Гінзбург Валентина Григорівна. Медико-соціальне обґрунтування інтегрованої системи організації перинатальної допомоги в умовах модернізації системи охорони здоров'я

Краткое описание

Гінзбург Валентина Григорівна. Медико-соціальне обґрунтування інтегрованої системи організації перинатальної допомоги в умовах модернізації системи охорони здоров'я.- Дисертація д-ра мед. наук: 14.02.03, Харків. нац. мед. ун-т. - Харків, 2015.- 400 с.

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ЗАКЛАД
«ДНІПРОПЕТРОВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ МОЗ УКРАЇНИ»

На правах рукопису

ГІНЗБУРГ ВАЛЕНТИНА ГРИГОРІВНА

УДК 614.2.001:618.5:616-053.31

МЕДИКО-СОЦІАЛЬНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ІНТЕГРОВАНОЇ СИСТЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПЕРИНАТАЛЬНОЇ ДОПОМОГИ В УМОВАХ МОДЕРНІЗАЦІЇ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я

14.02.03 – соціальна медицина

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
доктора медичних наук

Науковий консультант:
Лехан Валерія Микитівна,
доктор медичних наук,
професор, Заслужений діяч науки і техніки України

Дніпропетровськ – 2015

ЗМІСТ

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ……...............................................

5
ВСТУП ……………………………………………………........................... 6
РОЗДІЛ 1. ОРГАНІЗАЦІЙНО-ТЕХНОЛОГІЧНІ ПІДХОДИ ДО ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ПЕРИНАТАЛЬНОЇ ДОПОМОГИ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ) …………….……………………………………
1.1. Технологічні аспекти підвищення ефективності перинатальної допомоги …………………………………………………………………..
1.2. Організаційні підходи до оптимізації надання перинатальної допомоги...................………………………………………………………..
1.3. Інтеграція організації перинатальної допомоги як сучасний спосіб оптимізації надання акушерської допомоги ……………………………
1.4. Підвищення ефективності акушерської допомоги шляхом її технологічного та організаційного вдосконалення в Україні...................

17

19

26

37

42
РОЗДІЛ 2. ПРОГРАМА, МЕТОДИ ТА ОБСЯГ ДОСЛІДЖЕННЯ …. 55
РОЗДІЛ 3. ЗАГАЛЬНІ ТА РЕГІОНАЛЬНІ ОСОБЛИВОСТІ МАЛЮКОВОЇ ТА МАТЕРИНСЬКОЇ СМЕРТНОСТІ В УКРАЇНІ – ПРОБЛЕМИ ДОСЯГНЕННЯ ЦІЛЕЙ ТИСЯЧОЛІТТЯ.............................
3.1. Аналіз національних та регіональних показників малюкової смертності в Україні ....................………………….……………………..
3.2. Характеристика перинатальної смертності в Україні .......................
3.3. Динаміка національних та регіональних показників материнської смертності в Україні ............…………………………………………

72

75
84

100
РОЗДІЛ 4. ОБГРУНТУВАННЯ ІНТЕГРОВАНОЇ СИСТЕМИ ОРГАНІЗАЦІЇ ПЕРИНАТАЛЬНОЇ ДОПОМОГИ ...................................
4.1. Теоретичне обґрунтування інтегрованої системи організації перинатальної допомоги.............................................................................
4.2. Запровадження інтегрованої системи організації перинатальної допомоги в Дніпропетровській області в рамках організаційного експерименту.................................................................................................
113

113

126
РОЗДІЛ 5. ОБГРУНТУВАННЯ НОРМАТИВІВ НАВАНТАЖЕННЯ ЛІКАРІВ АКУШЕРСЬКИХ СТАЦІОНАРІВ РІЗНИХ РІВНІВ ..……
5.1. Методика визначення норм навантаження лікарів стаціонарних відділень лікарень інтенсивного лікування …....………………………..
5.2. Обґрунтування нормативів навантаження лікарів акушерських служб стаціонарів різних рівнів .......…………………….........................
РОЗДІЛ 6. ОЦІНКА ЯКОСТІ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ ПАЦІЄНТАМ В АКУШЕРСЬКИХ СТАЦІОНАРАХ (РЕЗУЛЬТАТИ ОРГАНІЗАЦІЙНОГО ЕКСПЕРИМЕНТУ).................................................
6.1. Якість медичної допомоги пацієнтам після впровадження в організаційному експерименті інтегрованої системи перинатальної допомоги ..................……………………………………………………….
6.2. Порівняльна характеристика якості медичної допомоги пацієнтам в акушерських стаціонарах до та після впровадження в організаційному експерименті інтегрованої системи організації перинатальної допомоги .............................................................................
РОЗДІЛ 7. АНАЛІЗ ЗАДОВОЛЕНОСТІ СТАНОМ ПЕРИНАТАЛЬНОЇ ДОПОМОГИ РІЗНИХ ЗАІНТЕРЕСОВАНИХ ГРУП (ПАЦІЄНТІВ, МЕДИЧНИХ ПРАЦІВНИКІВ, ОРГАНІЗАТОРІВ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я) ЗА ДАНИМИ СОЦІОЛОГІЧНОГО ОПИТУВАННЯ......
7.1. Задоволеність пацієнтів (породіль) станом перинатальної допомоги
7.2. Задоволеність медичного персоналу якістю медичного обслуговування в акушерських стаціонарах...............................................
7.3. Задоволеність організаторів охорони здоров'я організацією діяльності акушерських стаціонарів...........................................................
РОЗДІЛ 8. УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ..........
8.1. Характеристика, дієвість та результативність інтегрованої системи організації перинатальної допомоги ...........................................................

8.2. Аналіз ефективності інтегрованої системи організації перинатальної допомоги ............................................................................
152

153

159

185

186

206

216
216

235

265
282

283

293
ВИСНОВКИ …………………………………………………….................. 305
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ……………………………...................... 311
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………................ 313
ДОДАТКИ ………………………................................................................. 365

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

БД-ЗДВ – База даних «Здоров’я для всіх»
ВООЗ – Всесвітня організація охорони здоров’я
ЄРБ ВООЗ

ЄС
ЗОЗ
КЕКВ
МД
МЛ
МОЗ
ООН –

–
–
–
–
–
– Європейське регіональне бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я
Європейський Союз
Заклад охорони здоров’я
Код економічної класифікації видатків
Медична допомога
Міська лікарня
Міністерство охорони здоров’я
Організація Об’єднаних Націй
ПМСД
СНД
СОЗ –
–
– Первинна медико-санітрна допомога
Співдружність незалежних держав
Система охорони здоров’я
ЦПМСД
ЦМЛ
ЦРЛ
ЮНІСЕФ
ЯМД
HFA-DB
WHO –
–
–
–
–
–
– Центр первинної медичної (медико-санітарної) допомоги
Центральна міська лікарня
Центральна районна лікарня
Дитячий фонд Організації Об'єднаних Націй
Якість медичної допомоги
Health for all database
World Health Organization

ВСТУП

Актуальність дослідження. Зміцнення репродуктивного здоров’я в умовах прогнозованого подальшого зниження чисельності населення, посилення негативної динаміки його вікової структури, зростання економічного навантаження на працездатне населення є необхідною складовою національної безпеки та найважливішою проблемою демографічної політики України [70, 184, 285, 422].
Поліпшення здоров’я матерів і зменшення дитячої смертності включено до основних Цілей Розвитку Тисячоліття, визначених Організацією Об’єднаних Націй [423] та підтриманих в Україні [331].
Здоров'я матерів та новонароджених – складний взаємопов'язаний механізм. Для запобігання смертей та захворювань як перших, так і других в багатьох випадках необхідно приймати одні й ті ж заходи, орієнтовані на зміцнення систем охорони здоров'я [362, 384, 389, 397], що передбачає реалізацію стратегій, спрямованих на виявлення та усунення перешкод в наданні медичних послуг [360, 466].
Однією з таких перешкод є фрагментація діяльності медичних служб, яка останнім часом обернулася серйозним викликом для систем управління охороною здоров'я, оскільки погана координація структур та недостатня взаємодія окремих медичних служб істотно підривають якість функціонування систем охорони здоров’я. Її подолання та формування інтегрованих систем стали розглядатися Всесвітньою організацією охорони здоров’я (ВООЗ) та провідними міжнародними експертами як самостійний напрямок державної політики [339, 386, 405, 466, 439].
ВООЗ підкреслює потребу застосування в сучасних умовах цілісності, безперервності та наступності перинатальної допомоги на всіх рівнях – від місцевої громади до найвищих ланок системи з використанням ефективної регіоналізації і мультидисциплінарного підходу [360, 2011]. На необхідності надання всебічної інтегрованої перинатальної допомоги наголошується також в керівництві з перинатальної допомоги, створеному за участю Американської академії педіатрії та Американської колегії акушерів і гінекологів [430].
Для системи організації перинатальної допомоги в Україні характерна недостатня її координованість та дезінтегрованність [13, 77, 100, 191, 439], негативні наслідки якої підсилюються ускладненням здоров’я обслугованих контингентів, зокрема наявністю у значної частки жінок хвороб, що впливають на перебіг та завершення вагітності, високими рівнями захворюваності новонароджених [347].
Для подолання фрагментованості, підвищення комплексності та якості допомоги вагітним, роділлям, породіллям та новонародженим в сучасних умовах інтеграція перинатальної допомоги є однією з найактуальніших проблем, вирішення якої дозволяє поліпшити показники репродуктивного здоров’я [408, 430, 469].
Але у вітчизняній науковій літературі наукові роботи, присвячені інтеграції перинатальної допомоги поодинокі [63, 84, 122, 184] і стосуються окремих її аспектів, комплексно дане питання не вирішене. Національних досліджень, присвячених науковому обґрунтуванню інтегрованої системи перинатальної допомоги в Україні немає.
Зв’язок роботи з науковими програмами, темами, планами. Дослідження проводилось на кафедрі соціальної медицини, організації та управління охороною здоров’я ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України» та є фрагментом науково-дослідних робіт «Наукове обґрунтування способів поліпшення ефективності системи охорони здоров'я на регіональному рівні» (№ держреєстрації 0111U008122) та «Наукове обґрунтування модернізації системи медичного обслуговування на регіональному рівні» (№ держреєстрації 0114U000928).
Дослідження проводилися відповідно до положень Концепції Загальнодержавної програми «Здоров'я 2020: український вимір».
Мета дослідження. Медико-соціальне обґрунтування, розробка та оцінка ефективності інтегрованої системи організації перинатальної допомоги в умовах модернізації системи охорони здоров’я України
Завдання дослідження, обумовлені метою, передбачали:
- проведення аналізу тенденцій розвитку наукових досліджень щодо організаційно-технологічних підходів до підвищення ефективності перинатальної допомоги;
- дослідження медико-статистичних характеристик та закономірностей показників репродуктивного здоров’я населення в Україні в регіональному розрізі;
- теоретичне обґрунтування моделі інтегрованої медичної допомоги;
- обґрунтування, розробку та впровадження інтегрованої системи організації перинатальної допомоги;
- розробку нових підходів до визначення нормативів навантаження на лікарів стаціонарних підрозділів закладів охорони здоров’я;
- обґрунтування нормативів навантаження на лікарів різних спеціальностей родопомічних структур закладів охорони здоров’я різних рівнів в залежності від продуктивності їх роботи;
- оцінку якості та адекватності медичного обслуговування вагітних, роділь/породіль та новонароджених в рамках інтегрованої системи перинатальної допомоги;
- комплексне дослідження ставлення пацієнтів, практикуючих лікарів та організаторів охорони здоров’я до інтегрованої системи надання перинатальної допомоги та перспектив щодо поліпшення її якості;
- оцінку ефективності впровадження інтегрованої системи перинатальної допомоги.
Науковою базою дослідження, яке проводилось протягом 2000–2014 років, стали 27 адміністративно-територіальних одиниць України, 41 заклад охорони здоров’я Дніпропетровської області, який надавав родопомічну допомогу.
Об`єкт дослідження: система організації перинатальної допомоги
Предмет дослідження: медико-статистичні особливості структури, організації, медичних технологій, якості та ефективності перинатальної допомоги, малюкової, перинатальної, материнської смертності, підходи до підвищення ефективності організації перинатальної допомоги на регіональному рівні.
Методи дослідження:
- системний підхід і аналіз – застосовувався на всіх етапах роботи для формування та розв’язання проблеми системного дослідження;
- історичний та бібліосемантичний – використовувалися для аналізу, порівняння і узагальнення даних щодо організаційно-технологічних підходів до підвищення ефективності перинатальної допомоги;
- концептуального моделювання – для обґрунтування загальної моделі інтегрованої медичної допомоги та інтегрованої системи організації перинальної допомоги;
- організаційного проектування – для розробки інтегрованої системи організації перинальної допомоги;
- фотохронометражних досліджень – для розробки методики визначення нормативів навантаження на лікарів стаціонарних підрозділів та обґрунтування нормативів навантаження на лікарів родопомічних структур закладів охорони здоров’я різного рівня та різної потужності;
- лонгитудинального організаційного експерименту – для розробки та апробації в натурних умовах інтегрованої системи організації перинатальної допомоги;
- медико-статистичний – для характеристики основних показників репродуктивного здоров’я – загальних та спеціальних показників малюкової, перинатальної, материнської смертності; аналізу показників,структурної, медичної та соціальної ефективності інтегрованої системи організації перинатальної допомоги;
- експертних оцінок – для оцінки якості, адекватності медичної допомоги в родопомічних закладах/підрозділах різної потужності та рівнів надання медичної допомоги;
- соціологічні – для вивчення ставлення пацієнтів, практикуючих лікарів та організаторів охорони здоров’я до інтегрованої системи організації перинатальної допомоги та перспектив щодо поліпшення її якості;
- економічний – для оцінки економічного ефекту від впровадження інтегрованої системи організації перинатальної допомоги;
- біостатистичний – для статистичної обробки матеріалів дослідження (методи описової та аналітичної статистики, парний та множинний кореляційний аналіз).
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше в Україні:
- обґрунтовано та розроблено інтегровану систему організації перинатальної допомоги, центральний структурно-процесний організаційний компонент якої (регіоналізація закладів та маршрутизація пацієнтів) підтримується комплексом фінансово-економічних, технологічних, освітніх, інформаційних механізмів та допомоміжних (сателітних) служб, які забезпечують комплексність, координованість, наступність та безперервність перинатальної допомоги;
- розроблено з використанням методу фотохронометражних досліджень та наступною експертною корекцією їх результатів методику обґрунтування нормативів навантаження на лікарів стаціонарних відділень, засновану на визначенні обсягів виконуваної роботи;
- науково обґрунтовано нормативи навантаження, виражені в числі пролікованих пацієнтів, для лікарів акушерів-гінекологів пологових відділень та відділень патології вагітних, неонатологів, анестезіологів, в тому числі дитячих, акушерських стаціонарів різних рівнів надання медичної допомоги;
- доведена дієвість інтегрованої системи організації перинатальної допомоги, яка проявляється в підвищенні загальної структурної ефективності системи та залученні первинної ланки до охорони репродуктивного здоров’я;
- дана порівняльна комплексна характеристика якості та адекватності медичного обслуговування вагітних, породіль та новонароджених в рамках існуючої та інтегральної систем організації перинатальної допомоги;
- встановлено залежність якості стаціонарної акушерської допомоги від способу її організації та потужності пологових стаціонарів;
- виявлено високий рівень задоволеності всіх учасників лікувально-діагностичного процесу (пацієнтів, медичного персоналу, організаторів охорони здоров’я) медичним обслуговуванням в інтегрованій системі організації перинатальної допомоги; з’ясовано, що керівники медичних закладів та медичний персонал родопомічних структур віддають перевагу потужним акушерським стаціонарам;
- доведено, що інтеграція організації перинатальної допомоги сприяє підвищенню медичної, соціальної та економічної ефективності системи.
удосконалено:
- визначення задоволеності респондентів за допомогою двохмірного аналізу «важливість-задоволеність» для виявлення найбільш важливих компонентів впливу та їх оцінки
дістало подальшого розвитку:
- методика комплексної оцінки стану репродуктивного здоров’я з поєднанням традиційних (малюкова, перинатальна, материнська смертність), і спеціальних пропорційних показників перинатальної смертності, обчислених з застосуванням методики ВООЗ «BABIES-МATRICA».
Теоретичне значення дослідження полягає у доповненні теорії соціальної медицини та організації охорони здоров’я в частині обґрунтування моделі інтегрованої медичної допомоги.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що його результати стали підставою для впровадження якісно нової дієвої та ефективної інтегрованої системи перинатальної допомоги, придатної для застосування на рівні регіональних систем охорони здоров’я, що дозволяє:
- визначити комплекс основних, підтримуючих та допоміжних механізмів для забезпечення координованості, наступності та безперервності перинатальної допомоги;
- створити реальну трирівневу систему надання перинатальної допомоги з залученням до охорони репродуктивного здоров’я первинної ланки медичної допомоги;
- провести розподіл закладів / структур, що надають перинатальну допомогу, виходячи з їх готовності до надання допомоги пацієнтам з різними ступенями перинатального та акушерського ризику;
- впорядкувати переміщення пацієнтів в рамках системи з врахуванням ступеню їх перинатального та акушерського ризику;
- раціоналізувати використання матеріально-технічного і кадрового потенціалу системи за рахунок оптимізації мережі родопомічних закладів;
- підвищити безперервність перинатальної допомоги через застосування загальних наскрізних клінічних протоколів;
- підтримувати у постійній готовності необхідні професійні навички медичного персоналу завдяки концентрації вагітних у потужних пологових стаціонарах та застосуванню комплексу сучасних освітніх технологій;
- створити підґрунтя для запровадження мотивуючої системи оплати праці медичного персоналу через формування нормативів навантаження лікарів пологових служб різних спеціальностей на основі обсягів та складності роботи, що виконується.
Впровадження результатів дослідження в практику проводилось на державному, галузевому та регіональному рівнях.
а) на державному рівні:
– при підготовці Постанови Кабінету Міністрів України від 24.10. 2012 р. № 1113 «Про затвердження порядку створення госпітальних округів у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та м. Києві» ;
б) на галузевому рівні
– при підготовці наказів МОЗ України:
від 05.10.2011 №646 "Про затвердження нормативно-правових актів Міністерства охорони здоров'я України щодо реалізації Закону України «Про порядок проведення реформування системи охорони здоров'я у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві»;
від 31.10.2011 №726 «Про вдосконалення організації надання медичної допомоги матерям та новонародженим у перинатальних центрах»;
від 04.2011 №755 «Про затвердження Положення про центр первинної медичної (медико-санітарної) допомоги та положень про його підрозділи»;
від 30.12.2011 № 1008 "Про затвердження примірних положень про заклади охорони здоров'я"; від 28.03.2013 №249 «Про затвердження "Методичних рекомендацій визначення нормативів навантаження на медичних працівників (лікарів) у закладах охорони здоров’я, які надають вторинну (спеціалізовану) та третинну (високоспеціалізовану медичну допомогу»;
– шляхом викладення теоретичних і методичних питань дослідження в методичних рекомендаціях:
1) Методика визначення норм навантаження лікарів стаціонарних відділень лікарень інтенсивного лікування (ЛІЛ)// В.М. Лехан, В.Г.Гінзбург, О.Є Ламза., М.В Шевченко. – К.:МОЗ, Укрмедпатентінформ, 2013. – 43 с., свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір № 49904 від 02.07.2013 року;
2) Методика профілактики ВІЛ-інфікування жінок в умовах реформування системи медичної допомоги населенню / Вдовиченко Ю.П., Грищенко О.В., Жук С.І., Слабкий Г.О., Жилка Н.Я., Гінзбург В.Г., Марченко А.М., Бондаренко С.Г., Дуб Ю.М. Міністерство охорони здоров’я України Методичні рекомендації. К., 2013. – 34с.;
– галузевих нововведеннях:
Індикатори ефективності та структурно-функціональної перебудови системи охорони здоров’я, № 293/35/11;
Оцінка ефективності організації та надання первинної медико-санітарної допомоги, №377/37/12;
Порядок організації надання медичної допомоги та забезпечення маршрутів пацієнта лікарем загальної практики-сімейним лікарем при різних клінічних станах та захворюваннях, №380/37/12;
Функціонально-структурні вимоги до дитячої лікарні інтенсивного лікування, №384/37/12; Функціонально-структурні вимоги до консультативно-діагностичного центру, №385/37/12;
Функціонально-структурні вимоги до лікарні інтенсивного лікування, №387/37/12; Функціонально-структурні вимоги до лікарні планового лікування, №388/37/12; Методика визначення норм навантаження лікарів стаціонарних відділень лікарень інтенсивного лікування (ЛІЛ), №279/39/13;
в) на регіональному рівні:
при підготовці наказів по Департаменту охорони здоров’я Дніпропетровської обласної адміністрації
від 21.05.2008 № 270 «Про порядок проведення навчальної роботи в лікувально-профілактичних закладах області з впровадження клінічних протоколів надання медичної допомоги»;
від 20.01.2012 №66 «Щодо подальшого удосконалення організації перинатальної допомоги в області»;від 6.03.2014 р. №253/0/197-14 «Щодо удосконалення організації перинатальної допомоги в області та відпрацювання маршруту пацієнта»;
від 07.05.2009 р. №279 «Про щодо удосконалення системи моніторингу впровадження перинатальних технологій в родопомічних закладах області»;
впроваджуються в 6 регіонах України (Харківській, Житомирській, Херсонській, Кіровоградській, Запорізькій, Одеській областях та м.Одеса – 14 актів впровадження);
використовуються у навчальному процесі профільних кафедр ДЗ «Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України», Запорізького державного та Івано-Франківського національного медичних університетів (3 акти впровадження).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є особисто виконаною науковою працею автора. Дисертантом визначено напрямок, мету, завдання і програму дослідження, проаналізовано стан проблеми інтеграції перинатальної допомоги; розроблено або адаптовано анкети, опитувальники, карти експертної оцінки; проведено збір матеріалу виконано теоретичне обґрунтування моделі інтегрованої медичної допомоги, обґрунтовано та розроблено інтегровану систему організації перинатальної допомоги та здійснено її впровадження в масштабах регіону в рамках організаційного експерименту, розроблено методику та обґрунтовано нормативи навантаження на лікарів стаціонарних родопомічних структур різної потужності; проаналізовано стан репродуктивного здоров’я в національному і регіональному розрізах, дієвість та ефективність інтегрованої системи організації перинатальної допомоги. Дисертантом систематизовано накопичений експериментальний матеріал, проведено його статистичну обробку, аналіз одержаних результатів та їх інтерпретацію, написано усі розділи дисертації, сформульовано висновки, що знайшли відображення в опублікованих наукових працях за темою дисертації, надано практичні рекомендації. Результати досліджень співавторів наукових публікацій у дисертаційній роботі не використані.
Розроблені дисертантом наукові положення та одержані дані є самостійним внеском у вирішення проблеми інтеграції перинатальної допомоги.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження оприлюднені та апробовані на з’їздах, конгресах, науково-практичних конференціях, зокрема: на IV з’їзді спеціалістів з соціальної медицини та організації охорони здоров’я України (Житомир, 2008); Українській науково-практичній конференції з сімейної медицини "Від науки до практики" (Дніпропетровськ, 2010р.); Українській науково-практичній конференції «Сучасна стратегія забезпечення якості та безпеки медичної допомоги». (Дніпропетровськ, 2010р.); III з’їзді сімейних лікарів України (Дніпропетровськ, 2011); XIV конгресі Світової федерації українських лікарських товариств (Донецьк–Київ–Чікаго, 2012); V з’їзді спеціалістів з соціальної медицини та організації охорони здоров’я України (Житомир, 2012); Міжнародній науково-практичній конференції «Наукові дослідження та їх практичне застосування. Сучасний стан та шляхи розвитку 2013» (Іваново, 2013), Міжнародній науково-практичній конференції, присвяченій Всесвітньому дню здоров’я (Київ, 2013); Українській науково-практичній конференції з міднародною участю з сімейної медицини "Від науки до практики" (Дніпропетровськ, 2013р.); IX międzynarodowej naukowi-praktycznej konferencji “Dynamika naukokowich Badań– 2013» 07–15 lipca 2013 roku (Przemyśl,2013), XV конгресі Світової федерації українських лікарських товариств (Чернівці – Київ – Чікаго, 2014).

Список литературы

ВИСНОВКИ
В роботі вирішено актуальну наукову проблему обґрунтування інтегрованої системи організації перинатальної допомоги в умовах модернізації системи охорони здоров’я в Україні. На підставі даних щодо негативного впливу фрагментованості перинатальної допомоги на показники репродуктивного здоров’я та спираючись на доказові принципи розроблено інтегровану систему організації перинатальної допомоги. Досліджено в лонгитудинальному організаційному експерименті дієвість системи та доведено, що її впровадження дозволить істотно підвищити ефективність охорони репродуктивного здоров’я.
1. Систематизація та узагальнення існуючих підходів до підвищення якості та ефективності охорони репродуктивного і зокрема перинатального здоров’я показала, що відносно новою та маловивченою є проблема інтеграції перинатальної допомоги як спосіб подолання її фрагментованості, забезпечення координованості, наступності і безперервності.
2. Встановлено, що індикаторні показники репродуктивного здоров’я (малюкова, перинатальна та материнська смертність) в Україні за період 1990–2013рр. істотно зменшилися, проте залишаються вищими за показники для країн Європейського союзу у 2,2–2,5 рази відповідно і мають значні регіональні відмінності. Виявлені при детальному аналізі з використанням спеціальної методики ВООЗ «BABIES-МATRICA» більш високі (в 1,8 разів) рівні пропорційних показників перинатальної смертності у групі новонароджених з масою тіла більше 1500 г порівняно з новонародженими з низькою масою тіла (менше 1500 г) та перевищення в 1,7 разів порівняно зі стандартами, рекомендованими ВООЗ, пропорційного показника ранньої неонатальної смертності серед немовлят з вагою тіла при народженні більше 1500 г свідчать про низьку якість перинатальних послуг на всіх етапах при наданні: акушерської допомоги до та під час пологів, неонатологічної допомоги.
3. Теоретично обґрунтовано, базуючись на сформульованих на основі фактичних даних принципах та результатах наукових досліджень, присвячених пошуку напрямів і механізмів інтеграції, загальну модель інтеграції медичної допомоги в Україні, центральними компонентами якої є: координація діяльності (між рівнями медичної допомоги, між різними закладами охорони здоров’я, що належать до одного рівня, та між структурними підрозділами одного закладу); командна робота лікарів різних спеціальностей та середнього медичного персоналу, наступність медичного обслуговування як в межах одного медичного закладу, так і між закладами різних рівнів. Умовами, що забезпечують реалізацію інтегрованої моделі, визначені: стандартизація медичної допомоги, створення потужного фінансового пулу, налагодження ефективного обміну інформацією між учасниками процесу надання медичної допомоги та створення системи колективної відповідальності за результати діяльності.
4. Обґрунтована, розроблена та скоригована в лонгитудинальному організаційному експерименті інтегрована система організації перинатальної допомоги, яка включає регіоналізацію та маршрутизацію (поділ закладів / підрозділів, що надають перинатальну допомогу, з концентрацією в них пацієнтів відповідно до груп перинатального та акушерського ризику); сукупність механізмів, необхідних для забезпечення координованості та наступності перинатальної допомоги (пулінг бюджетних коштів на охорону здоров’я на регіональному рівні; методи оплати медичних послуг, які враховують обсяги та складність медичної допомоги, та методи мотивуючої системи оплати праці; централізацію лікарських та матеріально-технічних ресурсів; заходи щодо підтримки високого професійного рівня персоналу; перманентне оновлення на основі доказових даних перинатальних технологій та розробку наскрізних клінічних протоколів з організацією контролю за їх дотриманням); підтримку доступу вагітних жінок та новонароджених до необхідних послуг забезпечує система допоміжних (сателітних) служб (екстреної медичної, медико-генетичної допомоги тощо).
5. З метою створення умов для запровадження мотивуючої оплати праці медичного персоналу розроблено з використанням фотохронометражних досліджень та наступною експертною корекцією їх результатів методику обґрунтування нормативів навантаження лікарів стаціонарних відділень, засновану на визначенні обсягів виконуваної роботи. Доведено валідність запропонованої методики, яка виражається у практичній ідентичності фактичного і нормативного навантаження лікарів в закладах/підрозділах, робота яких за низкою показників оцінюється як інтенсивна.
6. Обґрунтовано нормативи навантаження, виражені в числі пролікованих пацієнтів, для лікарів акушерів-гінекологів акушерських відділень та відділень патології вагітних, лікарів неонатологів, лікарів анестезіологів відділень анестезіології і інтенсивної терапії та лікарів анестезіологів дитячих відділень анестезіології і реанімації новонароджених стаціонарів різних рівнів. Встановлено, що нормативне і фактичне навантаження практично співпадає для лікарів акушерів-гінекологів пологових відділень та анестезіологів потужних пологових стаціонарів вторинного та третинного рівнів, лікарів неонатологів стаціонарів третинного рівня. Недовантажені лікарі акушери-гінекологи пологових стаціонарів середньої потужності, лікарі акушери-гінекологи відділень патології вагітних потужних стаціонарів вторинного та третинного рівнів, лікарі неонатологи потужних стаціонарів вторинного рівня (на 8,9%, 14,9%, 6,3% та 6,8% відповідно). Перевантажені лікарі неонатологи стаціонарів середньої потужності та лікарі анестезіологи дитячі відділень анестезіології та реанімації новонароджених стаціонарів третинного рівня (фактичний рівень перевищує верхню границю нормативного діапазону на 40% та 10,3% відповідно).
7. Доведено в лонгитудинальному організаційному експерименті (2001–2013 рр.), що запровадження інтегрованої системи організації на регіональному рівні сприяє підвищенню структурної ефективності перинатальної допомоги, запровадженню ефективних перинатальних технологій та залученню первинної ланки до охорони репродуктивного здоров’я: при збільшенні числа пологів практично на 40% загальне число родопомічних закладів / підрозділів зменшилося на 44%, малопотужних (менше 400 пологів на рік) – на 86%; частка пологів, які приймаються в стаціонарах малої потужності зменшилася в 9,3 рази (з 21,4% до 2,3%, p<0,001); частка роділь з високим та вкрай високим рівнем ризику, що народжували в потужних стаціонарах, збільшилася з 71,6% до 98,8%, (p<0,001), в тому числі в закладах третинного рівня – з 3,8% до 34,8% (p<0,001); на ¾ збільшилася частота партнерських пологів; частота інвазивних та медикаментозних втручань при пологах зменшилася в 2,5–7,3 рази відповідно, середня тривалість перебування породіль в пологових стаціонарах скоротилася в 1,5 рази (з 7,2 до 4,9 дня); створено умови для залучення спеціалістів первинної ланки до охорони репродуктивного здоров’я.
8. Експертно встановлено, що запровадження інтегрованої системи організації перинатальної допомоги призвело до істотного поліпшення якості медичного обслуговування як породіль (зросла частота своєчасних і зменшився рівень передчасних пологів з 89% до 95,2% та з 11% до 4,4% відповідно, p<0,05; збільшилася частота фізіологічного перебігу пологів з 71,9% до 82,0%, p<0,05; зменшилася загальна частота медикалізації при пологах і частота непоказаних втручань з 53,9% до 28,2% та з 54,2% до 22,6% відповідно, p<0,05; зменшилася частота ускладнень при пологах з 22,7% до 8,7%, p<0,001), так і новонароджених (зросла частка здорових новонароджених з 46,6% до 90,1%, p<0,001; збільшилася адекватність складу профілактичних заходів усім новонародженим та адекватність лікувально-профілактичних заходів, виконаних стосовно дітей, що народилися з різними захворюваннями та патологічними станами з 43,8% до 98,6% та з 17,1% до 64,7% відповідно, p<0,001; збільшилася частка новонароджених, виписаних здоровими з 77,9% до 88,8%, p<0,01). Встановлено, що зі збільшенням потужності пологових стаціонарів якість та адекватність медичного обслуговування зростає: скорочуються частота непоказаних втручань породіллям (φ=0,23; p<0,01) та частота ускладнень, пов’язаних з неправильними діями медичного персоналу (φ=0,31, p=0,06); зростає адекватність втручань при ускладненнях (φ=0,48, p<0,001); зменшується захворюваність новонароджених (φ=0,14, p=0,002), зокрема наявна тенденція до зменшення частоти родових травм (χ2= 2,85; p=0,2); зменшується число новонароджених, виписаних із запізненням (φ=0,32, p<0,001).
9. За допомогою соціологічного дослідження виявлено, що всі учасники лікувально-діагностичного процесу (пацієнти, медичний персонал, організатори охорони здоров’я) після впровадження інтегрованої системи організації перинатальної допомоги демонстрували високий, хоча й виражений різною мірою, рівень задоволеності станом медичного обслуговування: задоволеними були 98,9% пацієнток (в тому числі 86,4% задоволені повністю, 12,5% – частково, середній бал за чотирьохбальною шкалою 3,86±0,009), 97,6% медичних працівників (задоволені повністю – 68,1%, частково – 29,5%, середній бал 3,65±0,02), 88% організаторів охорони здоров’я (задоволені повністю – 42,0%, частково – 46,0%, середній бал 3,28±0,1). Менш високі рівні повністю задоволених серед медичного персоналу пов’язані з низькою оцінкою можливості отримувати заробітну плату відповідно до обсягу та якості роботи (повністю задоволених цим компонентом – 19,4%, середній бал задоволеності 2,72); серед керівного складу – низькими оцінками матеріально-технічного та фінансового забезпечення закладів (повністю задоволених цими компонентами 19,8% та 9,8%, середні бали задоволеності – 2,36 та 2,08 відповідно).
10. Встановлено достовірний зв’язок загального рівня задоволеності станом родопомічної допомоги медичного персоналу та керівників медичних закладів з потужністю акушерських стаціонарів (χ2=34,95; p<0,001 та χ2=13,5; p=0,009 відповідно). Представники обох груп віддають перевагу більш потужним акушерським стаціонарам перш за все через наявність в них необхідних для надання якісної медичної допомоги організаційних умов (забезпеченість фахівцями – акушерами-гінекологами, анестезіологами, неонатологами; існування умов для надання повноцінної, в тому числі й інтенсивної, медичної допомоги породіллям та новонародженим, можливість дотримання клінічних протоколів та ін.). За даними двохмірного аналізу «важливість-задоволеність», «успішні результати» (компоненти, які є важливими для респондента, і при цьому досягнуто високого рівня задоволеності ними) виявлені у медичного персоналу в потужних пологових стаціонарах по всіх позиціях, в стаціонарах середньої та малої потужності – по 5 та 3 з 8 позицій відповідно; у керівників закладів – в пологових стаціонарах потужних та середньої потужності по 8–9 позиціях, малої потужності – лише по 3-х з 12. У породіль зв’язку загальної оцінки задоволеності з потужністю пологових стаціонарів не виявлено, питома вага незадоволених організацією медичного обслуговування в малопотужних стаціонарах майже в 5 разів перевищує таку в стаціонарах більшої потужності (18,0% проти 3,7–3,4%; p<0,01).
11. Доведено, що інтеграція перинатальної допомоги призводить до суттєвого підвищення її медичної, соціальної та економічної ефективності – за період впровадження системи в регіоні зменшилися смертність новонароджених від синдрому дихальних розладів – у 8 разів (з 1,58% до 0,2% і була в 2013р. у 1,6 рази нижчою порівняно з Україною); частота масивних кровотеч і видалених через післяпологові кровотечі маток – в 1,9–1,7 разів відповідно; перинатальна та малюкова смертність – у 3,1 та 1,7 рази відповідно. Загальний щорічний обсяг економії у зв’язку зі структурною оптимізацією сягає 15,8% від загального фонду бюджетних коштів, виділеного на утримання родопомічних закладів/підрозділів області.
12. За результатами дисертаційного дослідження обґрунтовано та розроблено інтегровану систему організації перинатальної допомоги, центральний структурно-процесний організаційний компонент якої (регіоналізація закладів та маршрутизація пацієнтів) підтримується комплексом фінансово-економічних, технологічних, освітніх, інформаційних механізмів та допоміжних (сателітних) служб, які забезпечують комплексність, координованість, наступність та безперервність перинатальної допомоги, якість та ефективність якої доведені в масштабному організаційному експерименті.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ
Отримані результати наукового дослідження дозволяють рекомендувати:
1. Кабінету Міністрів України :
– внести до Верховної Ради України проект Закону (зміни до Бюджетного кодексу) щодо створення потужних пулів (об’єднання) бюджетних коштів для фінансування вторинної (спеціалізованої) медичної допомоги на регіональному рівні;
– запровадити мотивуючу систему оплати праці медичного персоналу на основі обсягу та якості виконаної роботи;
2. Міністерству охорони здоров'я України:
– при опрацюванні Загальнодержавної програми «Здоров’я–2020: український вимір», інших комплексних національних стратегій охорони здоров'я акцентувати увагу на забезпеченні інтеграції медичної і в першу чергу перинатальної допомоги;
– розробити комплекс заходів щодо підвищення достовірності реєстрації немовлят за критеріями живонародження та мертвонародження і визначення їх ваги при народженні для об’єктивізації національних даних про перинатальну та малюкову смертність;
– розробити та затвердити наскрізні протоколи щодо надання перинатальної допомоги вагітним, роділлям, породіллям та новонародженим на всіх рівнях;
– удосконалити систему обміну інформацією між закладами різних рівнів, що надають перинатальну допомогу;
3. Міністерству охорони здоров'я АР Крим, структурним підрозділам з охорони здоров'я обласних державних адміністрацій, головним лікарям багатопрофільних та спеціалізованих закладів охорони здоров’я, що надають перинатальну допомогу:
– здійснити комплекс заходів щодо оптимізації мережі родопомічних закладів та їх регіоналізації відповідно до груп перинатального та акушерського ризику;
– розробити та затвердити чіткі маршрути вагітних, виходячи зі ступеню їх акушерського та перинатального ризику;
– запровадити соціологічний моніторинг усіх сторін-учасників лікувально-діагностичного процесу (пацієнтів, персоналу, керівників закладів, громадськості) щодо оцінки перетворень в системі охорони здоров’я в цілому і службі перинатальної допомоги зокрема з застосуванням методики двомірного аналізу «важливість–виконання»;
4. Вищим медичним навчальним закладам і закладам післядипломної медичної освіти:
– доповнити програми навчання студентів з соціальної медицини питаннями організації інтеграції медичної допомоги;
– розробити навчальні програми та організувати для керівників органів і закладів охорони здоров'я та їх заступників навчання на циклах тематичного удосконалення з питань забезпечення інтеграції перинатальної допомоги.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Аберхаева Л.С. Научно-методическое обоснование организации межрайонного центра перинатальной медицины / Л.С. Аберхаева, А.А. Гильманов // Казанский медицинский журнал. – 2012. – Том 93, №1. – С. 138–141.
2. Аберхаева Л.С. Результаты реструктуризации акушерско-гинекологической службы Закамского региона Республики Татарстан/ Л.С. Аберхаева, Р.И. Бурганова// Материалы V Регионального научного форума «Мать и дитя» 28–30 июня 2011 г. Геленджик, 2011. – С.317–318.
3. Аберхаева Л.С. Совершенствование организации родовспоможения в сельской местности/ Л.С. Аберхаева, A.A. Гильманов // Научно-практический рецензируемый медицинский журнал «Практическая медицина». – 2012. – №5 (60). – С.170–172.
4. Абовська О. Рекомендації ЄС щодо реорганізації системи вторинної медичної допомоги в Україні / О. Абовська // Медична газета України «Ваше здоров’я», медичне видання. – 2010. – №09 (1037). – С. 2.
5. Аборты и контрацепция в Украине. Стратегическая оценка политики, программ и исследований. Отчет и рекомендации. МОЗ Украины. ВОЗ 2008. – 86 с.
6. Актуальные вопросы доказательной медицины: практ. рук. / под ред. Г. П. Котельникова, Г. Н. Гридасова ; Минздравсоцразвития СО, СамГМУ, СОМИАЦ. – Самара : Глагол, 2012. – 118 с.
7. Алексеева Н.Ю. Влияние системы оплаты труда медицинских работников на качество и эффективность медицинской помощи / Н.Ю. Алексеева, Л.П. Пчела // Проблемы социальной гигиены, здравоохранения и истории медицины. – 2011. – №5. – С. 44–45.
8. Алексеев В.А. Об итогах международной практики реформирования здравоохранения и рекомендации ВОЗ / В.А. Алексеев, М.Ю. Сафронова // Здравоохранение. – 2011. – №2. – С. 65–71.
9. Алексеев В.А. Материальная заинтересованность современных врачей и управление качеством медицинского обслуживания / В.А. Алексеев, И.С. Шурандина, М.Ю. Сафонова // Здравоохранение. – 2010. –№ 1. – С. 19–28.
10. Аналіз програм допоміжних репродуктивних технологій, проведений за 1–ше півріччя 2011 року в ДУ "Інститут педіатрії, акушерства і гінекології НАМН України" /В. В. Подольський, Н. І. Раковська, В. Л. Бутенко [та ін.] // Україна. Здоров'я нації. – 2011. – № 4. – С. 77–83.
11. Аналіз та оцінка досвіду Дніпропетровського пілотного регіону щодо реформування системи охорони здоров’я / [В.М. Лехан, В.Г. Гінзбург, Л.В. Крячкова, Е.В. Борвінко] // Матеріали XV конгресу Світової Федерації Українських Лікарських Товариств. – Чернівці – Київ – Чікаго, 2014. – С. 37.
12. Андреев Е. Материнская смертность уносит жизнь одной из 7 женщин в Анголе и одной из 30 тысяч женщин в Швеции [Электронный документ] / Е. Андреев, Е. Кваша, Т. Харькова // Демоскоп Weekly: Электронная версия бюллетеня «Население и общество». — 2005. — №201–202. — [Электронный ресурс]. Режим доступа: http://demoscope.ru/weekly/2005/0201/barom04.php — Название с экрана.
13. Антипкін Ю.Г. Нагальні науково-практичні питання сучасного акушерства, гінекології та перинатології, розробка і впровадження новітніх технологій / Ю.Г. Антипкін // Новости медицины и фармации. – 2014. – №1–2 (485–486). – С. 6.
14. Антомонов М.Ю. Математическая обработка и анализ медико–биологических данных / М.Ю.. Антомонов. – К., 2006. – 558 с.
15. Апанасенко Г.Л. Индивидуальное здоровье: теория и практика / Г.Л. Апанасенко, Л.А. Попова. – К.: Медкнига, 2011. – 108 с.
16. Апанасенко Г.Л. Санологія (медичні аспекти валеології) / Г.Л. Апанасенко, Л.А. Попова, А.В. Магльований. – Львів: ПП "Кварт", 2011. – 303 с.
17. Байбиков Д.Р. О деятельности учреждения родовспоможения в современных условиях / Д.Р. Байбиков, Н.Г. Баклаенко, О.В. Шарапова // Здравоохранение. – 2010. – №10. – С. 25–36.
18. База медико-статистичної інформацiї Центру медичної статистики МОЗ України. — [Електронний ресурс]. Режим доступа: http://medstat.gov.ua –– Назва з экрана.
19. Бейбутова А.М. Организация и качество медико-социальной помощи беременным в городских женских консультациях : автореф. дис. на соискание уч. степени канд. мед. наук : спец 14.02.03 «Общественное здоровье и здравоохранение» / А.М. Бейбутова. – М., 2011. – 23 с.
20. Біостатистика / [Москаленко В. Ф., Гульчій О. П., Голубчиков М. В. та інш.]; за заг. ред. В. Ф. Москаленка. – К.: Книга плюс, 2009.– 184 с.
21. Богатирьова Р. В. Детермінанти здоров’я та національна безпека : монографія / Р. В. Богатирьова ; за ред. Ю. І. Кундієва. – К. : Видавн. дім “Авіцена”, 2011 . – 448 с.
22. Бодак В. М. Актуальні питання управління лікувально-діагностичним процесом у стаціонарі лікарні / В. М. Бодак // Україна. Здоров’я нації. — 2009.— № 1–2. — С. 12—14.
23. Бондаренко О. Л. Методика выбора ERP-системы в качестве основы интегрированной системы управления предприятием / О. Л. Бондаренко // Финансовая газета. – 2005. – №14. – С. 14–15.
24. Братанюк Л.Є. Основи права і законодавства в охороні здоров'я. – К.: Медицина, 2010. – 544 с.
25. Буштырев В. А. Современные перинатальные технологи — хорошо забытое старое / В. А. Буштырев, Т.В. Ларионова , А.А. Колганова // Главный врач. – 2012. – №3. – С. 23–24.
26. Бюджетний кодекс України : Закон України від 08.07.2010 року №2456-VI [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/2542-14 – Назва з екрана.
27. Бюджетний кодекс України : Закон України від 21.06.2001 №2542-III [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://zakon0.rada.gov.ua/laws/show/2542-14. – Назва з екрана.
28. Вардосанидзе С. Л. Мотивация медицинских кадров в условиях многопрофильного стационара / С. Л. Вардосанидзе, И. Б. Шикина, Н. В. Сорокина // Менеджер здравоохранения. — 2006. — № 10. — С. 44—49.
29. Вартапетова Н.В. Внедрение новых перинатальных технологий в практику учреждений родовспоможения / Н.В. Варатапетова, О.Р. Швабский // Здравоохранение. – 2011. – №7. – С. 17–21.
30. Вартапетова Н.В. Научное обоснование, разработка и внедрение организационно-функциональной модели акушерско-гинекологической и перинатальной помощи на современном этапе : автореф. дис. ... доктора мед. наук : 14.02.03 / Наталья Вадимовна Вартапетова ; [Центр. науч.-исслед. ин-т орг. и информатизации здравоохранения Росздрава]. – М.: 2011. – 49 с.
31. Вартапетова Н.В. Обоснованность и безопасность медицинских технологий в учреждениях родовспоможения. / Н.В. Вартапетова, О.Р. Швабский // Медицинская наука и образование Урала. – 2011. – №1. – С. 9–12.
32. Вартапетова Н.В. Показатели смертности доношенных детей и мертворождаемость – как факторы качества организации работы учреждений родовспоможения / Н.В. Вартапетова // Социальные аспекты здоровья населения – электронный научный журнал. – 2010. – № 3 (15). – URL: http://vestnik.mednet.ru/content/view/227/30/lang,ru/
33. Вартапетова Н.В. Пути улучшения качества медицинской помощи женщинам и детям. Десятилетний опыт проекта «Мать и дитя» в России. / Н.В. Вартапетова // Современные медицинские технологии. – 2009. – № 2. – С. 100–102.
34. Вартапетова Н.В. Результаты социологического опроса различных специалистов о путях повышения профессиональных знаний. / Н.В. Вартапетова // Врач и информационные технологии. – 2010. – №5. – С. 27–32.
35. Вартапетова Н.В. Современное состояние родовспоможения (на примере Пермского края). / Н.В. Вартапетова, А.Г. Трушков // Социальные аспекты здоровья населения – электронный научный журнал. – 2010 (16) – №4. URL: http://vestnik.mednet.ru/content/view/244/30/.
36. Ведение конфиденциальных расследований по случаям материнской смертности и анализа случаев, близких к смерти, в Европейском регионе ВОЗ. Материнская заболеваемость и смертность: Становится ли беременность более безопасной для женщин? / [Баччи А., Льюис Г., Балтаг В., Бетран Анна П.] // Проблемы репродуктивного здоровья. – 2007. – Т. 15, №30. – С. 31–39.
37. Власов В.В. Оценка медицинских технологий барьер на пути нерациональных расходов в здравоохранении / В.В. Власов // Заместитель главного врача: лечебная работа и медицинская экспертиза. – 2012. – № 1 (68). – С. 56–62.
38. Всероссийское социологическое исследование мнения населения о доступности и качестве медицинской помощи // Заместитель главноговрача: лечебная работа и медицинская экспертиза. 2010. – № 4 (47). – С. 6–20.
39. Володин Н. Н. Руководство по организации и деятельность перинатального центра / Н. Н. Володин., В. И. Кулаков., Р. А. Хольфен. – М.: Гоэтар Медиа, 2007. 472 с.
40. Волосовец А.П. Интегрированное ведение болезней детского возраста как современная стратегия первичной медико-санитарной помощи детям / А.П. Волосовец, С.П. Кривопустов // Здоровье ребенка. — 2008. — № 1. — С. 91—94.
41. Волчек В. В. Обґрунтування способів оптимізації структурної організації стаціонарної допомоги вторинного рівня : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук : спец. 14.02.03 “Соціальна медицина” / В.В. Волчек. — К., 2010. — 23 с.
42. Вороненко Ю.В. Дидактичні технології викладання питань репродуктивного здоров'я /Ю.В. Вороненко, А.І. Бойко, Н.Г. Гойда. – К.: Книга-плюс, 2011. – 192 с.
43. Воронин С.И. Организационное проектирование: учеб. пособие / С.И. Воронин. – Воронеж : Изд-во ВГТУ, 2001. – 105 с.
44. Гильманов A.A. Актуальность создания эффективной модели организации акушерской и перинатальной службы на межмуниципальном уровне / A.A. Гильманов, Л.C. Аберхаева // Материалы II Российской научно-практической конференции «Здоровье человека в XXI веке». – Казань, 2010. – С 37–38.
45. Гильманов A.A. Новая организационная форма в системе охраны здоровья матери и ребенка в сельской местности/ A.A. Гильманов, Л.C. Аберхаева // Материалы Всероссийской конференции с международным участием «Профилактическая медицина в России: истоки и современность». – Казань, 2009. – С. 47.
46. Гильманов A.A. Самооценка состояния здоровья социально-демографических групп населения Республики Татарстан/ A.A. Гильманов, Л.C. Аберхаева, Р.И. Бурганова // Материалы II Российской научно-практической конференции «Здоровье человека в XXI веке». – Казань, 2010. – С. 5–6.
47. Гильманов A.A. Социологическая оценка результатов оптимизации работы межрайонного родовспомогательного учреждения/ A.A. Гильманов, Л.С. Аберхаева, Р.И. Бурганова// Материалы V Регионального научного форума «Мать и дитя» 28–30 июня 2011 г. Геленджик, 2011. – С. 322–324.
48. Гінзбург В.Г. Аналітичний огляд розбудови регіональних систем охорони здоров’я. Дніпропетровська область / В.Г. Гінзбург, П.М. Лисенко // Щорічна доповідь про результати діяльності системи охорони здоров’я України. 2011 рік / за ред. Р. В, Богатирьової. – К., 2012. – С. 297–310.
49. Гінзбург В.Г. Вплив регіоналізації стаціонарної акушерської допомоги на якість медичного обслуговування породіль та новонароджених / В.Г. Гінзбург // Україна. Здоров’я нації. – 2012. – №4 (24). – С. 90–94.
50. Гінзбург В.Г. Дніпропетровська область / В.Г. Гінзбург // Реформування галузі охорони здоров’я: Вінницька, Донецька, Дніпропетровська, Одеська, Полтавська області, м. Київ. Результати, проблеми, шляхи вирішення. – К. : МОЗ України, ДУ «УІСД МОЗ України», Міжрегіональний видавничий центр «Медінформ», 2014. –С. 32–53.
51. Гінзбург В.Г. Загальні і регіональні особливості динаміки дитячої смертності в Україні: чи досягне Україна задекларованих цілей тисячоліття? / В.Г. Гінзбург // Медичні перспективи. – 2012. – Т. ХVII, №1. – С. 148–155.
52. Гінзбург В.Г. Нормативи навантаження на лікарів стаціонарних відділень офтальмологічного профілю лікарень інтенсивного лікування, виходячи з обсягів виконуваної роботи / В.Г. Гінзбург, В.М. Лехан, О.Є. Ламза // Медичні перспективи.– 2013.– Т. XVIII, №2. – С. 128–133.
53. Гінзбург В.Г. Обґрунтування нормативів навантаження лікарів акушерів-гінекологів акушерських стаціонарів різних рівнів / В.Г. Гінзбург // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я України. 2014 – №1 (53). – С. 25–31.
54. Гінзбург В.Г. Обґрунтування нормативів навантаження лікарів акушерів-гінекологів пологових стаціонарів різного рівня / В.Г. Гінзбург, В.М. Лехан : материалы междунар. науч.-практ. конф. [Научные исследования и их практическое применение. Современное состояние и пути развития 2013] // Сборник научных трудов SWorld. – Вып. 3. Т. 48. – Иваново : МАРКОВА АД, 2013. – С.28–35.
55. Гінзбург В.Г. Принципы модернизации организационной структуры и функционирования хирургической службы региона на этапе ее реформирования / В.Г. Гінзбург, Я.С. Березницький, В.М. Лехан // Медичні перспективи.– 2012.– Спец. вип. до 90-річчя кафедри хірургії №1 ДЗ «Дніпропетровська медична академія Міністерства охорони здоров’я України». Т. XVII, №1, Ч.1. – С. 14–18.
56. Гінзбург В.Г. Регіоналізація акушерської допомоги – шлях до підвищення її якості / В.Г. Гінзбург : матеріали наук.-практ. конф. [«Сучасна стратегія забезпечення якості та безпеки медичної допомоги»] // Медичні перспективи. – 2010. – Т. ХV. – №1. – С. 127–128.
57. Гінзбург В.Г. Результати регіоналізації перинатальної допомоги в Дніпропетровській області / В.Г. Гінзбург // Україна. Здоров’я нації. – 2012. – №2–3 (22–23). – С. 27–31.
58. Гінзбург В.Г. Структурна перебудова системи охорони здоров’я на регіональному рівні: досягнення та завдання / В.Г. Гінзбург // Медичні перспективи. – 2010. – Т. ХV, №4. – С. 137–143.
59. Гінзбург В.Г. Характеристика загальних та регіональних особливостей материнської смертності в Україні / В.Г. Гінзбург // Медичні перспективи. – 2012.– Т. XVII, №3. – С. 161–167.
60. Гінзбург В.Г. Характеристика реалізації стратегічних завдань з оптимізації системи охорони здоров’я України в 2013 році. Аналіз ходу реформування сфери охорони здоров’я в пілотних регіонах. Дніпропетровська область / В.Г. Гінзбург // Щорічна доповідь про стан здоров’я населення, санітарно-епідеміологічну ситуацію та результати діяльності систем охорони здоров’я України. 2013 рік / за ред.. О.С. Мусія. – К., 2014. –С. 201 – 210.
61. Гінзбург В.Г. Якість медичної допомоги в акушерських стаціонарах очима пацієнтів / В.Г. Гінзбург // Медичні перспективи. – 2010. – Т. ХV, №3. – С. 103–111.
62. Гінзбург В.Г. Якість медичної допомоги породіллям і новонародженим в акушерських стаціонарах після проведення організаційного експерименту / В.Г. Гінзбург // Здоровье женщины. – 2011. – №9 (65). – С. 16–21.
63. Гойда Н. Г. Актуальність створення перинатальних центрів в Україні
/ Н. Г. Гойда, В. Є. Донець // Здоровье женщины. – 2012. – № 4. – С. 14–16.
64. Гойда Н.Г. Стан репродуктивного здоров'я населення Житомирської області та перинатальні репродуктивні втрати / Н.Г. Гойда, В.Д. Парій, В.Є. Донець // Україна. Здоров’я нації. — 2010. — №1 (17). — С. 24–26.
65. Голубчиков М.В. Моніторинг якості надання медичних послуг під час реформування акушерсько-педіатричної допомоги населенню України у закладах охорони здоровя, що перебувають у сфері управління МОЗ України: аналітично-статистичний довідник протягом 12 місяців 2009–2013 років / [М.В. Голубчиков, Н.Г. Руденко]. — Київ: Центр медичної статистики Міністерства охорони здоров’я України, 2014. — 34 с.
66. Горбенко О. В. Обґрунтування системи профілактики небажаної вагітності в Україні : автореф. дис. ... канд. мед. наук : 14.02.03 / Олександр Віталійович Горбенко. К., 2010. – 20 с.
67. Грабовецький Б. Є. Методи експертних оцінок: теорія, методологія, напрямки використання : монографія / Б.Є. Грабовецький. – Вінниця: ВНТУ, 2010. – 171 с.
68. Гридчик A.Л. Материнская смертность в условиях реорганизации здравоохранения Московской области (состояние, тенденция, профилактика): афтореф. дис. д-ра. мед. наук / А.Л.Гридчик. – М., 2002. — 18 с.
69. Громадське здоров’я : підручник для студ. вищих мед. навч. закладів / В. Ф. Москаленко, О. П. Гульчій, Т. С. Грузєва, В. М. Лехан [та ін.]. – Вінниця : Нова Книга, 2012. – 560 с.
70. Грузева Т. С. Концептуальные подходы к формированию стратегий достижения справедливости и равенства в охране здоров’я / Т. С. Грузева // Сб. «Проблемы городского здравоохранения». – СПб., 2009. – Вып.14. – С.23–26.
71. Гусева Е.В. Оценка эффективности организационной модели акушерской помощи в Российской Федерации / Е.В. Гусева, О.С. Филиппов // Акушерство, гинекология и репродукция. – 2010. – Т. 4, №2. – С. 16–20.
72. Декларация и план действий «Мир, пригодный для жизни детей», принята резолюцией S$27/2 специальной сессии Генеральной Ассамблеи ООН 10 мая 2002 г. // Сборник материалов по формированию детско-юношеской информационной политики. – М.: «ШКОЛЬНАЯ БИБЛИОТЕКА», 2004. — С. 92–135.
73. Державна політика у сфері охорони здоров’я : кол. моногр. : у 2 ч. / [кол. авт. ; упоряд. проф. Я. Ф. Радиш ; передм. та заг. ред. проф. М. М. Білинської, проф. Я. Ф. Радиша].– К. : НАДУ, 2013. – Ч. 2. – 484 с.
74. Державна Програма «Репродуктивне здоров'я нації» на період до 2015 року: Затверджено постановою Кабінету Міністрі України від 27 грудня 2006 р. № 1849, м. Київ. – 6 с.
75. Державна служба статистики України, 2014. : Статистична інформація. — [Електронний ресурс].–– Режим доступу: http://www.ukrstat.gov.ua/— Назва з экрана.
76. Державне управління охороною здоров’я в Україні: генеза і перспективи розвитку : кол. моногр. / [кол. авт. ; упоряд. проф. Я. Ф. Радиш, передм. Т. Д. Бахтеєвої ; за заг. ред. проф. М. М. Білинської, проф. Я. Ф. Радиша]. – К. : НАДУ, 2013. – 424 с.
77. Державне управління реформуванням системи охорони здоров’я в Україні : навч.-наук. вид. / авт. кол. :М. М. Білинська, Я. Ф. Радиш, І. В. Рожкова та ін. ; за заг. ред. проф. М. М. Білинської.– К. ; Львів : НАДУ, 2012. – 240 с.
78. Дзяк Г.В. Підходи до визначення стратегії підвищення якості медичного обслуговування в Україні, гармонізовані з загальноєвропейськими методами / Г.В. Дзяк, В.М. Лехан , Л.В. Крячкова // Медичні перспективи. – 2010. – Т. ХV, №1. – С. 6–9.
79. Діяльність служби охорони здоров’я матері і дитини в Україні / О.О. Дудіна, В.В. Лазоришинець, Р.О. Моісеєнко [та ін.] // Щорічна доповідь про результати діяльності системи охорони здоров’я України. 2008рік. — Київ, 2009. — С. 102–137.
80. Доказательная медицина. Ежегодный справочник. – МедиаСфера, 2011.– Вып. 1. – 1400 с.
81. Доклад Директора-исполнителя за 2009 год: прогресс и достижения в области осуществления стратегического плана ЮНФПА / Фонд Организации Объединенных Наций в области народонаселения ; пер. с англ. – Женева, 2010. – 64 с.
82. Доклад о состоянии здравоохранения в мире: Системы здравоохранения: улучшение деятельности /ВОЗ. – Женева: ВОЗ, 2000. – 232 с.
83. Донець В. Є. Обґрунтування моделі системи перинатальної допомоги на регіональному рівні: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. мед. наук: спец. 14.02.03. «Соціальна медицина» / В.Є. Донець. – К., 2013. – 29 с.
84. Донець В.Є. Оцінка ефективності перинатальної допомоги в Житомирській області в умовах її регіоналізації / В.Є. Донець // Перинатологія та педіатрія, науково-практичний журнал. – 2012. – №3 (51). – С. 13–20.
85. Досвід розбудови регіональних систем охорони здоров’я: Дніпропетровська область / [В.Г. Гінзбург, В.М. Лехан, Я.С. Березницький, Л.В. Гінкота, Л.В. Крячкова, М.В. Павленко, С.С. Росточило] // Щорічна доповідь про результати діяльності системи охорони здоров’я України. 2009 рік / за ред. З.М. Митника / – К., 2010. – С. 254–268.
86. Дубисская Л.А. Региональные особенности репродуктивного населения / Л.А. Дубисская // Здравоохранение: журнал для руководителя и главного бухгалтера. — 2009. — № 4. — С. 36–41.
87. Дудіна О.О. Деякі проблеми репродуктивного населення України / О.О. Дудіна, Р.О. Моісеєнко //Україна. Здоров’я нації. — 2008. — №3–4 (7–8). — С. 28–34.
88. Дудіна О.О. Діяльність служби охорони матері і дитини в Україні / О.О. Дудіна, Р.О. Моісеєнко // Щорічна доповідь про результати діяльності системи охорони здоров’я України. 2007рік. —Київ, 2008. — С. 91–117.
89. Дудіна О.О. Перші результати впровадження заходів національного проекту «Нове життя» – нова якість охорони материнства та дитинства / О.О.Дудіна, А.В.Терещенко // Вісник соціальної гігієни та організації охорони здоров’я. – 2004. – № 1 (59). – С. 5–11.
90. Дудіна О.О. Характеристика репродуктивного здоров’я населення України / О.О.Дудіна, Н.Г. Руденко // Щорічна доповідь про стан здоров’я населення України та санітарно-епідемічну ситуацію. 2011 рік / за ред. Р. В. Богатирьової. – К., 2012. – С. 82–103.
91. Дудіна О.О. Характеристика стану здоров’я дитячого населення України / О.О.Дудіна, А.В.Терещенко // Щорічна доповідь про стан здоров’я населення, санітарно-епідемічну ситуацію та результати діяльності системи охорони здоров’я України. 2012 рік / за ред. Р. В. Богатирьової. – К., 2013. – С.44–65.
92. Дьяченко В. Г. Качество в современной медицине / В. Г. Дьяченко. – Хабаровск: Изд-во ГОУ ВПО ДВГМУ, 2007. – 490 с.
93. Дьяченко В.Г. Управление качеством медицинской помощи : учебник / Дьяченко В.Г., Солохина Л.В., Дьяченко С.В. – М. : ГБОУ ВПО Дальневосточный государственный медицинский университет, 2012. – 655 с.
94. Европейская хартия прав пациентов (Рим, 2002) // Права пациента – права человека в системе здравоохранения и медицине: Сб. международных документов / [сост. В. В. Глуховский]. – К.: Сфера, 2004. – 216 с.
95. Европейский стратегический подход к обеспечению безопасной беременности: Улучшение материнского и перинатального здоровья / ЕРБ ВОЗ. – Копенгаген: ЕРБ ВОЗ, 2009. – 51 с.
96. Економіка охорони здоров’я: підручник / В. Ф. Москаленко, В. В. Таран, О. П. Гульчій [та ін.]; за заг. ред. В. Ф. Москаленка. – Вінниця: Нова Книга, 2010. – 288 с.
97. Ефименко С.А. Социальные аспекты взаимоотношений врача и пациента / С.А. Ефименко // Социология медицины. – 2006. – № 1. – С. 9–14.
98. Ефремов Д.В. Современные проблемы финансирования за рубежом / Д.В. Ефремов, Е.П. Жиляева // Здравоохранение Российской Федерации. – 2011. –№ 3. – С. 52–54.
99. Євсєєв В. І. Економічні засади розвитку відносин у багатоукладній системі охорони здоров’я України / В. І. Євсєєв // Україна. Здоров’я нації. — 2009.— №1–2. — С. 131—135.
100. Жук О.В. Розвиток сімейної медицини і репродуктивне здоров’я жінок сільської місцевості / О.В. Жук, А. Ф. Короп // Сімейна медицина. –2012. – №3. – С. 90–92.
101. Заглада Н.В. Державна програма "Репродуктивне здоров'я нації" на період до 2015 року – пріоритетне питання уряду України у 2011 році / Н.В. Заглада, Ю.Ю. Габорець // Україна. Здоров'я нації. – 2012. – № 2–3. – С. 51–59.
102. Здоровье–21: Основы политики достижения здоровья для всех в Европейском регионе ВОЗ // Европейская серия по достижению здоровья для всех. – 2011. – № 6. ВОЗ: Копенгаген. – 18 с.
103. Здоровье новорожденных: проект плана действий по ликвидации предупреждаемой смертности «Каждый новорожденный» : Доклад Секретариата ВОЗ на Шестьдесят седьмой сессии Всемирной Асамблеи Здравоо