КЛІНІКО-ПАРАКЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА СТАН ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МАКРО- ТА МІКРОЕЛЕМЕНТАМИ У ХВОРИХ З ПАРОКСИЗМАЛЬНИМИ СТАНАМИ ПРИ ХРОНІЧНИХ ПОРУШЕННЯХ МОЗКОВОГО КРОВООБІГУ : Клинико-параклинические характеристика И СОСТОЯНИЕ ОБЕСПЕЧЕНИЯ макро- и микроэлементов У БОЛЬНЫХ С пароксизмальные состояния ПРИ ХРОНИЧЕСКИХ нарушениями мозгового кровообращения

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ НАЦІОНАЛЬНА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ імені П.Л.ШУПИКА

На правах рукопису

БАШКІРОВА ЛЮДМИЛА МИХАЙЛІВНА

УДК: 616.831-005-06:616.839-009-039.31
КЛІНІКО-ПАРАКЛІНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ТА СТАН ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ МАКРО- ТА МІКРОЕЛЕМЕНТАМИ У ХВОРИХ З ПАРОКСИЗМАЛЬНИМИ СТАНАМИ ПРИ ХРОНІЧНИХ ПОРУШЕННЯХ МОЗКОВОГО КРОВООБІГУ

14.01.15 — нервові хвороби

Д И С Е Р Т А Ц І Я
на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Науковий керівник Заслужений діяч науки і техніки України, доктор медичних наук, професор Руденко Анатолій Юхимович

Київ - 2008

ЗМІСТ

Перелік умовних скорочень............................................................................... 4
Вступ................................................................................................................... 5
Розділ 1. Огляд літератури............................................................................... 11
1.1.Сучасні погляди на етіологію, патогенетичні механізми та перебіг хронічних порушень мозкового кровообігу...................... 11
1.2.Пароксизмальні стани та вегетативні порушення при захворюваннях головного мозку.................................................. 17
1.3.Біологічна роль макро- та мікроелементів у нормі і при патології..... 21
Розділ 2. Матеріал та методи досліджень......................................................... 33
2.1.Загальна клінічна характеристика обстежених хворих....................... 33
2.2.Методи дослідження............................................................................ 36
2.2.1.Клініко-неврологічні дані та методи оцінки стану вегетативної нервової системи.................................................. 36
2.2.2.Лабораторні методи оцінки вмісту макро- та мікроелементів... 38
2.2.3.Інструментальні методи дослідження........................................ 40
2.2.4.Методи статистичного аналізу отриманих результатів.............. 44
Розділ 3. Клініко-параклінічні особливості хворих з вегетативними кризами при хронічних порушеннях мозкового кровообігу.................... 45
3.1.Клініко-неврологічна характеристика хворих з вегетативними кризами при хронічних порушеннях мозкового кровообігу.............. 45
3.2.Клінічна характеристика вегетативних порушень у хворих з вегета­тивними кризами при хронічних порушеннях мозкового кровообігу............................ 53
3.3.Особливості реоенцефалографії та електроенцефалографії у хворих з вегетативними кризами при хронічних порушеннях мозкового кровообігу..................................................... 61
3.4.Структурні зміни головного мозку за даними магнітно-резонансної томографії головного мозку в хворих з вегетативними кризами при хронічних порушеннях мозкового кровообігу............................ 69
Розділ 4. Стан забезпеченості макро- та мікроелементами у хворих з вегетативними кризами при хронічних порушеннях мозкового кровообігу................................................................................ 72
4.1.Показники вмісту есенціальних макро- та мікроелементів у хворих з вегетативними кризами при хронічних порушеннях мозкового кровообігу.......................................................................... 72
4.2.Показники вмісту токсичних макро- та мікроелементів у хворих з вегетативними кризами при хронічних порушеннях мозкового кровообігу.......................................................................... 82
Розділ 5. Порівняльна оцінка стану забезпечення макро- та мікроелементами хворих з вегетативними кризами при хронічних порушеннях мозкового кровообігу і при церебральних арахноїдитах........................................................................ 93
5.1.Показники вмісту есенціальних і токсичних макро- та мікроелементів у хворих з вегетативними кризами при церебральних арахноїдитах.......................................................... 93
5.2.Порівняльна оцінка стану забезпечення макро- та мікроелементами хворих з вегетативними кризами при церебральних арахноїдитах і при хронічних порушеннях мозкового кровообігу................................................... 103
Розділ 6. Терапевтичні підходи до лікування хронічних порушень мозкового кровообігу ............................................................................. 105
6.1.Клініко-параклінічна оцінка ефективності використання солкосерилу у комплексному лікуванні хворих з вегетативними кризами при хронічних порушеннях мозкового кровообігу............ 106
Аналіз та узагальнення результатів дослідження........................................... 121
Висновки......................................................................................................... 140
Практичні рекомендації ................................................................................. 143
Список використаних джерел........................................................................ 144

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
АТ — артеріальний тиск
ВК — вегетативні кризи
ВНС — вегетативна нервова система
ВСД — вегето-судинна дистонія
ДЕ — дисциркуляторна енцефалопатія
ЕЕГ — електроенцефалографія
ЛРК — лімбіко-ретикулярний комплекс
МРТ — магнітно-резонансна томографія
МЕ — макро- та мікроелементи
М — мікроелементози
ППНКМ — початкові прояви недостатності кровопостачання мозку
РЕГ — реоенцефалографія
РФС — рентгено-флуоресцентна спектрометрія
СВД — синдром вегето-судинної дистонії
ХПМК — хронічні порушення мозкового кровообігу
ЦА — церебральний арахноїдит
ЦНС — центральна нервова система
ЧСС — частота серцевих скорочень
Ва — барій
Br — бром
V — ванадій
Fe — залізо
I — йод
Cd — кадмій
K — калій
Са — кальцій
Co — кобальт
Мn — марганець
Cu — мідь
As — миш’як
Mo — молібден
Ni — нікель
Sn — олово
Hg — ртуть
Rb — рубідій
Pb — свинець
Se — селен
S — сірка
Ag — срібло
Sr — стронцій
Sb — сурма
Ti — титан
Cl — хлор
Cr — хром
Zn — цинк
Zr — цирконій

ВСТУП

Актуальність проблеми. Судинні захворювання головного мозку залиша­ються однією з пріоритетних проблем світової медицини у зв’язку з поширенням, високою смертністю, інвалідністю і значними затратами на лікування та профі­лактику [68, 85, 131, 155, 212, 275]. У зв’язку із збільшенням частоти виникнення не лише інсультів, а й хронічних, повільно прогресуючих форм — дисциркулятор­ної енцефалопатії — вивчення факторів ризику та етіологічних чинників, що призво­дять до розвитку цереброваскулярних захворювань, має важливе медичне та соці­ально-економічне значення [38, 89, 107, 122, 178, 255]. Тому питання профілактики зривів компенсації при дисциркуляторній енцефалопатії, в т.ч. пароксизмальних станів, залишається важливим та актуальним [45, 62, 108, 133].
У клініці хронічних форм цереброваскулярних захворювань привертають до себе увагу вегетативні кризи [28, 59, 83, 90, 180, 185], бо у ряді випадків вони є першим свідченням розвитку цереброваскулярної патології [118, 142, 163]. В той же час пароксизмальні стани можуть неправильно розцінюватися клініцистами, що призводить до труднощів і помилок у визначенні діагностично-лікувальної тактики не тільки при цереброваскулярних захворюваннях, а і при інших органіч­них ураженнях головного мозку з наявністю вегетативних кризів, зокрема при таких як церебральний арахноїдит [19, 30, 49, 63, 97, 123]. Тому розробка додатко­вих диференційно-діагностичних критеріїв при хронічних порушеннях мозкового кровообігу з наявністю таких пароксизмальних станів як вегетативні кризи, сприя­тиме удосконаленню діагностичних засад та дозволить оптимізувати терапевтичні підходи до лікування і профілактики.
У формуванні цереброваскулярних захворювань відіграє роль і зміна вмісту макро- та мікроелементів, що призводить до порушення механізмів гомеостазу і нейрометаболізму [5, 104, 162]. Аналіз вітчизняної і зарубіжної медичної літера­тури виявив, що наукові роботи, які присвячені цій темі, були нечисленними, суперечливими, виконані на обмеженій кількості хворих та мали фрагментарний характер за рахунок дослідження окремих макро- та мікроелементів. Так, наприклад, були вивчені показники вмісту заліза, міді і марганцю при інсультах; йоду і натрію як факторів ризику розвитку хронічних форм цереброваскулярних захворювань у Карпатах; магнію, хрому, марганцю, літію та фтору при атеро­склерозі; калію, кальцію та магнію при артеріальній гіпертензії [21, 77, 111, 167, 172, 197]. Разом з тим, досі не вивченим залишається стан забезпечення широким спектром макро- та мікроелементами у хворих з хронічними порушеннями мозко­вого кровообігу як перманентного перебігу, так і пароксизмального перебігу (в т.ч. і з наявністю вегетативних кризів).
Таким чином, усе вищенаведене обґрунтовує доцільність проведення комп­лексного клініко-параклінічного дослідження особливостей показників вмісту макро- та мікроелементів для подальшого вивчення особливостей порушення функцій стану вегетативної і центральної нервової систем у хворих з вегетатив­ними кризами при хронічних порушеннях мозкового кровообігу, що дозволить уточнити певні аспекти етіологічних і патогенетичних механізмів розвитку цереб­роваскулярних захворювань та сприятиме розробці додаткових діагностичних критеріїв для раннього виявлення патології. Урахування змін показників вмісту макро- та мікроелементів буде сприяти підвищенню ефективності вторинної про­філактики прогресування хронічних порушень мозкового кровообігу та ранньому призначенню патогенетично обґрунтованої терапії хворим з хронічними формами цереброваскулярних захворювань, що дозволить подовжити тривалість активного життя значної частки суспільства.
Вище означене свідчить про актуальність обраної теми, медико-соціальну значимість проблеми і обумовило напрямок роботи, її мету і завдання.
Зв’язок роботи з науковими темами. Дисертаційна робота є фрагментом планової науково-дослідної роботи кафедри неврології №2 Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика з тематики Клініка, діагнос­тика пароксизмальних станів при захворюваннях нервової системи” (№ державної реєстрації 0103U001033).
Мета дослідження. Удосконалення діагностичних критеріїв при хронічних порушеннях мозкового кровообігу з вегетативними кризами шляхом комплекс­ного дослідження з визначенням клініко-параклінічних особливостей та вивчен­ням показників вмісту макро- та мікроелементів.
Для досягнення вказаної мети необхідно було вирішити наступні завдання.
Задачі дослідження.
1. Дослідити особливості клініко-параклінічної картини захворювання у хво­рих з вегетативними кризами при початкових проявах недостатності кровопоста­чання мозку, дисциркуляторній енцефалопатії І та ІІ стадії.
2. Вивчити показники вмісту есенціальних і токсичних макро- та мікро­елементів у волоссі хворих з вегетативними кризами при початкових проявах недо­статності кровопостачання мозку, дисциркуляторної енцефалопатії І та ІІ стадії.
3. Визначити показники вмісту есенціальних і токсичних макро- та мікро­елементів у волоссі хворих без наявності вегетативних кризів з дисциркуляторною енцефалопатією І стадії.
4. Вивчити показники вмісту есенціальних і токсичних макро- та мікро­еле­мен­тів у волоссі хворих з вегетативними кризами при церебральних арахно­їдитах.
5. На основі показників вмісту есенціальних і токсичних макро- та мікроелементів у волоссі хворих з вегетативними кризами удосконалити діагностичні підходи при диференційній діагностиці між хронічними порушеннями мозкового кровообігу і церебральними арахноїдитами.
6. Оцінити ефективність використання солкосерилу у комплексному ліку­ванні хворих з вегетативними кризами при хронічних порушеннях мозкового крово­обігу.
Об’єкт дослідження. Пароксизмальні стани при хронічних порушеннях моз­кового кровообігу.
Предмет дослідження. Клінічні прояви, показники вегетативного гомео­стазу, церебральної гемодинаміки, біоелектричної активності головного мозку, результати магнітно-резонансної томографії головного мозку, показники вмісту макро- та мікроелементів в осіб з вегетативними кризами при хронічних пору­шен­нях мозкового кровообігу.
Методи дослідження. Комплексне клініко-неврологічне та загальноклінічне обстеження із залученням методів параклінічного дослідження (рентгено-флуо­ресцентно спектрометрії, реоенцефалографії, електроенцефалографії, магнітно-резонансної томографії головного мозку). Статистичний метод одержаних резуль­татів.
Наукова новизна. Вперше проведено поглиблене комплексне клініко-пара­клінічне обстеження хворих з вегетативними кризами при хронічних формах цереброваскулярних захворювань, при дисциркуляторній енцефалопатії І ст. перманентного перебігу та при церебральних арахноїдитах, в якості порівняння, з вивченням вмісту широкого спектру макро- і мікроелементів. Дана кількісно-якісна характеристика виявлених змін показників вмісту есенціальних та токсичних макро- і мікроелементів. Проведено кореляційний аналіз між клініко-інструментальними характеристиками та станом забезпеченості есеціальними і токсичними макро- та мікроелементами у хворих з вегетативними кризами при хронічних порушеннях мозкового кровообігу. З метою проведення додаткових діагностичних заходів при диференційній діагностиці між хронічними порушен­нями мозкового кровообігу та церебральними арахноїдитами, вперше запропоно­вано комплексне вивчення характеру змін есенціальних і токсичних макро- та мікроелементів. Досліджено ефективність використання у комплексній терапії хронічних порушень мозкового кровообігу патогенетично обґрунтованого засто­сування лікарського засобу солкосерилу. Вперше досліджено на вміст макро- та мікроелементів лікарський засіб солкосерил методом рентгено-флуоресцентної спектрометрії. Розроблено науково обґрунтовані рекомендації стосовно диферен­ційованого призначення есенціальних макро- і мікроелементів хворим з вегета­тивними кризами при хронічних порушеннях мозкового кровообігу.
Практичне значення роботи. У результаті проведених досліджень було отримано дані про особливості змін стану забезпечення есенціальними та токсич­ними макро- і мікроелементами у хворих з вегетативними кризами при хронічних порушеннях мозкового кровообігу, що сприяють діагностиці досліджуваної патології та її розмежуванню від церебральних арахноїдитів. Виявлені зміни ши­рокого спектру показників макро- та мікроелементів при хронічних порушеннях мозкового кровообігу мають свої особливості, що можуть впливати на стадію хвороби. На основі проведених клініко-параклінічних досліджень створено обґрун­товані наукові рекомендації стосовно включення у комплексну терапію хронічних порушень мозкового кровообігу есенціальних макро- та мікроелементів у складі вітаміно-мінеральних препаратів. Встановлена ефективність терапії із залученням солкосерилу у комплексному лікуванні хворих з вегетативними кри­зами при хронічних порушеннях мозкового кровообігу. Підтверджена необхід­ність та практична цінність визначення показників вмісту есенціальних та токсич­них макро- та мікроелементів у хворих з хронічними порушеннями мозкового кровообігу.
Результати дослідження впроваджені в практичну діяльність неврологічних відділень Київської міської клінічної лікарні №12 та Київської міської психо­неврологічної лікарні №2. Отримані результати використовуються в учбовому процесі кафедри неврології №2 Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика. За результатом досліджень видано два інформаційних листи. Аналіз вмісту макро- та мікроелементів у солкосерилі було проведено у науково-технічному центрі ВІРІА Ltd.” (м. Київ).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є особистою працею автора. Головна ідея дисертаційної роботи була запропонована науковим керівни­ком, а її практичне здійснення належить дисертанту. Автором дисертаційної роботи самостійно виконано інформаційний і патентний пошук, аналіз і система­тизація наукової літератури за проблемою. Самостійно було проведено клініко-неврологічне обстеження хворих з дослідженням показників, що характеризують стан вегетативної нервової системи, запис і розшифровка електроенцефалограм та реоенцефалограм, здійснено забір проб волосся для проведення рентгено-флуоресцентної спектрометрії. Самостійно були проаналізовані результати маг­нітно-резонансної томографії головного мозку. Аналіз вмісту макро- та мікро­елементів було проведено разом з завідуючою медичного центру Мікроелемент” (м. Київ) — лікарем Михайленко І.А., за що автор висловлює щиру вдячність.
Самостійно був проведений аналіз одержаного первинного матеріалу, статистична обробка даних. Самостійно здійснено текстове оформлення всіх розділів дисер­тації, сформульовано основні положення і висновки роботи. Наукові статті здобувачем написані самостійно.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації доповіда­лися на науково-практичній конференції молодих вчених із міжнародною участю Кардіальний, церебральний та периферійний атеросклероз. Актуальні питання діагностики та лікування” (Івано-Франківськ, травень 2003 р.), на VII з’їзді Все­українського лікарського товариства (Тернопіль, травень 2003 р.), на науково-практичній конференції Артеріальна гіпертензія: виявлення, поширеність, дис­пансеризація, профілактика та лікування” (Івано-Франківськ, лютий 2004 р.), на науково-практичній конференції молодих вчених Вчені майбутнього” (Одеса, жовтень, 2004 р.), Всеукраїнській науково-практичній конференції Сучасні методичні підходи до аналізу стану здоров’я” (Луганськ, 2007), ХVІ Всеросійській конференції Нейроімунологія” Нейроімідж” і науково-практичній конференції неврологів (Санкт-Петербург, травень 2007). Апробація дисертаційної роботи проведена на спільному засіданні кафедр неврології №2 та медицини невідкладних станів Національної медичної академії післядипломної освіти імені П.Л.Шупика (Київ, 28 березня 2007 р., протокол №6).
Публікації. Основні положення дисертації викладені у 15 друкованих пра­цях, в яких розкритий зміст роботи, з них 7 — самостійних, а 8 — зі співавторами. Серед публікацій: 5 журнальних статті у виданнях, що рекомендовані ВАК України, 2 статті в наукових збірниках, що рекомендовані ВАК України, 6 — в матеріалах науково-практичної конференції, 2 інформаційні листи.
Структура та об’єм дисертації. Дисертація викладена на 143 сторінках дру­кованого тексту і складається із вступу, огляду літератури, розділу, в якому викла­дено матеріал і методи дослідження, 4 розділів власних досліджень, аналізу та узагальнення результатів дослідження, висновків, списку використаної літератури. Список використаної літератури містить 290 джерел (з них 206 кирилицею і 84 латиницею). Робота ілюстрована 29 таблицями та 17 рисунками.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення та нове вирі­шення актуальної наукової проблеми, що полягає в уточненні деяких особ­ливостей клініко-параклінічної характеристики захворювань у хворих з пароксизмальними станами при хронічних порушеннях мозкового кровообігу, що базується на комплексному дослідженні показників вмісту макро- і мікро­елементів.
2. Встановлено, що у формуванні хронічних порушень мозкового кровообігу певна роль належить комплексу факторів ризику, до яких слід відносити пере­несені упродовж життя гострі та хронічні захворювання, травми, що сприяють формуванню недостатності вегетативного забезпечення, що призводить до роз­витку і прогресуванню цереброваскулярних захворювань.
3. У хворих з вегетативними кризами при хронічних порушеннях мозкового кровообігу зміни вегетативної нервової системи, наростають по мірі прогресу­вання захворювання. Особливістю клінічних проявів дисфункції вегетативної нер­во­вої системи у хворих з вегетативними кризами при хронічних порушеннях мозкового кровообігу є поліморфність, з домінуванням проявів з боку серцево-судинної системи, як у міжкризовому періоді, так і під час кризу.
4. Встановлено, що у хворих з вегетативними кризами при хронічних порушеннях мозкового кровообігу в більшій мірі патологічні зміни спостерігались у судинах вертебро-базилярногобасейну. У пацієнтів з дисциркуляторною енце­фало­патією І ст. перманентного перебігу переважав гіпертонічний тип рео­енцефалограм (у 64,3%), а у хворих з наявністю вегетативних кризів при дис­циркуляторній енцефалопатії І ст. — змішаний тип реоенцефалограм (у 69,4%).
5. Встановлено, що у хворих з вегетативними кризами при хронічних пору­шеннях мозкового кровообігу вираженість неспецифічних дифузних змін біо­електричної активності головного мозку корелював зі стадією прогресування захворювання. Виявлено, що у хворих з вегетативними кризами при дисциркуля­торній енцефалопатії І ст. частіше зустрічався І тип електроенцефалограм (у 48,1%), а у з пацієнтів з дисциркуляторною енцефалопатією І ст. перманентного перебігу — ІІІ тип електроенцефалограм (у 48,4%).
6. У волоссі хворих з вегетативними кризами при хронічних порушеннях мозкового кровообігу у залежності від стадії прогресування хвороби, у порівнянні зі здоровими особами контрольної групи, виявлено тенденцію до зростання вмісту таких есенціальних МЕ як кальцій, молібден та токсичного мікроелементу кадмію. При подальшому поглиблені стадії ХПМК зміни таких есенціальних МЕ як калій, залізо та мідь мали тенденцію до зниження рівня.
7. При дисциркуляторній енцефалопатії І ст. з наявністю вегетативних кризів на відміну від дисциркуляторної енцефалопатії І ст. перманентного перебігу виявлені певні відмінності у показниках вмісту есенціальних (міді, сірки, йоду, селену, брому) та токсичних (титану, кадмію, рубідію) макро- та мікроелементів. Так, у волоссі хворих з дисциркуляторною енцефалопатією І ст. з наявністю вегетативних кризів дисбаланс вмісту міді був достовірним у 28,8%, а при ДЕ І ст. перманентного перебігу вміст міді знаходився у межах норми; вміст сірки мав тенденцію до дисбалансу лише у хворих з ДЕ І ст. з вегетативними кризами (у 7,3%); при ДЕ І ст. з вегетативними кризами у 51,6% хворих відмічався дисбаланс вмісту йоду.
8. Встановлено відмінності кількісних показників вмісту есенціальних (каль­цій, бром, мідь) та токсичних (кадмій, цирконій) макро- та мікроелементів у во­лоссі хворих з вегетативними кризами при хронічних порушеннях мозкового кровообігу і церебральних арахноїдитах. Так, у хворих з церебральним арахно­їди­том з наявністю вегетативних кризів, на відміну від пацієнтів з дисциркуля­торною енцефалопатією І ст. з вегетативними кризами, достовірно підвищувався вміст кальцію (у 80,8%), достовірно знижувався рівень брому (73,1%), відмічалися тен­денції до підвищення рівню цирконію (у 15,4%), зниження рівню міді (у 38,5%).
9. У складі препарату солкосерил виявлено наявність таких есенціальних макро- та мікроелементів як калій, селен, цинк, кальцій, мідь, залізо, бром, марганець, сірка та хром, що розширює терапевтичні можливості його вико­ристання при цереброваскулярних захворюваннях. Застосування солкосерилу у хво­рих з вегетативними кризами при хронічних порушеннях мозкового крово­обігу позитивно впливає як на загальний стан хворих, так і на показники церебральної гемодинаміки з позитивними змінами РЕГ у 72,4% хворих.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Пропонуються для введення в практику роботи неврологічних відділень та кабінетів в поліклініках наступні практичні рекомендації.
1. Для поліпшення якості діагностики, а також для оцінки стадії хронічних порушень мозкового кровообігу, в комплексі клініко-параклінічних методів діаг­ностики варто проводити дослідження показників вмісту есенціальних і токсичних МЕ у волоссі хворих методом РФС.
2. Визначення показників вмісту есенціальних (кальцій, молібден, калій, залі­зо, мідь, сірка, йод, селен, бром) та токсичних (кадмій, титан, рубідій) МЕ у волоссі хворих з ВК методом РФС можуть бути викорис­таними для уточнення механізмів патогенезу та перебігу патологічного процесу при ХПМК.
3. Враховуючи особливості змін вмісту есенціальних МЕ у волоссі хворих з ХПМК, істотне діаг­ностичне значення має вивчення їх показників. Виявлені зміни вмісту есен­ціальних МЕ можуть бути використані при розробці обґрун­тованої терапії, як медикаментозної, так і немедикаментозної.
4. Показники вмісту есенціальних (кальцій, бром, мідь) та токсичних (кадмій, цирконій) МЕ у волоссі хворих з ВК можуть бути використані при проведені до­даткових діагностичних заходів при диференційній діагностиці між ХПМК та ЦА.
5. Для вторинної профілактики прогресування ХПМК доцільно розробити індивідуалізовану дієтотерапію збагачену певними есенціальними МЕ, з ураху­ванням тих, що були виявлені у недостатності в пацієнта.
6. Слід рахувати за доцільне призначення хворим з ВК при ХПМК препарату солкосерил (у дозі 2 мл розчину вводити внутрішньовенно струйно на 0,9% розчині натрію хлориду) в якості нейропротективного засобу, що має вторинний неспецифічний позитивний вплив на церебральну гемодинаміку і загальний неврологічний стан.

СПИСОК ВИКОРИСТАННИХ ДЖЕРЕЛ

1. Акимов Г.А. Начальные проявления сосудистых заболеваний головного мозга. Л.: Медицина, 1983. 222 с.
2. Акимов Г.А. Преходящие нарушения мозгового кровообращения. Л.: Медицина, 1984. 169 с.
3. Анисимова А.В., Кузин В.М., Колесникова Т.И. Клинико-диагностические крите­рии и некоторые вопросы патогенеза ранних стадий хронической ишемии голов­ного мозга // Журн. невропатол. и психиатр. Инсульт. Приложение к журналу. 2003. № 8. С. 6475.
4. Артеріальні, венозні тромбози та тромбоемболії. Профілактика та лікування: Наукове видання / Відповідальна за випуск В.Ю.Лішневська. К.: ЗАТ Віпол”, 2006. 72 с.
5. Бабенко Г.А. Микроэлементозы человека: патогенез, профилактика, лечение // Микроэлементы в медицине. 2001. № 2 (1). C. 25.
6. Бабенко Г.А., Решеткина Л.П. Применение микроэлементов в медицине. К.: Здоров’я, 1971. 220 с.
7. Балаболкин М.И., Клебанова Е.М. Витаминно-минеральные комплексы в комп­лексной терапии сахарного диабета и его сосудистых осложнений // Клин. эндо­кринол. 2006. № 2. С. 1319.
8. Батишева Т., Артемова І., Вдовиченко Т., Воловець С., Банжула П., Гапонова О., Ісмаїлов А., Лиснекер Л., Отчеська О., Ротор Л., Хозова А., Винецький Я., Бойко А. Хронічна ішемія мозку (дисциркуляторна енцефалопатія): механізми розвитку та деякі напрями сучасного комплексного лікування // Ліки України. 2004. Листопад, № 11. С. 7983.
9. Белоус А.М., Конник К.Т. Физиологическая роль железа. К.: Наукова думка, 1991. 104 с.
10. Березин А.Е., Визир В.А. Окклюзионно-стенотические поражения брахио­цефаль­ных артерий и цереброваскулярный риск // Укр. мед. часопис. 2006. № 4 (54), VIIVIII. С. 6275.
11. Бжозовски Р., Таталай М. Клиническое значение нарушений в обмене цинка // Новости фармации и медицины. 1995. № 3. С.7276.
12. Биллер Х. Практическая неврология: Т. 2. Лечение. М.: Мед. лит., 2005. 416 с.
13. Білоус В.В., Білоус В.І. Мікроелементні токсикози людини як один з розпов­сюджених різновидів екологічної патології // Новости медицины и фармации. 2006. Февраль, № 3 (185). С. 2325.
14. Боголепов Н.К. Церебральные кризы и инсульт. М.: Медицина, 1971. 392 с.
15. Боев В.М. Быстрых В.В., Верещагин Н.Н., Тинькова А.Н., Перминова Л.А., Музалепа О., Курманов Н.Р. Биоэлементы и донозологическая диагностика // Микроэлементы в медицине. Материалы І съезда РОСМЭМ. 2006. С. 1720.
16. Борелла П., Барджеллини А., Джакобацци П., Марчези И., Ровести С. Взаимосвязь между микронутриентами и сердечно-сосудистыми заболеваниями: эпидемио­логическое подтверждение.// Микроэлементы в медицине. 2005. № 6 (2). С. 2026.
17. Бойко А.Н., Сидоренко Т.В., Кабанов А.А. Хронічна ішемія мозку (дисцирку­ляторна енцефалопатія). Сучасний погляд фахівця // Новости медицины и фарма­ции. 2004. Декабрь, № 1920 (159160). С. 34.
18. Боярская О.Я. Йоддефицитные заболевания в Украине // Doctor. 2003. № 5. С. 7274.
19. Браславец А.Я., Бутко Л.В., Григорьев А.Ю. Клиника, диагностика и фармако­терапия церебрального арахноидита на современном этапе // Медицина неотлож­ных состояний. 2006. № 4 (5). С. 124126.
20. Бугланов А.А., Саяжена Е.В., Тураев А.Т. Биохимическая и клиническая роль железа // Гематология и трансфузиология. 1991. Т.36, вып. 9. С.3637.
21. Булеца Б.А., Фатула М.И., Фабри З.И. Варианты клинического течения церебро­васкулярных заболеваний в некоторых биогеохимических регионах Украинских Карпат // Журн. невропатологии и психиатрии. 1990. № 11. С. 3537.
22. Бурцев В.И., Красновидова О.Н. К дифференциальной диагностике нейроцирку­ляторной дистонии // Клин. медицина. 1998. № 5. С. 3233.
23. Бурцев Е.М. Дисциркуляторная (сосудистая) энцефалопатия // Журн. невропато­логии и психиатрии. 1998. № 1. С. 4548.
24. Бурчинский С.Г. Ишемия головного мозга: возможности комплексной фармако­логической коррекции // Укр. Вісн. Психоневрол. 2006. № 1. С. 1518.
25. Варакин Ю. Профилактика инсультов // Медицина неотложных состояний. 2007. № 2 (9). С. 98103.
26. Вегетативные расстройства: Клиника, диагностика, лечение. / Под ред. А.М.Вей­на. М.: Медицинское информационное агентство, 2000. 752 с.
27. Вейн А.М., Вознесенская Т.Г., Голубев В.Л., Дюкова Г.М. Депрессия в невро­логической практике. 3-е изд., перераб. и доп. М.: Медицинское информа­цион­ное агентство, 2007. 208 с.
28. Вейн А.М., Дюкова Г.М., Воробьева О.В., Данилов А.Б. Панические атаки. Невро­логические и психофизиологические аспекты. Руководство для врачей. М.: Эйдос Медиа, 2004. 403 с.
29. Вейн А.М., Колосова О.А. Вегетативно-сосудистые пароксизмы. М.: Медицина, 1971. 154 с.
30. Вейн А.М., Колосова О.А., Варакин Ю.А., Табеева Г.Р. Эпидемиология ве­гета­тивных расстройств синдрома вегетативной дистонии и ее особенности при цереброваскулярной патологии // Журнал невропатол. и психиатрии. 1991. № 11. С.1115.
31. Велданова М.В. Дефицит йода у человека // Микроэлементы в медицине. 2001. № 2 (1). С. 610.
32. Венозная гипертония: Учебное пособие / Под ред. Н.Е.Чеберева. Н.Новгород: Изд-во Нижегородской государственной медицинской академии, 2003. 52 с.
33. Верещагин Н.В. Гетерогенность инсульта: взгляд с позиции клинициста // Журн. невропатол. и психиатр. 2003. № 2. С. 89.
34. Верещагин Н.В., Суслина З.А., Максимова М.Ю. Артериальная гипертония и цереброваскулярная патология: современный взгляд на проблему // Кардиология. 2004. № 3. С. 48.
35. Вернадский В.И. Очерки геохимии. М.: Наука, 1983. 422 с.
36. Верткин А.Л., Талибрв О.Б., Измайлов А.И. Магний и лечение инсульта // Леча­щий врач. 2003. № 4. С. 5860.
37. Видиборець С.В. Метаболізм заліза та методи діагностики його порушень. Сучас­ні принципи лікування залізодефіцитної анемії. Київ, 2001. 15 с.
38. Виленский Б.С. Современная тактика борьбы с инсультом. СПб.: ООО «Издательство ФОЛИАНТ», 2005. 288 с.
39. Віничук С.М., Прокопів М.М. Гострий ішемічний інсульт. К.: Наукова думка, 2006. 286 с.
40. Виничук С.М., Черенько Т.М. Ишемический инсульт: эволюция взглядов на стра­тегию лечения. Киев, 2003. 120 с.
41. Войнар А.И. Биологическая роль микроэлементов в организме животных и чело­века. М.: Высшая школа, 1960. 544 с.
42. Волков В.И., Строна В.И. Атеросклероз: патогенетические механизмы и прин­ци­пы лечения // Международный медицинский журнал. 2003. Т.9, № 4. С. 1417.
43. Волошин П.В., Міщенко Т.С. До питання про класифікацію судинних захворю­вань головного мозку // Укр. вісник психоневрології. 2002. Т. 10, вип. 2 (31). С. 1217.
44. Волошин П.В., Міщенко Т.С., Лекомцева Є.В. Аналіз поширеності та захворюва­ності на нервові хвороби в Україні // Міжнародний неврологічний журнал. 2006. № 3 (7). С. 913.
45. Волошин П.В., Тайцлин В.И. Лечение сосудистых заболеваний головного и спинного мозга. 3-е изд., доп. М.: МЕДпресс-информ, 2005. 688 с.
46. Воробьева О.В. «Пароксизмальный мозг» / Избранные лекции по неврологии / Под ред. профессора Голубева В.Л. М.: Эйдос Медиа, 2004. 624 с. С. 3254.
47. Воробьева О.В., Каменев Л.И. Исследование влияния дисбаланса микроэлементов на развитие патологии внутренних органов // Вестн. новых мед. технологий. 2004. Т. ІХ, № 3. С. 9394.
48. Головченко Ю.И. Диагностика и лечение церебральных арахноидитов. Методи­ческие рекомендации. К., 1986. 32 с.
49. Головченко Ю.І., Макарова Т.Т., Курочкін І.В., Прилєпова І.А., Скуратівський М.Ф., Пеньківська Н.П., Степанова Т.І., Коруля В.О., Рябіченко Т.М., Колосова Т.В., Копніна І.О. Деякі особливості перебігу церебрального арахноїдиту (клініко-імунологічні порівняння). К., 1998. Збірник наукових праць співробітників КМАПО імені П.Л.Шупика. Кн.. 1, вип. 7. С. 266275.
50. Гонгальский В.В., Прокопович Е.В. Спондилогенная венозная гипертензия в глу­боких венах головного мозга // Лік. справа. 2005. № 12. С. 6971.
51. Григорьева В.Н., Густов А.В., Котова О.В. Роль эмоционального напряжения в развитии начальных форм хронической цереброваскулярной недостаточности // Журн. неврологии и психиатрии. 2000. № 5. С. 1418.
52. Громова О.А. Нейротрофическая система мозга: нейропептиды, макро- и микро­элементы, нейротрофические препараты (Лекция) // Міжнародний невролог. журнал. 2007. № 2 (12). С. 94104.
53. Громова О.А., Скальный А.В., Панасенко О.М. Структурный анализ и фермента­тивная антиокислительная активность нейрометаболических препаратов природ­ного происхождения: церебролизина, церебролизата, билобила и актовегина // Микроэлементы в медицине. 2001. № 2 (1). С. 2327.
54. Гусев Е.И. Проблема инсульта в России // Журн. невропатол. и психиатрии (Приложение «Инсульт). 2003. № 9. С.37.
55. Гусев Е.И., Никифоров А.С., Гехт А.Б. Лекарственные средства в невроло­гической клинике: Руководство для врачей. М.: МЕДпресс-информ, 2006. 2-е изд., стереотип. 416 с.
56. Гусев Е.И., Скворцова В.И. Ишемия головного мозга. М.: Медицина, 2001. 327 с.
57. Дамулин И.В., Брыжахина В.Г., Шашкова Е.В., Яхно Н.Н. Нарушение ходьбы и равновесия при дисциркуляторной энцефалопатии. Сообщение 2: Клинико-нейропсихологическое и МРТ-сопоставление // Неврол. журн. 2004. Т.9, № 4. С. 1319.
58. Дельва В.А. Топография микроэлементов в коре головного мозга человека в связи с цитоархитектоникой // Микроэлементы в медицине: Респ. межвед. сб. К.: Здоров’я, 1974. Вып. 5. С.112116.
59. Дзяк Л.А., Кириченко А.Г., Цуркаленко О.С., Сук В.М. Панічні атаки (методичні рекомендації для лікарів-інтернів, невропатологів, психіатрів, терапевтів, сімей­них лікарів) // Новости медицины и фармации. 2005. Июнь, № 1112 (171172). С. 2024.
60. Дзяк Л.А., Кириченко А.Г., Цуркаленко О.С., Сук В.М. Панічні атаки (методичні рекомендації для лікарів-інтернів, невропатологів, психіатрів, терапевтів, сімей­них лікарів) // Новости медицины и фармации. 2005. Август, № 13 (173). С. 1516.
61. Дзяк Л.А, Мизякина Е.В., Цуркаленко Е.С., Вихрова Т.А. Когнитивные наруше­ния у больных с дисциркуляторной энцефалопатией // Практична ангіологія. 2007. № 1 (6). С. 6368.
62. Диагностика и принципы патогенетической терапии дисциркуляторной энце­фа­лопатии / Под ред. А.А.Скоромца, А.М.Никифорова. СПб.: ЭЛБИ-СПб, 2005. 104 с.
63. Дифференциальная диагностика нервных болезней. Руководство для врачей / Под ред. Г.А.Акимова. СПб.: Гиппократ, 2004. 742 с.
64. Долгушин В.И., Сусликов В.Л. К вопросу об участии микроэлементов в развитии облитерирующего эндартериита // Микроэлементы в медицине. 2004. № 5 (1). С.2527.
65. Долженко М.Н. Взаимосвязь депрессивных и тревожных расстройств с сердечно-сосудистой патологией // Здоров’я України. 2006. № 23 /1, додатковий. С. 3435.
66. Дранник Г.Н. Клиническая иммунология и аллергология. М.: Медицинское информационное агентство, 2003. 603 с.
67. Дребницка В.П. Влияние мышьяка и никеля на организм человека (Междуна­родный симпозиум по мышьяку и никелю 811 июля 1980, ГДР) // Физиология человека. 1981. № 6. С. 11291130.
68. Дубенко Е.Г. Перспективы лечения сосудистых заболеваний в ХХІ столетии // Укр. вісник психоневрології (додаток). 2002. Т. 10, вип. 1 (30) С. 47.
69. Дьочук Г.И. Возможные пути регуляции кальциевого обмена // Физиологический журн. 1991. Т.77, вып. 11. С. 117125.
70. Дюкова Г.М., Алиева Х.К. Вегетососудистые пароксизмы («панические атаки») (Обзор) // Журн. невропатол. и психиатрии. 1989. № 10. С. 130-136.
71. Дюкова Г.М., Воробьева О.В., Сторожакова Я.А. Клинический полиморфизм веге­тативных кризов (панических атак) // Журн. невропатол. и психиатрии. 1992. № 5. С. 3742.
72. Евтушенко С.К., Иванова М.Д., Евтушенко И.С., Москаленко М.А. Диагностика антифосфолипидного синдрома в неврологии // Укр. мед. часопис. 2004. № 4 (42), VІ / VIІ. С. 3539.
73. Елецкий Ю.К., Цибулевский А.Ю. Роль парасимпатической нервной системы в регуляции обмена некоторых микро- и макроэлементов (экспериментальное ис­следование) // Материалы Всесоюзного исследования «Микроэлементозы челове­ка». Москва, 1989. С.9091.
74. Ершов Ю.А., Второва Е.М. Роль микроэлементов в жизни человека. М., 1981. 39 с.
75. Жирмунская Е.А., Лосев В.С. Системы описания и классификация электро­энцефалограмм человека М.: Наука, 1984. 81 с.
76. Жуковская Е.Д., Орлова Н.С., Скальный А.В. Содержание некоторых микроэле­ментов в волосах и эритроцитах при детском церебральном параличе // Педиат­рия. 1992. № 79. С.7677.
77. Жулев Н.М., Пустозеров В.Г., Жулев С.Н. Цереброваскулярные заболевания. Про­филактика и лечение инсультов. СПб.: Невский диалект, 2002. 384 с.
78. Забродский П.Ф. Механизмы токсического действия металлов и их влияние на иммунную систему // Токсикол. вестник 1998. № 6. С. 915.
79. Зайферт М., Ван Гелдер Р., Ян-У-Хан, Опасность профессионального воздействия марганца в Германии: токсичность, методы определения, предотвращение токси­козов // Микроэлементы в медицине. 2002. № 3 (4). С. 712.
80. Зайцева Т.А., Черников А.М., Исаков В.С. Клинические наблюдения эффектив­ности депакина при «панических атаках». Материалы конференции «Совре­мен­ные вопросы и новые технологии лечения в неврологии и нейрохирургии» (г. Одесса, 1314 октября 2005 г.) // Міжн. неврол. журнал. 2005. № 3. С. 7475.
81. Земцовский Э.В., Тихоненко В.М., Реева С.В., Демидова М.М. Функциональная диагностика состояния вегетативной нервной системы. С.-Пб.: ИНКАРТ, 2004. 80 с.
82. Зенков Л.Р., Ронкин М.А. Функциональная диагностика нервных болезней. Руководство для врачей М.: МЕДпресс-информ, 2004. 488 с.
83. Зозуля І.С. Синдром вегето-судинної дистонії (клініка, діагностика, лікування) // Укр. медичний часопис. 1997. № 2 (2). С. 1721.
84. Зозуля И.С., Алексеева Т.С. Клинико-инструментальные особенности дисцирку­ляторной энцефалопатии по данным томографических методов нейровизуали­зации // Укр. мед. часопис. 2004. № 3 (41), V VI. С. 116120.
85. Зозуля І.С., Боброва В.І., Зозуля А.І., Бредіхін О.В. Діагностика, комплексне ліку­вання, реабілітація, профілактика і організаційні заходи з питань церебрального інсульту. К., 2005. 71 с.
86. Зорилова И.В., Суслина З.А., Иллариошкин С.Н., Кистенев Б.А. Наследственно обусловленная гипергомоцистеинемия в патогенезе ишемического инсульта у лиц молодого возраста // Неврол. журн. 2005. Т. 10, № 2. С. 2528.
87. Инсульт. Справочник практического врача / Под ред. Т.С.Мищенко. К.: Издатель Д.В.Гуляев, 2006. 216 с.
88. Кадыков А.С. Особенности нарушений мозгового кровообращения в молодом возрасте // Здоров’я України. 2006. Листопад. № 21 (154). С. 5354.
89. Кадыков А.С., Манвелов Л.С., Шахпаронова Н.В. Хронические сосудистые забо­левания головного мозга (Дисциркуляторная энцефалопатия): Руководство для врачей. М.: ГЭОТАР-Медиа, 2006. 224 с.
90. Калашников В.И. Цереброваскулярная реактивность у пациентов с различными вариантами вегетативних дисфункций: оценка и способы коррекции // Здоров’я України. 2005. № 22 (131). С. 3233.
91. Калашникова Л.А. Неврология антифосфолипидного синдрома. М.: Медицина, 2003. 256 с.
92. Калашникова Н.В., Кузнецова С.М., Ена Л.М. Анализ эпидемиологической ситуа­ции с церебральной сосудистой патологией и некоторыми другими бо­лезнями системы кровообращения, сложившейся в Украине в 19802001 гг // Журнал АМН України. 2004. № 4. С. 716736.
93. Камчатнов П.Р. Классификация сосудистых поражений головного и спинного мозга в соответствии с МКБ-10 // Журн. неврологии и психиатрии. 2000. № 3. С. 1215.
94. Камчатнов П.Р. Вертебрально-базилярная недостаточность // Здоров’я України. 2006. № 23 /1, додатковий. С. 14.
95. Карлов В.А. Терапия нервных болезней. М., 1996. 653 с.
96. Клегг П., Клегг А. Гормоны, клетки, организм. М.: Медицина, 1971. 320 с.
97. Клиническая неврология с основами медико-социальной экспертизы: Руководство для врачей / Под ред. А.Ю.Макарова. СПб.: ООО «Медлайн-Медиа», 2006. 600 с.
98. Кон Р.М., Рот К.С. Ранняя диагностика болезней обмена веществ. М.: Медицина, 1986. 637 с.
99. Коркина М.В., Елфимова Е.В. Диабет и когнитивное старение // Журн. невро­патол. и психиатр. 2004. Т.104, № 3. С. 8084.
100. Кочуева Е.В. Компьютерно-томографические особенности ликворно-гипертен­зионных нарушений на разных этапах цереброваскулярной патологии, обуслов­ленных гипертонической болезнью // Укр. вісник психоневрології. 1994. № 3. С. 2225.
101. Кризина Н. Початкові прояви недостатності кровопостачання головного мозку (погляд на проблему) // Ліки України. 2004. № 6. С. 98100.
102. Кричун І.І., Пєшковський В.М., Кричун І.Я. Ефективність ербісолу у хворих на вегетативну дистонію. Материалы конференции «Современные вопросы и новые технологии лечения в неврологии и нейрохирургии» (г. Одесса, 1314 октября 2005 г.) / Міжнародний невролог. журнал. 2005. № 3. С. 8485.
103. Крюков А.И., Петухова Н.А. Ангиогенная кохлеовестибулопатия. М.: Медици­на, 2006. 312 с.
104. Кудрин А.В., Громова О.А. Микроэлементы в неврологии. М.: ГЭОТАР-Медиа, 2006. 304 с.
105. Кузнецова С.М. Возможности реабилитации больных с нарушениями мозгового кровообращения // Здоров’я України. 2003. № 20 (81). С. 13.
106. Кузнецова С.М. Факторы риска и профилактика инсульта // Лікування та діагностика. 1998. № 3. С. 2225.
107. Кузнецова С.М. Эпидемиология инсульта: клинические варианты // Doctor. 2003. № 3. С. 1316.
108. Курако Ю.Л., Иванив А.П. Современные алгоритмы диагностики у больных с сосудистыми (дисциркуляторными) энцефалопатиями в зависимости от вариантов течения гемодисциркуляций // Український медичний часопис. 2001. № 5 (25) С. 1927.
109. Кушнир Г.М., Савчук Е.А. Дисциркуляторня энцефалопатия. Учебно-методи­ческое пособие для врачей — слушателей последипломного обучения, интернов-невропатологов, студентов медицинских университетов // Симферополь, 2004. 14 с.
110. Лабінський А.Й., Гаєвський В.Г., Скочій П.Г. Кількісне визначення мікро­елементів у тканинах та біологічних рідинах методом прямого емісійного спект­рального аналізу // Фарм. журнал 1984. № 3. С. 4244.
111. Ларский Э.Г., Комелькова Л.В. Металлотионеины и белки острой фазы при инсультах / Микроэлементозы че