Порівняльна гігієнічна характеристика плавальних басейнів та методів їх утримання та експлуатації

Краткое описание

міністерство охорони здоров¢я україни
харківський національний медичний університет

На правах рукопису

Кателевська Наталія Миколаївна

УДК 611.34:611.83

Порівняльна гігієнічна характеристика плавальних басейнів та методів їх утримання та експлуатації

14.02.01 гігієна та професійна патологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Науковий керівник:
доктор медичних наук,
професор Бондаренко
Леонід Анатолійович

Харків 2009.

зміст

перелік умовних скорочень

2

вступ

4

розділ 1. Сучасні гігієнічні аспекти утримання та експлуатації плавальних басейнів (АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД)

10

розділ 2. ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА ТА ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ

31

розділ 3. Порівняльна гігієнічна характеристика плавальних басейнів та впливу гігієнічних особливостей їх середовща на здоров’я плавців

41

3.1. Загальна гігієнічна характеристика режимів експлуатації плавальних басейнів

41

3.2. Порівняльна гігієнічна характеристика якості води плавальних басейнів

53

3.3. Визначення загальних особливостей впливу середовища плавальних басейнів на стан здоров'я плавців

77

РОЗДІЛ 4. Обґрунтування методичних підходів до профілактики негативного впливу факторів ризику середовища плавальних басейнів на здоров’я відвідувачів

97

РОЗДІЛ 5. аналіз й узагальнення результатів дослідження

106

висновки

119

СПИСОК використаних джерел

121

Перелік умовних скорочень

АМФШ аутомікрофлора шкіри
ГДК гранично допустима концентрація
ГВС галогенвмісні сполуки
ДЗК допустима залишкова концентрація
ДФД N,N-діетил-1,4-фенілендіамін
ЗМК загальна мікробна кількість
ЗМЧ загальне мікробне число
КП колективне підприємство
КУО колонійутворюючі одиниці
НОМ нефелометричні одиниці мутності
НТУ національний технічний університет
ОДР орієнтовно допустимий рівень
ПБ плавальний басейн
ПГМГ полігексаметиленгуанідін
ПМСД первинна медична санітарна допомога
ППД побічні продукти дезинфекції
ППХ побічні продукти хлорування
ПС палац спорту
СК спортивний комплекс
ТГМ тригалометани
ТП технічний пристрій
ХДАФК Харківська державно академія фізичної культури
ХНМУ Харківський національний медичний університет
ХНЮАУ Харківська національна юридична академія України
ХОДЮСШ Харківська обласна дитячо-юнацька спортивна школа
ХОС хлорорганічні сполуки
ХПІ Харківський політехнічний інститут

вступ

Актуальність теми. Забезпечення захисту відвідувачів плавальних басейнів від ураження інфекційними захворюваннями, обумовленими гігієнічними особливостями їх експлуатації, вимагає впровадження таких заходів, як постійне знезаражування води, забезпечення належного режиму рециркуляції, фільтрації та оновлення води басейну, впровадження постійного адміністративного контролю за режимом користування. Слід зазначити, що традиційні методи знезаражування води є недостатньо безпечними в екогігієнічному та токсикологічному відношенні та можуть призводити до формування донозологічних порушень стану здоров¢я плавців [3, 18, 30, 83, 90]. Актуальність цього питання обумовлена необхідністю вдосконалення методів та засобів знезаражування води ПБ, впровадження сучасних технологій дезинфекції, нормування та гігієнічної регламентації вмісту дезинфекційних речовин і продуктів їх трансформації в воді, вивчення впливу якості води на здоров’я відвідувачів [26, 51, 114, 141].
Застарілість та ігнорування наявних вимог стосовно утримання та експлуатації плавальних басейнів додатково ускладнюють проведення санітарно-епідеміологічного нагляду за їх станом. Адже на території України застосовуються нормативні документи затверджені у 70-80-х роках минулого століття, які не відповідають сучасним міжнародним нормам [149]. Останнім часом збільшилась кількість випадків, пов¢язаних із виникненням аварійних ситуацій, що призвели до загрози ушкодження здоров¢я людей [4, 48, 110]. Сучасний стан нормативної бази взагалі унеможливлює подальший розвиток спортивно-оздоровчих закладів на території України. Відповідне становище вимагає гігієнічного вивчення особливостей утримання ПБ як складової системи формування здоров¢я населення та подальшої розробки нормативних оптимальних критеріїв та профілактичних програм.
На сьогодні дослідження впливу факторів ризику середовища ПБ на здоров¢я плавців не набуло значного поширення. Це пов’язано з важкістю підбору методик оцінювання, відсутністю системного, комплексного підходу до вивчення як гігієнічних характеристик середовища, так і особливостей формування факторів ризику для здоров¢я відвідувачів. На підставі викладеного актуальним і своєчасним є визначення гігієнічних особливостей формування факторів ризику для здоров¢я плавців за умов утримання та експлуатації плавальних басейнів.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в Харківському національному медичному університеті відповідно до плану науково-дослідних робіт і є фрагментом трьох НДР: «Гігієнічна діагностика донозологічних станів у підлітків та юнаків, які навчаються у різних навчальних закладах (фундаментальна)» (№ держреєстрації 0106U001637, 2005 2007 р.р.); «Розробка, апробація та впровадження сучасних технологій оцінки стану здоров’я та його корекція» (№ держреєстрації 0107U001392; 2007-2011 р.р.) та пріоритетної НДР МОЗ України «Обґрунтування та впровадження системи регіонального моніторингу здоров’я дітей та підлітків в умовах реформування первинної медико-санітарної допомоги населенню України» (№ держреєстрації 0108U005248; 2007-2009 р.р.).
Мета і завдання дослідження. Метою роботи є вивчення в порівняльному аспекті гігієнічних характеристик плавальних басейнів та обґрунтування методичних підходів до профілактики негативного впливу факторів ризику їх середовища на здоров’я плавців.
Для досягнення поставленої мети були визначені наступні завдання:
1. Оцінити методи утримання та особливості експлуатації плавальних басейнів для відвідувачів різного віку.
2. Провести порівняльний аналіз якості води плавальних басейнів.
3. Вивчити в порівняльному аспекті особливості знезаражування води ПБ.
4. Визначити загальні особливості впливу якості води на здоров’я плавців.
5. Обґрунтувати та розробити методичні підходи щодо утримання та експлуатації плавальних басейнів.
Об’єкт дослідження гігієнічні аспекти формування факторів ризику для здоров’я плавців при експлуатації плавальних басейнів.
Предмет дослідження методи утримання плавальних басейнів, якість води, фактори ризику, стан здоров’я плавців.
Методи дослідження: гігієнічні (санітарно-гігієнічний опис плавальних басейнів); санітарно-хімічні, токсикологічні, епідеміологічні, органолептичні; соціологічні (анкетування плавців); клінічні (вивчення аутомікрофлори шкіри), статистичні.
Наукова новизна одержаних результатів. Уперше в Україні проведено вивчення особливостей формування факторів ризику середовища плавальних басейнів для здоров'я відвідувачів.
Визначено основні методи утримання та дано порівняльну гігієнічну характеристику ПБ залежно від їх адміністративної підпорядкованості для відвідувачів різного віку. Визначено специфічні умови експлуатації, які негативно впливають на якість води та сприяють утворенню й накопиченню побічних продуктів хлорування, зокрема хлороформу. Вперше вивчено кількісний вміст хлороформу у воді ПБ для відвідувачів дитячого та дорослого віку з одночасним визначенням гострої токсичності води. Отримано нові дані щодо стану аутомікрофлори шкіри плавців, які дозволяють оцінювати його з позицій донозологічної діагностики. Проаналізовано дані суб’єктивної оцінки стану здоров’я плавців, особливості якої можуть застосовуватись як критерій гігієнічного моніторингу за станом плавальних басейнів.
Обґрунтовано основні напрямки оптимізації заходів утримання та експлуатації плавальних басейнів в контексті забезпечення здоров’язберігаючих технологій.
Практичне значення одержаних результатів. Розроблено нові методичні підходи щодо контролю якості води плавальних басейнів, які пов'язані з особливостями знезаражування та визначенням оптимальних рівнів вмісту хлорумісних речовин та продуктів їх трансформації в контексті забезпечення здоров'язберігаючих технологій для населення, а також методику оцінки впливу факторів ризику середовища ПБ на стан здоров’я плавців як критерій оцінки ефективності медико-профілактичних заходів.
Матеріали проведених досліджень були використані при розробці інформаційних листів Методичні підходи до оцінки хімічних критеріїв якості води плавальних басейнів” №114 (Київ, 2008) та „Спосіб визначення впливу середовища плавального басейну на суб’єктивний стан здоров’я плавців” №115 (Київ, 2008); галузевого нововведення „Моніторинг якості середовища плавальних басейнів, як засіб оцінки впливу режимів їх експлуатації на здоров’я школярів” (протокол засідання вченої ради ХНМУ №12 від 16.11.2007 р.); робочого зошиту для студентів медико-профілактичного факультету „Комунальна гігієна та екологія людини” (Харків, „Фоліо”, 2006).
Результати дослідження впроваджено у навчальний процес кафедр гігієни та екології Харківського національного медичного університету (акт впровадження від 12.09.2008), водних видів спорту Харківської державної академії фізичної культури та спорту (акт впровадження від 18.09.2008), фізичного виховання №2 Національної юридичної академії України ім. Ярослава Мудрого (акт впровадження від 09.10.2008), епідеміології та ВІЛ/СНІДУ Харківської медичної академії післядипломної освіти (акт впровадження від 24.09.2008), артрології, спортивної медицини та лікувальної фізкультури Харківської медичної академії післядипломної освіти (акт впровадження від 02.10.2008). Отримані результати застосовуються у практичній діяльності спортивного комплексу Національної юридичної академії України ім. Я.Мудрого (акт впровадження від 09.10.2008), колективного підприємства „Олімпійський учбово-спортивний центр „Акварена” (акт впровадження від 29.01.2009), Харківської обласної санітарно-епідеміологічної станції (акт впровадження від 23.12.2008), у методичній роботі Управління у справах фізичної культури та спорту Харківської обласної державної адміністрації (акт впровадження від 03.09.2008).
Особистий внесок здобувача. Автором особисто здійснено розробку теоретичних і практичних положень дисертаційної роботи, проведено аналіз наукової літератури за тематикою дисертаційної роботи, обрано, обґрунтовано та виконано основні методики дослідження. Самостійно, в повному обсязі, проведено відбір проб води басейнів, токсикологічні та соціологічні дослідження, здійснено статистичну обробку, аналіз і узагальнення одержаних результатів, обґрунтовано висновки та основні положення роботи, які виносяться на офіційний захист.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи представлені та обговорені на науково-практичних конференціях молодих вчених „Медицина третього тисячоліття” (Харків, 2006, 2007, 2008); 9-ій та 11-ій підсумкових регіональних науково-практичних конференціях Харківської обласної санітарно-епідеміологічної станції (Харків, 2006, 2008); міжвузівській науково-практичній конференції „Превентивна медицина: проблеми та перспективи” (Харків, 2007 р.); І та ІІ міжнародних науково-практичних конференціях „Гендер. Екологія. Здоров’я” (Харків, 2007, 2008); ІХ Міжнародній науковій конференції „Фізична культура, спорт та здоров’я” (Харків, 2007), де робота отримала почесну грамоту за розробку актуальної наукової проблеми і впровадження результатів дослідження у практику роботи фахівців у галузі фізичної культури і спорту; міжвузівській науково-практичній конференції Демографія, здоров’я, медицина” (Харків, 2007 р.); V міжнародній науковій конференції студентів і молодих вчених Молодь та медицина майбутнього” (Вінниця, 2008 р.); міжнародній науково-практичній конференції студентів, молодих вчених, лікарів та викладачів „Сучасні досягнення теоретичної та практичної медицини” (Суми, 2008 р.); 70-й науково-практичній конференції молодих вчених „Актуальні проблеми клінічної, експериментальної, профілактичної медицини, стоматології та фармації” (Донецьк, 2008 р.); науково-практичних конференціях «Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України» (Київ, 2007, 2008).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 31 наукову працю, з них: 8 - статті у наукових фахових виданнях, рекомендованих ВАК України (4 публікації є самостійними), 2 інформаційних листи, 3 статті у збірниках наукових праць, 1 робочий зошит для студентів медико-профілактичного факультету, 17 тез доповідей на науково-практичних конференціях.
Структура та обсяг роботи. Матеріали дисертації викладено на 141 сторінці (обсяг основного тексту дисертації складає 120 сторінок машинописного тексту). Дисертація складається із вступу, п’яти розділів, які включають огляд літератури, опис обсягу й методів дослідження, два розділи власних досліджень, аналіз та узагальнення результатів, висновків, списку використаних літературних джерел, проілюстрована 11 таблицями та 32 рисунками. Список використаної літератури включає 186 джерел, з них 112 українських і російських та 74 - з латинською графікою, що складає 21 сторінку.

Список литературы

Висновки

На підставі проведених комплексних досліджень та отриманих результатів дано порівняльну гігієнічну оцінку умов утримання та експлуатації плавальних басейнів для відвідувачів дитячого та дорослого віку, визначено особливості формування факторів ризику для здоров’я плавців, обґрунтовано методичні підходи до профілактики негативного впливу факторів ризику середовища зазначеного типу спортивних споруд на здоров’я плавців.
1. Гігієнічними дослідженнями встановлені основні порушення санітарно-технічних вимог експлуатації ПБ: незадовільні кратність змін та поповнення води, неефективна робота ванночок для миття ніг, порушення режимів знезаражування та використання дезінфекційних засобів. Порівняння плавальних басейнів для відвідувачів дитячого та дорослого віку свідчить про більший ступінь гігієнічного благополуччя дитячих плавальних басейнів.
2. Найбільш розповсюдженими чинниками погіршення якості води ПБ є морально-етичний фактор, так (88,61±2,53%) плавців нехтують правилами користування плавальним басейном, та порушення санітарно-технічних вимог їх експлуатації.
3. Комплексний аналіз якості води плавальних басейнів свідчить: у (74,28±3,24)% випадках в басейнах для дорослих та у (65,71±3,52)% в басейнах для дітей має місце невідповідність вимогам нормативу за одним або декількома хімічними показниками, а саме вмісту загального хлору, хлоридів, перманганатної окислювальності. Вміст загального хлору у басейнах для дорослих та дітей зареєстровано, в середньому, на рівні (0,86±0,27) та (0,74±0,32) мг/дм3 відповідно; хлоридів - (191,57±12,10) та (112,93±28,03) мг/дм3 відповідно.
4. Переважне застосування хлорумісних сполук для знезаражування води призводить до утворення побічних продуктів хлорування, зокрема хлороформу, середні показники вмісту якого у воді ПБ для відвідувачів дорослого та дитячого віку встановлено на рівні (0,037±0,018); (0,031±0,011) мг/дм3 відповідно. Максимальні показники вмісту хлороформу склали 0,085 та 0,073 мг/дм3 відповідно. Наявність гострої токсичності води встановлено у (64,29±5,73)% у басейнах для дорослих та в (47,62±7,71)% для дітей.
5. Переважна кількість (94,30±1,84)% плавців відмічають зміни у стані здоров’я безпосередньо під час або після користування ПБ. Найбільш частими є скарги на сухість шкіри після відвідування плавального басейну (63,92±3,82)%; подразнення та почервоніння очей, які складають відповідно (60,13±3,90)% та (59,49±3,91)%; біль та різь в очах (39,87±3,90)%; сухість та подразнення слизових оболонок (36,71±3,83)% та (31,65±3,70)% відповідно.
6. Вивчення рівня неспецифічної резистентності шкіри плавців свідчить про напруження компенсаторних механізмів гомеостазу та формування донозологічних станів здоров’я. У 60% обстежених плавців у мазках, отриманих зі шкіри виявлено культури патогенних стафілококів S.aureus і S.haemolyticus як до так і після відвідування плавального басейну, що підтверджує негативний вплив хімічного складу води плавального басейну на рівень неспецифічної резистентності шкіри плавців.
7. Вивчення умов експлуатації плавальних басейнів, якості води в них та особливостей впливу на здоров'я плавців дозволяє сформулювати методологічні основи профілактики, які передбачають наступні заходи: впровадження виховних програм для плавців; збільшення можливостей щодо адміністративного впливу; удосконалення санітарно-технічних систем водопідготовки; підвищення ролі санітарної служби стосовно контролю за гігієнічних станом ПБ; розробку сучасних гігієнічних вимог до утримання та експлуатації плавальних басейнів; впровадження методик донозологічного контролю за здоров'ям плавців шляхом впливу на основні фактори ризику середовища плавального басейну.

СПИСОК використаних джерел:

1. Авчинников А.В. Гигиеническая оценки современных способов обеззараживания питьевой воды / А.В. Авчинников // Гигиена и санитария. 2001. - № 2. С. 11-20.
2. Акимов В. А. Теоретические основы государственной политики в области снижения рисков и смягчения последствий чрезвычайных ситуаций / В. А. Акимов // Информационно-технологическое и медицинские обеспечение защиты населения и охраны окружающей среды в чрезвычайных ситуациях. Тез. докл. Кипр, 29 апреля — 5 мая. 2000 г.— Москва, 2000. — С. 16-17.
3. Алексеева О.В. Динамика поглощения озона полимидными пленками и волокнами / О.В. Алексеева, М.Л. Константинова, С.Д. Разумовский // Высокомолекулярные соединения. 2004. № 10. С. 1-4.
4. Апраксин И. „Вам ничего не доказать в суде” / И. Апраксин // Труд. 2008. - № 58. С. 5.
5. Бережной В.В. Нарушения микробной экологии человека, их причины, следствия и способы восстановления физиологической нормы / В.В. Бережной, Д.С. Янковский, С.А. Крамарев, Е.Е. Шунько, Г.С. Дымент // Здоровье женщины. 2004. - №2(18). С. 170-178.
6. Бетремеев О. И. Микрофлора кожи спортсменов при физических нагрузках / О. И. Бетремеев // Вестн. дерматол. и венерол.-1996.-№6 - С.32-34.
7. Бондаренко Л.А. Фактори ризику для здоров’я при експлуатації плавальних басейнів / Л.А. Бондаренко, Н.М. Кателевська // Довкілля та здоров’я. Київ. 2007. №2. С. 29-32.
8. Винарська О.І Імунотоксичні ефекти за умов підгострого комбінованого впливу пріоритетних забруднень водного середовища / О.І. Винарська, С.В. Лук’янчук, Н.О. Ніконова, Л.Є. Григоренко, І.В. Кононко // Довкілля та здоров’я. 2007. - №4 (43) С. 3-7.
9. Винарська О.І. Дослідження імунного статусу тварин за гострої пероральної дії різних доз хлороформу / О.І. Винарська, Л.Є. Григоренко, Н.О. Ніконова, С.В. Лук’янчук, І.В. Кононко, Ю.О. Франчук // Гігієна населених місць. Київ, 2007 Випуск 49. С. 77-82.
10. Винарська О.І. Імунний статус тварин за комбінованої дії пріоритетних забруднень водного середовища / О.І. Винарська, Н.О. Ніконова, С.В. Лук’янчук, Л.Є. Григоренко, І.В. Кононко // Матеріали науково-практичної конференції „Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України” ДУ „Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва”. Київ. 2007. С. 89-90.
11. Винарська О.І. Імунотоксичні ефекти за умов підгострого комбінованого впливу пріоритетних забруднень водного середовища / О.І. Винарська, С.В. Лук’янчук, Н.О. Ніконова, Л.Є. Григоренко, І.В. Кононко // Довкілля та здоров’я. 2007. - №4 (43) С. 3-7.
12. Воробьев А.А. Бактерии нормальной микрофлоры: биологические свойства и защитные функции / А.А. Воробьев, Е.А. Лыкова // Журнал микробиологии, эпидемиологии, иммунологии. 1999. - № 6. С. 102-105.
13. Гигиенические требования к устройству, эксплуатации и качеству воды в плавательных бассейнах. СанПиН 2.1.2.568-96. М.: Минздрав России. 1997г. 36 с.
14. Гончаренко В.И. О влиянии на концентрацию хлороформа в питьевой воде содержания органических веществ в сырой воде, времени года, дозы вносимого хлора / В.И. Гончаренко, М.Б. Косик, Н.Н. Ващенко // Матеріали науково-практичної конференції „Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України” ДУ „Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва”. Київ. 2006. С. 45-46.
15. Гончарук В.В. О разработке стандартов Украины „Источники централизованного питьевого водоснабжения” и „Вода питьевая” / В.В. Гончарук, В.Ф. Скубченко // Химия и технология воды. 2003. Т. 25, № 2. С. 103-105.
16. Гончарук В.В. Проблема инфицирования воды возбудителями микозов и перспективы ее решения / В.В. Гончарук, А.В. Руденко, Э.З. Коваль, О.С. Савлук //Химия и технология воды. - 2004. -Т.26, №2. -С. 120-144.
17. Гончарук Е.И. Общая гигиена: пропедевтики гигиены / Е.И. Гончарук, Ю.И. Кундиев, В.Г. Бардов и др. 2-е изд. Перераб. и доп. К.: Вища шк., 1999. С. 428-511.
18. Гудзь О. В. Показники та норми безпеки дезінфекційних засобів. / О. В. Гудзь // Тези доповідей. Науково-практична конференція Інституту екогігієни і токсикології ім. Л.І. Медведя 2003 року. К. 2003.— С. 325327.
19. Гудзь О. В. Сучасні методичні підходи до оцінки бактерицидної активності дезінфекційних засобів. / О.В. Гудзь // Вісник морфології.— 2004.— Т. 10.—№ 1.— С. 206210.
20. Державний реєстр дезінфекційних засобів станом на 17.06.2005 року (офіційний витяг) // СЕС профілактична медицина. 2005 р., №4. С.6-14.
21. Деркачов Е.А. Тригалометани в питній воді, їхній вплив на здоров’я населення і заходи профілактики /Е.А. Деркачов, О.П. Штепа, Л.Б. Огир, О.А. Шевченко // Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України на рубежі століть: Збірка тез доповідей науково-практичної конференції, присвяченої пам’яті Д.М. Калюжного. Вип. 2. Київ, 2000. С. 58-59.
22. Егоров Н.А. Критерии выбора приоритетных показателей химического загрязнения воды для социально-гигиенического мониторинга / Н.А. Егоров // Гигиена и санитария. 2002. № 2. С. 57-58.
23. Ефимов К.М. Полигуаниды класс малотоксичных дезсредств пролонгированого действия / К.М. Ефимов, П.А. Гембицкий, А.Г. Снежко // Дезинфекционное дело. 2000. - №4. С. 12-16.
24. Жолдакова З.И. О гигиеническом нормировании химических средств обеззараживания воды в плавательных бассейнах / З.И. Жолдакова О.О. Синицына, Е.А. Тульская, Е.Е. Одинцов // Гигиена и санитария. 2007. № 5. С. 76-80.
25. Жолдакова З.И. Оценка опасности загрязнения водных объектов химическими веществами для здоровья населения / З.И. Жолдакова, Г.Н. Красовский, О.О. Синицина // Гигиена и санитария. 1999. № 6. С. 53-57.
26. Жолдакова З.И. О гигиеническом нормировании химических средств обеззараживания воды в плавательных бассейнах / З.И. Жолдакова, О.О. Синицына, Е.А. Тульская, Е.Е. Одинцов // Гигиена и санитария. 2007. - № 5. С. 76-80.
27. Журавлев П.В. Влияние условий водопользования на онкозаболеваемость населения / П.В. Журавлев, В.В Алешня, Т.В. Шелякина и др. // Гигиена и санитария. 2000. - № 6. С. 28-30.
28. 3адорожная В.И. Загрязнение питьевой воды энтеровирусами в Украине / В.И. 3адорожная, В.И. Бондаренко, И.Л. Маричев // Химия и технология воды. -1997. -Т. 19, №3. -С.320-325.
29. Закурдаев В.В.. Новый подход к решению проблемы донозологической диагностики: концепция и метод / В.В. Закурдаев, Ю.В. Лизунов, Вл.В. Закурдаев, В.Г. Козлов. // Гигиена и санитария. 2004. - № 6. - С. 66-69.
30. Зарицький А.М. Епідеміологічна концепція застосування дезінфекційних засобів. / А.М. Зарицький // Медицинский вестник. 2003. №1. С.35-36.
31. Захарченко М.П. Проблема гигиенической диагностики эндоэкологического статуса на основе дисбиотических явлений / М.П. Захарченко, В.М. Добрынин, М.М. Захарченко, В.М. Захарченко, В.А. Баркевич, О.Г. Цинцадзе, В.Н. Алфимов // Гигиена и санитария 2004. - № 6. С. 50-53.
32. Здоровье и химическая безопасность на пороге ХХІ века: Материалы международного симпозиума (Санкт-Петербург, 2000). СПб.: МАПО. 2000. 146 с.
33. Знезаражування питної води і захворюваність населення: до аналізу проблеми // Матеріали науково-практичної конференції „Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України” ДУ „Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва”. Київ. 2006. С. 42-43.
34. Зоріна О.В. Хлорорганічні сполуки у питній воді як гігієнічна проблема / О.В. Зоріна, В.О. Прокопов // Матеріали науково-практичної конференції „Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України” ДУ „Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва”. Київ. 2007. С. 16-18.
35. Иванов Н.А. Количественное исследование микрофлоры здоровой кожи / Н.А. Иванов, Е.Г. Данилова // Вестник дерматологии и венерологии 1984. - №2. -С.59-61.
36. Игнатова Л.Ф. Применение методологии оценки риска в системе социально-гигиенического мониторинга детского населения в г. Жуковском Московской области / Л.Ф. Игнатова // Гигиена и санитария. 2006. - № 1. С. 85-88.
37. Измеров Н.Ф. Профессиональный риск при воздействии химического фактора / Н.Ф. Измеров, А.И. Халепо, Г.К. Радионова, Т.Б. Попова, Г.А. Суворов, Э.И. Денисов // Вестник Российской Академии мед. наук. 2002. - №9. С. 11-15.
38. Иксанова Т.И. Гигиеническая оценка комплексного действия хлороформа питьевой воды / Т.И. Иксанова, А.Г. Малышева, Е.Г. Растянников, Н.А. Егорова, Н.Г. Красовский, М.Г. Николаев // Гигиена и санитария. 2006. - № 2. С.8-12.
39. Карманова Г.И. Проблемные вопросы бактериологического контроля окружающей среды. Эпидемиология, экология и гигиена / Г.И. Карманова, Н.С. Морозова, С. В. Корженевский, Т.И. Балаклиец // Сб. мат. Регион. Научно-практич. Конф. Х. 2003. С.74 75.
40. Карманова Г.И. Проблемные вопросы бактериологического контроля окружающей среды. Эпидемиология, экология и гигиена / Г.И. Карманова, Н.С. Морозова, С. В. Корженевский, Т.И. Балаклиец // Сб. мат. Регион. Научно-практич. Конф. Х. 2003. С.74 75.
41. Катульский Ю.Н. Планирование эксперимента по изучению дозовременной зависимости эффекта совместного действия вредных факторов / Ю.Н. Катульский // Гигиена и санитария. 2006. - № 4. С. 81-83.
42. Кацнельсон Б.А. Концепция «приемлемого» риска ключевой дискуссионный вопрос оценки и управления рисками для здоровья населения / Б.А. Кацнельсон, С.В. Кузьмин, В.Б. Гурвич // Гигиена и санитария. 2007. - № 3. С. 76-80.
43. Качинський А. Б. Концепція ризику у світлі екологічної безпеки в Україні / А. Б. Качинський // НІСД. Препринт. - Вип 14. - 49 с.
44. Качинський А. Б. Методологічні основи аналізу ризику з медико-екологічних дослідженнях та його значення для екологічної безпеки України / А. Б. Качинський, А. М.Сердюк // Лікувальна справа — 1995.- № 3-4. - С. 5-15.
45. Климнюк С.І. Мікробна екологія шкіри людини в різні вікові періоди в нормі та при патології: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня докт. мед. наук / С.І. Климнюк К., 1995. 46 с.
46. Концепція Державної цільової соціальної програми навчання плавання на 2008-2012 роки // Спортивна газета. 2007. - № 84-85. С. 11.
47. Коробчанский В.А. Системогенез жизнедеятельности: гигиенические и экологические аспекты / В.А. Коробчанский. Харьков: Контраст. 2005. С.296-330.
48. Корчмарек Н. Аквапарк, зараза / Н. Корчмарек // Труд. 2008. - № 55. С.3.
49. Крайнюкова А.Н. Биотестирование в охране вод от токсического загрязнения / А.Н. Крайнюкова // Проблемы охраны окружающей природной среды: Сб. науч. тр. УкрНЦОВ. Харьков. 1996. С.154-169.
50. Крамаренко В.Ф. Токсикологическая химия / В.Ф. Крамаренко. К.: Вища шк. Головное изд-во, 1989. С. 114, 154-157, 193-196.
51. Красовский Г.Н. Классификация веществ загрязняющих воду / Г.Н. Красовский, Н.А. Егорова, И.И. Быков // Гигиена и санитария. 2006. - № 2. С. 5-8.
52. Красовский Г.Н. Критерии опасности галогенсодержащих веществ, образующихся при хлорировании воды / Г.Н. Красовский, Н.А. Егорова// Токсикологический вестник. 2002. - № 3. С. 12-17.
53. Красовский Г.Н. Хлорировання вода как фактор повышенной опасности для зоровья населения. /Г.Н. Красовский, Н.А. Егорова// Гигиена и санитария. 2003. - № 1. С.17-20.
54. Красовский Г.Н. Экспериментальный метод выбора приоритетных показателей для мониторинга качества воды / Г.Н. Красовский, Н.А. Егорова // Гигиена и санитария. 1996. № 3. С. 9-12.
55. Кратенко И.С. Результаты изучения химического состава питьевой воды, подаваемой населению г. Харькова, и его возможного влияния на заболеваемость населения / И.С. Кратенко, Т.М. Колпакова, Л.Н. Мельник и др. // Гігієнічна наука та практика на рубежі століть: Мат. XIV з’їзду гігієністів України. Дніпропетровськ: АРТ-ПРЕС, 2004. Т.І. С. 359-362.
56. Курляндский Б.А. О классификации опасности химических канцерогенов / Б.А. Курляндский, С.М. Новиков// Токсикологический вестник. 1998. - № 1. С. 2-6.
57. Курляндский Б.А. Об основных тенденциях развития профилактической токсикологии / Б.А. Курляндский // Токсикологический вестник. 2002. - № 5. С. 2-5.
58. Курляндський Б.А. Профилактическая токсикология в преддверии третього тысячелетия / Б.А. Курляндский // Токсикологический вестник. 1996. - №1. С. 2-4.
59. Лавриненко Г.В. Социально-гигиенический мониторинг детей и подростков. Учебное пособие. Мн.: МГМИ, 1997. 30 с.
60. Леванова Г.Ф. Метод сравнительного биотестирования питьевой воды с помощью индикаторных штаммов бактерий / Г.Ф. Леванова, А.С. Юшин, С.Ю. Кашников // Гигиена и санитария. 1999. №2. С. 77-79.
61. Лужников Е.А. Клиническая токсикология. 3-е узд. М.: Медицина. 1999. 416 с.
62. Марієвський В. Ф. Зміна чутливості мікроорганізмів до дезінфектантів взалежності від стадії росту / В. Ф. Марієвський, І. І. Даниленко, Л.В. Пархоменко та інші.// Тези XIV з’їзду мікробіологів, епідеміологів та паразитологів.— К. — 2004.— С. 2021.
63. Методические указания по обеззараживанию воды в плавательных бассейнах хлорированием в присутствии 5,5- диметилгидантоина N 15-6/3 (-- [Чинний від 25.12.88] М., МОЗ. 1988. 12 с.
64. Методические указания по применению дибромантина для обеззараживания воды плавательных бассейнов N 1938- 78. [Чинний від 1978] М., МОЗ 1978. 8 с.
65. Методические указания по применению дихлорантина для обеззараживания воды плавательных бассейнов N 28- 6/17 - [Чинний від 02.06.87] М., МОЗ. 1987 11 с..
66. Методические указания по проведению профилактической дезинфекции в спортивных плавательных бассейнах. № 28-2/6. М., Минздрав России 1980г.
67. Методичні вказівки „Застосування засобу „Неохлор” з метою дезінфекції в плавальних басейнах”. Київ, 2000. 8 с.
68. Міхієнкова Л.В. Біоцидні полімерні реагенти альтернатива хлору в процесі водопідготовки / Л.В. Міхієнкова, Г.І. Корчак // Матеріали науково-практичної конференції „Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України” ДУ „Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва”. Київ. 2006. С. 41.
69. Мониторинг качества атмосферного воздуха для оценки воздействий на здоровье человека. Региональные публикации ВОЗ, Европейская серия, № 85. ВОЗ. - Копенгаген. -2001. - 293 с.
70. Морозова Н. С. Роль дезинфекційної служби в забезпеченні санітарно-епідеміологічного благополуччя населення / Н.С. Морозова, Я.І. Пенішкевич //Тези XIV з’їзду мікробіологів, епідеміологів та паразитологів.— К. — 2004.— С. 4647.
71. Морозова Н.С. Проблемные вопросы бактериологического контроля окружающей среды. Эпидемиология, экология и гигиена / Н.С. Морозова, Г.И. Карманова, С. В. Корженевский, Т.И. Балаклиец // Сб. мат. Регион. Научно-практич. Конф. Х. 2003. 64-67.
72. Морозова Н.С., Гриненко В.А. Проблемы дезинфектологии в профилактике инфекционных заболеваний. Эпидемиология, экология и гигиена / Н.С. Морозова, В.А. Гриненко // Сб. мат. Регион. Научно-практич. конф. Х. 2003. С. 31-33.
73. Недачин А.Е. Совершенствование нормативной и методической базы бактериологического мониторинга качества питьевой воды / А.Е. Недачин, Т.З. Артемова, Л.В. Иванова, Ю.Г. Талаева, И.А. Богатырева, Н.Н. Буторина, А.В. Загайнова // Гигиена и санитария. 2007. - № 5. С. 36-39.
74. Немцева Н.В. Микробиологические критерии оценки качества питьевой воды / Н.В. Немцева, О.В. Бухарин //Гигиена и санитария. -2003. -№3. -С.9-11.
75. Нобл У. К. Микробиология кожи человека / У. К. Нобл // М. Медицина, - 1986. - 493с.
76. Омирбаева С.М. Риск развития экологически обусловленных заболеваний (обзор литературы) / С.М. Омирбаева // Медицина труда и промышленная экология. 2004. - № 11. С. 28-31.
77. Онищенко Г.Г. Городская среда и здоровье человека / Г.Г. Онищенко // Гигиена и санитария. 2007. - № 5. С. 3-5.
78. Онищенко Г.Г. Концепция риска и ее место в системе социально-гигиенического мониторинга (проблемы и пути решения) / Г.Г. Онищенко // Вестник Российской АМН. 2005. № 11. С. 27-33.
79. Основы оценки риска для здоровья населения при воздействии химических веществ, загрязняющих окружающую среду / Г. Г. Онищенко, С. М. Новиков, Ю. А. Рахманин и соавт. - М.:НИИ ЭЧ и ГОС, 2002 - 408 с.
80. Петренко Н.Ф. Гігієнічне обґрунтування оптимального застосування окислювачів (хлору і діоксиду хлору) в процесі очистки води з р.Дніпро / Н.Ф. Петренко, А.В. Мокієнко, Н.І. Андрейцова, М.В. Шутько, Е.Л. Вінницька // Матеріали науково-практичної конференції „Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України” ДУ „Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва”. Київ. 2006. С. 43-45.
81. Петровская В. Г., Марко О. П. Микрофлора человека в норме и патологи. - М.:Медицина, - 1976. - 232с.
82. Пластунов Б.А. Порівняльна характеристика вітчизняної та закордонних нормативних баз ксенобіотиків у воді / Б.А. Пластунов // Гігієна населених місць. 2006. Випуск 47. С. 88-91.
83. Пожарова І.П. Перспективи використання методів дезінфекції і стерилізації в вирішенні проблем збереження здоров¢я населення / І.П. Пожарова // Матеріали науково-практичної конференції „Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України” ДУ „Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва”. Київ. 2006. С. 113-114.
84. Проданчук М. Г. Тенденції розвитку дезінфектології в Україні / М. Г. Проданчук, О. В. Гудзь // Вісник Вінницького національного університету.— 2004.— Т. 8. — № 2.— С. 459463.
85. Прокопенко Н.О. Роль довкілля у формуванні хронічних захворювань / Н.О. Прокопенко // Матеріали науково-практичної конференції „Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України” ДУ „Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва”. Київ. 2006. С. 114-115.
86. Прокопов В.О. Гігієнічні дослідження реагентів на основі ПГМГ, які пропонуються для використання у водопідготовці / В.О. Прокопов, Г.В. Чичковська, О.М. Поліщук, Л.М. Ярощук, С.І. Загайський, Т.А. Кононенко // Матеріали науково-практичної конференції „Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України” ДУ „Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва”. Київ. 2006. С. 40-41.
87. Прокопов В.О. До питання механізму дії полігексаметиленгуанідину реагенту із флокулюючими та біоцидними властивостями, який пропонується для використання у водопідготовці / В.О. Прокопов, Г.В. Чичковська // Гігієна населених місць. 2006. Випуск 47. С. 76-79.
88. Прокопов В.О. Канцерогенний ризик для здоров¢я тригалометанів побічних продуктів хлорування води (огляд) / В.О. Прокопов, Г.В. Чичковська // Довкілля та здоров¢я. Київ. 2002. - №4 (23). С. 20-23.
89. Прокопов В.О. Наукові та практичні питання забезпечення населення України якісною питною водою / В.О. Прокопов // Гігієнічна наука та практика на рубежі століть: Мат. XIV з’їзду гігієністів України. Дніпропетровськ, 2004. С. 109-111.
90. Прокопов В.О. Першочергові задачі гігієни у сфері питної води та питного водопостачання, спрямовані на виконання загальнодержавної програми „Питна вода України” / В.О. Прокопов // Матеріали науково-практичної конференції „Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України” ДУ „Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва”. Київ. 2006. С. 26-27.
91. Прокопов В.О. Хлорорганічні сполуки у питній воді України: моніторинг, умови утворення та видалення, ризики для здоров¢я / В.О. Прокопов // Матеріали науково-практичної конференції „Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України” ДУ „Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва”. Київ. 2006. С. 38-40.
92. Прокопов В.О. Хлорорганічні сполуки у питній воді: фактори та умови їх утворення / В.О. Прокопов, Г.В. Чичковська О.В. Зоріна // Довкілля та здоров’я. 2004. № 2 (29). С. 70-73.
93. Прокопов В.О.. Хлороформ у питній воді як фактор канцерогенезу / В.О. Прокопов, Г.В. Чичковська, О.М. Поліщук, О.В. Зоріна // Гігієна населених місць. 2002. Вип. 39. С. 131-132.
94. Прокопов В.О. Гігієнічна оцінка результатів моніторингу хлорованої питної води України щодо вмісту хлороформу / В.О. Прокопов,Г.В. Чичковська // Гигиена населенных мест. -2005.- Вып.46. -С.61-65.
95. Рахманин О.А. Современные научные проблемы совершенствования методологии оценки риска здоровью населения / О.А. Рахманин, С.М. Новиков, Н.А. Иванов // Гигиена и сани