РОЗРОБКА НАУКОВИХ ПІДХОДІВ ДО ВДОСКОНАЛЕННЯ ГІГІЄНІЧНОЇ ОЦІНКИ НЕБЕЗПЕКИ ВІД ДЖЕРЕЛ ЗАБРУДНЕННЯ АТМОСФЕРНОГО ПОВІТРЯ НА ОСНОВІ ПОКАЗНИКІВ РИЗИКУ

Краткое описание

АКАДЕМІЯ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ДУ „ІНСТИТУТ ГІГІЄНИ ТА МЕДИЧНОЇ ЕКОЛОГІЇ ім.О.М.МАРЗЄЄВА”

На правах рукопису

ТУРОС ОЛЕНА ІГОРІВНА
УДК [614.71: 351.777.6]

Розробка наукових підходів до вдосконалення гігієнічної оцінки небезпеки від джерел забруднення атмосферного повітря на основі показників ризику

14.02.01 гігієна та професійна патологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора медичних наук

Науковий консультант:
акад. АМНУ, д.м.н. проф. А.М. Сердюк

Київ2008

ЗМІСТ

Перелік умовних позначень, символів, одиниць,
скорочень та термінів

5

ВСТУП

6

РОЗДІЛ І. Огляд літератури

16

1.1. Оцінка основних напрямків міжнародної політики щодо охорони та гігієни атмосферного повітря

16

1.2. Характеристика моніторингу атмосферного повітря, як складової державної системи моніторингу довкілля в Україні

25

1.3. Основи методології оцінки ризику для здоров’я населення від забруднення атмосферного повітря

41

1.4. Генетичний моніторинг населення

47

1.5. Системи епідеміологічного спостереження за впливом забрудненого повітря на стан здоров’я населення

57

РОЗДІЛ ІІ. Матеріали та методи

64

2.1. Методологія оцінки ризику для здоров’я населення

64

2.1.1. Етап ідентифікації небезпеки

65

2.1.2. Етап оцінки залежності «доза відповідь»

66

2.1.3. Етап оцінки експозиції

67

2.1.4. Характеристика ризику для здоров’я населення

72

2.1.5. Обгрунтування прийнятності ризиків

76

2.1.6. Аналіз невизначеностей при аналізі ризику

78

2.1.7. Етап управління ризиком

79

2.1.8. Етап інформування щодо ризику

80

2.1.9. Математичні методи оцінки забруднення атмосферного повітря

81

2.1.9.1. Характеристика землекористування території дослідження

84

2.1.9.2. Характеристика метеорологічної ситуації

87

2.1.9.3. Характеристика рельєфу

88

2.2. Аналіз статистичної звітності санітарно-епідеміологічної служби щодо спостережень за станом атмосферного повітря

89

2.3. Експерементальні дослідження щодо оцінки мутагенності проб атмосферного повітря

90

2.4. Методи епідеміологічних досліджень

91

2.4.1. Розробка карт для реєстрації індикаторних станів

92

2.5. Геоінформаційні системи та технології

96

2.6. Об’єм дослідження

98

РОЗДІЛ ІІІ. Результати досліджень

100

3.1. Аналіз моніторингу атмосферного повітря, який проводиться органами санітарно-епідеміологічної служби

100

3.2. Наукові засади застосування методології оцінки ризику від дії забрудненого повітря для здоров’я населення

112

3.2.1. Етап підготовки матеріалів до моделювання осереднених концентрацій забруднюючих речовин в приземному шарі атмосфери

113

3.2.2. Визначення вмісту та токсичності хімічних речовин, які містять емісії від стаціонарних джерел забруднення підприємств мм Київ та Запоріжжя, при здійсненні ідентифікації хімічної небезпеки

124

3.2.3. Визначення експозиції населення хімічними речовинами, що надходять аерогенним шляхом у мм. Запоріжжя та Київ

140

3.2.4. Визначення дозового інгаляційного навантаження на організм дорослого та дитини у мм. Запоріжжя та Київ

143

3.2.5. Оцінка ризику для здоров’я населення від дії забрудненого атмосферного повітря на територіальному рівні

151

3.3. Методичні засади системи державного генетичного моніторингу

167

3.3.1. Методичні засади системи державного генетичного моніторингу в частині вивчення генетичних індикаторів

167

3.3.2. Результати експериментальних досліджень щодо визначення сумарної мутагенної активності сумішей атмосферного повітря

173

3.3.3. Оцінка мутагенної небезпеки забруднення атмосферного повітря за допомогою інформаційно-аналітичної системи

192

3.3.4. Оцінка мутагенного ризику забруднення атмосферного повітря промисловими підприємствами мм. Запоріжжя та Київ

201

3.4. Розробка методичних засад управління ризиком для здоров’я населення

219

3.4.1. Епідеміологічне дослідження дії забрудненого атмосферного
повітря на населення Солом’янського району м. Києва

219

3.4.2. Теоретичні та практичні засади систем епідеміологічного спостереження при впровадженні методології оцінки ризику для здоров’я населення від дії забрудненого атмосферного повітря у м. Запоріжжі

224

3.5. Розробка методичних засад етапу інформування щодо ризику

232

ВИСНОВКИ

237

Практичні рекомендації

241

СПиСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

243

ДОДАТКИ

290

ВСТУП

Негативний вплив забрудненого повітря на здоров‘я населення визнаний [1-3]. Спостерігається суттєве зменшення забруднювальних речовин в довкіллі, але атмосферні полютанти створюють значну загрозу для здоров’я населення Європи і планети в цілому [4]. Це призводить до сотень тисяч передчасних смертей в Європі щорічно, збільшення випадків госпіталізації, вживання додаткової кількості ліків, втрати мільйонів робочих днів, скорочення середньої тривалості життя майже на рік [5, 6]. Незважаючи на те, що значне перевищення лімітуючих значень для твердих зважених часток, озону та діоксиду азоту мотивує основні збитки для чутливих груп населення, в атмосферному повітрі знаходиться і велика частка забрудників, яка викидається в незначній кількості, але має значну токсичність [7, 8]. Як правило, на них не розповсюджується законодавство щодо зниження викидів і тому вони не привертають увагу регуляторів.
Особлива політика в сфері якості повітря, що визначена в Стратегії ЄС [9], спрямована на значне поліпшення якості повітря за рахунок загального скорочення викидів і пріоритезації забрудників з урахуванням їх токсичності. Очікується, що спільні заходи, розроблені різними країнами в рамках двох основних процесів «Довкілля для Європи» та «Довкілля та здоров’я» [4, 10-11], дозволять спрямувати діяльність країн на зниження негативного тиску забрудненого довкілля на здоров’я населення за рахунок «екологізації» природоохоронних заходів і дадуть вигідне співвідношення „витрати-вигоди” в цілому для Європи.
Відомо, що в останні роки в Україні спостерігалося зниження обсягів промислового виробництва. Незважаючи на цю тенденцію і, відповідно до цього, зменшення викидів забруднювальних речовин в атмосферу, покращення стану атмосферного повітря не відбулося [12-15]. В переважній більшості міст існує понаднормативне забруднення атмосферного повітря викидами промислових підприємств і автотранспорту [16-17]. На сьогодні в промислових регіонах знову почався процес збільшення викидів, і, відповідно, прогнозується більше забруднення атмосферного повітря стаціонарними джерелами викидів. До складу цих викидів входить значна кількість хімічних речовин, які сукупно несприятливо впливають на здоров‘я населення, що проживає на техногенно-забруднених територіях [18-20]. Між тим, до складу викидів підприємств входить широкий спектр речовин, у т.ч. і з мутагенними властивостями, що можуть складати підвищену небезпеку для здоров‘я сучасного та майбутніх поколінь.
Якість повітря регулюється Законом України «Про охорону атмосферного повітря» (2001 р.). Постанови КМУ №391 від 30.03.98 р. та № 1272, 1273 від 24.09.2004 р. [21-24] законодавчо забезпечують діяльність суб‘єктів моніторингу довкілля. У той же час досвід проведення моніторингу атмосферного повітря органами державної гідрометеорологічної служби, державних управлінь охорони навколишнього природного середовища і санітарно-епідеміологічної служби свідчить про його низьку ефективність щодо дій, спрямованих на управління якістю атмосферного повітря і зменшення його впливу на здоров‘я населення. Постанова КМУ „Про Державну систему моніторингу довкілля” [25], працює неефективно, в першу чергу, за рахунок відсутності єдиного концептуального бачення ролі окремих суб’єктів моніторингу, єдиного інформаційного простору для збирання та накопичення інформації, єдиних інструментів оцінки як факторів довкілля, так і здоров’я населення.
Перелік хімічних речовин, за якими проводиться спостереження в державній системі моніторингу, порівняно із вказаним у Законі України «Про охорону атмосферного повітря», скорочений; визначення специфічних забруднювальних речовин проводиться безсистемно, і, в основному, тільки у відповідь на скарги населення; розташування постів спостереження часто не обґрунтоване. Можна вказати і на недостатність інформації щодо особливостей переносу забруднюючих речовин і розподілу їх по території міст та програмного забезпечення для розрахунків розсіювання в приземному шарі атмосфери. В країні відсутні також електронні банки даних, які би містили достатні дані щодо токсичності та генотоксичності хімічних забрудників атмосферного повітря. Відомі наукові підходи стосовно оцінки мутагенності об‘єктів довкілля, що базуються на біоіндикації і біотестуванні [26-30], але система оцінки мутагенності атмосферного повітря, яку б можна було покласти в основу діяльності санепідслужби в напрямку генетичного та соціально-гігієнічного моніторингу, відсутня.
Відсутність єдиних підходів до визначення небезпеки [31-33] не дозволяє належним чином оцінювати розміри шкоди, що наноситься здоров‘ю жителів України забрудненням атмосферного повітря, в т.ч. і мутагенами, та розробляти оптимальні профілактичні заходи. Оцінка впливу полютантів на здоров‘я населення до цього часу проводиться, в основному, відповідно до концепції «нульового» ризику [34-37]. Ті ж дослідження, які були проведені з використанням елементів ймовірнісної оцінки, більшістю кількісно характеризують окремі частини повної процедури методології оцінок ризику і відносяться до різних видів епідеміологічних досліджень [38-40].
Експертами ВООЗ введено критерії оцінки забруднення, основою для обґрунтування яких стала методологія оцінки ризику для здоров‘я [41-42].
Впровадження методології оцінки ризику в практику прийняття управлін­ських рішень в Україні стримується несприйняттям поняття «допустимий ризик» на державному рівні [31-32, 43] та відсутністю нормативної бази щодо кількісних значень ризиків. Аналіз витрат і вигод при різних варіантах управлінських дій в Україні практично не виконується [44-47].
Для прогнозування ж ризику та оцінок економічної ефективності заходів щодо управління ризиком необхідна діюча модель співпраці між усіма суб’єктами моніторингу довкілля.
Актуальність і соціальна значущість проблеми, необхідність використання в Україні ймовірнісної оцінки якості атмосферного повітря і характеристики ризику для здоров‘я населення від хімічних забрудників, що містяться у викидах, обумовили вибір теми, мети і завдань наукового дослідження.
Зв’язок теми з науковими програмами, планами, темами
Робота виконана в рамках Цільової комплексної програми генетичного моніторингу в Україні на 1999-2003 рр., НДР „Генетичний моніторинг населення України”, шифр теми 6.46.4896, НДР „Порівняльна оцінка ризику проживання на радіоактивно забруднених і „чистих” територіях Київської області», шифр теми 14 Е-3.99, НДР „Генетичний моніторинг населення Івано-Франківської, Чернівецької, Київської областей та м. Києва”, шифр теми АМН.030 та НДР „Наукове обґрунтування визначення мутагенної небезпеки забруднення атмосферного повітря у системі генетичного моніторингу України”, шифр теми АМН. 02.03., №№ держреєстрації 0196U024335, 019U003586, 0101U001157; 0103U003393, НДР, що виконується в рамках Міжгалузевої комплексної програми „Здоров’я нації”, „Розробка нормативної бази щодо забезпечення безпеки життєдіяльності людей у критичних випадках забруднення довкілля”, шифр теми АМН. 06.06, № державної реєстрації 0105U002735, „Наукове обґрунтування критеріїв оцінки ризику для здоров’я населення негативного впливу чинників довкілля”, шифр теми АМН. 02.03., науково-дослідної програми „Наукове обґрунтування та визначення факторів ризику для населення від антропогенного впливу на територію Солом’янського району”, № держреєстрації 0107U012328; міжнародних програм за підтримки Американської Агенції з охорони довкілля „Розбудова інституційної спроможності Міністерства охорони навколишнього природного середовища України” та „Розбудова інституційної спроможності в нових незалежних країнах„ Американської Агенції з охорони довкілля, № держреєстрації 06549IP001394.
Мета роботи - вдосконалення гігієнічної оцінки небезпеки від забруднення атмосферного повітря викидами стаціонарних джерел промислових підприємств.
Для реалізації поставленої мети вважали за доцільне виконання наступних завдань.
1. Узагальнити теоретичний і практичний досвід спостережень органів державної санітарно-епідеміологічної служби за станом забруднення атмосферного повітря.
2. Адаптувати міжнародну систему оцінки ризику для здоров’я населення від негативної дії чинників забруднення довкілля стосовно вимог санітарного та екологічного законодавства України.
3. Вдосконалити наукові засади визначення експозиції населення при аерогенному шляху надходження полютантів.
4. Оцінити ризик (у т. ч. і мутагенний) для здоров’я населення від забруднення атмосферного повітря стаціонарними джерелами забруднення (на прикладі Києва та Запоріжжя).
5. Дослідити особливості формування мутагенного забруднення атмосферного повітря в залежності від характеру промислового забруднення.
6. Обґрунтувати заходи щодо управління ризиком та інформування щодо ризику для здоров’я населення від забруднення атмосферного повітря.
7. Розробити пропозиції щодо використання системи оцінки небезпеки від стаціонарних джерел забруднення атмосферного повітря в державних системах моніторингу та профілактичних програмах.
Об’єкт дослідження. Система оцінки впливу забрудненого повітря на здоров’я населення.
Предмет дослідження:
- хімічні речовини (у т. ч. і мутагени), які входять до складу емісій промислових підприємств і викидаються в атмосферне повітря стаціо­нарними джерелами забруднення;
- мутагенні ефекти, індуковані на біологічних тест-системах та в популяціях людини (на прикладі генетичних індикаторів);
- ризики для здоров’я (у т.ч. і мутагенний), обумовлені забрудненням атмосферного повітря.
Методи дослідження: аналітичні (оцінка токсичності речовин), математичні (розрахунки розсіювання забруднювальних речовин атмосферного повітря та визначення осереднених річних концентрацій полютантів за допомогою геоінфор­маційних систем та програм розсіювання), оцінка ризику, експериментальні (біотестування та біоіндикація), статистичні (ч2, кореляційний аналіз), картогра­фування, епідеміологічні, геостатистичні та просторовий аналіз.
Наукова новизна
З використанням ймовірнісного підходу науково обґрунтовано (теоретичні та методичні засади) систему гігієнічної оцінки небезпеки від забруднення атмосферного повітря стаціонарними джерелами промислових підприємств із урахуванням генотоксичності викидів.
Науково обґрунтовано оцінку експозиції населення хімічними полютантами повітря, яка базується на особливостях просторового розподілу забрудників. Показано, що для розрахунків ризику необхідно користуватися змодельованими осередненими концентраціями.
Виявлено особливості формування мутагенного забруднення атмосферного повітря залежно від характеру забруднення.
Розроблено повну процедуру (з урахуванням мутагенної небезпеки забруднення повітря) генетичного моніторингу територіального рівня: описано вимоги до створення системи; розроблено наукові основи оцінки мутагенної небезпеки забруднення атмосферного повітря; створено інформаційно-аналітичну систему визначення генотоксичності хімічних речовин; визначено закономірності формування мутагенного забруднення атмосферного повітря залежно від характеру промислового забруднення; обґрунтовано використання індикаторів генетичного здоров‘я в системі оцінки якості атмосферного повітря.
Науково обґрунтовано процедуру розробки програм щодо зниження ризику негативного впливу забрудненого атмосферного повітря на здоров’я населення.
Практична значущість отриманих результатів
Адаптовано міжнародну методологію оцінки ризику для здоров’я населення від забруднення атмосферного повітря стаціонарними джерелами забруднення для сумісного використання державними органами санітарно-епідеміологічного нагляду та охорони навко­лиш­нього природного середовища. Обґрунтовано заходи щодо підвищення ефективності моніторингу атмосферного повітря.
Оцінено ризик для здоров’я населення від забруднення атмосферного повітря стаціонарними джерелами забруднення промислових підприємств (на прикладі мм. Києва, Запоріжжя). Визначено ефективність заходів, спрямованих на зниження негативного впливу мілкодисперсного пилу на здоров’я населення.
Розроблено методичні засади для управління ризиком. Розроблено та реалізовано інформаційно-аналітичний блок в системі оцінки якості атмосферного повітря для прийняття управлінських рішень у м. Запоріжжя. Вдосконалено програму природоохоронної діяльності Солом’янського району м. Києва.
Застосовано інструменти інформування щодо ризику за рахунок підготовки картографічних матеріалів, розміщення інформації на сайтах та порталах.
Особистий внесок здобувача
Автором самостійно визначено мету і розроблено програму дослідження, обґрунтовано методологічні принципи та методичні прийоми до вирішення поставлених завдань.
Оцінено стан моніторингу атмосферного повітря відповідно до міжнарод­ного законодавства, проведено аналіз токсичності викидів промислових підприємств, проаналізовано ризики хімічного забруднення атмосферного повітря різними видами промислових підприємств, розроблено систему оцінки мутагенності викидів промислових підприємств, запропоновано систему спостереження за генетичною патологією за допомогою геоінформаційних систем і системи аналізу просторового розподілу забруднювальних речовин.
За участю автора розроблено карти спостереження за генетичною патологією (Свідоцтво про державну реєстрацію прав автора на твір ПА № 1662 від 11.01.99), інформаційно-аналітичну систему експертної оцінки токсичності та генотоксичності полютантів, спосіб визначення мутагенної небезпеки забруднювачів атмосферного повітря для здоров’я населення (№ 14739), спосіб визначення осереднених концентрацій забруднювальних речовин в атмосферному повітрі (№ 33659), спосіб визначення якості довкілля та ризику впливу його забруднення на стан здоров’я населення (№ 7253).
Під науковим керівництвом та за безпосередньої участі автора прово­дилися експериментальні дослідження щодо визначення генотоксичності атмосферного повітря мм. Києва та Запоріжжя і було створено модель оцінки якості атмосферного повітря.
За задумкою пошукувача розроблено модель управління ризиком від забруднення атмосферного повітря стаціонарними джерелами викидів, яка впроваджена на рівні міських та державних адміністрацій Києва та Запоріжжя.
Матеріали, отримані в дисертації, знайшли своє відображення при внесенні змін та доповнень до Закону України „Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення”, підготовці документу „Навколишнє природне середовище і здоров’я населення України: доповідь до Плану дій з гігієни довкілля”.
Апробація результатів дослідження
Основні положення дисертації доповідались і обговорювались на: Першому Національному конгресі з біоетики (Київ, 2001); ІІІ з‘їзді медичних генетиків України (Львів, 2002 р.); XIV з‘їзді гігієністів України «Гігієнічна наука та практика на рубежі століть» (Дніпропетровськ, 2004); «Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України»(Київ, 2002); «Проблеми онкогенетики: наукові та прикладні аспекти» (Київ, 2002); «Інформаційні технології в гігієні та медичній екології» (Київ, 2002); «Антропогенно змінене середовищ

Список литературы

висновки

У дисертаційній роботі розроблено методологічну основу системи оцінки забруднення атмосферного повітря, яка базується на ймовірнісному підході і враховує генотоксичність викидів від стаціонарних джерел забруднення. Показано, як подібну систему необхідно використовувати в системах державного моніторингу. Науково обґрунтовано її практичне значення для здійснення пріоритезації профілактичних та природоохоронних заходів і створення міжгалузевих програм.
1. Адаптовано міжнародну систему оцінки ризику для здоров’я населення від негативної дії чинників забруднення довкілля стосовно вимог санітарного та екологічного законодавства України. Модифіковано процедуру оцінки ризику за аерогенним шляхом надходження забруднювальних речовин до організму людини.
2. Узагальнено теоретичний та практичний досвід системи спостережень за станом забруднення атмосферного повітря в державній системі моніторингу довкілля державними органами держсанепідконтролю. Визначено, що для покращення співпраці суб’єктів моніторингу атмосферного повітря необхідно обґрунтувати вимоги до переліків забруднювальних речовин, внести зміни до форми №18 відомчої статистичної звітності МОЗ, а саме: пріоритезувати забруднювальні речовини повітря, внести абсолютні значення моніторингових вимірювань полютантів і збирати облікові форми (293, 322,328, 336, 392) в електронних форматах баз даних по містах та відповідних лабораторіях, в яких проводяться вимірювання. Показано що: відсутність моніторингу мілкодисперсного пилу в Україні виключає можливість порівняння вмісту зважених часток мілкодисперсного пилу у викидах від підприємств різного профілю виробництва без додаткових досліджень і, відповідно, аналізу ролі окремих джерел забруднення; для розрахунку вмісту мілкодисперсного пилу можна використовувати дані підфакельних замірів санітарно-епідеміологічної служби та дані інвентаризації промислових підприємств щодо загального забруднення атмосферного повітря пилом.
3. Вдосконалено визначення експозиції населення за аерогенного шляху надходження полютантів: розроблені методичні засади для використання нових інформаційних технологій (аерокосмічної зйомки, електронних карт міст, геоінформаційних систем) у визначенні експозиційних навантажень; створено алгоритм їх визначення, який базується на метеорологічних спостереженнях, топографічних даних, характеристиці землекористування, вмісту та токсичності хімічних речовин, які входять до складу емісій, характеристиці населення (демографічній і щільності розподілу на одиницю території); розроблено спосіб визначення осереднених концентрацій шкідливих речовин, що надходять в атмосферне повітря від стаціонарних джерел забруднення. Показано, що для розрахунків ризику необхідно користуватися змодельованими осередненими концентраціями.
4. Визначено, що до переліку пріоритетних забрудників промислових підприємств м. Запоріжжя належать 52 хімічні сполуки, 17 з яких високотоксичні та відносяться до канцерогенів: акрилонитріл, 1,3-бутадієн, етилбензол, епіхлоргідрин, ацетальдегід, сажа, бензол, нікель та його сполуки, хром (VI), свинець та його сполуки, бенз(а)пірен, бензин, бензил хлористий, вініл хлористий, кадмій сірчанокислий, стирол, формальдегід. До переліку пріоритетних забруднювачів промислових підприємств Солом’янського району м. Києва віднесено 15 хімічних речовин, 10 з яких є канцерогенами: нікель металічний, свинець та його сполуки, хром (VI), бенз(а)пірен, ацетальдегід, акрилонітрил, 1,3-бутадієн, формальдегід, вініл хлористий, стирол.
5. Характеризовано особливості просторового розподілу 52 речовин у м. Запоріжжі та 15 - у Солом’янському районі м. Києва.
6. Встановлено діапазони дозових навантажень на організм дорослого та дитини для аерогенного навантаження забрудненого атмосферного повітря. Показано, що найбільшого інгаляційного навантаження населення м. Запоріжжя зазнає від впливу хімічних речовин, для яких спостерігається перевищення референтних концентрацій: ванадій та його сполуки, мідь та її сполуки, мідь сірчанокисла, мідь сірчиста, алюмінію оксид, марганець та його сполуки, сірки діоксид, азоту діоксид, азоту оксид, аміак, сірководень, свинець та його сполуки, нафталін, толуол, формальдегід, бензол, етилбензол (перевищення тільки для дітей), вуглецю оксид, метилетилкетон, хлор та його сполуки, водню хлорид, акролеїн, заліза оксид, нікель та його сполуки, хром (VI), сульфатна кислота, сажа, бенз(а)пірен, фенол, фтористі газоподібні сполуки. У м. Києві до переліку речовин, що створюють високі рівні інгаляційного навантаження, віднесені: азоту діоксид, акрилонітрил, аміак, бенз(а)пірен, вуглецю оксид, нікель та його сполуки, свинець та його сполуки, сірки діоксид, формальдегід, хром (VI).
7. Оцінено загальний ризик від забруднення атмосферного повітря стаціонарними джерелами забруднення. Для населення м. Запоріжжя він знаходиться на рівні 1,91 × 10-4 ÷ 3,7 ×10-2, а для м. Києва - 1,2 × 10-5 ± 8,2 ×10-3.
8. Проведено ймовірнісну оцінку виникнення патологічних станів, викликаних наявним забрудненням атмосферного повітря: для Запоріжжя висока ймовірність показана для захворювань системи органів дихання, центральної нервової системи, кровотворної системи, генетичних захворювань та хвороб імунної системи; для Солом’янського району м. Києва хвороб органів дихання та злоякісних новоутворень.
9. Розроблено повну процедуру (з урахуванням мутагенної небезпеки забруднення повітря) генетичного моніторингу територіального рівня: описані вимоги до створення системи; розроблено наукові основи оцінки мутагенної небезпеки забруднення атмосферного повітря; створено інформаційно-аналітичну систему визначення генотоксичності хімічних речовин; визначено закономірності формування мутагенного забруднення атмосферного повітря в залежності від характеру промислового забруднення.
10. Показано, що специфічні забрудники, які надходять в атмосферне повітря, мають незначні об’єми надходження, але їх внесок в забруднення приземного шару атмосфери міст стає вельми відчутним, оскільки більшість з них відрізняється високою генетичною токсичністю. У викидах в атмосферне повітря м. Києва специфічні забруднювачі складають 47 %, а в м. Запоріжжі - 20 %. Вміст мутагенних речовин у промислових викидах в атмосферне повітря різних міст відрізняється. В Запоріжжі він складав 58 %, у м. Києві - 51 %; серед пріоритетних речовин, які мали перевищення ризикових значень, мутагенні речовини складали від 65 до 85 %.
11. Розроблено методичні засади для визначення мутагенного ризику. Виявлено різницю при оцінках неканцерогенного ризику для мутагенних речовин, який у м. Запоріжжі дорівнює 341, а у м. Києві 30,5; за канцерогенним ризиком різниця несуттєва. Оцінені мутагенні ризики для здоров’я населення від впливу на атмосферне повітря різних типів підприємств у мм Києві та Запоріжжі, які коливаються у межах 1,2 ×10-5 - 3,7×10-2 .
12. Науково обґрунтовано перелік заходів щодо управління ризиком для здоров’я населення від забруднення атмосферного повітря: визначено частку населення, яка підпадає під експозицію; виділено вікові та статеві страти; розроблено методичні засади геокодування та картографування населення; проведено просторовий аналіз самовільних викиднів та неплідних шлюбів в системі оцінки якості атмосферного повітря.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Рекомендации по качеству воздуха в Европе / ВОЗ. - [2-е изд.]. - М.: Весь мир, 2004.- С. 5-89.
2. Управление качеством атмосферного воздуха на основе факторов здоровья в странах Восточной Европы, Кавказа и Центральной Азии: отчет о консультативном совещании ВОЗ. М., 2005.- 62 с.
3. Огляд результативності природоохоронної діяльності. Україна. Другий огляд / ООН. Нью-Йорк-Женева, 2007. С. 125 - 127.
4. Europe's Environment: The Fourth Assessment: 6th Ministerial Conference on Environment and Health (10 - 12 October, 2007) / UNECE. - Belgrade, 2007 Р. 80 -253.
5. Lung cancer, Cardiopulmonary mortality, and Long-term exposure to Fine particulate air pollution / C. A. Pope III, R. T. Burnett, M. J. Thun, et al. // Journal of the American Medical Association. - 2002. - 287 (9). P. 1132 - 1141.
6. Ревич Б. А. «Горячие точки» химического загрязнения окружающей среды и здоровье населения России / Б. А. Ревич ; Общественная палата РФ. М. : Акрополь, 2007. С. 37 - 185.
7. Health risk assessment and valuation of human health: guidelines / Environmental Protection Agency. Washington, 2001.- 32 р.
8. Авалиани С. Л. Медико-демографическая оценка выгод от снижения выбросов парниковых газов / С. Л. Авалиани, К. А. Буштуева, А. А. Голуб // Изменение климата и здоровье населения России в ХХІ веке : cб. материалов междунар. семинара (5 - 6 апр. 2004 г.). М., 2004. С. 185 - 194.
9. Baseline scenarious for the Clean Air for Europe (CAFÉ) Programme : Final Report / Markus Amann, Imrich Bertok, Janusz Cofala, et al. ; International Institute for Applied Systems Analysis. - Laxenburg (Austria), 2005. 90 p.
10. Overview of the environment and health situation in Europe in the 1990s : Third Ministerial Conference on Environment and Health. - London, 1999. - 20 р.
11. Health and the environment in the WHO European Region : Situation and policy at the beginning of the 21st century : Fourth Ministerial Conference on Environment and Health (23 - 25 June, 2004). Budapest, 2004. Р. 23 - 128.
12. Присяжнюк В. Є. Наукове обґрунтування принципів і критеріїв оцінки еколого-гігієнічної безпеки повітряного середовища (на прикладі територій розміщення підприємств нафтопереробної та азотної промисловості : автореф. дис. на здобуття вченого ступеня д-ра мед. наук : спец. 14.00.07 / В. Є. Присяжнюк. К., 1993. 40 с.
13. Черниченко І. О. До питання гармонізації вітчизняних гігієнічних нормативів якості атмосферного повітря з зарубіжними / І. О. Черниченко, В. Є. Присяжнюк, І. С. Кіреєва // Гігієна населених місць: зб. наук. пр. К., 2003. Вип. 42. С. 18 - 23.
14. Гапон В. О. Гігієнічна діагностика впливу хімічних факторів на робітників та населення металургійного регіону : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора мед. наук : спец. 14.02.01 «Гігієна» / В. О. Гапон. К., 2004. 35 с.
15. Пазынич В. М. Применение новых информационных технологий в практике изучения влияния факторов окружающей среды на здоровье населения [Електронний ресурс] / В. М. Пазынич, В. В. Таранов, А. А. Рыжов // Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України на рубежі століть: зб. тез доповідей наук.-практ. конф., присвяченої пам’яті О. М. Марзеєва. К., 1999. - Режим доступу : http://www.health.gov.ua/Publ/conf.nsf/0/3d0d1c63a459655fc2256dc60040a640?OpenDocument.
16. Капранов С. В. Автотранспорт, воздух и здоровье / С. В. Капранов. Луганск: Изд-во Восточноукраинского гос. ун-та, 1998. С. 142 - 189.
17. Кірсанова О. В. Гігієнічна оцінка впливу забруднення атмосферного повітря на стан здоров'я дітей в умовах промислового міста : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.02.01 / О. В. Кірсанова. — К., 2006. — 20 с.
18. Бердник О. В. Основні закономірності формування здоров’я дитячого населення, що проживає в регіонах з різною екологічною ситуацією : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора мед. наук: спец. 14.02.01 / О. В. Бердник. К., 2003. - 13 с.
19. Климчук Н. А. Методические подходы к оценке риска загрязнения окружающей среды для здоровья населения на региональном уровне / Н. А. Климчук, И. А. Черниченко, В. М. Доценко // Гігієна населених місць: зб. наук. пр. К., 2006. Вип. 47. С. 40 - 47.
20. Попов В. И. Сравнительная гигиеническая оценка воздушной среды в городах Харьковской области с различной степенью загрязнения выбросами химического производства / В. И. Попов // Гігієна населених місць: зб. наук. пр. К., 2007. Вип. 49. С. 30 - 33.
21. Про охорону атмосферного повітря: закон України від 16 жовтня 1992 року № 2707-ХІІ // Відомості Верховної Ради України. 1992. - № 50. 15 грудня. ст. 678.
22. Про затвердження Положення про державну систему моніторингу довкілля: постанова Кабінету Міністрів України від 30 березня 1998 р. № 391 // Офіційний вісник України. - 1998. 16 квітня. С. 91.
23. Про затвердження Положення про Державну санітарно-епідеміологічну службу: постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2004 р. № 1272 // Офіційний вісник України. 2004. 15 жовтня. - С. 43.
24. Про внесення змін до Положення про державну санітарно-епідеміологічну службу України: постанова Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2004 р. № 1273 // Офіційний вісник України. 2004. 15 жовтня. - С. 48.
25. Про затвердження Порядку організації та проведення моніторингу в галузі охорони атмосферного повітря : постанова кабінету Міністрів України від 9 березня 1999 № 343 // Офіційний вісник України. 1999. 26 березня. - № 10. - С. 43.
26. Руководство по краткосрочным тестам для выявления мутагенных и канцерогенных химических веществ / ВОЗ. - Женева: ВОЗ, 1989. С. 26 - 38, 86 - 108.
27. Куринный А. И. Эколого-генетический контроль за мутагенами / А. И. Куринный // Довкілля та здоров’я . - 1997. - № 2. - С. 33 - 36.
28. Дуган А. М. Salmonella typhimurium как тест-система выявления мутагенной активности загрязнителей окружающей среды / А. М. Дуган // Цитология и генетика. - 1994. - Т. 28. - № 3. С. 37 - 41.
29. Горовая А. І. Цитогенетична оцінка мутагенної дії хлориду кадмію і хлориду алюмінію та модифікуючої дії селеніту натрію у кореневих меристемах Pisum sativum L. / А. І. Горовая, Є. Д. Стрельченко, С. С. Руденко // Цитология и генетика. 1999. - № 3. С. 52 56.
30. Журков В. С. Итоги и перспективы генетических исследований в гигиене / В. С. Журков, Ю. А. Ревазова // Итоги и перспективы научных исследований по проблеме экологии человека и гигиены окружающей среды / [ред. Рахманин Ю. А.]. М., 2001. - С. 15 - 26.
31. Сердюк А. М. Перспективи розвитку гігієни в Україні / А. М. Сердюк, О. І. Тимченко // Медичні перспективи. 1998. С. 3 - 4.
32. Сердюк А. М. Проблеми впровадження ризиків в сферу екологічної безпеки України / А. М. Сердюк, Є. П. Буравльов, І. О. Черниченко, А. Б. Качинський // Довкілля та здоров’я. 2002. - № 4. С. 5 - 8.
33. Сердюк А. М. Методологічні аспекти ранжирування промислових міст за еколого-гігієнічними критеріями / А. М. Сердюк, І. С. Кіреєва, І. О. Черниченко та інш. // Гіг. нас. місць: зб. наук. пр. К., 2006. Вип. 47. С. 14 - 20.
34. Буштуева К. А. Методы и критерии состояния здоровья населения в связи с загрязнением окружающей среды / К. А. Буштуева, И. С. Случанко. М.: Медицина, 1979. С. 21 - 120.
35. Григорьева К. В. Научные основы гигиены атмосферного воздуха в районах размещения предприятий органического синтеза: автореф. дис. на здобуття ступеня д-ра мед. наук : спец. 14.00.07 / К. В. Григорьева. М., 1982.- 35 с.
36. Пинигин М. А. Гигиеническое регламентирование вредных веществ в атмосферном воздухе / М. А. Пинигин // Профилактическая токсикология: сб. учебно-методических материалов. Программа ООН по охране окружающей среды. М. : МРПТХВ, Центр международных проектов, 1984. - Т. 2, ч. 2. С. 64 - 72.
37. Присяжнюк В. Е. Материалы к экспериментальному обоснованию критерия гигиенической оценки загрязнения атмосферного воздуха крупных городов и центров нефтеперерабатывающей промышленности / В. Е. Присяжнюк // Гигиена населенных мест: сб. науч. тр. К., 1987. Вып. 28. С. 28 - 33.
38. Бабій В. Ф. Канцерогенний ризик забруднення навколишнього середовища пріоритетними хімічними сполуками та заходи первинної профілактики: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня д-ра мед. наук: спец. 14.02.01 „Гігієна” / В. Ф. Бабій. К., 2004. 42 с.
39. Линчак О. В. Оцінка відносного ризику виникнення репродуктивних втрат на радіоактивно забруднених і „чистих” територіях: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.02.01 „Гігієна” / О. В. Линчак. К., 2004. 19 с.
40. Малоног К. П. Гігієнічна оцінка ризику для здоров’я населення від забруднення атмосферного повітря міста з розвинутою хімічною промисловістю: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. біол. наук: спец. 14.02.01 „Гігієна” / К. П. Малоног. К., 2007. 20 с.
41. Тимченко О. І. Загрози для здоров’я населення від впливу антропогенних чинників та можливості їх попередження / О. І. Тимченко. К. : ІГМЕ АМН України, 2005. С. 74 106.
42. Reducing Risks, Promoting Healthy life: The World Health report 2002 / WHO. France, 2002. P. 67 - 73.
43. Качинський А. Б. Безпека загрози і ризик : наукові концепції та математичні методи / А. Б. Качинський. К., 2003. С. 98 254.
44. Guidelines for Exposure Assessment / Environmental Protection Agency. Washington, 1992. - 139 p.
45. Avaliani S. Human health risk assessment for air pollution by industrial emissions / S. Avaliani, A. Golub, G. Safonov // World Development. - 2004. - Vol. 23, № 10. - P. 1905 - 1911.
46. Струкова Е. Б. Риск для здоровья и экономическая оценка ущерба от загрязнения воздух в России / Е. Б. Струкова, Дж. Балбус, А. А. Голуб // Климат, качество атмосферного воздуха и здоровье москвичей / [ред. Б. А. Ревич]. М., 2006. С. 141 - 175.
47. Гігієна та екологія: [підручник / ред. В. Г. Бардов]. Вінниця: Нова Книга, 2006. С. 693 -719.
48. Здоровье - 21: Основы политики достижения здоровья для всех в Европейском регионе ВОЗ: введение / ВОЗ, Европейское региональное бюро. — Копенгаген : ВОЗ, 1998. — 40 с.
49. Здоровье - 21: Основы политики достижения здоровья для всех в Европейском регионе ВОЗ / ВОЗ, Европейское региональное бюро. — Копенгаген : ВОЗ, 1999. — С. 98 - 153.
50. Мониторинг качества атмосферного воздуха для оценки воздействия на здоровье человека / ВОЗ. Копенгаген, 2001. С. 213 - 280.
51. Health Risks of Persistent Organic Pollutants from Long-Range Transboundary Air Pollution / WHO, 2003. P. 235 - 252.
52. 6th EAP from 2001 - 2010: Our Future, Our Choice, Decision : The 6th European Community Environment Action Programme / EC. ЕС, 2002. Р. 52 - 153.
53. Довкілля для Європи : 5-а Пан-Європейська конференція Міністрів / UNDP. - Київ, 2004. С. 56 - 61.
54. Health Aspects of Air Pollution with Particulate Matter, Ozone and Nitrogen Dioxide : report of a WHO Working Group / WHO Regional Office for Europe. - Copenhagen, 2003. 98 p.
55. Quantification of the Health Effects of Exposure to Air Pollution : report of a WHO Working Group / WHO Regional Office for Europe. - Copenhagen, 2001. 30 p.
56. Handbook for the 1979 Convention on Long-Range Transboundary Air Pollution аnd its Protocols / United Nations. - New York and Geneva, 2004 - Р. 5 213.
57. Конвенция о трансграничном загрязнении воздуха на большие расстояния от 14 ноября 1979 г. (ратифицирована Президиумом Верховного Совета СССР 29 апреля 1980 г.) // Ведомости Верховного Совета СССР. 1983. - N 23.
58. Протокол о борьбе с подкислением, эвтрофикацией и приземным озоном к Конвенции о трансграничном загрязнении воздуха на большие расстояния 1979 года от 30 сентября 1999 г. (вступил в силу 17 мая 2005 г.) [Електронний ресурс]. Режим доступа : http://www.unece.org/env/lrtap/full%20text/1999.Multi.R. Amended.2005.pdf.
59. Council Directive 1996/62/EC of 27 September 1996 on ambient air quality assessment and management [Електронний ресурс]. - Mode of access: : http//europa.ua.int.
60. Council Directive 1999/30/EC of 22 April 1999 relating to limit values for sulphur dioxide, nitrogen dioxide and oxides of nitrogen, particulate matter and lead in ambient air [Електронний ресурс]. - Mode of access: http//europa.ua.int.
61. Council Directive 2000/69/EC of 16 November 2000 relating to limit values for benzene and carbon monoxide in ambient air [Електронний ресурс]. - Mode of access: http//europa.ua.int.
62. Council Directive 2002/3/EC of 12 February 2002 relating to ozone in ambient air [Електронний ресурс]. - Mode of access: http//europa.ua.int.
63. Council Directive 2004/107/EC of 15 December 2004 relating to arsenic, cadmium, mercury, nickel and polycyclic aromatic hydrocarbons in ambient air [Електронний ресурс]. - Mode of access: http//europa.ua.int.
64. Council Directive 2001/81/EC of 23 October 2001 on national emission ceilings for certain atmospheric pollutants [Електронний ресурс]. - Mode of access: http//europa.ua.int.
65. Council Directive 1999/96/EC of 13 December 1999 on the approximation of the laws of the Member States relating to measures to be taken against the emission of gaseous and particulate pollutants from compression ignition engines for use in vehicles, and the emission of gaseous pollutants from positive ignition engines fuelled with natural gas or liquefied petroleum gas for use in vehicles and amending Council Directive 88/77/EEC [Електронний ресурс]. - Mode of access: http//europa.ua.int.
66. Council Directive 2001/80/EC of 23 October 2001 on the limitation of emissions of certain pollutants into the air from large combustion plants [Електронний ресурс]. - Mode of access: http//europa.ua.int.
67. Council Directive 1996/61/EC of 24 September 1996 concerning integrated pollution prevention and control [Електронний ресурс]. - Mode of access: http//europa.ua.int.
68. Council Directive 1999/30/EC of 22 April 1999 relating to limit values for sulphur dioxide, nitrogen dioxide and oxides of nitrogen, particulate matter and lead in ambient air [Електронний ресурс]. - Mode of access: http//europa.ua.int.
69. Разработка эффективных пакетов инструментов реализации экологической политики в странах Восточной Европы, Кавказа и Центральной Азии (ВЕКЦА): накопленный опыт и направления реформы / ОЭСР. ОЭСР, 2003. С. 8 - 106.
70. Вербицька І. Принципи та приклади застосування ринкових інструментів у сучасній природоохоронній політиці: Огляд економічних засад природокористування / І. Вербицька, В. Дюканов, Т. Медун. К., 2001. 70 с.
71. Оцінка екологічних ризиків від діяльності автотранспорту м. Запоріжжя : звіт про НДР / ДУ ІГМЕ ім. О. М. Марзєєва АМНУ” ; наук. керівник О. І. Турос ; № держреєстрації Р-1/2007/01. - К., 2007. 20 c.
72. Про затвердження переліку найбільш поширених і небезпечних забруднюючих речовин, викиди яких в атмосферне повітря підлягають регулюванню : постанова Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2001 р. N 1598 // Офіційний вісник України. 2001. 21 грудня. С. 29.
73. Державні санітарні правила охорони атмосферного повітря населених місць (від забруднення хімічними та біологічними речовинами) : Наказ Міністерства охорони здоров’я від 9 липня 1997 р. № 201 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://mozdocs.kiev.ua/view.php?id=803.
74. The Millenium Development Goals - The Way Ahead. A Pan-European Perspective / UNECE. United Nations, New York and Geneva, 2006. Р. 6 - 90.
75. Evaluation and use of epidemiological evidence for environmental health risk assessment : Guideline Document / WHO Regional Office for Europe. - Copenhagen, 2000. 39 p.
76. Indoor air pollution: National Burden of Disease Estimates / World Health Organisation. France, 2007. 8 p.
77. ВОЗ призывает к изменению «нездоровых» систем здравоохранения : Выпуск новостей ВОЗ от 14 октября 2008 года [Електронний ресурс]. Режим доступу : www.who.int/entity/whr/2008/press_release_ru.pdf.
78. Golub A. Environment Protection in Transition Countries: The Need for Economic Analysis. Environmental Defense / A. Golub, D. Dudek, E. Strukova. Кyiv, 2003. 36 p.
79. Air quality assessment and policy at local, regional and global scales / The 14th International Conference. Dubrovnik (Croatia), 2003. Р. 182 - 298.
80. Величко О. М. Екологічний моніторинг: навч. посібник / О. М. Величко, Д. В. Зеркалов. — К. : Науковий світ, 2001. — С. 203 - 204.
81. Клименко М. О. Моніторинг довкілля: навч. посіб. для студ. екол. спец. вищ. навч. закл. / М. О. Клименко, А. М. Прищепа, Н. М. Вознюк. — Рівне : УДУВГП, 2004. — С. 97 - 118.
82. Лялюк О. Г. Моніторинг атмосферного повітря: навч. посібник [для студ. спец. "Теплогазопостачання та вентиляція"] / О. Г. Лялюк, Г. С. Ратушняк. — Вінниця : Вінницький держ. технічний ун-т, 1998. — С. 207 - 219.
83. Данилов-Данильян В. И. Экология, охрана природы и экологическая безопасность: учебное пособие для системы повышения квалификации и перепо