КЛІНІЧНА ОЦІНКА ТА КОРЕКЦІЯ ЗМІН КОНЦЕНТРАЦІЇ МІКРОЕЛЕМЕНТІВ У КРОВІ ХВОРИХ НА ХРОНІЧНИЙ ГЛОМЕРУЛОНЕФРИТ

Краткое описание

національний медичний університет
імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

На правах рукопису

КРАСЮК ІРИНА ВАСИЛІВНА

УДК 616.611-002-036.12-085:577.118.

КЛІНІЧНА ОЦІНКА ТА КОРЕКЦІЯ ЗМІН
КОНЦЕНТРАЦІЇ МІКРОЕЛЕМЕНТІВ У КРОВІ ХВОРИХ
НА ХРОНІЧНИЙ ГЛОМЕРУЛОНЕФРИТ

14.01.37 — Нефрологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
НИКУЛА ТАРАС ДЕНИСОВИЧ
доктор медичних наук,
професор

Київ 2007

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ................................................................

4

ВСТУП..................................................................................................................

5

РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ

1.1.

Роль токсичних і есенціальних мікроелементів при захворюван-нях нирок. Взаємодія між різними мікроелементами.......................

11

1.2.

Зміни вмісту мікроелементів у хворих на хронічний гломеруло-нефрит....................................................................................................

26

1.3.

Вплив різних методів лікування на мікроелементемію....................

31

1.4.

Резюме...................................................................................................

37

РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

2.1.

Методи дослідження............................................................................

40

2.2.

Загальна характеристика хворих на хронічний гломерулонефрит..

43

2.3.

Методи статистичної обробки результатів........................................

52

РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ПРОВЕДЕНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

3.1.

Зміни концентрації в крові мікроелементів у залежності від форми і стадії хронічного гломерулонефриту...................................

54

3.2.

Зміни концентрації мікроелементів у крові хворих на хронічний гломерулонефрит без хронічної ниркової недостатності під впливом лікування............................................................................

71

3.2.1.

Вплив сорбційної терапії на концентрацію мікроелементів............

71

3.2.2.

Ефективність застосування полівітамінномікроелементного препарату в комплексній терапії хворих на хронічний гломерулонефрит..............................................................................

76

3.2.3.

Вплив поєднаного застосування сорбційної терапії та полівітамінномікроелементного препарату на концентрацію мікроелементів..................................................................................

80

3.3.

Зміни концентрації мікроелементів у крові хворих на хронічний гломерулонефрит з хронічною нирковою недостатністю під впливом лікування............................................................................

87

3.3.1.

Зміни мікроелементемії у хворих на хронічний гломерулонефрит з хронічною нирковою недостатністю під впливом лікування гемодіалізом..........................................................................................

87

3.3.2.

Розробка способу визначення елімінації мікроелементів при лікуванні гемодіалізом.................................................................

94

3.3.3.

Ефективність застосування харчових домішок у комплексній терапії хворих на хронічний гломерулонефрит...........................

96

3.3.4.

Розробка способу еферентно-замісної корекції дисмікроелемент-емії і вивчення його ефективності у хворих на хронічний гломе-рулонефрит з хронічною нирковою недостатністю......................

103

АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ.......................

112

ВИСНОВКИ.........................................................................................................

119

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ.........................................................................

121

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ............................................................

122

В С Т У П

Актуальність теми. Хронічний гломерулонефрит (ХГН) є однією з найактуальніших проблем сучасної нефрології і входить до групи ниркових захворювань, яку тепер називають хронічна хвороба нирок (ХХН). Перебіг ХХН і ХГН зокрема носить прогресуючий характер, що, з одного боку, зумовлює розвиток, а з другого виключає можливість її морфо-функціонального регресу (Колесник М.О., 2005, Никула Т.Д., 2005). Хронічна ниркова недостатність (ХНН), яка виникає при прогресуванні ХГН, потребує позаниркових методів очищення крові, згодом трансплантації нирки. Такі методи лікування дорогі і в Україні є малодоступними (Пиріг Л.А., 2005).
Важливість проблеми ХГН проявляється як в загальномедичному, так і в соціально-економічному аспектах, оскільки інвалідизуються хворі молодого, працездатного віку. Розповсюдженість ХГН в Україні становить 80,8 на 100 тисяч дорослого населення. Одночасно питома вага цієї патології у структурі госпіталізованої захворюваності за три останні роки зросла від 12,3 до 22,2% (Колесник М.О., 2004).
Серед чинників прогресування ХГН виділяють активацію імунних процесів (Дриянская В.Е., 2005; Лапчинська І.І., 2005), артеріальну гіпертензію (Мойсеєнко В.О., 2005; Синяченко О.В., 2005; Ruilope L.M., 2004), масивну протеїнурію (Колесник М.О., 2004; Remuzzi G., 2004; Багдасарова И.В., 2005), порушення ліпідного обміну (Семидоцька Ж.Д., 2003; Дудар І.О., 2005), оксидативний стрес (Бакалюк О.Й., 2005; Нікуліна Г.Г., 2005). Незважаючи на появу нових знань з етіології та патогенезу хронічних хвороб нирок, залишається актуальним питання про вплив хімічних чинників, зокрема мікроелементів, на прогредієнтний перебіг гломерулонефриту (ГН) залишається невирішеним.
Цинк, мідь, кобальт, марганець є найважливішими мікроелементами (МЕ), що беруть участь (безпосередньо, чи як активатори білкових молекул) практично у всіх життєво важливих процесах, які відбуваються в організмі. Як вказують деякі автори, системний дефіцит міді в організмі хворих на ГН, можливо, ініціює і поглиблює дисбаланс імунної системи, який вже має місце (Лагутіна Л.Е., 1991; Утц М.А., 1991). Важлива роль в імунній відповіді належить цинку. Ряд дослідників вважають, що зниження концентрації цинку в крові хворих на ГН є несприятливою прогностичнгю ознакою і навіть має патогенетичне значення (Ю.В.Дельва, Е.М.Нейко, 1990). Даних про дію антагонізму міді та цинку на розвиток і прогресування ГН немає. Практично відсутні дані про вплив есенціальних мікроелементів (ЕМЕ) кобальту та марганцю на перебіг ХГН.
На сьогодні однією із основних теорій прогресування хронічних хвороб нирок є стан хронічної ішемії, або пролонгованого стресу. Цей процес тісно пов’язаний із виснаженням системи антиоксидантного захисту та активацією перекисного окислення ліпідів (ПОЛ), що зумовлює порушення білкового, електролітного та ліпідного обмінів (Нікуліна Г.Г., 2005). Порушення ліпідного обміну розглядаються як фактор ураження нефрона безпосередньо високими концентраціями ліпопротеїдів (Семидоцька Ж.Д., 2005). А дослідження останніх років довели роль важких металів у порушенні ПОЛ, а також їх вплив на імунні процеси (Н.Ф. Иваницкая, 2002). Разом з цим потрапляння в організм токсичних металів може викликати токсичну нефропатію (Т.Д. Никула, 2005). Враховуючи все це, можна чекати негативного впливу токсичних мікроелементів (ТМЕ), зокрема свинцю, нікелю та кадмію на перебіг ХГН.
Незважаючи на значний внесок вітчизняних та зарубіжних вчених у розробку лікування ХГН, останнє, виявляється ефективним лише у 15 - 40% хворих (Колесник М.О., 2005). Передбачити результат терапії сьогодні майже неможливо (Т.Д. Никула, 2004). Діючі заходи, які дозволили б загальмувати прогресування хронічної ниркової недостатності, на сьогоднішній день практично відсутні. У зв’язку з недостатньою ефективністю існуючих методів лікування ХГН, відсутністю систематичної й адекватної корекції мікроелементного дисбалансу стає необхідним пошук нових методів лікування, спрямованих на стабілізацію патологічного процесу в нирках.
Тому пошук чинників, які можуть впливати на успіх лікування виявляється таким акутальним. Корекція мікроелементемії (МЕЕ) хворих на ХГН, шляхом зменшення концентрації токсичних металів та усунення дисбалансу есенціальних, можливо, могла б стати таким чинником. Слід зауважити, що корекція дисмікроелементемії (ДМЕЕ) у хворих на ГН, особливо в Україні, залишається не вивченою.
Таким чином, виникає необхідність пошуків нових способів підвищення ефективності і розробки методології лікування хворих на ХГН.
Зв’язок з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана у рамках планової науково-дослідної роботи кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб №2 Національного медичного університету ім. О.О.Богомольця, на тему Вивчення церебральної міжпівкулевої асиметрії, метаболічних порушень і розробка нових способів їх корекції у хворих на хронічний гломерулонефрит” (№ держреєстрації 0198V003081).
Мета дослідження. Покращення лікування хворих на хронічний гломерулонефрит на основі дослідження концентрації мікроелементів у крові, вивчення клінічного значення виявлених змін та розробки нових способів їх корекції.
Завдання дослідження:
· Вивчити особливості змін концентрації в крові есенціальних та токсичних МЕ у залежності від стадії ХХН.
· дослідити вплив методів еферентної терапії на МЕЕ та клініко-лабораторні показники у хворих на ХГН.
· проаналізувати динаміку концентрації МЕ у крові хворих на ХГН у залежності від методів замісної терапії.
· розробити нові способи визначення елімінації МЕ за сеанс гемодіалізу та корекції ДМЕЕ у хворих на ХГН і вивчити клінічну ефективність опрацьованих способів у порівнянні з існуючими.
· Вивчити віддалені результати впливу корекції ДМЕЕ на тривалість життя хворих на ХГН і летальність.
Об’єкт дослідження. Клініко-патогенетичні особливості та лікування хворих на ХГН.
Предмет дослідження. Клінічні прояви захворювання, функціональний стан нирок, концентрація мікроелементів у крові, її залежність від від активності, форми і стадії хронічної хвороби нирок, вплив терапії.
Методи дослідження.
1.Загальноклінічні методи.
2. Нефрологічні методи дослідження необхідні для верифікації діагнозу.
3.Спеціальні лабораторні методи для визначення концентрації в крові есенціальних та токсичних МЕ (атомно-абсорбційна спектрофотометрія).
Співробітництво в процесі виконання дисертації.
1. Київський міський нефрологічний центр.
2. Інститут нефрології АМН України.
3. Лабораторія УКРПІВНІЧГЕОЛОГІЯ”
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше було визначено особливості змін концентрації в крові есенціальних та токсичних мікроелементів у залежності стадії ХХН. Було досліджено динаміку концентрації мікроелементів у крові хворих на ХХН в залежності від методів еферентної і замісної терапії. Розроблено новий спосіб корекції дисмікроелементемії. Було вивчено клінічну ефективність опрацьованого способу корекції дисмікроелементемії у хворих на ХХН у порівнянні з уже існуючими способами.
Практичне значення одержаних результатів. За матеріалами дисертації розроблений „Спосіб корекції дисмікроелементемії” (співавтор Т.Д. Никула, Е.К. Красюк) та отриманий деклараційний патент України на винахід № 36081 А від 16.04.01 р. (Публ.: 16.04.01 р. Бюл. № 3). А також розроблений „Спосіб визначення елімінації мікроелементів при лікуванні гемодіалізом” (співавтор Т.Д. Никула, Е.К. Красюк) та отриманий деклараційний патент на винахід № 70243 А від 15.09.2004 р. (Бюл. № 9).
Розроблені схеми лікування дисмікроелементемії у хворих на ХГН в залежності від стадії ХХН впроваджені в Київському міському нефрологічному центрі, а також використовуються в педагогічному процесі на кафедрі пропедевтики внутрішніх хвороб №2 НМУ.
Особистий внесок здобувача. Автором самостійно сформульовані мета, завдання та проведення етапів дослідження. Самостійно проведено підбір та обстеження хворих згідно програми дослідження. Розшифровка даних функціональних досліджень, їхня первинна обробка, розробка та заповнення формалізованих карт-історій хвороб, формування груп і статистична обробка результатів досліджень на персональному комп’ютері проведені автором власноручно. Написаний огляд літератури, проведений науковий аналіз отриманих результатів, сформульовані основні положення дисертації, висновки і практичні рекомендації, які виходять з результатів даного дослідження, оформлена дисертаційна робота. Достовірність отриманих даних підтверджено первинною документацією на етапі попередньої експертизи роботи.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації обговорювалися на II Міжнародній науково-практичній конференції урологів (Харків, 1996) на науково-практичній конференції "Нирки та інфекція" (Івано-Франківськ, 1997), V Конгресі кардіологів України (Київ, 1996), ХІV з’їзді терапевтів України (Київ, 1998), науково-практичній конференції Актуальні питання уражень внутрішніх органов та їх зв’язок із наслідками аварії на Чорнобильській АЕС” (Київ, 1999), 13-й Всеукраїнській конференції нефрологів Хронічна ниркова недостатність” 5-6 жовтня 1999 року (Харків, 1999), VII з'iзді Всеукраїнського лiкарського товариства (Тернопіль, 2003), ІІ Національному з’їзді нефрологів України (Харків, 2005), VIII з'iзді Всеукраїнського лiкарського товариства (Iвано-Франкiвськ, 2005), науковій конференції кафедри пропедевтики внутрішніх хвороб № 2 Національного медичного університету ім.О.О.Богомольця (Київ, 2006).
Публікації результатів досліджень. За темою дисертації опубліковано 15 наукових робіт, з них 9 у фахових виданнях, затверджених ВАК України. Серед опублікованих робіт: 7 статей у збірниках наукових праць (3 самостійних), 4 статті у фахових наукових журналах, 2 тез в матеріалах з’їздів та конференцій. Отримано два патенти України на винахід (у співавт).
Обсяг і структура дисертації. Дисертація викладена на 147 сторінках друкованого тексту. Дисертація складається зі вступу, огляду літератури, розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення їх результатів, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних літературних джерел. Роботу ілюстровано 31 таблицею, 16 рисунками. Список використаних джерел включає 250 найменування, із них 133 кирилицею і 117 латиницею.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У роботі представлено теоретичне узагальнення, обґрунтування та нове вирішення актуальної наукової задачі нефрології підвищення ефективності лікування хворих на хронічний гломерулонефрит на основі встановлення невідомих раніше даних про мікроелементні порушення та розробки нових способів їх визначення і корекції.
1. У крові хворих на хронічний гломерулонефрит має місце дисмікроелементемія (підвищення вмісту свинцю, кадмію, нікелю і міді і зниження концентрації цинку та кобальту), яка знаходиться в прямій залежності від стадії, форми і активності захворювання.
2. Застосування сорбенту СКН у комплексній терапії хронічного гломерулонефриту без хронічної ниркової недостатності дозволяє знизити надмірну концентрацію токсичних мікроелементів.
3. Призначення полівітамінномікроелементного препарату в комплексній терапії хронічного гломерулонефриту без хронічної ниркової недостатності дозволяє зменшити дефіцит у крові есенціальних мікроелементів цинку, міді та кобальту.
4. При застосуванні опрацьованого способу еферентно-замісної корекції дисмікроелементемії у хворих на хронічний гломерулонефрит з хронічною нирковою недостатністю, який включає внутрішній прийом полі-вітамінномікроелементного препарату в поєднанні з сеансами хронічного гемодіалізу в адекватній дозі, досягається кращий клінічний ефект за рахунок забезпечення одночасного і контрольованого видалення з крові надлишку токсичних і зменшення дисбалансу есенціальних мікроелементів. Ефективність даного способу підтверджується віддаленими результатами корекції дисмікроелементемії подовження тривалості життя хворих, зменшення летальності.
5. Порушення обміну мікроелементів у хворих з хронічною нирковою недостатністю тісно взаємозв’язане зі ступенем уремічної анемії. Програмний гемодіаліз та поєднання його з еритропоетином сприяє відновленню балансу мікроелементів у крові, а також покращує інші гематологічні показники.
6. Опрацьований спосіб визначення елімінації мікроелементів за сеанс діалізу істотно точніший від сучасних аналогів завдяки калькуляції загальної кількості елімінованих мікроелементів безпосередньо в усередненій репрезентативній пробі діалізату з апарата „штучна нирка”, відібраній за допомогою пробовідбірника плинної рідини.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Доцільно у хворих на хронічний гломерулонефрит визначати вміст мікроелементів у крові, враховуючи можливий вплив мікроелементних порушень на клінічні прояви та деякі обмінні процеси.
2. За наявності підвищення концентрації токсичних та дефіциту есенціальних мікроелементів у крові хворих на хронічний гломерулонефрит показано проведення еферентно-замісної корекції дисмікроелементемії.
3. Хворим на хронічний гломерулонефрит без хронічної ниркової недостатності рекомендується призначати внутрішньо сорбент СКН по 10 г 3 рази на добу впродовж 14 днів у поєднанні з полівітамінномікроелементним препаратом.
4. Хворим в стадії термінальної хронічної ниркової недостатності рекомендується призначати Три-Ві-Плюс” по 1-2 таблетки щоденно на тлі хронічного гемодіалізу в адекватній дозі, а після кожного сеансу гемодіалізу додатково призначати 1-2 таблетки згаданого комплексу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Автандилов Г. Г. Основы количественной патологической анатомии : Учебное пособие. М. Медицина. 2002. 240 с.
2. Авцин А. П. Недостаточность эссенциальных микроэлементов и ее проявление в патологии // Архив патологии. 1990. Т.3 . C. 3-8.
3. Андыбура Н. Ю. Особенности морфологии коры надпочечников при воздействии ацетата свинца и фармакологическом корригировании // Таврический медикобиологический вестник. 2004. Т. 7, № 4. С. 25-30.
4. Андыбура Н. Ю. Морфологические особенности надпочечников при введении ацетата свинца в течении 60 суток и корригировании альфа-токоферолом / Н. Ю. Андыбура, Н. К. Каширина // Таврический медико-биологический вестник. 2003. Т. 6, № 4. С. 6-12.
5. Бакалюк О. Й. Нефрологія для сімейного лікаря. Тернопіль: Укрмедкнига, 2003. 438 с.
6. Бездітко Т. В. Порівняльна оцінка ефективності терапії хворих на хронічний гломерулонефрит // Актуальні проблеми нефрології: Зб. наук. праць (Вип.6) / За ред. Т.Д. Никули / МОЗУ, НМУ. Київ: Задруга, 2001. С. 206-209.
7. Беккельман И. Нейротоксические эффекты многолетней экспозиции свинцом / И. Беккельман, Э. Пфистер // Медицина труда и промышленная экология. 2001. № 5. С. 22-25.
8. Богомазов М. Я. Влияние содержания цинка в рационе экспериментальных животных на всасывание, распределение и накопление хлорида кадмия в организме при различных путях его введения / Богомазов М. Я. Гарибян Г. Н. // Вопросы питания. 1992. № 4. С. 51-53.
9. Боев В. М. Загрязнение свинцом некоторых объектов окружающей среды / В. М. Боев, С. И. Красиков, И. П. Воронкова // Гигиена и санитария. 2004. № 1. С. 25-28.
10. Бурмаа Б. Влияние загрязнения окружающей среды свинцом на состояние здоровья детей Монголии / Б. Бурмаа, В. Б. Дорогова, Ш. Энхцэцэг // Гигиена и санитария. 2002. № 3. С. 21-23.
11. Валецька Р. О. Оцінка якості лікування хворих на гломерулонефрит та система заходів для поліпшення його ефективності: Автореф. дис. ... к.м.н. К., 2002. 24 с.
12. Валиев В. С. Влияние микроэлементов на процессы перекисного окисления липидов / В. С. Валиев, А. И. Сафина, Е. А. Сироткин // Педиатрия. 1996. №6. С. 99.
13. Власенко М. А. Исследование процессов свободнорадикального окисления липидов и белков у больных хроническим гломерулонефритом / М. А. Власенко, О. А. Чучелина // Украінський журнал нефрології та діалізу. 2005. № 3. С. 11.
14. Гжегоцький М. Р. Оцінка вмісту міді, свинцю та кадмію в донорській крові як показників фізіологічної норми / М. Р. Гжегоцький, Н. В. Суходольська // Експ. та клін. фізіологія і біохімія. 2006. № 1. С. 63-68.
15. Горобець Н. М. Концентрація стабільних метаболітів оксиду азоту у хворих на артеріальну гіпертензію, яка обумовлена паренхіматозними захворюваннями нирок // Український журнал нефрології та діалізу 2005. № 2. С. 49-51.
16. Городецька І. Я. Аналіз фармацевтичного ринку вітамінних лікарських засобів / І. Я. Городецька, О. Л. Гром, І. В. Максимюк // Фармац. журн. 2007. № 1. С. 20-27.
17. Дельва Ю. В. Микроэлементы как этиология заболеваний почек / Ю. В. Дель-ва, Е. М. Нейко // Урология и нефрология. 1990. №1. С. 72-75.
18. Донцов П.П. Дефицит цинка в патогенезе хронического гастродуоденита у детей дошкольного возраста; обоснование методов коррекции // Российский педиатрический журнал. 2004. №4. С. 44-46.
19. Дудар І. О. Досвід лікування гломерулонефриту з нефротичним синдромом без морфологічної верифікації / І. О. Дудар, М. Б. Величко, В. І. Хіміч, Л. М. Він-нікова // Український журнал нефрології та діалізу. 2005. № 3. С. 48-51.
20. Жаворонков А. А. Сравнительная характеристика одноименных гипо- и гипермироэлементность (на примере никелезов) / А. А. Жаворонков, Л. В. Какту-ровский, М. А. Анке, А. П. Авцын // Арх. патологии. 1995. Т. 57, № 2. С. 7-11.
21. Жаворонков А. А. Микроэлементы и естественная киллерная активность / А. А. Жаворонков, А. В. Кудрин // Арх. патологии. 1994. Т. 58, № 6. С. 65-70.
22. Жаркова Т. С. Клиническое значение цинка и селена при кишечных инфекциях у детей раннего возраста / Т. С. Жаркова, С. В. Кузнєцов // Врачебная практика. 2006. № 5. С. 43-46.
23. Запорожець Т. М., Єрошенко Г. А. Імуногістохімічне дослідження апоптозу кісткового мозку при хронічному отруєнні свинцем / Т. М. Запорожець, Г. А. Єро-шенко // Буковинський медичний вісник. 2001. Т. 5, № 1 2. С. 61-63.
24. Зербіна Д. Д. Патоморфологія хронічної свинцевої нефропатії / Д. Д. Зербіна, Ю. О. Поспішіль // Доп. АН України. 1994. №2. С. 182-185.
25. Злобін Ю. А. Основи екології: підручник. К.: „Лібра” ТОВ, 1998. 248 с.
26. Зозуляк В. І. Біологічна роль та добовий баланс мікроелементів (міді, заліза, хрому, марганцю, цинку, літію, кадмію) в організмі здорових людей та хворих на деструктивний туберкульоз легень // Укр. пульмон. журн. 1994. № 1. С. 40-42.
27. Зуб Л. О. Нові підходи до корекції протирецидивної терапії хронічного гломерулонефриту / Л. О. Зуб, В. О. Калугін, О. В. Кокощук // Актуальні проблеми нефрології : зб. наук. праць / За ред. Т. Д. Никули / МОЗУ, НМУ. Київ : Задруга, 2003. Вип. 9. С. 78-81.
28. Игнатова М. С. Нефропатии в регионе, загрязненном солями тяжелых металлов, и возможности лечебнопрофилактических мероприятий / М. С. Иг-натова, Е. А. Харина, В. В. Длин // Терапевт. арх. 1996. Т. 68, № 8. С. 31-35.
29. Ильичева С. А. Оценка канцерогенности свинца у работников типографий / С. А. Ильичева, М. А. Бульбулян, Д. Г. Заридзе // Медицина труда и про-мышленная экология. 2002. № 8. С. 15-19.
30. Каширина Н. К. Гисторадиографическое исследование печени при хронической интоксикации ацетатом свинца и корригировании токоферолом / Н. К. Каширина, Е. И. Купша // Таврический медикобиологический вестник. 2003. Т.6, № 4. С. 60-64.
31. Каширина Н. К. Изменения ультраструктуры поджелудочной железы при хроническом воздействии свинца / Н. К. Каширина, О. В. Степанова // Таврический медико-биологический вестник. 2003. Т. 6, № 4. С. 65-67.
32. Клінічна нефрологія / Л. А. Пиріг, А. М. Романенко, М.Б. Величко, І. О. Дудар, В. Є. Дріянска, В. Н. Непомнящий ; за ред. Л. А. Пирога. К. : Здоров’я, 2004. 528 с. 1500 пр. ISBN 5-311-01320-6.
33. Козярін І. П. Харчові добавки в нашій їжі // Діабет і життя. 1998. № 1. С. 16-17.
34. Кокаев Р. И. Способ моделирования хронической токсической нефропатии / Р. И. Кокаев, В. Б. Брин // Химическая и биологическая безопасность. 2006. № 4 (28). С. 36-37.
35. Колесник М. О. Медикопрофілактична допомога хворим нефрологічного профілю у 2005 році в Україні / М. О. Колесник, Н. О. Сайдакова // Український журнал нефрології та діалізу. 2006. № 4. С. 21- 40.
36. Коломієць М. Ю., Хухліна О. С. Професійні хвороби: К. : Здоров’я, 2004. 628 с.
37. Корбакова А. И. Свинец и действия на организм (обзор литературы) / А. И. Корбакова, Н. С. Соркина, Н. Н. Молодкина // Медицина труда и промышленная экология. 2001. № 5. С. 29-34.
38. Краснюк Е. П. Клинические стадии интоксикации свинцом / Е. П. Краснюк, И. С. Отвага // Лікарська справа. 2002. № 7. С. 117-120.
39. Красюк І. В. Вплив хронічного гемодіалізу на вміст мікроелементів у крові хворих на хронічний гломерулонефрит // Актуальні проблеми нефрології : зб. наук. праць / За ред. Т. Д. Никули / МОЗУ, НМУ. Київ : Задруга, 1999. Вип. 3. С. 74-79.
40. Красюк І. В. Корекція змін концентрації мікроелементів у крові хворих на хронічний гломерулонефрит без хронічної ниркової недостатності // Актуальні проблеми нефрології : зб. наук. праць / За ред. Т. Д. Никули / МОЗУ, НМУ. Київ : Задруга, 2007. Вип. 13. С. 26-32.
41. Красюк І. В. Клінічна оцінка змін концентрації мікроелементів у крові хворих на хронічний гломерулонефрит // Актуальні проблеми нефрології : зб. наук. праць / За ред. Т. Д. Никули / МОЗУ, НМУ. Київ : Задруга, 1998. Вип. 2. С. 79-83.
42. Красюк І. В. Ефективність епрексу в хворих із хронічною нирковою недостатністю / І. В. Красюк, Н. В. Афанасьєва, Е. К. Красюк // Актуальні проблеми нефрології : зб. наук. праць / За ред. Т. Д. Никули / МОЗУ, НМУ. Київ : Задруга, 1999. Вип. 3. С. 80-85.
43. Кудря О. В. Роль порушень ліпідного обміну та ендотеліальної дисфункції у прогресуванні хронічної ниркової недостатності: Автореф. дис.канд. мед. наук: 14.01.02 // Харківський державний медичний університет. Харків, 2004. 19 с.
44. Куликова А. И. Фосфолипидный спектр и антиоксидантный статус крови у больных с хроническим гломерулонефритом с сохраненной функцией почек / А. И. Куликова, Ф. А. Тугушева, О. В. Митрофанова // Нефрология. 2000. Т. 4, № 2. С. 41-46.
45. Кундиев Ю. И. Зависимость изменения иммунных и биохимических механизмов поддержания гомеостаза от материальной кумуляции свинца в организме / Ю. И. Кундиев, В. А. Стежка, Н. Н Дитруха // Медицина труда и прмышленная экология. 2001. № 5. С. 11-17.
46. Курята А. В. Анемия и кардиоваскулярный риск : эффективность лечения bэпоэтином у больных на хроническом гемодиализе / А. В Курята, Д. У. Хайкал, Р. Р. Саид // Український журнал нефрології та діалізу. 2005. №4 С. 19-21.
47. Лагутина Л. Е. Применение препаратов микроэлементов и коферментов в комплексной терапии хронического пиелонефрита у детей / Л. Е. Лагутина, И. А. Утц // Педиатрия. 1991. №7. C. 96-100.
48. Лагутина Л. Е. Нарушение обмена меди и дисфункция иммунной системы у детей с нефротической формой хронического гломерулонефрита / Л. Е. Лагутина, И. А. Утц, С. Ю. Балалаева // Педиатрия. 1991. № 7. С. 41-42.
49. Лапач С. Н. Статистические методы в медикобиологических исследованиях с использованием Exсell / С. Н. Лапач, А. В. Чубенко, П. Н. Бабич. К.: Морион, 2000. 320 с.
50. Лахно О. В. Порушення біоелементного обміну сироватки крові при хронічних гепатитах та цирозах печінки // «Від фундаментальних досліджень до прогресу в терапії» : матеріали науковопрактичної конференції молодих вчених. Харків. 2003. С. 32-33.
51. Лахно О. В. Стан біоелементного обміну при хронічних гепатитах. // Медицина третього тисячоліття : зб. тез міжвузівської конференції молодих вчених. Харків. 2004. С. 66.
52. Лахно О. В. Ефективність впливу препаратів цінктерал та магнеВ6 на стан біоелементного обміну при хронічних гепатитах та цирозах печінки // Врачебная практика. 2003. № 5. С. 70-73.
53. Лахно О. В. Біоелементний состав сироватки крові у хворих на хронічні гепатити та цирози печінки // Експериментальна і клінічна медицина. 2003. № 3. С. 131-133.
54. Луговський С. П. Зміни активності ферментного спектра лімфоцитів периферійної крові при свинцевій інтоксикації (цитохімічне дослідження) // Лабораторна діагностика. 2002. № 2. С. 29-32.
55. Ляпунов А. В. Применение витаминных и минеральных комплексов у детей с аллергическими заболеваниями // Педиатрия. 2004. № 5. С. 81-83.
56. Мазо В. К. Цинк в питании человека: физиологические потребности и биодоступность / В. К. Мазо, М. В. Гмошинский, А. В. Скальный, Ю. А. Сыроев // Вопросы питания. 2002. №3. С. 46-51.
57. Мазо В. К. Медь в питании человека / В. К. Мазо, Л. И. Ширина // Вопросы питания. 2005. №2. С. 52-56.
58. Макарова Т. П. Нарушение обмена цинка при различных вариантах нефропатий у детей / Т. П. Макарова, С. В. Мальцев, Е. А. Агафонова, В. С. Валиев // Педиатрия: Журнал им. Г.М. Сперанского. 2005. №4. С. 34-38.
59. Микроэлементозы человека: этиология, классификация, органо-патология / А. П. Авцин, А. А. Жаворонков, М. А. Риш, Л. С. Строчкова ; АМН СССР. М.: Медицина, 1991. 496 с.
60. Милованова М. І. Вплив солей алюмінію та свинцю на транспорт іонів натрію в нирках білих щурів // Вісник наук. досл. 2006. № 3. С. 52-54.
61. Миндэл Э. Справочник по витаминам и минеральным веществам: Пер. с англ. М. : Медицина и питание, 1994. 317 с.
62. Мойсеєнко В. О. Апоптоз і захворювання нирок // Актуальні проблеми нефрології : зб. наук. праць / За ред. Т. Д. Никули / МОЗУ, НМУ. Київ : Задруга, 2001. Вип. 5. С. 65-71.
63. Мойсеєнко В. О. Дисмікроелементемія та перекисне окислення ліпідів у хворих з поєднаною патологією каналу травлення й нирок / В. О. Мойсеєнко, Н. М. Юрженко, А. О. Корнієнко, Л. М. Борисенко // Актуальні проблеми нефрології : зб. наук. праць / За ред. Т. Д. Никули / МОЗУ, НМУ. Київ : Задруга, 2007. Вип. 13. С. 14-25.
64. Мудрый И. В. Тяжёлые металлы в системе почварастениечеловек (обзор) // Гигиена и санитария. 1997. № 1. С. 14-16.
65. Мухин Н. А. Нефрогенная гипертония: эволюция лечения / Н. А. Мухин, В. В. Фомин, С. В. Моисеев, М. Ю. Швецов // Терапевтический архив. 2005. Т. 77, № 8. С. 70-78.
66. Мухин И. В. Влияние некоторых классов гипотензивных препаратов на 5летнюю почечную выживаемость больных хроническим мезангиокапилярным гломерулонефритом // Український журнал нефрології та діалізу. 2005. №4. C. 38-41.
67. Насолодин В. В. Биодоступность микроэлементов и взаимодействие их в процессе обмена в организме (обзор) / В. В. Насолодин, В. А. Дворкин, С. Д. Куркова // Гигиена и санитария. 1994. №9. С. 12-15.
68. Насолодин В. В. Взаимосвязь витаминов с микроэлементами и их роль в профилактике железодефицитных состояний (обзор) / В. В. Насолодин, В. Я. Ру-син, В. А. Дворкин // Гигиена и санитария. 1996. №6. С. 26-29.
69. Нефрологія. Посібник / За ред. І. І. Лапчинської. Київ : Укр. Військово-медична академія, 2001. 144 с.
70. Нефрология: Руководство для врачей / Под ред. Тареевой И. Е. М. : Медицина, 2000. С. 132-145. 15000 прим.. ISBN 5-225-00741-4.
71. Николаев А. Ю. Хроническая почечная недостаточность: клиника, диагностика, лечение // Росс. мед. журн. 2000. № 3. С. 138-144.
72. Николаев В. А. Токсикология кадмия / В. А. Николаев, И. Ю. Лебеденко // Проблемы стоматологии и нейростоматологии. 1999. № 1. С. 48-53.
73. Нікуліна Г. Г. Біохімічні аспекти застосування фосфоліпідних ліпосомальних препаратів при патології нирок / Г. Г. Нікуліна, І. О. Дудар, Л. В. Король // Український журнал нефрології та діалізу. 2005. № 1. С. 36-40.
74. никула т. д. Діагностика хронічної ниркової недостатності // Актуальні проблеми нефрології : зб. наук. праць / За ред. Т. Д. Никули / МОЗУ, НМУ. Київ : Задруга, 2000. Вип. 4. С. 10-23.
75. Никула Т. Д. Діагностика гломерулонефриту та хронічної ниркової недостатності. К. : Задруга, 2000. 136 с.
76. Никула Т. Д. Науково обґрунтовану „Клінічну класифікацію гломерулонефриту Української асоціації нефрологів” доцільно прийняти консенсусом // Ваше здоров’я. 2003. № 11. С. 6-7.
77. Никула Т. Д. Проблема діагностики і вторинноі профілактики хронічного захворювання нирок в Україні та світі // Украінський журнал нефрології та діалізу. 2005. додаток до №3. С. 2.
78. Никула Т. Д. Сучасний погляд на застосування епоетинів при хронічній нирковій недостатності // Актуальні проблеми нефрології : зб. наук. праць / За ред. Т. Д. Никули / МОЗУ, НМУ. Київ : Задруга, 2004. Вип. 10. С. 69-79.
79. Никула Т. Д. Токсичні нефропатії: Клінічна нефрологія / за ред. Л.А. Пирога. К. Здоров’я, 2004. С. 379-384.
80. Никула Т. Д. Хронічна ниркова недостатність. К. : Задруга, 2001. 516 с.
81. Никула Т. Д. Еферентно-замінна корекція дисмікроелементемії у хворих з хронічною нирковою недостатністю / Т. Д. Никула, І. В. Красюк // Лікарська справа. 1999. № 7 8. С. 102-104.
82. Никула Т. Д. Програмна дієтотерапія з домішкою кетостерилу забезпечує подовження додіалізного періоду лікування хворих з вираженою хронічною нирковою недостатністю / Т. Д. Никула, І. В. Красюк // Українські медичні вісті. 2003. Т. 5, № 1. С. 104.
83. Никула Т. Д. Токсичні нефропатії та мікроелементи / Т. Д. Никула, І. В. Кра-сюк // Актуальні проблеми транспортної медицини. 2006. № 2 (4). С. 92-96.
84. Никула Т. Д. Елімінація мікроелементів у хворих з хронічною нирковою недостатністю при лікуванні гемодіалізом / Т. Д. Никула, І. В. Красюк, Е. К. Кра-сюк // Актуальні проблеми нефрології : зб. наук. праць / За ред. Т. Д. Никули / МОЗУ, НМУ. Київ : Задруга, 2004. Вип. 10. С. 125-128.
85. Никула Т. Д. Клінічне значення визначення елімінації мікроелементів у хворих з хронічною нирковою недостатністю при лікуванні гемодіалізом / Т. Д. Никула, І. В. Красюк, Е. К. Красюк // Актуальні проблеми нефрології : зб. наук. праць / За ред. Т. Д. Никули / МОЗУ, НМУ. Київ : Задруга, 2005. Вип. 11. С. 88-92.
86. Никула Т.Д. Болезни мочевых органов // Энциклопедия семейного врача; Отв. Ред. А.С. Ефимов. Киев, 1995. Книга 2. С. 177-215.
87. Никула Т. Д Патогенетичне лікування хворих на уремічну анемію / Т. Д. Ни-кула, І. В. Красюк // Актуальні питання уражень внутрішніх органів: Тези доповід. наук.- практ. конф. Київ, 1999. С.82-84.
88. Никула Т. Д. Спосіб корекції дисмікроелементемії / Т. Д. Никула, І. В. Красюк, Е. К. Красюк // Актуальні проблеми нефрології : зб. наук. праць / За ред. Т. Д. Ни-кули / МОЗУ, НМУ. Київ : Задруга, 2001. Вип. 5. С. 153-158.
89. Никула Т. Д. Ефективність програмної дієтотерапії із харчовими домішками при хронічній нирковій недостатності / Т. Д. Никула, І. В. Красюк, О. М. Кар-мазіна, В. Ф. Крот, Л. Г. Москаленко // Хронічна ниркова недостатність : ма-теріали 13-ї Всеукраїнської конференції нефрологів. Харків, 1999. С.134-137.
90. Никула Т. Д. Патогенетичне лікування хворих на уремічну анемію / Т. Д. Ни-кула, І. В. Красюк, Е. К. Красюк, І. Л. Кучма, Ю. І. Гончар // Український медичний часопис. 1999. № 8. С. 28-31.
91. Никула Т. Д. Немедикаментозні методи лікування в нефрології / Т. Д. Никула, В. О. Мойсеєнко, І. А. Палієнко // Мистецтво лікування. 2004. № 2. С. 26-29.
92. Никула Т. Д. Вміст деяких мікроелементів у крові хворих на уремічну кардіоміопатію при застосуванні програмного гемодіалізу / Т. Д. Никула, І. А. Па-лієнко, Т. Г. Осташевська, І. В. Красюк // Укр. кардіол. журнал. 1996. № 3 (додадок). С. 214.
93. Общая патология гипомикроэлементозов / А. А. Жаворонков, Л. М. Михалева, Л. В. Кактурский // Архив патологии. 1997. Т. 59, № 2. С. 8-11.
94. Павлов С. Б. Нарушение обмена меди и цинка у больных хроническим пиелонефритом при развитии нефросклероза и почечной недостаточности // Урология и нефрология. 1998. № 1. С. 7-9.
95. Паранько Н. М. Гигиеническая характеристика загрязненности тяжёлыми металлами окружающей среды и иммунологический статус детей / Н. М. Па-ранько, Н. И. Рублевская // Гигиена и санитария. 1997. № 2. С. 51-53.
96. Печенникова Е. В. О биологическом значении микроэлементов (обзор зарубежной литературы) / Е. В. Печенникова, В. В. Вашкова, Е. А. Можаев // Гигиена и санитария. 1997. № 4. С. 41-43.
97. Пиріг Л. А. Артеріальна гіпертензія ознака стадійності еволюції хронічного гломерулонефриту // Профілактика і лікування артеріальної гіпертензії в Україні в