ЗАСТОСУВАННЯ В КОМПЛЕКСНОМУ САНАТОРНО-КУРОРТНОМУ ЛІКУВАННІ ВИСОКОТОНОВОЇ БІОРЕЗОНАНСНОЇ ТЕРАПІЇ ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ : Применение в комплексном санаторно-курортном лечении ВИСОКОТОНОВОИ биорезонансной терапии ПРИ ЗАБОЛЕВАНИЯХ ЩИТОВИДНОЙ ЖЕЛЕЗЫ

Краткое описание

Міністерство охорони здоров’я України
Український НДІ медичної реабілітації та курортології МОЗ України
Одеський Державний медичний університет

На правах рукопису

УДК: 616.441-006.5-085.838

КОЛОДЕНКО ОЛЕНА ВОЛОДИМИРІВНА

ЗАСТОСУВАННЯ В КОМПЛЕКСНОМУ САНАТОРНО-КУРОРТНОМУ ЛІКУВАННІ ВИСОКОТОНОВОЇ БІОРЕЗОНАНСНОЇ ТЕРАПІЇ ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ

14.01.33 медична реабілітація, фізіотерапія та курортологія

ДИСЕРТАЦІЯ

на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник
Ніколаєва Наталія Григорівна
доктор медичних наук, професор

Одеса 2009

З М І С Т

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ ТА ТЕРМІНІВ......

5

ВСТУП ..........................

6

РОЗДІЛ 1. ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОБЛЕМИ ТА ВИЗНАЧЕННЯ ШЛЯХІВ ЇЇ вирішення (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ).........

14

1.1.Розповсюдження захворювань щитоподібної залози серед населення України та особливості патогенетичних механізмів розвитку патології в умовах формування антропогеохімічних аномалій
1.2.Роль порушень мікроелементного складу організму в розвитку патології щитоподібної залози серед населення за умов геохімічних аномалій.
1.3.Методи лікування захворювань щитоподібної залози.........................

14

19

25

РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ......................

36

2.1. Методи вивчення еколого-гігієнічних чинників....................................

36

2.2.Об’єкт та матеріал експериментального дослідження...........................

40

2.3. Моделювання впливу токсигенних чинників на морфофункціональний стан щитоподібної залози у щурів..................

41

2.4. Загальна характеристика хворих.

42

2.5. Загальноклінічні, лабораторні та інструментальні методи дослідження

43

2.6. Методи оцінки нервово-психічного стану та біологічного віку жінок...

45

2.7. Методи оцінки мікроелементного складу крові та сечі....

46

2.8. Методи статистичної обробки .

47

РОЗДІЛ 3. ЧИННИКИ РИЗИКУ РОЗВИТКУ ЗАХВОРЮВАНЬ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ

49

3.1. Характеристика природно-екологічних чинників..............

49

3.2. Роль соціально-економічних умов у формуванні патології щитоподібної залози..

55

РОЗДІЛ 4. РЕЗУЛЬТАТИ ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНИХ ДОСЛІДЖЕННЬ...

59

4.1.Функціональний стан щитоподібної залози....

59

4.2. Обмін мікроелементів ....

64

4.3. Метаболізм білків, жирів та вуглеводів..................

66

4.4 Морфологічний стан щитоподібної залози..

71

РОЗДІЛ 5. РЕЗУЛЬТАТИ КЛІНІЧНОГО ОБСТЕЖЕННЯ ЖІНОК З ЗАХВОРЮВАННЯМИ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ...............................

81

5.1. Функціональний стан щитоподібної залози при захворюваннях щитоподібної залози....

81

5.2. Гомеостаз мікроелементів у хворих при захворюваннях щитоподібної залози

83

5.3. Суб’єктивний та нервово-психічний стан хворих при захворюваннях щитоподібної залози.

86

РОЗДІЛ 6. санаторно-курортнЕ лікування ЖІНОК при ЗАХВОРЮВАННЯх ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ...................................

91

6.1. Лікувальне харчування ....

91

6.2. Бальнеотерапія...

93

6.3. Кліматотерапія...

94

6.4. Високотонова біорезонансна терапія..

94

РОЗДІЛ 7. РЕЗУЛЬТАТИ ВИКОРИСТАННЯ САНАТОРНО-ТЕРАПЕВТИЧНИХ КОМПЛЕКСІВ У ЖІНОК ПРИ ЗАХВОРЮВАННЯХ ЩИТОПОДІБНОЇ ЗАЛОЗИ...

96

7.1. Оцінка ефективності використання санаторно-терапевтичних комплексів.

96

7.1.1. Оцінка безпосередніх та віддалених результатів

96

7.2. Безпосередні результати використання СТК .

97

7.3. Віддалені результати використання СТК...

108

ЗАКЛЮЧЕННЯ

113

ВИСНОВКИ .....................................................................................................

124

Практичні рекомендації..

127

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ........................................................

128

ДОДАТОК 1

151

ДОДАТОК 2

158

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ ТА ТЕРМІНІВ

АлАСТ аланін-амінотрансфераза
АсАТ аспартан-амінотрансфераза
БРТ біорезонансна терапія
ВООЗ всесвітня організація охорони здоров’я
ВНС вегетативна нервова система
ВТБРТ високотонова біорезонансна терапія
вТ3 вільний трийодтиронін
вТ4 вільний тетрайодтиронін
ГГТ гаммаглутамат-трансфераза
ДВЗ дифузно-вузловий зоб
ДНЗ дифузний нетоксичний зоб
Зб. збільшення
ЛФ лужна фосфотаза
МОЗ міністерство охорони здоров’я
НБВ належний біологічний вік
ОТ особиста тривожність
РТ реактивна тривожність
СБВ справжній біологічний вік
СЕС санітарно-епідеміологічна служба
СТК санаторно-терапевтичний комплекс
Т3 трийодтиронін
Т4 тетрайодтиронін
ТТТ тиреотропний гормон
ФСС фонд соціального страхування
ШКТ шлунково-кишковий тракт
ЩЗ щитоподібна залоза

ВСТУП

Характерними рисами ХХI ст. є формування якісно нових соціально-економічних, екологічних та медикосоціальних умов розвитку людства [1 - 3]. Поряд з такими глобальними проблемами як поширення особливо небезпечних інфекційних хвороб (СНІД, пташиний грип, туберкульоз та інші), людство зустрілося з проблемами зростання онкологічної патології, захворювань серцево-судинної та ендокринної систем [4, 5], при цьому темпи підвищення частоти зустрічаємості захворювань щитоподібної залози (ЩЗ) значно випередили, так звані, хвороби цивілізації (стрес, гіпертонічна хвороба та інші) [6 - 8]. Захворювання ЩЗ призводять до зниження фізичної та розумової працездатності, порушенню функції ЩЗ, менструального циклу та репродуктивної функції (безпліддя, невиношування вагітності, передчасні роди) [9 - 14]. В Україні, за статистичними даними, на першому місці за розповсюдженістю серед ендокринної патології в цілому стоїть патологія ЩЗ, яка займає 44 % [15]. За даними фахівців в структурі тиреоїдної патології дифузний нетоксичний зоб складає від 25 до 62 % [16 -19]. Найбільш частіше захворювання ЩЗ зустрічаються у жінок [20, 21].
До причин стрімкого зростання захворювань ендокринної системи, окрім природно-екологічного змін (дефіцит йоду), слід віднести і такі, як зниження серед населення рівня популяційного імунітету та підвищення впливу на організм антропогенних чинників [22 - 24].
За цих умов особлива роль в розбалансуванні відносин в системі „довкілля-організм”, що проявляється в порушенні функції гіпоталамо-тиреоїдної системи, відводиться формуванню антропогеохімічних районів [1, 4, 25 - 27]. Саме до цих районів відноситься значна частина території Одеської області [28, 29].
Враховуючи ці обставини та спираючись на матеріали епідеміологічних досліджень Ю.Г. Покатілова [30], А.В. Скального [31] та інші вважаємо, що успішність боротьби з еколого-залежними захворюваннями лежить в площині знань відносно чинників ризику та особливостей особливостей патогенезу зазначеної патології.
Саме відсутність необхідної інформації щодо чіткого розуміння етіопатогенетичних механізмів в формуванні патології ЩЗ, а також відсутність адекватних медичних технологій стримує процес патогенетично обґрунтованого санаторно-курортного лікування хворих в еколого-залежних районах. Стримуючим чинником на думку Касаткіної Е.П. [32] залишається і відсутність вичерпної інформації щодо струмогенної дії чинників довкілля.
Існуючі на сьогоднішній день методи лікування захворювань ЩЗ побудовані на основі замісної терапії препаратами йоду та тиреоїдних гормонів, використанні нестероїдних протизапальних засобів та імунокоррегуючої терапії, а також фізіотерапевтичних методах лікування (йодобромні ванни, озоно-, лазеротерапія та інш.) [33 - 36], не враховують біологічні ефекти, які формуються в організмі за умов струмогенної дії чинників довкілля (порушення метаболізму мікроелементів, характер змін в функціонуванні вегетативної нервової системи та інш.) [37 - 40]. Окрім того, питання впровадження ефективної системи лікування та профілактики захворювань ЩЗ залишається не вирішеним у зв’язку з відсутністю серед науковців спільної позиції щодо принципів реабілітації хворих з захворюваннями ЩЗ на санаторно-курортному етапі лікування.
Що ж до загальновідомих методів санаторно-курортного лікування, то на думку багатьох фахівців, вони, як правило, сфокусовані на досягненнях загально-біологічних ефектів і в меншій мірі враховують особливість механізмів розвитку патології ЩЗ [41 - 44], при цьому не в повній мірі використовуються природні та преформовані лікувальні фізичні чинники, механізм дії яких спрямований на відновлення та нормалізацію нейрогуморальної регуляції, удосконалення та мобілізацію компенсаторно-пристосувальних і саногенетичних процесів [45 - 47].
Останнім часом з’явилось багато наукових досліджень, що свідчать про позитивний вплив високотонової біорезонансної терапії (ВТБРТ) на серцево-судинну, нервову та інші системи організму [48 - 51], але обґрунтованих даних про використання цього методу для лікуванні захворювань ЩЗ не має.
Таким чином, відсутність досліджень щодо особливостей розвитку патології ЩЗ серед населення, що проживає в умовах інтенсивного антропогенного навантаження (високий рівень нітратів, фторидів та радону) та ефективності сучасних терапевтичних комплексів з ВТБРТ стримує впровадження принципів активаційної медицини в санаторно-курортному лікуванні хворих, що і визначає актуальність подальших досліджень.
Зв'язок дисертаційної роботи з науковими проблемами, планами, темами. Дисертація виконана в рамках планових науково-дослідних робот Українського НДІ медичної реабілітації та курортології «Розробка програми санаторно-курортного лікування жінок з патологією щитоподібної залози з застосуванням фізичних чинників (№ держрегистрації 0108U006718), кафедри загальної гігієни Одеського державного медичного університету «Гігієнічна оцінка стану репродуктивного здоров’я населення в сучасних соціально-екологічних умовах Одеської області та розробка профілактичних рекомендацій» (№ держреєстрації 0100U006460). Фрагменти НДР, що стосуються епідеміологічних досліджень поширеності захворювань щитоподібної залози, визначення чинників ризику, які впливають на розвиток патології щитоподібної залози в Одеській області та розробки комплексів санаторно-курортного лікування виконані безпосередньо здобувачем.
Мета дослідження. Підвищити ефективність лікування пацієнтів з захворюваннями щитоподібної залози шляхом розробки санаторно-курортних комплексів на основі клімато-, бальнео-, дієто- та високотонової біорезонансної терапії з урахуванням етіопатогенетичних особливостей розвитку патології серед населення, що проживає в зонах формування антропогеохімічних аномалій.
Завдання дослідження:
1. Оцінити поширеність захворювань щитоподібної залози в Одеській області на основі санітарно-гігієнічних досліджень та визначити роль чинників ризику, які впливають на розвиток патології щитоподібної залози.
2. В експериментальних умовах на щурах за допомогою біохімічних та морфологічних методів дослідження вивчити вплив найбільш поширених в Одеській області антропогенних чинників навколишнього середовища (нітрати, фториди та радон) на морфо-функціональний стан щитоподібної залози.
3. На підставі проведення комплексних досліджень (клінічних, ультразвукового, біохімічних, загально-функціональних та нервово-психічних) визначити особливості перебігу захворювань щитоподібної залози у мешканців Одеської області.
4. Розробити і обґрунтувати комплекси санаторно-курортного лікування хворих з захворюваннями щитоподібної залози, що включають клімато-, дієто-, бальнео- та високотонової біорезонансної терапії.
5. Провести порівняльний аналіз використання різних санаторно-курортних комплексів у пацієнтів з захворюваннями щитоподібної залози, вивчити їх ефективність на підставі аналізу безпосередніх та віддалених результатів, розробити показання до їх диференційованого призначення в залежності від перебігу захворювання.
Об’єкт дослідження чинники ризику, які впливають на розвиток патології щитоподібної залози в Одеській області; клініко-функціональні та метаболічні прояви захворювань щитоподібної залози у мешканців Одеської області.
Предмет дослідження вплив нітратів, фторидів, радону на морфо-функціональний стан щитоподібної залози щурів в експерименті; клінічний перебіг, динаміка функціональних та лабораторних показників у хворих з патологією щитоподібної залози під впливом розроблених комплексів санаторно-курортного лікування
Методи дослідження: еколого-гігієнічні, клініко-анамнестичні, ультразвукові, біохімічні (гормональний стан, мікроелементний стан, білки, ліпіди та вуглеводи), морфологічні та статистичні.
Наукова новизна. Встановлено, що високий ризик розвитку захворювань щитоподібної залози на території Одеської області пов’язаний не тільки з дефіцитом надходження йоду, але й з незбалансованістю мікроелементного гомеостазу крові (зниження цинку, марганцю, заліза), що виникає під впливом чинників навколишнього середовища, а саме формування антропогеохімічних аномалій з підвищеним вмістом у воді нітратів, фторидів, а в районах тектонічних розломів підвищеного рівня радонового випромінювання.
Встановлено, що найбільш розповсюдженою патологією в Одеській області є дифузний нетоксичний зоб I ступеню та вузловий зоб. Захворювання щитоподібної залози майже у 5 разів частіше зустрічаються у жінок.
Вперше в умовах експерименту на щурах доведено, що нітрати, фториди та радон призводять до розладу функціонування гіпоталамо-тиреоїдної системи, зниження рівня ессенціальних мікроелементів, порушення морфофункціонального стану щитоподібної залози, зміни яких залежать від дози та терміну дії токсичних чинників.
На підставі комплексних досліджень, встановлено, що для жінок репродуктивного віку з захворюваннями щитоподібної залози характерні порушення нервово-психічного стану з високим рівнем особистої тривожності, прискорення темпів старіння організму, дисбаланс показників діяльності вегетативної нервової системи, зниження таких ессенціальних мікроелементів як, залізо, цинк, марганець, мідь та підвищення рівня важких мікроелементів, зокрема нікелю. Майже у половини обстежених з патологією щитоподібної залози було виявлено субклінічний гіпотиреоз.
Запропоновані комплекси санаторно-курортного лікування хворих з патологією щитоподібної залози (перший комплекс включав: клімато- та бальнеотерапію, другий додатково лікувальне харчування на основі морепродуктів, третій був доповнений високотоновою біорезонансною терапією) у всіх випадках були достатньо ефективними. При цьому, найбільш виразні позитивні зміни мали місце при застосуванні санаторно-терапевтичного комплексу, який поєднував клімато- та бальнеотерапію (йодобромні ванни), лікувальне харчування на основі морепродуктів та високотонову біорезонансну терапію (патент України №26893 на корисну модель «Спосіб лікування ендемічного зобу» (Бюл. №16, 2007г.)
Використання високотонової біорезонансної терапії в поєднанні з кліматотерапією, лікувальним харчуванням на основі морепродуктів та йодобромними ваннами забезпечило не тільки покращення загально-біологічних функцій, нервово-психічного та вегетативного стану, але й сприяло покращенню морфофункціонального стану щитоподібної залози (нормалізації тиреоїдних гормонів, зменшенню їх розмірів та редукції вузлових утворень), що приводило до покращення якості життя. Застосування високотонової біорезонансної терапії в комплексному санаторно-курортному лікуванні приводило до оптимізації власних регуляторних процесів за умов корекції білкового та макро- мікроелементного гомеостазу, які реалізовувались на фоні мобілізації неспецифічних саногенетичних механізмів і в цілому забезпечило досягнення добрих результатів у 85,7 % пацієнтів. При порівняльному аналізі віддалених результатів було доведено, що санаторно-терапевтичний комплекс, до складу якого входила ВТБРТ був більш ефективним, ніж інші комплекси позитивні результати зберігались у 77,4% хворих протягом року.
Практична значимість роботи. Встановлено, що еколого-гігієнічні чинники грають важливу роль в етіопатогенезі захворювань щитоподібної залози. При обстежені жінок з цією патологією, що проживають в Одеській області, виявлені порушення мікроелементного гомеостазу, а саме зниження таких ессенціальних мікроелементів, як залізо, цинк, марганець та мідь та підвищення рівнів нікелю.
Запропонований санаторно-терапевтичний комплекс з використанням високотонової біорезонансної терапії разом з бальнео-, дієто-, та кліматотерапією приводить до зменшення розмірів щитоподібної залози, відновлення гормонального, мікроелементного, нервово-психічного стану та до покращення якості життя.
Розроблені санаторно-терапевтичні комплекси впроваджено у практику роботи санаторію «Біла акація» (м. Одеса), оздоровчого центру «Чабанка» (м. Одеса), клінічного санаторію «Жовтень» (м. Київ).
Особистий внесок автора. Автором самостійно вивчено стан проблеми, проведено інформаційно-патентний пошук, відбір і розподіл хворих за групами та їх повне клінічне обстеження, аналіз і інтерпретація результатів суб’єктивних, фізікальних та лабораторно-інструментальних досліджень, відбір матеріалу для морфологічних та біохімічних досліджень. Лабораторні й інструментальні методи дослідження проведено спільно з фахівцями відповідного профілю.
Автором проаналізовано дані звітів Одеської обласної та районних санітарно-епідеміологічних служб. В умовах експерименту на щурах вивчено вплив токсичних чинників на морфо-функціональний стан щитоподібної залози.
Ведення первинної медичної документації, статистична обробка отриманих даних та аналіз матеріалів дослідження, формулювання мети, завдань і висновків, узагальнення результатів дослідження, оформлення роботи проведені самостійно при консультативній допомозі наукового керівника.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи доповідались і обговорювались на наукових та науково-практичних конференціях, зокрема: науково-практична конференція Вчені майбутнього” (2002 р., м. Одеса), науково-практична конференція, присвячена 100-річному ювілею кафедри загальної гігієни Одеського державного медичного університету (2003 р. м. Одеса), республіканська науково-практична конференція «Лікування та реабілітація у загальній практиці сімейній медицині» (2007 р. м. Одеса); IV національний конгрес фізіотерапевтів та курортологів «Медична реабілітація сучасна система відновлення здоров’я» (2007 р., АР Крим, м. Ялта-Місхор), науково-практична конференція медпрацівників Укрзалізниці та санаторно-курортних закладів України «Теорія та практика курортної справи) (2008 р., м. Хмільник); VIII та IХ наукові сесії Українського НДІ медичної реабілітації та курортології (2008, 2009 рр.); науково-практична конференція молодих вчених, присвячена 85-річчу ХМАПО «Медична наука: сучасні досягнення та інновації» (20 листопада 2008 р., м. Харків).
Апробація роботи проведена на розширеному засіданні вченої ради Українського НДІ медичної реабілітації та курортології та співробітників кафедри загальної гігієни Одеського державного медичного університету.
Публікації по темі дисертації. Автором надруковано 18 робіт, в том числі 4 статі у журналах, що входять у перелік ВАК, 1 патент України на корисну модель.
Обсяг та структура дисертації. Дисертація складається з вступу, аналітичного огляду літератури, 7 розділів власних досліджень, висновків, списку використаних джерел, 2 додатків. Робота викладена на українській мові на 121 сторінках машинописного тексту, містить 30 таблиць, 15 рисунка, список використаних джерел включає 218 найменувань (українських та російських авторів 134, іноземних авторів - 84).

Список литературы

ВИСНОВКИ

В дисертації наведене вирішення наукового завдання з підвищення ефективності лікування хворих при захворюваннях ЩЗ шляхом розробки санаторно-терапевтичних комплексів на основі клімато-, бальнео-, дієто та високотонової біорезонансної терапії з урахуванням етіопатогенетичних особливостей розвитку патології серед населення, що проживає в зонах формування антропогеохімічних аномалій.
1. Встановлена кореляційна залежність між санітарно-гігієнічними умовами проживання населення Одеської області та рівнем розповсюдженості захворювань щитоподібної залози. Доведено, що до основних чинників, що впливають на стан здоров’я населення Одеської області слід віднести зміни по вмісту мікроелементів у питній воді (заліза, мідь та марганець). Встановлено, що характерною особливістю в формуванні на території Одеської області антропогеохімічних аномалій є підвищення вмісту в питній воді нітратів (90,6 мг/дм3) та фторидів (1,92 мг/дм3). Крім того, в районах тектонічних розломів санітарні умови проживання населення характеризуються підвищеним рівнем радонового випромінювання (700 - 1585 Бк/дм3).
2. В умовах експерименту доведено, що вплив на організм нітратів, фторидів та радону проявляється в розбалансуванні гіпоталамо-тиреоїдної системи та синтезу тиреоїдних гормонів, порушенні метаболізму мікроелементів (зменшення концентрації Cu, Fe, Zn та підвищення рівнів Cd, Pb), з наступним розвитком гіпертрофічно-адематозних змін в тканині ЩЗ.
3. Встановлено, що для жінок з захворюваннями щитоподібної залози характерно порушення нервово-психічного стану з високим рівнем особистої тривожності, прискорення темпів старіння організму (у 70,6 % пацієнток зареєстровано IV та V функціональний клас біологічного віку) та дисбаланс показників функціонування вегетативної нервової системи (ейтонія тільки у 3,5 % обстежених жінок).
4. Доведено, що для жінок з захворюваннями щитоподібної залози характерним є зниження таких ессенціальних мікроелементів, як залізо (на 23,9 %), цинк (на 45,4 %), марганець (на 50,0 %) та мідь (на 75,0 %) та підвищення рівня важких мікроелементів, зокрема нікелю у жінок з дифузним нетоксичним зобом (на 50,0 %).
5. Застосування санаторно-терапевтичних комплексів з використанням клімато-, дієто- та бальнеотерапії сприяє відновленню гормонального, мікроелементного, нервово-психічного станів та покращенню якості життя пацієнтів з захворюваннями ЩЗ.
6. Використання високотонової біорезонансної терапії в комплексі з дієто-, бальнео- та кліматотерапією у хворих с захворюваннями щитоподібної залози дозволяє:
· значно покращити загально-функціональні можливості організму зменшити відхилення між календарним та біологічним віком на 76,3 %;
· знизити рівень реактивної та особистої тривожності, покращити стан вегетативної нервової системи збільшити кількість жінок з ейтонією на 36,2 %.
· збалансувати рівні мікроелементів у крові за рахунок підвищення заліза на 33,3 %, цинку на 82,4 %, міді 28,6 %, марганцю на 100 % та йоду на 55,3 %.
· значно покращити структуру щитоподібної залози у 84,6 % жінок при ультразвуковому досліджені відмічалось покращення структури щитоподібної залози (зменшення об’єму щитоподібної залози, розмірів вузлів та кількості вузлових утворень);
7. Застосування запропонованого санаторно-терапевтичного комплексу з урахуванням етіопатогенетичних особливостей захворювань щитоподібної залози із використанням високотонової біорезонансної терапії в комплексі з дієто-, бальнео- та кліматотерапією забезпечило досягнення добрих безпосередніх результатів у 85,7 % жінок та збереження добрих віддалених у 77,4% пацієнтів.

Практичні рекомендації
1. У зонах антропогенного забруднення слід регулярно проводити скрінінгове обстеження мешканців, з метою виявлення патології щитоподібної залози.
2. В комплексному санаторно-курортного лікуванні пацієнтів з ЗЩЗ необхідно використовувати кліматотерапію, а саме прогулянки до моря, які забезпечують оксигенацію та насиченість організму йодом, а також грають роль загальнооздоровчого та адаптогенного чинника.
3. Для корекції мікроелементного гомеостазу пацієнтів з ЗЩЗ слід призначати лікувальне харчування на основі морепродуктів, що дозволяє задовільнити потребу організму в основних нутрієнтах (кількість білка на рівні 93 г/доб.) та мікроелементами (I 150 мкг/доб., Fe 18 мг/доб., Zn 15 мг/доб., Mn 2,5 мг/доб., Cu 2 мг/доб.).
4. В комплексному санаторно-курортному лікуванні дифузного та вузлового зобу доцільно використовувати ВТБРТ, яка сприяє збалансуванню нейроендокринної системи, гомеостатичному регулюванню та підвищенню ефективності лікування. Для ВТБРТ може бути використано апарат «HiToP-184» (фірма GBO, Німеччина). Електроди накладають на вазорепторні ділянки 2 електроди на долонну поверхню зап’ястків, 2 на задню поверхню нижньої третини гомілок (або на підошви) та 1 на комірцеву ділянку, пацієнт знаходиться в положенні лежачі на спині; ВТБРТ проводиться 3 рази на тиждень, тривалість процедури 60 хв., на курс 10 процедур.
5. При санаторно-курортному лікуванні ЗЩЗ перевагу слід віддавати санаторно-курортному комплексу, який включає клімато-, бальнео-, дієтотерапію та ВТБРТ, що забезпечує досягнення добрих безпосередніх та віддалених результатів у 77,4% пацієнтів.

СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ

1. Агаджанян Н.А. Экологобиогеохимические факторы и здоровье человека / Н.А. Агаджанян, В.Л. Сусликов // Экология человека. 2000. №1. С. 3 5.
2. Экология, здоровье, качество жизни: (очерки системного анализа) / Н.А. Агаджанян, Г.П. Ступаков, И.Б. Ушаков [и др.]. М: Астрахань: Из-во АГМА, 1996. 251 с.
3. WHO. Global Database on Iodine Deficiency Iodine status worldwide” Geneva. 2004, 48 p.
4. Загородній М.П. Вплив екологічно несприятливого довкілля на функціональний стан гіпофізарно-тиреоїдної системи у дітей / М.П. Загородній, І.В. Пилипець // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1999. - №1. С.39-43.
5. Олійник В.А. Патологія щитовидної залози в Україні (епідеміологія та регіональні особливості) / В.А. Олійник // Журнал практичного лікаря. 2001. - №2. С. 5-7.
6. Абушакманова А.Х. Особенности гормонального гомеостаза в неблагоприятных производственных и экологических условиях / А.Х. Абушакманова // Гигиена и санитария. 2001. №2. С. 28-39.
7. Боднар П.М. Йоддефіцитні розлади актуальна медико-соціальна проблема / П.М. Боднар // Лікарська справа. 2001. №3. С. 8 10.
8. Kahali G. Cardiovascular and aterogenic aspects of subclinical hypothyroidism / G. Kahali // Thyroid. 2000. Vol.10, № 8. P. 665679.
9. Базарбекова Р.Б. Влияние хронического йодного дефицита на состояние здоровья беременных женщин и рожденных ими детей / Р.Б. Базарбекова // Здравоохранение Казахстана. 1995. №3. С. 35 38.
10.Богданова Т.И. Патология щитовидной железы у детей: атлас / Т.И. Богданова, В.Г. Козырицкий, Н.Д. Тронько. К: Чернобыльинтер-информ, 2000. 160 с.
11.Кандрор В.И. Молекулярно-генетические аспекты тиреоидной патологии / В.И. Кандрор // Проблемы эндокринологии. 2001. Т.47, №5. С. 3-10.
12.Татарчук Т.Ф. Состояние щитовидной железы и репродуктивная система женщин / Т.Ф. Татарчук, В.А. Олейник, Т.О. Мамонова // Журнал практичного лікаря. 1999. - №5. С.32-37.
13.Татарчук Т.Ф. Репродуктивная система женщин и нарушения функции щитовидной железы / Т.Ф.Татарчук, В.А. Олейник, Т.О. Мамонова // Вісник асоціації акушерів-гінекологів України. 2000. - №4. С.16-23.
14.The spectrum of thyroid disorders in an iodine-deficient community: the Pescopagano survey / Aghini-Lombardi E., Antonangeli L., Martino E. [et al.] // J.Clin.EndocrinoLMetab. - 1999. - Vol.84. - P.561-566.
15.Олійник В.А. Сучасні проблеми тиреоїдології в Україні / В.А. Олійник // Ендокринологія. 2001. Т.6. Додаток. С. 236.
16.Миронюк Н.І. Розповсюдженість і захворюваність на ендемічний дифузний та вузловий зоб і рак щитоподібної залози у дітей та дорослих західних областей України / Н.І. Миронюк, В.І. Турчин, І.А. Лазанчук // Львівський медичний часопис. 2004. Т.10, №1. С. 70-75.
17.Тронько М.Д. Щитовидна залоза і радіація (фундаментальні та прикладні дослідження) / М.Д. Тронько, Т.І. Богданова // Журнал АМН України. 2006. - Т.12, №1. С.40-49.
18.Структура тиреоидной патологии у детей из йоддефицитных регионов // Т.Е. Таранущенко, С.А. Догадин, А.Я. Панфилов [и др.] // Российский педиатрический журнал. 1999. - №3. С.30-33.
19.Черенько М.П. Погляди на сучасний стан тиреоїдних захворювань, принципи їх діагностики та лікування / С.М. Черенько // Вісник наукових досліджень. 2001. №4. С. 10 -11.
20.Репродуктивная гинекология. В 2 т.: пер. с англ. / Под ред. С.С. Йена, Р.Б. Джаффе. М.: Медицина, 1998. Т.1.- 704 с. Т.2.- 432 с.
21.Glinoer D. Maternal and fetal impact of chronic iodine deficiency / D. Glinoer // Clinical Obstetrics and Gynecology. 1997. Vol.40., №1. P. 102 -116.
22.Герасимов Г.А. Влияние ионизирующей радиации на щитовидную железу / Г.А. Герасимов // Проблемы эндокринологии. 1991. Т.37, №4. С. 64-67.
23.Єршова Г.И. Физиотерапия в комплексном лечении тиреоидитов / Г.И. Єршова, И.Б. Пруцкова // Вопросы курортологии, физиотерапии и лечебной физической культуры. 2004. №1. С. 21 23.
24.Delange F. The thyroid gland / F. Delange, D.A. Fischer // Clinical Pediatric Endocrinology. Oxford: Blackwell Science, 1995. - P.397-433.
25.Велданова М.В. Эндемический зоб как микроэлементоз / М.В. Велданова // Медицинский научный и учебно-методический журнал. 2001. №6. С.150-173.
26.Гембицкая Т.В. О системной оценке действия природных факторов на организм человека / Т.В. Гембицкая, А.В. Храмов // Вестник новых медицинских технологий. 1999. Т. 6, №2. С. 31-32.
27.Сиваченко Т.П. Профілактика тиреоїдної патології при комбінованому впливі радіації та йодної ендемії / Т.П. Сиваченко, В.Г. Бебешко, В.В. Єлагін [та ін.] // Ендокринологія. 2001. Т.6 Додаток. С.272.
28.Оценка санитарных условий проживания населения в зоне западного Причерноморья и обоснование гигиенических рекомендаций по их оздоровлению: автореф. дис. на соиск. учен. степ. канд. мед. наук: спец. «гигиена» / Л.Г. Засипка. Одесса, 1994г. 24с.
29.Кадастры и атлас карт медико геологических аномалий на территории Одесской области / под ред. А.И. Сидяченко. Одесса, 1991. 76с.
30.Покатилов Ю.Г. Биогеохимия элементов, нозогеография юга Средней Сибири / Ю.Г. Покатилов. Новосибирск: Наука, Сиб. отд-ние, 1992. 168с.
31.Скальный А.В. Микроэлементозы человека: гигиеническая диагностика и коррекция / А.В. Скальный // Микроэлементы в медицине 2000. - №1. С. 2-8.
32.Касаткина Э.П. Актуальные вопросы тиреоидологии / Э.П. Касаткина // Российские медицинские вести. 2001. - №1. С.46-51.
33.Балаболкин М.И. Решенные и нерешенные вопросы эндемического зоба и йоддефицитных состояний / М.И. Балаболкин // Проблемы эндокринологии. 2005. Т. 51, №4. С. 31 37.
34.Ежов В.В. Физиотерапия для врачей общей практики: руководство для врачей / В.В. Ежов, Ю.И. Андрияшек. Симферополь; Ялта. 2005. 399 с.
35.Саидова Ф.Х. Современные аспекты диагностики и лечения полинодозного эутиреоидного зоба / Ф.Х. Саидова // Ендокринологія. 2001. Т.6., №2. С.221-227.
36.Toft A. Thyroid hormone treatment, how and when? / A. Toft // Thyroid International. 2001. No 4. P. 1618.
37.Оценка эффективности долгосрочной профилактики йоддефицита методом биологического мониторинга / А.В. Древаль, О.А. Нечаева Т.С. Камышина [и др.] // Проблемы эндокринологии. 2000. Т. 46, №2. С.42-45.
38.Gharib H. Current evaluation of thyroid nodules / H. Gharib // Trends Endocrinol Metab. 1994. Vol. 5. P. 365-369.
39.Gomez-Martinez F. Iodine deficiency disorders / F. Gomez-Martinez, G.A. Alvarez-Olvera // Gazeta Medica De Mexico. 1997. Vol.133. P. 455-460.
40.The prevalence of thyroid dysfunction in a population with borderline deficiency / N. Knudsen, T. Jorgensen, S. Rasmussen [et al.] // Clin. Endocrinol. 1999. Vol.51. P. 361-367.
41.Йоддефицитные состояния и подходы к их профилактике у детей и подростков, проживающих в Новосибирске (итоги 10-летнего изучения) / Н.А. Пальчикова, В.Г. Селятицкая, И.Ш. Герасимова [и др.] // Микроэлементы в медицине. 2001. - №2 (4). С.23-30.
42.Гигиенический аспекты профилактики йоддефицитных состояний / Л.П. Волкотруб, Н.Р. Караваев, Н.С. Зинченко, А.Т. Ягудина // Гигиена и санитария. 2000. - №3. С.28-31.
43.Кравченко В.І. Профілактика йоддефіцитних захворювань, основні напрямки та проблеми / В.І. Кравченко, В.І. Турчин // Патогенетичні аспекти фармакотерапії ендокринних захворювань. Харків, 2002. С.62-63.
44.Lutynski R. National Institute of Hygiene in Warsaw: an initiator of iodine prophylaxis / R. Lutynski // Roczniki Panstwowego Zakiadu Higieny. 1998. Vol.49. P. 409-413.
45.Крадинова Е.А. Применение факторов санаторно-курортного лечения у детей с сердечно-сосудистыми заболеваниями при сочетанной тиреоидной патологии / Е.А. Крадинова // Вестник физиотерапии и курортологии. 2003. №4. С.41- 44.
46.Антиоксиданты в комплексной терапии метаболического синдрома и аутоиммунного тиреоидита / Н.А. Кравчун, А.В. Казаков, И.В. Чернявская, О.В. [и др.] // Проблеми ендокринної патології. 2006. №4. С. 28 32.
47.Физические методы в лечении и медицинской реабилитации больных и инвалидов / под ред. И.З.Самосюка. К.: Здоров’я, 2004.— 622 с.
48.Иванова Ф. Е. Биорезонансная стимуляция, как метод лечения системной остеопении у детей с патологией щитовидной железы / Ф. Е. Иванова // Вестник физиотерапии и курортологии. 1994. Т.13, № 1. С. 23-25.
49.Логачев М.Ф. Влияние высокотоновой терапии на гормонально-метаболические параметры организма детей с детским церебральным параличом / М. Ф. Логачев, Е. Ю. Сергеенко, Б .А. Поляев [и др.] // Педиатрия. 2007. Т. 86, № 6. С. 72-74.
50.Мещерякова И.В. / Опыт применения высокотоновой (биорезонансной) терапии в санатории-профилактории «Надежда». И.В. Мещерякова, Т.А. Попова // Курортные ведомости. 2005. № 2. С. 170-171.
51.Шмакова И.П. Применение высокотоновой терапии в реабилитации больных дисциркуляторными энцефалопатиями I-II стадии / И.П. Шмакова, Я.С. Афанасьева // International Journal on Immunorehabilitation. Вып. «Физиология и патология иммунной системы». 2004. Т. 6, №1. С. 178 179.
52.Стан щитоподібної залози у дітей Івано-Франківської області, що проживають у гірських йоддефіцитних районах / І.Г. Бабенко, Л.Д. Непорада, Н.В. Скрипник [та ін.] // Ендокринологія. 2001. Т.6. Додаток. С. 9.
53.Боцюрко В.І., Скрипник Н.В., Тимків І.С. Проблема йодного дефіциту та його подолання на Прикарпатті / В.І. Боцюрко, Н.В. Скрипник, І.С. Тимків // Проблемы эндокринологии. 2006. Т. 52, №3. С. 84 88.
54.Макар Р.Д. Йоддефіцитні розлади як проблема здоров’я суспільства. Основи діагностики, профілактики та лікування ендокринних захворювань / Р.Д. Макар, Д.А. Макар, Ю.М. Вендзилович; під ред. Я.І.Томашевського. Львів.: ЦТШ, 1999. С.195-220.
55.Delange F. The disorders induced by iodine deficiency / F. Delange // Thyroid. - 1994. - Vol.4. - P.107-128.
56.Гилязутдинов И.А. Нейроэндокринные синдромы и заболевания / И.А. Гилязутдинов, З.Ш. Гилязутдинова. М.: МЕДпресс-информ, 2008. 432 с.
57.Связь объема щитовидной железы с антропометрическими параметрами физического развития / В.С. Паршин, А.А. Ильин, Г.П. Тарасова, Т.Т. Гарбузова // Вестник РАМН. 1997. - №2. С.41-44.
58.Функциональное состояние гипоталамо-гипофизарной-тиреоидной системы при эутиреоидной гиперплазии щитовидной железы / Н.Т. Старкова, С.И. Сурков, А.Н. Назаров [и др.] // Проблемы эндокринологии. 1991. - №1. С.6-7.
59.Regulation by Human Chorionic Gonadotropin of Sodium / F. Arturi, L. Lacroix, I. Presta [et al.] / Idide Symporter Gene Expression in the JAr Human Choriocarcinoma Cell Line Endocrinology. - 2002. Vol. 143(6). P. 2216 - 2220.
60.Кашин В.К. Биогеохимия, фитофизиология и агрохимия йода. / В.К. Кашин. Л.: Наука, 1987. 261с.
61.Koehrle J. How does iodine reach the thyroid gland? Recent studies of the sodium-iodide symporter / J. Koehrle, C. Schmutzler // Internist. 1998. Vol.39. P. 560-565.
62.Микроэлементозы человека / А.П. Авцин, А.А. Жаворонков, М.А. Риш, Л.С. Строчков. М.: Медицина, 1991. 496 с.
63.Жукова Г.Ф. Йод. Содержание в пищевых продуктах и суточное потребление с рационом питания / Г.Ф. Жукова, С.А. Савчик, С.А. Хотимченко // Микроэлементы в медицине. 2004. №3. С. 1-16.
64.Штенберг А.И., Окорокова Ю.И. Значение фактора питания в развитии эндемического зоба / А.И. Штенберг, Ю.И. Окорокова. М., 1968. 58с.
65.Доценко В.А. Теоретические и практические проблемы питания здорового и больного человека / В.А. Доценко // Вопросы питания. 2004. Т. 73, №6. С. 36 39.
66.Коломийцев Р.Д. Микроэлементы в медицине / Коломийцев Р.Д., Габович Р.Д.. М.: Медицина, 1970. 287 с.
67.Dunn J.T. Update on intrathyroidal iodine metabolism / J.T. Dunn, A.D. Dunn. // Thyroid. 2001. Vol.11, No.5. P. 407-14.
68.Йодне забезпечення та ендемія зоба у дитячого населення Північного регіону України / М.Д. Тронько, В.І. Кравченко, Р. Бертоліні [та ін.]// Журн. АМН України. 2003. Т.9, №1. С. 52-61.
69.Бурумкулова Ф.Ф. Заболевания щитовидной железы и беременность / Ф.Ф. Бурумкулова, Г.А. Герасимов // Проблемы эндокринологии. 1998. Т. 44, №2. С. 27 32.
70.Велданова М.В. Клинические аспекты увеличения щитовидной железы у детей / М.В. Велданова, М.Б. Анциферов // Русский мед. журнал. 2000. Т.7, №4. С. 163-167.
71.Особенности йоддефицитных состояний у детей в условиях воздействия экологических факторов / Н.В. Зайцева, М.А. Земленова, Т.И. Тырыкина, О.В. Долгих // Актуальные проблемы заболеваний щитовидной железы. М., 2000. С.56.
72.Оценка тиреоидного и микроэлементного статуса у беременных женщин в условиях йоддефицита / Л.Б. Нугманова, Н.Б. Убайдуллаева, С.Ю. Ерохина, Л.И. Жук // Актуальные проблемы современной эндокринологии: материалы IV Всерос. конгресса эндокринологов, С-Пб., 2001. С. 352.
73.Екскреція йоду з сечею у школярів гірських районів Львівської та Чернівецької областей України / В.А. Олійник, Н.М. Карабун, О.В. Мараховський [та ін.] // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 1998. - №4. С. 45-46.
74.Тотоян Э.С. Репродуктивная функция женщин при патологии щитовидной железы / Э.С. Тотоян // Акушерство и гинекология. 1994. - №1. С.8-10.
75.Тронько Н.Д. Медицинские аспекты йоддефицитных заболеваний детей и подростков / Н.Д. Тронько, Е.В. Большова, О.В. Шаблий // Проблемы детской эндокринологии. Киев, 1998. С. 21-23.
76.Thyroid volume and urinary iodine in European schoolchildren: standardization of values for assessment of iodine deficiency / F. Delange, G. Benker, P.Caron [et al.] // Eur.J.Endocrinol. 1997. - Vol. 136.No.2. - P.180-187.
77.Гельфранд М., Редфери К., Сокс Г., Скрининговые обследования для выявления заболеваний щитовидной железы. Часть II. Клинические рекомендации / М. Гельфранд, К. Редфери, Г. Сокс // Международный журнал медицинской практики. 1999. - №11. С.49-50.
78.Профілактика ендемічного зобу у дітей, які проживають у регіонах низько інтенсивного випромінювання та йодної недостатності / В.Г. Бебешко, Сиваченко Т.П., Єлагін В.В. [та ін.] // Фармацевтичний журнал. 2005. №2. С. 50-57.
79.Караченцев Ю.І. Захворюваність на зоб у районах йоддефіциту і радіоактивного забруднення / Ю.І. Караченцев // Вісник наукових досліджень. 2001. - №4. С. 5 9.
80.Ковальский В.В. Геохимическая экология / В.В. Ковальский. М.: Наука, 1974. 299 с.
81.Косцик Н.Р. Генетична та середовищна компонента у розвитку екозалежних тиропатій / Н.Р. Косцик // Практическая медицина. 1999. №3-4 С.111-114.
82.The Colorado thyroid disease prevalence study / G.I. Canaris, N.R. Manovitz, G.M. Mayor, E.G. Ridgway // Arch.Intern.Med. 2000. Vol.160. P.526-534.
83.Large goiter as a maladaptation to iodine deficiency / J.E. Dumont, A.M. Ermans, C. Maenhaut [et al.] // Clin. Endocrinol. 1995. Vol. 4-3. P.1-10.
84.WHO-UNICEF-ICCIDD. Assesment of the Deficiency disorders and monitoring their eliminations. Geneva WHO/NUT, 2001. P. 1-107.
85.Gaitan E. Endemic goiter and endemic Thyroid disorders / E. Gaitan, N.S. Nelson, G.V. Poole // Word J. Surg. 1991. - Vol. 15. - P.205-215.
86.Is residence in areas of endemic goiter a risk factor for thyroid cancer? M. Galanti, P. Sparen, A. Karlsson [et. al.] // Int. J. Cancer. - 1995. - Vol. 61. -P. 615-621.
87.Epidemiology of thyroid diseases in iodine sufficiency / P. Lind, W. Langsteger, M. Molnar [et al.] // Thyroid. 1998. Vol.8. P. 1179-1183.
88.Indicators for assessing Iodine, Deficiency Disorders and their control through salt iodization. World Health Organization, United Nations Children's Fund, International Council for Control of Iodine Deficiency Disorders. - WHO/NUT/94.6. - Geneva: WHO, 1994. - P. l-55.
89.Вегетативный статус детей, проживающих в условиях йодной недостаточности / А.А. Бонецкий, О.К. Обидна, Р.Б. Султаналиева [и др.] // Проблемы эндокринологии. 1999. №6. С.18 20.
90.Щеплягина Л.А. Тиреоидная патология: беременность и состояние здоровья детей / Л.А. Щеплягина, О.С. Нестеренко, Н.А. Курмачева // Российский педиатрический журнал. 2001. №2. С. 38-40.
91.Jalil M.Q. Epidemiological study of endemic cretinism in a hyperendemic area / M.Q. Jalil, M.J. Mia, S.M. Ali // Bangladesh Med. Res. Counc. Bul. 1997. Vol.23. P. 34-37.
92.Pandav C.S. Iodine Deficiency Disorders in Livestock. Ecology and Economics / C.S. Pandav, A.R. Rao. New Delphi: Oxford University Press publ., 1997. 312 p.
93.Лузанчук І.А. Ендемія зоба серед дітей Харківської, Дніпропетровської, Донецької областей та Автономної Республіки Крим / І.А. Лузанчук, В.І. Кравченко, В.І. Турчін // Ендокринологія. 2004. Т.9, №2. С.46 53.
94.Боцюрко В.І. Проблема йодного дефіциту на Прикарпатті / В.І. Боцюрко // Ендокринологія. 2001. Т. 6. Додаток. С. 34.
95.Оцінка тяжкості йодної профілактики у Карпатському регіоні / В.І. Паньків, В.А. Маслянко, Н.В. Пашковська [та інш.] // Буковинський медичний вісник. 2001. Т. 5, №1. С.7-10.
96.Турчин В.І. Епідеміологія захворювань щитоподібної залози серед дитячого населення північного регіону України / В.І. Турчин, І.А. Лазарчук, Я.Б. Кульчинська // Ендокринологія. 2001. Т.6. Додаток. С.305.
97.Засипка Л.Г. До питань впливу радону на стан здоров’я населення, що проживає в умовах формування біогеохімічних аномалій / Засипка Л.Г., Колоденко В.О. // Досягнення біології та медицини. 2003. № 1. С. 49-54.
98.Розповсюдженість зоба та йодний дефіцит у дітей в Північному регіоні України / В.І. Турчин, В.І. Кравченко, Лузанчук І.А [та ін.] // Вісник вінницького державного медичного університету. 2003. С. 343-345.
99.Киселева Т.П. Аутоиммунный тиреоидит в очаге зобной эндемии / Киселева Т.П. // Актуальные проблемы заболеваний щитовидной железы. М., 2000. С. 68.
100. Частота зоба та йодної недостатності у дітей і підлітків з радіаційно забрудненних районів Житомирської області / М.Д. Тронько, В.І. Кравченко, Р. Бертоліні [та ін.] // Ендокринологія. 2002. Т.7, №2. С.154-161.
101. К вопросу о возможных причинах автономной аденомы щитовидной железы В.Д. Семенов, Л.А. Сверчкова, Ядав Шаши Кумар [и др.] // Микроэлементы в медицине 2001. -№2. С. 36-41.
102. Терещенко И.В. Эндемический зоб в экологически загрязненной местности / И.В. Терещенко. Пермь, 1996. 12 с.
103. Терпухова О.В. Эндемический зоб у детей в условиях современного промышленного города / О.В. Терпухова, В.Б. Поярков // Педиатрия. 1996. - №3. С. 7-12.
104. Тлиашинова А.М. Многокомпонентная система в развитии заболеваний щитовидной железы (йод и эндо-экзогенные факторы) / А.М. Тлиашинова, С.А. Рустембекова // Русский медицинский журнал. 2005. Т.13, №28. С.1924 1926.
105. De Braekeleer M. Genetic factors in iodine deficiency disorders: a general review / M. De Braekeleer, G. Mayer, A. Chaventre // Coll.Antropolf 1998. Vol.22. P. 9-15.
106. Велданова М.В. Роль некоторых струмогенных факторов внешней среды в возникновении зобной эндемии / М.В. Велданова // Микроэлементы в медицине. 2000. №1. С.17-15.
107. Пересадин Н.А. Экопатогенные факторы антропогенной природы и здоровье детей / Н.А. Пересадин, В.М. Фролов, А.Ю. Ененко // Экология человека. 1999. №1. С.106-115.
108. Шадлинский В.Б. Влияние внешних струмогенных факторов на морфологию щитовидной железы в различные возрастные периоды / В.Б. Шадлинский // Проблемы эндокринологии. 1999. №6. С.16-18.
109. Assessment of iodine deficiency disorders in district Hamirpur, Himachal Pradesh / K.S. Sohal, T.D. Sharma, U. Kapil, M. Tandon // Indian Pediatrics. 1998. Vol.35. P. 1008-1011.
110. Assessment of goiter in an area of endemic iodine deficiency / P.P. Smyth, C. Darke, A.B. Parkes [et al.] // Thyroid. 1999. Vol.9. P. 895-901.
111. International Council for the control of Iodine Deficiency Disorders, United Nations children’s Fund. WHO (2001). Assessment of Iodine Deficiency Disorders and Monitoring their Elimination. A Guide for Program Managers. 2-nd Ed. Geneva, 2201
112. Истомин А.В. Эколого-гигиенические проблемы оптимизации питания населения / А.В. Истомин, Н.П. Мамчик, О.В. Клепиков; под ред. А.И. Потапова. М., 2001. 420 с.
113. Дедов И.И. Стратегия ликвидации йоддефицитных заболеваний в Российской Федерации / И.И. Дедов, Н.Ю. Свириденко // Проблемы эндокринологии. 2001. Т. 47, №6. С.3-12.
114. Combined impairment of nutritional parameters and thyroid homeostasis / M. Centanni, G. Maiani, F. Vermiglio [et al.] // Thyroid. 1998. Vol.8. P.155-159.
115. Verster A. Iodine deficiency. What it is' and how to prevent it / A. Verster. WHO Alexandria, Egypt, 1994. - 62 p.
116. Эндемический зоб в Российской Федерации / Н.Ю. Свидиренко, Г.А. Герасимов, В.А. Петеркова [и др.] // Актуальные проблемы заболеваний щитовидной железы. М., 2000. С.131.
117. Свириденко Н.Ю. Эпидемиология, мониторинг и профилактика заболеваний, обусловленных дефицитом йода / Н.Ю. Свириденко, Г.А. Мельниченко // Русский медицинский журнал. 1999. - Т.17, №12 С. 563 566.
118. Delange F. Screening for congenital hypothyroidism used as an indicator of the degree of iodine deficiency and of its control / F. Delange // Thyroid. 1998. -Vol.8.-P.I 185-1192.
119. Pinchera A. Physiopathology of iodine deficiency / A. Pinchera, T. Rago, P. Vitti // Ann. Ist. Super. Sanita. 1998. Vol.34, No. 3. P. 301-305.
120. Volpe R. Diseases of the Thyroid / R. Volpe //Ed. L. E. Braverman. Totowa, 1997 P. 125-154.
121. Endemic goiter / F. Trimarchi, S. Benvenga, V.P. Lo Presti, F. Vermiglio // Current Therapy in Endocrinology and Metabolism. 1997. Vol. 6. P. 101-107.
122. Prevalence of goiter and urinary iodine status of primary-school children in Lesotho / M.L. Sebotsa, A. Dannhauser, P.L. Jooste, G. Joubert // Bull World Health Organ. 2003. Vol. 81, No.1. P. 28-34.
123. Overt and subclinical hypothyroidism complicating pregnancy / Abalovich M., Gutierrez S., Alcaraz G. [et al.]. // Thyroid.