ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ КОМПЛЕКСНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ЛІКУВАЛЬНОГО МАСАЖУ, МАНУАЛЬНОЇ ТЕРАПІЇ ТА ПСИХОКОРЕКЦІЇ У РЕАБІЛІТАЦІЇ ХВОРИХ НА ВЕРТЕБРАЛЬНИЙ ОСТЕОХОНДРОЗ

Краткое описание

СУМСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ім. А.С. МАКАРЕНКА

На правах рукопису

КОТЕЛЕВСЬКИЙ ВОЛОДИМИР ІВАНОВИЧ

УДК 616.711: 721: 615.82: 615.851

ПАТОГЕНЕТИЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ КОМПЛЕКСНОГО ЗАСТОСУВАННЯ ЛІКУВАЛЬНОГО МАСАЖУ, МАНУАЛЬНОЇ ТЕРАПІЇ ТА ПСИХОКОРЕКЦІЇ У РЕАБІЛІТАЦІЇ ХВОРИХ НА ВЕРТЕБРАЛЬНИЙ ОСТЕОХОНДРОЗ

14.01.33 — Медична реабілітація, фізіотерапія та курортологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Науковий керівник
Маколінець Василь Іванович,
доктор медичних наук,
професор

Суми 2007

ЗМІСТ

стор.
ВСТУП...................................................................................................................5
РОЗДІЛ I. СУЧАСНІ УЯВЛЕННЯ ПРО ЕТІОПАТОГЕНЕЗ ОСТЕОХОНДРОЗУ. ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДІВ ПСИХОКОРЕКЦІЇ, ЛІКУВАЛЬНОГО МАСАЖУ ТА МАНУАЛЬНОЇ ТЕРАПІЇ У РЕАБІЛІТАЦІЇ ХВОРИХ НА ВЕРТЕБРАЛЬНИЙ ОСТЕОХОНДРОЗ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ).....................................................................................11
1.1. Етіопатогенез та класифікації функціональної патології та дегенеративно-дистрофічних захворювань хребта....................................................................................................11
1.2. Методи психокорекції, лікувального масажу та мануальної терапії у медичній реабілітації при остеохондрозі різних відділів хребта....23
РОЗДІЛ 2. МЕТОДИ ТА ОРГАНІЗАЦІЯ ДОСЛІДЖЕННЯ..............................35
2.1. Етапи дослідження... .........................................................................35
2.2. Методи дослідження... ......................................................................40
2.3. Клінічна характеристика обстежуваного контингенту перед етапом відновлювального лікування ..................................................................50
РОЗДІЛ 3. ОБҐРУНТУВАННЯ ОСНОВНИХ ПРИНЦИПІВ ТА ШЛЯХІВ УДОСКОНАЛЕННЯ МЕТОДІВ ПСИХОКОРЕКЦІЇ, ЛІКУВАЛЬНОГО МАСАЖУ ТА МАНУАЛЬНОЇ ТЕРАПІЇ У РЕАБІЛІТАЦІЇ ХВОРИХ НА ВЕРТЕБРАЛЬНИЙ ОСТЕОХОНДРОЗ................................................55
3.1. Експериментальне обґрунтування основних принципів удосконаленої системи реабілітації при вертебральному остеохондрозі57
3.2. Формування основних принципів та складових частин удосконаленої реабілітаційної системи..........................................................................72
3.3. Принцип пошуку перинатальних станів як об’єднувальний елемент реабіталіційної системи ПЛМ................................................................81
РОЗДІЛ 4. КОМПЛЕКСНЕ ЗАСТОСУВАННЯ ПСИХОКОРЕКЦІЇ, ЛІКУВАЛЬНОГО МАСАЖУ ТА МАНУАЛЬНОЇ ТЕРАПІЇ У РЕАБІЛІТАЦІЇ ХВОРИХ НА ВЕРТЕБРАЛЬНИЙ ОСТЕОХОНДРОЗ (СИСТЕМА плм)..................................................................................94
4.1. Особливості системи ПЛМ...............................................................94
4.2. Аналіз ефективності застосування системи ПЛМ у комплексній реабілітації при остеохондрозі різних відділів хребта..........................111
РОЗДІЛ 5. АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ..134
ВИСНОВКИ..............................................................................................................145
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ..............................................................................149
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ.................................150
ДОДАТКИ.................................................................................................................172

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

11-ОКС — 11оксікортикостероїди
БЕА — біоелектрична активність
ВК — вегетативний коефіцієнт
ВО — вертебральний остеохондроз
ГАГ— глікозаміноглікани сироватки крові
ЕМГ — електроміографія
ДДПХ — дегенеративно-дистрофічна патологія хребта
ЛМ — лікувальний масаж
ЛФК — лікувальна фізична культура
МТ — мануальна терапія
ОРА — опорно-руховий апарат
РО — рухова одиниця
САН — самопочуття, активність, настрій
СВ — сумарне відхилення
ПЛМ — психокорекція, лікувальний масаж, мануальна терапія
ХРС — хребцево-руховий сегмент
ФБ — функціональні блокади
ФПХ — функціональна патологія хребта
ХСТ — хондроїтинсульфати
ШРЗ — швидкість розповсюдження збудження

ВСТУП

Актуальність. Надання кваліфікованої допомоги при неврологічних проявах вертебрального остеохондрозу (ВО) є однією з найбільш складних, багатопланових та остаточно не вирішених проблем сучасної науки, а отже, важливим завданням медичної реабілітації. Адже, за даними статистики ВООЗ, від 40 до 80 % усіх жителів планети періодично відчувають больові синдроми вертеброгенного генезу [192; 208]. За кількісними показниками в розвинутих країнах ці синдроми досягли розмірів неінфекційної епідемії. Так, за статистичними даними, порушення периферичної нервової системи в загальній структурі захворюваності в країнах СНД посідають третє місце (5,8 %) після грипу й побутового травматизму [8]. Серед хронічних захворювань людини на першому місці залишаються захворювання периферичної нервової системи. А серед захворювань периферичної нервової системи найбільш поширеною патологією слід вважати неврологічні прояви вертебрального остеохондрозу. За поширеністю та наслідками у вигляді стійкої втрати працездатності вони посідають перші місця у структурі неврологічної захворюваності населення (6795 %) [13; 179; 208].
Дегенеративно-дистрофічна патологія хребта (ДДПХ) спостерігається переважно в осіб середнього віку і є причиною тривалої втрати працездатності у 2045 % хворих, нерідко призводить до інвалідності [24; 26; 83; 81; 190; 206]. Щорічно близько 0,3% пацієнтів із цією патологією оперують, проте й після операції 825 % оперованих стають інвалідами [207]. Протягом тривалого часу інвалідність внаслідок ДДПХ посідає третє місце, поступаючись лише захворюванням серцево-судинної системи та злоякісним новоутворенням. Останнім часом спостерігається постійне зростання кількості хворих на ДДПХ у загальній структурі інвалідизації.
Разом з тим у профілактиці та лікуванні хворих на ДДПХ важлива роль належить і медичній реабілітації, із врахуванням фізіотерапії та курортології, що вивчають механізм дії фізичних лікувальних чинників, обґрунтовують та створюють технології відновлювального лікування [99].
Науковці досягли значних успіхів в обґрунтуванні дії фізичних чинників на стан опорно-рухового апарату, створенні нових реабілітаційних методик, розробці системних підходів до реабілітації [18; 20; 21; 61; 76; 99; 113; 145; 179; 180]. Але все ж таки залишаються і деякі проблеми в сучасній медичній реабілітації вертеброгенної патології. Так, відсутня єдина концепція етіопатогенезу остеохондрозу, немає єдиного підходу до реабілітації неврологічних проявів даного захворювання [24], недостатньо приділяється увага психосоматичному аспекту реабілітації [48], відсутні єдині принципи проведення маніпулятивних прийомів на хребцево-рухових сегментах (ХРС) у мануальній терапії [27; 116; 196].
Саме необхідність вирішення цих проблем, активізації лікування хворих на ДДПХ потребує поглибленого вивчення етіопатогенезу захворювання, постійного пошуку нових форм і методичних підходів на різних етапах реабілітаційного процесу.
Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана відповідно до плану НДР кафедри фізичної реабілітації Сумського державного педагогічного університету імені А.С. Макаренка і є частиною теми Розробка нових заходів експертних систем профілактики і ранньої діагностики, прогнозів та лікування захворювань та пошкоджень хребта на базі теоретико-методологічного обґрунтування та моделювання патогенезу і саногенезу структурних та функціональних порушень”, шифр ОК 524.94, № держреєстрації 0196U000752.
Фрагмент роботи, присвячений обґрунтуванню комплексного застосування лікувального масажу, мануальної терапії та психокорекції у реабілітації хворих на вертебральний остеохондроз, виконано безпосередньо здобувачем.
Мета роботи. Підвищення ефективності відновлювального лікування хворих на вертебральний остеохондроз з різними клінічними проявами шляхом патогенетично обгрунтованого (на основі експериментальних, клініко-рентгенологічних та лабораторних методів досліджень) комплексного застосування удосконалених методик психокорекції, лікувального масажу та мануальної терапії.

Завдання дослідження:
1. Визначити і обгрунтувати основні принципи комплексного застосування психокорекції, лікувального масажу, мануальної терапії при реабілітації хворих на вертебральний остеохондроз на основі вивчення патогенезу захворювання за даними експериментів на тваринах, клінічних та лабораторних досліджень.
2. Удосконалити методику психокорекції та технічні прийоми лікувального масажу і мануальної терапії при лікуванні хворих на вертебральний остеохондроз на основі порівняльного аналізу загальновідомих методик.
3. Розробити науково обґрунтовану систему комплексного застосування психокорекції, лікувального масажу, мануальної терапії (ПЛМ) у реабілітації хворих на вертебральний остеохондроз на основі аналізу динаміки клінічних даних, даних психологічного тестування, інструментальних та лабораторних досліджень. Визначити особливості її проведення, основні показання та протипоказання до застосування.
4. Визначити ефективність застосування системи комплексного застосування психокорекції, лікувального масажу, мануальної терапії (ПЛМ) у реабілітації хворих на вертебральний остеохондроз за даними аналізу безпосередніх та віддалених результатів лікування.
Об’єкт дослідження — неврологічні прояви у хворих на вертебральний остеохондроз.
Предмет дослідження — вплив сумісного застосування лікувального масажу, мануальної терапії та психокоригувальних методик на клініко-функціональні та лабораторні показники у хворих із неврологічними проявами вертебрального остеохондрозу на етапі відновлювального лікування.
Методи дослідження: експериментальні дослідження на тваринах, психофізіологічні, клінічні, лабораторні, інструментальні методи обстеження хворих на вертебральний остеохондроз, статистичні методи обробки інформації.
Наукова новизна отриманих результатів. Уперше обґрунтована доцільність інтегративного застосування лікувального масажу, мануальної терапії та психокорекції в одному лікувальному сеансі маніпуляційної терапії, які, діючи на всі ланки патогенезу дегенеративно-дистрофічних змін у хребті, сприяють підвищенню ефективності відновлювального лікування хворих на вертебральний остеохондроз різної локалізації.
На основі експериментальних і клінічних досліджень визначено, обґрунтовано та доповнено основні принципи реабілітаційного процесу у хворих на вертебральний остеохондроз, а саме: принцип психосоматичної спрямованості, біомеханічний принцип руху по спіралі”, принципи мануальних дій від поверхні у глибину” та від периферії до центру”, принцип особливого ставлення до перехідних ділянок хребта та принцип пошуку перинатальних станів.
Уперше створено патогенетично обґрунтований метод психокорекції, в якому поряд із перевагами методів трансперсональної психології (холотропне дихання, ребьофінг, вей-вейшин) застосовано позитивні елементи таких методик, як тілесно-орієнтована терапія, краніосакральна терапія, лікувальний масаж та мануальна терапія в єдиному комплексі.
Створено техніку перинатальної релаксації, в якій уперше для досягнення розслаблення паравертебральних м’язів у комплексі лікувального масажу та мануальної терапії застосовували імітацію дихання, позицій, рухів, характерних для перинатального періоду життя людини.
Розроблено і обґрунтовано комплекс із застосуванням вдосконалених елементів психокорекції, лікувального масажу і мануальної терапії у хворих на вертебральний остеохондроз, який при поетапному впливі діє на всі ланки патогенезу дегенеративно-дистрофічного процесу в хребті та сприяє підвищенню ефективності відновлювального лікування хворих на вертебральний остеохондроз, що проявляється у зникненні або зменшенні больового та міотонічного синдромів, поліпшенні функціонального стану хребта, стану психо-емоційної сфери та загальносоматичного стану пацієнтів, корекції біохімічних зрушень, відсутності рецидивів захворювання та підвищенні якості життя пацієнтів.
На підставі отриманих нових даних про механізми розвитку дегенеративно-дистрофічних уражень хребта розроблено концептуальну модель і алгоритм реабілітаційного процесу, запропоновано більш широке впровадження біохімічного тестування для підтвердження ефективності проведеної комплексної реабілітації хворих на вертебральний остеохондроз. У роботі на основі проведення комплексних досліджень представлено новий напрямок у вдосконаленні методик медичної реабілітації хворих при остеохондрозі різних відділів хребта.
Практичне значення отриманих результатів. На основі використання в клінічній практиці комплексу, який базується на сумісному застосуванні запропонованих методик психокорекції, лікувального масажу та мануальної терапії, досягнуто підвищення якості реабілітації хворих із неврологічними проявами вертебрального остеохондрозу.
Розроблено обґрунтовану систему відновлювальної реабілітації, яка включає запропоновані нами способи впливу, дозволяє запобігати ускладненням і проводити адекватну корекцію структурно-функціональних порушень при ДДПХ різних відділів хребта у кабінетах масажу та мануальної терапії при санаторно-курортних, поліклінічних та спеціалізованих відділеннях медичної реабілітації та фізіотерапії стаціонарних лікувальних закладів.
Результати досліджень впроваджено в клінічну практику Державної установи Інститут патології хребта та суглобів імені професора М.І. Ситенка АМН України”, Сумського обласного центру медичної та фізичної реабілітації хворих та інвалідів із пошкодженням функції опорно-рухового апарату і нервової системи.
Матеріали роботи і методичні рекомендації включено в курс лекцій і практичних занять кафедри фізичної реабілітації Сумського державного педагогічного університету ім.А.С. Макаренка МОН України.
Особистий внесок здобувача. Здобувачем висунута власна ідея дослідження, особисто здійснено інформаційно-патентний пошук та аналіз наукової літератури за проблемою, виконано експериментальні дослідження на тваринах і клінічні дослідження хворих на вертебральний остеохондроз, проведено курси відновлювального лікування. Проведено аналіз рентгенологічних досліджень, визначено основні принципи реабілітації відповідно до різних варіантів ДДПХ у різних відділах хребта. Проведено статистичну обробку результатів дослідження. Здобувачем зроблено аналіз та узагальнення одержаних результатів. Біохімічні дослідження сироватки крові експериментальних тварин і хворих на вертеброгенну патологію виконано спільно із співробітниками відділу лабораторної діагностики та імунології Державної установи Інститута патології хребта та суглобів імені професора М.І.Ситенка АМН України” (завідувач канд. біол. наук, ст. наук. співробітник Ф.С. Леонтьєва).
Апробація роботи. Основні положення роботи були представлені в доповідях на II Сумській обласній науково-практичній конференції Сучасні проблеми медичної та фізичної реабілітації” (Суми, 2004), I Всеукраїнській науковій конференції Сучасні проблеми медичної та фізичної реабілітації” (Суми, 2006), IX та X Міжнародних конференціях Молода спортивна наука України” (Львів, 2005, 2006), II Міжнародній науковій конференції Актуальні проблеми фізичної культури й спорту в сучасних соціально-економічних умовах” (Запоріжжя, 2005), XI Міжнародній науково-практичній конференції Сучасні досягнення спортивної медицини, лікувальної фізкультури та валеології” (Одеса, 2005, 2006).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 24 роботи (6 разом із співавторами, 18 самостійні), в т.ч. одна монографія, 5 статей у журналах та збірках наукових робіт, що входять у перелік ВАК України, 19 робіт тезового характеру, одні методичні рекомендації.
Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота викладена на 206 сторінках машинописного тексту, складається із вступу, огляду літератури, трьох розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій, списку використаних літературних джерел та додатків. Основна частина роботи викладена на 150 сторінках, ілюстрована 16 таблицями і 72 малюнками. Список використаної літератури містить 244 джерела (208 вітчизняних, 36 — іноземних).

Список литературы

ВИСНОВКИ

В дисертації запропоновано та обґрунтовано новий підхід до вирішення проблеми підвищення ефективності відновлювального лікування хворих на вертебральний остеохондроз шляхом комплексного застосування в межах одного реабілітаційного сеансу удосконалених методик психокорекції, лікувального масажу та мануальної терапії.
1. На основі аналізу сучасних уявлень про етіопатогенез вертебрального остеохондрозу, з урахуванням даних експерименальних досліджень на тваринах, даних психологічного тестування, клінічних інструментальних та лабораторних досліджень, розроблено систему комплексного застосування психокорекції, лікувального масажу, мануальної терапії, яка, здійснюючи лікувальний психологічний та механічний вплив на організм людини, максимально відповідає етапам патогенезу даного захворювання.
2. Експериментальне дослідження впливу нейрогенного стресу на опорно-рухову систему щурів довело значення особливостей нервової системи щурів у розвитку дегенеративно-дистрофічної патології (найбільш значні негативні зміни вмісту уронових кислот, оксипроліну в сечі, що свідчать про дегенеративно-дистрофічні процеси, відзначено у тварин, які належали до стрес-нестійких типів). Дослідження ролі індивідуально-психологічних особливостей людини в розвитку функціональної патології хребта довело, що в обстежуваних із такою акцентуацією характеру, як екзальтованість (78% випадків), що більше за інших піддані дії стресових ситуацій, зустрічалися найбільш виражені рефлекторні зміни шкіри, м’язів та функціонального стану хребта. Ці два дослідження стали фізіологічним обґрунтуванням одного з основних принципів вдосконаленої реабілітаційної системи — принципу психосоматичної спрямованості.
3. Експериментальне дослідження впливу різних рухових режимів на кісткову систему білих щурів та аналіз літературних джерел довели, що кутоподібні моделі руху в хребті тварин чинять більш травматичний вплив на їх опорно-рухову систему, а найбільш раціональною формою руху при маніпулятивних діях на хребті слід вважати спіралеподібну форму. На цій основі визначено біомеханічний принцип руху по спіралі” при виконанні прийомів масажу та мануальної терапії.
4. Дослідження особливостей розташування паравертебральних рефлекторних ділянок (кількість рефлекторних зон шкірної гіперестезії перевищувала кількість тригерних зон, які, у свою чергу, за кількістю превалювали над виявленими функціональними блокадами хребта; превалювання рефлекторних змін у перехідних ділянках хребта) стали обґрунтуванням таких принципів реабілітації при вертеброгенній патології, як принцип мануальних дій від поверхні у глибину”, особливе ставлення до перехідних ділянок хребта, принцип від периферії до центру”.
5. Створено методику перинатальної релаксації, в якій уперше для досягнення розслаблення паравертебральних м’язів у комплексі лікувального масажу та мануальної терапії застосовували імітацію дихання, позицій, рухів, характерних для перинатального періоду життя людини. Комплексний кількісний і якісний аналіз електроміографічних досліджень показав, що методика перинатальної релаксації забезпечує достатньо виражений вплив на електроґенез м'язів в різні режими його активності, що є доказом сприятливого впливу на м’язовий апарат людини та її релаксуючої дії.
6. Удосконалено методику психокорекції, в якій поряд із перевагами методів трансперсональної психології застосовували позитивні елементи таких методик, як тілесно-орієнтована терапія, краніосакральна терапія, лікувальний масаж та мануальна терапія в єдиному комплексі. У 81,5% пацієнтів після проведення удосконаленої психокорекції повністю зникли функціональні блокади, які призводили до клінічних проявів вертебрального остеохондрозу, що на 35,8% і 24,4% більше, ніж після холотропного дихання і лікувального масажу та мануальної терапії із застосуванням раціональної психотерапії.
7. Створено удосконалену методику лікувального масажу та мануальної терапії (із застосуванням маніпулятивних прийомів, що виконуються винятково у спіралеподібному напрямі), що ефективно впливає на загальний стан хворої людини, сприяє зникненню або зменшенню больового синдрому в різних відділах хребта, нормалізації тонусу паравертебральних м’язів, ліквідації функціональних блокад хребта.
8. Комплексне використання удосконалених елементів психокорекції, лікувального масажу та мануальної терапії у вигляді системи ПЛМ (психокорекція, лікувальний масаж, мануальна терапія) значно підвищило ефективність реабілітації як при початкових, так і при клінічно виражених неврологічних проявах вертебрального остеохондрозу. Аналіз безпосередніх та віддалених результатів лікування із застосуванням системи ПЛМ довів значну перевагу перед загальноприйнятими методиками лікувального масажу та мануальної терапії: вдосконалена система виявилася більш ефективною у зникненні або зменшенні больового та міотонічного синдромів, поліпшенні функціонального стану хребта, стану психо-емоційної сфери, корекції біохімічних зрушень, підвищенні якості життя пацієнтів. У 83,7% хворих основної групи, де застосовували систему ПЛМ, спостерігалася стійкість отриманих позитивних результатів лікування та відсутність рецидивів захворювання. В контрольній групі, де застосовували традиційний лікувальний масаж та мануальну терапію, подібний позитивний ефект відзначений лише в 63,6% хворих, що на 20,1% менше результатів основної групи.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Перед сеансом і в процесі сеансу лікувального масажу та мануальної терапії завжди треба застосовувати елементи психокорекції. Це може бути задушевна розмова, введення елементів аутогенного тренування таін. Найбільш ефективним прийомом є дихальна терапія (глибоке, зв’язне вдих і видих без паузи, часте дихання упродовж 5-10 хвилин), елементи тілесно-орієнтованої терапії, окципітальний реліз. Той або інший метод психокорекції треба підбирати з урахуванням індивідуально-характерологічних властивостей особистості та її бажань.
2. Перед сеансом і в процесі сеансу лікувального масажу та мануальної терапії доцільно застосовувати елементи перинатальної релаксації. Це можуть бути вправи, що імітують рухи людини у перинатальному періоді (найчастіше рекомендуємо застосовувати позу зародка), легкі вібраційні рухи при накладанні рук на окремі ділянки тіла людини та легкі спіралеподібні погладжування, що імітують рухи навколоплідної рідини. Ці елементи сприяють розслабленню м’язів спини, знімають емоційне напруження, заспокійливо діють на центральну нервову систему.
3. При виконанні прийомів масажу і мануальної терапії треба дотримуватися таких правил:
1) всі рухи проводяться в розслабленому стані реабілітолога, від його центру маси (найчастіше від нижньої третини живота);
2) всі рухи повинні здійснюватися у спіралеподібному напрямі;
3) сеанс завжди необхідно починати із прийомів масажу, які діють поверхнево, поступово поглиблюючи їх дію на тканини;
4) завжди треба дотримуватися принципу від периферії до центру”, тобто спочатку проводити механічні дії на безболісних зонах і поступово наближатися до епіцентру болю;
5) особливу увагу треба приділяти перехідним ділянкам хребта, виконуючи маніпулятивні прийоми в цих ділянках довше та інтенсивніше.
4. При неврологічних проявах вертебрального остеохондрозу I-II стадії нами рекомендовано застосовувати наведений вище алгоритм реабілітаційних дій за системою ПЛМ.
5. Для об’єктивізації ефективності лікувальних заходів при реабілітації хворих на вертебральний остеохондроз рекомендується визначати концентрацію уронових кислот у сечі (норма 3,8-4,8 мг/добу). Зниження рівня вихідних показників до меж норми свідчить про позитивний ефект реабілітаційних заходів.

Список використаних літературних джерел

1. Абальмасова Е.А. Дизонтогенетические изменения позвоночника у детей
// Ортопедия и травматология. — 1982. — №12. — С.2531.
2. Абальмасова Е.А., Малахов O.A. Юношеская форма остеохондроза
// Травматология, ортопедия и протезирование. — 1990. — №8. — С.6265.
3. Аксенова А.Н. Особенности методики глубокого рефлекторно-мышечного массажа при шейно-грудном остеохондрозе // Медицинская консультация. — 1997. — №2 (14). — С.1113.
4. Александер Ф. Психосоматическая медицина. Принципы и применение. — М.: Институт общегуманитарных исследований, 2001. — 336с. Библиогр.:с. 317333.
5. Амозов А.А., Полищук Н.Е. Гипербарическая оксигенация в комплексном лечении неврологических проявлений при остеохондрозе шейного отдела позвоночника // Врачебное дело. — 1994. — №11. — С.106108.
6. Аникин Ю.М., Колесников Л.Л. Функциональная анатомия и биомеханика позвоночного столба человека // Российские морфологические ведомости. — 1997. — №1. — С.2632.
7. Анохин П.К. Теория функциональной системы // Успехи физиологических наук. — 1970. — №1. — С.1954.
8. Антонов И.П. Вопросы классификации и формулировки диагноза вертеброгенных (спондилогенных) заболеваний нервной системы // Периферическая нервная система. — Минск: Наука и техника, 1983. — Вып.6. — С.4956.
9. Антонов И.П. Современное состояние и перспективы изучения вертеброгенных заболеваний периферической нервной системы // Вестник Российской АМН. — 1992 . — №5. — С.3840.
10. Апанасенко Г.Л., Попова Л.А. Медицинская валеология / Серия «Гиппократ». Ростов н/Д.: Феникс, 2000. — 243 с.
11. Асокананда (Гаральд Браст). Искусство традиционного тайского массажа: Пер. с англ. Е. Валкиной. — М.: КРОНПРЕСС, 1999. — 128с.
12. Афромеев В.И., Житник Н.Е., Крысь В.В. и др. Терапевтический эффект и аппаратурная реализация двухчастотного пунктурного КВЧ-воздействия
// Биомедицинская радиоэлектроника. — 1998. — №2. — С.6769.
13. Бабов К.Д., Пеклина Г.П., Леонова Н.Н. Проблемы восстановительного лечения больных с дегенеративно-дистрофическими заболеваниями опорно-двигательного аппарата на современном этапе // Медицинская реабилитация, курортология, физиотерапия. — 2001. — №4. — С.4347.
14. Белова А.Н., Масов С.Ю. Реабилитация больных с неврологическими проявлениями поясничного остеохондроза в амбулаторных условиях // Журнал невропатологии и психиатрии им. С.С.Корсакова. — 1992. — №3. — С.1619.
15. Белокур С.А., Раев В.К. Комплексное амбулаторное лечение деформирующего артроза методами рефлексотерапии и гомеопатическими средствами // Амбулаторная хирургия. — 2002. — №4. — С.4041.
16. Белоусова Т.Е. Реабилитация больных в вертеброневрологии
// Современные методы диагностики и лечения заболеваний нервной системы: Материалы конф. — Уфа, 1996. — С.3335.
17. Беляев А.Ф. Реабилитация беременных методами мануальной терапии
// Мануальная терапия. — №2(10). — 2003. — С.62.
18. Богатирьова Т.В. Клініко-патогенетичне обгрунтування застосування фізичних чинників в реабілітації хворих на артроз: Автореф. дис. ... д-ра мед. наук: 14.01.33 // Укр. НДІ мед. реабілітації та курортології. — Одеса, 2001. — 33с.
19. Богатырева Т.В. Применение пунктурной микрофизиотерапии у больных с патологией опорно-двигательного аппарата // Медицинская реабилитация, курортология и физиотерапия. — 1999. — №3. — С.3438.
20. Богатырева Т.В. Использование метода биологической обратной связи (БОС) в лечении больных остеохондрозом // Вестник физиотерапии и курортологии. — 2000. — №2. — С.1819.
21. Богданов Н.Н., Ежов В.В., Мешков В.В. К дискуссии о принципах физиотерапии // Медицинская реабилитация, курортология и физиотерапия. — 1997.— №2. С.5862.
22. Буланов Л.А. Мануальная терапия и самопомощь при заболевании позвоночника и суставов: Практическое пособие. — Кишинёв: Изд-во «Инкониом», 1993. — 254с.
23. Бурьянов А.А. Методические аспекты изучения структурно-функциональных нарушений при дегенеративно-дистрофических поражениях позвоночника
// Ортопедия, травматология и протезирование. — 1994. — №4. — С.121.
24. Бурьянов А.А. Грудной остеохондроз — методологические аспекты восстановительного лечения и реабилитации. — Киев: Ленвит. — 1997. — 328c.: ил., табл. Библиогр.: с. 307325.
25. Бротман М.К., Цымбалюк В.И. Внебольничное лечение остеохондроза позвоночника. — Киев.: Здоровье, 1993. —72с. Библиогр.: с.71.
26. Васильева-Линецкая Л.Я. Комплексное применение лечебных физических факторов на разных этапах восстановительного лечения // Вестник физиотерапии и курортологии. — 1999. — №4. — С.7174.
27. Васильева Л. Ф. Мануальная терапия в общеклинической практике
// Мануальная терапия. — 2004. — № 2 (14). — С. 7273.
28. Васюхин Б.Е. Ульцерогенное действие нестероидных противовоспалительных препаратов при длительном лечении остеохондроза позвоночника. Профилактика. Лечение: Докл. на 3 конгрессе с международным участием «Паллиативная медицина и реабилитация в здравоохранении», Анталия, 2228 апр., 2000. — Паллиативная медицина и реабилитация. — 2000. — С.109.
29. Введение в психотерапию / Под ред. С.Блоха. — КиевАмстердам: Сфера, 1997. — 280с.
30. Венгер В.Ф., Кулаженко Е.В., Бутенко Л.Л. и др. Комплексная физиотерапия дистрофических заболеваний крупных суставов и позвоночника // Юбилейный сборник трудов, посвященный столетию Одесской городской больницы №11. — Одесса, 2002. — 192с.
31. Веселовский В.П., Хабриев Р.У. Медицинские стандарты вертеброгенных заболеваний нервной системы // Неврологический вестник. — 1997 . — №3. — С.2730.
32. Веселовский В.П., Пшик С.С. Применение методов мануальной терапии в лечении синдромов поясничного спондилоартроза // Мануальная терапия в артровертеброневрологии. Новокузнецк, 1990. С. 203204.
33. Веселовский В. П. Практическая вертеброневрология и мануальная терапия. — Рига: Знание, 1991. — 340с. Библиогр.: с. 342.
34. Ведяев Ф.П. Стресс и организм // Вестник Российской АМН. — 1992. — №5. — С.1720.
35. Вишневcкий В.А. Роль лазеротерапии как локального метода воздействия в восстановительном лечении больных остеохондрозом // Медицинская реабилитация, курортология и физиотерапия. — 1991. — №4. — С.3537.
36. Воробей В.В., Рой И.В. Остеохондроз позвоночника: этиология, клиника, лечение физическими методами // Журнал практичного лікаря. — 2001. — №6. — С.3944.
37. Гандурская О.П. Комплексное лечение нейрорефлекторных вертеброгенных болевых синдромов с применением электропунктуры и фармакопунктуры
// Медицинская реабилитация, курортология и физиотерапия. — 1999. — №4. — С.2830.
38. Гиоев П.М., Кокин Г.С. Худяев А.Г. Лечение болевого синдрома при остео-хондрозе позвоночника //Журнал неврологии и психиатрии им. С.С. Корсакова. 1992. Т.92, № 3. С. 1013.
39. Геряк Ю.В. Соціально-біологічні фактори ризику остеохондрозу хребта
// Акуальні питання неврології, психіатрії та наркології у світлі концепції розвитку охорони здоров`я населення України.-Тернопіль Укрмедкнига”.-2001.- с.218-219.
40. Гехт Б.М. Теоретическая и клиническая электромиография. — Л.: Наука, 1990. — 229 с.: ил., табл. Библиогр.: с. 201221.
41. Глейзер О., Далихо В. Сегментарный массаж / Пер. с нем. М.Е. Маникова — М., 1965. — 123с.
42. Гляамова А.Ф., Машкин М.В. Лечение шейных болевых синдромов с использованием физических факторов, мануальной терапии и ЛФК // Вестник травматологии и ортопедии. — 2001. — №4. — С.1924.
43. Гоголева Е.Ф. Новые подходы к диагностике и терапии фибромиалгии при остеохондрозе позвоночника // Терапевтический архив. — 2001. — №4. — С.4045.
44. Гончарова Л.С., Авласевич А.А. Особенности компенсаторных реакций при поясничном остеохондрозе в зависимости от соматотипа больных // Актуальные проблемы неврологии и нейрохирургии: Сб. науч. тр. — Минск, 1999. — С.3235.
45. Григорьева В.Н. Психосоматические аспекты нейрореабилитации. Хронические боли. Нижний Новгород: Изд-во Нижегородской гос. медицинской академии, 2004. 420 с.: ил, табл. Библиогр.: с. 368397.
46. Григорьева В.Н. Взаимосвязь медико-биологических и психосоциальных факторов дезадаптации больных с неврологическими проявлениями остеохондроза поясничного отдела позвоночника. — Неврологический вестник. — 1998. — №34. — С.3035.
47. Григорьева В.Н., Куликова О.А., Корнилова Л.Е. Сочетанное применение психотерапии и кинезотерапии в нейрореабилитации с хроническими болевыми синдромами // ЛФК и массаж. — 2003. — №5. — С.3943.
48. Григорьева В.Н., Густов А.В. Роль психологических факторов в медицинской реабилитации // Нижегородский медицинский журнал. — 1996. — №2. — С.9196.
49. Григорьева В.Н. Роль личностных особенностей больных в хронизации неврологических проявлений остеохондроза позвоночника и пути психокоррекции
// Журнал неврологии и психиатрии им.С.С.Корсакова. — 1998. — Т.98, №8. — С.2733.
50. Григорьева В.Н., Камаев И.А., Густов А.В., Голод М.С., Курочкина Н.А. Некоторые медико-социальные характеристики больных с вертебрологической патологией // Здравоохранение Российской Федерации. — 1998. — №5. — С.47.
51. Гроф Ст. За пределами мозга / Пер. с англ. А. Андрианова. — М.: Изд-во Трансперсонального ин-та, 1993. — 504с. .: ил., табл. Библиогр.: с. 473483.
52. Губенко В.П. Мануальна терапія в вертеброневрології. — К.: Здоров’я, 2003. — 456с.: іл., табл. Бібліогр.: с. 453455.
53. Делевский Ю.П., Гаврилова Л.В., Хавкина Л.В. Показатели клеточного иммунитета в его органоспецифических проявлениях при остеохондрозе позвоночника // Современные методы лечения дегенеративно-деструктивных заболеваний. — М.: Медицина, 1980. — С.108111.
54. Деменко В.Д., Тондий О.Л., Яковлев В.Г. Применение различных видов рефлексотерапии в комплексном лечении неврологических проявлений поясничного остеохондроза // Український вісник психоневрології. — 2002. — Т. 10, №1. — С.3435.
55. Действие пресных и радоновых ванн на болевой синдром при дегенеративных изменениях шейного отдела позвоночника (Працель Х.Г., Леглер Б., Ауранд К. и др.) // Вопросы курортологии, физиотерапии и лечебной физкультуры. — 1993. — №2. — С.714.
56. Дильман В.М. Четыре модели медицины. — Л.: Медицина, 1987. — 288с. Библиогр.: с. 282286.
57. Динабург А.Д., Фурман Б.Л. Природа и патогенное значение остеохондроза позво­ночника //111 Всесоюзный съезд геронтологов, Киев. 1976. С. 337340.
58. Дмитриевский А.А. Эквилибротерапия. — Нижний Тагил: Изд-во развития регионального образования, 1998. — 169с. Библиогр.: с.163166.
59. Дровянник Л.П., Волобцев А.Н., Романчук П.И. К механизму лечебного действия КВЧ-терапии при остеохондрозе позвоночника // Вопросы курортологии, физиотерапии и лечебной физкультуры. — 1995. — №2. — С.2526.
60. ЕжоваВ.А., ЦарёвА.Ю., КуницынаЛ.А. и др. Роль физических и курортных факторов в профилактике, лечении и реабилитации больных церебральным атеросклерозом, перенёсших «малый инсульт» // Український вісник психоневрології. — 2003. — №4. — С.9698.
61. Ежов В.В. Мануальная терапия вертеброгенных рефлекторных синдромов у больных начальными формами цереброваскулярных заболеваний // Український вісник психоневрології — 1994. — №4. — С.9698.
62. Ежов В.В., Андрияшек Ю.И. Физиотерапия для врачей общей практики. Руководство для врачей. Симферополь, Ялта, 2005. 400 с.
63. Епифанов В.А., Епифанов А.В. Остеохондроз позвоночника // ЛФК и массаж. 2006. № 2. С. 311.
64. Епифанов В.А., Епифанов А.В. Средства лечебной физической культуры в терапии атипичных болевых (моторных) паттернов при миофасциальных синдромах// Вестник травматологии и ортопедии. — 2000. — №2. — С.4143.
65. Єфіменко П.Б. Техніка та методика масажу: Навч.посіб. / Харк. держ. інститут фіз. культури. Харків: ОВС, 2001. 144 с.
66. Ефимов А.П., Карпов В.Н., Разживин Д.А. Лечебная гимнастика с вытяжением позвоночника // ЛФК и массаж. — 2003. — №3 (6). — С.1822.
67. Зотов В.П. Основы массажа: Учебное пособие для преподавателей и студентов институтов физической культуры: в 2-х ч. — К.: Медикол, Ч.1. — 1995. — 156с.
68. Зупанец И.А. Прикладные и фундаментальные аспекты фармакодинамики гликозамина // Ортопедия, травматология и протезирование. — 1994. — №4. — С.105107.
69. Иваничев Г.А. Болезненные мышечные уплотнения: Миогенный триггерный пункт. — Казань: Изд-во Казанск. ун-та , 1990. — 158с. Библиогр.: с. 148156.
70. Иваничев Г.А. Мануальная терапия. Руководство, атлас. — Казань, 1997. — 448с.
71. Исаев Ю.А. Сегментарно-рефлекторный и точечный массаж в клинической практике. — К.: Здоровье, 1993. — 308с. Библиогр.: с. 312316.
72. Кадырова Л.А., Сак Н.Н. Сигналы больного позвоночника // Харьковский медицинский журнал. — 1996. — №3. — С.2223.
73. Каменев Б.А., Хилько А.С., Самойлович В.А. и др. Пролонгированная ухомикроиглотерапия при хронической головной боли // Медицинская реабилитация, курортология и физиотерапия. — 1997. — №2. — С.6265.
74. Камышников В.С. Справочник по клинико-биохимической лабораторной диагностике: В 2 т. Минск: Беларусь, 2000. Т. 2 463 с.
75. Капралов С.Ю. Применение универсального массажа «Корректор позвоночника в реабилитации» // ЛФК и массаж. — 2003. — №4 (7). — С.1822.
76. Кенц В.В., Литвиненко А.Г. Основные принципы применения физических и профилактических средств // Медицинская реабилитация. — №4. — 1995. — С.5560.
77. Киверцева Н.А., Литвиненко А.Г. Курортные факторы в реабилитации артрозов // Современные проблемы лечения и реабилитации. Тез. докладов 11 Всеукр. Конференции. Киев, 1998. С. 247-249.
78. Коган О.Г., Шмидт И.Р., Васильева. Л.Ф. Нормативная модель статической составляющей двигательного стереотипа и визуально-пальпаторная экспресс-диагностика патобиомеханических изменений в позвоночнике // Мануальная терапия. 2003. № 4. С. 7880.
79. Колесніченко В.А. Остеохондропатія хребта. Рання діагностика та прогнозування перебігу захворювання: Автореф. дис... д-ра мед. наук: 14.0