Крячкова Лілія Вікторівна. Медико-соціальне обґрунтування системи забезпечення чутливості охорони здоров'я до очікувань населення

Краткое описание

Крячкова Лілія Вікторівна. Медико-соціальне обґрунтування системи забезпечення чутливості охорони здоров'я до очікувань населення.- Дисертація д-ра мед. наук: 14.02.03, Харків. нац. мед. ун-т. - Харків, 2015.- 408 с.

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ЗАКЛАД «ДНІПРОПЕТРОВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ МІНІСТЕРСТВА ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ»

На правах рукопису

КРЯЧКОВА ЛІЛІЯ ВІКТОРІВНА

УДК 614.2 : 613.9 : 303.423 (477)

МЕДИКО-СОЦІАЛЬНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ СИСТЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЧУТЛИВОСТІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ДО ОЧІКУВАНЬ НАСЕЛЕННЯ

14.02.03 – соціальна медицина

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
доктора медичних наук

Науковий консультант:
Лехан Валерія Микитівна,
доктор медичних наук, професор,
Заслужений діяч науки і техніки

ДНІПРОПЕТРОВСЬК - 2015
ЗМІСТ

стор.
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ .……......................................................... 4
ВСТУП ..……………………………………………………................................... 5
РОЗДІЛ 1
ШЛЯХИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЧУТЛИВОСТІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ЯК ОДНІЄЇ З ОСНОВНИХ ЦІЛЕЙ ДІЯЛЬНОСТІ ГАЛУЗІ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ) ........................................................................................................ 16
1.1 Оцінка діяльності систем охорони здоров’я - концептуальна основа наукових досліджень щодо зміцнення галузі ……………………………….. 16
1.2 Вивчення досвіду вимірювання дієвості систем охорони здоров’я …… 30
1.3 Систематизація та узагальнення існуючих підходів до оцінки чутливості охорони здоров’я …………………………………………………. 37
1.4 Аналітичний огляд досліджень взаємозв’язків між чутливістю та основними цілями і функціями системи охорони здоров’я ………………... 45
РОЗДІЛ 2
ПРОГРАМА, МЕТОДИ ТА ОБ’ЄКТ ДОСЛІДЖЕННЯ ……………................. 55
РОЗДІЛ 3
ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я УКРАЇНИ НА ПІДСТАВІ ІСНУЮЧОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ………………………………………………………..……….. 78
3.1 Оцінка загального рівня здоров’я та розподілу рівня здоров’я серед населення ……………………………………………………………………..... 79
3.2 Аналіз справедливості у розподілі тягаря витрат на охорону здоров’я .. 104
3.3 Визначення відповідності системи охорони здоров’я громадським запитам ………………………………………………………………………… 111
РОЗДІЛ 4
ДОСЛІДЖЕННЯ ЧУТЛИВОСТІ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ДО ОЧІКУВАНЬ НАСЕЛЕННЯ …………………………………………………….. 121
4.1 Оцінка чутливості системи охорони здоров’я на підставі опитування ключових респондентів ……………………………………………………….. 121
4.2 Вивчення окремих елементів чутливості системи охорони здоров’я на підставі соціологічного дослідження домогосподарств ……………………. 134
4.3 Аналіз зв’язку чутливості з іншими цілями системи охорони здоров’я . 152
РОЗДІЛ 5
ОЦІНКА СТРУКТУРНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ЯК ОСНОВИ ДЛЯ ВІДПОВІДНОЇ РЕАКЦІЇ ГАЛУЗІ НА ЗАПИТИ НАСЕЛЕННЯ ………………………………………………….……… 170

5.1 Порівняльний аналіз окремих індикаторів структурної ефективності - складових інтегрального показника ……………………................................. 170
5.2 Оцінка інтегрального показника структурної ефективності національної та територіальних систем охорони здоров’я ………………… 185
5.3 Аналіз змін профілів діяльності лікарів первинної ланки при оптимізації структури медичного обслуговування ......................................... 192
РОЗДІЛ 6
ДОСЛІДЖЕННЯ СОЦІАЛЬНО-ПСИХОЛОГІЧНИХ ОСНОВ ФОРМУВАННЯ УПРАВЛІНСЬКИХ КОМПЕТЕНЦІЙ, ЩО СПРИЯЮТЬ ОПТИМІЗАЦІЇ ЧУТЛИВОСТІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ……………………… 209
6.1 Аналіз вимог до управлінської діяльності у напрямі підвищення чутливості охорони здоров’я ………………………………………………..... 209
6.2 Вивчення соціально-психологічних основ формування необхідних управлінських компетенцій керівників закладів охорони здоров’я ……….. 216
6.3 Основні соціально-психологічні фактори результативної управлінської діяльності ………………………………………………............ 239
РОЗДІЛ 7
ВИЗНАЧЕННЯ ГОТОВНОСТІ МЕДИЧНОГО ПЕРСОНАЛУ ДО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЧУТЛИВОСТІ СИСТЕМИ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ……… 244
7.1 Якість трудового життя медичного персоналу як характеристика умов виконання покладених на нього функцій ……………………………………. 246
7.2 Вивчення мотивації трудової діяльності медичних працівників ………. 256
7.3 Захопленість роботою та залученість медичного персоналу до досягнення основних цілей системи охорони здоров’я …………………….. 264
РОЗДІЛ 8
СИСТЕМА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ЧУТЛИВОСТІ ОХОРОНИ ЗДОРОВ’Я ДО ОЧІКУВАНЬ НАСЕЛЕННЯ (АНАЛІЗ ТА УЗАГАЛЬНЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ДОСЛІДЖЕННЯ) ……………………………………………… 276
8.1 Оцінка системи охорони здоров’я України у напрямі досягнення основних цілей діяльності …………………………………………………… 276
8.2 Розробка системи забезпечення чутливості охорони здоров’я до очікувань населення …………………………………………………………... 292
8.3 Оцінка внеску чутливості охорони здоров’я в загальну ефективність діяльності галузі …………………………......................................................... 297
ВИСНОВКИ ..………………………………………………….............................. 305
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ……………………………................................ 310
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ……………………….......................... 312
ДОДАТКИ ..……………………............................................................................. 358

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

БД – База даних
БД-ЗДВ – База даних «Здоров’я для всіх»
ВД – Спрямованість на взаємодії
ВМНЗ – Вищий медичний навчальний заклад
ВООЗ – Всесвітня організація охорони здоров’я
ДІ – Довірчий інтервал
ЄРБ ВООЗ – Європейське регіональне бюро ВООЗ
ЄС – Європейський Союз
ЗОЗ – Заклад охорони здоров’я
ІТ – Інформаційні технології
КОЗ – Комунікаційно-організаційні здібності
КР – Ключові респонденти
ЛЗП/СЛ – Лікар загальної практики / сімейний лікар
ЛПЛ – Лікар первинної ланки
МОЗ – Міністерство охорони здоров’я
НРОЗ – Національні рахунки охорони здоров’я
ОДСОЗ – Оцінка діяльності системи охорони здоров’я
ОЗ – Охорона здоров’я
ОС – Особистісна спрямованість (спрямованість на себе)
ОТЖ – Очікувана тривалість життя
ПКС – Паритет купівельної спроможності
ПМД – Первинна медична допомога
ПМСД – Первинна медико-санітарна допомога
СЗ – Спрямованість на завдання (ділова спрямованість)
ТЖЗЛ / HALE – Тривалість життя здорової людини
ЦПМСД – Центр первинної медичної (медико-санітарної) допомоги
ЯЖ – Якість життя
ЯТЖ – Якість трудового життя
ОЕСР The organization for economic co-operation and development / Організація економічного співробітництва та розвитку
Fі – Індикатор справедливості розподілу тягаря витрат на охорону здоров’я
S – Інтегральний показник структурної ефективності системи охорони здоров’я

ВСТУП

Актуальність дослідження. Добробут та процвітання кожної держави залежать від її можливостей забезпечити розвиток і функціонування сучасної, ефективної та стійкої системи охорони здоров’я (ОЗ). В основі визначення стратегій зміцнення галузі, пошуку резервів щодо її модернізації, особливо в умовах обмеженості ресурсів, знаходиться оцінка того, наскільки ефективно система ОЗ виконує поставлені перед нею цілі (World Health Organization, 2007; А. Б. Асатова, 2009; Г. Е. Улумбекова, 2011; P. C. Smith, I. Papanicolas, 2012).
За сучасними уявленнями, вперше оприлюдненими у доповіді Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) про стан охорони здоров’я у світі 2000 р., до основних цілей діяльності ОЗ відносяться: поліпшення стану здоров’я населення, дотримання принципу справедливості при розподілі фінансових ресурсів, підвищення чутливості системи до очікувань населення (World Health Organization, 2000) та забезпечення структурної ефективності медичного обслуговування (С. В. Шишкін та співав., 2007).
Останнє десятиліття більшість країн світу намагається зміцнити свої системи охорони здоров’я у напрямі досягнення даних цілей. Міжнародна медична спільнота у провідних стратегічних документах (Талліннська хартія «Системи охорони здоров’я для здоров’я і добробуту», 2008; «Здоров’я – 2020: основи європейської політики і стратегія для XXI століття», 2013) підкреслює, що усі країни повинні добиватися найбільш повного їх досягнення з позицій загальної ефективності.
Поряд з більш загальноприйнятими векторами поліпшення діяльності, відносно новою, самостійною ціллю та індикатором ефективності медичного обслуговування виступає чутливість системи охорони здоров’я (responsiveness), що відбиває уявлення населення про відгук ОЗ на законні очікування людей у процесі надання медичної допомоги (A. de Silva, 2003; P. C. Smith et al., 2009).
Якщо науковим розробкам щодо досягнення інших цілей діяльності системи охорони здоров’я у нашій країні приділялася увага: розроблялися концепції та проводилися дослідження щодо збереження здоров’я населення (Е. М. Лібанова та співав., 2007; В. Л. Таралло, 2007 р.; О. В. Любінець, 2011; І. В. Жалінська, 2011; Н. В. Медведовська, 2011; Л. А. Чепелевська, 2014); соціальної рівності в охороні здоров’я населення (Т. С. Грузєва, 2004; 2006, 2008); забезпечення справедливого розподілу фінансових ресурсів (Г. О. Слабкий та співав., 2011; М. В. Шевченко, 2014); підвищення структурної ефективності через вплив на різні ланки медичного обслуговування, передусім первинну (М. К. Хобзей, 2009, 2010); розробки системи індикаторів розвитку охорони здоров’я (Н. М. Орлова, В. Л. Корецький, 2010; Я. А. Жаліла та співав., 2012; О. П. Корнійчук, 2013), то проблема вивчення реакції національної ОЗ на запити населення є найменш вивченою.
Дослідження рівня відгуку охорони здоров’я на громадські очікування у різних країнах світу, включаючи й Україну, проводилися в рамках міжнародних масштабних досліджень: порівняльної оцінки діяльності систем ОЗ (World health report, 2000), Всесвітнього обстеження стану здоров’я населення (World Health Survey, 2005). В Україні власних оригінальних досліджень з оцінкою загального рівня чутливості системи охорони здоров’я не проводилося, вивчалися лише окремі її аспекти, пов’язані з повагою до людської гідності (М. В. Слабий, Д. Г. Терешкевич, 2007), забезпеченням прав пацієнтів (Н. Ф. Шишацька, 2013, 2014); вибором постачальників медичних послуг (Л. Ф. Матюха, 2011), швидкістю медичного обслуговування (О. М. Люлько, 2013).
Враховуючи те, що оцінка чутливості системи охорони здоров’я залишається недостатньо опрацьованою науковою проблемою як у світі, так і в Україні, а роботи щодо наукового обґрунтування системи її забезпечення взагалі не проводилися, назріла нагальна необхідність проведення даного дослідження.
Зв’язок роботи з науковими програмами, темами, планами. Дослідження проводилися відповідно до положень Концепції Загальнодержавної програми «Здоров’я 2020: український вимір».
Дисертаційна робота є фрагментом науково-дослідних робіт кафедри соціальної медицини, організації та управління охороною здоров’я ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України» - «Наукове обґрунтування способів поліпшення ефективності системи охорони здоров’я на регіональному рівні», 2011 – 2013 рр. виконання (№ державної реєстрації 0111U008122) та «Наукове обґрунтування модернізації системи медичного обслуговування на регіональному рівні», 2014 – 2016 рр. виконання (№ державної реєстрації 0114U000928). Дисертант є їх відповідальним виконавцем.
Мета дослідження - наукове обґрунтування системи забезпечення чутливості охорони здоров’я до очікувань населення для підвищення загальної ефективності діяльності галузі.
Завдання дослідження, обумовлені поставленою метою передбачали:
- Провести систематизацію і узагальнення інформації щодо оцінки діяльності систем охорони здоров’я, проаналізувати роль і зміст вимірювання чутливості;
- Всебічно дослідити відгук системи охорони здоров’я на запити населення та визначити загальний рівень чутливості системи охорони здоров’я і справедливість її розподілу серед різних соціальних верств населення;
- Детально вивчити окремі елементи чутливості охорони здоров’я, виявити з них найбільш керовані та пріоритетні для її забезпечення;
- Оцінити наявність в охороні здоров’я організаційних передумов забезпечення оптимальної структурної ефективності для відповідної реакції галузі на запити населення;
- Визначити соціально-психологічні фактори формування управлінських компетенцій керівників закладів охорони здоров’я, що сприяють виконанню основних цілей системи охорони здоров’я;
- Оцінити готовність медичних працівників до забезпечення чутливості системи охорони здоров’я;
- Проаналізувати взаємозв’язки чутливості з іншими цілями галузі – забезпеченням громадського здоров’я, фінансовою доступністю медичного обслуговування та структурною ефективністю охорони здоров’я;
- Провести оцінку дієвості системи охорони здоров’я України за комплексом визначених показників в умовах існуючого інформаційного забезпечення та на підставі власних досліджень щодо забезпечення чутливості ОЗ і досягнення інших цілей галузі;
- Розробити систему забезпечення чутливості охорони здоров’я до очікувань населення та оцінити її внесок у підвищення загальної ефективності діяльності галузі.
Науковою базою дослідження, яке проводилось протягом 2008 - 2014 років, стали 27 адміністративно-територіальних одиниць України, 12 закладів охорони здоров’я Дніпропетровської області.
Об’єкт дослідження: система охорони здоров’я в національному та територіальному розрізах.
Предмет дослідження: сучасний стан досягнення основних цілей системи охорони здоров’я: забезпечення здоров’я населення, фінансової справедливості, чутливості, структурної ефективності.
Методи дослідження:
- системний підхід і аналіз – застосовувався на всіх етапах роботи для формування та розв’язання проблеми дослідження;
- бібліосемантичний та історичний – для аналізу та узагальнення даних щодо визначення чутливості охорони здоров’я в рамках оцінки діяльності галузі;
- методи потенційної демографії – для розрахунку очікуваної тривалості здорового життя населення та показників запобіжної смертності;
- контент-аналіз – для виявлення основних вимог до управлінської діяльності у напрямі підвищення чутливості охорони здоров’я з позицій компетентісного підходу;
- соціологічні – для вивчення чутливості системи охорони здоров’я, якості життя населення, фінансової доступності медичної допомоги, профілів діяльності лікарів первинної ланки;
- експертних оцінок - для визначення переліку та відносної ваги окремих індикаторів структурної ефективності;
- соціально-психологічний - для дослідження соціально-психологічних основ формування управлінських компетенцій керівників закладів охорони здоров’я, якості трудового життя медичного персоналу, трудової мотивації медичних працівників, їх захопленості працею та залученості до ефективної роботи;
- концептуального моделювання – для розробки системи забезпечення чутливості охорони здоров’я до очікувань населення;
- економетричних оцінок – для інтегральної оцінки результатів діяльності системи охорони здоров’я за показниками функціональності, результативності та загальної ефективності;
- організаційний експеримент – для оцінки результатів медичного обслуговування при запровадженні системи забезпечення чутливості на рівні закладу охорони здоров’я (ЗОЗ);
- медико-статистичний - для порівняльного аналізу показників здоров’я населення та використання ресурсів галузі; статистичної обробки матеріалів дослідження (методи описової та аналітичної статистики, кореляційний, лінійний та нелінійний регресійний аналізи, факторний аналіз).
Для виконання окремих завдань дослідження розроблені та/або адаптовані соціологічні анкети та оціночні коефіцієнти (інтегральні показники, індекси розподілу).
Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що вперше в Україні:
- вивчено роль, місце та структурне наповнення чутливості охорони здоров’я до запитів населення як однієї з основних цілей діяльності галузі;
- визначено загальний рівень чутливості системи охорони здоров’я щодо очікувань населення та справедливість його розподілу серед різних груп населення;
- досліджено окремі елементи чутливості охорони здоров’я при амбулаторному та стаціонарному медичному обслуговуванні; встановлено, з урахуванням ступеню значущості та важливості, найбільш пріоритетні серед них для оптимізації відгуку галузі на запити населення;
- оцінено дотримання принципу захисту населення від фінансового ризику на підставі розрахунку та аналізу індикатора справедливості розподілу тягаря витрат на охорону здоров’я;
- розроблено методику та проведено оцінку структурної ефективності територіальних систем охорони здоров’я з позицій спроможності забезпечення умов для відповідної реакції галузі на справедливі запити населення при наявних ресурсних можливостях;
- простежено взаємозв’язок між чутливістю системи охорони здоров’я та іншими цілями діяльності та функціями галузі;
- вивчено характеристики медичного персоналу, що визначають його готовність до забезпечення чутливості системи охорони здоров’я: якість трудового життя, мотивацію трудової діяльності, захопленість працею та залученість до ефективної роботи;
- проведено розгорнуту оцінку результатів діяльності системи охорони здоров’я України за комплексом окремих індикаторів та інтегральних показників (функціональності, результативності та загальної ефективності), що відбивають прогрес у досягненні основних цілей діяльності галузі;
- науково обґрунтовано на основі всебічного аналізу результатів дослідження систему забезпечення чутливості охорони здоров’я до очікувань населення та підтверджено ефективність її впровадження на галузевому рівні за допомогою ступеневої нелінійної регресійної моделі та на рівні закладу охорони здоров’я шляхом організаційного експерименту;
удосконалено:
- методику оцінки кінцевих результатів діяльності галузі щодо забезпечення здоров’я населення: на індивідуальному рівні - шляхом визначення якості життя населення; популяційному - на підставі розрахунку за адаптованою методикою тривалості життя здорової людини;
- порівняльний аналіз спектру та обсягів втручань (профілів діяльності) лікарів первинної ланки для оцінки ефективності заходів щодо оптимізації структури медичного обслуговування;
дістало подальшого розвитку:
- вивчення соціально-психологічних основ та факторів формування необхідних управлінських компетенцій організаторів охорони здоров’я, необхідних для ефективного керівництва.
Теоретичне значення одержаних результатів дослідження полягає у доповненні теорії соціальної медицини та організації охорони здоров’я в частині визначення ролі, місця та компонентного наповнення чутливості системи охорони здоров’я як однієї з основних цілей діяльності галузі.
Практичне значення одержаних результатів в тому, що вони стали підставою для:
- удосконалення процесу комплексного вивчення результатів діяльності системи охорони здоров’я у відповідності до міжнародних підходів оцінки досягнення основних цілей галузі;
- проведення розрахунків якості життя населення, тривалості життя здорової людини в Україні та смертності від причин, яким можна запобігти у трудоактивному віці 25 - 64 років на національному та територіальних рівнях;
- встановлення відповідності системи охорони здоров’я громадським запитам на підставі звернень громадян, що надійшли до МОЗ України, Інтернет рейтингів лікарів, соціологічних обстежень;
- оцінки справедливості у розподілі рівня здоров’я серед населення, тягаря витрат на охорону здоров’я та інтегрального показника чутливості галузі;
- визначення пріоритетних напрямів забезпечення чутливості системи охорони здоров’я на підставі всебічної оцінки та аналізу її основних елементів;
- розробки та впровадження методики оцінки структурної ефективності територіальних систем охорони здоров’я для оцінки та моніторингу оптимізації структури медичного обслуговування і профілів діяльності лікарів первинної ланки;
- перегляду базових управлінських компетенцій, які повинен мати керівник, щоб досягти ефективної діяльності як свого закладу, так і системи охорони здоров’я в цілому та визначення критеріїв добору, підготовки і кар’єрного просування організаторів охорони здоров’я;
- напрацювання системи заходів щодо впливу на якість трудового життя, мотивацію та залученість медичного персоналу до ефективної роботи;
- розробки універсальної системи забезпечення чутливості охорони здоров’я до очікувань населення, придатної для впровадження як на рівні закладу охорони здоров’я, так і на галузевому рівні.
Впровадження результатів дослідження у практику проводилось на державному, галузевому та регіональному рівнях.
а) на державному рівні:
- при розробці Концепції Загальнодержавної програми «Здоров’я 2020: український вимір», затвердженої Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1164 - р від 31.10.2011;
б) на галузевому рівні шляхом
- використання отриманих результатів у наукових дослідженнях ДУ «Український інститут стратегічних досліджень» МОЗ України (лист №344/1 від 4.08.2014 р.);
- викладення теоретичних і методичних питань дослідження у
- методичних рекомендаціях:
1) Методика оцінки структурної ефективності територіальних систем охорони здоров’я : методичні рекомендації 151.13/304.13 / уклад. : В. М. Лехан, Л. В. Крячкова, Е. В. Борвінко ; МОЗ України, Укр. центр наук. мед. інформації та патентно-ліценз. роботи, ДЗ «ДМА МОЗ України». - К., 2013. – 36 с. (свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір №52558 від 13.12.2013 року);
2) Методика оцінки чутливості системи охорони здоров’я до очікувань населення на підставі опитування ключових респондентів : методичні рекомендації 152.13/305.13 / уклад. : В. М. Лехан, Л. В. Крячкова ; МОЗ України, Укр. центр наук. мед. інформації та патентно-ліценз. роботи, ДЗ «ДМА МОЗ України». - К., 2013. – 40 с. (свідоцтво про реєстрацію авторського права на твір №52559 від 13.12.2013 року);
- інформаційних листах:
1) Аналіз впливу чутливості охорони здоров’я на якість життя пацієнтів лікувальних закладів первинного рівня : Інформаційний лист про нововведення в системі охорони здоров’я № 252-2013, вип. 7 / Л. В. Крячкова, Ю. С. Сапа ; ДЗ «ДМА МОЗ України», Укрмедпатентінформ. – К. : Укрмедпатентінформ, 2013. – 4 с.
2) Психологічні основи формування професійних компетенцій керівників закладів охорони здоров’я : Інформаційний лист про нововведення в системі охорони здоров’я № 364-2013, вип. 9 / В. М. Лехан, Л. В. Крячкова, Е. В. Борвінко, Г. С. Канюка, О. К. Надута-Скрипник ; ДЗ «ДМА МОЗ України», Укрмедпатентінформ. – К. : Укрмедпатентінформ, 2014. – 4 с.
- галузевих нововведеннях:
1) Методика оцінки структурної ефективності територіальних систем охорони здоров’я, № 280/39/13;
2) Методика оцінки чутливості системи охорони здоров’я до очікувань населення на підставі опитування ключових респондентів, № 281/39/13;
3) Аналіз впливу чутливості охорони здоров’я на якість життя пацієнтів лікувальних закладів первинного рівня, № 277/39/13.
в) на регіональному рівні шляхом:
- впровадження системи забезпечення чутливості охорони здоров’я до очікувань населення у Комунальному закладі «Центр первинної медико-санітарної допомоги № 5» м. Дніпропетровська (3 акти впровадження від 15.01.2014 р.) та її окремих елементів у практичну діяльність 16 закладів охорони здоров’я Дніпропетровської області (31 акт впровадження);
- використання у навчальному процесі на профільних кафедрах Державного закладу «Дніпропетровська медична академія МОЗ України», Вищого державного навчального закладу України «Українська медична стоматологічна академія» та Ужгородського національного університету (3 акти впровадження).
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є самостійно виконаною науковою працею автора. Дисертантом особисто визначено напрямок, мету і програму дослідження; проаналізовано стан проблеми забезпечення чутливості охорони здоров’я до очікувань населення; розроблено або адаптовано анкети, опитувальники, карти експертної оцінки; проведено збір матеріалу; всебічно вивчено стан чутливості системи охорони здоров’я; розроблено методику та проведено на її підставі оцінку структурної ефективності національної та територіальних систем охорони здоров’я, проаналізовано зміну профілів діяльності лікарів первинної ланки; розраховано показники якості життя населення, запобіжної смертності, тривалості життя здорової людини, індикатори справедливості розподілу громадського здоров’я, чутливості галузі та тягаря витрат на охорону здоров’я; на підставі факторного аналізу визначено соціально-психологічні чинники формування необхідних управлінських компетенцій керівників закладів охорони здоров’я; вивчено якість трудового життя, трудову мотивацію, захопленість та залученість медичного персоналу до ефективної роботи; проведено оцінку результатів діяльності системи охорони здоров’я за комплексом окремих та інтегральних показників; розроблено систему забезпечення чутливості охорони здоров’я до очікувань населення та доведено її ефективність.
Дисертантом систематизовано накопичений експериментальний матеріал, проведено його статистичну обробку, аналіз одержаних результатів та їх інтерпретацію, сформульовано висновки, що знайшли відображення в опублікованих наукових працях за темою дисертації. Результати досліджень співавторів наукових публікацій у дисертаційній роботі не використані.
Розроблені дисертантом наукові положення та одержані дані є самостійним внеском у вирішення проблеми забезпечення чутливості охорони здоров’я до очікувань населення.
Апробація результатів дисертації. Результати та основні положення дисертаційного дослідження викладені у доповідях та тезах доповідей, представлених автором:
а) на міжнародному рівні: на науково-методичній конференції з міжнародною участю «Проблеми безперервного професійного розвитку лікарів і провізорів» (м. Київ, 2007 р.); міжнародних науково-практичних конференціях, присвячених Всесвітньому дню здоров’я (м. Київ, 2007 р., 2008 р., 2009 р., 2012 р., 2013 р.); ХІV (м. Донецьк – Київ – Чикаго, 2012 р.) та ХV (м. Чернівці, 2014 р.) конгресах СФУЛТ; ХІІ конгресі ВУЛТ (м. Київ, 2013 р.); IX mezinárodní vědecko - praktická konference «Přední vědecké novinky – 2013» (Praha, 2013 р.); науково-практичній конференції з міжнародною участю «Сьогодення та майбутнє сімейної медицини» (м. Київ, 2014 р.); міжнародній науково-практичній конференції «Актуальні питання скринінгу та профілактики захворювань у практиці сімейного лікаря» (м. Ужгород, 2014 р.); міжнародній конференції «Медицинская профессура СССР» (м. Москва, 2014 р.); X mezinárodní vědecko - praktická konference «Aplikované vědecké novinky – 2014» (Praha, 2014 р.).
б) на національному рівні: на IV та V з’їздах спеціалістів з соціальної медицини та організаторів охорони здоров’я (м. Житомир, 2008 р., 2012 р.); першій науково-практичній конференції «Актуальні питання надання паліативної та хоспісної допомоги в Україні» (м. Київ, 2012 р.); науково-практичній конференції «Медико-соціальні питання в реформуванні сфери охорони здоров’я», присвяченій пам’яті професора В. М. Пономаренка (м. Київ, 2013 р.).
Публікації. Результати дисертаційної роботи опубліковані у 71 науковій праці, 24 з яких відображають основні наукові результати (17 статей у фахових наукових виданнях, рекомендованих МОН ДАК України та 7 публікацій в іноземних наукових журналах та у виданнях України, включених до міжнародних наукометричних баз), 20 – праці апробаційного характеру, 27 – додатково представляють наукові результати дослідження в інших виданнях.

Список литературы

ВИСНОВКИ

В роботі вирішено актуальну наукову проблему обґрунтування системи забезпечення чутливості охорони здоров’я до очікувань населення. На підставі широкомасштабного аналізу доведено наявність нереалізованого потенціалу зміцнення системи у напрямі забезпечення відповідної реакції на обґрунтовані запити населення. Досліджено взаємний зв’язок чутливості охорони здоров’я з іншими цілями та функціями галузі, що дозволяє використовувати її оптимізацію у якості одного з важелів модернізації медичного обслуговування. Розроблено, з урахуванням впливу на загальну ефективність роботи галузі, систему забезпечення чутливості охорони здоров’я до очікувань населення та доведено що її впровадження позитивно відіб’ється на кінцевих показниках діяльності, включаючи здоров’я населення.
1. Систематизація та узагальнення існуючих підходів до оцінки діяльності систем охорони здоров’я показали, що серед основних цілей галузі, відносно новою, найбільш багатовимірною, концептуально складною та маловивченою є чутливість медичного обслуговування як ступінь реакції системи на запити населення, що характеризується двома сферами: особистою - повагою до людської гідності та споживчою - орієнтацією на клієнта. На теперішній час забезпечення чутливості окремо або в комплексі з іншими цілями розглядається як цінний та бажаний підсумок діяльності охорони здоров’я.
2. За даними дослідження, рівень зваженого за внеском основних елементів показника чутливості системи охорони здоров’я не досягає серединного значення і складає за десятибальною шкалою 4,84±0,12 бали (М±m) за оцінками ключових респондентів (обізнаних прошарків споживачів та надавачів медичних послуг) та 4,20±0,06 бали за обстеженням домогосподарств. Існує певна соціальна нерівність у його розподілі (справедливість розподілу - 0,79±0,01 за шкалою від 0 - повна нерівність до 1 - повна рівність): показник нижчий порівняно з іншими групами у сільських жителів, літніх людей, хворих та малозабезпечених (нижче середнього рівня на 10,71 % ÷ 25,87 %). Вразливі групи населення не мають достатнього відгуку системи охорони здоров’я на свої запити через зниження поваги до їх гідності, меншу свободу вибору надавачів послуг, обмежений доступ до служб соціальної підтримки та гірші побутові умови під час лікування (частота дискримінації за даними елементами відповідно 67 %, 58 %, 52 % та 53 %).
3. Детальне вивчення окремих елементів чутливості охорони здоров’я показало їх переважно посередні оцінки як при амбулаторному, так і при стаціонарному медичному обслуговуванні. Найвище оцінюються конфіденційність (5,9±0,15 бали за 10-ти бальною шкалою; 64,34 % та 63,75 % позитивних характеристик) та доступ до системи соціальної підтримки (6,2±0,14 бали; 67,34 % позитивних оцінок при стаціонарному лікуванні). Більш низько оцінюються елементи, які потребують додаткового вкладення ресурсів: якість побутових умов (4,3±0,16 бали; 47,99 % негативних оцінок населення при амбулаторному та 50,44 % при стаціонарному лікуванні); автономія (5,1±014 бали; 43,39 % та 48,98 %) та можливість вибору постачальників медичних послуг (5,1±0,16 бали; 37,08 % та 43,45 %).
Невисокі оцінки у представників домогосподарств отримала оперативність (швидкість) медичного обслуговування: 56,21 % незадовільних оцінок при амбулаторному лікуванні та 55,2 % - при стаціонарному.
4. Найважливіші, за результатами двохмірного аналізу «важливість - задоволеність» та кореляційного аналізу, елементи чутливості охорони здоров’я (оперативність медичних послуг, вибір постачальників) безпосередньо залежать від структурної ефективності галузі (відповідні парціальні коефіцієнти кореляції r=0,29 та r=0,34; р<0,05). Доведена недостатня структурна ефективність діючої системи охорони здоров’я як на національному рівні (інтегральний показник структурної ефективності охорони здоров’я України у 2013 році 0,434 за шкалою від 0 до 1) так і на регіональних рівнях (від 0,32 у Київській області до 0,658 у Вінницькій, з більшими значеннями показника у регіонах з розвиненою ПМСД). Позитивний ефект від поліпшення структурної ефективності відбивається на зміні спектру та обсягів втручань (профілів діяльності) лікарів первинної ланки (розширення обсягів профілактичних втручань; зміцнення координуючої ролі; активна участь у безперервному нагляді), що дозволяє збільшити чутливість галузі через забезпечення надання медичних послуг, які в більшому ступені відповідають потребам і запитам населення.
5. Зміни у системі охорони здоров’я, пов’язані з підвищенням її чутливості, вимагають оптимізації управлінської діяльності, оскільки вплив основних управлінських компетенцій на досягнення даної цілі галузі за результатами дослідження складає від 11,1 % для ділових до 33,3 % для особистісних та міжособистісних компетенцій. За допомогою факторного аналізу доведено, що основними соціально-психологічними факторами, які сприяють успішній управлінській діяльності у напрямі досягнення основних цілей системи охорони здоров’я та забезпечення її чутливості є орієнтація на досягнення поставлених цілей (39,4 %), лідерство (14,6 %), соціальна орієнтація (6,8 %) та безперервний професійний розвиток (4,8 %). Дослідження психологічних основ формування управлінських компетенцій показало, що у теперішній час наявні у керівників закладів охорони здоров’я необхідні базові якості (задовільні інтелектуальні характеристики, розвинені комунікативні - 66,39 % обстежених та організаторські здібності - 83,93 %), реалізуються не повною мірою, що знижує ефективність управління та призводить до негативних наслідків: переважає особистісна спрямованість у роботі (47,41 % обстежених), зміщені акценти на досягнення особистих цілей, реєструється велика кількість та інтенсивність обмежень управлінської діяльності (у 90,23 % керівників в середньому 4,64±0,1 обмеження), пусковим серед яких є не сформованість навичок вирішувати проблеми (середній прямий кореляційний зв’язок із загальним числом обмежень ρ=0,498; p<0,05). Для удосконалення управління з позиції компетентісного підходу керівникам закладів охорони здоров’я необхідно оволодіння галузевими, менеджерськими, діловими та особистісними / міжособистісними компетенціями.
6. Готовність медичних працівників до забезпечення чутливості системи охорони здоров’я формується на підставі інтеграції власних трудових мотивів із завданнями закладу та цілями системи охорони здоров’я шляхом формування залученості медичного персоналу до ефективної роботи. Згідно побудованої регресійної моделі, що охоплює 89,9 % варіації результату, залученість персоналу до ефективної діяльності залежить від якості трудового життя (391,61±6,92 бали з 700 можливих), загального показника захопленості роботою (3,97±0,76 за 6 бальною шкалою) та віку працівників. Для досягнення високої залученості персоналу до забезпечення чутливості галузі (90 % та вище) необхідне зростання захопленості працею персоналу на 68,54 %, а якості трудового життя на 51,13 %.
7. Забезпечення чутливості охорони здоров’я позитивно впливає на досягнення інших цілей галузі. Встановлено, що система охорони здоров’я, яка більш чутливо відгукується на об’єктивні запити населення, здатна позитивно вплинути (парціальний коефіцієнт кореляції r=0,31; р<0,001) на якість життя населення (за даними дослідження 57,85±0,56 бали за 100 бальною шкалою), яка є одним з індикаторів індивідуального рівня здоров’я пацієнтів. В свою чергу, підвищення якості життя впливає (парціальний коефіцієнт кореляції r=-0,27; р<0,0001) на зниження частки фінансових витрат на медичне обслуговування, яке за даними дослідження складає в середньому 16,56±1,2 % середньомісячного доходу пересічної сім’ї.
8. Дієвість системи охорони здоров’я України за комплексом окремих показників, що відбивають основні складові роботи галузі може бути оцінена як неефективна та соціально несправедлива: в середньому 9,86 років українці проживають у стані нездоров’я; очікувана тривалість життя та тривалість життя здорової людини суттєво менша ніж у Європі (в середньому відповідно на 5,64 та 4,16 років); спостерігаються високі масштаби нерівності у стані здоров’я населення в гендерному, регіональному та соціально-економічному аспектах; справедливість розподілу тягаря фінансування охорони здоров’я на 37,5 % менше максимально можливого рівня. Визначено, що існують потенційні можливості для поліпшення ситуації - третині смертей (33,64 %) у трудоактивному віці 25 - 64 років можна запобігти шляхом якісного лікування та ефективного медичного обслуговування; структурну ефективність підвищити за рахунок удосконалення первинної медико-санітарної допомоги; чутливість забезпечити шляхом адекватного відгуку на запити населення.
9. Проведена оцінка діяльності системи охорони здоров’я України за інтегральними показниками підтверджує неефективне досягнення основних цілей роботи галузі. Загальний показник функціональності по рівню здоров’я (за показником тривалості життя здорової людини) складає 0,514 за шкалою від 0 до 1, з територіальними коливання від 0,492 у Чернігівській області до 0,536 у Львівській області та 0,539 у Севастополі. Загальний показник досягнення цілей системи – показник результативності діяльності (0,689) на третину нижче максимально можливого рівня. Жодна територіальна система охорони здоров’я не досягає максимально можливої ефективності при наявному рівні використання ресурсів. Показник загальної ефективності діяльності охорони здоров’я України складає 0,559 та підвищується у областях з кращими показниками здоров’я, більшою структурною ефективністю та чутливістю галузі.
10. За результатами дисертаційного дослідження обґрунтовано та розроблено систему забезпечення належного рівня чутливості охорони здоров’я до очікувань населення через вплив на основні процеси та функції галузі за рахунок ефективного керівництва, професійно працюючого медичного персоналу, доступної, якісної та структурно ефективної медичної допомоги, справедливої системи фінансування та зворотного зв’язку у вигляді адекватного інформаційного забезпечення. Валідність розробленої системи доведена ступеневою нелінійною регресійною моделлю (підвищення чутливості до максимальних 10 балів призведе до збільшення показника загальної ефективності охорони здоров’я на 24,85 %) та позитивними результатами її впровадження на рівні центру первинної медико-санітарної допомоги (пацієнти закладу оцінюють чутливість охорони здоров’я на 43,5 % вище порівняно з споживачами медичних послуг інших лікувальних установ, залученість співробітників до ефективної роботи на 7,08 % вище порівняно з медичними працівниками інших закладів, р<0,01).