ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ГЕРБІЦИДІВ – ПОХІДНИХ СУЛЬФОНІЛСЕЧОВИНИ ТА НАУКОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ РЕГЛАМЕНТІВ ЇХ БЕЗПЕЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ НА ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУРАХ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені О.О. БОГОМОЛЬЦЯ

На правах рукопису

КАРПЕНКО Віктор Вікторович

УДК 613:632.954:633.1

ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ГЕРБІЦИДІВ ПОХІДНИХ
СУЛЬФОНІЛСЕЧОВИНИ ТА НАУКОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ
РЕГЛАМЕНТІВ ЇХ БЕЗПЕЧНОГО ЗАСТОСУВАННЯ
НА ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУРАХ

14.02.01 гігієна та професійна патологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник
Коршун Марія Михайлівна,
доктор медичних наук, доцент

Київ 2009

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ ТА УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ .....................................

4

ВСТУП ......................................................................................................................

5

РОЗДІЛ 1. ТОКСИКОЛОГО-ГІГІЄНІЧНІ АСПЕКТИ ЗАСТОСУВАННЯ СУЛЬФОНІЛСЕЧОВИННИХ ГЕРБІЦИДІВ ПРИ ВИРОЩУВАННІ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР (аналітичний огляд літератури) .....................................

13

1.1. Сучасні напрямки розвитку хімічного методу захисту зернових культур від бур’янів ...............................................................................................................

14

1.2. Особливості поведінки гербіцидів похідних сульфонілсечовини в об’єктах довкілля .....................................................................................................

20

1.3. Токсикологічна характеристика сучасних сульфонілсечовинних гербіцидів ................................................................................................................

27

РОЗДІЛ 2. ПРОГРАМА, ОБ’ЄКТИ ТА МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕННЯ ...............

35

РОЗДІЛ 3. ПОРІВНЯЛЬНА ТОКСИКОЛОГО-ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА СУЧАСНИХ ГЕРБІЦИДІВ З КЛАСУ ПОХІДНИХ СУЛЬФОНІЛ-СЕЧОВИНИ ............................................................................................................

56

3.1. Первинна токсикологічна оцінка гербіциду Аккурат 600 ............................

57

3.2. Гігієнічна класифікація метсульфурон-метилу, тріасульфурону, трибенурон-метилу, просульфурону, тритосульфурону та препаратів на їх основі за токсикологічними критеріями ...............................................................

74

3.3. Обґрунтування допустимої добової дози просульфурону та тритосульфурону для людини ...............................................................................

76

РОЗДІЛ 4. РОЗРОБКА АНАЛІТИЧНИХ МЕТОДІВ ВИЗНАЧЕННЯ ЗАЛИШКОВИХ КІЛЬКОСТЕЙ ПРОСУЛЬФУРОНУ .......................................

81

4.1. Використання високоефективної рідинної хроматографії для якісного та кількісного визначення просульфурону ...............................................................

82

4.2. Визначення просульфурону методом тонкошарової хроматографії ..........

85

4.3. Підготовка проб об’єктів довкілля та сільськогосподарської сировини до хроматографічного аналізу .....................................................................................

88

РОЗДІЛ 5. ОЦІНКА ПРОФЕСІЙНОГО РИЗИКУ ПРИ ВИКОРИСТАННІ ДОСЛІДЖУВАНИХ ГЕРБІЦИДІВ НА ПОСІВАХ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР ....

100

5.1. Обґрунтування гігієнічних нормативів тритосульфурону та просульфурону в повітрі робочої зони .................................................................

101

5.2. Вивчення умов праці при штанговому обприскуванні ....................................

103

5.3. Розрахунок професійного ризику при авіаційному застосуванні препаратів Пік 75 WG та Аккурат 600 .................................................................

113

5.4. Обґрунтування регламентів безпечного застосування досліджуваних сульфонілсечовинних гербіцидів на посівах зернових культур ........................

121

РОЗДІЛ 6. ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ПОВЕДІНКИ СУЛЬФОНІЛСЕЧОВИН-НИХ ГЕРБІЦИДІВ В ОБ’ЄКТАХ АГРОЦЕНОЗУ .............................................

127

6.1. Динаміка залишкових кількостей досліджуваних гербіцидів у рослинах і ґрунті .......................................................................................................................

128

6.2. Оцінка екотоксикологічної небезпечності досліджуваних сульфонілсечо-винних гербіцидів ..................................................................................................

138

6.3. Гігієнічне нормування тритосульфурону і просульфурону у зерні хлібних злаків та кукурудзи ..................................................................................

140

РОЗДІЛ 7. НАУКОВЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ГІГІЄНІЧНИХ НОРМАТИВІВ ПРОСУЛЬФУРОНУ ТА ТРИТОСУЛЬФУРОНУ В ОБ’ЄКТАХ ДОВКІЛЛЯ ..

145

7.1. Обґрунтування орієнтовно безпечних рівнів впливу в атмосферному повітрі .........................................................................................................................

145

7.2. Встановлення гранично допустимої концентрації у воді водойм ..............

148

7.3. Гігієнічне нормування у ґрунті ......................................................................

165

РОЗДІЛ 8. ОБГОВОРЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ........................

171

ВИСНОВКИ............................................................................................................

189

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..............................................................

193

ДОДАТКИ...............................................................................................................

219

ПЕРЕЛІК СКОРОЧЕНЬ ТА УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

АМТТ

2-аміно-4-метокси-6-(тритометил)-1,3,5-триазин

БПК

біохімічна потреба у кисні

БФС

бромфеноловий синій

ВЕРХ

високоефективна рідинна хроматографія

ГДК

гранично допустима концентрація

ГРХ

газорідинна хроматографія

д.р.

діюча речовина

ДДД

допустима добова доза

ДДН

допустиме добове надходження

DL50

середня смертельна доза

CL50

середня смертельна концентрація

МДР

максимальний допустимий рівень

МКВ

межа кількісного визначення

ОБРВ

орієнтовний безпечний рівень впливу

ОБРВр.з.

ОБРВ в повітрі робочої зони

ОБРВа.п.

ОБРВ в атмосферному повітрі

ОДК

орієнтовна допустима концентрація

ССГ

сульфонілсечовинні гербіциди

ТШХ

тонкошарова хроматографія

УФ

ультрафіолетовий

ХЗЗР

хімічні засоби захисту рослин

NOAEL

рівень, при якому відсутній шкідливий ефект (мінімальна діюча доза)

NOEL

рівень, при якому відсутній будь-який ефект (максимальна недіюча або підпорогова доза)

τ50

період напіврозпаду

τ95

період розпаду на 95 %

ВСТУП

Актуальність теми. Сучасне інтенсивне сільськогосподарське виробництво в цілому та вирощування пріоритетних для землеробства України зернових культур, зокрема, для одержання високих урожаїв передбачає широке впровадження хімічних засобів захисту рослин (ХЗЗР) від шкідників, бур’янів та хвороб.
Отримання стабільних високих урожаїв зернових культур поряд з агротехнічними та погодними чинниками багато у чому залежить від фітосанітарного стану кожного конкретного поля, адже збитки посівам спричиняють не тільки комплекс шкідників та фітопатогени, а й більше 40 видів однодольних та дводольних бур’янів [158]. За даними [43] в Україні більше 85% посівних площ розташовані на сильно- та середньозабур’янених полях. Збитки, яких завдають бур’яни культурним рослинам, перевищують втрати від шкідників, хвороб і нематод разом взятих [43]. У зв’язку з цим у системі захисту зернових культур, поряд з раціональним використанням агротехнічних та біологічних заходів, існує необхідність застосування гербіцидів.
Серед 817 пестицидів, які зареєстровані та застосовуються у сільськогосподарській практиці в Україні, гербіцидні препарати становлять 42% [133]. Останніми роками норми витрат гербіцидів дещо знижувались, тоді як їх асортимент збільшувався [161]. Так, в Україні у 2003 році до списку зареєстрованих та дозволених до використання пестицидів увійшли 140 гербіцидів [131], у 2006 році 237 [132], а у 2008 році 344 [133]. Для боротьби з бур’янами на зернових культурах у 2003 році були дозволені 86, у 2006 році 142, у 2008 році 175 гербіцидні препарати.
Широке використання пестицидів, в тому числі й гербіцидів, одночасно з високою господарською та економічною ефективністю створює потенційну небезпеку забруднення ними об’єктів довкілля, загрозу негативного впливу на здоров’я працюючих і населення та порушення екологічної рівноваги у природі [26, 27, 52, 124, 136, 157, 177, 184186].
Одним з найдійовіших шляхів оптимізації застосування гербіцидів на зернових культурах є синтез нових високоефективних діючих речовин (д.р.), менш токсичних для теплокровних організмів, менш стабільних в навколишньому середовищі, з нормами витрат у сотні разів меншими порівняно із хімічними засобами захисту від бур’янів попередніх поколінь [36, 88, 120, 124]. Цим вимогам цілком відповідає нове покоління гербіцидів інгібітори біосинтезу амінокислот. До них належать похідні сульфонілсечовини, перші представники яких з’явились на ринку у 80-х роках минулого століття. На сьогодні серед усіх зареєстрованих в Україні гербіцидів препарати з класу похідних сульфонілсечовини становлять 26,2% [133].
Серед сульфонілсечовинних гербіцидів (ССГ) для застосування на посівах зернових злакових культур та кукурудзи запропоновані Пік 75 WG (д.р. просульфурон) та СертоПлюс (д.р. тритосульфурон + дикамба), впроваджуються нові препаративні форми на основі метсульфурон-метилу (Аккурат 600, Гренч 60), трибенурон-метилу (Хелмстар) та тріасульфурону (Лінтур 70 WG). В Україні зазначені препарати раніше не були зареєстровані. Тому були відсутні регламенти їх застосування, а також гігієнічні нормативи та аналітичні методи визначення в об’єктах довкілля і сільськогосподарській сировині нових сполук просульфурону та тритосульфурону. Це унеможливлювало застосування перспективних препаратів у сільськогосподарській практиці, оскільки їх безконтрольне внесення створювало б реальну загрозу як для здоров’я населення, так і стану біоти в цілому.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота є фрагментом госпдоговірних тем: „Розробка гігієнічних нормативів і регламентів використання препаратів фірми” (№ держреєстрації 0103U000898), „Наукові дослідження препарату Хелмстар в.г.” (0104U005587), „Розробка гігієнічних нормативів і регламентів препаратів Гренч і Альфа Ципі” (0104U005595), „Наукові дослідження препаратів ... Пік75, в.г., ... Лінтур 70, в.г., ...” (0108U004159).
Мета і завдання дослідження. Метою дослідження є токсиколого-гігієнічна оцінка та наукове обґрунтування нормативів і регламентів безпечного застосування на зернових культурах сучасних сульфонілсечовинних гербіцидів для попередження забруднення об’єктів навколишнього та виробничого середовища та мінімізації ризику шкідливого впливу на здоров’я населення і працюючих.
Для досягнення мети необхідно розв’язати наступні завдання:
1. Встановити параметри токсикометрії препарату Аккурат 600 при різних шляхах і тривалості надходження в організм лабораторних тварин та вивчити його подразнюючі та сенсибілізуючі властивості.
2. Провести порівняльну токсикологічну оцінку сучасних гербіцидів з класу похідних сульфонілсечовини: Аккурат 600, Гренч60, Хелмстар, Лінтур 70 WG, Пік75WG, Серто Плюс та їх діючих речовин.
3. Оцінити ступінь небезпечності та обґрунтувати величину допустимої добової дози (ДДД) для людини і гігієнічні нормативи в повітрі робочої зони і атмосферному повітрі нових діючих речовин просульфурону та тритосульфурону.
4. Вивчити умови праці при використанні досліджуваних гербіцидів для захисту посівів зернових культур, оцінити потенційний ризик їх несприятливого впливу на організм працюючих та науково обґрунтувати регламенти їх безпечного застосування в сільському господарстві.
5. Дослідити особливості поведінки досліджуваних пестицидів в об’єктах агроценозу посівів зернових культур в різних ґрунтово-кліматичних умовах України, оцінити їх екотоксикологічну небезпечність та науково обґрунтувати максимально допустимі рівні (МДР) у зерні хлібних злаків та кукурудзи і орієнтовну допустиму концентрацію (ОДК) у ґрунті просульфурону та тритосульфурону.
6. Науково обґрунтувати гранично допустиму концентрацію (ГДК) у воді водойм господарсько-питного та культурно-побутового призначення просульфурону та тритосульфурону на підставі вивчення їх впливу на органолептичні властивості води та процеси самоочищення водойм.
7. Розробити та впровадити в практику санітарно-епідеміологічних станцій аналітичні методи контролю залишкових кількостей просульфурону у повітрі робочої зони, атмосферному повітрі, воді, ґрунті та сільськогосподарській продукції.
Об’єкт дослідження закономірності поведінки в об’єктах довкілля сучасних сульфонілсечовинних гербіцидів при їх застосуванні для захисту посівів зернових культур в різних ґрунтово-кліматичних умовах України та особливості їх впливу на працюючих.
Предмет дослідження параметри токсикометрії; вміст в об’єктах агроценозу (атмосферному повітрі, ґрунті, рослинах); рівні забруднення повітря робочої зони, нашивок на спецодязі та змивів зі шкіри працюючих залишковими кількостями просульфурону, тритосульфурону, метсульфурон-метилу, тріасульфурону, трибенурон-метилу; функціональний стан організму лабораторних тварин; вплив просульфурону та тритосульфурону на органолептичні властивості води та загальний санітарний режим модельних водойм.
Методи дослідження. При виконанні роботи застосовані метод натурного та лабораторного гігієнічних експериментів, в ході яких використані токсикологічні, токсикометричні, біохімічні, органолептичні, санітарно-хімічні, санітарно-мікробіологічні, хроматографічні, фізичні, статистичні методи дослідження та метод математичного моделювання.
Наукова новизна одержаних результатів: В результаті проведеного дослідження вперше в Україні:
вивчено токсичні властивості препарату Аккурат 600 та встановлено, що він є малотоксичним при пероральному та перкутанному надходженні в організм лабораторних тварин, помірно токсичним при інгаляційному надходженні, шкіру та слизові оболонки ока подразнює слабо, алергенної активності не проявляє, кумулятивний ефект слабо виражений;
дана токсиколого-гігієнічна оцінка новим сульфонілсечовинним гербіцидам Гренч60, Хелмстар, Лінтур 70 WG, Пік75WG, Серто Плюс та їх д.р. і встановлено, що згідно з сучасною гігієнічною класифікацією пестицидів вони є помірно небезпечними (ІІІ клас) за виключенням препарату Серто Плюс, який віднесено до ІІ класу небезпечності;
проведено вивчення умов праці при застосуванні досліджуваних препаратів наземним або авіаційним методом та показано, що потенційний ризик шкідливого впливу їх діючих речовин на організм працюючих при комплексному надходженні через дихальні шляхи та шкіру є допустимим;
встановлено закономірності поведінки просульфурону, тритосульфурону, метсульфурон-метилу, тріасульфурону та трибенурон-метилу в об’єктах агроценозу при використанні препаратів Аккурат 600, Гренч60, Хелмстар, Лінтур 70 WG, Пік75WG, Серто Плюс та показано, що динаміка їх залишкових кількостей підкоряється експоненціальній залежності; за стійкістю в ґрунті та вегетуючих сільськогосподарських культурах у ґрунтово-кліматичних умовах Поліської, Лісостепової та Степової зон України вони є помірно небезпечними (ІІІклас), а їх потенційний екотоксикологічний ризик є на 56 порядків нижчим, ніж у ДДТ;
визначено особливості впливу просульфурону та тритосульфурону на процеси самоочищення води модельних водойм, які полягають у здатності речовин у високих концентраціях пригнічувати процеси БПК та гальмувати розвиток сапрофітної водної мікрофлори;
визначені оптимальні умови екстракції просульфурону з проб повітря, води, ґрунту та рослинного матеріалу, очистки екстрактів, хроматографічного розділення, детектування та кількісного визначення методами високоефективної рідинної (ВЕРХ) та тонкошарової (ТШХ) хроматографії.
Практичне значення одержаних результатів полягає в науковому обґрунтуванні:
величини ДДД просульфурону та тритосульфурону, їх гігієнічних нормативів: орієнтовного безпечного рівня впливу (ОБРВ) у повітрі робочої зони, ОБРВ в атмосферному повітрі, ГДК у воді водойм, МДР у зерні хлібних злаків та кукурудзи, ОДК у ґрунті;
гігієнічних регламентів (строків очікування до збору урожаю, строків виходу на оброблені ділянки) застосування препаратів Аккурат 600, Гренч60, Хелмстар, Лінтур 70 WG, Пік75WG та Серто Плюс.
Відповідно до чинного законодавства України вищезазначені гігієнічні нормативи і регламенти були затверджені Головним Державним санітарним лікарем України та надіслані в державну санепідслужбу для впровадження і практичного використання.
Розроблено аналітичні методи визначення залишкових кількостей просульфурону у повітрі робочої зони, атмосферному повітрі, ґрунті, воді та харчових продуктах, які були затверджені у чинному порядку, видані у формі офіційних друкованих видань і направлені в органи санепідслужби для здійснення контролю за вмістом просульфурону в усіх зазначених вище об’єктах довкілля.
Перелічені вище гігієнічні нормативи і регламенти та аналітичні методи визначення були використані при вирішенні питання щодо реєстрації та застосування в Україні досліджених гербіцидів, що знайшло відображення в „Переліку пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні” (2006, 2008) [132, 133].
Матеріали досліджень використовуються в роботі фахівців міністерств, відомств і установ державної санітарно-епідеміологічної служби при здійсненні контролю за безпечним для здоров’я населення та об’єктів довкілля використанням ХЗЗР, підприємств та організацій, які застосовують пестициди, науково-дослідних інститутів гігієнічного профілю.
Особистий внесок здобувача полягає в проведенні патентно-інформа-ційного пошуку, складанні аналітичного огляду вітчизняної та іноземної літератури, формулюванні мети та завдань дослідження. Автором самостійно здійснено порівняльну токсикологічну оцінку та класифікацію досліджуваних гербіцидів, встановлено закономірності поведінки досліджуваних пестицидів в об’єктах агроценозу, визначено їх екотоксикологічний ризик, вивчено умови праці та розраховано потенційний ризик шкідливого впливу на працюючих, обґрунтовано гігієнічні нормативи та регламенти.
Автор брав участь в проведенні токсикологічних досліджень, експериментальному вивченні впливу просульфурону та тритосульфурону на процеси самоочищення води модельних водойм, в розробці аналітичних методів визначення просульфурону в сільськогосподарській сировині та об’єктах довкілля, у визначенні залишкових кількостей діючих речовин сульфонілсечовинних гербіцидів[1].
Статистична обробка, узагальнення та аналіз результатів дослідження, розробка регламентів та інструкцій з безпечного застосування досліджуваних препаратів та формулювання висновків роботи здійснено автором особисто.
Апробація результатів дисертації. Результати роботи викладено і обговорено на міжнародному, державному та регіональному рівнях: 61 науковій конференції студентів та молодих вчених Національного медичного університету імені О.О. Богомольця з міжнародною участю (Київ, 2007); науково-практичній конференції „Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України” (Київ, 2007, 2008); Міжнародній науково-практичній конференції „Збереження здоров’я населення урбанізованих територій: наукові і практичні аспекти впливу чинників довкілля” (Дніпропетровськ, 2007); Третій міжнародній конференції „Чистота довкілля в нашому місті” (Севастополь, 2007); V міжнародній конференції „Воздух’2007” „Качество воздушной среды” (С.- Петербург, 2007); Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій 60-річчю ВООЗ, всесвітньому дню здоров’я 2008 р. та захисту здоров’я від змін клімату (Київ, 2008); ХІІ конгресі світової федерації Українських лікарських товариств (Івано-Франківськ, 2008); І (62) міжнародному науково-практичному конгресі студентів та молодих вчених „Актуальні проблеми сучасної медицини” (Київ, 2008); Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій Всесвітньому дню здоров’я 2009 р. (Київ, 2009).
Публікації. За результатами досліджень опубліковано 16 наукових праць, серед яких 6 статей у наукових журналах, що входять до переліку фахових видань ВАК України, та 10 тез доповідей на конференціях і конгресах, з яких 4 самостійні. Матеріали дисертації відображені у 4 методичних вказівках з аналітичного визначення пестицидів.

[1] Автор висловлює щиру подяку члену-кореспонденту АМН України, професору В.Г.Бардову та співробітникам Інституту гігієни та екології НМУ імені О.О. Богомольця за консультативну та практичну допомогу при виконанні окремих фрагментів роботи.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації на основі теоретичного узагальнення результатів комплексних натурних і експериментальних досліджень вирішено актуальне наукове завдання токсиколого-гігієнічна оцінка та обґрунтування нормативів і регламентів застосування сучасних високоефективних гербіцидів з класу похідних сульфонілсечовини Пік 75 WG, Серто Плюс, Аккурат 600, Гренч 60, Лінтур 70 WG, Хелмстар та їх діючих речовин просульфурону, тритосульфурону, метсульфурон-метилу, тріасульфурону, трибенурон-метилу, що при їх практичному застосуванні в інтегрованих системах захисту посівів зернових культур дозволить мінімізувати хімічне навантаження на довкілля та ризики шкідливого впливу на здоров’я працюючих і населення.
1. Доведено, що використання досліджуваних сульфонілсечовинних гербіцидів в системах захисту зернових культур за допомогою традиційних для сучасних зерновиробничих агропромислових комплексів та фермерських господарств технічних засобів наземної та авіаційної обробки є безпечним для працюючих і населення та малонебезпечним для наземних екосистем при дотриманні встановлених агротехнічних і гігієнічних нормативів та регламентів і відповідному контролі з боку установ та закладів санітарно-епідеміологічної служби.
2. Встановлено, що препарат Аккурат600 у гострих експериментах при пероральному та перкутанному надходженні в організм лабораторних тварин є малотоксичним, при інгаляційному надходженні помірно токсичним, шкіру та слизові оболонки ока подразнює слабо, алергенної активності не проявляє та характеризується слабкими кумулятивними властивостями. Величини середніх смертельних доз (концентрацій) препарату Аккурат600 для щурів становлять: при одноразовому введенні у шлунок >5000мг/кг, нанесенні на шкіру >2000мг/кг, інгаляційному надходженні >4200мг/м3.
3. Визначено, що гербіциди просульфурон, тритосульфурон, метсульфурон-метил, тріасульфурон, трибенурон-метил та препарати на їх основі Пік75WG, Гренч60, Аккурат600, Лінтур70WG, Хелмстар за токсикологічними критеріями є помірно небезпечними (ІІІклас) згідно з гігієнічною класифікацією пестицидів. Лімітуючими показниками при гігієнічній оцінці усіх досліджуваних речовин є „інгаляційна токсичність” та „загальнотоксична дія”, а також „сенсибілізуюча дія” для тритосульфурону, трибенурон-метилу та препарату Хелмстар. Препарат Серто Плюс, враховуючи його помірну подразнюючу дію на шкіру та слизові оболонки, віднесено до ІІ класу небезпечності.
4. Науково обґрунтовано величину ДДД просульфурону для людини на рівні 0,02мг/кг, виходячи з найменшої підпорогової дози в хронічному досліді на мишах-самцях (1,71 мг/кг) і собаках (1,84 мг/кг) та коефіцієнту запасу 100. ДДД тритосульфурону обґрунтовано на рівні 0,005мг/кг, виходячи з найменшої підпорогової дози (2,6мг/кг) в досліді з вивчення репродуктивної токсичності та коефіцієнту запасу 500. На основі регресійних залежностей значення гігієнічного нормативу від параметрів токсикометрії науково обґрунтовані величини ОБУВ у повітрі робочої зони тритосульфурону 1,0мг/м3, просульфурону 0,5мг/м3 та ОБУВ в атмосферному повітрі тритосульфурону 0,01мг/м3, просульфурону 0,01мг/м3.
5. Встановлено, що при використанні досліджуваних сульфонілсечовинних гербіцидів для обробки посівів зернових культур шляхом наземного та авіаційного обприскування потенційний ризик шкідливого впливу їх діючих речовин на організм працюючих при комплексному надходженні через дихальні шляхи та шкіру є допустимим. Показано, що при авіаційних обробках гербіцидами Аккурат 600 та Пік 75 WG потенційний ризик шкідливої дії метсульфурон-метилу та просульфурону є майже вдвічі вищим, ніж при штанговому обприскуванні. Використання при роботі з досліджуваними препаратами спецодягу зменшує потенційний професійний ризик для працюючих в 5,610,5 разів.
6. Показано, що динаміка залишкових кількостей тритосульфурону, просульфурону, метсульфурон-метилу, тріасульфурону та трибенурон-метилу у ґрунті та зеленій масі рослин при застосуванні препаратів на їх основі підкоряється експоненціальній залежності. При цьому руйнація речовин у цільових рослинах відбувається швидше, ніж у ґрунті. Величини періодів напіврозпаду (у ґрунті 6,426,6 діб, у рослинах 5,214,0 діб) дозволяють віднести досліджувані сульфонілсечовинні гербіциди за стабільністю у ґрунті та вегетуючих сільськогосподарських культурах до ІІІ класу небезпечності згідно з гігієнічною класифікацією пестицидів.
7. Науково обґрунтовано МДР тритосульфурону у зерні хлібних злаків на рівні 0,05 мг/кг, у зерні кукурудзи 0,2 мг/кг та просульфурону у зерні хлібних злаків та кукурудзи на рівні 0,2 мг/кг. При цьому добове надходження речовин в організм людини з продуктами, виготовленими з зерна хлібних злаків та кукурудзи, не перевищить: тритосульфурону 25,3%, просульфурону 6,3% від допустимого, розрахованого на основі ДДД, що свідчить про надійність встановлених нормативів та гарантує безпечність продукції для здоров’я населення.
8. Доведено, що потенційний екотоксикологічний ризик використання гербіцидів СертоПлюс, Пік75WG, Аккурат600, Гренч60, Лінтур 70 WG та Хелмстар у ґрунтово-кліматичних умовах Поліської, Лісостепової та Степової зон України є нижчим на 56 порядків порівняно з ДДТ, на 34 порядки відносно гербіцидів похідних сим-триазину, на 23 порядки відносно шестичленних гетероциклічних гербіцидів та на 12 порядки відносно імідазолінонових гербіцидів. На підставі регресійних моделей, що описують залежність гігієнічного нормативу у ґрунті від нормативів у суміжних середовищах, обґрунтовано ОДК тритосульфурону та просульфурону у ґрунті на рівні 0,4 та 0,6мг/кг відповідно.
9. Встановлено, що просульфурон та тритосульфурон у високих концентраціях (≥0,37мг/дм3 і ≥0,01мг/дм3 відповідно) пригнічують процеси БПК та гальмують розвиток сапрофітної водної мікрофлори. Гранично допустимі концентрації у воді водойм господарсько-побутового призначення обґрунтовані на рівні: просульфурону 0,03мг/дм3 та тритосульфурону 0,001мг/дм3 (лімітуюча ознака шкідливості загальносанітарна). Комплексне надходження сполук в організм людини при їх вмісті в атмосферному повітрі, воді та харчових продуктах на рівні встановлених гігієнічних нормативів не перевищить: просульфурону 30,5%, тритосульфурону 93,0% від допустимого, що свідчить про відсутність небезпеки шкідливого впливу обох сполук на здоров’я населення.

10. Розроблено методи визначення просульфурону в об’єктах навколишнього та виробничого середовища, які полягають в екстракції речовини з проби, очищенні екстрактів та кількісному визначенні за допомогою обернено-фазової високоефективної рідинної хроматографії з використанням ультрафіолетового детектора або тонкошарової хроматографії з детектуванням в реакції з реагентом на основі бромфенолового синього. Запропоновані хроматографічні методи з межами кількісного визначення: в повітрі робочої зони 0,25мг/м3, атмосферному повітрі 0,008мг/м3, воді 0,01мг/дм3, ґрунті 0,2 мг/кг, кукурудзяній олії 0,4мг/кг, зерні хлібних злаків та кукурудзи 0,1мг/кг, є високочутливими, селективними та відповідають діючим вимогам до методик визначення пестицидів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авиационный способ применения пестицидов [Електронний ресурс] / Авиационная компания ‹‹АЭРОН›› режим доступу до звіту: http://aeronavia.ru/index.php?id=publications&page=1
2. Алгоритм визначення експозиційної дози при крізьшкірному надходженні пестицидів під час їх застосування / Ю.І. Кундієв, В.В. Кірсенко, В.М.Карпенко [та ін.]. // Гигиена труда. 2002. Выпуск33. С. 240248.
3. Алехин В.Т. Защита растений рентабельна / В.Т. Алехин, В.М.Слободянюк // Защита и карантин растений. 2005. № 5. С. 1011.
4. Аналітична хімія залишкових кількостей пестицидів: навч. посібник / [М.А. Клисенко, Л.Г. Александрова, В.Ф. Демченко, Т.Л. Макарчук]. К.: ЕКОГІНТОКС, 1999. 238 с.
5. Антамонов М.Ю. Математическая обработка и анализ медико-биологических данных / М.Ю. Антамонов К., 2006. 558 с.
6. Бублик Л.І. Пестициди в рослинах і ґрунті: алгоритм визначення вмісту застосовуваних препаратів / Л.І. Бублик, Л.Л. Гаврилюк // Захист рослин. 1998. № 11. С. 1214.
7. Бур’яни в короткоротаційних сівозмінах. Система контролювання численності, що поєднує агротехнічні, фітоценотичні, хімічні та інші заходи / В.П. Борона, В.В. Красевич, В.М. Солоненко [та ін.]. // Карантин і захист рослин. 2005. № 9. С. 35.
8. Вашкулат М.П. Гігієнічні основи охорони навколишнього середовища і здоров’я населення в умовах сумісного використання пестицидів і органомінеральних добрив у сільському господарстві: Автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д. мед. н.: спец. 14.02.01 ,,гігієна” / НДІ загальної та комунальної гігієни ім. О.М.Марзеєва. К., 1999. 33 с.
9. Вегетационный период [Электронный ресурс] / Большая Советская Энциклопедия режим доступа к статье: http://bse.sci-lib.com/article003637.html
10. Вивчення, оцінка і зменшення ризику інгаляційного і перкутанного впливу пестицидів на осіб, які працюють з ними або можуть зазнавати впливу під час і після хімічного захисту рослин та інших об’єктів: Методичні вказівки МВ8.1.4-2006. К., 2006. 21 с.
11. Вивчення, оцінка і зменшення ризику інгаляційного і перкутанного впливу пестицидів на осіб, які працюють з ними або можуть зазнавати впливу під час і після хімічного захисту рослин та інших об’єктів: МР 8.1.4-2006. К., 2006. 21 с.
12. Визначення експозиційних доз при державних випробуваннях пестицидів / С.Г. Сергєєв, В.М. Баран, В.Г. Лишавський, Ю.Г. Чайка // Тези доповідей ІІ з’їзду Токсикологів України. Київ, 1214 жовтня 2004 р. Київ, 2004. С. 109.
13. Використання хроматографічних методів для контролю залишкових кількостей пестицидів похідних сечовини в об’єктах навколишнього та виробничого середовища / Коршун М.М., Карпенко В.В., Гиренко Д.Б [та ін.] // Науковий вісник національного медичного університету імені О.О.Богомольця 2009. № . С. .
14. Виповська А.П. Гігієнічна оцінка і розробка регламентів безпечного застосування нових пестицидів у комплексній системі захисту садів: Дис. ... канд. біол. наук: 14.02.01 / А.П. Виповська / НМУ імені О.О. Богомольця. К., 2006. 243 с.
15. Временные методические указания по определению гранстара (ДРХL5300) в зерне, соломе и зеленой массе зерновых культур методом ВЭЖХ: МУ № 6090-91 // Методические указания по определению микроколичеств пестицидов в продуктах питания, кормах и внешней среде. Киев, 1995. Сб. 19. Ч. 1. С. 168175.
16. Временные методические указания по определению остаточных количеств трибенурон-метила в воде ,почве, зерне, соломе и зеленой массе зерновых культур хроматографическими методами: ВМУ № // Методические указания по определению микроколичеств пестицидов в продуктах питания, кормах и внешней среде. Киев, 1998. Сб. 24. С. 5559.
17. Временные методические указания по применению расчетного метода обоснования ориентировочно допустимых концентраций (ОДК) пестицидов в почве: ВМУ № 2283-81 // Методические рекомендации по гигиеническому обоснованию ПДК химических веществ в почве. Москва, 1982. С. 5257.
18. Временные методические указания по хромотографическому измерению концентрации гранстар в воздухе рабочей зоны: МУ №6090-91// Методические указания по определению микроколичеств пестицидов в продуктах питания, кормах и внешней среде. Киев, 1995. Сб. 21. Ч. 2. С. 289294.
19. Врочинский К.К. Гидробиологическая миграция пестицидов / К.К.Врочинский, М.М. Телитченко, А.И. Мережко; под ред. МаксимоваВ.Н. М.: Изд-во МГУ, 1980. 120 с.
20. Гаркавий С.І. Гігієнічна оцінка професійного ризику при використанні гербіцидів на основі імазетапіру / С.І.Гаркавий, О.В. Дема, М.М. Коршун // Науковий вісник Національного медичного університету імені О.О.Богомольця. 2007. № 1. С. 7787.
21. Гигиеническая оценка воздушной среды при применении современных гербицидов на зерновых и зернобобовых культурах / В.Г. Бардов, М.М.Коршун, В.В. Карпенко [та ін.] // Материалы V Международной конференции «Воздух’2007» Качество воздушной среды, 57 июня, 2007 г. Санкт-Петербург, 2007. С. 110113.
22. Гігієнічна класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу (ГН 3.3.5-3.3.8; 6.6.1-083-2001) [Електронний ресурс] / Державні Нормативні акти з Охорони праці режим доступу до звіту: http://dnop.com.ua/dnaop/act4882.htm.
23. Гігієнічна оцінка професійного ризику при застосуванні гербіциду Серто Плюс, в.г. на посівах зернових культур / В.В. Карпенко, М.М. Коршун, В.Ф. Москаленко [та ін.]. // Гігієна населених місць. Київ, 2007. Вип.50. С. 157169.
24. Гончарук Е.И. Гигиеническое нормирование химических веществ в почве: Руководство / Е.И. Гончарук Г.И. Сидоренко М.: Медицина, 1986. 320с.
25. Гончарук Е.И. Санитарная охрана почвы от загрязнения химическими веществами / Е.И. Гончарук Киев: Здоровье, 1977. 158 с.
26. Гончарук Є.Г. Ґрунт як фактор формування умов життя та здоров'я населення / Є.Г. Гончарук // Журнал АМН України. 1995. Т.1, № 1. С.129139.
27. Гончарук Є.Г. Санітарна охорона ґрунту та очищення населених місць // Комунальна гігієна: підруч. / Гончарук Є.Г., Гаркавий С.І. [та ін.]; під ред. Є.Г. Гончарука. К.: Здоров’я, 2003. С. 327419.
28. Горбачевський Р.В. Санітарно-гігієнічні дослідження умов праці при застосуванні препарату Євролайтінг, в.р.к. / Р.В. Горбачевський, М.М.Коршун, С.І. Гаркавий // Вестник гигиены и эпидемиологии. 2008. Том 12, № 1. С. 8589.
29. Государственные стандарты Союза ССР. Вода питьевая. Методы анализа: Сборник. М.: Изд-во стандартов, 1984. 239 с.
30. Громов А.Ф. Современные подходы к созданию новых пестицидов / А.Ф.Громов, В.А. Козлов // Агрохимия. 2003. № 11. С. 413.
31. Даванков В.А. Сто лет хроматографии / В.А. Даванков, Я.И. Яшин // Вестник Российской Академии наук. 2003. Т. 73, № 7. С. 637646.
32. Дема О.В. Гігієнічне обґрунтування регламентів використання в сільському господарстві гербіцидів на основі імазетапіру: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня.. канд. мед. наук: спец.14.02.01 „Гігієна та професійна патологія” / О.В. Дема К., 2007. 21 с.
33. Дибир А.Г. Юбилей сельскохозяйственной авиации / А.Г. Дибир, В.П.Копичко, И.И. Хоменко // Авиация общего назначения. 2000. № 4. С.2326.
34. Довідник із захисту рослин / [Л.І. Бублик, Г.І. Васечко, В.П. Васильєв та ін.]; за ред. М.П. Лісового. К.: Урожай, 1999. 744 с.
35. Долженко В. И. Химический метод защиты растений: состояние и перспективы повышения экологической безопасности / В. И. Долженко, К.В. Новожилов // Защита и карантин растений. 2005. № 3. С. 8083.
36. Долженко В.И. На пути совершенствования ассортимента средств защиты растений / В.И. Долженко // Защита и карантин растений. 2004. № 8. С. 2022.
37. Долженко В.И. Формирование и совершенствование ассортимента средств защиты растений / В.И. Долженко // Защита и карантин растений. 1999. № 12. С.2021.
38. Допустимі дози, концентрації, кількості та рівні вмісту пестицидів у сільськогосподарській сировині, харчових продуктах, повітрі робочої зони, атмосферному повітрі, воді водоймищ, ґрунті: ДСанПіН 8.8.1.2.3.4-000-2001. [Затв. 20.09.01]. К.: М-во охорони здоров’я України, 2001. 245 с.
39. Жемчужин С.Г. Биодеградация пестицидов и родственных контаминантов окружающей среды / С.Г. Жемчужин // Агрохимия. 2002. № 9. С. 7691.
40. Жемчужин С.Г. Сульфонимочевинные гербициды и новые методы их анализа / С.Г. Жемчужин // Агрохимия. 2003. № 3. С. 6576.
41. Жемчужин С.Г. Фотолиз пестицидов / С.Г. Жемчужин // Агрохимия. 2000. № 7. С. 8296.
42. Жеребко В.М. Гербіциди в інтегрованому захисті / В.М. Жеребко // Карантин і захист рослин. 2007. № 7. С. 1213.
43. Жеребко В.М. Шляхи оптимізації використання гербіцидів при захисті культурних рослин від забур’янення / В.М. Жеребко // Інтегрований захист рослин на початку ХХІ століття: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Київ, 2004. С. 169174.
44. Жолдакова З.И. Проблема единого гигиенического нормирования химических загрязнений в окружающей среде на основе допустимой суточной дозы / З.И. Жолдакова, О.О. Синицына, А.Р. Егиазарян // Гигиена и санитария. 1996. № 6. С. 35.
45. Загрязнение пестицидами территории Российской Федерации как потенциальная опасность для здоровья населения / В.И. Чибураев, Я.Г.Двоскин, И.В. Брагина [и др.]. // Гигиена и санитария. 2003. № 3. С.6871.
46. Закон України про пестициди і агрохімікати / Пестициди та агрохімікати України: Практ. довід. для фахівців сільського господарства. Д.: АРТ-ПРЕС, 2006. С. 266273.
47. Захаренко В.А. Пестициды в современном мире / В.А. Захаренко, Н.Н.Мельников // Агрохимия. 1996. № 1. С. 100108.
48. Захаренко В.А. Резистентность сорняков к гербицидам / В.А. Захаренко // Защита и карантин растений. 2006. № 4. С. 2830.
49. Захаренко В.А. Снижение засоренности полей наша первоочередная задача / В.А. Захаренко // Защита и карантин растений. 2005. №3. С. 48.
50. Захаренко В.А. Экономическая эффективность химической защиты растений в условиях реформируемой экономики России / В.А. Захаренко // Агрохимия. 1998. № 10. С. 7482.
51. Захаренко В.А. Экономические аспекты применения пестицидов в системе фитосанитарной стабилизации земледелия России / В.А. Захаренко, А.В.Захаренко // Агрохимия. 2003. № 11. С. 8596.
52. Иванов А.В. Состояние здоровья населения на территориях интенсивного применения пестицидов / А.В. Иванов, В.В. Васильев // Гигиена и санитария. 2005. № 2. С. 2427.
53. История развития и проблемы защиты растений / Под ред. Ченкина А.Ф. М.: РАСХН, 1997. 331 с.
54. Кавецький В.М. Екотоксикологія та критерії якості навколишнього середовища / В.М. Кавецький, Н.А. Макаренко // Агроекологія і біотехнологія. К., 1998. Випуск 2. С. 6569.
55. Как ослабить остаточное действие сульфонилмочевинных гербицидов / Ю.Я. Спиридонов, В.Г. Шестаков, Г.Е. Ларина [и др.]. // Защита и карантин растений. 2006. № 2. С. 5961.
56. Карпенко В.В. Гігієнічна оцінка асортименту та обсягів застосування гербіцидів у сільському господарстві України / В.В. Карпенко, М.М.Коршун // Гігієна населених місць. Київ, 2007. Вип. 49. С. 133139.
57. Карпенко В.В. Гігієнічна оцінка професійного ризику при застосуванні на зернових культурах препарату ПІК WG, в.г. / В.В. Карпенко // Український науково-медичний молодіжний журнал. 2007. № 3. С.7879. (Спеціальний випуск, присвячений 61-й Міжнародній науково-практичній конференції студентів і молодих вчених „Актуальні проблеми сучасної медицини”).
58. Карпенко В.В. Гігієнічна оцінка професійного ризику при застосування на зернових культурах препаратів на основі метсульфурон-метилу / В.В.Карпенко // Науковий вісник Національного медичного університету імені О.О. Богомольця. 2008. № (17). С. 9394. (Матеріали міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої 60-річчю ВООЗ, Всесвітньому Дню Здоров’я 2008 р., захисту здоров’я від змін клімату. Київ, 78 квітня 2008 р.).
59. Карпенко В.В. Гігієнічна оцінка токсичності та особливостей поведінки в об’єктах навколишнього середовища просульфурону та препарату на його основі ПІК WG / В.В. Карпенко, М.М. Коршун // Тези доповідей ХІІ конгресу Світової федерації українських лікарських товариств, 2528вересня 2008 р. Івано-ФранківськКиївЧікаґо, 2008. С. 491492.
60. Карпенко В.В. Гігієнічна оцінка умов праці при застосуванні гербіциду Серто Плюс, в.г. / В.В. Карпенко, М.М. Коршун // Праці та повідомлення Третьої міжнародної конференції „Чистота довкілля в нашому місті”. Севастополь, 25 жовтня 2007 р. Севастополь, 2007. С. 83.
61. Карпенко В.В. Гігієнічна оцінка умов праці при застосуванні сучасних гербіцидів похідних сульфонілсечовини на посівах зернових культур / В.В.Карпенко, М.М. Коршун // Науковий вісник Національного медичного університету імені О.О.Богомольця. 2008. №2. С.8595.
62. Карпенко В.В. Гігієнічне регламентування сучасних сульфонілсечовинних гербіцидів / В.В. Карпенко М.М. Коршун // Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції, присвяченої Всесвітньому дню здоров’я 2009 р. // Охорона здоров’я України. 2009. № 1 (33). С. 9596.
63. Карпенко В.В. Еколого-гігієнічна оцінка поведінки просульфурону та тритосульфурону на посівах зернових культур / В.В. Карпенко // Український науково-медичний молодіжний журнал. 2008. № 3. С.8788. (Тези І (62) Міжнародного науково-практичного конгресу студентів та молодих вчених „Актуальні проблеми сучасної медицини”. Київ, 57 листопада 2008 р.).
64. Карпенко В.В. Оцінка професійного ризику при застосуванні гербіцидів Линтур та Хелмстар / В.В. Карпенко // Збірка тез доповідей науково-практичної конференції до 125-річчя О.М. Марзєєва „Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України”. Київ, 2008. Випуск 8. С. 205206.
65. Кірсенко В.В. Гігієнічна оцінка умов праці при застосуванні пестицидів: можливості альтернативного підходу / В.В. Кірсенко // Український журнал з проблем медицини праці. 2005. № 1. С. 2228.
66. Клинические проявления, лечение и отдаленные последствия острых отравлений синтетическими пиретроидами / Г.М. Балан, С.И. Иванова, И.В.Юрченко [и др.]. // Современные проблемы токсикологии. 2004. №2. С. 4346.
67. Клисенко М.А. Определение остаточных количеств пестицидов. / М.А.Клисенко, Л.Г. Александрова. К.: Здоров’я, 1983. 248 с.
68. Колупаева В.Н. Некоторые подходы к описанию разложения гербицидов в почве (на примере хлорсульфурона) / В.Н. Колупаева, В.С. Горбатов // Агрохимия. 2000. № 8. С. 5964.
69. Коршун М.М. Гігієнічна оцінка поведінки та екотоксикологічного ризику застосування сучасних сульфонілсечовинних гербіцидів на посівах зернових культур (огляд літератури та результати власних досліджень) / М.М. Коршун, В.В.Карпенко // Довкілля та здоров’я. 2009. С.
70. Коршун М.М. Гігієнічна оцінка професійного ризику при використанні сучасних гербіцидів на зернових і зернобобових культурах / М.М. Коршун, В.В. Карпенко, Р.В. Горбачевський // Збірка тез доповідей науково-практичної конференції „Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України” (треті марзєєвські читання), 2425 травня 2007 р. Київ, 2007. Випуск. 7. С. 151152.
71. Коршун М.М. До питання удосконалення розрахункового нормування вмісту пестицидів у ґрунті / М.М. Коршун // Гігієна населених місць. Київ, 2004. Вип. 43. С. 156164.
72. Коршун М.Н. О природе, источниках и величинах ошибок при экспериментальном обосновании предельно допустимых концентраций вредных веществ в воздухе рабочей зоны / М.Н. Коршун // Гигиена и санитария 1980. № 7. С. 7476.
73. Коршун О.М. Гігієнічна оцінка професійного ризику при застосуванні сучасних інсектицидів та фунгіцидів в яблуневих садах / О.М. Коршун, В.Г. Бардов, С.Т. Омельчук // Довкілля та здоров’я. 2007. № 2(41). С.4047.
74. Коршун О.М. Гігієнічна оцінка ризику при застосуванні сучасних інсектицидів та фунгіцидів на яблуні в умовах приватних підсобних господарств / О.М. Коршун // Гігієна населених місць. Київ, 2007. Випуск 50. С. 146154.
75. Коршун О.М. Еколого-гігієнічне обґрунтування регламентів безпечного застосування сучасних хімічних засобів захисту яблуневих садів: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. біологічних наук: спец. 14.02.01 „гігієна та професійна патологія” / О.М. Коршун. К., 2008. 20 с.
76. Кретова Л.Г. Тонкослойная хроматография: определение остаточных количеств пестицидов и микотоксинов: методическое пособие. / Л.Г.Кретова, М.И. Лунев. Москва: ГУП Агропрогресс, 2000. 84 с.
77. Кулаги О.В. Смеси гербицидов на яровой пшенице / О.В. Кулаги, П.И.Кудашкин // Защита и карантин растений. 2006. № 1. С. 34.
78. Лакин Г.Ф. Биометрия / Г.Ф. Лакин М.: Высшая школа, 1980. 293 с.
79. Лапач С.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel / С.Н. Лапач, А.В. Чубенко, П.Н.Бабич К.: МОРИОН, 2000. 320 с.
80. Ларина Г.Е. Екологические аспекты сельскохозяйственного применения сульфонилмочевинных гербицидов / Г.Е. Ларина, Ю.Я.Спиридонов, В.Г.Шестаков // Агрохимия. 2002. № 1. С. 5367.
81. Леоненко Н.С. Обґрунтування допустимих рівнів впливу похідних сульфонілсечовини на працюючих за показниками біохімічного та імунного гомеостазу: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. біол. наук: спец. 14.02.01 „Гігієна” / Інститут медицини праці АМН України. К., 2006. 20 с.
82. Лунев М.И. Пестициды и охрана агрофитоценозов / М.И. Лунев М.: Колос, 1992. 269с.
83. Любинская Л.А. Токсикологическая характеристика производных сульфонилмочевины / Л.А. Любинская, Л.И. Повякель // Современные проблемы токсикологии. 2000. № 2. С. 2832.
84. Макеева-Гурьянова Л.Т. Сульфонилмочевины новые перспективные гербициды / Л.Т. Макеева-Гурьянова, Ю.А. Спиридонов, В.Г. Шестаков // Агрохимия. 1987. № 2. С.115128.
85. Математическое моделирование деструкции хлорсульфурона в почве / Бондарев В.С., Спиридон