НАУКОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ СИСТЕМИ ОЦІНКИ ВПЛИВУ ФАКТОРІВ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ТА УМОВ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ НА СТАН ЗДОРОВ’Я ЛЮДЕЙ ПОХИЛОГО ВІКУ : НАУЧНОЕ ОБОСНОВАНИЕ СИСТЕМЫ ОЦЕНКИ ВЛИЯНИЯ ФАКТОРОВ ОКРУЖАЮЩЕЙ СРЕДЫ И УСЛОВИЙ жизнедеятельности НА СОСТОЯНИЕ ЗДОРОВЬЯ ЛЮДЕЙ ПОЖИЛОГО ВОЗРАСТА

Краткое описание

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА ІНСТИТУТ ГЕРОНТОЛОГІЇ
АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ”

На правах рукопису

ПРОКОПЕНКО НАТАЛІЯ ОЛЕКСІЇВНА

УДК 612.821:614.2:612.67

НАУКОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ СИСТЕМИ ОЦІНКИ ВПЛИВУ ФАКТОРІВ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА ТА УМОВ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ НА СТАН ЗДОРОВ’Я ЛЮДЕЙ ПОХИЛОГО ВІКУ

14.02.01 Гігієна та професійна патологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора біологічних наук

Науковий консультант
Безруков Владислав Вікторович
доктор медичних наук, професор,
член-кореспондент АМН України

Київ 2008

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ . 4
ВСТУП ... 6
РОЗДІЛ 1 ФАКТОРИ, ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ (АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД) . 21
1.1. Хімічні і фізичні фактори навколишнього середовища.. 21
1.2. Професійно-виробничі фактори довкілля 29
1.3. Умови і спосіб життя . 34
1.4. Медичне обслуговування .. 38
1.5. Психофізіологічні якості .... 41
1.6. Старіння і вікова патологія ... 44
РОЗДІЛ 2 МЕТОДОЛОГІЧНІ І ПРОГРАМНО-МЕТОДИЧНІ АСПЕКТИ ДОСЛІДЖЕННЯ ЗДОРОВ’Я . 48
2.1. Комплексний підхід до дослідження здоров’я людини в старшому віці .... 48
2.2. Матеріали та методи дослідження .. 52
2.3. Методи статистичної обробки даних ..... 66
РОЗДІЛ 3 СТАН ЗДОРОВ’Я ОСІБ ПОХИЛОГО ВІКУ..... 68
3.1. Структура захворюваності ...... 68
3.2. Самооцінка здоров’я і життєздатність ... 74
3.3. Хірургічні втручання у різному віці .. 78
3.4. Виявлення патології в лікувально-профілактичних
закладах 86
РОЗДІЛ 4 УМОВИ ЖИТТЄДІЯЛЬНОСТІ І ЇХ РОЛЬ У ФОРМУВАННІ ПАТОЛОГІЇ ОСІБ ПОХИЛОГО ВІКУ.. 98
4.1. Професійна діяльність і патологія .... 98
4.2. Еколого-гігієнічні умови життя і патологія . 111
РОЗДІЛ 5 СТАН ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ, ЯКЕ ПОСТРАЖДАЛО ВІД АВАРІЇ НА ЧАЕС, У ВІДДАЛЕНИЙ ПОСТАВАРІЙНИЙ ПЕРІОД .. 123
5.1. Соціально-гігієнічні фактори ризику захворюваності 123
5.2. Соціальне самопочуття і типи адаптаційної поведінки .. 134
5.3. Соціально-гігієнічні детермінанти репродуктивної
поведінки населення .. 147
5.4. Особливості несприятливих ефектів радіаційного впливу у населення, що проживає на забруднених радіацією територіях, та евакуйованих осіб .. 154
РОЗДІЛ 6 ПСИХОФІЗІОЛОГІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ І ЇХ РОЛЬ У ФОРМУВАННІ ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ .. 163
6.1. Вікові особливості психофізіологічних характеристик і роль психоемоційної напруженості в передчасному старінні організму . 164
6.2. Індивідуально-типологічні особливості психічної працездатності при старінні .. 171
6.3. Роль типологічних особливостей властивостей нервової системи при емоційному навантаженні ... 175
РОЗДІЛ 7 КОМПЛЕКСНА ОЦІНКА ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВ’Я ЛЮДИНИ В СТАРШОМУ ВІЦІ ..... 184
7.1. Вікові особливості умов і способу життя ... 185
7.2. Соціально-гігієнічні детермінанти здоров’я .. 192
7.3. Психофізіологічні детермінанти здоров’я .. 206
РОЗДІЛ 8 АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ
ДОСЛІДЖЕНЬ 223
ВИСНОВКИ ... 244
РЕКОМЕНДАЦІЇ ... 250
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ . 258
ДОДАТКИ .. 300

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

АМО амплітуда моди кардіоінтервалів, %,
ВООЗ Всесвітня організація охорони здоров’я,
ВРС варіабельність ритму серця,
ВСД вегето-судинна дистонія,
ГДК гранично допустима концентрація,
ГХ гіпертонічна хвороба,
ДАТ діастолічний артеріальний тиск, мм рт. ст.,
ЖЗ життєздатність,
ЖЄЛ життєва ємність легенів, л,
ЗДвд затримка дихання на вдиху, с,
ЗДвид затримка дихання на видиху, с,
ІН індекс напруги,
Із індекс достатності здоров’я,
ІСОЗ індекс суб’єктивної оцінки здоров’я,
ІХС ішемічна хвороба серця,
КЗ кількість захворювань,
КП кількість помилок при виконанні тестового завдання,
КР коефіцієнт ризику смерті від захворювань,
ЛПЗМР латентний період простої зорово-моторної реакції людини, мс,
МС м'язова сила кисті рук, даН,
МВ м'язова витривалість кисті рук, с,
МКРК максимальна кількість рухів кисті,
ОКЗП обсяг короткочасної зорової пам'яті, %,
ОКСП обсяг короткочасної слухової пам'яті, кількість цифр,
ПМД показник м’язової діяльності,
ПССД показник серцево-судинної діяльності,
ПСЧ помилка сприйняття часу, %,
Р загальна кількість виконаних тестових завдань,
РФМ рівень функціональних можливостей,
САТ систолічний артеріальний тиск, мм рт. ст.,
СОЗ суб’єктивна оцінка здоров’я,
СОНЗ суб’єктивна оцінка недостатності здоров’я,
СБ статичне балансування, с,
СР стійкість реакції,
ТС темп старіння,
Тср середній час вирішення тестового завдання, мс,
ФВ функціональний вік організму людини, рік,
ФРС функціональний рівень системи,
ЦНС центральна нервова система,
ЧССн частота серцевих скорочень після навантаження, хв.-1,
ЧССс частота серцевих скорочень в стані спокою, хв.-1,
CV коефіцієнт варіації середнього часу вирішення тестового завдання,
HF потужність кардіоінтервалів у діапазоні високих частот, мс2,
LF потужність кардіоінтервалів у діапазоні низьких частот, мс2,
LF/HF симпато-вагальний індекс,
N надійність розумової працездатності, %,
RMSSD корінь квадратний із середнього значення суми квадратів різниць між сусідніми RR-інтервалами, мс,
RR відносний ризик,
SDNN стандартне відхилення RR-інтервалів, мс,
ТР загальна потужність спектра кардіоінтервалів, мс2,
W показник розумової діяльності.

ВСТУП

Проблема здоров'я актуальна завжди. Здоров'я людини це така цінність, яку, з одного боку, повинне оберігати суспільство, з іншого боку, повинна зберігати сама людина. Людина в процесі життя, трудової і суспільної діяльності зазнає на собі вплив комплексу факторів навколишнього середовища. Це можуть бути фактори соціальної, фізичної, хімічної чи біологічної природи, при цьому реагування людини на них носить фізіологічний і психофізіологічний характер. Від спрямованості цих факторів, величини, частоти і тривалості їхньої дії, а також від фізичного і психічного стану людини залежить ступінь виразності несприятливих ефектів. Серед зовнішніх факторів необхідно виділити фактори середовища, у якому людина проживає, і фактори виробничого середовища, що оточує людину на робочому місці. Адаптуватися до тих чи інших факторів людині допомагають його фізіологічні і психофізіологічні якості, ціннісні установки, відношення до навколишнього світу, спосіб життя. Усе це в сукупності, у тісному зв'язку і взаємодії визначає здоров'я людини в літньому віці.
Будь-яке хронічне захворювання сприяє передчасному старінню організму. Дослідження, проведене в Гарвардському університеті по кількісному визначенню тягаря хвороб (починаючи з 1990 р. і з прогнозом до 2020 р.; використаний такий показник, як загальне число років життя, скоректованих на інвалідність), пов'язаного з передчасною смертністю й інвалідністю в глобальному масштабі, показало основні його причини, серед яких ІХС, цереброваскулярні хвороби, депресія, рак трахеї, бронхів і легень, дорожньо-транспортні події [1]. Як доведено епідеміологічними дослідженнями такі фактори ризику, як паління, зловживання алкоголем, нераціональне харчування, гіподинамія і схильність до стресових ситуацій, можуть призводити до розвитку тих чи інших конкретних захворювань [2-4]. Протидія цим факторам ризику з використанням інтегрованого підходу може сприяти зниженню частоти найбільш важливих неінфекційних хвороб, таких як серцево-судинних і деяких онкологічних захворювань, хронічних обструктивних хвороб легень, психічних розладів, а також травматизму.
Однією з складових незадовільного стану здоров'я населення в наший країні, поряд із складною економічною ситуацією, є забруднення довкілля. Згідно з Конституцією України, основним чинним законом, який виходить із гуманістичних та правових засад, людина, її життя і здоров'я, честь, гідність, недоторканість і безпека визнаються у державі найвищою соціальною цінністю. Кожному громадянину в Україні гарантується право на безпечне для життя і здоров'я довкілля (екологічну безпеку) та відшкодування збитку внаслідок порушення цього права [5].
Екологічна безпека сьогодні розглядається як один з невід'ємних елементів національної безпеки. Нинішній стан довкілля в Україні призвів до того, що воно стало одним з безпосередніх джерел загрози життю та здоров'ю громадян України. Швидкість деградації довкілля в Україні перевищила швидкість процесів біологічного пристосування живих організмів до середовища існування, тобто, порушення екосистем набуває необоротного характеру.
Техногенне навантаження на територію України досягло екстремальних значень у промислово розвинутих регіонах, які, по суті, являють собою зони надзвичайних екологічних ситуацій. В Україні з 13 тис. загальної кількості промислових об'єктів понад дві з половиною тисячі об'єктів виробляють або використовують сильнодіючі отруйні речовини. Період, що характеризувався повним обсягом завантаження промислових підприємств 1989-1992 рр. В 1992 р. обсяги викидів забруднюючих речовин від стаціонарних джерел склали 8632,0 тис. тонн, від пересувних 3636,8 тис. тонн. (по Києву 59,2 і 119,4 відповідно) [6,7]. Сьогодні після періоду зниження обсягів викидів шкідливих речовин, пов’язаного зі спадом виробництва у період трансформації економіки, знову спостерігається їх зростання.
Найбільш значущий вплив на населення чинить повітряне середовище. Атмосферне повітря є одним з основних життєво важливих елементів навколишнього природного середовища. В атмосферному повітрі в різни роки містилися до 40 забруднювальних речовин, включаючи важкі метали. Особливо гострою є проблема забруднення повітряного басейну хімічними канцерогенами [8]. В наш час в умовах населених місць України ідентифікується більш 20 канцерогеннонебезпечних сполук різних класів. Перш за все це поліциклічні ароматичні вуглеводні, нітрозаміни, важкі метали, формальдегід, стирол тощо. Концентрації цих сполук, особливо бенз/а/пірену, значно переважають середньодобові ГДК; при цьому в мм. Києві, Донецьку, Кривому Розі в 16-18 разів. Саме бенз/а/пірен характеризує рівень канцерогенної небезпеки й значно впливає на загальний показник індекс забруднення атмосфери. Слід відзначити досить високий рівень в усіх містах такої небезпечної речовини як формальдегід, який має широкий спектр ушкоджуючого біологічного впливу загальнотоксичного, алергенного, імунодепресивного і канцерогенного. Наявність значного рівня формальдегіду в містах обумовлена прямими викидами в атмосферу, де основним джерелом є автотранспорт, а також за рахунок синтезу його внаслідок трансформації вуглеводнів.
Особливо небезпечною є комбінована дія канцерогенних і токсичних сполук, в результаті якої спостерігається стимуляція канцерогенезу. Рівень вмісту канцерогенів зростає для великих міст по мірі розміщення в них небезпечних у канцерогенному відношенні виробництв й за рахунок збільшення автотранспорту. Автотранспорт один з найбільших забруднювачів атмосферного повітря в Україні (31 % від загального обсягу викидів по країні). Понад 63 % свинцю, 54 % оксиду вуглецю, 36 % вуглеводнів та 25 % оксидів азоту від загальної кількості цих речовин по країні надходить від автотранспорту [9-11].
Не можна забувати про наслідки Чорнобильської катастрофи на здоров'я населення. В Україні чисельність громадян, що постраждали в результаті аварії на Чорнобильській АЕС, складає більш 3 млн. чол. Одним з інтегральних показників, що відображають санітарне благополуччя населення, є інвалідність. Чисельність інвалідів, інвалідність яких пов'язується з наслідками Чорнобильської катастрофи, щорічно збільшується майже на 10 тисяч чол. [12,13]. У структурі захворюваності пріоритетні місця займають хвороби органів травлення, системи кровообігу, нервової системи й органів чуття. Ці три класи хвороб складають 85-87 % серед причин інвалідизації. Звертає на себе увагу, що в окремі роки серед постраждалого населення відмічається дуже високий рівень психічних розладів (11-16 %). Для цієї категорії населення характерна занижена самооцінка стану здоров'я, високий рівень тривожності, перебільшення ризику радіаційного ураження, втрата контролю над своєю життєвою ситуацією, порушення когнітивних механізмів. Це виявляється в низькій економічній активності, апатії в подоланні життєвих негараздів, у нездатності прийняти відповідальність за своє життя.
Сьогодні Україна перебуває в стані глибокої демографічної кризи, при цьому погіршуються не тільки кількісні, але і якісні характеристики населення. На демографічні процеси істотно впливають соціально-економічні фактори, екологічні проблеми, ще більш загострені Чорнобильською катастрофою, соціально-психологічний дискомфорт, породжений відсутністю віри у швидкі зміни на краще.
Сучасна екологічна обстановка в Україні характеризується наявністю комплексу несприятливих факторів, що роблять негативний вплив на репродуктивну функцію населення. Найбільш значимими з них є важкі метали, пестициди, нітрати, а також іонізуюча радіація. Репродуктивна система жінок особливо чутлива до дії цих факторів [14]. Клініцистами Інституту медицини праці АМН України показано, що забруднення ґрунтів радіонуклідами сприяє росту кількості спонтанних абортів у жінок, що проживають у сільській місцевості. Однак, зв'язок цього росту з дозою внутрішнього опромінення не виявлений [15]. За результатами інших досліджень не виявлений вплив низьких доз радіаційного опромінення в родинах ліквідаторів і евакуйованих на реалізацію додаткового мутагенного навантаження через збільшення репродуктивних втрат і вроджені вади розвитку [16,17].
Кризова демографічна ситуація обумовлена насамперед несприятливими тенденціями смертності і низьким рівнем народжуваності, який не забезпечує просте відтворення населення. На рівень народжуваності істотно впливає репродуктивна поведінка населення. При цьому необхідно враховувати, що 15,8 % жінок репродуктивного віку проживають на радіоактивно забруднених територіях [18]. Суперечлива інформація про радіологічні наслідки аварії позначається на репродуктивній поведінці постраждалого населення.
Таким чином, екологічні і соціально-економічні детермінанти впливають на здоров'я як прямо, так і опосередковано, шляхом впливу на пов'язані зі здоров'ям стереотипи поведінки і стан нейроендокринної системи. Десятилітнє дослідження, проведене в університеті Alabama (США), продемонструвало, що ризик захворювань також пов'язаний з культурою. Автор аналізує вплив на здоров'я соціокультурних стресів, які виникають у процесі соціальних змін і модернізації [19].
Стійкість до впливу стресів пов’язана з властивостями нервової системи. І.П. Павлов виділив три властивості нервової системи силу, рухливість і урівноваженість [20]. При цьому, сила нервової системи по збудженню і сила нервової системи по гальмуванню вважаються первинними властивостями, а баланс між ними вторинною властивістю, похідним від співвідношення первинних. Ступінь виразності властивостей нервової системи в різних людей різна, що пов'язано з типологічними особливостями прояву властивостей нервової системи. Типологічні особливості на тлі внутрішньогрупової подібності визначають міжгрупові розходження, мають стійкість свого прояву в стані спокою, генетично обумовлені, впливають на різні сфери особистості, обумовлюючи особливості дій, спілкування, викликаючи різні схильності і впливаючи на виразність здібностей, і в остаточному підсумку на ефективність діяльності й особливості поведінки [21-23].
В розвитку серцево-судинної патології велику роль відіграють стресові ушкодження серця і судин при інтенсивних і тривалих психоемоційних навантаженнях [24]. В зв’язку з тим велику значимість набуває проблема підвищення стійкості організму до стресових впливів. Ця стійкість пов’язана з такими особливостями особистості як темперамент і характер. Протягом всієї історії вивчення темперамент завжди зв'язувався з фізіологічними особливостями організму [25-32]. Більше всього публікацій присвячено зв'язку екстраверсії-інтроверсії з типологічними проявами властивостей нервової системи, такими, як сила нервової системи, рухливість/інертність, лабільність, баланс нервових процесів. На жаль, ці дослідження в основному носять теоретичний характер. Передбачувані зв'язки не підкріплені серйозними фактичними даними, мається ряд протиріч [25,26,29,30].
Профілактика стресу вимагає змін у способі життя людини. Індивідуальна чутливість до стресу, реакція на нього можуть змінюватися у залежності від часу, сімейних обставин, факторів навколишнього середовища, включаючи умови роботи. Стрес призводить до порушення психічної адаптації, хронічного стомлення, агресивної поведінки, неадекватного сприйняття дійсності та ін. [33]. Таким чином, здоровий спосіб життя передбачає попередження виникнення стресових ситуацій. Здатність до подолання стресу пов’язана з наступними сторонами життя: благополучна сім’я, задоволеність працею, матеріальним становищем, допомога і взаєморозуміння з боку близьких и знайомих, а також відсутність хвороб, їх раннє виявлення і своєчасне лікування [34]. Отже, у сукупності факторів, що впливають на стрес-стійкість людини, велике значення має і рівень організації медичної допомоги [35].
Крім способу життя, якості навколишнього середовища і медико-санітарної допомоги, здоров'я людини визначається таким фактором, як геном людини [36]. Генетичні детермінанти здоров'я є ведучими факторами, що впливають на рівні смертності дітей грудного і раннього віку, на процес розвитку когнітивних характеристик людини, а також показники хронічної захворюваності і передчасного розвитку найбільш розповсюджених розладів [36-38].
Аналіз наукової літератури показав, що є багато робіт по вивченню впливу на здоров’я людини фізичних і хімічних факторів середовища на територіях проживання [39-41], факторів виробничого середовища [42-45], умов і способу життя [46-48], психофізіологічних характеристик [49-52], визначенню біологічного і функціонального віку людини, її життєздатності [53-56]. Однак, ці роботи побудовані, як правило, на скринінгових дослідженнях, стосуються лише окремих питань здоров’я і не дають комплексної оцінки факторам, які беруть участь у формуванні здоров’я людини впродовж життя.
Таким чином, дослідження сполученої шкідливої дії різноманітних факторів довкілля на організм людини є актуальним і перспективним.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконувались при безпосередній участі автора у науково-дослідних роботах Інституту геронтології АМН України: Розробка системи соціальної адаптації робітників старшого працездатного віку до пенсійного періоду життя в сучасних соціально-економічних умовах” (1998-2000 рр., № держреєстрації 0198U000614); Вивчити фактори формування якості життя населення старшого віку в Україні” (2001-2003 рр., № держреєстрації 0101U002027); Вивчення психофізіологічних механізмів розумової працездатності у робітників старшого віку” (2001-2003 рр., № держреєстрації 0101U002028, відповідальний виконавець); Обґрунтування системи оцінки психофізіологічного забезпечення трудової діяльності людей старшого віку та прогнозування їх професійної працездатності” (2004-2006 рр., № держреєстрації 0104U002269, відповідальний виконавець); Визначити психофізіологічні та соціально-гігієнічні чинники тривалості життя людини (на прикладі довгожителів України)” (2007-2009 рр., № держреєстрації 0107U002585, відповідальний виконавець).
Мета дослідження установлення загальних закономірностей формування стану здоров'я людини впродовж життя під впливом сполученої дії факторів довкілля, способу життя й психоемоційних особливостей.
Завдання дослідження:
1. Визначити особливості методичних підходів і принципів по оцінці впливу факторів довкілля й індивідуальних особливостей людини на формування її стану здоров'я в похилому віці.
2. Виявити особливості формування стану здоров’я людини за періодами її життя на основі ретроспективно-анамнестичного аналізу.
3. Визначити віково-статеві особливості сполученої дії умов праці, умов і способу життя на розвиток хронічних хвороб людини.
4. Виявити найбільш чутливі вікові періоди людини до дії факторів екзогенної і ендогенної природи.
5. Виявити особливості впливу психоемоційної стійкості людини на її стан здоров’я, функціональні можливості, психофізіологічні якості і працездатність.
6. Ранжирувати умови життєдіяльності за ступенем їхнього впливу на формування стану здоров'я людини в похилому віці.
7. Виявити особливості впливу пролонгованої дії несприятливих гігієнічних і соціально-психологічних факторів на погіршення стану здоров'я сільського населення, постраждалого внаслідок Чорнобильської катастрофи.
8. Обґрунтувати і розробити систему заходів первинної медичної і соціальної профілактики, спрямованих на поліпшення стану здоров'я людини.
Об'єкт дослідження формування стану здоров'я людини впродовж життя під впливом факторів довкілля і індивідуальних особливостей.
Предмет дослідження стан здоров’я людини за періодами життя, фактори довкілля (еколого-гігієнічний, професійно-виробничий, соціально-гігієнічний, медико-соціальний), психофізіологічні якості і психоемоційна стійкість людини, профілактичні заходи щодо поліпшення функціонального стану і загального самопочуття людини.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої в роботі мети були використані соціально-гігієнічні, санітарно-гігієнічні, епідеміологічні (когортні, лонгітудінальні, ретроспективні), психологічні, психофізіологічні, статистичні та математичні методи дослідження з використанням комплексного і системного підходів. Об'єкт дослідження розглядався як сукупність компонентів, що підлягають вивченню за допомогою відповідної сукупності методів. Людина розглядалася одночасно як представник біологічного виду (індивід), як суб'єкт соціальних відносин (особистість) і як єдність соціально значимих біологічних, соціальних і психологічних особливостей (індивідуальність) у нерозривному зв'язку з навколишнім середовищем.
Застосування ретроспективно-анамнестичного підходу до одержання інформації дозволило провести поздовжній аналіз досліджуваних явищ і процесів, оцінити сталість впливу виділених факторів здоров'я, що підсилило інформативність отриманих результатів і додало дослідженню епідеміологічного характеру.
Розбіжності в показниках оцінювалися за величиною і ступенем вірогідності (по χ2 Пірсону) відносного ризику Relative risk (RR), розрахованих на основі таблиць спряженості. Для кількісного виміру змін значень показників протягом життя (темп росту”) обчислювали процентне відношення між їхніми абсолютними рівнями в даний і попередній періоди (ланцюгова основа).
Ступінь спряженості між показниками визначали за допомогою кореляційного аналізу, залежність результативних ознак від факторних за допомогою регресійного аналізу. Для обґрунтованого зменшення кількості вимірюваних ознак (перемінних) за рахунок їхнього об'єднання в деякі сукупності, що виступають як цілісні одиниці, які характеризують досліджуваний об'єкт, застосовували факторний аналіз.
Сполучення цих методів і підходів дозволило установити закономірності формування здоров'я людини в літньому віці.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше установлено закономірності формування здоров'я людини в похилому віці під впливом сполученої дії факторів довкілля (еколого-гігієнічного, професійно-виробничого, соціально-гігієнічного, медико-соціального) з урахуванням індивідуального життєвого шляху. В результаті розробки теоретичних, методологічних і практичних питань формування, зміцнення та збереження здоров’я людини вперше:
− визначено основні складові комплексної оцінки стану здоров’я людини за умов зовнішніх дестабілізуючих впливів: діагностика стану серцево-судинної, нервово-м’язової і дихальної систем, рівня адаптаційних і резервних можливостей організму, психоемоційного статусу в їх взаємозв’язку з індивідуально діючими на людину основними факторами (станом навколишнього середовища, особливостями способу життя і професійної діяльності, наявністю хронічних захворювань) з урахуванням віку і статі;
− удосконалено і сформульовано основні принципи системи оцінки стану здоров’я людини за умов дії несприятливих факторів навколишнього середовища: комплексність, максимальність охоплення, єдність і індивідуальність, інтегральність показників, достатність і п

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації наведено комплексне дослідження впливу сполученої дії факторів довкілля (еколого-гігієнічного, професійно-виробничого, соціально-гігієнічного, медико-соціального) на формування стану здоров'я людини в похилому віці на основі вивчення індивідуальних причин виникнення патологій. Шляхом уточнення існуючих і обґрунтування нових методичних підходів виявлені характерні зміни у стані здоров’я людини впродовж життя; віково-статеві особливості захворювань; найбільш чутливі вікові періоди до впливу факторів екзогенної і ендогенної природи; розроблені уніфіковані підходи до вивчення психофізіологічних якостей; розроблено оригінальні методи оцінки рівня здоров’я і працездатності людини; запропоновані удосконалені заходи первинної профілактики захворювань.
1. На основі проведених нами епідеміологічних досліджень розроблено систему оцінки стану здоров’я людини за умов зовнішніх дестабілізуючих впливів, яка включає комплексну діагностику стану серцево-судинної, нервово-м’язової і дихальної систем, рівня адаптаційних і резервних можливостей організму, психоемоційного статусу в їх взаємозв’язку з індивідуально діючими на людину факторами навколишнього середовища, особливостями способу життя і професійної діяльності, наявністю хронічних захворювань з урахуванням віку і статі, що дозволяє оцінити ймовірність переходу донозологічних станів у патологічні і своєчасно провести заходи первинної профілактики захворювань.
2. Виявлені сильні кореляційні зв’язки (r=0,820,99, p<0,001) суб’єктивних оцінок і об’єктивних показників щодо захворюваності і ступеня забруднення навколишнього середовища свідчать про доцільність використання в системі соціально-гігієнічного моніторингу даних про стан здоров’я і стан навколишнього середовища, отриманих шляхом опитування населення. Це значно спростить процес накопичення даних і відображення їх у динаміці, знизить трудомісткість процесу оцінки ризику для здоров’я, пов’язаного з забрудненням навколишнього середовища, що прискорить визначення пріоритетних проблем для даної території.
3. Аналіз структур хвороб за періодами життя показав, що на період 6069 років припадає основна частка хвороб майже за всіма класами хвороб, незалежно від статі опитаних. У той же час у чоловіків найбільша частка травм має місце в 15-29 років (41,4 %), що пояснюється небезпечною поведінкою під впливом психосоціального пресингу в період соціалізації і професійно-кваліфікаційної адаптації, хвороб органів дихання в 5059 років (31 %), що, перш за все, пов’язано з пролонгованою дією екзогенних факторів. У жінок найбільша частка хвороб сечостатевої системи припадає на 40-49 років (30,4 %), що збігається з початком клімактеричних змін в організмі. Вікове зниження життєздатності людини (внаслідок кумулятивного ефекту факторів довкілля, способу життя і старіння організму) спостерігається на тлі коливального характеру вікових змін коефіцієнта ризику смерті від захворювань (КР). Найбільший темп зниження життєздатності припадає на віковий період 60−69 років (47,8 % у чоловіків і 47,5 % у жінок порівняно з періодом 50−59 років), а підвищення темпу росту КР спостерігаються в періоди 15−29 років, 40−49 і 60−69 років (як у чоловіків, так і у жінок).
4. Виявлено три головних фактори, що сприяли розвиткові хвороб нервової системи, дихання, травлення і сечостатевої системи: психосоціальний (умови праці, матеріальне становище, задоволення життям; внесок у загальну дисперсію 19,7−20 %), еколого-гігієнічний (зона проживання, паління; 16,6−18,2 %), поведінкові реакції (алкоголь, конфлікти; 17,7−18,2 %). Всі три фактори відіграють важливу роль у розвиткові патологій. З одного боку, кожний з наведених факторів може стати етіологічним, з іншого боку, простежується послідовність подій, що починаються зі шкідливих психосоціальних факторів і закінчуються хворобою.
5. Визначено внесок пролонгованої сполученої дії умов життєдіяльності на розвиток хронічних хвороб в опитаних осіб різної статі. Найбільший ранг у чоловіків належить шкідливим звичкам (зловживання алкоголем, паління), у жінок нераціональному харчуванню. Наступні ранги у чоловіків нераціональне харчування, шкідливі умови праці, у жінок незадовільні матеріальне становище, житлово-побутові умови і т.д. За більшістю факторів спостерігаються достовірні статеві розбіжності. Однак, за характером харчування і за територією проживання статевих розбіжностей не виявлено (p>0,05), що свідчить про загальність цих проблем для здоров’я людини.
6. Аналіз причин смерті осіб похилого віку учасників лонгітудінального дослідження виявив негативну дію забруднення навколишнього середовища на території проживання, що посилила пагубні наслідки інших чинників, таких як паління, зловживання спиртними напоями, важка фізична праця в минулому, низький рівень стрес-стійкості.
7. За результатами проведених нами психологічних і психофізіологічних досліджень виявлено психоемоційні особливості людини, що обумовлюють рівень її стрес-стійкості. При моделюванні негативних емоцій в інтровертів (темпераментний параметр закритість”) і у обстежуваних при інтропунітивному типі реагування (характерологічна ознака в ситуаціях фрустрації самозвинувачення”) спостерігаються зміни вегетативного балансу у бік активації симпатоадреналової ланки, зниження ефективності барорефлекторної регуляції і напруження регуляторних систем організму. Такі вегетативні дисфункції свідчать про низький поріг емоційної чутливості, знижені функціональні можливості організму, високу фізіологічну ціну” адаптації у людей з вищезгаданими особливостями індивідуальності.
8. Показано, що важкість і напруженість праці є вагомими факторами передчасного старіння організму, про що свідчать зміни у структурі професійних груп при переході працюючих осіб за межі робочого віку. Незалежно від статі опитаних частка кваліфікованих робітників і керівників у структурі працюючих осіб пенсійного віку значно зменшилася. У групі керівників у чоловіків з 38,9 % до 26,5 % (p<0,05), у жінок з 20,4 % до 13,8 % (p<0,05); кваліфікованих робітників у чоловіків з 18,9 % до 13,7 % (p<0,05), у жінок з 15,1 % до 5,7 % (p<0,01). Ці групи можна віднести до несприятливих з точки зору гігієни праці. Серед керівників і кваліфікованих робітників значно вище ризик розвитку хвороб системи кровообігу порівняно зі службовцями і некваліфікованими робітниками (відносний ризик RR=1,5−3,2, p<0,05). Одночасно частка службовців пенсійного віку серед працюючих значно зросла: у чоловіків з 16,1 % до 29,4 % (p<0,01), у жінок з 23,9 % до 36,6 %, що свідчить про їх адекватну адаптацію до умов професійної діяльності.
9. При вивченні здоров’я сільського населення, постраждалого внаслідок аварії на ЧАЕС, показано, що віддалені негативні наслідки обумовлені пролонгованою дією радіації, особливостями праці (польові роботи з використанням пестицидів), психічною травматизацією, пов’язаною з очікуванням відстрочених впливів радіації на здоров’я і недостатнім соціальним захистом у післяаварійний період. Сполучена дія цих факторів сприяла серед населення цієї категорії поширеності хвороб ендокринної системи, кістково-м’язової, нервової, сечостатевої систем, системи кровообігу (RR=1,4−4,2 порівняно з населенням умовно чистих” територій, p<0,001). Виявлені диференційовані за класами хвороб різні темпи приросту захворюваності за ранні і віддалені роки після аварії. В ранні післяаварійні роки (1986-1992 рр.) спостерігався більший ріст захворюваності за хворобами крові і органів кровотворення (RR=1,94, p<0,05), в віддалений період (1993-2001 рр.) за доброякісними новоутвореннями (RR=1,5, p<0,05) та хворобами кістково-м’язової системи (RR=1,45, p<0,05). Виявлено підсилення несприятливого ефекту за умов поєднаної дії іонізуючої радіації та хімічних речовин, що вплинуло, насамперед, на розвиток хвороб кістково-м’язової системи і новоутворень.
10. Виявлено особливості формування незадовільного психологічного стану у населення забруднених” територій, які характеризуються, з одного боку, значними перевищеннями показників психосоматичних захворювань та травмованістю (пов’язаною з соціальною поведінкою), з іншого, низькими показниками репродуктивних установок порівняно з населенням умовно чистих” територій. Основною домінантою кумулятивного показника психологічного стану постраждалого населення є стан тривожності. Ця домінанта психологічного стану здоров’я населення забруднених” територій має певні вікові особливості: більш значна в опитаних у віці 1829 і 5069 років, ніж у 3049 років. В осіб у віці 1829 років стан тривожності зумовлений соціальною дисфункцією, у віці 5069 років психосоматичними розладами. До умов проживання в зоні добровільного відселення краще адаптувався тип людей, схильний до інтернальності в міжособистісних стосунках (зона суб'єктивної проекції відповідальності за події, що відбуваються з індивідом, на внутрішній особистісний простір). Однак інтернальність у відношенні до службової діяльності в осіб 1829 років (пов’язана з відсутністю можливості трудитися з повною віддачею) і інтернальність в сприйнятті невдач і сімейно-подружніх відносин в осіб 5069 років (пов’язана зі схильністю брати на себе відповідальність за невдачі) підсилюють їхнє бажання виїхати в "чисту" зону.
11. Згідно з отриманими результатами вікової динаміки показників функціонування серцево-судинної, нервово-м'язової і дихальної систем виявлено функціональну домінанту, що характеризує чутливість людей окремих вікових періодів до несприятливих факторів довкілля. На тлі неухильного зниження з віком показників нервово-м'язової і дихальної систем вікові зміни запропонованого інтегрованого показника серцево-судинної системи (ССС) мають хвилеподібний характер, як у чоловіків, так і у жінок. Максимальне зниження діяльності ССС, що відповідає підвищеному рівню функціональної напруги, у чоловіків спостерігається у віці 5059 років, у жінок у 6069 років.
12. Сформульовано основні принципи системи оцінки стану здоров’я людини за умов дії несприятливих факторів навколишнього середовища і на їх основі науково обґрунтовано структуру системи заходів первинної медичної і соціальної профілактики на індивідуальному рівні. Розроблені способи діагностики функціональних резервів організму людини й її стрес-стійкості та заходи первинної профілактики щодо підвищення санітарної культури, формування активного способу життя, проектування індивідуального трудового алгоритму впроваджено у педагогічний, науково-методичний процес, у лікувально-профілактичну та санітарно-просвітню роботу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Murray C.J.L. The global burden of disease: a comprehensive assessment of mortality and disability from disease, injuries and risk factors in 1990 and projected to 2020 / C.J.L. Murray, A.D. Lopez // Global Burden of Disease and Injury Series. Boston: Harvard University Press, 1996. Vol. 1. P. 35.
2. Рачинский А.И. Психокоррекция эмоциональных расстройств у больных инфарктом миокарда как один из методов оптимизации реабилитационного процесса / А.И. Рачинский, Н.А. Лепехина, М.В. Архипов // Госпитальный вестник. 2003. № 1. С. 4345.
3. Капранов С.В. Влияние фактора курения на распространенность хронических заболеваний у населения промышленного города / С.В. Капранов // Динаміка наукових досліджень 2003: матеріали ІІ міжн. наук.-практ. конф., Дніпропетровськ, 20-27 жовтня 2003 р.: тези доповідей. Дніпропетровськ, 2003. С. 4951.
4. Капранов С.В. Вплив активного і пасивного” паління на емоційний стан і розумову працездатність старшокласників / С.В. Капранов, Т.С. Капранова // Довкілля та здоров’я. 2005. № 1. С. 1922.
5. Конституція України // Основні чинні кодекси і закони України. К.: Махаон, 2003. С. 329345.
6. Огляд стану забруднення атмосферного повітря і здійснення державного контролю за його охороною в Україні за 1992 рік. Держкомітет України по гідрометеорології, 1993. 64 с.
7. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні у 1998 році. Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України. Київ: Вид. Укр. трансп. унів. 1999. 162 с.
8. Черниченко И.А. Научные основы гигиенического нормирования химических канцерогенов при комплексном и комбинированном поступлении в организм: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора мед. наук./ И.А. Черниченко. Киев, 1991. 41 с.
9. Статистичний щорічник України за 2003 рік // За ред. О.Г. Осауленка. К.: Консультант, 2004. 632 с.
10. Статистичний щорічник України на 2005 рік // За ред. О.Г. Осауленка. К.: Консультант, 2006. 576 с.
11. Україна у цифрах у 2006 році // За ред. О.Г. Осауленка. К.: Консультант, 2007. 240 с.
12. 15 лет Чернобыльской катастрофы. Опыт преодоления // Национальный доклад Украины. К.: Чернобыльинтеринформ, 2001. 148 с.
13. Донець М.П. Дозові навантаження та стан здоров’я населення найбільш уражених районів Чернігівської області після Чорнобильської катастрофи / М.П. Донець // Довкілля та здоров’я. 2005. № 1. С. 4446.
14. Иванюта Л.И. Влияние факторов окружающей среды на генеративную систему женщин с бесплодием / Л.И. Иванюта, А.Е. Дубчак // Межд. журн. радиационной медицины. 2001. № 1-2. С.199200.
15. Крыжановская М.В. Еще о целесообразности сотрудничества гигиенистов с экологами и концептуальном подходе к толкованию результатов системных эпидемиологических исследований / М.В. Крыжановская, А.Н. Каракашян // Довкілля та здоров’я. 1997. № 2. С. 1415.
16. Геник-Березовська С.О. Контроль за репродуктивним здоров’ям сімей з мутагенним навантаженням після Чорнобильської катастрофи / С.О. Геник-Березовська, Ю.Й. Гаврилюк // Межд. журн. радиационной медицины. 2001. № 1-2. С.177178.
17. Ильин Л.А. Низкие уровни излучения, здоровье, Чернобыльский синдром / Л.А. Ильин, Ю.С. Рябухин, С.П. Ярмоненко // Там же. С. 201202.
18. Стан демографічних процесів на територіях України, що зазнали впливу радіоактивних викидів внаслідок аварії на Чорнобильській атомній електростанції: народжуваність (1996-1998). Статистично-аналітичний довідник. Вип. 3. К.: НЦРМ АМН України, 2000. 43 с.
19. Dressler W.W. Culture and the risk of disease / W.W. Dressler // Br. Med. Bull. 2004. Vol. 69, № 19. P. 21-31.
20. Павлов И.П. Полное собрание сочинений. Том 3. Книга 2 / И.П. Павлов. М.-Л.: Изд-во АН СССР, 1951. 439 с.
21. Ильин Е.П. Изучение физиологической природы свойства силы нервной системы по возбуждению / Е.П. Ильин // Вопросы психологии. 1979. № 2. С. 78.
22. Равич-Щербо И.В. Первые итоги исследования свойств нервной системы близнецовым методом / И.В. Равич-Щербо // В кн.: Психология и психофизиология индивидуальных различий. М.: Педагогика, 1977. С. 8998.
23. Теплов Б.М. Психофизиология индивидуальных различий. Избранные труды: в 2 т. / Б.М. Теплов. М.: Педагогика, 1985. 685 с.
24. Коркушко О. Коррекция стрессовых реакций сердечно-сосудистой системы у людей пожилого возраста: современные подходы/ О. Коркушко, В. Шатило, Ю. Ярошенко // Doctor. Журнал для практикующих врачей. 2002. № 5. С. 1417.
25. Грэй Д.А. Сила нервной системы, интроверсия, экстраверсия, условные рефлексы и реакция активации / Д.А. Грэй // Вопросы психологии. 1968. - № 3. С. 7789.
26. Ильин Е.П. Методологические аспекты изучения связи свойств нервной системы и темперамента с особенностями поведения и эффективностью деятельности / Е.П. Ильин // Теория и практика физической культуры. 1982. № 10. С. 4649.
27. Ильин Е.П. Мотивация и мотивы / Е.П. Ильин. СПб.: Питер, 2002. 512 с.
28. Небылицын В.Д. Психофизиологические исследования индивидуальных различий / В.Д. Небылицын. М.: Наука, 1976. 336 с.
29. Небылицын В.Д. Темперамент / В.Д. Небылицын // В кн.: Психология индивидуальных различий. М.: Изд-во МГУ, 1982. С. 153159.
30. Русалов В.М. О природе темперамента и его месте в структуре индивидуальных свойств человека / В.М. Русалов // Вопросы психологии. 1985. № 1. С. 1933.
31. Русалов В.М. Темперамент и интеллект: общие и специальные факторы развития / В.М. Русалов, С.И. Дудин // Психол. журн. 1995. 16, № 5. С. 1223.
32. Eysenk H.J. Biological dimensions in personality / H.J. Eysenk // L.A. Pervin (ed.). Handbook of Personality. Theory and Research. N.-Y.-London: The Guilford Press, 1990. P. 244276.
33. Леонова А. На грани стресса / А. Леонова, Д. Костикова // В мире науки. Психология. 2004. № 10. С. 313.
34. Миндлин Я.С. Больные хроническими заболеваниями: образ жизни, состояние здоровья, профилактика и организация медицинской помощи / Я.С. Миндлин, А.А. Калмыков, А.В. Утенков. М.: Медицина, 1991. 208 с.
35. Коваленко В.М. Проблеми здоров’я та оптимізації медичної допомоги населенню України / В.М. Коваленко, Б.П. Криштопа, В.М. Корнацький. К.: Ін-т кардіології, 2002. 202 с.
36. Здоровье 21: Основы политики достижения здоровья для всех в Европейском регионе ВОЗ. Копенгаген: ВОЗ, Евр. рег. Бюро, 1999. 310 с.
37. Фролькис В.В. Старение: воспоминание о будущем / В.В. Фролькис // Лікування та діагностика. 1998. № 1. С. 1423.
38. Christensen К. The quest for genetic determinants of human longevity: challenges and insights / К. Christensen, T.E. Johnson, J.W. Vaupel // Nature Reviews. 2006. Vol. 7. P. 436448.
39. Проблема ризику в медико-екологічній безпеці (огляд літератури) / А.М. Сердюк, А.Б. Качинський, І.О. Черніченко, Є.П. Буравльов // Журнал АМН України. 2003. № 4. С. 768779.
40. Лось И.П. Ограничение облучения человека техногенно-усиленными источниками природного происхождения / И.П. Лось, Т.А. Павленко // Довкілля та здоров’я. 2003. № 1. С. 4954.
41. Сердюк А.М. Медико-екологічні передумови демографічної кризи в Україні та шляхи їх подолання / А.М. Сердюк // Журнал АМН України. 2007. № 3. С. 486502.
42. Крыжановская В.В. Физиолого-гигиеническая характеристика профессиональной работоспособности / В.В. Крыжановская // Условия жизни и пожилой человек. М.: Медицина, 1978. С. 4591.
43. Кундиев Ю.И. Структурный анализ формирования здоровья населения Украины в экологически неблагоприятных условиях / Ю.И. Кундиев, А.М. Нагорная, В.В. Кальниш // Журнал АМН України. 2003. № 1. С. 93104.
44. Кундієв Ю.І. Професійне здоров’я в Україні та шляхи його покращення / Ю.І. Кундієв, А.М. Нагорна, В.І. Чернюк // Журнал АМН України. 2007. № 3. С. 464475.
45. Кундієв Ю.І. Оцінка експозиції виробничими канцерогенними агентами працюючого населення України та захворюваність на професійний рак” / Ю.І. Кундієв, А.М. Нагорна, Д.В. Варивончик // Журнал АМН України. 2007. № 4. С. 717733.
46. Сачук Н.Н. Здоровье и условия жизни долгожителей / Н.Н. Сачук // Образ жизни и старение человека. М.: Медицина, 1966. С. 218260.
47. Сачук Н.Н. Социальная среда и активное долголетие / Н.Н. Сачук // Условия жизни и пожилой человек. М.: Медицина, 1978. С. 196261.
48. Нагорна А.М. Соціально-економічні детермінанти здоров’я населення України (огляд літератури і власних досліджень) / А.М. Нагорна // Журнал АМН України. 2003. № 2. С. 325345.
49. Теплов Б.М. Типологические свойства нервной системы и их значение для психологии / Б.М. Теплов // Философские вопросы физиологии высшей нервной деятельности и психологии. М.: Наука, 1963. С. 475498.
50. Долгожители: Нейрофизиологические аспекты / Н.Б. Маньковский, А.Я. Минц, С.М. Кузнецова, Р.П. Белоног. Л.: Наука, 1985. 160 с.
51. Єна А.І. Система професійного психофізіологічного відбору працівників, які виконують роботи підвищеної небезпеки: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора мед. наук./ А.І. Єна. Київ, 2004. 40 с.
52. Охромий Г.В. Психофизиологические критерии эффективности реабилитации лиц, перенесших острый инфаркт миокарда / Г.В. Охромий // Журн. АМН України. 2006. 12, № 2. С. 392402.
53. Войтенко В.П. Здоровье здоровых / В.П. Войтенко. К.: Здоров’я, 1991. 248 c.
54. Мазурин Ю.В. Гомеостатический потенциал и биологический возраст человека / Ю.В. Мазурин, В.А. Пономаренко, Г.П. Ступаков. М.: Медицина, 1991. 45 c.
55. Плачинда Ю.И. Способ определения жизнеспособности и прогнозирования предстоящей продолжительности жизни человека / Ю.И. Плачинда, А.И. Нягу // Пробл. старения и долголетия. 2002. 11, № 2. С. 133139.
56. Белозерова Л.М. Оценка биологического возраста по эхокардиографии / Л.М. Белозерова // Успехи геронтологии. 2006. Вып. 19. С. 9092.
57. Кундиев Ю.И. Химическая безопасность в Украине / Ю.И. Кундиев, И.М. Трахтенберг. К.: Авиценна, 2007. 71 с.
58. El-Hougeiri N. Correlation of indoor-outdoor air quality in urban areas / N. El-Hougeiri, M. El Fadel // Indoor Built Env. 2004. № 13. P. 421431.
59. Мережкіна Н.В. Еколого-гігієнічна оцінка стану забруднення автотранспортом атмосферного повітря м. Києва / Н.В. Мережкіна // Довкілля та здоров’я. 2005. № 1. С. 4851.
60. Киреева И.С. Гигиенические основы охраны атмосферного воздуха от загрязнения канцерогенными полициклическими ароматическими углеводородами: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора мед. наук / И.С. Киреева. К., 1987. 44 с.
61. Пинигин М.А. Гигиенические основы оценки степени загрязнения атмосферного воздуха / М.А. Пинигин // Гигиена и сан. 1993. № 7. С. 4-8.
62. Горовая А.И. Оценка влияния загрязнения окружающей среды на заболеваемость кожи и подкожной клетчатки населения Украины / А.И. Горовая, И.А. Алпатова // Довкілля та здоров’я. 2002. № 2. С. 1418.
63. Ревич Б.А. Химические элементы в волосах человека как индикатор воздействия загрязнения производственной и окружающей среды / Б.А. Ревич // Гигиена и санитария. 1990. № 3. С. 5559.
64. Даутов Ф.Ф. Влияние факторов окружающей среды на физическое развитие детей дошкольного возраста / Ф.Ф. Даутов, А.И. Лысенко, А.Х. Яруллин // Гигиена и санитария. 2000. № 6. С. 4952.
65. Community-based randomized double-blind study of gastrointestinal effects and copper exposure in drinking water / M. Araya, M. Olivares, F. Pizarro et al. // Env. Hlth Perspectives. 2004. Vol. 112, № 10. P. 10681073.
66. Мудрый И.В. О влиянии минерального состава питьевой воды на здоровье населения (обзор) / И.В. Мудрый // Гигиена и санитария. 1999. № 5. С. 1518.
67. Spatial analysis of the relationship between mortality from cardiovascular and cerebrovascular disease and drinking water hardness / J. Ferrandiz, J.J. Abellan, V. Gomez-Rubio et al. // Env. Hlth Perspectives. 2004. Vol. 112, № 9. P. 10371044.
68. Добровольский Л.А. Современные представления о влиянии низких уровней тяжелых металлов на иммунную и другие системы / Л.А. Добровольский, И.Г. Белашова, Е.Л. Радванская // Довкілля та здоров’я . 2005. № 2. С. 7378.
69. Nin S. Neurobehavior functions serum prolactine and plasma rennin activity of manganese exposed workers / S. Nin, H. Shuchang, W. Sheng // Immunopathol. Pharmacol. 2004. Vol. 17, № 2. P. 1724.
70. Salsano F. Immune effect of nickel / F. Salsano, C. Francia, I. Roumpedaki // Immunopathol. Pharmacol. 2004. Vol. 17, № 2. P. 6370.
71. Di Giampaolo L. In vitro” comparative immune effects of different titanium compounds / L. Di Giampaolo, M. Di Gioaccino, J. Ponti // Immunopathol. Pharmacol. 2004. Vol. 17, № 2. P. 115122.
72. Hirokawa K. Animal models and possible human application of immunological restoration in the elderly / K. Hirokawa, M. Utsuyama // Mech. Ageing Dev. 2002. 123. P. 10551063.
73. Ucmura K. The frail elderly: role of dendritic cells in the susceptibility of infection / K. Ucmura, C. Castles, T. Makinodan // Mech. Ageing Dev. 2002. 123. P. 955962.
74. Мультифакторіальні захворювання: захворюваність і поширеність бронхіальної астми в регіонах із забрудненням атмосферного повітря / Е.М. Омельченко, С.С. Карташова, О.К. Магас, О.І. Тимченко // Гігієна населених міст: Зб. наук. пр. 2002. Вип. 40. С. 279283.
75. Particulate air pollution as a predictor of mortality in a prospective study of U.S. adults / C.A. Pore, M.J. Thun, M.M. Namboodiri et al. // Respir. Crit. Care Med. 1995. Vol. 151. P. 669674.
76. Matt-analysis and dose response functions of air pollution respirator effects / D. Zmirov, F. Balducci, J. Dechenaux et al. // Rev. Epidemiol. Sante Publique. 1997. Vol. 45. P. 293304.
77. Davis J.M. Lead and Child Development / J.M. Davis, D.J. Svendsgard // Nature. 1987. Vol. 329. P. 297300.
78. Зайцева Н.В. Влияние на здоровье населения выбросов свинца автотранспортом / Н.В. Зайцева, Т.И. Тырикина, М.А. Землянова // Гигиена и санитария. 1999. № 3. С. 35.
79. Лихолат О.А. Вплив важків металів на розвиток бронхолегеневої патології у мешканців великого промислового міста / О.А. Лихолат, Т.В. Ананьєва // Довкілля та здоров’я. 2005. № 1. С. 5660.
80. Sunyer J. Urban air pollution and chronic obstructive pulmonary disease: a review / J. Sunyer // Eur. Respir. 2001. Vol. 17. P. 10241033.
81. Черниченко І.О. Динаміка показників ризику, зумовлених забрудненням повітряного середовища міста / І.О. Черниченко, О.М. Литвиченко // Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України: наук.-практ. конф., Київ, 7-8 вересня 2006 р.: тези доповідей. К., 2006. С. 1011.
82. Гігієнічні проблеми шумового забруднення в сучасному житловому будівництві / В.Я. Акіменко, Ж.І. Чорна, П.В. Семашко, О.В. Шумак // Там же. С. 2021.
83. The effect of low frequency noise on human mental performance / M. Pawlaczyk-Luszezynska, A. Dudarewicz, M. Waszkowska et al. // Med. Pr. 2004. Vol. 55, № 1. P. 6374.
84. Акіменко В.Я. Шум побутових електричних машин та приладів як потенційний фактор впливу на вегетативну регуляцію серцево-судинної системи людини / В.Я. Акіменко, Л.О. Андрійчук, П.В. Семашко // Довкілля та здоров’я. 2000. № 1. С. 6264.
85. Selye H. Stress and disease / H. Selye // Science. 1955. 122. P. 625631.
86. Effect of road noise on the central nervous system / L. Bergamini, B. Bergamasco, P. Benna et al. // International Congress on Man and Noise, 7-10 June 1975 y. Turin: Minerva Medica, 1976. P. 142156.
87.