ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ТРЕТИННОГО ОЧИЩЕННЯ СТІЧНИХ ВОД У БІОЛОГІЧНИХ СТАВАХ З ВИЩОЮ ВОДЯНОЮ РОСЛИННІСТЮ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ МЕДИЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені О.О.БОГОМОЛЬЦЯ

На правах рукопису

Попенко Валерій Миколайович
УДК 614.777:628.1/3

ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ТРЕТИННОГО ОЧИЩЕННЯ СТІЧНИХ ВОД У БІОЛОГІЧНИХ СТАВАХ З
ВИЩОЮ ВОДЯНОЮ РОСЛИННІСТЮ

14.02.01 гігієна
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:

доктор медичних наук, професор,
Гаркавий Сергій Іванович

Київ 2007

ЗМІСТ ст.

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ.

5

ВСТУП......................................................................................................................

6

РОЗДІЛ І. Очищення стічних вод у біоставах та фактори, що ведуть до зменшення забруднень, які надходять до них.

14

1.1. Теоретичні основи самоочищення стічних вод у біоставах.

14

1.1.1. Вплив біоценозів біоставів на процеси зменшення вмісту в них біологічних, органічних і мінеральних забруднень....................................................

17

1.1.2. Роль вищих водяних рослин у процесах доочищення стічних вод..........

22

1.1.3. Інтенсифікація процесів доочищення стічних вод у біоставах з вищи-ми водяними рослинами та зменшення в них вмісту надходячих забруднень

25

1.2. Сучасний стан технології біологічного очищення та знезаражування стічних вод в очисних каналізаційних спорудах........................................................

27

1.2.1. Хлорування біологічно очищених стічних вод..........................................

29

1.2.2. Озонування біологічно очищених стічних вод...

35

1.2.3. Знезаражування біологічно очищених стічних вод ультрафіолетовими променями, ультразвуком, електроімпульсним, електроплазмовим та гамма-опроміненням..................................................................................................................

39

РОЗДІЛ ІІ. Програма, матеріали та методи досліджень......................................

48

2.1. Програма досліджень...

48

2.2. Матеріали та методи досліджень

50

2.3. Санітарно-хімічні дослідження стічних вод.

52

2.4. Санітарно-бактеріологічні дослідження стічних вод...

52

2.5. Санітарно-вірусологічні дослідження стічних вод..

53

2.6. Статистичні методи обробки результатів досліджень.

57

РОЗДІЛ ІІІ. Гігієнічні дослідження третинного очищення промислових стічних вод у дослідно-експериментальних біоставах з вищими водяними рослинами

58

3.1. Вплив вищих водяних рослин на процеси третинного очищення промислових стічних вод у дослідно-експериментальних біоставах...

58

3.2. Визначення параметрів роботи біоставів з вищими водяними рослинами для третинного очищення промислових стічних вод в умовах лабораторного експерименту..

64

3.3. Обґрунтування параметрів роботи діючого біостава з вищими водяними рослинами для третинного очищення промислових стічних вод.

72

РОЗДІЛ ІV. Експериментальне обґрунтування доцільності застосування біоставів з вищими водяними рослинами для зменшення вмісту патогенної мікрофлори у промислових стічних водах при їх третинному очищенні

78

4.1. Дослідження впливу екстрактів із зелених водоростей та вищих водяних рослин на інактивацію патогенної мікрофлори у промислових стічних водах дослідно-експериментальних біоставів........................................................................

79

4.2. Порівняльна характеристика ефективності роботи біоставів з вищими водяними рослинами різних конструкцій...

84

4.3. Випробування ефективності зменшення вмісту патогенної мікрофлори в біологічно очищених промислових стічних водах при їх третинному очищенні...

87

РОЗДІЛ V. Дослідження ефективності третинного очищення промислових стічних вод у біоставу з вищими водяними рослинами в натурних умовах його експлуатації.

93

5.1. Натурні дослідження ефективності роботи біоставів з вищими водяними рослинами для третинного очищення промислових стічних вод від залишків біологічних, органічних і мінеральних забруднень..

94

5.2. Дослідження впливу природних асоціацій вищих водяних рослин на інтенсифікацію процесів самоочищення води у відкритих водоймах......................

111

5.3. Технічна характеристика біоставів, засаджених вищими водяними рослинами..

114

РОЗДІЛ VІ. Вплив скиду третинно очищених промислових стічних вод на санітарний стан природних водойм.............................................................................

119

6.1. Дослідження показників якості води р.Березівка до та після скиду в неї доочищених промислових стічних вод....

121

6.2. Санітарно-гігієнічна оцінка роботи біоставів з вищими водяними рослинами.......................................................................................................................

125

РОЗДІЛ VІІ. Аналіз і узагальнення результатів досліджень...

129

ВИСНОВКИ.............................................................................................................

139

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ................................................................

142

ДОДАТКИ................................................................................................................

170

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

БАР

‑

біологічно-активні речовини

БГКП

‑

бактерії групи кишкової палички

БСК5

‑

біохімічне споживання кисню за 5 діб

БУО

‑

бляшкоутворюючі одиниці

ВВР

‑

вищі водяні рослини

ГВС

‑

галогеновмісні сполуки

ГДК

‑

гранично допустимі концентрації

ДНК

‑

дезоксирибонуклеїнова кислота

ЗМЧ

‑

загальне мікробне число

КГЗКОР

‑

Криворізький гірничо-збагачувальний комбінат окислених руд

ККД

‑

коефіцієнт корисної дії

КУО

‑

колонієутворюючі одиниці

ЛГС

‑

летючі галогеноорганічні сполуки

ЛПКП

‑

лактозопозитивні кишкові палички

МПА

‑

м’ясо-пептонний агар

РНК

‑

рибонуклеїнова кислота

СПАР

‑

синтетичні поверхнево-активні речовини

ТГМ

‑

тригалогенметани

УЗ

‑

ультразвукові коливання

УФ

‑

ультрафіолетове опромінення

ХОС

‑

хлороорганічні сполуки

ХСК

‑

хімічне споживання кисню

ВСТУП

Актуальність теми. В сучасних умовах урбанізації та зростання культури людей збільшується споживання питної води та відповідно утворюється така ж кількість стічних вод, з яких більшість потрапляють у поверхневі водойми головне джерело централізованого господарсько-питного водопостачання населення. Тому захист поверхневих водойм від антропогенного забруднення є актуальною проблемою гігієнічної науки. Дана проблема тісно пов’язана з розробкою методів як покращення якості природних вод, так і доочищення промислових та господарсько-побутових стічних вод. У теперішній час в Україні більшість очисних каналізаційних споруд, що призначені для очищення стічних вод, потребують модернізації та реконструкції. Існуючі методи доочищення води не забезпечують повного звільнення їх від патогенних бактерій, вірусів тощо [3, 45-47, 83, 191. Практично всі поверхневі, а в окремих регіонах і підземні води за якістю не відповідають вимогам стандарту щодо можливості використання їх як джерел господарсько-питного водопостачання [100].
В Україні за 2005р. спожито 10188млн. м3 свіжої води, з них для господар-сько-питних потреб витрачено 23,6% від цієї кількості, а в поверхневі водойми відведено 8900млн.м3 зворотних вод, з яких до 39% не відповідали санітарним нормативам, а 10% стічних вод взагалі скидалось без очищення [130]. Це призвело до того, що практично більшість поверхневих водойм, а в окремих регіонах і підземні води за якістю води не відповідають вимогам стандарту щодо можливості використання їх як джерел господарсько-питного водопостачання [20, 38, 187].
Згідно вимогам СанПіН №4630-88 очищені стічні води можуть скидатися у поверхневі водойми тільки після відповідного очищення та знезаражування до колі-індексу не більше 1000КУО/дм3 та індексу коліфагу не більше 100БУО/дм3 [148, 149, 162].
Хлорування води, як один із найпоширеніших методів знезаражування супроводжується утворенням токсичних продуктів ‑ хлороорганічних сполук (ХОС), що мають мутагенну, канцерогенну дії та викликають інтоксикацію живих організмів. Індикаторами їх є тригалогенметани (ТГМ) ‑ хлорофенол, хлоробензол, n-дихлоробензол, хлораміни, дибромхлорометан, чотирьоххлористий вуглець та інші [7, 21, 50, 55, 58, 63, 64, 73, 84, 138, 156, 169, 174].
В даний час вже існує ряд наукових розробок по знезаражуванню води від патогенних бактерій та вірусів за допомогою ультрафіолетового (УФ) опромінення, ультразвукових (УЗ) коливань, озонування, жорсткого гамма та лазерного опромінення, електроімпульсних розрядів тощо. Але, як показує практика, для знезаражування води такі установки в більшості своїй не придатні для широкого використання. В технології знезаражування стічних вод після їх біологічного очищення вказані розробки мають ряд недоліків: по-перше ‑ велику питому енергоємність; по-друге ‑ високу собівартість знезаражуючого обладнання та потребують кваліфікованого обслуговування.
Пошук нових способів біологічного очищення, глибокого доочищення та більш дешевих й одночасно ефективних методів зменшення патогенної мікрофлори в стічних водах привернув увагу дослідників до вивчення проблеми самоочищення поверхневих водойм.
В більшості країн Європи для охорони поверхневих водойм від органічних та мінеральних забруднень, що поступають із стічними водами, поряд з відомими біологічними методами набувають поширення природні процеси самоочищення води. Зокрема, застосування біологічних ставів, в яких вода під впливом природних факторів постійно звільняється від розчинних органічних і мінеральних забруднень, патогенних бактерій, вірусів, яєць гельмінтів тощо [31, 249, 287].
Відомо, що в механізмі самоочищення стічних вод у біоставах головна роль належить біохімічним процесам. Вони пов’язані з життєдіяльністю різних представників флори та фауни: водоростей, безхребетних, сегрегованої мікрофлори обростань, вищих водяних рослин (ВВР) та інших факторів. Застосовування культури зелених водоростей для інтенсифікації процесів самоочищення можливо лише в теплу пору року [89-92, 171].
В біоставах, засаджених ВВР, можливе третинне очищення та одночасне зменшення вмісту патогенної мікрофлори за рахунок антагоністичних відносин у біоценозі упродовж всього року. Вивчення різних видів ВВР з метою застосування їх у біоставах для третинного очищення промислових стічних вод представляє особливу актуальність в теперішній час. Даний метод використовується також для доочищення міських стічних вод. Міські стічні води мають в свойому складі суміш господарсько-побутових, у тому числі з лікувально-профілактичних закладів, промислових і зливових стічних вод.
Впроваджена розробка досконалого способу інтенсифікації процесів самоочищення та одночасного зменшення вмісту патогенної мікрофлори за рахунок антагоністичних відносин у біоценозі шляхом утворення спеціально плаваючих біоплотів із ВВР та застосування їх у вертикально фільтруючих біоставах, засаджених ВВР. Біоплоти це штучно збудовані площадки з вищих водяних рослин (очерету звичайного, лепехи болотяної та інших ВВР), що вільно плавають на поверхні води біостава. Коріння ВВР занурене у воду і вільно переміщується по поверхні води за допомогою природних чинників вітру й течії води. Тим самим утворюються додаткові фактори інтенсифікації процесів самоочищення водойми, а саме, температурний ефект завдяки перемішуванню поверхневої води із глибинною. Також коренева система біоплотів дає додаткові маси ризосфери обростань коренів ВВР перифітону [131].
При цьому стебла ВВР мають воскову оболонку (комиш озерний) і при осін-ньому відмиранні після періоду вегетації останні спливають на поверхню водойми та в подальшому не вносять вторинного забруднення в біостави. Впродовж всього часу ВВР активно сорбують із води солі важких металів, пестициди, радіоактивні елементи, феноли, СПАР, нафтопродукти тощо. Також ВВР приймають активну участь в процесах демінералізації води за рахунок активної сорбції іонів Na+, Ca+, Mg+, Cl-, що не можуть бути видалені іншими методами очищення води, крім елек-тродіалізу чи ультрафільтрації [6]. Органічну фракцію забруднень при потраплянні у воду біоставів ВВР споживають мікроорганізми ризосфери обростань, що форму-ється на занурених у воду частинах рослини. В процесі вегетації ВВР утворюють біологічно-активні речовини (БАР), що згубно діють на патогенні бактерії та віру-си. Також в процесах зменшення патогенної мікрофлори стічних вод приймають участь ферментні комплекси мікрофлори обростань, які іммобілізовані на поверхні занурених частин ВВР, так званий перифітон; дія атомарного кисню, який прохо-дить в товщу води крізь плівку натяжіння поверхні водного дзеркала, що виділя-ється в процесі фотосинтезу рослин та мікроводоростей; фільтраційних процесів крізь шар завантаження в біоставу з ВВР [31, 38, 42, 43, 48, 52, 106, 170, 171].
В залежності від часу перебування води в біоставах визначається якість зменшення вмісту патогенної мікрофлори та кількість сорбованих вищими водяними рослинами органічних і мінеральних сполук [88].
Механізми зменшення вмісту патогенної мікрофлори за рахунок антагоніс-тичних відносин у біоценозі в біологічно очищених промислових стічних водах при їх третинному очищенні у біоставах з ВВР вивчені недостатньо. Недостатньо вивчені також механізми біохімічного очищення води від різноманітних забруднювачів з урахуванням пори року [38]. Але до цього часу в Україні не розроблені методичні рекомендації щодо проведення державного санітарного нагляду за експлуатацією біологічних ставів з вищими водяними рослинами. Доцільно провести випробування в біоставу з ВВР на ефективність безперервної експлуатації в промислових умовах.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана в межах науково-дослідної тематики кафедри комунальної гігієни та екології людини Національного медичного університету імені О.О.Богомольця, де ведуться наукові дослідження з гігієнічної оцінки споруд малої каналізації для санітарної охорони водних об’єктів від забруднення стічними водами і профілакти-ки кишкових інфекцій та інвазій серед населення, що розповсюджуються водним шляхом. Результати досліджень увійшли до науково-дослідної роботи: Санітарно-гігієнічні дослідження та оцінка роботи автоматичної станції Симбіотенк” і біоло-гічних ставів з вищою водяною рослинністю (ВВР)”, державний реєстраційний номер 0196U 023491. Здобувач був виконавцем окремих фрагментів названої теми.
Мета та завдання дослідження. Мета: науково обґрунтувати умови третинного очищення промислових стічних вод у біоставах з вищими водяними рослинами від біологічних, органічних і мінеральних забруднень.
Для досягнення вказаної мети були поставлені наступні завдання:
1) провести гігієнічну оцінку третинного очищення промислових стічних вод у біологічних ставах з вищими водяними рослинами;
2) дослідити механізми третинного очищення промислових стічних вод у дослідно-експериментальних біоставах з вищими водяними рослинами від біологічних, органічних і мінеральних забруднень;
3) експериментально обґрунтувати доцільність застосування біоставів з вищими водяними рослинами для третинного очищення промислових стічних вод від біологічних, органічних і мінеральних забруднень;
4) дати гігієнічну оцінку ефективності третинного очищення промислових стічних вод від біологічних, органічних і мінеральних забруднень в натурних умовах експлуатації біостава з вищими водяними рослинами;
5) дослідити вплив скиду третинно очищених промислових стічних вод на санітарний стан поверхневої водойми р.Березівки;
6) розробити технологічний регламент функціонування біоставів з вищими водяними рослинами по третинному очищенню промислових стічних вод та методичні рекомендації проведення державного санітарного нагляду за їх експлуатацією.
Об’єкт дослідження: третинне очищення промислових стічних вод у біоставу з вищими водяними рослинами від біологічних, органічних і мінеральних забруднень.
Предмет дослідження: дослідно-експериментальні та промислові біостави; ВВР (очерет звичайний, комиш озерний, рогоз широколистий та вузьколистий, лепеха болотяна, ряска мала); біологічно очищені промислові стічні води, бактерії групи кишкової палички (E.сoli і Shigella sonnei), ентеровіруси (віруси поліомієліту та Коксакі В6).
Методи дослідження: для виконання поставлених у роботі завдань застосовували санітарно-хімічні, санітарно-бактеріологічні, санітарно-вірусологічні та статистичну обробку отриманих результатів досліджень.
Наукова новизна одержаних результатів. Вперше науково обґрунтовано доцільність застосування біоставів з ВВР для третинного очищення промислових стічних вод від залишків біологічних, органічних і мінеральних забруднень макрофітами при гідравлічному навантаженні біостава 3000м3/га/добу і тривалості перебування стоків у споруді впродовж 5-7діб.
Вперше експериментально досліджено дію біологічно-активних речовин ВВР: очерету звичайного (Phragmites communis L.), рогозу широколистого (Typha latifolia L.), рогозу вузьколистого (Typha angustifolia L), лепехи болотяної (Acorus calamus L.), комишу озерного (Scirpus lacustris L.), ряски малої (Lemna minor L.) і зелених водоростей щодо здатності їх активно пригнічувати патогенні бактерії і віруси у водному середовищі. Встановлено, що серед вивчених ВВР існують види, в яких присутні біологічно-активні речовини з віруліцидними властивостями. Досліджений фрагмент гомологічного ряду ВВР біостава, здатних інтенсифікувати процеси третинного очищення промислових стічних вод та звільняти їх від залишків біологічних, органічних і мінеральних забруднень.
На підставі проведених досліджень якості третинно очищених промислових стічних вод металургійної галузі в біоставу з ВВР встановлено, що за санітарно-хімічними та санітарно-мікробіологічними показниками вони відповідають вимогам санітарних правил та норм до скиду їх у відкриті водойми без нанесення шкоди останнім чи можуть бути використанні до 40% у зворотне водопостачання як технічна вода.
Практичне значення одержаних результатів. В результаті проведення комплексної санітарно-гігієнічної оцінки третинного очищення промислових стічних вод металопереробного комплексу від залишків біологічних, органічних і мінеральних забруднень встановлено, що доочищені стоки повністю відповідають нормативним документам до скиду їх у відкриті водойми та доведена можливість широкого використання біоставів з ВВР як альтернативного способу біологічного доочищення у порівнянні з іншими існуючими методами.
Проведені дослідно-експериментальні та натурні дослідження технологічного процесу ефективності третинного очищення стічних вод від біологічних, органічних і мінеральних забруднень у біоставах з ВВР, запропоновані для широкого впровадження в очисних каналізаційних спорудах на підприємствах металопереробної галузі як простий, ефективний та рентабельний метод.
Розроблений та впроваджений технологічний регламент очищення промислових стічних вод у біологічних ставах, засаджених вищими водяними рослинами, для Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд (КГЗКОР) м.Долинська Кіровоградської обл. на 5тис.м3/добу. Підготовлені методичні рекомендації проведення державного санітарного нагляду за експлуатацією біологічних ставів з вищими водяними рослинами.
Особистий внесок здобувача. Автор самостійно визначив програму дослід-жень, мету й завдання та здійснив поетапно їх реалізацію з позицій системного підходу. Дослідив науково-інформаційні джерела з проблем очищення стічних вод у біоставах різних конструкцій і методів знезаражування стічних вод. Розробив методологію дослідження та забезпечив збір і обробку експериментальних даних.
Автором особисто проведений скринінг екстрактів окремих видів ВВР по вивченню їх властивостей відносно згубної дії на патогенну мікрофлору, прийняв участь в дослідженні фрагменту гомологічного ряду ВВР біостава і дослідив їх вплив на процеси ефективного третинного очищення шляхом зменшення вмісту патогенної мікрофлори, органічних і мінеральних забруднень у промислових стічних водах.
За участю дисертанта проведена комплексна санітарно-гігієнічна оцінка умов третинного очищення промислових стічних вод підприємств металоперероб-ної галузі від залишків біологічних, органічних і мінеральних забруднень та доведена доцільність використання біоставів з ВВР, як альтернативного способу доочищення стоків. Розроблений та впроваджений технологічний регламент очищення промислових стічних вод у біологічних ставах, засаджених вищими водяними рослинами, в КГЗКОР м.Долинська на 5тис.м3/добу та підготовлені й видані методичні рекомендації Проведення державного санітарного нагляду за експлуатацією біологічних ставів з вищими водяними рослинами”. Аналіз результатів, їх узагальнення, інтерпретацію та формулювання основних положень і висновків проведено спільно з науковим керівником.
Апробація результатів дослідження. Результати досліджень і основні поло-ження дисертації опубліковані та доповідалися на науково-практичних конферен-ціях: IVВсеукраїнська науково-методична конференція з міжнародною участю Екологія та інженерія. Стан, наслідки, шляхи створення екологічно чистих техно-логій” (Дніпродзержинськ, 2002); Міжнародна науково-практична конференція Водні ресурси на рубежі ХХІст. Проблеми раціонального використання, охорони та відтворення” (Київ, 2003); 58Науково-практична конференція студентів та мо-лодих вчених Національного медичного університету імені О.О.Богомольця з між-народною участю Актуальні проблеми сучасної медицини” (Київ, 2003); Наукова конференція молодих учених Охорона водного басейну та контроль якості води” (Київ, 2004), де дана робота нагороджена ІІІпремією; ХІVз’їзд гігієністів України: Гігієнічна наука та практика на рубежі століття” (Дніпропетровськ, 2004); Проблемы оценки риска здоровью населения от воздействия факторов окружающей среды (Москва, 2004); 59Науково-практична конференція студентів та молодих вчених Національного медичного університету імені О.О.Богомольця з міжнародною участю Актуальні проблеми сучасної медицини” (Київ, 2005).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 14наукових праць, серед яких 4 у фахових виданнях, рекомендованих ВАК України. Співавтор 1деклараційного патенту України на винахід, 1технологічного регламенту, 1методичних рекомендацій, зробив 3впровадження результатів наукових досліджень дисертаційної роботи.
___________________________
Автор висловлює щиру подяку першому науковому керівнику ‑ професору, академіку НАН і АМН України ГончарукуЄ.Г., завідувачу кафедри комунальної гігієни та екології людини НМУ імені О.О.Богомольця за консультативну і практичну допомогу й безцінні поради при виконанні дисертаційної роботи.
Щиро дякую завідувачу лабораторії мікробіології Інституту нефрології АМН України к.б.н., ст.н.сп. БойкуІ.І. і головному спеціалісту УкрНДІводоканалпроет”, к.б.н., ст.н.сп. КравцюВ.В. за консультативну та практичну допомогу при виконанні роботи.

Список литературы

ВИСНОВКИ

В дисертаційній роботі розв’язано актуальну науково-практичну задачу проведено гігієнічну оцінку і вивчені закономірності третинного очищення стічних вод у біологічних ставах з вищими водяними рослинами від біологічних, органічних і мінеральних забруднень. Доведено, що використання в очисних каналізаційних спорудах біологічних ставів з вищими водяними рослинами значно покращує якість третинного очищення промислових стічних вод металопереробної галузі за різними критеріями, що має важливе практичне значення.
1. Запропоновані параметри гідравлічного навантаження біологічно очищеними стічними водами в кількості не більше 3000м3/га площі/добу на промисловий біостав з вищими водяними рослинами та тривалість перебування їх у споруді терміном не менше 5діб. Цим самим досягається ефективне третинне очищення біологічно очищених промислових стічних вод від залишків розчинених органічних речовин за БСК5 до 5-8мгО2/дм3 (ефективність доочищення 94,1%), ХСК до 30,57мгО2/дм3 (78%), азоту амонійного до 0,1мг/дм3 (99,17%), фосфатів до 0,4мг/дм3 (79,3%), завислих речовин до 3,3мг/дм3 (93,52%). Вміст розчиненого кисню у воді відкритої водойми після скиду доочищених стічних вод становив від 6 до 8,5мгО2/дм3 (за норми не менше 4мгО2/дм3) упродовж всього періоду експлуатації біоставів.
2. На третинне очищення доцільно направляти такі промислові стічні води металопереробної галузі, що мають показники органічного забруднення за БСК5 не більше 50,0мгО2/дм3, за ХСК не більше 80,0мгО2/дм3; мінерального забруднення за азотом амонійним не більше 1,0-4,0мг/дм3, азотом нітритним не більше 0,4мг/дм3, азотом нітратним не більше 50,0мг/дм3, фосфатами не більше 8,0-15мг/дм3, жирів та масел не більше 0,7 мг/дм3, сухому залишку не більше 7,5-10г/дм3 та іншими; біологічного забруднення за колі-індексом не більше 3,0·104КУО/дм3, загальним мікробним числом не більше 8,0·103КУО/см3.
3. Вперше встановлено, що в екстрактах вищих водяних рослин присутні біологічно-активні речовини з антимікробними властивостями, дія яких на віруси є більш виражена, аніж на бактерії групи кишкової палички. Найактивнішою виявилася лепеха болотяна, екстракти якої у воді при 0,5-1% концентрації інактивували віруси поліомієліту на 99,8-99,9% при 30хв експозиції.
4. Доведено згубну дію біологічно-активних речовин із вищих водяних рослин на кишкові бактерії та віруси. В біологічно очищених стічних водах при проходженні останніх через зарості очерету звичайного, рогозу широколистого й вузьколистого та лепехи болотяної значно зменшувалася кількість санітарно-показових мікроорганізмів, за рахунок антагоністичних взаємовідносин у біоценозі. Зокрема, індекс бактерій групи кишкової палички з 1,1·104КУО/дм3 зменшувався до 3,0·102КУО/дм3 (на 96,61-99,36%) та ентеровірусів з (1,0±0,2)·103БУО/дм3 до їх відсутності (ефективність видалення 98,03-100%) незалежно від пори року експлуатації біоставів.
5. Показано, що в біоставу з вищими водяними рослинами крім ефективного природного біологічного третинного доочищення стічних вод від залишків розчинених органічних речовин і санітарно-показових мікроорганізмів відбувається також демінералізація складу води, при якій зменшується сухий залишок та вміст інших мінеральних речовин (хлоридів, сульфатів, кальцію, натрію, магнію, солей важких металів та радіонуклідів) на виході з біостава, що дає можливість використання глибоко доочищеної води в сільському господарстві.
6. Доведено, що скид третинно очищених промислових стічних вод у біоставу з вищими водяними рослинами в поверхневу водойму р.Березівку не веде до евтрофікації останньої і порушення гідрологічних, гідрохімічних та інших режимів. Крім того, покращується якість поверхневої водойми за санітарно-хімічними та санітарно-бактеріологічними показниками. За деякими санітарно-хімічними показниками (рН, завислими речовинами, сухим залишком, жорсткістю, вмістом заліза, бікарбонатів, кальцію, магнію та ін.) також відбувалося покращення якості річкової води вниз за течією в результаті розбавлення більш чистою водою із біостава з вищими водяними рослинами.
7. Показано, що ефективне третинне очищення промислових стічних вод у біоставу з вищими водяними рослинами Криворізького гірничо-збагачувального комбінату окислених руд при дотриманні оптимальних технологічних параметрів роботи очисної споруди дозволяє досягти таких показників її якості, що дозволяють повернути до 40% води у зворотне, закрите технічне водопостачання. Це зменшить забір води поверхневих водойм на потреби технологічного процесу і сприятиме раціональному використанню водних ресурсів. Отримано акти впровадження.
8. Впровадження в практику третинного очищення промислових стічних вод у біоставах з вищими водяними рослинами є одним із природних, надійних та рентабельних способів охорони поверхневих водойм від потрапляння біологічних забруднень, розчинених органічних речовин та мінеральних сполук, що сприяє збереженню останніх для господарсько-питного водопостачання. Така технологія доочищення стічних вод сприятиме запобіганню інфекційних і неінфекційних хвороб серед населення, що розповсюджуються водним шляхом.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. АбиеваР.М. О новом биологическом агенте естесственного самоочищения воды водоемов // Гигиена и санитария. ‑ 1971. ‑ №4. ‑ С.72-75.
2. АкольнинА.П., БухгалтерЛ.Б., КравецВ.В. Использование ВВР для глубокой очистки СВ // Энергосбережение и водоподгот. 1997. ‑ №3. С.64-66.
3. Алексеев В.С. Патогенные микроорганизмы в подземных водах систем питье-вого водоснабжения // Водоснабжение и сан. техника. 2003. ‑ №11. С.5-9.
4. АлексееваЛ.П. Оценка эффективности применения оксихлорида алюминия по сравнению с другими коагулянтами // Водоснабжение и сан. техника. 2003. ‑ №2. С.11-14.
5. АлешняВ.В., ЦацкаА.А., ВлодавецВ.В. и др. О методике изучения жизнеспособности микроорганизмов в воде // Гигиена и санитария. ‑ 1982. ‑ №8. ‑ С.55-57.
6. АндриановА.П. Оптимизация процесса обработки воды методом ультрафильтрации // Водоснабжение и сан. техника. 2003. №6. ‑ С.7-9.
7. АхапкинаЕ.Н. Действующие нормативные документы в области санитарно-микробиологического контроля качества воды // Водоснабжение и сан. техника. ‑ 2003. ‑ №1. ‑ С.2-7.
8. АшмаринИ.П., ВоробъевА.А. Статистические методы в микробиологических исследованиях. ‑ Л.: Госмедиздат. ‑ 1962. 180с.
9. БабановБ.В., КоролевС.А., СергеевА.П. и др. Опыт очистки сточных вод на Клинском мясокомбинате // Водоснабжение и сан. техника. 2003. ‑ №2. С.36-37.
10. БабенковЕ.Д., БорисовА.И., СвистуновТ.С. Интенсификация обеззараживания воды от споровых форм бактерий // Химия и технология воды. 1990. Т.12. ‑ №9. С.852-854.
11. БарановськийБ.О., БригадиренкоВ.В., ДемьяновВ.В. та ін. Про необхідність створення регіонального ландшафтного парку Приінгульський” // Вісник Дніпропетровського університету. Біологія. Екологія. 2002. Вип.10, т.2. С.155-165.
12. БардовВ.Г., ОмельчукС.Т., ЗагороднюкЮ.В. Использование УФ-лучей в процессах очистки природных и сточных вод // Водозапезпечення та водне господарство. 2004. ‑ №1. С.9-15.
13. БарышниковВ.В., ХмараВ.Ф., МозговойВ.Ф. и др. Применение озонофильтрованных установок для природных вод // Водоснабжение и сан. техника. 2000. ‑ №1. С.15-16.
14. БеловаМ.А. Практические результаты биотестирования сточных вод // Водоснабжение и сан. техника. ‑ 2003. ‑ №1. ‑ С.23-24.
15. БогдановМ.В., ТычининВ.Н., КоролевА.А. и др. Гигиенические проблемы комплексного использования очищенных сточных вод в ариадных регионах // Гигиена и санитария. ‑ 1994. ‑ №3. С.19-20.
16. БоД., ГерасимовГ.Н. Практика озонирования в обработке питьевых вод // Водоснабжение и сан. техника. ‑ 2000. ‑ №1. ‑ С.26-29.
17. БогопольскийМ.Д. Ризосфера рослин як біологічний фактор відмирання колі-параколібактерій // Мікробіологічний журнал. 1948. ‑ №1. С.27-50.
18. БолдыревВ.В. Обеззараживание воды методом мембранного электролиза // Водоснабжение и сан. техника. ‑ 1999. ‑ №11. С.21-23.
19. БреховскихВ.Ф., ВолковаЗ.В., КирпичниковаН.В. и др. Особенности накопления тяжелых металлов донных отложениях и высшей водной растительности заливов Иваньковского водохранилища // Вод. ресурсы. 2001. Т.28. ‑ №4. С.441-447.
20. ВалявськаГ., РаховаО. Проблема забезпечення населення України якісною питною водою на сучасному етапі // Довкілля та здоров’я. 1998. ‑ №2(5) С.48-50.
21. ВасильеваА.И., ЦыпышеваЛ.Г., КанторЛ.И. Образование тригалогенметанов в процессе водоподготовки на водозаборе г.Уфы // Водоснабжение и сан. техника. 2004. ‑ №4, ч.2. ‑ С.25-28.
22. ВинбергГ.Г., ОстапеняП.В., СивкоТ.Н. и др. Биологические пруды в практике очистки сточных вод / Под ред. П.В.Остапеня. Изд-во Беларусь”. Минск. 1966. 232с.
23. ВиноградоваЛ.А. Микрофлора воды в загрязненных водоемах // Гигиена и санитария. ‑ 1998. ‑ №12. ‑ С.13-15.
24. ВолгаА.С., КравецВ.В. Очистка и обессоливание воды в гидромелиоративном канале при помощи высшей водной растительности в условиях поливного хозяйства // Сб. тр. Всесоюзн. конф. по высшим водным растениям и прибрежно-водным растениям. ‑ Борок, 1977. ‑ С.107-109.
25. ВолковВ.З., СтоляроваЕ.А., НикольскаяЕ.А. Новые коагулянты в практике Московского водопровода // Водоснабжение и сан. техника. ‑ 2003. ‑ №2. С.17-20.
26. ВолковС.В., КостюченкоС.В., КрасночубА.В. и др. Технологические аспекты обеззараживания воды УФ-излучением // Водоснабжение и сан. техника. ‑ 2001. ‑ №2. С.20-25.
27. ВороноваО.К., СмирноваЛ.Л. О возможности доочистки сточных вод гидролизно-дрожжевого производства // Вод. ресурсы. ‑ 1997. Т.24. ‑ №1. С.61-65.
28. ГалушкоБ.И. К оценке эффективности работы очистных сооружений промышленно-бытовых сточных вод // Гигиена и санитария. 1978. ‑ №9. С.107-108.
29. ГаркавийС.І. Гігієнічне обґрунтування оптимальних параметрів роботи нових типів очисних каналізаційних споруд з метою санітарної охорони джерел господарсько-питного водопостачання населення / Автореф. дис... докт. мед. наук: 14.02.01. К., 2003. 36с.
30. ГаркавийС.І., ВойцеховськийВ.Г., ПопенкоВ.М. та ін. Методичні рекомендації / Проведення державного санітарного нагляду за експлуатацією біологічних ставів з вищими водяними рослинами. Міністерство охорони здоров’я України / Метод. рекомендації / Київ, 2006. 28с.
31. ГаркавийС.І., КравецьВ.В., ПопенкоВ.М., ГрищенкоН.В., ГузьВ.Г. Інтенсифікація процесів доочищення та знезараження стічних вод за допомогою вищих водяних рослин // Гігієна населених місць. 2002. Випуск39. С.80-86.
32. ГаркавийС.С., ПопенкоВ.М., ГубачВ.С. та ін. Знезаражування стічних вод хлоровмістними речовинами та альтернативні шляхи заміни даного методу // Український науково-медичний молодіжний журнал. ‑ 2006. ‑ №4. ‑ С.43-48.
33. ГеленА., МембленД. Бактерицидное свойство воды // Известия АН СССР 1968. ‑ №3. С.391-394.
34. ГиринВ.Н. Энтеровирусы в сточных водах и научное обоснование способов деконтаминации: Автореферат дис. докт. мед. наук: 03.00.06; 14.00.07. К., 1982. 36с.
35. ГиринВ.Н., ГончарукЕ.И., СалатаО.В. и др. Сравнительное изучение обеззараживающего действия хлорактивных дезинфектантов в отношении вирусной и бактериальной микрофлоры сточных вод // Гигиена и санитария. ‑ 1981. ‑ №3. ‑ С.7-9.
36. ГирінВ.М. Посібник з медичної вірусології Київ: Здоров’я, 1995. 368с.
37. ГончарукВ.В., КравецьВ.В., ПопенкоВ.М. та ін. До питання знезаражування стічних вод інфекційних лікарень від вірусів ультрафіолетовим опроміненням // Довкілля та здоров’я. 2005. ‑ №4 (35). С.14-18.
38. ГончарукЕ.И., ГаркавыйС.И., ПопенкоВ.Н. и др. Доочистка и обеззараживание сточных вод в биопруду с высшими водными растениями // Химия и технология воды. Киев. 2004 ‑ Т.26. ‑ №5. ‑ С.479-484.
39. ГончарукЄ.Г., ГаркавийС.І., ПопенкоВ.М. Гігієнічне обґрунтування параметрів ефективної роботи нових типів очисних каналізаційних споруд // Гігієнічна наука та практика на рубежі століття: Матеріали ХІVз’їзду гігієністів України. ‑ Дніпропетровськ. 2004. Т.І. С.123-125.
40. ГончарукЕ.И., ГаркавыйС.И., ПопенкоВ.Н. Биологическая очистка сточных вод в комплексе мероприятий по уменьшению риска водных эпидемий кишеч-ных инфекций среди населения // Проблемы оценки риска здоровью населения от воздействия факторов окружающей среды. Москва, 2004. С.341-343.
41. ГончарукЕ.И., ПрокоповВ.А. Очистка и обеззараживание сточных вод лечебных учреждений К.: Будівельник. ‑ 1973. 168с.
42. ГорюноваС.В. Прижизненные выделения водорослей, их физиологическая роль и влияние на общий режим водоемом // Гидробиологический журнал. ‑ Вып.4. ‑ Отдельный выпуск. ‑ К. ‑ 1966. ‑ С.80-88.
43. ГорюноваС.В., РжановаГ.Н., ОрлеанскийВ.К. Синезеленые водоросли // Москва: Наука. 1969. 229с.
44. ГОСТ 17.1.5.02-80. Охрана природы. Гидросфеса. Гигиенические требования к зонам рекреации водных объектов.
45. ГригорьеваЛ.В., КорчакГ.И., БейТ.В. Устойчивость и реакция в воде адгези-вности и колициногенности энтеробактерий при действии ультрафиолетового излучения // Химия и технология воды. 1992. Т.14. ‑ №10. С.794-799.
46. ГригорьеваЛ.В., КорчакГ.И. Сохранение в воде вирулентности эшерихий и сальмонелл при различных температурах // Химия и технология воды. 1992. Т.14. ‑ №1. С.74-78.
47. ГригорьеваЛ.В., ПотапченкоН.Г., СавлукО.С. и др. Устойчивость к серебру и антибиотикам у патогенных эшерихий, выделенных из окружающей среды // Гигиена и санитария. ‑ 1998. ‑ №8. ‑ С.22-23.
48. ГуревичФ.А. Роль фитонцидов во внутренних водоемах // РЖ Биология. ‑ 1978. ‑ Вып.8. ‑ С.133-142.
49. ДашибаловаЛ.Т., КульковВ.Н., ЦыцыктуеваЛ.А. Применение природных цеолитов Мухорталинского месторождения для доочистки сточных вод // Водоснабжение и сан. техника. 2003. ‑ №5. С.33-37.
50. ДенисовВ.В., ГутенёвВ.В., ХасановМ.Б. и др. Сокращение применения хлорсодержащих дезинфектантов в питьевом водоснабжении // Водоснабжение и сан. техника. ‑ 2001. ‑ №1. С.27-29.
51. ДолженкоЛ.А., ТурянскаяН.И. Экологический подход к интенсивности ра-боты прудов доочистки городских сточных вод // Экологическая безопасность и экономика городских и теплоэнергетических комплексов: Мат. Межд. НПК 18-20мая, 1999. Волгоград: Изд-во ВолгГАСА. 1999. С.133-134.
52. Доливо-ДобровольскийЛ.Б. Обеззараживание сточных вод микроводорослями // Сельскохозяйственное использование сточных вод и навозных стоков. М. 1986. С.109-112.
53. ДоронинВ.Т. Экологическая очистка воды и воздуха // http://aomai.ab.ru/Books/Files/ Vestn_2_1999/53/pap_53.html
54. ДрагинскийВ.Л., АлексееваЛ.П. Образование токсичных продуктов при использовании различных окислителей для очистки воды // Водоснабжение и сан. техника. 2002. ‑ №2. С.9-14.
55. ДуганА.М., ШульженкоО.Ф. Суммарная мутагенность продуктов обеззара-живания воды // Вода і водоочисні технології. 2001. ‑ №1. С.24-26.
56. ЕфимовК.М., ГембицкийП.А., ДюмаеваИ.В. и др. Дезинфицирующие флокулянты для очистки и обеззараживания питьевых и сточных вод // Водоснабжение и сан. техника. ‑ 2001. ‑ №6. С.13-17.
57. ЖолдаковаЗ.И., ПоляковаЕ.Е., АртемоваТ.З. и др. Гигиеническая оценка способов очистки и обеззараживания воды с применением коагулянтов и активного хлора // Водоснабжение и сан. техника. 2003. ‑ №9. С.9-12.
58. ЖолдаковаЗ.И., ПоляковаЕ.Е., ЛебедеваА.Т. Трансформация циклогексана при хлорировании воды // Гигиена и санитария. ‑ 1998. ‑ №5. ‑ С.8-11.
59. ЖуковН.Н., ДрагинскийВ.Л., АлексееваЛ.А. Озонирование воды в техноло-гии водоподготовки // Водоснабжение и сан. техника. ‑ 2000. ‑ №1. ‑ С.2-4.
60. ЖурбаМ.Г. Подготовка воды для хозяйственно-питьевого и технического водоснабжения // Водоснабжение и сан. техника. 2004. ‑ №2. ‑ С.10-15.
61. ЖуровВ.Н., ЖуровВ.В. Биологические пруды для доочистки сточных вод как стабилизаторы избыточного активного ила // Механиз. стр-ва. 1998. ‑ №5. С.20-22.
62. ЖуровВ.Н. Совершенствование работы искусственно аэрируемых прудов и методики их расчета // Водоснабжение и сан. техника. 1999. ‑ №1. ‑ С.10-12.
63. ЗагорскийВ.А., КозловМ.Н., ДаниловичД.А. Обеззараживание сточных вод // Тезисы докладов третьего международного конгресса Вода: экология и технология”. М.: 26-28мая 1998. ‑ С.400-401.
64. ЗагорскийВ.А., КозловМ.Н., ДаниловичД.А. Методы обеззараживания сточных вод // Водоснабжение и сан. техника. ‑ 1998. ‑ №2. С.2-5.
65. ЗайцеваН.В., ЖолдаковаЗ.И., СтепановаМ.Б. и др. Методы экспериментального и математического моделирования процессов естесственного самоочищения водоемов: [Гигиен. оценка] // Гигиена и санитария 1990. ‑ №11. С.85-87.
66. ИвановаО.Е., БогдановМ.В., КазанцеваВ.А. и др. Инактивация энтеровирусов в сточной воде озоном // Вопросы вирусологии. 1983. ‑ №6. С.693-697.
67. ИвановВ.Г., ХямяляйненМ.М. Обеззараживание. Альтернатива традицион-ным методам // Вода и экология. 2000. ‑ №1. ‑ http://www.waterandecology.ru
68. ИларовН.А. Обеззараживание и очистка сточных вод малых населенных пунктов в криолитзоне // Тез. докл. конф. Пробл. криол. Земли”, посвящ. 90-летию со дня рожд. П.И.Мельникова, Пущино, 1998, 20-24апр., 1998. Пущино, 1998. ‑ С.1-10.
69. ИльницкийА.П., КоролевА.А., ХудолейВ.В. Канцерогенные вещества в водной среде. М.: Наука, 1993. 126с.
70. КазаковВ.Д., ЧупинВ.Р., ТолстойМ.Ю. и др. Исследование очистки сточных вод от нефтепродуктов с применением акустических воздействий // Водоснабжение и сан. техника. 2004. ‑ №5. ‑ С.28-30.
71. КалининИ.В., МатвеевВ.И., СтрелковА.К. Доочистка сточных вод с использованием высших водных растений // Тез. докл. обл. конф. «Повышение эффективности работы предприятий водоочистки и водоотведения г.Куйбышева». ‑ г.Куйбышев. 1990. ‑ С.5-8.
72. КаминскийВ.С., ГвоздеваИ.Е. Об очистке сточных вод макрофитами и альгофлорой // Водные ресурсы. 1976. ‑ №5. С.185-190.
73. КанторЛ.И., ХарабринС.В. Некоторые закономерности образования тригалогенметанов при обеззараживании воды // Водоснабжение и сан. техника. 2004. ‑ №4, ч.2. ‑ С.45-47.
74. КатанскаяВ.М. Высшая водная растительность континентальных водоемов СССР // Ленинград: Наука. 1981. 187с.
75. КацБ.М., МалышкоС.А. Проблемы и перспективы обеззараживания сточных вод станций биологической очистки с помощью ультрафиолетового облучения // Вода і водоочисні технології. 2001. №1. С.34-36.
76. КашкароваГ.П. Организация контроля микробиологических исследований // Водоснабжение и сан. техника. ‑ 2003. ‑ №1. ‑ С.8-11.
77. КимА.Н., ГусарВ.А., ИсправниковС.Ю. Развитие техники обеззараживания воды гипохлоритом натрия // Вода и экология. 2000. ‑ №2. http://www.waterandecology.ru
78. КичигинВ.И. Исследование физико-химических характеристик поверхностного стока населенных пунктов // Водоснабжение и сан. техника. ‑ 2002. ‑ №11. ‑ С.28-32.
79. КлоковаВ.М., ШирокаяЗ.О., ПаньковИ.В. и др. Накопление радионуклидов высшими водными растениями и структура их зарослей в Припятском отроге Киевского водохранилища // Гидробиол. журнал. 1993. Т.29. ‑ №5. ‑ С.61-72.
80. КоваленкоН.А., КочетковА.Ю., ПаршинаЕ.Л. и др. Адсорбционно-каталитическая очистка и обеззараживание питьевой воды // Водоснабжение и сан. техника. 2003. ‑ №5. С.15-19.
81. КогановскийА.М., ТкачукТ.М. Анализ существующих технологических схем доочистки биологически очищеных городских и промышленных сточных вод с целью использования для нужд промышленного водоснабжения // Химия и технология воды. 1991 ‑ Т.13. ‑ №6. С.511-516.
82. КоробцовС.В., МедведєвД.Д., ШиряевскийВ.Л. Разработка установок локальной озоносорбционной очистки воды // Водоснабжение и сан. техника. 2000. ‑ №1. С.17-18.
83. КорчакГ.И., ГригорьеваЛ.В. Вода и вирусные гепатиты // Химия и технол. воды. 1997. Т.9. ‑ №4. С.423-426.
84. КостюченкоС.В., ВолковС.В., ЯкименкоА.В. и др. Обеззараживание при подготовке питьевой воды из поверхностных источников // Водоснабжение и сан. техника. 2000. ‑ №2. С.9-12.
85. КостюченкоC.В., ВолковС.В., ЯкименкоА.В. и др. Технологические особенности выбора оборудования для обеззараживания воды УФ-излучением // Водоснабжение и сан. техника ‑ 2003. ‑ №3. С.21-24.
86. КостюченкоС.В. Ультрафиолетовое излучение современный метод обезза-раживания воды // Водоснабжение и сан. техника. ‑ 2002. ‑ №4. С.25-27.
87. КочетковА.Ю., КоваленкоН.А., КочетковаР.П. и др. Электрокаталитическая и адсорбционно-каталитическая технология очистки сточных вод от ртути и других загрязнений // Водоснабжение и сан. техника. ‑ 2003. ‑ №6. С.35-39.
88. КравецьВ.В., ГрищенкоН.В., ГаркавийС.І., ПопенкоВ.М. та ін. До питання знезараження води в біоставках, засаджених вищими водяними рослинами (ВВР) // Екологія та інженерія. Стан, наслідки, шляхи створення екологічно чистих технологій: IV Всеукраїнська науково-методична конференція з міжнародною участю. Дніпродзержинськ, 2002. С.170-171.
89. КравецьВ.В. Про вплив деяких видів водоростей роду Scenedesmus на розви-ток фітопланктону і доочистку стічних вод в біологічних ставах // Наука і тех-ніка в міському господарстві. ‑ К.: Будівельник. ‑ 1974. ‑ Вип.25. ‑ С.147-153.
90. КравецВ.В. Доочистка сточных вод в непроточных биологических прудах // Водоснабжение и санитарная техника. ‑ 1975. ‑ №7. ‑ С.5-7.
91. КравецВ.В. Интенсификация процессов самоочищения воды в биологических прудах, являющихся третьей ступенью очистки сточных вод // Биологическое самоочищение и формирование качества воды. ‑ М.:Наука, 1975. ‑ С.147-151.
92. КравецВ.В. Интенсификация процессов доочистки и обеззараживания сточных вод в биологических прудах и их санитарная оценка // Водные ресурсы. ‑ 1976. ‑ №5. ‑ С.205-209.
93. КравецьВ.В., ШаповалО.Є., ПопенкоВ.М. та інш. Доочищення та безреагентне знезаражування стічних вод у біоставку, засадженому вищими водяними рослинами // Довкілля та здоров’я. 2005. ‑ №2(33). С.13-18.
94. КрасовскийГ.Н., ЕгороваН.А. Гигиенические и экологические критерии в об-ласти охраны водных объектов //Гигиена и санитария. 2000. ‑ №6. ‑ С.14-17.
95. КудрявцевН.Н., КостюченкоС.В., ВолковС.В. и др. Опыт и перспективы практического применения обеззараживания сточных вод УФ-излучением // Водоснабжение и сан. техника. 2004. ‑ №1. ‑ С.33-37.
96. КудрявцевН.Н., КостюченкоС.В., ВолковС.В. и др. Глубокое обеззараживание нефтесодержащих сточных вод УФ-излучением // Водоснабжение и сан. техника. 2003. ‑ №8. ‑ С.30-32.
97. КуликовА.В. Гигиеническая оценка эффективности обеззараживания бытовых сточных вод // Гигиена и санитария. 1972. ‑ №1. ‑ С.17-21.
98. ЛакинГ.Ф. Биометрия. М.: Высшая школа. 1980. 293с.
99. ЛапачС.Н., ЧубенкоА.В., БабичП.Н. Статистические методы в медико-биоло-гических исследованиях с использованием Ехcеl. К.: МОРИОН.2001.320с.
100. ЛапшевН.Н., МедведевГ.П. Влияние сбросов неочищенных сточных вод на работу водозаборов Санкт-Петербурга // Водоснабжение и сан. техника. 2003. ‑ №4. ‑ С.33-37.
101. ЛаринВ.Е., КашкароваГ.П. Методическое обеспечение санитарно-паразитологического контроля воды // Водоснабжение и сан. техника. ‑ 2000. ‑ №7. ‑ С.8-9.
102. ЛевченкоВ.Ф., ГлупакА.Н. Электроимпульсная очистка сточных вод машиностроительных предприятий // Проблемы машиностроения. 1998. ‑ Т.1. ‑ №3-4. С.138-140.
103. ЛеноваЛ.И., СтупинаВ.В. Водоросли в доочистке сточных вод / Киев: Наук. думка, 1990. 184с.
104. ЛинкевичС.Н., ПышноваН.Э. Глубокая очистка и обеззараживание донской воды // Водоснабжение и сан. техника. 2000. ‑ №2. С.22-24.
105. ЛукашевичО.Д., МынкаА.А. ПоповВ.К. Глубокая доочистка сточных вод электрофизическими методами // Водоснабжение и сан. техника. 2001. ‑ №8. С.12-15.
106. ЛукинаЛ.Ф., Смирнова Н.Н. Физиология высших водных растений. Киев: Наукова Думка”. ‑ 1988. 188с.
107. ЛурьеЮ.Ю. Аналитическая химия промышленных сточных вод. М.: Химия. 1984. 448с.
108. ЛысовВ.А., ВильсонЕ.В., БуткоД.А. и др. Алюмосиликатный флокулянт в процессах водоподготовки и водоочистки // Водоснабжение и сан. техника. 2002. ‑ №11. С.5-6.
109. ЛысыйА.Е., АнчишкинаЛ.М., СусловаВ.Н., и др. Об эффективности работы электролизной установки по обеззараживанию биологически очищенных бытовых сточных вод // Гигиена и санитария. ‑ 1993. ‑ №2. ‑ С.19-20.
110. ЛюХун, ХэЦэнпин, ЛюИн и др. Исследование методов биологической очистки сточных вод // Водоснабжение и сан. техника. 1999. ‑ №2. С.36.
111. МайтоваР.Ф., ТрухановаН.В., МельницкийИ.А. и др. Современные методы санитарно-микробиологической оценки качества воды // Водоснабжение и сан. техника. 2004. ‑ №4. ‑ Ч.2. ‑ С.20-21.
112. МакрушинА.В. Биологический анализ качества вод / Под. ред. Г.Г.Винберга. ‑ Л.: Зоо