ЗАСТОСУВАННЯ МАГНІТОТЕРАПІЇ ТА ДОЗОВАНИХ ФІЗИЧНИХ ТРЕНУВАНЬ У ВІДНОВЛЮВАЛЬНОМУ ЛІКУВАННІ ЧОЛОВІКІВ МОЛОДОГО ВІКУ, ХВОРИХ НА ЕСЕНЦІАЛЬНУ АРТЕРІАЛЬНУ ГІПЕРТЕНЗІЮ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ`Я УКРАЇНИ
ОДЕСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ЛИСИЙ Ігор Станіславович

УДК: 616.12.331.1-055.1-053.81-08:615.847.8

ЗАСТОСУВАННЯ МАГНІТОТЕРАПІЇ ТА ДОЗОВАНИХ ФІЗИЧНИХ ТРЕНУВАНЬ У ВІДНОВЛЮВАЛЬНОМУ ЛІКУВАННІ ЧОЛОВІКІВ МОЛОДОГО ВІКУ, ХВОРИХ НА ЕСЕНЦІАЛЬНУ АРТЕРІАЛЬНУ ГІПЕРТЕНЗІЮ

14.01.33 медична реабілітація, фізіотерапія та курортологія

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Юрлов Владислав Михайлович
Доктор мед. наук, професор

Одеса - 2007

ЗМІСТ
Сторінка
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ 4
ВСТУП 5
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ
1.1. Епідеміологія, розповсюдженість і прогноз артеріальної гіпертензії
у осіб молодого віку 15
1.2. Значення даних ДМАТ і ВСР в діагностиці АГ у осіб молодого віку 17
1.3. Сучасні принципи медичної реабілітації осіб молодого віку з ПАГ
можливості немедикаментозної та медикаментозної корекції. 21
РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ
2.1. Загальна характеристика дослідження і критерії вибору хворих 30
2.2. Методи обстеження стану серцево-судинної системи 31
2.3. Статистична обробка результатів дослідження 37
2.4. Методи відновлювального лікування досліджених хворих з
артеріальною гіпертензією 37
РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ
3.1. Клінічна характеристика хворих в дослідженні 40
3.2. Результати ДМАТ проведеного хворим в дослідженні 44
3.3. Кореляційний аналіз між рівнями офісного АТ і параметрами ДМАТ 47
3.4. Характеристика параметрів ВРС у обстежених пацієнтів 50
3.5. Добовий профіль АТ та ВРС у хворих з нестійким та стійким
підвищенням АТ 52
РОЗДІЛ 4. ЗМІНИ КЛІНІЧНОГО СТАНУ, ПОКАЗНИКІВ ДОБОВОГО МОНІТОРУВАННЯ АРТЕРІАЛЬНОГО ТИСКУ, ВЕЛОЕРГОМЕТРІЇ ТА ВАРІАБЕЛЬНОСТІ СЕРЦЕВОГО РИТМУ ПІД ВПЛИВОМ МЕДИЧНОЇ РЕАБІЛІТАЦІЇ З ВИКОРИСТАННЯМ ФІЗИЧНИХ ФАКТОРІВ
4.1 Оцінка ефективності терапії у пацієнтів з нестійким підвищенням артеріального тиску. 60

4.2 Оцінка ефективності терапії у пацієнтів зі стійким підвищенням АТ 77
4.3 Обговорення результатів 94
АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ 104
ВИСНОВКИ 112
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ 114
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 116
ДОДАТКИ 138

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АГ артеріальна гіпертензія
ВД вегетативна дисфункція
ДМАТ добове моніторування артеріального тиску
ВРС варіабельність ритму серця
ВНС вегетативна нервова система
АТ артеріальний тиск
ВІ вегетативний індекс
ПАГ первинна артеріальна гіпертензія
ГХ гіпертонічна хвороба
САТ систоличний артеріальний тиск
ДАТ діастоличний артеріальний тиск
ВЕМ велоергометрія
КОП кліно-ортостатична проба
ЧСС частота серцевих скорочень
ІМТ індекс маси тіла
ДФСДТ дозовані фізичні статико-динамічні тренування
ДФН дозовані фізичні навантаження
ЗМП змінне магнітне поле

ВСТУП
Актуальність теми
Однією з найважливіших проблем сучасної медицини є боротьба з серцево-судинними хворобами. За останні 30 років структура кардіоваскулярної патології зазнала істотних змін. Прослідковується тенденція до виникнення артеріальної гіпертензії (АГ) в молодому віці, збільшилася питома вага судинних дистоній [9]. Збільшення захворюваності на АГ, численні втрати працездатності та інвалідизація, особливо серед осіб молодого віку, визначають актуальність подальших досліджень можливостей ранньої діагностики та профілактики прогресування цієї патології [48, 112, 113].
Незважаючи на те, що артеріальну гіпертензію досить легко виявити серед дорослої частини населення, діагностувати її на ранніх, часто асимптомних етапах, буває досить важко [3, 9, 22, 60]. На ранніх етапах розвитку артеріальної гіпертензії, коли підвищення артеріального тиску носить нестабільний характер, вимірювання його в стані спокою досить малоінформативне. Через це особливе значення в обстеженні таких хворих посідає добове моніторування артеріального тиску (ДМАТ) [52, 102, 104]. В той же час в літературі недостатньо даних про особливості параметрів ДМАТ у зазначеної категорії хворих.
Важливе значення також має вивчення стану вегетативної нервової системи. Дисбаланс її ланок (підвищення активності симпатичної та пригнічення парасимпатичної частини) більшість дослідників розглядають як своєрідну патогенетичну основу формування АГ у молодому віці. Гіперсимпатикотонія є загальновизнаним чинником, що зв'язує фізіологічну регуляцію судинного тонусу, серцеву діяльність і стійку надмірну пресорну відповідь [4, 156, 205]. Варіабельність серцевого ритму (ВРС) є найбільш інформативним методом для кількісної і якісної оцінки стану симпатичного і парасимпатичного тонусу вегетативної нервової системи [35, 55, 114].
Слід звернути увагу, що більшість факторів, які мають вплив на механізми розвитку АГ можуть модифікуватися. Сучасна стратегія боротьби з артеріальною гіпертензією базується саме на врахувані цих факторів і рекомендаціях щодо їх корекції [113].
Для молодого віку стабільна АГ не характерна, але у осіб, які мають артеріальний тиск вищий за середній рівень, з віком зберігається тенденція до наявності підвищеного артеріального тиску. Прогностичне значення цих спостережень у відношенні розвитку артеріальної гіпертензії у дорослих з'ясоване не повністю, однак вони можуть бути досить вагомим обґрунтуванням проведення реабілітаційних заходів, в тому числі з використанням фізичних факторів. [3, 8, 65, 66].
Важливе місце в реабілітації хворих на АГ належить дозованим фізичним тренуванням. Регулярні фізичні навантаження сприяють зниженню АТ, підвищують фізичну витривалість і попереджують прогресування АГ [113]. В наявних рекомендаціях, як правило, призначаються динамічні фізичні навантаження. Елементи статичних навантажень, які присутні в них, пасивного, а не активного, тренувального характеру. Це забезпечує лише розслаблення м’язів після динамічної роботи, але не підвищує адаптацію м’язових груп до статичного навантаження. Крім того, фізичні навантаження в якості основного методу корекції артеріального тиску, широкого застосування не знайшли. Попередніми дослідниками не проводився аналіз регуляції серцево-судинної діяльності при призначенні дозованих статико-динамічних тренувань, що виключає індивідуальний підхід до призначення та вибору комплексу і значно знижує його ефективність.
У даний час накопичений значний фактичний матеріал, який свідчить про достатньо ефективне застосування змінного магнітного поля (МП) в відновлювальному лікуванні хворих на АГ [96, 100]. Це обумовлено безпосереднім впливом магнітного поля на симпатичні волокна, що оплітають судинну стінку. Впливаючи рефлекторно, через периферичні нервові елементи, МП знижує активність симпато-адреналової системи і підсилює гальмівні процеси в корі головного мозку, сприяючи відновленню адаптації і приводячи до нормалізації регуляторних можливостей організму [33, 51, 77, 96].
Між тим, зовсім не обґрунтоване, комплексне застосування змінного магнітного поля з дозованими фізичними статико-динамічними тренуваннями на госпітальному етапі у хворих з підвищенням АТ. Таке поєднання доцільне для з’ясування можливостей потенціювання однонаправлених ефектів запропонованих методів лікування та попередження підйому АТ під час виконання дозованих фізичних статико-динамічних тренувань, попереднім призначенням магнітотерапії.
Таким чином, основою для проведення даного дослідження стали: розповсюдженість означеної патології серед осіб молодого віку; мала кількість попередніх досліджень про особливості параметрів ДМАТ в даній віковій категорії та недостатнє наукове обгрунтування одночасного дослідження ДМАТ та ВРС; обмеження застосування дозованих фізичних тренувань та відсутність даних про комплексне призначення дозованих фізичних статико-динамічних тренувань та магнітотерапії у відновлювальному лікуванні осіб молодого віку, хворих на ессенціальну артеріальну гіпертензію.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами
Робота є частиною наукової теми кафедри госпітальної терапії Одеського державного медичного університету: Профілактика прогресування ішемічної хвороби серця, хронічної серцевої недостатності і артеріальної гіпертензії з позицій корекції дисфункції ендотелію та метаболічних порушень у хворих різного віку”, номер держреєстрації 0103U007947. Фрагмент роботи, присвячений застосуванню магнітотерапії та дозованих фізичних тренувань у чоловіків молодого віку хворих на ессенціальну артеріальну гіпертензію, виконано безпосередньо здобувачем.

Мета дослідження
Підвищити ефективність відновлювального лікування на госпітальному етапі чоловіків молодого віку хворих на ессенціальну артеріальну гіпертензію шляхом сумісного використання змінного магнітного поля та дозованих фізичних статико-динамічних тренувань.

Завдання дослідження
1. Встановити особливості перебігу артеріальної гіпертензії у хворих молодого віку за даними клінічних досліджень, добового моніторування артеріального тиску і варіабельності ритму серця та типи реакцій при проведенні велоергометрії.
2. Визначити стан барорефлекторної регуляції артеріального тиску за даними оцінки варіабельності ритму серця при проведенні активної кліно-ортостатичної проби у хворих молодого віку з первинною артеріальною гіпертензією.
3. Вивчити клінічну ефективність застосування комплексу дозованих фізичних статико-динамічних тренувань у осіб молодого віку з різними добовими профілями артеріального тиску та варіабельності ритму серця.
4. Вивчити клінічну ефективність сумісного застосування дозованих фізичних статико-динамічних тренувань та перемінного магнітного поля у осіб молодого віку з різними добовими профілями артеріального тиску та варіабельності ритму серця.
5. Дослідити в порівнянні клінічний ефект при призначенні мебікару та дозованих фізичних статико-динамічних тренувань і перемінного магнітного поля.
6. Встановити вплив запропонованих комплексів на якість життя пацієнтів та визначити диференційовані показання для призначення комплексного відновлювального лікування на госпітальному етапі чоловіків молодого віку хворих на ессенціальну артеріальну гіпертензію.

Об’єкт дослідження
Стан артеріального тиску у чоловіків молодого віку хворих на ессенціальну артеріальну гіпертензію (129 пацієнтів) та практично здорових осіб (25 чоловіків).

Предмет дослідження
Вплив комплексного лікування з застосуванням змінного магнітного поля, дозованих фізичних статико-динамічних тренувань та мебікару на клінічний перебіг та функціональний стан серцево-судинної системи.

Матеріали і об’єм дослідження
129 хворих молодого віку з артеріальною гіпертензією, та 25 практично здорових осіб.

Методи дослідження
Для досягнення висунутої в роботі цілі використані загальноклінічні методи дослідження, стандартизована анкета-опитувальник визначення вегетативного індексу, оцінка якості життя хворих, інструментальні методи (офісний АТ, ВЕМ за загально прийнятними методиками), добове моніторування артеріального тиску та варіабельності ритму серця, статистичні методи.

Наукова новизна
На підставі аналізу клінічного перебігу захворювання, проведеного комплексного дослідження показників добового моніторування артеріального тиску і варіабельності ритму серця у чоловіків молодого віку з підвищенням артеріального тиску, встановлено: артеріальна гіпертензія в переважній більшості випадків характеризується нестійким підвищенням артеріального тиску, лабільним перебігом, десинхронізацією добових ритмів і носить переважно систолічний денний характер. При стійкому підвищенні артеріального тиску виявлено систоло-діастоличний варіант підвищенням зі збільшенням добового гіпертензивного навантаження. Констатоване пов’язане з цим підвищення тонусу симпатичного відділу вегетативної нервової системи (зниження показників SDNN, RMSSD, pNN50%, підвищення LF і LF/HF) і зниження спектру високих частот (HF), які характеризують парасимпатичну регуляцію ритму серця, а також зсув симпато парасимпатичного балансу (співвідношення LF/HF). Більш виражені зазначені порушення у пацієнтів зі стійким підвищенням артеріального тиску.
Встановлено, що застосування дозованих фізичних тренувань в якості монотерапії, в індивідуально підібраному режимі у пацієнтів з нестійким підвищенням артеріального тиску дозволяє досягти клінічного покращання, нормалізації рівня АТ, зниження активності симпатичної ланки вегетативної нервової системи, підвищення активності парасимпатичної ланки, нормаліції симпато-парасимпатичного балансу.
Показано, що відновлювальна терапія з використанням запропонованого комплексу дозованих фізичних статико-динамічних тренувань в поєднанні з перемінним магнітним полем у пацієнтів зі стійким підвищенням артеріального тиску приводить до нормалізації артеріального тиску у більшості пацієнтів, зменшенні його коливань протягом доби, сприяє поліпшенню адаптації у гіпертензивних осіб молодого віку до фізіологічних (кліно-ортостатичних) і дозованих фізичних навантажень. При дослідженні показників варіабельності ритму серця, встановлено нормалізуючий вплив запропонованого комплексу на вегетативну регуляцію діяльності серцево-судинної системи. У пацієнтів, яким призначали відновлювальне лікування з використанням запропонованих комплексів статистично вірогідно (р<0,05) покращуються показники якості життя (SF-36).
Підтверджено, що у осіб молодого віку, порушення вегетативної регуляції є ведучим в патогенезі артеріальної гіпертензії. Обгрунтована необхідність використання, при обстежені таких пацієнтів, добового моніторування артеріального тиску та варіабельності ритму серця. Дослідженням встановлено порушення вегетативної регуляції при кліно-ортостатичній пробі і обгрунтовано доцільність використання цього методу з визначенням спектральних характеристик ВРС в обстеженні пацієнтів молодого віку з підвищенням артеріального тиску.

Практична цінність дослідження
Дослідження дозволили запропонувати патогенетично обґрунтовані показання для вибору метода відновлювального лікування на стаціонарному етапі хворих молодого віку на первинну артеріальну гіпертензію з урахуванням особливостей добових ритмів артеріального тиску та вегетативної регуляції.
Обґрунтовано доцільність використання дозованих фізичних статико-динамічних тренувань та магнітотерапії у даної категорії хворих та запропонована методика комплексного використання ДФСДТ та ЗМП.
Розроблено диференційований підхід до призначення відновлювального лікування з застосуванням дозованих фізичних тренувань та магнітотерапії у хворих молодого віку з стійким і нестійким підвищенням артеріального тиску.
Результати дослідження впроваджені в клінічну практику кардіологічного та фізіотерапевтичних відділень 411 Одеського військового госпіталю, МКЛ №9 ім. О.І. Мінакова м. Одеси, університетської клініки Одеського державного медичного університету.
Отримані результати використовуються в навчальному процесі кафедри госпітальної терапії та кафедри загальної практики і медичної реабілітації Одеського державного медичного університету.

Особистий внесок здобувача
Автором проведено патентно-інформаційний пошук, особисто проаналізовані дані, отримані при обстежені хворих на ессенціальну артеріальну гіпертензію. Самостійно здійснене динамічне спостереження за хворими віком 18-35 років з транзиторним підвищенням артеріального тиску, проаналізовано їх клінічну документацію, зібрано анамнестичні дані. Самостійно виконаний аналіз добового моніторування артеріального тиску та варіабельності ритму серця. Самостійно проведена оцінка даних клінічного, лабораторного та інструментального обстеження пацієнтів після призначеного лікування; проведена статистична обробка; обґрунтована доцільність включення запропонованих комплексів в лікування хворих на артеріальну гіпертензію. Дисертантом проведено аналіз отриманих результатів та їх узагальнення, написано розділи дисертації, сформульовано висновки.

Апробація роботи
Основні положення дисертації доповідались та обговорювались на: 10-ій науково-практичній конференції "Актуальні проблеми терапії" (Вінниця, 2003), міжнародній науково-практичній конференції молодих вчених "Вчені майбутнього" (Одеса, 2003) науково-практичній конференції з міжнародною участю "Діагностика і лікування ураження серця та нирок при артеріальній гіпертензії" (Харків, 2004), науково-практичній конференції з міжнародною участю "Информационные технологии для клинической практики" (Харків, 2004), науково-практичній конференції "Вчені майбутнього" (Одеса, 2005), Українській республіканській науково-практичній конференції "Лікування та реабілітація у загальній практиці-сімейній медицині" (Одеса, 2007), міжнародній науково-практичній конференції "Актуальные. проблемы курортологии и медицинской реабилитации" (Одеса, 2007).
Апробацію роботи проведено на сумісному засіданні кафедри госпітальної терапії та університетської проблемної комісії "Терапевтичні спеціальності" і на засіданні клінічного відділу Українського науково-дослідного інституту медичної реабілітації та курортології.

Публікації
Основні положення дисертаційної роботи опубліковані в 6 статтях у фахових журналах, рекомендованих ВАК України, 5 тезах наукових доповідей:
Юрлов В.М., Перепелюк М.М., Лисий І.С. Вплив низькочастотного магнітного поля на діастоличну функцію лівого шлуночка і добовий профіль артеріального тиску у хворих на гіпертонічну хворобу // Одеський медичний журнал. 2002. - № 4(72). С. 78 80.
Тихонова С.А., Ухаль Г.М., Лысый И.С. Суточное мониторирование артериального давления и структура левого желудочка у лиц молодого возраста с наследственной предрасположенностью к гипертонической болезни // Вісник Вінницького державного мед. університету. - 2003. - № (2/1).- С. 587 - 590.
Тихонова С.А., Лисий І.С., Волковинська О.В. Реакція артеріального тиску на дозоване фізичне навантаження і структура лівого шлуночка в осіб молодого віку з успадкованою схильністю до гіпертонічної хвороби // Збірн. науков. праць співробітн. КМАПО ім. П.Л. Щупика. Київ, 2003. Вип. 12. Кн. 1. С. 483 488.
Юрлов В.М., Лисий І.С., Тихонова С.А. Оцінка вегетокоригуючої дії адаптолу у хворих з різним ступенем гіпертензії за допомогою добового моніторування артеріального тиску та параметрів варіабельності серцевого ритму // Ліки. 2004. - № 1 2. С. 143 147.
Лисий І.С. Ефективність використання комплексу дозованих фізичних статико-динамічних навантажень в лікуванні пацієнтів молодого віку з артеріальною гіпертензією // Одеський медичний журнал 2005. - № 6 (92). С. 50 52.
Лисий І.С. Реабілітація осіб молодого віку з артеріальною гіпертензією за допомогою низькочастотної магнітотерапії та дозованих статико-динамічних навантажень //Медицинская реабилитация, курортология, физиотерапия. 2006. - №2 (46). С.8 9.
Лисий І.С. Варіабельність серцевого ритму при проведенні ортостатичної проби у хворих молодого віку з артеріальною гіпертензією // Тез. доповід. міжн. науково-практичної конференції. Одеса, 2003. С. 25.
Тихонова С.А., Лысый И.С. Морфометрические параметры миокарда левого желудочка у мужчин молодого возраста с различными уровнями артериального давления // Діагностика і лікування ураження серця та нирок при артеріальній гіпертензії: Матеріали науково-практ. конф. Харків, 2004. С. 97 99.
Лисий І.С. Оцінка ефективності адаптолу у хворих на артеріальну гіпертензію з використанням добового моніторування артеріального тиску та параметрів варіабельності серцевого ритму // Тез. доповід. міжнародної науково-практичної конференції Одеса, 2005.
Тихонова С.А., Лысый И.С. Спеткральные характеристики вариабельности ритма сердца при активной ортопробе у молодых мужчин с различным семейным анамнезом по артериальной гипертензии // Клиническая информатика и телемедицина - 2005. №1. - С. 139.
Лисий І.С., Найдьонова О.В. Ефективність використання дозованих фізичних тренувань в лікуванні осіб молодого віку хворих на есенціальну гіпертензію // Лікування та реабілітація у загальній практиці-сімейній медицині: Матеріали Української республіканської науково-практичної конференції - Одеса, 2007. - С.68-69.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації виконане наукове завдання, що полягає в удосконаленні ефективності відновлювального лікування чоловіків молодого віку хворих на есенціальну артеріальну гіпертензію шляхом комплексного застосування дозованих фізичних статико-динамічних тренувань та змінного магнітного поля.
1. Встановлено, що артеріальна гіпертензія у чоловіків молодого віку в 66,1% випадків характеризується нестійким підвищенням артеріального тиску (ІЧ = 15-33%), лабільним перебігом, десинхронізацією добових ритмів і носить переважно систолічний денний характер. При стійкому підвищенні артеріального тиску виявлено систоло-діастоличний варіант підвищенням зі збільшенням добового гіпертензивного навантаження (ІЧ > 33%).
2. У осіб молодого віку з первинною артеріальною гіпертензією спостерігається підвищення тонусу симпатичного відділу (зниження показників SDNN, RMSSD, pNN50%, підвищення LF і LF/HF) і зниження спектру високих частот (HF), які характеризують парасимпатичну регуляцію ритму серця. Виявлена недостатня вегетативна реактивність (зниження LF і LF/HF) при проведенні активної кліно-ортостатичної проби. Обґрунтована необхідність одночасного проведення добового моніторування артеріального тиску та варіабельності ритму серця.
3. Доведено, що використання дозованих фізичних статико-динамічних тренувань в індивідуально підібраному режимі у пацієнтів з нестійким підвищенням артеріального тиску дозволяє досягти клінічного покращання, нормалізації рівня АТ (динаміка САТд (19,1±2,4)%, ДАТд (11,4±3,2)%, р<0,05) у більшості хворих, зниження активності симпатичної ланки вегетативної нервової системи (збільшення величини SDNN, RMSSD, pNN50%, р<0,01, зниження показника LF, р<0,01), підвищення активності парасимпатичної ланки (збільшення показника HF, р<0,01), нормаліції симпато-парасимпатичного балансу (співвідношення LF/HF, р<0,01).
4. У хворих з стійким підвищенням артеріального тиску найбільш ефективне сумісне застосування перемінного магнітного поля і дозованих фізичних тренувань у відновлювальному лікуванні. Призначення цього комплексу сприяє усуненню клінічних проявів, нормалізації рівнів АТ (динаміка САТд (14,7±3,2)%, ДАТд (15,8±3,6)%, р<0,05; ІЧ САТ - (80,3±13,8)%, ІЧ ДАТ (70,5±12,5)%, р<0,01), нормалізації вегетативного балансу і підвищенню толерантності до дозованих фізичних навантажень.
5. Використання дозованих фізичних тренувань зпівставне по ефективності в порівнянні з призначенням мебікару в терапії хворих молодого віку, комплексне застосування перемінного магнітного поля і дозованих фізичних тренувань достовірно ефективніше за курсове призначення мебікару у осіб молодого віку з стійким і нестійким підвищенням артеріального тиску.
6. Ефективність комплексного застосування перемінного магнітного поля і дозованих фізичних тренувань у обстежених пацієнтів за безпосередніми та віддаленими наслідками лікування, а також впливом на якість життя (SF-36) значно вища в порівнянні з групами, де фізичні тренування були призначені в вигляді монотерапії, та групами, де було призначено мебікар.

ПРактичні рекомендації

1. З метою підвищення ефективності відновлювального лікування на госпітальному етапі хворих на артеріальну гіпертензію рекомендується застосовувати дозовані фізичні статико-динамічні тренування (щоденний тренінг у виді комплексу динамічних і статичних вправ біля „шведської стінки”, тривалість 21 день) та змінне магнітне поле (2 індуктори на бокових поверхнях шиї справа та зліва на рівні V-VII шийних хребців між трапецієвидним та грудинно-ключично-сосцевидним м’язами і 2 індуктори на тому ж рівні по обидва боки від остюкового відростка VII шийного хребця. Частота 50 Гц та індуктивність 26 мТл на кожний індуктор. Разова експозиція - 15 хвилин, курс - 10 сеансів).
2. Запропоновані комплекси можуть бути успішно використані у хворих молодого віку на артеріальну гіпертензію для зниження рівнів та варіабельності артеріального тиску, корекції порушень вегетативної регуляції, покращення адаптації до фізіологічних (кліно-ортостатичних) та дозованих фізичних навантажень.
3. У перелік обстежень осіб молодого віку з зафіксованими епізодами підвищення артеріального тиску необхідно включити проведення добового моніторування артеріального тиску, дослідження варіабельності ритму серця та проведення кліно-ортостатичної проби для діагностики порушень вегетативної регуляції, вибору метода відновлювального лікування та оцінки його ефективності.

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Абрамович С.Г. Магнитотерапия в лечении гипертонической болезни // Сиб. мед. журнал. 2000. - №2. С.9-13.
2. Автандилов А.Г., Асатарян А.Г. Прогностическая ценность велоэргометрической пробы у подростков // Росийский кардиологический журнал. 2004. - №3 (47). с.68-70.
3. Александров А.А. Повышенное артериальное давление в детском и подростковом возрасте // Российский медицинский журнал. - 1997. - №9. с.59-65.
4. Амосова Е.Н., Бойчак М.П., Сидорова Л.Л. Вариабельность сердечного ритма и его взаимосвязь с функциональным состоянием миокарда левого желудочка у больных ишемической болезнью сердца // Серце і судини. 2003. - № 4. С. 88-95.
5. Антонова Л.К. Реабилитация подростков с гипертензиной формой нейроциркуляторной дистонии с помощью дозированных статико-динамических нагрузок // Российский кардиологический журнал. 2003. - №2(40). с.35-37.
6. Аникин В.В., Курочкин А.А. Вегетативный статус и особенности диастолической функции левого желудочка сердца у детей и подростков с нейро-циркулятороной дистонией // Российский кардиологический журнал. - 2000. - №4. - С.24-27.
7. Айвазян Т.А. Психофизиологические соотношения и особенности реактивности у больных гипертонической болезнью // Кардиология. 1988. - №12. С. 13-16.
8. Арабидзе Г.Г. тактика лечения больных с мягкой артериальной гипертонией // Рус. мед. журн. 1996. - №2. С.80 83.
9. Базина И.Б., Богачев Р.С., Ковалев О.И. и др. Эпидемиологические и социальные аспекты артериальной гипертензии у лиц молодого возраста // Терапевтический архив. 2004. №1. - с.31-33.
10. Бабов К.Д. Актуальные направления научных исследований в области реабилитации и санаторно-курортного лечения больных с заболеваниями сердечно-сосудистой системы // Материалы междунар. науч-практ. конф. - Одесса, - 1994. - С.1719.
11. Бабов К.Д., Волошина Е.Б., Федорчук Т.И. Возрастные особенности вегетативной регуляции сердечного ритма при ортостатической пробе // Материалы симп. К., 1994.С.35.
12. Березняков И.Г., Горбенко Н.И., Поддубный А.В. Толерантность к физической нагрузке у молодых больных артериальной гипертензией и перспективы ее фармакологической коррекции // Сборник научных трудов V научно-практической конференции по созданию и апробации новых лекарственных средств. Каунас, 1997. С. 130 132.
13. Березин Ф.Б., Безносюк Е.В., Соколова Е.Д. Психологические механизмы психосоматических заболеваний // Российский мед. журнал. 1998. - №2. С. 43-49.
14. Богмат Л.Ф., Давидко Л.В., Ахназарянц Э.Л. и др. Клинико-гемодинамические особенности у подростков с первичной АГ и «малыми» кардиальными стигмами дизэмбриогенеза // Укр. кардиол. журнал, 1997. - №2. - С.36 -38.
15. Борьба с артериальной гипертонией. Доклад экспертов ВОЗ. М., 1997. 139 с.
16. Брацун Е.В., Богренцова Л.В., Прокопчук Ю.В. Проблема вегетативной дистонии в терапевтической и неврологической практике // Материалылы науч.-практ. симп. с междунар. участием. Евпатория, 2003.С.4042.
17. Бурчинский С.Г. Терапевтические аспекты применения препарата мебикар // Ліки. 2001. - № 5 6.
18. Вейн А.М. Вегетативные расстройства клиника, диагностика, лечение. - М.: Медицина, 1998. 740 с.
19. Визир В.А., Березин А.Е. Патогенетическое значение плазменных и депонированных катехоламинов в формировании артериальной гипертензии // Укр. мед. часопис- № 1 (21)- I/II 2001.
20. Волошина О. Б. Сполучене застосування лікувальних фізичних чинників і фармакологічних препаратів.: Основи курортології: посібник для студентів та лікарів / за ред. М.В. Лободи, Е.О. Колесника. К.:видавець Купріянова О.О., 2003.-С.157-167.
21. Вопросы совершенствования реабилитации больных сердечно-сосудистыми заболеваниями на санаторно-курортном этапе / Зоров В.Т., Илаев Т. М., Ратнер З. Г., Надточий Г. Н. // Междунар. науч.-практ. конф.- Ялта,1999.- С.88-89.
22. Ганджа І.М., Лисенко Г.І., Дубчак О.Г. Патогенетичні особливості і диференційна діагностика нейроциркуляторної дистонії за гіпертонічним типом і початкових стадій гіпертонічної хвороби // Український медичний часопис. - 1998. - №5. - С.110112.
23. Горбась И.М. Артериальная гипертензия: эпидемиология и статистика // Доктор.- 2000.- №2.- С.14-16.
24. Горбунов В.М. Значение 24-часового мониторирования в выявлении и лечении АГ // Кардиология. 1995. - №6. - С.64 69.
25. Гуревич М.И., Берштейн С.А., Соловьев А.И. Современные представления о базальном тонусе сосудов // Кардіологія. 1998. Т.28, №3. с.123-127.
26. Гридин Л. Возможности ранней профилактики артериальной гипертензии // Врач.- 2001.- № 1.- С. 29 31.
27. Громов Л. «Типичные» и «атипичные» транквилизаторы // Вісник фармакології та фармації. 2003. № 10. с. 11 17.
28. Давыдова Л. И. Артериальная гипертензия, распространенность, факторы риска ее возникновения // Врачеб. практика.-1997.-№1.-С.5-8.
29. Данилова Н. И. Естественные и преформированные физические факторы в комплексном лечении различных заболеваний.-М.:Медицина, 1982.- 69с.
30. Дудел Д., Циммерман М., Шмидт Р. и др. Физиология человека. М.: Мир, 1985. 240 с.
31. Дзяк Г. В., Васильева Л И. Артериальная гипертензия. Современные представления о патогенезе и лечении. - Днепропетровск, 1998. - 151с.
32. Ершов А.Ф., Гриднева Т.Д., Левицкий Е.Ф. и др. // Актуальные вопросы курортологии и физиотерапии: Маиериалы юбилейной научно-практической конференции - Томск, 1997. С. 118-120.
33. Егорова Г. И., Кирьянов В. В., Ващенко И. Г. Применение магнитотерапии на разных этапах комплексного лечения больных гипертонической болезнью // Всесоюзный 9-й съезд физиотерапевтов и курортологов: Тез.докл.- М.,1989.-Т.1.-С.135-136.
34. Журавлева А.И., Граевская Н.Д. Спортивная медицина и лечебная физкультура. М., 1993. Медицина. 432с.
35. Жарінов О.Й., Сороківський М.С., Черняка-Ройко У.П. Холтерівське моніторування ЕКГ: еволюція клінічного застосування, діагностичні можливості // Укр. кардіол. журн. 2004. - № 1. С. 122-123.
36. ЖемайтитеД.И. Вегетативная регуляция синусового ритма сердца у здоровых и больных. В кн.: Анализ сердечного ритма. Вильнюс, 1982, С.5-22.
37. Жуковский А. С., Константинов В. В., Варламова Т. А. Артериальная гипертония: эпидемиологическая ситуация в России и других странах // Русск.мед. журн.- 1997.-№1.-С.551-558.
38. Задионченко В.С., Хруленко С.Б., Петухов О.И. Психологические особенности и качество жизни больных артериальной гипертонией с метаболическими факторами риска // Кардиология. 2002. - №8. С. 15-19.
39. Зимакова Е.И. Анализ разнообразия эффектов транквилизатора мебикара в эксперементальной и клинической медицине // Казан. мед. журнал. - 1995. - №2. - С. 85-87.
40. Значення добового моніторування артеріального тиску для діагностики і лікування артеріальної гіпертензії (методичні рекомендації МОЗ України).- Київ, 2002. - 28 с.
41. Иванов С. Г. О сравнительной эффективности немедикаментозных и лекарственных методов лечения гипертонической болезни // Тер.архив.-1993.-Т.65,№1.-С.44-49.
42. Каптелин Л.М. Лечебная физкультура в системе медицинской реабилитации. М., 1996. Медицина. 399с.
43. Карпман В.Л., Белоцерковский З.Б., Гудков И.А. Тестирование в спортивной медицине. М. 1988. 208с.
44. Кенц В. В., Кондратюк А. А., Мавродий В. М. Физиотерапия в комплексном лечении гипертонической болезни: Пособие для курсантов факультета усовершенствования врачей, терапевтов, физиотерапевтов.- Одесса, 1993. - 36с.
45. Кобалава Ж.Д. и соавт. Профилактика, диагностика и лечение первичной артериальной гипертонии в Российской Федерации // Кардиология. - 2000. - №11. С. 65-93.
46. Кобалава Ж.Д., Котовская Ю.В. Мониторирование артериального давления: методические аспекты и клиническое значение. М., 1999. 234 c.
47. Кобалава Ж.Д., Котовская Ю.В. Артериальная гипертония 2000: ключевые аспекты диагностики, дифференциальной диагностики, профилактики, клиники и лечения. / Под ред. Моисеева В.С. - М.: "Фортэ АРТ", 2000. - 208 с.
48. Коваленко В.Н., Свищенко Е.П.,Смирнова И.П. Задачи терапевтической службы по выполнению Национальной программы профилактики и лечения АГ в Украине // Укр. кардіол. журн. 1999. - №4. С. 5 8.
49. Коркушко О.В., Писарчук А.В., Шатило В.Б. и др. Анализ вариабельности ритма сердца в клинической практике. К., 2002. 192с.
50. Коломиец В.В. Современные подходы к первичной профилактике артериальной гипертензии // Украинский кардиологический журнал. 1996. - №1. с.75-78.
51. Комарова Л.А. Применение физических факторов при гипертонической болезни на разных этапах лечения // Вопр.курортол., физиотер. и лечеб. физ. культуры.-1998.-№4.-С.54-57.
52. Котовская Ю.В., Кобалова Ж.Д. Суточное мониторирование артериального давления в клинической практике: не переоцениваем ли мы его значение? // Артериальная гипертензия. 2004. Т. 10. - №1. с.5-12.
53. Кононова О.М., Хан М.А. Влияние низкочастотного магнитного поля на вегетативную нервную систему детей с первичной артериальной гипертензией // Вопросы курортологии, физиотерапии и лечебной физкультуры. 1996.-№2.-с.8-10.
54. Коркушко О.В., Шатило В.Б. Ортостатические реакции кровообращения и вегетативной регуляции у здоровых людей разного возраста // Физиол. журн. 1989. Т. 36, № 1. С. 3-8.
55. Коркушко О.В., Писарук А.В., Лишневская В.Ю. Возрастные и патологические изменения суточной вариабельности сердечного ритма // Вестн. Аритмологии. 1999. - №14. с. 30-33.
56. Кушаковский М.С. Эссенциальная гипертензия (гипертоническая болезнь). Причины, механизмы, клиника, лечение. СПб.: ООО " Издательство Фолиант", 2002. С. 126, с. 218-223.
57. Купчинська О.Г., Свіщенко Є.П., Сіренко Ю.М. та ін. Сучасна діагностика та лікування гіпертрофії лівого шлуночка у хворих на артеріальну гіпертензію /методичні рекомендації/. Київ, 2000. 24 с.
58. Клумбене Ю., Милашаускене Ж., Мисявичене И. Динамика артериального давления и прогнозирование артериальной гипертензии: данные 20-летнего наблюдения детской когорты // Кардиолдогоия. 2004. - №2. с.30-34.
59. Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с помощью Exсel. К. Морион, 2000. 320 с.
60. Леонтьева И.В. Современное состояние проблем дагностики, лечения и профилактики первичной артериальной гипертонии у детей и подростиов // Росийский вестник перинатологии и педиатрии. 2002. - №1. с.38-45.
61. Леонтьева И.В. Суточное мониторирование артериального давления в дифференциальной диагностике артериальной гипертензии у подростков //Росс. кардиол. журнал.- 2000. - № 4. С. 18 22.
62. Лобода М.В., Фисенко Л.И. Фізичні чинники в медичній реабілітації // Матеріали 1 національного конгресу фізіотерапевтів і курортологів України Хмільник, 1998. С. 62-63.
63. Лоуренс Д.Р., Беннит П.Н. Клиническия фармакология. М.:Медицина, 1993. Т.2. С. 316-370.
64. Мазур Е. С., Калязина В. В. О клиническом значении вариабельности артериального давления при гипертонической болезни // Тер. архив.-1999.-№1.-С.22-25.
65. Маколкин В.И. Нейроциркуляторная дистония // Тер. архив. - 1995. - № 6. - С. 66 70.
66. Маколкин В.И., Подзолков В.И., Большакова В.И. Состояние метаболизма катехоламинов у пациентов с начальными стадиями артериальной гипертензии // Тер. арх., 1997; 9: 23 - 27.
67. Макаров Л.М. Холтеровское мониторирование. М.:Медпрактика, 2000. 216 с.
68. Мачерет Е.Л., Мурашко Н.К., Писарук А.В. Методы диагностики вегетативной дисфункции // Укр. медичн. часопис. - 2000. - № 2(16). - С. 89 94.
69. Мартынов А.И. Многофакторность артериальной гипертонии // Клиническая геронтология. 2002. Т.8, №2. С.3-6.
70. Менан С., Моррисон Р., Белан А. Психологические факторы при гипертонической болезни // Кардиология. 1986. - №1. С. 92-100.
71. Москаленко В.Ф., Коваленко В.М. Медико-соціальні аспекти артеріальної гіпертензії та ішемічної хвороби серця в Україні // "Нові напрямки профілактики і лікування ішемічної хвороби серця та артеріальної гіпертензії.
72. Михайлов В.М. Вариабельность ритма сердца: опыт практического применения метода. Изд второе, переработанное и доп.: Иваново: Иван. Гос. Мед. академия, 2002. 290 с.
73. Матеріали об'єднаного пленуму правління українського наукового товариства кардіологів та асоціації лікарів-інтерністів. Тези доповідей, 2001. С. 17-22.
74. Оганов Р.Г. Профилактическая кардиология: от гипотез к практике // Кардиология. 1999.- № 2.- С.4 10.
75. Ольбинская Л.И., Мартынов А.И., Хапаев Б.А. Мониторирование артериального давления в кардиологии. М.: 1998. 99 с.
76. Оптимизация вегетативной регуляции у больных с дисциркуляторной энцефалопатией физич. методами/Е.С.Поважная, Е.А.Гурбич, А.Г.Деоджуа и др. // Архив клин. и эксперим. медицины.-2003.-Т.12,№1.-С.16-20.
77. Орлов Л.Л., Алексеева Н.П., Галузо Г.И. и др. Гемодинамические и гуморальные механизмы лечебного действия низкочастотного магнитного поля при гипертонической болезни // Вопросы курортологии, физиотерапии и лечебной физкультуры. 1985. - №1.-с. 23-27.
78. Остроумова О.Д., Мамаев В.И., Нестерова М.В., Кузьмичев И.А. и др. Спектральный анализ частоты сердечных сокращений у больных эссенциальной артериальной гипертензией // Росс. кардиол. журнал. 2000. - № 6 (26). С. 60 - 64.
79. Остроумова О.Д., Мамаев В.И., Первичко Е.И., Барановская В.В. Артериальная гипертензия и тревожные расстройства // Кардиология 2002. - №2. С. 95-99.
80. Отева Э.А., Николаева А.А. и др. Синдром вегетососудистой дисфункции как интегральный показатель высокого риска развития сердечно-сосудистых заболеваний у лиц молодого возраста с отягощенной наследственностью // Тер. архив. 2000. - №4. с.31-34.
81. Оржешковский В.В., Оржешковский Вас.В. Магнитотерапия // Вестник физиотер. и курортологии. 1998. - № 4. С.46-52.
82. Оржешковский В. В., Чопчик Д. И., Парамончик В. М. Физические методы, применяемые в восстановительном лечении и профилактике гипертонической болезни. -К.: Здоров’я,1992.-126с.
83. Пономаренко Г.Н. Физические методы лечения: Справочник. СПБ, 1999. 98 с.
84. Палеев Н.Р., Краснов В.Н., Подрезова Н.К. и соавт. Проблемы психосоматики и соматопсихиатрии в клинике внутренних болезней // Вестник АМН России. 1998. №5. С.3-7.
85. Пивовар С.Н., Рудык Ю.С., Горб Ю.Г. Методологические подходы к оценке тонуса отделов вегетативной нервной системы // Материалы 1-й международной научн.-практ. конф. - Киев: ИПЦ «Алкон», 2002. С. 96 98.
86. Превентивная кардиология: Руководство /А.В. Виноградов, А.Н. Климов, А.И. Клиорин и др.; Под ред. Г.И. Косицкого. - 2-е изд., перераб. и доп. М.: Медицина, 1987.- 512 с.
87. Преображенский Д.В., Сидоренко Б.А., Романова Н.Е., Шатунова И.М. Клиническая фармакология основных классов антигипертензивных препаратов. Consilium Medicum 2000;2:3.
88. Профилактика, диагностика и лечение первичной артериальной гипертонии в Российской федерации. Первый доклад экспертов научного общества по изучению артериальной гипертонии, Всероссийского общества кардиологов и Межведомственного совета по сердечно-сосудистым заболеваниям // Клиническая фармакология и терапия. 2000. - №3 - С. 5-30.
89. Психовегетативные нарушения у больных с нейро-циркуляторной дистонией и синдромом пролабирования митрального клапана / Е.Н. Амосова, Л.А. Голик, А.В. Кобирниченко и др. // Лікарська справа. 1997.№6.С.111113.
90. Рекомендації української асоціації кардіологів з профілактики та лікування артеріальної гіпертензії. - Київ. 2004. 83с.
91. Рекомендації українського товариства кардіологів з профілактики та лікування артеріальної гіпертензії: посібник до національної програми профілактики і лікування артеріальної гіпертензії.- К.: Віпол, 2001.55 с.
92. Рекомендації українського товариства кардіологів з профілактики та лікування артеріальної гіпертензії. - К.: Вища шк., 2001.- 55 с.
93. Рыбкина Г.В., Соболев А.В. Вариабельность ритма сердца в клинической првктике. М.: Медицина, 1998. С. 78-82.
94. Рогоза А. Н. Суточный профиль артериального давления у больных гипертонической болезнью : Автореф. дис. ...докт.биол.наук.-М.,1996.-48с.
95. Рунихина Н.К., Рогоза А.Н., Вихерт О.А., Арабидзе Г.Г. Суточный профиль АД и структурно-функциональные изменения сердечно-сосудистой системы при начальных стадиях гипертонической болезни // Тер. архив. 2000. - № 4. С. 51 53.
96. Самосюк И.З., Чухраев Н.В., Парамончик В.М. и др. Терапия магнитными полями // Научно-практические материалы. Вып.3. Киев, 2000. 237 с.
97. Самосюк И.З, Мавродий В.М., Фисенко Л.И.. Физиотерапия, физиопунктура и бальнеолечение гастроэнтерологических и некоторых сопутствующих заболеваний.- К.: Укрпрофздравница, 1998, С.324-328.
98. Самосюк И.З. и др. Применение физических и курортных факторов в лечении и реабилитации заболеваний нервной и сосудистой систем // Мед. реабилитация,-1999.-152.-С.3-7
99. Селивоненко С.В. Спектральный анализ сердечного ритма как показатель вегетативной регуляции сердечно-сосудистой системы // Тер. архив. - 2002. - № 1. С.59 61.
100. Сорокина Е.И. Применение физиотерапевтических технологий в коррекции факторов риска заболеваний сердечно-сосудистой системы // Вопросы курортологии, физиотерапии и лечебной физкультуры. 2000. - №5. С. 12-16.
101. Сиренко Ю.Н. Диагностика, профилактика и лечение артериальной гипертензии // Ліки. 2004. - № 2. С. 6 9.
102. Сиренко Ю.М. Значення добового моніторування артеріального тиску для діагностики і лікування артеріальної гіпертензії. К., 2001. 26 с.
103. Сіренко Ю.М. Артеріальна гіпертензія 2002. - К.: Моріон, 2002.- 204 с.
104. Сіренко Ю.М., Радченко Г.Д., Граніч В.М. та ін. Значення добового моніторування артеріального тиску для діагностики і лікування артеріальної гіпертензії: Методичні рекомендації. К., 2002. 28с.
105. Сиренко Ю.Н., Радченко А.Д., Рековец О.Л. Суточный профиль аретриального давления и вариабельность сердечного ритма у пациентов с мягкой и умеренной артериальной гипертензией // Серце і судини. 2003. - № 2. С. 33 39.
106. Сіренко Ю.М., Рековець В.М. артеріальна гіпертензія: сучасні аспекти контролю антигіпертензивної терапії (частина 2) // Укр.. кард. журн. 2002. - №6. С.88 93.
107. Сіренко Ю.М., Граніч В.М. Значення добового моніторування артеріального тиску в діагностиці та лікування артеріальної гіпертензії. // Методичні рекомендації. Київ. 2001. 28с.
108. Сіренко Ю.М., Плиска О.І., Лазоришинець В.В., Книшов Г.В. Кровоносні судини, ренін-ангіотензинова система та артеріальні гіпертензії. - К.: "Муар". 2000. 142 с.
109. Сидоренко Б.А., Преображенский Д.В. Пересыпко М.К. Новые подходы к классификации и лечению артериальной гипертензии. Рекомендации Всемирной организации здравоохранения и Международного общества по гипертензии, 1999 г. // Consilium medicum. 2002. т.2., №3. C.28.
110. Сопільник А.М. Сучасні методи магнітотерапіі у комплексному лікуванні початкових проявів недостатності мозкового кровообігу: Автореферат дис...к.мед.н.-Одеса,2002.
111. Сборник методик и тестов исследования вегетативного отдела нервной системы, составленный и принятый к использованию в научно-исследовательской работе кафедрой нервных болезней Одесского государственного медицинского университета. Под ред. Курако Ю.Л. Одесса: Украина”, 1998 31 с.
112. Свищенко Е.П., Коваленко В.Н. Гипертоническая