СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ ОСІБ ЛЬОТНОГО СКЛАДУ ЗБРОЙНИХ СИЛ : СИСТЕМА ОБЕСПЕЧЕНИЯ РАБОТОСПОСОБНОСТИ лиц летного состава ВООРУЖЕННЫХ СИЛ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОБОРОНИ УКРАЇНИ
УКРАЇНСЬКА ВІЙСЬКОВО-МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ

КОМПАНІЄЦЬ ОЛЕГ АНАТОЛІЙОВИЧ

УДК 613.6/623.828.5+623.7465:001.5

СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ ОСІБ ЛЬОТНОГО СКЛАДУ ЗБРОЙНИХ СИЛ

14.02.01 гігієна та професійна патологія

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
доктора медичних наук

Науковий консультант:
Нагорна Антоніна Максимівна
доктор медичних наук, професор

Київ 2009

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ.

4

ВСТУП

6

РОЗДІЛ 1.

СУЧАСНИЙ СТАН ФОРМУВАННЯ ПРАЦЕЗДАТНОСТІ ТА ПРОФЕСІЙНОЇ ПРИДАТНОСТІ ВІЙСЬКОСЛУЖБОВЦІВЛЬОТЧИКІВ (АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ)

14

1.1.

Вплив умов праці та трудової діяльності осіб льотного складу на ефективність працездатності та професійну придатність

14

1.2.

Розвиток методів обстеження вестибулярного аналізатора, його роль при відборі військовослужбовцівльотчиків.

33

РОЗДІЛ 2.

ПРОГРАМА, МАТЕРІАЛИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ

58

РОЗДІЛ 3.

СТАН ЗДОРОВ’Я ТА ПРАЦЕВТРАТИ ОСІБ ЛЬОТНОГО СКЛАДУ ЗБРОЙНИХ СИЛ

84

РОЗДІЛ 4.

ГІГІЄНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА УМОВ ПРАЦІ ОСІБ ЛЬОТНОГО СКЛАДУ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ..

93

РОЗДІЛ 5.

ФІЗІОЛОГІЧНА ОСНОВА ФОРМУВАННЯ ТА ПОСТУРОМЕТРИЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ СТАТИЧНОЇ РІВНОВАГИ ЛЮДИНИ.

110

5.1.

Постурометричні характеристики та аналіз динаміки стану статичної рівноваги в нормі при дослідженнях з та без зорового контролю.

111

5.2.

Результати дослідження функції рівноваги здорових осіб після обертального та калоричного вестибулярного навантаження. Пресорний вестибулярний рефлекс.

138

5.3.

Вплив стимуляції периферичного відділку слухового аналізатора на функцію рівноваги здорових людей за результатами комп’ютерної постурографії.

156

5.4.

Результати дослідження статичної рівноваги на фоні втоми..

160

РОЗДІЛ 6.

ДІАГНОСТИКА І КОНТРОЛЬ ЗА ФункціЄЮ рівноваги при деяких патологічних станах з ураженням вестибулярного аналізатора.

168

РОЗДІЛ 7.

Закономірності змін функціонального стану організму осіб льотного складу різного віку, професії, рівня кваліфікації..

196

7.1.

Особливості психофізіологічних функцій осіб льотного складу Збройних Сил..

196

7.2.

Структура зв’язку психофізіологічних характеристик осіб льотного складу Збройних Сил до і після польотів

211

7.3.

Розробка індикаторів та розв’язувального правила для визначення критичного функціонального стану льотчиків (пілотів) за показниками постурометрії

220

РОЗДІЛ 8.

Дослідження статичної рівноваги у вирішенні питання відбору та функціональної придатності військових льотчиків

233

8.1.

Система підвищення ефективності професійної діяльності осіб льотного складу

233

8.2.

Апробація та ефективність дослідження функції рівноваги у вирішенні питання відбору та функціональної придатності військових льотчиків

250

8.3

Перевірка ефективності та інформативності викладених методів оцінки працездатності льотчиків.

268

РОЗДІЛ 9.

УЗАГАЛЬНЕННЯ ТА ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ

274

ВИСНОВКИ..

284

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

291

Додаток А..

333

Додаток Б..

335

Додаток В..

353

Додаток Д..

381

Додаток Ж.

382

ВСТУП

В сучасних умовах при реформуванні Збройних Сил України, їх технічного переоснащення, зростання ролі військової авіації для вирішення спільних з іншими родами військ бойових завдань, надзвичайно актуальною постає задача збереження і підвищення рівня працездатності та професійної придатності осіб льотного складу. Значно зростають вимоги до надійності „людського фактору”, як суттєвої складової трудової діяльності військових льотчиків, від професійних якостей яких залежить безпека людей, боєздатність авіаційних частин та підрозділів, обороноздатність країни [16].
Значна частина аварійних ситуацій і відмов техніки під час польотів відбувається внаслідок помилок людини, які пов’язані з психофізіологічними особливостями працівників [714].
Проблема забезпечення професійної придатності та надійності „людського фактору” значною мірою лежить в площині психофізіологічного відбору з урахуванням функціонального стану і здоров’я працюючих та з урахуванням індивідуальних характеристик людини в формуванні професійно важливих якостей, які забезпечують ефективну працездатність [1522].
За даними літератури, від 10 до 20% фахівців, професія яких пов’язана з дією різнонаправлених прискорень або роботою на висоті, до яких відносяться особи льотного складу збройних сил, вимушені згодом міняти професію із-за проявів в період професійної діяльності запаморочення, втрати просторового орієнтування та інших симптомів вестибулярної дисфункції [23]. Тому питанням сучасної вестибулометрії при професійному відборі льотчиків повинна приділятися особлива увага не стільки з клініко-діагностичних позицій, скільки з визначення реактивності (стійкості) вестибулярного аналізатору у відповідь на дію чинників, які пов’язані з професійною діяльністю пілотів. Передусім при професійному відборі льотчиків віддається перевага дослідженню подразливості отолітового апарата та витривалості вестибулярної системи до інтенсивних різнонаправлених прискорень.
Зважаючи на високий відсоток підготовлених фахівців з льотної роботи, що за станом вестибулярного аналізатору вимушені міняти професію на не пов’язану з льотною практикою, можна з певною долею вірогідності говорити про те, що існуюча методика професійного відбору не являється досконалою і потребує подальшої розробки.
Крім того, прогресивний підхід до проблеми вестибулометрії, як в нормі так і при патології вестибулярного аналізатора, встановлює високу значимість інформації яка одержана за результатами вивчення фізіологічних вестибулярних реакцій. Дослідження реакцій вестибулярного зриву (вестибулярної декомпенсації), таких як вестибулосенсорні, вестибуловегетативні та вестибулосоматичні, не втратило цінність і сьогодні, але й не може вважатися пріоритетним тому що дослідження важко переносяться як здоровими, так і, тим більш, хворими людьми, можуть призводити до тимчасової (до доби) втрати працездатності, а моніторинг стану вестибулярного аналізатора зовсім неможливий.
Виходячи з вищесказаного, перспективним в питаннях вестибулометричних досліджень є вдосконалення існуючих, а також розробка нових методів вестибулометрії, які б вивчали стан вестибулярного аналізатора за природних умов. Таким методом є метод комп’ютерної постурографії, який є методом дослідження функції рівноваги [2527].
Адекватний рівень дослідження функції рівноваги повинен передбачати можливість реєстрації, графічного відображення, архівації даних, а також можливість математичного аналізу шляхом автоматизованої обробки результатів обстеження.
Статистика льотних катастроф, де встановленою причиною інциденту був так званий „людський фактор”, дозволяє говорити про невирішеність питання експертизи працездатності осіб льотного складу.
Таким чином, розробка теорії методів і засобів експериментального і аналітичного вивчення функціональних систем, які визначають рівень функціональних резервів, психофізіологічні можливості, перебіг адаптаційно-пристосовних реакцій, протікання процесів навчання і становлення особи професіонала-льотчика, включаючи методи математичного моделювання, сучасні комп'ютерні технології, що макетують стенди, тренажери, напівнатурні та натурні моделі є актуальною і необхідною для вирішення, що і обумовило необхідність наукового дослідження та визначило його мету та завдання.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконана на замовлення Головного військово-медичного управління Міністерства оборони України в рамках планових наукових робіт Української військово-медичної академії (номер державної реєстрації 0100U000838).
Мета дослідження: виявлення впливу умов праці на ефективність діяльності осіб льотного складу і побудова на цій основі системи підвищення їх працездатності.
Задачі дослідження:
1. Виявлення закономірностей впливу умов праці на працездатність осіб льотного складу (вітчизняний та світовий досвід).
2. Гігієнічна оцінка умов праці та характеру трудової діяльності осіб льотного складу.
3. Визначення особливостей стану здоров’я осіб льотного складу за даними поглиблених медичних оглядів, оцінки їх працевтрат та професійної придатності за медичними показниками.
4. Виявлення особливостей змін психофізіологічного стану осіб льотного складу до і після польотів за показниками функції вестибулярного аналізатора, оцінки їх психофізіологічного стану.
5. Визначення диференційної здатності гігієнічних, психофізіологічних факторів, стану здоров`я на формування працездатності осіб льотного складу Збройних Сил. Розробка нових методологічних основ використання вестибулометрії для визначення стану вестибулярного аналізатора.
6. Визначення критеріїв працездатності та професійної придатності осіб льотного складу за постурографічними характеристиками функції рівноваги в нормі.
7. Проведення діагностики та контролю функції рівноваги при деяких патологічних станах з ураженням вестибулярного аналізатора.
8. Розробка системи підвищення працездатності та професійної придатності осіб льотного складу.
9. Розробка індикаторів та розв’язувального правила для визначення критичного стану льотчиків за показниками постурометрії.
10. Наукове обґрунтування комплексу заходів та корегувальних програм та визначення їх ефективності для збереження здоров’я та високої працездатності осіб льотного складу.
Об’єкт дослідження система забезпечення працездатності осіб льотного складу збройних сил.
Предмет дослідження умови праці, психофізіологічні характеристики професійної діяльності осіб льотного складу, а також комплекс заходів, спрямованих на забезпечення їх високої працездатності та професійної придатності.
Наукова новизна одержаних результатів:
1. Вперше надана фізіолого-гігієнічна характеристика умов праці льотчиків, штурманів, вертольотчиків в залежності від типу літальних апаратів.
2. Вперше надана фізіолого-гігієнічна характеристика умов праці льотчиків, штурманів, вертольотчиків в залежності від типу літальних апаратів.
3. Виявлені особливості психофізіологічних функцій організму осіб льотного складу в залежності від віку, годин нальоту, класності, професійної належності.
4. Оцінено внесок окремих показників вестибулярної системи в пояснення їх варіації у осіб високопридатних до льотної діяльності.
5. За показниками кількості міжсистемних зв’язків професійно важливих фізіологічних характеристик науково обґрунтовано наявність вищої напруженості праці у льотчиків в порівнянні зі штурманами.
Теоретична значимість полягає у: виявленні закономірностей формування рівня і структури захворюваності та працевтрат осіб льотного складу; визначенні особливостей трансформації функцій вестибулярного аналізатора, серцево-судинної системи та працездатності у пілотів і штурманів до та після польоту; виявленні закономірності структури міжсистемних зв’язків функцій організму льотчиків і штурманів, що дозволило об’єктивно оцінити рівень напруженості їх праці; встановленні специфічності структури постурограм для різних видів патології периферичного і центрального відділів вестибулярного аналізатора, що дозволило виділити інформативні показники для діагностики ступеня та поширення патологічного процесу; виявленні особливості структури взаємозв’язків характеристик вестибулярного апарату для різних груп льотного складу, що дозволило уточнити механізми забезпечення їх професійної діяльності; оцінці внеску інформативних характеристик вестибулярного апарату, які пояснюють дію фактора професійної придатності до льотної діяльності; встановленні рівня зв’язку між комплексом характеристик вестибулярного аналізатора, серцево-судинної системи та умовами праці; формулюванні принципів побудови автоматизованої медичної інформаційно-аналітичної системи, що дозволило оптимізувати її подальшу розробку.
Практичне значення одержаних результатів. За результатами досліджень були розроблені: проект наказу Міністра оборони України „Про затвердження Положення про військово-лікарську експертизу та медичний огляд у Повітряних силах України”, методичні рекомендації: „Застосування методу комп’ютерної постурографії в комплексі заходів передпольотного медичного контролю” та „Застосування методу комп’ютерної постурографії в комплексі заходів професійного відбору військових льотчиків”, реалізація яких дозволить підвищити працездатність і професійну придатність осіб льотного складу збройних сил.
Удосконалено метод комп’ютерної постурографії та доведено його адекватність як методу вивчення вестибулярного аналізатора. Розроблено методику математичного аналізу результатів комп’ютерної постурографії. На основі запропонованого підходу вперше отримано постурографічні показники, які дозволяють провести розподіл здорових осіб на групи за ознаками стійкості до вестибулярних навантажень. Отримано експериментальне підтвердження синергетичної залежності фізіологічних та патологічних реакцій з боку слухового та вестибулярного рецепторів. Розроблені індикатори та розв’язувальні правила для визначення критичного функціонального стану льотчиків (вертольотчиків) за показниками постурометрії. Запропоновано:
спосіб прогнозування перебігу гострих однобічних кохлеоневритів (рішення про видачу патенту України на винахід № 34916 А від 15.03.2001 року);
спосіб диференціальної діагностики рівня ураження вестибулярного аналізатора на доклінічному етапі (рішення про видачу патенту України на винахід № 38579 А від 15.05.2001 року);
спосіб діагностики поширення патологічного процесу на периферійний відділ вестибулярного аналізатора у хворих з однобічною гострою нейросенсорною приглухуватістю (рішення про видачу патенту України на винахід № 44474 А від 15.02.2002 року).
Доведено, що комп’ютерна постурографія є адекватним методом вестибулометрії кандидатів до льотної роботи і може використовуватися не тільки в комплексі з регламентованою технологією відбору, а також і як альтернативний метод дослідження стійкості вестибулярного аналізатора. Обґрунтовано доцільність використання комп’ютерної постурографії у вирішенні питання про функціональну готовність (високу працездатність) осіб льотного складу до виконання польотів. Принципи використання методу можуть бути застосовані в діагностичних цілях та для профвідбору фахівців, праця яких пов’язана з підвищеними вимогами до вестибулярної функції. Застосування методу дозволяє визначити серед здорових осіб групи ризику щодо розладів функції рівноваги. Використання методу в клінічній практиці дає можливість діагностувати клінічно компенсовані патологічні процеси та виявляти латентні стадії захворювань.
Запропонований метод завдяки простоті реалізації та відсутності дискомфорту для обстежуваного може бути використаний як скринінговий, на амбулаторному прийомі та для задач профвідбору (абітурієнти), експертизи (фахівці). Висока мобільність та переносимість постурографічного дослідження дозволяє проведення моніторингу.
Особистий внесок здобувача. Автор самостійно визначив напрямок, методологію, мету, завдання та програму проведення наукового дослідження, підібрав та створив методи щодо визначенні працездатності та професійної придатності осіб льотного складу. Особисто здійснив збір матеріалу (особисто проведено біля 85% обстежень) та його статистичну обробку. Здійснив системний аналіз та провів оцінку вітчизняного та світового досвіду з визначеної проблеми. Здійснив аналіз умов праці осіб льотного складу (за особистими даними та даними військово-медичної служби Міністерства оборони), аналіз стану здоров`я цього контингенту за результатами особистих досліджень та даними офіційної статистики Міністерства оборони. Налагодження апаратної частини дослідницького постурометричного комплексу виконано в співпраці с колективом фізиків під керівництвом професора Хижняка М.А. Комплект програмного забезпечення розроблений у співпраці з програмістом РожковимК.М., математичний аналіз даних постурографії - зі співробітником Національного авіаційного університету ШуткоВ.М. Дослідження стану вестибулярного аналізатора у хворих проводилося у співпраці з професором ГарюкомГ.І. та доцентом ПочуєвоюТ.В., ідеологія і методологія проведення досліджень, аналіз даних постурометрії належать автору. Автором проведено узагальнення отриманих результатів, формування висновків, практичних рекомендацій.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційного дослідження доповідалися та обговорювалися на конференції „Нелінійні феномени в біології” (м.Пушкіно, 1998р.), ювілейній науково-практичній конференції „Сучасні питання оториноларингології”, присвяченій 100-річчю заснування клініки оториноларингології ГВКГ (м.Київ, 1999р.), на IX з’їзді оториноларингологів України (м.Київ, 2000р.), конференції Українського наукового медичного товариства оториноларингологів (м.Миргород, 2001р.), конференції Українського наукового медичного товариства оториноларингологів (м.Вінниця, 2001р.), конференції Українськог

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведені теоретичні узагальнення і нове вирішення науково-практичної проблеми формування сучасної системи забезпечення ефективної працездатності осіб льотного складу збройних сил.
1.Проведені гігієнічні та клінічні дослідження базувалися на необхідності перетворень в системі визначення, діагностики і контролю за професійною придатністю осіб льотного складу збройних сил на стадії професійного відбору, виконання професійної діяльності, необхідної реабілітації, теперішній стан якої є не повністю адекватним до сучасних уявлень про діагностику, контроль цього стану, а також про роль факторів виробничого середовища при її формуванні.
Результатом роботи стала розробка та впровадження наукових принципів та методичних підходів до системи забезпечення працездатності осіб льотного складу на основі взаємозв’язку гігієнічних умов праці та функціонального стану їх організму.
2.Доведено, що здоров’я осіб льотного складу за показниками захворюваності знаходиться на рівні або нижче від захворюваності всього офіцерського складу збройних сил за виключенням захворюваності за класом «Хвороби органів травлення».
В структурі захворюваності на першому місці знаходяться хвороби органів дихання (51,75%), на другому системи кровообігу (12,3%), на третьому органів травлення (10,35%).
У осіб льотного складу дегенеративні захворювання хребта, нейроциркуляторна дистонія, захворювання периферичної нервової системи, зменшення гостроти зору, гіпертонічна хвороба, органічні захворювання серця розвиваються у досить молодому віці (2835 років) і корелюють з умовами і характером їх праці. Відсоток дискваліфікації осіб льотного складу в окремі роки складає 7,311,8%. Серед медичних причин дискваліфікації 33,3% займають хвороби хребта, 25% органічні захворювання міокарду, судин серця, по 16,6% приходиться на віддалені наслідки травм та наслідки хірургічних хвороб, 8,5% на виразкову хворобу шлунка та дванадцятипалої кишки.
Працевтрати осіб льотного складу становлять в середньому 2950,0‰ за рахунок хвороб органів дихання (1966,6‰), травлення (535,9‰), системи кровообігу (326,5‰), кістково-м’язової системи та сполучної тканини (292,3‰), нервової системи (179,3‰), а також за рахунок травм, отруєнь та наслідків дії зовнішніх чинників (223,0‰), що достовірно (р<0,01) вище, ніж у офіцерів збройних сил.
3.Фізіолого-гігієнічна характеристика умов праці осіб льотного складу (льотчиків, штурманів, вертольотчиків) свідчить, що основними несприятливими факторами професійної діяльності є значні фізичні перевантаження (49 g), зниження барометричного тиску (до 560 мм рт. ст.), перевищення еквівалентного рівня звуку (на 1520 дБА), рівня загальної вібрації в трьохоктавних смугах (на 612 дБ), змісту в кабінах бойових літальних апаратів формальдегіду (в 1,4 рази), оксиду вуглецю (в 1,2 рази), аерозолю мінеральних мастил (в 4,0 рази). Професійна діяльність осіб льотного складу здійснюється на висоті в умовах необхідності оцінки просторового виміру, переробки значної кількості інформації від приборів з дефіцитом часу для прийняття рішення та з ризиком для свого життя, життя інших людей. Умови праці осіб льотного складу відповідно до «Гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпеки факторів виробничого середовища, важкості та напруженості праці» характеризуються як шкідливі (3-й клас, 34 ступінь), небезпечні (3-й клас, 34 ступінь); за напруженістю шкідливі (напружена праця 3-й клас, 2 ступінь).
4.Доведено, що регламентована вестибулометрія не дає можливості надати повну гарантію професійної придатності кандидатів до льотної діяльності. Визначена більш висока чутливість методу комп’ютерної постурографії щодо виявлення механізмів забезпечення вестибулярної функції, роль кожного з її компонентів, зв’язків між ними та зв’язок цієї функції з іншими системами організму людини, можливість диференціювати ступінь вестибулярної стійкості.
Розроблена методологія математичної обробки постурометричних даних, яка зорієнтована на виявлення кількісних характеристик розташування проекції центру ваги; коефіцієнтів кореляції, асиметрії та ексцесу; довжини постурограми. Ці показники встановлюють особливості коливань проекції загального центру ваги людини на площу опори, дозволяють робити висновок про індивідуальні можливості забезпечення функції рівноваги. За допомогою постурографічних вимірювань накопичуються дані і уточнюється уявлення про норму забезпечення функції рівноваги та межі відхилень (з врахуванням віку, статі, впливу факторів виробничого середовища, стану здоров'я людини).
5.Отримані результати однофакторного дисперсійного аналізу свідчать, що всі запропоновані постурометричні показники володіють високою розрізняючою здатністю і в комплексі можуть бути використані для побудови розв’язувального рівняння для визначення ступеня придатності до льотної діяльності.
Показник «мода» досить добре розрізняє досліджувані кластери, про що свідчить рівень достовірності дії чинника СППЛ (ступінь професійної придатності льотчика). Цей чинник пояснює 87,7% загальної дисперсії показника «мода» (р<0,001). Результат однофакторного дисперсійного аналізу показав високий рівень достовірності (р<0,001) дії чинника СППЛ по показнику ln«розмаху». Цей чинник пояснює 76,7% загальної дисперсії показника ln«розмаху». В той же час дія чинника СППЛ достовірно на високому рівні (р<0,001) пояснює 63,2% загальної дисперсії показника АS2.
6.Доведено, що функціональний стан організму осіб льотного складу до польоту за показниками комп’ютерної постурографії не має достовірної різниці між льотчиками, вертольотчиками та штурманами в залежності від віку, годин нальоту, класності.
Після польоту у льотчиків і вертольотчиків збільшився показник «розмах» при постурографії (р<0,01), що свідчить про виснаження функції центрального представництва вестибулярного аналізатора на фоні вестибулярного навантаження зі зниженням компенсаторного вкладу в забезпечення вестибулярної функції. У штурманів відмічається більш низька, в порівнянні з льотчиками та вертольотчиками, витривалість вестибулярного аналізатора, про що свідчили достовірні зміни показників «розмах», математичного сподівання, медіани, коефіцієнту кореляції після польотного навантаження.
Зміни в функціональному стані організму осіб льотного складу за психофізіологічними показниками свідчать про значне робоче навантаження, превалювання в регуляції серцевої діяльності симпатичної ланки вегетативної нервової системи. Функціональні зміни більші у льотчиків і вертольотчиків, у штурманів вони мають таку ж спрямованість, але менш виражені.
7.Доведено, що напруженість праці штурманів відрізняється від напруженості у льотчиків та вертольотчиків. Розроблено класифікацію напруженості праці штурманів та пілотів шляхом застосування психофізіологічних характеристик, одержаних на обох контингентах до та після здійснення польотів, за кількістю внутрішньосистемних та міжсистемних кореляційних зв’язків між функціями організму, відповідальних за успішність виконання професійної діяльності.
Відсоток внутрішньосистемних зв’язків (вестибулярного апарату, серцево-судинної системи, психофізіологічних характеристик) у пілотів і штурманів приблизно однаковий та суттєво не змінюється після здійснення польотів. В обох професійних групах спостерігається деяка тенденція до зменшення міжсистемних зв’язків до та після здійснення польоту, що свідчить про мобілізацію функцій організму льотчиків та штурманів в процесі польоту.
Значимість міжсистемних зв’язків (вестибулярного апарату і серцево-судинної системи, вестибулярного апарату і психофізіологічних характеристик, серцево-судинної системи і психофізіологічних характеристик) відображає зміну напруги механізмів, які регулюють та узгоджують діяльність окремих систем організму в процесі праці. Рівень взаємодії різних систем організму, кількісно виражений відсотком міжсистемних зв’язків, вірогідно відображає ступінь робочого напруження. Відсоток міжсистемних зв’язків у льотчиків значно перевищує такий у штурманів до та після здійснення польотів, що свідчить про перевищення напруги у льотчиків в порівнянні зі штурманами.
8.Визначено, що характеристики розташування постурограм хворих є специфічними для патології периферичного відділку вестибулярного аналізатора. Про стан центрального відділку аналізатора свідчать характеристики розсіяння, асиметрії, кореляції, ексцесу та контрексцесу. Вказані характеристики є інформативними для діагностики «гостроти» процесу в лабіринті, стану реактивності рецепторного апарату, відстеження ефективності лікування, моніторингу стану патологічного процесу, прогнозування тяжкості перебігу захворювання.
Методичні підходи щодо оцінки стану вестибулярного аналізатора мають певні особливості для хворих з патологією середнього, внутрішнього вуха, черепно-мозкової травми. Оцінка функції рівноваги при багатьох захворюваннях з ураженням вестибулярного аналізатора сприяє проведенню своєчасного і адекватного лікування, визначенню критерію зворотності патологічного процесу, ступеню та динаміки відновлення вестибулярної функції і дозволяє зберегти професійну придатність осіб льотного складу у більш як 80% випадків.
9.Виявлено подібність структури взаємозв'язків характеристик вестибулярного апарату для різних підгруп льотного складу (льотчиків, штурманів), яка підтримується в незмінному вигляді до і після польотів, і свідчить про стійкість цих характеристик при здійсненні професійної діяльності. У вертольотчиків, на організм яких в процесі польоту, діє високий рівень вібрації та шуму, після польотів структура взаємозв'язків вестибулярних характеристик змінюється, але знову відновлюється до початку наступного польоту, що свідчить про тимчасовий, пристосувальний характер цих змін під дією фізичних факторів.
Професійне навантаження істотно трансформує зв'язок психофізіологічних функцій, що веде до посилення рівня цих зв'язків, формує близькі за структурою взаємозв'язки функціонального стану організму після польоту у льотчиків, вертольотчиків і штурманів, що підтверджує розвиток суттєвої робочої мобілізації різних функцій організму цих фахівців при виконанні польотів.
10.Виділені інформативні характеристики вестибулярного апарату, які на 2188% пояснюють дію фактора професійної придатності до льотної діяльності. Комплексне використання цих показників стало підґрунтям для розробки розв’язувального дискрімінантного рівняння для оцінки ступеня професійної придатності льотної роботи.
11.Визначені достовірні зв'язки між психофізіологічними функціями та комплексом характеристик вестибулярного аналізатора, серцево-судинної системи, умовами праці (R=0,270,42 при р<0,050,001), що свідчать про інформативність застосованих показників для оцінки психофізіологічних станів льотчиків. Розроблені рівняння регресії для прогнозування рівня здатності осіб льотного складу виконувати професійну діяльність.
12.Розроблена автоматизована медична інформаційно-аналітична система (АМІАС) для підвищення ефективності діяльності льотного складу, яка включає елементи професійного добору до льотної роботи за характеристиками функціонування вестибулярного аналізатора, а також компоненти інформаційного, нормативного, організаційного забезпечення та наукового супроводження її роботи. Впровадження АМІАС дозволяє підвищити боєздатність льотного складу і має високе соціальне, медичне та економічне значення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Инженерная психология в военном деле. / [Ахутин В.М., Зараковский Г.М., Королев Б.А. и др.]; под ред. Ломова Б.Ф. М.: Воениздат, 1983. 224с.
2. Эмоциональный стресс в этиологии и патогенезе психических и психосоматических заболеваний. / [Бачериков Н.Е., Воронцов М.П., Петрюк П.Т., Цыганенко А.Я.]. Харьков: "Основа", 1995. 276 с.
3. Башкирева А.С. Влияние биологического возраста на профессиональную работоспособность. Сообщение II. Биологический возраст и физическая работоспособность / Башкирева А.С. // Физиология человека. 2002. Т. 28. № 5. С. 92-102.
4. Экспериментально-психологические исследования в авиации и космонавтике. / [Бережной Г.Т., Завалова Н.Л., Ломов Б.Ф. и др.] М.: Наука, 1978. 304 с.
5. Березина Г.А. Использование цветовых и музыкальных воздействий с целью оптимизации работоспособности при выполнении монотонной деятельности / Березина Г.А. // Психологические проблемы повышения эффективности и качества труда. М., 1977. С. 45.
6. Психологический отбор летчиков и космонавтов. / [Бодров В.А., Малкин В.Б., Покровский Б.Л. и др.] М.: Наука, 1984. 264 с.
7. Бурлачук Л. Ф. Исследование личности в клинической психологии / Бурлачук Л. Ф. К.: Вища школа, 1979. 175 с.
8. Вавилов В.А. Анализ методологических аспектов проблемы моделирования деятельности по решению оперативных задач / Вавилов В.А. // Психологические факторы операторской деятельности. М.: Наука, 1988. С. 924.
9. Валюх В.М. Система професійного відбору в Збройних Силах України: проблеми, перспективи розвитку / Валюх В.М. // Актуальні проблеми надійності особового складу силових структур. Медикобіологічні та інженернотехнічні аспекти профвідбору. К.: Вид-во Європейського ун-ту, 2001. С. 510.
10. Варус В.И. Превентивные реабилитационные мероприятия по сохранению здоровья и профессиональной надежности летного состава / Варус В.И. // Военнно-медицинский журнал. 1997. №2. С. 54.
11. Геллерштейн С.Г. К вопросу о профессиональной типологии / Геллерштейн С.Г. // История советской психологии труда. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1983. С. 118127.
12. Гилген А. Американская психология во время второй мировой войны / Гилген А., Гилген К. // Психологический журнал, 1994. - № 2. С. 162170.
13. Глушко А.Н. Психофизиологические основы психогигиены и психопрофілактики / Глушко А.Н. // Воен.-мед.журн. 1998. Т.319, № 1. С. 63-70.
14. Гребняк В.П. Вопросы профессиональной адаптации и профессионального подбора в производствах с зкстремальньши условиями / Гребняк В.П. // Физиологические механизмы оптимизации деятельности. Л.: Наука, 1985. С. 105119.
15. Геллерштейн С.Г. К вопросу о профессиональной типологии / Геллерштейн С.Г. // История советской психологии труда. М.: Изд-во Моск. ун-та, 1983. С. 118127.
16. Голиков Ю.Я. Теоретические основания проблемы выбора роли человека в технике / Голиков Ю.Я. // Труды ин-та психологии РАН, 1997. Т.2. С. 8587.
17. Дедов Н.П. Отражение в юморе процессов переживания человеком особых ситуаций в профессиональной деятельности / Дедов Н.П. // Психология психических состояний. Казань, 2001. Вып. 3. С. 275284.
18. Делоне Н.Л. Адаптивные фенотипы человека в физиологии и медицине / Делоне Н.Л., Солониченко В.Г. // Успехи физиологических наук. 1999. Т. 30, № 2. С. 5062.
19. Єна А.І. Система психофізіологічного забезпечення професійної діяльності фахівців, що працюють в умовах підвищеної небезпеки / Єна А.І., Кальниш В.В. // Гигиена труда. 2002. № 33. С. 137142.
20. Єна А.І. Моніторинг психофізіологічних функцій / Єна А.І., Кальниш В.В. // Охорона праці. 2003. № 1. С. 4344.
21. Єна А.І. Професійний психофізіологічний відбір як вагома складова збереження здоров'я і трудового потенціалу населення України / Єна А.І., Кальниш В.В. // Ліки України. 2002. № 2 (55). С. 7.
22. Єна А.І. Професійний психофізіологічний відбір як вагома складова збереження здоров'я і трудового потенціалу населення України / Єна А.І., Кальниш В.В. // Ліки України. 2002. - № 3 (56). С. 1718.
23. Базаров В.Г. Клиническая вестибулометрія / Базаров В.Г. К.: Здоров‘я, 1988. С.153154.
24. Шербул В.І. Методики дослідження ЛОР-органів в цілях лікарсько-льотної експертизи / Шербул В.І., Медведєв В.Н., Бубес Я.Г. К., 1999. С.21.
25. Лучихин Л.О. Постурография возможности и перспективы использования в отоларингологии / Лучихин Л.О. // Вест. отоларингологии. 1997. № 1. С. 1923.
26. Norre M.E. Relevance of function tests in the diagnosis of vestibular disorders / Norre M.E. // Clin Otolaryngol. 1994. Vol. 19, № 5. P. 431438.
27. Furman J.M. Role of posturography in the management of vestibular patients / Furman J.M. // Otolaryngol Head Neck Surg. 1995. Vol. 112, № 1. P. 815.
28. Новиков B.C. Теоретические и прикладные основы профессионального психологического отбора военнослужащих / В.С.Новиков, А.А.Боченков. СПб. :ВМедА, 1997. 187 с.
29. Герасименко В.П. Розвиток тактики на основі впровадження у військах нового озброєння та військової техніки / Герасименко В.П., Андросов А.І. // Наука і оборона. 2005. №1. С. 2729.
30. Рудный Н.М. Авиационная медицина: учебник / Рудный Н.М., Копанев В.И. Ленинград, 1984. 382 с.
31. Санитарные правила и нормы СанПиН 2.5.1.051-96 (Условия труда и отдыха для летного состава гражданской авиации, утв. постановлением Госкомсанэпиднадзора РФ от 19 марта 1996 г. N 7).
32. Швець А.В. Дослідження умов і характеру праці, їх впливу на психофізіологічний статус українських миротворців у Ліберії та Іраку / Швець А.В., Кальниш В.В. // Український журнал з проблем медицини праці. 2007. № 1. С. 4142.
33. Швець А.В. Фізіолого-гігієнічна характеристика умов професійної діяльності військовослужбовців миротворчих контингентів ЗС України / Швець А.В., Лук'янчук І.А. // Проблеми військової охорони здоров'я: Збірник наукових праць Української військово-медичної академії. К., 2006. Вип. 16. С. 382387.
34. Швец А.В. Особенности условий труда украинских миротворцев в Либерии и Ираке / Швец А.В. // Проблеми військової охорони здоров'я: збірник наукових праць Української військово-медичної академії. К., 2007. Вип. 18. С. 358368.
35. Варус В.І. Аспекти адаптаційного процесу у військовослужбовців українського миротворчого контингенту / Варус В.І., Швець А.В., Губенко А.М., Губенко В.П. // Довкілля та здоров'я. 2007. Т. 42, № 3. С. 6670.
36. КвиткаВ.Е. Нормирование и снижение шума самолетов и вертолетов / КвиткаВ.Е., МельниковБ.Н., ТокаревВ.И. Киев, 1980. 76 с.
37. МунинА.Г. Аэродинамические источники шума / МунинА.Г., КузнецовВ.М., ЛеонтьевЕ.А. М.:Машиностроение, 1981. 248 с.
38. Денисов Э.И. Методология дозной оценки шумов и вибраций в медицине труда / Денисов Э.И. М., 1995. 48 с.
39. Мильков А.А. Статокинетическая устойчивость у летного состава гражданской авиации с начальными степенями нарушения слуха / Мильков А.А., Усачев В.И., Евтушенко В.В. // Российская оториноларингология : Медицинский научно-практический журнал 2005. № 1. С. 142144.
40. Измеров Н.Ф. Человек и шум / Измеров Н.Ф., Суворов Г.А., Прокопенко Л.В. М.:ГЭОТАР-МЕД, 2001. 384 с.
41. Куртов Ю.А. Ранняя диагностика и профилактика нарушений слуха у летного состава вертолетной авиации в процессе профессиональной деятельности / Куртов Ю.А. С-Петербург, 2002. 19 с.
42. Скребнев С.В. Современные направления решения шумовой проблемы в авиации / Скребнев С.В., Крылов Ю.В., Воробьев О.А. // Военно-медицинский журнал: Ежемесячный теоретический и научно-практический журнал Мин. обороны РФ. 2003. Т. 324, №5. С. 5152.
43. Ахметзянов И.М. Шум и инфразвук. Гигиенические аспекты / Ахметзянов И.М., Гребеньков С.В., Ломов О.П. С-Петербург, 2002. 167с.
44. Directive 2003/10/БС of the European Parliament and of the Council of the 6 February 2003 on the minimum health and safety requirements regarding the exposure of workers to the risks arising from physical agents (noise)// Official Journal of the European Union. 2003. L.42. P. 3844.
45. Суворов Г.А. Гигиеническое нормирование производственных шумов и вибраций / Суворов Г.А., Шкаринов Л.Н.. Денисов С.И. М.: Мед., 1984. 187 с.
46. Мухин В.В. Тенденции развития методических подходов в оценке риска и профилактике шумовой и вибрационной патологии в угольной промышленности / Мухин В.В., Назаренко В.И., Соловьев А.И. // Акт. проблемы гигиены труда, проф. патологии и мед. экологии Донбаса. Донецк: Каштан, 2005. С. 7581.
47. Професійний відбір та моніторінг стану адаптації організму працівників в умовах дії локальної вібрації, шуму / Методичні рекомендації. К., МОЗ У, 2006. 23 с.
48. Система медичних заходів для зменшення індивідуального ризику професійних захворювань у працюючих в умовах впливу локальної вібрації, шуму, фізичного навантаження / Методичні рекомендації. К., МОЗ У, 2006. 23 с.
49. Цихош Э. Сверхзвуковые самолеты: Справочное руководство / Цихош Э. [пер. с польск. Левицкого Л.В.]. М.: МИР, 1983. 432 с.
50. Кравчук В.В. Особливості адаптації льотного складу до гіпоксії / Кравчук В.В., Кальниш В.В. // Фізіол. журн. 2005. Т. 51, №6. C. 6369.
51. Шлейфман Ф.М. Биологический и кардиопульмональный возраст работающих в условиях нагревающего микроклимата / Шлейфман Ф.М., Ташкер И.Д., Лащук А.А. // Гигиенические основы профилактики неблагоприятного воздействия производственного микроклимата на организм человека. М., 1992. Вып. 43. С. 3844.
52. Визначення степеню індивідуальної стійкості до дії пилу, шуму, вібрації, гріючого мікроклімату / Методичні рекомендації. К., МОЗ України, 2005. 42 с.
53. Особливості впровадження спеціальної системи радіаційного контролю на робочих місцях екіпажів літаків / Фокін В.М., Карачов І.І., Маленко М.Д., Наталенко М.М. // Військова медицина України. 2003. Т.3, № 12. С. 9599.
54. Меденков А. А. Оценка индивидуальной переносимости перегрузки и прогноз ее динамики по данным клинико-физиологического обследования и показателям профессиональной деятельности летчиков высокоманевренных самолетов / Меденков А. А. М., 2002. 22 с.
55. Хижняк М.І. Військова гігієна та військова епідеміологія / Хижняк М.І., Крушельницькій О.Д., Бідненко Л.І. К., 2008. С. 360364.
56. Ушаков И.В. Этиологические факторы, особенности клиники и диагностики нейроциркуляторной дистонии у военных летчиков / Ушаков И.В., Синопальников В.И., Рыжов А.Н. // Военно-медицинский журнал М., 2001. Т. 322, №8. C. 7375.
57. Організація проведення професійного психофізіологічного відбору: метод. рекоменд. МОЗ України і Держнаглядохоронпраці України / [Єна А.І., Кальниш В.В., Баженов О.К. та ін.]. К.: "Поліграф Центр, 2003. 27 с.
58. Шакула А.В. Использование дозированных физических нагрузок в программе восстановления работоспособности летчиков / Шакула А.В., Клюнк А.Д.,. Завьялов И.А, Кузина Л.В. // Военно-медицинский журнал. М., 2004. Т.325, №12. C. 4446.
59. Чернюк В.І. Оцінка ризиків здоров'ю та управління ними як проблема медицини праці / Чернюк В.І., Вітте П.М. // Укр. журн. з проблем медицини праці. 2005. №1. С. 4753.
60. Горбунов В.В. Сердечный ритм летчика - психофизиологический критерий операторской деятельности при моделировании полетных ситуаций / Горбунов В.В. // Медицина труда и промышленная экология. 2007. №1. C. 11.
61. Родионов О.Н. Влияние увеличения полетного времени на здоровье летного состава гражданской авиации / Родионов О.Н. // Медицина труда и промышленная экология. 2008. - №4. С. 4347.
62. Лютов В.В. Современные подходы к вопросам медико-психологической реабилитации летного состава / Лютов В.В., Шепелява Е.В. // Российский психиатрический журнал: Научно-практический журнал. 2001. №1. С. 2426.
63. Гигиеническая оценка условий труда, состояния здоровья и определение профессионального риска инженерно-технического персонала в гражданской авиации / Дубейковская Л.С., Салагина Л.И.,. Маркова О.Л [и др.] // Медицина труда и промышленная экология. 2003. №12 . С. 3336
64. Бодров В.А. Психология профессиональной пригодности / Бодров В.А. М.: ПЕРСЭ, 2001. 511 с.
65. Керівництво по професійному психологічному відбору кандидатів у Харківський інститут льотчиків БПС ЗС України. Харків: XIБПС, 1997. 42 с.
66. Макаренко Н.В. Теоретические основы и методики профессионального психофи­зиологического отбора военных специалистов / Макаренко Н.В. К.: НИИ ПВМ УВМА, 1996. 336 с.
67. Carretta T.R. U.S. Air Force pilot selection and training methods / Carretta T.R. // Aviat. Space Environ. Med. 2001. Vol. 72, № 3. P. 228232.
68. Pflanz S. Work stress in the military: prevalence, causes, and relationship to emotional health / Pflanz S., Sonnek S. // Mil. Med. 2002. Vol. 167, № 11. P. 877882.
69. Ворона А.А. Научные проблемы медицинского обеспечения личного состава военной авиации / Ворона А.А., Лапа В.В. // Военно-мед. журн. 2000. № 10. С. 1216.