ВПЛИВ ФАКТОРІВ КРІОКОНСЕРВУВАННЯ НА МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ ТРОМБОЦИТІВ ЛЮДИНИ : ВЛИЯНИЕ ФАКТОРОВ КРИОКОНСЕРВИРОВАНИЯ На морфофункциональное СВОЙСТВА тромбоцитов человека

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ КРІОБІОЛОГІЇ І КРІОМЕДИЦИНИ

На правах рукопису

КНИШ ОКСАНА ВАСИЛІВНА

УДК: 547.42:612.111.7

ВПЛИВ ФАКТОРІВ КРІОКОНСЕРВУВАННЯ
НА МОРФОФУНКЦІОНАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ
ТРОМБОЦИТІВ ЛЮДИНИ

14.01.35 кріомедицина

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

Науковий керівник:
доктор медичних наук
Компанієць Антоніна Михайлівна

Харків 2008

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ..
ВСТУП
РОЗДІЛ 1. ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ...
1.1. Тромбоцити і гемостаз..
1.2. Особливості відповіді тромбоцитів на вплив чинників різної природи...
1.3. Способи виділення тромбоцитів з донорської крові..
1.4. Сучасні методи оцінки структурної цілісності та функціональних властивостей тромбоцитів
1.5. Вплив факторів кріоконсервування на морфофункціональні властивості тромбоцитів...
1.5.1. Осмотичне пошкодження тромбоцитів, спричинене введенням і видаленням кріопротекторів, та способи його уникнення..
1.5.2. Токсичний вплив кріопротекторів на тромбоцити..
1.5.3. Вплив складу кріозахисного середовища на показники структурної цілісності та функціональної повноцінності кріоконсервованих тромбоцитів.
1.5.3.1. Гліцерин та його похідні
1.5.3.2. Диметилацетамід.
1.5.3.3. 1,2-Пропандіол
1.5.3.4. Диметилсульфоксид
1.5.3.5. ГЕК та інші полімери..
1.5.3.6. Порівняльні дослідження кріозахисних властивостей сполук різних хімічних класів та їх комбінацій
1.5.4. Вплив процедури кріоконсервування та температури зберігання на морфофункціональні властивості кріоконсервованих тромбоцитів..
1.6. Шляхи оптимізації методів низькотемпературного консервування тромбоцитів
1.6.1. Зміни композиційного складу кріозахисного середовища
1.6.2. Зміни процедури кріоконсервування кров’яних пластинок..
РОЗДІЛ 2. МАТЕРІАЛИ І МЕТОДИ ДОСЛІДЖЕНЬ...
2.1. Матеріали..
2.2. Методи виділення концентратів тромбоцитів (КТ)..
2.2.1. Виділення КТ із збагаченої тромбоцитами плазми...
2.2.2. Виділення КТ з лейко-тромбоцитарного шару..
2.3. Методологічна послідовність проведення досліджень структурної цілісності та функціональних властивостей тромбоцитів на етапах, що передують кріоконсервуванню.
2.4. Методика кріоконсервування концентратів тромбоцитів та оцінка збереженості структурної цілісності і функціональних властивостей тромбоцитів після кріоконсервування
2.5. Методи дослідження
2.5.1. Визначення концентрації тромбоцитів...
2.5.2. Визначення концентрації еритроцитів...
2.5.3. Визначення концентрації лейкоцитів.
2.5.4. Цитологічне дослідження
2.5.5. Дослідження агрегаційної здатності тромбоцитів
2.5.6. Дослідження реакції тромбоцитів на гіпотонічний шок..
2.5.7. Визначення активності ферментів: глюкозо-6-фосфатдегідрогенази та лактатдегідрогенази
2.5.8. Дослідження здатності кріопротекторів до перехоплення гідроксильних радикалів..
2.5.9. Визначення вмісту гідроперекисів ліпідів.
2.5.10. Визначення інтенсивності індукованого іонами заліза перекисного окислення ліпідів
2.5.11. Статистична обробка одержаних результатів
РОЗДІЛ 3. РЕЗУЛЬТАТИ ДОСЛІДЖЕНЬ ТА ЇХ ОБГОВОРЕННЯ
3.1. Порівняльне дослідження ефективності кріоконсервування концентратів тромбоцитів, виділених з донорської крові двома методами...
3.2. Антирадикальні властивості кріопротекторів різних класів хімічних сполук та їх вплив на інтенсивність процесів перекисного окислення ліпідів у системі тромбоцити-плазма” на етапі експозиції..
3.3. Вплив кріопротекторів: диметилсульфоксиду, диметилацетаміду та 1,2-пропандіолу на структурну цілісність і функціональні властивості тромбоцитів на етапі експозиції
3.4. Вплив швидкості охолодження кріобіологічної системи у температурному інтервалі кристалізації та зоні евтектичних температур на структурну цілісність та функціональні властивості кріоконсервованих тромбоцитів.
3.5. Ефективність кріоконсервування концентратів тромбоцитів у кріозахисних середовищах різного композиційного складу (диметилсульфоксид, диметилацетамід, 1,2-пропандіол, комбінації диметилацетаміду і 1,2-пропандіолу)
РОЗДІЛ 4. АНАЛІЗ І УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕНЬ..
ВИСНОВКИ...
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ЛІТЕРАТУРНИХ ДЖЕРЕЛ..

ВСТУП

Тромбоцити, або кров’яні пластинки, формені елементи крові, яким належить ключова роль у процесах первинного судинно-тромбоцитарного гемостазу. Не менш важливою є регулююча роль тромбоцитів у реакціях вторинного коагуляційного гемостазу. Ці постклітинні структури забезпечують нормальне функціонування ендотелію судин, приймають активну участь в імунних та запальних реакціях організму [34,124,147,154].
Зменшення вмісту тромбоцитів у периферичній крові (тромбоцитопенія) або порушення їх функціонального стану (тромбоцитопатія), перш за все, проявляється розвитком геморагічного синдрому. Терапія та профілактика геморагій, зумовлених патологією тромбоцитарної ланки гемостазу, головне показання до застосування кров’яних пластинок у лікувальній практиці [19,24,43]. Під захистом” трансфузій концентратів тромбоцитів проводяться курси інтенсивної хіміо- та променевої терапії в онкології, зокрема, в онкогематології; курси імунодепресивної терапії при трансплантаціях кісткового мозку або стовбурових клітин; оперативні втручання із застосуванням екстракорпорального кровообігу [13,36,111,165,220]. Даний компонент крові є життєво необхідним при масивних крововтратах під час оперативних втручань, пологів, травм на тлі тромбоцитопенії та тромбоцитопатії, при лікуванні синдрому дисемінованого внутрішньосудинного зсідання на стадії гіпокоагуляції [7,187].
З кожним роком потреби лікувальних закладів в кров’яних пластинках зростають [111,165,174]. Прийнятий в більшості країн світу стандарт зберігання концентратів тромбоцитів складає 5 днів, за умови, що тромбоцити заготовлені в закритій системі” і зберігаються в режимі постійного перемішування на автоматичних мішалках при температурі 22 ± 2 ºС [90,95,186]. Застосування спеціальних розчинів та газопроникних контейнерів дозволяє продовжити термін зберігання тромбоцитів в біологічно повноцінному стані до 7 12 днів [31,200,221]. Така система короткочасного зберігання вимагає постійного інтенсивного оновлення запасів даного компонента крові, що значно підвищує його вартість. Більш тривале зберігання при 22 ± 2 ºС призводить до швидко прогресуючого старіння” тромбоцитів (platelet storage lesion”) [174]. Крім того, кімнатна температура сприяє розмноженню в концентраті тромбоцитів мікроорганізмів, контамінація якими можлива під час забору крові, в результаті чого підвищується ризик виникнення у реципієнта септичних післятрансфузійних ускладнень [31,93]. Застосування гіпотермічних умов зберігання концентрату (при температурі 4 °С) попереджає ріст мікроорганізмів у ньому. Але холодові” кров’яні пластинки мають низький рівень післятрансфузійного виживання, в зв’язку з чим не застосовуються для профілактики тромбоцитопенічних геморагій. Необхідність збільшення терміну зберігання тромбоцитів спонукає дослідників до продовження пошуку альтернативних та більш ефективних шляхів збереження їх морфофункціональних властивостей [31,125,138,173].
На сьогоднішній день очевидним є те, що існуюча біотехнологія зберігання концентратів тромбоцитів у рідкому стані” не дозволяє вирішити проблему невідповідності між потребами лікувальних закладів в тромбоцитах і здатністю банків крові їх задовольнити. В умовах суттєвого скорочення донорських ресурсів та підвищення відсотку інфікованих донорів [29,48] адекватне забезпечення лікувальних закладів концентратами тромбоцитів можливе лише у разі впровадження в практику Служби крові технології довгострокового зберігання даного компонента крові. Останнім часом помітно зріс інтерес до способу зберігання тромбоцитів в умовах низьких та ультранизьких температур, який дозволяє значно збільшити термін зберігання кров’яних пластинок. В першу чергу, це дає змогу створити в низькотемпературних банках достатні запаси концентратів тромбоцитів, в тому числі, аутологічних та типованих за антигенами систем HLA (human leucocyte antigens”) і HPA (human platelet antigens”). Застосування підібраних за антигенними властивостями кров’яних пластинок виключає можливість виникнення алоімунних післятрансфузійних ускладнень та розвитку рефрактерності до трансфузій тромбоцитів у реципієнта. По-друге, збільшення проміжку часу між виділенням клітин та переливанням дозволяє провести додаткове обстеження компонента на наявність збудників інфекційних захворювань, а отже знизити ризик передачі гемотрансмісивних інфекцій. З відсутністю умов для розмноження мікроорганізмів у замороженому концентраті пов’язана низька ймовірність виникнення у реципієнта септичних післятрансфузійних ускладнень. Однією з додаткових переваг замороженого концентрату тромбоцитів є можливість його транспортування на значні відстані і можливість використання не тільки у плановому комплексному лікуванні хворих, але й у разі виникнення екстремальних ситуацій [103,111,166,217

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційній роботі проведено теоретичне узагальнення проблеми низькотемпературного консервування тромбоцитів крові людини і експериментально обґрунтований новий підхід до її вирішення. На основі дослідження впливу ряду факторів кріоконсервування на показники структурної цілісності і функціональних властивостей тромбоцитів визначені умови підвищення збереженості їх життєздатності та гемостатичного потенціалу на етапах низькотемпературного консервування.
1. Встановлено, що композиційний склад кріозахисного середовища і швидкість охолодження суспензії клітин в температурному інтервалі кристалізації та зоні евтектичних температур мають визначальний вплив на параметри структурної цілісності та функціональні властивості кріоконсервованих тромбоцитів (агрегаційна здатність, реакція на гіпотонічний шок, здатність до накопичення флуорохрому, активність цитозольних ферментів у позаклітинному середовищі). Вперше експериментально доведена доцільність використання комбінацій кріопротекторів у складі кріозахисного розчину при кріоконсервуванні тромбоцитів.
2. Показано важливе значення ступеня активації тромбоцитів на етапі виділення з донорської крові: концентрати тромбоцитів, отримані з лейко-тромбоцитарного шару, характеризувалися за всіма досліджуваними параметрами нижчим ступенем активації і виявили вищий рівень збереженості морфофункціональних властивостей до і після кріоконсервування порівняно з концентратами тромбоцитів, отриманими із збагаченої тромбоцитами плазми.
3. Встановлено, що всім дослідженим кріопротекторам притаманна антирадикальна активність. За здатністю перехоплювати гідроксильні радикали у модельній системі їх генерації кріопротектори розташувалися у порядку зростання: гліцерин < диметилацетамід < оксиетильований гліцерин зі ступенем полімеризації 5 ≈ 1,2-пропандіол < диметилсульфоксид.
4. Характер впливу кріопротекторів на інтенсивність перекисного окислення ліпідів у системі тромбоцити-плазма” залежить від їх хімічної природи та концентрації. З ряду досліджених кріозахисних сполук 1,2-пропандіол та диметилацетамід у кінцевій концентрації 0,7 М суттєво не впливають на рівень пероксидації ліпідів, навіть за умови індукції іонами заліза. Не виявлено залежності між здатністю кріопротекторів до перехоплення гідроксильних радикалів в модельній системі та характером їх впливу на процеси перекисного окислення ліпідів в системі тромбоцити-плазма”.
5. Експозиція тромбоцитів протягом 30 хвилин з диметилсульфоксидом, диметилацетамідом та 1,2-пропандіолом у кінцевій концентрації 0,7 М, за умов мінімізації осмотичного та механічного стресу при введенні та видаленні кріопротекторів розробленим способом ( Патент України №15014), не викликає значних змін їх морфофункціонального стану. З підвищенням концентрації кріопротекторів до 1,4 М виявляються ознаки активації, порушення агрегаційних та осморегуляторних властивостей тромбоцитів.
6. Встановлена залежність збереженості структурної цілісності та функціональних властивостей тромбоцитів від швидкості охолодження у температурному інтервалі кристалізації (від 0/-1,5 до -35-40 ºC). Значення фактору швидкості охолодження в даному температурному інтервалі зростає зі зменшенням вмісту кріопротектора у складі кріозахисного середовища, а особливо за його відсутності. Процедура температурної ініціації кристалізації сприяла підвищенню ефективності кріоконсервування концентратів тромбоцитів лише за умови наступного застосування певної контрольованої швидкості охолодження. Розроблена програма заморожування концентратів тромбоцитів, яка передбачає процедуру температурної ініціації кристалізації з подальшим охолодженням зі швидкістю 6 7 °С/хв в даному температурному інтервалі.
7. Експериментально доведена важливість застосування контрольованої швидкості охолодження в зоні евтектичних температур (від -35-40 до -80 ºC). Порівняльний аналіз результатів кріоконсервування концентратів тромбоцитів з диметилсульфоксидом виявив залежність ступеня пошкодження тромбоцитів від швидкості охолодження в даному температурному інтервалі: спостерігалася тенденція до підвищення збереженості тромбоцитів при охолодженні із швидкістю 25 30 ºC/хв у порівнянні із швидкостями 0,5 1 °С/хв, 5 7 °С/хв, 10 15 °С/хв та достовірні відмінності у порівнянні зі швидкістю, що реалізується при прямому зануренні в рідкий азот.
8. Заморожування тромбоцитів за розробленою програмою у середовищі, що містить комбінацію диметилацетаміду з 1,2-пропандіолом у кінцевій концентрації 0,7 М, підвищує рівень збереженості структурної цілісності і функціональних властивостей тромбоцитів після кріоконсервування порівняно із застосуванням кожного з кріопротекторів окремо.
9. Експериментально визначені умови підвищення ефективності кріоконсервування концентратів тромбоцитів людини є реальною основою подальшої розробки і впровадження в роботу низькотемпературних банків крові технології їх довгострокового низькотемпературного зберігання для використання у практичній медицині.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аграненко В.А., Компаниец А.М., Балезина Л.В. и др. Выделение концентратов тромбоцитов из ЛТС донорской крови и их консервирование // Гематология и трансфузиология. 1991. Т. 36, № 3. С. 2932.
2. Аграненко В.А., Файнштейн Ф.Э., Голубева В.Л. и др. Криоконсервированные тромбоциты и их клиническая эффективность // Проблемы гематологии и переливания крови. 1987. Т. 32, №5. С. 812.
3. Азовская С.А. Криоконсервирование тромбоцитов // Гематология и трансфузиология. 1995. Т. 40, № 1. С. 2224.
4. Азовская С.А., Волкова Р.И., Сокольцов В.Ф. Криоконсервирование тромбоцитов и их функциональная полноценность // Гематология и трансфузиология. 1995. Т. 40, № 5. С. 4446.
5. Азовская С.А., Суханов Ю.С., Жуковская Н.Л. и др. Сравнительное изучение криопротекторных свойств диметилацетамида и диметилсульфоксида при хранении тромбоцитов в условиях умеренно низких температур // Проблемы гематологии и переливания крови. 1989. Т. 34, № 12. С. 1821.
6. Актуальные проблемы криобиологии // Под общ. ред. Н.С. Пушкаря, А.М. Белоуса. К.: Наук. думка, 1981. 608 с.
7. Баркаган 3.С, Момот А.П. Диагностика и контролируемая терапия нарушений гемостаза. М.: Ньюдиамед, 2001. 296 с.
8. Белоус А.М. Проблемы криобиохимии мембранных структур // Проблемы криобиологии. 1997. Т. 7, № 12. С. 1923.
9. Белоус А.М. Роль регуляторных систем, модулирующих состояние белков цитоскелета при температурно-осмотическом воздействии // Проблемы криобиологии. 1992. Т. 2, № 4. С. 313.
10. Биохимия мембран: Учеб. пособие для биол. и мед. спец / А.М. Белоус, Е.М. Гордиенко, Л.Ф. Розанов; Под ред. А.А. Болдырева. М.: Высш. шк, 1987. 80 с.
11. Владимиров Ю.А., Арчаков А.И. Перекисное окисление липидов в биологических мембранах. М.: Наука, 1972. 252 с.
12. Волкова Р.И., Балезина Л.В., Аграненко В.А. и др. Выделение концентратов тромбоцитов из обогащенной тромбоцитами плазмы донорской крови // Гематология и трансфузиология. 1992. Т. 37, № 4. С. 32.
13. Воронюк Г.М., Пыльгук В.И, Ложкин А.В. Заготовка, хранение и применение тромбоцитов в педиатрии // Педиатрия. 2004. № 2. C. 5859.
14. Горожанская Э.Г., Давыдова Т.В., Зубрихина Г.Н. и др. Антиоксидантная система тромбоцитов у больных раком яичников // Клиническая лабораторная диагностика. 2003. № 10. С. 4143.
15. Гублер Е.В., Генкин А.А. Применение непараметрических критериев статистики в медико-биологических исследованиях. Л.: Медицина, 1973. 141 с.
16. Деменко В.Д., Ладная Л.Д., Лебединец В.В. и др. Метод люминесцентной микроскопии тромбоцитов в диагностике гемостатических нарушений у пациентов с церебральным атеросклерозом // Врачебное дело. 1990. № 4. С. 6366.
17. Жуковская Е.С., Орлова П.Н., Маджуга А.В. и др. Флюорометрический метод исследования реакции освобождения тромбоцитов при действии ацетилсалициловой кислоты // Лабораторное дело. 1982. № 1. С. 36.
18. Компаниец А.М. Функциональная полноценность тромбоцитов, сохраняемых при различных температурных режимах: Дис. канд. мед. наук: 14.00.29. М., 1980. 131 с.
19. Компаниец А.М. Консервирование концентратов тромбоцитов и их лечебная эффективность: Дис. д-ра. мед. наук: 14.00.29. М., 1992. 237 с.
20. Компаниец А.М., Николенко А.В., Луговой В.И. Криоконсервирование тромбоцитов с веществами полиолов // Тр. Междунар. конф. по криобиологии. Харьков, 1992. С. 86.
21. Компаниец А.М., Николенко А.В., Кощий С.В. Цитотоксичность и криозащитная активность алкоксипроизводных глицерина при замораживании тромбоцитов // Тези доп. І з’їзду українського товариства кріобіології і кріомедицини. Харків, 1995. С. 105107.
22. Криоконсервирование клеточных суспензий / Цуцаева А.А., Аграненко В.А., Федорова Л.И. и др.; Под общ. ред. Цуцаевой А.А. К.: Наук. думка, 1983. 240 с.
23. Ладный А.И., Кондаков И.К., Ермакович И.И. Экспресс-метод оценки морфо-функционального состояния тромбоцитов // Проблемы гематологии и переливания крови. 1987. Т. 32, № 2, С. 2729.
24. Лебедева Е.А., Ефимова С.Ю. Клиническая эффективность концентрата тромбоцитов у гематологических больных // Проблемы гематологии и переливания крови. 2000. № 2. С. 2728.
25. Лемешко В.В., Нікітченко Ю.В., Троянова В.Н. Особливості ішемічного пошкодження мембран та активація перекисного окислення ліпідів у міокарді щурів різного віку // Укр. біохімічний журнал. 1989. № 2. С. 98105.
26. Линник Т.П., Бизикина О.В. Криоконсервирование спермы петухов. II. Криопротекторная активность амидов и диолов // Проблемы криобиологии. 2001. Т. 11, № 4. С. 4351.
27. Лисовская И.Л., Абергауз Н.Н., Аграненко В.А. Метод оценки функциональной полноценности консервированных тромбоцитов, основанный на индуцированном перекисном окислении липидов тромбоцитарных мембран // Проблемы гематологии и переливания крови. 1980. Т. 25, № 2. С. 5457.
28. Лисовская И.Л., Аграненко В.А. Изменения индуцированного ионами железа перекисного окисления липидов мембран тромбоцитов при консервировании и криоконсервировании // Проблемы гематологии и переливания крови. 1983. Т. 28, № 1. С. 2427.
29. Матвеев С.А., Чечеткин А.В., Данильченко В.В. и др. Организация аутогемотрансфузий в лечебных учреждениях: подбор аутодоноров // Мат. научн.-пр. конф. Актуальные вопросы гематологии и трансфузиологии”. СПб., 2000. С. 296.
30. Наук В.А. Структура и функция спермиев сельскохозяйственных животных при криоконсервировании. Кишинев: Штиинца, 1991. 199 с.
31. Никитин И.К., Козинец Г.И. Кровь, компоненты крови: фракционирование, качество и стандарты // Гематология и трансфузиология. 2002. Т. 47, № 4. С. 3640.
32. Николенко А.В. Криопротекторные свойства полиолов и их производных при замораживании тромбоцитов: Дис. канд. биол. наук: 03.00.22. Харьков, 1991. 129 с.
33. Новиков А.Н., Вепринцев Б.Н., Утешев В.К. и др. Влияние переохлаждения и криопротекторов на внутриклеточную кристаллизацию в зародышах вьюна // Проблемы криобиологии. 1992. Т. 2, № 3. С. 2733.
34. Окороков А.Н. Роль тромбоцитов в осуществлении гемостаза // Диагностика болезней внутренних органов: Т. 5. Диагностика болезней системы крови. Диагностика болезней почек. М.: Мед. лит., 2002. С. 623.
35. Онищенко Е.В., Зинченко А.В. Исследование влияния некоторых проникающих криопротекторов на микросомы методом хемолюминисценции // Проблемы криобиологии. 2005. Т. 15, № 1. С. 5055.
36. Паращич І.М., Ковалкіна О.Л., Книжник В.О. та ін. Компоненти крові: характеристика, показання до застосування, побічні ефекти // Медицина залізничного транспорту України. 2003. № 1. С. 105109.
37. Перфильева Е.А., Плесская Л.Г., Фокина Т.В. и др. Совершенствование подсчета клеток в компонентах крови // Гематология и трансфузиология. 2003. Т. 48, № 2. С. 1216.
38. Попов Е.Г., Габбасов З.А., Гаврилов И.Ю. и др. Аккумуляция аминопроизводных акридина электронно-плотными гранулами тромбоцитов // Бюллетень экспериментальной биологии и медицины. 1987. Т. 104, №10. С. 435438.
39. Пособие по изучению адгезивно-агрегационной активности тромбоцитов / Берковский А.Л., Васильев С.А., Жердева Л.В. и др. М: Издательский дом Русский врач”, 2003. 29 с.
40. Родионова В.Л., Никитченко Ю.В., Чуб Н.Н. и др. Сукцинатдегидрогеназная и глюкозо-6-фосфатдегидрогеназная активность спермы человека на этапах низкотемпературного консервирования // Проблемы криобиологии. 2005. Т. 15, № 2. С. 207211.
41. Ронин В.С. Способ окраски тромбоцитов для подсчета в счетной камере // Лабораторное дело. 1983. № 1. С. 6162.
42. Руководство по клинической лабораторной диагностике / Под ред. Меньшикова В.В. М: Медицина, 1982. 576 с.
43. Румянцев А.Г., Аграненко В.А. Основные принципы проведения гемотрансфузий в педиатрии // Вопросы гематологии/онкологии и иммунологии в педиатрии. 2002. Т. 1, № 2. С. 59.
44. Самаль А.Б., Черенкевич С.Н., Хмара Н.Ф. Агрегация тромбоцитов: Методы изучения и механизмы. Мн.: Университетское, 1990. 104 с.
45. Сандомирский Б.П., Гальченко С.Е., Тыныныка Л.Н. Сохранность фрагментов печени половозрелых свиней и новорожденных поросят при различных условиях криоконсервирования // Проблемы криобиологии. 2003. Т. 13, № 4. С. 7784.
46. Скопина С.Б., Виноград-Финкель Ф.Р., Полушина Т.В. и др. Изыскание эффективных ограждающих растворов для криоконсервирования тромбоцитов // Проблемы гематологии и переливания крови. 1975. T. 20, № 9. С. 1721.
47. Скоробогатова Н.Г., Грищук В.П., Петренко А.Ю. Роль переохлаждения в сохранении клоногенных свойств фибробластоподобных клеток-предшественников эмбриональной печени человека после криоконсервирования // Проблемы криобиологии. 2006. Т. 16, № 1. С. 2431.
48. Степанова И.П., Белов Е.В., Селиванов Е.А. и др. Состояние и актуальные задачи службы крови в России // Мат. научн.-практ. конф Актуальные вопросы гематологии и трансфузиологии”. СПб. 2000. С. 47.
49. Ткаченко Т.Е. Участие тромбоцитов в адаптации гемостаза крови // Успехи современного естествознания. 2007 №8 С. 64.
50. Трунилина Н.Н., Мурина М.А., Рощупкин Д.И. и др. Исследование начальной агрегации и аккумуляции акридинового оранжевого в тромбоцитах при хранении тромбоцитарного концентрата с использованием гипохлорита натрия // Гематология и трансфузиология. 2000. Т. 45, № 5. С.1719.
51. Фефелова И.В., Мхеидзе Д.М., Селидовкин Г.Д. и др. Криоконсервирование тромбоцитов с диметилсульфоксидом // Гематология и трансфузиология. 1991. Т. 36, № 6. С. 3032.
52. Пат. № 4523 Україна, МПК7 А0N 1/02. Спосіб кріоконсервування суспензії клітин ембріональної нервової тканини / Грищенко В.І., Гольцев А.М., Гуріна Т.М., Бабенко Н.М. / Заявл. 24.05.04; Опубл. 17.01.05, Бюл. №1.
53. Пат. № 3664 Україна, МПК5 А61К 35/14. Спосіб консервування тромбоцитів / Компанієць А.М., Ніколенко О.В., Олійник С.Т., Луговий В.Й., Іванова І.А. / Заявл. 22.03.93; Опубл. 27.12.94, Бюл. № 6.
54. Acker J.P., McGann L.E. Protective effect of intracellular ice during freezing? // Cryobiology. 2003. Vol. 46, №3. P. 197202.
55. Angelini A., Dragani A., Berardi A. et al. Evaluation of four different methods for platelet freezing. In vitro and in vivo studies // Vox Sang. 1992. Vol. 62, № 3. P. 146151.
56. Armitage W.J. Osmotic stress as a factor in the detrimental effect of glycerol on human platelets // Cryobiology. 1986. Vol. 23, № 2. P. 116125.
57. Armitage W.J., Brodthagen U.A., Parmar N. Human platelet aggregation after freezing in glycerol and dextran // Cryo Letters. 1983. Vol. 4, № 4. P. 349354.
58. Armitage WJ. Transport of 5-hydroxytryptamine by human platelets incubated in glycerol // Transfusion. 1982. Vol. 22, № 3. P. 203205.
59. Arnaud F.G., Hunt C.J., Pegg D.E. Platelets and propylene glycol: (II) toxicity // Cryobiology. 1986. Vol. 23, № 6. P. 575576.
60. Arnaud F.G., Pegg D.E. Platelets and propylene glycol: I. Permeability parameters // Cryobiology. 1986. Vol. 23, № 6. P. 552553.
61. Arnaud F.G. The cryopreservation of human platelets with glycerol: a method suitable for clinical use // Cryo Letters. 1987. Vol. 8, № 2. P. 284293.
62. Arnaud F.G, Pegg D.E. Cryopreservation of human platelets with 1.4 M glycerol at -196 degrees C // Thromb. Res. 1989. Vol. 53, № 6. P. 585594.
63. Arnaud F.G, Pegg D.E. Cryopreservation of human platelets with 1.4 M glycerol at -75 degrees C in PVC blood packs // Thromb. Res. 1990. Vol. 57, № 6. P. 919924.
64. Arnaud F.G., Pegg D.E. Permeation of glycerol and propane-1,2-diol into human platelets // Cryobiology. 1990. Vol. 27, № 2. P. 107118.
65. Arnaud F.G., Hunt C.J., Pegg D.E. Some effects of propane-1,2-diol on human platelets // Cryobiology. 1990. Vol. 27, № 2. P. 119129.
66. Arnaud F.G., Pegg D.E. Cryopreservation of human platelets with propane-1,2-diol // Cryobiology. 1990. Vol. 27, № 2. P. 130136.
67. Arnaud F. Frozen/thawed platelets: importance of osmotic tolerance and platelet subpopulations // Cryobiology. 1999. Vol. 38, № 3. P. 192199.
68. Arnaud F., Kapnik E., Meryman H.T. Use of hollow fiber membrane filtration for the removal of DMSO from platelet concentrates // Platelets. 2003. Vol. 14, №3. P. 131137.
69. Arnold D.M., Heddle N.M., Kulczycky M. et al. In vivo recovery and survival of apheresis and whole blood-derived platelets: a paired comparison in healthy volunteers // Transfusion. 2006. Vol. 46, № 2 P. 257263.
70. Asakawa J., Matsushita S. Coloring conditions of tiobarbituric acid test for deleting lipid hydroperoxides // Lipids. 1980. Vol. 15, № 3. Р. 137140.
71. Ashwood-Smith M.J. Current concepts concerning radioprotective and cryoprotective properties of dimethyl sulfoxide in cellular systems // Ann. N.Y. Acad. Sci. 1975. Vol. 243. P. 246256.
72. Balduini C.L., Mazzucco M., Sinigaglia F et al. Cryopreservation of human platelets using dimethyl sulfoxide and glycerol-glycose: effects on in vitro platelet function // Haematologica. 1993. Vol. 78, № 2. P. 101104.
73. Balint B., Vucetic D., Trajkovic-Lakic Z. et al. Quantitative, functional, morphological and ultrastructural recovery of platelets as predictor for cryopreservation // Haematologia (Budap). 2002. Vol. 32, № 4. P. 363375.
74. Balint B., Vucetic D., Vojvodic D. et al. Cell recovery, cryothermal micro-damages and surface antigen expression as predictors for cold-induced GPIbα/CD42b-cluster mediated platelet clearance after controlled-rate vs. uncontrolled-rate cryopreservation // Blood Banking Transfus. Med. 2004. Vol. 2, № 1. P. 2226.
75. Balint B., Paunovic D., Vucetic D. at al. Controlled-rate versus uncontrolled-rate freezing as predictors for platelet cryopreservation efficacy // Transfusion. 2006. Vol. 46, № 2. P. 230235.
76. Barnard M.R., MacGregor H., Ragno G. et al. Fresh, liquid-preserved, and cryopreserved platelets: adhesive surface receptors and membrane procoagulant activity // Transfusion. 1999. Vol. 39, № 8. P. 880888.
77. Bateson E.A., Crook M.A., Brozovic B. et al. Electrokinetic properties of human cryopreserved platelets // Transfus Med. 1994. Vol. 4, № 3. P. 213219.
78. Baythoon H., Tuddenham E.G.D., Hutton R.A. Morphological and functional disturbances of platelets induced by cryopreservation // J. Clin. Pathol. 1982. Vol. 35, № 3. P. 870874.
79. Berger G., Hartwell D., Wagner D. P-selectin and platelet clearance // Blood. 1998. Vol. 92, № 11. P. 44464452.
80. Berman C.L., Yeo E.L., Wencel-Drake J.D. et al. A platelet alpha granule membrane protein that is associated with the plasma membrane after activation. Characterization and subcellular localisation of platelet activation-dependent granule-external membrane protein // J. Clin. Invest. 1986. Vol. 78, № 1. P. 130137.
81. Bertagnolli M.E., Beckerlle M.C. Evidence for the selective association of a subpopulation of GP IIIb-IIIa with the actin cytoskeletons of thrombin-activated platelets // J. Cell. Biol. 1993. Vol. 121, № 6. P. 13291342.
82. Bilynets T., Vysekantsev I.P., Gurina T.M. Cryopreservation of asporogenic anaerobic bacteria // Proc. International Conf. Cryo 2006”. Hamburg, 2006. P. 72.
83. Bode A.P. Platelet activation may explain the storage lesion in platelet concentrates // Blood cells. 1990. Vol. 16. P. 109126.
84. Bode A.P., Orton S.M., Frye M.J. et al. Vesiculation of platelets during in vitro aging // Blood. 1991. Vol. 77, № 4. P. 887895.
85. Böck M., Schleuning M., Heim M.U. et al. Cryopreservation of human platelets with dimethyl sulfoxide: changes in biochemistry and cell function // Transfusion. 1995. Vol. 35, № 11. P. 921924.
86. Böck M., Rahrig S., Kunz D. et al. Platelet concentrates derived from buffy coat and apheresis: biochemical and functional differences // Transfusion medicine. 2002. Vol. 12, № 5. P. 317324.
87. Born G.V.R., Cross M.J. The aggregation of blood platelets // J. Physiol. (London). 1963. Vol. 168, № 1 P. 178195.