ДУДНИК СВІТЛАНА ВАЛЕРІЇВНА НАУКОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ МЕДИКО-СОЦІАЛЬНОЇ ПРОФІЛАКТИКИ СМЕРТНОСТІ ЧОЛОВІКІВ ПРАЦЕЗДАТНОГО ВІКУ У ВЕЛИКОМУ ПРОМИСЛОВОМУ РЕГІОНІ

Краткое описание

Міністерство охорони здоров’я України
Державний заклад «Луганський державний медичний університет»

На правах рукопису

ДУДНИК СВІТЛАНА ВАЛЕРІЇВНА

УДК 614 + 316.62]: 616 - 036.88-084 - 055.1

НАУКОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ МЕДИКО-СОЦІАЛЬНОЇ ПРОФІЛАКТИКИ СМЕРТНОСТІ ЧОЛОВІКІВ ПРАЦЕЗДАТНОГО ВІКУ У ВЕЛИКОМУ ПРОМИСЛОВОМУ РЕГІОНІ

14.02.03 - соціальна медицина

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня кандидата
медичних наук

Науковий керівник:
доктор медичних наук, професор
Слабкий Геннадій Олексійович

Луганськ -2013
ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕННЬ...................................................................4
ВСТУП............................................................................................................................5
РОЗДІЛ 1. Смертність як показник оцінки здоров’я населення (аналітичний огляд літератури).........................12
1.1. Здоров’я населення: термінологія, визначення, методологія оцінки та перспективи змінення його якості...........12
1.2. Смертність населення як індикатор якості здоров’я...............16
1.3. Основні чинники, що впливають на здоров’я та тривалість життя.................18
1.4. Необхідність подальших досліджень...............25
РОЗДІЛ 2. Програма, матеріали та методи дослідження...............26
РОЗДІЛ 3. Регіональні особливості смертності чоловіків працездатного віку Луганської області та м. Луганська............33
3.1. Аналіз демографічної ситуації в Луганській області за період 2001-2011 рр.........33
3.2. Характеристика загальної смертності чоловіків працездатного віку Луганської області та м. Луганська за період 2001-2011 рр..................41
3.3. Аналіз повікової смертності чоловіків працездатного віку Луганської області та м. Луганська за період 2001-2011 рр.....48
3.4. Медико-соціальна характеристика передчасної смертності чоловіків працездатного віку Луганської області................................58
3.5. Висновки за розділом...............65
РОЗДІЛ 4. Математичне моделювання та прогноз смертності чоловіків працездатного віку Луганської області та м. Луганська, висновки за
розділом .............73
РОЗДІЛ 5. Фактори ризику захворюваності та передчасної смертності чоловіків Луганської області за даними соціологічного дослідження.................................90
5.1. Соціально-гігієнична характеристика, спосіб і якість життя чоловіків працездатного віку Луганської області як складові резерву здоров’я...........90
5.2. Організація медичної допомоги та стан здоров’я чоловіків працездатного віку Луганської області...............98
5.3. Висновки за розділом..................101
РОЗДІЛ 6. Система медико-соціальної профілактики передчасної смертності чоловіків працездатного віку у великому промисловому
регіоні...............103
6.1. Характеристика системи медико-соціальної профілактики передчасної смертності чоловіків працездатного віку.............107
6.2. Ефективність та оцінка системи медико-соціальної профілактики смертності чоловіків працездатного віку Луганської області....................................................................................................122
6.3. Експертна оцінка системи.......................124
6.4. Висновки за розділом..... .125
УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ............. .128
ВИСНОВКИ................142
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ.............146
СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ..............147
ДОДАТКИ...............163

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕННЬ

ВМНЗ вищі медичні навчальні заклади
ВНЗ вищі навчальні заклади
ВООЗ Всесвітня організація охорони здоров’я
ВР вірогідний ризик
ВРП валовий регіональний продукт
ВШ відношення шансів
ДІ довірчий інтервал
ДТП дорожньо-транспортні пригоди
ЕКП електрона карта пацієнта
ЗМІ засоби масової інформації
ЗОЗ заклади охорони здоров’я
ЗСЖ здоровий спосіб життя
ІЛР індекс людського розвитку
КД коефіцієнт депопуляції
КСНПВ коефіцієнт смертності населення працездатного віку
КСЧПВ коефіцієнт смертності чоловіків працездатного віку
МКХ міжнародна класифікація хвороб
МНК метод найменших квадратів
ПМСД первинна медико-санітарна допомога
ОДА обласна державна адміністрація
СЕС санітарно-епідеміологічні станції
смт селища міського типу
ФПО факультет післядипломної освіти
ХНІЗ хронічні неінфекційні захворювання
ХСК хвороби системи кровообігу
ЧПВ чоловіки працездатного віку

ВСТУП
Актуальність дослідження. Сучасна медико-демографічна ситуація в Україні є інертною та малокерованою, і з урахуванням високої смертності працездатного населення призводить до дефіциту трудових ресурсів, що має негативні наслідки для розвитку країни і соціального благополуччя суспільства [56]. Більшість передчасних смертей і захворювань в Україні безпосередньо пов’язані з факторами ризику: до 80% смертей серед чоловіків в працездатному віці і 30% смертей жінок в аналогічному віці можна було б уникнути [110, 111]. Статистичні дані свідчать про значне переважання смертності чоловіків над смертністю жінок працездатного віку [26,31]. Такі тенденції спостерігаються також у всіх країнах Європи, проте саме в Україні вони набули загрозливого характеру [78].
Смертність являє собою індикатор якості життя населення і відображає наслідки впливу економічного, технічного розвитку суспільства і соціальних процесів, що відбуваються в країні, які безпосередньо впливають на рівень здоров'я, тривалість, якість життя населення [21, 70, 121]. Провідні країни світу найважливим завданням вважають питання зміцнення і збереження здоров'я громадян, при цьому основна відповідальність за стан здоров'я покладається на систему охорони здоров'я з використанням міжсекторального підходу в рішенні проблеми [64, 71, 77]. ВООЗ рекомендує профілактику, особливо первинну, як найбільш економічно ефективну складову в процесі управління станом здоров'я населення [153]. В умовах нових викликів для громадського здоров'я, світової економічної кризи та обмеженості ресурсів в усіх сферах, при погіршенні медико-демографічної ситуації, при втраті вітчизняною охороною здоров'я профілактичного напряму, проблема профілактики набуває особливої актуальності [120, 161]. Шляхом здійснення первинної профілактики можна запобігти значним втратам людських ресурсів (32% серед чоловіків, 44% жінок).
Аналіз результатів вітчизняних та зарубіжних досліджень з проблеми смертності чоловіків працездатного віку свідчить, що залишається недостатньо вивченими питання комплексної оцінки передчасної смертності чоловіків працездатного віку, її медико-соціальних аспектів, відсутності комплексного підходу до вивчення її загальних, повікових, регіональних особливостей, що і визначило актуальність теми дисертаційного дослідження [ 17, 33, 51, 130].
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалось в рамках комплексної НДР «Наукове обґрунтування комплексної програми медико-психологічної та соціально-правової підтримки як засіб поліпшення якості життя та валеологічного ресурсу осіб, що постраждали внаслідок надзвичайних ситуацій» (№ державної реєстрації 0109U002502, терміни виконання 2008-2013 рр.) ДЗ «Луганський державний медичний університет», де дисертант був виконавцем окремих фрагментів роботи.
Мета дослідження — науково обґрунтувати та розробити оптимізовану систему медико-соціальної профілактики смертності чоловіків працездатного віку на підставі комплексного медико-демографічного і медико-соціального аналізу та прогнозу передчасної смертності ЧПВ.
Завдання дослідження, обумовлені поставленою метою, передбачали:
1. Проведення системно-історичного аналізу вітчизняних і світових даних наукової літератури з проблеми здоров’я населення, смертності, впливу соціально-економічних чинників на смертність населення.
2. Вивчення рівня, структури, динаміки загальної і повікової смертності чоловіків працездатного віку Луганської області та м. Луганська з визначенням її медико-соціальної характеристики.
3. Розроблення математичної моделі прогнозування смертності чоловіків працездатного віку та обрахування загальних і повікових прогнозних показників смертності чоловіків.
4. Вивчення та проведення аналізу способу та якості життя чоловіків працездатного віку як складових резерву здоров'я з визначенням факторів ризику передчасної смерті, надання соціально-гігієнічної характеристики їх життя, оцінки стану здоров'я та організації медичної допомоги.
5. Наукове обґрунтування і розробку оптимізованої системи медико-соціальної профілактики смертності чоловіків працездатного віку та визначення її ефективності.
Наукова база дослідження представлена 86836 випадками смерті ЧПВ Луганської області в період 2001-2011 рр., 7582 випадками смерті ЧПВ Луганської області за 2008 р. з медико-соціальними даними по кожному випадку смерті, 500 анкетами медико-соціологічного дослідження.
Об’єкт дослідження: смертність ЧПВ Луганської області та м. Луганська.
Предмет дослідження: випадки смерті чоловіків працездатного віку, медико-соціальні аспекти їх передчасної смертності, загальні та повікові прогнозні тенденції смертності, фактори ризику передчасної смертності, якість життя, організація медичної допомоги.
Методи дослідження:
1) системний підхід та системний аналіз для комплексного дослідження смертності та оцінки особливостей існуючої профілактики смертності;
2) бібліосемантичний для вивчення вітчизняного та світового досвіду стосовно досліджуваної проблеми;
3) ретроспективний епідеміологічний для вивчення рівнів, динаміки та структури показників смертності чоловіків працездатного віку Луганської області за період 2001-2011 рр.;
4) соціологічний для вивчення оцінки чоловіками працездатного віку стану здоров'я, організації медичної допомоги, способу і якості життя та його соціально-гігієнічної характеристики;

Список литературы

ВИСНОВКИ
Комплексним медико-соціальним дослідженням виявлені регіональні медичні та соціальні особливості смертності ЧПВ Луганської області, встановлена недосконалість на регіональному рівні існуючих організаційних форм профілактики передчасної смертності чоловіків та якості надання медичної допомоги, що обумовило необхідність наукового обґрунтування та розробки системи медико-соціальної профілактики смертності ЧПВ, базовою основою якої стали принципово нові функціонально-організаційні підходи до надання медичної допомоги чоловікам в напрямі профілактики з використанням багаторівневого міжсекторального підходу, впровадження якої довело свою медичну, соціальну та економічну ефективність.
1. Доведено, що рівень смертності ЧПВ Луганської області протягом 2001-2011 рр. в 3,8-4 рази перевищував рівень смертності жінок в аналогічному віці, зі зростанням в загальній структурі смертності ЧПВ в 1,1 рази частки смерті сільських чоловіків та перевищенні в 1,14 рази інтенсивності смертності сільських над смертністю міських чоловіків при зростанні в загальній структурі смертності ЧПВ частки померлих від ХСК в 1,2 рази (2001 р. 25,8%, 2011р. 31%), новоутворень у 1,3 рази (10,2%, 13,1% відповідно) та зниження на 26,6% від зовнішніх причин смерті (33,0%, 24,2% відповідно) з перевищенням показників смертності міських чоловіків над показниками смертності сільських чоловіків від хвороб нервової системи та хвороб органів травлення в середньому в 1,3 рази; і показників смертності сільських над показниками смертності міських чоловіків від новоутворень та ХСК в 1,2 рази; травм, отруєнь та деяких інших наслідків дії зовнішніх чинників в 1,4 рази та ідентичності структури смертності ЧПВ в цілому в області, міських та сільських жителів, де І місце займають ХСК, ІІ зовнішні причини, ІІІ новоутворення при різних структурах смертності за провідними причинами смерті в залежності від вікової групи померлих.
2. Показано зростання питомої ваги смертей ЧПВ 50-59 років у загальній віковій структурі смертності в 1,4 рази (38,6% 2001р., 52,8% 2011р.), 30-39 років в 1,1 рази (14,6% 2001р., 15,1% 2011р.), при її зниження серед чоловіків 40-49 років на 36% (37,2% 2001р., 23,8% 2011р.), коливання в віковій групі 16-29 років, але зменшення до базисного року спостереження на 13,5 %, при цьому показники смертності ЧПВ сіл 16-49 років у 2007-2011 рр. за загальними повіковими показниками вище їх міських однолітків у 1,1 рази, в 2010-2011рр. ця тенденція притаманна і віковій групі 50-59 років.
3. Встановлено, що серед померлих ЧПВ переважають безробітні (78,3%), в 44,5% випадків смерті медична допомога не надавалась та у 67,7% швидка допомога не викликалась, при цьому чоловіки, які перебувають під диспансерним наглядом та чоловіки, які є інвалідами, живуть у середньому довше тих чоловіків, що не знаходяться під диспансерним наглядом, та не являються інвалідами (F=307,097; р<0,0005; F=55,895; р<0,0005 відповідно): середній вік смерті ЧПВ, що не мали інвалідності складає 46,60±0,25 (Std.Dev.:10,003; 95% ДІ:46,35-46,85), мали інвалідність ІІІ групи 49,38± 0,96 (Std.Dev.:7,900; 95% ДІ:48,43-50,32), мали інвалідність ІІ групи 48,98±0,71 (Std.Dev.:8,939; 95% ДІ:48,28-49,68), мали інвалідність І групи 48,49±1.26 (Std.Dev.:9,999; 95% ДІ:47,25-49,72).
4. Доведено, що різним віковим групам притаманні характерні ризики передчасної смерті: 18-29 рр. ВР передчасної смерті в 3,3 рази вищий від травм, отруєнь та інших зовнішніх причин (95% ДІ: 2,85-3,85); 30-39 рр. в 1,6 рази від травм, отруєнь та інших зовнішніх причин (95% ДІ:1,36-1.81), в 2,3 рази від інфекційних хвороб (95% ДІ:1,88-2,84), в 1,2 рази від хвороб органів травлення (95% ДІ:1,04-1,48); 40-49 рр. в 1,2 рази від хвороб органів травлення (95% ДІ:0,95-1,30), в 1,4 рази від інфекційних хвороб (95% ДІ:1,14-1,63); 50-59 рр. в 2,4 рази більший від новоутворень (95% ДІ: 1,79-2,55), в 2,1 рази від ХСК (95% ДІ: 1,90-2,32) порівняно з іншими віковими групами. Встановлено достовірний зв'язок між причиною смерті: і віком (X²-Пірсона 670,110; кількість ступенів свободи 24; р<0,0005), і соціальною зайнятістю (X²-Пірсона 206,611; кількість ступенів свободи 8; р<0,0005), і якістю надання допомоги (X²-Пірсона 1474,036; кількість ступенів свободи 16; р<0,0005), та перебуванням під диспансерним наглядом (X²-Пірсона 1274,907; кількість ступенів свободи 8; р<0,0005).
5. Соціологічним дослідженням встановлено, що 47,0±4,4% опитаних ЧПВ мають незадовільне матеріальне забезпечення; 83,4±3,3% відчувають соціальну незахищеність; 35,9±4,3% мають нестабільну роботу; 20,3±3,6% незадовільні умови праці; у 35,4±4,2% чоловіків робота пов’язана з фізичними навантаженнями; 47,9±4,4% з психоемоційною напругою; 45,2±4,4% не мають регулярної відпустки; 67,0±4,2% харчуються нераціонально; 44,8±4,4% схильні впадати в депресію; 70,0±4,1% відчувають стрес; 36,3±4,3% знімають напругу вживанням алкоголю; 58,2±4,4% мають шкідливі звички, до яких у віці до 18 років залучилося 44,0±4,3%, а в 19-20 років 38,5±4,2%.
6. Встановлено, що для 83,6% чоловіків їх здоров'я не є пріоритетним, у той час як 51,0±4,4% опитаних мають хронічне захворювання, з яких 49,8±4,4% не перебуває під диспансерним наглядом, при цьому 50,6±4,4% відмовляється від медичної допомоги, в тому числі 50,2±4,4% в зв’язку з відсутністю можливості її оплачувати, 33,0±4,2% чоловіків у значній мірі незадоволені медичною допомогою та 11,8±2,8% абсолютно незадоволені; 42,8±4,4% респондентів вважають медичну допомогу малодоступною; допомога недоступна за матеріальними проблемами (66,1±6,1%), відсутності лікаря необхідної спеціальності (13,7±4,4%), відсутності дільничного лікаря (6,5±3,2%), транспортними проблемами (5,9±3,0%); 51,6±4,4% вважає профілактичні огляди неякісними, в зв’язку з чим 25,8±3,9% їх не проходять.
7. Доведено, що при відсутності адекватних і ефективних заходів профілактики в Луганській області очікується зростання смертності ЧПВ від провідних причин смерті: від інфекційних хвороб в 1,4 рази (до 91,82 на 100 тис. осіб ЧПВ в 2015 р.), від новоутворень в 1,1 рази (до 119,3 в 2016-2017 рр.), від хвороб нервової системи в 1,6 рази (до 35,2 в 2015 р.), від ХСК в 1,3 рази (356,5 в 2015-2018 рр.), від хвороб дихальної системи в 1,8 рази (до 68,45 в 2013-2015 рр.), від хвороб органів травлення в 1,4 рази (до 150,7 в 2016-2017 рр.), від зовнішніх причин в 1,6 (до 335,6 в 2012-2018 рр.). Створено розрахунковий модуль з прогнозування смертності чоловіків регіону до 2030 р..
8. Результати дослідження засвідчили необхідність формування якісно нової
системи медико-соціальної профілактики смертності ЧПВ в основу якої покладено взаємодоповнюючі моделі: міжсекторальної медико-соціальної профілактики смертності ЧПВ та взаємодії ЗОЗ за рівнями надання медичної допомоги в системі медико-соціальної профілактики смертності ЧПВ, центральним елементом якої стає обласна міжсекторальна рада, а складовими: існуючі структури охорони здоров'я (ЗОЗ, СЕС, ВМНЗ), заклади освіти, підприємства, служби соціального захисту, засоби масової інформації, громадські організації; удосконалені за рахунок функціонально-організаційних перебудов (центри здоров'я) та запроваджені якісно нові елементи (центри чоловічого здоров'я, ЕКП, Інтернет-ресурс, група з моніторингу та оцінки соціальних нововведень, запровадження навчальних програм та стандартів з профілактики, рівень громади), взаємодія яких забезпечить подовження тривалості життя, збереження і підвищення його якості у ЧПВ.
9. На відміну від існуючої, запропонована система дозволяє усунути керовані фактори передчасної смертності ЧПВ за рахунок впровадження міжсекторального підходу до медико-соціальної профілактики смертності ЧПВ, удосконалення організаційної структури, матеріально-технічного забезпечення та запровадження системи безперервної підготовки спеціалістів і сучасних профілактичних та лікувальних технологій за визначеними стандартами, стратегічним напрямком якої стало формування у ЧПВ відповідального відношення до свого здоров'я.
10. Впровадження окремих елементів запропонованої системи показали скорочення рівня смертності ЧПВ на 25%, в тому числі на 22,5% від інфекційних хвороб, 29,0% нервових хвороб, 20,2% ХСК, 39,1% хвороб органів дихання, 35,1% хвороб органів травлення, 28,2% травм, отруєнь та дії інших зовнішніх чинників, що дало економічний ефект від збереження життя чоловіків працездатного віку в обсязі 13,6 млн. грн. на рік, при позитивній оцінці експертами (96%) та відповідності сучасним міжнародним підходам дозволяє рекомендувати запропоновану систему для впровадження в практику охорони здоров'я України.
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Результати дослідження дозволяють рекомендувати наступні заходи:
1. Міністерству охорони здоров’я України:
1.1. Розробити стандарти з профілактики неінфекційних захво­рювань, корекції факторів ризику, лікування алкогольної та тютюнової залежності та ввести їх до загального переліку медичних послуг;
1.2. Розглянути питання про створення регіональних центрів чоловічого здоров’я;
1.3. Розробити стандарти підготовки лікарів на до- та після диплом­ному рівнях з питань профілактики (первинної, вторинної, третинної) та забезпечити процедуру безперервної післядипломної освіти з питань профілактики;
1.4. Здійснити функціонально-структурну перебудову центрів здоров’я у відповідності до сучасної Європейської стратегії профілактики ХНІЗ та збереження здоров’я, шляхом удосконалення нормативно-правової бази їх функціонування;
1.5. Доповнити кваліфікаційні характеристики медичного персоналу первинної медичної ланки з питань індивідуальної профілактики та оздоровчих заходів.
2. Обласним державним адміністраціям:
2.1. Створити обласні міжсекторальні ради з питань збереження та зміцнення здоров'я чоловіків, запобігання захворюваності та смертності.
3. Вищим медичним навчальним закладам IV рівня акредитації і закладам післядипломної медичної освіти:
3.1. Доповнити робочі навчальні плани на до- та післядипломному рівнях для лікарів всіх спеціальностей питаннями зі збереження здоров'я, корекції факторів ризику та профілактики неінфекційної захворюваності, організаторам охорони здоров'я забезпечити додаткове викладання принципів організації профілактичних заходів на всіх рівнях профілактики;
3.2. Забезпечити розробку навчальних посібників, методичних рекомендацій та проведення наукових досліджень з питань профілактики захворювань, здорового способу життя та формування в населення відповідального відношення до свого здоров’я.
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Айстраханов Д.Д. Узагальнені тенденції змін стану здоров’я населення України / Д.Д. Айстраханов, Г.В. Курчаток, М.Ф. Гаврилюк // Україна. Здоров’я нації. 2008. №1(5). С. 12-18.
2. Аналіз надсмертності чоловіків Львівської області залежно від причин смерті / Г.О. Слабкий, Ю.Б. Ященко, О.М. Орла, М.В. Шевченко // Здоровье мужчины. - 2011. - № 1. - С. 47-50.
3. Аналіз надсмертності чоловіків південного регіону України за причинами смерті / Г.О. Слабкий, Ю.Б. Ященко, О.М. Орда, М.В. Шевченко// Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2010. №4. С. 5-9.
4. Анализ причин смертности населения России / М.И.Давидов, Д.Г.Заридзе, А.Ф.Лазарев [и др.] // Вестник Российской АМН. 2007. №7. С. 17-27.
5. Апанасенко Г.Л. Охрана здоровья здоровых: постановка проблемы в Украине и России / Г.Л. Апанасенко // Український медичний часопис. 2010. №4(72). С. 122-124.
6. Апанасенко Г.Л. Сверхсмертность славянских мужчин: возможности противодействия ей / Г.Л.Апанасенко // Сімейна медицина. 2006. №4. С.108-111.
7. Бажал А. Українські хроніки: smertnyst.gov / Бажал А. // Ліки України. 2010. - №10(1). С. 25-27.
8. Бахвалов Н.С. Численные методы / Н.С.Бахвалов. Т. 1. - М. : Наука, 1975. 294 с.
9. Белов В.Б. Трудовой потенциал России на современном этапе / В.Б.Белов, А.Г.Роговина // Проблемы социальной гигиены, здравоохранения и истории медицины. 2007. №2. С. 10-13.
10. Белорусова М.А. Оценка использования социального потенциала региона / М.А. Белорусова // Економіка і організація управління. 2010. №1(7). С. 163-168.
11. Бермант А.Ф. Краткий курс математического анализа / А.Ф. Бермант, И.Г. Араманович; под ред. С.А. Широкова. - 4-е изд., перераб. и доп. - М. : Наука, 1966. 736 с.
12. Бичков В.В. Аналіз причин травмування та смертності постраждалих в дорожньо-транспортних пригодах в 2003-2008 роках у м. Києві / В.В.Бичков // Український журнал гематології та трансфузіології. 2010. - №2(10). С. 36-38.
13. Бичков В.В. Дорожньо-транспортні пригоди - основний ризик травматизму та смертності для великого міста / В. В. Бичков // Український журнал гематології та трансфузіології. - 2009. - № 4. - С. 30-34.
14. Бронштейн И.Н. Справочник по математике для инженеров и учащихся вузов / И.Н. Бронштейн, К.А. Семендяев. - 13-е изд., испр. - М., 1986. - 544 с.
15. Войтенко В. П. Факторы смертности и продолжительности жизни / В.П. Войтенко. Киев, 1987. - 144 с.
16. Вычислительная математика: учеб. пособ. для техникумов / Н.И.Данилина, Н.С. Дубровская, О.П. Кваша, Г.Л. Смирнов. М.: Высш. шк., 1985. - 427 с., ил.
17. Вялков А. И. Методологические проблемы определения, оценки и мониторинга общественного здоровья / Вялков А. И., Гундаров И. А., Полесский В. А. // Главврач. - 2009. - № 1. - С. 6-11.
18. Вялков А.И. Новые подходы к организации системы профилактики преждевременной смертности / А.И.Вялков, И.А.Гундаров // Экономика здравоохранения. 2007. №11. С. 63-67.
19. Гайдаєв Ю.О. Дослідження демографічних процесів та проблем системи охорони здоров’я України / Ю.О Гайдаєв // Український медичний часопис. 2007. №5/61 IX/Х. С.3-8.
20. Гасников В.К. Гендерные и возрастные аспекты реакции смертности населения на социально-экономические кризисы / В.К. Гасников, В.Н. Савельев, Н.С. Стрелков // Медицинский альманах. 2009. №3(8). С. 9-12.
21. Гасников В.К. О реакции смертности населения бывших союзных республик и независимых государств постсоветского пространства на социально-экономические кризисы / В.К. Гасников // Медицинский альманах. 2009. №1(6). С. 7-10.
22. Герасименко Н.Ф. Сверхсмертность населения главная демографическая проблема России в контексте европейских тенденций здоровья / Н.Ф. Герасименко // Здравоохранение Российской Федерации. 2009. №3. С. 10-13.
23. Гмурман, В.Е. Теория вероятностей и математическая статистика / В.Е. Гмурман. М., 1997. 400 с.
24. Горбась І.М. Профілактика хронічних неінфекційних захворювань реальний шлях поліпшення демографічної ситуації в Україні / І.М.Горбась // Український кардіологічний журнал. 2009. №3. С. 6-11.
25. Грищенко С.В. Поширеність шкідливих звичок серед населення Донецької області та їх роль у виникненні хвороб системи кровообігу / С.В.Грищенко, Іщєйкіна Ю.О. // Вісник проблем біології і медицини. 2009. №2. С. 198-203.
26. Грошев И.В. Медико-социологический анализ факторов, влияющих на смертность с учётом половых и возрастных различий / И.В.Грошев// Проблемы социальной гигиены, здравоохранения и истории медицины. 2009. №1. С. 20-27.
27. Грошев И.В. Рождаемость, заболевания, смертность в проблеме гендера, пола и возраста / И.В. Грошев // Проблемы управления здравоохранением. 2007. №1 (32). С. 35-49.
28. ГулинК.А. Суицидальное поведение населения: факторы риска и возможности управления / К.А.Гулин, М.В.Морев; отв. ред. Е.Г.Ясин// Материалы XI международной научной конференции по проблемам развития экономики и общества. - М.: "Издательский дом ВШЭ". 2011. С. 217-229.
29. Гуліч М.П. Раціональне харчування та здоровий спосіб життя основні чинники збереження здоров’я населення / М.П. Гуліч // Проблеми старения и долголетия. 2011. - Т.20, №2 . - С. 128-132.
30. Давиденко Н.В. Динаміка особливостей харчування та аліментарнозалежних факторів ризику серцево-судинних захворювань в чоловічій популяції за даними 25-річного моніторингу / Н.В. Давиденко // Проблеми харчування. 2008. - №1-2(8). С. 20-27.
31. Данилова Н.В. Вопросы сбережения трудовых ресурсов [Электронный ресурс] / Н.В. Данилова // Социальные аспекты здоров’я населения. 2008. №4(8). Режим доступа: http://vestnik.mednet.ru /content/view/98/27/
32. Демографические, социальные и экономические последствия злоупотребления алкоголем в России // Злоупотребление алкоголем в Российской Федерации: социально-экономические последствия и меры противодействия : доклад. - Москва, 2009. - С. 14-21.
33. Дмитриев В.И. Изучение множественных причин смерти важный шаг к пониманию современного состояния смертности населения / В.И.Дмитриев, А.Д.Соломонов, М.М.Балыгин // Здравоохранение Российской Федерации. 2006. №2. С. 17-21.
34. Заболотная А. Избыточная масса тела как показатель состояния здоровья населения: причины и последствия / А. Заболотная, А. Шабденова// Методологія, теорія та практика соціологічного аналізу сучасного суспільства. 2010. №16. С. 598-604.
35. Загородній С.М. Характеристика саморуйнівної поведінки населення України / С.М. Загородній, В.М. Якимець // Україна. Здоров’я нації. 2010. - №2(14). - С. 34-39.
36. 3акоркина Н. А. К вопросу об экономических вопросах профилактики / Н. А.3акоркина // Проблемы социальной гигиены, здравоохранения и истории медицины. - 2007. - №3. - С. 40.