ЕФЕКТИВНІСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ ПЕЛОЇДО- ТА МАГНІТОЛАЗЕРОТЕРАПІЇ У САНАТОРНО-КУРОРТНОМУ ЛІКУВАННІ ХВОРИХ НА ХРОНІЧНУ ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНУ ПАТОЛОГІЮ

Краткое описание

УКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-ДОСЛІДНИЙ ІНСТИТУТ МЕДИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ ТА КУРОРТОЛОГІЇ

На правах рукопису

ІЖА ГАННА МИКОЛАЇВНА

УДК 615. 838.7+615.847.8:615.849.19].03:616.33/.34

Ефективність застосування пелоїдо-
та магнітолазеротерапії у санаторно-курортному лікуванні хворих на хронічну гастродуоденальну патологію

14.00.33 медична реабілітація, фізіотерапія та курортологія

Дисертація
на здобуття вченого ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
доктор медичних наук, професор К. Д. Бабов

Одеса 2009

ЗМІСТ

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів...

5

ВСТУП............................................................................................................

6

РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ .......................................................

14

1.1. Сучасні погляди на етіологію та патогенез захворювань органів гастродуоденальної зони

14

1.2. Сучасні підходи до лікування хворих на хронічну гастродуоденальну патологію (фармакотерапія, природні та преформовані фізичні фактори)

21

РОЗДІЛ 2. МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ТА ЛІКУВАННЯ .................

37

2.1. Матеріали та методи дослідження ...

37

2.2. Методи лікування ....

48

2.3. Критерії ефективності проведеного лікування

49

РОЗДІЛ 3. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ХВОРИХ

52

РОЗДІЛ 4. ЕФЕКТИВНІСТЬ БАЗИСНОГО КОМПЛЕКСУ КУРОРТНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ХРОНІЧНУ ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНУ ПАТОЛОГІЮ.............

67

4.1. Динаміка клінічних ознак захворювання.....

67

4.2. Динаміка ендоскопічно-морфологічних змін гастродуоденальної системи.....................................................................................................

71

4.3. Динаміка кислотоутворювальної функції шлунка..

73

4.4. Динаміка стану вегетативної нервової системи ..

75

4.5. Динаміка імунологічних показників

78

4.6. Результати оцінки якості життя хворих.......

80

РОЗДІЛ 5. ЕФЕКТИВНІСТЬ КОМПЛЕКСНОГО КУРОРТНОГО ЛІКУВАННЯ ІЗ ВКЛЮЧЕННЯМ ПЕЛОЇДОТЕРАПІЇ У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНУ ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНУ ПАТОЛОГІЮ........................................

82

5.1. Динаміка клінічних ознак захворювання.........

82

5.2. Динаміка ендоскопічно-морфологічних змін гастродуоденальної системи..

86

5.3. Динаміка кислотоутворювальної функції шлунка....

88

5.4. Динаміка стану вегетативної нервової системи .......

90

5.5. Динаміка імунологічних показників ....

95

5.6. Результати оцінки якості життя хворих............

96

РОЗДІЛ 6. ЕФЕКТИВНІСТЬ КОМПЛЕКСНОГО КУРОРТНОГО ЛІКУВАННЯ ІЗ ВКЛЮЧЕННЯМ МАГНІТОЛАЗЕРОТЕРАПІЇ У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНУ ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНУ ПАТОЛОГІЮ..............

99

6.1. Динаміка клінічних ознак захворювання..........

99

6.2. Динаміка ендоскопічно-морфологічних змін гастродуоденальної системи ....................................................................................................

103

6.3. Динаміка кислотоутворювальної функції шлунка.......................

106

6.4. Динаміка стану вегетативної нервової системи ......

108

6.5. Динаміка імунологічних показників ....

112

6.6. Результати оцінки якості життя хворих........

114

РОЗДІЛ 7. ЕФЕКТИВНІСТЬ КОМПЛЕКСНОГО КУРОРТНОГО ЛІКУВАННЯ ІЗ ВКЛЮЧЕННЯМ ПЕЛОЇДО- ТА МАГНІТОЛАЗЕРОТЕРАПІЇ У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНУ ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНУ ПАТОЛОГІЮ......

117

7.1. Динаміка клінічних ознак захворювання.............................

117

7.2. Динаміка ендоскопічно-морфологічних змін гастродуоденальної системи.................................................................................................

121

7.3. Динаміка кислотоутворювальної функції шлунка...............

124

7.4. Динаміка стану вегетативної нервової системи.......................

125

7.5. Динаміка імунологічних показників ........................

130

7.6. Результати оцінки якості життя хворих...........................

131

РОЗДІЛ 8. ПОРІВНЯЛЬНА ЕФЕКТИВНІСТЬ РІЗНИХ КОМПЛЕКСІВ ВІДНОВЛЮВАЛЬНОГО ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ НА ХРОНІЧНУ ГАСТРОДУОДЕНАЛЬНУ ПАТОЛОГІЮ.........................................................

135

8.1. Безпосередні результати .......................

135

8.2. Віддалені результати......................................

148

заключення .........................................................................................

151

Висновки ..................................................

164

Практичні рекомендації ..........................

167

Список використаних джерел .........................

169

Перелік умовних позначень, символів, одиниць, скорочень і термінів
АлАТ аланінамінотрансфераза
АсАТ аспартатамінотрансфераза
АТ антитіла
ВД вегетативні дисфункції
ВНС вегетативна нервова система
ВТ вегетативний тонус
ВХ виразкова хвороба
ВЯЖ висока якість життя
ГА гетерофільні антитіла
ГДЗ гастродуоденальна зона
ГДС гастродуоденальна система
ГЕР гастроезофагеальний рефлюкс
ДГР дуоденогастральний рефлюкс
ДПК дванадцятипала кишка
КІГ кардіоінтервалографія
МВ мінеральна вода
МЛТ магнітолазеротерапія
НІЛВ низькоінтенсивне лазерне випромінювання
НЯЖ низька якість життя
СО слизова оболонка
СОШ слизова оболонка шлунка
ФЕГДС фіброезофагогастродуоденоскопія
ФІ фагоцитарний індекс
ХГДП хронічна гастродуоденальна патологія
ЦІК циркулюючі імунні комплекси
ШКТ шлунково-кишковий тракт
НР Helicobacter pylori

ВСТУП

Актуальність теми. Хронічна гастродуоденальна патологія (ХГДП), незважаючи на досягнення сучасної гастроентерології, залишається важливою медико-соціальною проблемою, передусім, внаслідок широкої розповсюдженості хронічного гастриту, дуоденіту, виразкової хвороби та частого розвитку ускладнень [2, 153-155]. Важливими науковими та практичними завданнями, пов’язаними з цією проблемою, є розробка нових ефективних методів лікування хворих на ХГДП з урахуванням патогенетичних особливостей перебігу захворювання [105, 107, 136, 159].
Хронічний неатрофічний гастрит, дуоденіт, виразкову хворобу (ВХ) відносять до системних гастроентерологічних захворювань, в розвитку яких суттєва роль належить розладу механізмів адаптивної регуляції та саморегуляції на різних рівнях: від гастродуоденальної автономної системи саморегуляції до вегетативної та центральної нервової системи [15, 77, 211]. Більшість теорій патогенезу ХГДП грунтуються на дисбалансі між чинниками «агресії» і чинниками «захисту» слизової оболонки (CO) гастродуоденальної зони (ГДЗ), порушеннях в системі мікроциркуляції і трофіки уражених тканин [49, 112, 177-179, 182, 194, 227]. Відомо, що однією з ланок захисту є реактивність організму, яку, як правило, формують імунна та нервова системи. Таким чином, участь імунних механізмів та розвиток вегетативних дисфункцій (ВД) в патогенезі ХГДП вимагають застосування методів лікування, здатних відновлювати порушені механізми адаптивної регуляції та саморегуляції на різних рівнях [21, 96, 164].
До наступного часу не розроблено алгоритму комплексної оцінки загального стану хворих на ХГДП з урахуванням морфо-функціонального стану ГДЗ, вегетативних та імунологічних порушень, якості життя цих пацієнтів після виписки зі стаціонару на етапі відновлювального лікування. Виходячи з цього, можна припустити, що створення означеного діагностичного алгоритму сприятиме підвищенню якості обстеження та подальшого лікування вказаної категорії пацієнтів.
Поліетіологічність захворювань гастродуоденальної зони, особливості патогенезу, різноманітність клінічних проявів, залучення до патологічного процесу інших органів травлення (жовчний міхур, печінка, підшлункова залоза, кишечник) створюють значні труднощі при їх лікуванні [32, 78]. Відомо, що тривале застосування сучасних медикаментозних схем лікування (антибіотики, інгібітори протонної помпи) захворювань гастродуоденальної зони нерідко справляє пошкоджуючу дію на печінку, сприяє розвитку атрофічних змін у слизовій оболонці шлунка (СОШ) та дванадцятипалої кишки (ДПК), алергізації організму й виникненню дисбіотичних порушень у мікрофлорі кишечника, що призводить до значного збільшення непрацездатності та зниженню якості життя хворих, складає фон для подальшого розвитку ускладнень основного захворювання [1, 3, 9, 53].
У зв’язку з цим в останній час все більше уваги приділяється лікуванню ХГДП немедикаментозними факторами з використанням природних та преформованих чинників, які можна застосовувати як на курортах, так і в позакурортних умовах [48, 67, 68, 71, 82, 117, 123, 143, 146, 147].
Санаторно-курортне лікування хворих на ХГДП спрямоване на ліквідацію залишкових явищ запалення, нормалізацію функціональних порушень гастродуоденальної зони, центральної та вегетативної нервової систем (ВНС), завершення епітелізації ерозивно-виразкових дефектів, стабілізацію позитивних ефектів стаціонарного та поліклінічного етапів терапії [42, 141]. Разом з тим, існуючі сьогодні підходи до санаторно-курортного лікування хворих на ХГДП з використанням питного прийому мінеральних вод, пелоїдів та фізіотерапії не вирішують всіх питань оптимізації та підвищення ефективності відновлювальної терапії. Так, при санаторно-курортному лікуванні пацієнтів з даною патологією незавжди враховуються усі особливості етіопатогенезу ХГДП, у тому числі порушення ВНС. Виходячи з розуміння загальних патогенетичних механізмів розвитку найбільш розповсюджених захворювань ХГДП (хронічний неатрофічний гастрит, дуоденіт, ВХ ДПК), можна припустити, що створення комплексної системи протизапальної, імуномоделюючої, секрето- та вегетокорегуючої терапії із застосуванням природних і преформованих фізичних чинників сприятиме підвищенню ефективності лікування вказаної категорії хворих.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом науково-дослідних робіт Українського НДІ медичної реабілітації та курортології «Розробити заходи щодо корекції вегетативних дисфункцій при хронічних захворюваннях органів травлення на основі застосування нативної та преформованої пелоїдотерапії» (номер держреєстрації 0103U000328), «Розробити систему відновлювального лікування хворих на хронічні гастрити із секреторною недостатністю на основі диференційованого застосування різних за складом мінеральних вод України» (номер держреєстрації 0107U000570). Фрагмент роботи, присвячений розробці нового ефективного комплексу лікування хворих на ХГДП із застосуванням пелоїдо- та магнітолазеротерапії (МЛТ), виконаний безпосередньо здобувачем.
Мета дослідження. Підвищення ефективності лікування хворих на хронічну гастродуоденальну патологію шляхом застосування пелоїдо- та магнітолазеротерапії на санаторному етапі з урахуванням провідних ланок патогенезу захворювань.
Завдання дослідження:
1. Вивчити клініко-функціональний стан хворих на хронічний неатрофічний гастрит, дуоденіт, ВХ ДПК після завершення стаціонарного етапу лікування (за даними фіброезофагогастродуоденоскопії (ФЕГДС), морфометрії, комп’ютерної рН-метрії, визначення Helicobacter pylori (HP), імунологічних і біохімічних показників та функціонального стану вегетативної нервової системи, оцінки якості життя).
2. Визначити вплив пелоїдотерапії на клінічний перебіг захворювання, показники морфо-функціонального стану гастродуоденальної зони, специфічного та неспецифічного імунітету, функціональний стан вегетативної нервової системи у хворих на ХГДП.
3. Вивчити ефективність застосування магнітолазеротерапії у хворих на ХГДП, за даними клінічного перебігу захворювання, показників ФЕГДС, морфометрії, специфічного та неспецифічного імунітету, функціонального стану вегетативної нервової системи.
4. Визначити вплив застосування пелоїдотерапії та магнітолазеротерапії на клінічні ознаки захворювання, ендоскопічно-морфологічні показники, стан кислотоутворення у шлунку, імунну відповідь, вегетативну регуляцію у хворих на ХГДП.
5. Провести порівняльний аналіз безпосередніх та віддалених результатів курортної терапії хворих на ХГДП із застосуванням розроблених методів лікування.
6. Обгрунтувати диференційовані підходи до застосування пелоїдо- та магнітолазеротерапії у хворих з ХГДП залежно від особливостей перебігу захворювання.
Об’єкт дослідження: клінічний перебіг, ендоскопічний та морфологічний стан гастродуоденальної зони, кислотоутворююча функція шлунка, стан ВНС та імунної системи, якість життя пацієнтів, що хворіють на ХГДП (хронічний неатрофічний гастрит, дуоденіт, ВХ ДПК).
Предмет дослідження. Вплив різних варіантів курортної терапії із застосуванням пелоїдо- та магнітолазеротерапії на перебіг хронічної гастродуоденальної патології.
Методи дослідження: клініко-анамнестичний, лабораторні, інструментальні, морфологічні, імунологічні, статистично-математичні.
Наукова новизна отриманих результатів. Розроблено алгоритм комплексного обстеження хворих на ХГДП після медикаментозного лікування на стаціонарному етапі з урахуванням основних етіопатогенетичних чинників, який включає гастроентерологічний огляд, ФЕГДС з подальшим гістологічним дослідженням отриманих біоптатів, внутрішньошлункову рН-метрію, аналіз імунного статусу організму та функціонального стану вегетативної нервової системи (за даними опитувальника А.М. Вейна, таблиці «24 Стигми», кардіоінтервалографії в спокої та після кліноортостатичної проби, дослідження якості життя хворих). На підставі розробленого алгоритму обстеження виявлені однонаправлені зміни морфо-функціонального стану гастродуоденальної зони (наявність запальних змін гастродуоденальної зони в усіх залучених до дослідження хворих, які визначалися набряком, гіперемією слизової оболонки шлунка чи ДПК; у 93,2% обстежених хворих діагностовано вегетативну дистонію з переважанням у 79,6% пацієнтів симпатикотонії; зі сторони імунологічних показників відмічено зміни з боку Т-клітинної ланки (зниження CD3 лімфоцитів та їх субпопуляцій, відхилення співвідношення CD4/CD8), активація В-клітинної ланки, пригнічення факторів неспецифічного захисту та наявність імунопатологічних реакцій до СОШ, у 77,6% хворих на хронічний неатрофічний гастрит, дуоденіт, виразкову хворобу ДПК (стадія рубця) визначено низький рівень якості життя.
Доведено, що застосування базисного комплексу лікування з внутрішнім прийомом МВ Одеська № 1 не зменшує ознаки астено-вегетативного синдрому і запального процесу в гастродуоденальній зоні (за даними ендоскопічних та морфологічних досліджень), суттєво не впливає на моторно-евакуаторну функцію гастродуоденальної системи, стан ВНС, не впливає на відновлення імунологічних показників, що вивчались, але сприяє достовірному зменшенню проявів диспепсичного та больового синдромів, підвищує якість життя у 22,7% хворих з ХГДП.
Доповнення базисного комплексу лікування пелоїдотерапією сприяє ліквідації основних клінічних симптомів захворювання, вірогідному зменшенню ендоскопічних та морфологічних ознак запального процесу у ГДЗ, відсутності контамінації СОШ інфекцією Helicobacter рylori на тлі зниження кислотоутворення у шлунку за умов вихідної гіперацидності, активації показників неспецифічного захисту (підвищення активності фагоцитозу та зберігання на нормальному рівні CD16-NK-лімфоцитів), врівноваженню вегетативного тонусу у 38,4% обстежених та підвищенню якості життя у 30,8% хворих. Разом з цим пелоїдотерапія суттєво не впливає на моторно-евакуаторні розлади гастродуоденальної зони, на стан Т-клітинної ланки, особливо співвідношення CD4/CD8, не обмежує інтенсивність аутоімунних реакцій.
Виявлено, що застосування у базисному курортному лікуванні хворих на ХГДП магнітолазеротерапії приводить до зникнення клінічних симптомів захворювання, значного зменшення або ліквідації ендоскопічних та морфологічних ознак патологічного процесу в гастродуоденальній зоні, зникненню Helicobacter pylori, нормалізації моторно-евакуаторних розладів гастродуоденальної системи (ГДС), показників інтрагастральної рН, значного покращання показників клітинної та гуморальної ланок імунітету, суттєвого обмеження рівня антитіл до СОШ, врівноваженню вегетативного тонусу та підвищенню якості життя у 42,9% хворих.
Доведено, що оптимальні результати лікування хворих з ХГДП досягаються при комплексному застосуванні пелоїдо- та магнітолазеротерапії на тлі базисного курортного лікування, що дало можливість розробити новий патогенетично обґрунтований комплекс курортної терапії (деклараційний патент України на винахід № 13594), застосування якого у даного контингенту хворих усуває больовий та диспепсичний синдроми, нормалізує кислотоутворюючу функцію шлунка, вегетативні розлади, функціональний стан гастродуоденальної системи, посилює захисні властивості слизово-епітеліального бар’єру шлунка та ДПК, а у хворих на ХГДП, асоційованою з хелікобактеріозом слабкого ступеню дозволяє досягти повної ерадикації Helicobacter pylori, покращує якість життя у 70,4% пацієнтів. Встановлено, що вищезазначені позитивні терапевтичні ефекти досягаються на фоні значної активації показників неспецифічного імунного захисту та відновлення процесів імунорегуляції, що свідчить про значну імуностимулюючу дію розробленого лікувального комплексу.
Віддалені результати лікування свідчать про високу ефективність розробленого комплексу лікування - значно покращується якість життя хворих, досягається можливість запобігти прогресуванню патологічного процесу за рахунок формування пролонгованої терапевтичної дії зазначеного відновлювального лікування.
Розроблені показання щодо диференційованого застосування запропонованих лікувальних комплексів на санаторному та поліклінічному етапах.
Практичне значення одержаних результатів. Розроблено, апробовано і запроваджено алгоритм комплексного обстеження та спосіб патогенетично обгрунтованого відновлювального лікування хворих на ХГДП з використанням пелоїдо- та магнітолазеротерапії для підвищення ефективності терапії та якості життя вказаної категорії осіб. Результати, що випливають з роботи, впроваджені в практику лікувально-профілактичних установ: санаторій ім. Горького ЗАТ «Укрпрофоздоровниця» (м. Одеса), Одеський обласний шпиталь інвалідів ВВВ, санаторії «Лаванда» та «Дністер» ДП «СКК «Моршинкурорт», санаторій «Місхор» (м.Ялта).
Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведено патентно-інформаційний пошук, відбір і розподіл хворих за групами та їх повне клінічне обстеження, аналіз та інтерпретація результатів суб’єктивних, фізікальних, лабораторно-інструментальних досліджень. Частина цих досліджень (хелік-тест, комп’ютерна рН-метрія, КІГ), а також виконання процедур МЛТ здійснено здобувачем особисто. Інші лабораторні та інструментальні методи дослідження проведені спільно з фахівцями відповідного профілю. Аналіз та інтерпретація одержаних результатів, наукових положень і висновків, обґрунтування практичних рекомендацій і впровадження розроблених методів лікування виконані автором самостійно.
Апробація результатів дисертації. Основні положення роботи викладені на підсумкових щорічних науково-практичних конференціях Українського НДІ медичної реабілітації та курортології (Одеса, 2003 - 2005), науково-практичній конференції «Актуальні питання гастроентерології і лікувального харчування» (Дніпропетровськ, 2006), засіданнях Одеського відділення Української гастроентерологічної Асоціації (Одеса, 2005 2009), XI Слов’яно-Балтійському науковому форумі (Санкт-Петербург, 2009), науково-практичній конференції «Роль санаторно-курортного лікування в вирішенні проблем збереження здоров’я нації, наукове, медичне, економічне, соціальне та суспільне його значення» (Моршин, 2009). Апробацію роботи проведено на засіданні Вченої ради Українського НДІ медичної реабілітації і курортології МОЗ України.
Публікації. За темою дисертації опубліковано 14 робіт, серед яких 4 статті (2 самостійні) в провідних наукових фахових виданнях, ліцензованих ВАК України, 1 деклараційний патент України на винахід, 8 тез у збірниках науково-практичних робіт та матеріалах з’їздів, конгресів і конференцій, 1 методичні рекомендації.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 197 сторінках машинописного тексту, складається з огляду літератури, матеріалів і методів дослідження, 6 розділів власних досліджень, заключення, висновків, практичних рекомендацій. Перелік літератури містить 231 джерело, робота ілюстрована 34 таблицями і 21 рисунком.

Список литературы

ВИСНОВКИ

В дисертації наведене нове вирішення наукової задачі, що полягає в розробці, обґрунтуванні та застосуванні алгоритму дослідження та комплексів санаторно-курортного лікування хворих на ХГДП після завершення стаціонарного етапу лікування на основі використання пелоїдів та магнітолазеротерапії з урахуванням етіопатогенетичних особливостей розвитку хронічного неатрофічного гастриту, дуоденіту, виразкової хвороби ДПК.
1. У всіх хворих (100 % обстежених) з ХГДП (хронічний неатрофічний гастрит, дуоденіт, виразкова хвороба ДПК), які надійшли до санаторію після стаціонарного етапу лікування залишаються ознаки запального процесу з боку гастродуоденальної зони поряд із порушеннями кислотоутворюючої функції шлунка (89,3% хворих), її моторно-евакуаторної функції (46,6 % пацієнтів), наявністю Helicobacter pylori слабкого ступеня засіменіння (43,6% осіб), відхиленнями у клітинній ланці імунної відповіді, пригніченням неспецифічної резистентності, наявністю імунопатологічних реакцій організму. У 96,1% хворих з ХГДП мають місце розлади вегетативного тонусу, які ускладнюють перебіг основного захворювання гастродуоденальної системи. Тривалий перебіг захворювання характеризується переважанням симпатикотонічного вегетативного тонусу, що є наслідком виснаження компенсаторних механізмів вегетативної реактивності.
2. Застосування базисного комплексу лікування з внутрішнім прийомом МВ Одеська №1 сприяє достовірному зменшенню проявів диспепсичного та больового синдромів, підвищує якість життя в 22,7% хворих з ХГДП, але статистично вірогідно не зменшує ознаки астено-вегетативного синдрому і запального процесу в гастродуоденальній зоні (за даними ендоскопічних та морфологічних досліджень), суттєво не впливає на моторно-евакуаторну функцію гастродуоденальної зони, стан вегетативної нервової системи та імунологічні показники.
3. Включення пелоїдотерапії до базисного комплексу лікування хворих на ХГДП сприяє ліквідації основних клінічних симптомів захворювання, вірогідному зменшенню чи зникненню ендоскопічних та морфологічних ознак запального процесу у гастродуоденальній зоні, ерадикації Helicobacter pylori на тлі зниження кислотоутворення у шлунку за умов вихідної гіперацидності, вірогідної активації показників неспецифічного імунного захисту, врівноваженню вегетативного тонусу в 38,5% обстежених та підвищенню якості життя у 30,8 % обстежених. Разом з цим пелоїдотерапія суттєво не впливає на моторно-евакуаторні розлади гастродуоденальної зони та стан показників Т-клітинної ланки імунної відповіді, інтенсивність аутоімунних реакцій.
4. Застосування у базисному курортному лікуванні хворих з ХГДП магнітолазеротерапії приводить до зникнення клінічних симптомів захворювання, значного зменшення або ліквідації ендоскопічних та морфологічних ознак патологічного процесу у гастродуоденальній зоні, ерадикації Helicobacter pylori, нормалізації моторно-евакуаторних розладів гастродуоденальної системи, показників інтрагастральної рН, підвищення рівня CD8-лімфоцитів, активації фагоцитарного процесу, зниження рівня антитіл до СОШ, врівноваження вегетативного тонусу та підвищенню якості життя у 42,9% хворих.
5. Доведено, що при використанні грязьових аплікацій та процедур магнітолазеротерапії у комплексі відновлювального лікування хворих на ХГДП досягається найбільш позитивний терапевтичний ефект щодо врівноваження вегетативного тонусу (81,5 % хворих) та вірогідної нормалізації клітинної та гуморальної ланок імунного захисту, відновлення процесів імунорегуляції, значного обмеження аутоімунних процесів, на відміну від ізольованого використання пелоїдо- та магнітолазеротерапії. Відмічено зникнення або значне зменшення всіх клінічних проявів основного захворювання, ліквідація ендоскопічних та гістологічних ознак запального процесу в гастродуоденальній зоні у переважної більшості хворих, ерадикація Helicobacter pylori, нормалізація моторно-евакуаторних розладів гастродуоденальної системи, показників інтрагастральної рН, покращання якості життя у 70,4% хворих.
6. Аналіз безпосередніх та віддалених результатів лікування продемонстрував, що розроблені патогенетично обгрунтовані методи комплексного курортного лікування хворих з ХГДП (хронічний неатрофічний гастрит, дуоденіт, ВХ ДПК) сприяють значному підвищенню ефективності відновлювальної терапії, обумовлюють тривалу ремісію, запобігають розвитку ускладнень внаслідок хронічного запального процесу у гастродуоденальній зоні та підвищують якість життя пацієнтів з означеною патологією.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Для обстеження хворих на ХГДП доцільно використовувати розроблений нами алгоритм комплексної оцінки загального стану цих пацієнтів, який включає ФЕГДС з подальшим гістологічним дослідженням отриманих біоптатів, внутрішньошлункову рН-метрію, аналіз імунного статусу організму та функціонального стану ВНС ( за даними опитувальника А.М. Вейна, таблиці «24 Стигми», КІГ в спокої та після кліноортостатичної проби), дослідження якості життя хворих.
2. Всім хворим з ХГДП одразу після виписки зі стаціонару рекомендовано санаторно-курортне лікування з призначенням диференційованих лікувальних комплексів на основі застосування мінеральної води, пелоїдотерапії, магнітолазеротерапії задля остаточного завершення патологічного процесу в ГДЗ, що сприятиме попередженню виникнення частих рецидивів означеної патології.
3. На етапі відновлювального лікування хворих з ХГДП при домінуванні клінічних проявів больового та астеновегетативного синдромів, запальних чи ерозивних змінах СО шлунка, ДПК, асоційованих з Hр гіперацидних показниках інтрагастральної рН з вегетативними дисфункціями на фоні порушень неспецифічної ланки імунної відповіді варто призначати до комплексу курортної терапії (лікувальне харчування, внутрішній прийом МВ, кисневі ванни) грязьові аплікації на епігастральну ділянку та стовбурові ганглії Т4-Т10.
4. Включення до комплексу відновлювального лікування процедур МЛТ на епігастрій, пупок, середину відстанні між мечевидним відростком та пупком, праве підребер’я, ліве підребер’я, стовбурові ганглії Т4-Т10 рекомендується призначати хворим на ХГДП, асоційовану з Hр, клінічними проявами диспепсичного, больового, астеновегетативного синдромів, запальними чи ерозивними змінами СО шлунка та ДПК, гіперацидними та помірно гіпоацидними показниками інтрагастральної рН, наявністю моторно-евакуаторних розладів ГДЗ, вегетативних дисфункцій на фоні розладів клітинної та гуморальної ланки імунної відповіді.
5. Комплексне застосування грязьових аплікацій та процедур МЛТ доцільно призначати хворим на ХГДП з різноманітними проявами диспепсичного, больового, астеновегетативного синдромів, запально-ерозивними ушкодженнями та моторно-евакуаторними порушеннями ГДЗ, ускладнених наявністю Hр, за умов змін рівня внутрішлункової рН, вегетативними дисфункціями, вираженими змінами імунної реактивності (розладами клітинної, гуморальної ланок імунної відповіді, переважанням імунопатологічних реакцій на фоні відхилень у процесах імунорегуляції).
6. За умов загальних протипоказань до застосування грязьових аплікацій та апаратної фізіотерапії варто призначати до комплексу відновлювального лікування хворих на ХГДП внутрішній прийом МВ в залежності від початкового кислотоутворення в шлунку.

список використаних джерел

1.Аксенов О. С. Эрадикационная терапия Helicobacter pylori при язвенной болезни и ее влияние на структурное состояние слизистой оболочки желудка / О. С. Аксенов, В. В. Молчанов, Л. С. Хибин // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии и колопроктологии. 2000. № 3. С. 1719.
2.Аналіз показників поширеності і захворюваності виразковою хворобою, хронічним гастритом та дуоденітом у населення крупного промислового міста / Ю. О. Філіппов, Н. Г. Гравіровська, Л. М. Петречук, А. М. Буренко // Гастроентерологія. 2009. Вип. 42. С. 1018.
3.Антихеликобактерная терапия и ее нежелательные эффекты / А. Л. Верткин, В. Е. Артамонов, В. В. Городецкий, А. А. Машарова // Международный медицинский журнал. 2000. Т. 6, № 2. С. 2830.
4.Аруин Л. И. Морфологическая диагностика болезней желудка и кишечника / Л. И. Аруин, Л. Л. Капуллер, В. А. Исаков. М. : Триада-Х, 1998. 483 с.
5.Аруин Л. И. Роль Helicobacter pylori в формировании морфологического субстрата язвенной болезни / Л.И. Аруин // Материалы 8-й сессии Рос. группы по изучению Helicobacter pylori. Уфа, 1999. С.711.
6.Баевский Р. М. Математический анализ изменений сердечного ритма при стрессе / Р. М. Баевский, О. И. Кириллов, С. З. Клецкин. М. : Наука, 1984. 221 с.
7.Бальнеотерапия в современной практике / Ю. А. Серебренникова, Е. И. Саканян, К. Э. Кабишев, К. М. Саканян // Вестник Воронежского государственного университета. Серия : Химия. Биология. Фармация. 2005. № 1. С. 225235.
8.Банержи А. Медицинская статистика понятным языком : вводный курс / Банержи А. ; под ред. В. П. Леонова. М. : Практическая медицина, 2007. 287 с.
9.Барановский А. Ю. Эрадикационная терапия Helicobacter pylori / А. Ю. Барановский, О. Б. Щукина, Л. И. Назаренко // Клиническая фармакология и терапия. 1999. № 1. С. 5458.
10.Баранская Е. К. Язвенная болезнь и хронический гастрит, ассоциированный с инфекцией Нelicobacter pylori (дыхательная лазерная диагностика и современная терапия) / Е. К. Баранская // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. 2008. Т. 18, № 1. С. 8889.
11.Белова Е. В. О роли вегетативной регуляции в патогенезе эрозивных поражений гастродуоденальной области / Е. В. Белова, И. В. Белов, Л. И. Ефремова // Труды 31-й конференции гастроэнтерологов. Смоленск ; М., 2003. С. 216-220.
12.Белоусов Ю. В. Стан вегетативного гомеостазу у дітей з хронічною гастродуоденальною патологією / Ю. В. Белоусов, Н. Н. Рязанцева // Педіатрія, акушерство, гінекологія. 2005. № 2. С. 1418.
13.Берегова Т. В. Участь дофамінових рецепторів у центральному гальмуванні шлункової секреції у собак / Т. В. Берегова // Фізіологічний журнал. 2002. Т. 48, № 2. С. 129129.
14.Бондаренко В. М. Дисбактериозы кишечника у взрослых / В. М. Бондаренко, Н. М. Грачева, Т. В. Мацулевич. М. : КМК, 2003. 224 с.
15.Бутов М. А. Нарушения вегетативной регуляции как главенствующее звено патогенеза язвенной болезни / М. А. Бутов // VII съезд научного общества гастроэнтерологов России, посвященный 40-летию Всесоюзного научноисследовательского института гастроэнтерологии : тезисы. М., 2007. С. 3536.
16.Бутов М. А. Особенности вегетативних нарушений у больных язвенной болезнью гастродуоденальной зоны / М. А. Бутов, А. С. Луняков, П. С. Кузнецов // Сибирский журнал гастроэнтерологии и гепатологии. 1998. № 6. С. 279282.
17.Бутов М. А. Язвенная болезнь инфекция или вегетоневроз? / М. А. Бутов, А. П. Алебастров, П. Г. Кузнецов. Рязань : РязГМУ, 2004. 145 с.
18.Васильев Ю. В. Функциональная диспепсия, хронический гастрит : лечение больных / Ю. В. Васильев // Consilium medicum. 2004. Т. 6, № 6. С. 381385.
19.Василюк В. М. Способи моделювання виразок шлунка / В. М. Василюк, С. Г. Фаренюк, В. В. Василюк // Лік. справа. 1997. № 3. С. 3640.
20.Вегетативні дисфункції у дітей : нові погляди на термінологію, патогенез та класифікацію / В. Г. Майданник, В. Д. Чеботарьова, В. Г. Бурлай [та ін.] // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2001. № 1. С. 1012.
21.Вегетативные расстройства : клиника, лечение, диагностика / Под ред. А. М. Вейна. М.: Медицинское информационное агентство, 2000.752 с.
22.Вейн А. М. «Нервизм» и медицина / А. М. Вейн // Терапевтический архив. 1991. № 12. С. 49.
23.Верткин А. Л. Хронический гастрит : диагностика и лечение / А. Л. Верткин, А. В. Тополянский // Справочник фельдшера и акушерки. 2006. № 2. С. 1014.
24.Влияние длительного воздействия антибиотиков на слизистую оболочку желудка и Helicobacter pylori / Л. И. Аруин, А. А. Ильченко, В. С. Городинская [и др.]. // Клиническая медицина. 1995. Т. 73, № 5. С. 7878.
25.Волков В. С. Соматопсиховегетативные нарушения при язвенной болезни / В. С. Волков, Л. Ю. Колесникова // Клиническая медицина. 2001. Т. 79, № 10. С. 3032.
26.Гастропротективные свойства блокаторов гистаминовых Н2-рецепторов при хеликобактероподобных повреждениях слизистой оболочки желудка / А. А. Спасов, М. В. Черников, А. С. Сперанская, С. И. Зайченко // Экспериментальная и клиническая гастроэнтерология. 2005. № 6. С. 2427.
27.Гонтар А. А. Коррекция моторики желудка и двенадцатиперстной кишки при заболеваниях органов панкреатобилиарной зоны методом лазеропунктуры / А. А. Гонтар // Лікувальна справа. 2002. № 1. С. 126129.
28.Гормональные особенности патогенеза язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки / А. С. Логинов, В. Г. Арбузова, Н. Ш. Амиров [и др.] // Терапевт. архив. 1995. Т. 67, № 10. С. 1923.
29.Григорьев П. Я. Справочное руководство по гастроэнтерологии / П. Я. Григорьев, А. В. Яковенко. М., 2004. 482 с.
30.Губергриц Н. Б. Лабораторная диагностика заболеваний поджелудочной железы / Н. Б. Губергриц // Материалы 5 Национальной Школы гастроэнтерологов, гепатологов Украины. К., 2003. С. 1227.
31.Данилова С. В. Магнитотерапия в комплексном лечении хронического гастрита, ассоциированного с Helicobacter pylory / C. В. Данилова // Медицинская консультация. 2003. № 1. С. 4849.
32.Дегтярева И. И. Клиническая гастроэнтерология : руководство для врачей / И. И. Дегтярева. М. : Медицинское информационное агентство, 2004. 616 с.
33.Дегтерева И. И. Язвенная болезнь : современные аспекты диагностики и лечения / И. И. Дегтерева, Н. В. Харченко. К. : Здоров’я, 1995. 336 с.
34.Денисова М. Ю. Состояние вегетативной регуляции и гемодинамики у детей с гастродуоденитами, адекватность терапии : автореф. дис. на соискание научной степени канд. мед.наук. / М. Ю. Денисова. Ростов-на-Дону, 1999. 23 с.
35.Динамика состояния гастродуоденальной системы у больных хроническим гастродуоденитом под влиянием внутреннего применения хлоридно-натриевой минеральной воды / Н. В. Драгомирецкая, И. Б. Заболотная, Т. И. Малыхина, А. Н. Ижа // Лікування та реабілітація у загальній практиці сімейній медицині : тези доп. наук.-практ. конф. Одеса, 2007. С. 1919.
36.Драгомирецкая Н. В. Применение пелоидо и магнитолазеротерапии у больных с хронической гастродуоденальной патологией / Н. В. Драгомирецкая, Т. И. Малыхин, А. Н. Ижа // VII съезд научного общества гастроэнтерологов России, посвященный 40-летию Всесоюзного научно-исследовательского института гастроэнтерологии Центрального научно-исследовательского института гастроэнтерологии : тезисы. М., 2007. С. 4849.
37.Драгомирецкая Н. В. Эффективность синусоидально-модулированных токов в восстановительном лечении больных с поражением гастродуоденальной зоны в ранние сроки после холецистэктомии / Н. В. Драгомирецкая, И. Б. Заболотная // Медична реабілітація, курортологія, фізіотерапія. 2004. № 3. С. 2124.
38.Драгомирецька Н. В. Медико-біологічна оцінка якості та цінності фасованої мінеральної води «Шебелинська» (джерело № 1) смт. Червоний Донець Балаклійського району Харківської області / Н. В. Драгомирецька, Г. М. Іжа, Н. О. Шевченко // Медицинская реабилитация, курортология, физиотерапия. 2008. № 4 (56). С. 5051.
39.Драгомирецька Н. В. Медико-біологічна оцінка якості та цінності фасованої мінеральної води «Перегінська» с. Підлюте Рожнятівського району Івано-Франківської області // Н .В. Драгомирецька, Г. М. Іжа, Н. О. Шевченко // Медицинская реабилитация, курортология, физиотерапия. 2008. № 3(55). С. 3333.
40.Драгомирецька Н. В. Медико-біологічна оцінка якості та цінності фасованої мінеральної води «Петриківська» Могилівського родовища Царичанського району Дніпропетровської області / Н. В. Драгомирецька, Г. М. Іжа, Н. О. Шевченко // Медицинская реабилитация, курортология, физиотерапия. 2008. № 3(55). С. 3233.
41.Драгомирецька Н. В. Порівняльна ефективність застосування пелоїдотерапії з електрофорезом даларгіну або магнітолазеротерапією задля корекції супутніх вегетативних дисфункцій у хворих на хронічну гастродуоденальну патологію / Н. В. Драгомирецька, Т. І. Малихіна, Г. М. Іжа // Медична реабілітація сучасна система відновлення здоров’я : матеріали ІІІ Національного конгресу фізіотерапевтів та куроортологів. К., 2006. С. 8484.
42.Драгомирецька Н. В. Рання курортна реабілітація та відновлювальне лікування в гастроентерології / Н. В.Драгомирецька. Одеса, 2007.176 с.
43.Дроздова М. С. Показатели натощаковой и постпрандиальной вегетативной реактивности при язвенной болезни желудка и двенадцатиперстной кишки / М. С. Дроздова, Л. М. Немцов // Экспериментальная и клиническая гастроэнтерология. 2006. № 5. С. 1722.
44.Ежов В. В. Физиотерапия для врачей общей практики : рук-во для врачей / В. В. Ежов, Ю. И. Андрияшек. Симферополь ; Ялта, 2005. 400 с.
45.Ефективність пелоїдобальнеотерапії у хворих на пептичну виразку дванадцятипалої кишки / Т. В. Мельник, О. І. Зарецька, І. М. Скрипник [та ін.] // Лікувальні грязі і екологічна раціональна експлуатація та нові технології їх використання : матеріали ІІІ наук.-практ конф. з міжнародною участю. К., 2002. С. 140141.
46.Золотарева Т. А. О роли теплового и химического факторов иловой сульфидной лечебной грязи в реализации ее антиокислительного действия в эксперименте / Т. А. Золотарева, А. Я. Олешко // Вопросы курортологии, физиотерапии, лечебной физической культуры. 2004. № 2. С. 2527.
47.Зубкова С. М. Современные аспекты магнитотерапии / С. М. Зубкова // Физиотерапия, бальнеология, реабилитация. 2004. № 2. С. 39.
48.Иванова Е. С. Применение импульсного инфракрасного (0,80,9 мкм) низкоинтенсивного лазерного излучения в режиме постоянно меняющихся частот в лечении язвенной болезни двенадцатиперстной кишки : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. мед. наук / Е. С. Иванова. М., 2004. 24 с.
49.Ивашкин В. Г. Болезни пищевода и желудка : краткое практическое руководство / В. Г. Ивашкин, А. А. Шептулин. М. : МЕДпресс-информ, 2002. 144 с.
50.Ивашкин В. Т. Helicobacter pylori : революция в гастроэнтерологии / В. Т. Ивашкин, Ф. Мегро, Т. Л. Лапина. М. : Триада-Х, 1999. С. 9093.
51.Илларионов В. Е. Техника и методики процедур лазерной терапии : справочник / В. Е. Илларионов. М., 1994. 178 с.
52.Инструкции по применению набора моноклональных и поликлональных антител для определения дифференцированных антигенов лейкоцитов человека методом иммунофлюоресценции. М. : НПЦ Медблоспектр, 2000.
53.Исаков В. А. Лечение язвенной болезни, ассоциированной с Helicobacter pylori: достижения и нерешенные проблемы // Клиническая фармакология и терапия. 1997. № 1. С. 1217.
54.Исаков В. А. Маастрихт32005 : Флорентийская мозаика противоречий и компромиссов / В. А. Исаков // Экспериментальная и клиническая гастроэнтерология. 2006. № 1. С. 7883.
55.Исаков В. А. Хеликобактериоз / В. А. Исаков, И. В. Домарадский. М., 2003. 412 с.
56.К вопросу о механизмах иммунотропного действия питьевых минеральных вод / О. Л. Колесников, Г. А. Селянина, И. И. Долгушин, А. А. Колесникова // Вопросы курортологии, физиотерапии и лечебной физической культуры. 2002. № 3. С. 1517.
57.Колесников И. Ю. Качество жизни и вегетативный статус больных язвенной болезнью / И. Ю. Колесников, Г. С. Беляева // Терапевтический архив. 2005. № 2. С. 4853.
58.Колесникова И. Ю. Качество жизни и вегетативный статус больных язвенной болезнью / И. Ю. Колесникова, Г. С. Беляева // Терапевтический архив. 2005. № 2. С. 3438.
59.Кольман Я. Наглядная биохимия / Я. Кольман, К. Г. Рем. М. : Мир, 2006. 469 с.
60.Комаров Ф. М. Нейрогенные механизмы гастродуоденальной патологии (экспериментальные и клинические данные) / Ф. М. Комаров, И. С. Заводская, Е. В. Морева. М. : Медицина, 1984. 240 с.
61.Коркина М. В. Варианты психосоматического развития личности при заболеваниях желудочнокишечного тракта / М. В. Коркина, В. В. Марилов // Журнал неврологии и психиатрии. 1995. № 6. С. 4347.
62.Королев Ю. Н. Действие питьевых минеральных вод на процессы репаративной регенерации в желудке / Ю. Н. Королев // Вопросы курортологии, физиотерапии и лечебной физической культуры. 1998. № 4. С. 4851.
63.Крупа М. Д. Поєднане застосування грязелікування та рефлексотерапії при захворюваннях органів травлення / М. Д. Крупа // Лікувальні грязі і екологічна раціональна експлуатація та нові технології їх використання : матеріали ІІІ наук.-практ конф. з міжнародною участю. К., 2002. С. 147148.
64.Крючкова О. Н. Особенности этиологии и патогенеза язвенной болезни двенадцатиперстной кишки у подростков / О. Н. Крючкова // Врачебное дело. 1997. № 3. С. 6466.
65.Куликов А. Г. Влияние физических факторов на микроциркуляцию в слизистой желудка и двенадцатиперстной кишки при гастродуоденальной патологии / А. Г. Куликов, В. А. Максимов, С. Н. Зеленцов // Вопросы курортологии, физиотерапии, лечебной физической культуры. 2001. № 3. С. 2427.
66.Лапач С. Н. Статистические методы в медико-биологических сследованиях с использованием Excel / С. Н. Лапач, А. В. Чубенко, П. Н. Бабич. К.: Морион, 2001. С. 408415.
67.Лечебные грязи (пелоиды) Украины. Ч. 1 / Под. ред. М. В. Лободы [и др.] К. : КИМ, 2006. 320 с.
68.Лечебные грязи (пелоиды) Украины. Ч. 2 / Под. ред. М. В. Лободы [и др.] К. : КИМ, 2007. 336 с.
69.Лечение больных язвенной болезнью синусоидальными модулированными тонами : метод. рекомендации / [сост. Я. С. Циммерман, Т. Г. Кунстман]. Пермь, 1981. 7 с.
70.Ливзан М. А. Течение хронического гастрита, ассоциированного с Helicobacter pylory в постэрадикационном периоде / М. А. Ливзан, А. В. Кононов, С. И. Мозговой // Экспериментальная и клиническая гастроэнтерология. 2007. № 5. С. 116123.
71.Ликов О. О. Ефективність використання перемінного магнітного поля у комплексному лікуванні хворих на виразкову хворобу дванадцятипалої кишки з підвищеним рівнем неспецифічної реактивності організму : автореф. дис. на здобуття наукового ступеня канд. мед. наук / О. О. Ликов. Одеса, 2004. 20 с.
72.Лич Ю. Я. Современная оценка кислотообразования желудка / Ю. Я. Лич // Клиническая медицина. 1996. № 3. С. 1316.
73.Лыков А. А. Магнитотерапия в комплексном лечении язвенной болезни / А. А. Лыков // Вестник физиотерапии и курортологии. 2004. № 3. С. 5456.
74. Любчик В. Н. Грязелечение / В. Н. Любчик // Вестник физиотерапии и куротологии. 2007. № 4. С. 105110.
75.Магнитолазероультразвуковая терапия / И. З. Самосюк, Н. В. Чухраев, В. Г. Мясников, Н. И. Самосюк. К., 2001. C. 5262.
76.Магнитотерапия в лечении дуоденогастрального рефлюкса у больных язвенной болезнью желудка и двенадцатиперстной кишки / В. И. Мидленко, Н. И. Белоногов, Н. А. Миронов, М. М. Абакаров // Вопросы курортологии, физиотерапии и лечебной физкультуры. 1995. № 3. С. 3031.
77.Маев И. В. Побочные действия современной антихеликобактерной терапии / И. В. Маев, Е. С. Вьюганова, Е. Г. Петрова // Клиническая медицина. 2002. № 6. С. 713.
78.Маев И. В. Современные стандарты лечения кислотозависимых заболеваний, ассоциированных с Helicobacter pylori : материалы консенсуса Маастрихт-3 / И. В. Маев, А. А. Самсонов // Гастроэнтерология. 2006. № 1. С. 1215.
79.Матієнко М. В. Особливості впливу вегетативної нервової системи на міоелектричну активність шлунка та дванадцятипалої кишки / М. В. Матієнко, О. Б. Мурзін, А. І. Руденко [та ін.] // Фізіологічний журнал. 2002. Т. 48, № 2. С. 138138.
80.Мегро Ф. Резистентность Helicobacter pylory к антибиотикам / Ф. Мегро // Российский журнал гастроэнтерологии, гепатологии, колопроктологии. 2002. № 3. С. 7180.
81.Медична реабілітація : сучасні стандарти, тести, шкали та критерії ефективності низькоінтенсивна резонансна фізіотерапія і її застосування в реабілітаційній медицині / В. П. Лисенюк, І. З. Самосюк, Л. І. Фісенко [та ін.]. К. : Видавничо-поліграфічний центр «Київський університет», 2007. 247 с.
82.Методи пелоїдотерапії у відновлювальному лікуванні хворих : метод. рекомендації / Укл. К. Д. Бабов, Г. П. Пекліна, П. А. Нагорний [та ін.]. Одеса, 2002. 23 с.
83.Методические рекомендации по применению магнито-инфракрасного лазерного терапевтического аппарата «Рикта-02». М., 2002. 262 с.
84.Минаков Э. В. Коррекция нарушений вегетативного и биоэлектрического баланса язвенной болезнью двенадцатиперстной кишки на основе полимагнитолазерного воздействия / Э. В. Минаков, М. М. Романова, И. Н. Химина // Клиническая медицина. 1999. № 12. С. 3337.
85.Минеральные воды наружного (бальнеологического ) применения : пособие для врачей [состав. В. Б. Адилов] // Вопросы курортологии, физиотерапии, лечебной физической культуры. 2006. № 3. С. 4854.
86.Минцер О. П. Методы обработки медицинской информации / О. П. Минцер. К., 2001. 176 с.
87. Морфологические аспекты бальнеотерапии минеральной водой «Увинская» при хроническом атрофическом гастрите и гастродуодените / Ю. В. Горбунов, С. П. Субботин, А. Е. Шкляев Успехи современного естествознания. 2006. № 5. С. 4144.
88.Мосієнко Г. П. Функціональний стан вегетативної нервової системи в осіб молодого віку з гастроезофагальною рефлюксною хворобою / Г. П. Мосієнко // Лікарська справа. 2006. № 8. С. 5659.
89.Мягкова Л. П. Клиникоиммунологическая характеристика язвенной болезни / Л. П. Мягкова, Д. В. Белокриницкий, Р. Т. Алекперов // Клиническая медицина. 1988. № 6. С. 7580.
90.Неспецифическая резистентность у больных хроническими гастритами при питьевом лечении хлоридной кальциево-натриевой маломинерализованной минеральной водой / Л. Л. Бобров, Г. Н. Пономаренко, А. Л. Лещев [и др.] // Вопросы курортологии, физиотерапии и лечебной физической культуры. 1998. № 3. С. 3234.
91.Ніколаєва О. В. Стан вегетативного гомеостазу у дітей із сполученою патологією травної системи : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора мед. наук / О. В. Ніколаєва. Х., 2005. 36с.

92.Ніколаєва О. В. Функціональний стан вегетативної нервової системи при різних ступенях дуоденогастрального рефлюксу в дітей з хронічнимими захворюваннями шлунково-кишкового тракту / О. В. Ніколаєва // Одеський медичний журнал. 2002. № 1. С. 6769.
93.Ніколаєва О. В. Функція вегетативної нервової системи у дітей із хронічними захворюваннями гастродуоденальної зони / О. В. Ніколаєва // Сучасна гастроентерологія. 2003. № 4. С. 3943.
94.Новик А. А. Руководство по исследованию качества жизни в медицине / А. А. Новик, Т. И. Ионова. СПб. : Издательский дом «Нева» ; М. : ОЛМА-ПРЕСС Звездный мир, 2002. 320 с.
95.Новиков Д. К. Медицинская иммунология / Д. К. Новиков. Минск ; Витебск, 1999. С. 8088.
96.Ногаллер А. М. Иммунологическая реактивность и аутоиммунные нарушения у больных с хроническими заболеваниями органов пищеварения / А. М. Ногаллер // Клиническая медицина. 2001. Т. 79, № 10. С. 5054.
97.Оганезова И. А. Психосоматические соотношения и вегетативная регуляция фун