ГІГІЄНІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ ВНУТРІШНЬОШКІЛЬНИХ ФАКТОРІВ НА ЯКІСТЬ ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВ’Я МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ : ГИГИЕНИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ВЛИЯНИЯ внутришкольных ФАКТОРОВ НА КАЧЕСТВО ЖИЗНИ И ЗДОРОВЬЯ МЛАДШИХ ШКОЛЬНИКОВ



  • Название:
  • ГІГІЄНІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВПЛИВУ ВНУТРІШНЬОШКІЛЬНИХ ФАКТОРІВ НА ЯКІСТЬ ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВ’Я МОЛОДШИХ ШКОЛЯРІВ
  • Альтернативное название:
  • ГИГИЕНИЧЕСКИЕ ОСОБЕННОСТИ ВЛИЯНИЯ внутришкольных ФАКТОРОВ НА КАЧЕСТВО ЖИЗНИ И ЗДОРОВЬЯ МЛАДШИХ ШКОЛЬНИКОВ
  • Кол-во страниц:
  • 193
  • ВУЗ:
  • «ІНСТИТУТ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ДІТЕЙ ТА ПІДЛІТКІВ АМН УКРАЇНИ»
  • Год защиты:
  • 2008
  • Краткое описание:
  • Державна установа
    «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків
    АМН України»

    На правах рукопису

    Пашкевич Святослава Адамівна

    УДК: 613.955:371.7


    гігієнічні особливості впливу
    внутрішньошкільних факторів
    на якість життя та здоров’я
    молодших школярів

    14.02.01 гігієна та професійна патологія

    Дисертація
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата медичних наук


    Науковий керівник
    Даниленко Георгій Миколайович
    доктор медичних наук,
    старший науковий співробітник


    Харків 2008











    ЗМІСТ
    Стор.




    Перелік умовних скорочень


    4




    ВСТУП


    6




    РОЗДІЛ 1. внутрішньошкільне середовище як значущий фактор впливу на стан здоров’я молодших школярів (огляд літератури)




    13




    1.1. Особливості формування здоров’я дітей молодшого шкільного віку протягом навчання в сучасній початковій школі



    14




    1.2. Якість життя, пов’язана зі здоров’ям дітей, новий інструмент оцінки їх розвитку



    26




    1.3. Оптимізація дії внутрішньошкільного середовища як фактор збереження здоров’я молодших школярів



    29




    РОЗДІЛ 2. ЗАГАЛЬНА МЕТОДИКА ТА ОСНОВНІ МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ



    38




    РОЗДІЛ 3. ГІГІЄНІЧНА ОЦІНКА ВПЛИВУ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ НА ЗДОРОВ'Я ДІТЕЙ у ході реформування початкової школи




    53




    РОЗДІЛ 4. СТАТЕВО-ВІКОВІ ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ ЗДОРОВ'Я молодших школярів



    69




    4.1. Формування патологічної ураженості дітей молодшого шкільного віку



    69




    4.2. Динаміка фізичного розвитку дітей під час навчання в початковій школі



    73




    4.3. Характеристика ступеня опірності організму молодших школярів під час навчання



    78




    4.4. Оцінка функціональних можливостей організму практично здорових учнів початкової школи



    81




    4.5. Динаміка стану здоров’я та імунного статусу молодших школярів в умовах реформування загального навчального закладу



    89




    РОЗДІЛ 5. гігієнічні особливості впливу внутрішньошкільного середовища на навчальний колектив




    102




    5.1. Гігієнічна характеристика внутрішньошкільного середовища початкової школи



    102




    5.2. Характеристика комплексного впливу факторів шкільного середовища на здоров’я молодших школярів



    112




    РОЗДІЛ 6. опосередкованЕ управління здоров’ям дітей У початковій школі



    122




    6.1. Модель опосередкованого управління здоров’ям молодших школярів на рівні навчального закладу



    122




    6.2. Особливості оцінки якості життя, пов’язаної зі здоров’ям, молодших школярів під час навчання



    127




    6.3. Якість життя, пов’язана зі здоров’ям, як засіб оцінки ефективності опосередкованого управління здоров'ям дітей у початковій школі




    147




    АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ


    153




    ВИСНОВКИ


    159




    ДОДАТОК А. Інформаційний лист


    162




    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ


    166











    перелік умовних скорочень



    HF потужність спектра в області високих частот
    Ig A імуноглобулін A
    Ig G імуноглобулін G
    Ig M імуноглобулін M
    LF потужність спектра в області низьких частот
    LF/HF характеристика симпатовагального балансу
    Sig A секреторний імуноглобулін A
    ТР загальна потужність спектра
    VLF потужність спектра в області дуже низьких частот
    ВМСmax відносна м’язова сила сильнішої кисті руки
    ВМСmin відносна м’язова сила слабкішої кисті руки
    ЕД емоційна діяльність
    ЖМЛ життєва місткість легенів
    ЖІ життєвий індекс
    ЗНЗ загально-навчальний заклад
    ЗОЯЖПЗ загальна оцінка якості життя, пов’язаної зі здоров’ям
    КП коефіцієнт переваги
    КПЗ кількість переглянутих знаків
    Ксб коефіцієнт збалансованості факторів місцевого імунітету
    МКХ міжнародна класифікація хвороб
    НАР неспецифічні адаптаційні реакції
    НСгб несприятливе середовище за рахунок зниження РГБ
    НСсг несприятливе середовище за рахунок соціально-гігієнічної складової
    НСсп несприятливе середовище за рахунок соціально-психологічної складової
    ОГК окружність грудної клітки
    ПАРС показник активності регуляторних систем
    ПЗ профілактичні заходи
    ПС показник системоутворювання
    РГБ рівень гігієнічного благополуччя
    РП реакція переактивації
    РПр розумова працездатність
    РПА реакція підвищеної активації
    РС реакція стресу
    РСА реакція спокійної активації
    РСК рівень стомлення класу
    РТ реакція тренування
    САВСР спектральний аналіз варіабельності серцевого ритму
    СЕС санітарно-епідеміологічна станція
    СДД соціальна діяльність (дорослі)
    СДО соціальна діяльність (однолітки)
    СКП середня кількість помилок
    СПА соціально-психологічна адаптація
    ФД фізична діяльність
    ФР фізичний розвиток
    ЦНС центральна нервова система
    ЧВН частота випадків невідвідування занять
    ЧДН частота днів невідвідування занять
    ШД шкільна діяльність











    Вступ




    Актуальність теми
    Здійснення протягом останніх років реформи освітньої галузі в Україні зумовило поширення програм, основним завданням яких є формування інтелектуального потенціалу дітей [1-8]. При цьому шкільна освіта, як фактор впливу на здоров’я, супроводжується його негативними змінами [9]. Особливої уваги до себе вимагають учні молодшого шкільного віку, лабільність фізіологічних процесів яких сприяє тому, що вони більш гостро реагують на фактори навколишнього середовища [10-13]. Сполучення розумового й емоційного перевантаження ді­тей, почи­наючи з початкової школи, обумовлює необхідність чіткої та своєчасної регламентації їх діяльності [14]. Проведені дослідження свідчать про те, що протягом навчання в початковій школі у 1,4 раза зростає патологічна ураженість, у 1,5 раза частота порушень зору, у 34 рази патології органів травлення, у 23 рази порушень опорно-рухового апарату, у 1,5 раза нервово-психічних розладів [15].
    Гарантією збереження здоров’я, гармонійного розвитку дитини є дотримання нормативів санітарно-гігієнічного стану внутрішньошкільного середовища і організації навчально-виховного процесу [16-18, 19]. Разом з тим, практично відсутні установи, в яких би не виявлялися порушення санітарних норм, правил і гігієнічних нормативів [20-22].
    Тому, керування здоров’ям учнів є пріоритетним завданням сучас­ного навчального закладу, при цьому найважливішу роль має відігравати профілактична медицина [29-35]. Для своєчасного впровадження профілактичних програм необхідне вивчення закономірностей формування здоров’я дітей в умовах навколишнього середовища [36-41]. Доведено, що однією з провідних проблем проведення заходів з охорони здоров’я школярів є відсутність співпраці фахівців різних профілів лікарів-гігієністів та педіатрів, вчителів, психологів та соціальних працівників [4, 42-46]. Тому необхідно створення інформаційних умов для міжгалузевої співпраці, перспективним шляхом вирішення якої вважається використання такого показника як якість життя, пов’язана зі здоров’ям (ЯЖПЗ) [47-52, 221]. На сьогоднішній день дослідження ЯЖПЗ дітей не набуло широкого поширення, що пов’язано з важкістю підбору інструментів оцінювання. Відсутні системний, комплексний підхід до вивчення ЯЖПЗ дітей в умовах певного середовища, популяційні дослідження та розробка нормативних оптимальних критеріїв [47, 51, 53].
    На підставі викладеного, актуальним і своєчасним є визначення особливостей впливу внутрішньошкільних чинників на здоров’я та якість життя молодших школярів в умовах реформування початкової школи для удосконалення системи оперативного управління здоров’ям учнів та розробки критеріїв оцінки ефективності профілактичних заходів у сучасному загальноосвітньому закладі.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами
    Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідних робіт ДУ «Інститут охорони здоров’я дітей та підлітків АМН України» та є фрагментами НДР «Розробити гігієнічні та медико-організаційні заходи збереження та зміцнення здоров’я дітей шкільного віку в умовах реформування загальноосвітнього навчального закладу» (№держреєстрації 0102U002284) та Харківського національного університету ім. В.Н. Каразіна «Розробити комплексну систему соціально-психологічних і медико-профілактичних заходів щодо оптимізації внутрішньошкільного середовища для забезпечення ефективної адаптації дітей до навчальної діяльності в умовах реформування сучасної середньої школи» (№ держреєстрації 0103U004268), у яких дисертант була співвиконавцем. Автор брала безпосередню участь у дослідженні імунного статусу,

    розумової працездатності учнів, оцінювала функціональний стан серцево-судинної системи, результати спектрального аналізу варіабельності серцевого ритму, неспецифічні адаптаційні реакції організму молодших школярів, проводила санітарно-гігієнічну оцінку внутрішньошкільного середовища та умов навчання у початковій школі.
    Мета та завдання дослідження
    Метою дослідження є обґрунтування гігієнічних підходів до профілактики негативного впливу внутрішньошкільних факторів на якість життя, пов’язану зі здоров’ям та стан здоров’я молодших школярів.
    У ході дослідження розв’язанню підлягали наступні завдання:
    1. Дати характеристику стану здоров’я школярів та його динаміки протягом навчання в початковій школі.
    2. Визначити вплив факторів внутрішньошкільного середовища на стан здоров’я учнів в умовах реформування початкової освіти.
    3. Обґрунтувати концептуальну модель управління здоров’ям учнів у початковій школі.
    4. Дослідити якість життя, пов’язану зі здоров’ям, молодших школярів як індикатора впливу факторів шкільного середовища.
    5. Розробити комплекс профілактичних заходів з оптимізації дії керованих внутрішньошкільних факторів ризику.
    Об’єкт дослідження: вплив внутрішньошкільного середовища на стан здоров’я та якість життя учнів початкових класів.
    Предмет дослідження: здоров’я учнів початкової школи, внутрішньошкільне середовище.
    Методи дослідження: гігієнічні (параметри мікроклімату, природного та штучного освітлення, санітарно-гігієнічний опис навчальних приміщень та умов навчання, проведення хронометражу уроків); соціально-гігієнічні; соціологічні (анкетування молодших школярів, їх батьків та вчителів); антропометричні (дослідження фізичного розвитку); фізіологічні (дослідження розумової працездатності, проба Мартине, оцінка нейрогуморальної регуляції за даними спектрального аналізу варіабельності серцевого ритму); клінічні (комплексні медичні огляди фахівцями ДУ ІОЗДП АМН України); імунологічні (вивчення стану імунної системи, визначення неспецифічних адаптаційних реакцій за показником вмісту лімфоцитів у крові); психологічні (метод оцінювання психоемоційного стану за Люшером); статистичні методи (параметрична та непараметрична статистика з використанням комп'ютерних програм).
    Наукова новизна одержаних результатів
    Уперше на підставі популяційних і експериментальних досліджень розроблено систему оцінки рівня якості життя, пов’язаного зі здоров’ям молодших школярів (АС № 22006). Розраховано критичні значення шкал якості життя для визначення негативного впливу внутрішньошкільного середовища на здоров’я учнів початкової школи.
    Запропоновано модель опосередкованого управління здоров'ям учнів початкової школи з комплексом цілеспрямованих профілактичних заходів, суттєвою складовою якої є зворотній зв'язок на підставі оцінки ЯЖПЗ усіма учасниками навчального процесу.
    Подальшого розвитку набуло виявлення сучасних тенденцій патологічної ураженості, фізичного розвитку та функціонального стану учнів початкової школи з детальним аналізом їх змін протягом навчального року та літнього відпочинку.
    Встановлено, що більш високий рівень функціонування імунної системи дітей протягом навчання в першому класі є прогностично сприятливим для стабільного рівня здоров'я учнів протягом усього періоду навчання в початковій школі, а більш низькі показники імунітету учнів першого класу супроводжуються погіршенням стану здоров'я протягом навчання.
    Уперше визначені регіональні вікові нормативні показники спектрального аналізу варіабельності серцевого ритму молодших школярів.


    Практичне значення одержаних результатів
    Розроблені стандарти фізичного розвитку школярів, методика оцінки рівня ЯЖПЗ дітей молодшого шкільного віку. Науково обґрунтовано та впроваджено комплекс профілактичних заходів з оцінкою ефективності оптимізації внутрішньошкільного середовища початкової школи, що дозволяє ефективно керувати здоров’ям молодших школярів.
    Матеріали проведених досліджень були використані при розробці методичних рекомендацій „Лінійні діаграми для оцінки фізичного розвитку школярів” (2002); увійшли до інформаційного листа Оцінка якості життя, пов’язаної зі здоров’ям, у молодших школярів” (№194, 2005), галузевого нововведення „Спосіб оцінки якості життя, пов’язаної зі здоров’ям у молодших школярів” (Інформаційний бюлетень: Додаток до Журналу Академії медичних наук України, 2006).
    Результати дослідження впроваджені до навчального процесу кафедри загальної гігієни та екології № 2 Харківського державного медичного університету (акти впровадження від 01.06.06 р.), а також до практичної діяльності педагогів та психологів загальних навчальних закладів Харківської філії Європейської мережі шкіл сприяння здоров’ю (акт впровадження від 25.01.07 р.).
    Особистий внесок здобувача
    Автором особисто здійснена розробка теоретичних і практичних положень дисертаційної роботи, проведено аналіз наукової літератури за тематикою дисертаційної роботи, обрані, обґрунтовані та виконані основні методики дослідження. Самостійно в повному обсязі проведені дослідження рівня гігієнічного благополуччя навчальних закладів та класів, організації та умов навчального процесу, соціально-гігієнічні дослідження, дослідження розумової працездатності, нейрогуморальної регуляції серцево-судинної системи та її функціональних можливостей, проведено визначення імунного статусу дітей молодшого шкільного віку. Автором особисто розроблено та впроваджено профілактичні заходи щодо корекції внутрішньошкільного середовища, здійснено статистичну обробку, аналіз і узагальнення одержаних результатів, обґрунтовані висновки та основні положення роботи, які виносяться на офіційний захист. Дисертантом не були використані результати та ідеї співавторів публікацій.
    Апробація результатів дисертації
    Основні положення дисертаційної роботи представлені та обговорені на Пироговській науковій конференції (Москва, 2003); міжнародних конгресах «Здоровье, обучение, воспитание детей и молодежи в XXI веке» (Москва, 2004), студентів і молодих учених (Тернопіль, 2005); міжнародних наукових конференціях «Физиология развития человека» (Москва, 2004), «Здорова дитина: здорова дитина та генетичні аспекти її розвитку» (Чернівці, 2006); науково-практичних конференціях „Питання імунології в педіатрії” (Київ, 2003), «Гігієнічні проблеми реформи освіти в Україні» (Київ, 2004), «Вплив екопатологічних факторів на стан здоров’я дітей» (Тернопіль, 2005), «Актуальні питання охорони здоров’я дівчат-підлітків» (Харків, 2005), «Гігієнічні та соціально-психологічні аспекти моніторингу здоров’я школярів» (Харків, 2006), «Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України» ( Київ, 2007).
    Публікації
    За темою дисертації опубліковано 23 наукові роботи, у тому числі 9 у виданнях, що рекомендовані ВАК України, 10 тез наукових конференцій та з’їздів, методичні рекомендації, інформаційний лист, нововведення та авторське свідоцтво.
    Структура й обсяг роботи.
    Матеріали дисертації викладені на 193 сторінках. Дисертація містить вступ, шість розділів (огляд літератури, опис обсягу й методів дослідження, чотири розділи власних досліджень), аналіз та узагальнення результатів досліджень, висновки, список використаних джерел і додаток, проілюстрована 28 таблицями на 26 сторінках та 20 рисунками на 10 сторінках.

    Список використаних джерел включає 248 вітчизняних та іноземних джерел, який викладений на 28 сторінках. Додаток складає 4 сторінки.
  • Список литературы:
  • Висновки
    1. У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової задачі щодо визначення гігієнічних особливостей і суб'єктивного сприйняття учасниками навчального процесу впливу шкільного середовища на здоров'я дітей в умовах реформування початкової освіти. Це дозволило удосконалити систему профілактики негативного впливу внутрішньошкільного середовища на здоров’я та якість життя учнів початкової школи.
    2. Виявлено негативні зміни в стані здоров’я дітей протягом їх навчання в початковій школі. З першого до четвертого року кількість здорових дітей (1група здоров'я) зменшилася з 10,8 % до 4,5 % (р<0,05), а тих, які мають захворювання (3 група здоров'я), зросла з 35,1 % до 43,0 % (р<0,05). Установлено, що лише 35,6 % дітей, стан здоров'я яких залишався стабільним протягом навчання в початковій школі, наприкінці першого класу мали показники функціонування імунної системи відповідно віковим нормам.
    3. За час навчання зросла патологічна враженість органів дихання (від 387‰, до 540 ‰, р<0,01), ендокринної системи (від 285 ‰ до 511 ‰, р<0,001), органа зору та придаткового апарату (від 255 ‰ до 460 ‰, р<0,001), була на стабільно високому рівні розладів психіки та поведінки (від 496 ‰ до 423 ‰, р>0,05), кістково-м'язової системи (від 270 ‰, до 304 ‰, р>0,05), органів травлення (від 307 ‰ до 314 ‰, р>0,05) та знизилась на хвороби системи кровообігу (від 234 ‰ до 73 ‰, р<0,01). Зростання загальної патологічної враженості школярів із першого до четвертого класу з 2358 ‰ до 2905 ‰ (р<0,01), та її збільшення від 5,7 до 27,1 %, кожного навчального року, і зниження від 5,2 до 12,2 % під час літніх канікул, визначає негативний вплив навчальної діяльності на дітей.
    4. Встановлено зниження частки учнів із гармонійним фізичним розвитком протягом навчання з 72,3 % до 59,6 % (p<0,05). Збільшення частки дівчат із дисгармонійним розвитком відбулося переважно за рахунок дефіциту маси тіла (p<0,05), а хлопців надлишку маси тіла (p<0,05), що ілюструє негативний вплив середовища і невідповідність оздоровчих заходів потребам організму.
    5. Встановлено критичні періоди адаптації дітей до внутрішньошкільного середовища: для розумової працездатності другий та перша половина третього року навчання; функціональних можливостей серцево-судинної системи початок першого та другого, кінець четвертого років навчання; вегетативної регуляції третій навчальний рік; місцевого імунного захисту кінець першого, друга половина другого та четвертого років навчання.
    6. Визначено, що шкільне середовище на рівні навчального колективу суттєво впливає на патологічну враженість (хвороби органа зору та придаткового апарату, р<0,01; органів травлення, р<0,02; розлади психіки та поведінки, р<0,04); індекс здоров’я (р<0,05); частоту випадків невідвідування занять (р<0,02), фізичний розвиток (ОГК р<0,001, життєвий індекс р<0,02; відносну м’язову силу кисті р<0,001).
    7. В межах розробленої моделі управління за результатами проведеного кластерного аналізу виділені санітарно-гігієнічна, соціально-гігієнічна та соціально-психологічна складові, р<0,05, в комплексі факторів шкільного середовища, індикаторами неблагополуччя яких є патологічна ураженість, частота випадків невідвідуваності занять, показник активності регуляторних систем, неспецифічні адаптаційні реакції, коефіцієнт збалансованості місцевого імунітету слизових оболонок ротової порожнини учнів, які навчаються в початковій школі.
    8. Розроблено шкали ЯЖПЗ для оцінки санітарно-гігієнічної, соціально-гігієнічної та соціально-психологічної складових шкільного середовища. Встановлено взаємозв’язок шкал із гармонійністю розвитку, групами здоров’я, частотою пропусків занять (р<0,05). Розраховані критичні значення індикаторних шкал ЯЖПЗ, які дозволяють визначити неблагополуччя шкільного середовища за санітарно-гігієнічною (загальна оцінка ЯЖПЗ нижче 71,8 % (батьки), «фізична діяльність» нижче за 77,5 % (діти) та 73,1 % (батьки)), соціально-психологічною (загальна оцінка ЯЖПЗ нижче 77,5 % (вчитель), «емоційна діяльність» нижче за 75,6 % та «соціальна діяльність (однолітки)» 71,7 % (діти)), соціально-гігієнічної складовими («шкільна діяльність» нижче 65,7 % (батьки) і «соціальна діяльність (дорослі)» нижче 65,6 % (діти)).
    9. Розроблено комплекс профілактичних заходів, ефективність яких на рівні класів підтверджується позитивними змінами функціонального стану учнів: зростанням розумової працездатності (рівень стомлення знизився на 15,5%, р<0,05), більш сталими показниками неспецифічних адаптаційних реакцій (на 15,6 % підвищилася частка дітей, які віднесені до здорових), активності регуляторних систем (зниження середньогрупових оцінок на 20,0 %, р<0,05), збалансованості функціонування системи місцевого імунітету (зниження середньогрупового коефіцієнту збалансованості факторів місцевого імунітету на 47,6 %, р<0,05); ЯЖПЗ, за оцінками учнів (підвищення загальної оцінки на 12,1 %, р<0,05) та вчителів (підвищення загальної оцінки на 10,5 %, р<0,05).









    1. Гребняк Н.П., Вытрищак С.В. Состояние здоровья детского населения мегаполиса (на материалах Донецкой области) // Гигиена и санитария. 2004. № 2. С. 50-53.
    2. Лук’янова О.М., Квашніна Л.В. Стан здоров’я здорових дітей молодшого шкільного віку та шляхи його корекції // Перинатологія та педіатрія. 2004. № 1. С. 3-6.
    3. Пономаренко И.И. Риск для здоровья школьников с позиций гигиены // Вестник Российской академии медицинских наук. 2005. №3. С .43-46.
    4. Полька Н.С., Єременко Г.М., Яцковська Н.Я. Гігієна дитинства в Україні: погляд в майбутнє // Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України: Зб. тез доп. Наук.-практ. конф. Київ, 2006 р. С. 134-135.
    5. Щеплягина Л.А. Проблемы роста и развития здорового ребенка // Материалы конгресса педиатров России. М., 1999. С. 548-549
    6. Нагорна А.М., Грузева Т.С., Дудіна О.О. Стан та перспектива здоров’я підлітків України: Зб. Серії «Столична освіта» / За ред. Б.Жебраковського. К., 2001. С. 55-57.
    7. Калиниченко І.О., Єжова О.О., Формування здоров’я школярів в умовах навчально-виховного закладу // Довкілля та здоров’я. 2003. №3. С. 59-61.
    8. Комплексна оцінка стану здоров’я дітей і підлітків як гігієнічна проблема: методологічні та прикладні аспекти / Є.Г. Гончарук, В.Г. Бардов, І.В.Сергета, С.Т.Омельчук // Журнал АМН України. 2003. Т.9. № 3. С. 523-540.
    9. Гігієнічні проблеми збереження здоров’я дітей у сучасних умовах реформування освіти в Україні / А.М.Сердюк, Н.С.Полька, Г.М.Єременко та ін. // Гігієна населених міст: Зб.наук. праць. К., 2004. Вип.43. С. 402-406.
    10. Здоровье младших школьников и его зависимость от социальных факторов / В.И.Агарков, Н.П.Гребняк, В.В.Николаенко, И.В.Коктышев // Здоров’я школярів на межі тисячоліть: Матер. наук.-практ. конф. Українського науково-дослідного інституту охорони здоров’я дітей та підлітків. Харків. 2000. С. 6-8.
    11. Вплив пектинопрофілактики на донозологічні показники та психофізіологічний стан дошкільнят промислового міста /Е.М. Білецька, В.І. Главацька, О.В. Антонова та ін // Мед. перспективи. 2005. Т. ХІ., №1. С. 102-107.
    12. Поташнюк І.В. Ефективність функціонування гімназії як школи сприяння здоров’ю учнів // Гігієна населених місць: Зб. наук. праць. Київ, 2006. Вип.47. С.433-439.
    13. Бардов В.Г., Сергета І.В. Шляхи цілеспрямованої корекції ад-аптаційних можливостей організму дітей // Проблеми медицини. 2000. № 12. С. 41-46.
    14. Кузнецова С.Н. Гигиеническое изучение влияния условий обучения на состояние здоровья школьников // Актуальные проблемы и опыт работы по экологическому воспитанию населения: Тез. док. Науч.-практ. конф. Вологда, 2003. С. 53.
    15. Качанова Л.П. Створення безпечного оточення дітям стратегія соціальної політики в Україні // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2003. № 3 . С. 74-77.
    16. Майданник В.Г. Перспективи розвитку клінічної педіатрії в ХХІ столітті // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2002. № 1. С. 8-12.
    17. Сравнительная оценка здоровья детей по результатам медицинских осмотров и опросов / Т.М. Максименко, В.Б. Белов и др. // Пробле

    мы соц. гигиены, здравоохранения и истории медицины. 2004. № 4. С. 9-13.
    18. Махнюк В.М., Остапенко В.Т. Благоустрій сучасних навчально-виховних закладів та стан здоров’я дітей і підлітків // Здоров’я школярів на межі тисячоліть: Матер. наук.-практ. конф. Харків, 2000. С. 51-53.
    19. Періг А.В., Паничев В.О., Могитич С.Б. Вплив умов навчального процесу на стан здоров’я школярів // Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки України: Зб. тез доп. наук.-практ. конф. Київ, 2006 С. 148-150.
    20. Актуальні наукові проблеми забезпечення санітарно-епідемічного благополуччя дітей і підлітків у сучасних умовах України / Н.С.Полька, Н.В.Сисоєнко, Г.М.Єременко та ін. // Гігієна населених місць: Зб. наук. праць. Київ, 2003. Вип.42. С.319-323.
    21. Полька Н.С. Гігієнічне забезпечення оптимальних умов життєдіяльності дітей основа збереження їх здоров’я / Сучасна загальноосвітня школа та репродуктивне здоров’я: Матер. круглого столу. Київ, 2003. С.22-24.
    22. Махнюк В.М., Сапуга І.Є., Сергета І.В. Характеристика умов навчання дітей і підлітків у школах, ліцеях, гімназіях та стан здоров’я школярів // Гігієна населених місць: Зб. наук. праць. Київ, 2005. Т. ІІ., Вип. 38. С. 320-323.
    23. Сергета І.В., Махнюк В.М. Особливості внутрішньошкільного середовища та стан здоров’я дитячого й підліткового населення Вінницької області // Медико-соціальні аспекти стану здоров’я дітей та підлітків: Матер. наук.-практ. конф. Харків, 1998. С. 187-188.
    24. Берзінь В.І, Івахно О.П, Литвинова Ю.О. Вплив поєднаної дії шкідливих антропогенних чинників різної інтенсивності на формування здоров’я дітей // Здоров’я школярів на межі тисячоліть: Матер. наук.-практ. конф. Харків, 2000. С.20-22.

    25. Иммунный статус школьников начальных классов при различных условиях обучения / С.Б. Павлов, А.Л. Сидоренко, И.С. Кратенко, Г.Б.Павлова // Гиг. и сан. 2000. № 6. С. 41-43.
    26. Смирнов Н.К. Здоровьесберегающие технологии в работе учителя и школы. М.: Педагогіка, 2003. 165 с.
    27. Баранов А.А. Состояние здоровья детей и подростков в современных условиях: проблемы, пути решения // Российский педагогический журнал. 1998. № 1. С.5-8.
    28. Воронова Б.З., Белявская В.И., Эльковская Е.А. Роль факторов окружающей и внутришкольной среды на формирование здоровья уча-щихся // Матер. VIII Всероссийского съезда гигиенистов и санитарных врачей. М., 1996. Т.II. С.160-161.
    29. Моисеенко Р.А. Здоровье детей школьного возраста и первоочередные мероприятия по его улучшению // Здоровье женщины. 2002. № 3(11). С. 55-59.
    30. Пономаренко В.М. Вивчення стану здоров’я дітей складова частина формування програм розвитку охорони здоров’я // Вісник со-ціальної гігієни та організації охорони здоров’я . 2002. № 2 С. 5-7.
    31. Концептуальні питання гігієни дітей та підлітків на сучасному етапі / В.І. Берзінь, Р.Т. Бевз, М.М. Баранова та інш. // Гігієнічна наука та практика на рубежі століть: Матер. ХІV з’їзду гігієністів України. Дніпропетровськ: АРТ-ПРЕС, 2004. Т. ІІ. С. 463-469.
    32. Состояние здоровья детей как фактор национальной безопасности / А.А.Баранов, А.А.Щеплягина, А.Г.Ильин, В.Р. Кучма // Педиатрия. 2005. № 2(4). С. 55-59.
    33. Горда О.М., Мойсеєнко Р.О. Охорона здоров’я дітей в Україні на етапі реформування галузі. // Актуальні проблеми педіатрії на сучасному етапі: Матер. 11-го з’їзду педіатрів України. Київ, 2004. С. 20-21.
    34. Моніторингова оцінка здоров’я дитячого населення та заходи

    щодо його збереження / В.А. Весельський, Н.В. Медведовська, Т.К.Кульчицька, Т.М.Матвієнко // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2006. № 2. С. 5-10.
    35. Наукові здобутки відділу гігієни дитинства у 2001-2005 рр. / Н.С. Полька, О.В. Бердник, Н.Я. Яцковська, Л.В. Сєрих та ін. // Довкілля та здоров’я. 2006. № 3(38). С. 32-36.
    36. Сергета І.В., Редчіц М.А. Гігієнічна організація внутрішньошкільного середовища як фактор оптимізації адаптаційних ресурсів організму // Вестник гигиены и эпидемиологии. 2001. Т.5. - № 2. 220-223.
    37. Соціально-гігієнічний моніторинг здоров'я школярів в системі управління діяльністю загальноосвітнього навчального закладу / О.А.Бесєдіна, Н.І. Шкурапет, М.Л. Водолажський, Л.Р. Левіна // Гігієнічні та соціально-психологічні аспекти моніторингу здоров’я школярів: Матер. наук.-практ. конф. Х., 2006. С. 29-31.
    38. Нагорна Н.В., Дмитрук В.І., Волчевська Т.А. Досвід застосування комплексної програми зміцнення здоров’я дітей в умовах системи «дитячий садок-школа» // Педіатрія, акушерство і гінекологія. 1999. №4. С. 48-56.
    39. Острополец С.С., Нагорная Н.В., Волченская Т.В. Эффективность 5-летней программы сохранения и укрепления здоровья школьников // Ребенок и общество: проблемы здоровья, воспитания и образования: Матер. конгресса педиатров. Киев, 2001. С. 64-65.
    40. Мартиненко А.О., Федосєєв В.А., Харченко І.В. Лікувальна педагогіка як складова психопрфілактики психічних розладів у дітей та підлітків // Невротичні розлади та порушення поведінки у дітей та підлітків: Матер. наук.-практ. конф. Харків, 2001. С.62-63.
    41. Качанова Л.П. Регіональний досвід впровадження міжнародного проекту «Європейська мережа шкіл сприяння здоров’ю // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2003. № 2 . С. 73-77.

    42. Калашникова Т.П., Корюкина И.П., Кравцов Ю.И. Неврологические и нейропсихологические проявления школьной дезадаптации. // Российский педиатрический журнал. 2001. № 1. С.13-15.
    43. Лук’янова О.М. Медико-педагогічні аспекти здоров’я дітей шкільного віку // Сучасна загальноосвітня школа та репродуктивне здоров’я: Матер. круглого столу. Київ, 2003. С. 4-7.
    44. Неділько В.П., Каменська Т.М., Руденко С.А. Проблеми здоров’я дітей шкільного віку // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2005. № 2. С. 38-41.
    45. Пономаренко В.М. Міжгалузевий комплексний підхід до охорони здоров’я дітей у сучасних умовах // Актуальні проблеми педіатрії на сучасному етапі: Матер. 11-го з’їзду педіатрів України. Київ, 7-10 грудня 2004. Київ, 2004. С. 22.
    46. Бирюкова Н.А. Здоровьесберегающие технологи в общеобразовательных учреждениях // Гигиена и санитария. 2006. № 2. С.76-77.
    47. Баранов А.А., Альбицкий В.Ю., Винярская И.В. Изучение качества жизни в педиатрии важнейшая задача современной педиатрии // Российский педиатрический журнал. 2005. № 5. С. 30-34.
    48. Колесник В.С. Оценка качества жизни в медицине // Рос. сем. врач. 2002. № 1. С. 23-27.
    49. Апанасенко Г.Л., Чабаненко Н.І. Якість життя як сучасна проблема медицини // Охорона здоров’я України. 2003. № 2(9). С. 55-59.
    50. Якість життя в медичних дослідженнях (огляд літератури) / В.М. Лехан, А.В. Іпатов, А.П. Гук, О.Л. Заков // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2004. № 1 . С. 57-63.
    51. Винярская И.В. Изучение качества жизни у детей // Гигиена и санитария. 2006. № 3 С. 28-31.
    52. Гордеев В.И., Александрович Ю.С. Качество жизни (QOL) новый инструмент оценки развития детей. СПб.: Речь. 2001. 199 с.

    53. Баранов А.А., Альбицкий В.Ю., Винярская И.В. Изучение качества жизни в педиатрии // Вопросы современной педиатрии. 2005. Т.4. № 2. С. 7-12.
    54. Актуальні проблеми здоров’я та освіти дітей на початку ХХІ століття: Постанова спільної сесії Академії медичних наук України та Академії педагогічних наук України від 21 червня 2001 р. // Журнал АМН України. 2001. Т.7. № 3. С. 495-498.
    55. Гігієнічні проблеми на початку реформи освіти в Україні / Н.С. Полька, Г.М.Єременко та ін. // Актуальні питання гігієни та екологічної безпеки в Україні. К., 2002. С. 92-93.
    56. Безруких М.М. Правовое и финансово-экономическое обеспечение нового этапа реформи школы // Материалы семинара. М., липень 1997 р. 46 с.
    57. Берзінь В.І., Бевз Р.Т., Стасюк Л.А. Наукові засади визначення фізіологічної ціни” уроку у початковій школі інноваційних закладів освіти // Актуальні проблеми психології. Психофізіологія. К. 2003. Т.5. С. 3-9.
    58. Дмитриева Е.В. Социология здоровья: методические подходы и коммуникационные программы. Москва.: Изд. Центр, 2002. 224 с.
    59. Андрущук А.О., Барзилович А.Д. Оцінювання стану здоров’я дітей з урахуванням показників адаптації організму // Медицина транспорту України. 2005. № 1. С .74-80.
    60. Формування здорового способу життя: Навчальний посібник. Український інститут соціальних досліджень, 2000. 25 с.
    61. Хижняк Н.И., Мальцева Л.А. Здоровье детей Донбасса. Донецк, 1993. 258 с.
    62. Бердник О.В., Сєрих Л.В., Зайковська В.Ю. Особливості впливу факторів навколишнього середовища на дітей різних віково-статевих груп // Довкілля та здоров’я. 2000. № 2(9). С.7-10.
    63. Методические рекомендации по комплексной оценке состоя

    ния здоровья детей и подростков при массовых медицинских осмотрах. М.: Изд-во МЗ СССР, 1982. 18 с.
    64. Бардов В.Г., Серегета І.В. Оцінка стану здоров’я дітей, підлітків та молоді і сучасні технології його збереження та зміцнення // Вісник Вінницького державного медичного університету. 2003. Т.2. № 2. С. 799-800.
    65. Коренев Н.М. Проблемы формирования здоровья учащихся в современной школе // Журнал АМН України. 2001. Т.7. № 3. С.495-498.
    66. Неділько В.П., Каменська Т.М., Руденко С.А. Шляхи покращання здоров’я школярів // Перинатология и педиатрия. 2005. № 1(25). С.129-132.
    67. Динамика состояния здоровья школьников начальных классов в условиях современных образовательных учреждений /А.В.Леонова, Е.С.Богомолова, В.Н.Казакова, Т.С.Агафонова // Материалы науч.-практ. конф. «Гигиена детей и подростков на пороге третьего тысячелетия. Основные направления развития». М., 1999. С. 152.
    68. Нормализация учебной нагрузки школьников: экспериментальное физиолого-гигиеническое исследование / Под ред. М.В.Антроповой, В.И.Козлова. М.: Педагогика, 1988. 160 с.
    69. Ананьева Н.А., Ямпольская Ю.А. Физическое развитие и адаптационные возможности школьников // Вестник Российской АМН. 1993, № 5. С. 19-24.
    70. Ковтюк Н.І. Здоров’я дітей Буковини // Здорова дитина: здорова дитина та генетичні аспекти її розвитку: Матер. ІV Між нар. наук.-практ. конф. Чернівці, 28-29 вересня 2006 р. Чернівці, 2006. С. 13-14.
    71. Коренев Н.М., Проскурина Т.Ю., Михайлова Є.А. Психическое здоровье школьников на современном этапе // Невротичні розлади та порушення поведінки у дітей та підлітків: Матер. конф. Харків, 2001. С. 3-6.
    72. Особенности адаптации к школьным нагрузкам детей младше

    го школьного возраста к концу учебного года / Н.В. Нагорная, С.С.Острополец, Е.В. Бордюгова и др. // Актуальні проблеми педіатрії на сучасному етапі: Матер. 11-го з’їзду педіатрів України. Київ, 2004. С.38-39.
    73. Иванов А.В., Королев А.А., Шакулова О.Р. Критерии донозологической диагностики пограничных нервно-психических расстройств у детей младшего школьного возраста // Гигиена и санитария. 2001. №1. С. 68-70.
    74. Тревожность информативный показатель психофизиологического состояния учащихся школ во взаимосвязи с факторами среды жизнедеятельности / А.В. Иванов, А.А. Королев и др. // Мат. конф. «Регион. проблемы охраны здоровья населения Центр. Черноземья». Белгород, 2000. С. 572-579.
    75. Сучасні методи автоматизованого моніторингу здоров'я дітей / Д.В. Воронков, А.В. Соколов, Т.Н. Панфілова, Л.В. Кускова, Ю.П.Баландін // www.breath.ru/htms/a113.htm.
    76. Состояние зрительной системы школьников по результатам офтальмологических осмотров / С.Ф. Зубарев, Л.В. Александрова, Л.М.Литовченко и др. // Медико-соціальні аспекти стану здоров’я дітей і підлітків: Тез. доп. наук.практ. конф. Харків, 1998. С. 36-37.
    77. Малачкова Н.В. Вивчення особливостей впливу чинників умов перебування на виникнення скарг та функціональних зрушень у стані зорової сенсорної системи в підлітків, які навчаються в школах інноваційного типу // Гігієна населених місць: Зб. наук. праць. Київ, 2006. Вип.47. С. 405-409.
    78. Іваніна І.В. Комплексний підхід до профілактики хронічних гастро дуоденальних захворювань у дітей молодшого шкільного віку // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2005. № 6. С. 23-28.
    79. Цицюра О.О. Фактори ризику і математичне прогнозування ро

    звитку ерозивного гастриту у дітей шкільного віку // Перинатологія та педіатрія. 2006. № 1 (25). С. 102-105.
    80. Караченцев Ю.І., Тимченко А.М., Козаков О.В. Ендокринологічна захворюваність населення та основні напрямки розвитку спеціалізованої допомоги // Клінічна ендокринологія. 2002. № 2. С. 24-33.
    81. Епідемія зоба серед дітей Харківської, Дніпропетровської, Донецької областей та Автономної республіки Крим / І.А. Лузанчук, В.І.Кравченко, В.І. Турчин // Ендокринологія. 2004. т.9, № 1. С. 46-52.
    82. Гребняк М.П., Витріщак С.В. Соціально-медичні фактори ризику для здоров’я дитячого населення // Охорона здоров’я України. 2002. № 3-4. С. 12-14.
    83. Фролова Т.В. Порівняльна характеристика особливостей формування фізичного розвитку дітей Харківського та Київського регіонів України // Медицина сегодня и завтра. 2005. № 3. С. 105-109.
    84. Маковкіна Ю.А., Квашніна Л.Г. Інформативність існуючих методів оцінки фізичного розвитку та його гармонійності у дітей // Педіатрія, акушерство та гінекологія. 2004. № 1. С. 30-33.
    85. О связи физического развития и иммунного статуса детей и подростков / В.Р. Кучма, Н.Н. Суханова, Т.А. Семененко, Г.А. Данилина, Н.П. Амарян, С.П. Грабовская // Гиг. и сан. 1996. № 2. С.17-19.
    86. Апанасенко Г.Л., Козакович В.Х. Оценка физического здо-ровья детей и подростков // Медичний всесвіт. 2004. № 1. С. 94-101.
    87. Фізичний розвиток дітей різних регіонів України (Вип. 1, міські школярі) / Під заг. ред. І.Р. Бариляка, Н.С. Польки. Тернопіль: Укрмедкнига, 2000. 165 с.
    88. Свергина А.В., Скоблина Н.А., Ямпольская Ю.А. Динамика физического развития младших школьников г. Москвы за последние 40 лет. М., 2000. 250с.
    89. Фізичний розвиток і формування психофізіологічних функцій у


    дітей молодшого шкільного віку / Л.М. Козак, Л.Г. Коробейникова, І.Д.Глазирін, М.М.Середенко // Фізіологічний журнал. 2001. Т. 47. №5. С.87-92.
    90. Мониторинг факторов окружающей среды и здоровья детского населения в условиях крупного промышленного региона / Т.В. Бадеева, М.П. Грачева, Е.С. Богомолова, А.В.Леонов // Гігієнічні та соціально-психологічні аспекти моніторингу здоров’я школярів: Матер. наук.-практ. конф. Х., 2006. С. 11-14.
    91. Коробейнікова Л.Г. Особливості фізичного розвитку та формування психофізіологічних функцій у дітей молодшого шкільного віку в умовах різних форм навчання: Автореф. дис. канд. біол. наук: 14.02.01 / Київськ. нац. універс. Київ. 2002. 20 с.
    92. Стан здоров’я дітей молодшого шкільного віку Києва та значення медико-біологічних факторів у його формуванні / Л.В.Квашніна, Л.І.Омельченко, В.П.Родіонов та ін. // Матеріали круглого столу «Сучасна загальноосвітня школа та репродуктивне здоров’я». Київ, 2003. С.38-43.
    93. Грачова Т.І. Особливості фізичного розвитку дитячого населення на сучасному етапі (на прикладі м.Чернівці): Автореф. дис. канд. мед. наук: 14.02.01 / Київ, 2003. 20 с.
    94. Афанасенкова Н.В., Макарова В.И. Образовательная среда и состояние здоровья школьников // Здоровье, обучение, воспитание детей и молодежи в XXI веке: Материалы междунар. конгр. М., 2004. Ч.I. С. 77-79.
    95. Рыжова С.А., Кузнецова Е.В. Уровень здоровья и годовая динамика физического развития современных учащихся VI классов общеобразовательной школы // Физиология развития человека: Матер. междунар. научн. конф. М., 2004. С. 333.
    96. Тимощук О.В. Особливості психофізичного розвитку дітей 6-10 років у різних клімато-г
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины