Вплив мінеральної води різних типів при використанні як питної на стан здоров’я населення

Краткое описание

НАУКОВО-ПРАКТИЧНЕ ОБ’ЄДНАННЯ РЕАБІЛІТАЦІЯ” МОЗ УКРАЇНИ

На правах рукопису
Дичка Людмила Василівна

УДК:553.7:577.4:61(477.87)

Вплив мінеральної води різних типів при використанні як питної на стан здоров’я населення

14.02.01 гігієна та профілактична медицина

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
медичних наук

Науковий керівник:
Прокопов В’ячеслав Олександрович
доктор медичних наук, професор

Ужгород-2008

ЗМІСТ

Перелік умовних скорочень. 4

ВСТУП.. 5

РОЗДІЛ 1 Природні особливості формування підземних питних мінеральних вод в біогеохімічних провінціях та їх роль у виникненні ендемічних захворювань
1.1.Особливості водопостачання та використання питної мінеральної води в біогеохімічних провінціях. 12

1.2 Вплив макро- та мікроелементів питної мінеральної води та стан здоров’я населення ...21

РОЗДІЛ 2
Загальна методика та основні методи досліджень 37

РОЗДІЛ 3
Характеристика гідрохімічних провінцій мінеральних вод різних типів Закарпатської області46

3.1. Характеристика гідрохімічної провінції питних кремнистих мінеральних вод.................... 47

3.2. Характеристика гідрохімічної провінції питних борних мінеральних вод........................................................................... .50

3.3. Характеристика гідрохімічної провінції питних залізистих мінеральних вод............................................... .55

3.4. Характеристика гідрохімічної провінції питних залізисто-миш’яковистих мінеральних вод.....60

РОЗДІЛ 4.
Мінеральний обмін у місцевого населення в гідрохімічних провінціях мінеральних вод різних типів при їх постійному вживанні..65
4.1. Показники обміну мікроелементів у місцевого населення в гідрохімічній провінції питних кремнистих мінеральних вод та їх оцінка з позицій наявності природних мікроелементозів................................................65

4.2. Показники обміну мікроелементів у місцевого населення в гідрохімічній провінції питних борних мінеральних вод та їх оцінка з позицій наявності екзогенних мікроелементозів.................................................................................................. 70

4.3. Показники обміну мікроелементів у місцевого населення в гідрохімічній провінції питних залізистих мінеральних вод та їх оцінка з позицій наявності природних мікроелементозів...........................................81

4.4. Показники обміну мікроелементів у місцевого населення в гідрохімічній провінції питних залізисто-миш’яковистих мінеральних вод та їх оцінка з позицій наявності природних мікроелементозів...........87

РОЗДІЛ 5
Епідеміологічні дослідження стану здоров’я населення у гідрохімічних провінціях з постійним вживанням кременистих, борних, залізистих та залізисто-миш’яковистих питних мінеральних вод. 97

Аналіз і узагальнення результатів досліджень.116

Висновки..128

Список використаних джерел134

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

БГП - біогеохімічна провінція
БГЛ біогеохімічний ланцюг
БМВ борні мінеральні води
ГХФ гідрогеохімічний фон
ГХП гідрохімічна провінція
ГК гумінові кислоти
ГДК гранично допустимі концентрації для питних вод
ДСТУ- державний стандарт України
ЗДА залізодефіцитні анемії
ЗМВ залізисті мінеральні води
КМВ кремнисті мінеральні води
М загальна мінералізація мінеральної води
МЕ мікроелементи
МВ мінеральні води
ММВ миш’яковисті мінеральні води
ПВ питна вода
СКХ сечокам’яна хвороба
ФК фульвокислоти
ШКТ шлунково-кишковий тракт
ЩЗ щитовидна залоза

ВСТУП

Актуальність теми. Вода як і повітря відноситься до важливішого фактору зовнішнього середовища існування усього живого на землі, вона забезпечує функціонування всіх процесів життєдіяльності організмів [1, 2]. Вважається, що питна вода (ПВ) є основним джерелом постачання в організм мінеральних речовин. Однак в залежності від якості вода може впливати на захворюваність людей - появу природних екзогенних мікроелементозів при нестачі або надлишку розчинних форм як макро-, так мікро- і мезо- компонентів в залежності від фізіологічної і патофізіологічної дії кожного елементу в будь-якій місцевості, враховуючи не тільки умови господарської діяльності, але і природні особливості формування підземних питних вод [3,4].
Забезпечення населення України якісною ПВ не втрачає своєї актуальності, особливо в сільській місцевості, де переважає місцеве водопостачання [5-8]. На вирішення цього питання спрямована Загальнодержавна програма Питна вода України на 2006-2020 роки”, яка виконується в Україні і ставить за мету покращення забезпечення населення України питною водою нормальної якості в межах науково обґрунтованих нормативів питного водопостачання, поліпшення на цій основі стану здоров’я населення та оздоровлення соціально-екологічної ситуації в Україні. Актуальним забезпечення населення якісною ПВ є і для Закарпаття. Доведено існування водного механізму виникнення ендемічних захворювань (зобу та карієсу на фоні йод-фторної нестачі у ПВ), а також того, що на даний час якість ПВ є одним із абіотичних факторів здоров’я місцевого населення, як за чистотою, так і дефіцитом важливих мікроелементів (МЕ) [9, 10].
Одним із основних природних багатств Закарпатської області (4/5 території якої займають гірські масиви), як й інших країн Карпатського регіону, є різноманітні гідромінеральні ресурси, в тому числі надзвичайна насиченість родовищами мінеральних вод (МВ) різних типів [11-14].
Так, на території Закарпатської області на сьогодні виявлено 67 основних родовищ МВ, із них 58 - питних, вивчено понад 740 водопроявів (ВП) майже всіх типів МВ (30), в тому числі 365 свердловин, 375 джерел, серед яких переважають МВ карбонатного типу (90%), вуглекислі (75%), слабко та мало мінералізовані до 2 г/л (60%). Серед 375 джерел - 120 - прісні води, які із-за вмісту вуглекислоти, що вважається специфічним компонентом, згідно класифікації, являються мінеральними [14]. Як свідчать дослідження, водопрояви розташовані у 220 із 610 населених пунктів області. Тому традиційним для способу життя місцевого населення краю є широко розповсюджене систематичне вживання у якості питної води і підземних питних МВ, які відповідають у діючому на даний час ДСТУ 878-93 Води мінеральні питні” класу природні столові” та лікувально-столові” води [9, 15,16]. Тобто в умовах Закарпаття в якості ПВ використовуються не тільки прісні води поверхневих та підземних джерел місцевого та централізованого водопостачання (колодязі, водопровід), а і МВ різних типів.
Особливу увагу привертають чотири основні ареали високого зосередження водопроявів МВ одного типу, так звані природні гідрохімічні провінції (ГХП) кремнистих (Ужгородський район, 40 ВП), борних (Свалявський район, 94 ВП), залізистих (Міжгірський район, 121 ВП), та залізисто-миш’яковистих вод (Рахівський район, 150 ВП). Для ключових МЕ цих вод існує демонстративний етіологічний зв’язок з виникненням біогеохімічних ендемій [17-20]. Питання чи створюють вони зональні біогеохімічні умови для захворюваності місцевого населення не вивчалось. Цей фактор не був прийнятий до уваги і при проведенні медико-географічного районування області і потребує вивчення [15,21,22].
Слід відзначити, що вплив на здоров’я людини тривалого вживання питних МВ різних типів, що має місце в регіонах, де відсутні джерела прісних питних вод, вивчено вкрай недостатньо. В умовах Закарпаття питання впливу МВ на стан здоров’я місцевого населення особливо з огляду на появу нових можливостей оцінки порушень мінерального обміну з використанням методів поліелементного аналізу в індикаторних субстратах людини залишилось поза уваги дослідників [23-27]. Поодинокі роботи з цього напрямку досліджень носять дискусійний характер і не вирішують проблему в цілому. Дослідження з позитивним і загальновизнаними результатами торкалися в основному лише лікувальної дії МВ на організм людей при короткотривалому використанні з обов’язковим дотриманням рекомендацій лікарів. Проте відомо, що всі ці МВ використовуються з великою ефективністю для курсового лікування на курортах Закарпаття розливаються у пляшки 20 як лікувально-столові”, та 10 як природні столові” води [28]. А.В Скальний [26] наводить закарпатські MB в числі одно- (борні, кремнисті, залізисті), двох- та багатокомпонентних (залізисто-миш’яковисті) важливих засобів для лікування мікроелементозів.
Низка зазначених вище невивчених або недостатньо вивчених питань з проблеми використання МВ для питного використання, їх ролі у формуванні неінфекційної захворюваності населення визначає актуальність даної роботи та стала науковим підґрунтям для формування мети та завдань досліджень.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Матеріали дисертації є фрагментом науково-дослідних робіт НПО ”Реабілітація” МОЗ України: Розробка інформативної бази з документальних джерел для визначення лікувальних природних ресурсів родовищ мінеральних вод Закарпаття”, № держреєстрації 0103U002599; Обґрунтування можливостей лікувально-профілактичного використання мінеральних вод Закарпаття для корекції супутніх порушень мінерального обміну”, № держреєстрації 0105U004139.
Мета і завдання досліджень. Мета роботи: оцінити вплив мінеральної води різних типів при постійному, тривалому вживанні як питної на стан здоров’я місцевого населення Закарпаття та обґрунтувати профілактичні заходи.
Для досягнення поставленої мети були визначені наступні завдання:
1. Провести аналіз мінерального складу питних МВ основних чотирьох ГХП з позицій біологічної доступності ключових елементів (кремнію, бору, заліза, миш'яку), які можуть приймати участь у формуванні біогеохімічного ланцюга.
2. Вивчити вплив елементного складу питних МВ при постійному їх вживанні на мінеральний обмін людини в ареалах їх найбільшого зосередження - кремнистих (Ужгородський район), борних (Свалявський район), залізистих (Міжгірський район), залізисто-миш’яковистих (Рахівський район) з використанням сучасних методів поліелементного аналізу.
3. Вивчити вплив питних МВ різних типів (кремнистих, борних, залізистих та залізисто-миш’яковистих) при постійному тривалому вживанні як питних на стан здоров’я місцевого населення.
4. Розробити рекомендації щодо організації раціонального питного використання населенням, що проживає в межах ГХП питних МВ, оновити реєстр мінеральних та прісних вод, які підлягають державній охороні.
Об’єкт досліджень. Об’єктом досліджень були макро-, мікро і мезокомпонентний склад питних мінеральних вод, показники обміну мікроелементів у місцевого населення, вплив мінеральної води різних типів при тривалому використанні як питної на стан здоров’я людей.
Предмет досліджень. Предметом досліджень були підземні питні мінеральні води різних типів: кремнисті, борні, залізисті, залізисто-миш’яковисті; біосубстрат (волосся людей); стан здоров’я населення.
Методи дослідження. У представленному науковому дослідженні використовувались методи: епідеміологічні, медико-соціальні при обстеженні місцевого населення чотирьох ГХП; фізико-хімічні при аналізі МВ за загальноприйнятими методиками; фізичні - рентген-флуоресцентна спектрофотометрія (РФС) та атомна спектрометрія з індуктивно-зв’язаною плазмою (АЕС-ІСП) при дослідженні як індикаторного субстрату (волосся). Отримані дані оброблялись за допомогою методів варіаційної статистики шляхом визначення середніх арифметичних значень їх похибок та вірогідності різниці за критерієм Ст’юдента, кореляційного аналізу.
Наукова новизна одержаних результатів. В результаті проведених досліджень уперше:
- дана гігієнічна оцінка тривалому вживанню населенням Закарпаття МВ різних типів як питної з урахуванням впливу на мінеральний обмін та стан здоров’я місцевого населення;
- виявлено зональні особливості порушень мінерального обміну у населення, що проживає в межах ГХП питних МВ різних типів, при їх тривалому вживанні; для визначення наявності мікроелементозів природного походження використовували сучасний метод поліелементного аналізу біосубстрату (волосся);
- обґрунтовано доцільність виділення кремнієвого, борного та інших біогеохімічних субрегіонів в регіональній біогеохімічній провінції (БГП) з нестачею йоду та фтору, яким є Закарпатський регіон, як за рахунок внесення даних про надлишок або нестачу МЕ у питних МВ Закарпаття, так і за ступенем вірогідності біогеохімічно зумовлених ними захворювань - природних екзогенних мікроелементозів.
- створено реєстр, проведена систематизація та типізація ВП мінеральних (свердловин та джерел) та прісних вод (джерел) Закарпаття, що підлягають державній охороні гідромінеральних ресурсів.
Практичне значення одержаних результатів. Одержані результати досліджень є базою наукового обґрунтування шляхів оптимізації використання населенням МВ різних типів як питної в ареалах їх найбільшого зосередження. Отримані дані розширюють можливості диференційованого підходу до розробки профілактичних заходів для збереження здоров’я населення при вживанні МВ як питної на рівні району, окремого населеного пункту. Розроблені методичні рекомендації для підвищення знань населення, що мешкає на територіях гідрохімічних провінцій кремнистих, борних, залізистих та залізисто-миш’яковистих МВ (викладено у 2-х довідниках).
Виділено коло першочергових еколого-гігієнічних та соціальних проблем, що потребують втручання держави та матеріального забезпечення щодо несприятливих факторів біогеохімічної обстановки природного походження - забезпечення населення Закарпаття, особливо сільського (складає 62,3%), якісною водою із природно збалансованим вмістом МЕ за рахунок більш широкого використання джерельних підземних природних прісних вод або фасованих газованих та негазованих природних столових”, природних питних” вод. Цими водами повинні забезпечуватися у якості питної води перш за все діти та підлітки у дитячих та шкільних закладах, а також лікувальні, учбові заклади, великі підприємства.
Набуло подальшого розвитку питання проведення комплексного еколого-гігієнічного районування Закарпаття, яке дозволить виділити зону еколого-біогеохімічного оптимуму для кожного району, що характеризується як допустимим співвідношенням МЕ у добових водно-харчових раціонах, так і оптимальним їх співвідношенням у біологічних середовищах людини, як найбільш об’єктивних критеріїв для оцінки забезпеченості населення МЕ.
Отримані результати доповнюють характеристику механізму дії Поляно-Квасівського типу МВ на здоров’я людини при їх тривалому вживанні, особливо на функціональний стан нирок та сечовивідних шляхів, зокрема широко відомих не тільки в Україні, а і світі, розлитих у пляшки лікувально-столових борних гідрокарбонатних натрієвих МВ Поляна-Купіль”, Поляна Квасова”, Поляна Оленівська”, Плосківська”, Лужанська” - українських аналогів міжнародного Боржомського типу МВ.
Особистий внесок здобувача. Автором особисто проаналізована література, проведений інформаційний пошук за темою дослідження, опрацьовано програму досліджень. Здійснено експедиційні виїзди в райони області для медико-соціальних досліджень та відбору проб МВ, біоматеріалу у місцевого населення. Проведено опрацювання, аналіз та інтерпретація отриманих результатів, наукових положень і висновків, створення схем карт, визначення практичних рекомендацій. Дисертант також особисто провела первинну обробку результатів і написання всіх розділів роботи.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи викладено і обговорено на Міжнародному конгресі Биометрология человека” (м.Санкт-Петербург, 2000), науково-практичній конференції Актуальні проблеми застосування мінеральних вод у медичній практиці” (м.Трускавець - Моршин, 2001), на II Національному конгресі фізіотерапевтів та курортологів Курортні природні ресурси та фізичні чинники в медичній реабілітації” (м.Слов’янськ, 2002), VII Міжнародному конгресі студентів і молодих вчених (м.Тернопіль, 2003), Ювілейному з’їзді ВУЛТ, присвяченому 15-річчю Всеукраїнського лікарського товариства (м.Івано-Франківськ, 2005); ІV міжнародній науково-практичній конференції "Наука і соціальні проблеми суспільства: харчування, екологія, демографія” (м. Харків, 2006), I-ому Європейському конгресі проти старіння (I European Congress on Anti-Aging Medicine) (м.Відень, Австрія 2006).
Апробація роботи проведена на засіданні вченої ради НПО ”Реабілітація” МОЗ України та на засіданні апробаційної ради ДУ Інститут гігієни та медичної екології ім. О.М. Марзєєва АМН України”.
Публікації. Результати досліджень опубліковані в 20 працях, зокрема в 7 фахових виданнях, у 13 збірниках наукових праць та матеріалах з’їздів і конференцій. Матеріали дисертації увійшли в 2 довідника.

Список литературы

ВИСНОВКИ
На основі проведених еколого-гігієнічних, медико-біологічних та медико-соціологічних досліджень отримано нові наукові дані щодо впливу постійного вживання МВ різних типів як питної на стан здоров’я населення Закарпаття в ареалах найбільшого зосередження однотипних МВ слабкомінералізованих кремнистих (Ужгородський район), вуглекислих середньомінералізованих борних (Свалявський район), вуглекислих мало- та середньомінералізованих залізистих (Міжгірський район), вуглекислих маломінералізованих залізисто-миш’яковистих (Рахівський район), що дозволило визначити можливі ризики від такого водопостачання для здоров’я та запропонувати заходи профілактики. 1.МВ в ГХП, в яких проводили спостереження мають загальну мінералізацію до 1,5 мг/дм3, від 1,5 мг/дм3 до 5,0мг/дм3 і вище (слабої, малої та середньої мінералізації води відповідно) характеризуються надлишком ключових елементів кремнію (до 125,0±13,5 мг/дм3), бору (до 212,8±25,5 мг/дм3), заліза (до 32,8±3,93 мг/дм3), миш’яку (0,05±0,005 мг/дм3) в окремих джерелах, що зумовлюють тип МВ, а також інших мікроелементів у біологічно активних концентраціях, зокрема заліза (6,5±0,78 мг/дм3) і та ін. в Ужгородському районі; фтору (3,2±0,28 мг/дм3), літію (4,2±0,37 мг/дм3) у Свалявському районі; літію (3,2±0,28 мг/дм3), стронцію (1,5±0,15 мг/дм3), марганцю (2,05±0,22 мг/дм3) у Міжгірському районі; марганцю (1,65±0,18 мг/дм3) та ін. у Рахівському районі. Стосовно чинного стандарту на питну воду рівні окремих показників МВ у декілька разів є більшими за гігієнічні нормативи. У таких умовах існує вірогідність до накопичення елементів в організмі з ризиком для здоров’я людей в результаті тривалого споживання МВ як питної. 2. Дослідженнями з використанням сучасних високочутливих масспектрометричних методів визначено вміст МЕ у волоссі місцевих жителів, який певною мірою віддзеркалює їх надходження та накопичення в організмі. В порівнянні з контрольним Берегівським районом, де відсутні водопрояви питних МВ, у дослідних Ужгородському, Свалявському, Міжгірському та Рахівському районах у волоссі людей виявлено зміни у вмісті 5 біомакроелементів та 10 біомікроелементів як у бік надлишку (кальцій, натрій, калій, марганець, залізо, стронцій, сірка), так і нестачі (йод, мідь, цинк, нікель, селен, кремній, бор, магній) з тим чи іншим ступенем цих змін. 3. Встановлено, що зміни вмісту МЕ у волоссі місцевих жителів віддзеркалюють особливості елементного складу МВ в кожній ГХП: в Ужгородському районі - найбільший надлишок кальцію (+243%), найбільша нестача цинку (-73%), найменша нестача йоду (-38%), кремнію (-53%), міді (-5,4%); в Свалявському - районі найбільший надлишок натрію (+107%), найбільша нестача йоду (-59%), кремнію (-71%), магнію (-12,5%), найменша нестача бору (-14% та наявність тенденції до його накопичення з віком ); в Міжгірському районі найбільший надлишок стронцію (+102%), марганцю (+101%), сірки (+81%), заліза (+18%), селену (+10%), найбільша нестача нікелю (-12%); в Рахівському найбільший надлишок калію (+275%), марганцю (+122%), сірки (+133%), заліза (+22%), селену (+15%), миш’яку (+12%, наявність тенденції до його накопичення з віком), найменша нестача нікелю (-7%), цинку (-10%). 4. За даними кореляційного аналізу в межах статистичної достовірності (р<0,1-0,05) виявлено високу ступінь тісноти зв’язку (r=0,72-0,60), між вмістом кальцію, марганцю, заліза, натрію у МВ та їх вмістом у волоссі, середню (r=0,51-0,30) між концентрацією йоду, кремнію, бору, миш’яку у воді та їх вмістом у досліджуваному біосубстраті. Отже кальцій, марганець, залізо та натрій можна вважати пріоритетними елементами, підвищенний вміст яких у МВ призводить до найбільшого надходження та накопичення у волоссі, що створює передумови для їх можливого впливу на стан здоров’я населення. 5. Встановлено статистично вірогідні (р< 0,05) кореляційні зв’язки між вмістом макро- та мікроелементів у МВ та захворюваністю дорослого населення за окремими класами хворобами органів травлення, ендокринної системи, ротової порожнини (карієс) і вмістом у воді бору (r=-0,80; +0,71 та +0,64 відповідно); хворобами ендокринної системи, ротової порожнини (карієс) та вмістом у воді фтору (відповідно r=+0,72 та +0,69); хворобами органів травлення, системи кровообігу та вмістом у воді кальцію (відповідно r=+0,85 та +0,74); хворобами кровообігу та вмістом у воді заліза та марганцю (r=+0,69 та r=+0,69 відповідно); хворобами органів сечовиділення та вмістом у воді миш’яку (r=+0,78), марганцю (r=+0,65) та калію (r=+0,63); хворобами ендокринної системи та натрію (r=+0,65); хворобами ротової порожнини (карієс) і вмістом у воді йоду та стронцію (r=+0,73 та +0,66 відповідно). 6. Отримані дані свідчать, що при постійному вживанні МВ, яка містить підвищені рівні макро- та мікроелементів, вони можуть не тільки накопичуватися у біосубстраті (волоссі) місцевих жителів, але й впливати на захворюваність населення за окремими класами хвороб в такому порядку за частотою: хвороби органів сечовиділення (Mn, K, As), ротової порожними (F, I, В, Sr), ендокринної системи (F, Na, B), органів травлення (B, Ca), системи кровообігу (Ca, Fe, Mn). 7. На основі епідеміологічних спостережень в ареалах найбільшого зосередження однотипних питних МВ, (дослідні райони) у порівнянні з контрольним районом, встановлено особливості поширеності захворювань серед дорослого населення за шістю класами хвороб. Виявлено більш високі рівні захворюваності у всіх дослідних районах на хвороби ендокринної системи (зростання у 1,2-1,5 рази) на відміну від інших класів хвороб, рівні яких тут були переважно нижчі: хвороби органів травлення - у 1,2-2,1 рази; хвороби органів сечовиділення у 1,1-1,8 рази (за винятком Рахівського району, збільшення у 1,3 рази); сечокам’яна хвороба у 1,4-2,6 рази; хвороби кровообігу 1,1-1,5 рази (за винятком Міжгірського району, збільшення у 1,5 рази); хвороби кровотворення у 1,1-1,3 рази (за винятком Рахівського району, збільшення у 1,2 рази). Така неоднозначна картина щодо показників захворюваності може свідчити, з одного боку, про адаптацію та пристосування місцевого населення до споживання МВ, що виключає або зменшує їх вплив на організм, а з другого має стати науковою основою для впровадження постійної системи регіонального соціально-гігієнічного моніторингу для об’єктивної оцінки впливу МВ різних типів на показники популяційного здоров’я. 8. Найбільш численною групою щорічно реєстрованих в Закарпатті хвороб є хвороби ендокринної системи, зокрема різні форми зобу. Хоча у дослідних районах захворюваність на зоб була вищою у 1,2- 1,5 рази, ніж в контрольному районі, але в усіх районах спостереження вона щорічно зростала і була в межах показників в середньому по області , які є вищими за дані по Україні. Отримані результати свідчать, що нестача у питній воді окремих мікроелементів, зокрема йоду, більше позначається на стані здоров’я населення, ніж їх надлишок у воді. Така картина захворюваності на зоб є наслідком загального дефіциту йоду у грунті, воді, харчових продуктах Закарпаття, що потребує інтенсифікації впровадження в регіоні йодозабезпечуючих заходів, зокрема впровадження йодування продуктів харчування, води тощо. 9 На підставі багаторічних спостережень обґрунтовано доцільність виділення кремнієвого, борного, залізистого та миш’яковистого біогеохімічних субрегіонів в регіональній БГП з нестачею йоду та фтору, проведення комплексного еколого-біогеохімічного районування, з виділенням зони оптимуму, що характеризується як допустимим, так і оптимальним співвідношенням МЕ у добових водно-харчових раціонах, а також розробку диференційованих підходів до профілактичних заходів на рівні кожного району і навіть окремого населеного пункту Закарпаття.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
На підставі отриманих результатів та аналізу даних літератури рекомендовані провідні напрямки еколого-гігієнічних і профілактичних заходів щодо охорони джерел водопостачання і поліпшення якості питної води та здоров’я населення Закарпаття, які в цілому спрямовані на: -значне підвищення водоохоронної діяльності в регіоні в цілому, що призведе до поетапного покращення та стабілізації якості води джерел водопостачання та питної води. Реалізація цього заходу, який для Закарпаття можна вважати найбільш значимим має бути досягнута в рамках регіональної програми Питна вода Закарпаття як складової загальнодержавної програми Питна вода України” на 2006-2020 роки; -профілактику природних мікроелементозів шляхом більш широкого використання всієї гідромінеральної бази питних природних підземних вод, зокрема, джерельних вуглекислих прісних (120 джерел), що відповідають класу природна столова” при її фасуванні. Складовою здорового способу життя може стати вживання у якості питної води слабко- та мало мінералізованих МВ із природно збалансованим вмістом елементів натрію, кальцію, магнію (закарпатські фасовані природно столові” води Ждимир” Рахівська”, Тересвянська” та інші), що може бути також і складовою збільшення обсягів господарсько-питного водопостачання населення Закарпаття особливо сільського складає (62,3%); -для забезпечення дітей та підлітків в дитячих та шкільних закладах мають використовуватися тільки джерельні підземні природні прісні води, які фасуються як природна питна” вода (закарпатські фасовані Свалявочка”, Аква-Поляна”, Закарпатська високогірна”, Срібне джерело”, Шаянська джерельна”, Живиця Шаянська” та інші). Ці води можуть використовуватися у якості питної води також в лікувальних учбових закладах та на підприємствах тощо; -впровадження дійової системи соціально-гігієнічного моніторингу на регіональному рівні, що передбачає комплексну оцінку стану питного водопостачання і якості води та показників популяційного здоров’я, в тому числі на донозологічному рівні, а також прогноз і керування якістю питної води і, зокрема, мінеральної води на здоров’я населення; -створення регіональних стандартів якості питних вод із доведенням ГДК за основними показниками сольового складу (загальна мінералізація, жорсткість, загальна лужність, натрій, калій тощо), зважаючи на можливість адаптації дорослого населення до питних вод з підвищеними рівнями зазначених речовин, до безпечних для здоров’я місцевих значень.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Цапко В.В. Питна вода. - К.,”Здоров’я”, 1973. - 35 с.
2. Габович Р.Д. Вода как пищевой продукт // Рациональное питание. Респ. межвед. сб. - К.: Здоровье, 1989. - Вып. 24. - С. 11-15.
3. Смоляр В. И. Микроэлементозы, этиохарактеристика, систематизация, пути предупреждения // Рациональное питание. Респ. межвед. сб. - К.: Здоровье, 1989. - Вып. 24.- С. 3-15.
4. Авцын А.П. Микроэлементозы человека: этиология, классификация, органопатология / А.П. Авцын, А.А. Жаворонков, М.А. Риш. - М.: Медицина, 1991. - 496 с.
5. Прокопов В.О. Деякі підсумки наукових досліджень з проблеми гігієни водопостачання // Довкілля та здоров’я. - 2001.- № 2(17). - С. 12-14.
6. Прокопов В.О. Наукові та практичні питання забезпечення населення України якісною питною водою // Гігієнічна наука та практика на рубежі століть: Матер. ХІV з’їзду гігієністів України. - Дніпропетровськ: АРТ ПРЕС, 2004.-Т.1. - С. 109-111.
7. Грищенко Н.С., Фрог Н.П. О новых подходах решения проблемы обеспечения населения питьевой водой // ЕТЕВК-2005:Зб. доп. Міжнарод. конгресу. - К.: ВЦП Три крапки”, 2005. - С. 243-247.
8. Гончарук В. В. Якість питної води у контексті сталого розвитку України // ЕТЕВК-2005:Зб. доп. Міжнарод. конгресу. - К.:ВЦП Три крапки”, 2005.- С.116-119.
9. Фера А.В. Образ жизни и здоровья населения Закарпатской области. -Ужгород: Закарпаття, 2000. - 200 с.
10. Фера О.В. Якість води в Закарпатті як один із абіотичних факторів здоров’я населення // Науковий вісник Ужгородського університету. Серія Медицина. 2002. Випуск 18. С. 215 -218.
11. Курортні ресурси України/ М.В.Лобода, Е.О. Колесник, Б.А. Сергієнко та ін.- К.: ЗАТ Укрпрофоздоровниця”, ТАМЕД”, 1999.- 344 с.
12. Кращі мінеральні води Закарпаття. Святі криниці: [Путівник] / Л.Киртич, М. Гайсак, Б.Фекийшгазі та ін.- Ужгород: Ліра., 2002. - 80 с.
13. Курортно-рекреаційні зони Закарпаття: [Довідник] / І.С. Лемко, Л.П. Киртич, М.О. Гайсак та ін. Ужгород: Ліра, 2000. 235 с
14. Классификация минеральных вод Украины / В.М. Шестопалов, Г.Н. Негода, Н.Б. Овчинникова и др. - К.: Макком, 2003. - 121 с.
15. Мещенко В.М. Материалы по медицинской географии Закарпатья / Доклад о работах, представляемых к защите на соиск. учен. степ. канд. мед. наук. - Л., 1964. - 34 с.
16. ДСТУ 878-93 Води мінеральні питні” технічні умови: Держстандарт України. К., 1993. - С. 88.
17. Смоляр В.И. Рациональное питание. К.: Наукова думка, 1991. - 365с.
18. Трахтенберг І.М., Остроухова В.А., Козлов К.П., Поморцева Т.П. Сучасні аспекти вивчення біогеохімічних провінцій з позицій медичної екології // Медичні перспективи, 1998. - Т.3. - С. 5-12.
19. Малыгин М.А. Биогеохимическая обстановка территории как существенный фактор, определяющий её функционирование // Геохимическая экология и биогеохимическое районирование биосферы: Материалы II российской школы (25-28 января 1999 г.). - М., 1999 - С. 45-50.
20. Сусликов В.Л. Геохимическая экология болезней. Атомовиты:- М., Гелиос АРВ, 2000. Т.2.- 668 с.
21. Котелянская Л.С. Содержание кобальта, марганца и фтора в объектах внешней среды и пищевых рационах жителей Закарпатской области и распространенность некоторых эндемических заболеваний: Автореф. дис. канд. биол. наук. - Ивано-Франковск, 1969. - 20 с.
22. Нариси вікової токсикології / Трахтенберг И.М., Коршун М.Н., Проданчук М.Г. та ін.- К.: Видавничий дім Авіцена”, 2005.-256 c.
23. Велданова М.В. Медико-экологическое обоснование и алгоритм проведения диагностики и профилактики микроэлементозов в йододефицитных биогехимических провинциях // MEDIC-21 VEK: Медицинский научный и учебно-методический журнал.- 2002.- №10.-С. 96-102.
24. Зербіно Д.Д., Бабак І.Д., Гаєвський В.Г. Спектрографічне дослідження волосся // Лікарська справа. - 1994. - № 2. - С. 50-53.
25. Caroli S., Senofonte O., Violante N., Fornarelli L. Assessment of Reference Values for elements in Hair of Urban Normal Subjects // Microchemical J. -1992. № 46.- P. 174-183.
26. Скальный А.В. Микроэлементы для вашого здоров’я.М.: Издательск. дом Оникс - 21 век”, 2003. - 238 с.
27. Puczkovski S. Dlaychego anallizuujemy sklad mineralni wlosow [http://www.medycina_biomolekularna_1(1).pdf]. - 2006.
28. Бабенко Г.А. Микроэлементозы человека: патогенез, профилактика, лечение // Микроэлементы в медицине.- М.: Медицина, 2001.-Т.2.-№1.-С. 2-5.
29. Минеральные лечебно-столовые воды Украины: [Справочник] / Под ред. К.Д. Бабова, М.Д. Лободы, Е.М.Никипеловой. - Коломия: Вік, 1998.- 207 с.
30. Оценка рисков для организма человека, создаваемых химическими веществами: обоснование ориентировочных величин для установления предельно допустимых уровней экспозиции по показателям влияния на состояние здоровья. Совместное издание Программы ООН по окружающей среде, Международной организации труда и ВОЗ. М: Медицина”, 1995. 85 с.
31. Національна доповідь про стан навколишнього середовища в Україні // Міністерство охорони навколишнього природного середовища та ядерної безпеки України. - К., 1998.- С. 37-39.
32. Онищенко Г.Г. Устойчивое обеспечение питьевой водой населения России для профилактики заболеваемости инфекционными и неинфекционными заболеваниями // Гигиена и санитария.- 2003.-№5.- С.3-6.
33. Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством: ГОСТ 2874-82. - [Введ. 1985. 01.01.]. - M.:ИПК Изд-во стандартов, 1989. 9 с.
34. Вода питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання: ДСанПіН № 136/1940. К.: МОЗ України, 1997. 21 с.
35. Влаштування та утримання колодязів і каптажних джерел, що використовуються для централізованого господарсько-питного водопостачання: ДСанПіН затверджені 10.06.04 Головним Державним санітарним лікарем України.
36. Билак С.П. Минеральные воды Закарпатья. - Львів: Вища школа, 1986. - 165 с.
37. Классификация подземных минеральных вод: (Монографія) / В.В. Іванов, Г.А. Невраев. - М., 1964. -168 с.
38. Recommended dietary allowances (RDA) http://www.dietibian.com/rda
39. Food and Drag Administration (FDA) http://www.fda.gov/search.html/
40. Maureen& Timothy Green with Janet Long. The world’s best bottled waters.-London,1994.- 195 p.
41. Arthur von Wiesenberger. H2O: the guide to quality botteled water.- Santa Barbara: Woodbrige Press, 1988. 175 p.
42. Мещенко В.М. Районирование Закарпатской области с точки зрения химического состава воды минеральных источников // Материалы I научн.-практ. конф. врачей санаторно-курортной сети Закарпат. обл. - Ужгород, I959. - С. 17-19.
43. Мещенко В.М. Биогеохимические эндемии Закарпатья // Материалы регион. науч.-практ. конф. по пробл. мед. геогр. - Львов, 1964. - С. 118-119.
44. Мещенко В.М., Котелянская Л.С. Медико - географические аспекты кариеса зубов в Закарпатской области // Стоматология. - 1963. - №4.- С.3-9.
45. Котелянская Л.С., Мещенко В.М. Исследование питевых вод Закарпатья на содержание в них фтора в связи с необходимостью обоснования организации фторирования объектов внешней среды // Материалы научной конференции по гигиене водоснабжения и санитарной охране водоемов.- К., 1962.- С.58-59.
46. Фера А.В. Гигиеническая диагностика йод - фторной обеспеченности в Закарпатье. Ужгород.: Закарпаття, 2000. - 144 с.
47. Фера. О.В. Соціологічні аспекти здоров’я населення ендемічного регіону // Науковий вісник Ужгородського університету. - Серія Медицина. - 2002. -№18. - С.218-223.
48. Горзов И.П. Йодированно-фторированная пищевая поваренная соль средство первичной профилактики кариеса зубов // Материалы УШ Всесоюзного съезда стоматологов: Волгоград. - М., 1988. - С.175-177.
49. Pankiv V. Epidemiological survey of goiter and iodine deficiency in the Ukrainian Carpathians // IDD Newsletter Nov 2000.-Vol.4, № 2.- P.89-93.
50. Герасимов Г.А. Всеобщее йодирование пищевой поваренной соли для профилактики йододефицитных заболеваний // Проблемы эндокринологии. - 2002. - Т.41.- С.22 - 25.
51. Фера О.В., Рогач І.М. Гігієнічна діагностика здоров'я населення і створення системи медико-профілактичних заходів в ендемічному регіоні. Ужгород: Закарпаття, 1998. 86 с.
52. Pinchera A., Rago NT., Vitti P. Physiopathologe of iodine deficiency // Ann. Ist. Super. Sanita.-1998.- Vol. 34, №3. - P.301-305.
53. Фабрі З.Й., Фера О.В. Медико-соціальні особливості розповсюдженності захворювань щитоподібної залози в Закарпатті // Буковинський медичний вісник. - 2004. - Т.8.- №3-4.- С.248-253.
54. Фабрі З.Й. Особливості йодного балансу в мешканців регіонів із дефіцитом йоду в довкіллі // Український біохім. журнал.- 2002.- №4а (дод.1).- С.186.
55. Торохтин О.Д., Билак С.П., Кирей Е.Я. Лечебные минеральные воды Закарпатья. Перспективные месторождения минеральных вод // Гидроминеральные ресурсы УССР: Атлас-карта. - К., 1971.- С. 157-170.
56. Боев В.М., Лесцова Н.М., Амерзянова Н.М. и др. Гигиеническая оценка содержания микроэлементов в питьевой воде и продуктах питания в системе социально-гигиенического мониторинга // Гигиена и санитария. - 2002. - №2.- С.71-73.
57. Ковзун И.Г., Перцов И.В., Проценко И.Т., Корякина Е.В. Гидрохимические процессы в минерализованной воде и их влияние на реологические свойства данных структур // Химия и технология воды. -2003.- №1.- С.89-96.
58. Основы геохимии подземных вод: (Монографія) /С.Р. Крайнов, В.М. Швец. - М.: Наука, 1980. -180 c.
59. Крайнов С.Р., Петрова Н.Г. // Геохимия. М.: Наука, 1978. - С. 1533-1541.
60. Вернадский В.М. Химическое строение биосферы земли и ее окружения. - М., 1965.- 200с.
61. Добровольский В.В. Основы биогеохимии: Учебник для студентов высших учебных заведений.- М.: Академия, 2003.- 400с.
62. Щеплягина Л.А.Окружающая среда и здоровье детей // Экологические и гигиенические проблемы здоровья детей и подростков.- М.: Медицина, 1998.- С.101-161.
63. Ковальский В.В. Современные направления и задачи биогеохимии // Биологическая роль микроэлементов. - М.: Наука, 1983. - С. 13-17.
64. Волощенко О.І. Гігієнічне значення поверхово-активних речовин.- К.:Здоров’я, 1991.- 176 c.
65. Горбачева В.И. Витамины, макро- и микроэлементы: [Справочник].- Минск: Книжный дом, 2002.- 54 с.
66. Петрова А.О. Ртуть в гіпергенному і техногенному циклах міграції // Геологич. журнал. - 2003.- №1.- С.104-109.
67. Решетник Л.А. Клинико-гигиеническая оценка микроэлементных дисбалансов у детей Прибайкалья: Автореферат дисс. д. мед. наук.- Иркутск, 2000.- 43 с.
68. Кosta L., Byrne A.R. Studies on the uptake? Distribution and transformation of mercury in living organisms in the Indrija region and comparative areas // Vestn. slov. Kem. Drust.-1974(11975)/-Vol.21, № 1-2. - P.49-75.
69. Погосян А.М. Значение кремния в литогенезе при эндемическом уролитиазе // Урология и нефрология. - 1982. - № 6. - С. 32-35.
70. Люлько О.В., Постолов Ю.М. Питання етіології сечокам’яної хвороби // Урологія. - 1998. - № 3. - С. 11-19.
71. Гапон В.А., Ященко А.Б. Марганець у навколишньому середовищі та його вплив на організм // Довкілля та здоров’я. - 2005. - №2 (33). - С. 69-73.
72. Лановенко И.И., Кузьминская Е.В., Мишковская А.А. Оценка метаболизма железа в организме человека // Довкілля і здоров’я.- 2004.- №2(29).- С.74-77.
73. Фархутдинова Л.М. Клинико-патогенетическая характеристика эндемического зоба: Автореферат дис. доктора мед. наук.- Уфа, 2006.-40 с.
74. Тронько М.Д., Кравченко В.І. Проблема йодної забезпеченості та напрями її фізіологічного дослідження // Фізіологічний журнал.- 2006.- №2.- С.197.
75. Боднар П.М. Йододефіцитні розлади - актуальна медико-со