ДОКАЗИ ТА ДОКАЗУВАННЯ В АДМІНІСТРАТИВНОМУ СУДОЧИНСТВІ :

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ УКРАЇНИ імені ЯРОСЛАВА МУДРОГО»

На правах рукопису

УДК 342.9.(477)

КАЛМИКОВА ЯНА СЕРГІЇВНА

ДОКАЗИ ТА ДОКАЗУВАННЯ В АДМІНІСТРАТИВНОМУ СУДОЧИНСТВІ

12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
ЧЕРВЯКОВА
ОЛЕНА БОРИСІВНА
кандидат юридичних наук,
доцент

Харків – 2013

ЗМІСТ

ВСТУП…………………………………………………………………………………...3
РОЗДІЛ 1. СУТНІСТЬ ДОКАЗІВ І ЗМІСТ ДОКАЗУВАННЯ В АДМІНІСТРАТИВНОМУ СУДОЧИНСТВІ………………………………………10

1.1. Теоретичні основи вчення про докази та доказування в адміністративному судочинстві……………………………………………………………………………...10
1.2. Класифікація доказів в адміністративному судочинстві……………………..28
1.3. Властивості доказів і предмет доказування в адміністративному судочинстві……………………………………………………………………………...38
Висновки до розділу 1………………………………………………………………….65

РОЗДІЛ 2. ЗАСОБИ ДОКАЗУВАННЯ В АДМІНІСТРАТИВНОМУ СУДОЧИНСТВІ……………………………………………………………………….68

2.1. Пояснення сторін, третіх осіб, їх представників, показання свідків в адміністративному судочинстві……………………………………………………….68
2.2. Письмові засоби доказування в адміністративному судочинстві……………………………………………………………………………..85
2.3. Речові засоби доказування в адміністративному судочинстві……………………………...........................................................................98
2.4. Висновки експерта і спеціаліста в адміністративному судочинстві…………114

Висновки до розділу 2………………………………………………………………...137

РОЗДІЛ 3. РОЛЬ СУДУ У ДОКАЗОВІЙ ДІЯЛЬНОСТІ В АДМІНІСТРАТИВНОМУ СУДОЧИНСТВІ……………………………………..142

3.1. Суд як суб’єкт доказової діяльності в адміністративному судочинстві….142
3.2. Стадії доказової діяльності суду і шляхи її вдосконалення в адміністративному судочинстві……………………………………………………...152

Висновки до розділу 3………………………………………………………………...177

ВИСНОВКИ…………………………………………………………………………..179
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………….183
ДОДАТКИ…………………………………………………………………………….221

ВСТУП

Актуальність теми. Реалізація конституційних засад розбудови України як демократичної, соціальної, правової держави неможлива без реформування публічної влади з одночасним створенням дійового механізму контролю за нею, в тому числі й судового, шляхом здійснення адміністративного судочинства. Пріоритетним напрямком у цій сфері є адаптація вітчизняного законодавства до законодавства ЄС як інструмента, здатного сформувати досконалу правову систему й забезпечити ефективний механізм судового розгляду справ з урахуванням реального захисту прав особи від порушень з боку державно-владного апарату. Наявність адміністративного судочинства – це показник відповідності національної судової системи міжнародно-правовим стандартам забезпечення прав людини, а також утвердження принципу законності у сфері виконавчої влади. Основне призначення Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАСУ) – захист прав, свобод та законних інтересів невладних суб’єктів публічно-правових відносин (ч. 1. ст. 2 КАСУ). З набуттям чинності КАСУ у структурі юридичного доказування виокремилась така його частина – доказування у справах адміністративного судочинства. Поява такого окремого виду доказування обумовлена, по-перше, специфікою предмету доказування, по-друге, появою нових прийомів, методів та заходів. Такі новели вимагають ґрунтовного аналізу, розроблення комплексних засобів з метою вдосконалення законодавства в цій галузі й реалізації їх положень на практиці для подальшого посилення гарантій захисту прав і свобод громадян в Україні, а також покращення системи засобів забезпечення законності в державному управлінні.
Різні аспекти доказів і доказування досліджувались у теорії права, в цивільному, кримінальному й господарському процесах, криміналістиці й логіці. Питанням доказової діяльності в адміністративному процесі приділяли увагу такі вчені, як В. С. Анохін, Д. Н. Бахрах, В. М. Бевзенко, Ю. П. Битяк, Л. Р. Біла-Тіунова, Є. Ф. Демський, Є. В. Додін, С. В. Ківалов, Т. О. Коломоєць, В. К. Колпаков, А. Т. Комзюк О. В. Кузьменко, Р. С. Мельник, Ю. С. Педько, В. Г. Перепелюк, Н. Г. Саліщева, А. О. Селіванов, Ю. О. Тихомиров, М. М. Тищенко, О. Б. Червякова та ін. У 2009 році В. К. Колпаков та В. В. Гордєєв опублікували монографію «Докази та доказування в адміністративному судочинстві».
Актуальність порушеної проблеми полягає в необхідності комплексного дослідження аспектів теорії і практики доказової діяльності, всебічного опрацювання й удосконалення існуючих і розроблення нових засобів доказування в адміністративному судочинстві, в тому числі з урахуванням досвіду нормативного врегулювання цих питань в інших країнах, що сприятиме оптимізації процесу доказування у національній правозастосовній діяльності.
Нормативно-правовими підвалинами дослідження послужили Конституція України, інші нормативно-правові акти, норми міжнародного права, ратифіковані Україною, законодавство Німеччини, РФ, США, інших держав щодо розгляду й вирішення справ у порядку адміністративного судочинства.
Емпіричний фундамент дисертації становлять результати вивчення за спеціальною програмою матеріалів понад 300 експертних досліджень Харківського НДІ судових експертиз, проведених у справах за ухвалами судів, що розглядалися в порядку адміністративного судочинства, та 428 справ (усі вони розглядалися в порядку адміністративного судочинства), а також практика Вищого адміністративного суду України.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана на кафедрі адміністративного права Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» відповідно до комплексної цільової програми № 0111U000966 «Конституційно-правові проблеми забезпечення верховенства права у функціонуванні механізму публічної влади в Україні». Тему роботи затверджено на засіданні вченої ради Національного університету «Юридична академія України імені Ярослава Мудрого» (протокол № 5 від 24.12.2010 року).
Мета і завдання дослідження. Метою проведеної роботи є з’ясування сутності доказів і змісту доказування в адміністративному судочинстві на підставі юридичної науки, теоретичних засад доказової діяльності, норм чинного законодавства, розроблення й надання науково обґрунтованих пропозицій з удосконалення доказової діяльності в цій сфері з урахуванням вітчизняного досвіду й досвіду деяких зарубіжних країн.
Реалізація поставленої мети зумовила необхідність вирішення таких завдань:
– на підставі теорії доказового права визначити поняття доказів і доказування в адміністративному судочинстві, а також запропонувати їх авторське визначення;
– класифікувати докази в адміністративному судочинстві;
– сформулювати їх властивості;
– розкрити особливості засобів доказування в цій сфері;
– з’ясувати роль суду в доказовій діяльності в адміністративному судочинстві;
– охарактеризувати стадії розгляду справи й етапи доказової діяльності й запропонувати шляхи її вдосконалення;
– обґрунтувати можливість застосування зарубіжного досвіду для вдосконалення доказової діяльності в національному адміністративному судочинстві.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини з приводу пізнання за допомогою доказів обставин справи і встановлення істини шляхом доказової діяльності у справах, що розглядаються в порядку адміністративного судочинства.
Предмет дослідження становлять докази й доказування у справах, що розглядаються в порядку адміністративного судочинства.
Методи дослідження. Методологічне підґрунтя дисертації складає сукупність методів і прийомів наукового пізнання. Їх застосування ґрунтується на системному підході, що дало можливість дослідити наукові проблеми в єдності їх соціального змісту і юридичної форми, здійснити системний аналіз доказів і доказування в адміністративному судочинстві. За допомогою логіко-семантичного методу та методу сходження від абстрактного до конкретного сформульовані дефініції доказів і доказування, з’ясовані їх властивості. Системно-структурний – дозволив навести класифікацію доказів і судових експертиз, визначити засоби доказування у досліджуваній сфері. Порівняльно-правовий метод використано для розкриття співвідношення змісту доказів і сутності доказування в адміністративному й інших видах судочинства, а також у процесі вивчення зарубіжного досвіду в цій царині. Системний метод сприяв окресленню кола суб’єктів, які беруть участь у доказовій діяльності, а вимоги формальної логіки щодо послідовності, визначеності, несуперечності й обґрунтованості дослідження судом суджень учасників провадження знайшли відкриття при формулюванні висновків дослідження і пропозицій за його наслідками.
Наукова новизна одержаних результатів. Дисертація є одним із перших в Україні науковим дослідженням сутності доказів і доказування в адміністративному судочинстві. Його результатом є сформульована низка нижченаведених нових наукових положень і висновків.
Уперше:
– сформульовано категорійно-понятійний апарат щодо доказів і доказування в адміністративному судочинстві: «Доказами в адміністративному судочинстві є інформація, на підставі якої особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують або спростовують позовні вимоги, а суд установлює наявність або відсутність даних про факти, обставини, дії або події, що мають значення для правильного вирішення справи»; «Доказування в адміністративному судочинстві – це почуттєва розумова логічна діяльність з виявлення, витребування, збирання, закріплення, перевірки й оцінки доказів, їх процесуальних джерел адміністративним судом та учасниками провадження, спрямована на встановлення фактичних обставин публічно-правового спору, прав та обов’язків учасників спірних правовідносин, необхідних для правильного вирішення справи»;
– наведено авторське тлумачення висновку експерта в суді як самостійного особливого доказу, сутність якого полягає в доведенні ним до відома суду в установленій законом формі результатів експертного дослідження з питань, розв’язання яких потребує спеціальних знань і вмінь, а також вирішення яких має значення для встановлення істини у справі;
– доведено більш широке використання таких нових способів дослідження доказів в адміністративному судочинстві, як судовий експеримент і відеоконференція;
– надано змістовне наповнення етапів доказової діяльності суду на всіх стадіях розгляду справ у порядку адміністративного судочинства;
– обґрунтовано внесення змін і доповнень до КАСУ з метою вдосконалення доказової діяльності в адміністративному судочинстві.
Удосконалено:
– положення щодо: властивостей доказів з огляду на їх функціональне навантаження й особливості прояву на різних стадіях адміністративного судочинства; ролі суду як самостійного суб’єкта доказової діяльності, який має виявляти свою активність на всіх стадіях розгляду справи; правового статусу спеціаліста в адміністративному судочинстві й критеріїв розмежування правового статусу експерта і спеціаліста;
– положення про ініціативу експерта як гарантію його процесуальної незалежності;
– визначення висновку спеціаліста як самостійного засобу доказування, а саме – письмового викладення думки особи, яка володіє спеціальними знаннями, з питань, які ставляться перед судом.
– характеристику видів експертиз, які проводяться у справах адміністративного судочинства.
Набули подальшого розвитку:
– засоби доказування в адміністративному судочинстві, зокрема, пояснення сторін, третіх осіб, їх представників, показання свідків, письмові та речові докази, висновки експерта та спеціаліста, визначено їх значення для встановлення фактичних обставин справи в досліджуваній царині;
– зміст наукових положень щодо стадій судового розгляду справи, зокрема, підготовчого провадження, попереднього засідання, судового розгляду, ухвалення судового рішення;
– положення щодо доказової ролі суду в доказовій діяльності в адміністративному судочинстві;
– основні тенденції становлення доказової діяльності в адміністративному судочинстві шляхом запровадження обов’язковості проведення всіх стадій розгляду справи в порядку адміністративного судочинства, спираючись на зразки досвіду зарубіжних країн.
Практичне значення одержаних результатів. Основні теоретичні положення й висновки дисертації можуть бути використані: у науково-дослідницькій сфері – для подальших досліджень теоретичних і практичних проблем, пов’язаних з розвитком адміністративного судочинства і поглиблення знань про механізм реалізації доказової діяльності в останньому; у правотворчості – у процесі підготовки і опрацювання законопроектів; у правозастосуванні – при розгляді справ у порядку адміністративного судочинства; у навчальному процесі – під час викладання курсів з адміністративного права, адміністративного процесу й адміністративного судочинства, а також підготовки відповідних підручників, навчальних посібників та методичної літератури.
Апробація результатів дослідження. Основні положення й висновки дисертації доповідалися на міжнародних і всеукраїнських науково-практичних конференціях: «Іноземна мова і сучасні тенденції юридичної науки очима молодих учених» (Харків, 2011), «Актуальні проблеми право творення в сучасній в Україні» (Київ, 2011), «Юридична осінь» (Харків, 2011), «Адміністративне право: стан і перспективи розвитку» (Київ, 2011), «Актуальні проблеми юридичної науки» (Харків, 2012), «Державотворення та правотворення в період реформ: питання теорії та практики» (Київ, 2012), «Особистість. Суспільство. Право» (Полтава, 2012), «Національна правова система в умовах формування європейського правового простору» (Київ, 2012), «Юридична осінь» (Харків, 2012), «Вклад молодых ученых в развитие правовой науки Республики Беларусь» (Минск, 2012).
Публікації. Основні положення, висновки і пропозиції дисертаційного дослідження викладено в 6-ти наукових статтях, опублікованих у фахових виданнях, і в тезах 10-ти доповідей на наукових конференціях.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації здійснено теоретичне узагальнення й аналіз чинного законодавства та наукових праць у різних галузях знань, запропоновано нове вирішення наукового завдання щодо встановлення сутності доказів і доказування в адміністративному судочинстві, сформульовано низку висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на вирішення поставленого завдання:
1. Доказове право є поліінститутом, який слугує базовим сегментом усіх процесуальних наук, предметом яких є розгляд і вирішення індивідуальних справ в усіх сферах суспільного життя. До основоположних його категорій належить поняття «докази», яке має важливе теоретичне та практичне значення.
2. Важливим доказом в адміністративному судочинстві є інформація, на підставі якої особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують або спростовують позовні вимоги, а суд установлює наявність або відсутність даних про факти, обставини, дії або події, що мають значення для правильного вирішення справи.
3. Доказування в адміністративному судочинстві слід визначати як почуттєву розумову логічну діяльність з виявлення, витребування, збирання, закріплення, перевірки й оцінки доказів, їх процесуальних джерел адміністративним судом та учасниками адміністративної справи, спрямовану на встановлення фактичних обставин публічно-правового спору, прав та обов’язків учасників спірних правовідносин, необхідних для правильного вирішення справи.
4. Класифікація доказів в адміністративному судочинстві дає можливість: (а) поступово, повно, всебічно, об’єктивно відтворити всі обставини, що мають значення для вирішення справи; (б) визначити особливості їх отримання, перевірки, оцінки, належного використання; (в) відтворити всі вагомі обставини для вирішення справи, вирішити низку практичних питань. В адміністративному судочинстві виділяють наступні види доказів: 1) за джерелами формування – особисті, предметні і змішані; 2) за характером зв’язку фактичних даних з фактами, що підлягають установленню, – прямі й непрямі (побічні); 3) за способом формування даних про факти – первинні та похідні; 4) за предметом доказування – обвинувальні та виправдувальні; 5) за ставленням до змісту – позитивні й негативні; 6) за характером зв’язку доказу з предметом доведення – предметні й додаткові; 7) за способом доведення інформації – усні й письмові; 8) за змістом фактичних даних – підтверджуючі позовні вимоги й заперечуючі проти позову.
5. Властивості доказів поділяються за певними ознаками: (а) належність і допустимість; (б) достовірність і достатність. Належність полягає у взаємозв’язку доказів із обставинами, що підлягають установленню й мають значення як для вирішення справи, так і для здійснення проміжних процесуальних дій. Допустимість – це проголошені законодавством вимоги, що обмежують використання конкретних засобів доказування або закріплюють обов’язковість їх застосування при встановленні конкретних фактичних обставин справи. Достовірність доказів – це їх істинність, а достатність вирішує питання про можливість на підставі зібраних по конкретній справі доказів зробити певний висновок про наявність фактів, що належать до предмета доказування, про права й обов’язки сторін. Суд не повинен брати до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування по справі, а саме обставини: (а) преюдиційні, (б) визнані судом загальновідомими, (в) безспірні, (г) презюмуючі факти.
6. Засоби доказування в адміністративному судочинстві охоплюють пояснення сторін, третіх осіб, їх представників, показання свідків, письмові, речові докази, висновки експерта і спеціаліста. Законодавство закріплює порядок їх збирання, перевірки, дослідження й оцінки. Так, особисті засоби доказування досліджуються шляхом допиту осіб, а ті, що мають матеріальну форму вираження, через їх огляд. За юридичною заінтересованістю пояснення поділяють на визнання, твердження й заперечення. Показаннями свідка в розглядуваній сфері є повідомлення про відомі йому обставини, значимі для справи. Особливості показань свідка полягають, зокрема, в його процесуальному статусі й порядку його допиту, що є гарантією достовірності одержуваних відомостей, на яких суд ґрунтує свої висновки.
Письмові засоби доказування в адміністративному судочинстві слід ототожнювати з документами, під якими розуміються предмети матеріального світу, створені відповідним органом або особою. Документу як письмовому доказу притаманні як матеріальні, так і процесуальні ознаки. Документи в адміністративному судочинстві можуть бути класифіковані за такими критеріями, як суб’єкт формування, їх змістом, форма, джерела формування, способи сприйняття й відтворення, створення, характер засобів фіксації інформації. За способами створення письмовий документ може бути рукописним, машинним, електронним, який в адміністративному судочинстві може виступати самостійним засобом доказування.
Речові докази, як засоби доказування в адміністративному судочинстві, слід розглядати комплексно, а саме як: (а) предмети матеріального світу й матеріальні сліди, що віддзеркалюють інформацію, що підлягає судовому дослідженню; (б) речі та їх властивості; (в) повідомлення і джерело його інформації; (г) магнітні, електронні та інші носії інформації, що містять аудіовізуальну інформацію про важливі обставини справи. Застосування такого підходу до розуміння речових доказів має забезпечити всебічний, повний, об’єктивний розгляд справи. Речовими доказами можуть бути визнані показання технічних приладів і засобів, що мають функції фото-кінозйомки, відеозапису. Особливе місце серед засобів доказування посідають докази із застосуванням спеціальних знань – висновки експерта і спеціаліста, які розмежовуються за обсягом, характером, складнощами вирішуваних завдань. Висновок експерта – це самостійний засіб доказування, сутність якого полягає в доведенні ним до відома суду в установленій законом формі результатів експертного дослідження питань, розв’язання й вирішення яких потребує спеціальних знань й вмінь, і має значення для встановлення істини по справі. Висновок спеціаліста є письмовим викладенням думки особи, яка володіє такими знаннями, з поставлених судом питань.
7. Серед суб’єктів доказування в адміністративному судочинстві особливе місце посідає суд зі своєю активною позицією в цій царині. Його активність забезпечує реалізацію низки принципів: змагальності, публічності, об’єктивної істини, судового керівництва, тощо. Роль суду у змагальному процесі полягає в реалізації ним основного обов’язку – створення особам, які беруть участь у справі, умов для всебічного, повного й об’єктивного з’ясування обставин справи шляхом учинення конкретних процесуальних дій. Активністю суду пронизуються всі стадії розгляду справи в порядку адміністративного судочинства: (а) підготовче провадження; (б) попередній розгляд справи; (в) судовий розгляд справи; (г) ухвалення судового рішення у справі та ін. Доказова діяльність суду відбувається на всіх цих стадіях і складається з таких етапів, як збирання, перевірка, дослідження й оцінка доказів.
8. Аналіз сучасних моделей адміністративного судочинства, вітчизняної правозастосовної практики дозволив виокремити існуючі проблеми й можливі шляхи їх вирішення, в тому числі шляхом внесення змін і доповнень до КАСУ. Адміністративне судочинство необхідно спростити і зробити його більш гнучким та оперативним, одночасно, зберігши гарантії, надані законодавством учасникам процесу. Актуальним є зменшення навантаження на суддів щодо розгляду адміністративних справ. Цьому має сприяти запровадження обов’язкового досудового порядку врегулювання публічно-правового спору.
Іншим напрямком оптимізації розгляду справ адміністративного судочинства є активна діяльність суду з попередження і припинення зловживань процесуальними правами сторін, на що спрямовані запропоновані дисертанткою доповнення до КАСУ.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абрамов С. Н. Советский гражданский процесс : учеб. / С. Н. Абрамов. – М.: Госюриздат, 1952. – 420 с.
2. Авдєєв Г. К. Судова експертиза контрафактної аудіовізуальної продукції : монографія / за ред. проф. Шепітька В. Ю. – Х.: Право, 2006. – 192 с.
3. Аверьянова Т. В. Судебная экспертиза. Курс общей теории: учеб. / Т. В. Аверьянова. – М.: Норма, 2012. – 480 с.
4. Адміністративне право : підручник / Ю. П. Битяк (кер. авт. кол.), В. М. Гаращук, В. В. Богуцький та ін.; за заг. ред. Ю. П. Битяка, В. М. Гаращука, В. В. Зуй. – 2-ге вид., переробл. та допов. – Х.: Право, 2012. – 656 с.
5. Адміністративний порядок вирішення адміністративно-правових спорів: загальна характеристика та шляхи удосконалення : монографія / Л. В. Бринцева. – Харків: Вид-во «ФІНН», 2011. – 120 с.
6. Адміністративні процедури і адміністративне судочинство в Німеччині : збірник матеріалів / проф. Др. Штефан Хюльсхьорстер. – № 2. – К.: Німецький фонд міжнар. правов. співробітн., 2009. – 180 с.
7. Адміністративне процесуальне (судове) право України : підручник / за заг. ред. С. В. Ківалова. – Одеса: Юридична література, 2007. – 312 с.
8. Административно-процессуальное право Германии = Verwaltungsrechtsschutz in Deutschland: Закон об административном производстве; Закон об административно-судебном процессе; Законодательство об исполнении административных решений: пер. с нем. / [В. Бергман, введ., сост.]. – М.: Волтерс Клувер, 2007 – 288 с.
9. Адміністративне судочинство : підручник / за заг. ред. Т. О. Коломоєць. – К.: Істина, 2009. – 256 с.
10. Адміністративне судочинство : навч. посіб. / Рябченко О. П., Денисюк С. Ф., Джафарова О. В., Кагановська Т. Є., Новікова Л. В., Артеменко І. А., Литвин О. В., Мельник М. Г.; за заг. проф. О. П. Рябченко. – Х.: ХНУ імені В. Н. Каразіна, 2010. – 232 с.
11. Александров А. Значение свойства относимости доказательств в уголовном процессе // А. Александров, С. Фролов // Уголовное право. – 2007. – № 3. – С. 78–81.
12. Алексеев С. С. Общая теория права : научное пособие. – в 2-х т., т. 2. – М.: Юрид. лит., 1982. – 359 с.
13. Алексеев С. С. Проблемы теории права : научное пособие. – в 2-х т., т. 2. – М.: Юрид. лит., 1972. – 263 с.
14. Алехин А. П., Кармолицкий, А. А., Козлов Ю. М. Административное право Российской Федерации : учебник. – М.: ЗЕРЦАЛО, 1998. – 672 с.
15. Алиев М. М. Некоторые вопросы производства и оценки заключения експерта на судебном заседании // Вопросы судебной экспертизы: юбил. сборник науч. трудов. посв. 100-летию со дня рожд. В. И. Ленина и 50-летию установления Советской власти в Азербайджане. – Вып. 10. – Баку: Изд-во Айзерб. НИИСУ, 1969. – С.76–79.
16. Аналітичні таблиці щодо стану здійснення правосуддя у 2011р. та 2012 р. [Електор. ресурс] . – Режим доступу : http://court.gov.ua/sudova_statystyka/
17. Андрушко П. П. Поняття доказів у кримінальному судочинстві, їх достовірності, належності, допустимості / П. П. Андрушко // Адвокат. – 2011. – № 5. – С. 9–18.
18. Андрушко А. В. Принцип диспозитивності цивільного процесуального права України : монографія / П. П. Андрушко. – Х.: Консум, 2006. – 172 с.
19. Антологія лібералізму : політико-правничі вчення та верховенство права / Упор.: С. Головатий, М. Козюбра, О. Сироїд; відп. ред. С. Головатий; наук. ред. С. Головатий, О. Сироїд, О. Волкова, А. Черевко, вст. сл. С. Головатий. – К.: «Книги для бізнесу», 2008. – 992 с.
20. Анохин В. С. Административные суды и административное судопроизводство : теоретико-правовые и правоприменительные обоснования / В. С. Анохин // Вестник Воронежского гос. ун-та: науч. журн. / Воронежский гос-й ун-т. – Воронеж: изд-во Воронежского гос. ун-та , 2010. – № 2 (9). – С. 57– 65.
21. Арбитражный процесс : учебник / под ред. проф. М. К. Треушникова. – М.: ООО «Городец-издат», 2003. – 656 с.
22. Ароцкер Л. Е. Использование данных криминалистики в судебном разбирательстве : учеб. пособ. / Л. Е. Ароцкер. – М.: Изд-во «Юрид. лит.», 1964. – 224 с.
23. Арсеньев В. Д. Вещественные доказательства в советстком уголовном процессе : автореферат дис. … канд. юрид. наук.: 12.00.09. Уголовный процесс и криминалистика. Судебная экспертиза / В. Д. Арсеньев. – М.: Б. и., 1957. – 16 с.
24. Арсеньев В. Д. Вопросы общей теории судебных доказательств в совестком уголовном процессе / В. Д. Арсеньев. – М.: Изд-во «Юрид. лит.», 1964. – 178 с.
25. Арсеньев В. Д., Заблоцкий В. Г. Использование специальных знаний при установлении фактических обстоятельств уголовного дела / В. Д. Арсеньев. – Красноярск: Изд-во Красноярского ун-та, 1986. – 153 с.
26. Артамонова Е. А. Основы доказательств в современном уголовном судопроизводстве : учеб. пособ. для студентов высших и средних юридических образовательных учреждений / Е. А. Артамонова. – М.: Юрлитинформ, 2010. – 168 с.
27. Асмус В. Ф. Логика : учеб. пособ. / В. Ф. Асмус . – М.: Госполиздат, 1948. – 381 с.
28. Ахмедова А. Б. Сущность заключения специалиста и процессуальный порядок его получения // Вестник СГАП. Научный журнал. – № 1 (71). – 2010. – С. 169 – 174.
29. Бахрах Д. Н. Административная ответственность граждан в СССР : учеб. пособ. / Д. Н. Бахрах. – Свердловск: Изд-во Урал. Ун-та, 1989. – 204 с.
30. Бачун О.В. До визначення категорії «суб'єкт адміністративного судочинства» при розгляді справ адміністративними судами // Вісник Верховного Суду України. – 2009. – № 6. – С. 38–42.
31. Бевзенко В. М. Участь в адміністративному судочинстві України суб’єктів владних повноважень: правові засади, підстави та форми : монографія / В. М. Бевзенко. – К.: Прецедент, 2010. – 475 с.
32. Бевзенко В. М. Правові засади участі суб'єктів владних повноважень в адміністративному судочинстві // Адвокат. – 2009. – № 3. – С. 14–18
33. Бевзенко В. М. Сутність адміністративної процесуальної правосуб’єктності суб’єктів владних повноважень // Адвокат. – 2009. – № 2 (101). – С. 13–17.
34. Бекетов М. Вещественные доказательства и «иные документы», – проблемы разграничения в УПК РФ / М. Бекетов // Уголовное право. – 2006. – № 3. – С. 55–57.
35. Белкин А.Р. Теория доказывания : научно-методическое пособ. / А. Р. Белкин. – М.: Изд–во НОРМА, 2000. – 429 с.
36. Белоусов А. В. Процессуальное закрепление доказательств при расследовании пре ступлений : учеб. пособ. / А. В. Белоусов. – М.: Юрлититинформ, 2001, –174 с.
37. Беляев, В. П., Сорокина В. В. Процессуальная форма юридической деятельности: вопросы теории и практики : монография / В. П. Беляев, В. В. Сорокина. – М.: Юрлитинформ, 2011. –144 с.
38. Бентам И. О судебных доказательствах : монография / И. Бентам, переводчик И. Горонович. – К.: тип. М. П. Фрица, 1876. – 421 с.
39. Бернам У., Решетникова И. В., Прошляков А. Д. Судебная адвокатура : учеб. пособ. / У. Бернам, И. В. Решетникова, А. Д. Прошлякова. – СПб.: Изд-во Санкт-Петербургского ун-та, 1996. – 196 с.
40. Бернам У., Решетникова И.В., Ярков В.В. Судебная реформа : проблема гражданской юрисдикции : учеб. пособ. / У. Бернам, И. В. Решетникова, В. В. Ярков. – Екатеринбург : Изд–во Гуманитарного университета, 1996. – 148 с.
41. Битяк, Ю. П. Адміністративне судочинство як форма забезпечення верховенства права і законності // Право України. – 2011. – № 4. – С. 4–11.
42. Білуха, М.Т. Судово-бухгалтерська експертиза : підручник./ М. Т. Білуха. – К.: Вища шк., 1992. – 279 с.
43. Блюменау Д. И. Проблемы свертывания научной информации : учеб. пособ. / Д. И. Блюменау. – Л.: Изд-во «Наука», 1982. – 166 с.
44. Богуцький В. В., Богуцька В. В., Мартиновський В. В. Провадження у справах про адміністративні правопорушення : навч. посібник / Богуцький В. В., Богуцька В. В., Мартиновський В. В., 2-ге вид., перероб. і доп. – Харків: Видавець ФО-П Вапнярчук Н. М., 2010. – 208 с.
45. Божкова Н. Р. Заключение специалиста // «Теория и практика судебной экспертизы в современных условиях» : материалы междунар. наук.–практ. конф., 24–25 июня 2010 г., – М.: Проспект, 2010. – С. 37–39.
46. Бондар С. В. Щодо класифікаційних ознак рішень адміністративного суду / С. В. Бондар // Часопис Київського університету права. – 2012. – № 2. – С. 116 – 117.
47. Боннер О. Науково-технічний прогрес і розвиток російського процесуального законодавства та судової практики / О. Боннер // Право України. – 2011. – № 10. – С. 45–62.
48. Бозров В. М., Костовская Н. В. Судебное решение и оценка доказательств по уголовному делу : монография. / В. М. Борзов, Н. В. Костовская. – М.: Юрлитинформ, 2013. – 160 с.
49. Боруленков, Ю. Допустимость доказательств / О. Боруленков // Законность. – 2007. – 9 (827). – С. 30–33.
50. Бочаров Д. О. Доказування у правозастосовній діяльності: загальнотеоретичні питання / автореф. дис. … канд. юрид. наук : 12.00.07. / Д. О. Бочаров. – Харків: Б. в., 2007. – 20 с.
51. Бринцев В. Д. Проблеми доказування у кримінальному процесі : навч. посібник / В. Д. Бринцев, Т. М. Мірошніченко. – Харків : Нац. Юрид. акад. України, 1988. – 76 с.
52. Бринцева Л. В. Адміністративно-правовий спір: сутність, поняття, ознаки : монографія / Л. В. Бринцева. – Харків : Вид-во «ФІНН», 2010. – 112 с.
53. Ванеева Л. А. Судебное познание в советском гражданском процессе : учеб. пособ. / Л. А. Ванеева. – Владивосток, 1972. – 131 с.
54. Варфоломеева Т. В. Производные вещественные доказательства / Т. В. Варфоломеева, М.: Юрид. лит., 1980. – 48 с.
55. Васьковский Е. В. Учебник гражданского процесса / Е. В. Васьковский. – изд.-во 2-е, перераб. – М.: Изд-во БР. Башмаковых, 1917. – 429 с.
56. Васьковский, Е. В. Учебник гражданского процесса / под. ред. и с предисловием В. А. Томсинова. – М.: Изд-во «Зерцало», 2003. – 464 с.
57. Васильев С.В. Гражданский процесс : Курс лекций / С.В. Васильев. – Харьков: Эспада, 2010. – 688 с.
58. Васильєв С. В., Ніколенко Л. М. Доказування та докази у господарському процесі України : монографія. / С. В. Васильев, Л. М. Ніколенко. – Харків: Еспада, 2004. – 192 с.
59. Васильев С. В. Хозяйственное судопроизводство Украины : учеб. пособие. / С. В. Васильев. – Харьков : Эспада, 2002. – 368 с.
60. Власов А. Вещественные доказательства в гражданском процессе / А. Власов // Советская юстиция. – 1986. – № 8. – С. 24–27.
61. Власов, А. А. Гражданский процесс : учеб. пособ. / А. А. Власов . – 4-е изд., перераб. и доп. – М.: Изд-во Юрайт, 2012. – 548 с.
62. Власов А. Исследование вещественных доказательств по гражданським делам / А. Власов // Советская юстиция. – 1987. – № 3. – С. 8–9.
63. Власов, А. А., Власова М. Г. Является ли суд субъектом доказывания в Российском судопроизводстве? / А. А. Власов, М. Г. Власова // Право и политика. – 2001. – № 4. – С. 140–142.
64. Великий тлумачний словник сучасної української мови / ( з дод. і допов.) уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. – К.: Ірпінь; ВТФ «Перун», 2005. – 1728 с.
65. Винберг, А. И. Косвенные доказательства в советском уголовном процессе / А. И. Винберг, Г. М. Миньковский, Д. Д. Рахунов. – М.: Госюриздат, 1956. – 219 с.
66. Винберг А. И. Криминалистическая экспертиза в европейских странах / А. И. Винберг. – М.: Госюриздат, 1959. – 150 с.
67. Виницкий, Л. В. Экспертная инициатива в уголовном судопроизводстве : учеб. пособ. / Л. В. Виницкий, С. Л. Мельник. – М.: Изд–во «Экзамен», 2009. – 382 с.
68. Волкова, В. В. Административный процесс : учеб. пособие для студентов вузов, обучающихся по специальности «Юриспруденция» / В. В. Волкова, Е. В. Хахалева, В. Н. Галуза. – М.: ЮНИТИ-ДАНА: Закон и право, 2011. – 128 с.
69. Выдря М. М. Вещественные доказательства в советском уголовном процессе : учеб. пособ. / М. М. Выдря. – М.: Госюридиздат, 1955. – 118 с.
70. Вырастайкин В. Надо ли знакомить с вещественными доказательствами ? // Законность. – 2001. – № 9. – С. 29.
71. Галкин Б. А. Соотношение заключения експерта с другими средствами доказывания в уголовном процессе / Б. А. Галкин. – М.: ВНИИСЭ, 1971. – 46 с.
72. Галкин, Б. А. Средства доказывания в уголовном процессе. – ч. 1 / Б. А. Галкин. – М.: ЦНИИСЭ, 1967. – 50 с.
73. Гаприндашвили Б. Г. Доказательства в административном процессе : дис. … канд. юрид. наук.: 12.00.14. / Б. Г. Гаприндашвили.– Ростов-на Дону, 2009. – 208 с.
74. Георгицэ М., Специальные познания в судопроизводстве Республики Молдова // Закон и жизнь. – 2011. – № 12. – С. 4–10.
75. Гмирко В. П. Доказування в кримінальному процесі : діяльнісна парадигма. Теоретичний аналіз. Проблематизація. СМД-репрезентація : монографія / В. П. Гмирко. – Дніпропетровськ: Академія митної служби України, 2010. – 314 с.
76. Гмирко В. П. Структура діяльності з доказування / В. П. Гмирко // Весник Днепропетровского ун-та. Правоведение. – Вып. 2. – 1995.– С. 54–58.
77. Гончаренко В. Г. Питання використання мікрооб’єктів у доказуванні / В. Г. Гончаренко // Адвокат. – 2008. – № 4. – С. 15–17.
78. Гордєєв В. В Показання свідка як юридичні факти / В. Гордєєв // Актуальні проблеми зміцнення законності і національної єдності України: матеріали наук-практ. конф., Київ, 24 серп. 2010 р. – К.: Вид. О. С.– Лінкон, 2010. – С. 44–46.
79. Горский Г. Ф. Проблемы доказательств в советском уголовном процессе / Г.Ф. Горский, Л.Д. Кокорев, П. С. Элькинд. – Воронеж : Изд-во Воронеж. гос. ун-та, 1978. – 302 с.
80. Горшенев В. М. Теория юридического процесса: учеб. / В. М. Горшенев. – Харьков: Вища шк., 1985. – 192 с.
81. Гражданский процесс в межкультурном диалоге: евразийский контекст: Всемирная конференция Международной ассоциации процесуального права, 18-21 октября 2012 г., Москва, Россия: сборник докладов / под. ред. д.ю.н. Д. Я. Малешина; Международная ассоциация процесуального права. – М.: Статут, 2012. – 720 с.
82. Гражданский процесс : учебник / под общ. ред. Н. М. Коршунова. – М.: Изд-во Эксмо, 2005. – 800 с.
83. Григорьев В. Н., Победкин, А. В. О методологии совершенствования доказательственного права // Государство и право. – 2003. – № 10. – С. 55–62.
84. Гришина Е. П. Экспертная инициатива: проблемы реформирования уголовно-процессуального права России // Криміналістика XXI століття: матеріали міжнар. наук.- практ. конф., 25–26 лист. 2010 р., – Х.: Право, 2010. – С. 605–609.
85. Гродзинский М.М. Улики в советском уголовном процессе // Ученые труды. – Вып.7. — М.: Госюриздат. – 1944. –123 с.
86. Грошевий Ю. М., Стахівський С.М., Докази і доказування у кримінальному процесі : науково-практичн. посібник / Ю. М. Грошевий. – К.: КНТ, Видавець Фурса С. Я., 2006. – 272 с.
87. Гусарєв С.Д., Тихомиров О. Д. Юридична деонтологія: навч. посіб. / С. Д. Гусарєв, О. Д. Тихомиров. – К.: Вид-во ВІРА-Р, 1999. – 506 с.
88. Даль В. Толковый словарь живого великорусского языка / В. Даль. – М.: Рус. яз. Т. 1. А–3. – 1981. – 699 с.
89. Данильченко Л. Г. Электронные средства доказывания в арбитражном процессе / Доказательства в арбитражном процессе. Судебная практика. Библиотека ЭЖ-Юрист. – М.: Изд. Дом «Экономическая газета», 2004. С. 102–117 с.
90. Додин Е. В. Доказательства в административном процессе : научн. пособ. / Е. В. Додин – М.: Юрид. лит, 1973. – 192 с.
91. Додин Е. В. Доказывание в административно-юрисдикционной деятельности органов внутренних дел : учебн. пособ. / Е. В. Додин, В. К. Шкарупа – К.: НИ и РИО КВШ МВД СССР, 1985. – 100 с.
92. Додин Е. В. Доказывание и доказательства в правоприменительной деятельности органов советского государственного управления : учебн. пособие / Е. В. Додин, – К.; Одесса; Высшая шк., 1976. – 127 с.
93. Дородін І. М. Документи як вид доказів у кримінальному процесі України : монографія. / І. М. Дородін. – К.: Вид. ПАЛИВОДА А. В., 2006. – 144 с.
94. Доказывание в уголовном процессе: традиции и современность : учеб. / под ред. В. А. Власихина. – М.: Юристь, 2000. – 272 с.
95. Демський Є. Ф. Адміністративне процесуальне право України : навч. посіб. / Є. Ф. Демський. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 496 с.
96. Дубенко О. М. Доказування в адміністративному судочинстві в Україні : автореферат. дис. к.ю.н., 12.00.07. / О. М. Дубенко. – Х.: Б. в., 2010 с. – 19 с.
97. Дубенко О. М. Деякі проблеми визначення видів суб’єктів доказування в адміністративному судочинстві // Вісник Національного ун-ту внутр. справ / відп. ред. О. О. Погрібний. – Вип. 34. – Х.: Нац. ун-т внтр. справ, 2009. – С. 165–171.
98. Експертне дослідження № 11692/0693 за позовом ТОВ «П» до Дніпропетровського окружного адміністративного суду //Архів Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз ім. Засл.проф. М.С.Бокаріуса.
99. Європейська Конвенція про захист прав людини та основних свобод 1950 року// [Електр.ресурс] : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_004
100. Еленов Б. С., Чистяков, В. М. Управление процессами использования информационных ресурсов : учеб. пособ. / Б. С. Еленов. – Новосибирск : Наука, 1989. – 237 с.
101. Елизаров В. А. Доказывание сторонами оснований своих требований и возражений в гражданском процессе : автореферат дис. … канд. юрид. наук.: № 712 – гражданское право и гражданский процесс / В. А. Елизаров. – М.: Всесоюз. юрид. заоч. институт , 1968. – 16 с.
102. Елисеев Н. Г. Доказывание в гражданском процессе Федеративной республики Германии : автореферат дис. … канд. юрид. наук.: 12.00.03 / Н. Г. Елисеев. – М.: Б.и. , 1986. – 25 с.
103. Журик Ю. Докази та доказування у справах про порушення законодавства України про захист економічної конкуренції / Ю. Журик // Юридична Україна. – 2011. – № 2. – С. 75–79
104. Журнал Министерства юстиции. – 1863. – годъ п’ятий. – томь XV. : Спб. – Вч. типографии Правительствующею сената. – С. 105–158
105. Зайцев П. Электронный документ как источник доказательств / П. Зайцев // Законность. – 2002. – № 4 (810). – С. 40–44
106. Захарова О. С. Забезпечення доказів у цивільній справі та засобів доказування (Порівняльний аналіз цивільного процесуального законодавства Росії та України) / О. С. Захарова // Адвокат. – 2003. – 3. – С. 29–30
107. Звягинцева Л. М., Плюхина М. А., Решетникова И. В. Доказывание в судебной практике по гражданским делам / Л. М. Звягинцева, М. А. Плюхина, И. В. Решетникова. – М.: Издательская группа НОРМА-ИНФРА, 1999. – 288 с.
108. Зейдер Н. Б. Судебное решение по гражданскому делу / Н. Б. Зейдер. – М.: Юрид. лит., 1968. – 192 с.
109. Зинин А. М. Участие специалиста в процессуальных действиях : учебник. – М.: Проспект, 2011. – 256 с.
110. Земцова С. И., Зырянов В. В. Использование результатов предварительного исследования в доказывании: проблемы и возможности / С. И. Земцова, В. В. Зырянов // Российкий следователь. – 2011. – № 24. – С. 5–7.
111. Зигура Н. А., Кудрявцева А. В. Компьютерная информация как вид доказательств в уголовном процессе России : монографія / Н. А. Зигура, А. В. Кудрявцева. – М.: Юрлитинформ, 2011. – 176 с.
112. Иванов О.В. Судебные доказательства в гражданском процессе : учебник / О.В. Иванов.– Иркутск: Изд-во Иркутск. Ун-та, 1973. – 120 с.
113. Іванов А. В. Експерт у провадженні у справах про адміністративні правопорушення : монографія / Т. О. Коломоєць. – К: Істина, 2009. – 184 с.
114. Інформаційний лист Харківського апеляційного адміністративного суду від 10.04.2009 р. [Електр.ресурс] : http://www.khaas.gov.ua/
115. Информационное право: актуальные проблумы теории и практикти : колл. монография / под общ. ред. И. Л. Бачило. – М.: Изд-во Юрайт, 2009. – 530 с.
116. Каз Ц. М. Проблемы доказывания в суде первой инстанции (цели доказывания) / Ц. М. Каз. – Саратов: Изд-во Саратовского ун-та, 1978. – 79 с.
117. Калмикова Я. С. Визначення доказів і доказування в адміністративному судочинстві / Я.С. Калмикова // Проблеми законності: акад. зб. наук, пр./ відп. ред. В. Я. Тацій. - X.: Нац.Ун-т «ЮАУ», 2011.– № 116. – С. 94–101.
118. Калмикова Я. С. Компетенція експерта та спеціаліста під час доказування в адміністративному судочинстві / Я. С. Калмикова // Вісник Вищого адміністративного суду України. – 2012. – № 1. – С. 50–58
119. Калмикова Я. С. Пізнання як гносеологічний аспект доказування в адміністративному судочинстві / Я. С. Калмикова // Державне будівництво та місцеве самоврядування: зб. наук. пр./ редкол.: Ю. П. Битяк та ін. – X.: Право, 2011. – № 116. – С. 298 – 307.
120. Калмикова Я. С. Сутнісні аспекти письмових засобів доказування в адміністративному судочинстві / Я. С. Калмикова // Вісник Академії правових наук. – 2012. – № 3 (70). – С. 283 – 296.
121. Калмикова Я. С. Особливості дослідження речових доказів в адміністративному судочинстві / Я. С. Калмикова // Часопис Киіївського університету права. – 2012. – № 3. – С. 155 – 160.
122. Калмикова Я. С. Речові докази як засоби доказування в адміністративному судочинстві / Я. С. Калмикова // Часопис Киіївського університету права. – 2012. – № 2. – С. 119 – 125
123. Карнеева Л. М. Доказательства в советском уголовном процессе : учеб. пособ. / Л. М. Карнеева. – Волгоград.: Изв-во ВСШ МВД СССР, 1988. – 68 с.
124. Кертэс И. Основы вещественных доказательств : учеб. пос. / И. Кертэс. – М.: ВНИИ МВД СССР,1973. – 104 c.
125. Кипнис Н. М. Допустимость доказательств в уголовном судопроизводстве : учеб. пособ. / Н. М. Кипнис. – М.: Юристь, 1995 . – 128 с.
126. Кірмач Л. А. Поняття та інформаційна природа доказування // Вісн. Запорізьк. юрид. ін.-т. – 2000. – №1 – Запоріжжя: ЗЮУ, 2000. – С. 194–200.
127. Клейман А.Ф. Основные вопросы теории доказательств в советском гражданском процессе : учебник / М.А. Гурвич. – М.: Л.: Изд-во АН СССР, 1950. – 72 с.
128. Клименко Н. І. Щодо питань про компетенцію судового експерта // Криміналістичний вісник: наук.-практ. зб. / голов. ред. Коваленко В. та ін.. / ДНЕКЦ МВС України; НАВС. – К.: ТОВ «Еліт Прінт», 2010. –– № 2 (14). – С. 19–22.
129. Коваленко Є. Г. Наукові засади кримінально-процесуального доказування : монографія / Є. Г. Коваленко. – К.: Юрінком Інтер, 2011. – 448 с.
130. Коваленко І. Поняття і значення кримінально-процесуального доказування / І. Коваленко // Конституційний процес в Україні: здобутки та проблеми : матеріали Всеукраїнської наук.-практ. конф. (Харків, 25-26 черв. 2009 р.). – Х.: «Право», 2009. – С. 230–235.
131. Кодекс адміністративного судочинства України : прийн. Верх. Радою України від 06.07.2005 № 2747-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2005. – № 37. – ст. 446
132. Кодекс адміністративного судочинства України : наук.-прак. коментар / За заг. ред. Р.О. Куйбіди. – 3-тє вид., доп. – К.: Юстініан, 2009. – 976 с.
133. Козлов А. С. Теоретические вопросы установления истины в гражданском процессе (Логико-гносеологический анализ теоретических основ, специфики, форм и уровней судебного познания) / А. С. Козлов. – Иркутск: Изд-во Иркутск. Ун-та, 1980. – 94 с.
134. Колдин В. Я. Проблемы теории и методологии комплексных исследований в судебной экспертизе и доказывании // Вестн. Моск. Ун-та.– 1996. – Сер. 11. – № 1. С. 42–50.
135. Коломоєць Т.О. Адміністративне судочинство : підруч. / за заг. ред. Т. О. Коломоєць. – К.: Істина, 2009. – 256 с.
136. Коломоєць Т. О. Експерт у провадженні у справах про адміністративні правопорушення : деякі пропозиції щодо нормативного визначення засад участі з урахуванням досвіду Російської Федерації // Підприємництво, господарство і право. – 2009. – № 2. – С. 3–5.
137. Коломоєць Т., Лютіков П. Нормативне регулювання засад участі експерта в адміністративно-деліктному процесі // Вісник прокуратури. – 2010. – № 1(103). – С. 106–116.
138. Коломоєць Т. О., Судовий розгляд справ про адміністративні правопорушення, пов’язані з безпекою дорожнього руху : монографія / Т. О. Коломоєць, С. А. Ширіна – Запоріжжя: ЗНУ, 2012. – 290 с.
139. Коломыцев В. И. Письменные доказательства по гражданским делам : учебник / В. И. Коломыцев. – М.: Юрид. лит., 1978. – 104 с.
140. Колпаков В. К. Гордєєв В. В. Докази та доказування в адміністративному судочинстві : монографія / В. К. Колпаков, В. В. Гордєєв. – Чернівці: Чернівецький нац. ун-т, 2009. – 128 с.
141. Колпаков В. К., Гордєєв В. В., Сопілко І. М. та ін. Процесуальний примус в адміністративній відповідальності : монографія / І. М. Сопілко, Гордєєв В. В., Колпаков В. К.– Х.: Харків юридичний, 2011. – 416 с.
142. Колпаков В. К, Кузьменко О. В. Адміністративне право України : підручник / В. К. Колпаков, О. В. Кузьменко. – К.: Юрінком Інтер, 2003. – 528 с.
143. Колпаков В. К. Теорія і практика адміністративного судочинства : монографія / В. К.Колпаков, В. В. Гордєєв. – Чернівці: Місто, 2011. – 384 с.
144. Комаров В. В. Доказування та докази в цивільному судочинстві : текст лекцій / В. В. Комаров. – Харків: Українська юридична академія. 1991. – 36 с.
145. Комзюк А. Т., Бевзенко В.М., Мельник Р. С. Адміністративний процес України : навч. посіб. / А. Т. Комзюк, В. М. Бевзенко, Р. С. Мельник. – К.: Прецендент, 2007. – 531 с.
146. Комзюк А. Т. Експерт в адміністративному судочинстві // Право і безпека. – 2009. – 2. – С. 64–68.
147. Конверский А. Е. Логика традиционная и современная : учеб. пособ. А. Е. Конверський. – М.: Идея-Пресс, 2010. – 380 с.
148. Коновалова В. О., Шепітько В. Ю. Юридична психологія : підручник. – 2-ге вид., перероб. і доп. – Х.: Право, 2008. – 240 с.
149. Костицький М. В. Філософські та психологічні проблеми юриспруденції : вибр. наук. пр. / М. В. Костицький; [перед. акад. І. А. Тимченка] відп. ред. канд. юрид. наук Н. В. Кушакова-Костицька.– Чернівці; Рута, 2009. – 580 с.
150. Корчан М. С. Судово-експертне доказування як функція спеціальних знань у судочинстві : Теорія та практика судової експертизи і криміналістики: Зб. наук.-практ. матер. (до 80-річчя заснування Харківського НДІ судових експертиз). – Харків: Право, 2003. – вип. № 23. – С. 392–398.
151. Коршунов Н.М. Гражданский процесс : учебник / под общ. ред. Н.М. Коршунова. – М.: Изд-во Эскмо, 2005. – 800 с.
152. Костицький М. В. Філософські та психологічні проблеми юриспруденції : вибр. наук. пр. / М. В. Костицький; [передм. акад. І. А. Тимченка]
відп. ред. канд. юрид. наук Н. В. Кушакова-Костицька.– Чернівці; рута, 2009. –580 с.
153. Котенко В. М. Деякі питання забезпечення процесуальних прав і обов'язків сторін в адміністративному процесі / В. М. Котенко // Науковий вісник Чернівецького університету : зб. наук. пр. / Чернівецький університет. - Чернівці : Чернів. нац. ун-т, 2009. - Вип. 518 : Правознавство. – С. 98–191.
154. Кощій О.В. Суб'єкти, не наділені владними повноваженнями в адміністративному судочинстві України // Вісник Харківського Національного університету внутрішніх справ. 2009. Вип. 4(47). – 2009. – С. 172–178.
155. Кравченко А. В., Зеленкова І. І., Проблемні питання участі експерта в цивільному судочинстві / А. В. Кравченко, І. І. Зеленкова // Адвокат. – 2011. – № 12. – С. 43–45.
156. Крикун О. В. Адміністративно-правовий статус свідка у справі про адміністративне правопорушення / О. В. Крикун // Митна справа. – 2011. – № 1 (73). – С. 57–64.
157. Кримінальний процесуальний кодекс України : прийн. Верх. Радою України від 25.05.2012 // Офіційний Вісник України. – 2012. – № 37. – Ст. 1370.
158. Кройтор В.А. Гражданский процесс : учеб. пособ. / В. А. Кройтор. – Харьков: Эспада, – 2006. – 240 с.
159. Кротюк О. Поняття та особливості принципу офіційного з’ясування всіх обставин у справі в адміністративному судочинстві // Право України. – 2012. – № 6. – С. 322–329.
160. Круглов О. М. Роль свідка в процесі провадження у справах про адміністративні правопорушення посадових осіб // Донецький інститут внутрішніх справ при Донецькому держ. ун-ті. Проблеми правознавства та правоохоронної діяльності. 2002 р. № 3: Зб. наук.-пр. – Донецьк: ДІВС, 2002. – С. 88–96.
161. Кудашкин А. В. Антикоррупционная экспертиза: теория и практика : науч.-практ. пособ. / А. В. Кудашкин. – М.: Норма: ИНФА-М, 2012. – 368 с.
162. Кудин Ф. М., Костенко Р. В. Достаточность доказательств в уголовном процессе : монография / Ф. М. Костенко, Р. В. Кудин. – Краснодар: КГАУ, 2000. – 160 с.
163. Кудрявцева А. В. О едином понятии доказательств и их видов в судопроизводстве / Уголовно-процессуальное законодательство в современных условиях: проблемы теории и практики : сб. статей / [Абрамочкин В. В. и др..]. – М.: Волтерс Клувер, 2010 . – 528 с.
164. Кузьменко О. В., Гужвій Т. О. Адміністративно-процесуальне право України: підручник / за заг. ред. О. В. Кузьменко. – К.: Атіка, 2008. – 416 с.
165. Кузьмин С. С. Правовые проблемы использования електронного документа как доказательства // Тенденции развития гражданского процессуального права России: Сб. науч. статей. – Спб: Изд-во «Юридический центр Пресс», 2008. – 664 с.
166. Кулик Т. Доказательственные возможности электронных документов / Т. Кулик // Хозяйство и право. – 2006. – 8.– С. 71–75.
167. Курылев С.В. Основы теории доказывания в советском правосудии : учебник / С.В. Курылев. – Минск: Изд-во БГУ им. В.И. Ленина, 1969. – 203 с.
168. Курс адміністративного права України : підручник / В. К. Колпаков, О. В. Кузьменко, І. Д. Пастух, В. Д. Сущенко [та ін.] / за ред. В. В. Коваленка. – К.: Юрінком Інтер, 2012. – 808 с.
169. Курс адміністративного процесу : навч. посіб. / О. В. Кузьменко. – К.: Юрінком Інтер, 2012. – 208 с.
170. Курс цивільного процесу : підручник / В. В. Комаров, В. А. Бігун, В. В. Баранкова та ін.; за ред.. В. В, Комарова. – Х.: Право, 2011. – 1352 с.
171. Лазарева В. А. Доказывание в уголовном процессе : учебно-практич. пособие / В. А. Лазарева. – М.: Высшее образование, 2009. – 344 с.
172. Лазарев Л. В. Правовый позиции Конституционного Суда России : учеб. пособ.– 2-е изд., доп. / Л. В. Лазарева. – М.: Формула права, 2008. – 688 с.
173. Лапта, С. П. Якість експертного висновку як складова частина допустимості доказу // Криміналістика XXI століття : матеріали між нар. наук.- практ. конф., 25-26 лист. 2010 р., – Х.: Право, 2010. – С. 675–676.
174. Лобанов, Г. Может ли эксперт отказаться дать заключение // Российская юстиция. – 1999. – № 9. – С. 40.
175. Лобойко Л. Н. Уголовно-процессуальное право : учебное пособие : курс лекций. – Х.: Одиссей. – 2007. – 672 с.
176. Лук’янчиков Є. Д. Розширення форм використання спеціальних знань у кримінальному судочинстві / Є. Д. Лук’янчиков // Вісник Академії адвокатури України. – 2008. – № 2. – С.79–83.
177. Лунін С. Поняття принципу змагальності в судовому процесі / С. Лунін // Право України. – 2010. – № 3. – С. 126–131.
178. Лупарев, Г. П. Юридические пословицы и поговорки народов мира / авт. сост. Г. П. Лупарев. – М.: Норма, 2008. – 624 с.
179. Лупинская, А. Основание и порядок принятия решений о недопустимости доказательств / А. Лупинская // Российская юстиция. – 1994. – № 11. – С. 2–5.
180. Луспеник Д. Д., Кочкова Н. О., Шевцова Н. В. Докази і доказування : навч. посіб. / Д. Д, Луспеник, Н. О. Кочкова, Н. В. Шевцова. – К.: Академія суддів України, 2010. – 208 с.
181. Луцький М. І. Судово-психологічна експертиза в адміністративному судочи