ДОСЛІДЖЕННЯ МЕХАНІЗМУ ДІЇ ГІПЕРВИСОКОЧАСТОТНОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ НА ЗАГОЮВАННЯ ШКІРНИХ РАН В ЕКСПЕРИМЕНТІ

Краткое описание

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
Державна установа „Інститут патології хребта та суглобів
ім. проф. М.І.Ситенка”

УДК 615.849.11:616.5-001.41-002.3-089

Шевцов Богдан Миколайович

ДОСЛІДЖЕННЯ МЕХАНІЗМУ ДІЇ
ГІПЕРВИСОКОЧАСТОТНОГО ВИПРОМІНЮВАННЯ НА ЗАГОЮВАННЯ ШКІРНИХ РАН В ЕКСПЕРИМЕНТІ

14.01.33 Медична реабілітація, фізіотерапія та курортологія

дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник доктор медичних наук,
професор Маколінець В.І.

ХАРКІВ 2008

ЗМІСТ

Стор.
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СКОРОЧЕНЬ, СИМВОЛІВ 3
ВСТУП 4
1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ 10
1.1. Сучасні погляди на перебіг ранового процесу 10
1.2. Сучасні уявлення про біологічну дію гіпервисокочастотного випромінювання 13
1.3. Медико-біологічні аспекти дії мікрохвильових електромагнітних випромінювань нетеплової інтенсивності на організм 19
1.4. Використання електромагнітних випромінювань низької
інтенсивності у якості терапевтичних чинників і у лікуванні гнійних ранових ускладнень 23
1.5 Електромагнітні лазерні випромінювання в експериментальних дослідженнях із загоєння штучних ран у тварин 27
1.6 Вплив низькоенергетичних ЕМВ на функцію імунної системи 30
2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ 33
3. МОРФОЛОГІЯ ЗАГОЄННЯ РАН ШКІРИ У ЩУРІВ В УМОВАХ
ВПЛИВУ ГВЧ ВИПРОМІНЮВАННЯ 42
3.1. Морфологія загоєння неінфікованих шкірних ран 43
3.1.1. Морфологічні дослідження динаміки загоєння ран шкіри
у щурів контрольної групи 43
3.1.2. Морфологічні дослідження динаміки загоєння ран шкіри при
застосуванні ГВЧ випромінювання з густиною енергії 4Вт/м2 47
3.1.3 Морфологічні дослідження динаміки загоєння ран шкіри при
застосуванні ГВЧ випромінювання густиною енергії 8Вт/м2 53
3.1.4. Морфологічні дослідження динаміки загоєння ран шкіри при
застосуванні ГВЧ випромінювання з густиною енергії 16Вт/м2 56
3.1.5. Порівняння результатів різних режимів ГВЧ опромінення 60
3.2. Морфологія загоєння шкірних ран, інфікованих золотавим
стафілококом, під впливом ГВЧ випромінювання з густиною енергії 4Вт/м2 61
3.2.1. Динаміка загоєння шкірних ран у щурів контрольної групи 61
3.2.2. Динаміка загоєння шкірних ран, інфікованих St. аureus,
у щурів під дією ГВЧ випромінювання 64
4. РЕЗУЛЬТАТИ БІОХІМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ У ЩУРІВ
З МОДЕЛЛЮ ШКІРНОЇ РАНИ В УМОВАХ ДІЇ ГВЧ ВИПРОМІНЮВАННЯ 69
4.1. Біохімічні показники сироватки крові при ГВЧ опроміненні
густиною потоку енергії випромінювання - 4Вт/м2 69
4.2. Біохімічні показники сироватки крові при опроміненні з густиною енергії ГВЧ випромінювання 8 Вт/м2 74
4.3. Біохімічні показники сироватки крові при опроміненні з
густиною потоку енергії ГВЧ випромінювання 16 Вт/м2 78
4.4. Динаміка біохімічних показників у сироватці крові щурів
з інфікованою St.aureus шкірною раною під дією випромінювання
з густиною потоку енергії 4 Вт/м² 82
5. ЦИТОЛОГІЧНІ ДОСЛІДЖЕННЯ ЕКСУДАТУ ШКІРНИХ РАН, ІНФІКОВАНИХ STAPHYLOCOCCUS AUREUS 87
5.1. Клітинний склад ранового виділення у тварин контрольної групи 87
5.2. Цитологічна картина ранового ексудату у щурів дослідних груп 88
6. ІНШІ ЛАБОРАТОРНІ ДОСЛІДЖЕННЯ 91
6.1 Дослідження стану показників клітинного імунітету щурів з
гнійними ранами шкіри під впливом ГВЧ випромінювання з
густиною потоку енергії 4 Вт/м2 91
6.2. Мікробіологічні дослідження ранового вмісту у щурів з
інфікованими ранами шкіри 95
7. ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ 98
ВИСНОВКИ 104
ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ 106

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, СКОРОЧЕНЬ

АлАТ - аланінамінотрансфераза
АсАТ - аспартатамінотрансфераза
ВСЛОК внутрішньосудинне лазерне опромінення крові
ГАГ - глікозаміноглікани
ГВЧ - гіпервисокі частоти
ГНЛ гелій-неоновий лазер
ЕМВ - електромагнітне випромінювання
МРТ - мікрохвильова резонансна терапія
ІЧП - інфрачервоне проміння
УФ - ультрафіолетове проміння
КВЧ - крайньовисокі частоти
КУО колонієутворююча одиниця
ФЧ - фізичний чинник
ТЧ - терапевтичний чинник
СЛП - спеціалізований лазерний пристрій
Вт/м2 одиниця густини потоку енергії випромінювання (система СІ)
Гц герц, одиниця частоти коливань (1 коливання в сек.) (система СІ)
ГГц гігагерц, 109 герц
МеВ мега-електрон-вольт, 106 електрон-вольт (позасистемна одиниця виміру енергії випромінювання)

ВСТУП
Актуальність теми. На сучасному етапі розвитку фізіотерапії, реабілітології та хірургії профілактика нагноєння та лікування запальних ускладнень післятравматичних ран являє собою одну з важливих проблем. Як свідчать дані з клінічної практики, терапія хворих із вказаною патологією є досить складним процесом [18, 39, 62].
За даними Х.А. Мусалатова та співавт. [61] гнійно-запальні захворювання шкіри і інфекційні ускладнення ран не мають тенденції до зниження і частота нагноєння навіть так званих чистих” післяопераційних ран досягає 5% від їх загальної кількості, а інфікованих від 25 до 30%. Причиною цього на думку вказаних авторів можуть бути: недостатня імунореактивність організму, зміни властивостей мікроорганізмів-збудників гнійної інфекції, велика кількість оперативних втручань підвищеного ризику” і т.п.
У зв’язку з цим успішне лікування інфікованих і профілактика загноєння неускладнених післяопераційних ран і дотепер залишаються актуальною медичною проблемою [79].
Протягом вже багатьох років ведуться пошуки нових нетрадиційних методів лікування даної патології і, зокрема, з використанням фізичних чинників, таких як низькоінтенсивне електромагнітне випромінювання [7; 40; 49; 51; 62]. На підставі експериментальних досліджень і клінічних спостережень встановлено, що низькоінтенсивне випромінювання у діапазоні ультрафіолетової, видимої та інфрачервоної областей електромагнітного спектру здатне чинити позитивний терапевтичний ефект [2; 72]. Виявлено високу біологічну та терапевтичну ефективність низькоінтенсивного крайньовисокочастотного випромінювання у діапазоні міліметрової довжини хвиль [6; 40]. Згідно з даними, наведеними деякими вітчизняними авторами, ними отримані суттєві позитивні результати з лікування гнійних післяопераційних ускладнень за допомогою випромінювання крайньовисокочастотного діапазону [62; 87].
У зв’язку з цим становлять значний інтерес дослідження з визначення лікувальних можливостей ще більш короткохвильового, субміліметрового або гіпервисокочастотного (ГВЧ) діапазону електромагнітних хвиль. Специфіка ГВЧ-діапазону зумовлена тим, що з боку високочастотної області електромагнітного спектру він межує з інфрачервоною його ділянкою, тобто щільно прилягає до оптичного діапазону, а з боку низькочастотної області з хвилями КВЧ-діапазону. Тому ГВЧ випромінювання теоретично може мати сукупність фізичних властивостей, характерних для обох суміжних областей, а також притаманні їм лікувальні якості.
Саме в цьому діапазоні виявлено квантові, енергетичні переходи у кристалах амінокислот [9], знаходяться спектри різноманітних внутрішньомолекулярних рухів великих біомолекул, коливань атомів у органічних сполуках і водневих зв’язків [10]. Зокрема, значна частина коливально обертального спектру води знаходиться у діапазоні ГВЧ, а саме вода є одним із головних компонентів, що входять до складу такої високоорганізованої біосистеми, якою є живий організм [82]. Тому існує ймовірність виникнення специфічних реакцій на когерентне ГВЧ випромінювання, що генерується молекулярними лазерами, в яких за активне середовище використовують органічні речовини (молекули H2O, HCN, DCN та інші).
Дана частина електромагнітного спектру до недавнього часу використовувалась лише для дослідницьких та вузькоспеціальних робіт внаслідок конструктивно-технологічних труднощів зі створення відповідної апаратури. З появою когерентних монохроматичних джерел ГВЧ випромінювання лазерів почався активний пошук нових галузей його застосування. Однією з них є медицина, де ГВЧ-терапія, поряд з відомими методами КВЧ- та інфрачервоної терапії, може бути використана у якості одного з нових засобів фізіотерапевтичного лікування хворих з гнійними післяопераційними ранами, особливо тих, для яких традиційна антибактеріальна терапія виявляється не тільки малоефективною, але й протипоказаною.
До останнього часу, крім поодиноких робіт з вивчення окремих біологічних властивостей ГВЧ випромінювання [26, 86], та обгрунтування можливості його застосування для терапії деяких ортопедичних захворювань [56], свідчень про механізми його дії на репаративно-відновні процеси в ушкодженій шкірі, на метаболічні показники, що відображають перебіг запального процесу, впливу на функцію клітинної ланки імунної системи в науковій літературі не знайдено. Нами не виявлено і відомостей щодо вивчення впливу цього випромінювання на перебіг ранового процесу при післятравматичних ранах шкіри та їх гнійно-запальних ускладненнях, про можливості його застосування в лікуванні хворих з даною патологією.
Зв¢язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана згідно з планом наукових досліджень інституту патології хребта та суглобів ім. проф. М.І.Ситенка АМН України і містить відомості, одержані у результаті виконання НДР інституту на тему: Вивчити вплив гіпервисокочастотного лазерного випромінювання на ранову мікрофлору і загоєння ран” (ЦФ 2001.1 АМНУ, № держреєстрації 0103U000648).
Мета дослідження: на основі комплексного експериментального вивчення впливу гіпервисокочастотного електромагнітного випромінювання на перебіг ранового процесу виявити механізм дії ГВЧ випромінювання на загоєння післятравматичних шкірних ран та обґрунтувати можливість його клінічної апробації.
Задачі дослідження:
1) Вивчити в експерименті за допомогою гісто-морфологічних методів вплив ГВЧ випромінювання з густинами потоку енергії 4, 8, 16 Вт/м2 на перебіг ранового процесу у тварин на моделі неінфікованої та інфікованої золотавим стафілококом шкірної рани у залежності від кількості опромінень;
2) Дослідити вплив ГВЧ випромінювання з густиною потоку енергії 4, 8 та 16 Вт/м2 на метаболічні показники, що відображають перебіг запального процесу у тварин з моделлю неінфікованої та інфікованої вищезазначеним мікробом рани шкіри у залежності від кількості опромінень;
3) За допомогою цитологічних методів дослідити вплив ГВЧ випромінювання з густиною потоку енергії 4 Вт/м2 на динаміку клітинного складу ранового ексудату у тварин з моделлю інфікованої золотавим стафілококом шкірної рани у залежності від кількості опромінень;
4) Дослідити вплив ГВЧ випромінювання з густиною потоку енергії 4 Вт/м2 на показники клітинного імунітету у тварин з моделлю інфікованої золотавим стафілококом шкірної рани у залежності від кількості сеансів;
5) На підставі даних експериментальних досліджень виявити механізм дії гіпервисокочастотного випромінювання на загоювання післятравматичних шкірних ран та обгрунтувати можливість його клінічного застосування.
Об’єкт дослідження: репаративно-відновні процеси в ураженій шкірі, метаболічні показники, які відображають репаративно-відновні процеси в ушкодженій шкірі, клітинний склад ранового ексудату, лейкоцитарний склад крові, фагоцитарна активнісь нейтрофілів крові, склад мікробної флори ран.
Предмет дослідження: запальний процес у шкірних ранах щурів під впливом опромінення гіпервисокочастотним випромінюванням.
Наукова новизна отриманих результатів. Вперше за допомогою експерименту на білих щурах з моделлю шкірної рани встановлено наявність у гіпервисокочастотного випромінювання сприятливого дозозалежного впливу на репаративно-відновні процеси в ураженій шкірі при її травматичних ушкодженнях, особливо на прискорення епітелізації під струпом рани з первинним натягом (Деклараційний патент України 70787 А, 7А61N5/067.- №20031212767).
Показано, що під дією гіпервисокочастотного випромінювання загоєння інфікованих золотавим стафілококом шкірних ран відбувається у варіанті первинного натягу, а не вторинного.
Доведено, що ГВЧ випромінювання виявляє позитивну дозозалежну дію на динаміку клітинного складу ранового ексудату. При цьому воно сприяє очищенню шкірних ран від гнійно-некротичниго шару, зниженню їх мікробної забрудненості, посилює контракцію ранової поверхні.
Вперше показано, що ГВЧ випромінювання з густиною потоку енергії 4 Вт/м2 чинить сприятливу дію на показники клітинного імунітету при гнійних ураженнях шкіри: посилює фагоцитарну активність нетрофільних лейкоцитів, прискорює відновлення нормального фізіологічного співвідношення лейкоцитів периферійної крові.
Встановлено, що гіпервисокочастотне випромінювання з густиною потоку енергії 4 Вт/м2 є фізичним чинником, здатним ефективно оптимізувати динаміку основних показників метаболізму щурів, які відображають перебіг репаративно-відновних процесів в ураженій шкірі.
Практичне значення одержаних результатів. На підставі отриманих результатів експериментального дослідження дії ГВЧ випромінювання на перебіг запального процесу при ушкодженнях шкіри та обґрунтованих параметрів впливу ГВЧ випромінювання на процес загоєння інфікованих ран шкіри розроблена і запропонована для клінічної апробації методика його застосування у системі комплексної медичної реабілітації пацієнтів з гнійними та профілактики нагноєння неінфікованих післятравматичних ушкоджень шкіри. Терапевтична дія даного випромінювання дозволить забезпечити загоювання шкірних ран первинним натягом без грубого келоїдного рубцювання.
Особистий внесок здобувача. Вибір теми дисертаційної роботи, встановлення мети та задач, вибір об’єкта та методів дослідження проведені спільно з науковим керівником. Автором самостійно проведений аналіз наукової літератури з даної проблеми. У межах експерименту автором самостійно виконаний підбір та групування щурів, виведення тварин з експерименту, планіметричні дослідження, підготовка ділянок шкіри з ранами для гістологічного аналізу, забір крові та обробка сироватки для біохімічних досліджень, цитологічні дослідження ранового вмісту, визначення фагоцитарної активності нейтрофілів периферійної крові, статистична обробка та узагальнення результатів досліджень.
Апробація результатів. Основні положення дисертаційної роботи були повідомлені на таких наукових конференціях та з’їздах:
- науково-практичній конференції „Современные технологии применения природных и преформированных физических факторов” з нагоди 80-річчя кафедри фізіотерапії та курортології ХМАПО,Харків, 26-27 листопада 2002 р.;
- науково-практичній конференції „Нові підходи в медичній реабілітації”, присвяченій 40-річчю кафедри фізіотерапії та лікувальної фізкультури Донецького ДМУ ім. О.М.Горького, Донецьк, 23-24 вересня 2003 р.;
- ХХ ювілейній Міжнародній науково-практичній конференції „Применение лазеров в биологии и медицине”, Ялта, 8-11 октября 2003 г.;
- науково-практичній конференції „Нові медичні технології в клінічній та курортній практиці”, присвяченній 80-річчю кафедри фізіотерапії та курортології КМАПО ім. П.Шупика, Київ, 20-22 травня 2004 р.;
- ХХІV Міжнародній науково-практичній конференції „Применение лазеров в биологии и медицине”, Ялта, 11-14 жовтня 2005 р.;
- VI Конгресі фізіотерапевтів та курортологів автономної республіки Крим Актуальные вопросы организации курортного дела, курортной политики и физиотерапии”, Євпаторія, 13-14 квітня 2006 р;
- ХХVІ Міжнародній науково-практичній конференції „Применение лазеров в биологии и медицине”, Ялта, 10-13 жовтня 2006 р.
Публікації. За темою дисертації опубліковано 12 наукових робіт серед яких 4 статті у фахових наукових медичних виданнях, що входять до переліку ВАК України, 7- тези доповідей та отримано 1 деклараційний патент на винахід.
Структура та обсяг дисертації. Матеріали дисертації викладено на 119 сторінках друкованого тексту та містять: вступ, огляд літератури, опис матеріалів та методів дослідження, 4 розділи результатів власних експериментальних досліджень, аналіз та узагальнення результатів, висновки, список використаних літературних джерел (119, з яких 89 кирилицею та 30 латиницею). Матеріали проілюстровано 26 рисунками та 15 таблицями.

Список литературы

В И С Н О В К И

1. ЕМ випромінювання субміліметрового діапазону (лазерне ГВЧ випромінювання з довжиною хвилі 0,337 мм) та з випробуваними протягом експерименту густинами потоку енергії 4 та 8 Вт/м2 не чинить ушкоджуючої дії на організм тварини, при цьому воно активізує зріст та визрівання грануляційної тканини, оптимізує фібріллогенез, сприяє утворенню і проліферації епідермальних ділянок на краях рани.
2. ГВЧ випромінювання має дозозалежний ранозагоюючий ефект. Режим застосування ГВЧ випромінювання з густиною потоку енергії 4 Вт/м2 та семиразовим опроміненням чинить більш ефективний вплив на репаративно-відновні процеси в інфікованих ранах, ніж трьохсеансний курс опромінення.
3. Семисеансний режим опромінення субміліметровим випромінюванням з густиною потоку енергії 4 Вт/м2 сприяє більш скорому очищенню ран від гнійно-некротичних мас за рахунок швидшого, порівняно з ранами тварин інших груп, збільшення щільності в рановому ексудаті клітин лімфоїдного ряду, макрофагів та фібробластів, завдяки чому створює сприятливі умови для росту епідермального шару, контракції та загоєння рани.
4. Опромінення інфікованих ран шкіри білих щурів за допомогою ГВЧ випромінювання з густиною потоку енергії 4 Вт/м2 є ефективним чинником відносно динаміки біохімічних показників крові, що відображають перебіг запального процесу. Це проявляється у прискореній нормалізації показників вуглеводного і білкового обмінів, обміну глікозаміногліканів, посиленні утворення γ-глобулінів, що свідчить про активізацію репаративно-відновних процесів в ушкоджених ділянках шкіри.
5. ГВЧ випромінювання з густиною потоку енергії 4 Вт/м2 активізує фагоцитарну функцію нейтрофілів периферичної крові, прискорює їх міграцію з кров’яного русла до ранової ділянки, завдяки чому знижує ступінь бактеріального забруднення рани, а також сприяє посиленню компенсаторного гранулоцитопоезу.
6. Активізація репаративно-відновних процесів у ранах шкіри та відновлення активності клітинно-ефекторної ланки імунітету тварин під дією ГВЧ випромінювання з густиною потоку енергії 4 Вт/м2 обумовлює перехід перебігу ранового процесу від вторинного до первинного типу загоєння рани.
7. На підставі отриманих результатів експерименту вивчено окремі ланки механізму дії випромінювання субміліметрового діапазону ЕМ спектру на загоєння післятравматичних шкірних ран та обгрунтовано можливість його клінічної апробації.

ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Алексеева М.Н., Зубкова С.М., Миненков А.А., Першин С.Б. Устранение стрессорных изменений в тимусе при действии лазерного излучения на эндокринные железы// Бюл. эксперим. биологии и медицины. 1995.- Т.116., №10.- С.360-362.
2. Арзуманов Ю.Л., Бецкий О.В., Девятков Н.Д. и др. Применение мм-волн в клинической медицине (последние достижения)// 11 Рос. симпозиум с междунар. участием Миллиметровые волны в медицине и биологии.” - М.- 1997.- С.9-13.
3. А.с. 733697 (СССР) МКИ А61 N5/02. Способ лечения поврежденных биологических тканей/ И.С.Черкасов, В.А.Недзвецкий. - № 2533299/ 28-13; Заявлено 12.10.77; Опубл. 15.05.80, Бюл. № 18.- С.37.
4. Бабич П.Н., Чубенко А.В., Лапач С.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием EXCEL.- К.: Морион, 2000.- 320 с.
5. Байбеков И.М., Мавлян-Ходжаев Р.Ш., Туманов В.П., Усманов Х.Х. Влияние низкоинтенсивного лазерного излучения на заживление дерматомных ран// Бюлл. эксперим. биологии и медицины. - 1995.- Т.119.-С.218-224.
6. Бецкий О.В. Миллиметровые волны в биологии и медицине// Радиотехника и электроника. - 1993.- Вып. 10.- С.1760-1782.
7. Богданович У.Я., Каримов М.Г., Краснощекова Е.Е. Лазеры в ортопедии и травматологии// Казань: Изд-во Казанск. Ун-та, 1978.- Т. 3630.- 105 с.
8. Боголюбов В.М., Пономаренко Г.Н. Общая физиотерапия/ Учебник, 2 издание, перераб.- М., СПб.: СЛП, 1997.- 480 с.
9. Ботте Т.Л., Лисица М.П., Литвинов Г.С. и др. Поляризованные спектры комбинационного рассеяния монокристаллов гистидина и триптофана в субмиллиметровом дипазоне ЭМИ (0,05-1 мм)// Тез. Докл. 1 Всес. симпоз. Фундаментальные и прикладные аспекты применения мм ЭМИ в медицине.- Киев: Отклик, 1989.- С.46-48.
10. Ботте Т.Л., Лисица М.П., Литвинов Г.С. и др. Оптические переходы в молекулах аминокислот в микрометровом и субмиллиметровом диапазонах// Тез. Докл. 1 Всес. симпоз. Фундаментальные и прикладные аспекты применения ЭМИ в медицине.- Киев: Отклик, 1989.- С.58-60.
11. Вернигора І.П., Гайко Г.В., Біняшевський Е.В. та ін. Мікрохвильова резонансна терапія у лікуванні ортопедо-травматологічних хворих// Актуальні питання кістково-гнійної хірургії.- Київ, 1995.- С.119-128.
12. Вертьянов В.А., Ханин А.Г. Лечение трофических язв и длительно не заживающих ран лазерным излучением// Хирургия. - 1982.- №8.- С.19-22.
13. Вишневский А.А., Костюченок Б.М., Маршак А.М. Лечение ран и раневая инфекция (обзор литнратуры)// Мед. Реферативный журнал.- 1974.- р. IV, №1.- С. 1-12.
14. Вылегжанина Т.А., Богуш Н.А. Реакция надпочечников на лазеропунктуру в условиях сочетанного воздействия ионизирующей радиации// Радиобиология. - 1991.- Т., вып.4.- С.515-520.
15. Гайко Г.В., Вернигора И.П., Грицай Н.П. и др. Квантовая медицина новое направление в комплексном лечении больных остеомиелитом// Новое в ортопедии, травматологии и комбустиологии. Матер. докл. Респ. науч.-практ. конф. травматологов-ортопедов Крыма «Крымские вечера», посв. памяти проф. А.И.Блискунова.- Ялта, 1997.- С.204-208.
16. Гайко Г.В., Вернигора І.П., Грицай М.П. та ін. Застосування МРТ у лікуванні запально-гнійних ортопедичних захворювань// Матеріали науково-практ. Конф. ”Роль центрів кістково-гнійної хірургії у діагностиці, профілактиці та лікуванні хворих на остеомієліт в Україні.- Київ, 1996.- С.19-22.
17. Гаркави Л.Х., Квакина Е.Б. О критериях оценки неспецифической резистентности организма при действиях различных биологически активных факторов с позиции теории адаптационных реакций// Миллиметровые волны в биологии и медицине. - 1995.- № 5.- С.11-21.
18. Глянцев С.П. Проблемы и перспективы учения о ране в начале третьего тысячелетия/ Лечение ран и раневой инфекции (научный альманах). Материалы к межрегион. конф. «Лечение ран и раневой инфекции» (Ярославль, февраль 2003)/ Под ред. проф. А.Б.Ларичева.- Ярославль-Москва, 2003.- С.26-27.
19. Говорун В.М., Третьяков В.Е., Туляков Н.Н. и др. Влияние дальнего инфракрасного излучения на структуру и свойства протеинов// Int. J. Infrared and millimeter waves.- 1991.- v. 12.- P. 1469-1474.
20. ГОСТ 24375-80. Радиосвязь. Термины и определения.- М.: Изд-во стандартов СССР, 1982.- 57 с.
21. Гостищев В.К., Вертьянов В.А., Вавилова Г.С., Шкроб Л.О. и др. Сочетанное применение низкоэнергетических лазерных излучений в лечении хронической гнойной инфекции// Вестник хирургии.- 1992.- № 3.- С.340-344.
22. Гостищев В.К., Вертьянов В.А., Шур В.В. и др. Гелий-неоновый лазер в лечении гнойных ран// Вестник хирургии.- 1985.- № 3. С.57-60.
23. Гостищев В.К., Шехтер А.Б., Вертьянов В.А., Ханин А.Г. и др. Применение гелий-кадмиевого лазера при лечении гнойных ран// Хирургия.- 1985.- № 11.- С.97-101.
24. Гостищев В.К., Шкроб Л.О., Вертьянов В.А. и др. Влияние внутрисосудистого лазерного облучения крови на состояние иммунной системы больных хроническим остеомиелитом// Хирургия.- 1991.- № 9.- С.98-101.
25. Девятков Н.Д., Голант М.Б., Бецкий О.В. Миллиметровые волны и их роль в процессах жизнедеятельности.- М.: Радио и связь, 1991.- 169 с.
26. Делевский Ю.П., Киселев В.К., Каменев Ю.Е., Маколинец В.И. и др. Иммуномодулирующее влияние облучения спленоцитов субмиллиметровым лазерным излучением// Материалы 1 Укр. симпоз. «Физика и техника миллиметровых и субмиллиметровых радиоволн, ч.1.- Харьков, 1992.- С.110-111.
27. Долгушин И.И. Роль нейтрофилов в регуляции антимикробной резистентности// Вестник Российской академии медицинских наук.- 2002.- №3.- С. 16-20.
28. Дранник Г.Н. Клиническая иммунология и аллергология.- М.: ООО «Медицинское информационное агентство», 2003.- 604 с.
29. Журавлев А.И., Акопян В.Б. Ультразвуковое свечение М.: Наука, 1977.- 134 с.
30. Залюбовская Н.П., Чепель А.М., Шахбазов В.Г. К оценке биологической активности излучения миллиметрового и субмиллиметрового диапазонов// Вестник Харьковского университета. Биол. серия.-1979.- № 39.- С.43-44.
31. Залюбовская Н.П., Киселев Р.И., Валитов Р.А. и др. Биологическая оценка активности излучения миллиметрового и субмиллиметрового диапазонов// Вопросы экспериментальной и клинической радиологии.- 1970.- № 6.- С.202-205.
32. Залюбовская Н.П. Реакции живых организмов на воздействие электромагнитных волн миллиметрового диапазона// Успехи физиол. наук.-1975.- Т. 110, вып. 3.- С.462-464.
33. Закревский Г.И., Василевич Н.М. Лазеротерапия при воспалительных заболеваниях у детей// Клиническая хирургия .- 1980.- № 6.- С.61-62.
34. Илларионов В.Е. Техника и методики процедур лазерной терапии// Справочник. - М., 1994.- 178 с.
35. Илларионов В.Е. Биофизические основы определения допустимых параметров лазерного воздействия в лечебной практике// Вопросы курортологии, физиотерапии и лечебной физической культуры.- 1989.- № 5.- С.54-56.
36. Ильина С.А., Бакушина Г.Ф., Гайдук В.И. О возможной роли воды в передаче воздействия миллиметрового излучения к биологическим объектам// Биофизика .- 1979.- т.24.- С.513-518.
37. Инструкция по организации и проведению эпидемиологического надзора за внутрибольничными инфекциями в акушерских стационарах/ Приложение №1 к Приказу МЗ СССР № 691 МЗ СССР от 28.12.89 г.
38. Искин В.Д. Биологические эффекты миллиметровых волн и корреляционный метод их обнаружения.- Харьков: Основа, 1990.- 244 с.
39. Каменев Ю.Ф., Саркисян А.Г., Герасимов А.М. Применение миллиметровых волн в травматологии и ортопедии// Сб. докл. Междунар. симпоз. «Миллиметровые волны нетепловой интенсивности в медицине».- М., 1996.- Ч.1.- С.15-21.
40. Каменев Ю.Ф. Применение электромагнитного излучения в травматологии и ортопедии// Мм волны в биологии и медицине. - 1999.- № 2(14).- С.20-24.
41. Каменецкая О.В., Федотова И.В., Дехтяренко Н.А. Опыт применения МРТ в практике лечения остеомиелита. Иммунологический аспект// Труды IV Междунар. научно-практ. конф. «Современные информационные и энергосберегающие технологии жизнеобеспечения человека».- Севастополь, 1998.- С.46-48.
42. Каплан М.А. Лазерная терапия механизм действия и возможности// Сб. материалов 1 Междунар. конгресса «Laser & Health».- Кипр, 1997.- С.88-92.
43. Камышников В.С. Определение мочевины в крови (сыворотке) фотометрическим методом с диацетилмоноксимом// Клинико-биохимическая лабораторная диагностика. Справочник: В 2 т. Т.1.- 2-е изд.- Мн.: Интерпрессервис, 2003.- С.284-286.
44. Камышников В.С. Определение креатинина в сыворотке крови и в моче по цветной реакции Яффе по методу Поппера// Клинико-биохимическая лабораторная диагностика. Справочник: В 2 т. Т.1.- 2-е изд.- Мн.: Интерпрессервис, 2003.- С.295-299.
45. Камышников В.С. Определение глюкозы в крови, плазме (сыворотке) глюкооксидазным методом// Клинико-биохимическая лабораторная диагностика. Справочник: В 2 т. Т.2.- 2-е изд.- Мн.: Интерпрессервис, 2003.- 18-20.
46. Киселев В.К., Дахов Н.Ф., Кулешов Е.М., Радионов В.П. Биомедицинский гипервысокочастотный лазер с термостабилизацией разрядной трубки// Материалы 20-й Междунар. науч.-практ. конф. «Применение лазеров в медицине и биологии».- Ялта, 2003.- С. 123.
47. Королев Ю.Н., Загорская Н.З. Влияние инфракрасного излучения различной частоты на заживление кожных ран// Вопр. курортологии, физиотерапии и лечебной физической культуры .- 1998.- № 3.- С.8-10.
48. Кошелев В.Н. Лазер в лечении ран. Саратов, 1980.- 125 с.
49. Крейман М.З., Удалый И.Ф. Низкоэнергетическая лазеротерапия. Практическое пособие. Томск: Изд-во Томск. гос. ун-та, 1992.- 108 с.
50. Кудревицкий А.И. Оценка киллерной бактерицидности нейтрофилов периферической крови здоровых доноров и больных в прямом визуальном методе// Лабораторное дело. 1985.- № 1.- С.45-47.
51. Кузин М.И., Костюченок Б.М. Раны и раневая инфекция.- М.: Медицина, 1990.- 592 с.
52. Кутафин Ю.Н. Лазеротерапия в лечении гнойных ран. Х.: ТОО «Современник», 1993.- 95 с.
53. Левченко В.І, Новожитська Ю.М., Сахнюк В.В. та ін. Біохімічні методи дослідження крові хворих. Методичні рекомендації для лікарів хіміко-токсикологічних відділів державних лабораторій ветеринарної медицини України.- Київ, 2004.- 104 с.
54. Литвинов Г.С., Довбешко Г.И., Пучковская Г.А. Структура спектров поглощения бактерии Esherichia coli В от УФ до субмиллиметрового диапазона// Тез. докл. 1 Всес. симпоз. «Фундаментальные и прикладные аспекты применения мм ЭМИ в медицине».- Киев: Отклик, 1991.- С. 44-46.
55. Лупальцов В.И., Цыганенко А.Я., Клименко Н.А. Раны, раневая инфекция и течение раневого процесса в условиях радиации.- Харьков, 2004.- 214 с.
56. Маколінець В.І. Експериментальне обгрунтування застосування гіпервисокочастотного випромінювання при травматичних та дистрофічних порушеннях у кістковій та хрящовій тканинах// Автореферат дис. докт. Одеса, 1999.- 35 с.
57. Маколинец В.И., Киселев В.К. О возможности применения когерентного ГВЧ излучения для регулирования интенсивности обменных процессов в организме.- 1999.- №5.- С. 102-104.
58. Малая Л.Т., Уваров И.И., Микляева Н.Н.., Микляев И.Ю. Квантовая терапия. Харьков: Гриф, 1992.- 157 с.
59. Медицинские технологии и диагностика/ Справочник. Медицинские лабораторные технологии. Под. ред. А.И.Карпищенко.- С-Пб.: Интермедика, 1999. -Т.2.- С. 307-308.
60. Миненков А.А. Использование низкоэнергетического излучения в физиотерапии// Мед. помощь. 1995.- № 1.- С. 40-45.
61. Мусалатов Х.А., Елисеев А.Г., Горшков С.З., Гаркави А.В. Хирургия катастроф.- М., 1998.- С.159.
62. Назаров Е.А., Папков В.Г., Фокин И.А. Комбинированное действие лазерного излучения и озона на заживление гнойных ран в эксперименте и клинике// Вестн. травматологии и ортопедии им. Приорова. 2000.- № 2.- С.55-58.
63. Немцев И.З., Лапшин В.П. Механизмы действия лазеров при лечении острых состояний в клинике// Мед. радиология. 1993.- Т. 38, № 3.- С.4-7.
64. Петров Р.В., Лопухин Ю.М., Чередеев А.Н. Оценка иммунного статуса человека при массовых обследованиях// Метод. рекомендации.-М: 1989.-88 с.
65. Пойда О.І., Рабенок Л.С. Застосування низькоінтенсивного електромагнітного випромінювання у хворих з гнійно-запальними ураженнями кисті// Материалы V Междунар. конф. по квантовой медицине. Донецк, 2000.- С.108-109.
66. Пойда О.І., Рабенок Л.С. Цитологічна оцінка загоєння ран після операцій з приводу гнійно-запальних уражень кисті із застосуванням низькоінтенсивного ЕМВ міліметрового діапазону// Материалы V междунар. конф. по квантовой медицине. Донецк, 2000. С.110-111.
67. Попов В.Д., Джоган М.Ю., Гайда И.Е. и др. Механизм действия лазерного излучения на молекулярном, клеточном уровне и на организм в целом// Клінічна хірургія. 1997.- № 3-4.- С.92-96.
68. Приказ МЗ СССР № 535 от 22.04.1985 г. Об унификации микробиологических методов исследований”.
69. Ратушняк А.С., Запара Т.А., Федоров В.И. и др. Влияние субмиллиметрового лазерного излучения на нервные клетки// Матер. ІІ междунар. симпоз. по современным проблемам лазерной физики. Новосибирск, 1997.- С.11-35.
70. Ратушняк А.С., Запара Т.А., Рябчикова Е.И. и др. Влияние электромагнитного излучения субмиллиметрового диапазона на систему нейронов// Материалы ІІІ междунар. симпозиума «Совр. проблемы лазерной физики». Новосибирск, 2000.- С.117-120.
71. Самосюк И.З., Лысенюк В.П., Лиманский Ю.П. и др. Нетрадиционные методы диагностики и терапии. К.: Здоров¢я, 1994.- 240 с.
72. Самосюк И.З., Лысенюк В.П., Лобода М.В. Лазеротерапия и лазеропунктура в клинической и курортной практике. К.: Здоров¢я, 1997.- 240 с.
73. Саркисов Д.С., Амирасланов Ю.А., Алексеев А.А. и др. Структурные основы так называемых пластических свойств соединительной ткани// Бюлл. эксперим. биологии и медицины. 1998.- № 9.- С.244-247.
74. Светухин А.М., Амирасланов Ю.А. Гнойная хирургия: современное состояние, проблемы// Под ред. Савельева В.С. „50 лекций по хирургии”.- М.: Медиа Медика, 2003.- С.333-342.
75. Свиридова В.В., Бахтеева Т.Д., Сокрут Е.В. и др. Оценка эффективности лезеротерапии в лечении ран у рожениц с гестозом// Матер. Х Междунар. науч.-практ. конф. „Применение лазеров в медицине и биологии”. Харьков, 19-23 мая 1998 г.- С. 78-79.
76. Симонова А.В., Латышева Т.В., Чирвон Е.А. и др. Оценка специфического клеточного иммунитета с помощью cовременной модификации реакции торможения миграции лейкоцитов// Иммунология.- 2006.- Т.27, № 5.- С.304-307.
77. Сітько С.П., Гижко В.В. Про мікрохвильове когерентне поле організму і природу китайських меридіанів// Доп. АН УАСА. Сер. Б.- 1989.- № 8.- С.83-86.
78. Сітько С.П. Спосіб мікрохвильової резонансної терапії С.П.Сітька: Патент України від 15.03.1994.
79. Ситько С.П., Шахбазов В.Г., Рудько Б.Ф. и др. Объективизация регуляторного действия микроволновой резонансной терапии// Фізика живого. 1997.- Т.5, № 2.- С.103-107.
80. Скобелкин О.К., Цыганова Г.И. Современное состояние и тенденции развития научных исследований в области лазерной медицины// Новые достижения лазерной медицины. М., СПб., 1993.- С.3-6.
81. Структурные основы адаптации и компенсации нарушенных функций/ Руководство/ под ред. Д.С. Саркисова. М.: Медицина, 1987.- 448 с.
82. Теория и практика местного лечения гнойных ран/ Безуглая О.П., Белов С.Г., Гунько В.Г. и др. под ред. Б.М.Даценко.- К.: Здоров¢я, 1995.- 384 с.
83. Туманов В.П., Глушенко Е.В., Серов Г.Г. Влияние лазерного излучения на пролиферативную активность клеток в культуре// Бюлл. эксперим . биологии и медицины. 1994.- Т.117, № 3.- С.313-315.
84. Уильямс В., Уильямс Х. Физическая химия для биологов. М.: Мир, 1976.- 600 с.
85. Федоров В.И., Погодин А.С., Дубатова Т.Д. Влияние субмиллиметрового излучения с l=81,5 мкм на частоту спонтанных мутаций в клетках крыльев мушки Drosophila melanogaster// Материалы ІІІ междунар. симпоз. «Современные проблемы лазерной физики. Новосибирск, 2000.- С.182.
86. Федоров В.И., Погодин А.С., Дубатова Т.Д. Сравнительное изучение инфракрасного, субмиллиметрового и миллиметрового излучения на соматические мутации клеток крыльев Drosophila melanogaster, вызванные c-излучением// Биофизика. 2001.- Т.46.- С.298-302.
87. Федотова І.В. Мікрохвильова резонансна терапія у комплексному лікуванні хворих на травматичний остеомієліт/ Автореф. дис. канд.- Київ, 2000.- 15 с.
88. Фенчин К.М. Заживление ран.- Киев: Здоров¢я, 1979.- 167 с.
89. Хаитов Р.М., Пинегин Б.В. Современные подходы к оценке основных этапов фагоцитарного процесса// Иммунология.- 1995.- № 4.- С.3-8.
90. Храпко А.М., Реброва Т.Б., Беляков Е.В. Измерительное оборудование и метод изучения влияния миллиметрового излучения на биообъекты// Нетепловые эффекты миллиметрового излучения. М., 1997.- С.317-336.
91. Штейнберг С.Я., Доценкo Я.Н. Новый метод определения гликопротеинов в сыворотке крови// Врачебное дело. 1982.- № 12.- С.43-45.
92. Application of laser light scattering to the study of biological motions.- New York: 1983.- P.171-208.
93. Berns M.W., Bewly W., Sun C.H. Free electron laser irradiation at 200mm affects DNA synthesis in living cells// Proc. Nat. Acad. Sci. USA.- 1991.- V. 87.- P.P.2810-2812.
94. Berns M.W., Bewly W. Inhibition of nucleic acid synthesis in cells exposed to 200 micrometer radiation from free electron laser// Photochem. Photobiology.- 1998.- V. 46.- P.165-167.
95. Blackman C.F., Surles M.C., Benane S.C. Biol. Effects of Electromagnetic waves.- 1976.- No 1.- P.406-413.
96. Chou D.C. Laser light scattering.- New York: Acad. Press, 1974.- 317 p.
97. DNA proteins: Structural interactions, edited by D. Lilley/ Oxford University Press.- New York, 1995.
98. Dlott D.D., Fayer M.D. Application of Free-Electron Lasers: Basic Research on the Dynamic of Molecular Systems// IEEE J. Quantum Electron.- 1991.-V. 27.- P.2697-2713.
99. European convention for the protection of vertebrate animals used for experimental and other scientific purposes. Counsil of Europe. Strasburg, 1986. - №123. 52 p.
100. Elwes M.W., Buchnill T., Sullivan M.F. In vitro inhibition of leucocytes migration in patients with intervertebral discs lesions// The Orthopaedics Clinics of North America.- 1975.- V. 6, No 1.- P.59-65.
101. Fedorov V.I., Popova S.S., Pisarchik A.N. Dynamic effects of submillimeter wave radiation on biological objects of various levels of organization// Intern. J. of Infrared and Millimeter Waves.- 2003.- V. 24, No 8.- P.1235-1253.
102. Frauenfelder Y., Sligar S.G., Wolunes P.G. The energy landscapes and motions of proteins// Science.- 1991.- V. 254.- P.1598-1603.
103. Frohlich H. Long-range Coherence and Energy storage in biological systems// Intern. J. Quantum Chemistry.- 1968.- No 2.- P.641-649.
104. Frohlich H. The biological effects of microwaves and related questions// Advances in Electronics and Electron Physics edited by Z. Marton & C. Marton (Academic press, New York, 1980).- V. 53.- P.85-152.
105. Grundler W. Intensity and frequency dependent effect of microwaves on cell growth rates// Biochemistry & Bioenergetics.- 1992.- V. 27.- P.361-365.
106. He Zhuo-Pei, Xu Shu-Ping, Xiong Shou-Ren, Shu Jin-Wen. Effect of submillimeter laser irradiation on somatoclonal variation of rice// Chinese J. Infrared & millimeter waves.- 1994.- No 12.- P.531-536.
107. He Zhuo-Pei, Xu Shu-Ping, , Xiong Shou-Ren. Preliminary observation on the effect of submillimeter laser radiation on the somatoclonal variation of rice// Proceedings of China-Japan Sympos. of plant biotechnology.- Shanghai, 1988.- P.49-51.
108. Kam Z., Borochov N., Eisenberg H. Dependence of laser scattering of DNA on NaCl concentration// Biopolymers.- 1981.- V. 20, No 12.- P.267-269.
109. Kleimann F., Grundler W. Nonthermal resonant action of millimeter waves on yeast growth/ Nonlinear electrodynamics in biological systems/ Edited by W.R. Adey & A.F.Lawrence.- New York: Plenn. Press, 1984.- V. 59.- P.64.
110. Lawrence J.W., Gofman J.W., Hayes T.L., Mel H.C. Advances in biological and medical physics// Academic Press.- New York, London, 1977.- V. 16.
111. Moritsugu K., Mijashita O., Kidera A. Vibrational energy transfer in a protein molecule// Phys. Revue Lett.- 2000.- V. 85.- P.3970-3973.
112. Peterson K.A., Rella C.W., Engholm J.R. and al. Ultrafast vibrational dynamics of the myoglobin amide band// J. Phys. Chemistry.- 1999.- V. 103.- P.557-561.
113. Sit’ko S.P., Gizhko V.V. Towards a Quantum Physics of the Living state// J. Biol. Phys.- 1994.- V. 18, No 1.- P.1-10.
114. Prohofsky E. Statistical Mechanics and stability of macromolecules and the DNA double helix// Cambridge Univ. Press.- New York, 1995.
115. Therry G., Therry R. Macrophage migration inhibitory factor: a regulator of innate immunity// Nat. Rev. Immunol.- 2003.- Vol. 3.- P.791-800.
116. Webb S.J., Dodds D.D. Inhibition of Bacterial Cell growth by Microwaves// Nature.- 1986.- V. 218.- P.374.
117. Xie A., Van der Meer L., Austin R.H. Long-lived amide I vibrational modes in myoglobin// Phys. Rev.- 2000.- V. 84.- P.5435-5438.
118. Xie A., Van der Meer L., Hoff W. Excited-state lifetimes of far-infrared collective modes in proteins// Phys. Rev.- 2002.- V. 88 (018102).- P.1-4.
119. Xu M., Xiong S. Applied infrared and optoelectronics// Shanghai Scient. and technologic. literature Publishing House, edited by Z. Mi.- Shanghai, 1988.- No 4.- P.30-33.