Обґрунтування та розробка системи надання медико-соціальної допомоги дітям-інвалідам : Обоснование и разработка системы оказания медико-социальной помощи детям-инвалидам

Краткое описание

Харківський національний медичний університет МОЗ України

На правах рукопису

Міщенко Олександр Миколайович

УДК: 614.2:616-053.2-036.865:364.442

Обґрунтування та розробка системи надання медико-соціальної допомоги дітям-інвалідам

14.02.03 соціальна медицина

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник: доктор медичних наук, професор Огнєв Віктор Андрійович

Харків 2009

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ......

4

ВСТУП

5

РОЗДІЛ 1

ОСОБЛИВОСТІ ЗДОРОВ’Я ДІТЕЙ-ІНВАЛІДІВ ТА СУЧАСНІ ПІДХОДИ ДО ВИРІШЕННЯ ЇХ МЕДИКО-СОЦІАЛЬНИХ ПРОБЛЕМ (АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД НАУКОВОЇ ЛІТЕРАТУРИ)..

13

1.1.

Медико-демографічна характеристика дитячої інвалідності

14

1.2.

Методологічні підходи до вивчення здоров’я дітей-інвалідів..

16

1.3.

Висновки до розділу..

31

РОЗДІЛ 2

ПРОГРАМА, ОБ’ЄКТ, ПРЕДМЕТИ ТА МЕТОДИЧНИЙ АПАРАТ ДОСЛІДЖЕННЯ...

34

РОЗДІЛ 3

ЯКІСТЬ ЖИТТЯ ДІТЕЙ-ІНВАЛІДІВ В УМОВАХ МІСТА ХАРКОВА ТА ОБЛАСТІ..

58

3.1.

Індивідуальний та популяційний рівні якості життя дітей-інвалідів..

58

3.2.

Медико-соціальні прогностичні аспекти якості життя дітей-інвалідів..

60

3.3.

Висновки до розділу..

69

РОЗДІЛ 4

СОЦІАЛЬНО-ПОПУЛЯЦІЙНІ ОСОБЛИВОСТІ ПСИХОЛОГІЧНОГО СТАНУ ДІТЕЙ-ІНВАЛІДІВ

71

4.1.

Соціально-психологічна самооцінка стану здоров’я дітей з обмеженими можливостями.

71

4.2.

Медико-соціальне значення депресивних станів дітей-інвалідів та можливості їх інтегральної корекції

78

4.3.

Висновки до розділу..

80

РОЗДІЛ 5

СУЧАСНІ ТЕНДЕНЦІЇ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ДІТЕЙ-ІНВАЛІДІВ МЕДИКО-СОЦІАЛЬНОЮ ДОПОМОГОЮ.

83

5.1.

Стан надання та потреби дітей-інвалідів у медико-соціальній допомозі..

83

5.2.

Інтегральна комплексна оцінка забезпеченості дітей-інвалідів медико-соціальною допомогою...

118

5.3.

Висновки до розділу..

123

РОЗДІЛ 6

СИСТЕМА НАДАННЯ МЕДИКО-СОЦІАЛЬНОЇ ДОПОМОГИ ДІТЯМ-ІНВАЛІДАМ В СУЧАСНИХ УМОВАХ..

126

6.1.

Теоретичні та методологічні підходи до формування системи медико-соціальної допомоги дітям-інвалідам.

126

6.2.

Система надання медико-соціальної допомоги дітям-інвалідам та механізми її впровадження...

132

ВИСНОВКИ...

154

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ...

157

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..

161

ДОДАТКИ..

208

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

АПРО

абсолютний показник рівня обмежень

ВООЗ

Всесвітня організація охорони здоров’я

ГТХ

глобальний тягар хвороб

ЗМІ

засоби масової інформації

ІІЯЖ

індивідуальний індекс якості життя

ІПМСР

індивідуальна програма медико-соціальної реабілітації

ІПР

індивідуальна програма реабілітації

КРГ

клініко-реабілітаційні групи

ЛПУ

лікувально-профілактичні установи

ЛФК

лікувальна фізична культура

ММРО

максимально можливий рівень обмежень

МОЗ

Міністерство охорони здоров’я

МСД

медико-соціальна допомога

МСЕ

медико-соціальна експертиза

МСЕК

медико-соціальна експертна комісія

МСР

медико-соціальна реабілітація

НДІ

науково-дослідний інститут

ООН

Організація Об’єднаних Націй

ОП

опитувальник

ОТ

особистісна тривожність

РД

рівень депресії

РівТ

рівень тривожності

РТ

реактивна тривожність

СБ

світовий банк

СЕС

санітарно-епідеміологічна станція

СПГ

стратифіковані популяційні групи

СРО

сумарний рівень обмежень

ЦНС

центральна нервова система

ЯЖ

якість життя

DALY

disease adjusted life year

QL

Quality of life

ВСТУП

Актуальність теми. Упродовж останніх років в Україні, як і в усьому світі, відмічаються несприятливі зміни стану здоров’я населення [216, 238, 324, 364]. Вони набули досить стійкого характеру і не мають тенденції до поліпшення (Москаленко В.Ф., 20012005; Лехан В.М., 2002, 2004; Москаленко В.Ф., Грузєва Т.С., Галієнко Т.І., 2008 та інші) [93, 193, 200, 224, 292]. Відмічається зростання частоти уроджених і спадкових захворювань; високий показник дітей, народжених із травмами й патологією центральної нервової системи (ЦНС); постійно збільшуються хронічні форми патології тощо [236, 247, 265, 304, 320].
Як зазначають Москаленко В.Ф., Пономаренко В.М., 2001; ЛеханВ.М., 2002 та інші, ці проблеми найбільш актуалізуються в існуючий період кризи, коли страждають у першу чергу соціально незахищені верстви населення [94, 120, 220, 257, 372].
З огляду на дану ситуацію, враховуючи соціально-економічне становище в країні, Україна ставить за основу свого стратегічного розвитку обов’язкове забезпечення гарантованого обсягу медичної допомоги, збереження оптимального рівня загальної доступності медичної допомоги для усіх верств населення, особливо для соціально незахищених осіб, на першому місці серед яких є інваліди [191, 199, 234, 249, 252]. Інвалідність є одним із найважливіших індикаторів стану здоров’я та соціального благополуччя населення, що віддзеркалює соціальну зрілість, економічну заможність, моральну повноцінність суспільства [79, 163, 183, 241, 293].
Створення на державному рівні максимально можливих умов для надання цій категорії населення адекватної медико-соціальної допомоги (МСД), скоординованого і раціонального використання існуючих ресурсів у галузі охорони здоров’я та соціальної сфери є актуальною проблемою, особливо в період прогнозованого збільшення даної категорії населення [78, 92, 99, 182, 200].
Серед усіх проблем інвалідності, перш за все, увагу привертає проблема дитячої інвалідності [10, 17, 51, 143, 168]. Медико-соціальна значущість дитячої інвалідності підтверджується її широкою розповсюдженістю; невпинним зростанням; залученням великої кількості матеріально-технічних засобів; високим рівнем захворюваності та смертності цих дітей; необхідністю проведення для них низки лікувально-відновлювальних, реабілітаційно-психологічних та соціальних заходів протягом усього періоду їх життя; необхідністю втручання на всіх рівнях надання допомоги (первинному, вторинному, третинному) з залученням усіх структурних підрозділів галузі охорони здоров’я і соціального захисту [3, 39, 111, 123, 195].
Перераховане вище ставить дитячу інвалідність в ряд соціально значущих світових проблем, вирішення яких потребує обов’язкового використання всіх ресурсів не тільки системи охорони здоров’я, а й держави в цілому [20, 21, 2325, 62].
Дитячій інвалідності на протязі останніх років присвячено велику кількість наукових розробок як вітчизняних, так і зарубіжних науковців [7, 295, 298, 334, 429]. Ця проблема повсякчасно обговорюється на сторінках вітчизняної та світової літератури [104, 203, 221, 331, 337]. Але, на превеликий жаль, основні напрямки цих досліджень стосуються, в основному, відновлювально-лікувально-профілактичного профілю [8, 26, 29, 32, 56, 65]. В той же час, залишається недостатньо вивченим широке коло медико-соціальних проблем дітей-інвалідів, які вимагають негайного поглибленого дослідження [22, 57, 142, 161, 190]. Серед цих проблем відзначені наступні: немає адаптованих методик щодо встановлення потреб цих дітей в медико-соціальній допомозі, що робить неможливим об’єктивізацію проблем здоров’я та системи охорони здоров’я даних дітей; не досліджено реальний стан надання їм цієї допомоги, який зміг би обґрунтувати правильність використання ресурсів галузі охорони здоров’я як на державному, так і на регіональному рівнях; відсутні вітчизняні методики вивчення та оцінки якості життя даної когорти дітей на індивідуально-популяційних рівнях, як одного з важливих показників, який характеризує стан здоров’я дитини; недостатньо вивчено соціально-психологічні особливості дітей з обмеженими можливостями, що зменшує надання їм психологічної та психотерапевтичної допомоги; не розроблені базові механізми медико-соціальної реабілітації цих дітей [74, 84, 98, 164, 242]. Вимагає розробки та впровадження державна система надання медико-соціальної допомоги дітям-інвалідам з урахуванням взаємної інтеграції медичних та соціальних структур і організації спеціалізованих медико-соціальних центрів для дітей-інвалідів [19, 43, 75, 112, 115, 145].
Вищевказане дозволяє вважати розробку системи надання медико-соціальної допомоги дітям-інвалідам назрілою проблемою соціальної медицини, що і визначає актуальність даного дослідження, його ціль і завдання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота була виконана у рамках науково-дослідної роботи кафедри соціальної медицини, організації та економіки охорони здоров’я Харківського національного медичного університету „Гігієно-екологічні та медико-соціальні аспекти формування саногенезу учнів при нових формах навчання” (№ держреєстрації 0103U004544).
Мета і завдання дослідження. Мета: на основі проведення комплексного медико-соціального дослідження обґрунтувати та розробити систему надання медико-соціальної допомоги дітям-інвалідам.
Завдання дослідження
Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:
1. Провести аналіз тенденцій розвитку наукових досліджень та існуючих підходів до оцінки здоров’я дітей-інвалідів, а також стану надання їм медико-соціальної допомоги.
2. Обгрунтувати методику комплексного медико-соціального дослідження стану здоров’я дітей-інвалідів на прикладі міста Харкова та області зі встановленням базових закономірностей його формування.
3. Розробити вітчизняну методику та оцінити якість життя дітей-інвалідів на індивідуальному та популяційному рівнях.
4. Враховуючи особливості дітей з обмеженими можливостями провести вивчення і комплексну соціально-психологічну оцінку стану їх здоров’я.
5. Вивчити сучасний стан надання медико-соціальної допомоги дітям-інвалідам та розробити комплекс рекомендацій щодо її подальшого удосконалення.
6. Провести інтегральну оцінку та обгрунтувати потреби дітей-інвалідів у медико-соціальній допомозі.
7. Розробити й упровадити в практику охорони здоров’я обґрунтовану систему надання медико-соціальної допомоги дітям-інвалідам.
Об’єкт дослідження стан існуючої системи надання медико-соціальної допомоги дітям-інвалідам у місті Харкові.
Предмет дослідження структурні компоненти системи медико-соціальної допомоги дітям-інвалідам, визначення потреб у допомозі та реальний стан її надання, якість життя та соціально-психологічні особливості здоров’я даних дітей.
Методи досліджень дослідження проводилося на основі суцільного та вибіркового методів спостереження із застосуванням серійного, типологічного, механічного, медико-соціологічного, клінічного, бібліографічного та інших методів збору інформації.
При обробці матеріалу розраховувалися відносні і середні величини та їх помилки, прогностичні коефіцієнти, коефіцієнти детермінації. Застосовувався регресійний (простий, множинний), кореляційний аналізи; методи математичного прогнозування та моделювання, метод системного підходу та аналізу, структурно-логічний та інші, які дозволили провести адекватну статистичну обробку.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше в Україні науково обґрунтовані та впроваджені механізми удосконалення системи надання медико-соціальної допомоги дітям-інвалідам з урахуванням їх індивідуально-популяційних особливостей.
Розроблена концептуальна модель медико-соціальної реабілітації дітей-інвалідів.
Винайдений спосіб інтегральної кількісної оцінки забезпечення медико-соціальною допомогою даної когорти населення на індивідуальному, сімейному й популяційному рівнях.
Обґрунтована методика визначення потреб і залежності здоров’я дітей-інвалідів від якості медико-соціальної допомоги й обґрунтовано її надання на регіональному рівні для зміцнення здоров’я та успішної соціальної адаптації даних дітей.
На основі системного методичного підходу розроблена та адаптована до вітчизняних умов методика дослідження якості життя дітей-інвалідів й проведена її об’єктивна оцінка.
Складені інформаційно-прогностична матриця та модель впливу повсякденних обмежень на якість життя дітей-інвалідів на регіональному рівні.
Комплексно досліджені соціально-психологічні особливості дітей-інвалідів та встановлені основні закономірності їх формування.
Практичне значення одержаних результатів полягає в розробці обґрунтованої системи надання медико-соціальної допомоги дітям-інвалідам та заходів щодо покращання якості життя й забезпеченості їх цією допомогою, що дозволить досягти максимально можливого рівня соціалізації і життєздатності дітей-інвалідів та дасть змогу максимально скоротити етап їх інтегративної адаптації у суспільстві.
В ході дослідження впроваджена концептуальна модель медико-соціальної реабілітації дітей-інвалідів, розроблено спосіб інтегральної кількісної оцінки забезпеченості їх медико-соціальною допомогою та методику вивчення рівня якості життя цих інвалідів, що дасть змогу значно знизити ризик розвитку несприятливих тенденцій у дитячій інвалідності, дозволить своєчасно визначати потреби дітей-інвалідів у різних видах медико-соціального обслуговування й дозволить забезпечити якісну оцінку ефективності лікувальних, профілактичних, оздоровчих та реабілітаційних заходів.
В результаті роботи розроблено інформаційно-прогностичну матрицю та модель впливу повсякденних обмежень на якість життя дітей-інвалідів, які дозволяють прогнозувати її рівень та своєчасно проводити моніторингові заходи цим дітям; виявлено соціально-психологічні особливості дітей-інвалідів, що обґрунтовують необхідність обов’язкової психокорекції та психоадаптації при проведенні медико-соціальної роботи з ними.
Практичне використання пропозицій викладено в одних методичних рекомендаціях, двох інформаційних листах, трьох нововведеннях і підтверджується актами про впровадження в Ленінській центральній районній лікарні АР Крим, Горностаївській центральній районній лікарні Херсонської області; центральних районних лікарнях Харківської області; Харківському інституті охорони здоров’я дітей та підлітків, а також у навчальному процесі на кафедрі соціальної медицини та організації охорони здоров’я Луганського державного медичного університету і кафедрі соціальної медицини, економіки та організації охорони здоров’я Львівського національного медичного університету ім. Данила Галицького.
Для широкого використання результатів дослідження на різних рівнях були розроблені наступні засоби наукової комунікації :
-методичні рекомендації: Огнєв В.А. Удосконалення системи надання медико-соціальної допомоги дітям-інвалідам : методичні рекомендації [Текст] / Огнєв В.А., Міщенко О.М., Міщенко М.М. К., 2008. 21 с.
-інформаційні листи: Огнєв В.А., Міщенко О.М. Методика оцінки якості життя дітей-інвалідів // Випуск 7 з проблеми „Соціальна гігієна”. Підстава: Рішення ПК „Соціальна гігієна”. Протокол № 8 від 20.10.2005 р. Інформаційний лист про нововведення в системі охорони здоров’я. Київ. № 174 2005. 4 с.; Огнєв В.А., Міщенко О.М. Концептуальна модель медико-соціальної реабілітації дітей-інвалідів // Випуск 2 з проблеми „Соціальна гігієна”. Підстава: Рішення ПК „Соціальна гігієна”. Протокол № 2 від 12.01.2007 р. Інформаційний лист про нововведення в системі охорони здоров’я. Київ. №5 2007. 8 с.
-внесені до „Реєстру галузевих нововведень”: Огнєв В.А., МіщенкоО.М. Методика оцінки якості медико-соціальної реабілітації дітей-інвалідів // Реєстр галузевих нововведень. Випуск реєстру 22 23. Реєстр № 139/23/05. Київ. 2005. С. 93; Огнєв В.А., Міщенко О.М. Метод оцінки надання медико-соціальної допомоги дітям-інвалідам // Реєстр галузевих нововведень. Випуск реєстру 24 25. Реєстр № 155/25/06. Київ. 2006. С. 110.; Огнєв В.А., Міщенко О.М. Спосіб визначення потреб дітей-інвалідів у медико-соціальній допомозі // Реєстр галузевих нововведень. Випуск реєстру 26 27. Реєстр № 123/26/07. Київ. 2007. С. 78.
Матеріали та результати дослідження можуть використовуватися в практичній роботі лікарів загальної практики сімейних лікарів, педіатрів, лікарів-реабілітологів, організаторів охорони здоров’я; в навчальному процесі на кафедрах соціальної медицини й організації охорони здоров’я, в установах післядипломної освіти лікарів тощо.
Особистий внесок здобувача полягає в авторській ідеї розробки системи надання медико-соціальної допомоги дітям-інвалідам, її обґрунтуванні і впровадженні. Автор самостійно розробив вітчизняні методики дослідження якості життя, потреб та стану надання медико-соціальної допомоги дітям-інвалідам; склав інформаційно-прогностичну матрицю та модель впливу повсякденних обмежень на якість життя й концептуальну модель медико-соціальної реабілітації цих дітей. У співавторстві зі спеціалістами кафедри вищої математики Харківського автомобільно-дорожнього університету автор винайшов спосіб інтегральної кількісної оцінки забезпечення медико-соціальною допомогою цієї когорти населення.
Автором особисто проаналізована вітчизняна і зарубіжна література з даної проблеми, самостійно обґрунтована мета і програма дослідження, сформульована методологія його проведення. Збір статистичного матеріалу проведений безпосередньо автором або під його науковим керівництвом. Самостійно проведена статистична обробка матеріалу, аналіз і узагальнення результатів дослідження. Дисертантом особисто написана й оформлена дисертація. Спільно з науковим керівником сформульовано висновки та практичні рекомендації для впровадження в практику охорони здоров’я.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації були викладені на: ІІІ Всемирном конгрессе по клинической патологии и реабилитации в медицине // Аллергология и иммунология (Паттайя, Таиланд, 2005); міжнародній науково-практичній конференції // Розвиток наукових досліджень (Полтава, 2005); науково-практичній конференції // Філософія і медицина у світлі глобальних проблем сучасності (Харків, 2005); другій міжнародній науково-практичній конференції // Наукові дослідження теорія та експеримент 2006 (Полтава, 2006); ХІ конгресі світової федерації Українських лікарських товариств // (Полтава-Київ-Чікаго, 2006); міжвузівській конференції молодих вчених // Медицина третього тисячоліття (Харків, 2006); науково-практичній конференції // Гігієнічні та соціально-психологічні аспекти моніторингу здоров’я школярів (Харків, 2006); міжвузівській конференції молодих вчених // Медицина третього тисячоліття (Харків, 2007); міжвузівській конференції молодих вчених // Медицина третього тисячоліття (Харків, 2008).
Публікації. За результатами досліджень опубліковано 22 друковані праці, серед них: 9 у наукових фахових виданнях, затверджених ВАК України, 10 робіт у матеріалах і тезах конгресів та конференцій, 2 інформаційні листи, 1 методичні рекомендації.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації вирішено актуальну наукову задачу, яка стосується удосконалення надання медико-соціальної допомоги дітям-інвалідам. Розроблено нову методику, за якою вивчено якість життя дітей-інвалідів, створено уніфіковану інформаційно-прогностичну матрицю і модель впливу повсякденних обмежень на якість життя дітей-інвалідів. Обґрунтувано необхідність обов’язкової психокорекції, психопрофілактики та постійної психолого-педагогічної уваги до цих дітей. Створено методику кількісної інтегральної оцінки забезпеченості даних дітей медико-соціальною допомогою, на підставі чого створено модель їх медико-соціальної реабілітації та розроблено і науково обґрунтувано систему надання медико-соціальної допомоги дітям-інвалідам.
1. З’ясовано, що показник якості життя дітей-інвалідів в середньому становить 64,3% і коливається у межах від 23,4% до 85,4%. До основних факторів, що знижують якість життя даних дітей, відносяться: соціально-психологічні обмеження (34,3%) та обмеження рівня самостійності (27,5%). Встановлено, що низький рівень якості життя мали 33,9±2,0% обстежених дітей, середній 62,5±2,1%, оптимальний лише 3,4±0,8%.
2.Доведено, що у дітей-інвалідів спостерігаються значні психологічні та особистісні зміни, для яких характерно зниження мотивованої діяльності і почуття відповідальності за свої вчинки та поведінку; наявність підвищеної психо-емоційної напруги, занепокоєння, нервозності, схильності сприймати більшість життєвих ситуацій як загрозливі. Виявлені особливості обґрунтовують необхідність проведення психокорекції цих дітей.
3. Визначено, що існують істотні недоліки при наданні медико-соціальної допомоги дітям-інвалідам. Встановлено, що в цілому рівень забезпеченості медико-соціальною допомогою дітей-інвалідів складає 61,0%. Основними факторами, які впливають на забезпеченість допомогою, є: умови мешкання діти, що проживають в умовах інтернату забезпечені допомогою лише на 12%; та ступінь дії інвалідизуючої патології діти з тяжким ступенем дії патології забезпечені допомогою на 19%.
4. Доведено, що діти-інваліди мають недостатню задоволеність медико-соціальною допомогою. Так, реабілітаційними заходами в повній мірі задоволено 48,5% опитаних, пільговим медичним обслуговуванням 47,22%, диспансерною допомогою 57,5%, санаторно-курортним лікуванням 51,0%. При цьому лише 38,3±2,1% дітей в повній мірі володіють інформацією про соціальні пільги.
5. Виявлені основні труднощі, що виникають в сім’ї дитини-інваліда. Доведено, що тільки 16,0±2,1% опитаних мають можливість користуватись спортивним інвентарем та спеціальними засобами, 30,9±2,0% дітей відвідувати гуртки та секції. Основні причини такого стану досить низькі фінансові та соціальні можливості цих дітей та їх сімей.
6. В результаті комплексного соціально-медичного дослідження розроблена і науково обґрунтована система надання медико-соціальної допомоги дітям-інвалідам, що включає шість взаємопов’язаних та доповнюючих один одного організаційно-функціональних блоків: сутність; нормативно-правовий блок; управлінсько-кадровий блок; організаційно-структурний блок; інформаційний блок; блок практичного використання. Система реалізовується на основі залучення людських, матеріально-технічних, економічних та інших ресурсів як державного так і недержавного підпорядкування.
7. Доведено, що реалізація розробленої системи надання медико-соціальної допомоги дітям-інвалідам потребує обов’язкового інтегрованого залучення новітніх її форм і методів та спеціалістів різних галузей і сфер діяльності медичної, освітньої, соціальної, юридичної та інших.
8. Впровадження системи в практичну охорону здоров’я дозволить адекватно аналізувати діяльність лікувально-профілактичних закладів, забезпечити формування банку даних на національному та регіональних рівнях, розробити дійові диференційовані програми щодо дитячої інвалідності та покращити загальний рівень забезпеченості кожної дитини необхідним обсягом допомоги. Для практичної реалізації даної системи розроблено пакет документів, рисунків і схем.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

На підставі результатів проведеного комплексного медико-соціального дослідження вирішено актуальну наукову задачу, яка стосується удосконалення надання медико-соціальної допомоги дітям-інвалідам. Розроблено нові методики, створені інформаційно-прогностична матриця, модель впливу повсякденних обмежень на якість життя дітей-інвалідів, модель їх медико-соціальної реабілітації та систему надання медико-соціальної допомоги дітям-інвалідам. Розроблені методики, моделі та системи запропоновані для впровадження на державному і регіональному рівнях у вигляді практичних рекомендацій, спрямованих на визначення найбільш ефективних та економічно-виправданих шляхів розвитку галузі охорони здоров’я, освітньої та соціальної сфери у напрямку підвищення рівня здоров’я, покращання якості життя та забезпечення медико-соціальною допомогою дітей-інвалідів, що дасть змогу максимально скоротити етап їх медико-соціальної корекції та адаптації у суспільстві; дозволить досягти максимально-можливого рівня адаптації, життєздатності та соціалізації.
1. Міністерству охорони здоров’я України:
- розробити комплексну багатоцільову національну програму допомоги дітям-інвалідам, особливе значення надати медико-соціальній допомозі даним дітям і важливості проведення медичних освітніх програм серед населення;
- ввести в штатні нормативи медичного персоналу дитячих поліклінік і об’єднаних дитячих лікарень посади лікарів-психологів або психотерапевтів для надання психологічної допомоги дітям-інвалідам з огляду на їхні соціально-психологічні особливості;
- впровадити в дитячі медичні заклади спеціалізовані кабінети з надання медико-соціальної допомоги дітям-інвалідам за умови необхідного рівня матеріально-технічного, фінансового та кадрового забезпечення;
- організувати на базі обласних реабілітаційних центрів спеціалізовані центри надання медико-соціальної допомоги з необхідною матеріально-технічною підтримкою.
2. Обласним і міським керівникам охорони здоров’я:
- впровадити розроблені методики вивчення й оцінки якості життя та рівня задоволеності медико-соціальною допомогою дітей-інвалідів;
- використовувати розроблені методики вивчення й оцінки якості життя та рівня задоволеності медико-соціальною при аналізі стану здоров’я, при оцінці ефективності профілактичних, лікувально-оздоровчих, реабілітаційних заходів і медичних програм, в інформаційно-аналітичній роботі лікувально-профілактичних закладів, для оцінки якості медико-соціальної допомоги, а також для ідентифікації впливу патології на суб’єктивне самопочуття;
- запровадити адекватні плани залучення до надання медико-соціальної допомоги волонтерських (добровільних) організацій з числа членів родин дітей-інвалідів та інших прошарків населення;
- організувати ефективне матеріально-технічне та кадрове забезпечення спеціальних структур з надання медико-соціальної допомоги дітям-інвалідам (спеціалізовані центри, відділення, кабінети, реабілітаційні центри, спеціальні сестринські бригади та об’єднання для постійного активного нагляду за дітьми-інвалідами тощо).
3. Головним лікарям міських і центральних районних лікарень:
- впровадити в діяльність установ охорони здоров’я розроблену і обґрунтовану систему медико-соціальної допомоги дітям-інвалідам, що передбачає раннє активне виявлення цих дітей, визначення соціальних чинників, вивчення якості життя та стану забезпеченості допомогою дітей-інвалідів й оцінку його на індивідуальному, сімейному і популяційному рівнях та вивчення соціально-психологічних особливостей даних дітей;
- використовувати в практиці розроблену концептуальну модель медико-соціальної реабілітації дітей-інвалідів; інформаційно-прогностичну матрицю і модель впливу повсякденних обмежень на якість життя дітей-інвалідів для прогнозування її рівнів в залежності від зміни чинників, що дозволить проводити цілеспрямовані заходи щодо поліпшення якості життя цих дітей на первинному і вторинному рівнях надання їм медичної допомоги;
- проводити інформаційну роботу серед дітей-інвалідів та їх сімей щодо основних аспектів дії інвалідизуючої патології, методів корекції, заходів реабілітаційних технологій тощо.
4. Лікарям первинної медико-санітарної допомоги (лікар загальної практики, сімейний лікар, дільничний педіатр):
- забезпечити проведення адекватних та комплексних заходів лікування, профілактики і реабілітації та активне динамічне спостереження за станом здоров’я дітей-інвалідів з метою своєчасного виявлення будь-яких змін у медичному або соціальному їх статусі;
- брати безпосередню участь в розробці, реалізації та корегуванні індивідуальних програм медико-соціальної реабілітації дитини-інваліда.
5. Вищим медичним навчальним закладам системи МОЗ України:
- використовувати розроблену методику і схему проведення комплексного медико-соціального дослідження дитячої інвалідності при виконанні науково-дослідних робіт з вивчення інших хронічних патологій;
- включити в робочі програми кафедр педіатрії, сімейної медицини, соціальної медицини й організації охорони здоров’я викладання аспектів дитячої інвалідності.
6. Медичним училищам МОЗ України:
- включити в робочі програми підготовки і перепідготовки середніх медичних працівників, особливо фахівців з освітньо-кваліфікаційним рівнем бакалавра, питання, що стосуються основ дитячої інвалідності;
- проводити викладання питань, що стосуються дитячої інвалідності, з точки зору розробленої системи медико-соціальної допомоги дітям-інвалідам.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.

Авоян К. М. Некоторые социальные аспекты занятости инвалидов в Российской Федерации [Текст] / Авоян К. М., Талалаева Н. Д., Саркисов К. А // Медико-социальная экспертиза и реабилитация. 1999. № 3. С. 1214.

2.

Актуальные проблемы реабилитации детей-инвалидов [Текст] / Пузин С. Н., Линник В. В., Чикинова Л. Н. и др. // Медико-социальная экспертиза и реабилитация. 2001. № 4. С. 69.

3.

Амирова Е. К. Московская научно-практическая конференция „Ампутация, протезирование, реабилитация: настоящее и будущее” [Текст] / Амирова Е. К., Сергеев С. В. // Медико-социальная экспертиза и реабилитация. 2002. № 2. С. 4748.

4.

Аналіз ефективності профілактичних та реабілітаційних заходів при масовому ураженні населення внаслідок аварії ядерного реактора [Текст] / Гриджук М. Ю., Дрозд І. П., Мойсеєнко М. І. та ін. // Галицький лікарський вісник. 2001. № 4. С. 3441.

5.

Андреева Г. Ф. Изучение качества жизни у больных гипертонической болезнью [Текст] / Андреева Г. Ф., Оганов Р. Г. // Терапевтический архив. 2002. № 1. С. 813.

6.

Андреева О. С. Принципы формирования и реализации индивидуальной программы реабилитации инвалида [Текст] / Андреева О. С. // Медико-социальная экспертиза и реабилитация. 2000. № 4. С. 2027.

7.

Ашанина Н. М. Приоритеты профилактической работы с детьми из групп социального риска на педиатрическом участке [Текст] / Ашанина Н. М. // Российский медицинский журнал. 2002. № 5. С. 78.

8.

Бабов К. Д. Итоги и перспективы функционирования реабилитационной медицины в Украине [Текст] / Бабов К. Д., Литвиненко А. Г., Дмитриева Г. А. // Медицинская реабилитация, курортология, физиотерапия. 2002. № 1. С. 79.

9.

Багаева Г. Н. Дети с физическими недостатками в домах-интернатах: психологический аспект реабилитации [Текст] / Багаева Г. Н. // Медико-социальная экспертиза и реабилитация. 1998. № 2. С. 3338.

10.

Балева Л. С. Инвалидность и медицинская реабилитация детей, подвергшихся экзогенному воздействию малых доз радиации [Текст] / Балева Л. С., Лаврентьева Е. Б., Соха Л. Г. // Российский вестник перинатологии и педиатрии. 2001. Т. 46, № 2. С. 5055.

11.

Басов А. В. Отношение к здоровью среди подростков и образ жизни [Текст] / Басов А. В. // Профилактика заболеваний и укрепление здоровья. 2002. № 1. С. 4546.

12.

Безруков В. В. Проблеми здоров’я літніх людей та забезпечення їх медичною допомогою в Україні [Текст] / Безруков В. В., Вержиковська Н. В., Чайковська В. В. // Журнал АМН України. 2000. Т.6, № 1. С. 93106.

13.

Безруков В. В. Шляхи вдосконалення медико-соціальної допомоги людям літнього віку в Україні [Текст] / Безруков В. В., Вороненко Ю. В. / Проблемы старения и долголетия. 2004. Т. 13, № 3. С. 221224.

14.

Беллами К. Положение детей в мире [Текст] / Керол Беллами. 2001. 111 с.

15.

Бердник О. В. Особливості впливу факторів навколишнього середовища на дітей різних віково-статевих груп [Текст] / Бердник О. В., Сєрих Л. В., Зайковська В. Ю. // Довкілля та здоров’я. 1999. № 2. С. 1115.

16.

Бочарова Е. А. Медико-социальные факторы риска в формировании отклонений в психическом и речевом развитии в детском возрасте [Текст] / Бочарова Е. А., Сидоров П. И., Соловьев А. Г. // Российский вестник перинатологии и педиатрии. 2002. № 4. С. 3942.

17.

Буйлашев Т. С. Медико-социальная оценка здоровья детей в Киргизской республике и новые медицинские технологии их обслуживания [Текст] : автореф. дис. д-ра мед. наук : 14.01.10, 14.02.03 / Буйлашев Т. С. Бишкек. 2000. 46 с.

18.

Булекбаева Ш. А. Новые подходы в комплексной реабилитационной терапии детей, страдающих детским церебральным параличом [Текст] / Булекбаева Ш. А. // Педиатрия. Журнал им. Г. Н. Сперанского. 2002. № 2. С. 9598.

19.

Васильков А. А. Функциональное развитие воспитанников домов детства [Текст] / Васильков А. А. // Гигиена и санитария. 2000. № 5. С. 5456.

20.

Васильчиков В. М. О некоторых вопросах медико-социальной реабилитации дезадаптированных групп населения [Текст] / Васильчиков В. М. // Медико-социальная экспертиза и реабилитация. 1999. № 1. С. 4243.

21.

Васильчиков В. М. Организация нестационарного и полустационарного социального обслуживания пожилих людей и инвалидов в России [Текст] / Васильчиков В. М. // Медико-социальная экспертиза и реабилитация. 1999. № 2. С. 59.

22.

Васильчиков В. М. Реабилитация инвалидов пожилого возраста: проблемы и пути их решения центрами социального обслуживания [Текст] / Васильчиков В. М., Макаренко Т. В. // Медико-социальная экспертиза и реабилитация. 2003. № 4. С. 38.

23.

Васильчиков В. М. Роль и место негосударственного сектора в организации социальной и медико-социальной помощи пожилым людям во Франции [Текст] / Васильчиков В. М., Лазарева В. С. // Медико-социальная экспертиза и реабилитация. 1999. № 3. С. 69.

24.

Васильчиков В. М. Шведский подход к формированию доступной для инвалидов среды жизнедеятельности [Текст] / Васильчиков В. М. // Медико-социальная експертиза и реабилитация. 2000. № 1. С. 1416.

25.

Вельтищев Ю. Е. Актуальные направления научных иследований в педиатрии [Текст] / Вельтищев Ю. Е. // Российский вестник перинатологии и педиатрии. 2003. Т. 48, № 1. С. 511.

26.

Вербин Н. Н. Социально-психологические проблемы инвалидов [Текст] / Вербин Н. Н., Черничкина В. А. // Медико-социальная экспертиза и реабилитация. 2003. № 2. С. 3134.

27.

Виконання політики ,,Здоров’я для всіх” в Україні [Текст] : за результатами третьої оцінки здійснення політики ЗДВ в Європі / Пономаренко В. М., Ковешнікова І. В., Нагорна А. М., Чаус О. В // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 1999. № 2. С. 813.

28.

Використання методики DALY для оцінки глобального тягару хвороб населення України [Текст] / Лехан В. М., Іпатов А. В., Губар І. О., Зюков О. Л. // Демографічна та медична статистика України у XXI столітті. Медичні інформаційні системи у статистиці : матеріали конференції. К., 2004. С. 3941.

29.

Вирясова М. В. Социально-гигиеническая характеристика детей-инвалидов, страдающих детским церебральным параличом [Текст] / Вирясова М. В., Полунин В. С. // Российский медицинский журнал. 2001. № 2. С. 1113.

30.

Гаджиев Р. С. Качество наблюдения детей раннего возраста в городских поликлиниках [Текст] / Гаджиев Р. С., Муспахова Е. М. // Проблемы социальной гигиены, здравоохранения и истории медицины. 2004. № 3. С. 4446.

31.

Гайдей В. Р Характеристика вегетативного гомеостазу і адаптаційно-компенсаторних можливостей організму дітей, які часто хворіють [Текст] / Гайдей В. Р., Михайлова А. М. // Одеський медичний журнал. 2001. № 1. С. 2526.

32.

Галина И. В. Динамика развития статокинетических функций у больных детским церебральным параличом в зависимости от сроков начала и числа повторных курсов грязелечения [Текст] / Галина И. В., Прусс С. В. // Медицинская реабилитация, курортология, физиотерапия. 2004. № 4. С. 1720.

33.

Галкин Р. А. Организация работы отделений медико-социальной помощи для престарелых в сельских районах [Текст] / Галкин Р. А., Суслин С. А. // Здравохранение Российской Федерации. 2001. № 6. С. 810.

34.

Гаубрих Н. Ю. Методические подходы к систематизации функциональных нарушений организма, обусловленных заболеваниями, последствиями травм или дефектами, в свете задач медико-социальной реабилитации инвалидов [Текст] / Гаубрих Н. Ю. // Медико-социальная экспертиза и реабилитация. 2000. № 1. С. 2934.

35.

Гейм Р. В. Дифференцированный подход к терапии невротической депрессии [Текст] / Гейм Р. В., Бабина Л. М. // Здравоохранение Российской Федерации. 2004. № 6. С. 3840.

36.

Гельцер Б. И. Современные подходы к оценке качества жизни кардиологических больных [Текст] / Гельцер Б. И., Фрисман М. В. // Клиническая медицина. 2002. № 9. С. 49.

37.

Гжегоцький М. Р. Концептуальна модель профілактичної медицини з позицій фізіології людини [Текст] / Гжегоцький М. Р. // Журнал АМН України. 2003. Т. 9, № 2. С. 312324.

38.

Гойда Н. Г. Сучасні підходи до організації медичної допомоги дітям [Текст] / Гойда Н. Г. // Журнал АМН України. 2001. Т. 7, № 3. С. 426436.

39.

Голубова Т. Ф. Методы медико-психологической реабилитации на санаторно-курортном этапе детей, пострадавших в результате чрезвычайных ситуаций [Текст] / Голубова Т. Ф. // Медицинская реабилитация, курортология, физиотерапия. 2004. № 2. С. 3841.

40.

Голяченко А. О. Організація медичної реабілітації в санаторії ,,Медобори” [Текст] / Голяченко А. О., Мартинюк В. І. // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров`я України. 2000. № 3. С. 4952.

41.

Голяченко А. О. Потреба в стаціонарній медичній реабілітації мешканців сільського району [Текст] / Голяченко А. О., Мартинюк В. І. // Вісник наукових досліджень. 2000. № 1. С. 9192.

42.

Гончаров Н. Г. Потребность инвалидов вследствие болезней костно-мышечной системы в медико-социальной реабилитации [Текст] / Гончаров Н. Г. // Медико-социальная экспертиза и реабилитация. 2001. № 3. С. 2730.

43.

Гончарова Г. Н. Опыт организации медико-социальной помощи пожилому населению Красноярского края [Текст] / Гончарова Г. Н., Тихонова Н. В. // Здравоохранение Российской Федерации. 2002. № 3. С. 3739.

44.

Горбань Є. М. Наукове забезпечення проблем медико-соціальної експертизи та реабілітації інвалідів [Текст] / Горбань Є. М., Марунич В. В., Жарко Т. Р. // Проблеми медичної науки та освіти. 2004. № 3. С. 57.

45.

Горбунков В. Я. Сравнительная характеристика формирования спроса населения на медицинскую помощь [Текст] / Горбунков В. Я. // Проблемы социальной гигиены, здравоохранения и истории медицины. 2003. № 5. С. 3537.

46.

Гордеев В. И. Качество жизни детей, перенесших неотложные хирургические операции и реанимацию в периоде новорожденности [Текст] : автореф. дис. д-ра мед. наук (детская химрургия) / Гордеев В. И. СПб., 2005. 36 с.

47.

Горобец П. Ю. Применение теста общих навыков ребенка для выявления нарушений нервно-психического развития детей в промышленном городе Гусь-Хрустальный [Текст] / Горобец П. Ю., Ляпунов С. М., Шугаева Е. Н. // Педиатрия. Журнал им. Г. Н. Сперанского. 2004. № 2. С. 7176.

48.

Горохова В. Н. Этико-деонтологические и психологические аспекты деятельности врачей, специалистов по социальной работе и реабилитологов бюро медико-социальной экспертизы [Текст] / Горохова В. Н., Тутов В. С., Мантулин Ф. Д. // Медико-социальная экспертиза и реабилитация. 1999. № 4. С. 911.

49.

Гришина Л. П. Анализ инвалидности в Российской Федерации за 19701999 г.г. и его прогноз до 2015 г. [Текст] / Гришина Л. П., Талалаева Н. Д., Амирова Е. К. // Медико-социальная экспертиза и реабилитация. 2001. № 2. С. 2731.

50.

Грузєва Т. С. Обгрунтування та розробка системи досягнення рівності в охороні здоров’я населення в сучасних умовах стратифікації суспільства [Текст] : автореф. дис. д-ра мед. наук : 14.02.03 / Грузєва Т. С.. К., 2004. 39 с.

51.

Гусакова І. В. Цінність орієнтації підлітків з проявами вегетативної дисфункції [Текст] / Гусакова І. В. // Буковинський медичний вісник. 2003. № 1. С. 2123.

52.

Гусева Н. К. Организационно-методические подходы к формированию территориальной модели реабилитации инвалидов [Текст] / Гусева Н. К., Соколова И. А. // Медико-социальная экспертиза и реабилитация. 2000. № 1. С. 2124.

53.

Дейкун М. П. Моніторингове соціологічне дослідження проблем охорони здоров'я населення [Текст] / Дейкун М. П. // Український медичний часопис. 1999. № 3. С. 8387.

54.

Дементьева Н. Ф. Домашний отпуск (временная выписка) инвалидов, находящихся в психоневрологических интернатах, как метод социальной реабилитации [Текст] / Дементьева Н. Ф., Казаков М. С. // Медико-социальная экспертиза и реабилитация. 1999. № 3. С. 2022.

55.

Дементьева Н. Ф. Концепция социального обслуживания [Текст] / Дементьева Н. Ф. // Медико-социальная экспертиза и реабилитация. 1998. № 2. С. 1216.

56.

Дементьева Н. Ф. Перспектива реабилитационной ориентации центров социального обслуживания [Текст] / Дементьева Н. Ф. // Медико-социальная экспертиза и реабилитация. 1998. № 3. С. 35.

57.

Дементьева Н. Ф. Перспектива реабилитационной ориентации центров социального обслуживания [Текст] / Дементьева Н. Ф. // Медико-социальная экспертиза и реабилитация. 1999. № 2. С. 1113.

58.

Дементьева Н. Ф. Преемственность деятельности стационарных учреждений социального обслуживания по реабилитации инвалидов с психическими нарушениями [Текст] / Дементьева Н. Ф., Казаков М. С. // Медико-социальная экспертиза и реабилитация. 1999. № 1. С. 2830.

59.

Дементьева Н. Ф. Реабилитация больных с психическими нарушениями при некоторых инвалидизирующих заболеваниях и вопросы организации психиатрической помощи в реабилитационном центре для инвалидов [Текст] / Дементьева Н. Ф., Сырников Б. А. // Медико-социальная экспертиза и реабилитация. 1999. № 3. С. 1720.

60.

Дементьева Н. Ф. Социально-трудовая реабилитация нетрудоспособных граждан, находящихся в защищенных условиях [Текст] / Дементьева Н. Ф. // Медико-социальная экспертиза и реабилитация. 1998. № 1. С. 2730.

61.

Дементьева Н. Ф. Социальный патронаж как способ реабилитации инвалидов с психическими заболеваниями