ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ВПЛИВУ ШКІДЛИВИХ ВИКИДІВ ТЕПЛОЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ НА ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ Й ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАХОДІВ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
Донецький національний медичний університет ім. М. Горького

На правах рукопису

Жданов Володимир Васильович
УДК 577.4:621.311(477.61)

ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ВПЛИВУ ШКІДЛИВИХ ВИКИДІВ ТЕПЛОЕЛЕКТРОСТАНЦІЙ НА ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ Й ОБҐРУНТУВАННЯ ПРОФІЛАКТИЧНИХ ЗАХОДІВ

14.02.01 − гігієна та професійна патологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник
Єрмаченко Олександр Борисович
доктор медичних наук, професор

Донецьк − 2008

ЗМІСТ
Стор.
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ................4
ВСТУП..5
РОЗДІЛ 1. СТАН НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА В РАЙОНІ РОЗМІЩЕННЯ ПІДПРИЄМСТВ ТЕПЛОЕНЕРГЕТИКИ (огляд літератури)....12
1.1. Пил промислового походження як забруднювач атмосферного
повітря населених пунктів........12
1.2. Вплив складного за хімічним вмістом пилу на імунний статус
населення........21
1.3. Вплив пилу складного хімічного вмісту на здоров'я населення....24
РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ Й МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ..........33
РОЗДІЛ 3. ЕКОЛОГО-ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА СТАНУ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА В РАЙОНІ ВИКИДІВ ЛУГАНСЬКОЇ ТЕПЛОЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ..........43
3.1. Метеорологічні умови й санітарно-топографічна характеристика району розташування теплоелектростанції......................................43
3.2. Санітарно-гігієнічна характеристика технологічних процесів виробництва електроенергії на теплоелектростанціях, що працюють на твердому паливі..........47
3.3 Гігієнічна характеристика стану навколишнього середовища в районі розміщення Луганської теплоелектростанції.........52
РОЗДІЛ 4. ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА НАГРОМАДЖЕННЯ МЕТАЛІВ У БІОЛОГІЧНИХ СЕРЕДОВИЩАХ ДІТЕЙ, ЩО ПРОЖИВАЮТЬ У ЗОНІ ВПЛИВУ ВИКИДІВ ЛУГАНСЬКОЇ ТЕПЛОЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ......75
РОЗДІЛ 5. ДОСЛІДЖЕННЯ ЗАГАЛЬНОГО Й МІСЦЕВОГО ІМУНІТЕТУ ПРИ ВПЛИВІ ПИЛУ ВУГІЛЬНОЇ ЗОЛИ ТЕПЛОЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ...............81
5.1. Вплив пилу вугільної золи на імунологічні показники білих щурів
при хронічному інгаляційному впливі................81
5.2. Стан показників імунітету в дітей, що проживають у районі впливу викидів теплоелектростанції..........................91
РОЗДІЛ 6. ВПЛИВ ВИКИДІВ ЛУГАНСЬКОЇ ТЕПЛОЕЛЕКТРОСТАНЦІЇ НА ЗДОРОВ'Я НАСЕЛЕННЯ.......................111
6.1. Порівняльна характеристика захворюваності населення, що проживає
у зоні забруднення атмосферного повітря викидами Луганської теплоелектростанції....................................................................................................111
6.2. Деякі особливості поширення окремих класів хвороб серед населення, що проживає в зоні впливу викидів Луганської теплоелектростанції.........................115
6.3. Оцінка аерогенного ризику впливу викидів теплоелектростанції на
здоров'я населення......................................................................................................134
РОЗДІЛ 7. АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ...144
ГІГІЄНІЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ Й ОЗДОРОВЧІ ЗАХОДИ......152
ВИСНОВКИ....156
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ......159
ДОДАТКИ....................................................180
ДОДАТОК А. Акти впровадження............181
ДОДАТОК Б. Захворюваність населення м. Щастя і населеного пункту
Станично-Луганське....................................188

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

БІ бактерицидний індекс
ГДК гранично допустима концентрація
ГДКм.р. − гранично допустима концентрація максимально разова
ГДКс.д. − гранично допустима концентрація середньодобова
IgA імуноглобулін А
IgM − імуноглобулін М
IgG − імуноглобулін G
СГМ − соціально-гігієнічний моніторинг
S. aureus − стафілокок золотистий
sIgA − секреторний імуноглобулін А
ТЕС теплоелектростанція
∑ПЗ − сумарний показник забруднення
∑Гдз − сумарне гранично допустиме забруднення

ВСТУП

Актуальність теми. Науковою основою системи державних профілактичних заходів, спрямованих на збереження й зміцнення здоров'я населення, є гігієнічна оцінка й прогноз впливу навколишнього середовища на рівні захворюваності населення [1, 2]. Дослідження, виконані як у нашій країні, так і за рубежем, свідчать про безперервно зростаючий «техногенний прес» на організм людини, що пов'язано з антропогенним забрудненням навколишнього середовища, і найбільш відчутно проявляється в промислових регіонах [3, 4, 5].
Так, збільшення обсягу виробництва електроенергії пов’язано з широким використанням її в різних галузях народного господарства. Технологічні ж процеси одержання електроенергії сполучені з інтенсивним пилогазоутворенням, що, в свою чергу, обумовлює імовірність найрізноманітніших шляхів надходження завислих речовин у навколишнє середовище й контакт людини з ними [6, 7, 8, 9].
Через брак інформації про підприємства з виробництва електроенергії як джерела забруднення навколишнього середовища, а також про кількість викидів найважливішими промисловими підприємствами, обмежується, а то й унеможливлюється розробка оздоровчих заходів на стадії попереджувального й поточного санітарного нагляду [10].
Пріоритет у рішенні цієї складної й багатоаспектної проблеми належить медико-біологічним дослідженням з профілактики можливих несприятливих впливів на середовище буття людини, як найважливішому системоутворюючому чиннику у здійсненні загальнодержавних заходів із охорони навколишнього середовища [11].
Для попередження та усунення негативних наслідків забруднення повітряного басейну населених пунктів необхідне проведення досліджень, спрямованих на вивчення фактичного забруднення атмосферного повітря, оцінку біологічної дії та обґрунтування Держстандартів, гігієнічних нормативів, регламентів, санітарних правил, що є науковою основою проведення оздоровчих і профілактичних заходів, спрямованих на санітарну охорону атмосферного повітря [12, 13].
Відомо, що класифікація пилу за походженням й токсичністю в розділі гігієни праці безпосередньо підводить до питання про значення її хімічного складу для оцінки характеру й ступеня впливу на організм. У той же час в умовах великого населеного пункту, де атмосферне повітря забруднюється викидами не одного, а багатьох промислових підприємств, хімічний склад атмосферного пилу надзвичайно складний і різноманітний. Останнє обумовлено ще й тим, що вміст в атмосферному повітрі газових компонентів промислових викидів викликає зміни фізико-хімічних властивостей пилу, у тому числі й сорбційну здатність щодо газів [14, 15].
Пил, модифікований хімічними речовинами, чинить більш виражений несприятливий вплив на організм [16]. Складний і різнорідний хімічний склад пилу в повітряному басейні населених пунктів, а також присутність у ньому газів, здатних змінювати фізико-хімічні властивості аерозолів, змушує гігієністів шукати інші підходи до медико-біологічної оцінки завислих речовин складного хімічного складу [17]. У проведених раніше дослідженнях [18 - 22] розглядався, в основному, вплив пилу (завислих речовин) лише на окремі показники здоров'я й не проводилася комплексна оцінка цього впливу.
При встановленні кількісних зв'язків між рівнем забруднення атмосферного повітря й захворюваністю населення не враховувалося сумарне забруднення пилом і супутніми речовинами, що містяться у викидах, що не відбиває реального забруднення повітря в районах розміщення підприємств теплоенергетики.
Дослідження, виконані за останні роки, довели наявність кількісного зв'язку між рівнями реального інгаляційного хімічного навантаження й станом здоров'я населення [23, 24, 25]. Необхідність подальшої розробки проблеми профілактики потенційної небезпеки впливу хімічних речовин, що входять до складу промислових викидів теплоелектростанцій (ТЕС), на організм людини все ж таки залишається досить актуальною.
Таким чином, з огляду вищевикладеного та перспективи зростання виробництва електроенергії вочевидь постала необхідність проведення комплексного дослідження підприємств теплоенергетики щодо оцінки впливу викидів (пилу вугільної золи) на захворюваність населення й розробки санітарно-гігієнічних заходів, спрямованих на профілактику забруднення повітряного басейну в районах розміщення теплоелектростанцій.
Особливої уваги потребує вивчення закономірностей просторово-часового поширення пилу золи в умовах населених пунктів, оскільки ще не розроблено уніфіковані методи визначення пилу в атмосферному повітрі, яке характеризується складною хімічною будовою. Залишається не вивченим вплив модифікованого газами пилу на здоров'я населення, що, з одного боку, унеможливлює розкриття його етіологічної ролі в розвитку підвищеної захворюваності, а з іншого розробку гігієнічних критеріїв оцінки ступеня його небезпеки.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалася на кафедрі гігієни ФІПО Донецького національного медичного університету ім. М.Горького і була фрагментом науково-дослідницької роботи „Виявлення специфічних зв'язків між конкретними сполученнями факторів, що впливають на організм, і певними групами нозологічних форм захворювань серед населення промислових регіонів” (шифр роботи МК 05.08.12, № державної реєстрації 0104U010579). Автор був співвиконавцем НДР і безпосередньо вивчав стан здоров'я населення, що мешкає в зоні впливу атмосферних викидів Луганської теплоелектростанції (ТЕС), а також стан навколишнього середовища.
Тему дисертації та наукового керівника затверджено на засіданні Вченої ради Донецького державного медичного університету ім. М. горького від 22 лютого 2007 року, протокол №3.
Мета дослідження: наукове обґрунтування системи санітарно-гігієнічного контролю за викидами теплоелектростанції, спрямованої на збереження й зміцнення здоров'я населення.
Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити такі завдання:
1. Дати гігієнічну оцінку технологічному процесові виробництва електроенергії на теплоелектростанціях і стану навколишнього середовища в районах їх розміщення.
2. Вивчити вплив пилу вугільної золи на накопичення металів у біологічних середовищах дітей.
3. Дослідити стан місцевого й загального імунітету дітей при аерогенному навантаженні пилом вугільної золи.
4. Оцінити показники здоров'я населення й визначити рівні ризику впливу пилу вугільної золи на формування захворюваності.
5. Розробити основні профілактичні заходи, спрямовані на зниження техногенного забруднення навколишнього середовища й ризику порушення здоров'я населення.
Об'єкт дослідження: вплив пилу вугільної золи ТЕС на здоров'я населення промислового міста.
Предмет дослідження: пил вугільної золи, важкі метали в об'єктах навколишнього середовища й біологічних середовищах (волосся й сеча), показники загального й місцевого імунітету, захворюваність населення.
Методи дослідження: гігієнічні − для оцінки екологічних факторів, імунологічні − для діагностики ранніх змін у стані здоров'я людини, що виникають під впливом несприятливих чинників, епідеміологічні й математико-статистичні − для оцінки рівня захворюваності і обробки результатів дослідження.

Наукова новизна одержаних результатів. Вперше надано комплексну гігієнічну оцінку викидів теплоелектростанції на основі порівняльної оцінки фізико-хімічних властивостей пилу, газів, їх біологічної дії, визначення ризиків для здоров'я й обґрунтування комплексу профілактичних заходів, спрямованих на збереження й зміцнення здоров'я населення. Встановлено закономірності формування захворюваності населення при інгаляційному впливі багатокомпонентного модифікованого газами пилу, що міститься в промислових викидах теплоелектростанції. Обґрунтовано прогнозні моделі, які характеризують кількісну залежність між рівнями захворюваності й концентрацією пилу в повітряному басейні.
Встановлено якісний і кількісний зв'язок між ступенем забруднення атмосферного повітря й показниками загального і місцевого імунітету, а також виявлено особливості накопичення металів у біологічних середовищах (сеча й волосся) дітей, котрі проживають в умовах з різним ступенем аерогенного хімічного навантаження. Уперше науково обґрунтовано систему санітарно-гігієнічного контролю за підприємствами теплоенергетики.
Практичне значення одержаних результатів роботи полягає у формуванні системи пріоритетних чинників і речовин, що справляють основний вплив на стан здоров'я населення, і відтак, роблять найбільший внесок у потенційний ризик негативного впливу чинників навколишнього середовища. Запропоновані рекомендації дозволяють координувати діяльність з охорони атмосферного повітря, водних об'єктів, ґрунту й навколишнього середовища в цілому з урахуванням ризику багатокомпонентного впливу хімічних забруднень підприємств теплоенергетики.
Запропоновано форми й алгоритм соціально-гігієнічного моніторингу міського середовища й керування екологічним ризиком на основі встановлення зв'язків і залежностей між забрудненням навколишнього середовища й станом здоров'я населення. Розроблені рекомендації з оптимізації середовища буття й забезпечення санітарно-епідеміологічного благополуччя ввійшли до регіональної програми «Здоров'я населення Луганської області».
Результати досліджень, представлені у вигляді аналітичного матеріалу для державної доповіді «Санітарно-епідеміологічна обстановка в Україні», впроваджені в практичну діяльність виконавчого комітету Щастинської міської ради Жовтневого району м. Луганська (акт впровадження № 653 від 25.02.2008р.), Луганської обласної санепідстанції (акт впровадження № 1/1531 від 03.04.2008р.), Луганської теплоелектростанції Східенерго” (акт впровадження № 6150/02.1 від 24.04.2008р.). Отримані дані лягли в основу розробки концепції генплану забудови м. Луганська на період до 2020 р. (акт впровадження від 20.03.2008р.). Матеріали досліджень використовуються в навчальному процесі на кафедрах гігієни та екології Донецького національного медичного університету ім. М. Горького (акт впровадження від 15.05.2008) та Луганського державного медичного університету (акт впровадження від 15.05.2008).
Особистий внесок здобувача. Автором здійснено аналітичний огляд літератури з теми дисертації, патентно-інформаційний пошук, визначено мету й завдання роботи, самостійно й у повному обсязі зібрано й оброблено первинний матеріал, проведено дослідження з оцінки стану здоров'я населення й навколишнього середовища в районі впливу викидів теплоелектростанції, проведено аналіз та узагальнення отриманих результатів. Вибір і обґрунтування методів математико-статистичної обробки первинного матеріалу, сама статистична обробка, аналіз і оформлення результатів роботи виконані власне здобувачем. Дисертантом не були використані результати та ідеї співавторів публікацій.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертації оприлюднено й обговорено на науково-практичній конференції «Актуальні питання гігієни й екологічної безпеки» (Київ, 2006); науково-практичній конференції «Гігієнічні й соціально-психологічні аспекти моніторингу здоров'я школярів» (Харків, 2006); II Міжнародній науково-практичній конференції «Екологічна безпека: проблеми й шляхи рішення» (Донецьк, 2006); науково-практичній конференції з міжнародною участю «Актуальні проблеми медицини праці» (Донецьк, 2006); ІІ Національному конгресі з імунології, алергології та імунореабілітації (Київ-Миргород, 2007), VIII міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні проблеми токсикології. Безпека життєдіяльності людини» (Київ, 2007); науково-практичній конференції «Збереження здоров'я населення урбанізованих територій: наукові й практичні аспекти впливу чинників навколишнього середовища» (Дніпропетровськ, 2007); науково-практичній конференції «Актуальні питання гігієни й екологічної безпеки України» (Київ, 2007); Всеукраїнській науково-практичній конференції Екологія міст та рекреаційних зон” (Одеса, 2008), III міжнародному симпозіумі Методи хімічного аналізу” (Севастополь, 2008), Всеукраїнській науково-практичній конференції з міжнародною участю «Актуальні питання медицини праці й промислової екології» (Донецьк, 2008).
Публікації. За матеріалами дисертації опубліковано 20 наукових праць, з яких 7 статей у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України, 13 є тезами конференцій.
Структура й обсяг роботи. Дисертаційна робота викладена на 200 сторінках комп'ютерного тексту та складається зі вступу, 7 розділів, гігієнічних рекомендацій й оздоровчих заходів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Робота містить 51 таблицю на 36 сторінках, 18 рисунків, розміщених на 11 сторінках. Список використаних джерел включає 199 джерел, із них 166 кирилицею і 33 латиницею, викладений на 21 сторінці.

Список литературы

ВИСНОВКИ

1. У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове рішення завдання щодо наукового обґрунтування системи санітарно-гігієнічного контролю, спрямованої на зниження шкідливого впливу викидів ТЕС на здоров'я населення. Доведено значущість впливу фізико-хімічних властивостей пилу вугільної золи теплоелектростанцій і просторово-часових параметрів поширення її у повітряному басейні на організм людини та тварин, визначено ризики для здоров'я населення.
2. Підприємства теплоенергетики, технологічні процеси яких пов'язані з дезінтеграцією й спалюванням вугілля, у зв'язку з недостатньо ефективним очищенням технологічних викидів є потужними джерелами забруднення повітряного басейну. Максимально разові концентрації пилу вугільної золи перевищували ГДКм.р. на відстані до 3000 м в 1,9, (3000 - 10000) м в 1,6 раза. Відсоток проб понад норматив склав відповідно 42,0 % і 33,0 %. Середньодобові концентрації на зазначених відстанях перевищували ГДКс.д. в 3,6 - 2,6 раза. Відмінності між концентраціями забруднювачів в атмосфері в холодний і теплий період досягали 1,4 раза. Розподіл концентрацій пилу відповідно кумулятивних частот показав, що в I-й зоні в ділянці високих і небезпечних рівнів реєструвалося 22,0 %, в II-й зоні 8,0 % усіх проб. Кількість пилових часток розміром до 2,0 мкм на відстані до 3000 м становила до 65,2 %, на відстані від 3000 м до 10000 м до 72,6 %.
3. Встановлено, що відсоток проб повітря, у яких перевищено ГДК пилу вугільної золи на відстані більше 3000 м становив 17,3 % - 31,4 %, а вміст металів був вище ГДК в 1,5 - 2,1 раза. Взаємозв'язок між кількістю металів в атмосфері й ґрунті становив r = 0,69, ґрунті й сніжному покриву r = 0,63, атмосферному повітрі й рослинах (сосна й тополя) r = 0,70 і r = 0,87, ґрунті й рослинах r = 0,68 і r = 0,79.
4. Встановлено що, у волоссі дітей, які проживають в I зоні рівні накопичення металів (кадмію, міді, марганцю, свинцю й цинку) більш ніж вдвічі вище контролю. У сечі дітей найбільш високі концентрації були характерні для міді в 10,7 раза, марганцю в 9,1 раза, нікелю − в 3,7 раза, свинцю − в 2,4 раза вище, ніж у контролі. Виявлено кореляційну залежність між умістом металів у повітрі й накопиченням їх у волоссі і в сечі дітей (цинк r = 0,76 і 0,85; хром r = 0,69 і r = 0,72; марганець r = 0,62 і r = 0,72; кадмій r = 0,55 і r = 0,68).
5. Вплив пилу теплоелектростанції на організм дітей супроводжувався накопиченням умовно-патогенної мікрофлори роду Staphilococcus, що вдвічі частіше виявлялася в зіві і в (1,7 - 2,0) рази частіше в тонзиляторній мікрофлорі носа дітей 1-ої і 1-ої2-ої груп у порівнянні з контролем. Основне місце серед представників роду Staphilococcus займав Staphilococcus aureus (р < 0,01). Про зниження бактерицидної активності шкіри в дітей свідчило дворазове достовірне збільшення частки гемолітичних форм у порівнянні з контролем (67,8 % ± 7,1 %; 66,6 % ± 7,0 % проти 28,7 % ± 2,2 %).
6. Відзначено підвищення концентрації імуноглобулінів класу Ig G (р < 0,05) і sIgA (р<0,05) на фоні зниження Ig А (р<0,01). Вміст лізоциму в слині дітей як показника неспецифічного імунітету зріс вдвічі в 1-ій групі і в 1,3 раза в 2-ій групі в порівнянні з контрольними значеннями. Підтверджено залежність між рівнем забруднення атмосфери та рівнем імуноглобулінів (r =0,43- 0,79) і лізоциму слини (r = - 0,44). Встановлено зв'язок між вмістом металів у волоссі і сечі дітей та рівнем лізоциму. Частка впливу металів на концентрацію лізоциму визначається на рівні: для нікелю 64,0 %; свинцю 58,0 %; кадмію 55,0 %.
7. Тривалий інгаляційний вплив пилу вугільної золи на населення в концентраціях, що виявляються в атмосферному повітрі, супроводжується збільшенням загальної захворюваності в 2,1 раза, хвороб органів дихання − 1,9, органів травлення 2,6, хвороб системи кровообігу − 1,6, ендокринної системи, розладів харчування, обміну речовин 3,4 і вроджених аномалій в 1,4 раза в порівнянні з контролем. Темпи зростання показників захворюваності в м. Щастя були більш високими й становили 3,2 % проти 1,7 % у контролі.
8. Статистично значущі коефіцієнти множинної кореляції отримано між концентраціями пилу й захворюваністю на певні нозологічні форми (хвороби органів дихання r = 0,615; хвороби системи кровообігу r = 0,690; уроджені аномалії r = 0,610). Збільшення концентрації на 10 % призводить до зростання хвороб органів дихання на 3,9 %, хвороб кровообігу 2,5 % і уроджених аномалій 3,9 %. Сила впливу пилу вугільної золи на збільшення числа випадків захворювань становила 36,9 %. Показники відносного ризику для тих же захворювань становили 1,9; 1,4 і 3,5.
9. Розроблено і впроваджено комплекс профілактичних заходів щодо зниження дії викидів теплоелектростанцій на об’єкти навколишнього середовища й здоров’я населення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1

Сердюк А.М. Гігієнічні проблеми України на рубежі століть / А.М.Сердюк // Матеріали XIV з’їзду гігієністів України. 2004. Т. 1. С. 30 - 33.

2

Онищенко Г.Г. Влияние состояния окружающей среды на здоровье населения. Нерешенные проблемы и задачи / Г.Г. Онищенко // Гигиена и санитария. 2003. № 1. С. 3 - 13.

3

Влияние загрязненности атмосферного воздуха на здоровье населения в условиях центрального Донбасса / В.И.Агарков, С.В.Грищенко, А.В. Самсонов [и др.] // Питання експеріментальної та клінічної медицини: зб. статей. Донецьк, 2007. Вип. 11, Т. 1. С. 106 - 111.

4

Киреева И.С. Гигиеническая оценка загрязнения атмосферного воздуха промышленных городов Украины для здоровья населения / И.С.Киреева, И.А.Черниченко, О.Н. Литовченко // Гигиена и санитария. 2007. № 1. С. 17-21.

5

Волощенко О.І. До перспективи подальшого обгрунтування безпечного використання синтетичних матеріалів та композицій за продуктами токсичності їх горіння як несприятливих хімічних факторів в середовищі перебування людини / О.І. Волощенко // Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України: зб. тез. доп. К., 2008. Вип. 8. С. 23-24.

6

Гігієнічна оцінка техногенного забруднення повітря міста Дніпродзержинська / Е.А. Деркачов, О.А. Шевченко, Н.І. Врублевська [та ін.] // Довкілля та здоров’я. 2007. № 1. С. 64 - 66.

7

Epidemiological monitoring in the vicinity of a coal-fired power plant / R. Toeplitz, A. Goren, J.R. Goldsmith [ et al.] // Sci. Total. Environ. 1984. Vol. 32. P. 233 -246 .

8

Ильин Л.А. Канцерогенный риск для населения, проживающего в районах размещения тепловых и атомных электростанций / Л.А. Ильин, Н.К. Шандала , М.Н. Савкин // Гигиена и санитария 2002. № 6. С. 11-14.

9

Markandya A. Electricity generation and health / A. Markandya, P. Wilkinson // Lancet. 2007. Vol. 370, № 9591. Р. 979-990.

10

Суржиков Д.В. Оценка рисков для здоровья рабочих теплоэнергетического комплекса от воздействия факторов загрязнения воздуха производственной зоны / Д.В. Суржиков, В.В. Большаков, Е.А. Панаиотти // Общественное здоровье. Гигиена труда. Экология: матер. науч.-практ. конф. с междунар. участ. Новокузнецк, 2004. С. 131 -135.

11

Сердюк А.М. Досягнення та перспективи розвитку державної науково-техничної програми «Екологічна безпека України» / А.М. Сердюк, І.С. Кірєєва, І.О. Черниченко // Довкілля та здоров’я. 2001. № 2 (17). С. 60 -64.

12

Кацнельсон Б.А. Принципы биологической профилактики профессиональной и экологически обусловленной патологии от воздействия неорганических веществ / Б.А. Кацнельсон, Т.Д. Дегтярева, Л.И. Привалова Екатеринбург, 1999. 106 с.

13

К вопросу о гигиеническом нормировании допустимого содержания взвешенных частиц в атмосферном воздухе / В.И.Чибураев, Б.А. Кацнельсон, Н.И. Привалова [и др.] // Медицина труда и промышленная токсикология. 2000. № 3. С. 5-8.

14

Удосконалення методичних підходів та організаційно-методичних документів в галузі прискореного гігієнічного нормування хімічних речовин в атмосферному повітрі населених місць / В.Е. Присяжнюк, В.М. Доценко, О.П. Федоришин [та ін.] // Гігієна населених місць: зб. наук. пр. К., 2004. Вип. 44. С. 37-41.

15

Горбань Л.Н. О точках отсчета в гигеническом регламентировании кварцсодержащих пылей в расчете допустимых и критических пылевых нагрузок / Л.Н. Горбань // Довкілля та здоров’я. 2003. № 4. С. 73-78.

16

Онищенко Г.Г. Городская середа и здоровье человека / Г.Г.Онищенко // Гигиена и санитария. 2007. № 5. С. 3 - 4.

17

Воронин С.А. Организация фракционного мониторинга загрязнения атмосферного воздуха взвешенными веществами / С.А. Воронин, Б.А. Кацнельсон, Е.А. Селезнева // Гигиена и санитария. 2007. № 3. С. 60-63.

18

Ковальчук Т.А. Особливості розвитку злоякісних новоутворювань у працівників вугільної та гірничорудної промисловості з пиловою патологією органів дихання / Т.А. Ковальчук, Р.В. Рубцов, Н.Л. Бондарчук // Довкілля та здоров’я. 2007. № 1. С. 32 - 35.

19

Медико-биологические аспекты изучения влияния пыли сложного состава на показатели здоровья детского населения / А.Б.Ермаченко, А.Е. Галактионов, А.А. Ермаченко [и др.] // Вестник гигиены и эпидемиологии. 1997. Т. 1, № 2. С. 146 - 150.

20

Состояние окружающей среды и ее влияние на развитие патологии органов дыхания у населения, проживающего в районе размещения производства огнеупоров / А.Б.Ермаченко, А.Ю.Алиев, Д.Р. Садеков [и др.] // Проблеми управління природокористуванням: збірник наукових праць Донецького державного університету управління. Донецьк, 2005. Т. 6, Вип. 57. С. 141-147.

21

García-Nieto P.J. Study of the evolution of aerosol emissions from coal-fired power plants due to coagulation, condensation, and gravitational settling and health impact / P.J.García-Nieto // J. Environ. Manage. 2006. Vol. 79, № 4. Р. 372 - 382.

22

Білецька Е.М. Гігієнічна оцінка сумарного добового надходження важких металів до організму в умовах промислових міст / Е.М. Білецька // Довкілля та здоров’я. 1999. № 2 (9). С. 2-6.

23

Михайлова Е.В. Гигиеническая оценка влияния антропогенных факторов окружающей среды на здоровье детей и подростков промышленного города: автореферат дис. на соискание науч. степени канд. мед. наук: спец. 14.00.07 «Гигиена» / Е.В.Михайлова. Чебоксары, 2005. 22 с.

24

Суржиков Д.В. Оценка риска влияния загрязнения атмосферного воздуха на здоровье в системе социальногигиенического мониторинга / Д.В. Суржиков, В.Д. Суржикова, А.М. Олещенко // Гигиена и санитария. 2004. № 5. С. 64 - 68.

25

Биличенко Т.Н. Методологические аспекты оценки влияния качества атмосферного воздуха на формирование болезней органов дыхания у населения (обзор литературы) / Т.Н. Биличенко // Пульмонология. 2006. № 4. С. 94-102.

26

Пономаренко В.М. Методологічні підходи до визначення індикаторів оцінки якості діяльності системи охорони здоров’я / В.М.Пономаренко, А.Б. Зіменковський // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2006. № 2. С. 31-34.

27

Беляев Е.Н. Социально-гигиенический мониторинг: проблемы в связи с развитием медицины окружающей среды / Е.Н. Беляев, М.В.Фокин, М.В.Калиновская // Гигиена и санитария. 2006. № 1. С. 6-7.

28

Присяжнюк В.В. Щодо гігієнічної оцінки забруднення атмосфери міських поселень України та його впливу на стан здоров'я населення / В.В. Присяжнюк, В.М. Доценко, О.П. Федоришин // Актуальні питания гігієни та екологічної безпеки України. К., 2003. С. 27 -28.

29

Волошин А. Чем мы дышим? / А. Волошин // Доктор. 2002. № 2. С. 92-93.

30

Долгова Т.И. Экологическое состояние урбоэкосистем Приднепровского региона (г. Днепродзержинск) / Т.И. Долгова // Довкілля та здоров’я. 2001. № 1. С. 40-42.

31

Установление уровней содержания тяжелых метал лов в почвах Украины / Н.П. Вашкулат, В.И. Пальгов, Д.Р. Спектор [и др.] // Довкілля та здоров’я. 2002. № 2 (21). С. 44 46.

32

Гребняк М.П. Забруднення грунту хімічними елементами: фактори ризику, негативний вплив на здоров’я / М.П. Гребняк // Довкілля та здоров’я. 2007. № 3 (42). С. 22 - 28.

33

Гигиенические аспекты содержания соединений тяжелых металлов в почве и воде: состояние проблемы, перспективы дальнейших исследований (обзор) / Ю.Н. Талакин, Л.А.Сергеева, С.Ф.Давідова [и др.] // Довкілля та здоров’я. 2007. № 3 (42). С. 13 - 19.

34

Любченко П.Н. Пневмокониоз в современном меняющемся мире / П.Н.Любченко // Медицина труда и промышленная экология. 2004. № 6. С. 1-5.

35

Миронова Г.Е. Кониозоопасность кварцсодержащих пылей в алмазодобывающей промышленности (экспериментальные исследования) / Г.Е. Миронова, Л.М. Безрукавникова, Л.П. Кузьмина // Медицина труда и промышленная экология. 2001. № 4. С. 13 - 16.

36

Санитарно-гигиеническая оценка отходов обогатительных фабрик Донбасса / А.Б. Ермаченко, И.Б. Пономарева, В.С. Котов [и др.] // Проблеми збору переробки та утілізації відходів: зб. наук. стат. до V международної науково-практичної конф., 8 - 9 квітня 2004.: тези доп. Одеса: ОЦНТЕЛ, 2004. С. 201-204.

37

Рублевская Н.И. Загрязнения атмосферного воздуха городов тяжелыми металлами / Н.И.Рублевская // Довкілля та здоров’я. 2007. № 3 (42). С. 20-22.

38

Пинигин М.А. Состояние и перспективы количественной оценки влияния химического загрязнения атмосферы на здоровье населения / М.А. Пинигин // Гигиена и санитария. 2001. № 5. С. 53-58.

39

Величковский Б.Т. О механизме воздействия фиброгенной пыли на организм / Б.Т. Величковский // Гигиена и санитария. 1994. № 2. С. 4-10.

40

Driscoll K.E. Cytokines and partele-induced inflammatory cell recruitment / К.Е. Driscoll // Environm. Health Perspect. 1997. Vol. 105, Suppl. 5. P. 1159 - 1164.

41

К обоснованию проблемы современного гигиенического нормирования загрязнения атмосферного воздуха / Л.И.Привалова, Б.А. Кацнельсон, С.В. Кузьмин [и др.] // Медицина труда и промышленная экология. 2004. № 9. С. 41-44.

42

Базилюк Л.Т. Метаболическая активность клеток кроветворной системы крыс при воздействии угольнопородной пыли и физической загрузки / Л.Т. Базилюк // Токсикологический вестник. 2008. № 1. С. 25-28.

43

Проданчук Н.Г. Принципы оценки токсикологических экспериментов на животных с учетом различной чувствительности к токсикантам взрослых и детей / Н.Г. Проданчук, А.Е. Подрушняк, Е.А. Антонович // Современные проблемы токсикологии. 2001. № 3. С. 9 - 16.

44

Измеров Н.Ф. Иммунологические аспекты современных форм пневмокониоза / Н.Ф. Измеров, Л.А. Дуева, В.В. Мелешникова // Медицина труда и промышленная экология. 2006. № 6. С. 1 - 4.

45

Кошуба М.О. Гравіметричні та коніметрічні дослідження різних фракцій зварювальних аерозолів/ М.О.Кошуба // Гігієна населених місць: зб. наук. праць. К., 2006. Вип. 48. С. 67-70.

46

Электрические свойства поверхности волокон и токсичности асбеста / Л.Н. Пылев, Л.А. Васильева, Г.А. Кринари [и др.] // Гигиена и санитария. 2002. № 3. С. 61-63.

47

Величковский Б.Т. Каталитические свойства пыли как критерий ее профессиональной опасности / Б.Т. Величковский, Б.Б. Фишман // Гигиена и санитария. 2000. № 3. С. 13-16.

48

Vanhee D. Cytokines and cytokine network in silicoses and coal workers pneumoconiosis / D. Vanhee // Eur. Respir. S. 1995. № 8. P. 834 - 842.

49

Анализ зависимости респираторной симптоматики у детей младшего школьного возраста от ежедневных изменений загрязненности атмосферного воздуха в Нижнем Тагиле / Л.И. Привалова, С.В. Брезгина, Б.И. Никонов [и др.] // Мониторинг окружающей среды и здоровья населения в зонах техногенного загрязнения. Екатеринбург: МНЦП и ОЗРП, 2000. С. 33 - 35.

50

Air quality impacts of power plant emissions in Beijing / J. Hao, L. Wang, M. Shen [ et al.] // Environ. Pollut. 2007. Vol. 147, № 2. Р. 401 - 408.

51

Зайцева Н.Б. Определение критических параметров загрязнения атмосферного воздуха по критериям обращаемости за медицинской помощью / Н.Б. Зайцева, М.А. Землянова, Д.А. Кирьянов // Гигиена и санитария. 2002. № 2. С. 18 - 20.

52

Цодикова О.А. Прогнозування порушень неспецифічної резистентності у дітей / О.А.Цодикова // Гігієна населених місць: зб. статей. К., 2006. Вип. 48. С. 403 - 405.

53

Мониторинг окружающей среды и здоровья населения в зонах техногенного загрязнения / В.Г. Куликов, Э.Г. Плотко, К.П. Селенкина [и др.]. Екатеринбург: МНЦП и ОРЗП, 1997. С. 21 - 26

54

Значение временного фактора и интенсивности воздействия атмосферных загрязнений на здоровье населения / А.Б.Ермаченко, В.И. Денисенко, Т.П. Ермаченко [и др.] // Людина та навколишнє середовище проблеми безперервної екологічної освіти в ВНЗак: матер. наук.-методич. конф. Одеса, 2002. С. 47 - 49.

55

О возможности выведения мелкодисперсных пылевых частиц через желудочно-кишечный тракт / В.А. Узбеков, Л.К. Кулкабаев, Ж.Б. Ибраев [и др.] // Медицина труда и промышленная экология. 2003. № 10. С. 37-39.

56

Татева Р.К. Цитологическое исследование бронхоальвеолярного лаважа при экспериментальном воздействии полиметаллической медьсодержащей пылью / Р.К. Татева, Л.Т. Базелюк, Н.А. Шалтаева // Медицина и экология. Караганда, 2000. С. 23 - 25.

57

Ruiz P.A. Development of an exposure system for the toxicological evaluation of particles derived from coal-fired power plants / P.A. Ruiz, T. Gupta, C.M.Kang // Inhal. Toxicol. 2007. Vol. 19, № 8. P. 607 - 619.

58

Федорченко Р.А. Хвороби системи органів дихання населення як інтегральний критерій аерогенного навантаження / Р.А. Федорченко // Зб. Гігієна населених місць: зб. наук. праць. К., 2004. Вип. 43. С. 42 - 51.

59

Стамова Л.Г. Загрязнение атмосферного воздуха и его влияние на заболеваемость органов дыхания у детей / Л.Г. Стамова, Е.Г. Чеснокова // Гигиена и санитария. 2005. № 2. С. 28 - 31.

60

Gilmour M.I. Comparative toxicity of size-fractionated airborne particulate matter obtained from different cities in the United States / M.I. Gilmour, J. McGee, R.M. Duvall // Inhal. Toxicol. 2007. Vol. 19, Suppl. 1. P. 7 - 16.

61

Smith K.R. Acute pulmonary and systemic effects of inhaled coal fly ash in rats: comparison to ambient environmental particles / K.R. Smith, J.M. Veranth, U.P. Kodavanti // Toxicol. Sci. 2006. Vol. 93, N 2. P. 390 - 399.

62

Білецька Е. М. Досвід екологічно-гігієнічної оцінки вмісту важких металів в об’єктах довкілля у взаємозв’язку з техногенним забрудненням промислових міст / Е.М. Білецька, С.А. Риженко, Г.А. Головкова // Гігієна населених місць: зб. наук. праць. К., 2003. Вип. 42. С. 373 - 376.

63

Пикуза О.И. Состояние бактерицидной системы оральных нейтрофилов и колонизационной резистентности полости рта при острых бронхитах у детей / О.И. Пикуза, О.И. Королева, И.Г. Шошина // Рос. педиатр. журн. 2004. № 5. С. 17 - 19.

64

Miller K. The vitro effects of quartz on alveolar macrophage membrane topography and on characteristics of respirable particles / K. Miller, E. Kagan // Res. J. Reticuloendothel. Soc. 1997. Vol. 21, № 5. P. 307 - 316.

65

Comparative damage to alveolar macrophages after phagocytosis of respirsble particles / J.O. Hill, R.H. Gray, P.B. De Nee [et al.] // Environm. Res. 1992. Vol. 27, № 1. P. 95 - 109.

66

Бердник О.В. Методологічні аспекти оцінки здоров’я населення в екологічно-гігієнічних дослідженнях / О.В. Бердник, В.Ю. Зайковська // Довкілля та здоров’я. 2005. № 4. С. 3 - 6.

67

Гигиеническая характеристика загрязнения атмосферного воздуха и оценка риска для здоровья населения / Х.У. Богданов, Е.И. Кадыскина, Н.М.Малышева [и др.] // Здравоохранение Рос. Федерации. 2004. № 6. С. 50 - 51.

68

Гребняк М.П. Методологічні основи соціально-гігієнічного моніторингу / М.П. Гребняк, О.Б. Єрмаченко // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2008. № 1. С. 48 - 53.

69

Гребняк Н.П. Состояние здоровья детского населения мегаполиса (г. Донецк) / Н.П.Гребняк, С.П. Вытрищак // Гигиена и санитария. 2004. № 2. С. 50 - 53.