ОСОБЛИВОСТІ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ ГІПЕРТЕНЗИВНОЇ ЕНЦЕФАЛОПАТІЇ : ОСОБЕННОСТИ ДИАГНОСТИКИ И ЛЕЧЕНИЯ гипертензивной энцефалопатии

Краткое описание

Міністерство охорони здоров’я України
Національна медична академія післядипломної освіти
імені П.Л. Шупика

На правах рукопису

Мурашко Наталя Костянтинівна

УДК 616.831:616.12-008.331.1-07-08

ОСОБЛИВОСТІ ДІАГНОСТИКИ ТА ЛІКУВАННЯ ГІПЕРТЕНЗИВНОЇ ЕНЦЕФАЛОПАТІЇ

14.01.15 нервові хвороби

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора медичних наук

Науковий консультант
Мачерет Євгенія Леонідівна
чл.-кор. АМН України
доктор медичних наук, професор

Київ - 2009

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ...

5

ВСТУП ................

7

РОЗДІЛ 1. Огляд літератури ..

16

1.1. Стан мозкового кровообігу в нормі та при артеріальній гіпертензії ................................

16

1.2. Сучасні нейровізуалізаційні методи оцінки стану мозкового кровообігу...................................................

43

1.3. Принципи лікування хворих на гіпертензивну енцефалопатію ...

56

РОЗДІЛ 2. Матеріали та методи дослідження...

65

2.1. Загальна характеристика обстежених пацієнтів..

65

2.2. Методи та методики, використані в роботі .

68

РОЗДІЛ 3. Клініко-неврологічна характеристика обстежених хворих на гіпертензивну енцефалопатію...

98

3.1. Аналіз факторів ризику розвитку гіпертензивної енцефалопатії у обстежених хворих...................................

98

3.2. Клініко-неврологічна характеристика обстежених хворих на гіпертензивну енцефалопатію І стадії

108

3.3. Клініко-неврологічна характеристика хворих на гіпертензивну енцефалопатію ІІ стадії....................................

117

3.4. Стан когнітивної та психоемоційної сфери у хворих на гіпертензивну енцефалопатію..

134

РОЗДІЛ 4. Особливості добового профілю артеріального тиску у хворих на гіпертензивну енцефалопатію І та ІІ стадії .

151

РОЗДІЛ 5. Особливості варіабельності артеріального тиску у хворих на гіпертензивну енцефалопатію І та ІІ стадії ..

166

5.1. Вплив величини варіабельності артеріального тиску на перебіг гіпертензивної енцефалопатії І та ІІ стадії...................

166

5.2. Вплив динамічних особливостей короткочасних коливань артеріального тиску на характер перебігу артеріальної гіпертензії у хворих на гіпертензивну енцефалопатію І та ІІ стадії...

174

5.3. Динамічні особливості короткочасних коливань систолічного артеріального тиску у хворих на гіпертензивну енцефалопатію І та ІІ стадії

177

5.4. Динамічні особливості короткочасних коливань діастолічного артеріального тиску у хворих на гіпертензивну енцефалопатію І та ІІ стадії

181

РОЗДІЛ 6. Особливості вегетативного статусу нервової системи в обстежених хворих...

187

РОЗДІЛ 7. Інтегративні показники дуплексного сканування судин головного мозку у хворих на гіпертензивну енцефалопатію....

199

РОЗДІЛ 8. Стан перфузії мозкової тканини при гіпертензивній енцефалопатії за даними однофотонної емісійної комп’ютерної томографії .

220

РОЗДІЛ 9. Аналіз процесів апоптозу периферичної крові у хворих на гіпертензивну енцефалопатію.

238

РОЗДІЛ 10. Оптимізація лікувальної тактики шляхом комплексної антигіпертензивної терапії хворих на гіпертензивну енцефалопатію при артеріальній гіпертензії 2 ступеня......

250

АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ ОТРИМАНИХ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ

279

ВИСНОВКИ

323

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ.

326

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ..

328

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АГ артеріальна гіпертензія
АНГТ антигіпертензивна терапія
АТ - артеріальний тиск
АТ ср. середній гемодинамічний артеріальний тиск
АП антигіпертензивні препарати
АПФ- ангіотензинперетворюючий фермент
ВАТ варіабельність артеріального тиску
ВЗД вегетативне забезпечення діяльності
ГЛШ гіпертрофія лівого шлуночка
ДАТ діастолічний артеріальний тиск
ДМАТ добове моніторування артеріального тиску
ДП подвійний добуток
ЕОГ Європейське товариство гіпертензії
ЕОК - Європейське товариство кардіологів
ІЧ індекс часу
ІЧГ- індекс часу гіпотонії
ІМ інфаркт міокарда
ІМТ індекс маси тіла
ІН індекс «неблагополуччя»
ІП індекс площі
ІПг - індекс площі гіпотензії
ІПГ - індекс площі гіпертензії
КІМ комплекс інтими-медіа
ОПСС загальний периферійний судинний опір
ОФЕКТ однофотонна емісійна комп’ютерна томографія
ПАТ пульсовий артеріальний тиск
САТ систолічний артеріальний тиск
СНЗ ступінь нічного зниження
СНУ ЧСС ступінь нічного зниження частоти серцевих скорочень
ССЗ серцево-судинні захворювання
ССС серцево-судинна система
ТА точки акупунктури
ЦР циркадний ритм
ШРП швидкість ранкового підьйому
ШПХ швидкість пульсової хвилі
N/D - індекс день/ніч
STD - стандартне відхилення від середнього значення

ВСТУП
Актуальність теми. Актуальність теми. Артеріальна гіпертензія (АГ) значущий і незалежний фактор ризику розвитку цереброваскулярної патології, що займає провідне місце серед причин смерті й інвалідності та є одним із найпоширеніших серцево-судинних захворювань у більшості країн світу, а в Україні становить від 30 до 41%: у чоловіків 39,3%, у жінок 41,1%. [1, 2]. Цереброваскулярнi захворювання (ЦВЗ) набувають характеру епiдемій [3, 4]. Підступність АГ полягає в тому, що вона тривалий час може існувати без клінічних проявів, завдає шкідливого впливу на судини та речовину головного мозку i формує гiпертензивну енцефалопатію (ГЕ).
Захворювання АГ за своїм походженням гетерогенне та мультифакторне [5, 6]. Зазначене робить актуальною ранню діагностику ураження органів-мішеней і, у першу чергу, ураження головного мозку, що відображає ефективність не тільки лікування, а й профілактики [7].
Гіпертензивні зміни судинної системи та речовини мозку супроводжуються розвитком церебральних порушень, клінічні прояви залежать від ступеня вираженості, тривалості та перебігу АГ [8, 9, 10].
Смертність від серцево-судинних і цереброваскулярних захворювань становить 61,1% від загальної смертності в Україні [11, 12]. Поширеність ЦВЗ в Україні становить 8219,3 на 100 тис. населення, у 62% хворих зумовлена АГ [13, 14, 15].
Велика увага приділяється асоційованим з АГ когнітивним розладам (КР), поява й наростання яких істотно обмежують не тільки професійні можливості, але й, у значній мірі, повсякденне життя [16, 17, 18]. Дане положення знайшло відображення в рекомендаціях 7 перегляду Об’єднаного національного комітету США (2003) і рекомендаціях Європейського товариства кардіологів (2007), де в рубриці «цереброваскулярні ускладнення» вперше з’явився термін «судинні когнітивні розлади». Залежність проявів ГЕ й когнітивних порушень має діагностичне значення і потребує подальшого вивчення.
Аналіз результатів сучасних високоінформативних методів обстеження (комп’ютерна і магнітнорезонансна томографія, ангіографія, ультразвукова доплерографія, добове моніторування артеріального тиску й варіабельність серцевого ритму) при ГЕ вимагає комплексного підходу [19, 20, 21]. Використання у клінічній неврології комп’ютерної і магніторезонансної томографії уточнило розвиток структурних змін при прогресуванні ГЕ, а також дозволило оцінити ступінь ушкодження тканини мозку. Разом із тим, у нейровізуалізаційній діагностиці даної патології залишається ряд невирішених завдань, зокрема інтерпретація отриманих даних.
Відомо, що одним із основних механізмів формування ГЕ є порушення церебральної перфузії. Однією з інформативних методик оцінки реґіонарного мозкового кровотоку є однофотонна емісійна комп’ютерна томографія (ОФЕКТ) [22, 23]. Роботи, присвячені оцінці церебральної перфузії при АГ, поодинокі. Недостатньо вивчені зміни реґіонарного мозкового кровотоку при ГЕ різного ступеня.
Оскільки АГ можна віднести до локальних факторів, які є тригерами апоптичної програми, то вивчення апоптозу при ГЕ є актуальним та має важливе значення щодо уточнення патогенетичних механізмів зазначеної патології [24].
Погляди на лікування ГЕ змінювались у залежності від рівня знань щодо основних ланок патогенезу АГ. На сучасному етапі комбінована терапія займає пріоритетні позиції у тактиці лікування АГ. Серед напрямків превалюють: вплив на патогенетичні механізми АГ, потенціювання органопротекторної дії, сумація антигіпертензивного ефекту та мінімізація побічних явищ [25, 26, 27]. У лікуванні ГЕ у пацієнтів на АГ пропонуються різні схеми, які включають медикаментозні й немедикаментозні підходи, однак результати лікування подекуди суперечливі [28, 29, 30]. Таким чином, ГЕ у хворих на АГ є однією з найбільш актуальних дискусійних неврологічних проблем. Дослідження особливостей розвитку ГЕ при АГ, зокрема на початкових етапах захворювання, має наукове та практичне значення і є перспективним для розробки обґрунтованих рекомендацій з діагностики та лікування ГЕ при АГ.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота виконана згідно з основними планами науково-дос­лідних робіт Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика. Тема є складовою частиною планової науково-дослідної роботи кафедри неврології та рефлексотерапії Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика «Діагностика та лікування патології центральної та периферичної нервової системи з використанням методів рефлексотерапії» №0105V002320 держреєстрації.
Мета дослідження. Вдосконалення діагностичних підходів та оптимізація лікувальної тактики цереброваскулярних порушень у хворих на гiпертензивну енцефалопатію шляхом уточнення розвитку патогенетичних механізмів, базуючись на комплексному клініко-параклінічному дослідженні.
Завдання дослідження:
1. Вивчити клініко-неврологічні особливості ГЕ у хворих на АГ 2 ступеня.
2. Дослідити показники добового профілю артеріального тиску в обстежених хворих.
3. Вивчити особливості вегетативного статусу в обстежених хворих за результатами показників варіабельності ритму серця.
4. Визначити особливості перфузії мозку при ГЕ шляхом використання методу ОФЕКТ.
5. Провести кореляційний аналіз даних ультразвукового дуплексного сканування судин головного мозку та ОФЕКТ у хворих на ГЕ.
6. Вивчити особливості комплексу інтими-медіа та її кореляційний взаємозв’язок із показниками ОФЕКТ у хворих на ГЕ.
7. Дослідити процеси апоптозу лімфоцитів шляхом дослідження маркеру CD95+ у хворих на ГЕ.
8. Оцінити ефективність розробленої комплексної комбінованої медикаментозної терапії та немедикаментозних методів лікування обстежених хворих.
Об’єкт дослідження: гіпертензивна енцефалопатія у хворих на артеріальну гіпертензію 2 ступеня.
Предмет дослідження: клініко-неврологічні, клініко-лабораторні показники та клініко-інструментальні показники.
Методи дослідження: клініко-неврологічне обстеження; нейропсихологічне обстеження (Mini-Mental State Examination (МMSE), скорочений багатофакторний запитувач особистості (СМОЛ), шкала депресії Бека, шкала Спілбергера); інструментальне обстеження (хронобіологічна структура артеріального тиску (АТ) за даними добового моніторування АТ; стан вегетативного забезпечення за даними варіабельності серцевого ритму; ультразвукове дуплексне сканування судин головного мозку (УЗДС); однофотонна емісійна комп’ютерна томографія головного мозку); лабораторне дослідження (визначення рівня гомоцистеїну методом імуноферментного аналізу; показник апоптозу клітин крови експресія маркеру CD95+ цитофлуориметричним методом); статистичні методи обробки результатів (пакет прикладних програм «SТАTISTICA 6.0»).
Наукова новизна отриманих результатів.
У дисертації наведено теоретичне обґрунтування і нове вирішення наукової проблеми вдосконалення діагностики та оптимізації лікувальної тактики при ГЕ у хворих на АГ на основі вивчення клініко-параклінічного обстеження, яке включало вивчення клiнiчних особливостей та особливостей вегетативного статусу, добового моніторингу АТ, стану церебральної гемодинаміки та перфузії мозку (за даними ОФЕКТ та УЗДС), оцінки процесів апоптозу в лімфоцитах (показники експресії CD95+) та встановлення ролі цих факторів у формуванні ГЕ.
Вперше на підставі кореляційного аналізу при співставленні клініко-неврологічного обстеження та даних ОФЕКТ встановлено діагностичні характеристики стану мозкового кровообігу при ГЕ.
За аналізом дослідження динамічних властивостей АТ за даними добового моніторування виділено варіант несприятливого перебігу ГЕ. До факторів несприятливого розвитку належать значне підвищення АТ вночі та підвищення швидкості ранкового зростання АТ (non-dipper й night-piker).
Вперше за даними нейровізуалізаційних методів (ОФЕКТ) підтверджено наявність кросцеребелярного діашизу у хворих на ГЕ.
Вперше на основі вивчення гіпоперфузії головного мозку за допомогою ОФЕКТ розроблено нові підходи до діагностики та оцінки лікування ГЕ (патент України на корисну модель №29022 від 27.12.2007 р.). Оцінка порушення перфузії головного мозку у хворих на АГ сприяє покращенню діагностики ранніх стадій ГЕ.
Вперше вивчений взаємозв’язок між показниками реґіонарного мозкового кровотоку та перфузією головного мозку у хворих на ГЕ, зумовленою АГ 2 ступеня. Встановлено кореляційний зв’язок між показниками УЗДС та ОФЕКТ (патент України на корисну модель №29023 від 27.12.2007 р.)
Вперше встановлено прояв апоптозу в лімфоцитах (показники експресії CD95+) у хворих на ГЕ, що супроводжується збільшенням інтенсивності вільнорадикальних реакцій за даними активності нейтрофілів, що можливо використовувати як діагностичний критерій.
Доведено доцільність застосування комбінованої антигіпертензивної терапії, статинів, кавінтону та магнітотерапії у пацієнтів на ГЕ (патент України на винахід 60218А UА, А61N2/06 №u2003032634 від 15.09.2003 р.).
Отримані нові результати, сукупність яких забезпечує вирішення важливої науково-практичної проблеми неврології вдосконалення діагностики та лікування хворих на ГЕ при АГ.
Практичне значення отриманих результатів. Результати клiнiко-iнструментальних, бiохiмiчних та цитофлуориметричних досліджень, якi базуються на аналізі перебігу ГЕ при АГ 2 ступеня у 351 хворого, дозволили розробити дiагностичнi критерії порушень церебральної гемодинаміки та перфузії мозку на різних стадіях ГЕ.
Доведено необхідність введення обов’язкового огляду неврологом хворих на АГ для виявлення проявів ГЕ із використанням сучасних методів дослідження. Наявність ГЕ на фоні АГ дaє пiдставу вiднести хворих до групи пацiєнтiв із високим ризиком фатальних серцево-судинних проявів i потребує активного підходу до лікування.
Підтверджено необхідність орієнтування хворого з АГ на контроль АТ з досягненням «цільового» рівня. Стабілізація АТ на «цільовому» рівні може затримати погіршення когнітивної функції або стабілізувати її.
Впроваджено у практику новий спосіб діагностики ГЕ (патент України на корисну модель №29022 від 27.12.2007 р.), який базується на використанні змін перфузії головного мозку як діагностичного та прогностичного критерію.
На основі кореляції даних дуплексного сканування судин головного мозку з результатами ОФЕКТ впроваджено спосіб діагностики ГЕ (патент України на корисну модель №29023 від 27.12.2007 р.).
Розроблено та впроваджено у практику диференційований підхід до комплексного лікування та профілактики ГЕ у хворих на АГ 2 ступеня, як медикаментозними (призначення блокаторів ангіотензинової системи у комбінації з антагоністами кальцію, статинів та нейропротекторів), так і немедикаментозними методами (магнітотерапія) (патент України на винахід 60218А UА, А61N2/06 №u2003032634 від 15.09.2003 р.). Вибір антигіпер-тензивних препаратів має враховувати як вираженість ефекту зниження АТ, так і вплив на мозковий кровообіг.
Результати роботи впроваджені в практику Чернігівської міської лікарні №4, Миколаївської обласної лікарні, Білоцерківської міської лікарні №2, Міського медичного Центру проблеми слуху та мовлення м. Києва, Міської клінічної лікарні №11 м. Одеса, Хмельницької обласної лікарні, Міської багатопрофільної клінічної лікарні №4 м. Дніпропетровська, Чернівецької обласної психіатричної лікарні, Київської обласної клінічної лікарні, Алматинської центральної міської клінічної лікарні (республіка Казахстан) та використовуються в навчальному процесі на кафедрі неврології та рефлексотерапії Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика. Клінічні та інструментальні дослідження були проведені на базі кафедри неврології та рефлексотерапії НМАПО імені П.Л. Шупика (Київська обласна клінічні лікарня, неврологічні відділення №1 й №2). Лабораторні дослідження виконано спільно зі співробітниками Інституту клінічної радіології Наукового центру радіаційної медицини АМН України. Оцінка перфузії головного мозку виконана спільно зі співробітниками Державної установи «Інститут нейрохірургії імені академіка А.П.Ромоданова» АМН України.
Особистий внесок здобувача. Автором самостійно обрано та обґрунтовано напрямок і дизайн наукової роботи, проведено аналіз літературних даних у відповідності до сучасних уявлень про механізми розвитку ГЕ при артеріальній гіпертензії, виконано патентний пошук з даної проблеми, сформульована мета, основні задачі дисертаційної роботи, визначено репрезентативний об’єм наукового дослідження та комплекс методів, організовано та особисто проведено клінічні обстеження. Автор приймала участь у виконанні нейровізуалізаційних та лабораторних досліджень. Аналіз отриманих результатів, математична обробка матеріалу, його наукова інтерпретація, формулювання висновків, практичних рекомендацій та впровадження результатів досліджень проведені самостійно. У наукових працях за темою дисертаційної роботи, що були опубліковані у співавторстві, внесок здобувача є визначальним, не було запозичення ідей і розробок співавторів. Матеріали кандидатської дисертації при написанні докторської дисертації не використовувалися.
Апробація результатів роботи. Матеріали дисертації представлені у вигляді доповідей та друкованих праць на міжнародних симпозіумах та науково-практичних конференціях із міжнародною участю: VI Міжнародний симпозіум «Актуальні проблеми неврології» (АР Крим, Судак, 2004); Х Ювілейна Міжнародна конференція «Інформотерапія: теоретичні аспекти й практичне застосування» (Київ, 2004); «Рефлексотерапія та нетрадиційна медицина на сучасному етапі» (Київ, 2004); «Клініка, діагностика та лікування симптоматичних артеріальних гіпертензій» (Запоріжжя, 2004); «Актуальні проблеми старіння» (Київ, 2005); «Діагностика, лікування, профілактика гострих та хронічних порушень мозкового кровообігу» (Харків, 2005); «Теоретичні та клінічні аспекти рефлексотерапії й нетрадиційної медицини» (Київ,2005); «Актуальні питання діагностики, лікування та профілактики мозкових інсультів» (Запоріжжя, 2006); «Актуальні питання ядерної медицини» (АР Крим, Севастополь, 2006); «Сучасні досягнення та подальші шляхи розвитку рефлексотерапії й нетрадиційної медицини в Україні» (Київ, 2006); «Актуальні питання медицини, біології й фармації» (Луганськ, 2006); VII Зимова школа «Актуальні питання діагностики та лікування захворювань внутрішніх органів» (Гута, 2007); «Новітні підходи діагностики та лікування в практиці внутрішньої медицини» (Херсон, 2007); «Фактори ризику мозкового інсульту» (Харків, 2007); IХ Міжнародний симпозіум «Неврологические расстройства» (АР Крим, Судак, 2007); II з’їзд рефлексотерапевтів України, присвячений 30-річчю служби рефлексотерапії в Україні (Київ, 2007); «Сучасні аспекти лікування психічних розладів» (Чернівці, 2007); «Присінкові розлади» (Київ, 2008); «Когнітивна діяльність при старінні» (Київ, 2008); VIII Зимова школа «Актуальні питання діагностики та лікування захворювань внутрішніх органів» (Тисовець, 2008); Х Міжнародна конференція «Актуальні питання неврології» (АР Крим, Судак, 2008); Сучасні стандарти фармакотерапії у загальній практиці сімейній медицині» (Вінниця, 2008); «Сосудистые заболевания головного мозга и инсульты» (Республика Казахстан, г. Алмата, 2008).
Дисертаційна робота розглянута на сумісному засіданні кафедри неврології та рефлексотерапії, кафедри медицини невідкладних станів, кафедр неврології №1 та №2, Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л. Шупика 24 березня 2008 року (протокол №8).
Повнота відображення матеріаліів дисертації в опублікованих працях. За матеріалами дисертації опубліковано 56 наукових праць, у тому числі 33 статті, з яких 26 у провідних наукових спеціалізованих виданнях, які рекомендовані ВАК України, 20 робіт у матеріалах з’їздів, конгресів, науково-практичних конференцій, отримано 3 патенти на винахід.

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення науково-практичної проблеми ГЕ у хворих на АГ 2 ступеня уточнено її причини та чинники, основні механізми й особливості формування на підставі комплексного вивчення клініко-неврологічних даних, результатів біохімічних, інструментальних і нейровізуалізаційних методів дослідження, вивчення апоптозу клітин периферійної крові, розроблені і вдосконалені методи її діагностики і об’єктивізації, встановлені особливості клінічного перебігу, розроблена та оцінена медикаментозна та немедикаментозна корекція.
2. У хворих на ГЕ при АГ 2 ступеня характерним є те, що зміни нервової системи мають схильність до наростання при прогресуванні захворювання: при ГЕ І стадії переважають суб’єктивні скарги та розсіяна неврологічна симптоматика; при ГЕ II стадії мають місце ознаки аміостатичного (40,2%), пірамідного (34,6%) і вестибуло-мозочкового (9,4%) синдромів.
3. Встановлено, що зміни показників профілю АТ за результатами добового моніторування АТ у хворих на ГЕ І стадії в порівнянні з ІІ стадією, крім рівня систолічного АТ і діастолічного АТ та їх показників «навантаження тиском», стосуються підвищення пульсового АТ (особливо вночі) у сполученні з підвищенням швидкості ранкового зростання АТ, максимально високого підвищення варіабельності систолічного АТ і діастолічного АТ вдень і вночі та високою частотою (78,4%) порушень циркадного ритму АТ. Наявність їх сполучення разом варто розглядати як предиктори високого ризику серцево-судинних ускладнень. Надмірне зниження АТ у нічний час свідчить про прогресування ГЕ.
4. Високий пульсовий тиск супроводжується погіршенням перфузії мозку (за даними однофотонної емісіонної комп’ютерної томографії) і є незалежним фактором ризику розвитку ГЕ.
5. Особливості динамічних властивостей коливань систолічного АТ і діастолічного АТ протягом доби у хворих на ГЕ визначають характер перебігу захворювання: зі збільшенням стадії ГЕ зменшується кількість хворих з одиничними різкими перепадами АТ високої амплітуди переважно вдень та зростання кількості пацієнтів із частими коливаннями АТ мінімальної й середньої амплітуди протягом доби, які у хворих на ГЕ II стадії негативно впливають на тяжкість захворювання. Оцінка динамічних властивостей АТ за даними добового моніторування АТ дозволяє виділяти варіант несприятливого перебігу захворювання.
6. Регуляторні механізмі при ГЕ визначають розвиток надмірної пресорної судинної реакції. До особливостей змін вегетативної регуляції у хворих на ГЕ при АГ 2 ступеня відноситься підвищення активності симпатичної нервової системи. Підтверджено позитивний зв’язок суб’єктивних симптомів, характерних для ГЕ і виразності депресивних та тривожних проявів.
7. За даними ОФЕКТ, у 52% хворих на ГЕ візуалізуються ознаки порушення кровопостачання головного мозку, переважно у вигляді одностороннього зниження перфузії в каротидному басейні з наявністю ознак гіпоперфузії в проекції білої речовини півкуль, зокрема, у проекції семіовальних центрів. Ознаки кросцеребелярного діашизу зареєстровані в 26,8% хворих.
8. При ГЕ інформативними ознаками змін еластичних властивостей артерій (за результатами кореляційного аналізу між показниками ОФЕКТ та УЗДС) є: збільшення швидкості пульсової хвилі аорти і товщини комплексу інтими-медіа загальної сонної артерії. Підвищення пульсового АТ у хворих на ГЕ асоційовано зі змінами еластичних властивостей судинної стінки. Встановлено корелятивний зв’язок між варіабельністю систолічного АТ та товщиною комплексу інтими-медіа загальної сонної артерії (р<0,05).
9. У хворих на ГЕ при АГ 2 ступеня показник індукції апоптозу в культурі мононуклеарних клітин периферичної крові відображає стадійність розвитку захворювання. Динаміка маркеру СD95+ може виступати діагностичним та прогностичним критерієм розвитку та прогресування ГЕ.
10. Підтверджено ефективність розробленого комплексу медикаментозного та немедикаментозного лікування: терапії АГ 2 ступеня (інгібітора ангіотензин-перетворюючого ферменту і антагоніста кальція екватор), аторвостатину, кавінтону та магнітотерапії, що загалом сприяло досягненню цільового рівня АТ, покращенню перфузії головного мозку, а також нормалізації ліпідного обміну протягом 6 місяців.
11. В результаті проведеного дослідження розроблена система комплексної діагностики ГЕ з використанням неврологічних, психологічних, нейровизуалізаційних і лабораторних критеріїв, що дозволяє уточнити стадію ГЕ, ступінь порушення церебральної гемодинаміки й призначити комбіновану антигіпертензивну терапію з переважною антиімунозапальною й антиапоптичною ефективністю.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. Доцільна необхідність введення обов’язкового огляду неврологом хворих на АГ для виявлення проявів ГЕ із використанням сучасних методів дослідження, що дозволяє запобігти ураженню органів-мішеней, і в перше чергу головного мозку.
2. Рівень АТ, його тривалість та вік пацієнта є провідним фактором ризику виникнення ГЕ при наявності надлишкової маси тіла, палінні, гіперхолестеринемії, гіпертрофії лівого шлуночка та гіпергомоцистеїнемії; встановлена можливість профілактики шляхом контролю АТ та метаболічних порушень.
3. Хворим на АГ, що пред’являють скарги на зниження пам’яті, бажано проводити нейропсихологічне тестування, яке дозволяє об’єктивно виявити когнітивні порушення. Як скринінгові психогенні методики доцільно використовувати шкалу MMSE, скорочений багатофакторний запитувач особистості, шкалу депресії Бека, шкалу Спілбергера.
4. Доцільне втілення нового способу діагностики ГЕ (патент України на корисну модель №29022 від 27.12.2007 р.), який дозволяє використовувати зміни перфузії головного мозку як діагностичний та прогностичний маркер.
5. Доцільне призначення розробленого способу діагностики ГЕ за допомогою показників УЗДС (КІМ ЗСА та швидкість пульсової хвилі ЗСА) та показників ОФЕКТ (патент України на корисну модель №29023 від 27.12.2007 р.).
6. Доцільне втілення комплексного дослідження стану мононуклеарів крові (показники експресії CD95+) при розвитку процесів апоптозу.
7. Поглиблене дослідження психоемоційного статусу та когнітивних порушень у хворих із початковими проявами ГЕ визначає необхідність їх корекції. Для ефективності лікування й профілактики ГЕ у хворих на АГ 2 ступеня доцільно використовувати комбіновану терапію: як медикаментозні, так і немедикаментозні методи (магнітотерапія) (патент України на винахід 60218А UА, А61N2/06 №u2003032634 від 15.09.2003 р.).
8. Для ефективності лікування та профілактики розвитку ГЕ у хворих з АГ 2 ступеня доцільно використовувати кавінтон у дозі 20 мг на добу, який протягом 10 діб покращує перфузію головного мозку.

СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ

1.

Лечение артериальной гипертензии в особых клинических ситуациях / под редакцией Коваленко В.Н., Свищенко Е.П. Каменецк- Подольск, 2005.-500 с.

2.

Сиренко Ю.Н. Симтоматические формы артерыальной гипертензии/ Ю.Н. Сиренко // Укр. мед. часопис. 2008. - № 3 (65). V/VI. С. 48 -79.

3.

Волошин, П.В. Лечение сосудистых заболеваний головного и спинного мозга / П.В. Волошин, В.И. Тайцлин.- 3-е изд., доп.- М.:МЕДпресс-информ, 2005.- 688 с.

4.

Кузнецова С.М. Возрастные особенности реорганизации церебральной гемодинамики и метаболизма у больных ишемическим инсультом в восстановительный период / С.М. Кузнецова, В.В. Кузнецов, Д.В. Шульженко // Матер. I Национ. Конгресса «Кардионеврология» (под ред. М.А. Пирадова, А.В. Фонякина), Москва, 1-2 декабря, 2008 г. С. 233 236.

5.

Ощепкова Е.В. Гипертоническая энцефалопатия: принципы профилактики и лечения // Consilium medicum.- 2004.- T.6.- №2.- С. 29-34.

6.

Гусев Е.И. Сосудистые заболевания головного мозга: пер. с. англ. / Под ред. Е.И. Гусева, А.Б. Гехт.- Руководство для врачей: изд. 6-е.- М.: ГЭОТАР-Медиа, 2007.- 608 с.

7.

Волошин П.В. Аналіз поширеності та захворюваності на нервові хвороби в Україні / П.В. Волошин, Т.С. Міщенко, Є.В Лекомцева / Междунар. мед. журн.- 2006.- №3 (7).- С. 9-1

8.

Головченко Ю. І. Застосування модифікованої методики терапевтичної гемодилюції у пацієнтів з ішемічним інсультом / Ю.І. Головченко, М.А. Трещинська // Укр. мед. часопис. 2005. - № 4 (48). VІІ/VIІІ. С. 83 - 85.

9.

Діагностика, комплексне лікування, реабілітація, профілактика і організаційні заходи з питань церебрального інсульту / І.С. Зозуля, В.І. Боброва, А.І. Зозуля [та ін.] // Навчально-методичний посібник для лікарів.- Київ.- 2005.- 71 с.

10.

Мачерет Є.Л. Нейропсихологічне дослідження ефективності фітотерапії у хворих після ішемічного інсульту / Є.Л. Мачерет, Р.В. Сулік // Укр. неврол. журн.- 2007. - №2. - С. 39 - 44

11.

Сіренко Ю.М. Динаміка статистико-епідеміоологічних показників реалізації Програми профілактики і лікування артеріальної гіпертензії в Україні / Ю.М. Сіренко, І.М. Горбась, І.П. Смирнова //Укр. кардіол. жур. - № 2006. № 1. С. 9 -13.

12.

Коваленко В. М., Лутай М. І., Сіренко Ю. М. Серцево-судинні захворювання. Класифікація, стандарти діагностики та лікування / В.М. Коваленко, М.І. Лутай, Ю. М. Сіренко // Київ, 2007. 121с.

13.

Зозуля І.С. Інфаркт міокарда і кардіогениий ішемічний інсульт / І.С. Зозуля, О.М. Муравська // Укр. мед. часопис. 2007. - № 4 (60). VІІ/VІІI. С. 47 - 52.

14.

Міщенко Т.С. / Епідеміологія неврологічних зіхвоорювань В Україні // Т.С. Міщенко //Жур. Нейро News.- 2008.- №3.- С. 76 - 77.

15.

Міщенко Т.С. Анализ состояния распространенности, заболеваемости и смертности от цереброваскулярных заболеваний в Украине / Т.С. Мищенко // Судинні захворювання головного мозку.- 2007.- №3.- С. 2-4.

16.

Суслина З.А. Артериальная гипертензия, сосудистая патология мозга и антuгипертеnзuвное лечение / З.А. Суслина, Л.А. Гераскина, А.В. Фонякин // М.: «Медиаграфикс», 2007. - 200 с.

17.

Суслиина З. А. Сосудистые заболевания головного мозгв в России: достижения и нерешенные вопросы // Матер. I Национ. Конгресса «Кардионеврология» (под ред. М.А. Пирадова, А.В. Фонякина), Москва, 1-2 декабря, 2008 г. С. 7 9.

18.

Применение препарата билобила форте у пациентов с дисциркуляторной энцефалопатией 1-2 стадии с синдромом умеренных когнитивных нарушений / Н. Н. Яхно, З. А. Суслина, И. А. Грибачева [и др.] // Невролог. жур.: научно-прак. жур. - 2008. Т.13. - №3. - С. 33-37.

19.

Зозуля І.С. Нейропротектори ноотроки, нейрометаболіти в інтенсивній терапії уражань нервової системи / І.С. Зозуля, В.Ю. Мартинюк, О.А. Майструк. - К. : Інтермед, 2005.- 131 с.

20.

Ткаченко О.В. Порівняльна характеристика реабілітаційної фармако-терапії рухового дефіциту в ранньому відновному періоді ішемічного інсульту, що розвинувся вперше / О.В. Ткаченко, І. О. Цьоха // Укр. вісн. психоневроло. 2007. Т.15. Вип.2 (51). С. 53 -55.

21.

Віничук С.М. Комплексна нейропротекція в гострий період ішемічного інсульту / С.М. Віничук, В.О. Мохнач, М.М. Прокопів [та співавт.] // Медицина неотл. сост. 2008. - № 4(17). С. 37-39.

22.

Quantitative comparison between 99mTc-HMPAO and 99mTc-ECD: measurement of arterial input and brain retention / А. Pupi, А. Castagnoli, М. Т. De Cristofaro [et al.] // Eur. J. Nucl. Med.- 2004.- Vol. 21(2).- Р.124-130.

23.

Макєєв С.С. Можливості застосування ОФЕКТ з туморотропними радіо фармацевтичними препаратами у диференційній діагностиці пухлин та непухлинних вогнищевих утворень головного мозу / С.С. Макєєв, В.М. Семенова // Укр. неврол. журн.- 2007. - №4.- С. 53 - 57

24.

Мойбенко А.А. Эндогенные механизмы кардиопротекции, как основа патогенетической терапии заболеваний сердца / А.А. Мойбенко, В.Е. Досенко, А.Н. Пархоменко.- К.: «Наукова думка», 2008. 518 с.

25.

Лікування артеріальної гіпертензії в особливих клінічних ситуаціях / За ред. В.М. Коваленка, Є.П. Свіщенко та ін. - Кам’янець-Подільський: ПП. Мошак М.І., 2005.- 504 с.

26.

Коркушко О.В. Суточные ритмы сердечно-сосудистой системы: возможные механизмы возрастных изменений / О..В. Коркушко, А.В. Писарук, В.Б. Шатило // Журнал АМН України.- 2006. № 3. - С. 540-549.

27.

Нетженко В.З. Застосування антагоністів ангіотензинових рецепторів у кардіологічній практиці: сучасні погляди, проблеми та перспективи / В.З. Нетяженко, О.М. Плєнова // Внуртішня медицина. 2008. - №1(7).- С. 17-19.

28.

Медична реабілітація: сучасні стандарти, тести, шкали та критерії ефективності. Низькоінтенсивна резонансна фізіотерапії і її застосування в реабілітаційній медицині. Посібник /В.П.Лисенюк, І.З.Самосюк, Л.І. Фісенко [та ін.].- К., 2007.-124 с.

29.

Мачерет Є.Л. Деякі механізми лікувальних ефектів рефлексотерапії у разі судинної патології головного мозку / Є.Л. Мачерет, Г.М. Чуприна, В.Г. Панікарський [та ін.] // Кровіообіг та гемостаз.- 2005.- №3/4.- С. 159-161

30.

Самосюк И.З.. Низкоинтенсивная резонансная магнитотерапия / И.З. Самосюк.- К., 2008.-213 с.

31.

Guidelines Committee. 2003 European Society of Hypertension - European Society of Cardiology guidelines for the management of arterial hypertension. // J. Hypertension.-2003.-Vol.21.- P.1011-1053.

32.

Sеvеnth report of the Jоint National Committee оn Рге­vеntiоn, Oetection, Evaluation, аnd Treatment of High Blood Pressure. National High Blood Pressure Еduсаtiоn Pгogram Coordi­nаting Committee / А.V. Chobanian, G.L. Bakris, H.R. Black, W.C. [et al.] // J. Нурегtеnsiоn.- 2003.- Vol. 42.- P.1206-1252.

33.

2007 Guidelines for the Мanagement Arterial Hypertension. The Task Force for the Мanagement Arterial Hypertension of the European Society of Hypertension (ESH) and of the European Society of Cardiology (ESH) 11 J. Hypertension. - ­2007. - Vol. 25. - Р. 1105-1187.

34.

Prognostic implications of echocardio­graphically determined left ventricular mass in the Framingham Неаrt Study / D. Levy, R. Gаrrisоn, D. Sa­vage [et al.] // N. Engl. J. Med.- 1990.-Vol. 322.- P. 1561-1566.

35.

Relation of left ventricular mass and ge­ometry to morbidity and mortality in unсоmрliсаtеd essential hypertension / M.J. Когеn, R.B. Dеvеrеuх, Р.S. Casale [et al.] // Аnn. Intеrn. Med.- 1991. - Vol. 114. - P. 345-352.

36.

Рrеvаlеnсе and risk factors of silеnt brаin infаrсts in the рорulаtiоn based Rotterdam Sсаn Study / S. E.Vеrmееr, Р.I. Koudstaal, M. Oudkerk [et al.] // Stroke. - 2002. - Vol. 33. -P. 21-25.

37.

Prediction of stroke by home morning” versus evening” blood pressure values: the Ohasama study / K. Asayama, T. Ohkubo, M. Kikuya [et al.] // J. Hypertension. - 2006. - Vol. 48 (4). - P. 737- 743.

38.

НОРЕ Study Investigators. Albuminu­ria and risk of cardiovascular events, death, and heart failure in diabetic and nondiabetic individuals / H. C. Gerstein, J. F. Маnn, B. B. Zinman В. [et al.] // JAMA. - 2001.- Vol. 286. - P. 421-426.

39.

The role of carotid arterial intima-media thickness in рrеdiсting clinical соrоnаrу events / H. N. Hodis, W. J. Mack, L. D. ­Вгее [et al.] // Аnn. lntеrn. Med. - 1998.- Vol. 128. - P. 262­-269.

40.

Carotid-artery intima and media thickness as а risk fac­tor for myocardial infаrсtiоn and stroke in older adults. Cardiovascular Health Study Collaborative Research Group / D. H. O'Leary, J. F. Polak, R. A. Кrоnmаl [et al.] // N. Engl. J. Med. - 1999. - Vol. 340. - P. 14-22.

41.

Волошина И. Н. Особенности суточного профиля артериального давления, центральной гемодинамики, состояния автономной нервной системы и их медикаментозная коррекция у больных артериальной гипертензией, ассоциированной с патологией экстракраниальных артерий: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.01.11 «Кардіологія» / И. Н. Волошина. - Запорожье, 2005. С. 16-17.

42.

American Heart As­sociation Councils оn Kidney in Сагdiovascu1ar Disease, High Blood Pres­suгe Research, Сliniсаl Cardiology, аnd Epidemiology and Prevention. Kidney disease as а risk factor for development of cardiovascular disease: а statement fгom the American Неart Association Councils оn Кidney in Cardiovascular Disease, High Вlood Pressure Research, Clinical Cardiology, and Epidemiology and Prevention / M. I. Sarnak, A. S. Levey, A. C. Schoolwerth [et al.] // Circu1ation. - 2003.- Vol. 108. - P. 2154-2169.

43.

The pulsу pressure- to- stroke index ratio predicts cardiovascular events and death in uncomplicated hypertension / R. N. Fagard, K. S. Pardaens, J.A. Staessen [et al.] // J.Am. Coll. Carrdiol- 2001. - Vol. 38 (1). - P. 227- 231.

44.

Prog­nostic value of ambulatory blood pres­sure recordings in раtiеnts with treated hypertension / D. L. Clement, M. L. De Buyzere, O. A. De Bacquer [et al.] // New Engl. J. Med.- 2003.- Vol. 348. - P. 2407-2415.

45.

Fagard R. H. Pгognostic signifiсаllсе of various characteristics of out-of-the-office blood pressure / R. H. Fagard, H.I. Celis // J. Hypertension.- 2004. - Vol. 22. - P. 1663-1666.

46.

Fagard R. Рrоgnоstiс significance of blood pressure measured in the оffiсе, at home and during ambulatory monitoring in older patients in general practice / R. Fagard, C. Vаn Оеn Broeke, P. Dе Cort // J. Нum. Hypeгtens. - 2005. -.Vol. 19. - P. 801-807.

47.

Ambulatory blood pressuгe and morta­lity. А population-based study / T. Hansen, J. Jeppesen, S. Ras­mussen [et al.] // J. Ну­pertension. - 2005. - Vol.45. - P. 499-504.

48.

Arterial hypertension, mi­croalbuminuria, аnd risk of ischemic heart disease / J. Jensen, B. Feldt-Rasmussen, S. Strandgaard [et al.] // J. Hypertension. - 2000. - Vol. 35. - P. 898-903.

49.

Study of the circadian blood pressuгe profile in patient wich arte­rial hypertension / О. Mediavilla, D. Carcia, S. Fernandez-Torres [et al.] // An. Med. Interna.- 2007.- Vol. 24 (2).- P. 61- 66.

50.

Short­term heart rate variability strоnglу рrе­dicts sudden cardiac death in chronic heart failure patients / М. Т. La Rovere, D. D. Рinnа, R. A. Maestri [et al.] // Circulation.- 2003.- Vol. 107.- P. 565-570.

51.

Hight-density lipoprotein cholesterol and left ventricular hypertrophy in essential hypertension / G. Schillaci, S. Vaudo, P. Verdecchia [et al.] // J. Hypertension.- 2001. - Vol. 19 (12). - P. 2265 - 2270.

52.

Cardiac Structure and function and arterial circulation in hypertensiv patients and without metabolic syndrome / L. A. Ferrara, L. Guida, F. Ferrara, [et al.] // J. Hum.Hypertens. - 2007. -Vol. 21 (9). - P. 729 - 735.

53.

Относительный риск смертности среди населения в связи со статусом курения, употребления алкоголя и уровнем образования /В.В. Константинов, С.А. Шальнова, С.В. Киреев [и соавт.] // Кадиоваск. терапия и профилакт. - 2007. - № 6 (3). - С. 100 - 105.

54.

Тhе lоng tегm pгog­nоstiс vаluе ofthe геsting апd postexer­cise ankle-brachial index / H. H. Feringa, J. J. Bах, Y. H. vаn Wаning [et al.] // Аrch. Intern. Med.- 2006.- Vol. 166.- P. 529-535.

55.

Афенина Г.Б., Куюн Л.А. Липиды, свободные радикалы и иммунный ответ / Г.Б. Афенина, Л.А. Куюн. - К.: Изд-во НАН Украины, 2000. - 286 с.

56.

Задионченко В. С. Психологические особенности и качество жизни больных артериальной гипертонией с метаболическими факторами риска / B. C. Задионченко, С.Б. Хруленко, О.И. Петухов // Тер. кард.- 2002.- № 8. - С. 15- 19.

57.

Барсуков А.В. Клинико-патогенетические аспекты вариабельности артериального давления при артериальной гипертензии / А.В. Барсуков, А.А. Горячева //Кардиология. - 2003. - Т. 43 (2). С. 82 86.

58.

Гулевская Т.С. Патология белого вещества полушарий головного мозга при артериальной гипертонии с нарушениями мозгового кровообращения: диссертация на стиск. учен. ст. доктора мед. наук : спец. 01.05.15 «неврология» / Т.С. Гулевская - М., 1993.- 444 с.

59.

Stroke prognosis and аbnormа