АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ :

Краткое описание

КЛАСИЧНИЙ ПРИВАТНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

ШЕВЧУК ОЛЕКСІЙ МИКОЛАЙОВИЧ

УДК 351.74:519.72

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ У СФЕРІ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ

12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право;

інформаційне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня

кандидата юридичних наук

Науковий керівник:

доктор юридичних наук,

професор, заслужений

юрист України

Пєтков В.П.

Запоріжжя – 2011

ЗМІСТ

ВСТУП……………………………………………………….……………………4

РОЗДІЛ 1. СТАН ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ В УМОВАХ СТАНОВЛЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА.. 11

1.1. Поняття та місце інформаційної безпеки в національній безпеці України. 11

1.2. Особливості інформаційних правовідносин при побудові інформаційного суспільства. 30

Висновки до розділу 1.……………………..………………………..……..44

РОЗДІЛ 2. РОЗВИТОК ПРАВОВОГО РЕГУЛЮВАННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ ЯК ОСНОВА ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ІНФОРМАЦІЙНОЇ БЕЗПЕКИ УКРАЇНИ.. 46

2.1. Системний аналіз проблем нормативно-правового забезпечення права на інформаційну безпеку 46

2.2. Адміністративна відповідальність у сфері забезпечення інформаційної безпеки. 65

2.3. Адміністративна реформа та органи виконавчої влади, які забезпечують інформаційну безпеку в Україні 82

Висновки до розділу 2.…………………..………………………………..102

РОЗДІЛ 3. ШЛЯХИ УДОСКОНАЛЕННЯ ТА МІЖНАРОДНИЙ ДОСВІД ПОБУДОВИ ІНФОРМАЦІЙНОГО СУСПІЛЬСТВА.. 106

3.1. Особливості адміністративного забезпечення інформаційної безпеки та захисту інформації у системі МВС України. 106

3.2. Міжнародний досвід правового забезпечення інформаційної безпеки при побудові інформаційного суспільства. 132

3.3. Національна стратегія побудови інформаційного суспільства в Україні……………………………………………………………………..162

Висновки до розділу 3.……………………………………………………184

ВИСНОВКИ…………………….……………………………………………...188

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………….………………………..192

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Індустріальне ХХІ століття характеризується прогресивним розвитком інформаційних процесів у всіх сферах життя суспільства. Інформаційний простір об’єднує людей різних країн в єдину міжнародну спільноту без географічних та геополітичних меж. Інформація стає не тільки найважливішим фактором спілкування, можливістю володіти новими знаннями, отримання освіти та виховання, а також необхідним засобом супроводу товару та послуг, укладання угод, підтвердження подій, фактів тощо.

Сьогодні у всьому світі спостерігається зріст кількості законодавчих колізій, пов’язаних із забезпеченням інформаційної безпеки. Ця проблема постала перед усіма країнами світу, які сьогодні стоять на порозі законодавчих реформ. Наміри деяких країн встановлювати закони в інформаційній сфері стикаються із технологічною легкістю уникнення новоприйнятих законодавчих актів.

В інформаційних відносинах з’являються раніше невідомі правовій науці суб’єкти та об’єкти, методи інформаційно-правового впливу. Спостерігається процес перебудови загальноприйнятих та з’являються нові суспільні відносини та зв’язки. Разом із тим, існує безліч прогалин у правовому регулюванні інформаційних процесів. Низький рівень правової свідомості та правової культури юристів, практиків та наукових працівників, які займаються проблемами інформації, інформатизації і захисту інформації від несанкціонованого доступу та забезпечення безпеки інформації та інформаційного середовища. Це призводить до того, що структури, які беруть участь у формуванні у нашій країні інформаційного суспільства, учасники інформаційного обміну та управління, а також держава, зазнають певних втрат.

Інформатизація як незворотній процес, який уникнути неможливо, зобов’язує державу забезпечувати стан захищеності як особистих інтересів, так і громадян, суспільства, а також створювати умови для якісного й ефективного інформаційного забезпечення громадян, органів державної влади та місцевого самоврядування, організацій, громадських об’єднань, розвивати обласні та регіональні інформаційні системи та мережі, забезпечувати їх сумісність та взаємодію у єдиному інформаційному просторі України.

Але, поруч із позитивними моментами розвитку інформатизації країни постає реальна загроза використання досягнень в інформаційній сфері, з метою, несумісною із задачами підтримки світової стабільності та безпеки, дотриманням принципам суверенної рівності держав, мирного урегулювання спорів та конфліктів, поваги прав та свобод людини. Враховуючи швидкість розвитку даної галузі, слід зазначити, що у правовому, організаційному та технологічному відношенні інформаційна сфера є найменш захищеним елементом державного механізму. На жаль, у такому становищі перебуває не тільки Україна, а й уся світова спільнота. Цим і зумовлюється актуальність проведення дисертаційного дослідження.

Проблемам адміністративно-правового регулювання та державного управління в сфері захисту прав людини на інформацію були присвячені праці таких авторів, як: В.Б. Авер’янова, С.С. Алексєєва, І.В. Арістової, Ю.М. Батуріна, І.Л. Бачило, І. Бінько, В. Бондаренко, О.Б. Венгерова, В.Д. Гавловського, І.П. Голосніченка, В.І. Гурковського, О.С. Денісової, Є.В. Додіна, Р. Жангожа, Д.П. Калаянова, В.О. Копилова, Б.А. Кормича, В.А. Ліпкана, М.Б. Левицької, Ю.О. Легези, О.В. Логінова, Ю.Є. Максименка, А.А. Манжули, А.І. Марущака, П.І. Орлова, В.П. Пєткова, С.В. Пєткова, А.А. Письменицького, М.А. Погорецького, П.М. Рабиновича, О.П. Рябченко, О.Ю. Синявської, С.Г. Стеценка, М.М. Тищенка, Ю.П. Тихомірова, В.К. Шкарупи, О.І. Харитонова, Н.В. Хорощак, В.С. Цимбалюка, В.Д. Чернадчука та інших.

Відзначаючи існування наукових досліджень щодо розробки та реалізації окремих аспектів захисту інформаційного простору, які проводяться фахівцями в різних галузях права, вважаємо за необхідне вказати на відсутність комплексних напрацювань у сфері адміністративно-правового регулювання забезпечення інформаційної безпеки.

Наведені обставини і визначили комплексний характер дисертаційного дослідження та основні напрями його проведення.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертація виконана у межах теми науково-дослідної діяльності кафедри конституційного та адміністративного права Інституту права імені Володимира Сташиса Класичного приватного університету «Актуальні проблеми адміністративно-правового регулювання діяльності публічної влади в Україні» (номер державної реєстрації 010U80008955).

Особистий внесок здобувача полягає у розробленні теоретичних та практичних рекомендацій щодо вдосконалення адміністративно-правового регулювання у сфері забезпечення інформаційної безпеки

Мета та завдання дослідження. Мета дисертаційного дослідження полягає у тому, щоб на основі вивчення наукових праць, міжнародного досвіду, чинного законодавства України та відповідних підзаконних нормативно-правових актів, узагальнення практики їх реалізації, сформувати механізм адміністративно-правового регулювання в галузі інформаційного захисту, визначити сутність та особливості теоретико-методологічних та адміністративно-правових засад їх регулювання як невід’ємної складової адміністративно-правового забезпечення інформаційної безпеки, надати науково обґрунтовані пропозиції та рекомендації із зазначених питань.

Досягнення поставленої мети передбачає реалізацію таких завдань:

– виявити проблеми сучасного стану забезпечення інформаційної безпеки;

– визначити сутність та місце інформаційної безпеки країни;

– розкрити особливості діяльності органів виконавчої влади у галузі забезпечення інформаційної безпеки;

– розробити та обґрунтувати пропозиції щодо вдосконалення чинного законодавства забезпечення інформаційної безпеки;

– провести комплексний аналіз правопорушень у галузі забезпечення інформаційної безпеки;

– узагальнити зарубіжний досвід забезпечення інформаційної безпеки та визначення основних шляхів його запозичення в Україні;

– надати характеристику основним напрямам адміністративного забезпечення інформаційної безпеки та захисту інформації органами внутрішніх справ.

Об’єктом дослідження є суспільні відносини, що виникають у сфері адміністративно-правового регулювання забезпечення інформації безпеки.

Предметом дослідження є адміністративно-правове регулювання у галузі забезпечення інформаційної безпеки.

Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є сукупність загальнонаукових і спеціальних методів, зумовлених метою й особливостями досліджуваної проблематики.

Вихідним підґрунтям дослідження є діалектичний метод пізнання, відповідно до якого проблеми, що розглядаються у дисертації, представлені як єдність їх соціального змісту та юридичної форми. Також використано такі методи, як: порівняльно-правовий – застосовувався під час дослідження поняття «інформаційна безпека України» (п. 1.1); структурно-логічний – застосовувався при визначенні суб’єктів, які забезпечують інформаційний захист (п. 2.1, 2.2, 2.3); соціологічний метод – під час з’ясування думки фахівців-практиків щодо досліджуваної проблеми (п. 1.1, 1.2, 3.1); логіко-семантичний – при розкритті сутності адміністративно-правового забезпечення інформаційного захисту та механізму його реалізації (п.1.1, 2.2, 3.1, 3.3); компаративний метод, що складає основу формулювання пропозицій щодо вдосконалення забезпечення інформаційної безпеки (п. 2.2, 2.3, 3.1, 3.3). На основі синтезу було сформульовано висновки за результатами дисертаційного дослідження.

Нормативна основа дослідження. Положення та висновки дисертації ґрунтуються на нормах Конституції України, міжнародних, законодавчих і підзаконних нормативно-правових актів, які постають правовою базою адміністративно-правового регулювання у сфері забезпечення інформаційної безпеки.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що в дисертаційній роботі застосовувався авторський підхід до розробки адміністративно-правового регулювання в галузі забезпечення інформаційної безпеки і визначається тим, що дисертація є одним із перших у вітчизняній адміністративно-правовій науці комплексних досліджень цієї проблематики у формі монографічної роботи. У результаті проведеного дослідження сформульовано низку нових наукових положень і висновків, запропонованих особисто здобувачем. Основні з них такі:

вперше:

–  визначено поняття «інформаційна безпека України», яку доцільно розглядати як системний комплекс взаємопов’язаних запобіжних заходів забезпечення національних інтересів у сфері інформації та інформаційної діяльності; захисту інформаційного суверенітету та інформаційного простору України;

–  досліджено адміністративно-правовий механізм регулювання інформаційної безпеки органами державної влади та запропоновано запровадити посаду представника Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, який буде займатися охороною та захистом права на доступ до інформації та особистих даних;

–  запропоновано розробити Інформаційний кодекс України, до якого мають увійти розділи, зокрема про засади електронної торгівлі, правову охорону прав на зміст комп’ютерних програм, удосконалення захисту прав інтелектуальної власності, в тому числі авторського права при розміщенні та використанні творів у мережі Інтернет, про охорону баз даних, дистанційне навчання, телемедицину, надання органами державної влади та органами місцевого самоврядування юридичним та фізичним особам інформаційних послуг з використанням мережі Інтернет, комерційну таємницю тощо;

удосконалено:

–   напрями діяльності органів виконавчої влади щодо забезпечення інформаційної безпеки та порушено питання щодо необхідності розробки державної програми, спрямованої на забезпечення адміністративно-правового регулювання інформаційної безпеки правоохоронних органів;

–  засади застосування зарубіжного досвіду забезпечення інформаційної безпеки, зокрема визначено конкретні напрями його запозичення;

дістали подальшого розвитку:

–  дослідження адміністративної відповідальності у сфері інформаційної безпеки, зокрема, на основі аналізу діяльності суб'єктів інформаційного ринку за недотримання ними ліцензійних умов діяльності з обігу продукції еротичного та сексуального характеру запропоновано Кодекс України про адміністративні правопорушення доповнити статтею 164-15 «Порушення порядку обігу продукції сексуального чи еротичного характеру, проведення видовищних заходів сексуального характеру»

–  напрями розбудови інформаційного суспільства країни та шляхи реалізації політики інформатизації, у результаті чого запропоновано вдосконалення діючого проекту підтримки електронного урядування в Україні;

–  пропозиції щодо вдосконалення законодавства та правозастосовчої практики у сфері забезпечення інформаційної безпеки.

Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що вони можуть бути використані:

у науково-дослідній сфері – основні положення та висновки дисертації можуть бути основою для подальшого реформування як адміністративно-деліктного законодавства взагалі, так і у галузі забезпечення інформаційної безпеки;

у правотворчості – у результаті дослідження сформульовано низку пропозицій щодо вдосконалення нормативних актів, за допомогою яких здійснюється правове забезпечення інформаційного захисту, як складової національної безпеки;

у правозастосовчій діяльності – теоретичні положення, висновки та рекомендації можуть застосовуватись компетентними органами (посадовими особами), зокрема органами виконавчої влади та місцевими органами влади (місцевими державними адміністраціями, органами місцевого самоврядування) для забезпечення інформаційного захисту (акт впровадження в діяльність Служби безпеки України від 07.04.2011 р.);

у навчальному процесі – при викладанні та вивченні курсу «Адміністративне право», а також у науково-дослідній роботі студентів і слухачів (акт впровадження Кіровоградського юридичного інституту ХНУВС від 27.04.2011 р.).

Апробація результатів дисертаційного дослідження. Наукові положення, основні результати дослідження та їх практичне застосування обговорювались на науково-практичних конференціях, а саме: всеукраїнській науково-практичній конференції «Національні інтереси та проблеми забезпечення безпеки України» (м. Кіровоград, 2008 р.); науково-практичному семінарі «Актуальні проблеми діяльності ОВС» (м. Кіровоград, 2008 р.); VII звітній науково-практичній конференції «Сучасні проблеми розвитку державності та протидії злочинності» (м. Кіровоград, 2009 р.); Міжнародній науково-практичній конференції «Україна на шляху соціально-економічних перетворень в умовах глобалізації» (м. Кіровоград, 2010 р.).

Публікації. Основні теоретичні положення та наукові висновки дисертаційного дослідження викладені у восьми наукових працях, з яких: чотири публікації у фахових виданнях з юридичних наук, затверджених ВАК України, та чотирьох публікаціях у збірниках матеріалів науково-практичних конференцій. Загальний обсяг публікацій – 3,2 авт.арк.

Структура роботи зумовлена її метою та завданнями і складається зі вступу, трьох розділів, які об’єднують вісім підрозділів, висновків, списку використаних джерел (188 найменувань). Загальний обсяг роботи становить 210 сторінки, з яких основного тексту – 191 сторінка. 

Список литературы

ВИСНОВКИ

У результаті дисертаційного дослідження, виконаного на основі аналізу чинного законодавства України, теоретичного осмислення ряду наукових праць різних галузей знань, автором сформульовано висновки, пропозиції та рекомендації, спрямовані на вдосконалення адміністративно-правового регулювання забезпечення інформаційної безпеки. Основні з них такі:

1. Невизначеність на законодавчому рівні правового режиму інформаційного простору України, його елементів і державних функцій стримує розвиток державної політики захисту інформації, негативно впливає на формування і забезпечення інформаційної безпеки, в тому числі на одному з найбільш складних напрямів, яким є міждержавне співробітництво.

2. Дефініцію «інформаційна безпека України» необхідно формулювати з урахуванням усіх системоутворювальних складових та розглядати як системний комплекс взаємопов’язаних запобіжних заходів забезпечення національних інтересів у сфері інформації та інформаційної діяльності; захисту інформаційного суверенітету та інформаційного простору України.

Для забезпечення інформаційної безпеки при становленні інформаційного суспільства найважливіше значення має розробка нового стратегічного документу щодо національної безпеки країни концептуального характеру та прийняття на державному рівні законопроекту «Про Концепцію національної інформаційної політики», оскільки в сучасній правовій системі закріпленні, але науково не обґрунтовані основні поняття щодо забезпечення національної безпеки.

3. Всебічне дослідження діяльності Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини щодо здійснення контролю за додержанням права на доступ до інформації, дозволяє стверджувати, що Уповноважений Верховної Ради з прав людини не приділяє належної уваги цій проблеми.

Пропонується запровадити посаду представника Уповноваженого з прав людини, який буде займатися виключно охороною та захистом права на доступ до інформації та особистих даних. Це можливо на підставі ст. 11 Закону «Про Уповноваженого Верховної Ради з прав людини» та Положення «Про представників Уповноваженого Верховної Ради з прав людини».

4. Акцентується увага на необхідності розробки та прийняття Інформаційного кодексу України, до якого мають увійти розділи, зокрема про засади електронної торгівлі, правову охорону прав на зміст комп’ютерних програм, удосконалення захисту прав інтелектуальної власності, в тому числі авторського права при розміщенні та використанні творів у мережі Інтернет, про охорону баз даних, дистанційне навчання, телемедицину, надання органами державної влади та органами місцевого самоврядування юридичним та фізичним особам інформаційних послуг з використанням мережі Інтернет, комерційну таємницю тощо.

5. Для сприяння зменшення кількості підготовки осіб, які можуть маніпулювати свідомістю людей і використовувати дані навички з метою вчинення правопорушень вважаємо за необхідне включити норму до Кодексу України про адміністративні правопорушення, яка б передбачала адміністративну відповідальність за маніпулювання свідомістю. Сьогодні є актуальним, вчасним та необхідним прийняття проекту постанови Кабінету Міністрів України «Про деякі питання державної реєстрації друкованих засобів масової інформації та інформаційних агентств як суб'єктів інформаційної діяльності», яким буде встановлено, що державну реєстрацію друкованих засобів масової інформації здійснює Державний комітет телебачення та радіомовлення.

6. З метою встановлення адміністративної відповідальності для суб'єктів інформаційного ринку за недотримання ними ліцензійних умов діяльності з обігу продукції еротичного та сексуального характеру пропонується Кодекс України про адміністративні правопорушення доповнити статтею 164-15 «Порушення порядку обігу продукції сексуального чи еротичного характеру, проведення видовищних заходів сексуального характеру».

7. Сьогодні відсутня необхідна нормативно-правова база для стандартизації послуг, які надаються органами виконавчої влади, включаючи послуги загального економічного характеру (вони перебувають на стадії формування), а також неефективною є існуюча система зворотнього зв’язку з користувачами державних послуг.

Тому, постає нагальна потреба у розробці проекту Закону України «Про інформаційну взаємодію органів державної влади», який має визначити порядок взаємодії органів державної влади при формуванні і використанні інформаційних ресурсів. Прийняття такого Закону дозволить створити необхідну нормативну базу для реалізації пілотного проекту Національного центру електронного урядування – «Електронний Уряд».

8. Для підвищення якості забезпечення інформаційної безпеки органами внутрішніх справ постає потреба у необхідності систематизування конфіденційної інформації, що надходить в систему ОВС для правового режиму її обороту і визначення процедур обороту. Одночасно із цим, вважаємо доцільним розглядати правовий режим обороту конфіденційної інформації, що циркулює в системі органів внутрішніх справ, як режим службової таємниці, незалежно від її вихідного правового режиму.

Обґрунтовано необхідність розробки державної програми, спрямованої на забезпечення адміністративно-правового регулювання інформаційної безпеки правоохоронних органів. Така програма повинна бути спрямована, у першу чергу, на підвищення ефективності міжвідомчої взаємодії і має містити в собі питання навчання, підготовки і перепідготовки кадрів; оснащення сучасними інформаційними технологіями, апаратним і програмним забезпеченням, засобами зв’язку і захисту інформації.

9. Проаналізувавши нормативні засади забезпечення інформаційної безпеки в різних зарубіжних державах, зокрема: Сполучених Штатах Америки, країн СНД, Німеччини, Австрії, Франції, Великої Британії, Швеції, Фінляндії, Іспанії, встановлено, що прийняття скоординованих і взаємодоповнюючих дій на міжнародному рівнях дозволить адекватно протистояти сучасним викликам і загрозам безпеки в інформаційній сфері. При цьому серед можливих напрямків співробітництва передбачається сприяння розробці міжнародної правової бази співробітництва і вироблення єдиного понятійного апарату в сфері забезпечення інформаційної безпеки.

10. Сьогодні в Україні відсутня єдина державна інформаційна політика, зорієнтована на розбудову інформаційного суспільства. Реалізація політики інформатизації, впровадження електронного урядування фактично залишаються в межах галузевих пілотних програм (проектів), що недостатньо інтегровані між собою та відокремлені від державної політики у сфері засобів масової інформації. З метою інтенсифікації інформаційного розвитку країни необхідно створити національну мережу науково-технічних та освітніх центрів, діяльність яких зосереджуватиметься на пріоритетних напрямах формування інформаційного суспільства, а також систему комп’ютеризованих баз даних і знань науково-технологічного спрямування.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1.  Адміністративна діяльність міліції: [Підручник для вищих навч. закл. МВС України] / Бандурка О.О., Безсмертний О.К., Бугайчук К.А., Голосніченко І.П., Гуменюк В.А. ; під ред. О.М. Бандурка. – Х. : Видавництво Національного ун-ту внутрішніх справ, 2004. – 448 с.

2.  Адміністративні послуги місцевих органів державної виконавчої влади: Навчальний посібник / [Чемерис А.О., Лесечко М.Д., Ліпенцев А.В. і др.] під ред. А.О. Чемерис – Львів: Видавництво Львівського національного університету, 2004. – 148 с.

3.  Актуальні проблеми інформаційної безпеки України: Аналітична доповідь ЦЕПД // Національна безпека і оборона. – 2001. – № 1. – С. 52–59.

4.  Андрєєва О.М. Міжнародно-політичні проблеми інформаційної безпеки України: Дис... канд. політ. наук: спец 23.00.04 / Андрєєва О.М. – К., 2003. – 204 с.

5.  Арістова І.В. Державна інформаційна політика: організаційно-правові аспекти: [монографія] / За загальною редакцією О.М. Бандурки. – Харків: Видавництво «Ун-т внутрішніх справ», 2000. – 368 с.

6.  Арістова І.В. Міжнародне співробітництво міжнародних правоохоронних органів в області захисту прав і свобод жінок: інформаційне забезпечення / І.В. Арістова // Вісник Університету внутрішніх справ. Спеціальний випуск, 1999. – С. 72–75.

7.  Баранов О.А. Информация и информатизация. Что они значат для Украины? / А. О.Баранов // Зеркало недели. – 1997. – № 44. – С. 71–76.

8.  Баранов О.А. Інформаційне право України: стан, проблеми, перспективи / О.А. Баранов. – К. : Софт Прес, 2005. – 316 с.

9.  Барчук В.Б. Уповноважений Верховної Ради України з прав людини як суб'єкт забезпечення національної безпеки України: Дис... канд. юрид. наук: спец. 12.00.02 / В.Б. Барчук. – К., 2006. – 204 с.

10.          Беляков К.И. Управление и право в период информатизации: Монография / К.И. Беляков. – К: Издательство «Консул», 2001 – 308 с

11.          Бизоньо П. Европейское сообщество и роль информации: цели, исследовательские программы и деятельность: Научный доклад /
П. Бизоньо. – М.: Российское сообщество, 1999. – 322 с.

12.          Биченок М.М. Основи інформатизації управління регіональною безпекою: монографія / М.М. Биченок. – К.: Видавництво «Київського національного університету», 2005. – 194 с.

13.          Бондаренко В.О. Глобальна ідейно-політична гегемонія та становлення нових незалежних держав / В.О. Бондаренко, О.В. Литвиненко // Стратегічна програма. – 2000. – № 3–4. – С. 156–160.

14.          Борецька Н.П. Соціальний захист населення на сучасному етапі: стан і проблеми / Н.П. Борецька. – Донецьк : Янтра, 2001. – 351 с.

15.          Брижко В.М. Електронна боротьба в інформаційних війнах та інформаційне право / Брижко В.М., Швець М.Я., Цимбалюк В.С. – К.,
2007. – 233 с.

16.          Брижко В.М. Ліцензування прав на інформаційні ресурси / Брижко В.М., Базанов Ю.К., Харченко Л.С. – К., 1997. – 132 с.

17.          Бюлетень Комиссии по вопросам доступа к информации // Право знать» Выпуск № 10. М.: Статистика, 1997. – С. 6–9.

18.          Великанова М.М. Теорія держави та права: навч.-метод. посібник / М.М. Великанова, О.Ю. Великанов, І.В. Половко. – К. : Видавництво НДУ ім. М.Гоголя, 2006. – 164 с.

19.          Гавловський В.Д. Інформаційне законодавство України: від інформації до кодифікації / Гавловський В.Д. // Систематизація законодавства в Україні: проблеми теорії і практики. Мат. міжнар. наук.-практич. конф. – К. : Інститут законодавства Верховної Ради України, 1996. – С. 74-81

20.          Галіцин В.К. Системи моніторингу / В.К. Галіцин. – К., 2000. – 231 с.

21.          Гаман Т.В. Вдосконалення організаційно-правового механізму інформаційної діяльності місцевих державних адміністрацій: Дис... канд. наук з держ. упр.: спец. 25.00.02 / Т.В. Гаман. – Л., 2006. – 246 с.

22.          Голдберг С. Доступність інформації для громадськості: Доповідь про свободу / С. Голдберг. – Вашингтон, 2004. – 165 с.

23.          Голобуцкий О.П. Електронний уряд / О.П. Голобуцкий,
О.Б. Шевчук. – К. : ЗАТ «Атлант UMS», 2002. – 174 с.

24.          Голубєв В.О. Інформаційна безпека: проблеми боротьби зі злочинами у сфері використання комп'ютерних технологій / Голубєв В.О., Гавловський В.Д., Цимбалюк В.С. под. ред. Р.А. Калюжного. – Запоріжжя : Просвіта, 2001. – 252 с.

25.          Гонцяж Я. Адміністративна реформа: нездійсненні мрії та втрачені можливості / Я. Гонцяж, Н. Гнидюк. – К. : Міленіум, 2002. – 136 с.

26.          Громадянське суспільство в сучасній Україні: специфіка становлення, тенденції розвитку / [Рудич Ф.М., Балабан Р.В., Ганжуров Ю.С. і др.] ; під ред. Ф.М. Рудич. – К. : Парламентське вид-во, 2006. – 412 с.

27.          Гурковський В.І. Організаційно-правові питання взаємодії органів державної влади у сфері національної інформаційної безпеки: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юр. наук : спец. 25.00.02 /
В.І. Гурковський. – К., 2004. – 20 с.

28.          Дешко А.І. Проблеми організації єдиного інформаційного простору України / А.І. Дешко, А.Є. Слівак // Науково-технічна інформація. – 2000. – № 3. – С. 14–18.

29.          Деякі питання організації діяльності Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації: Постанова Кабінету Міністрів України від 24 червня 2006 р. № 869 / Офіційний вісник України вiд 12.07.2006 – 2006 р., № 26, стор. 80, стаття 1890, код акту 36693/2006.

30.          Європейська конвенція про захист прав і свобод людини (1950 р.) // Офіційний вісник України. – 1998. – № 13. – Ст. 268.

31.          Жангожа Р. До питання розширення інформаційного простору України / Р. Жангожа // Стратегічна панорама. – 2000. – № 3–4. – С. 203–206.

32.          Жданов І. Можливі підходи до визначення основ державної політики забезпечення інформаційної безпеки України / І. Жданов // Матеріали до круглого столу «Безпека інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах». – К., 2001. – 28 трав. – С. 67–74.

33.          Задорожна Р.П. Методологічні засади статистичного дослідження соціальної структури суспільства: Дис... канд. екон. наук: спец. 08.03.01 /
Р.П. Задорожна. – К., 2005. – 229 с.

34.          Законодавство США у галузі інформації: Програма сприяння парламенту України / під ред. Т.К. Вінника. – К., 2006. – 582 с.

35.          Законодавчі акти країн Північної Америки / під ред. Т.К. Вінника. – К. : Вид-во Укр. правничої фундації, 2004. – 671 с.

36.          Законы и практика средств массовой информации в Европе, Америке, Австралии: [сравнительный анализ законодательных актов в 11 демократических странах мира] под ред. К.Н. Сикача. – М.: Полигрф-центр, 2007. – 347 с.

37.          Збірник нормативних актів Генеральної Асамблеї ООН / За загальною редакцією О.Л. Степаненко. – Тернопіль, 2006. – 628 с.

38.          Збірник нормативно-правових документів прийнятих Міжпарламентської Асамблеї Євразійського Економічного співтовариства / За загальною редакцією С.Б. Дубчак. – К.: Наука, 2006. – 471 с.

39.          Зернецька О. В. Нові підходи ООН у галузі комунікацій. ООН у системі міжнародних відносин / О. В. Зернецька. – К., 1995. – 437 с.

40.          Інформатизація законотворчої, нормотворчої, правозастосовної та правоосвітньої діяльності: Посібник / Секретаріат Верховної Ради України; Академія правових наук України / під ред. Л.Є. Горьового. – К. : Парламентське вид-во, 1999. – 199 с.

41.          Інформаційна безпека України / [Харченко Л.С., Ліпкан В.А., Логінов О.В.] ; под. ред. Р.А. Калюжного. – К. : Текст, 2004. – 135 с.

42.          Інформаційне законодавство країн СНД та Балтії: Латвія, Литва, Молдова, Росія, Таджикистан, Туркменистан, Узбекистан / під ред.
Д.Ф. Калініча. – К.: Вид-во «Київський національний університет», 2006 р. – 412 с.

43.          Інформаційне законодавство: Зб. законодавчих актів: [у 6 т.] / Інститут держави і права ім. В.М. Корецького НАН України; Державний комітет телебачення і радіомовлення України / під ред. Ю.С. Шемшученко. – К. : ТОВ «Видавництво «Юридична думка», 2005. – 412 с.

44.          Інформаційне право та правова інформатика у сфері захисту персональних даних / [Брижко В., Гуцалюк М., Цимбалюк В., Швець М. і др.] під ред. М. Швець. – К. 2005. – 334 с.

45.          Інформаційне суспільство – виклик для Європи: Матеріали V наради Комітету Міністрів Ради Європи у галузі інформації та комунікацій, 11–12 грудня 1997 р., Греція, Салоніки // Політика і час. – 1998. – № 2. –
С. 87–110.

46.          Інформаційне суспільство: Дефініції людина, її права, інформація, інформатика, інформатизація, телекомунікації, інтелектуальна власність, ліцензування, сертифікація, економіка, ринок, юриспруденція / [Гальченко О.М., Цимбалюк В.С. і др.]. – К. : Інтеграл, 2002. – 220 с.

47.          Інформаційне суспільство: управління, право, технології, безпека: навчальний посібник / [Біленчук П.Д., Кофанов А.В., Кобилянський О.Л. і др.]. – К., 2009. – 60 с.

48.          Калюжний Р.А. Розбудова держави і інформатизація державного управління / Р.А. Калюжний, В.С. Цимбалюк // Розбудова держави. – 1994. – № 2. – С. 20–21.

49.          Карпачова Н.І. Стан дотримання та захисту прав громадян України за кордоном: Спеціальна доповідь Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини / Н.І. Карпачова. – К., 2003. – 190 с.

50.          Ковалевський В. Інформаційна демократія / В. Ковалевський // Політологія і етнологія, 2003. – Вип. 22. – С. 214–222.

51.          Кодекс про адміністративне судочинство України: Закон України вiд 06.07.2005 р. № 2747-IV. / Відомості Верховної Ради України. – 2005. –
№ 35–37. – Ст. 446.

52.          Кодекс України про адміністративні правопорушення: Закон України вiд 07.12.1984 р. № 8073-X. / Відомості Верховної Ради Української РСР (ВВР). – 1984. – додаток до № 50. – Ст. 1122.

53.          Козубський В.О. Інформаційна безпека держави: Кримський регіон: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук: спец. 23.00.02 / В.О. Козубський. – Сімф., 2005. – 19 с.

54.          Коліушко І.Б. Електронне урядування – шлях до ефективності та прозорості державного управління / І.Б. Коліушко, М.С. Демкова // http://www.isu.org.ua/uploads/publications/20.doc/

55.          Колодій А.М. Принципи права України / А.М. Колодій. – К., 1998. – 208 с.

56.          Конах В.К. Забезпечення інформаційної безпеки держави як складової системи національної безпеки (приклад США): Дис... канд. політ. наук: спец. 21.01.01 / В.К. Конах. – К., 2005. – 171 с.

57.          Конституція України: Закон України вiд 28.06.1996 р. № 254к/96-ВР / Відомості Верховної Ради України вiд 23.07.1996 – 1996 р., № 30,
стаття 141.

58.          Конторов М.Д. Радиоинформатика / М.Д. Конторов, В.К. Слока. – М: «МГУ», 1993. – С. 54–60.

59.          Концептуальные подходы и основные направления по формированию информационного пространства государств – участников СНГ / под. ред. А.Л. Жуковой. – Минск: Изд-во «Минский государственный университет», 2002. – 315 с.

60.          Концепція розвитку зв'язку України до 2010 року: Постанова Кабінету Міністрів України від 9 грудня 1999 р. № 2238 / Офіційний вісник України. – 1999. – № 04. – Ст. 76.

61.          Концепція адміністративної реформи в Україні. – Х.: Одиссей – 1998. – 36 с.

62.          Кормич Б.А. Інформаційна безпека: організаційно-правові основи: навч. посібник [для студ. вищих навч. закл. ] / Б.А. Кормич – К. : Кондор, 2004. – 384с.

63.          Кормич Борис Анатолійович Організаційно-правові засади політики інформаційної безпеки України / Б.А. Кормич. – О. : Юридична література, 2003. – 471с.

64.          Корнієнко М.В. Суспільство і правопорядок: монографія /
М.В. Корнієнко. – К. : Фонд юрнауки АПС, 2007. – 356 с.

65.          Кратюк В.В. Громадянське суспільство в Україні: політико-правові аспекти розвитку системи демократичної влади: Дис... канд. юрид. наук: спец. 12.00.13 / В.В. Кратюк. – О., 2001. – 193 с.

66.          Кудрявцева С.П. Міжнародна інформація: [навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл.] / С.П. Кудрявцева, В.В. Колос. – [2-ге вид.] – К. : Слово, 2008. – 400 с.

67.          Литвиненко О.В. Інформаційний простір як чинник забезпечення національних інтересів України: Монографія / О.В. Литвиненко, І.Ф Бінько, В.М. Потіха. – К. : ІМВКУ ім. Т.Шевченка, 1998. – 145 с.

68.          Ліпкан В.А. Адміністративно-правове регулювання національної безпеки України: [монографія] / Ліпкан В.А. – К. : Текст, 2008. – 440 с.

69.          Ліпкан В.А. Інформаційна безпека України в умовах євроінтеграції: навч. посібник / Ліпкан В.А., Максименко Ю.Є., Желіховський В.М. / – К. : Київський національний ун-т внутрішніх справ. Кафедра міжнародних відносин та національної безпеки, 2006. – 280 с.

70.          Логінов О.В. Адміністративно-правове забезпечення інформаційної безпеки органів виконавчої влади: Дис... канд. юрид. наук: спец. 12.00.07 / О.В. Логінов . – К., 2005. – 236 с.

71.          Лук’яненко Є.В. Інформаційний суверенітет та інформаційний плюралізм – реальність чи відсутність явищ? / Є.В. Лук’яненко // Віче. – 1998. – № 8. – С. 33–37.

72.          Майн Х. Средства массовой информации в Федеративной Республике Германии : исторические очерки / Х. Майн . – М., 1996. – 216 с.

73.          Макаренко Е. Інформайційно-психологічний захист як складовий чинник інформаційної безпеки / Е.Макаренко, В. Кирик // Проблеми безпеки української нації на порозі ХХІ сторіччя. – К. – Чернівці: Чернівецький національний університет, 1988. – 267 с.

74.          Макаренко Є. Європейська інформаційна політика / Е.Макаренко. – К., 2000. – 312 с.

75.          Макаренко Є. Інформаційне суспільство, політика, право в програмній діяльності ЮНЕСКО / Є. Макаренко. – К. : Науково-видавничий центр «Наша культура і наука», 2001. – 384 с.

76.          Максименко Ю.Є. Теоретико-правові засади забезпечення інформаційної безпеки України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.01 / Ю.Є. Максименко. – К., 2007. – 20с.

77.          Марущак А.І. Інформаційне право: доступ до інформації: [навч. посіб. для студ. ВНЗ] / А.І. Марущак. – Київ: КНТ, 2007. – 531 с.

78.          Марущак А.І. Правомірні засоби доступу громадян до інформації: науково-практ. посібник / А.І. Марущак. – Біла Церква : Буква, 2006. – 431 с.

79.          Машлыкин В.Г. Европейское информационное пространство / В.Г. Машлыкин. – М. : Наука, 1999. – 96 с.

80.          Міжнародні договори України про правову допомогу: Закони України. Міжнародні договори колишнього СРСР. Конвенція СНД. Двосторонні угоди. Конвенції Ради Європи. Угоди про співробітництво Міністерства юстиції України / Міністерство юстиції України / під ред. С.Р. Станік. – Ужгород : Інформаційно-видавниче агентсво «ІВА», 2000. – 557 с.

81.          Нестеренко О. Право на доступ до інформації: теорія та практика / О. Нестеренко, О. Северин. – Х. : Права людини, 2008. – 347 с.

82.          Нестеренко О.В. Основи побудови автоматизованих інформаційно-аналітичних систем органів державної влади /
О.В. Нестеренко. – К. : Наукова думка, 2005. – 628 с.

83.          Нестеренко О.В. Право на доступ до інформації в Україні: конституційно-правовий аспект: дис... канд. юрид. наук: спец. 12.00.02 /
О.В. Нестеренко. – Х., 2008. – 239 с.

84.          Низенко Е.І. Забезпечення інформаційної безпеки підприємництва: навч. посібник / Е.І. Низенко, В.П. Каленяк. – К. : Міжрегіональна академія управління персоналом, 2006. – 134с.

85.          Нормативне забезпечення інформаційної безпеки / [Головань С.М., Петров О.С., Хорошко В.О., Чирков Д.В. і др.]. – К. : Державний ун-т інформаційно-комунікаційних технологій, 2008. – 533 c.

86.          Нормативно-правова база Європейського Парламенту / За загальною редакцією Д.Є. Степурського. – Ужгород, 2007. – 821 с.

87.          Овсянюк-Бердадіна О.Ф. Організаційно-економічний механізм державних закупівель послуг: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: спец. 08.00.03 / О.Ф. Овсянюк-Бердадіна. – Тернопіль, 2009. – 20 с.

88.          Олійник О.В. Політико-правові аспекти формування інформаційного суспільства суверенної і незалежної держави / О.В. Олійник, О.В. Соснін, Л.Є. Шиманський // Держава і право. – 2001. – Вип. 13. –
С. 534–541.

89.          Основи організаційного захисту інформації: [навч. посіб. для студ. напряму підгот. «Інформаційна безпека»] / Лужецький В.А.,
Северин Л.І., Гульчак Ю.П., Кожухівський А.Д. – Вінниця : ВНТУ, 2005. – 148 с.

90.          Офіційний сайт Державного комітету інформатизації України / http://www.dki.gov.ua/

91.          Офіційний сайт Національного центру електронного урядування / www. nc.gov.ua

92.          Офіційний сайт державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України / http://www.dstszi.gov.ua/

93.          Пазюк А.В. Права людини та Інтернет / А.В. Пазюк.– К., 2003. – С. 267–273.

94.          Пазюк А.В. Міжнародно-правовий захист права людини на приватність персоніфікованої інформації: Дис... канд. юрид. наук: спец. 12.00.11 / А.В. Пазюк . – К., 2004. – 205 с.

95.          Погорецький М.А. Функціональне призначення оперативно-розшукової діяльності у кримінальному процесі: [монографія] /
М.А. Погорецький. – Х. : Аріс, ЛТД, 2007. – 576 с.

96.          Положення з питань обстеження, оцінки технічного стану, паспортизації та поточної експлуатації будівель та споруд у галузі зв’язку: Затверджене наказом Державного комітету зв’язку та інформатизації України від 28 квітня 2004 р. // Право України. – 1998. – №3 – С. 27–31.

97.          Положення про державний контроль за станом технічного захисту інформації: Проект положення / офіційний сайт Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України http://www.dstszi.gov.ua/

98.          Положення про контроль за функціонуванням системи технічного захисту інформації: Наказ Адміністрації Державної служби спеціального зв'язку та захисту інформації України від 16.05.2007 № 87 Зареєстрований в Міністерстві юстиції України 10 липня 2007 р. за № 785/14052 / офіційний сайт Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації України http://www.dstszi.gov.ua/

99.          Положення про технічний захист інформації в Україні: Указ Президента України від 27 вересня 1999 року №1229/99 / Офіційний вісник України вiд 15.10.1999 – 1999 р., № 39, стор. 28, код акту 11180/1999.

100.      Положенням про Державний комітет телебачення та радіомовлення України: Постанова Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 р. № 897 / Офіційний вісник України. – 2007. – № 16. – Ст. 24.

101.      Почепцов Г.Г. Национальная безопасность стран переходного периода: [учеб. пособие для студ. спец. «Междунар. отношения» и «Междунар. информ.»] / Г.Г. Почепцов. – К., 1996. – 136 с.

102.      Права людини та інформація: Зб. наук. праць / під ред.
А.М. Колодій. – К., 2001. – 141с.

103.      Права людини. До 50-річчя прийняття Генеральною Асамблеєю ООН «Загальної декларації прав людини»: Бібліографічний список /
Л.В. Груніна, І.В. Кравцова. – К., 1998. – 16 с.

104.      Право и информационная безопасность: Учеб. пособие / [Фисун А.П., Касилов А.Н., Глоба Ю.А., Савин В.И. и т.д.]. – М. : Приор, 2005. – 267 с.

105.      Правові основи захисту комп'ютерної інформації від протиправних посягань: Матеріали міжвузівської наук.-практ.