Фізіолого-гігієнічні аспекти професійної діяльності вчителів загальноосвітніх навчальних закладів : Физиолого-гигиенические аспекты профессиональной деятельности учителей общеобразовательных учебных заведений

Краткое описание

МІНІСТЕРТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
Сумський державний педагогічний університет ім. А.С. Макаренка

На правах рукопису

Латіна Ганна Олександрівна

УДК 613.6:331.4:37.011.31

Фізіолого-гігієнічні аспекти професійної діяльності вчителів
загальноосвітніх навчальних закладів

14.02.01. Гігієна та професійна патологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук

Науковий керівник: Калиниченко Ірина Олександрівна
кандидат медичних наук, доцент

Суми2007 рік

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ...

4

ВСТУП

5

РОЗДІЛ 1. Сучасний стан проблеми фізіолого-гігієнічної характеристики праці вчителя (літературний огляд)..

12

1.1. Режим роботи та умови праці вчителів в сучасних загальноосвітніх навчальних закладах

13

1.2. Стан здоров’я педагогічних працівників системи закладів освіти

18

1.3. Функціональний стан організму працюючих при розумовій діяльності

22

1.4. Характеристика психологічного статусу вчителів

30

1.5. Особливості внутрішньошкільної взаємодії суб’єктів педагогічного процесу..

36

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1....

38

РОЗДІЛ 2. Методи і організація досліджень..................................................

40

2.1. Розподіл педагогічного контингенту за критеріями спеціалізації, кваліфікаційного рівня та тижневого навантаження.

42

2.2. Вивчення гігієнічних умов праці та особливості організації трудового процесу вчителів загальноосвітніх навчальних закладів.......................................................................................................

44

2.3. Оцінка функціонального стану серцево-судинної системи у динаміці робочого тижня та стану здоров’я вчителів...........................

45

2.4. Методики дослідження розумової працездатності та особистісних якостей учасників педагогічного процесу..................

47

2.5. Оцінка заходів профілактики впливу професійних стресорів педагогічної діяльності..............

49

2.6. Методи математичної обробки результатів дослідження...............

50

РОЗДІЛ 3. Гігієнічна оцінка умов праці, відпочинку та стан здоров’я спеціалістів освітньої галузі..........

52

3.1. Гігієнічна характеристика умов праці вчителя

52

3.2. Професіографічна характеристика праці вчителя...

57

3.2.1. Оцінка режиму праці педагогічних працівників

58

3.2.2. Аналіз сенсорних та емоційних навантажень педагогічних працівників

72

3.2.3. Принцип оцінки напруженості трудового процесу вчителя загальноосвітніх навчальних закладів за інтегральною бальною оцінкою...

80

3.3. Режим відпочинку та побутові умови життєдіяльності вчителів...

86

3.4. Аналіз захворюваності із тимчасовою втратою працездатності вчителів.

92

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3.

97

РОЗДІЛ 4. Особливості формування професійного вигорання педагогів в умовах загальноосвітнього навчального закладу

99

4.1. Особливості змін психологічного статусу вчителів в загальноосвітніх навчальних закладів

99

4.2. Вплив умов праці на формування професійного вигорання вчителів...

108

4.3. Оцінка ризику розвитку професійного вигорання вчителів...

125

4.4. Зв’язок рівня професійного вигорання та стилів спілкування вчителів з розумовою працездатністю учнів старших класів

129

4.5. Корекція професійного вигорання в умовах загальноосвітніх навчальних закладів.

132

ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 4

135

ВИСНОВКИ

139

ДОДАТКИ...

141

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..

181

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ

АТ

Артеріальний тиск;

ВІ

Вегетативний індекс;

ВНС

Вегетативна нервова система;

ВСР

Варіабельність серцевого ритму;

ДАД

Діастолічний артеріальний тиск;

ЕКГ

Електрокардіограма;

ЗНЗ

Загальноосвітній навчальний заклад;

ЗТВП

Захворюваність з тимчасовою втратою працездатності;

ІН

Індекс напруження;

КЗП

Короткочасна зорова пам’ять;

ПВ

Професійне вигорання;

ПП

Педагогічні працівники;

РП

Розумова працездатність;

САТ

Систолічний артеріальний тиск;

ССС

Серцево-судинна система;

ТН

Тимчасова непрацездатність;

ФС

Функціональний стан;

ЧСС

Частота серцевих скорочень;

ЩЗС

Щільність звукових сигналів;

HF

Потужність в діапазоні високих частот 0, 15 -0,4 Гц;

HFn

Потужність в діапазоні високих частот у нормалізованих одиницях;

I

Індекс категорії напруженості;

IBS

Індивідуальний інтегральний показник ймовірності розвитку емоційного вигорання;

LF

Потужність в діапазоні низьких частот 0,04-0,15 Гц;

LFn

Потужність в діапазоні низьких частот у нормалізованих одиницях;

LF/HF

Симпатовагальний індекс;

PL

Показник професійного вигорання;

pNN50%

Процент суміжних NN інтервалів, різниця між якими перевищує 50 мсек;

RMSSD

Середньоквадратичне відхилення різниці послідовних інтервалів NN;

SDNN

Стандартне відхилення NN інтервалів;

TP

Загальна потужність в діапазоні до 0,4Гц;

VLF

Потужність в діапазоні дуже низьких частот менше 0,04 Гц.

ВСТУП

Актуальність теми. За даними ЮНЕСКО і Міжнародної організації праці за останні тридцять років кількість вчителів у всьому світі зросла майже вчетверо. У світі налічується близько 60 млн. працюючих учителів, що становить 1,6% населення планети віком від 15 до 64 років [1]. В Україні нараховується близько 586,6 тис. вчителів [2]. Таким чином, педагоги нині є найчисельнішою соціально-професійною групою планети [1]. Однак стан професійного здоров’я вчителів загальноосвітніх навчальних закладів (ЗНЗ) знаходиться на низькому рівні: зростає загальна захворюваність та інвалідізація вчителів молодого віку [3, 212].
Відомо, що за останнє десятиріччя погіршилися медико-демографічні показники населення України, зросла смертність і знизилася народжуваність, що призвело до зменшення чисельності населення майже на 4,5 млн. чоловік та зниженню середньої тривалості життя. У країні відзначаються високі показники захворюваності, смертності в працездатному віці [4]. Ускладнився контроль за санітарно-гігієнічними вимогами на робочих місцях, уповільнено темпи удосконалення безпеки праці у всіх сферах трудової діяльності людини [5].
Тому на сучасному рівні соціально-економічного розвитку країни найважливішим завданням і функцією держави є створення здорових і безпечних умов праці для всього працюючого населення України.
Професія педагога за своєю характеристикою передбачає постійний вплив психофізіологічних навантажень, які викликають явища перевтоми та перенапруження, негативно позначаються на стані здоров’я та зумовлюють виникнення різноманітних психосоматичних захворювань, пов’язаних з перенапруженням захисних компенсаторних механізмів [6].
Актуальність дослідження підтверджується Концепцією розвитку охорони здоров’я України, основною метою якої є збереження та зміцнення здоров'я населення, продовження періоду активного довголіття і тривалості життя людей. Необхідність розробки заходів з питань поліпшення гігієни і безпеки праці, створення сприятливих для здоров’я населення умов праці визначається міжгалузевою комплексною програмою „Здоров’я нації” на 2002-2011 рр. [7]. У Законі України Про забезпечення санітарного й епідемічного благополуччя населення” передбачене обов’язкове виконання підприємствами вимог щодо створення безпечних для здоров'я умов побуту, праці, навчання, відпочинку та інших сфер життя і діяльності людини [8].
Слід зазначити, що при необхідності навчання дітей на високому професійному рівні вчитель працює у складній системі психосоціальних взаємовідносин людиналюдина”. Крім того, за останні роки у системі освіти відбулося зростання інформаційного навантаження, ускладнення навчальних програм та збільшення відповідальності вчителів за кінцевий результат своєї роботи.
При цьому на психоемоційний стан організму вчителя, на рівень його працездатності можуть впливати несприятливі фактори [9]. До змін показників працездатності вчителя призводять постійна нервово-емоційна напруга, високий рівень концентрації уваги, недостатня рухова активність, нерівномірний розподіл навантаження [10, 11]. Крім того, у наукових дослідженнях присвячених вивченню впливу соціально-гігієнічних чинників на здоров’я школярів, не враховується вплив першого за значенням суб’єкта педагогічного процесу вчителя та значення його особистості у формуванні невротичних розладів у підростаючого покоління [12, 13].
Залишаються дискусійними питання впливу професійного вигорання (ПВ) на функціональний стан організму вчителів, ролі професійного навантаження, кваліфікаційного рівня у формуванні ПВ вчителів та оцінки умов праці вчителя.
Аналіз наукової літератури свідчить про перевагу соціологічних та хронометражних методів досліджень умов праці і відсутність методики оцінки праці вчителя згідно гігієнічної класифікації праці за напруженістю трудового процесу.
Незважаючи на те, що за останні роки значно змінилися умови праці, обсяг і зміст шкільних навчальних програм, фізіолого-гігієнічних досліджень праці вчителя досить мало і основні з них датовані 80-ми роками ХХ століття.
Гостро постає проблема гігієнічного обґрунтування умов праці вчителя, визначення фізіологічних детермінант професійного вигорання. Залишається відкритим питання визначення професійних факторів ризику на підґрунті всебічної оцінки фізіологічних реакцій організму вчителів, що й обумовлює актуальність та новизну даного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота виконана згідно з планом науково-дослiдницьких робіт Сумського державного педагогічного університету iм. А.С.Макаренка кафедри спортивної медицини та валеології за темою на 2005-2007 рр. „Розробка критеріїв оцінки здоров’язберігаючих технологій у загальноосвітніх навчальних закладах” (номер держреєстрації 0106V000613).
Мета дослідження: визначити фізіолого-гігієнічні аспекти професійної діяльності вчителів загальноосвітніх навчальних закладів та науково обґрунтувати діагностику і корекцію професійного вигорання педагогів.
Основні завдання дослідження.
Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити комплекс важливих завдань, а саме:
1. Узагальнити досвід вивчення особливостей умов праці вчителя та зміни функціонального стану організму при розумовій праці.
2. Дослідити побутові умови і фактори внутрішньошкільного середовища, що визначають умови праці вчителя.
3. Оцінити умови праці за показниками напруженості у вчителів загальноосвітніх навчальних закладів.
4. Вивчити структуру захворюваності та захворюваності з тимчасовою втратою працездатності серед різних фахових груп вчителів.
5. Визначити вікові та професійно обумовлені особливості формування професійного вигорання вчителів.
6. Виявити зв’язок розумової працездатності учнів загальноосвітніх навчальних закладів з професійним вигоранням вчителя.
7. Розробити, апробувати та впровадити у практику гігієнічні рекомендації щодо поліпшення умов праці і організації трудового процесу вчителя з урахуванням ступеня напруженості професійної діяльності.
Об’єктом дослідження є професійна діяльність вчителя.
Предметом дослідження є умови роботи вчителів, показники функціонального і психофізіологічного стану організму вчителів загальноосвітніх навчальних закладів.
Методи дослідження. Для досягнення поставленої у роботі мети проведено гігієнічну оцінку умов праці за показниками шкідливості та напруженості трудового процесу; проаналізовано структуру захворювань та захворюваність з тимчасовою втратою працездатності (ЗТВП), досліджено показники функціонального стану серцево-судинної системи (ССС) вчителів, основні психофізіологічні властивості та особистісні якості вчителів та учнів підліткового віку; використано соціологічні методи (анкетування, інтерв’ю) для визначення умов праці, режиму життєдіяльності вчителів; застосовано методи багатовимірного статистичного аналізу та математичного прогнозування.
Наукова новизна отриманих результатів дисертаційного дослідження полягає в наступному:
1. Вперше обґрунтована методика кількісної оцінки напруженості трудового процесу вчителів різного тижневого навантаження, кваліфікаційного рівня та спеціальності згідно з Гігієнічною класифікацією праці” (2001 р.).
2. Вперше встановлено фізіологічні детермінанти професійного вигорання вчителів.
3. Визначено комплекс професійнозумовлених факторів формування професійного вигорання вчителів з урахуванням тижневого навантаження, кваліфікаційного рівня та спеціальності.
4. Встановлено порогові” (критичні) рівні факторів розвитку професійного вигорання.
5. Вперше встановлено зв’язок професійного вигорання та стилів спілкування вчителів з розумовою працездатністю учнів.
Практичне значення одержаних результатів.
Оцінено працю вчителів згідно „Гігієнічної класифікації праці” (2001 р.). За показниками напруженості праця вчителів належить до 3 класу, 2-3 ступеня. Розроблено алгоритм визначення напруженості праці вчителів в межах третього класу другого ступеня за бальною оцінкою, що викладено у методичних рекомендаціях: Методика оцінки напруженості трудового процесу вчителя загальноосвітніх навчальних закладів” (Київ, 2007 р.).
Розроблено методики оцінки рівня розвитку та сформованості професійного вигорання педагогічних працівників загальноосвітніх навчальних закладів, які включають визначення фізіологічних маркерів, психологічних, соціально-гігієнічних факторів формування професійного вигорання. Розроблено методичні рекомендації Індивідуальна оцінка ймовірності розвитку професійного вигорання у вчителів загальноосвітніх навчальних закладів” (Суми, 2007 р.) та запатентовано винахід Спосіб індивідуальної оцінки ймовірності розвитку емоційного вигорання організму людини” (Пат. № 26411 UA МПК А61В5/02 Спосіб індивідуальної оцінки ймовірності розвитку емоційного вигорання організму людини: Пат. 26411 UA МПК А61В5/02 Латіна Г.О., Антомонов М.Ю., Калиниченко І.О. № U 2007 02002; Заявл. 26.02.2007; Опубл. 25.09.2007, Бюл. №15. 8с.).
Розроблено методичні рекомендації Профілактика впливу професійних стресорів педагогічної діяльності” (Суми, 2007 р.). Впроваджена програма корекції рівня та сформованості професійного вигорання дозволяє знизити ступінь значного професійного вигорання на 14%, надмірного на 13% за коефіцієнтом професійного вигорання.
Методичні рекомендації впроваджені у навчальні процеси Інституту фізичної культури (акт впровадження від 12.09. 2007 р.), кафедри психології Сумського державного педагогічного університету імені А.С.Макаренка (акт впровадження від 13.09. 2007 р.), Сумського обласного інституту післядипломної педагогічної освіти (акт впровадження від 17.09. 2007 р.); у практичну діяльність директорів Сумської гімназії №1 (акт впровадження від 12.03. 2007 р.), Сумської загальноосвітній навчальний заклад І-ІІІ ступенів №15 імені Дмитра Турбіна, (акт впровадження від 2.02.2007), Конотопської гімназії міської ради Сумської області (акт впровадження від 5.09. 2007 р.), Конотопської спеціалізованої школи І-ІІІ ступенів №3 (акт впровадження від 4.09. 2007р.), Сім’янівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів (акт впровадження від 6.09. 2007 р.), Дубов’язовської спеціалізованої загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів (акт впровадження від 3.09. 2007 р.) (Додаток А).
Особистий внесок здобувача в розробку наукових результатів, що виносяться на захист, полягає в наступному: проведено аналіз наукової літератури за темою дисертаційного дослідження, науково обґрунтовано актуальність проблеми, розроблені анкети дослідження. Проведено оцінку результатів гігієнічного дослідження внутрішньошкільного середовища ЗНЗ, які здійснені фахівцями обласної санітарно-епідеміологічної станції за безпосередньою участю автора. Оцінено напруженість трудового процесу вчителів. Особисто проведено дослідження функціонального стану регуляторних систем методом аналізу варіабельності серцевого ритму (ВСР) за системою експрес-аналізу КардіоСпектр” АТ Солвейг. Вивчено основні психофізіологічні властивості та особистісні якості вчителів та учнів шкіл. Самостійно здійснено статистичну обробку, аналіз та узагальнення експериментальних даних, обґрунтовано висновки та основні положення роботи, які виносяться на офіційний захист.
Апробація результатів дисертації. Теоретичні i практичні дані, які одержані у ході виконання даної роботи, доповідались на науково-практичних конференціях: Міжнародна науково-практична конференція студентів, молодих вчених, лікарів та викладачів” (Суми, 2005, 2007 рр.); Біосоціальні та педагогічні аспекти фізичного виховання і спорту” (Суми, 2005 р.); Формування здоров’я дітей, підлітків та молоді в умовах навчально-виховного закладу” (Суми, 2005, 2006 рр.); Ідеї, реалії і перспективи освітньої інновації: філософія, психологія, методика” (Суми, 2006 р.); Профессиональное гигиеническое обучение. Формирование здорового образа жизни детей, подростков и молодежи” (Москва, 2006 р.); Адаптаційні можливості дітей та молоді” (Одесса, 2006 р.); Біологічні дослідження молодих вчених в Україні” (Київ, 2006 р.); Психофізіологічні та вісцеральні функції в нормі та патології” (Київ, 2006 р.); Особливості формування та становлення психофізіологічних функцій в онтогенезі” (Черкаси, 2006); Конференція молодих вчених, присвячена 78-й річниці утворення Інституту медицини праці АМН України” (Київ, 2006 р.); Сучасні проблеми фізичного виховання і спорту школярів та студентів України” (Суми, 2007 р.).
Висновки дослідження доповідались на засiданнi кафедр спортивної медицини і валеології та біологічних основ фізичної культури Сумського державного педагогічного університету ім. А.С. Макаренка (2005-2007 рр.).
Публікації. Матерiали дисертацiї знайшли вiдображення у 20 друкованих роботах, у тому числi у шести періодичних виданнях (рекомендовані ВАК України як фахові), трьох статтях інших друкованих видань, семи тезах доповідей на науково-практичних конференціях, у трьох методичних рекомендаціях і одному патенті на корисну модель.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі на основі урахування умов та характеристик праці вчителів визначено комплекс професійнозумовлених факторів формування професійного вигорання вчителів з урахуванням тижневого навантаження, кваліфікаційного рівня та спеціальності та встановлені фізіологічні детермінанти професійного вигорання вчителів.
1. Умови праці вчителів у загальноосвітніх навчальних закладах характеризуються відхиленням показників мікроклімату від нормативних значень: перевищення норми температури у класах на кінець уроків становить 11,6±3,1%, перевищення вологості на 19,96±4,04%, зниження питомої потужності ламп у 3,5 рази порівняно з нормою. За показниками напруженості умови праці відповідають 3 класу, 2-3 ступеню згідно до Гігієнічної класифікації праці” (2001 р.). Встановлено категорії напруженості праці в межах третього класу другого ступеня, які враховують особливість напруженості праці вчителів різної спеціалізації, навантаження та педагогічної категорії.
2. За структурою компонентів вільний час вчителів складається з сну (50,7%), роботи по господарству (16,0%), догляду за дітьми (4,9%), пасивного відпочинку (15,2%), активного відпочинку (9,03%), гігієнічних процедур (4,2%). Встановлена низька варіативність видів діяльності у вільний час зумовлена значною напруженістю праці вчителя.
3. За показником захворюваності з тимчасовою втратою працездатності у вчителів переважають хвороби системи дихання (65,5%), кістково-м’язового апарату (10%) та системи кровообігу (6,6%). Встановлено зв’язок формування ЗТВП визначених класів хвороб з несприятливими факторами умов праці: мікроклімату (r= -0,69, р<0,05), фонаційного навантаження протягом робочої години (r=0,3, р<0,05), обсягу рухової активності (r=-0,37, р<0,05).
4. Високий рівень професійного вигорання встановлено у вчителів загальноосвітнього навчального закладу обласного центру (12,43%), що супроводжується перевагою симптому резистентності (39,45%, р<0,01). Визначено вірогідні організаційні, соціальні, психологічні чинники формування та фізіологічні маркери розвитку професійного вигорання: показник професійного навантаження (r=-0,32, р<0,05), тривалість роботи по господарству у попередній перед роботою день (r=0,36, р<0,05), настрій (r=-0,35, р<0,05), симпатовагальний індекс (r=0,34, р<0,05), показник відносної симпатичної активності (r=0,27, р<0,05), показник відносної парасимпатичної активності (r=-0,32, р<0,05).
5. Найбільший внесок у процес формування професійного вигорання мають: неконтактна модель спілкування (81,8%), рівень вегетативного балансу вегетативної нервової системи (80%), гіперрефлективна модель спілкування (79,3%), показник професійного навантаження (76,4%), тривалість роботи по господарству у попередній перед роботою день (75,0%), настрій (65,5%), симпатична активність вегетативної нервової системи (62,5%). Досліджувані фізіологічні, організаційні, соціальні та психологічні чинники мають порогові” рівні, перевищення яких суттєво впливає на розвиток професійного вигорання вчителів.
6. Встановлено зв’язок розумової працездатності учнів з професійним вигоранням (r=-0,37, р<0,05) та стилем спілкування (r=0,39, р<0,05) вчителів. Вказані психологічні особливості визначають вимогливість до знань учнів та їх оцінки, що має позитивний влив на навчальну діяльність школярів.
7. Впровадження програми корекції професійного вигорання, яка включала дотримання норм санітарно-гігієнічних умов шкільних приміщень, раціональну організацію праці та відпочинку, виробничу гімнастику, релаксаційну та фонаційну дихальну гімнастику, просвітницьку роботу довели керованість процесу формування професійного вигорання серед вчителів загальноосвітніх навчальних закладів. Встановлено зниження ступеня значного професійного вигорання на 14% (р<0,05) та надмірного на 13% (р<0,05) за коефіцієнтом професійного вигорання.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Пуховська Л. Професія вчителя у світовому освітньому просторі: статистичні характеристики // Шляхи освіти. 2004. № 1. С. 1720.
2. Виговська О. Професіоналізм учителя як гарант збереження його здоров’я // Директор школи, ліцею, гімназії. 2005. №2. С. 4850.
3. Крушевская И.И., Кускова С.П. Профессия педагога и здоровье // Медицинские новости. 1998. №3. С. 1415.
4. Кундієв Ю.І., Нагорна А.М. Професійне здоров’я в Україні. Епідеміологічний аналіз. К.: Авіцена, 2006. 316 с.
5. Кундієв Ю.І., Нагорна А.М., Чернюк В.І. Стратегія забезпечення безпечних умов праці і збереження здоров’я працюючих в Україні на 2006-2010 роки (проект) // Український журнал з проблем медицини праці. 2005. №3-4. С. 411.
6. Навакатикян А.О., Ковалева А.И. Здоровье и работоспособность при умственном труде. К.: Здоровье, 1989. 84 с.
7. Постанова Кабінету Міністрів України №14 від 10.01.2002 Про затвердження Міжгалузевої комплексної програми „Здоров’я нації” на 2002-20011 р. // Збірник Нормативно-директивних документів. 2002. №4. С. 347.
8. Закон України Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення” від 24 лютого 1994 року N 4004-XII // Вісник Верховної Ради. 1994. №27. С. 218242.
9. Навакатикян А.О., Крыжановская В.В. Возрастная работоспособность лиц умственного труда. К.: Здоров’я, 1979. 208 с.
10. Карпенко А.В. Выделение 17-оксикортикостероидов и их взаимосвязь с катехоламинами в динамике года и суток у преподавателей средней школы // Врачебное дело. 1975. № 7-9. С. 124127.
11. Доронкина Е.К. Некоторые психофизиологические особенности труда учителей // Физиология человека. 1976. Т.2, №5. С. 825828.
12. Кучма В.Р. О состоянии и перспективах совершенствования санитарно-эпидемиологического контроля за условиями воспитания, обучения, досуга и состояния здоровья детей и подростков // Вестник Санкт-Петербургской государственной медицинской академии им. И.И. Мечникова. 2002. №1-2. С. 5054.
13. Ганузин В.М., Ганузина Г.С. Влияние школы и семьи на формирование отклонений в состоянии здоровья // Образование и воспитание детей и подростков: гигиенические проблемы: Материалы Всероссийской конференции с международным участием. Москва, октябрь 2002 г. М.: Издатель НО НЦЭД РАМН, 2002 г. С. 9092.
14. Москаленко В.Ф., Пономаренко В.М., Грузєва Т.С. Відмінності в здоров’ї населення та стратегії досягнення рівності в охороні здоров’я // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2004. №1. С. 59.
15. Лубянова І.П., Вербілов О.О., Соколонька М.П., Балашова І.Г., Єршова М.А. Професійні захворювання в Україні: сучасний стан, проблеми і актуальні завдання // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2002. №4. С. 3238.
16. Чернюк В.І., Вітте П.М. Оцінка ризиків здоров’ю та управління ними як проблема медицини праці // Український журнал з проблем медицини праці. 2005. №1. С. 4753.
17. Физиология человека: В 3 т. / Под ред. Р. Шмидта и Г. Тевса. М.: Мир, 1996. Т.3. 198 с.
18. Мешко Г.М., Мешко О.І. Професійне здоров’я педагога як умова ефективної виховної діяльності // Вісник Житомирського державного університету ім. І. Франка. 2005. №24. С. 9396.
19. Митина Л. Профессиональное здоровье учителя: стратегия, концепции, технология // Народное образование. 1998. №9-10. С. 167170.
20. Постанова КМУ Про затвердження Положення про загальноосвітній навчальний заклад” №946 від 14.06.2000 // Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. 2001. №6. С. 320.
21. Закон України Про загальну середню освіту” № 651-ХІV від 13.05. 1999 // Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. 1999. №15. С. 631.
22. Вікова та педагогічна психологія: Навч. посібник / О.В. Скрипченко, Л.В. Волинська, З.В. Огороднійчук та ін. К.: Просвіта, 2001. 416 с.
23. Столяренко Л.Д. Основы психологии. Ростов н/Д.: Фенікс, 1996. 736 с.
24. Наказ МОУ Про затвердження Типового положення про атестацію педагогічних працівників України” № 130 від 20.08.93 // Інформаційний збірник Міністерства освіти і науки України. 1994. №5-6. С. 355.
25. Тривалість робочого часу вчителя // Освіта. 2004. №51. С. 14.
26. Томашевская Л.И. Особенности функционального состояния ССС учителей при накоплении утомления в динамике учебного года // Гигиена труда: Республиканский межведомственный сборник. Выпуск 14. К.: Здоров’я, 1978. С. 5261.
27. Мельничук Ю.Б. Програмовані пологи у жінок-педагогів: Автореф. дис..канд. мед. наук / Київська медична академія післядипломної освіти імені П.Л. Щупика МОЗ України. К., 2001. 19 с.
28. Ковальова А.И. Влияние умственного труда математиков (научных сотрудников) на функциональное состояние сердечно-сосудистой и высшей нервной деятельности: Автореф. канд. мед. наук / Киевский медицинский інститут. К., 1975. 34 с.
29. Гігієнічна класифікація праці: Гігієнічні нормативи ГН 3.3.5-3.3.8;6.6.1-083-2001. К.: МОЗ України, 2001. 46 с.
30. Державні санітарні норми 5.5.2.008 01 // Директор школи. 2002. №38 (230). С. 330.
31. Кучма В.Р., Милушкина О.Ю. Подходы к оценке уровня санитарно-эпидемического благополучия образовательных учреждений для детей и подростков // Гигиена и санитария. 2004. №3. С. 4750.
32. Шпангенберг Ст., Бова Б. Воздействие факторов учебной среды и обучения на состояние здоровья учеников // Гигиена и санитария. 2003. №5. С. 5053.
33. Онищенко Г.Г. Проблема улучшения здоровья учащихся и состояние общеобразовательных учреждений // Гигиена и санитария. 2005. №3. С. 4043.
34. Чепелевська Л.А., Рудницький О.Л., Баторшина Г.І. Медико-демографічна ситуація в Україні та її основні тенденції // Щорічна доповідь про стан здоров’я населення України та санітарно-епідеміологічну ситуацію. 2005 рік. (МОЗ України. Укр. ін-т громадського здоров’я). К., 2006. С. 1628.
35. Кундиев Ю.И., Навакатикян А.О., Томашевская Л.И., Деркач В.С., Ковалева А.И. Напряженная умственная деятельность и состояние регуляции ССС // Физиология человека. 1976. Т.2, №3. С. 433440.
36. Коган В.З, Пумпянский В.А., Полесский В.А. Здоровье ученика в здоровье учителя // Профессиональное гигиеническое обучение. Формирование здорового образа жизни детей, подростков и молодежи: Материалы Всероссийской научно-практической конференции с международным участием. М.: Изд-во Научного Центра Здоровья Детей РАМН, 2006. С. 168169.
37. Ахмерова С.Г. Здоровье педагогов: профессиональные факторы риска // Профилактика заболеваний и укрепление здоровья. 2001. №4. С. 2830.
38. Пономаренко В.М., Курчаток Г.В., Москалець Г.М., Медведовська Н.В., Лещу Н.М. Реалізація заходів щодо медико-соціальної допомоги вразливим верствам населення України в межах міжгалузевої комплексної програми Здоров’я нації” на 2002-2011 рр. // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2004. №1. С. 1924.
39. Навакатикян А.О., Крыжановская В.В., Кальныш В.В. Физиология и гигиена умственного труда. К.: Здоров’я, 1987. 150 с.
40. Карпенко А.В. Выделение катехоламинов, кортикостероидов с мочой и структура сердечного ритма при умственном труде различной напряженности (у преподавателей средней школы): Автореф. дис. ...канд. мед. наук / Киевский научно-исследовательский інститут гигиены труда и профзаболеваний. К., 1976. 31 с.
41. Загрядский В.П., Сулимо-Самуйло З.К. Методы исследования в физиологии труда. Л.: Наука, 1976. 93 с.
42. Горго Ю.П. Психофізіологія (прикладні аспекти): Навч. посібник. К.: МАУП, 1999. 128 с.
43. Сапов И.А., Солодков А.С. Состояние функций организма и работоспособность моряков. Л.: Медицина, 1980. 192 с.
44. Корольчук М.С. Психофизиология діяльності: / Підручник для студентів вищих навчальних закладів. К.: Ельга, Ника-Центр, 2003. 400 с.
45. Матвиенко Н.Т. Об одном концептуальном подходе к оценке функционального состояния человека //Актуальне вопросы гигиены труда, профпатологии и медицинского обеспечения трудящихся промышленных предприятий на современном этапе развития хозяйственного комплекса Донбаса / Тезы докладов Всеукраинской научно-практической конференции с международным участием, посвященной 70-летию Донец. Научно-исслед. Института гигиены труда и проф. заб. Д.: Донец. Научн. Центр гигиены труда и проф. травматизма, 1995. С. 96.
46. Коробейников Г.В., Федько Г.П., Коробейникова Л.Г., Марисова Т.А. Возрастные особенности переработки информации у лиц разных профессий, занимающихся умственным трудом // Проблемы старения и долголетия. 2002. №4. С. 381387.
47. Петров Г.С., Ляшенко В.П., Кофман І.М., Дрегваль І.В. Гендерні особливості розумової працездатності студентів різних спеціальностей // Фізіологічний журнал. 2006. Т.52, №6. С. 93100.
48. Леонова А.Б., Медведєв В.И. Функциональные состояния человека в трудовой деятельности. М.: Изд-во Моск. унта, 1981. 112 с.
49. Егоров А.С., Загрядский В.П. Психофизиология умственного труда. Л.: Наука, 1973. 131 с.
50. Апанасенко Г.Л. О возможности количественной оценки здоровья человека // Гигиена и санитария. 1989. №6. С. 5558.
51. Корольчук М.С. Практикум з психофізіології військової діяльності. К.: КВП, 1997. 168 с.
52. Боєчко Ф.Ф., Боєчко Л.О., Шмиголь І.В., Чепчуренко Н.В. Дослідження впливу розумового навантаження на ряд показників функціонального стану організму // Індивідуальні психофізіологічні особливості людини та професійна діяльність: Матеріали Всеукраїнського наукового симпозіуму. За редакцією д-ра біол. наук, проф. Макаренка М.В. Київ; Черкаси: Вид. від ЧНУ імені Богдана Хмельницького, 2001 С. 15.
53. Геворкян Э.С., Даян Э.В., Адамян Ц.И., Баклаваджян О. Г., Минасян С.М., Григорян С.С. Изменения некоторых психофизиологических показателей студентов в период экзаменационной сессии // Гигиена и санитария. 2002. №3. С. 4144.
54. Ластовченко В.Б., Моісеєнко Є.В., Пишнов Г.Ю. Психофізіологічні показники як критерії розвитку втоми при фаховій діяльності людини в Антарктиці // Гигиена труда. 2003. №34. С. 621633.
55. Вегетативные расстройства: Клиника, лечение, диагностика / Под ред. А.М. Вейна. М.: Медицинское информационное агенство, 1998. 752 с.
56. Кучма В.Р. Принципы и критерии оценки напряжения функциональных систем организма в процессе трудовой деятельности // Гигиена труда и профессиональные заболевания. 1992. №1. С. 911.
57. Ахундов В.Ю., Кнабенгоф В.Г., Валицкий В.А. Показатели функции сердечно-сосудистой системы в процессе трудовой деятельности научных работников // Гигиена и санитария. 1983. №2. С. 1618.
58. Мравян С.Р., Григорьева Н.М. Факторы риска ИБС у некоторых категорий лиц умственного труда и промышленных рабочих (обзор литературы) // Медицина труда и промышленная экология. 1994. №2. С. 2731.
59. Навакатикян А.О. Профессиональный стресс причина снижения работоспособности и нарушения здоровья // Індивідуальні психофізіологічні властивості людини та професійна діяльність: Мат-ли ІІ наук. конф. Київ-Черкаси: Вид. від ЧНУ ім. Богдана Хмельницького. 1997. С. 92.
60. Соловьева В.П. Умственное и нервно-эмоциональное напряжение при различных видах трудовой деятельности: Автореф. дис. док. мед. наук / Інститут гигиены труда и профзаболеваний АМН СССР. К., 1972. 31 с.
61. Горбунов В.В. Сердечный ритм летчика психофизиологический критерий операторской деятельности при моделировании полетных ситуацій // Медицина труда и промышленная екология. 2007. №1. С. 1116.
62. Кундиев Ю.И., Навакатикян А.О. Проблемы психо-эмоционального стресса и пути их решения // Журн. АМН Украины. 1996. Т.2, №4. С. 666674.
63. Коваленко С.О., Макаренко М.В. Центральна геодинаміка у людей з різним рівнем функціональної рухливості нервових процесів при розумових та фізичних навантаженнях // Фізіологіч. журнал. 2005. Т.51, №6. С. 5862.
64. Попов В.В., Фрицше Л.Н. Вариабельность сердечного ритма: возможности применения в физиологии и клинической медицине // Український медичний часопис. 2006. ІІІ/ІV. С. 2431.
65. Воробьев К.П. Нормализация динамических рядов вариабельности сердечного ритма по возрастным и половым факторам // Проблемы старения и долголетия. 2004. №2. С. 162169.
66. Волокитина Т.В., Иваницкая Е.Ю. Исследование спектральных характеристик сердечного ритма у младших школьников при умственной деятельности // Медицинская техника. 2005 №4. С. 2729.
67. Баевский Р.М., Иванов Г.Г., Чирейкин Л.В. и др. Анализ вариабельности сердечного ритма при использовании различных электрокардиографических систем (методические рекомендации) // Вестник аритмологии. 2001. №24. С. 6586.
68. Рябыкина Г.В., Соболев А.В. Вариабельность ритма сердца. Монография, М.: Издательство „Оверлей”, 2001. 200 с.
69. Яблучанский М.И, Мартыненко А.В., Исаева А.С. Основы практического применения неинвазивной технологии исследования регуляторних систем человека. Харьков.: Основа, 2000. 89 с.
70. Ильин В.Н., Батырбекова Л.М., Курданова М.Х, Курданов Х.А. Ритмокардиографические методы оценки функционального состояния организма человека. М.: Олекса; Ставрополь: Сервис школа, 2003. 90 с.
71. Михайлов В.М. Вариабельность ритма сердца. Опыт практического применения метода”. Иваново, 2000. 200 с.
72. Коркушко О.В., Шатило В.Б., Писарук А.В., Чеботарьов Н.Д., Лишеневская В.Ю. Методы анализа и возрастные нормы вариабельности ритма сердца. Методические рекомендации. Киев. 2003. 24 с.
73. Хаспекова Н.Б. Регуляция вариативности ритма сердца у здоровых и больных с психогенной и органической патологией мозга: Автореф. дис. доктора мед. наук / Российская Академія наук, Інститут Высшей нервной деятельности и нейрофизиологии. М., 1996. 40 с.
74. Коркушко О.В., Шатило В.Б., Писарук А.В. и др. Анализ вариабельности ритма сердца в клинической практике: 25-летний опыт изучения // Мат-лы I Международной науч.конф. Анализ вариабельности ритма сердца в клинической практике”. Киев, 24-25 октября, 2002г. К., 2002. С. 520.
75. Доценко Е.Г, Яблучанский Н.И., Край Н.И., Усань Н.Ю. Изучение влияния ассоциации ЧСС-АД на эффективность комбинированной гипотензизивной терапии артериальной гипертензии эналаприла малеатом и гидрохлортиазидом в мужской и женской популяции с использованием техгологии ВСР // Мат-лы I Международной науч.конф. Анализ вариабельности ритма сердца в клинической практике”. Киев, 24-25 октября, 2002г. К., 2002. С. 3335.
76. Воробьев К.П. Нормализация динамических рядов вариабельности сердечного ритма по возрастным и половым факторам // Проблемы старения и долголетия. 2004. №2. С. 162169.
77. Лизогуб В.С. Онтогенез психофізіологічних функцій людини: Автореф. дис. доктора біол. наук / Київський національний університет імені Тараса Шевченка. К., 2001. 44 с.
78. Медведев М.А., Загулова Д.В., Несторенко А.И., Васильєв В.Н. Значимость личностных особенностей при интерпритации показателей спектральних составляющих сердечного ритма // Физиология человека. 2002. Т.28, №3 С. 5457.
79. Макаренко М.В., Киенко В.М., Лизогуб В.С., Хоменок С.М. Серцевий ритм при розумовій діяльності учнів молодшого шкільного віку // Фізіологічний журнал. 2002. Т.48, №2. С. 4142.
80. Краснопольська Т.Є. Мінливість показників варіабельності серцевого ритму при монотонному навантаженні // Особливості формування та становлення психофізіологічних функцій в онтогенезі: Мат-ли Всеукр.наук. симпозіуму. За редакцією д-ра біол. наук., проф. Макаренка М.В. Київ; Черкаси: Вид. від ЧНУ ім. Богдана Хмельницького, 2006. С. 49.
81. Навакатикян А.О., Карпенко А.В. Информационные возможности анализа периодической структуры сердечного ритма работающего человека // Физиология человека. 1981. Т.7, №2. С. 214220.
82. Бабунц И.В. Азбука анализа ВСР. Ставрополь.: 2005. 111с.
83. Гаврилова Е.А. Роль поведенческого типа А и психического стресса в развитии ишемической болезни сердца, возможности психопрофилактики и психотерапии // Кардиология. 1999. №9. С. 7278.
84. Трохимова О.В., Болдуева С.А. Зависимость вариабельности сердечного ритма от уровня тревоги и депрессии у больных в раннем постинфарктном периоде // Вестник Санкт-Петербургской государственной медицинской академии им. И.И. Мечникова. 2002. №1-2. С. 171173.
85. Залесский В.И., Дынник О.Б. Психическое здоровье и сердечно-сосудистые заболевания: стрессиндуцированные нарушения ритма сердца, коморбидные депрессивным расстройствам // Лікарська справа. 2005. №8. С. 37.
86. Цяпець С.В., Фекета В.П., Коструб В.Й. Взаємозв’язок емоційного стану людини з реакцією центральної геодинаміки при фізичних і психічних навантаженнях // Фізіологічний журнал. 2002. Т.48, №3. С. 85101.
87. Нічик О.В. Особистісно зумовлені зміни вегетативної сфери за умови емоційно напруженої професійної діяльності // Особливості формування та становлення психофізіологічних функцій в онтогенезі: Мат-ли Всеукр. наук. симпозіуму. За редакцією д-ра біол. наук., проф. Макаренка М.В. Київ; Черкаси: Вид. від. ЧНУ ім. Богдана Хмельницького, 2006. С. 79.
88. Ревина Н.Е. Вариабельность сердечного ритма как вегетативный показатель конфликт-индуцированного поведения человека при эмоциональных нагрузках // Физиология человека. 2006. Т.32, №2. С. 6771.
89. Артеменков А.А. Изменения вегетативных функций у студентов при адапатции к умственным нагрузкам // Гигиена и санитария. 2007. №1 . С. 6264.
90. Іваницька О.В. Вплив емоційного напруження на показники варіабельності серцевого ритму і функціональний стан сітківки ока в осіб молодого віку // Одеський медичний журнал. 2002. №6(74). С. 5556.
91. Навакатикян А.О. Нервно-эмоциональное напряжение в процессе умственного труда и его влияние на сердечно-сосудистую систему // Гигиена труда: Республиканский межведомственный сборник. Выпуск 14. К.: Здоров’я, 1978. С. 3851.
92. Ахундов В.Ю., Кнабенгоф В.Г., Валицкий В.А. Показатели функции сердечно-сосудистой системы в процессе трудовой деятельности научных сотрудников // Гигиена и санитария. 1983. №2. С. 1618.
93. Пинес А.Г., Медведовская Ц.П., Парлюк А.Ф., Ковалева А.И. Вегетативно-сосудистые нарушения при умственном труде // Физиология человека. - №3. 1993. С. 1214.
94. Абдурахманов А.А. Суточные энергетические затраты рабочих котлотурбинных цехов ГРЭС // Гигиена и санитария. 1992. №3. С. 3031.
95. Амиров Н.Х., Фатхутдинова Л.М. Влияние работы за ВДТ, в том числе рабочего стресса, на психический профиль личности пользователей // Неврологический вестник. 1997. Т.29, №3-4. С. 3135.
96. Кальниш В.В. Изменение уровня связанности функций различных систем организма при сменной работе оперативного персонала энергопредприятий // Актуальные вопросы физиологии умственного труда: Доклады симпозиума. Киев, 1993. С. 2426.
97. Кундиев Ю.И., Навакатикян А.О., Кальниш В.В. Современные проблемы комбинированного воздействия на организм производственных и социально-бытовых факторов // Врачебное дело. 1993. №5-6. С. 3541.
98. Навакатикян О.О., Кальниш В.В. Фізіологічне забезпечення професійної діяльності операторів електростанцій та користувачів відеодісплейних терміналів // Проблеми медицини праці. К..: Ин-т медицины труда АМН Украины. 1998. С. 173177.
99. Матюхин В.В., Юшкова О.И. Симпозиум Актуальные вопросы физиологии умственного труда” // Медицина труда и промышленная экология . 1994. №8. С. 4445.
100. Потапов О.А. Гігієно-фізіологічна оптимізація праці оператора ЕОМ з відеотерміналами. Автореф. дис. канд. мед. наук / Інститут медицини праці АМН України. К., 1999. 19 с.
101. Опанасенко В.В. Властивості психофізіологічних функцій людини в умовах переробки інформації різного ступеню складності та їх роль в успішності операторської діяльності. Автореф. дис. канд. мед. наук / Інститут медицини праці АМН України. К., 2004. 21с.
102. Вадзюк С.Н., Білінська Т.М. Об’єм оперативної пам’яті у претендентів на навчання за професією водій тролейбуса // Психофізіологічні та вісцеральні функції в нормі та патології: Тези доп. ІІІ Всеукр. наук. конф., присвяч. 70-річчю з дня народження Г.М. Чайченка, Київ, 4-6 жовт. 2006р. / Ред. кол.: Л.І. Остапенко (відп. ред.) та ін. К.: Знання України, 2006. 168 с.
103. Герасимов А.В., Носовский А.В., Данилов В.М., Митичкина И.Н., Сафарова Е.Г., Успенская С.В.. Физиологически оптимальные графики труда и отдыха как средство обеспечения безопасности и надежности эксплуатации атомной электростанции // Індивідуальні психофізіологічні властивості людини та професійна діяльність: Мат-ли ІІ наук. конф. Київ-Черкаси: Вид. від ЧНУ ім. Богдана Хмельницького, 1997, С. 21.
104. Кальныш В.В. Изменение напряжения подсистем организма у лиц, работающих посменно // Медицина труда и промышленная экология. 1994. №11. С. 3639.
105. Омельчук С.Т., Котуза А.С., Трінька І.С. Гігієнічна оцінка динаміки працездатності операторів частин особливого призначення протягом робочих змін різної тривалості // Довкілля та здоров’я. 2005. №2(33). С. 2831.
106. Бобко Н.А. Влияние утомления на функционирование ССС операторов умственного труда при двухдневном чередовании 12-часовых смен // Український журнал з проблем медицини праці. 2005. №3-4. С. 2428.
107.