ГІГІЄНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВМІСТУ СЕЛЕНУ В ОБ’ЄКТАХ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА І ОРГАНІЗМІ ЛЮДИНИ ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ПОКАЗНИКИ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ ЕКОЛОГІЧНО НЕСПРИЯТЛИВОГО РЕГІОНУ

Краткое описание

Міністерство охорони здоров’я України
Дніпропетровська державна медична академія

На правах рукопису

Онул Наталія Михайлівна

УДК: 614.7:546.23:614.2:711.454

ГІГІЄНІЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА ВМІСТУ СЕЛЕНУ В ОБ’ЄКТАХ НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА І ОРГАНІЗМІ ЛЮДИНИ
ТА ЙОГО ВПЛИВ НА ПОКАЗНИКИ ЗДОРОВ’Я НАСЕЛЕННЯ ЕКОЛОГІЧНО НЕСПРИЯТЛИВОГО РЕГІОНУ

14.02.01 гігієна та професійна патологія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник
Білецька Елеонора Миколаївна,
доктор медичних наук, професор

Дніпропетровськ 2008

ЗМІСТ

ВСТУП............................................................................................................................. 4
РОЗДІЛ 1 Селен як незамінний фактор харчування населення
(аналітичний огляд літератури)....... 10
РОЗДІЛ 2 Об’єкти, методи та обсяг дослідження............................................. 36
РОЗДІЛ 3 Гігієнічна характеристика вмісту селену в об’єктах довкілля та
його порівняльна оцінка в умовах промислових та контрольних
територій Дніпропетровської області......... 52
3.1. Вододжерела та питна вода.....52
3.2. Пшеничне борошно місцевого та змішаного походження.......62
3.3. Добові харчові раціони... 68
РОЗДІЛ 4 Мікроелементний статус населення Дніпропетровської області87
4.1. Біомоніторинг селену та інших мікроелементів...88
4.2. Характеристика біомаркеру селенового статусу організму 97
РОЗДІЛ 5 Захворюваність та смертність населення Дніпропетровської
області від хвороб системи кровообігу і злоякісних новоутворень.. 105
5.1. Гігієнічна оцінка захворюваності та смертності населення від
хвороб системи кровообігу.. 106
5.2. Гігієнічна оцінка захворюваності та смертності населення
від злоякісних новоутворень................................................................... 119
РОЗДІЛ 6 Вплив селену на показники захворюваності та смертності
дорослого населення Дніпропетровської області від хвороб системи
кровообігу та злоякісних новоутворень ...129
РОЗДІЛ 7 Гігієнічні рекомендації по корекції селенового статусу
населення промислового регіону...138
ВИСНОВКИ.148
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ........................... 150

ДОДАТОК А. Карта-анкета вивчення фактичного харчування населення..176
ДОДАТОК Б. Середньодобові продуктові набори мешканців
промислового регіону ................180
ДОДАТОК В. Показники захворюваності та смертності населення Дніпропетровської області по містам і районам від хвороб системи
кровообігу та злоякісних новоутворень в середньому за 5 років
(2002-2006 рр.) ...184

ВСТУП

Актуальність теми. В умовах тотальної урбанізації суспільства, денатурації навколишнього середовища та значного погіршення практично всіх показників популяційного здоров’я [13, 34, 70, 83, 102, 113], потреба людини в мікронутрієнтах, як важливому захисному факторі [11, 265], постає на якісно новому рівні, особливо в умовах промислово забруднених територій, до яких відноситься Дніпропетровська область. Надлишок чи недостатня кількість окремих хімічних елементів та їх сполук приводить до виникнення різних патологічних станів [34, 66, 102, 162], що потенціюється особливо підвищеною потребою організму людини в елементах-антиоксидантах [144, 187]. Ось чому в останні роки зросла увага вчених до селену мікроелемента, що володіє антиоксидантними, радіопротекторними властивостями, підвищує імунітет, сповільнює процеси старіння [99, 127, 136, 274]. Достатній рівень забезпеченості даним біотиком в певній мірі попереджає виникнення та розвиток серцево-судинних та онкологічних захворювань [145, 159, 270]. Вивчення селенового статусу організму людини є важливим та перспективним напрямком профілактичної медицини, оскільки є гігієнічним обґрунтуванням впровадження активних профiлактичних заходiв по попередженню екологозалежної патологiї, зниженню захворюваностi та змiцненню здоров’я.
Незважаючи на існуючі численні розробки вітчизняних та зарубіжних вчених, не всі аспекти даної проблеми розкрито в повному обсязі. Так, у науковiй лiтературi дещо обмежено представленi результати визначення вмісту селену у його взаємозв’язку з іншими важкими металами, що вкрай важливо за умов загострення екологічної ситуації, практично відсутній аналіз статево-вікових особливостей селенового статусу населення, що є актуальним з позицій профілактики, дані щодо впливу селену на показники захворюваності та смертності населення від хвороб системи кровообігу та онкологічних захворювань поодинокі та несистематизовані. Крім того, дані по визначенню та аналізу рівня селену в об’єктах навколишнього середовища, організмі людини, активності одного з найпотужніших антиоксидантних ферментів глутатіонпероксидази еритроцитів на території України спорадичні, а на регіональному рівні практично відсутні. Проте, як зазначають провідні гігієністи [9], об’єктивна гігієнічна діагностика екологічно обумовлених захворювань, особливо мікроелементозів, повинна проводитись з урахуванням регіональних особливостей спектрального складу мікроелементів в біосередовищах організму з метою вчасного попередження виникнення відхилень у стані здоров’я і розробки ефективних профілактичних заходів.
Тому дослідження регіональних особливостей вмісту селену в об’єктах довкілля і забезпеченості ним населення Дніпропетровської області, розробка математичних моделей залежності розповсюдження селену в системі навколишнє середовище організм людини”, визначення впливу мікроелемента на показники здоров’я дорослого населення, розробка і впровадження сучасних гігієнічних профілактичних заходів є актуальним напрямком профілактичної медицини.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дисертаційна робота виконувалась як фрагмент державної науково-дослідної роботи програми МОЗ: «Комплексне клініко-гігієнічне обґрунтування заходів збереження та зміцнення здоров’я вагітних в умовах великих промислових агломерацій» (№ держреєстрації 0106V001588, 2006-2008 рр.).
Авторка була співвиконавцем цієї НДР і безпосередньо вивчала вміст мікроелемента селену в об’єктах довкілля, рівень його добового надходження в організм мешканців Дніпропетровської області, селеновий статус дорослого працездатного населення, визначала ступінь впливу важких металів на вміст селену у навколишньому середовищі та організмі людини, досліджувала залежність між надходженням селену і рівнем захворюваності та смертності населення Дніпропетровської області від хвороб системи кровообігу та злоякісних новоутворень, проводила узагальнення даних літератури задля розробки гігієнічних рекомендацій по оптимізації селенового статусу населення промислового регіону.
Мета дослідження: гігієнічна оцінка вмісту селену в навколишньому середовищі та організмі людини, його вплив на показники здоров’я як наукове обґрунтування розробки профілактичних заходів по оптимізації селенового статусу для покращення здоров’я населення індустріально розвинутого регіону.
Для досягнення поставленої мети необхідно було вирішити ряд задач:
1. Провести порівняльну гігієнічну характеристику вмісту селену, інших есенціальних та токсичних мікроелементів - міді, цинку, свинцю та кадмію в навколишньому середовищі: питній та природних водах, харчових продуктах на території Дніпропетровської області.
2. Визначити рівень добового надходження мікроелементів з харчовими раціонами розрахунковим та лабораторним методами для проведення порівняння у населення промислових та контрольних територій.
3. Дослідити вміст селену, інших біотичних та абіотичних мікроелементів в організмі дорослого населення промислового регіону, встановити їх статево-вікові особливості.
4. Виконати фізіолого-гігієнічну оцінку селенового статусу населення Дніпропетровської області, його залежність від вмісту важких металів міді, цинку, свинцю та кадмію в організмі мешканців промислового регіону.
5. Встановити вірогідність зв'язку вмісту селену в об’єктах навколишнього середовища та в організмі людини з показниками стану здоров’я населення індустріально розвинутої території.
6. Розробити комплекс профілактичних заходів по оптимізації
селенового статусу для зміцнення здоров’я населення промислової агломерації.
Об’єкт дослідження: вплив селену на формування селенового статусу та показники захворюваності і смертності населення Дніпропетровської області від хвороб системи кровообігу та злоякісних новоутворень.
Предмет дослідження: фактори навколишнього середовища (вода питна, вода поверхневих та підземних вододжерел, пшеничне борошно, харчові раціони), показники біомоніторингу (рівень мікроелементів у сироватці крові та активність глутатіонпероксидази еритроцитів), показники стану здоров’я дорослого населення працездатного віку (захворюваність та смертність від хвороб системи кровообігу та злоякісних новоутворень).
Методи дослідження: гігієнічні для оцінки вмісту селену та інших мікроелементів в об’єктах навколишнього середовища; біохімічні для визначення концентрацій мікроелементів в організмі людини, активності глутатіонпероксидази еритроцитів; соціологічні анкетування населення; епідеміологічні для визначення рівнів захворюваності та смертності населення від хвороб системи кровообігу та злоякісних новоутворень; статистичні і математичні для оцінки кількісної залежності змін показників стану здоров’я від вмісту селену у довкіллі та селенового статусу.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше: встановлено просторово-часові закономірності розподілу і дана комплексна оцінка вмісту селену у різних об’єктах навколишнього середовища, організмі міських та сільських мешканців промислово розвинутого регіону; визначено взаємозв’язок вмісту селену в організмі дорослої людини з концентрацією в ньому важких металів з урахуванням статево-вікових особливостей; обґрунтовано доцільність проведення біомоніторингових спостережень для виявлення реального рівня забезпеченості селеном організму людини; встановлено залежність ряду показників здоров’я населення промислово розвинутого регіону від вмісту селену в довкіллі та організмі людини; обґрунтовано необхідність індивідуального підходу при розробці профілактичних заходів по корекції селенового статусу у населення Дніпропетровської області.
Практичне значення одержаних результатів. Проведено порівняльну гігієнічну оцінку вмісту селену в об’єктах навколишнього середовища, створена еколого-гігієнічна карта вмісту селену у підземних водах Дніпропетровської області; визначено порогові концентрації селену в об’єктах навколишнього середовища і біосубстратах; побудовано математичні моделі, що дозволяють прогнозувати ймовірність виникнення хвороб системи кровообігу та злоякісних новоутворень у населення Дніпропетровської області в разі дефіциту селену в організмі; обґрунтовано гігієнічні рекомендації по оптимізації вмісту селену в організмі людини з урахуванням селенового статусу населення регіону.
За результатами досліджень видано інформаційний лист «Гігієнічна оцінка селенового статусу населення промислового регіону» №20-2008, який впроваджено у роботу Дніпропетровської обласної санітарно-епідеміологічної станції, санітарно-епідеміологічної станції Новомосковського району, у роботу закладів охорони здоров’я стаціонарів, поліклінік м. Дніпропетровська, що підтверджується актами впровадження від 12.03.2008р., 14.03.2008р., 18.03.2008р. Результати дисертації також впроваджені у навчальний процес кафедри загальної гігієни Дніпропетровської державної медичної академії (акт впровадження від 21.01.2008р.) та кафедри гігієни та екології Харківського національного медичного університету (акт впровадження від 15.01.2008р.).
Особистий внесок здобувача. Самостійно розроблено програму, обґрунтовано вибір адекватних методик виконання наукових досліджень та впровадження профілактичних заходів відповідно до мети та завдань, проведено відбір проб питної води та води вододжерел, пшеничного борошна, харчових раціонів та досліджено в них вміст селену і важких металів; виконано дослідження стану фактичного харчування населення; проведено відбір проб крові та їх пробопідготовка для виконання біомоніторингу і клініко-лабораторних досліджень. Матеріали дисертації отримані при безпосередній участі авторки, а також на основі аналізу і гігієнічної оцінки результатів лабораторних досліджень об’єктів довкілля, що виконані санітарно-епідеміологічною станцією м. Дніпропетровська та КП «Південукргеологія». Самостійно зібрано статистичний матеріал по захворюваності та смертності населення Дніпропетровської області від хвороб системи кровообігу та злоякісних новоутворень, особисто проведено первинну статистичну обробку матеріалів та детальний аналіз отриманих результатів. Сформульовані основні висновки та пропозиції. Дисертанткою не були використані результати та ідеї співавторів публікацій.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи представлено та обговорено на науковій конференції студентів та молодих вчених «Весна наукова» (м. Дніпропетровськ, 2004); науково-практичній конференції «Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України» (другі марзєєвські читання) (м. Київ, 2006); науково-практичній конференції «Актуальні проблеми сучасної медицини» (м. Київ, 2006); науково-практичній конференції «Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України» (треті марзєєвські читання) (м. Київ, 2007); IV міжнародній науково-практичній конференції «Проблеми природокористування, сталого розвитку та техногенної безпеки регіонів» (м. Дніпропетровськ, 2007); міжнародній науково-практичній конференції «Збереження здоров’я населення урбанізованих територій: наукові і практичні аспекти впливу чинників довкілля» (м. Дніпропетровськ, 2007).
Публікації. За темою дисертації опубліковано 17 наукових робіт, з яких 5 статей у журналах, визначених ВАК України як фахові (2 самостійні), 11 в матеріалах і тезах наукових конференцій, збірниках наукових праць, 1 інформаційному листі.

Список литературы

ВИСНОВКИ
В дисертації здійснено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання у встановленні просторово-часових закономірностей розповсюдження мікроелемента селену у життєзабезпечуючих середовищах та організмі людини, його впливу на показники здоров'я населення індустріального регіону, запропоновані методи корекції селенового статусу з метою попередження виникнення селендефіцитних станів для збереження і зміцнення здоров’я населення.
1. Концентрація селену та інших мікроелементів міді, цинку, свинцю і кадмію у поверхневих та підземних водах на території Дніпропетровської області відповідає гігієнічним вимогам. Лише в підземних водах Криничанського, Солонянського та Магдалинівського районів вміст селену у 1,19 1,75 разів перевищує гранично допустимі концентрації. На сьогоднішній день водопровідна вода за вмістом кадмію та цинку не відповідає вимогам ДСанПіН №383. У поверхневих водах малих та середніх річок вміст селену у 1,4-1,6 разів більший, ніж у великих річках. Найбільша концентрація мікроелемента визначається у воді криниць 0,0053±0,002 мг/л, що у 1,6-6,2 рази вище, ніж у більшості свердловин та відкритих водоймах.
2. У пшеничному борошні місцевого походження відмічається середній рівень вмісту селену 0,178 мг/кг та міді - 2,18 мг/кг, відносно низький рівень вмісту цинку - 5,61 мг/кг на фоні підвищеного рівня вмісту свинцю і кадмію 0,160 мг/кг та 0,039 мг/кг відповідно. Встановлено, що з підвищенням ґатунку пшеничного борошна концентрація в ньому селену знижується на 20-30%.
3. Добове надходження селену в організм жителів Дніпропетровської області, в середньому, складає 0,113±0,002 мг, що відповідає рекомендаціям експертів ФАО/ВООЗ та забезпечує фізіологічну потребу в даному елементі, рекомендовану для України. Мешканці індустріального міста отримують на 8,3 % менше селену у порівнянні з мешканцями контрольного міста. Чоловіки вживають з харчовими раціонами на 8,4 - 18,2 % більше мікроелементу, ніж жінки.
4. Незважаючи на достатній вміст селену в об’єктах довкілля і харчовому раціоні, його концентрація в сироватці крові населення Дніпропетровської області, в середньому, становить 0,097±0,002 мг/л, що відповідає рівню субоптимальної забезпеченості та на 16% нижче оптимальних величин. У 2% обстежених виявлено глибокий дефіцит селену, у 42% населення - легка форма недостатності, для 40% характерний субоптимальний, і лише для 16% - оптимальний та вище оптимального рівень селензабезпеченості.
5. Забезпеченість селеном мешканців промислових територій на 6,7 - 16,0% нижча у порівнянні з контрольними, що, в певній мірі, обумовлено існуванням біологічного антагонізму селену із свинцем (r=-0,60; p<0,001) та кадмієм (r=-0,35; p<0,01). Вміст селену в організмі жінок на 5% (p<0,05) вищий у порівнянні з чоловіками. Активність глутатіонпероксидази еритроцитів - типоспецифічного ферменту-маркеру прямо пропорційно корелює з вмістом селену у сироватці крові (r=0,30; р<0,001) та може використовуватись як додатковий показник при скринінгових дослідженнях селенового статусу населення.
6. Ризик виникнення у населення Дніпропетровської області хвороб системи кровообігу та злоякісних новоутворень в цілому, а також окремих нозологічних форм - цереброваскулярних захворювань, інфаркту міокарду, атеросклерозу, злоякісних новоутворень органів дихання, з певною мірою вірогідності, визначається вмістом селену в об’єктах довкілля та організмі людини (r=-0,57 r=-0,99, р<0,05 р<0,001; RR= 1,8 - 3,0).
7. Результати проведених досліджень дозволили науково обґрунтувати, розробити і впровадити гігієнічні рекомендації по оптимізації селенового статусу мешканців Дніпропетровської області для збереження та зміцнення здоров’я населення.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1 Аверьянов В.Н., Боев В.М., Дунаев В.Н. Гигиеническая оценка влияния окружающей среды на состояние здоровья промышленного города в условиях страховой медицины // Гигиена и санитария. 2003. - №2. С. 11-15.
2 Аджаганян Н.А., Скальный А.В. Химические элементы в среде обитания и экологический портрет человека. М.: Изд-во КМК, 2001. 83 с.
3 Андрюшина Н.А. Многоэлементный состав крови у мужчин без и с ишемической болезнью сердца: Автореф. дис. канд. мед. наук. Новосибирск, 2007. - 24 с.
4 Анке М., Мюллер Р., Шеффер У. Потребление, совокупное усвоение, баланс микроэлементов и риск его нарушения у взрослых людей на смешанной диете и вегетарианцев, потребляющих в пищу молоко и яйца // Микроэлементы в медицине. 2005. - №6 (2). С. 1-14.
5 Антомонов М.Ю. Математическая обработка и анализ медико-биологических данных. К.: Фірма малого друку, 2006. 558 с.
6 База даних «Здоров’я для всіх» Україна. - 2007 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.medstat.com.ua.
7 Баранова Т.А. Селенодефицитные состояния на территории области // Материалы X Всерос. съезда гигиенистов и санитарных врачей. М., 2007. Кн. I. С. 778-782 .
8 Белицкая Э.Н. Особенности загрязнения атмосферного воздуха промышленного региона // Врачеб. дело. 1996. № 5-6. С. 73-76.
9 Биоэлементы и донозологическа диагностика / В.М.Боев, В.В.Быстрых, Н.Н.Верещагин и др. // Микроэлементы в медицине. 2004. Т.5, вып. 4. С. 17-20.
10 Білецька Е.М. Гігієнічна характеристика важких металів у навколишньому середовищі та їх вплив на репродуктивну функцію жінок: Автореф. дис. д-ра. мед. наук. Дніпропетровськ, 1999. 30 с.
11 Боев В.М. Среда обитания и экологически обусловленный дисбаланс микроэлементов у населения урбанизированных и сельских территорий // Гигиена и санитария. 2002. №5. С. 3-8.
12 Боровиков В. STATISTICA: искусство анализа данных на компьютере. Для профессионалов. СПБ: Питер, 2001. 656 с.
13 Буравльов Є.П. Сталий розвиток, глобалізація та безпека // Довкілля та здоров¢я. 2000. - №3(17). С.9-12.
14 Быстрых В.В. Комплексная оценка канцерогенной нагрузки селитебных территорий города Оренбурга // Гигиена и санитария. - 2002. - №3. С. 42 51.
15 Величковский Б.Т. Главнейшая задача экологии человека в России // Гигиена и санитария. - 2003. - № 3 . - С. 6-9.
16 Взаимосвязь между нутриентами и сердечнососудистыми заболеваниями: эпидемиологическое подтверждение / П.Борелла, А.Барджеллини, П.Джакобаци и др. // Микроэлементы в медицине. 2005. - № 6 (2). - С. 21-26.
17 Вильмс Е.А., Турчанинов Д.В. Качество жизни и здоровье сельского населения // Материалы X Всерос. съезда гигиенистов и санитарных врачей. - М., 2007. - Кн. I. С. 102-106.
18 Волкотруб Л.П., Андропова Т.В. Роль селена в развитии и предупреждении заболеваний: (Обзор) // Гигиена и санитария. -2001. - №3. - С.57-61.
19 Габович Р.Д., Припутина Л.С. Гигиенические основы охраны продуктов питания от вредных химических веществ. К.: Здоров’я, 1987. 242 с.
20 Гігієнічні аспекти збагачення харчового раціону селеном, методи контролю за його вмістом в харчових продуктах / А.Є.Подрушняк, Т.Л.Макарчук, Ю.В.Кравцов та ін. // Профілактична медицина: проблеми і перспективи: Матеріали наук.-практ. конф. - К., 2005. С. 320-324.
21 Гигиеническая оценка содержания микроэлементов в питьевой воде и продуктах питания в системе социально-гигиенического мониторинга / В.М.Боев, Н.М.Лесцова, Н.М.Амерзянова и др. // Гигиена и санитария. 2002. - №2. С. 71-73.
22 Гигиенические критерии состояния окружающей среды. Селен. Т.58. - Женева: ВОЗ, 1989. - 270 с.
23 Глушков С.И. Нарушения системы глутатиона и их роль в патогенезе острых интоксикаций ксенобиотиками с различными механизмами токсического действия: Автореф. д-ра. мед. наук. Санкт-Петербург, 2006. - 25 с.
24 Гмошинский И.В., Мазо В.К. Минеральные вещества в питании человека. Селен: всасывание и биодоступность // Вопр. питания. 2006. Т.75, №5. С.15-21.
25 Гмошинский И.В., Мунхуу Б., Мазо В.К. Микроэлементы в питании человека: биологические индикаторы недостаточности цинка // Вопр. питания. 2006. Т. 75, №6. С.4-11.
26 Голубкина Н.А. Прогнозирование уровня обеспеченности селеном населения России и Украины по содержанию микроэлемента в зерне пшеницы // Экология моря. 2000. Вып.54. - С. 57-61.
27 Голубкина Н.А., Щелкунов Л.Ф., Скальный П.П. Экология селена. М.: Наука, 2002. 210 с. Горбачев В.В.,
28 Горбачева В.Н. Витамины, макро- и микроэлементы: Справочник. Минск: Книжный дом, 2002. 544 с.
29 Гореликова Г.А., Маюрникова Л.А., Позняковский В.М. Нутрицевтик селен: недостаточность в питании, меры профилактики: (Обзор) // Вопр. питания. 1997. - №5. С. 18 21.
30 ГОСТ 24481-80. Вода питьевая. Отбор проб. - М.: Изд-во стандартов, 1980. 8 с.
31 ГОСТ 2874-82. Вода питьевая. Гигиенические требования и контроль за качеством. М.: Изд-во стандартов, 1984. 7 с.
32 ГОСТ 2761-84. Источники централизованного хозяйственно-питьевого водоснабжения. М.: Изд-во стандартов, 1984.12 с.
33 ГОСТ 27668-88 «Мука и отруби» . М.: Изд-во стандартов, 1988. - 6 с.
34 Денисова Е.Л., Гошков А.И., Ляхова Н.П. Влияние факторов среды обитания на здоровье населения // Гигиена и санитария. 2005. - №1. С.6-8.
35 ДержСанПіН «Вода питна, гігієнічні вимоги до якості води централізованого господарсько-питного водопостачання». Затверджено наказом МОЗ України № 383 від 22.12.1996р. 16 с.
36 Добровольский В.В. Основы биогеохимии: Учебник для студ. высш. учеб. заведений. М.: Академия, 2003. 400 с.
37 Драчева Л.В. Функционально-метаболический аспект микроэлемента селена // Пищевая промышленность. 2005. - №4. С. 38-39.
38 Ермаков В.В. Геохимическая экология как следствие системного изучения биосферы // Проблемы биогеохимии и геохимические экологии. М.: Наука, 1999. Т.23. С.152-182.
39 Ерстенюк Г.М. Вплив селеніту натрію на лігандні форми гемоглобіну щурів за умови кадмієвої інтоксикації // Буковин. мед. вісн. - 2005. - Т. 9, №2. - С. 91-92.
40 Зависимость изменения иммунных и биохимических механизмов поддержания гомеостаза от материальной кумуляции свинца в организме: (эксперим. исслед.) / Ю.И.Кундиев, В.А.Стежка, Н.Н.Дитруха и др. // Медицина труда и пром. экология. -2001. - №5. С.11-17.
41 Зайкова З.А. Региональные особенности онкопатологии населения Иркутской области // Материалы X Всерос. съезда гигиенистов и санитарных врачей. - М., 2007. - Кн. I. С.146-149.
42 Зайцев В.А., Коломиец Н.Д., Мурах В.И. Содержание селена в основных пищевых продуктах, потребляемых населением Белоруссии // Питание и обмен веществ: Сб. науч. статей. Гродно, 2002. С. 34-35.
43 Зербіно Д.Д., Соломенчук Т.М. Свинець: ураження судинної системи // Укр. мед. часопис. 2002. №2 (28) С.79-83.
44 Кондратюк В.А., Лотоцька О.В., Колосок Л.П. Формування якості підземних вод в умовах антропогенного забруднення ґрунту // Гігієнічна наука та практика на рубежі століть: Матеріали XIV з’їзду гігієністів України. - Д., 2004. - С. 135 138.
45 Корзун В.Н., Парац А.М. Шляхи мінімізації впливу радіаційних та ендемічних чинників на стан здоров’я населення // Довкілля та здоров’я. 2006. - №1 (36). С. 13-17.
46 Корзун В.Н., Парац А.М., Матвієнко А.В. Проблеми і перспективи профілактики йоддефіцитних захворювань у населення України // Ендокринологія. 2006. Т.11, №2. С. 187-193.
47 Коррекция недостаточности селена у больных пневмонией / И.Г.Бакулин, В.Г.Новоженов, А.М.Орлов и др. // Вопр. питания. 2004. Т. 73, №3. С. 12-14.
48 Кулинич С.В. Промышленное загрянение атмосферы в городах и населенных пунктах Украины // Урбанізоване навколишнє середовище і охорона природи та здоров’я людини: Зб.наук.праць.- К., 1996.- С.71-74.
49 Кундиев Ю.И., Трахтенберг И.М. Химическая опасность в Украине и меры по её предупреждению // Журн. АМН України. 2004. Т.10, № 2. С. 259 -267.
50 Лаврушенко Л.Ф. Свободно радикальные процессы в организме и антиоксидантные свойства отдельных компонентов пищи // Довкілля та здоров’я. 1999. - №4. С. 8 13.
51 Ланкин В.З., Тихазе А.К., Беленков Ю.Н. Свободно-радикальные процессы при заболеваниях сердечно-сосудистой системы // Кардиология. 2000. - №7. С.48-61.
52 Лифшиц В.М., Сидельникова В.И. Биохимические анализы в клинике: Справочник. М.: МИА, 1998. 288 с.
53 Лихолат Ю.В. Оцінка забрудненості промислових територій Придніпров’я важкими металами // Гігієна населених місць. К., 2001. - Т.1, вип. 38. - С. 265 270.
54 Мазо В.К., Ширина Л.И. Медь в питании человека: всасывание и биодоступность // Вопр. питания. 2005. Т. 74, №2. С. 52-59.
55 Мальцев Г.Ю., Тишко Н.В. Методы определения содержания глутатиона и активності глутатионпероксидазы в еритроцитах // Гигиена и санитария. 2002. - №2. С. 69-72.
56 Медико-биологические требования и санитарные нормы качества продовольственного сырья и пищевых продуктов. - М.: Изд-тво стандартов,1990. 185 с.
57 Методика выполнения измерений содержания селена в воде питьевой и природной методом инверсионной вольтамперометрии, № 58-05. Утв. МЗ Рос. Федерации. Санкт - Петербург, 2005. 24 с.
58 Методика выполнения измерений содержания селена в растительных материалах методом инверсионной вольтамперометрии, № 78-05. Утв. МЗ Рос. Федерации. Санкт - Петербург, 2005. 21 с.
59 Методика выполнения измерений содержания селена в плазме крови методом инверсионной вольтамперометрии. - Санкт - Петербург, 2005. 20 с.
60 Методика выполнения измерений содержания кадмия, свинца, меди в водних растворах инверсионными электрохимическими методами, № 081-12/05-98. Затв. МОЗ України. Санкт - Петербург, 1992. 25 с.
61 Методика выполнения измерений содержания цинка в водних растворах методом инверсионной вольтамперометрии, № 081-12/04-98. Затв. МОЗ України. Санкт - Петербург, 1995. 21 с.
62 Методические рекомендации по составлению гигиенических карт окружающей среды. Новосибирск, 1989. 24 с.
63 Методичні рекомендації «Метод використання показників активності металоферментів крові з метою гігієнічної оцінки негативного впливу на організм людини комплексу шкідливих факторів». - К., 1994 - 7 с.
64 Микроэлемент селен: роль в процессах жизнедеятельности / И.В.Гмошинский, В.К.Мазо, В.А.Тутельян, С.А.Хотимченко // Экология моря. 2000. Вып 54. С. 5-19.
65 Микроэлементозы человека: этиология, классификация, органопатология / А.П. Авцын, А.А. Жаворонков, М.А. Риш, Л.С. Строчкова. М.: Медицина, 1991. 496 с.
66 Микроэлементы и некоторые параметры здоровья человека / Э.Я.Журавская, К.П.Куценогий, О.В.Чанкина и др. // Бюл. СО РАМН. 2004. - №4 (122). С.116-120.
67 МКБ X: Международная статистическая классификация болезней и проблем, связанных со здоровьем - 10-й пересмотр. Женева: ВОЗ, 1995. Т. 1, Ч. 1. 698 с., Ч. 2. 633 с., Т.2. 172 с.
68 Моисеенок А.Г., Пестюк Е.В., Моисеенок Е.А. Селен, селеноаминокислоты, селенопротеины: биодоступность, биосинтез, биохимические функции // Питание и обмен веществ: Сб. науч. статей. Гродно,2002. С. 70-98.
69 Мониторинг здоровья населения в связи с действием факторов окружающей среды в деятельности санитарно-эпидемиологической службы / В.М.Пазынич, А.И.Севальнев, В.В.Таранов и др. // Довкілля та здоров¢я. 2002. - № 3 (22).- С. 7 9.
70 Москаленко В.Ф., Голубчиков М.В. Здоров’я населення та діяльність галузі охорони здоров’я України у 1990 1999 роках: статистично-аналітичний довідник. К., 2000. 205 с.
71 Мурох В.И., Моисеенок А.Г. Соотношение эффективности и безопасности препаратов селена при обогащении пищевых продуктов // Политика здорового питания в России: Материалы VII конгресса. М., 2003. С. 375 - 376.
72 Навколишнє середовище і здоров’я населення / О.В.Бердник, Л.В.Сєрих, В.Ю.Зайковська, Е.І.Парсаданян // Гігієна населених міст. К., 2001. Т.2, вип. 38. С. 408 418.
73 Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні у 1999 році // М-во екології та природних ресурсів України. - К.: Вид-во Раєвського, 2000. 183 с.
74 Національна доповідь України про стан виконання положень «Порядку денного на XXI століття» за десятирічний період (1992-2001 р.р.) К., 2002. 52 с.
75 Нові підходи у вирішенні проблеми ліквідації йоддефіцитних захворювань / В.Н.Корзун, А.М.Парац, В.І.Бруслова та ін. // Пробл. харчування. 2004. - №3 (4). С.21-25.
76 Норми фізіологічних потреб населення України в основних харчових речовинах та енергії. Наказ МОЗ України № 272 від 18.11.1999 р. - К., 1999. - 15 с.
77 Нэв Ж. Селен: эссенциальный микронутриент с высоким биологическим потенциалом при дополнительном обогащении рациона // Микроэлементы в медицине. 2005. - №6 (2). С. 15-20.
78 О критериях оценки обеспеченности организма человека атомовитами / В.Л.Сусликов, Н.В.Толмачева, В.А.Родионов, В.Н.Демьянова // Микроэлементы в медицине. 2001. - № 2 (3). С. 2-9.
79 Онищенко Г.Г. Влияние состояния окружающей среды на здоровье населения. Нерешенные проблемы и задачи // Гигиена и санитария. 2003. - № 1. -С. 3-10.
80 Основные показатели физиологической нормы у человека / Под ред. И.М.Трахтенберга. К.: ИД «Авиценна», 2001. 372 с.
81 Оценка елементного статуса в определении нутриентной обеспечености организма. Значение нарушений елементного статуса при различной патологи / И.Г.Бакулин, В.Г.Новоженов, М.А.Иванова, К.Д.Малабаев [Электронный ресурс]. Режим доступу: http:// www.vitamax.ru/nauchny/opyt/2005_opit_01_bakulin.doc
82 Оценка и коррекция селенового статуса организма человека в различных экологических условиях проживания: Инструкция по применению / МЗ Республики Беларусь №12-0105 от 06.06.2005 г. 14 с.
83 Пивоваров Ю.П. Современное воззрение на роль экологических факторов в формировании общесоматических, инфекционных и стоматологических заболеваний у населения // Гігієнічні проблеми півдня України. Одеса, 2003. С.102-115.
84 Показатели смертности населения области / В.М.Кривдин, А.И.Семенов, И.Б.Соловьева, Е.М.Семенец // Материалы X Всерос. съезда гигиенистов и санитарных врачей. - М., 2007. Кн. I. С. 201-204.
85 Применение инверсионной вольтамперометрии в гигиенических исследованиях / А.И.Каменев, А.В.Тулакин, И.П.Витер и др. // Материалы X Всерос. съезда гигиенистов и санитарных врачей. М., 2007. - Кн. II. С.191-195.
86 Проблема диагностики и коррекции донозологического статуса человека / М.П. Захарченко, В.Х. Хавинсон, О.А. Нагибович и др. // Гигиена и санитария. 2001. №5. С. 27-31.
87 Проданчук М.Г., Мудрий І.В. Актуальні питання охорони ґрунту від антропогенного забруднення важкими металами та небезпечність їх транс локації по системі грунт рослина людина // Гігієна населених міст. К., 2001. Т.1, вип. 38. С. 244-247.
88 Проданчук Н.Г., Мудрый И.В. Эколого-гигиенические проблемы окружающей среды и здоровья человека на современном этапе // Довкілля і здоров'я. - 2000. - № 4. - С. 2 - 5.
89 Расчетный метод санитарно-гигиенического контроля за содержанием селена в наборе пищевых продуктов суточных рационов и готовых блюдах: Информ. лист / Габович Р.Д., Сучков Б.П. К., 1980. 4 с.
90 Рахманин Ю.А., Новиков С.М., Румянцев Г.И. Итоги и перспективы научных исследований по оценке риска для здоровья при воздействии факторов окружающей среды // Итоги и перспективы науч. исслед. по проблеме экологии человека и гигиены окружающей среды. М., 2002. С. 3-26.
91 Ревич Б.А. Биомониторинг токсичных веществ в организме человека // Гигиена и санитария. 2004. №6. С. 26-31.
92 Решетник Л.А., Парфенова Е.О. Селен и здоровье человека // Рос. педиатр. журн. 2000. - №2. С. 41 44.
93 Решетник Л.А., Парфенова Е.О., Скальный А.В. Способы определения и методы коррекции обеспеченности селеном // Экология моря. 2000. - Вып. 54. С. 68-74.
94 Роль селену та цинку в патогенезі затримки розвитку плоду / С.В.Хміль, І.М.Маланхін, Н.І.Багній, О.Б.Гавришнюк // Довкілля і здоров’я: Матеріали Всеукр. наук.-практ. конф. Тернопіль, 2003. С. 151-152.
95 Румянцев Г.И., Димитриев Д.А. Методологические основы совершенствования мониторинга влияния антропогенных факторов окружающей среды на здоровье населения // Гигиена и санитария. 2001. №6. С. 3-5.
96 Самохвалов Р.И. Роль меди, цынка и селена сыворотки крови при надсегментарной сегетативной дисфункции: Автореф. дис. канд. мед. наук. М., 2007. 18 с.
97 СанПиН № 4630-88. Санитарные правила и нормы охраны поверхностных вод от загрязнений. М.: Изд-во стандартов, 1988. 24 с.
98 Селен в биосфере // Под ред. А.Ф.Блинохватова. - Пенза: ПСА, 2001. 333 с.
99 Селен в организме человека. Метаболизм, антиоксидантные свойства, роль в канцерогенезе / В.А.Тутельян, В.А.Княжев, С.А. Хотимченко и др. М.: РАМН, 2002. 224 с.
100 Селен и его роль в питании / Л.Ф.Щелкунов, М.С.Дудкин, Н.А.Голубкина и др. // Гигиена и санитария. 2000. - №5. С. 32 35.
101 Селен. Некоторые аспекты химии, экологии и участия в развитии патологии: (Обзор) / В.В.Вапиров, М.Э.Шубина, Н.В.Вапирова и др. // [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://petrsu.karelia.ru/psu/Chairs/Inorg_chem/ SELEN.rtf
102 Сердюк А.М. Екологічна безпека: гігієнічний погляд через роки // Збереження здоров’я населення урбанізованих територій: наукові і практичні аспекти впливу чинників довкілля: Матеріали міжнар. наук.-практ. конф. Д., 2007. С. 37-44.
103 Скальный А.В. Микроэлементозы человека (диагностика и лечение). - 2-е изд. М.: Изд-во КМК, 2001. 96 с.
104