ЛІМІТУЮЧІ ФАКТОРИ ТРИВАЛОСТІ ПЕРИТОНЕАЛЬНОГО ДІАЛІЗУ ТА ПІДХОДИ ДО ЇХ КОРЕКЦІЇ У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНУ ХВОРОБУ НИРОК : Лимитирующие факторы ПРОДОЛЖИТЕЛЬНОСТИ перитонеального диализа И ПОДХОДЫ К ИХ КОРРЕКЦИИ У БОЛЬыНЫХ хронической болезни почек

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

Андон’єва Ніна Михайлівна

УДК: 616.61-008.6+612.38 (075.8)

ЛІМІТУЮЧІ ФАКТОРИ ТРИВАЛОСТІ ПЕРИТОНЕАЛЬНОГО ДІАЛІЗУ ТА ПІДХОДИ ДО ЇХ КОРЕКЦІЇ У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНУ ХВОРОБУ НИРОК

14.01.37 Нефрологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора медичних наук

Науковий консультант —
доктор медичних наук, професор
Лісовий Володимир Миколайович

Харків 2009

ЗМІСТ

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ СКОРОЧЕНЬ..... 6
ВСТУП.. 8
Розділ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ.... 19
1.1. Критерії адекватності перитонеального діалізу ...... 21
1.2. Адекватність ПД і виживання пацієнтів .. 27
1.3. Лімітуючі фактори адекватності перитонеального діалізу ....... 30

Розділ 2. МАТЕРІАЛ І МЕТОДИ... 58
2.1. Клінічна характеристика обстежених хворих.. 58
2.2. Методи обстеження..... 64

Розділ 3. ОЦІНКА ЛІМІТУЮЧИХ ФАКТОРІВ ТРИВАЛОСТІ АДЕКВАТНОГО ДІАЛІЗУ ЧЕРЕЗ 6 МІСЯЦІВ ПАПД..... 71
3.1. Фактори, що впливають на адекватність ПАПД
на старті терапії...... 71
3.2. Клініко-лабораторні характеристики, які лімітують тривалість адекватного діалізу..................................................................... 93
3.3. Залишкова функція нирок та виживання методики ПАПД....... 95
3.4. Оцінка змін транспортних характеристик перитонеальної мембрани 96
3.5. Лімітуюча значимість показників уремічної інтоксикації........ 97
3.6. Обмежуючий характер показників білкового обміну................... 97
3.7. Лімітуючі властивості показників обміну заліза.... 98
3.8. Обмежуючі характеристики показників електролітного обміну..... 99
3.9. Лімітуюче значення вмісту цитокінів......... 100

Розділ 4. ОЦІНКА ЛІМІТУЮЧИХ ФАКТОРІВ ТРИВАЛОСТІ АДЕКВАТНОГО ДІАЛІЗУ ЧЕРЕЗ 14 МІСЯЦІВ ПАПД............. 108
4.1. Клініко-лабораторні характеристики, які лімітують тривалість адекватного діалізу ............................................. 108
4.2. Залишкова функція нирок та виживання методики ПАПД .. 110
4.3.Оцінка змін транспортних характеристик перитонеальної мембрани 111
4.4. Лімітуюча значимість показників уремічної інтоксикації.... 112
4.5. Обмежуючий характер показників білкового обміну... 112
4.6. Лімітуючі властивості показників обміну заліза.... 113
4.7. Обмежуючі характеристики показників електролітного обміну ... 114
4.8. Лімітуюче значення вмісту цитокінів. 115

Розділ 5. ОЦІНКА ЛІМІТУЮЧИХ ФАКТОРІВ ТРИВАЛОСТІ АДЕКВАТНОГО ДІАЛІЗУ В ІНТЕРВАЛІ ВІД 6-ти
ДО 14-ти МІСЯЦІВ ПАПД.................................................... 127
5.1. Фактори, що впливають на адекватність терапії ПАПД
через 6місяців лікування.................................. 127
5.2 Клініко-лабораторні характеристики, які лімітують тривалість адекватного діалізу ............................................ 149
5.3. Залишкова функція нирок та виживання методики ПАПД ............ 150
5.4.Оцінка змін транспортних характеристик перитонеальної мембрани 151
5.5. Лімітуюча значимість показників уремічної інтоксикації.. 152
5.6. Обмежуючий характер показників білкового обміну................ 152
5.7. Лімітуючі властивості показників обміну заліза...... 153
5.8. Обмежуючі характеристики показників електролітного обміну.. 154
5.9. Лімітуюче значення вмісту цитокінів 155

Розділ 6. ПРОГНОЗУВАННЯ АДЕКВАТНОСТІ ПД МІЖ 14-м І
26-мМІСЯЦЕМ ЗАСТОСУВАННЯ................................. 169
6.1. Фактори, що визначають адекватність терапії через 14 місяців
від початку ПАПД..... 169
6.2. Клінічні предиктори ступеня зниження адекватності діалізу.... 189
6.3. Залишкова функція нирок та виживання методики ПАПД ...... 190
6.4.Оцінка змін транспортних характеристик перитонеальної мембрани 191
6.5 Лімітуюча значимість показників уремічної інтоксикації.... .. 192
6.6.Обмежуючий характер показників білкового обміну.......... 193
6.7. Лімітуючі властивості показників обміну заліза..... 193
6.8. Обмежуючі характеристики електролітів...... 194
6.9. Лімітуюче значення вмісту цитокінів.... 195

Розділ 7. ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ ЛІМІТУЮЧИХ ФАКТОРІВ НА ПОКАЗНИКИ АДЕКВАТНОСТІ ПАПД У ХВОРИХ НА ЦУКРОВИЙ ДІАБЕТ .... 204
7.1. Білковий обмін. 204
7.2. Залишкова функція нирок... 210
7.3. Проникність перитонеальної мембрани й адекватність діалізу... 216
7.4. Рівень уремічної інтоксикації.................. 220
7.5. Обмін заліза.. 225
7.6. Обмін ліпідів.... 234
7.7. Обмін електролітів... 239
7.8. Обмін цитокінів... 243

Розділ 8. ОЦІНКА ПАРАМЕТРІВ ВИБОРУ ПД ЯК МЕТОДИКИ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ ІЗ ТНН....................................... 258
8.1. Нутриційний статус. 260
8.2. Залишкова функція нирок.. 264
8.3. Транспортні властивості очеревини й адекватність діалізу 266
8.4. Артеріальна гіпертензія.. 267
8.5. Водно-сольовий обмін..... 268
8.6. Фосфорно-кальцієвий обмін... 270
8.7. Обмін заліза.. 275
8.8. Ліпідний обмін. 279
8.9. Цитокіновий обмін.. 282
8.10. Функція нирок (резидуальний КТ/V).. 283
8.11. Ускладнення ПАПД.. 287
8.12. Якість життя хворих на ПАПД 294

Розділ 9. КРИТЕРІЇ РАННЬОГО ПРОГНОЗУВАННЯ РОЗВИТКУ ПЕРИТОНІТІВ У ХВОРИХ З ТНН В ПРОЦЕСІ ПАПД.. 298
9.1. Клінічні критерії прогнозу. 298
9.2. Прогностична характеристика залишкової функції нирок. 299
9.3. Прогностичні особливості адекватності діалізу й
властивостей перитонеальної мембрани. 300
9.4. Прогностична значимість показників уремічної інтоксикації ... 301
9.5. Прогностична характеристика показників білкового обміну. 302
9.6. Прогностичні властивості показників обміну заліза... 302
9.7. Прогностичні характеристики показників
електролітного обміну. 303
9.8. Прогностичні особливості ліпідного обміну. 304
9.9. Прогностична роль прозапальних цитокінів... 305

АНАЛІЗ І ОБГОВОРЕННЯ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ............ 320
ВИСНОВКИ.. 348
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ....... 351
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ...... 354

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертаційній роботі наведене нове вирішення актуальної проблеми нефрології оптимізація використання методу ПД для лікування хворих на ХХН V стадії шляхом встановлення факторів, які лімітують його тривале та ефективне використання, визначення критеріїв раннього прогнозування можливого характеру динаміки параметрів адекватності ПД.
1. Параметри адекватності перитонеального діалізу на початковому етапі лікування мають позитивну кореляційну залежність з рівнем діурезу (r=+0,454; Р<0,05), сумарним тижневим кліренсом креатиніну (r=+0,557; Р<0,05), швидкістю клубочкової фільтрації (r=+0,253; Р<0,05), рівнем загального білка (r=+0,558; Р<0,05) і альбуміну сироватки крові (r=+0,369; Р<0,05), рівнем кальцію (r=+0,235; Р<0,05) і ІЛ-6 (r=+0,247; Р<0,05) та негативну кореляційну залежність з масою тіла хворого (r=-0,474; Р<0,05), рівнем сечовини (r=-0,468; Р<0,05) та фосфору (r=-0,277; Р<0,05) сироватки крові. Через 6місяців лікування ПД у хворих зберігається достовірна пряма кореляція між параметрами адекватності ПД та рівнями добового діурезу, СТКК і ШКФ (Р<0,001), рівнем альбуміну та кальцію (Р<0,05) та негативна кореляція з масою тіла та рівнем сечовини (P>0,05). На цьому етапі лікування підсилюється зв'язок між параметрами адекватності діалізу та рівнем креатиніну (r=-0,448; Р<0,05), артеріального тиску (η=0,808; Р<0,05), гемоглобіну (r=+0,233; Р<0,05), віком хворого (η=0,321; Р<0,05). Через 14 місяців лікування методом ПД виявлено зниження залежності параметрів адекватності діалізу від рівня альбуміну, кальцію і феритину сироватки крові, від віку хворого. На цьому етапі лікування підсилюється кореляція із ФНП-α (r=-0,397; Р<0,05), нозологічною формою (серед хворих цукровим діабетом частіше зустрічалися особи із зниженою адекватністю терапії (Р>0,05)), загальним білком (r=-0,198; Р>0,05).
2. Патерн формування адекватності терапії на початковому етапі лікування методом ПД відповідає вищій адекватності терапії при вищих рівнях протеїнемії, нижчих рівнях креатиніну сироватки крові, що корелює зі зниженням рівня сечовини та збільшенням ШКФ. Зростання адекватності терапії приводить до підвищення рівня гемоглобіну, ІЛ-6 і зниження рівня трансферину. Через 6 місяців лікування патерн адекватності ПД змінюється: підвищення адекватності терапії приводить до зростання добового діурезу, рівня альбуміну і до збільшення ШКФ, зниження калію, креатиніну, сечовини і ФНП-ά, тобто сприяє збереженню ЗФН. Через 14 місяців лікування ПД адекватність терапії корелює зі збереженням ЗФН, зростанням рівня гемоглобіну, альбуміну і покращенням нутриційного статусу, зменшенням уремічної інтоксикації і рівня ФНП-ά.
3. Через 6 міс. лікування ПД високу інформативність для прогнозу адекватності діалізу встановлено у показниках креатиніну сироватки (І=2,22), ІЛ-6 (І=1,25), ФНП-ά (І=1,25), СТКК (І=1,17), альбуміну сироватки (І=0,93), КТ/V (І=0,92), добовому діурезі (І=0,92) і маси тіла хворого (I=0,86). Через 14 міс. прогностична значимість встановлена у наступних показниках: кальцій сироватки (І=3,23), СТКК (І=2,94), КТ/V (І=2,79), альбумін сироватки (І=2,61), систолічний АТ (І=2,32), загальний білок крові (І=2,08), сечовина сироватки (І=1,64), вік хворого (І=1,50), ФНП-ά (І=1,55) і добовий діурез (I=1,35).
4. Прогностичну значимість для визначення характеру і ступеня динаміки адекватності діалізу від 6-ти до 14-тимісяців лікування ПД мають вік хворого (I=3,89), рівень феритину (I=2,50), ФНП-ά (І=2,34), ІЛ-6 (І=2,21), СТКК (І=2,12), нозологічна форма, що спричинила ХХН (І=1,60), рівень креатиніну (І=1,39), гемоглобіну (І=1,38), трансферину (І=1,03).
5. Прогностичну значимість для оцінки адекватності діалізу в проміжку 1426 місяців застосування ПД мають маса тіла хворого (I=3,21); рівень кальцію сироватки крові (I=3,08); калію (I=2,43), діурез (I=2,35), АТ (I=1,80), рівні ІЛ-6 (I=1,67) і креатиніну (I=1,56).
6. Застосування ПД у хворих з ХЗН V ст., незалежно від наявності або відсутності цукрового діабету, обумовлює позитивну динаміку показників гомеостазу організму протягом 14 міс. лікування. Через 6 міс. лікування ПД у хворих на ЦД в порівнянні із хворими без ЦД поліпшується стан фосфорно-кальцієвого обміну, але знижується ЗФН. Через 14 міс. лікування ПД виражений ступінь розбіжностей між групами встановлено у показниках ФНП-ά (t=4,89; Р<0,001). Помірні відмінності, характерні для хворих з діабетичною нефропатією (3,3<t≥2,60), виявлені у рівнях заліза сироватки (t=3,0; Р<0,05), феритину (t=2,36; Р<0,05) і ХЛПНЩ (t=2,01; Р<0,05), що вказує на більш виражене порушення у цих хворих обміну заліза та зниження адекватності діалізу.
7. Встановлено, що ПД забезпечує адекватність лікування через 6 міс. - 39,74% , через 14 міс. 49,04% і через 26 міс. 59,86%. ПД, завдяки зручності й простоті навчання, дозволяє не тільки продовжити життя хворим з ХХН V стадії, але й зберегти якість життя: фізичну активність, виконання домашньої роботи, збереження працездатності. Показники якості життя хворих виявили зворотну кореляцію із тривалістю (r=-0,34; Р<0,05) й частотою перитонітів (r=-0,42; Р<0,05), наявністю супутньої патології (r=-0,37; Р<0,05).
8. Високу прогностичну інформативність щодо виникнення діалізних перитонітів виявили: рівень феритину (І=1,57); заліза сироватки (І=1,47); рівень натрію (І=1,33); загального білка (І=1,29); трансферину сироватки (I=1,07), група крові хворого (І=1,46). Помірна прогностична цінність (1,0<I ³ 0,50) характерна для статі хворого (І=0,99), рівня альбуміну (І=0,89), ФНП-ά (І=0,67); кальцію (І=0,65), сечовини (І=0,53), фосфору (І=0,51), калію сироватки крові (I=0,50).

9. В результаті дослідження з урахуванням лімітуючих факторів розроблені різні види прогностичних сценаріїв для прогнозування характеру динаміки адекватності діалізу через 6 й 14міс. від початку ПД, ступеня зниження КТ/V через 14 міс. лікування і ймовірності розвитку діалізних перитонітів, що дозволило запропонувати алгоритм відбору хворих для лікування методом ПД та підвищити ефективність замісної ниркової терапії в цілому.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Андрусев А.М. Интегрированный поход к заместительной почечной терапии / А.М.Андрусев, Н.Л.Титова, Б.Т.Бикбов // Нефрология и диализ. 2003. Т.5. №2. С.134140.
2. Андрусев А.М. Перитонеальный диализ: отдаленные результаты лечения, факторы, их определяющие, и клиническая патофизиология метода /А.М.Андрусев // Нефрология и диализ. 2005. Т.7. №2. С.110129.
3. Андрусев А.М. Перитонеальный диализ: ранние предикторы отдаленных результатов / А.М.Андрусев, Н.Л.Титова, Б.Т.Бикбов // Нефрология и диализ. 2003. Т.5.№4. С.362368.
4. Бикбов Б.Т. Предикторы летального исхода у больных на гемодиализе / Б.Т.Бибков, В.В.Кирхман, А.И.Ушакова [и др.] //Нефрология и диализ. 2004. №6(2). С.154163.
5. Влияние нутриционного статуса и гастродуоденальной патологии на прогноз и течение терминальной стадии хронической почечной недостаточности при применении активных методов лечения (гемодиализ, перитонеальный диализ, трансплантация) : автореф. дисс. на соискание науч. ст. канд. мед. наук : спец. 14.01.37 «Нефрология» / К.Л.Райхельсон. СПб., 1999. 24с.
6. Гланц С. Медико-биологическая статистика / Стентон Гланц [пер. с англ. Ю.А.Данилова]. М : Практика, 1999. 459с.
7. ГублерЕ.В.Математические методы анализа и распознавания патологических процессов / Е.В.Гублер // Л.:Медицина, 1978. 294с.
8. Гуревич К.Я. Оценка эффективности терапии эпокрином у больных, находящихся на хроническом гемодиализе (ГД) и постоянном амбулаторном перитонеальном диализе (ПАПД) / К.Я.Гуревич, Ю.В.Константинов, С.И.Фалеева // Мат-лы VI ежегодного СПб нефрологического семинара. СПб.:Ренкор, 1998. С.8487.
9. ДаугирдасД.Т. Руководство по диализу / ДжонТ.Даугирдас, ПитерДж.Блейк, ТоддС.Инг ; пер с англ. под ред. А.Ю.Денисова и В.В.Шило. [3-е изд.]. Тверь: Триада, 2003. 744с.
10. Державна програма розвитку системи надання лікувально-профілактичної допомоги хворим нефрологічного профілю на період до 2013року (проект) [Електронний ресурс] / Режим доступу: http://www.moz.gov.ua/ua/main/docs/?docID=11245. Назва з екрану.
11. Ермоленко В.М. Хроническая почечная недостаточность / В.М.Ермоленко // Нефрология : руководство для врачей ; под ред. И.Е.Тареевой. М.:Медицина, 2000. С.596657.
12. Земченков А.Ю. Шестилетний опыт программы перитонеального диализа в Санкт-Петербурге / А.Ю.Земченков, Ю.В.Константинов, Р.В.Шумилкин [и др.] // Нефрология и диализ. 2001. №3 (2). С.164165.
13. Зосимов А.Н. Математическая обработка данных в медицине / А.Н.Зосимов, И.В.Голик. Харьков : Торнадо, 2000. 76с.
14. Зосимов А.Н. Системный анализ в медицине / А.Н.Зосимов, В.П.Голик. Харьков : Торнадо, 2004. 78с.
15. Колесник М.О. Медико-профілактична допомога хворим нефрологічного профілю у 2005 році в Україні / М.О.Колесник, Н.О.Сайдакова // Український журнал нефрології та діалізу. 2006. №4(12). С.2140.
16. Колесник М.О. Проблема адекватності діалізної терапії в Україні / М.О.Колесник, М.В.Кулизький // Український журнал нефрології та діалізу. 2007. №3 (15). С.215.
17. Колесник М.О. Стан і шляхи удосконалення допомоги хворим нефрологічного профілю в Україні / М.О.Колесник, Н.О.Сайдакова // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2003. №1. С.4450.
18. Колесник М.О. Замісна ниркова терапія в Україні / М.О.Колесник, Н.О.Сайдакова //Український журнал нефрології та діалізу. 2004. №2. С.610.
19. Милованова Л.Ю. Прогностическое значение ранней коррекции анемии у больных с хронической почечной недостаточностью / Л.Ю.Милованова, А.Ю.Николаев, Т.АКозлова [и др.] // Нефрология и диализ. 2004. № 6(1). С.5457.
20. Минцер О.П. Методы обработки медицинской информации / О.П.Минцер, Б.М.Угаров, В.В.Власов. К. : Вища школа, 1982. 160с.
21. Національний реєстр хворих на хронічну хворобу нирок : 2007рік / уклад. Н.О.Сайдакова, Г.С.Владзієвська, Н.О.Козлюк, Є.С.Самусєва ; Академія медичних наук України, Міністерство охорони здоров’я України, Державна установа «Інститут нефрології АМН України»; гол.ред.М.О.Колесник. К., 2008. 185с.
22. Новикова А.И. Способы коррекции гиперфосфатемии при хронической почечной недостаточности и при лечении диализом / А.И.Новикова // Тер. архив. 1997. №12. С.63-67.
23. Панин Л.Е. Биохимические механизмы стресса / Л.Е.Панин. Новосибирск : Наука, 1983. 233с.
24. Петрова Н.Н. Факторы, влияющие на реабилитацию больных, находящихся на лечении диализом / Н.Н.Петрова, И.А.Васильева // Тер. архив. 1995. Т.67(8). С.22-23.
25. Пригожин И. Философия нестабильности / И.Пригожин // Вопросы философии. 1991. №6. С.4657.
26. Рекомендции по диагностике и лечению артериальной гипертензии / [перевод А.О.Конради] // Артериальная гипертензия. 2004. №10. С.6597.
27. Столяревич Е.С. Факторы прогрессирования хронической нефропатии отторжения: клинико-морфологический анализ / Е.С.Столяревич, И.М.Ильинский, В.А.Варшавський // Нефрология. 1998. №2. С.4551.
28. Тареева И.Е. Диагностика и консервативное лечение хронической почечной недостаточности : метод. рекомендации для врачей / И.Е.Тареева, А.Ю.Николаев, Н.Л.Лифшиц. М.:Самиздат, 1993. 67с.
29. Томилина Н.А. Проблема сердечно-сосудистых заболеваний при хронической почечной недостаточности / Н.А.Томилина, Г.В.Волгина, Б.Т.Бикбов, И.Г.Ким // Нефрология и диализ. 2003. №5 (1). С.1524.
30. Харрис Г. Основы биохимической генетики человека / Г.Харрис [пер. с англ.]. М. : Мир, 1973. 328с.
31. 2004 Annual Report: ESRD clinical performance measures project: opportunities to improve care for adult in-center hemodialysis, adult peritoneal dialysis, and pediatric in-center hemodialysis patients / Am. J. Kidney. Dis. 2005. Vol.46. Р.1.
32. Agrawal A. Management of high реritoneal transporters / A.Agrawal, K.D.Nolph // Perit. Dial. Int. 2000. Vol.23(Suppl.2). Р.160165.
33. Amann K. Cross-talk between the kidney and the cardiovascular system / Amann K., Wanner C., Ritz E. // J. Am. Soc. Nephrol. 2006. Vol.17. Р.21122119.
34. Anavekar N.S. Cardiovascular risk in chronic kidney disease / N.S.Anavekar, M.A.Pfeffer // Kidney Int. 2004. Vol.66(Supp1.92). Р.1115.
35. Anglani F. Molecular biology of the peritoneal membrane: in between morphology and function / F.Anglani, M.Forino, D.Del Prete [et al.] // Contributions to nephrology / Ronco C. [eds]. 2001. Vol.131. Advanced glycation end products in nephrology. Р.6173.
36. Annuk М. Endothelial function CRP and oxidative stress in chronic kidney disease / М.Annuk, I.Soveri, М.Zilmer [et al.] // J. Nephrol. 2005. Vol.18(6). Р.721726.
37. Ansell D. The Ninth Annual Report 2006 [Електронний ресурс] / D.Ansell, T.G.Feest, C.Tomson [et al.]. The Renal Association. : UK Renal Registry, Bristol, UK, 2006. Режим доступу: http://www.renalreg.com/Report2006/Cover_Frame2.htm. Назва з екрану.
38. Ansell D. UK Renal Registry. The Tenth Annual Report. Desember 2007 // D.Ansell, J.Feehally T.G.Feest [et al.]. The Renal Association. : UK Renal Registry, Bristol, UK, 2007. 45p.
39. Arslan U. Escherichia vulneris Peritonitis in a Patient on CAPD / U.Arslan, M.Cosar, I.Tuncer, D.Findik // Perit. Dial. Int. 2008. Vol.28. Р.681682.
40. Ates K. The time course of serum C-reactive protein is more predictive of mortality than its baseline level in peritoneal dialysis patients / K.Ates, A.Ates, Y.Ekmekci, G.Nergizoglu / Perit. Dial. Int. 2005. Vol.25. Р.256268.
41. Ates K. Salt and water in PD: the turkish contribution / K.Ates // Perit. Dial. Int. 2008. Vol.28. Р.224228.
42. Ávila-Díaz M. Inflammation and extracellular volume expansion are related to sodium and water removal in patients on peritoneal dialysis / M. Ávila-Díaz, M.-J.Ventura, D.Valle [et al.] // Perit. Dial. Int. 2006. Vol.26. Р.574580.
43. Balaskas E.V. Survival and complications of 225 catheters used in continuous peritoneal dialysis: One center experience in Northern Greece / E.V.Balaskas, D.Ikonopoulos, A.Sioulis [et al.] // Perit. Dial. Int. 1999. Vol.19(Suppl.2). Р.167171.
44. Bargman J.M. Non-infectious complications of peritoneal dialysis / J.M.Bargman // Textbook of Реritoneal Dialysis [ed 2] / Gokal R., Khanna R., Krediet R.T., Nolph R.D. [eds]. Dordrecht/Boston/London/Kluwer Academic Publishers, 2000. Р.609646.
45. Bargman J.M. Peritoneal dialysis solutions and patient survival: does wishing make it so? / J.M.Bargman // Nephrol. Dial. Transplan. 2006. Vol.21. Р.26842686.
46. Bavbek N. Serum BNP concentration and left ventricular mass in CAPD and automated peritoneal dialysis patients / N.Bavbek, H.Akay, M.Altay [et al.] // Perit. Dial. Int. 2007. Vol.27. Р.663668.
47. Beddhu S. A simple comorbidity scale predicts clinical outcomes and cost in dialysis patients / S.Beddhu, F.J.Bruns, M.Saul [et al.] // Am. J. Med. 2000. Vol.108. P.609613.
48. Belasco A. Quality of life of family caregivers of elderly patients on hemodialysis and peritoneal dialysis / A.Belasco, D.Barbosa, A.R.Bettencourt [et al.] // Am. J. Kidney. Dis. 2006. Vol.48. Р.955963.
49. Bergstorm J. Malnutrition, cardiac disease and mortality an integrated point of view / J.Bergstorm, B.Lindholm // Am. J. Kidney Dis. 1998. Vol.32. P.110.
50. Bernardini J. Randomized double blinded trial antibiotic exit site cream for prevention exit site infection in реritoneal dialysis patients / J.Bernardini, F.Bender, T.Florio [et al.] // J. Am. Soc. Nephrol. 2005. Vol.16. Р.539545.
51. Bertoli M. Peritoneal dialysis in diabetic patients / M.Bertoli, L.Bonfante, G.Gambaro [et al.] // Contributions to nephrology / Ronco C. [eds]. 2001. Vol.131. Advanced glycation end products in nephrology. Р.5160.
52. Bertoli S.V. Peritoneal dialysis in elderly patients : аbstr. / S.V.Bertoli, D.C.Ciurlino, M.M.Maccario [et al.] // Perit. Dial. Int. 2004. Vol.24(Suppl.2). P.31.
53. Blake C. Physical function, employment and quality of life in end-stage renal disease / C.Blake, M.B.Codd, A.Cassidy, Y.M.O’Meara //J. Nephrol. 2000.Vol.13(Suppl.2). P.142149.
54. Blake P.G. Complicated peritonitis — the biggest cause of technique failure / Peter G. Blake // Perit. Dial. Int. 2008. Vol.28. Р.327328.
55. Blake P.G. What is the problem with high transporters? / P.G.Blake // Perit. Dial. Int. 1997. Vol.17. P.317320.
56. Block G.A. Association of serum phosphorus and calcium X phosphate product with mortality risk in chronic hemodialysis patients: a national study / G.A.Block, T.E.Hulbert-Shearon, N.W.Levin, F.K.Port // Am. J. Kidney. Dis. 1998. Vol.31. Р.607617.
57. Bloembergen W.E. A com harison of mortality between patients treated with hemodialysis and peritoneal dialysis / W.E.Bloembergen, K.F.Port, A.Mayger, R.A.Wolfe // J. Am. Soc. Nephrol. 1995. Vol.6. Р.177183.
58. Boeschoten E.W. Continuous ambulatory peritoneal dialysis / E.W.Boeschoten // Textbook of Реritoneal Dialysis [ed 2] / Gokal R., Khanna R., Krediet R.T., Nolph R.D. [eds]. Dordrecht/Boston/London/Kluwer Academic Publishers, 2000. Р.387417.
59. Boulanger E. Peritoneal and systemic inflammation: the benefits of using biocompatible peritoneal dialysis fluids / E.Boulanger // Perit. Dial. Int. 2008. Vol.28. Р.2831.
60. Breborowicz A. Evidence for the presence of chronic inflammation during peritoneal dialysis: therapeutic implications / A.Breborowicz, D.G.Oreopoulus // Perit. Dial. Int. 1997. Vol.17(Suppl.2). Р.3741.
61. Campbell J.E. Clinical peritoneal dialysis solutions modulate white blood cellintestinal vascular endothelium interaction / James E.Campbell, Richard N.Garrison, E.l.Rasheid Zakaria // The American Journal of Surgery. 2006. Vol.92. Р.610616.
62. Cendoroglo M. Neutrophil apoptosis and dysfunction in uremia / M.Cendoroglo, B.L.Jaber, V.S.Balakrishnan [et al.] // J. Am. Soc. Nephrol. 1999. Vol.10. Р.93100.
63. Charlcon M.E. A new method of classifying prognostic comorbidity in longitudinal studies: Development and validadion / M.E.Charlcon, P.Pompei, K.L.Ales, C.R.MacKenzie // J. Chron. Dis. 1987. Vol.40. Р.373383.
64. Cheng S.C. Association of hypertriglyceridemia and insulin resistant in uremic patients undergoing CAPD / S.C.Cheng, T.S.Chu, K.Y.Huang [et al.] // Perit. Dial. Int. 2001. Vol.21. P.282289.
65. Chou C.-Y. Gram-negative and polymicrobial peritonitis are associated with subsequent fungal peritonitis in CAPD patients / C.Y.Chou, M.-T.Kao, H.-L.Kuo [et al.] // Perit. Dial. Int. 2006. Vol.26. Р.607608.
66. Chow K.M. Hepatitis B liver disease / K.M.Chow, C.C.Szeto, A.K.L.Wu, [et al.] // Perit. Dial. Int. 2006. Vol.26. Р.213217.
67. Chow K.M. Impact of early nephrology referral on mortality and hospitalization in peritoneal dialysis patients / K.M.Chow, C.C.Szeto, M.C. Law [et al.] // Perit. Dial. Int. 2008. Vol.28. Р.371376.
68. Chow K.-M. Prediction of outcomes for peritoneal dialysis-associated peritonitis / K.-M.Chow and C.-C.Szeto // Perit. Dial. Int. 2008. Vol.28. Р.340342.
69. Chu K.H. A prospective study of the efficacy of local application of gentamicin versus mupirocin in the prevention of peritoneal dialysis catheter-related infections / K.H.Chu, W.Y.Choy, C.C.W.Cheung [et al.] // Perit. Dial. Int. 2008. Vol.28. Р.505508.
70. Chung S.N. Chronic inflammation in PD patients / S.N.Chung, O.Heimburger, B.Lindholm, P.Stenvinkel // Contributions to nephrology. / Ronco C. [eds]. 2003. Vol.140. Peritoneal dialysis today. Р.104111.
71. Chung S.N. Influence of initial nutritional status on continuous ambulatory peritoneal dialysis patients survival / S.N.Chung, B.Lindholm, H.B.Lee // Perit. Dial. Int. 2000. Vol.20. P.1926.
72. Churchill D.N. CAPD patients and technique survivals are worse with increased membrane permeability / D.N.Churchill, K.E.Thorpe, K.D.Nolph for the CanadaUSA (CANUSA) Peritoneal Dialysis Study Group // Perit. Dial. Int. 1996. Vol.16(Suppl.2). P.21.
73. Cockcroft D.W. Prediction of creatinine clearance from serum creatinine / D.W.Cockcroft, M.H.Gault // Nephron. 1976. Vol.16. P.3141.
74. Coles G.A. What is the place of peritoneal dialysis in the integrated treatment of renal failure? / G.A.Coles, J.D.Williams // Kidney Int. 1998. Vol.54. Р.22342240.
75. Collins A.J. Mortality risks of peritoneal dialysis and hemodialyses / A.J.Collins, W.Hao, X.Hong [et al.] //Am. J. Kidney. Dis. 1999. Vol.34. Р.10651074.
76. Corone F. Impact of cardiovascular events on residual renal function during the first year of peritoneal dialysis / F. Coronel, I.Pérez-Flores, N.Calvo [et al.] // Perit. Dial. Int. 2007. Vol.27. Р.454456.
77. Correa-Rotter R. The problem of the high transporters: is survival decreased? / R.Correa-Rotter, A.M.Gueto-Manzano // Perit. Dial. Int. 2001. Vol.21(Suppl.3). P.7579.
78. Cox S.D. Predictors of survival and technique success after reinsertion of peritoneal dialysis catheter following severe peritonitis / S.D.Cox, S.B.Walsh, M.M.Yaqoob, S.L.-S.Fan // Perit. Dial. Int. 2007. Vol.27. Р.6773.
79. Cueto-Manzano A.M. Long-term CAPD survival and analysis of mortality risk factors: 12 years experience of a single mexican center / A.M.Сueto-Manzano, E.Quintana-Pina, R.Correa-Rotter // Perit. Dial. Int. 2001. Vol.21. P.148153.
80. Curtis B.M. The short- and long-term impact of multi-disciplinary clinics in addition to standard nephrology care on patient outcomes. / B.MCurtis., P.Ravani, F.Malberti [et al.] // Nephrol. Dial. Transplant. 2005. Vol.20. Р.147154.
81. Davies S.J. Assessment of comorbidity in peritoneal dialysis patients / S.J.Davies // Contributions to nephrology / Ronco C. [eds]. 2003. Vol.140. Peritoneal dialysis today. Р.98103.
82. Davies S.J. Overfill or ultrafiltration? we need to be clear / S.J.Davies // Perit. Dial. Int. 2006. Vol.26. Р.449451.
83. Davies S.J. The predictive value of Kt/V and peritoneal solute transport in CAPD patients is dependent on the type of comorbidity present / S.J.Davies, J.Bryan, L.Phillips // Perit. Dial. Int. 1996. Vol.16(Suppl.1). P.158162.
84. Davies S.J. What is the link between poor ultrafiltration and increased mortality in anuric patients on automated perit