Каталог / МЕДИЦИНСКИЕ НАУКИ / Нервные болезни
- Название:
- ДИНАМІКА ЕПІСИНДРОМУ ПРИ СУПРАТЕНТОРІАЛЬНИХ ПУХЛИНАХ ГОЛОВНОГО МОЗКУ ДО І ПІСЛЯ ОПЕРАЦІЇ
- Альтернативное название:
- ДИНАМИКА эписиндрома ПРИ супратенториальных опухолей головного мозга до и после операции
- ВУЗ:
- Національний медичний університет імені О.О. Богомольця
- Краткое описание:
- Національний медичний університет імені О.О. Богомольця
На правах рукопису
СИДОР Ярослав Іванович
УДК 616.831.71-006-036-089.163/.168.1-07
ДИНАМІКА ЕПІСИНДРОМУ ПРИ СУПРАТЕНТОРІАЛЬНИХ ПУХЛИНАХ ГОЛОВНОГО МОЗКУ ДО І ПІСЛЯ ОПЕРАЦІЇ
ДИСЕРТАЦІЯ на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук
14.01.15 — нервові хвороби
Науковий керівник Цимбалюк Віталій Іванович,
доктор медичних наук, професор,
член-кореспондент АМН України
Київ - 2009
ЗМІСТ
Перелік умовних скорочень..................................................................... 4
Вступ......................................................................................................... 5
Розділ 1. Огляд літератури .................................................................... 12
Розділ 2. Загальна характеристика обстежених хворих та методи обстежень........................................................................ 24
2.1. Загальна характеристика обстежених хворих.......................... 24
2.2. Електроенцефалографічне обстеження.................................... 28
2.3. Нейровізуалізуючі методи обстеження.................................... 29
2.4. Магнітно-резонансна томографія (МРТ).................................. 30
2.5. Селективна ангіографія (САГ).................................................. 32
2.6. Транскраніальна доплеровазографія при пухлинах головного мозку.......................................................................................... 33
Розділ 3. Клінічна характеристика епілептичних нападів при супратенторіальних пухлинах головного мозку..................... 36
3.1. Клінічні форми епілептичних нападів...................................... 37
3.2. Розподіл хворих за локалізацією та гістологічною структурою пухлин з епілептичними нападами........................................... 41
3.2.1.Пухлини лобової частки головного мозку..................... 41
3.2.2.Пухлини лобово-тім’яної ділянки головного мозку..... 44
3.2.3.Пухлини лобово-скроневої ділянки головного мозку.. 45
3.2.4.Пухлини скроневої частки головного мозку................. 46
3.2.5.Пухлини тім’яної та скронево-тім’яної ділянки головного мозку............................................................ 47
3.2.6.Пухлини потиличної частки та тім’яно-потиличної ділянки головного мозку............................................... 48
3.2.7.Залежність епілептичних нападів від латералізації пухлин............................................................................ 49
3.3. Епілептичні напади при пухлинах різної гістологічної структури................................................................................... 53
3.4. Залежність епілептичних нападів від стадії пухлинного процесу та ступеня вираженості внутрішньочерепної гіпертензії......... 56
3.5. Динаміка епілептичних нападів при хірургічному лікуванні пухлин головного мозку........................................................... 57
3.6. Частота епілептичних нападів у хворих з пухлинами головного мозку супратенторіальної локалізації до та після операції.................................................................... 59
3.7. Форми епілептичних нападів у хворих з пухлинами головного мозку супратенторіальної локалізації до та після оперативного лікування......................................... 61
Розділ 4. Електроенцефалографічні методи обстеження хворих з пухлинами великих півкуль головного мозку з епілептичним синдромом.............................................................. 65
4.1. Інтрацеребральні пухлини великих півкуль головного мозку з епінападами................................................ 66
4.2. Екстрацеребральні пухлини великих півкуль головного мозку з епінападами................................................ 72
4.3. Супратенторіальні пухлини головного мозку з епілептичними нападами........................................................ 76
4.4. Пухлини великих півкуль головного мозку без епілептичних нападів.......................................................... 84
4.5. Біоелектрична активність головного мозку в післяопераційному періоді..................................................... 92
Розділ 5. Лікування хворих з пухлинами головного мозку супратенторіальної локалізації з епілептичними нападами......... 103
Аналіз та узагальнення результатів..................................................... 114
Висновки............................................................................................... 124
Практичні рекомендації........................................................................ 127
Список використаних джерел.............................................................. 128
Додатки................................................................................................. 152
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
ЦНС - центральна нервова система
ПГМ - пухлини головного мозку
СТЛ - супратенторіальна локалізація
КТ - комп’ютерна томографія
МРТ - магнітно-резонансна томографія
ЕЕГ - електроенцефалографія
ДВГ - доплеровазографія
РЕГ - реоенцефалографія
САГ - селективна ангіографія
СМН - сомато-моторні напади
ССН - сомато-сенсорні напади
ВВН - вегето-вісцеральні напади
ПТ - променева терапія
ПХТ - поліхіміотерапія
ПСТ - протисудомна терапія
ВСТУП
Актуальність теми. Епілептичні напади у хворих з супратенторіальними пухлинами центральної нервової системи (ЦНС) за даними різних літературних джерел зустрічаються у 5257% випадків [12, 34, 48, 49, 65, 93, 100, 128].
Частота захворюваності на гліоми в економічно розвинених країнах становить 57 випадків на 100 тис. населення. В Україні частота захворюваності на гліоми становить 510 випадків на 100 тис. населення. Гліальні пухлини зустрічаються практично у всіх вікових групах, хоча найчастіше спостерігаються в осіб найбільш продуктивного та старшого віку.
В аналізованій літературі лише в поодиноких роботах зустрічаються дані про динаміку епілептичного синдрому в процесі перебігу пухлинного ураження мозку та його лікування.
Епілепсія за сучасною класифікацією поділяється на ідеопатичну, симптоматичну і криптогенну.
Епілептичні напади при пухлинах — це симптоматична епілепсія, яка виступає як один із найважливіших і найяскравіших симптомів основного захворювання. Самі по собі епінапади серйозно впливають на якість життя хворого, а в поєднанні з пухлиною, особливо злоякісного характеру, являють собою загрозу для життя.
Епілептичний синдром є одним із клінічних проявів вогнищевого ураження головного мозку.
Епілептичні напади різного характеру протягом тривалого часу можуть бути першою і єдиною ознакою наявності пухлин головного мозку. Хворі невиправдано тривало лікуються у психіатрів та неврологів з приводу епілепсії, про що стверджують автори в багатьох публікаціях [12, 47, 48, 65, 127].
Сучасні методи додаткових обстежень таких хворих дають можливість у більшості випадків встановити наявність пухлини головного мозку супратенторіальної локалізації, що вирішує питання своєчасного і адекватного лікування.
Вивчення перебігу епісиндрому при пухлинах головного мозку виявило ряд особливостей, а саме: змінювався характер судом, їх частота та вид після оперативних втручань.
Питання із оперованими хворими виникають у випадках, коли епілептичні напади після операції зникають, і в тих випадках, коли вони трансформуються. Необхідно вирішувати, чи продовжувати протисудомне лікування, чи змінювати протиепілептичний препарат, як реагувати на зміну характеру і частоти нападів, на якому етапі направляти хворого на контрольні комп’ютерну томографію (КТ) або магнітно-резонансну томографію (МРТ), щоб не пропустити продовжений ріст пухлини.
Доволі часто епісиндром є єдиним клінічним проявом пухлин головного мозку (ПГМ), особливо при відносно доброякісних (ІІІ ступеня анаплазії) гліомах супратенторіальної локалізації (СТЛ). Часто епілептичні напади рецидивують після оперативного втручання. Це пояснюється особливостями топічної локалізації ПГМ, неможливістю тотального видалення гліальних пухлин, а в подальшому — їх продовженим ростом.
Все це підкреслює, що дана проблема є ще далекою від свого вирішення і тому потребує подальшої розробки.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в рамках науково-дослідної роботи «Розробка диференційованих методів лікування гліом півкуль великого мозку з медіальним поширенням» Державної установи «Інститут нейрохірургії імені академіка А.П.Ромоданова» Академії медичних наук України (№ державної реєстрації 0107U001193, 20072009 рр.).
Мета: покращити діагностику та лікування хворих з пухлинами головного мозку супратенторіальної локалізації, що супроводжуються епілептичними нападами.
Завдання дослідження:
1. Встановити особливості клінічних проявів епілептичних нападів при супратенторіальних пухлинах головного мозку.
2. Вивчити характер епінападів в залежності від локалізації пухлин головного мозку.
3. Вивчити характер епінападів в залежності від гістологічної структури пухлин головного мозку.
4. Оцінити діагностичні можливості сучасних методів візуалізуючих обстежень (ЕЕГ, МРТ, КТ) у визначенні локалізації та гістобіологічних особливостей пухлин головного мозку супратенторіальної локалізації.
5. Вивчити характер епінападів та динаміку їх перебігу в післяопераційному періоді в залежності від латералізації пухлин.
6. Вивчити динаміку епінападів після тотального, субтотального та парціального видалення пухлин головного мозку.
7. Встановити основні причини рецидиву епінападів в післяопераційному періоді у хворих з пухлинами головного мозку супратенторіальної локалізації.
8. Розробити алгоритм лікування хворих в залежності від характеру епінападів та гістологічної структури пухлин.
Об’єкт дослідження: хворі з пухлинами головного мозку супратенторіальної локалізації, що супроводжуються епілептичними нападами.
Предмет дослідження: клініко-неврологічне вивчення динаміки епісиндрому та його характеру при пухлинах головного мозку супратенторіальної локалізації.
Методи дослідження:
1) комплексне клінічне обстеження з широким залученням сучасних діагностичних методів (КТ, МРТ, ЕЕГ) з метою доопераційного визначення локалізації, гістоструктури та ступеня анаплазії пухлин, а також з метою диференційної діагностики з судинними ураженнями мозку використовувались транскраніальна ДВГ та САГ;
2) гістопатоморфологічні методи обстеження;
3) клініко-інструментальне обстеження хворих в післяопераційному періоді для динамічного спостереження за перебігом пухлинного процесу, характеру епінападів з метою проведення адекватного лікування;
4) методи статистичної обробки матеріалу.
Наукова новизна одержаних результатів. На великому матеріалі вивчено особливості клінічного перебігу епінападів при пухлинах головного мозку супратенторіальної локалізації.
Встановлено, що протягом тривалого періоду епінапади можуть бути першим та єдиним клінічним проявом пухлин головного мозку (у 154 хворих — 51,33% випадків).
Доведено, що виникнення епісиндрому залежить від локалізації та часто від гістоструктури пухлин головного мозку.
Встановлено, що поліморфізм епінападів найбільш характерний для пухлин лобової та скроневої часток, а також для поєднаних уражень лобово- скроневої часток головного мозку.
Визначено, що генералізовані судомні напади зустрічалися найчастіше серед всіх видів епінападів і становили 186 із 398 і були найбільш характерними для астроцитом, менінгіом та значно менше для гліобластом, олігодендрогліом. Виявлено 107 СМН із 398 всіх видів нападів. Вони були характерними для астроцитом (57), гемангіом (27), гліобластом (11).
Визначено, що у хворих з лівобічною локалізацією пухлин, епінапади спостерігалися частіше, а післяопераційний період протікав важче. Епінапади зберігалися у більшій кількості випадків, ніж у хворих з аналогічними пухлинами правобічної локалізації.
Встановлено, що після видалення пухлин частота епінападів зменшувалась і змінювався їх вид та характер.
Встановлено, що після видалення інтрацеребральних пухлин головного мозку основною причиною відновлення епінападів був продовжений ріст пухлини.
Визначено, що після часткового видалення пухлин епінапади відновлювались частіше, ніж після субтотального, найрідше — після тотального видалення пухлин.
Розроблено алгоритм комплексного лікування хворих з пухлинами головного мозку супратенторіальної локалізації до та після оперативних втручань.
Практичне значення одержаних результатів. Розроблено рекомендації щодо вибору оптимального комплексу інструментальних обстежень для визначення локалізації, гістоструктури та ступеня анаплазії пухлини.
Зважаючи на те, що епінапади можуть бути єдиним симптомом пухлин головного мозку протягом тривалого часу, інструментальне обстеження хворих, включаючи КТ, МРТ і ЕЕГ, необхідно проводити після першого ж нападу.
Відновлення епінападів в післяопераційному періоді у хворих з інтрацеребральними пухлинами головного мозку свідчить про продовжений ріст пухлини, потребує проведення контрольних КТ або МРТ для визначення подальшої тактики лікування. Особливо це актуально при субтотальному або парціальному видаленні пухлин.
При локалізації пухлин у лівій півкулі головного мозку в післяопераційному періоді рекомендовано обов’язкове призначення антиконвульсантів, оскільки епінапади при цій локалізації утвору зберігаються у більшій кількості випадків.
Наявність епінападів в доопераційному періоді, особливо якщо в них маніфестує пухлина головного мозку, обумовлює також обов’язкове призначення антиконвульсантів в післяопераційному періоді.
Розроблено алгоритм комплексного лікування хворих з пухлинами головного мозку супратенторіальної локалізації з епінападами до та після оперативного втручання.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійним науковим дослідженням автора. Авторові належить ідея розробки теми дисертації, особисто проведено літературно-патентний пошук і аналіз наукової літератури, сформульовано мету та основні завдання дослідження, особисто розроблено програму та методологію дослідження.
Особисто проведено аналіз та обробку даних клінічних спостережень, статистичний аналіз результатів досліджень, інтерпритацію матеріалу, диференційовану оцінку епісиндрому при супратенторіальних пухлинах головного мозку, особисто написано текст дисертації.
Загальне керування науковим дослідженням здійснене членом-кореспондентом Академії медичних наук України, завідувачем кафедри нейрохірургії Національного медичного університету імені О.О.Богомольця, заступником директора з наукової роботи Державної установи «Інститут нейрохірургії імені академіка А.П.Ромоданова» Академії медичних наук України професором Цимбалюком В.І.
Результати дисертації доповідались на IV з’їзді нейрохірургів України (Дніпропетровськ, 2008 р.), засіданні Львівського обласного товариства неврологів (Львів, 2008 р.), Міжобласній науково-практичній конференції «Нейрофізіологічні методи дослідження при супратенторіальних пухлинах» (Луцьк, 2006 р.), Міжобласній науково-практичній конференції «КТ і МРТ в діагностиці пухлин головного мозку» (Луцьк, 2006 р.), Міжобласній науково-практичній конференції «Актуальні питання клініки, діагностики, лікування епілепсії» (Луцьк, 2005 р).
Апробація дисертації проведена на засіданні кафедри нейрохірургії Національного медичного університету імені О.О.Богомольця і співробітників Державної установи «Інститут нейрохірургії імені академіка А.П.Ромоданова» Академії медичних наук України (Київ, 2009 р.).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковані 3 наукові роботи — одноосібні статті в наукових фахових виданнях ВАК України та 1 методична рекомендація.
Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, літературного огляду, трьох розділів власних досліджень, розділу лікування хворих, аналізу і узагальнення результатів дослідження, висновків, практичних рекомендацій. Обсяг дисертації складає 127 сторінок машинопису. Дисертація ілюстрована 31 рисунком і містить 17 таблиць. Список використаних джерел включає 235 найменувань, з них 136 написаних кирилицею та 99латиницею.
- Список литературы:
- ВИСНОВКИ
1. Встановлено, що при пухлинах головного мозку супратенторіальної локалізації спостерігались всі види генералізованих і парціальних нападів, які залежали від дольової, міждольової та внутрішньодольової локалізації, що обумовлювало появу у одного і того ж хворого різних видів нападів.
2.Характер епінападів залежав від локалізації пухлин. При лобовій локалізації спостерігались генералізовані судомні напади, в тому числі абсанси, відповідно, 77 (41,39%) і 14 (42,42%), парціальні: сомато-моторні напади — 47 (43,92%), сомато-сенсорні напади — 10 (41,67%).
При лобово-скроневій локалізації спостерігались генералізовані судомні напади — 32 (17,20%), сомато-моторні напади — 8 (7,48%).
При ураженні лобово-тім’яної ділянки спостерігались генералізовані судомні напади — 21 (11,29%), сомато-моторні напади — 23 (21,49%).
При локалізації пухлин в тім’яній частці спостерігались генералізовані судомні напади — 11 (5,91%), парціальні: сомато-моторні — 11 (10,28%), сомато-сенсорні — 7 (29,17%).
При скроневій локалізації пухлин найчастіше спостерігались генералізовані судомні напади — 28 (15,05%) та сомато-моторні напади — 12 (11,21%) .
У хворих із гліальними пухлинами найчастіше спостерігались генералізовані судомні напади.
3.Встановлено, що характер епінападів залежав від гістроструктури пухлин головного мозку.
Генералізовані судомні напади спостерігались найчастіше при анапластичних астроцитомах та астроцитомах ІІІ ст. злоякісності — 112 (62,22%), менінгіомах — 34 (18,28%).
Сомато-моторні напади спостерігались частіше при анапластичних астроцитомах та астроцитомах ІІІ ст. злоякісності — 57 (53,27%).
Абсанси переважно спостерігались при астроцитомах ІІІ ст. злоякісності — 12 (36,36%), анапластичних астроцитомах — 9 (27,27%), менінгіомах — 7 (21,21%).
Інші види нападів спостерігались поодиноко при всіх гістологічних структурах пухлин.
4.Комплексне обстеження (ЕЕГ, МРТ, КТ) хворих з супратенторіальними пухлинами головного мозку з епілептичними нападами дозволяє уточнювати локалізацію пухлин, їх поширеність, що важливо для тактики хірургічного лікування та прогнозу подальшого розвитку захворювання. Найбільшу інформацію про локалізацію, гістологічну структуру та розміри пухлин дає МРТ. В окремих випадках з метою диференційної діагностики пухлин і судинних уражень головного мозку застосовувались транскраніальна доплеровазографія та селективна ангіографія.
Збільшення вогнищевих змін на ЕЕГ відповідає продовженому росту пухлин і є обґрунтуванням для проведення комбінованого лікування.
5.Латералізація пухлинного процесу впливає на клінічний перебіг та результат лікування. Ураження пухлинами лівої півкулі спостерігалось у 155 (51,67%) хворих, правої півкулі — у 145 хворих (48,33%). Епістатуси та серійні напади до та після операції спостерігались лише при лівобічній локалізації пухлин.
Післяопераційний період у хворих з лівобічною локалізацією пухлин мав більш важкий перебіг. Епісиндром зберігався у 45 хворих з ураженням лівої півкулі (70,31%), з ураженням правої півкулі — у 19 (29,69%) хворих.
Кількість епінападів після операції при лівобічній локалізації пухлин була більша — 72 (79,12%), ніж при правобічній локалізації — 19 (20,88%) епінападів.
Поліморфізм епінападів, раннє та швидке наростання загальномозкових та вогнищевих неврологічних симптомів більш характерні для уражень лівої півкулі головного мозку.
6.Після тотального видалення пухлин (82 хворих) в післяопераційному періоді епінапади зникли у 70 (85,40%) хворих, відновилися — у 12 (14,6 0%) хворих. Після субтотального видалення пухлин (175 хворих) епінапади були відсутні у 135 (77,10%) хворих, відновилися — у 40 (22,90%) хворих. Після парціального видалення пухлин (43 хворих) епінапади були відсутні у 21 хворих (72,10%), відновилися — у 12 (27,90%) хворих. Відсоток відновлення епінападів був найвищим після парціального видалення пухлин та найнижчим — після тотального видалення.
7.Основною причиною відновлення епінападів в післяопераційному періоді був продовжений ріст або рецидив пухлини.
8.На основі аналізу перебігу пухлинного процесу, який залежить від гістологічної структури, локалізації та характеру епілептичних нападів, розроблено алгоритм лікування цих хворих.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
1. Поява судомного синдрому потребує комплексного обстеження хворого з проведенням ЕЕГ, КТ, МРТ, що дозволяє своєчасно виявити пухлину, визначити її характер та локалізацію.
2. Основою для підбору протисудомних препаратів є клінічна характеристика епілептичних нападів та динаміка змін на ЕЕГ.
3.У зв’язку з можливим рецидивом пухлини і відновлення епінападів в післяопераційному періоді необхідно проводити в динаміці ЕЕГ, КТ, МРТ.
4.З метою диференційної діагностики пухлин головного мозку з цереброваскулярною патологією рекомендується проведення транскраніальної доплеровазографії і селективної ангіографії.
5.На основі проведеного аналізу лікування 300 хворих з пухлинами головного мозку супратенторіальної локалізації з епінападами розроблено алгоритм комплексного лікування, який рекомендований для практичного використання в лікувальній практиці неврологів та нейрохірургів.
6. Хворі з пухлинами головного мозку супратенторіальної локалізації з епісиндромом в післяопераційному періоді підлягають постійному диспансерному нагляду.
7. Розроблені методичні рекомендації «Клініка, діагностика та лікування епісиндрому при супратенторіальних пухлинах головного мозку до і після операції» для користування в лікувальній практиці.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Алешина А.С. Об информационном значении измерений ЭЭГ при церебральных опухолях для топической их диагностики / Алешина А.С., Шияневский А.Я. // Материалы Всесоюзн. конф. по электрофизиол. центр. нерв. системы. Каунас, 1976. С.14.
2. Алешина А.С. Общемозговые симптомы при опухолях головного мозга и данные ЭЭГ / Алешина А.С. Алма-Ата: Актюбинский мед. ин-т, 1971. Т. 9. С.256259.
3. Анализ результатов хирургического лечения симптоматической эпилепсии, обусловленной новообразованиями височной доли / Степаненко А.Ю., Архипова Н.А., Лубнин [и др]. // Журнал вопросы нейрохирургии имени Н.Н.Бурденко. 2004. №2. С.1521.
4. Антон Р.Г. Сравнительное изучение клинико-морфологических признаков и протеинограмм тканей мозга и церебро-спинальной жидкости у больных с нейроэпителиальными опухолями: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. мед. наук : спец. 14.01.05 «Нейрохирургия» / Антон Р.Г. Тарту, 1984. 24с.
5. Бабчин И.С. Эпилептические припадки при опухолях больших полушарий мозга / Бабчин И.С., Габриелян А.С., Кривошеина Ю.П. // Журнал вопросы нейрохирургии. 1965. №4. С.16.
6. Баналкевич В.Е. Роль эпилептических припадков при диагностике парасагиттальных менингиом / Баналкевич В.Е., Каналова Г.Н. // Артериальные аневризмы головного мозга. Л., 1983. С.114116.
7. Беляев Ю.И. Локализация эпилептического очага в резидуальном периоде тяжелых повреждений мозга / Беляев Ю.И., Алдунгарова Р.К. // Функц. нейрохирургия: III Тбил. международ. симп. Тбилиси, 1990. С.3435.
8. Беляев Ю.И. О динамике эпилептических припадков при опухолях полушарий головного мозга / Беляев Ю.И. // Журнал вопросы нейрохирургии. 1959. №6. С.730.
9. Беляев Ю.И. Эпилептические припадки в клинике опухолей головного мезга : автореф. дис. на соиск. уч. степени канд. мед. наук : спец. 14.01.15 «Нервные болезни» / Беляев Ю.И. Свердловск, 1961. 23 с.
10. Бехтерева Н.П. Биопотенциалы больших полушарий головного мозга при супратенториалъных опухолях / Бехтерева Н.П. Л.: Медицина, 1960. 188с.
11. Бехтерева Н.П. Значение распространенных синхронных высоковольтных медленных волн в картине биоэлектрической активности при опухолях головного мозга / Бехтерева Н.П., Зинкин Н.В., Усов В.В. // Сб. работ, посвященных 50летней деятельности проф. В.М. Шамова. Л. Харьков, 1958. С. 322325.
12. Болдырев А.И. Эпилепсия у взрослых / Болдырев А. И. [2-е изд., перер. и доп.] — М. : Медицина, 1984. 288 с.
13. Болдырев А.И. Эпилепсия у детей и подростков / Болдырев А.И. . М.: Медицина, 1990. 67 с.
14. Болдырева Г.Н. Электрофизиологические исследования стационарной активности в головном мозге / Болдырева Г.Н. М.: Наука, 1983. 223с.
15. Брегвадзе Э.Ш. Электрокортикографические и полярографические исследования перифокального очага при интракраниальных объемных процессах, сопровождающихся эпилепсией / Брегвадзе Э.Ш. // Очаговые формы эпилепсии. Тбилиси, 1982. С. 1622.
16. Бротман М.К. Ранние проявления нейрохирургических заболевании / Бротман М.К., Ромоданов С.А. К.: Здоровье, 1984. 127 с.
17. Вихерт Т.М. Сосудистая система головного мозга при краниофарингеомах / Вихерт Т.М., Коршунов А. Г. // Вопр. нейрохир. 1985. № 6. С. 914.
18. Возрастные особенности данных электроэнцефалографии и эхоэнцефалографии при опухолях головного мозга / Харченко А.П., Яркина Т.Г., Земскова И.Ф., Дунаевская С.Г. // Нейрохирургия. К., 1984. Вып. 17. С. 8790.
19. Габибов Г.А. Парасагиттальные менингеомы и их хирургическое лечение / Габибов Г.А. М.: Медицина, 1975. 220 с.
20. Гвазава И.С. Внутридолевая локализация опухолей височной доли мозга, протекающих с эпилептическими припадками / Гвазава И.С. // Опухоли головного мозга: сб. науч. тр. Тбилиси, 1984. С. 2023.
21. Гвазава И.С. К характеристике эпилептических припадков при опухолях височной доли (в возрастном аспекте) / Гвазава И.С. // Материалы науч. конф. молодых медиков Грузии. Тбилиси, 1981. С. 122.
22. Геладзе Т.Ш. Динамика изменений ЭЭГ после удаления менингиом больших полушарий мозга / Геладзе Т.Ш., Сигуа О.А., Бибилейшвили Ш.И. // Отдаленные результаты хирургического лечения в/ч менинг. невр. сл. н. и новое в н/х. Л., 1969. С. 9496.
23. Главацький А.Я. Лечение больных с глиомами лобно-каллезной локализации / Главацький А.Я., Канюка Ю.И., Деньгуб В.В. // Нейрохирургия. 1992. Вып. 25. С. 6773.
24. Главацький О.Я. Диференційоване лікування гліом супратенторіальної локалізації та прогнозування його результатів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня док. мед. наук : спец. 14.01.05 «Нейрохирургия» / Главацький О.Я. К., 2001. 42 с.
25. Главацький О.Я. Хіміотерапія менінгеоми. Реалії та перспективи (Огляд літератури) / Главацький О.Я., Кондратюк В.В., Макеєв С.С. // Український нейрохірургічний журнал. 2004. №1. C. 25-28.
26. Главацький О.Я. Топографо-анатомічна класифікація гліом супратенторіальної локалізації / Главацький О.Я., Шамаєв М.І., Малишева Т.А. // Наук. вісник Ужгородського університету. 2001. Вип. 13. С. 135139. (серія Медицина).
27. Голубенко А.А. Изменения биоэлектрической активности головного мозга при опухолях центральных извилин и теменной области : автореф. дис. на соиск. уч. степени канд. мед. наук : спец. 14.01.15 «Нервные болезни» / — Харьков, 1970. 24 с.
28. Гринберг З.Р. Эпилепсия при опухолях лобной доли головного мозга / Гринберг З.Р., Камвелис Г.Д., Калвеле Н.И. // Патология органов грудной полости. Рига, 1983. С. 130132.
29. Гринберг С.А. Об эпилептической системе при опухолях головного мозга / Гринберг С.А. // Казанский мед. журнал. 1964. №6. С. 5153.
30. Гриндель О.М. Электрофизиологические исследования стац. активности в головном мозге / Гриндель О.М. М.: Наука, 1983. 222 с.
31. Гузева В.И. Эпилепсия и неэпилептические пароксизмальные состояния у детей / Гузева В.И. М.: Медицинское информационное агентство, 2007. 563 с.
32. Гуния Д.Э. К клинико-электрофизиологической характеристике эпилептических припадков при экстрацеребральных менинго-сосудистых опухолях / Гуния Д.Э., Лайтадзе Н.Ш. // Опухоли головного мозга: сб. научн. тр. Тбилиси, 1984. С.3036.
33. Гусев Е.И. Эпилепсия / Гусев Е.И., Бурд Г.С. М.: Медицина, 1994. 112с.
34. Дзяк Л.А. Эпилепсия: руководство для врачей/ Дзяк Л.А., Зенков Л.Р., Кириченко А.П. 2001. 168 с.
35. Диференціальна діагностика пухлин головного мозку з інсультоподібним перебігом / Поліщук М.Є., Зозуля І.С. [та ін.]. К., 2006. 129с. (Клінічні дослідження).
36. До питання про класифікацію пухлин нервової системи / [Зозуля Ю.П., Верхоглядова Т.П., Шамаєв М.І., Малишева Т.А.]. К.: Інститут нейрохірургії, 1999. 99 с.
37. Доброхотова Т.А. Нейропсихиатрия / Доброхотова Т.А — М.: Из-во «Бином», 2006. 304 с.
38. Доброхотова Т.А. Функциональная ассиметрия и психопатология очаговых поражений головного мозга / Доброхотова Т.А., Брагина Н.Н. М.: Медицина, 1977. 360 с.
39. Дробноходов Д.К. Частота эпилептических проявлений при опухолях головного мозга / Дробноходов Д.К. // Вопросы клин. и терапии психических заболеваний. М., 1960. С. 208220.
40. Дубикайтис Ю.В. Способы регистрации и способы анализа ЭЭГ // Параклинические методы исследования в неврологической клинике. М., 1969. Вып. 1. С. 3749.
41. Дягилев В.В. Висцерально-вегетативные пароксизмы при опухолях головного мозга / Дягилев В.В. // Материалы межобл. науч.-практ. конф. по фок. эпилепсии. Кострома, 1980. С. 2329.
42. Дягилев В.В. Эпилептический синдром на раннем этапе клиники опухолей головного мозга / Дягилев В.В. // Тез. докл. IV Всерос. съезда невропатологов и психиатров. М., 1980. Т.2. С. 389393.
43. Дягилев В.В. Эпилептический синдром при опухолях мозга / ДягилевВ.В., Доброхотова Т.А. // Матер. межобл. науч.-практ. конф. по фокальной эпилепсии. Кострома, 1980. С.1013.
44. Егорова В.К. Влияние парасагиттальных менингиом на стволовые структуры мозга (по данным отоневрологического исследования) / Егорова В.К. // Журнал вопросы нейрохирургии. 1980. №1. С. 4247.
45. Жирмунская Е.А. Системы описания и классификация электроэнцефалограмм человека / Жирмунская Е.А., Лосев В.С. М.: Наука, 1984. 80 с.
46. Земская А.Г. Мультиформные глиобластомы головного мозга / ЗемскаяА.Г. Л.: Медицина, 1976. 192 с.
47. Земская А.Г. Опухоли головного мозга астроцитарного ряда / ЗемскаяА.Г., Лещинский Б.И. Л.: Медицина, 1985. 216 с.
48. Земская А.Г. Особенности симптоматической эпилепсии при опухолях головного мозга / Земская А.Г., Габриэлян А.С. // Диагностика и хирургическое лечение эпилепсии. Л., 1984. С. 1016.
49. Земская А.Г. Симптоматическая эпилепсия при артериальных и артериовенозных аневризмах сосудов головного мозга и методы лечения / ЗемскаяА.Г., Шелешова Н.В. // Функциональная нейрохирургия: III Тбилисский междунар. симпозиум. Тбилиси, 1990. С. 109110.
50. Зенков Л.Р. Клиническая електроенцефалография (с елементами эпилептологии) / Зенков Л. Р. Таганрог: Изд-во ТГРУ, 1996. 357 с.
51. Зенков Л.Р. Клиническое значение изменений электроенцефалограмы при лечении эпилепсии вольпроатом «Депакин-хроно» / Зенков Л.Р. // Журнал неврологии и психиатрии имени С.С.Корсакова. 2002. №3. С. 2026.
52. Зенков Л.Р. Эпилепсия и клиническая нейрофизиология: восточно-европейская конференція / Зенков Л.Р. Симферополь, 2000. 57 с.
53. Зенков Л.Р. Гліоми головного мозку: діагностики, лікування та прогнозування його результатів. Сучасний стан проблеми / Зенков Л.Р., Яхно Н.Н., Усачева Е.Л. // Онкологія. 2000. №4(2). С. 275281.
54. Зенков Л.Р. Депакин-хроно в лечении эпилепсии, резистентной к другим препаратам / Зенков Л.Р., Яхно Н.Н., Усачева Е.Л. // Неврологический журнал. 2000. Т.5, №4. С. 3942.
55. Зенков Л.Р. Функциональная диагностика нервных болезней: Руководство для врачей / Зенков Л.Р., Ронкин М.А. М: Медицина, 1994 . 597с.
56. Зенков Л.Р.Фармакологическое лечение эпилепсии / Зенков Л.Р. // Русский медицинский журнал. 2000. №10. С. 411417.
57. Зозуля І.С. Обмороки (синкопальні стани) / Зозуля І.С. // Избранные клинические лекции. Х., ХМАПО. Т.1. 2007. С. 25-31.
58. Зозуля Ю.А. Эффективность ангиографической диагностики глиом полушарий головного мозга // Клиника, диагностика и лечение глиом головного мозга. Л., 1973. С. 124127.
59. Иргер И.М. Опухоли ЦНС / Иргер И.М. // Болезни нервной системы: руководство для врачей / Под ред. П.В. Мельниченко. М., 1982. Т.2. С. 340.
60. Исмагилов М.Ф. Современные возможности диагностики факторов риска развития эпилепсии у взрослых / Исмагилов М.Ф., Данилова Т.В. // Журнал неврологии и психиатрии имени С.С.Корсакова. 2005. №7. С. 5253.
61. Использование кеппры у больных с опухолями головного мозга и эпилептическими припадками после хирургического лечения во время проведения лучевой терапии / Шершевер А.С., Бенцион Д.Л., Лаврова С.А. [и др.] // Журнал неврологии и психиатрии имени С.С. Корсакова. 2008. №10. С. 3136.
62. Ілляш Т.І. Пухлини головного та спинного мозгу / Ілляш Т.І. // Неврологія / За ред. С.М.Віничука. К.: Здоров’я, 2008. С. 455470.
63. Каверномы головного мозга, протекающие с эпилептическими припадками: клиника, диагностика, лечение / Яковлев Г.Ю., Дево Б., Древаль О.Н. [и др.] // Журнал вопросы нейрохирургии имени Н.Н. Бурденко. 2004. №2. С. 29.
64. Кавтарадзе Н.П. Некоторые вопросы клинико-морфологической характеристики эпилепсии при опухолях головного мозга / Кавтарадзе Н.П. // Тр. ин-та клинич. и эксперим. неврол. МЗ ГССР. Тбилиси, 1968. Т.4. С. 3141.
65. Кавтарадзе Н.П. Некоторые клинические и патоморфологические аспекты эпилепсии при опухолях головного мозга: автореф. дис. на соискание уч. степени докт. мед. наук: спец. 14.01.15 «Нервные болезни» / Кавтарадзе Н.П. Тбилиси, 1972. 34 с.
66. Какауридзе А.И. Динамика эпилептических припадков до и после удаления супратенториальных опухолей / Какауридзе А.И., Купарадзе Г.Р., ЛайтадзеН.Ш. // Опухоли головного мозга: сб. научн. трудов. Тбилиси, 1984. С. 3641.
67. Карлов В.А. Функциональная топография синхронности корковых потенциалов труднодифференцируемых форм первично- и вторично-генерализованной эпилепсии / Карлов В.А., Селицкий Г.В., Свидерская Н.Е. // Функц. нейрохир.: III Тбил. междун. симп. Тбилиси,1990. С. 136137.
68. Карлов В.А. Эпилепсия / Карлов В.А. // Болезни нервной системы: руководство для врачей / под ред. П.В.Мельника. М., 1982. Т.2. С. 296314.
69. Касумов Ч.Ю. Динамический спектральный анализ ЭЭГ человека в остром послеоперационном периоде при очаговых поражениях головного мозга: автореф. дис. канд. биол. наук: спец. 14.01.05 «Нейрохирургия» / Касумов Ч.Ю. М., 1981. 24 с.
70. Коновалов А.Н. Компьютерная томография в нейрохирургической клинике / Коновалов А.Н., Корниенко В.Н. М.: Медицина, 1985. 296 с.
71. Корниенко В.Н. Нейрорадиология — состояние и перспективы / Корниенко В.Н. // Вопросы нейрохирургии. 1996. Вып. 1. С. 35.
72. Корниенко В.Н. Компьютерная томография в исследовании отека головного мозга до и после операции / Корниенко В.Н., Брагина Н.Н., Ходиев В.Э. // Современные аспекты диагностики и лечения опухолей головного мозга. М., 1984. С. 133139.
73. Король А.П. Изменения сосудистого русла и мозгового кровообращения в связи с местным повышением внутричерепного давления при супратенториальных опухолях // Актуальные вопросы невропатологии, нейрохирургиии и психиатрии. Одесса, 1970. С. 185192.
74. Кравец Л.Я. Отсроченные операции при доброкачественных супратенториальных глиомах / Кравец Л.Я., Трофимов А.О. // Журнал вопросы нейрохирургии имени Н.Н.Бурденко. 2009. №1. С. 2428.
75. Круминя Г.А. Оценка результатов лечения глиом методом компьютерной томографии / Круминя Г.А. // Журнал вопросы нейрохирургии. 1988. №6. C. 1220.
76. Круминя Г.А. Компьютерно-томографическое исследование больных с глиальными опухолями головного мезга: метод. рекомендации / Круминя Г.А., Корниенко В.Н. Рига, 1987. 27 с.
77. Куликов А.С. Эпилептические припадки как начальные проявления супратенториальных опухолей головного мезга / Куликов А.С. // Тез. докл. IV Всерос. съезда невропатол. и психиатров. М., 1980. С. 413415.
78. Лазар Д.А. Оцінка ролі фактору часу в комбінованому лікуванні первинних злоякісних пухлин головного мозку / Лазар Д.А., Розуменко В.Д. // Український нейрохірургічний журнал.. 2007. №2. С. 31-49.
79. Лазар Д.А. Современное состояние проблемы лучевой терапии опухолей головного мозга / Лазар Д.А., Розуменко В.Д. // Укр. мед. часопис. 2003. №2. С. 107111.
80. Лихтерман Л.Б. Принципы использования данных электроэнцефалографии в комплексном клиническом построении гистоструктурного диагноза опухолей больших полушарий головного мезга / Лихтерман Л.Б., Гнесина Е.А. // Журнал неврологии и психиатрии имени С.С. Корсакова. 1972. Т. 72, вып. 7. С.991998.
81. Лихтерман Л.Б. Клиническая диагностика опухолей больших полушарий мозга / Лихтерман Л.Б. М.: Медицина, 1979. 279 с.
82. Майорчик В.Е. Местные и общемозговые реакции коры больших полушарий при оперативном вмешательстве на лобной доле / Майорчик В.Е., ЕгоровБ.Г., Никитин М.А. // Проблемы современной нейрохирургии. М., 1957. С.6372.
83. Майорчик В.Е. Некоторые вопросы теории и практики электроэнцефалографии при очаговых поражениях головного мозга / Майорчик В.Е., РусиновВ.С. // Журнал вопросы нейрохирургии. 1954. №1. С. 3846.
84. Майорчик В.Е. Пути использования электроэнцефалографии в дифференциальной диагностике опухолей головного мозга / Майорчик В.Е., РаппопортМ.Ю. // Тр. I Всесоюзн. конф. нейрохирургов. Л., 1958. С. 278286.
85. Майорчик В.Е. Механизм нарушения системной регуляции мозгового и периферического кровообращения и сердца при локальных нарушениях мозга / Майорчик В.Е., Анзимиров В.Л., Гасанов Я.К. [и др.] // II Всесоюзный съезд нейрохирургов. М., 1976. С. 118119.
86. Майорчик В.Е. Очаг патологической электрической активности при опухолях мозга и данные компьютерной томографии / Майорчик В.Е., РомановаН.В., Лобанов С.А. // Современные аспекты диагностики и лечения опухолей головного мезга. М., 1984. С. 109116.
87. Максимов В.П. Фокальные припадки с преимущественно моторными слагаемыми в клинике доброкачественных опухолей головного мозга / МаксимовВ.П., Корзина Н.Н., Кочуланов А.И. // Матер. межобл. науч.-практ. конф. по фокальной эпилепсии. Кострома, 1980. С. 4248.
88. Маликов А.И. Особенности эпилептического синдрома при олигодендроглиомах супратенториальной локализации / Маликов А.И. // Журнал неврологии и психиатрии имени С.С. Корсакова. 1980. Т.80, вып.6. С. 819822.
89. Мартынов В.А. Клинические аспекты изучения мозгового кровотока при опухолях головного мозга / Мартынов В.А., Кадашев Б.А., Трунин Ю.К. // ХIВсесоюзн. конф. молодіх нейрохирургоі. М., 1978. С. 131132.
90. Мацко Д.Е. Послеоперационное стенозирующее расслоение стенок артерий головного мозга / Мацко Д.Е., Никонов А.А. // Вопр. нейрохир. 1983.- № 3. С. 5154.
91. Два случая питуитарной апоплексии, осложнившейся ишемическим инфарктом мозга / [Мелькишев В.Ф., Камалова Г.М., Зяблицев И.Ф., ВайншенкерЮ.И.] // Нейрохирургия. М., 1999. № 1(3). С.3944.
92. Моцная М.Я. Электроэнцефалография в дифференциальном диагнозе опухолей затылочной доли / Моцная М.Я. // Проблемы современной нейрохирургии. М., 1957. Т. І. С. 271276.
93. Наджи М.А. Глиальные опухоли полушарий большого мозга с эпилептическим синдромом: автореф. дис. на соискание уч. степени канд. мед. наук: спец. 14.01.05 «Нейрохирургия» / Наджи М.А. Санкт-Петербург, 1998. 20 с.
94. Наджи М.А. Особенности эпилептического синдрома при глиомах больших полушарий головного мозга / Наджи М.А., Рябуха Н.П., Соловьев А.Н. // Конференция нейрохирургов Северного Кавказа. Краснодар, 1996. С. 118120.
95. Нестеров Л.Н. Регионарно-церебральные и системные нарушения гемодинамики при опухолях головного мозга / Нестеров Л.Н., Кравцов Ю.И., Богданов А.Н. // Вопр. нейрохир. 1978. Вып. 2. С. 1924.
96. Об оптимизации диагностики височного эпилептического очага / Ромоданов А.П., Лапоногов О.А., Черченко А.П. [и др.] // Функц. нейрохирур.: III Тбил. междун. симп. Тбилиси, 1990. С. 248249.
97. Олюшин В.Е. Хирургическое лечение базальных менингеом: дис. на соиск. научн. степени док. мед. наук: спец. 14.01.05 «Нейрохирургия» / ОлюшинВ.Е. Л.,1985. 476 с.
98. Особенности эпилепсии у левшей (клинико-электроэнцефалографическое исследование) / Доброхотова Т.А., Болдырева Г.М., Брагина Н.Н. [и др.] // Журнал неврологии и психиатрии имени С.С. Корсакова. 1993. №1. С. 1317.
99. Патофизиологические механизмы формирования эпилептического синдрома у нейрохирургических больных / [Ю.В. Дубикайтис, Г.С. Тиглиев, В.Б.Полякова, А.Я. Хавазов] // Хирургическое лечение эпилепсии. Тбилиси, 1985. С. 7173.
100. Повереннова И.В. Клиника и вопросы патогенеза эпилептических припадков при опухолях полушарий большого мозга: дис. на соиск. научн. степени док. мед. наук: спец. 14.01.15 «Нервные болезни» / Повереннова И.В. Куйбишев, 1990. 328 с.
101. Подгорная А.Я. Эпилептические припадки в клинике опухолей больших полушарий головного мозга / Подгорная А.Я., Куклина А.С. // Журнал вопросы нейрохирургии. 1959. №1. С. 1217.
102. Полярографическая и электрофизиологическая характеристика коркового эпилептического очага при интрацеребральных опухолях / БрегвадзеЭ.Ш., Чхенкели С.А., Сигуа О.А., Шахнович А.Р. // Хирургическое лечение эпилепсии. Тбилиси, 1985. С. 6366.
103. Попов Н.А. Внутричерепные опухоли / Попов Н.А. Л.: Медгиз, 1961. 197 с.
104.
- Стоимость доставки:
- 150.00 грн