НАУКОВІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я В ПРОЦЕСІ РОЗВИТКУ СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ В УКРАЇНІ : НАУЧНЫЕ ОСНОВЫ ФОРМИРОВАНИЯ ТРУДОВЫХ РЕСУРСОВ ЗДРАВООХРАНЕНИЯ В ПРОЦЕССЕ РАЗВИТИЯ СЕМЕЙНОЙ МЕДИЦИНЫ В УКРАИНЕ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

На правах рукопису

Латишев Євген Євгенович

УДК 614.2+61:331.108.2

НАУКОВІ ОСНОВИ ФОРМУВАННЯ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я В ПРОЦЕСІ РОЗВИТКУ
СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ В УКРАЇНІ

14.02.03 соціальна медицина

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора медичних наук

Науковий консультант:
Москаленко Віталій Федорович, член-кореспондент АМН України,
доктор медичних наук, професор

Київ - 2009

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ.......... 5 ВСТУП........... 6
РОЗДІЛ 1
СУЧАСНІ ПОГЛЯДИ НА ФОРМУВАННЯ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ
В ПРОЦЕСІ РОЗВИТКУ ПЕРВИННОЇ МЕДИКО-САНІТАРНОЇ
ДОПОМОГИ (СИСТЕМАТИЧНИЙ ОГЛЯД НАУКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ) 15
1.1. Підходи до формування та використання медичних кадрів у світі
та в Україні ........................................................................ 15
1.2. Сучасні погляди на трудові ресурси в процесі розвитку первинної
медико-санітарної допомоги .... 35
1.3. Кадрове забезпечення первинної медико-санітарної допомоги на
засадах сімейної медицини основа формування національної
системи охорони здоров'я. 41
РОЗДІЛ 2
ПРОГРАМА, ОБСЯГ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ........ ... 63
2.1. Методологічні підходи до аналізу кадрового потенціалу галузі охорони
здоров'я, кафедр сімейної медицини, нормування і планування трудових ресурсів та нормативно-правого забезпечення цього процесу..... 63
2.2. Методологічні основи організації моніторингу трудових ресурсів та соціологічного дослідження............................. 77
2.3. Методологія обґрунтування моделі формування трудових ресурсів.. 82
РОЗДІЛ 3
СОЦІАЛЬНО-ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА КАДРОВОГО ПОТЕНЦІАЛУ
ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я. 86
3.1. Аналіз семантичних та кваліметричних характеристик
кадрового потенціалу галузі.. 86
3.2. Характеристика особливостей забезпечення трудовими
ресурсами регіональних систем охорони здоров'я.. 107
3.3. Оцінка передумов до формування трудових ресурсів первинної
медико-санітарної допомоги в процесі розвитку сімейної медицини . 119
РОЗДІЛ 4
ДОСЛІДЖЕННЯ НОРМУВАННЯ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ ТА ОБГРУНТУВАННЯ ПЕРСПЕКТИВ ЙОГО ВДОСКОНАЛЕННЯ .. 139
4.1. Аналіз нормативно-правового забезпечення нормування трудових
ресурсів... 139
4.2. Перспективи нормування трудових ресурсів у контексті розвитку сімейної медицини. 156
4.3. Концептуальні підходи до вдосконалення сучасних принципів
нормування трудових ресурсів в Україні. 167
РОЗДІЛ 5
АНАЛІЗ ОРГАНІЗАЦІЙНИХ ТА ЕКОНОМІЧНИХ ФАКТОРІВ ПІДГОТОВКИ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ. 198
5.1. Семіотичний диференціал кадрового потенціалу кафедр сімейної медицини. 198
5.2. Формування інформаційних ресурсів сімейної медицини.. 204
5.3. Характеристика організаційних та економічних аспектів підготовки трудових ресурсів сімейної медицини. 206
РОЗДІЛ 6
ОБГРУНТУВАННЯ НАУКОВО-МЕТОДИЧНИХ ОСНОВ ОРГАНІЗАЦІЇ МОНІТОРИНГУ ТРУДОВИХ РЕСУРСІВ СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ.. 221
6.1. Обгрунтування та розробка організаційних інструментів реєстру
трудових ресурсів сімейної медицини 221
6.2. Обгрунтування підходів до соціально-гігієнічної оцінки кадрового потенціалу галузі охорони здоров’я 231
РОЗДІЛ 7
ОБГРУНТУВАННЯ КОНЦЕПЦІЇ ТА РОЗРОБКА МОДЕЛІ
ФОРМУВАННЯ трудОВИХ РЕСУРСІВ НА ОСНОВІ СТРАТЕГІЇ РОЗВИТКУ СІМЕЙНОЇ МЕДИЦИНИ 251
7.1. Обґрунтування концепції та розробка моделі формування трудових
ресурсів в процесі розвитку сімейної медицини..... 251
7.2. Обґрунтування рекомендацій щодо оптимізації кадрового
забезпечення національної системи охорони здоров'я... 278
ЗАКЛЮЧЕННЯ.......... 291
ВИСНОВКИ................ 316
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ............ 319
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ..... 320

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

ВМНЗ вищі медичні навчальні заклади ІІІ-ІV рівнів акредитації
ВООЗ Всесвітня організація охорони здоров’я
ДМА державна медична академія
ЄР європейський регіон
ЄС Європейський Союз
ЗПСМ загальна практика/сімейна медицина
КВ контрактні відносини
КЕКВ коди економічної класифікації витрат
КМУ Кабінет Міністрів України
КР кадрові ресурси
ЛПЗ лікувально-профілактичний заклад
МОЗ Міністерство охорони здоров’я України
МСЧ медико-санітарна частина
НМАПО Національна медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Шупика
НМУ Національний медичний університет імені О.О. Богомольця
ННД нові незалежні держави
ПАЦ передатестаційний цикл
ПІАСРКРСМ персоніфікована інформаційно-аналітична система реєстру кадрових ресурсів сімейної медицини
ПМСД первинна медико-санітарна допомога
РУОЗМДА регіональні управління охорони здоров’я місцевих державних адміністрацій
СМ сімейна медицина
СУО система управлінського обліку
ТР трудові ресурси
УМСА Українська медична стоматологічна академія
ЦСЄ країни Центральної та Східної Європи

ВСТУП

Актуальність теми. Медичні кадри є однією з найважливіших складових ресурсів охорони здоров'я будь-якої країни, які забезпечують ефективність діяльності медичної галузі в цілому [1,2], що визначає трудовий потенціал пріоритетом у функціонуванні охорони здоров’я як системи, де кадрова стратегія будується з урахуванням національних потреб, оптимальних заходів управління персоналом, світового досвіду [3,4,5].
За даними ВООЗ, аналіз основних тенденцій розвитку трудових ресурсів, свідчить, що в останні роки багатьма урядами здійснюються конкретні дії по формуванню системи ефективного менеджменту кадрів охорони здоров’я [6,7].
Крім того, автори стверджують, що сучасна кадрова стратегія охорони здоров’я в розвинутих країнах світу базується на відповідальності як органів влади держав, так і суспільства, в тому числі і професійних медичних асоціацій. Уряди цих країн намагаються регулювати трудові ресурси, визначати та задовольняти реальні потреби в кадрах охорони здоров'я, а також здійснювати підтримку та контроль заходів в сфері їх підготовки і результативного використання [8-9].
Розвиток трудових ресурсів базується на принципах задоволення потреби в кваліфікованих та досвідчених кадрах з урахуванням досягнень медичної науки, пропорційного розподілу за територією, рівнями надання медичної допомоги, забезпечення їх роботою тощо [10-11]
Перспектива інтегрування України в європейські структури потребує обґрунтування концепції, розробки моделі та методологічних основ управління трудовими ресурсами охорони здоров'я на державному рівні та її підтримки на регіональному, сприяння становленню нових форм співпраці в сенсі кадрового забезпечення галузі.

Варто наголосити, що найбільшу питому вагу видатків у системі охорони здоров’я становлять витрати на медичний персонал (понад 70%), що робить трудові ресурси важливим економічним фактором, який слід враховувати при проведенні будь-яких реформ у системі надання медичної допомоги [12-13].
Відомо, що світовий медичний досвід пов’язує виконання важливих завдань у сфері охорони здоров’я з ефективним функціонуванням первинної медико-санітарної допомоги (ПМСД) на засадах загальної практики/сімейної медицини (ЗПСМ), яка визначена першоосновою системи медичної допомоги [15-19].
В Україні процес формування трудових ресурсів охорони здоров’я на етапі розвитку сімейної медицини (СМ) потребує ретельного наукового обґрунтування, розробки дійових важелів впливу та мобілізації зусиль.
Необхідність розв’язання важливої державної науково-прикладної проблеми формування трудових ресурсів охорони здоров’я України обумовила наступні напрями дослідження, а саме: удосконалення нормативно-правового забезпечення нормування діяльності медичного персоналу; організаційних та економічних основ підготовки фахівців; обґрунтування концепції формування трудових ресурсів на основі стратегії розвитку СМ. Дослідження спрямовано на подолання структурних кадрових диспропорцій, тенденцій до дефіциту персоналу за деякими спеціальностями, особливо на рівні ПМСД, та обґрунтування системи комплексної оцінки трудових ресурсів.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження є частиною планової наукової тематики Національного медичного університету імені О.О. Богомольця МОЗ України, зокрема НДР Наукові основи формування та використання кадрових ресурсів охорони здоров'я на етапі розвитку первинної медико-санітарної допомоги” (номер державної реєстрації 0106U006403, термін виконання 2006-2010 рр.), виконання якої передбачає розвиток основних положень "Концепції розвитку охорони здоров'я населення України" (2000), постанови Кабінету Міністрів України Про затвердження Національного плану розвитку системи охорони здоров’я на період до 2010 року” (2007). Дисертант є відповідальним виконавцем зазначеної НДР та виконував фрагменти теми дослідження по аналізу нормативно-правового забезпечення, створенню та дослідженню експериментальних баз даних трудового потенціалу в процесі розвитку СМ, з визначення концептуальних підходів та розробки моделей формування трудових ресурсів, проведення її оцінки.

Мета і задачі дослідження. Мета: обґрунтувати концепцію формування трудових ресурсів охорони здоров'я на основі стратегії розвитку сімейної медицини та розробити модель по її впровадженню.
Для досягнення мети були поставлені наступні завдання.
1.Здійснити аналіз інформаційних джерел з питань формування та використання трудових ресурсів охорони здоров'я.
2.Вивчити кадрове забезпечення охорони здоров'я в процесі розвитку сімейної медицини (СМ).
3.Дослідити нормативно-правове забезпечення нормування трудових ресурсів охорони здоров’я та обґрунтувати напрями його вдосконалення.
4.Здійснити аналіз, обґрунтувати організаційні та економічні основи підготовки лікарів та медсестер загальної практики/сімейної медицини.
5.Розробити основи організації моніторингу трудових ресурсів СМ.
6.Обґрунтувати концепцію та розробити модель формування трудових ресурсів охорони здоров’я в процесі розвитку СМ.

Об'єкт дослідження: система формування та використання трудових ресурсів охорони здоров’я в процесі розвитку СМ.
Предмет дослідження: нормативно-правова база, медико-економічні основи формування трудових ресурсів СМ, їх кількісні, якісні, фінансові показники, науково-інформаційні ресурси, організація, нормування, управління та визначення прогнозних тенденцій.

Методи дослідження: у процесі дослідження використовувались: бібліосемантичний, медико-статистичний (вивчення та аналіз показників кадрового потенціалу), соціологічний методи, а також методи експертних оцінок, концептуального і математичного моделювання, системного підходу та аналізу, історичної аналогії. При статистичній обробці матеріалів дослідження розраховувались відносні та середні величини, їх похибки, застосовувався кореляційний аналіз. Статистична обробка матеріалів проведена на ПК Пентіум-ІІІ з використанням пакету прикладних програм STATISTICA, SPSS. В основі методології досліджень використовувався системний підхід і структурно-логічний аналіз окремих предметів досліджень та їх результатів.

Наукова новизна одержаних результатів. Встановлено причинно-наслідкові зв'язки між забезпеченістю персоналом і типами закладів, рівнями надання медичної допомоги, показниками ліжкового фонду за результатами проведеного комплексного дослідження трудових ресурсів охорони здоров'я. Обґрунтовано багатофакторний вплив на формування трудових ресурсів з визначенням провідних чинників, що дозволяє обґрунтовано формувати кадрову стратегію в галузі охорони здоров’я. Встановлено, що сумарний фактор значно впливає на забезпеченість, укомплектованість та співвідношення медичного персоналу.
Визначено основні показники трудових ресурсів, що доводять зменшення престижу медичної професії. Встановлено дефіцит лікарів і медсестер, низьку укомплектованість штатних посад закладів ПМСД, тенденцію до старіння трудових ресурсів, зниження питомої ваги лікарів чоловічої статі.
Доведено, що нормативи забезпечення кадрами закладів ПМСД, спеціалізованої, висококваліфікованої допомоги повинні базуватись на удосконалених методологічних підходах з розробкою системи управлінського обліку та відповідати концептуальним засадам СМ.
Обґрунтовано методологію інтегрального аналізу кафедр, суть якої полягає в оцінці їх трудових ресурсів, кількості підготовлених лікарів з розподілом останніх за шляхами підготовки, джерел фінансування, працевлаштуванням за фахом. Удосконалено організаційний компонент системи підготовки фахівців ЗПСМ на базі факультету СМ у вищих медичних навчальних закладах (ВМНЗ).
Удосконалено економічний компонент системи підготовки трудових ресурсів СМ, що полягає у формуванні уніфікованої інформаційної бази даних та розробці системи управлінського обліку для роботи ВМНЗ, обґрунтуванні способів формування кошторисів підготовки фахівців.
Обґрунтовано середньостатистичну медико-соціальну характеристику лікаря ЗПСМ, удосконалено концептуальні та методологічні основи організації моніторингу трудових ресурсів охорони здоров'я, які зводяться до наступних принципів: розробка єдиних, стандартизованих інструментів збору первинної інформації та методів її обробки; оцінка кадрового потенціалу з позиції стратегічного і тактичного управління трудовими ресурсами в охороні здоров'я; підвищення ефективності їх використання на основі достовірної та своєчасної інформації про стан та тенденції їх розвитку.
Обґрунтовано концепцію та розроблено модель формування трудових ресурсів в процесі розвитку СМ в Україні. Удосконалено підходи до нормування праці персоналу, перспективного планування кадрів.
Теоретичне значення роботи полягає в тому, що вперше в Україні на етапі системних перетворень у галузі охорони здоров'я всебічно науково обґрунтовано та удосконалено систему моніторингу трудових ресурсів СМ, методологію формування їх реєстру, удосконалено систему нормування, організаційні та економічні компоненти системи підготовки фахівців.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що обґрунтована модель формування трудових ресурсів, яка удосконалила методику планування кадрових ресурсів, інтегрального аналізу роботи кафедр СМ, які впроваджені на державному рівні:
в діяльність Департаменту кадрової політики, освіти і науки МОЗ України (визначення потреби та модель планування кадрових ресурсів СМ України на середньо- та довгострокову перспективу; методика інтегрального аналізу роботи кафедр СМ ВМНЗ ІІІ-ІV рівнів акредитації та закладів післядипломної освіти) (впроваджено 11.08.2005 р.);
в діяльність Департаменту організації та розвиту медичної допомоги населенню МОЗ України (матеріали дослідження включені до Концепції та проекту постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Програми розвитку первинної медико-санітарної допомоги на засадах загальної практики/сімейної медицини") (впроваджено 12.07.2005 р. та 22.07.2005 р.);
в діяльність Департаменту економіки і фінансів МОЗ України (рекомендації щодо нормування кадрових ресурсів галузі у спектрі розвитку СМ) (впроваджено 22.07.2005 р.);
Результати дослідження використані при розробці проекту Закону України "Про затвердження Програми розвитку первинної медико-санітарної допомоги на засадах загальної практики/сімейної медицини".
На регіональному рівні:
методичні рекомендації, затверджені МОЗ України: "Вимоги до інформаційно-технологічного забезпечення моніторингу закладів сімейної медицини" (Київ, 2003); "Технологія формування оперативної інформації моніторингу закладів сімейної медицини" (Київ, 2003); "Структуризація інформаційного забезпечення моніторингу закладів сімейної медицини" (Київ, 2003); "Джерела формування оперативної інформації моніторингу закладів сімейної медицини з існуючої облікової документації" (Київ, 2004);
інформаційні листи: "Система управління плануванням кадрових ресурсів сімейної медицини" (Київ, 2004); "Технологія інтегрованого аналізу роботи кафедри загальної практики/сімейної медицини вищих медичних навчальних закладів ІІІ-ІV рівнів акредитації та закладів післядипломної освіти" (Київ, 2004); "Методика розрахунку матеріально-технічних ресурсів для забезпечення оптимальних умов роботи закладів загальної практики/сімейної медицини" (Київ, 2004).
Матеріали дослідження використані при підготовці постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2007 року № 815 Про затвердження Національного плану розвитку системи охорони здоров’я на період до 2010 року” та проектів 5 наказів МОЗ України щодо удосконалення кадрового забезпечення закладів сімейної медицини.
Матеріали досліджень впроваджені в діяльність управлінь охорони здоров’я Вінницької, Житомирської, Київської, Миколаївської, Харківської, Херсонської та Чернівецької обласних державних адміністрацій, Національного медичного університету імені О.О. Богомольця, Національної медичної академії післядипломної освіти ім. П.Л. Шупика, Львівського державного медичного університету ім. Данила Галицького.

Особистий внесок здобувача. Ідеї та розробки, що здійснені в рамках дисертаційної роботи і викладені у тексті дисертації, виконані автором одноосібно. Дисертантом особисто проведено пошук і аналіз джерел наукової літератури, розроблено програму комплексних соціально-гігієнічних досліджень з вибором оптимальної моделі для вивчення системи трудових ресурсів на досліджуваних об'єктах. Проведено комплексне соціологічне дослідження, збирання матеріалу облікової та статистичної звітності, їх викопіювання й аналіз. Проведено статистичний і структурно-логічний аналіз матеріалів досліджень, формулювання висновків і теоретичних положень, розробку методичних рекомендацій, інформаційних листів і нововведень для галузевого реєстру. Автором самостійно написано усі розділи дисертації, рекомендації.
Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційного дослідження доповідалися на наступних науково-практичних конференціях та з’їздах.
Міжнародній науково-практичній конференції «Бізнес і екологія» (Донецьк, 2001); Міжнародній науково-практичній конференції Управління і первинна медико-санітарна допомога” (Ужгород, 2003); Міжнародній науково-практичній конференції "Сімейна медицина в Україні наукові дослідження та практика впровадження" (Київ, 2004); 5-th Baltic Conference of Family mеdicine (Riga, 2005); ХІ конгресі Світової Федерації Українських Лікарських Товариств (Полтава, 2006); Науково-практичній конференції з міжнародною участю «Сучасні погляди на безперервний професійний розвиток керівних кадрів охорони здоров’я» (Київ, 2007); Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 60-річчю ВООЗ, Всесвітньому дню здоров’я 2008 р., захисту здоров’я від змін клімату (Київ, 2008), ІІ з’їзді лікарів загальної (сімейної) практики України (Харків, 2005); ІV з’їзді спеціалістів з соціальної медицини та організаторів охорони здоров’я (Житомир, 2008); Всеукраїнській науково-практичній конференції Сімейна медицина досягнення та перспективи” (Харків, 2002); Всеукраїнській науково-практичній конференції Наука і практика сімейній медицині” (Харків, 2003); Всеукраїнській науково-практичної конференції Підвищення ефективності державного управління охороною здоров'я на регіональному рівні та на рівні місцевого самоврядування на засадах принципів громадського суспільства” (Комсомольськ Полтавської області, 2003); Всеукраїнській науково-практичній конференції Фінансово-економічні засади реформування охорони здоров'я в Україні: нові законодавчі ініціативи” (Київ, 2004); Всеукраїнській науково-практичній конференції "Підготовка сімейних лікарів та моделі впровадження сімейної медицини в Україні" (Чернівці, 2005); Всеукраїнській науково-методичній конференції "Становлення сімейної медицини в України" (Тернопіль, 2006); ІХ з’їзді Всеукраїнського Лікарського Товариства (Вінниця, 2007).
Публікації. Результати дисертаційного дослідження опубліковано в 53 наукових роботах, в тому числі 24 статті у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 20 у матеріалах з’їздів, наукових і науково-практичних конференцій, 4 методичних рекомендаціях, 3 інформаційних листах, 2 монографіях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та обґрунтовано вирішення важливої наукової проблеми формування трудових ресурсів охорони здоров’я в процесі розвитку сімейної медицини. Встановлено основні фактори, що впливають на формування трудових ресурсів та вивчено їх взаємозв’язки. Доведено необхідність удосконалення та запропоновано методологічні підходи по розрахунку нормативів забезпечення персоналом закладів охорони здоров’я різного профілю. Удосконалено організаційний та економічний компоненти системи підготовки фахівців та організацію моніторингу трудових ресурсів. Обґрунтовано концепцію та розроблено модель формування трудових ресурсів охорони здоров’я, впровадження яких має важливе наукове і практичне значення.
1.На підставі результатів дисертаційного дослідження доведено, що забезпечення трудовими ресурсами закладів охорони здоров’я необхідно здійснювати з урахуванням стратегії розвитку сімейної медицини, на основі удосконалених наукових підходів до нормування, моніторингу трудових ресурсів, організаційних та економічних аспектів підготовки фахівців.
2.Встановлено багатофакторний вплив на формування трудових ресурсів, що потребує обґрунтованого підходу до комплексного аналізу кадрового потенціалу охорони здоров’я. Визначено провідні чинники: тип закладу (R(пк)=0,9; D=81,0%), територія (R(пк)=0,8; D=64,0%), спеціальність (R(пк)=0,75; D=56,2%). Обґрунтовано, що сумарний фактор значно впливає на забезпеченість (D=39,7%), укомплектованість (D=40,1%) та співвідношення (D=27,0%) медичного персоналу. Встановлено високу концентрацію трудових ресурсів в закладах спеціалізованої медичної допомоги, що значно впливає на рівень їх забезпеченості лікарями (r=0,82, mr=0,0573) і медсестрами (r=0,84, mr=0,0612).
3.Встановлено причинно-наслідкові зв'язки між забезпеченістю штатних посад персоналом та типами закладів (зростання (+5%) кількості амбулаторно-поліклінічних закладів за рахунок перепрофілювання ФАПів і зменшення (5%) закладів стаціонарного типу за рахунок перепрофілювання ДЛ у амбулаторії ЗПСМ); рівнями надання медичної допомоги (диспропорції у забезпеченні фахівцями закладів спеціалізованої допомоги (89%) та ПМСД (11%); показниками ліжкового фонду (зменшення з 96,6 до 95,2 на 100 тис. нас.), що дозволяє обґрунтовано формувати кадрову стратегію в охороні здоров’я.
4.Визначено основні показники трудових ресурсів, що доводять зменшення престижу медичної професії. Встановлено дефіцит лікарів (47906), медсестер (17086), як наслідок, низьку укомплектованість штатних посад 80,3%, і 96,2% відповідно (в закладах ПМСД менше 70%), наявність вакантних посад, що вимагає додаткового навантаження (робота за сумісництвом), тенденцію до старіння трудових ресурсів (22,5% лікарів, 14,4% медсестер досягли пенсійного віку, переважно в ПМСД (15%)), зниження питомої ваги лікарів чоловічої статі (38,9%).
5.Доведено, що нормативи забезпечення трудовими ресурсами закладів ПМСД, спеціалізованої, висококваліфікованої допомоги повинні базуватись на удосконалених методологічних підходах та відповідати концептуальним засадам сімейної медицини. Обґрунтовані та розроблені концептуальні та удосконалені методологічні підходи до визначення нормативів забезпечення кадрами закладів різного профілю на основі системи управлінського обліку з розрахунками обсягів надання медичної допомоги.
6.Встановлено необхідність удосконалення методологічних підходів до розрахунку вартості навчання фахівців ЗПСМ, удосконалено організаційні та економічні компоненти системи підготовки трудових ресурсів СМ. Вони полягають у формуванні уніфікованої інформаційної бази даних, розробці системи управлінського обліку для роботи ВМНЗ, обґрунтуванні способів формування кошторисів підготовки фахівців, що дозволяє раціонально використовувати фінансові ресурси охорони здоров’я. Розроблено методології інтегральної оцінки роботи кафедр СМ, розрахунку трудових і матеріально-технічних ресурсів для забезпечення оптимальних умов роботи закладів СМ, що дає можливість скоординувати підготовку лікарів ЗПСМ з урахуванням потреб регіонів. Обґрунтовано організацію підготовки фахівців ЗПСМ на базі навчального організаційно-функціонального підрозділу факультету сімейної медицини.
7.Обґрунтовано, розроблено і апробовано концептуальні та методологічні основи, удосконалено організацію моніторингу трудових ресурсів, на базі спеціально сформованого реєстру лікарів ЗПСМ (n=3821), що включає наступні принципи: розробка єдиних, стандартизованих інструментів збору первинної інформації та методів її обробки, оцінка кадрового потенціалу з позиції стратегічного і тактичного управління трудовими ресурсами в охороні здоров'я, підвищення ефективності їх використання на основі достовірної та своєчасної інформації про стан та тенденції їх розвитку. Зазначене дає можливість підвищити ефективність управління формуванням трудових ресурсів. Обґрунтовано середньостатистичну медико-соціальну характеристику лікаря ЗПСМ, яка складається з наступних компонентів: медико-біологічного, соціально-економічного, інноваційного і трудового потенціалу, професійної компетентності, мотивації до роботи, умов праці персоналу.
8.Обґрунтовано концепцію та розроблено модель формування трудових ресурсів відповідно до стратегії розвитку СМ в Україні, яка передбачає комплексне вивчення трудових ресурсів охорони здоров’я та чинників які їх формують. Розроблені положення враховані у проекті Закону України «Про затвердження Програми розвитку первинної медико-санітарної допомоги на засадах загальної практики/сімейної медицини» і впроваджені у роботу МОЗ України та ряду управлінь охорони здоров'я обласних державних адміністрацій.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Результати проведеного наукового дослідження дозволяють запропонувати для впровадження в практику організації медичної допомоги населенню модель формування трудових ресурсів на основі стратегії розвитку СМ, для чого необхідно:
1. Міністерству охорони здоров'я України:
- при розробці проекту Закону України «Про затвердження Програми розвитку первинної медико-санітарної допомоги на засадах загальної практики/сімейної медицини» врахувати положення запропонованої концепції та моделі;
- урахувати запропоновані удосконалені концептуальні підходи до нормування трудових ресурсів під час підготовки нової редакції наказу МОЗ України від 23.02.2000 № 33 "Про штатні нормативи та типові штати закладів охорони здоров’я";
- завершити формування системи моніторингу трудових ресурсів галузі охорони здоров’я з урахуванням багатофакторного впливу на них, запропонованого алгоритму їх планування та методології проведення соціологічних досліджень.
3. Міністерству охорони здоров’я АР Крим, управлінням охорони здоров'я обласних, міських державних адміністрацій:
- урахувати при підготовці пропозицій для місцевих державних адміністрацій щодо створення мотивації та соціально-побутових умов визначені основні показники трудових ресурсів, що доводять зменшення престижу медичної професії, зокрема фахівців ЗПСМ.
4. Проблемній комісії МОЗ та АМН України «Соціальна медицина»:
- пропонувати виконання окремих наукових досліджень з проблем формування системи державної кадрової стратегії на основі розвитку ПМСД.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1. Москаленко В.Ф. Кадрові ресурси охорони здоров’я важливий чинник ефективного функціонування медичної галузі/ В.Ф. Москаленко, Т.С. Грузєва // Науковий вісник Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. 2006. № 4. С. 19-30.
2. Human resources for health in Europe / C.-A. Dubois, M. McKee, E. Nolte [et al.]. European Observatory on Health Systems and Policies, Open University Press, 2006. 162 p.
3. Голубчиков М.В. Сучасні організаційні проблеми служби медичної статистики України / М.В. Голубчиков // Охорона здоров’я України. 2005. - № 3. С. 30-35.
4. Солоненко І.М. Державне регулювання реформування галузі охорони здоров’я (із світового досвіду) / І.М. Солоненко, Н.Д. Солоненко // Охорона здоров’я України. 2001. - № 3. С. 34-38.
5. Щепин В.О. Анализ состояния и динамики кадровых ресурсов здравоохранения субъектов Российской Федерации в 1990-2004 гг. / В.О. Щепин, И.А. Купеева // Проблемы социальной гигиены, здравоохранения и истории медицины. 2007. - № 1. С. 3-6.
6. The importance of human resources management in health care: a global context / S.M. Kabene, C. Orchard, J.M. Howard [et al.] // Human Resources for Health. 2006. Vol. 4, № 20 (www.pubmedcentral.nih.gov/tocrender.fcgi?iid=161707).
7. Основні шляхи подальшого розвитку системи охорони здоров’я в Україні (під заг. ред. В.М. Лехан, В.М. Рудого). К.: Вид-во Раєвського, 2005. 168 с.
8. Москаленко В.Ф. Реалізація в країнах Європи стратегії з формування здорового способу життя в контексті політики «Здоров’я для всіх у ХХІ столітті» / В.Ф. Москаленко, Т.С. Грузєва // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2004. - № 4. С. 14-21.
9. Roehr B. Personalised medicine requires regulatory change, former FDA head says / B. Roehr // BMJ. 2008. Vol. 336. - № 7659. P.1461.
10. Вороненко Ю.В. Сімейна медицина в Україні: об’єктивні та суб’єктивні чинники затримки впровадження / Ю.В. Вороненко // Журнал АМН України. 2005. Т.11, № 1. С. 24-35.
11. Гойда Н.Г. Роль сімейної медицини в збереженні здоров’я дітей та жінок репродуктивного віку / Н.Г. Гойда // Сімейна медицина. 2004. № 3. С. 39.
12. Wennberg J.E. Use of hospitals, physician visits and hospice care during the last six months of life among cohorts loyal to highly respected hospitals in the USA / J.E. Wennberg, [et al.] // British Medical Journal. 2004. Vol. 328. P. 607-610.
13. Линденбратен А.Л. Экономические методы управления деятельностью ЛПУ: планирование ресурсов и мотивация персонала / А.Л. Линденбратен, Т.В. Гололобова, А.Д. Рагозный // Проблемы социальной гигиены, здравоохранения и истории медицины. 2003. № 2. С. 21-22.
14. Primary care in the driver’s seat / Saltman R.B., Rico A., Boerma W. [et al.]. Open University Pres, 2006. 275 p.
15. Слабкий Г.О. Лікувально-профілактична діяльність лікарів-спеціалістів амбулаторно-поліклінічних закладів великого промислового міста / Г.О. Слабкий // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2001. - № 2. С. 80-84.
16. Москаленко В.Ф. Концептуальні основи розвитку та впровадження сімейної медицини в Україні / В.Ф. Москаленко // Главный врач. 2002. - № 1. С. 41.
17. Степаненко А.В. Міжнародний досвід у створенні сучасної методики клінічних рекомендацій і медичних стандартів в Україні / Степаненко А.В. // Охорона здоров’я України. 2005. № 3-4. С. 59-62.
18. Уваренко А.Р. Доказова медицина у спектрі наукової медичної інформації та галузевої інноваційної політики / А.Р. Уваренко Житомир: «Полісся», 2005. 188 с.
19. Кадрове забезпечення закладів загальної практики/сімейної медицини на сучасному етапі розвитку галузі / М.В. Банчук, С.В. Кравченко, Н.Ю. Кондратюк [та ін.] // Україна. Здоров’я нації. 2007. - № 1. С. 114-117.
20. Buchan J. Assessing the impact of a new health sector pay system upon NHS staff in the United Kingdom / J. Buchan, D. Evans // Human Resources for Health. 2008. Vol. 6. № 12(www.pubmedcentral.nih.gov/tocrender.fcgi?iid=161707)
21. O'Neil M.L. Human resource leadership: the key to improved results in health / M.L. O'Neil // Human Resources for Health. 2008. Vol. 6. № 10 (www.pubmedcentral.nih.gov/ tocrender.fcgi?iid=161707)
22. Pillay R. Managerial competencies of hospital managers in South Africa: a survey of managers in the public and private sectors / R. Pillay // Human Resources for Health. 2008. Vol. 6. № 4 (www.pubmedcentral.nih.gov/tocrender.fcgi?iid=161707)
23. Agombar D. I need my medicine to help me get worse / D. Agombar // BMJ. 2008. Vol. 336. - № 7656. P. 1366.
24. Reinhardt U.E. Humbled in Taiwan / U.E. Reinhardt // BMJ. 2008. Vol. 336. - № 7635. P. 72.
25. McColl К. Can we feed the world? / K. McColl // BMJ. 2008. Vol. 336. - № 7657. P. 1336-1338.
26. Sinclair C.A. Sometimes it takes a loss of life to make a difference / C.A. Sinclair, J.K. Makin // BMJ. 2008. Vol. 336. - № 7635. P. 73.
27. Williams L.H.P. How many doctors are referred for child protection work? / L.H.P. Williams // BMJ. 2008. Vol. 336. - № 7638. P.231-232.
28. Landry M.D. The precarious supply of physical therapists across Canada: exploring national trends in health human resources (1991 to 2005) / M.D. Landry, T.C. Ricketts, M.C. Verrier // Human Resources for Health. 2007. Vol. 5. № 23 (www.pubmedcentral.nih.gov/ tocrender.fcgi?iid=141399)
29. Esmail L.C. Human resource management in the Georgian National Immunization Program: a baseline assessment / L.C. Esmail, J.C. Cohen-Kohler, M. Djibuti // Human Resources for Health. 2007. Vol. 5. № 20 (www.pubmedcentral.nih.gov/tocrender.fcgi?iid=141399)
30. Public-private partnerships to build human capacity in low income countries: findings from the Pfizer program / T. Vian, S.C. Richards, K. McCoy [et al.] // Human Resources for Health. 2007. Vol. 5. № 8 (www.pubmedcentral.nih.gov/tocrender.fcgi?iid=141399)
31. Non-European Union doctors in the National Health Service: why, when and how do they come to the United Kingdom of Great Britain and Northern Ireland? / J.T. George, K.S. Rozario, J. Anthony [et al.] // Human Resources for Health. 2007. Vol. 5. №. 6 (www.pubmedcentral.nih.gov/tocrender.fcgi?iid=141399).
32. McCourt W. Addressing the human resources crisis: a case study of the Namibian health service / W. McCourt, M. Awases // Human Resources for Health. 2007. Vol. 5. № 1 (www.pubmedcentral.nih.gov/tocrender.fcgi?iid=141399).
33. Москаленко В.Ф. Глобальні та національні проблеми кадрових ресурсів охорони здоров’я / В.Ф. Москаленко, Т.С. Грузєва // Главный врач. 2007. - № 1. С. 32-
34. Москаленко В.Ф. Сучасна кадрова ситуація в системах охорони здоров’я країн світу (науковий огляд) / В.Ф. Москаленко, Т.С. Грузєва // Охорона здоров’я України. 2006. - № 4. С. 45-51.
35. Москаленко В.Ф. Стан кадрового забезпечення охорони здоров’я у світі, Європі та Україні / В.Ф. Москаленко, Т.С. Грузєва // Науковий вісник Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. 2006. №1. С. 12-24.
36. Кадрова політика у галузі охорони здоров’я та рух вищої медичної освіти України до Європейського освітнього простору / М.В. Банчук, О.П. Волосовець, І.І. Фещенко [та ін.] // Медична освіта. 2006. - № 2. С. 6-14.
37. Манерова О.А. Кадровая политика в здравоохранении от традиционного управления кадрами к управлению человеческими ресурсами / О.А. Манерова // Проблемы управления здравоохранением. 2004. № 5. С. 66-69.
38.Lindenauer P.K. Effects of quality improvement collaboratives / P.K. Lindenauer // BMJ. 2008. Vol. 336. - № 7659. P.1448-1449.
39. Delamothe T. Universality, equity, and quality of care / T. Delamothe // BMJ. 2008. Vol. 336. - № 7656. P. 1278-1281.
40. Гаджиев P.С. Качество медицинской помощи городскому населению / P.С. Гаджиев, З.К. Назаpалиева // Проблемы социальной гигиены, здравоохранения и истории медицины. 2002. - № 4. С. 32-35.
41. Татарников М.А. Принципы управления качеством медицинской помощи / М.А. Татарников // Проблемы управления здравоохранением. 2007. № 3. С. 12-18.
42. Захаров И.А. Вопросы экспертизы качества медицинской помощи / И.А. Захаров, И.В. Новокрещенов, М.Ю. Алексашин // Проблемы социальной гигиены, здравоохранения и истории медицины. 2003. - № 5. С. 52-53.
43. Kmietowicz Z. Financial future of the NHS still not healthy despite surplus, say MPs / Z. Kmietowicz // BMJ. 2008. Vol. 336. - № 7656. P. 1267.
44. Shiell A. Complex interventions or complex systems? Implications for health economic evaluation / A. Shiell, P. Hawe, L. Gold // BMJ. 2008. Vol. 336. - № 7656. P. 1281-1283.
45. Вороненко Ю.В. Основні системи охорони здоров’я та їх економічні моделі в ряді країн світу / Ю.В. Вороненко // Охорона здоров’я України. 2008. - № 1. С. 109-110.
46. Карамушка Л.І. Сучасні наукові підходи до бюджетування охорони здоров’я в ринковому середовищі / Л.І. Карамушка, В.І. Євсєєв // Україна. Здоров’я нації. 2007. - № 1. С. 94-100.
47. Рудень В.В. Стан фінансування медичної галузі в умовах країни з ринковою економікою / В.В. Рудень, О.М. Сидорчук // Медицина сьогодні і завтра. 2006. - № 3-4. С. 180-189.
48. Рудень В.В. Система багатоканального фінансування охорони здоров’я в контексті запровадження в Україні державно-комунальної моделі медичної допомоги / В.В. Рудень // Медицина сьогодні і завтра. 2005. - № 2. С. 135-141.
49. Mamuka Djibuti, George Gotsadze, George Mataradze, George Menabde Human resources for health challenges of public health system reform in Georgia // Human Resources for Health. 2008. - Vol 6. №.8 (www.pubmedcentral.nih.gov/tocrender.fcgi?iid=161707).
50. El-Jardali F. Human resources for health planning and management in the Eastern Mediterranean region: facts, gaps and forward thinking for research and policy / F. El-Jardali, D. Jamal, A. Abdallah, K. Kassak // Human Resources for Health. 2007. Vol. 5, №. 9 (www.pubmedcentral.nih.gov/tocrender.fcgi?iid=161707).
51. Fritzen S.A. Strategic management of the health workforce in developing countries: what have we learned? / S.A. Fritzen // Human Resources for Health. 2007. Vol. 5, №. 4 (www.pubmedcentral.nih.gov/tocrender.fcgi?iid=161707).
52. Health sector reforms and human resources for health in Uganda and Bangladesh: mechanisms of effect / F. Ssengooba, S.A. Rahman, C. Hongoro [et al.] // Human Resources for Health. 2007. Vol. 5, №. 3 (www.pubmedcentral.nih.gov/tocrender.fcgi?iid=161707).
53. A model for analysis, systemic planning and strategic synthesis for health science teaching in the Democratic Republic of the Congo: a vision for action / F. Parent, G. Kahombo, J. Bapitani [et al.] // Human Resources for Health. 2004. Vol. 2, №. 17 (www.pubmedcentral.nih.gov/tocrender.fcgi?iid=161707).
54. Dieleman M. Identifying factors for job motivation of rural health workers in North Viet Nam / M. Dieleman, P.V. Cuong, L.V. Anh, T. Martineau // Human Resources for Health. 2003. Vol. 1, №. 10 (www.pubmedcentral.nih.gov/tocrender.fcgi?iid=161707).
55. Lethbridge J. Public sector reform and demand for human resources for health (HRH) / J. Lethbridge // Human Resources for Health. 2004. Vol. 2, №. 15 (www.pubmedcentral.nih.gov/tocrender.fcgi?iid=161707).
56. Загальні методологічні аспекти прогнозування потреби в медичних кадрах на середньострокову перспективу/ М.В. Банчук, І.І. Фещенко, В.М. Пономаренко [та ін.] // Україна. Здоров’я нації. 2007. - № 2. С. 107-110.
57. Москаленко В.Ф. Принципи організації оптимальної моделі системи охорони здоров’я / В.Ф. Москаленко // Охорона здоров’я України. 2007. - № 3-4. С. 9-13.
58. Филиппов Ю.Н. Регламентация врачебной деятельности и кадровая политика лечебно-профилактического учреждения / Ю.Н. Филиппов, Н.К. Гусева, О.П. Абаева // Проблемы социальной гигиены, здравоохранения и истории медицины. 2004. № 4. С. 34-37.
59. Визначення критеріїв якості в системі безперервного професійного розвитку лікарів та провізорів на основі концепції кредитів / Ю.В. Вороненко, А.М. Сердюк, О.П. Мінцер [та ін.] // Медична освіта. 2007. - № 3. С. 11-15.
60. Москаленко В.Ф. Створення інноваційного навчально-виховного середовища, як складової підвищення медичної освіти / В.Ф. Москаленко, О.П. Яворовський, Л.І. Остап’юк // Медична освіта. 2007. - № 2. С. 24-26.
61. Diallo K. Data on the migration of health workers: sources uses and challenges / K. Diallo // Bulletin of the World Health Organization. 2004. Vol. 82, № 8. P 559-636.
62. Zurn P. Imbalance in the health workforce / P. Zurn, M.R.D. Poz, B. Stilwell, O. Adams // Human Resources for Health. 2004. Vol. 2. №. 13 (www.pubmedcentral.nih.gov/tocrender.fcgi?iid=1285252).
63. Chanda R. Trade in health services / R. Chanda // Bulletin of the World Health Organization. 2002. Vol. 80, № 2. P. 158-163.
64. McKee M. Health policy and European Union enlargement / M. McKee, L. MacLehose, E. Nolte. European Observatory on Health Systems and Policies, Open University Pres, Open University Press, 2004. 292 p.
65. Responding to the global human resources crisis / V. Narasimhan, H. Brown, A. Pablos-Mendez [et al.] // Lancet. 2004. Vol. 363. P. 14691472.
66. Москаленко В.Ф. Европейский Союз и реформирование национальных систем здравоохранения стран Центральной и Восточной Европы / В.Ф. Москаленко // Охорона здоров’я України. 2007. - № 3-4. С. 82.
67. Москаленко В.Ф. Поліпшення здоров’я та медичного забезпечення сільського населення пріоритетний напрям національної системи охорони здоров’я / В.Ф. Москаленко, Т.С. Грузєва // Науковий вісник Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. 2005. № 3-4. С. 63-68.
68. Москаленко В.Ф. Основні напрями розвитку системи охорони здоров’я в сільській місцевості / В.Ф. Москаленко, Т.С. Грузєва // Охорона здоров’я України. 2005. № 3-4. С. 54-58.
69. The providers of health services in Lebanon: a survey of physicians / K.M Kassak, H.M.K. Ghomrawi, A.M.A. Osseiran, H. Kobeissi // Human Resources for Health. 2006. Vol. 4. № 4 (www.pubmedcentral.nih.gov/tocrender.fcgi?iid=128525).
70. Simoens S. The Supply of Physician Services in OECD countries / S. Simoens, J. Hurst // Paris, OECD. Health Working Paper. 2006. - № 21. 62 p.
71. The health care workforce in Europe. Learning from experience / B. Rechel, C.-A. Dubois, M. McKee [et al.]. European Observatory on Health Systems and Policies, 2006. 262 p.
72. Homedes N. Human resources: the Cinderella of health sector reform in Latin America / N. Homedes, A. Ugalde // Human Resources for Health. 2005. Vol. 3. № 1 (www.pubmedcentral.nih.gov/tocrender.fcgi?iid=18279).
73. Fort A.L. Factors affecting the performance of maternal health care providers in Armenia / A.L. Fort, L. Voltero // Human Resources for Health. 2004. Vol. 2. № 8 (www.pubmedcentral.nih.gov/tocrender.fcgi?iid=12114).
74. Delanyo Dovlo Using mid-level cadres as substitutes for internationally mobile health professionals in Africa. A desk review // Human Resources for Health. 2004. - Vol 2. №. 7 (www.pubmedcentral.nih.gov/tocrender.fcgi?iid=12114).
75. Buchan J. International recruitment of health workers to the United Kingdom: Report for the Department for International Development / J. Buchan, D. Dovlo. London, DFID HSRC, 2004 48 p. (www.dfidhealthrc.org/publications/country_information/int-rec-main.pdf).
76. Firth-Cozens J. Organisational trust: the keystone to patient safety / J. Firth-Cozens // Quality and Safety in Health Care. 2004. Vol. 13, №1. P. 5661.
77. Filerman G.L. Closing the management competence gap / G.L. Filerman // Human Resources for Health. 2003. - Vol 1, № 7 (www.pubmedcentral.nih.gov/tocrender.fcgi?iid=5354).
78. Gould-Williams J. The importance of HR practices and workforce trust in achieving superior performance: a study of public-sector organisations / J. Gould-Williams // International Journal of Human Resource Management. 2003. Vol. 14, № 1. P. 28-54.
79. Harrison S. Neo-bureaucracy and public management: the case of medicine in the National Health Service / S. Harrison, C. Smith // Competition and Change. 2003. Vol. 7, № 4. P. 243-254.
80. Пономаренко В.М. До питання стосовно кадрової політики в охороні здоров’я / В.М. Пономаренко, Г.М. Москалець, В.Б.Подрушняк, Н.В. Якутович // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2002. - № 4. С. 82-85.
81. Мельник Ю.В. Кадровий потенціал галузі та шляхи підвищення ефективності його використання / Ю.В. Мельник Ю.В. // Охорона здоров’я України. 2001. № 1. С.4749.
82. Шевырногова Л.А. Человек в медицине / Л.А. Шевырногова // Проблемы управления здравоохранением. 2004. - № 3. С. 15-21.
83. Митронин В.К. Представления современного российского врача о смысле, целях жизни и средствах их достижения / В.К. Митронин, А.В. Митронин, Е.А. Лоцманова // Проблемы управления здравоохранением. 2003. - № 5. С. 22-25.
84. Москаленко В.Ф. Вплив змін клімату на популяційне здоров’я в ІІІ тисячолітті / В.Ф. Москаленко, Т.С. Грузєва // Охорона здоров’я України. 2008. - № 1. С. 14-18.
85. Грузєва Т.С. Екологічні та соціально-економічні аспекти громадського здоров’я / Т.С. Грузєва // Охорона здоров’я України. 2008. - № 1. С. 124-125.
86. Москаленко В.Ф. Глобальні загрози громадському здоров’ю та сучасні стратегії боротьби з ними / В.Ф. Москаленко, Т.С. Грузєва // Науковий вісник Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. 2007. - № 1. С. 12-24.
87. Москаленко В.Ф. Пріоритетні напрями поліпшення здоров’я і довкілля населення, визначені європейськими конференціями / В.Ф. Москаленко, О.В. Грузєва // Науковий вісник Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. 2007. - № 1. С. 68-73.
88. Москаленко В.Ф. Пріоритетні напрями протидії глобальним загрозам громадському здоров’ю та міжнародна безпека в охороні здоров’я / В.Ф. Москаленко // Охорона здоров’я України. 2007. - № 1. С. 9-11.
89. Грузєва Т.С. Бідність як глобальна загроза громадському здоров’ю / Т.С. Грузєва // Охорона здоров’я України. 2007. - № 1. С. 26-27.
90. Уваренко А.Р. Соціально-гігієнічна оцінка деяких кваліметричних та семантичних параметрів перебудовчих процесів в охороні здоров’я України / А.Р. Уваренко, В.В. Андреєва // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2000. - № 3. С. 6-9.
91. Ринда Ф.П. Оцінка здоров’я населення України з позиції Європейської політики «Здоров’я для всіх» / Ф.П. Ринда, Ж.В. Бєлєнський, Н.Т. Кучеренко // Україна. Здоров’я нації. 2007. - № 2. С. 116-120.
92. Динаміка здоров’я старших вікових груп / Г.В. Курчатов, Г.М. Москалець, О.І. Стародубцев [та ін.] // Україна. Здоров’я нації. 2007. - № 2. С. 40-42.
93. Ходзінський К. Сучасний стан праці в Україні та проблеми її інтенсивності / К. Ходзінський // Економіка України. 2004. № 8. С. 5762.
94. Addressing the health workforce crisis: towards a common approach / M.R.D. Poz, E.E. Quain, M. O'Neil [et al.] // Human Resources for Health. 2006. Vol. 4. № 21 (www.pubmedcentral.nih.gov/tocrender.fcgi?iid=128525)
95. Москаленко В.Ф. Європейська стратегія «Здоров’я для всіх у двадцять першому столітті», її роль у вирішення проблем здоров’я населення / В.Ф. Москаленко, С.М. Зоріна, Г.В. Кухленко // Матеріали Х конгресу Світової Федерації Українських Лікарських Товариств. Чернівці, К., Чикаго, 2004. С. 651.
96. Москаленко В.Ф. Особливості та тенденції становлення і розвитку європейського законодавства з питань охорони здоров’я / В.Ф. Москаленко // Охорона здоров’я України. 2004. - № 3. С. 5-15.
97. Москаленко В.Ф. Соціально-гігієнічний аналіз демографічної ситуації в Україні / В.Ф. Москаленко, М.В. Голубчиков // Медичний всесвіт. 2003. Т.3. - № 2. С. 44-51.
98. Доклад о состоянии здравоохранения в Европе, 2005. Действия общественного здравоохранения в целях улучшения здоровья детей и всего населения. ВОЗ, 2005. 154 с.
99. Поляков И.В. Об особенностях медицинского права / И.В. Поляков, А.В. Максимов // Проблемы социальной гигиены, здравоохранения и истории медицины. 2001. - № 1. С. 25-28.
100. Zajac M. EU accession: implications for Poland’s health care personne / M. Zajac Eurohealth. 2002. - Vol 8, № 4. - P 13-14.
101. Karaskevica, J. and Tragakes, E. (2001) Health care systems in transition Latvia. Copenhagen, European Observatory on Healthcare Systems.
102. Merkel B. Public health aspects of accession / B. Merkel, K. Karkkainen // Eurohealth. 2002. Vol. 8, № 4. P. 3-4.
103. Nicholas S. Movement of professionals: trends and enlargement / S. Nicholas // Eurohealth. 2002. Vol. 8, № 4. P. 1112.
104. Pang T. Brain drain and health professionals / T. Pang, M. Lansang, A. Haines // British Medical Journal. 2002. Vol. 324, №. P. 499-500.
105. Regulating entrepreneurial behaviour in European health care systems / R.B. Saltman, R. Busse, E. Mossialos [et al.]. Buckingham, Open University Press, 2002 - .p.
106. Street A. The resurrection of hospital mortality statistics in England / A. Street // Journal of Health Services Research and Policy. 2002. - № 7. P. 104-110.
107. Developing evidence-based ethical policies on the migration of health workers: conceptual and practical challenges / B. Stilwell, K. Diallo, P. Zurn [et al.] // Human Resources for Health. 2003. Vol. 1, № 8 (www.pubmedcentral.nih.gov/tocrender.fcgi?iid=5354).
108. Lochner K. Social capital and neighborhood mortality rates in Chicago / K. Lochner [et al.] // Social Science and Medicine. 2003. Vol. 56, № 8. P. 17971805.
109. Aiken L.H. Hospital staffing, organizational support, and quality of care: cross-national findings / L.H. Aiken, S.P. Clarke, D.M. Sloane // International Journal for Quality in Health Care. 2002. Vol. 14, № 1. P. 5-13.
110. Djankov S. The regulation of entry / S. Djankov [et al.] // Quarterly Journal of Economics. 2002 Vol. 111. P. 1-37.
111. Dryzek, J.S. Environmental transformation of the state: the USA, Norway, Germany and the UK. / J.S. Dryzek [et al.] // Political Studie. 2002. Vol. 50, № 4. P. 659-682.
112. Employment in Europe 2002: recent trends and prospects. Brussels, European Commission, Directorate-General for Employment and Social Affairs, 2002.
113. Developing evidence-based ethical policies on the migration of health workers: conceptual and practical challenges / B. Stilwell, K. Diallo, P. Zurn [et al.] // Human Resources for Health. 2003. Vol. 1, № 8 (www.pubmedcentral.nih.gov/tocrender.fcgi?iid=5354).
114. Lochner K. Social capital and neighborhood mortality rates in Chicago / K. Lochner [et al.] // Social Science and Medicine. 2003. Vol. 56, № 8. P. 17971805.
115. Aiken L.H. Hospital staffing, organizational support, and quality of care: cross-national findings / L.H. Aiken, S.P. Clarke, D.M. Sloane // International Journal for Quality in Health Care. 2002. Vol. 14, № 1. P. 5-13.
116. Djankov S. The regulation of entry / S. Djankov [et al.] // Quarterly Journal of Economics. 2002 Vol. 111. P. 1-37.
117. Dryzek, J.S. Environmental transformation of the state: the USA, Norway, Germany and the UK. / J.S. Dryzek [et al.] // Political Studie. 2002. Vol. 50, № 4. P. 659-682.
118. Employment in Europe 2002: recent trends and prospects. Brussels, European Commission, Directorate-General for Employment and Social Affairs, 2002.
119. Слабкий Г.О. Ситуаційний аналіз розвитку охорони здоров’я на селі / Г.О. Слабкий, В.В. Бондаренко // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2006. - № 4. С. 47-51.
120. Москаленко В.Ф. Чи є сподівання на краще у вітчизняній охороні здоров’я / В.Ф. Москаленко // Охорона здоров’я України. 2002. - № 3-4. С. 5-6.
121. Реформирование здравоохранения Украины: правовые основы / В.Л. Корецкий, Н.Г. Пpоданчук, В.Г. Бедный [и др.] // Проблемы социальной гигиены, здравоохранения и истории медицины. 2001. - № 1. С. 42-43.
122. Солоненко І.М. Аналіз державної політики з реформування галузі охорони здоров’я / І.М. Солоненко // Управління сучасним містом. 2001. № 10/12. С. 54-59.
123. Боев В.С. Профессиональная подготовленность руководителей здравоохранения и управление муниципальным здравоохранением / В.С. Боев // Проблемы социальной гигиены, здравоохранения и истории медицины. 2004. № 6. С. 28-31.
124. Литвинова О.Н. Управлінська роль керівника системи охорони здоров’я / О.Н. Литвинова // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2002. - № 1. С. 80-82.
125. The migration of physicians from sub-Saharan Africa to the United States of America: measures of the African brain drain / A. Hagopian, M.J. Thompson, M. Fordyce [et al.] // Human Resources for Health. 2004. Vol. 2. № 17 (www.pubmedcentral.nih.gov/tocrender.fcgi?iid=12114).
126. Wibulpolprasert S. International service trade and its implications for human resources for health: a case study of Thailand / S. Wibulpolprasert, C. Pachanee, S. Pitayarangsarit, P. Hempisut // Human Resources for Health. 2004. Vol. 2. № 10 (www.pubmedcentral.nih.gov/tocrender.fcgi?iid=12114).
127. Krosnar K. Could joining the EU club spell disaster for the new members? / K. Krosnar // British Medical Journal. 2004. Vol. 328, № 7435. P. 310.
128. McKee M. Hospitals in a changing Europe / M. McKee, J. Healy. Buckingham, Open University Press, 2002. 313 p.
129. Proposal for a Directive of the European Parliament and of the Council on the recognition of professional qualifications. Brussels, Commission of the European Communities, 2002. p. (www.henre.co.uk/h2_downloads/recognitionofprofessionalqualifications%5B2%5D.pdf).
130. Proposal for a Directive of the European Parliament and of the Council amending Directive 2003/88/EC concerning certain aspects of the organisation of working time. Brussels, Commission of the European Communities, 2004. p. (www.eur-lex.europa.eu/LexUsiServ.do?uri=CELEX:52004PC0607:ENiHTML).
131. Fisher E.S. The implications of regional variations in Medicare spending, two parts / E.S. Fisher, D.E. Wennberg // Annals of Internal Medicine. 2003. Vol. 138. - P 273-287, 288-298.
132. Goodwin N. Managing across diverse networks of care; lessons from other sectors / N. Goodwin [et al.]. - Policy Report, NHS Service Delivery and Organisation Programme, 2003. (www.sdo.nihr.ac.uk/files/adhoc/39-policy-report.pdf).
133. Maynard A. Trust and performance management in the medical market place / A. Maynard, K. Bloor // Journal of the Royal Society of Medicine. - 2003. Vol. 96. P 532-539.
134. Nolte E. Does health care save lives? Avoidable mortality revisited / E. Nolte, M. McKee. London, Nuffield Trust, 2004. p.
135. Vahtera J. Organisational downsizing, sickness absence and mortality: 10-tow