СТАН ЛІПІДНОГО ОБМІНУ І ТРОМБОЦИТАРНОЇ ЛАНКИ ГЕМОСТАЗУ У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНІ НЕСПЕЦИФІЧНІ ЗАПАЛЬНІ ЗАХВОРЮВАННЯ СТАТЕВИХ ОРГАНІВ : СОСТОЯНИЕ ЛИПИДНОГО ОБМЕНА И ТРОМБОЦИТАРНОГО звена гемостаза У БОЛЬНЫХ ХРОНИЧЕСКИМИ неспецифических воспалительных Заболевания половых органов

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ЗАПОРІЗЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ ПІСЛЯДИПЛОМНОЇ ОСВІТИ

На правах рукопису

СОКОЛОВСЬКА ІРИНА АНАТОЛІЇВНА

УДК 6161.6. 002 07:577.11

СТАН ЛІПІДНОГО ОБМІНУ І ТРОМБОЦИТАРНОЇ ЛАНКИ ГЕМОСТАЗУ
У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНІ НЕСПЕЦИФІЧНІ ЗАПАЛЬНІ
ЗАХВОРЮВАННЯ СТАТЕВИХ ОРГАНІВ

14.01.32- медична біохімія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Науковий керівник
Берегова Олена Георгіївна
доктор медичних наук, професор

Запоріжжя 2007

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ,
СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ.......................................................................................4
ВСТУП.......................................................................................................6
РОЗДІЛ 1. ЗНАЧЕННЯ ХРОНІЧНОГО ЗАПАЛЬНОГО ПРОЦЕСУ У
ЗМІНАХ ЛІПІДНОГО ОБМІНУ І ТРОМБОЦИТАРНОГО ГЕМОСТАЗУ.......11
1.1. Значення системного запалення в розвитку
дисліпопротеїнемій.........................................................................11
1.2. Пероксидне окислення ліпідів при запаленні............................14
1.3. Порушення тромбоцитарної ланки гемостазу при запаленні.......... .......21
1.4. Стан загальної реактивності та імунітету у хворих на неспецифічні
запальні захворювання статевих органів............................. ..........................25
1.5. Роль системного запалення у патогенезі дисфункції
ендотелію......................................................................................................28
РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ...............................35
2.1. Методи дослідження обміну ліпідів та оцінки типу
дисліпопротеїнемій...........................................................................................35
2.2. Вивчення функціонального стану тромбоцитів.............................................35
2.3. Дослідження стану місцевої та системної загальної реактивності
організму.........................................................................................................38
2.4. Клінічна характеристика обстежених..........................................................41
2.5. Бактеріоскопічні та цитологічні дослідження................................................44
2.6. Методи математичної обробки результатів дослідження.........................51
РОЗДІЛ 3. ХАРАКТЕР ДИСЛІПОПРОТЕЇНЕМІЙ У ХВОРИХ НА ХРОНІЧНІ НЕСПЕЦИФІЧНІ ЗАПАЛЬНІ ЗАХВОРЮВАННЯ СТАТЕВИХ ОРГАНІВ....52
РОЗДІЛ 4. СТАН ТРОМБОЦИТАРНОЇ ЛАНКИ ГЕМОСТАЗУ У ХВОРИХ
НА ХРОНІЧНІ НЕСПЕЦИФІЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ СТАТЕВИХ ОРГАНІВ....61
РОЗДІЛ 5. СТАН ЗАГАЛЬНОЇ РЕАКТИВНОСТІ ОРГАНІЗМУ ХВОРИХ НА ХРОНІЧНІ НЕСПЕЦИФІЧНІ ЗАХВОРЮВАННЯ СТАТЕВИХ ОРГАНІВ.......................................................................................68
5.1. Особливості показників загального клінічного аналізу крові у хворих
різних вікових груп........................................................................................68
5.2. Інтегральні формалізовані показники лейкограми периферичної крові......72
5.3. Цитохімічні показники активності циркулюючих та тканинних
лейкоцитів...85
5.4. Кореляційні взаємозв'язки показників загальної реактивності організму
обстежених осіб та ліпідного обміну і тромбоцитарної ланки гемостазу.....99
ЗАКЛЮЧЕННЯ....................................................................................................107
ВИСНОВКИ..........................................................................................................116
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ..........................................................................118
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ............................................................119

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ, СИМВОЛІВ, ОДИНИЦЬ, СКОРОЧЕНЬ І ТЕРМІНІВ

АДФ - аденозиндифосфат
АОЗ - система антиоксидантного захисту
апо - аполіпопротеїни
АФК - активні форми кисню
ВПРК - відсоток позитивнореагуючих клітин
ГХС - гіперхолестеринемія
ДК - дієнові кон’югати
ДЛП - дисліпопротеїнемії
ЕДТО - етілендіамінтетраоцтова кислота
Е-РУК - розеткоутворюючі клітини з еритроцитами барана (ймовірно, Т-
лімфоцити)
Е-РУКтр - теофілінрезистентні розеткоутворюючі клітини з еритроцитами
барана (ймовірно, Т-лімфоцити з хелперною активністю)
Е-РУКтч - теофілінчутливі розеткоутворюючі клітини з еритроцитами
барана (ймовірно, Т-лімфоцити з супресорною активністю)
ЕТ - ендотелін
ЖК - жирні кислоти
ЗІ - загальний індекс
ЗМАПО - Запорізька медична академія післядипломної освіти
ІЗЛ - індекс зрушення лейкоцитів
ІЛ - інтерлейкіни
ІЛГ - лімфоцитарно-гранулоцитарний індекс
ІЛШОЕ - індекс співвідношення лейкоцитів та ШОЕ
ІПСШ - інфекції, що передаються статевим шляхом
ІСЛЕ - індекс співвідношення лімфоцитів та еозинофілів
ІСЛМ - індекс співвідношення лімфоцитів та моноцитів
ІСНЛ - індекс співвідношення нейтрофілів та лімфоцитів
ІСНМ - індекс співвідношення нейтрофілів та моноцитів
КБ - катіонні білки
Лі - лімфоцити
ЛП - ліпіди
ЛПВЩ - ліпопротеїни високої щільності
ЛПДНЩ - ліпопротеїни дуже низької щільності
ЛПНЩ - ліпопротеїни низької щільності
МДА - малоновий диальдегід
Мо - моноцити
МП - мієлопероксидаза (КФ. 1.11.1.7)
НЕ - нафтилацетатестераза
НСТ - нітросиній тетразолій
ПМЯЛ - поліморфноядерні лейкоцити
ПНЖК - поліненасичені жирні кислоти
ПОЛ - пероксидне окислення ліпідів
РУК - розеткоутворюючі клітини
СО - статеві органи
СЦК - середній цитохімічний коефіцієнт
ТГ - тригліцериди
Тр - тромбоцити
ФВ - фактор фон Віллебранда
ФНП - фактор некрозу пухлин
ХС - холестерин
ХНЗЗ - хронічні неспецифічні запальні захворювання
CRP - С-реактивний протеїн
Ig - імуноглобуліни
NO - оксид азоту
p - ступінь достовірності розрізнянь результатів
PAF - фактор активації тромбоцитів
ТхА2 - тромбоксан А2

ВСТУП

Актуальність теми. Вивчення стану обміну ліпідів (ЛП), тромбоцитарної (Тр) ланки гемостазу і неспецифічної реактивності мають велике значення для перебігу, розвитку ускладнень та ефективності лікування інфекційних запальних хвороб. При імунозапальних процесах виникає ЛП дисбаланс, який може бути спричинений дисбалансом між про- і антиоксидантними системами[ 20, 91, 216, ].Зокрема, доведено роль внутрішньоклітинних інфекційних агентів в розвитку дисліпопротеїнемій (ДЛП) та атеросклерозу [132, 213, ]. Так, хламідії можуть змінювати ЛП обмін в макрофагах при дії ліпопротеїнів низької щільності, що призводить до утворення „піноподібних” клітин. Це, в свою чергу, сприяє утворенню атероматозних бляшок сприятливого для хламідій середовища, де вони можуть тривало виживати та запускати імунопатологічні механізми [35, 85].
В теперішній час великою проблемою охорони здоров'я в усьому світі є запальні захворювання геніталій. В структурі запальних хвороб запальні захворювання геніталій, які викликані інфекціями, що передаються статевим шляхом (ІПСШ), посідають перше місце та складають 65-80% від загального числа [98, 232]. Все частіше запальні захворювання геніталій мають рецидивуючий перебіг та тенденцію до хронізації. Питома вага запальних процесів має стійку тенденцію до росту і збільшилась останніми роками на 25% [4, 8].
Є багато відомостей про ускладнення запальних та незапальних захворювань порушеннями системної та місцевої мікроциркуляції, тромбозами та тромбоемболіями [108, 143]. В тому числі порушення мікроциркуляції спостерігаються і при запальних захворюваннях статевих органів [138].
Ендотеліальна дисфункція розглядається як самий ранній етап розвитку ДЛП та атеросклерозу[140, 307]. Велика кількість робіт присвячена вивченню пошкодження ендотелію судин при інфекційних захворюваннях [262, 318].
Суперечні дані про порушення ЛП обміну, Тр ланки гемостазу, а також порушення системної і місцевої неспецифічної реактивності у хворих на хронічні неспецифічні запальні захворювання (ХНЗЗ) статевих органів (СО).
Вищезгадане обумовило необхідність проведення досліджень ЛП обміну, стану Тр ланки гемостазу і неспецифічної реактивності у хворих на ХНЗЗ СО.
Мета дослідження. Виявити характер зрушень ЛП обміну, Тр ланки гемостазу і неспецифічної реактивності у хворих на ХНЗЗ СО.
Завдання дослідження.
1. Вивчити показники ЛП обміну, інтенсивності пероксидного окислення ліпідів (ПОЛ), Тр ланки гемостазу, а також неспецифічної реактивності у практично здорових осіб.
2. Вивчити показники ЛП обміну, інтенсивності ПОЛ, Тр ланки гемостазу, а також неспецифічної реактивності у хворих на ХНЗЗ СО.
3. Проаналізувати можливі кореляційні взаємозв’язки зрушень показників ЛП обміну, інтенсивності ПОЛ, Тр ланки гемостазу та показників, що характеризують стан клітинної ланки неспецифічної реактивності у хворих ХНЗЗ СО різних вікових груп та у хворих з різними ІПСШ.
4. Запропонувати патогенетично обґрунтовані підходи корекції виявлених зрушень та попередження розвитку ускладнень у хворих на ХНЗЗ СО.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше на підставі клініко-лабораторних досліджень виявлено взаємозв’язок показників обміну ЛП, Тр ланки гемостазу і неспецифічної реактивності у хворих на ХНЗЗ CО.
Встановлені нові патогенетичні аспекти перебігу запальних захворювань СО. Показано, що запальний процес в СО супроводжується порушеннями обміну ЛП: підвищенням вмісту холестерину (ХС) ліпопротеїнів низької щільності (ЛПНЩ), зниженням концентрації ХС ліпопротеїнів високої щільності (ЛПВЩ), підвищенням рівня тригліцеридів (ТГ), посиленням ПОЛ, а також підвищенням адгезивно-агрегаційних властивостей Тр і зниженням рівня фактора Віллебранда (ФВ) в плазмі крові хворих.
Ступінь вираженості вказаних зрушень залежить від гостроти запального процесу, зниження фагоцитарної активності поліморфноядерних лейкоцитів (ПМЯЛ) та активації макрофагальних і специфічних клітинних механізмів, що супроводжується аутоінтоксикацією.
Встановлено, що частота виникнення атерогенних ДЛП, а також інтенсивність ПОЛ зростає у відповідності зі збільшенням віку обстежених хворих. Найчастіше атерогенні ДЛП виявляються у хворих на вірусну та хламідійну інфекції.
Підсумовані дані кореляційного аналізу дозволяють встановити, що зростання атерогенних властивостей плазми крові хворих на ХНЗЗ СО відбувається у відповідності зі зростанням адгезивно-агрегаційних властивостей Тр та пошкодженням судинного ендотелію. Ці зрушення проходять паралельно з перевагою моноцитарно (Мо)-макрофагальної ланки фагоцитозу на тлі зниженої активності нейтрофілів і клітинних механізмів розвитку імунопатологічних реакцій.
Практичне значення одержаних результатів. Обґрунтовано і запропоновано алгоритми діагностики порушень обміну ЛП і Тр ланки гемостазу у хворих на ХНЗЗ СО, які включають визначення наявності ХМ, вмісту ХС ліпопротеїнів дуже низької щільності (ЛПДНЩ), ХС-ЛПНЩ, ХС-ЛПВЩ, ТГ, малонового диальдегіду (МДА), а також визначення показників адгезії та агрегації Тр і рівня ФВ в плазмі крові.
Виявлені зміни порушення ЛП обміну, Тр ланки гемостазу, неспецифічної реактивності при ХНЗЗ СО дозволили патогенетично обґрунтувати доцільність диференційного призначення засобів корекції обміну ЛП, Тр, лейкоцитарних, ендотеліальних функцій у цих хворих, що сприятиме запобіганню хронізації запального процесу, розвитку ускладнень та скоротить тривалість лікування.
Результати дослідження впроваджені в міському шкірно-венерологічному диспансері міста Запоріжжя та обласному шкірно-венерологічному диспансері Запорізької області, на кафедрі клінічної лабораторної діагностики Запорізької медичної академії післядипломної освіти.
Положення, що виносяться на захист.
1. У хворих на ХНЗЗ СО встановлені зрушення обміну ЛП, що характеризуються підвищенням загального рівня ХС, проатерогенних ЛП, ТГ та зниженням рівня ХС антиатерогенних ЛП, інтенсифікацією ПОЛ.
2. Частота визначення ДЛП, в тому числі ДЛП з високою атерогенністю, а також посилення ПОЛ зростали у відповідності зі збільшенням віку хворих.
3. Підвищувались показники адгезивно-агрегаційних функцій Тр, відносний рівень ФВ знижувався.
4. У хворих на ХНЗЗ СО чоловіків і жінок визначена слабо виражена запальна реакція як системно, так і місцево у вогнищі ураження. У хворих на ХНЗЗ СО осіб було знайдено перевагу макрофагального компоненту системи фагоцитозу в циркулюючому пулі та, в ще більшому ступені, в тканинному. Серед клітин специфічного захисту як в циркулюючому пулі, так і, в більшому ступені, тканинному пулі, переважали, ймовірно, Т-лімфоцити (Т-Лі).
5. Для запобігання розвитку виражених запальних процесів та їх ускладнень у вигляді ДЛП та порушень з боку Тр ланки гемостазу запропоновано при необхідності, використовувати засоби її корекції.
Апробація результатів. Основні наукові положення роботи оприлюднені на науково-практичних конференціях Запорізького державного інституту удосконалення лікарів (м. Запоріжжя, 2001р, 2002р.), 65 науково-практичній конференції ЗМАПО (м.Запоріжжя, 2004 р.), науково-практичній конференції молодих вчених ЗМАПО (м.Запоріжжя, 2004 р.), науково-практичній конференції, присвяченій 25-річчю факультету післядипломної освіти Кримського державного медичного університету (Ялта, 2004 р.), конференції молодих вчених ,,Актуальні проблеми старіння”, присвяченій пам’яті академіка В.В. Фролькіса (Інститут геронтології АМНУ, м. Київ 2005 р.), 46 обласній науково-практичній конференції напрямів впровадження досягнень науки в практику державного санітарно-епідеміологічного нагляду та удосконалення санітарно-епідеміологічної служби Запорізького державного медичного університету (м.Запоріжжя, 2006р.).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 14 наукових робіт, 9 статей, з них 9 у фахових виданнях, 5 тез доповідей на науково-практичних конференціях.
Впровадження. Результати дослідження впроваджені в міському шкірно-венерологічному диспансері міста Запоріжжя та обласному шкірно-венерологічному диспансері Запорізької області, на кафедрі клінічної лабораторної діагностики Запорізької медичної академії післядипломної освіти, видані два учбово-методичних посібника.
Структура та об’єм роботи. Дисертація викладена українською мовою на 156 сторінках, складається зі вступу, огляду літератури, матеріалів та методів дослідження, 3-х розділів власних спостережень, обговорення отриманих результатів, переліку використаних джерел літератури. Список використаної літератури містить 375 джерел, з них 275 кирилицею та 100 латиницею. Дисертація проілюстрована 24 таблицями та 31 рисунком.

Список литературы

ВИСНОВКИ
В дисертації наведено теоретичне обґрунтування та нове вирішення наукового завдання, спрямованого на виявлення характеру зрушень обміну ліпідів, тромбоцитарної ланки гемостазу та неспецифічної реактивності у хворих на ХНЗЗ СО.
1. У хворих на ХНЗЗ СО встановлені зрушення обміну ліпідів: в старшій віковій групі жінок визначено підвищення концентрації загального ХС в 1,2 рази, частоти ХМ-емії в 2-й та 3-й групах (9 з 58 та 10 з 44) і виявлено наявність ХС - ЛПДНЩ (14 з 58 і 22 з44) у порівнянні з К (1 з 95), підвищення концентрації ТГ в 1,3 рази, МДА в 1,6 разів; в старшій групі хворих жінок зростання рівня ХС-ЛПНЩ в 1,4 рази та зниження рівня ХС - ЛПВЩ в 1,4 рази (р<0,05). ХМ-емія виявлялась частіше у хворих з грибковою (11 з 50) та змішаною (10 з 41) флорою, рівень ХС-ЛПВЩ вірогідно знижувався у хворих з трихомонадами, грибковою та змішаною флорою. ГХС частіше (23 з 30) виявлявся в групі чоловіків середнього віку та 1/2 частини хворих з трихомонадною, вірусною та змішаною флорою (р<0,05) у порівнянні з іншими групами (1/3 частина). ГХС з високим рівнем ХС найчастіше був у хворих на хламідіоз.
2. У хворих на ХНЗЗ СО сумарна частота наявності ДЛП високого ризику атерогенезу зростала відповідно віку: в молодшій групі виявилось 15 випадків з 60, в середній (25 з 58), старшій (26 з 44) (р<0,05). Частота ДЛП ІІа типу частіше виявлялась у чоловіків молодшої (7 з 22) та середньої (11 з 30) груп у порівнянні зі старшою (3 з 22) групою (р<0,05) та у 1/4 частини хворих на хламідійну та вірусну інфекцію (р<0,05), у порівнянні з хворими інших груп (1/6 1/8 частина).
3. У обстежених пацієнтів встановлені зрушення активності Тр: зростання адгезивності Тр у чоловіків середньої групи в 1,2 рази та у жінок старшої групи в 1,4 рази, максимальної АДФ-агрегації в усіх групах хворих в 1,9 разів , скорочення часу початку АДФ-агрегації у чоловіків молодшої та середньої груп в 1,7 рази і у жінок середньої та старшої груп в 1,5 рази, зниження рівня ФВ (30 -62%) від такого в К (100%) (р<0,05) у хворих з хламідійною інфекцією.
4. Виявлено, що в усіх групах обстежених хворих відсотковий вміст паличкоядерних нейтрофілів зростав в 2 рази (р<0,05). Сумарний аналіз зрушень інтегративних показників лейкограми та ШОЕ периферичної крові (ІЗЛ, ІЛШОЕ, ІЛГ, ЗІ, ІСНЛ, ІСНМ, ІСЛМ, ІСЛЕ), а також цитохімічних показників функціональної активності лейкоцитів хворих свідчить про порушення неспецифічних захисних механізмів, перевагу макрофагального компоненту в механізмах фагоцитозу, а також клітинних механізмів специфічного захисту, схильність до аутоінтоксикації та реакцій гіперчутливості негайного типу.
5. Для запобігання розвитку виражених запальних процесів та їх ускладнень у вигляді ДЛП, порушень з боку системи зсідання крові, а також для підвищення ефективності фармакотерапії у хворих на ХНЗЗ СО необхідно проводити ретельний контроль показників обміну ЛП, ПОЛ, адгезивно-агрегаційних функцій Тр та рівню відносного вмісту ФВ, стану загальної реактивності організму, та, при необхідності, використовувати засоби її корекції.
6. Підсумовані дані кореляційного аналізу дозволяють припустити, що зростання атерогенних властивостей плазми крові хворих на ХНЗЗ СО відбувалося у відповідності зі зростанням тромбогенного потенціалу та пошкодженням судинного ендотелію. Ці зрушення проходили паралельно з перевагою Мо-макрофагальної ланки системи фагоцитозу на фоні зниженої фагоцитарної активності циркулюючих ПМЯЛ і перевагою клітинної ланки в механізмах специфічного захисту, розвитком ендогенної інтоксикації.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Для запобігання розвитку ДЛП та атеросклерозу у хворих на ХНЗЗ СО, особливо у віці більше 40 років, необхідний ретельний контроль показників обміну ЛП та ліпопротеїнів, а також ПОЛ.
2. Для запобігання тромбозів або геморагічних ускладнень, а також для підвищення ефективності фармакотерапії потрібний ретельний контроль за адгезивно-агрегаційними функціями Тр та рівнем відносного вмісту ФВ.
3. Для запобігання розвитку виражених запальних процесів та їх ускладнень у вигляді ДЛП і порушень з боку системи зсідання крові, а також для підвищення ефективності фармакотерапії у хворих на ХНЗЗ СО необхідно проводити контроль стану загальної реактивності організму, та, при необхідності, використовувати засоби її корекції.

119
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абидов А.М., Исамухамедова Н.Р. Индукторы эндогенного интерферона в терапии цитомегаловирусной инфекции// Укр. журн. дерматол., венерол. і косметол. 2004. - №2. С. 69-70.
2. Абидова К.П. Содержание эндотелина-1 у пациентов с ишемической болезнью сердца различной степени тяжести//Український кардіологічний журнал. - 2000. - №4. - С.51-54.
3. Абу Ебейн Ахмад Мохаммед. Клініко-імунологічні та фармакологічні аспекти при місцевому лікуванні хронічного простатиту//Урологія. 1998. Т.2,№2. С.66-68.
4. Абудуев Н.К. Оценка состояния антибактериальной защиты организма у мужчин с инфекционно-воспалительными заболеваниями мочеполовых органов// Вестник дерматологии и венерологии 2001. - №4. С.35-38.
5. Адаскевич В.П. Заболевания, передаваемые половым путем. Витебск: изд-во Витебского медицинского института, 1997. 310 с.
6. Акайзин Є.С., Чемоданов В.В. Новые возможности оценки интоксикации и ответной реакции клеток крови у больных с инфекционным токсикозом//Клин. лаб. диагн. - 1998. - №3. С.23-24, 33-34.
7. Амбунин В.Г., Захарин А.К. Сопряженность изменений катехоламинов, тиоловых соединений и перекисного окисления липидов при бронхиальной астме//Вопросы медицинской химии. - 1991. - Т.37, №2. - С.63-66.
8. Анкирская А.С. Вагинальные инфекции, вызванные условнопатогенными микроорганизмами (бактерии, грибы, микоплазмы): критерии диагностики// Инфекции, передаваемые половым путем. 2003. - №2. С. 6-7.
9. Анкирская А.С. Проблемы хронической (персистирующей) хламидийной инфекции //Акушерство и гинекология. 1999. - №3. С.8-10.
10. Аполихина И.А. Папилломавирусная инфекция гениталий у женщин. М.: Изд. дом ГЭОТАР-МЕД, 2002. 100 с.
11. Аронов Д.М. Лечение и профилактика атеросклероза.-М.: Триада-Х, 2000. 410 с.
12. Артан А. Тромбоцитарная и эндотелиальная дисфункция при остром инфаркте миокарда//Укр. Кардіол. жур. - 1998. - №2. - С.66-71.
13. Бабиніна Л.Я., Олешко Т.С. Морфофункціональний стан тромбоцитів у хворих з різними клінічними формами геморагічного васкуліту//Укр. ревматол. журн. 2002. - №1. С. 49-50.
14. Баженова Н.Г. Роль липидного спектра мембран в нарушении поверхностной архитектоники эритроцитов у больных злокачественными новообразованиями: Автореф. дис. канд. мед. наук. Томск, 1997. 20 с.
15. Базарный В.В., Левчик Н.К. Клиническая оценка фагоцитарных тестов при урогенитальном хламидиозе//Клин. лаб. диагн. 2002. - №2. С.21-24.
16. Барабой В.А., Суткова Д.А. Окислительно-оксидантный гомеостаз в норме и патологии/Под ред. Ю.А. Зозули.-К.: Чернобыль-информ, 1997. - Ч.1. -202с., Ч.2. 220 с.
17. Баринов Э.Ф., Романенко В.Ф., Баринова М.Э. Роль тромбоцитарных факторов в регуляции псориатической воспалительной реакции//Российский журнал кожных и венерических болезней. - 2002. - №5. - С.70-74.
18. Баркалова Э.Л. Эффективность использования препаратов лактобактерий в комплексной терапии кандидозного вульвовагинита//Дерматология та венерология. 2002. - №1. С.25-27.
19. Безсмертна Г. Зв’язок рівнів гомоцистеїну, ліпідів і маркерів запалення зі ступенем важкості перебігу ішемічного інсульту//Ліки України. 2005. - №5. С.125-128.
20. Бей Л.И. Состояние перекисного окисления липидов и антиоксидантной системы у больных с первичным и вторичным сифилисом//Дерматология и венерология. - 2001. - №1. - С.30-32.
21. Белоус А.М., Малахов В.А. Клеточные механизмы сосудистой патологии: Обзор литературы//Журнал АМН Украины. - 1998. - Т.4, №4. - С.584-5962.
22. Берегова. Е.Г. Лабораторная диагностика инфекций, передаваемых половым путем (обзорная лекция). Запорожье: 1999. 27 с.
23. Берегова О.Г., Кривохацька Ю.О. Методи клінічного аналізу крові. Учбово-методичний посібник. Запоріжжя: 2006. 96 с.
24. Берегова О.Г., Кривохацька Ю.О., Ланкіна І.О., Долгополова І.А., Єлізарова Л.І. Лабораторне загальноклінічне та мікроцитоскопічне дослідження при захворювання жіночих статевих органів та молочної залози. Учбово-методичний посібник. Запоріжжя: 2006. 164 с.
25. Биохимия и физиология семейства эндотелинов/С.А. Патарая, Д.В. Преображенский, Б.А. Сидоренко, В.П. Масенко// Кардиология. - 2000. - №6.-С.78-85.
26. Богацкая Л.Н., Новикова С.Н. Диагностика дислипопротеинемий//Лаб. диагн. 1998. - №1. С.11-16.
27. Бойченко П.К., Кругликов В.Т. Международные стандарты качества иммуноферментной диагностики TORCH-инфекций//Лаб. диагн. 2002. - №3. С.46-49.
28. Бокалова Л.А. Урогенитальный хламидиоз, урогенитальный трихомониаз//Лечащий врач. 2001. №4. С.30-36.
29. Борис Ю.Б. Тималін у лікуванні хронічних запальних процесів чоловічої статевої сфери//Практична медицина. 1998. - №3-4. С. 56-59.
30. Вагинальный кандидоз/В.Н. Прилепская, А.С. Анкирская, Г.Р. Байрамова, В.. Муравьева. М.: Медиц. Книга. Н. - Новгород: Изд-во НГМА, 1997. 40 с.
31. Вазопротекция при гипертонической болезни: влияние рамиприла на функциональное состояние эндотелия лучевой артерии/ Г.Н. Соболева, Т.В. Балахонова, А.Н. Рогозова и др.//Кардиология. 1998. Т.38, №6. С.44-47.
32. Вакалюк І.П., Осипчук У.В. Вплив глутаргіну на корекцію порушень згортальної системи крові та ліпідного обміну хворих на артеріальну гіпертензію//Таврический медико-биологический вестник. 2004. Т.7, №2. С.34-36.
33. Варианты нестабильной стенокардии в свете современных представлений о механизмах повреждения эндотелия/Е.Е. Гогин, А.К. Груздев, И.А. Лазарев и др.//Тер. архив. - 1999. - Т.71, №4. С.21-28.
34. Ватутин Н.Т., Ельский В.Н., Чупина В.А. Роль воспаления в атерогенезе// Журн. АМН Укр. 2000. Т.6, №3. С.520-533.
35. Взаимосвязь активности синтеза цитокинов (γ-интерферона, интерлейкина-10) и HLA-фенотипа у больных с хроническим мочеполовым хламидиозом/ А.Ф. Возианов, Г.Н. Дранник, Г.С. Монтаг и др.//Укр. журн. дерматол. венерол. і косметол. 2002. - №2. С. 47-50.
36. Взаимосвязь дислипопротеинемий и средовых факторов риска сердечно-сосудистых заболеваний/Е.Н. Воробьева, Т.В. Иванова, В.П. Васильев и др.//Лаб. диагн. 2002. - №10. С.12.
37. Відновлення репродуктивної здатності у хворих на хронічний простатит/В.В. Жила, Ю.О. Данилюк, Я.Т. Гулей та ін.//Клінічна хірургія. 1998. - №2. С.51.
38. Визир В.А., Березин А.Е. Роль иммунной и воспалительной активости в формировании и прогрессировании сердечной недостаточности. //Український медичний часопис. 1999. - №6. С.14-20.
39. Влияние курения на микроциркуляцию и эндотелиальную функцию сосудов/О.В. Коркушко, В.Ю. Лишневская, Г.В. Дужак, В.П. Чижова// Кровообіг та гемостаз. 2004. - №2-3. С. 106-110.
40. Влияние липидстабилизирующей терапии на показатели иммунной реактивности и липидного обмена у больных псориазом/Ю.С. Бутов, Е.С. Хрусталева, Е.Г. Федорова и др.//Российский журнал кожных и венерических болезней. 1999. - №6. С.24-26.
41. Влияние сифилитической инфекции у больных вторичным сифилисом на показатели сосудисто-тромбоцитарного гемостаза/А. И. Новиков, В. М. Яковлев, Н. Г. Короткий и др.// Российский журнал кожных и венерических болезней. 2001. - №1. С.50-51.
42. Влияние флювастатина и аспирина на показатели липидного обмена, эндотелийзависимую вазодилатацию и параметры системы гемостаза у больных с распространенным атеросклерозом/П.С. Лагута, Т.В. Балахонова, О.А. Погорелова и др.//Кардиология. - 2001. - №7. - С.12-17.
43. Внутриуретральный электрофорез ионов серебра в лечении хронических бактериальных простатитов/М.М. Васильев, А.В. Афонин, В.В. Клюваев и др.//Вестник дерматология и венерология- 1992. - №2. С.52-55.
44. Воскобой И.В. Взаимосвязь между уровнем фактора Виллебранда и антитромбогенной активностью стенки сосудов у больных нестабильной стенокардией//Клиническая медицина. 2001. - №11. С.119-21.
45. Вплив тімаліну на гуморальний імунітет при хронічних уретропростатитах хламідійної етіології/ Ю.Б. Борис, Ю.М. Гром, О.М. Мацієвський та ін.//Практична медицина. 1999. - №3-4. С.46-48.
46. Гавриш А.С., Лисовец М.А., Благодарова Е.В. Изменения сосудистой стенки при сочетании гиперхолестеринемии и посттравматичеческой регенерации эндотелия// Лікарська справа. 2000. - №3-4. С.68-71.
47. Гайдукова С.М., Видиборець С.В. Тромбоцитози в лікарській практиці //Мистецтво лікування. 2004. - №10. С.36-45.
48. Гасанова Т.А. Лабораторная диагностика инфекций, передаваемых половым путем, при хронических воспалительных заболеваниях репродуктивной сферы//Журнал микробиологии, эпидемиологии и иммунологии. 2001. - №3. С.60-65.
49. Гастон Дж. С. Х. Иммунологические аспекты реактивных артритов, вызванных хламидиями// Инфекции, передаваемые половым путем. 2001. - №5. С.4-10.
50. Геморрагический синдром при инвазивных микозах у детей: клинико-морфологическая корреляция//Ж.И. Архипова, В.П. Нажилов, М.В. Попова, А.А. Масчан//Гематология и трансфузиология. - 1997. - №2. - С.22-26.
51. Гераскина Л.Р., Островський К.В., Луценко Н.С. Фактор Виллебранда как маркер эндотелиальной дисфункции у беременных с реализацией резус- и АВО-конфликта//Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики. Збірник наукових статей. Запоріжжя: ЗДМУ, 2004. Вип. Х111. С. 5-10.
52. Глушко Л.В., Якимчук Р.В. Особливості гіперагрегаційного синдрому у хворих на ішемічну хворобу серця з різною масою тіла//Таврический медико-биологический вестник. 2004. Т.7, №2. С.44-47.
53. Гогин Е.Е. Курение, эндотелий и гипертоническая болезнь//Клиническая медицина. - 1998. - Т.76, №11. - С.10-131.
54. Горина Е.Ю., Бутов Ю.С., Резайкина А.В. Противовоспалительные цитокины (ИЛ-1 и ИЛ-6) у больных мочеполовым трихомониазом// Российский журнал кожных и венерических болезней. 2002. - №5. С.60-63.
55. Гранитов В.М. Хламидиозы. М.:Медиц. Книга. Н. - Новгород: Изд-во НГМА, 2000. 604 с.
56. Громыко А.И. Эпидемиология заболеваний, передаваемых половым путем, в странах Восточной Европы//Заболевания, передаваемые половым путем. - 1996. - №6. - С.22-25.
57. Гуськов А.Р. Яцевич Г.Б., , Турна А.А. Лабораторный мониторинг аспирата при трансуретральном дренировании предстательной железы у больных хроническим обструктивным простатитом //Урология. 2000. - №1. С.15-20.
58. Двойные связи жирных кислот, спирты, глицерин, холестерин и неполярные липиды сыворотки крови. Диагностическое значение гиперхолестеринемии/В.Н. Титов, Д.М. Лисицын, Д.М. Амелюшкина и др.// Клин. лаб. диагн. 2002. - №5. С.7-11.
59. Девиация функциональной активності Т-хелперов 1 и 2 типов как фактора иммунопатогенеза хронического урогенитального хламидиоза/ А.Ф. Возианов, Г.Н. Дранник, А.В. Руденко и др.//Intern. J. Immunoreabil. 2000. - №2. Р. 95-101.
60. Деякі аспекти лікування хворих на хронічний простатит на курорті Трускавець/У.К. Боржнєвський, А.Л. Драновський, О.О. Строй, О.Е. Личковський// Практична медицина 1999. - №3-4. С.51-53.
61. Дзісь Є.І., Томашевська О.Я. Гемостазіологічні підходи до діагностики тромботичних ускладнень//Кровообіг та гемостаз. 2004. - №2-3. С.24-33.
62. Диагностика и лечение инфекций женских половых органов. Методические рекомендации/В.Н. Запорожан, Н.Н. Низова, Н.Н. Рожковская и др. Одесса: Одесский гос. мед. университет. - 2002. 36с.
63. Диагностическое и прогностическое значение маркера системного воспаления С-реактивного протеина у больных с ОКС/ А.Н.Пархоменко, Я.М. Лутай, Г.В. Пономарева и др.//Украинский кардиологический журнал. 2002. - №1. С.5-12.
64. Діагностичні проблеми глибоких мікозів/О.В. Войно-Ясенецька, Д.М. Пихтєєв, Н.М. Матюшина, Н.А. Орел//Грибкові захворювання нігтів проблема загальномедична та соціальна: Зб. ст. Київ 2001. - Т.1. - С.8.
65. Дмитряков В.А. Роль тиотриазолина в комплексном лечении детей с диспластическими формами врожденных пороков развития почек// Збірник наукових праць ЗДМУ «Актуальні питання фармацевтичної науки та практики”. Запоріжжя: вид-во ЗДМУ, 1997. Вип.1. С.39-41.
66. Дорошевич І.О., Яковлєва О.О. Контроль дисліпідемій у різних вікових групах у здорових осіб як критерій необхідної гіполіпідемічної терапії//Міжнародний. медико-фармацевтичний конгрес „Ліки та життя”. Інформаційний бюлетень. 15-18 лютого 2005р., м. Київ. К.: 2005. С.40-41.
67. Драновський А.Л. Медикаментозні методи лікування хворих на хронічний простатит. Огляд.//Практична медицина 1999. - №5-6. С.88-93.
68. Драновський А.Л. Фізіотерапевтичні та курортні методи лікування хворих на хронічний простатит. Огляд// Практична медицина 1999. - №5-6. С.82-88.
69. Дядык А.И., Багрий А.Э. Современные подходы к лечению пациентов, перенесших инфаркт миокарда//Укр. кардіол. журн. - 2002. -№1. - С.19-31.
70. Евдокимов Е.Ю. Нетрадиционный подход в терапии хронических уретритов у мужчин//Лечащий врач. 1999. - №5. С.32-33.
71. Егорова М.О. Повышенная сывороточная концентрация показателя острой фазы воспаления CRP и высокий уровень холестерина липопротеинов низкой плотности - факторы повышенного риска развития и осложнения атеросклероза (обзор литературы)//Клин. лаб. диагн. - 2002. - №6. С.3-6.
72. Ендотеліальна дисфункція та дисліпідемія як молекулярний базис порушень внутрішньосерцевої гемодинаміки при ессенціальній гіпертензії/Н.М. Гула, В.М. Маргітич, А.В. Коцюруба та ін.//Журнал АМН України. - 2000. - Т.6. - №1. - С.107-114.
73. Жухоров Л.С., Вороная Ю.Л. Интегральные показатели лейкограммы периферической крови в оценке иммунологической реактивности у больных с ишемической болезнью сердца//Клин. лаб. диагн. - 2002. - №12. - С.39-41.
74. Заборова В.А., Моноков С.А. Новое в диагностике и терапии кожных болезней и инфекций, передаваемых половым путем//Российский журнал кожных и венерологических болезней. 2002. - №3. С.69-70.
75. Закирова А.Н. Корреляционные связи перекисного окисления липидов, антиоксидантной защиты, микрореологических нарушений в развитии ИБС//Тер. архив. - 1996. - №9. - С.37-40.
76. Залесский В.Н., Дынник О.Б. Эндотелиоцитоподобные стволовые клетки и их антиишемический потенциал//Кровообіг та гемостаз. 2004. - №2-3. С. 20-26.
77. Запровальская О.Е. Коррекция дисфункции эндотелия с помощью эналаприла при ишемической болезни сердца//Укр. кардіол. журн. 1998. - №12. С.27-29.
78. Застосування швидких тестів у лабораторній діагностиці інфекційних хвороб (методичні рекомендації)/В.П. Широкобоков, І.В. Дзублик, С.Г. Вороненко та ін. К.: 2004. 32 с.
79. Затейщикова А.А., Затейщиков Д.А. Эндотелиальная регуляция сосудистого тонуса: методы исследования и клиническое значение: Обзор//Кардиология. - 1998. - Т.38, №9. - С.68-80.
80. Збровская И.А., Банникова М.В. Антиоксидантная система организма, ее значение в метаболизме (клинические аспекты)//Вестник Российской академии медицинских наук. 1995. - №6. С.57-60.
81. Зиганшин О.Р. Использование ронолейкина при лечении больных с воспалительными заболеваниями половой системы//Иммунология. 2001. - №2. С.49-52.
82. Значення інтерлейкінів у розвитку синдрому ендогенної інтоксикації у хворих з гострою кишковою непрохідністю/Б.Д. Луцик, О.О. Ястремська, Л.Е. Порохнавець та ін.//Таврический медико-биологический вестник. - 2004. - Т.7. - №2. - С.95-96.
83. Иванова О.В., Рогоза А.Н., Балахонова Т.В. Определение чувствительности плечевой артерии к напряжению сдвига на эндотелии как метод оценки состояния эндотелийзависимой вазодилатации с помощью ультразвука высокого разрешения у больных с артериальной гипертензией //Кардиология. - 1998. - Т.38. - №3. - С.37-42.
84. Иванов О.Л., Халдин А.А., Фадеев А.А. Негонококковые уретриты: эпидемиология, диагностика и терапия//Здоров’я України. 2004. - №20. С.48.
85. Изменения продукции иммунорегуляторных цитокинов мононуклеарами крови при хронической герпес-вирусной инфекции/ В.В. Новицкий, И.О. Наследникова, Н.В. Рязанцева и др.//Клин. лаб. диагн. 2005. - №5. С.43-45.
86. Изменения структурно-функциональных свойств биомембран, процессов регуляции клеточной активности и возможные пути их коррекции при аллергических болезнях у детей/М.И. Баканов, И.И. Балаболкин, Т.В. Бершова и др.//Педиатрия. 1997. - №2. С.67-70.
87. Ильенко Л.Н., Иванова Е.В. Оценка эффективности применения препарата энтеросгель в комплексном лечении рецидивирующих форм неспецифического вагинита//Мистецтво лікування. - 2004. - №10. С.84-85.
88. Ильин И.И., Глузмин М.И., Волчегорский И.А. О возможности применения показателей антиокислительной активности для диагностики хронического простатита//Вестник дерматологии и венерологии. 1991. - №2. С.19-21.
89. Иммунобиологические аспекты патогенеза хронического бактериального простатита/К.И. Савицкая, М.Ф. Трапезникова, А.А. Воробьев и др. //Вестник Российской академии медицинских наук. 1999. - №2. С.51-58.
90. Иммунологические аспекты применения поликсидония в комплексной терапии осложненного урогенитального хламидиоза/С.И. Алленов, О.Л. Иванов, К.М. Ломоносов и др.// Российский журнал кожных и венерических болезней. 2002. - №2. С.58-61.
91. Казимирко В.К., Мальцев В.И. Антиоксидантная система и ее функционирование в организме человека//Здоров’я України. 2004. - №13-16. С.34-36.
92. Кайдашев И.П. Участие свободнорадикального окисления в интеграции систем резистентности организма//Физиология и патология ПОЛ, гомеостаза и иммуногенеза. Сб. статей Полтавского медицинского ин-та. -Полтава: 1992. - С.116-119.
93. Карімов І.З. Окисна модифікація білків і перекисне окислення ліпідів у розвитку метаболічної інтоксикації при патології//Лаб. діагн. 2005. - №1. С.7-12.
94. К вопросу о лабораторной диагностике урогенитального хламидиоза/Чураков А.А., Куличенко А.Н., Казакова Е.С. и др.//Клин. лаб. диагн. 2005. - №2. С.43-47.
95. Кінах М.В., Стадник В.В. Стан ліпідного обміну, про- і антиоксидантна активність крові у практично здорових осіб зрілого та похилого віку//Таврический медицико-биологический вестник. 2004. Т.7, №2. С.67-68.
96. Кира Е.Ф. Инфекции и репродуктивное здоровье// Инфекции, передаваемые половым путем. 2003. - №2. С.22-25.
97. Кисина В.И., Канищева Е.Ю. Воспалительные заболевания органов малого таза у женщин и их связь с инфекциями, передаваемыми половым путем. Часть 1//Вестник дерматологи и венерологии. 2002. - №3. С. 25-30
98. Кисина В.И., Канищева Е.Ю. Воспалительные заболевания органов малого таза у женщин и их связь с инфекциями, передаваемыми половым путем. Діагностика, лечение, профилактика//Вестник дерматологи и венерологии. 2002. - №4. С. 16-24.
99. Кисина В.И., Полищук Н.А., Говорун В.М. Дифференцированный подход к ведению пациенток с различными вариантами лечения бактериального вагиноза// Вестник дерматологии и венерологии.- 2002. - №5. С.15-22.
100. Клименко П.М., Шамилова И.А. Роль ассоциированных инфекций (ассоциатов) в возникновении хронических простатитов//Таврический медико-биологический вестник. 2004. Т.7, №2. С.71-75.
101. Клініко-лабораторна оцінка активності запального процесу в нирках при гострому пієлонефриті/О.Ф. Возіанов, Г.Г. Нікуліна, С.П. Пісєчніков, Ю.В. Бухалов//Лаб. діагн. 1997. - №1. С.17-20.
102. Клинико-микробиологические и морфологические особенности хронических воспалительных заболеваний органов малого таза у женщин/ В.И. Кисина, Е.Ю. Канищева, Г.А. Дмитриев// Инфекции, передаваемые половым путем. 2002. - №12. С. 10-15.
103. Клинико-функциональные особенности артериальной гипертонии при хроническом бронхо-обструктивном синдроме//В.С. Задионченко, Н.В. Кузьмичева, А.А. Свиридова и др.//Тер. архив. - 2002. - Т.72, №1. - С.51-55.
104. Ковалева О.Н., Амбросова Т.Н. Взаимосвязи активности тромбоцитов и провоспалительных цитокинов при артериальной гипертензии//Кровообіг та гемостаз. 2004. - №2-3. С.35-39.
105. Ковалева О.Н., Амбросова Т.Н. Патогенез и лечение тромбоцитарных нарушений в кардиологии.- Харьков: Торнадо, 2003. 80 с.
106. Ковальова О.М., Кравчун П.Г., Демъянец С.В. Роль С-реактивного белка в развитии и прогрессировании атеросклеротического поражения сосудов//Журнал АМН Укр.. 2004. Т.10, №1. С.35-49.
107. Колб В.Г., Камышников В.С. Клиническая биохимия. Минск: Беларусь, 1976. 311с.
108. Коломоєць М.Ю., Коваленко С.В. Стан показників плазмової ланки системи гемостазу та рівня катехоламінів в еритроцитах у пацієнтів з хронічними обструктивними захворюваннями легень//Кровообіг та гемостаз. 2004. - №2-3. С.52-56.
109. Конакова О.В. Клініко-патогенетичне значення морфометричних показників еритроцитів периферичної крові, систем перекисного окислення ліпідів та антиоксидантного захисту при вірусних гепатитах у дітей: дис. канд. мед. наук: К.,2002. 147 с.
110. Кондакова А.К. Интенсивность процессов липопероксидации мембран лимфоцитов и окислительная модификация белков плазмы крови у больных мочеполовым хламидиозом//Дерматологія та венерологія. 2004. - №2. С.24-28.
111. Корж А.Н. Эндотелиальная дисфункция при ишемической болезни сердца: возможности фармакологической коррекции//Актуальні проблеми клінічной фармакології. Тези наук.-практ. конф. 13-15 жовтня 1998р., м. Вінниця. Вінниця: 1998. С.139.
112. Корж А.Н. Эндотелий как мишень для медикаментозной коррекции сердечно-сосудистых заболеваний//Междунар. мед. журн. 1999. - №1. С.147-152.
113. Корост Я.В. Неускладнений перебіг гострого коронарного синдрому без елевації сегмента ST: динаміка змін окремих факторів коагуляції та антитромботичної складової гемостазу//Кровообіг та гемостаз. 2004. - №2-3. С.40-46.
114. Костюкова Н.Н., Бехало В.А. Гонококк и лабораторная диагностика гонореи (лекция)//Клин. лаб. диагн. 2005. №31. С.25-32.
115. Кременева Л.В., Шалаев С.В. Модифицированные ЛПНП: атерогенная и провоспалительная активность, роль в патогенезе ОКС//Российский кардилогический журнал. 2004. Т.46,№2. С.70-75.
116. Курята А.В., Егорова Ю.В. Статины в коррекции нарушений липидного обмена и дисфункция эндотелия у больных стенокардией напряжения с подтвержденным коронарным атеросклерозом (по данням коронарографии)// Кровообіг та гемостаз. - 2004. - №2-3. С.78-82.
117. Лабораторная диагностика урогенитального трихомониаза/Г.А. Дмитриев, Н.И. Сюч, М.Ф. Лоткова и др.// Инфекции, передаваемые половым путем. 2001. - №6. С.22-26.
118. Лабораторная диагностика урогенитального хламидиоза (методические рекомендации)/ А.Ф. Возианов, В.В. Ващенко, Г.Н. Дранник и др. К.:2002. 18 с.
119. Лабораторные методы исследования гемостаза/ В. П. Балуда, Э. С. Баркаган, Е. Д. Гольдберг и др.- Томск, 1980.- С. 112-116.
120. Лабунец И.А. К методике цитологического изучения микст-инфекций в гинекологической практике//Новости клинической цитологии в России. 1997. Т.1, №4. С.148-150.
121. Лечение хронического неспецифического уретрита и уретропростатита новыми аппаратами локального теплового воздействия/Б.Н. Виборов, Б.Ю. Ранчеев, А.В. Салыков и др.//Урология. 2000. - №3. С.37-41.
122. Линенко В.И., Стец В.Р. Безуглый М.Б. Исследование протекторной активности тиотразолина в условиях нормобарической гипоксии замкнутого пространства//Збірник наукових праць ЗДМУ «Актуальні питання фармацевтичної науки та практики”. Запоріжжя: вид-во ЗДМУ, 1998. Вип.2. С.52-55.
123. Липидно-белковые показатели системы транспорта холестерина крови при системной красной волчанке/З.С. Алекберова, Т.В. Попкова, Е.Л. Насонов и др.//Тер. архив. 1999. Т. №5. С.34-38.
124. Литус А.И., Коляденко В.Г., Степаненко В.И. Лечение хронического простатита с учетом патогенетических особенностей развития заболевания//Ліки України. 1999. №12. С.58-60.
125. Лобзин Ю.В., Ляшенко Ю.И., Позняк А.Л. Хламилийные инфекции. СПб: ООО Издательство ФОЛИАНТ, 2003. 400 с.
126. Логинов А.С., Матюшин Б.Н. Клиническое значение ферментной системы утилизации активных форм кислорода при хронических заболеваниях печени//Тер. архив. 1994. Т.66, №4. С.65-68.
127. Локальная гипертермия в комплексном лечении хронических трихомонадных уретропростатитов/Н.В. Хорунжий, В.А. Разуваев, Г.И. Дронбер, Л.Н. Брындиков//Лікарська справа. 1994. - №5-6. С.131-132.
128. Лутай М.І. До питання про клінічну класифікацію дисліпопротеїнемій//Здоров’я України. 2004. - №17. С.8.
129. Лутай М.И., Лысенко А.Ф. Дислипидемии: Клиническое значение. //Мистецтво лікування. 2003. - №1. - С.12-16.
130. Лысенко Р.С., Савельев В.Г., Гайдук И.Г. Клиническая оценка эффективности тиотриазолина у больных вирусными гепатитами//Збірник наукових праць ЗДМУ «Актуальні питання фармацевтичної науки та практики”. Запоріжжя: вид-во ЗДМУ, 1999. Вип.2, Т.2. С.156-159.
131. Маврова Д.И. Актуальные проблемы хламидийных инфекций у детей и подростков//Дерматол. та венерол. 2004. №2. С.94-97.
132. Мавров Г.И., Белозеров А.П. Значение хламидийной инфекции в патогенезе атеросклероза и инфаркта миокарда//Запорожский медицинский журнал. 2003. - №6. С.234-236.
133. Мавров Г.И., Бондаренко Г.М. Лечение орунгалом урогенитальных микозов//Журнал дерматологии и венерологии. 1999. - №2. С.115-116.
134. Мавров Г.И., Никитенко И.Н., Чинов Г.П. Особенности микрофлоры урогенитального тракта при воспалительных заболеваниях мочеполовых органов//Украинский журнал дерматологии, венерологи и косметологии. 2004. - №2. С.64-68.
135. Мавров Г.И. Проблемы заболеваний, ассоциируемых с вирусом простого герпеса//Дерматологія і венерологія. 2000. - №1. С.51-53.
136. Мавров Г.И. Хламидийная инфекция: активное изучение//Дерматология и венерология. 2001. - №2. С.4-9.
137. Мавров Г.И., Чинов Г.П. Роль цитокинов в патогенезе хламидиоза// Українский журнал дерматології, венерології, косметології. 2004. - №1. С. 53-59.
138. Мавров И.И. Состояние проблемы заболеваний, передаваемых половым путем// Дерматология и венерология 2002. - №3 . С. 3-10.
139. Манушенко А.С. Энтерококки: экологическое и клиническое значение в современных условиях//Лаб. диагн. 2002. - №3. С.43-44.
140. Малая Л. Т., Корж А.Н., Балковая Л.Б. Эндотелиальная дисфункция при патологии сердечно-сосудистой системы.- Харьков: Торсинг, 2000. 426 с.
141. Малая Л.Т., Скорик С.А. Факторы гуморального и клеточного иммунитета, медиаторы клеточных реакций и эндотелиальная дисфункция при ишемической болезни сердца//Журнал АМН Украины. - 1998. - №1. - С.64-77.
142. Малюкова Н.Г. Влияние липопереокисления на гуморальный профиль хронической сердечной недостаточности//Актуальні питання медичної науки та практики: Зб. наук. праць ЗМАПО. - Запоріжжя: Дике поле, 2004. - Вип. 65. - С.202-209.
143. Мартинець П.А. Порушення гемостазу найважливіший механізм у патогенезі облітеруючого ендартеріїту//Лаб. діагн. 2005. - №1. С.32-36.
144. Мартинець П.А. Функціонально-морфологічні зміни тромбоцитів у хворих на облітеруючий ендартеріїт з перед- та тромботичним станом//Лаб. Діагн. 2004. - №2. С.31-34.
145. Мартыненко А.В. Вобэнзим в комплексной патогенетической терапии хронического уретрогенного простатита//Лікарська справа. 1998. - №6. С. 118-120.
146. Мартыненко А.В. О патогенезе хронического уретрогенного простатита//Лікарська справа. 1997. - №4. С.92-94.
147. Махацария А.Д., Долгушина Н.В. Герпетическая инфекция. Антифосфолипидный синдром и синдром потери плода. М.: 2002. 73с.
148. Медицинские лабораторные технологии. Справочник/под ред А.И. Карпищенко. СПб: Интермедика, 1999. 656с.
149. Мельник О.П. Клініко-епідеміологічні особливості сечостатевої хламідійної інфекції у жінок//Укр. журн. дерматол., венерол. і косметол. 2004. - №3. С. 84-87.
150. Мельник О.П. Клініко-імунологічна ефективність доксицикліну в поєднанні з вобензимом у комплексному лікуванні жінок з ускладненим сечостатевим хламідіозом// Укр. журн. дерматол., венерол. і косметол 2004. - №2. С. 73-77.
151. Мельник О.П. Функціональна а