Павленко Максим Віталійович. Обґрунтування системи підвищення ефективності використання ресурсів стаціонарів

Краткое описание

Павленко Максим Віталійович. Обґрунтування системи підвищення ефективності використання ресурсів стаціонарів.- Дис. канд. мед. наук: 14.02.03, Харків. нац. мед. ун-т. - Харків, 2014.- 199 с.

МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
ДЕРЖАВНИЙ ЗАКЛАД
«ДНІПРОПЕТРОВСЬКА МЕДИЧНА АКАДЕМІЯ МОЗ УКРАЇНИ»

На правах рукопису

ПАВЛЕНКО МАКСИМ ВІТАЛІЙОВИЧ

УДК 614.881-036.8

ОБҐРУНТУВАННЯ СИСТЕМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСІВ СТАЦІОНАРІВ

14.02.03 – соціальна медицина

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата медичних наук

Науковий керівник:
Лехан Валерія Микитівна,
доктор медичних наук,
професор, Заслужений діяч науки і техніки України

Дніпропетровськ - 2014
ЗМІСТ
стор.
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ ……............................................... 4
ВСТУП ……………………………………………………........................... 5
РОЗДІЛ 1. ПІДХОДИ ДО ВИРІШЕННЯ ПРОБЛЕМИ ІНТЕНСИФІКАЦІЇ ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСІВ ТА ПІДВИЩЕННЯ ЯКОСТІ МЕДИЧНИХ ПОСЛУГ В СТАЦІОНАРАХ (ОГЛЯД ЛІТЕРАТУРИ) …………….……………………………………
1.1. Оптимізація використання ресурсів та підвищення якості медичної допомоги в стаціонарах шляхом зміни методу фінансування закладів……………………………………………………………………..
1.2. Оптимізація використання ресурсів та підвищення якості медичної допомоги в стаціонарах шляхом застосування системи менеджменту якості………………………………………………………..
1.3. Оптимізація використання ресурсів та підвищення якості медичної допомоги в стаціонарах шляхом планування використання ресурсів закладів……………………………………………………………

12

15

21

28
РОЗДІЛ 2. ПРОГРАМА, МЕТОДИ ТА ОБСЯГ ДОСЛІДЖЕННЯ …. 34
РОЗДІЛ 3. ХАРАКТЕРИСТИКА СТАЦІОНАРНОЇ МЕДИЧНОЇ ДОПОМОГИ В ЗАЛЕЖНОСТІ ВІД МЕТОДІВ ФІНАНСУВАННЯ ЛІКАРЕНЬ......................................................................................................
3.1. Адекватність та якість стаціонарної медичної допомоги хворим на калькульозний холецистит…………………….……………………..
3.2. Адекватність та якість стаціонарної медичної допомоги хворим на вентральну грижу ....................................................................................
3.3. Адекватність та якість стаціонарної медичної допомоги хворим на пахову грижу……………………………………………

43

49

60

72
РОЗДІЛ 4. АНАЛІЗ ВПРОВАДЖЕННЯ СИСТЕМИ МЕНЕДЖМЕНТУ ЯКОСТІ В СТАЦІОНАРІ .........................................................................

4.1. Розробка та впровадження системи менеджменту якості за міжнародними стандартами ISO в хірургічному стаціонарі...................
4.2. Аналіз впливу впровадження системи менеджменту якості на основі міжнародних стандартів якості серії ISO в стаціонарі на якість та адекватність лікувально-діагностичного процесу хворих хірургічного профілю за окремими нозологіями................................
82

82

94
РОЗДІЛ 5. ОПТИМІЗАЦІЯ ПЛАНУВАННЯ ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСІВ МЕДИЧНИХ ЗАКЛАДІВ НА ПРИКЛАДІ СТАЦІОНАРУ ХІРУРГІЧНОГО ПРОФІЛЮ (НА ПІДСТАВІ РЕЗУЛЬТАТІВ МАТЕМАТИЧНОГО МОДЕЛЮВАННЯ)………………………..……
5.1. Концепція моделі та загальна характеристика розподілу ресурсів в хірургічних стаціонарах…………………………………………………..
5.2. Загальний алгоритм планування госпіталізації пацієнта хірургічних стаціонарів…………..…………………….........................
5.3. Автоматизація моделювання планування госпіталізації пацієнтів хірургічних стаціонарів для пошуку оптимального розподілу основних ресурсів………………………………………………………….
РОЗІЛ 6. ОБҐРУНТУВАННЯ СИСТЕМИ ПІДВИЩЕННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ВИКОРИСТАННЯ РЕСУРСІВ ЛІКАРЕНЬ НА ПРИКЛАДІ СТАЦІОНАРІВ ХІРУРГІЧНОГО ПРОФІЛЮ

115

116

121

135

149
ВИСНОВКИ …………………………………………………….................. 160
ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ ……………………………...................... 164
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ………………………................ 165
ДОДАТКИ ………………………................................................................. 190
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

БЕМД
ВООЗ
ДП –
–
– бригада екстреної (швидкої) медичної допомоги
Всесвітня організація охорони здоров’я
документовані процедури
ДСТУ – державний стандарт України
ЖКХ – жовчокам'яна хвороба
МКХ-10 – Міжнародна класифікація хвороб десятого перегляду
МОЗ
НЯ
СМЯ
СУЯ –
–
–
– Міністерство охорони здоров’я
настанова з якості
система менеджменту якості
система управління якістю
ISO

MBQ

ТQM
–

–

– абр. від International Organization of Standardization – у пер. з англ. міжнародна організація з стандартизації
абр. від Management by Quality, у пер. з англ. управління на основі якості»
абр. від Total Quality Management, у пер. з англ. загальне управління якістю
ВСТУП

Актуальність дослідження. Однією з головних цілей системи охорони здоров'я України на сучасному етапі є підвищення якості медичної допомоги населенню завдяки ефективному використанню існуючих ресурсів лікувально-профілактичних закладів (В.Ф.Москаленко, 2010, В.М.Лехан, 2009). Потрібен пошук шляхів раціонального регулювання людських, матеріальних, інформаційних та фінансових потоків медичних установ задля найбільш повного задоволення інтересів як споживачів, так і надавачів медичних послуг. На цьому шляху великого значення набуває запровадження якісно нових методів фінансування, моделей контролю якості та схем планування ресурсів, що використовуються у відповідності до основних стратегічних цілей та завдань медичних закладів (А.И. Вялков, 2009; Ю.Б. Винслав, В.В. Пехтерев, 2010; Т.А. Сибурина, 2011; П.П. Кузецов, 2011).
Ефективність організації діяльності стаціонарів має величезне значення, адже на фінансування лікарень спрямовується значна частина загального бюджету всієї системи охорони здоров’я, лікарні визначають політику доступу до спеціалізованих медичних послуг і мають в своєму складі найбільш кваліфікованих медичних фахівців, оскільки надають допомогу населенню в найскладніших випадках (Л.А. Пиріг, 2008; B. Rechel, S. Wright, N. Edwards, 2009). Система охорони здоров‘я в цілому та в першу чергу - її стаціонарний сектор при оптимальному розподілі і інтенсифікації використання ресурсів з урахуванням потреб населення спроможна згладжувати негативні наслідки соціально-економічної кризи в країні, знижувати обсяги споживання стаціонарної допомоги, позитивно впливати на популяційне здоров’я (Р.Б. Салтман, Г. Берлин, 2002; В.М. Лехан, 2010).
Для пошуку способів вирішення проблеми максимально ефективного використання ресурсів перед керівництвом будь-якого лікувально-профілактичного закладу стоять такі завдання, як мінімізація витрат, перехід на нові, більш ефективні фінансові інструменти, оптимізація матеріально-технічної та кадрової бази у відповідності з параметрами, що характеризують якість медичної допомоги, тощо (С.Е. Ермакова, 2009; Е.В. Рожкова, 2011; А.Ф. Шеин, 2011). Проте провідними фахівцями в галузі охорони здоров’я України визнано, що в теперішній час працівники державних комунальних закладів охорони здоров’я не мають мотивації до підвищення якості та обсягів своєї діяльності, забезпечення належного контролю витрат та ефективного використання наявних ресурсів (О. Абовська, 2010; В.М. Лехан, 2010). Відзначається неефективність діючого адміністративно-командного підходу до забезпечення якості та нагальна потреба його заміни іншим підходом, що базується на принципах управління процесом.
Аналіз стану реформ в українській системі охорони здоров’я показав, що перетворення, які проводились на національному і регіональному рівні, насамперед в стаціонарному секторі, здебільшого були зорієнтовані на структурні перетворення і зменшення витрат та покращання якості медичної допомоги. Водночас, за рекомендацією ВООЗ та провідних вчених, реформи охорони здоров'я повинні своєю метою мати перш за все підвищення якості медичної допомоги поєднані з інтенсифікацією використання ресурсів (J. Healy, M. McKee, 2002, В.Ф. Москаленко, 2009; А.Я. Голышев, О.М. Носырева, 2011).
Виходячи з вищевказаного підвищення ефективності використання ресурсів стаціонарів на основі вивчення якості та адекватності медичного обслуговування хворих хірургічного профілю є актуальною проблемою.
Зв’язок роботи з науковими програмами, темами, планами. Дисертаційна робота є фрагментом науково-дослідної роботи «Наукове обґрунтування способів поліпшення ефективності системи охорони здоров'я на регіональному рівні» (№ держреєстрації 0111U008122), яка виконувалась на кафедрі соціальної медицини, організації та управління охороною здоров’я ДЗ «Дніпропетровська медична академія МОЗ України».
Мета роботи - обґрунтувати та розробити систему підвищення ефективності використання ресурсів стаціонарів на основі вивчення інтенсивності застосування ресурсів та якості медичного обслуговування хворих хірургічного профілю.
Завдання дослідження передбачали:
- проведення аналізу тенденцій розвитку наукових досліджень та сучасних підходів щодо вирішення проблеми інтенсифікації використання наявних ресурсів стаціонарів та підвищення якості надання медичних послуг населенню;
- порівняння ефективності використання лікарняних ресурсів, якості та адекватності медичного обслуговування пацієнтів в стаціонарах з різними методами фінансування: кошторисним та за пролікований випадок;
- визначення особливостей системи менеджменту якості за міжнародним стандартом ISO для закладу охорони здоров’я;
- оцінку впливу впровадження системи менеджменту якості на ефективність використання ресурсів та адекватність медичного обслуговування пацієнтів хірургічного стаціонару;
- визначення впливу планування основних ресурсів медичних закладів з використанням математичного моделювання на інтенсивність використання ліжкового фонду та операційної у хірургічних стаціонарах;
- обґрунтування системи підвищення ефективності використання ресурсів стаціонарів.
База наукового дослідження. Дослідження здійснювалося впродовж 2007-2013 років на базі хірургічних стаціонарів трьох лікувально-профілактичних закладів м. Дніпропетровська: двох стаціонарів, що знаходяться у складі багатопрофільних міських лікарень, з традиційним кошторисним методом фінансування та одного стаціонару приватної клініки загальної та пластичної хірургії «Гарвіс», яка фінансується за закінчений випадок лікування (далі – стаціонар з фінансуванням за пролікований випадок).
Об`єкт дослідження: організація стаціонарної медичної допомоги вторинного рівня.
Предмет дослідження: способи оптимізації використання ресурсів стаціонарної допомоги на прикладі медичного обслуговування хворих хірургічного профілю.
Методи дослідження. Методологія дослідження базувалася на системному підході,а основними методами стали:
- бібліосемантичний та історичний – використовувалися для аналізу, порівняння і узагальнення даних щодо еволюції різних підходів до ефективного використання ресурсів стаціонарів;
- медико-статистичний – для характеристики основних показників використання ліжкового фонду хірургічного профілю в стаціонарах, вивчення детальних характеристик хворих, госпіталізованих до стаціонару, що фінансується за закінчений випадок лікування;
- експертних оцінок - для оцінки якості, адекватності медичної допомоги та визначення оптимальних термінів та місця її надання;
- організаційного експерименту – для розробки та апробації в натурних умовах системи менеджменту якості за міжнародними стандартами ISO;
- соціологічний – для вивчення думки пацієнтів щодо діяльності закладу охорони здоров’я;
- математичного моделювання – для створення алгоритму планування основних ресурсів стаціонару хірургічного профілю, оптимізації розкладу на основі прогнозування використання ліжкового фонду та часу роботи операційної;
- біостатистичний – для статистичної обробки матеріалів дослідження.
Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що вперше в Україні:
- дано комплексну оцінку впливу методу фінансування стаціонару на використання наявних ресурсів, якість та адекватність медичного обслуговування пацієнтів;
- виявлено особливості адаптації та впровадження системи менеджменту якості за вимогами стандарту ДСТУ ISO 9001-2009 в закладі охорони здоров’я;
- встановлено переваги впровадження адаптованих міжнародних стандартів якості серії ISO, які стосуються організації роботи лікарні, оптимізації її ресурсів та якості медичного обслуговування хворих в стаціонарі;
- розроблено напівавтоматизований та автоматизований варіанти математичної моделі планування ресурсів стаціонарів в динамічних умовах роботи медичного закладу;
- доведено дієвість на практиці застосування планування використання основних ресурсів хірургічних стаціонарів за допомогою математичного моделювання стосовно оптимізації використання ліжкового фонду, операційної та підвищення кількості обґрунтованих госпіталізацій;
- науково обґрунтовано способи підвищення ефективності використання наявних ресурсів стаціонарів: зміна методу фінансування; застосування системи менеджменту якості, планування використання ресурсів;
- доведено, що найбільш оптимальний вплив на оптимізацію використання ресурсів, якість та адекватність медичного обслуговування пацієнтів досягається при поєднанні зазначених способів в єдину систему підвищення ефективності використання ресурсів стаціонарів.
Теоретичне значення одержаних результатів полягає в обґрунтуванні системи, яка включає комплекс способів підвищення ефективності використання ресурсів стаціонарів як стратегічного напрямку підвищення ефективності, якості та адекватності госпітальної медичної допомоги населенню, що є суттєвим внеском у теорію соціальної медицини та організації охорони здоров’я.
Практичне значення одержаних результатів в тому, що вони стали підставою для:
- наукового забезпечення управлінських рішень та розробки системи організаційних заходів стосовно підвищення ефективності використання ресурсів закладів охорони здоров’я при розробці програм реформування галузі, зокрема стаціонарного сектора;
- обґрунтування доцільності використання різних способів щодо оптимізації розподілу ліжкового фонду хірургічного профілю та кількості операційних у стаціонарах як вторинного, так і третинного рівня надання медичної допомоги;
- впровадження автоматизованої медично-фінансової системи, яка дозволяє здійснювати загальний алгоритм планування діяльності хірургічного стаціонару для максимального та рівномірного завантаження ліжок і операційної з урахуванням оптимального розподілу ресурсів.
Впровадження результатів дослідження в практику проводилося на етапах його виконання на державному і регіональному рівнях:
а) на державному рівні:
- при підготовці наказу Міністерства охорони здоров’я України від 01.08.2011р. №454 «Про затвердження Концепції управління якістю медичної допомоги у галузі охорони здоров’я в Україні на період до 2020 року»;
- опубліковано інформаційний лист №253-2013 «Вплив методів фінансування лікарень на адекватність медичної допомоги (на прикладі хірургічних відділень)» (Київ, 2013);
б) на регіональному рівні:
- впроваджено в 3 міських лікарнях м. Дніпропетровська;
- використовуються у навчальному процесі ДЗ «Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України».
Особистий внесок здобувача. Дисертаційна робота є особисто виконаною науковою працею автора. Дисертантом особисто визначено напрямок, мету, завдання і програму дослідження, розроблено інструменти для проведення експертизи ефективності використання ресурсів та якості медичної допомоги, самостійно проведено збір матеріалу, проаналізовано стан проблеми підвищення ефективності використання ресурсів стаціонарів, проаналізовано вплив методу фінансування стаціонару та впровадження міжнародних стандартів якості серії ISO в лікарні на використання наявних ресурсів, а також на якість та адекватність медичного обслуговування, адаптовано систему менеджменту якості за вимогами стандарту ДСТУ ISO 9001-2009 у відповідності з цілями та завданнями організації; зроблено теоретичне обґрунтування, визначено концепцію, основні параметри, алгоритм та етапи математичної моделі планування ресурсів стаціонарів, впроваджено результати дослідження у практику, отримано та проаналізовано результати впровадження. Дисертантом особисто систематизовано накопичений дослідницький матеріал, проведено статистичну обробку, аналіз одержаних результатів та їх інтерпретацію, написано усі розділи дисертації, сформульовано основні висновки та практичні рекомендації. Розроблені дисертантом наукові положення та одержані дані є самостійним внеском у вирішення проблеми підвищення ефективності використання ресурсів стаціонарів. Дисертантом не були використані результати та ідеї співавторів публікацій.
Апробація результатів дисертації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження доповідались та обговорювались:
а) на міжнародному рівні: на Міжнародній науково-практичної конференції, присвяченій Всесвітньому дню здоров’я 2012р. «Старіння та здоров’я» (м. Київ, 5-6 квітня 2012р.); Міжнародній науково-практичної конференції, присвяченій Всесвітньому дню здоров’я 2013р. (м. Київ, 4-5 квітня 2012р.);
б) на національному рівні: на Всеукраїнській науково-практичної конференції «Сучасна стратегія забезпечення якості та безпеки медичної допомоги» (м. Дніпропетровськ, 22-23 квітня 2010р.); V з’їзді спеціалістів з соціальної медицини та організаторів охорони здоров’я України (м. Київ, 11-12 жовтня 2012р.).

Список литературы

ВИСНОВКИ

В роботі вирішено актуальне наукове завдання щодо оптимізації застосування ресурсів стаціонарних медичних закладів шляхом обґрунтування системи, яка включає комплекс способів підвищення ефективності використання ресурсів. Доведено, що зміна методу фінансування стаціонарів, а також впровадження адаптованої системи менеджменту якості дозволяють істотно поліпшити якість медичних послуг та інтенсивність використання ліжкового фонду. Встановлено, що збільшенню ефективності використання ресурсів хірургічного стаціонару (ліжкового фонду та операційного блоку) сприяє планування їх розподілу з використанням методу математичного моделювання. Це стало підставою для обґрунтування та розробки трьох способів збільшення ефективності використання ресурсів стаціонарів, поєднання яких в єдину систему найкраще вплине на оптимізацію використання ресурсів лікарень та підвищення якості госпітальних медичних послуг.
1. Аналіз міжнародного та вітчизняного досвіду засвідчив, що необхідність запровадження нових підходів до підвищення ефективності використання ресурсів медичних установ в Україні обумовлена недосконалістю існуючих у країні механізмів фінансування медичних закладів, оцінки якості медичного обслуговування, планування ресурсів стаціонарних відділень та закладів охорони здоров’я в цілому, що зумовлює необхідність комплексного вирішення проблеми, в тому числі при проведенні оптимізації у стаціонарному секторі. Вирішення цього питання дозволить підвищити ефективність використання обмежених ресурсів галузі, оскільки розподіл ресурсів в системі охорони здоров’я України зміщено у бік стаціонарної медичної допомоги і в кінцевому рахунку позитивно вплинути на рівень громадського здоров’я.
2. Встановлено, що спосіб фінансування стаціонарів (за кошторисом витрат або за закінчений випадок лікування) суттєво впливає на інтенсивність використання ліжкового фонду в медичному закладі. На репрезентативній вибірці (404 випадки госпіталізації) виявлено, що в медичному закладі з фінансуванням за пролікований випадок значно менша, ніж в лікарнях з кошторисним фінансуванням, питома вага ліжко-днів, проведених пацієнтами в стаціонарах необґрунтовано: при хронічному холециститі - 14,2% проти 63,7% відповідно, (р<0,001), при вентральних грижах – 23,1% проти 72,7% (р<0,001), пахових грижах – 5,6% проти 60,7% (р<0,001).
3. Виявлена залежність якості та адекватності медичного обслуговування пацієнтів від способу фінансування стаціонарів. Експертно встановлено, що в лікарні з фінансуванням за закінчений випадок лікування порівняно зі стаціонарами, що фінансуються за кошторисом витрат, значно нижча частота дефектів діагностики (0÷40,4% проти 43÷95,6% при різних патологіях відповідно, р≤0,001) та лікування (3,8÷17,3% проти 17÷44,4%, р<0,01). Врахуванню ролі супутньої патології у веденні хворого в закладі, що фінансується за закінчений випадок лікування, було приділено більше уваги, ніж у лікарнях з кошторисним фінансуванням.
4. Адаптовано та впроваджено в стаціонарі хірургічного профілю систему менеджменту якості за вимогами стандарту ДСТУ ISO 9001-2009 у відповідності з цілями та завданнями закладу, з урахуванням безперервних змін зовнішнього оточення та внутрішніми особливостями діяльності лікарні. Як ключовий елемент системи менеджменту якості, розроблено процесно-орієнтовану модель стаціонару хірургічного профілю, яка дозволяє виділити та класифікувати процеси, призначити власників процесів, представити діяльність медичної установи як систему взаємопов’язаних динамічних процесів, що дає можливість удосконалити діяльність закладу за рахунок документування, контролю, аналізу та періодичного перегляду ключових виробничих та управлінських процесів у відповідності з вимогами стандарту ДСТУ ISO 9001-2009.
6. Доведено, що впровадження системи менеджменту якості за міжнародним стандартом ISO у стаціонарі, що фінансується за пролікований випадок, сприяє додатковому підвищенню ефективності лікувально-діагностичного процесу. В результаті впровадження системи менеджменту якості, за оцінками експертів, достовірно збільшилась питома вага обґрунтованої тривалості стаціонарного лікування хворих на калькульозний холецистит(з 85,8% до 96% від загальної кількості ліжко-днів; р=0,009) та вентральну грижу (з 76,9% до 90,9% відповідно; р=0,05).
5. Визначено, що функціонування системи менеджменту якості за міжнародними стандартами ISO у стаціонарі, що фінансується за пролікований випадок, призводить до поліпшення якості медичного обслуговування. На репрезентативній вибірці (414 випадки госпіталізації) встановлено, що після впровадження системи менеджменту якості в роботу хірургічного стаціонару значно збільшилася частка тих планових хворих, які були повністю обстежені на догоспітальному етапі (з 63,5÷77,4% перед запровадженням до 86,5÷93,5% пацієнтів з різними патологіями після запровадження системи; р<0,01); суттєво зросла питома вага пацієнтів, у яких заключний клінічний діагноз був правильним та повним (з 57,7÷75,4% до 88,2÷92,7% хворих з різними захворюваннями відповідно; р<0,01). Виявлені дефекти лікувальних втручань у хворих на грижі після впровадження системи менеджменту якості зустрічались із значно меншою частотою (2,0÷2,4% порівняно з 12,3÷17,3% хворих відповідно; p≤0,05).
7. Розроблено математичну модель планування основних ресурсів стаціонарів хірургічного профілю, що базується на системному підході та теорії масового обслуговування, орієнтовану на оптимальне заповнення як ліжкового фонду, так і часу роботи операційної в динамічних умовах роботи медичного закладу, яку реалізовано в напівавтоматизованому та автоматизованому варіантах.
8. Встановлено, що застосування планування використання основних ресурсів стаціонарів хірургічного профілю за допомогою математичного моделювання в сполученні з фінансуванням закладу за пролікований випадок та дієвою системою менеджменту якості є потужним резервом для збільшення ефективності використання ліжкового фонду та операційної. Виявлено, що впровадження напівавтоматизованого варіанту планування дає можливість збільшити кількість госпіталізованих пацієнтів на 28,7%. За допомогою автоматизованого варіанту планування розподілу ресурсів можливо збільшити кількість госпіталізацій в 1,9 рази, кількість ліжко-днів та загальну тривалість операційного часу – в 1,6 рази, що дозволить забезпечити максимальне завантаження як ліжок, так і операційної.
9. Доведено, що провідними способами підвищення ефективності використання ресурсів стаціонарів є: зміна методу фінансування медичної установи; застосування системи менеджменту якості; планування використання ресурсів стаціонарів, кожний з яких можна застосовувати самостійно. Але найбільший вплив на оптимізацію застосування наявних ресурсів лікарень та підвищення якості госпітальних медичних послуг дасть поєднання названих способів в єдину систему підвищення ефективності використання ресурсів стаціонарів.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

Отримані результати наукового дослідження дозволяють рекомендувати наступні заходи:
1. Міністерству охорони здоров'я України:
- розробити довгострокову поетапну програму реорганізації мережі стаціонарних закладів охорони здоров’я на базі визначення потреб населення та використання науково обґрунтованих способів підвищення ефективності використання їх ресурсів;
- запровадити дієву систему контролю за обґрунтованістю госпіталізації та термінами виписки в стаціонарних закладах хірургічного профілю;
- забезпечити зміну системи фінансування медичних установ з застосуванням більш гнучких методів оплати медичних послуг;
- розробити нормативну базу та забезпечити контроль за впровадженням системи менеджменту якості в усіх лікувально-профілактичних закладах, в першу чергу – в стаціонарах;
- стимулювати медичні заклади до запровадження оптимізації планування для ефективного використання наявних ресурсів медичних закладів.
2. Головним лікарям міських та центральних районних лікарень:
- забезпечити чітке дотримання обґрунтованих показань при госпіталізації хворих, термінів їх стаціонарного лікування ;
- ефективно використовувати наявні ресурси лікарень за допомогою оптимізації їх планування та впровадження системи контролю якості за міжнародними стандартами серії ISO.
3. Вищим медичним навчальним закладам і закладам післядипломної медичної освіти:
- доповнити програми навчання студентів з курсу «Соціальна медицина та організація охорони здоров'я» та організаторів охорони здоров’я питаннями підвищення ефективності використання ресурсів стаціонарних лікувально-профілактичних закладів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абовська О. Рекомендації ЄС щодо реорганізації системи вторинної медичної допомоги в Україні / О. Абовська // Медична газета України «Ваше здоров’я», медичне видання. – 2010. - №09 (1037). - С. 2.
2. Автоматизація планування ресурсів стаціонарів / В. М. Лехан, М. В. Павленко, В. В. Волчек [та ін.] // Український журнал телемедицини та медичної телематики. – 2012. - Том 10, №2. – С. 13-17. - (Цитується Index Copernicus®)
3. Антомонов М. Ю. Математическая обработка и анализ медико—биологических данных / М. Ю. Антомонов. — К., 2006. — 558 с.
4. Багдасарян В. Є. Вступ до клінічного аудиту / В. Є. Багдасарян, В. М. Богомаз // Рекомендації щодо вдосконалення системи управління якістю медичної допомоги в Україні: інструменти управління якістю / за заг. ред. О. М. Новічкової, Г. Росс. – К. : Представництво Європейської Комісії в Україні, 2009. – С. 21-30.
5. Бердутин В. А. К вопросу об использовании логистики в управлении учреждениями здравоохранения. Обзор литературы / В. А. Бердутин // Менеджер здравоохранения.- 2004. - №11. - С. 48-55.
6. Бердутин В. А. Элементы логистического подхода в управлении медицинским учреждением: дис. … канд. мед. наук : 14.00.33 / Бердутин, В. А. – Н. Новгород, 2006. – 219 с.
7. Библиотека практического врача. Унифицированные клинико–статистические классификации болезней органов пищеварения (ведомственная инструкция) / Дзяк Г. В., Березницкий Я. С., Филиппов Ю. А. [и др.] – Киев, 2004. – 93 с.
8. Бирюков В. С. Концепция качества в украинском здравоохранении: взгляд через призму процессного подхода / В.С. Бирюков // Главный врач. — 2010. — № 7. — С. 57—59.
9. Білинська М. М. Державне управління галузевою стандартизацією в умовах реформування вищої медичної освіти в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора наук з держ. упр. : спец. 25.00.02 / М. М. Білинська. – К., 2004. – 36 с.
10. Богомаз В. М. Впровадженя клінічного аудиту в закладах охорони здоров’я // Україна. Здоров’я нації. — 2010.— № 2. — С. 108—115.