ВИВЧЕННЯ ЕКСПРЕС-ГАСТРО-рН-МОНІТОРИНГУ ЯК ЗАСОБУ ДІАГНОСТИКИ ТА КОНТРОЛЮ ЕФЕКТИВНОСТІ КИСЛОТОІНГІБУЮЧОЇ ФАРМАКОТЕРАПІЇ ПЕПТИЧНИХ Н.р.-АСОЦІЙОВАНИХ ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ



  • Название:
  • ВИВЧЕННЯ ЕКСПРЕС-ГАСТРО-рН-МОНІТОРИНГУ ЯК ЗАСОБУ ДІАГНОСТИКИ ТА КОНТРОЛЮ ЕФЕКТИВНОСТІ КИСЛОТОІНГІБУЮЧОЇ ФАРМАКОТЕРАПІЇ ПЕПТИЧНИХ Н.р.-АСОЦІЙОВАНИХ ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ
  • Альтернативное название:
  • ИЗУЧЕНИЯ ЭКСПРЕСС-ГАСТРО рН-МОНИТОРИНГА КАК СРЕДСТВА ДИАГНОСТИКИ И КОНТРОЛЯ ЭФФЕКТИВНОСТИ КИСЛОТОИНГИБУЮЧОИ ФАРМАКОТЕРАПИИ ПЕПТИЧЕСКОЙ Н.р.ф.-АССОЦИИРОВАННЫХ гастродуоденальные ЗАБОЛЕВАНИЙ
  • Кол-во страниц:
  • 157
  • ВУЗ:
  • ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. М.І.ПИРОГОВА
  • Год защиты:
  • 2008
  • Краткое описание:
  • МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
    ВІННИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
    ІМ. М.І.ПИРОГОВА


    На правах рукопису


    ЧЕРНОБРОВИЙ ВІКТОР ВЯЧЕСЛАВОВИЧ

    УДК: 616.33-008.8:542.978-02:616-002.28:616.33-002.44:616.342-002:616.342-002.44

    ВИВЧЕННЯ ЕКСПРЕС-ГАСТРО-рН-МОНІТОРИНГУ ЯК ЗАСОБУ діагностики ТА КОНТРОЛЮ ЕФЕКТИВНОСТІ КИСЛОТОІНГІБУЮЧОЇ ФАРМАКОТЕРАПІЇ ПЕПТИЧНИХ Н.р.-АСОЦІЙОВАНИХ ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНИХ ЗАХВОРЮВАНЬ

    14.01.36 гастроентерологія


    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук


    Науковий керівник:
    доктор медичних наук, професор
    Палій Ірина Гордіївна

    Вінниця-2008








    Зміст

    Перелік умовних скорочень .......................................................................................4
    Вступ ............................................................................................................................5
    Розділ 1
    Гастро-рН-моніторинг: актуальні питання техніки, методики, функціональної діагностики та контролю кислотоінгібуючої фармакотерапії захворювань органів травлення (аналітичний огляд літератури) ...............................................12
    Розділ 2
    Клінічний матеріал, програма та методи дослідження .........................................39
    2.1. Загальна характеристика обстежених хворих та програми дослідження................................................................................................................39
    2.2. Методи дослідження ....................................................................................41
    2.3. Загальна схема протоколу (обстеження та фармакотерапії хворих) .......49
    2.4. Методи статистичного аналізу ....................................................................57
    Розділ 3
    Вивчення експрес-гастро-рН-моніторингу як засобу вибору та контролю ефективності кислотоінгібуючої фармакотерапії пептичних Н.р.-асоційованих гастродуоденальних захворювань (власні дослідження) .....................................59
    3.1. Експрес-гастро-рН-моніторинг метод дослідження кислотоутворюючої функції шлунка (вивчення відтворюваності, взаємозв’язку з гастро-рН-моніторингом у часі, чутливості та специфічності) ..........................................59
    3.2. Гастродуоденальні захворювання: нозологічні та статево-вікові особливості показників експрес-гастро-рН-моніторингу .....................................66
    3.3. Вивчення впливу маси тіла на показники експрес-гастро-рН-моніторингу у хворих на пептичні ерозивно-виразкові та запальні гастродуоденальні захворювання ...................................................................72
    3.4. Дослідження взаємозв’язку показників експрес-гастро-рН-моніторингу та результатів 13С-сечовинного дихального тесту при пептичних гастродуоденальних захворюваннях ......................................................................76
    3.5. Аналіз показників експрес-гастро-рН-моніторингу у хворих на Н.р.-асоційовану пептичну виразку дванадцятипалої кишки в зв’язку з вивченням впливу зондування 79
    3.6. Вивчення коливань внутрішньошлункового рН (лужних рефлюксів) за даними експрес-гастро-рН-моніторингу 82
    3.7. Парадоксальні результати вивчення кислотоінгібуючого впливу пантопразолу на показники експрес-гастро-рН-моніторингу в динаміці лікування хворих на пептичні запальні та ерозивно-виразкові гастродуоденальні захворювання ...91
    3.8. Кислотопригнічувальний вплив рабепразолу на перебіг пептичних гастродуоденальних хвороб за даними гастро-рН-моніторингу .94
    3.9. Особливості кислотопригнічувального впливу езомепразолу на показники експрес-гастро-рН-моніторингу в динаміці лікування хворих на пептичну виразку (ерозію) дванадцятипалої кишки ...100
    Розділ 4
    Обговорення результатів вивчення експрес-гастро-рН-моніторингу як засобу вибору та контролю ефективності кислотоінгібуючої фармакотерапії пептичних Н.р.-асоційованих гастродуоденальних захворювань ........105
    Висновки .................................................................................................................116
    Практичні рекомендації .........................................................................................118
    Список використаних джерел ...............................................................................119









    ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ




    ДКІЕ


    достатній кислотоінгібуючий ефект




    ІПП


    інгібітори протонної помпи




    НДКІЕ


    недостатній кислотоінгібуючий ефект




    ПВ ДПК


    пептична виразка дванадцятипалої кишки




    ПГДЗ


    пептичні гастродуоденальні захворювання




    ФЕГДС


    фіброезофагогастродуоденоскопія




    ФІ рН 0-1


    функціональний інтервал рН 0-1 (3,6-8,5 од. рН) у відсотках




    ФІ рН 3-5


    функціональний інтервал рН 3-5 (0,9-2,2 од. рН) у відсотках




    Н.р.


    Helicobacter pylori




    Me-M


    значення Ме для всього масиву даних гастро-рН-моніторингу (рН од.)




    Me-Х


    середнє арифметичне значення медіан рН (од.)




    Mo-M


    значення Мо для всього масиву даних гастро-рН-моніторингу (рН од.)




    Mo-Х


    середнє арифметичне значення мод рН (од.)




    mx


    похибка середнього арифметичного




    nW


    кількість лужних рефлюксів в цілому




    nW↓


    кількість лужних рефлюксів на введенні рН-мікрозонда




    nW↑


    кількість лужних рефлюксів на вивведенні рН-мікрозонда




    pH min


    мінімальне абсолютне значення рН (од.)




    рН max


    максимальне абсолютне значення рН (од.)




    рНX-М


    середнє арифметичне значення рН (од.)




    рНX-М(max)


    середнє арифметичне значення рН (од.) по максимальному абсолютному значенню серед досліджених виборок




    vW


    швидкість лужного рефлюкса




    vW↓


    швидкість лужних рефлюксів на введенні рН-мікрозонда




    vW↑


    швидкість лужних рефлюксів на вивведенні рН-мікрозонда




    Δ рН


    різниця між максимальним та мінімальним абсолютними значеннями рН (од.)









    ВСТУП

    Актуальність теми
    Пептичні Н.р.-асоційовані гастродуоденальні захворювання залишаються в Україні актуальною проблемою науки та практичної гастроентерології, що пов’язано з їх широкою розповсюдженістю та значними витратами коштів на лікування [87].
    В лікуванні пептичних Н.р.-асоційованих гастродуоденальних захворювань головне місце згідно стандартам Маастрихтського консенсусу-2005 займає ерадикація Helicobacter pylori із застосуванням антибіотиків та інгібіторів Н+,К+,АТФ-ази [7].
    Інгібітори Н+,К+,АТФ-ази є сучасними, найбільш ефективними засобами блокування секреції хлористоводневої кислоти, що забезпечує загоєння рубцювання пептичних ерозивно-виразкових гастродуоденальних ушкоджень та знищення Helicobacter pylori [206].
    У гастроентерології сьогодення застосовуються різні генерації інгібіторів Н+,К+,АТФ-ази від омепразолу, лансопразолу до пантопразолу, рабепразолу, езомепразолу [2, 6].
    Сучасна фармакотерапія із застосуванням інгібіторів Н+,К+,АТФ-ази потребує адекватного контролю за станом шлункової секреції хлористоводневої кислоти, особливо з міркувань поширеності серед представників європеоїдної раси генотипу (цитохрому Р450), який призводить до швидкого метаболізму ІПП у печінці і відтак до відсутності блокування секреції хлористоводневої кислоти [52]. Визнаним в світі «золотим стандартом» контролю кислотопригнічувальної дії інгібіторів Н+,К+,АТФ-ази визнано добовий (24-годинний) гастро-рН-моніторинг [30, 31, 70, 297].
    Втім певною проблемою такого гастро-рН-моніторингу залишається потреба довготривалого інвазивного обстеження пацієнтів, що привносить їм дискомфорт, вимагає додаткових затрат часу та зусиль з боку медичного персоналу. Виходячи з цього, увагу привертає вивчення можливості скорочення у часі дослідження внутрішньошлункового рН [172, 303].
    Зокрема це стосується експрес-гастро-рН-моніторингу, який було запропоновано як результат наукового пошуку [144] та широкого впровадження [61, 67, 101, 149], що дозволило на основі принципу топографічної (по каналу шлунка) внутрішньопорожнинної рН-метрії скоротити тривалість обстеження до 20-30 хвилин і таким чином створити умови для досягнення кращої толерантності пацієнтів до обстеження.
    Однак, якщо результати добового гастро-рН-моніторингу у зв’язку з контролем ефективності інгібіторів Н+,К+,АТФ-ази добре вивчені і є загальноприйнятими, то діагностичне значення короткотривалого експрес-гастро-рН-моніторингу при кислотоінгібуючій фармакотерапії пептичних Н.р.-асоційованих захворювань залишається маловивченим або зовсім не вивченим.
    У підсумку можна констатувати, що актуальність вибраного напрямку наукових досліджень зумовлена:
    1) значною поширеністю Н.р.-асоційованих гастродуоденальних захворювань;
    2) неефективними економічними витратами на лікування пептичних Н.р.-асоційованих захворювань за реальних умов відсутності оптимального для практичної гастроентерології швидкого методу діагностики стану кислотоутворюючої функції шлунка та контролю кислотопригнічувальної дії інгібіторів Н+,К+,АТФ-ази;
    3) потребою наукового вивчення та впровадження у практичну гастроентерологію експрес-гастро-рН-моніторингу як швидкого діагностичного тесту стану кислотоутворюючої функції шлунка та маркера контролю ефективності кислотоінгібуючої фармакотерапії.
    Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами
    Виконані дослідження є фрагментом науково-дослідної роботи «Комп'ютерна езофагогастродуоденальна рН-метрія: вибір сучасних фармакопрепаратів та контроль ефективності лікування амбулаторних хворих на кислотозалежні захворювання органів травлення" (№ держреєстрації 0102U003335) кафедри поліклінічної терапії та сімейної медицини Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова МОЗ України.
    Мета роботи удосконалення діагностики та контролю лікування пептичних Н.р.-асоційованих гастродуоденальних захворювань шляхом вивчення можливостей експрес-гастро-рН-моніторингу в діагностиці стану кислотоутворюючої функції шлунка та оцінці ефективності кислотоінгібуючої фармакотерапії блокаторами Н+,К+,АТФ-ази.
    Завдання дослідження
    1. Встановити ступінь відтворюваності даних експрес-гастро-рН-моніторингу в динаміці спостереження, відсоток чутливості та специфічності, особливості взаємозв’язку показників експрес-гастро-рН-моніторингу з даними гастро-рН-моніторингу у часі (базальний одногодинний та добовий гастро-рН-моніторинг);
    2. Проаналізувати у порівнянні показники експрес-гастро-рН-моніторингу при різних формах пептичних Н.р.-асоційованих гастродуоденальних захворювань;
    3. Провести аналіз показників експрес-гастро-рН-моніторингу у хворих на Н.р.-асоційовану пептичну дуоденальну виразку у зв’язку з вивченням впливу зондування;
    4. Вивчити при пептичних Н.р.-асоційованих гастродуоденальних захворюваннях коливання внутрішньошлункового рН (лужні рефлюкси) під час експрес-гастро-рН-моніторингу;
    5. Вивчити вплив маси тіла, статі, віку на показники експрес-гастро-рН-моніторингу у хворих на пептичні Н.р.-асоційовані гастродуоденальні захворювання;
    6. Дослідити при пептичних Н.р.-асоційованих гастродуоденальних захворюваннях взаємозв’язок показників експрес-гастро-рН-моніторингу та інфікованості Helicobacter pylori за результатами 13С-сечовинного дихального тесту;
    7. Відібрати найбільш чутливі показники експрес-гастро-рН-моніторингу для контролю ефективності кислотопригнічувальної дії інгібіторів Н+,К+,АТФ-ази на прикладі пантопразолу, рабепразолу та езомепразолу.
    Об’єкт дослідження: пептичні Н.р.-асоційовані гастродуоденальні захворювання (функціональна шлункова диспепсія, антральний гастрит типу В, дуоденіт, гастродуоденальні ерозії, виразка дуоденум, виразка дистального відділу шлунка).
    Предмет дослідження: кислотоутворююча функція шлунка (показники експрес-гастро-рН-моніторингу).
    Методи дослідження:
    1. Клініко-анамнестичний (оцінка клінічної симптоматики та перебігу захворювання);
    2. Комп’ютерний гастро-рН-моніторинг на апаратно-програмному комплексі (ацидогастрограф АГ-1рН-М) за методикою експрес-гастро-рН-моніторингу для оцінки кислотопригнічувального ефекту інгібіторів Н+,К+,АТФ-ази (пантопразолу, рабепразолу та езомепразолу), а також у порівнянні з гастро-рН-моніторингом у часі (базальний одногодинний, добовий);
    3. Фіброезофагогастродуоденоскопія з гастробіопсією (за показаннями) для візуальної оцінки морфо-функціонального стану слизової оболонки стравоходу, шлунка та дванадцятипалої кишки (запалення, ерозії, виразка, атрофія, рефлюкс жовчі);
    4. Визначення інфікованості Helicobacter pylori (дихальний тест на інфрачервоному ізотопному аналізаторі IRIS, швидкий уреазний тест з гастробіоптатами, серологічна якісно-кількісна оцінка сумарних антитіл);
    5. Статистичні методи обробки результатів (стандартний програмний пакет STATISTICA” version 5,5а (фірми Statsoft Inc., США, ліцензійний №908А290603AL).
    Наукова новизна одержаних результатів
    Науково обґрунтована достатня відтворюваність даних експрес-гастро-рН-моніторингу у одних і тих же хворих у динаміці спостереження (від 1 місяця до 1 року та більше 1 року), а також висока чутливість та специфічність методу щодо атрофії слизової оболонки тіла шлунка.
    Доведена наявність прямого позитивного кореляційного зв’язку середнього ступеня між показниками експрес-гастро-рН-моніторингу та гастро-рН-моніторингом у часі (базальний одногодинний, добовий без антисекреторних фармакопрепаратів).
    Вперше проведено комплексне вивчення показників експрес-гастро-рН-моніторингу при різних формах пептичних Н.р.-асоційованих гастродуоденальних захворювань.
    Встановлено наявність при виведенні рН-мікрозонду під час експрес-гастро-рН-моніторингу стимулюючого ефекту (механічний подразник) на секрецію хлористоводневої кислоти.
    Вперше вивчені у хворих на пептичні Н.р.-асоційовані гастродуоденальні захворювання коливання внутрішньошлункового рН (лужні рефлюкси) під час експрес-гастро-рН-моніторингу. Отримано позитивне рішення (26.12.2007 р.) про видачу Деклараційного патенту України на корисну модель «Спосіб діагностики коливань внутрішньошлункового рН» (заявка №200712672 від 15.11.2007 р.; автори: В.М. Чернобровий, В.В. Чернобровий).
    Вперше проведено мультифакторний аналіз впливу різних чинників на показники експрес-гастро-рН-моніторингу. Встановлено, що маса тіла та стать суттєвим чином не впливають на показники експрес-гастро-рН-моніторингу, втім найбільша секреція хлористоводневої кислоти спостерігається у віці до 20 років. При високому ступені інфікованості Helicobacter pylori встановлена тенденція до наявності за даними експрес-гастро-рН-моніторингу найбільшої секреції хлористоводневої кислоти.
    Вперше розкрито значення експрес-гастро-рН-моніторингу як маркерного тесту для контролю індивідуального кислотопригнічувального ефекту застосування нових генерацій інгібіторів Н+,К+,АТФ-ази на прикладі пантопразолу, рабепразолу та езомепразолу.
    Практичне значення одержаних результатів
    В результаті проведених досліджень впроваджено в практику науково обґрунтований швидкий (порівняно з класичним добовим гастро-рН-моніторингом) експрес-гастро-рН-моніторинг, який дозволяє значно скоротити час інвазивного обстеження (до 30 хвилин) хворих і разом з тим досягти прийнятного у порівнянні з добовим гастро-рН-моніторингом результату щодо визначення стану кислотоутворюючої функції шлунка та контролю ефективності кислотопригнічувальної фармакотерапії інгібіторами Н+,К+,АТФ-ази.
    Отримані результати використовуються у навчальному процесі на кафедрі поліклінічної терапії та сімейної медицини Вінницького національного медичного університету ім. М.І. Пирогова, кафедрі гастроентерології ХМАПО (м. Харків), кафедрі пропедевтики внутрішніх хвороб, клінічної імунології та алергології Буковинського державного медичного університету, кафедрі внутрішніх хвороб №1 Донецького національного медичного університету ім. М.Горького, а також у гастроентерологічному центрі м. Вінниці, гастроентерологічному відділенні МКЛ №2 (м. Харків), гастроентерологічному відділенні Чернівецької обласної клінічної лікарні, Донецькому обласному клінічному територіальному медичному об’єднанні.
    Особистий внесок здобувача
    Автор дисертації особисто провів патентно-інформаційний пошук, проаналізував літературу з обраної теми, визначив об’єм та методи дослідження, сформулював мету та задачі наукового пошуку, здійснив тематичний відбір хворих та сформував клінічні групи.
    Здобувач особисто виконував експрес-гастро-рН-моніторинг та ізотопний 13С дихальний тест на інфрачервоному ізотопному аналізаторі, проводив первинну обробку результатів клініко-інструментальних обстежень та фармакотерапії інгібіторами Н+,К+,АТФ-ази.
    Аналіз і узагальнення результатів дисертаційного дослідження, статистична обробка даних, підготовка матеріалів до публікації, а також оформлення дисертаційної роботи виконані пошукувачем самостійно.
    Апробація результатів дисертації
    Основні положення дисертації доповідались на IV Українській науково-практичній конференції з міжнародною участю (Вінниця, 2004), науково-практичній конференції «Дні гастроентерології в Києві» (Київ, 2004), 10 науково-практичній конференції гастроентерологів та терапевтів «Вересневі зустрічі» (Вінниця, 2004), Всеукраїнській науково-практичній конференції «Сімейна медицина в Україні: наукові дослідження і практика впровадження» (Київ, 2006), науково-практичній конференції «Новітні технології у медицині» (Вінниця, 2005), науково-практичному симпозіумі «Езофаго-гастро-рН-моніторинг та ізотопні дихальні тести в сучасній гастроентерології» (Вінниця, 2006), науково-практичній конференції «Актуальні питання фармакотерапії у загальній практиці сімейній медицині» (Вінниця, 2006), науково-практичному симпозіумі «Новітні перспективні технології діагностики та контролю лікування захворювань органів травлення» (Вінниця, 2007), науково-практичній конференції «Клінічні дослідження гастроентерологічних препаратів з точки зору доказової медицини» (Київ, 2007), науково-практичній конференції з міжнародною участю «Складні питання гастроентерології» (Донецьк, 2007), науково-практичній конференції «Актуальні питання внутрішніх хвороб (читання, присвячені пам’яті заслуженого діяча науки і техніки України професора Самсон Олени Іларіонівни)» (Чернівці, 2008), науково-практичному симпозіумі «Сучасні діагностичні та лікувальні технології в гастроентерології» (Вінниця, 2008).
    Публікації
    За темою дисертації опубліковано 20 робіт, у тому числі 12 статей у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України (з них 6 самостійно), надруковано 8 тез доповідей.
    Структура та обсяг дисертації
    Дисертація складається зі змісту, переліку основних скорочень, вступу, аналітичного огляду літератури, розділу власних досліджень з 9 підрозділами, обговорення результатів, висновків, практичних рекомендацій та переліку використаних літературних джерел (всього 312 джерел, з них 158 кирилицею та 154 латиною). Дисертацію викладено на 157 сторінках тексту українською мовою, який включає 38 рисунків та таблиць та 39 сторінок списку використаних джерел літератури.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    У дисертаційному дослідженні теоретично обґрунтовано і запропоновано нове вирішення актуальної наукової проблеми щодо удосконалення діагностики та контролю ефективності кислотоінгібуючої фармакотерапії пептичних Н.р.-асоційованих гастродуоденальних захворювань шляхом вивчення можливостей експрес-гастро-рН-моніторингу в діагностиці стану кислотоутворюючої функції шлунка та оцінки ефективності кислотоінгібуючої фармакотерапії блокаторами Н+К+АТФ-ази.
    1. Експрес-гастро-рН-моніторинг швидкий (до 30 хв.) метод дослідження кислотоутворюючої функції шлунка, який має за низкою показників (pH min, pH max, Me-X, Mo-X, ФІ рН 0-1, ФІ рН 3-5) в динаміці спостереження 100% відтворюваність, достовірний (р<0,05) прямий кореляційний зв‘язок середнього ступеня (r=0,46-0,66) щодо результатів добового гастро-рН-моніторингу (стандарт), чутливість і специфічність щодо атрофії слизової оболонки тіла шлунка відповідно в 95,0 та 93,94%.
    2. При всіх різновидах пептичних гастродуоденальних захворювань середні величини показників експрес-гастро-рН-моніторингу достовірно не відрізняються (р>0,05) і становлять відповідно 1,61-1,73 од. (рН min), 4,25-5,01 од. (pH max), 2,35-2,7 од. (рН Х-М), 2,05-2,27 од. (Ме-Х), 1,9-2,3 од. (Мо-Х), 57,95-72,27% (ФІ рН 3-5), 10,87-20,36% (ФІ рН 0-1), що порівняно з контрольними групами (практично здорові, атрофічний гастрит тіла шлунка) достовірно характеризує посилену секрецію хлористоводневої кислоти.
    3. Секреція хлористоводневої кислоти за даними експрес-гастро-рН-моніторингу при пептичних гастродуоденальних захворюваннях не залежить від статі, маси тіла, і є максимальною в віці до 20 років. Пептичні гастродуоденальні захворювання з високим рівнем Н.р.-інфікованості за даними 13С-сечовинного дихального тесту (надлишок СО2 через 30 хвилин 15,8-50,3%) мають прямий позитивний кореляційний зв‘язок середнього ступеня (r=0,39-0,62) з низкою показників експрес-гастро-рН-моніторингу (рН Х-М, Ме-Х, Мо-Х, ФІ рН 0-1).
    4. Індивідуальний функціональний максимум секреції HCl, збільшення кількості лужних рефлюксів при експрес-гастро-рН-моніторингу у хворих на пептичні гастродуоденальні захворювання спостерігається під час виведення рН-мікрозонду, коли секреція Н+-іонів згідно показників Ме-М та Мо-М збільшується відповідно з 2,48 до 2, 04 од та 1,80 до 1,64 од, а кількість рефлюксів (nW) з 0,25±0,04 до 1,01±0,03 (р<0,00001).
    5. За даними експрес-гастро-рН-моніторингу пантопразол (40 мг на добу вранці), вжитий пацієнтами невдовзі після його заводського виготовлення (до 3 місяців) має вірогідні переваги у кислотоінгібуючому ефекті на 5 середньоарифметичну добу (рН Х-М 5,06±0,12 од. проти 4,47±0,1 од., р<0,001; ДКІЕ 61,5% проти 50,0%) перед аналогічним препаратом з критичним строком придатності, навіть якщо добова доза збільшується у 2 рази.
    6. Фармакотерапія хворих на пептичні гастродуоденальні захворювання із застосуванням рабепразолу (20 мг 2 рази на добу) у динаміці лікування (5,42 середньоарифметична доба) за даними експрес-гастро-рН-моніторингу характеризується вираженим кислотопригнічувальним ефектом, коли відсоток ФІ рН 0-1 (гіпо-анацидність) по протягу шлунка становить 85,0±10,3%, а ДКІЕ реєструється у 75 % пацієнтів.
    7. За даними експрес-гастро-рН-моніторингу езомепразол (20 мг вранці на протязі 4,72+0,18 діб) за величиною рН Х-М змінює у хворих на пептичну дуоденальну виразку стартовий рН з 2,65 до 4,08 од. (p<0,00001) та збільшує відсоток ФІ рН 0-1 (гіпо-анацидності) з 15,45 до 50,46% з ДКІЕ у 45,45% пацієнтів.








    ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

    1. Для удосконалення діагностики та контролю ефективності кислотоінгібуючої фармакотерапії пептичних гастродуоденальних захворювань слід використовувати швидкий високочутливий та специфічний діагностичний тест експрес-гастро-рН-моніторинг за допомогою апаратно-програмного комплексу (ацидогастрограф АГ-1 рН-М / свідоцтво про державну реєстрацію №6226/2007 від 16.03.2007р.).
    2. При оцінці кислотоутворюючої функції шлунка за даними експрес-гастро-рН-моніторнингу слід орієнтуватися на показники: рН min, pH max, рН Х-М, Ме-М, Мо-М, Ме-Х, Мо-Х, ФІ рН 3-5, ФІ рН 0-1, nW, vW та індивідуальний функціональний максимум внутрішлункової кислотності при введенні та виведенні рН-мікрозонду.
    3. При визначенні індивідуального функціонального максимуму внутрішньошлункової кислотності перевагу слід віддавати показникам, які реєструються при виведенні рН-мікрозонду.
    4. При плануванні кислотоінгібуючої фармакотерапії (дозування, тривалість) пептичних гастродуоденальних захворювань увагу слід приділяти в першу чергу особам в віці до 20 років та з великим ступенем інфікованості Н.р. за даними 13С-сечовинного дихального тесту (надлишок СО2 через 30 хвилин >15%), тому що у них спостерігається найбільший рівень внутрішньошлункової кислотності.
    5. При використанні експрес-гастро-рН-моніторингу як маркерного теста ефективності кислотоінгібуючої фармакотерапії блокаторами Н+,К+,АТФ-ази (пантопразол, рабепразол, езомепразол) пептичних гастродуоденальних захворювань слід оцінювати наступні основні показники: відсоток ФІ рН 0-1 (гіпо-анацидності) по протягу шлунка, відсоток пацієнтів з ДКІЕ (ФІ рН 0-1 >75%).









    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Андрусяк О.В. Патогенетична роль дисбактеріозу товстої кишки при виразковій хворобі та корекція диференційованого лікування хворих різного віку: Автореф. дис... канд..мед. наук. 14.01.02 внутрішні хвороби. Івано-Франківськ. держ. мед. акад. Івано-Франківськ, 1996. 24с.
    2. Бабак О.Я. Противоязвенная терапия: новые препараты новые возможности // Сучасна гастроентерол. і гепатол. 2000. - №1. С. 29-30.
    3. Бабак О.Я. Опыт применения париета при пептических язвах двенадцатиперстной кишки // Сучасна гастроентерологія. 2001 а. - №2. С. 18-19.
    4. Бабак О.Я. Эффективность париета в лечении дуоденальных язв // Сучасна гастроентерологія. 2001 б. №3. С. 15-19.
    5. Бабак О.Я. Рабепразол (париет) представитель нового поколения ингибиторов протонного насоса // Сучасна гастроентерологія. 2002. - №1. С. 15-18.
    6. Бабак О.Я. Ингибиторы протонной помпы. Вопросы и ответы // Сучасна гастроентерологія. 2003. - №3(13). С. 4-8.
    7. Бабак О.Я. Лікування кислотозалежних захворювань: що ми сьогодні про це знаємо? // Сучасна гастроентерологія. 2003. - №4(6). С. 4-8.
    8. Бабенко О.І. Оптимізація комплексного лікування виразкової хвороби дванадцятипалої кишки з використанням біоспорину та синглетно-кисневої терапії: Автореф. дис.. канд.. мед.наук. 14.01.02. внутрішні хвороби. Івано-Франк. держ. мед.акад. Івано-Франківськ, 2003. 20с.
    9. Барчук М.А. Особливості перебігу виразкової хвороби та шляхи оптимізації протигелікобактерної терапії у осіб призовного віку: Автореф. дис... канд.мед.наук.14.01.02-внутрішні хвороби. Київськ. мед. акад. післядипл. освіти. Київ, 2002. -20с.
    10. Бельмер С.В. Внутрижелудочная рН-метрия в детской гастроэнтерологии: Метод. рекомендации / РТМУ. М., 1997. 24 с.
    11. Битти А.Д. Диагностические тесты в гастроэнтерологии: Пер. с англ. М.: Медицина, 1995. 224 с.
    12. Бичков М.А. Значення добового рН-моніторингу стравоходу в прогнозуванні ефективності лікування комбінацією рабепразолу та домперидону гастроезофагеальної рефлексної хвороби у пацієнтів з виразковою хворобою дванадцятипалої кишки // Практична медицина. 2004. Т.10, №1. С.56-60.
    13. Бичков М.А., Вдовиченко В.І., Острогляд А.В., Ковальчук Г.І., Швидкий Я.Б. Пат. 60905 А України, МПК А 61В5/00 Спосіб діагностики дуоденогастрального та гастроезофагеального рефлексів. - №2003032767; Заявл.31.03.2003; Опубл.15.10.2003; Бюл. №10. 6с.
    14. Бондаренко О.О. Фармакодинаміка деяких антисекреторних препаратів за даними цілодобової внутрішньошлункової рН-метрії у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки // Практична медицина. 1997. - №3-4. С.32-37.
    15. Бондаренко О.О., Вдовиченко В.І. Вплив сайтотеку на внутрішньошлунковий рН за даними цілодобового моніторування // Тези доп. наук-практ.конф. „Науково-медичні аспекти фізіології”. Львів, 1993. С.72.
    16. Бондаренко О.О., Вдовиченко В.І. Добове моніторування внутрішлункового рН у виборі ефективних антисекреторних препаратів та доз // Тез. докл.республик.научн.конф. „Новое в клинической фармакологи и фармакотерапии заболеваний внутренних органов». Харьков, 1993. С.56.
    17. Бондаренко О.О., Вдовиченко В.І. Вивчення індивідуальної фармакодинаміки для вибору ефективних антисекреторних препаратів у хворих на виразкову хворобу // Львівський медичний часопис. 1995. Т.1, №1. С.46.
    18. Бондаренко О.О., Вдовиченко В.І., Ходасевич О.Г. Багатогодинне моніторування внутрішньошлункового рН в оцінці антисекреторної дії деяких медикаментів // Тез. доп. першої Подільської наук-практ.конф.гастроентерол. Вінниця, 1993. С.37.
    19. Борисенко Т.В. Механізми ураження захисного слизового бар’єру при дуоденальній виразці в сполученні з пролапсом мітрального клапану у студентів: Автореф. дис... канд. мед.наук.14.01.02 внутрішні хвороби. Харк. держ. мед. ун-т. Харків, 2007 . 20с.
    20. Будзак І.Я., Григоренко А.О., Пісарєв А.В. Поєднання індикації пілоричного хелікобактеріозу з інтрагастральною рН-метрією в діагностиці захворювань гастродуоденальної зони // Гастроентерологія: Міжвідомчий збірник. 2000. Вип. 31. С. 126-130.
    21. Будзак І.Я., Григоренко О.І. Характеристика кислотоутворюючої функції шлунка в залежності від локалізації ерозивних дефектів гастродуоденальної зони // Сборник трудов Крымского государственного университета им. С.И. Георгиевского. Симферополь, 1999. Т.135. С.13-19.
    22. Будзак І.Я., Гриценко В.І., Гриценко І.І. та ін. / Під ред. В.М. Чернобрового. Внутрішньопорожнинна рН-метрія шлунково-кишкового тракту: Практичне керівництво. Вінниця: „Логос”, 1999. 80 с.
    23. Васильев Ю.В., Касьяненко В.И., Зеленикин С.А. Пеpвый опыт применения препарата эзомепразол в антихеликобактерной терапии язвенной болезни двенадцатиперстной кишки, ассоциированной с Helicobacter pylori // Экспериментальная и клиническая гастроэнтерология. 2002. - №1. С. 121-122.
    24. Вехбе Махмуд Айат Особливості показників езофаго-рН-моніторингу при пептичній виразці дванадцятипалої кишки в сполученні з рефлекс-езофагітом: Автореф. дис... канд..мед.наук. 14.01.36. гастроентерологія. Ін-т гастроенторол. АМУ України. Дніпропетровськ, 2005. 24с.
    25. Винниченко Л.Б. Амбулаторний рН-моніторинг стравоходу «золотий стандарт” в діагностиці рефлюксної хвороби // Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології: Зб. наук. пр. Луганськ, 2003. - №4. С .89.
    26. Вільцанюк І.О., Головченко О.І. Динаміка показників ендолскопічної рН-метрії під впливом антихелікобактерної терапії // Сучасна гастроентерологія. 2002. - №2. С.90.
    27. Вільцанюк І.О., Головченко О.І., Яковлєва О.О. Комплексна інтерпретація показників ендоскопічної рН-метрії у хворих з хронічними гастритами та пептичними виразками // Вісник Вінницького державного медичного університету. 2001. Т.5, №2. С.387-388.
    28. Глубоченко О.В. Вплив препаратів перстачу прямостоячого на шлункове кислотоутворення та моторику жовчного міхура у хворих на хронічний гастро дуоденіт із супутнім некаменевим холециститом // Буковинський медичний вісник . 2000. Т.4, №1. С.32-37.
    29. Глушко Л.В., Маковецька Т.І. Гендерні та вікові особливості кислототворення // Сучасна гастроентерологія і гепатологія. 2000. - №2. С. 27-30.
    30. Горшков В.А. Кислотозависимые заболевания и кризис функциональных методов исследования // Сучасна гастроентерологія. 2002. - №3. С. 7-12.
    31. Горшков В.А. Проблемы функционального исследования желудка в современной гастрологии // Экспериментальная и клиническая гастроэнтерология. 2002. - №5. С. 7-13.
    32. Григоренко О.І., Будзак І.Я. Характеристика кислотоутворюючої функції шлунка в залежності від локалізації ерозивних дефектів гастродуоденальної зони // Сборник трудов Крымского государственного медицинского университета им. С.И. Георгиевского. Симферополь, 1999. Т. 135. С. 13-19.
    33. Григорьев П.Я., Яковенко А.В., Колодкин А.М., Мальков Р.Е., Прянишникова А.С., Агафонова Н.А., Яковенко Э.П. Суточное мониторирование интрагастрального pH у здоровых и больных язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки // В кн.: Развитие идей В.Х.Василенко в современной гастроэнтерологии. Т.1. - М., 1993. - С.109 - 110.
    34. Гриценко В.І., Будзак І.Я., Щербиніна М.Б., Новоженіна Л.І. Оцінка кислотоутворюючої функції шлунка при ерозивних та виразкових дефектах слизової оболонки гастродуоденальної зони // Гастроентерологія: Міжвідомчий збірник. Дніпропетровськ, 2000. Вип. 30. С. 254-259.
    35. Гриценко И.И., Щербинина М.Б. Использование суточной интрагастральной рН-метрии для выбора адекватной антисекреторной терапии при медиогастральных язвах // Материалы Всерос. науч.-практ. конф. с международным участием «Физиологические науки клинической гастроэнтерологии», Ессентуки, 23-25 мая 2001. Ессентуки, 2001. С. 38.
    36. Гриценко І.І., Будзак І.Я., Гриценко В.І., Щербиніна М.Б., Сулима В.В. Внутрішньошлункова експрес-рН-метрія при гастродуоденальних захворюваннях // Внутрішньопорожнинна рН-метрія шлунково-кишкового тракту: Практичне керівництво / Під ред. В.М. Чернобрового. Вінниця: Логос, 1999. С. 27-20.
    37. Гриценко І.І., Будзак І.Я., Щербиніна М.Б., Мосійчук Л.М. Фамосан в лікуванні ерозивно-виразкових уражень шлунка та дванадцятипалої кишки // Гастроентерологія: Міжвідомчий збірник. 1999. Вип.29. С.44-48.
    38. Гриценко І.І., Будзак І.Я., Щербиніна М.Б., Новоженова Л.І. Оцінка кислотоутворюючої функції шлунка при ерозивних та виразкових дефектах слизової оболонки гатродуоденальної зони // Гастроентерологія: Міжвідомчий збірник. 2001. - Вип.30. С.254-259.
    39. Гриценко І.І., Щербиніна М.Б., Степанов Ю.М., Будзак І.Я. Оцінка впливу внутрішньошлункового рН на ареал розселення та ступінь обсіменіння Helicobacter pylori слизової оболонки при хронічному гастриті, ерозіях, виразках шлунка // Гастроентерологія: Міжвідомчий збірник 2000. Вип. 30. С. 240-247.
    40. Давиденко О.М. Клінічне та патогенетичне обґрунтування реабілітаційно-етапного лікування виразкової хвороби у хворих підліткового та юнацького віку: Автореф. дис... канд..мед.наук. 14.01.02 внутрішні хвороби. Харк. держ. мед. ун-т. Харків, 1996. 23с.
    41. Діденко Т.В. Особливості кислотоутворюючої функції шлунка у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки, асоційовану з різними серологічними штамами пілоричних хелікобактерій // Вісник Вінницького медичного університету. 2001. - №2. С. 407-410.
    42. Дынник О.Б., Строкина И.Г. Мониторинг динамики рН желудка человека под воздействием гипокситерапии // Оротерапия: Докл. Акад. пробл. гипоксии. К.: Логос, 1998. Т.2. С.80.
    43. Єрмолаєв Д.М. Оптимізація діагностики та лікування рецидивів виразкової хвороби дванадцятипалої кишки в амбулаторних умовах: Автореф. дис... канд. мед. наук. 14.01.02. Луганськ. держ. мед. ун-т. Луганськ, 2004. 19с.
    44. Заїка С.В. Комп’ютерний внутрішньошлунковий рН-моніторинг у хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки у зв’язку з лікуванням омепразолом // В кн.: Внутрішньопорожнинна рН-метрія шлунково-кишкового тракту: Практичне керівництво / Під ред. В.М. Чернобрового. Вінниця, 1999. С. 36-39.
    45. Заїка С.В. Обґрунтування ефективних схем лікування омепразолом пептичної виразки дванадцятипалої кишки (за результатами комп‘ютерної внутрішньошлункового рН-моніторингу) // Ліки. 2000. - №34. С. 117-119.
    46. Заїка С.В. Омепразол як компонент антихелікобактерної терапії пептичної виразки дванадцятипалої кишки // Вісник Вінницького державного університету. 2000. - №4. С. 296-297.
    47. Заїка С.В. Порівняльна оцінка призначення омепразолу в дозі 20 та 40 мг в першу добу лікування у хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки // Гастроентерологія: Міжвідомчий збірник. 2000. Вип.30. С.314-319.
    48. Заїка С.В. Особливості кислотоблокуючої дії блокаторів Н+,К+-АТФази першого покоління в першу добу лікуваня у хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки (за результатами добового внутрішлункового рН-моніторингу) // Ліки. 2001. - №1-2. С.102-105.
    49. Захарчук Т.В. Клініко-експериментальне обґрунтування використання арніки гірської у лікуванні хворих на виразкову хворобу: Автореф. дис... канд.. мед.наук. 14.01.02. внутрішні хвороби. Івано-Франк. держ. мед.акад. Івано-Франк., 2000. 20с.
    50. Звягинцева Т.Д., Дергачева А.В. Нексиум у больных с язвенной болезнью // Новые медицинские технологии. 2003. - №1. С. 30-31.
    51. Ильченко А.А., Селезнёва Э.Я., Сильвестрова С.Ю. рН-метрия в оценке ингибиторов протонной помпы // РЖГГК. 2003. - №3. С. 78-83.
    52. Исаков В.А. Эзомепразол (Нексиум) первый представитель нового поколения ингибиторов протонного насоса // Клин. фармакол. и терап. 2001. - №5.
    53. Колесник П.О. Вивчення можливості лікування гелікобактеріозу в родинах хворих з ураженням гастродуоденальної зони: Автореф. дис... канд.мед.наук. 14.01.02-внутрішні хвороби. Івано-Фраківськ. держ. мед. акад. Івано-Франківськ, 2002. 20с.
    54. Колесникова И.Ю., Беляева Г.С., Бордин Д.С. Циркадный мониторинг внутрижелудочного рН в оценке эффективности антисекреторной терапии дуоденальной язвы // Клин. мед.. 2002. Т. 80(2). С. 54-56.
    55. Колісник С.П. Експрес-гастро-рН-моніторинг стравоходу як спосіб діагностики гастроезофагеальної рефлюксної хвороби // Матер. VIII зїзду Всеукраїнського лікарського товариства. Івано-Франківськ, 2005. С.131.
    56. Колісник С.П. Особливості перебігу та лікування гастроезофагеальної рефлюксної хвороби з атиповими проявами: Автореферат дис... канд. мед. наук. 14.01.36 гастроентерологія. Дніпропетровська державна медична академія, Інститут гастроентерології АМН України, Дніпропетровськ, 2006. 20 с.
    57. Коломоєць М.Ю., Христич Т.М., Мельничук З.А. Ефективність Квамателу при хронічному панкреатиті // Галицький лікарський вісник. 1999. Т.6, №4. С.124.
    58. Корнеев Б.И. Кислотообразование у больных хроническим холециститом. // В кн.: Нове в діагностиці та лікуванні захворювань органів травлення . Перша Подільська науково-практична конференція гастроентерологів (22-24 вересня 1993 р.). Тези допов. Вінниця, 1993. С.101-102.
    59. Кривоносова О.М. Клініко-патогенетичні та терапевтичні аспекти хронічних захворювань гастродуоденальної системи у хворих на цукровий діабет: Автореф. дис... канд..мед.наук.14.01.02 внутрішні хвороби. Харк. держ.мед. ун-т. Харків, 2007 . 22с.
    60. Курыгин А.А., Матросова Е.М. Методы исследования кислотообразующей функции желудка у человека. Л.: Наука, 1986. 94 с.
    61. Латфуліна А.В. Клініко-морфологічне обґрунтування антиоксидантної терапії хронічного гелікобактерного гастриту: Автореф. дис... канд..мед.наук 14.01.36 гастроентерологія. Ін-т гастроентерол. АМН України. Дніпропетровськ, 2005. 20с.
    62. Лея Ю.Я. рН-метрия желудка. М.: Медицина, 1987. 144 с.
    63. Линар Е.Ю. Кислотобразовательная функция желудка в норме и при патологии. Рига: Зинатне, 1968. 281 с.
    64. Логинов А.С., Ильченко А.А. Внутрижелудочная рН-метрия и терапия язвенной болезни антисекреторными средствами: Метод. рекомендации / ЦНИИТ. М., 1995. 19 с.
    65. Лодяна О.В. Лікування виразкової хвороби та хронічного первинного гастродуоденіту антисекреторними препаратами на фоні сучасних антигіпоксантів, імуномодуляторів та антиоксидантів: Автореф. дис... канд. мед. наук. 14.00.05 внутрішні хвороби. Київськ. держ. ін-т удоскон. лікарів Київ, 1994. 27с.
    66. Мартинчук О.А. Роль та місце С13-дихальних тестів в діагностиці зовнішньосекреторної недостатності підшлункової залози: Автореф. дис.. канд..мед.наук.14.01.36 гастроентеролог. Нац. мед. ун-т ім. О.О. Богомольця. Київ, 2007. 19с.
    67. Матковська Н.Р. Комплексне лікування виразкової хвороби із застосуванням гастро-норму, езомепразолу та тривіту-Se-КВ: Автореф. дис... канд..мед.наук. 14.01.36 гастроентерологія. Івано-Франк. держ мед ун-т. Івано-Франк., 2006. -20с.
    68. Мацюк В.І., Гриценко І.І., Залевський В.І., Степанов Ю.М. Добовий моніторинг внутрішньошлункового рН у виборі методів реабілітаційного лікування хворих з гастродуоденальною патологією // Матер. симпозіуму „Актуальні питання реабілітацій гастроентерологічних хворих”. Чернівці, 1996. С. 212.
    69. Мелащенко С.Г. Контроль ефективності лікування загострень виразкової хвороби дванадцятипалої кишки фамотидином за допомогою комп’ютерної рН-метрії шлунка // Нове у діагностиці та лікуванні захворювань органів травлення. Перша Подільська науково-практична конференція гастроентерологів (22-24 вересня 1993 р.). Тези доповідей. Вінниця, 1993. С. 137-138.
    70. Мелащенко С.Г. Використання 24-годинного моніторингу інтрагастрального рН під час антисекреторної фармакотерапії виразкової хвороби дванадцятипалої кишки // Вінницький державний медичний університет ім. М.І.Пирогова. Матеріали з наукових робіт співробітників університету / Під ред. В.М. Мороза. Вінниця, 1994. С. 221-222.
    71. Мелащенко С.Г. Досвід комп’ютерної внутрішньопорожнинної рН-метрії та її перспектива для практики // Проблеми і перспективи розвитку охорони здоров’я Житомирської області. Матеріали наукової конференції, присвяченої 100-річчю заснування обласної лікарні (Житомир, 14 грудня 1995 р.). Житомир, 1995. С. 166-167.
    72. Мелащенко С.Г. Комп’ютерна внутрішньошлункова рН-метрія та реабілітація хворих на дуоденальну виразку в умовах поліклініки // Актуальні питання реабілітації гастроентерологічних хворих. Матеріали симпозіуму (17-18 квітня 1996 р.). Чернівці, 1996. С. 215.
    73. Мелащенко С.Г. Вивчення показників внутрішньошлунковоі ацидності у хворих виразковою хворобою дванадцятипалої кишки молодого віку за допомогою комп’ютерного тривалого рН-моніторування // Перша збірка науково-педагогічних праць кафедри поліклінічної терапії та гастроентерологічної лабораторії „Амбулаторний пацієнт: нове в діагностиці та лікуванні захворювань органів травлення”. Вінниця: Континент-ПРИМ, 1997. С. 38-43.
    74. Мелащенко С.Г. Добовий моніторинг інтрагастрального рН як метод контролю ефективності лікування виразкової хвороби дванадцятипалої кишки антагоністами Н2-рецепторів // Практична медицина. 1997. - №5-6. С. 40-44.
    75. Мелащенко С.Г. Показники та циркадний ритм добової внутрішньошлункової ацидності у хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки та практично здорових осіб // Вісник Вінницького державного медичного університету. 1997. - N.2. - С.62-63
    76. Мелащенко С.Г. Комп’ютерна добова внутрішньошлункова рН-метрія при виразковій хворобі дванадцятипалої кишки як метод оптимізації діагностики та антисекреторної фармакотерапії: Автореферат дис... канд. мед. наук. Київ, 1998. 16 с.
    77. Мелащенко С.Г., Резніченко І.Г. Клінічне визначення внутрішньошлункової комп’ютерної рН-метрії // Перша університетська науково-практична конференція молодих вчених та спеціалістів: Тези доповідей. Вінниця, 1995. С.37-38.
    78. Нейко Є.М. Матковська Н.Р. Ефективність комплексного лікування виразкової хвороби дванадцятипалої кишки із застосуванням гастронорму, езомепразолу і тривіту-Се-КВ // Науковий вісник Ужгородського університету. 2006. Вип.28. С.1-5.
    79. Нетяженко В.З. Доказова медицина. Кому та що потрібно доводити? // Мистецтво лікування. 2003. - №2 (2). С. 6-8.
    80. Никонов Е.Л., Алексеенко С.А., Колтунов С.С., Петренко В.Ф. Сравнительная характеристика антисекреторного эффекта ингибиторов протонной помпы по данным суточного мониторирования интрагастрального рН у больных язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки // Рос. журнал гастроэнтерол., гепатол., колопроктол. 1998. Т. 8, №5. С. 302, 802.
    81. Никонов Е.Л., Алексеенко С.А., Федченко С.И., Гурьев С.О., Конекава Э.Г. Пути оптимизации терапии больных кислотозависимыми заболеваниями // Экспериментальная и клиническая гастроэнтерология. 2003. - №1. С. 18-20.
    82. Новицька І.О. Роль дисбактеріозу товстої кишки при ускладненій виразковій хворобі та обґрунтування диференційованого відновного лікування хворих різного віку: Автореф. дис....канд.мед.наук. 14.01.02 внутрішні хвороби. Івано-Франк. держ. мед. акад. Івано-Франк., 2003. 19с.
    83. Охлобыстин А.В., Черпаков А.Б, Хромов В.А., Малофиевская Ю.П. Оценка свойств препарата Квамател с помощью внутрижелудочной рН-метрии // «Горячие точки» в гастроэнтерологии: Тез. ХХІІІ конф. (Смоленск-Москва, 19-20 мая, 1995 г.). Смоленск, 1995. С. 181-183.
    84. Панас С.В. Клініко-патогенетичне обгрунтування ефективності антиоксидантів при хронічних гастритах із супутніми залізодефіцитними станами: Автореф. дис.. канд. мед. наук. 14.01.02 внутрішні хвороби. Націон. мед. акад. післядипломн. освіти. Київ, 2006. 20с.
    85. Пахтер І.Н. Стан хворих в ранні терміни після резекції шлунка з приводу виразкової хвороби та їх реабілітація (клініко-функціональне і морфологічне дослідження етапного лікування з використанням Моршинських мінеральних вод): Автореф. дис...канд. мед.наук. 14.01.02 внутрішні хвороби. Київськ.мед.акад.післядипл. освіти. Київ, 2003. 23с.
    86. Передерий В.Г., Ткач С.М., Григоренко А.А. Анализ основных причин неполного вылечивания дуоденальных язв // Сучасна гастроенетрологія. 2003. Т.14, №4. С.51-56.
    87. Передерий В.Г., Ткач С.М., Скопиченко С.В. Язвенная болезнь: прошлое, настоящее, будущее. Киев, 2003. 247 с.
    88. Пивторак Н.А. Ранисан и фамотитдин в амбулаторной кислоторегулирующей терапии язвенной болезни двенадцатиперстной кишки // Актуальні проблеми клінічної фармакології. І Українська наукова конференція за участю країн СНД: Тез. допов. Вінниця, 1993. С.298-299.
    89. Пивторак Н.А., Чернобровый В.Н. Значение и преимущества рН-микрозондов в исследовании внутрижелудочного кислотообразования больных язвенной болезнью // VІІІ респ. конф. молодых учёных-медиков по актуальным вопросам гастроентерологии: Тез.докл. Днепропетровск, 1987. С.155-156.
    90. Пивторак Н.А., Чернобровый В.Н., Алексеенко А.Г., Степаненко Т.Ю., Кавка С.А., Островская С.А., Самохвал С.Г., Корнеев Б.И. Применение индикатора кислотнос
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины