни у 126 хворих на хронічний атрофічний гастрит.
Предмет дослідження: клініко-біохімічні і морфофункціональні особливості перебігу хронічного атрофічного гастриту і терапевтична ефективність комплексного лікування зі включенням мультисалю та горіха грецького настойки у хворих на ХАГ.
Методи дослідження.
У роботі використані загальноклінічне обстеження хворого, фіброезофагогастродуоденоскопія (ФЕГДС) із наступним взяттям біоптатів із тіла й антрального відділу шлунка, діагностика Helicobacter pylori швидким уреазним тестом та цитологічним методом, комп’ютерна інтрагастральна рН-метрія, визначення рівнів цитокінів інтерлейкіну-1b (ІЛ-1b), інтерлейкіну-8 (ІЛ-8), туморнекротичного фактора-a (ТНФ-a) у крові, визначення ступеня вільнорадикального окислення ліпідів (рівень дієнових кон’югатів (ДК) та активних продуктів тіобарбітурової кислоти (ТБК) та антиоксидантного захисту (активність каталази (К), вугільної ангідрази (ВА), церулоплазміну (ЦП), насиченість трансферину залізом (НТЗ), рівень заліза, міді та цинку в крові.
Наукова новизна одержаних результатів. Пріоритетним є комплексне вивчення морфологічного стану та ступеня контамінації Helicobacter pylori слизової оболонки, кислотопродукуючої функції шлунка при різних формах ХАГ, інтенсивності процесів ПОЛ і АОС, вмісту заліза, цинку та міді.
Встановлено особливості прозапальної цитокінової відповіді у хворих із ХАМГ та ХАуГ.
Доведено формування специфічних мікроелементних констиляційних типів при ХАГ та встановлено взаємозв’язки зі станом прооксидантно-антиоксидантної системи.
Уперше обґрунтовано, що включення до лікувального комплексу мультисалю і горіха грецького настойки сприяє підвищенню ефективності хворих на ХАГ.
Практичне значення отриманих результатів. Вивчені особливості патогенезу ХАГ доводять доцільність включення до обов’язкового діагностичного обстеження визначення антитіл до парієтальних клітин. Виявлені зміни порушень цитокінового профілю, окисно-відновних процесів, виразності дисмікроелементозів можуть бути використані як діагностичні критерії важкості перебігу і прогресування ХАГ. Запропоновані диференційовані підходи до лікування ХАГ зі застосуванням мультисалю та горіха грецького настойки на основі патогенетичного впливу цих медикаментозних засобів на перебіг захворювання. Доведено, що розроблені нові схеми лікування ХАГ є ефективними і безпечними.
Впровадження в практику результатів дослідження.
Результати дисертаційного дослідження впроваджені в лікувальний процес гастроентерологічного відділення міської клінічної лікарні №1, терапевтичного відділення №2 центральної міської клінічної лікарні м. Івано-Франківська, терапевтичних відділень Галицької і Яремчанської центральних районних лікарень Івано-Франківської області, гастроентерологічного відділення Івано-Франківської обласної клінічної лікарні, терапевтичного відділення лікарні швидкої допомоги м. Львова.
Основні положення дисертації використовуються в навчальному процесі кафедри пропедевтики внутрішньої медицини Івано-Франківського державного медичного університету, кафедри сімейної медицини факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету ім. Д.Галицького.
Особистий внесок здобувача.
Дисертація є особистою науковою працею автора. Внесок автора в її виконання полягає у виборі об’єкту і методів дослідження, у формуванні мети і завдань роботи, проведенні аналізу літератури з даної проблеми, виконанню інформаційного пошуку. Самостійно здійснено підбір хворих, проведення комп’ютерної інтрагастральної рН-метрії, науковий аналіз результатів загальноклінічних, біохімічних, інструментальних досліджень, обґрунтування методів лікування. Особисто проведена статистична обробка результатів досліджень, оформлена дисертація. Висновки і практичні рекомендації сформульовані разом із науковим керівником. Провідною є участь автора в підготовці результатів досліджень до публікацій.
Апробація результатів дисертації.
Основні положення і результати дисертаційного дослідження доповідались і обговорювались на: ювілейному VIII-му з'їзді ВУЛТ (Івано-Франківськ, 2005), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Здобутки та перспективи внутрішньої медицини» (Тернопіль, 2006),V-ій Міжнародній науковій практичній конференції студентів і молодих вчених «Молодь та медицина майбутнього» (Вінниця, 2008), 77-ій міжвузівській науковій конференції студентів та молодих вчених «Працюємо, творимо, презентуємо» (Івано-Франківськ, 2008), IX-му з’їзді ВУЛТ (Івано-Франківськ, 2008).
Публікації.
За темою дисертації опубліковано 11 наукових праць, серед яких 5 статей у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України для публікацій результатів дисертаційних досліджень (3 статті одноосібні), 6 тез.
Обсяг і структура дисертації.
Дисертація викладена українською мовою на 197 сторінках, її основний текст займає 125 сторінок. Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, 4 розділів власних досліджень, аналізу із узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій, додатків. Дисертація ілюстрована 37 таблицями, 43 рисунками. Список використаних літературних джерел включає 255 джерел, із них кирилицею 164, латиною 91 джерело.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення науково-практичного завдання, яке полягало у вивченні клініко-біохімічних та морфофункціональних особливостей розвитку хронічного атрофічного гастриту, що дало можливість покращити ефективність діагностики і лікування цього захворювання і дозволило науково обґрунтувати доцільність включення в лікувальний комплекс мультисалю і горіха грецького настойки.
1. У хворих із хронічним атрофічним мультифокальним гастритом активний запальний процес у власній пластинці слизової оболонки антруму притаманий 54,64% пацієнтам, а розподіл за ступенями активності є однорідний. Активний автоімунний гастрит був діагностований у 62,07% хворих, достовірно частіше визначався слабкий та помірний ступінь інфільтрації нейтрофілами. Вираженість запального процесу властива обом формам атрофічного гастриту, однак у хворих із ХАМГ переважала моноцитарно-плазматична інфільтрація власної пластинки слизової оболонки тіла й антрума, а у хворих із хронічним атрофічним автоімунним гастритом лімфоцитарна інфільтрація. При ХАМГ атрофічні зміни переважали в антральному відділі шлунка, а при ХАвГ у фундальному.
2. У хворих із ХАМГ та ХАвГ Helicobacter pylori діагностований у 65,98% і 51,72% пацієнтів. Порушення кислотопродукуючої функції шлунка залежало від форми хронічного атрофічного гастриту: для хворих із ХАМГ характерна нормоацидність (22,68%), гіпоацидність (63,92%) і анацидність (13,40%); для хворих із ХАвГ гіпоацидність (62,07%) і анацидність (37,93%). У міру прогресування атрофічних змін слизової оболонки зменшувалася частота виявлення Helicobacter pylori та знижувалася базальна шлункова секреція.
3. При хронічному атрофічному гастриті виявляється напруження імунної відповіді, яке проявляється суттєвим підвищенням рівня ІЛ-8 і ТНФ-α при ХАМГ, та ТНФ-α і ІЛ-1β при ХАвГ. Відмічено дисбаланс між процесами перекисного окислення ліпідів і антиоксидантного захисту, який проявляється дестабілізацією антиоксидантної системи та надлишковою пероксидацією за рахунок вторинних продуктів. Встановлено достовірний прямий зв’язок вмісту церулоплазміну та дієнових кон’югатів (r=0,532, р<0,01) і рівнем активних продуктів тіобарбітурової кислоти (r=0,498, р<0,01).
4. У хворих на хронічний атрофічний гастрит розвивався дисбаланс мікроелементного складу крові, який характеризувався достовірним зниженням рівня заліза і цинку та тенденцією до зниження міді. Частіше виявляли комбіноване порушення мікроелементного гомеостазу у вигляді дефіциту трьох ессенційних мікроелементів (37,30%), чи поєднаного дефіциту заліза й цинку (26,98%), цинку і міді (14,28%). Існував середньої сили прямий кореляційний зв’язок між вмістом заліза в крові і рівнями каталази (r=0,428, р<0,01) та ступенем насиченості трансферину залізом (r=0,548, р<0,001). Дефіцит Zn, наростав із підвищенням синтезом вугільної ангідрази (r=-0,628, р<0,001). Встановлено прямий середньої сили кореляційний зв’язок між рівнем Cu та активністю церулоплазміну (r=0,438, р<0,01).
5. Використання мультисалю в лікуванні хронічного атрофічного гастриту призводило до зменшення клінічних проявів недуги за рахунок нівелювання шлункової диспепсії та астенії, узгоджувало антиоксидантний захист, що виражалось у підвищенні рівня К до (13,11±0,79) мгН2О2/мл (р<0,05), НТЗ до (0,236±0,021) умов. од. (р<0,01) та зниженні ВА до (0,95±0,12) од. Кребса (р<0,05) і ЦП до (31,87±2,54) умов. од. (р<0,01), нормалізувало мікроелементний гомеостаз.
6. Застосування горіха грецького настойки оптимізувало базальну кислотність шлунка і створювало кращі умови для нівелювання запально-дегенеративних змін слизової оболонки шлунка, покращувало шлункове та кишкове травлення, достовірно коригувало процеси перекисного окислення ліпідів в основному за рахунок зменшення активних продуктів тіобарбітурової кислоти (3,72±0,33) нмоль/мл (р<0,05), і зменшувало цитокіновий дисбаланс.
7. Комбінована терапія з мультисалем та горіха грецького настойкою сприяла найбільш вираженій динаміці клінічних і ендоскопічно-морфологічних проявів хронічного атрофічного гастриту, покращувала кислотопродукуючу функцію шлунка, переводила співвідношення процесів ПОЛ-АОС на нижчий стаціонарний рівень за рахунок зниження активності перліпооксигенації та оптимізації антиоксидантного захисту, стабілізувала цитокінові зрушення, дозволяла досягти фізіологічного рівня основних ессенціальних мікроелементів (залізо, мідь, цинк) у крові.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. Із метою встановлення форми хронічного атрофічного гастриту, окрім клінічного та ендоскопічно-морфологічного дослідження, рекомендовано проведення імунологічного тестування з урахуванням титру антитіл до парієтальних клітин.
2. Для оцінки і прогнозування характеру перебігу хронічного атрофічного гастриту рекомендується враховувати стан процесів перекисного окислення ліпідів за вмістом у крові активних продуктів тіобарбітурової кислоти і дієнових кон’югатів; системи антиоксидантного захисту за рівнем каталази, вугільної ангідрази, церулоплазміну та насиченості трансферину залізом; цитокінового профілю крові за вмістом ТНФ-α, ІЛ-1β, ІЛ-8; мікроелементного гомеостазу за вмістом заліза, цинку, міді.
3. Розроблено комплексні підходи до лікування хворих із хронічним атрофічним гастритом. Із метою покращення умов для нівелювання запально-дегенеративних змін слизової оболонки шлунка, узгодження шлункового та кишкового травлення та відновлення рефлекторних зв’язків між органами шлунково-кишкового тракту і корекції процесів перекисного окислення ліпідів рекомендуємо призначати горіха грецького настойку по 10 мл, розчинивши в 100 мл води, за півгодини до їди 3 рази на день упродовж 18 днів. За умов діагностованого гіпомікроелементозу для корекції мікроелементного дисбалансу до лікувальної програми доцільно включати мультисаль по 1 табл. 3 рази на день через півгодини після їди впродовж 18 днів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Авцын А. П. Клеточный гомеостаз и микроэлементы / А. П. Авцын, Л.С.Строчкова, А. А. Жаворонков // Архив патологии. 1998. № 9.
С.611.
2. Алебастров А. П. Возможности альтернативной немедикаментозной терапии язвенной болезни желудка / А. П. Алебастров, М. А. Бутов // Клиническая медицина. 2005. № 11. С. 6971.
3. Александрова Ю. Н. О системе цитокинов / Ю. Н. Александрова // Педиатрия. 2007. Т. 86, № 3. С. 124128.
4. Андерсен Л. Клеточный иммунный ответ организма на инфекцию Helicobacter pylori / Л. Андерсен, А. Норгаард, М. Беннедсен // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. 1996. № 2. С. 2225.
5. Антонов В. Г. Патогенез онкологических заболеваний: Иммунные и биохимические феномены и механизмы. Внеклеточные и клеточные механизмы общей иммунодепрессии и иммунной резистентности / В.Г.Антонов, В. К. Козлов // Цитокины и воспаление. 2004. Т. 3, № 1. С. 819.
6. Арифуллина К. В. Особенности обмена микроэлементов у детей с гастроэнтерологической патологией / К. В. Арифуллина, Казначеева Л. Ф., Гурко Н. А. // Детская гастроэнтерология Сибири. 2000. вып. IV.
С.711.
7. Аруин Л. И. Инфекция Helicobacter pylori канцерогенна для человека: обзор / Л. И. Аруин //Архив патологии. 1997. Т. 59, № 3. С. 7478.
8. Аруин Л. И. Морфологическая диагностика болезней желудка и кишечника / Аруин Л. И., Капуллер Л. Л., Исаков В. А. Москва : Триада Х, 1998. 483 с.
9. Аруин Л. И. Новая международная морфологическая классификация гастрита (модификация Сиднейской системы) / Л. И. Аруин // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. 1997. Т. 8, № 3. С. 8285.
10. Бабак О. Я. Атрофический гастрит: прогнозы и перспективы / О.Я.Бабак // Здоров’я України. 2006. № 21/1 (додатковий). С. 2627.
11. Бабак О. Я. Лікування кислотозалежних захворювань: що ми сьогодні про це знаємо? / О. Я. Бабак // Сучасна гастроентерологія. 2003. №4 (6). С. 48.
12. Бабак О. Я. Современная фитотерапия болезней органов пищеварения / О. Я. Бабак, Т. А. Соломенцева. К.: Рекламное агентство Диалла комьюникейшнз”, 1998. 48 с.
13. Бабак О. Я. Хронический атрофический гастрит точка отсчета начала канцерогенеза / О.Я. Бабак, Ю. В. Протас //Сучасна гастроентерологія 2005. № 5. С. 914.
14. Бабенко Г. О. Біосфера, антропогенез і здоров’я / Георгій Оксентійович Бабенко. Івано-Франківськ, 1999 р. 198 с.
15. Бабенко Г. О. Визначення мікроелементів і металоферментів у клінічних лабораторіях / Георгій Оксентійович Бабенко. Київ: Здоров’я, 1968 р. 137 с.
16. БабенкоГ. А. Микроэлементозы человека: патогенез, профилактика, лечение / Г. А. Бабенко // Микроэлементы в медицине. 2001. №2 (1). С. 25.
17. Барашков Г. Возможные побочные эффекты металлосодержащих препаратов / Г. Барашкова, Л. Зайцева // Врач. 2005. № 9. С. 4446.
18. Басалаєва Л. К. Картина атрофічного гастриту при ендоскопії не завжди свідчить про анацидність / Л. К. Басалаєва, С. І. Коваль, М. Г. Сіра // Практична медицина: науково-практичний журнал. Львів, 2003. Т. ІХ, № 1. С. 119121.
19. Бєленічев І. Ф. Антиоксиданти: сучасні уявлення, перспективи створення / І. Ф. Бєленічева, С. І. Коваленко, В. В. Дунаєв // Ліки. 2002. № 12. С.4347.
20. Васильева Л. Е. Обмен некоторых микроэлементов и показатели сопряженных с ними металлопротеидов у больных хроническим гастритом / Л. Е. Васильева // Врачебное дело. 1998. № 3. С. 6770.
21. Вдовиченко В. І. Регіональні та індивідуальні особливості лікування виразкової хвороби, асоційованої з Helicobacter pylori / В. І. Вдовиченко, Б. Б. Бодревич // Сучасна гастроентерологія. 2001. № 2. С. 2226.
22. Внутрішньопорожнинна рН-метрія шлунково-кишкового тракту: Практичне керівництво / [Будзак І. Я., Гриценко В. І., Гриценко І. І. та ін] під ред. В. М. Чернобрового. Вінниця: Логос, 1999. 80 с.
23. Волынец Г. В. Аутоимунный гастрит у детей / Г. В. Волынец // Российский медицинский журнал. 2006. № 6. С. 3236.
24. Волынец Г. В., Клембовская А. И., Новикова А. В. Морфологические изменения слизистой оболочки желудка у детей с хроническим гастритом в зависимости от этиологических факторов заболевания / Г. В. Волынец, А.И. Клембовская, А. В. Новикова // Российский педиатрический журнал. 2006. № 4. С. 3244.
25. Гастрин-17 и пепсиноген І в оценке состояния слизистой оболочки желудка / Є. Г. Будина, Е. М. Майорова, Е. В. Григорьева [и др.] // Российский медицинский журнал. 2006. № 2. С. 911.
26. Головченко О. І. Гістопатологічні особливості різних морфологічних форм хронічних атрофічних гастритів / О. І. Головченко, С. В. Вернигородський, В.В.Біктіміров // Сучасна гастроентерологія. 2003. № 4 (14). С. 5558.
27. Гравіровська Н. Г. Проказники поширеності та вперше виявленої патології органів травлення у міського населення / Н. Г. Гравіровська, Л.М. Петричук, І. Ю. Скирта [та ін] // Сучасна гастроентерологія. 2008. № 1 (39). С. 46.
28. Григорьев П. Я. Справочное руководство по гастроэнтерологии / П.Я. Григорьев, А. В. Яковенко Москва : МИА, 2003. 469 с.
29. Громова А. Ю. Полиморфизм генов семейства IL-1 человека / А.Ю.Громова, А. С. Cимбирцев // Цитокины и воспаление. 2005. Т. 4, № 2. С. 311.
30. Громова О. А. Витамины и минералы в современной клинической медицине. Возможности лечебных и профилактических технологий / О.А.Громова, Л. С. Намазова. Москва, 2003. 60 с.
31. Губергриц Н. Б. Клинико-патогенетические особенности и лечение гастродуоденальной патологии, ассоциированной с различными штаммами Helicobacter pylori / Н. Б. Губергриц, О. А. Прилуцкая // Сучасна гастроентерологія. 2005. №1 (21). С. 1929.
32. Гуревич К. Г. Нарушения обмена микроэлементов / К. Г. Гуревич // Вопросы биологической медицинской и фармацевтической химии. 2002. № 2. С. 714.
33. Дегтярева И. И. Заболевания органов пищеварения / И. И. Дегтярева Киев. 2000. 321 с.
34. Демьянов А. В. Диагностическая ценность исследования уровня цитокинов в клинической практике / А. В. Демьянов, А. Ю. Котов, А.С.Симбирцев // Цитокины и воспаление. 2003. Т. 2, № 3. С. 2035.
35. Денисюк Т. А. Клинико-морфологические особенности Helicobacter pylori-ассоциированной гастродуоденальной патологии у детей / Т.А.Денисюк, О. В. Долгая // Проблеми медичної науки і освіти 2006. № 2. С. 7073.
36. Драгомирецкая Н. В. Хронический атрофический гастрит перспективы лечения в курортологии / Н. В. Драгомирецкая, И.Б.Заболотная, Т. И. Малыхина [и др.] // Сучасна гастроентерологія. 2007. № 3 (35). С. 8590.
37. Дутка Р. Я. Клініко-морфологічна та імунологічна характеристика рефлюкс-гастриту залежно від вираженості дисмотилітету гастродуоденальної зони / Р. Я. Дутка, М. М. Буфан // Український терапевтичний журнал. 2006. № 2. С. 4346.
38. Єлісєєва О. П. Сучасний погляд на виникнення окисного стресу у патогенезі helicobacter pylori-асоційованих хвороб гастродуоденальної зони / О. П. Єлісєєва, Х. О. Семен, А. П. Черкас [и др.] // Сучасна гастроентерологія. 2008. №1 (39). С. 3843.
39. Железнякова Н. М. Цитокиновое звено иммунитета в динамике лечения у больных хроническим гастритом, асоциированным с Helicobacter pylori / Н. М. Железнякова // Крымский терапевтический журнал. 2006. № 3. С. 6265.
40. Жукова В. Б. Морфофункціональні особливості слизової оболонки шлунка у хворих на хронічний атрофічний гастрит, асоційований Helicobacter pylori на тлі атеросклерозу / В. Б. Жукова // Сучасна гастроентерологія. 2006. № 4. С. 3538.
41. Зайцева К. К. Helicobacter pylori в пато- и морфогенезе хронического гастрита и язвенной болезни / К. К. Зайцева // Архив патологии. 1991. № 2 С. 7275.
42. Зайчик А. Ш. Основы патохимии / А. Ш. Зайчик, Л. П. Чурилов. Москва, 2002. 506 с.
43. Звягин А. А. Аутоимунный гастрит у детей / А. А. Звягин // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. 2002. № 3. С. 8184.
44. Иммунофармакология микроэлементов / [А. В. Кудрин, А.В.Скальный, А. А. Жаворонков и др. ] Москва : изд-во КМК, 2000. 537 с.
45. Камышнев В. С. Справочник по клинико-биохимическим исследованиям и лабораторной диагностике / В. С. Камышев. Москва, 2004. С. 476.
46. Кашин С. В. Атрофия, метаплазия, дисплазия факторы риска развития рака желудка: обратимы ли эти изменения слизистой оболочки? / С. В. Кашин, А. С. Надежин, И. О. Иваников // Клинические перспективы гастроэнтерологии, гематологии. 2006. № 2. С. 1317.
47. Клиническая гастроэнтерология / [Н. В. Харченко, Г. А. Анохина, Н.Д. Опанасюк и др.]; под ред. Н. В. Харченко. К.: Здоров’я, 2000. 448с.
48. Ковальчук Л. В. Роль цитокинов в иммунопатогенезе заболеваний гастродуоденальной области при Helicobacter pylori инфекции / Л.В.Ковальчук, В. П. Мудров, В. Н. Нелюбин [и др.] // Иммунология. 2003. Т. 24, № 5. С. 311314.
49. Ковальчук Л. Є. Значення спадкового фактора у розвитку ерозивних гастродуоденітів у дітей / Л. Є. Ковальчук, О. О. Цицюра // Галицький лікарський вісник. 2006. Т. 13, № 2. С. 3235.
50. Кононов А. В. Местный иммунный ответ на инфекцию Helicobacter pylori / А. В. Кононов // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. 1999. № 2. С. 1522.
51. Кононов А. В. Морфология поверхностного и атрофического гастрита при эрадикации Helicobacter pylori / А. В. Кононов, С.И.Мозговой, М. А. Ливзан [и др.] // Архив патологии. 2005. Т. 67, №3. С. 1720.
52. Кормушко О. В. Трансформація шлункової секреції при фізіологічному старінні людини (базальна секреція) / О. В. Кормушко, Д.М. Якименко // Сучасна гастроентерологія. 2003. № 2. С. 1924.
53. Лапина Т. Л. Основные принципы диагностики Helicobacter pylori / Т.Л. Лапина // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. 1999 № 2. С. 4145.
54. Лекарственные растения в гастроэнтерологии / [ Т. В. Зинченко, И.В.Стахив, Т. Я. Мякушко и д.р. ]; отв. ред. Б. В. Заверуха. Київ : Наукова думка, 1989. 240 с.
55. Ливзан М. А. Клинико-морфологическая характеристика Helicobacter pylori-ассоциированного хронического гастрита в условиях эрадикационной терапии : авторефер. дисс. на соискание научн. степени д-ра мед. наук : спец. 14.00.05 Патологическая анатомия” ; 14.00.15 Внутренние болезни” / М. А. Ливзан. Омск, 2006. 40 с.
56. Лікарські рослини / [ А. Л. Лебеда, Н. І. Джуренко, О. П. Ісайкіна та інші ] ; під ред. А.М. Гродзинського. К.: Гол.ред. УРЕ ім. Бажана, 1991. 543 с.
57. Маев И. В. Современные молекулярно-генетические аспекты в клинической гастроэнтерологии / И. В. Маев, Е. Г. Петрова // Клиническая медицина. 2005. № 5. С. 713.
58. Малая Л. Т. Найближчі перспективи розвитку гастроентерології / Л.Т. Малая, О. Я. Бабак // Журн. АМН України. 2002. Т. 8, № 1. С.5568.
59. Мальцев С. В. Нарушение баланса цинка при хроническом гастродуодените у детей / С. В. Мальцев, Р. А. Файзуллина // Педиатрия. 2002. № 3. С. 4951.
60. Мансуров Х. Х. Современный взгляд на некоторые спорные вопросы язвенной болезни и хеликобактерной инвазии / Х. Х. Мансуров // Клиническая медицина. 2005. № 2. С. 6365.
61. Микроэлементозы человека: этиология, классификация, органопатология / [ Авцын А. П., Жаворонков А. А., Риш М. А., СтрочковаЛ. С. ]. М., 1991. 496 с.
62. Микроэлементы: основы знаний : учеб.-метод. пособ. / [ Р. Р. Шиляев, О. А. Громова, М. В. Федосеенко и др. ] Москва, 2004. 72 с.
63. Минушкин О. Н. Хронический гастрит / О. Н. Минушкин, И.В.Зверков // Лечащий врач. 2003. № 5. С. 2125.
64. Міщук В. Г. Ентероінсулярні гормони при хронічному гастриті з секреторною недостатністю / В. Г. Міщук, Є. М. Нейко // Лікарська справа. 1995. № 12. С. 5961.
65. Молодовець О. Б. Використання горіха грецького (волоського) настоянки в комплексному лікуванні хронічного атрофічного гастриту / О.Б. Молодовець // IХ з’їзд ВУЛТ.: тези допов. Вінниця, 2007. С.123.
66. Молодовець О. Б. Вплив комплексного лікування із включенням мультисалю і настойки грецького горіха на показники імунологічного статусу, мікроелементного гомеостазу та окисно-відновних процесів у хворих на хронічний атрофічний гастрит / Ольга Молодовець, Василь Нейко // Галицький лікарський вісник. 2008. №2 . С.5254.
67. Молодовець О. Б. Вплив мікроелементних порушень на стан перекисного окислення ліпідів і антиоксидантного захисту у хворих на хронічний атрофічний гастрит / О. Б. Молодовець // Архів клінічної медицини. 2008. №1. С. 7072.
68. Молодовець О. Б. Ефективність мультисалю та горіха грецького настойки в комплексній терапії хронічного атрофічного гастриту / О.Б.Молодовець, Н. З. Позур, М. В. Близнюк // Галицький лікарський вісник. 2008. №3 . С.6668.
69. Молодовець О. Б. Клінічна ефективність препарату «Мультисаль» в комплексному лікуванні хронічного атрофічного гастриту / О.Б.Молодовець // VIII з"їзд ВУЛТ : тези допов. Івано-Франківськ, 2005. С.135.
70. Молодовець О. Б. Морфофункціональний стан слизової оболонки шлунка при хронічному атрофічному гастриті / О. Б. Молодовець // 77 міжвузівська наукова конференція студентів та молодих вчених з міжнар. уч. «Працюємо, творимо, презентуємо».: тези допов. Івано-Франківськ, 2008. С.137.
71. Молодовець О. Б. Особливості цитокінового профілю у хворих на хронічний атрофічний ґастрит, зумовлений Helicobacter pylori / О.Б.Молодовець // Acta medica leopoliensia. 2008. №1 2, Т.14. С.29 33.
72. Молодовець О. Б. Роль цитокінів у патогенезі хронічного атрофічного гастриту / О. Б. Молодовець // V Міжнародна наукова конференція студентів та молодих вчених «Молодь та медицина майбутнього».: тези допов. Вінниця, 2008. С.47
73. Молодовець О. Б. Ультраструктурні зміни слизової оболонки антрального відділу шлунка та гемокапілярів при хронічному атрофічному гастриті / О. Б. Молодовець // Галицький лікарський вісник. 2006. №1 . С.51-55.
74. Молодовець О. Б. Патогенетичне обґрунтування мультисалю та горіха грецького настойки у хворих на хронічний атрофічний гастрит / О. Б. Молодовець, В. Є. Нейко // ХІI конгрес світової федерації українських лікарських товариств : тези доповідей. Івано-Франківськ Київ Чикаго, 2008. С.211212.
75. Морозов В. Г., Рыжак Г. А., Малинин В. В. Цитамины (Биорегуляторы клеточного метаболизма) / Морозов В. Г., Рыжак Г. А., Малинин В. В. СПб.: Фолиант, 1999. 120 с.
76. Морозов И. А. Цитологическая диагностика инфекции Helicobacter pylori в желудке / И. А. Морозов // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии 2000. № 2. С. 710.
77. Москалев Ю. И. Минеральный обмен / Ю. И. Москалев. М.: Медицина, 1985. 288 с.
78. Мультисаль збалансований комплекс мінералів / Матеріал надано компанією « Польфа Кутно» // Здоров’я України. 2002. № 7. С. 13.
79. Наумова Л. А. Особенности клинико-морфологических проявлений атрофического процесса в слизистой оболочке желудка при отсутствии и наличии инфицированности Неlісоbасtеr руlоrі (І этап) / Л. А. Наумова, А.И. Пальцев, Я. Ю. Беляева // Эксперементальная и клиническая. гастроэнтерология 2005. № 2. С. 2228.
80. Нейко В. Є. Ступінь обсіменіння слизової оболонки шлунка Helicobacter pylori при хронічному атрофічному гастриті / В. Є. Нейко, О.Б. Молодовець // Здобутки та перспективи внутрішньої медицини : Всеукр. наук.-практ. конф. : тези допов. Тернопіль, 2006. С.126130.
81. Нейко Є. М. Мікроелементи в медицині