ВПЛИВ МІЖНАРОДНИХ СУДОВИХ ОРГАНІВ НА ФРАГМЕНТАЦІЮ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА :

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ «ОДЕСЬКА ЮРИДИЧНА АКАДЕМІЯ»

На правах рукопису

ПЛОТНІКОВ Олексій Вікторович

УДК: 341.01:341.645

ВПЛИВ МІЖНАРОДНИХ СУДОВИХ ОРГАНІВ НА ФРАГМЕНТАЦІЮ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА

Спеціальність 12.00.11 – міжнародне право

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
ЗЕЛІНСЬКА Наталія Анатоліївна
доктор юридичних наук, професор

Одеса – 2013

ЗМІСТ

ВСТУП 4
РОЗДІЛ 1. ФРАГМЕНТАЦІЯ ЯК CИСТЕМНЕ ЯВИЩЕ ТА ТЕНДЕНЦІЯ РОЗВИТКУ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА 12
1.1. Загальний огляд джерел та методологія дослідження фрагментації міжнародного права 12
1.2. Системно-функціональний підхід до міжнародного права як фундаментальна засада дослідження фрагментації 25
1.3. Фактори фрагментації міжнародного права 49
Висновки до розділу 1 62
РОЗДІЛ 2. ВПЛИВ РОЗВИТКУ СИСТЕМИ МІЖНАРОДНОГО ПРАВОСУДДЯ НА ФРАГМЕНТАЦІЮ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА 66
2.1. Фрагментація як конфлікт правозастосування у міжнародно-правовій системі 66
2.2. Участь міжнародних судових органів в процесі міжнародної правотворчості 79
2.3. Проліферація та імперативізація міжнародного правосуддя як фактори фрагментації міжнародного права 97
2.4. Юрисдикційний конфлікт міжнародних судових органів в контексті фрагментації міжнародного права 113
Висновки до розділу 2 124
РОЗДІЛ 3. ВПЛИВ ПРАКТИКИ МІЖНАРОДНИХ СУДОВИХ ОРГАНІВ НА ФРАГМЕНТАЦІЮ МІЖНАРОДНОГО ПРАВА 129
3.1. Забезпечення єдності міжнародного права у практиці міжнародних судових органів 129
3.2. Регіональна фрагментація міжнародного права у практиці міжнародних судових органів 141
3.3. Галузева фрагментація міжнародного права в практиці міжнародних судових органів 152
Висновки до розділу 3 163
ВИСНОВКИ 167
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 172

ВСТУП

Актуальність теми. Сучасний період розвитку міжнародного права характеризується стрімким розширенням сфери його охоплення. Якщо класичне міжнародне право регулювало, переважно, політичні міждержавні відносини, то сучасне міжнародне право розповсюджує своє регулювання на міжнародні відносини, пов’язані з економікою, фінансами, культурою, екологією, тощо. Виникають та розвиваються нові норми, інститути та цілі галузі такі як міжнародне економічне право чи міжнародне екологічне право, а вже існуючі галузі суттєво розширюються. Такий розвиток та розширення недостатньо узгоджені в силу особливостей міжнародного права як правової системи, що викликає до життя проблему фрагментації міжнародного права.
Значну роль у процесі фрагментації міжнародного права відіграють міжнародні судові та квазісудові органи, що зумовлюється їхньою здатністю впливати на розвиток міжнародного права через інтерпретаційну діяльність. Рішення міжнародних судів нерідко сприяють формальному закріпленню правових норм та визнанню міжнародних звичаїв як джерела права. Різне бачення окремими міжнародними судовими інституціями певних правил та норм міжнародного права породжує відмінність тлумачення таких норм в умовах різних міжнародно-правових режимів. Крім того, кількість міжнародних судів безперервно зростає, а практика вже існуючих судів розширюється та суттєво впливає на фрагментацію міжнародного права, що зумовлює актуальність обраної теми.
Доктринальне дослідження фрагментації розпочалася на рубежі ХХІ століття і не втрачає актуальності, оскільки саме це явище продовжує розвиватися.
Окремі питання впливу міжнародних судів на фрагментацію міжнародного права детально розглянуті як вітчизняними, так і зарубіжними вченими Г. Абі-Саабом, Т. Броудом, М. М. Гнатовським, П. М. Дюпуі, Х. Зауером, Н.Ф. Кісліциною, Дж. К. Коганом, Т.Р. Коротким, М. Коскеньємі, К. Літлеєм, А. П. Лламзоном, Н. Лавраносом, Дж. Паувеліном, О. Р. Поєдинок, Д. Пулковським, П.С. Рао, В. Л. Толстих, Г. Хафнером, М.Р. Хубієвою, Н.А. Цивадзе, Г.Г. Шинкарецькою.
Водночас комплексні монографічні дослідження впливу міжнародних судових органів на фрагментацію міжнародного права відсутні.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дослідження є частиною науково-дослідної роботи кафедри міжнародного права та міжнародних відносин Національного університету «Одеська юридична академія» «Прогресивний розвиток міжнародного права в умовах глобалізації правового простору» та наукової роботи Національного університету «Одеська юридична академія» на 2011-2015 роки по темі «Теоретичні та практичні проблеми забезпечення сталого розвитку української державності та права» (номер державної реєстрації – 0110U000671).
Мета і задачі дослідження. Метою дисертаційного дослідження є розв’язання наукового завдання, що полягає у виявленні впливу міжнародних судових органів на фрагментацію міжнародного права, встановлення механізму, причин та наслідків такого впливу.
Виходячи з поставленої мети, у дослідженні поставлено такі задачі:
дослідити основні доктринальні та методологічні підходи до дослідження фрагментації міжнародного права, простежити еволюцію поглядів на фрагментацію міжнародного права;
розглянути міжнародне право з системної точки зору, встановити зміст понять «система міжнародного права», «міжнародно-правова система» та «міжнародний правопорядок»;
визначити поняття та провести класифікацію факторів фрагментації міжнародного права;
встановити зміст поняття «міжнародний судовий орган» та характер впливу міжнародних судових органів на розвиток міжнародного права;
охарактеризувати проліферацію та імперативізацію міжнародної судової системи як фактори фрагментації міжнародного права;
дослідити феномен юрисдикційного конфлікту в міжнародному правосудді;
розглянути діяльність міжнародних судових органів в світлі забезпечення єдності міжнародного права;
встановити характер впливу регіональних міжнародних судових органів на фрагментацію міжнародного права;
встановити характер впливу галузевих міжнародних судових органів на фрагментацію міжнародного права.
Об’єктом дисертаційного дослідження є явище та процес фрагментації міжнародного права як прояв правової реальності.
Предметом дисертаційного дослідження є вплив міжнародних судових органів на фрагментацію міжнародного права.
Методи дослідження. Базовим методом дослідження став системно-функціональний метод. Міжнародне право розглядається як система, що підпорядковується законам розвитку, встановленим у загальній теорії систем. Застосування цього методу дозволило виявити сутність фрагментації як тенденції розвитку міжнародно-правової системи, встановити фактори, що сприяють фрагментації (підрозділи 1.2, 1.3, 2.1, 2.2, 2.3). Із методом системно-функціонального аналізу тісно пов’язаний синергетичний метод дослідження, який дозволив простежити багатоманітність факторів фрагментації міжнародного права, взаємний вплив фрагментації та діяльності міжнародних судових органів та створену цим впливом нову міжнародно-правову реальність (підрозділи 1.2, 1.3, 2.1). Велике значення для роботи мав історико-правовий метод, який дозволив простежити досліджувані явища у їхньому розвитку, прогнозувати їхні перспективи, дослідити еволюцію міжнародно-правової системи загалом та міжнародного правосуддя зокрема, а також еволюцію поглядів вчених на ці системи (підрозділи 1.1, 2.2, 2.3, 2.4, 3.1). У роботі широко застосовувався діалектичний метод та онтологічний метод як окремий випадок діалектичного, що дозволило розглянути досліджувані явища як вияв закономірного розвитку правової реальності, зумовлений загальною еволюцією міжнародної політики та правосвідомості (підрозділи 1.1, 1.2, 1.3, 2.1, 2.2, 2.3). При дослідженні практики міжнародних судів застосовувалися методи дедукції та індукції. Перший метод уможливив виявлення проявів загальних явищ фрагментації у конкретних актах міжнародних судів, другий метод дозволив здійснити узагальнення їхньої практики з метою виявлення нових тенденцій (підрозділи 2.4, 3.1, 3.2, 3.3). За допомогою компаративістського методу встановлено розбіжності, співвідношення та зв’язки між окремими міжнародними судовими інституціями та їхньою практикою (підрозділи 1.2, 2.2, 2.3, 3.1, 3.2, 3.3).
Теоретичною основою дисертаційного дослідження стали праці вітчизняних та зарубіжних учених, що розробляють проблеми загальної теорії міжнародного права (Г.О. Анцелевич, Б.В. Бабін, П.М. Бірюков, М.В. Буроменський, В.Г. Буткевич, О.В. Буткевич, О.М. Вилегжанін, В.Н. Денисов, А.І. Дмитрієв, Н.В. Дрьоміна-Волок, В.І. Євінтов, Г.П. Жуков, О.В. Задорожній, Р.А. Каламкарян, В.О. Карташкін, О.В. Київець, Ю.М. Колосов, Т.Р. Короткий, І.І. Лукашук, О.О. Мережко, В.В. Мицик, В.І. Муравйов, Л. Опенгейм, В.М. Репецький, О.М. Солнцев, Л.Д. Тимченко, Р.А. Тузмухамедов, Г.І. Тункін, С.В. Черниченко, О.М. Шемякін, М. Шоу), систем права, правової системи та правопорядку (С.С. Алексєєв, Х. Бехруз, О.К. Вішняков, В.В. Дудченко, Л.М. Ентін, А.Ф. Крижановський, О.В. Малько, М.Г. Матузов, Ю.М. Оборотов, О.Ф. Скакун, Н.Є. Тюріна), питання розвитку системи міжнародного правосуддя (А.Х. Абашидзе, В.Ф. Антипенко, Н.А. Зелінська, М.М. Полянський, А.С. Смбатян, Г.Г. Шинкарецька), фрагментації міжнародного права (К. Бредфорд, Х. Зауер, Р.А. Колодкін, К. Літлей, О.М. Мещерякова, Д. Пулковський).
Нормативну основу дисертації склали Статут ООН та Статут Міжнародного суду ООН, Віденська конвенція про право міжнародних договорів, інші універсальні та регіональні міжнародні договори та міжнародно-правові звичаї. Емпіричну базу дослідження утворили доповіді Дослідницької групи Комісії міжнародного права ООН з питання фрагментації міжнародного права, статистичні дані, а також рішення, постанови та консультативні висновки міжнародних судових та квазісудових органів.
Наукова новизна одержаних результатів визначається тим, що вперше встановлено тенденції та особливості впливу міжнародних судових органів на фрагментацію міжнародного права, виявлено механізм, причини та наслідки такого впливу.
Наукова новизна полягає у таких основних положеннях:
уперше:
доведено, що міжнародні судові органи відіграють ключову роль у процесі фрагментації міжнародного права, а саме те, що через тлумачення змісту правових норм міжнародними судами відбувається фактична зміна цих норм на потребу певних держав та міжнародних організацій, наслідком чого стає створення пів-ізольованих міжнародно-правових режимів та конфлікт правозастосування між такими режимами;
розкрито механізм впливу міжнародних судових органів на регіональну фрагментацію міжнародного права та галузеву фрагментацію міжнародного права, який полягає у вузькому тлумаченні міжнародно-правових норм під кутом зору конкретного судового органу;
визначено матеріально-правові та процесуально-правові компоненти юрисдикційного конфлікту міжнародних судових органів: визначено, що в матеріально-правовому сенсі юрисдикційний конфлікт є конфліктом компетенцій міжнародних судових органів щодо розгляду однієї справи, а в процесуально-правовому сенсі – проблемою пошуку державами «зручного суду» та можливість одночасного розгляду однієї справи різними міжнародними судами;
сформульовано поняття факторів фрагментації міжнародного права як сил, причин та обставин, що зумовлюють фрагментування міжнародно-правової системи, запропоновано класифікацію таких факторів на внутрішні та зовнішні; до внутрішніх віднесено фактори, що існують всередині міжнародно-правової системи та порушують єдність системи, до зовнішніх – фактори міжнародного правопорядку, що впливають на систему ззовні;
запропоновано поняття імперативізації міжнародного правосуддя як фактору фрагментації міжнародного права, що являє собою окремий випадок імперативізації міжнародного права в цілому та полягає у переході міжнародного судочинства від погоджувальної моделі (розв’язання міжнародних спорів за угодою держав між собою) до імперативної моделі (зобов’язання держав передавати певні категорії міжнародних спорів на розгляд конкретному міжнародному судовому органу, що володіє обов'язковою юрисдикцією по відношенню до таких категорій справ);
удосконалено:
концепцію фрагментації міжнародного права як прояву глобалізації міжнародного права, зокрема, доведено, що фрагментація міжнародного права є відповіддю міжнародних акторів на «інтеграційний тиск», який змушує цих акторів пристосовувати глобальну міжнародно-правову систему до власних потреб, створюючи в середині системи окремі «зручні» міжнародно-правові режими;
концепцію проліферації міжнародного судочинства, а саме, доведено, що проліферація міжнародного судочинства відбувається у кількісному (збільшення кількості міжнародних судів) та якісному (створення спеціалізованих міжнародних судів) вимірах, при чому утворення нових міжнародних судів призводить до виникнення відмінних між собою регіональних та галузевих практик тлумачення міжнародно-правових норм, що сприяє фрагментації міжнародного права;
набули подальшого розвитку:
концептуальні положення щодо співвідношення понять «система міжнародного права», «міжнародно-правова система» та «міжнародний правопорядок», зокрема, запропоновано підхід до визначення даних категорій шляхом встановлення базових елементів кожної з них: система міжнародного права розглядається як сукупність міжнародно-правових норм, міжнародно-правова система – як сукупність міжнародно-правових режимів, міжнародний правопорядок – як сукупність міжнародних правовідносин;
пропозиції щодо подолання негативних наслідків юрисдикційного конфлікту через добровільний діалог міжнародних судових органів, який має відбуватися у формі прийняття до уваги одним міжнародним судом рішень інших міжнародних судів у подібних справах.
Практичне значення одержаних результатів полягає в обґрунтуванні провідної ролі міжнародних судових органів у процесі фрагментації міжнародного права. Основні положення, висновки та рекомендації дослідження можуть бути використані: у науково-дослідній роботі – з метою подальшого дослідження процесу фрагментації міжнародного права та участі міжнародних судових органів в процесі фрагментації міжнародного права; у навчальному процесі – для викладання курсів «Міжнародне право», «Теорія міжнародних відносин» та спеціальних курсів «Теорія міжнародного права», «Міжнародне судочинство», при розробленні методичних рекомендацій, коментарів, навчальних посібників; у нормотворчій та правозастосовній діяльності – при розробці проектів міжнародних договорів та законодавчих актів, а також при вирішенні питань щодо участі України у міжнародних договорах та вступу до міжнародних організацій, які передбачають визнання юрисдикцій певних міжнародних судів.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження виконане здобувачем особисто, всі результати даної роботи, сформульовані в ній положення, висновки та рекомендації ґрунтуються на особистих дослідженнях автора. Робіт, опублікованих у співавторстві, немає.
Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційного дослідження були обговорені на кафедрі міжнародного права та міжнародних відносин Національного університету «Одеська юридична академія» та на: Міжнародній науково-практичній конференції «Правове забезпечення ефективного виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини» (м. Одеса, 15 вересня 2012 р.); Міжнародних читаннях з міжнародного права ім. професора П. Є. Казанського (м. Одеса, 2-3 листопада 2012 р.); міжнародній науково-практичній конференції студентів, аспірантів та молодих вчених «Ломоносов-2013» (м. Москва, 8-12 квітня 2013 р.); під час проведення Заочного круглого столу, присвяченого проблемам фрагментації міжнародного права (м. Київ, 20 квітня 2013 р.); Міжнародній науковій конференції професорсько-викладацького і аспірантського складу «Правове життя сучасної України» (м. Одеса, 16-17 травня 2013 р.) та ін.
Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження відображено у 15 публікаціях, 5 з яких – наукові статті, опубліковані у фахових наукових виданнях, 2 – статті у зарубіжних виданнях, 6 – доповіді на наукових та науково-практичних конференціях, 1 – стаття в юридичному журналі, 1 – стаття у збірці наукових статей.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації поставлено і вирішено нове наукове завдання – виявлення впливу міжнародних судових органів на фрагментацію міжнародного права, встановлення механізму, причин та наслідків такого впливу. Основними висновками роботи є такі:
1. Однією з основних тенденцій сучасної міжнародно-правової системи та міжнародно-правового режиму є фрагментація. Фрагментація є виділенням у міжнародно-правовій системі окремих відносно самодостатніх, взаємонезалежних та частково ізольованих «блоків». Такими блоками можуть бути міжнародно-правові режими або групи міжнародно-правових режимів, які відрізняються недостатньою узгодженістю із загальним міжнародним правом та між собою, наслідком чого є правозастосовний конфлікт, який випливає з колізій загальних і спеціальних норм, а також спеціальних норм між собою.
У рамках загального явища фрагментації можна виділити регіональну фрагментацію та галузеву фрагментацію. Регіональна фрагментація виникає через правозастосовний конфлікт міжнародно-правового та регіонального правового режимів, і внаслідок конфліктів між окремими регіональними міжнародно-правовими режимами. Галузева фрагментація виникає через правозастосовний конфлікт між режимами, що регулюють загальне міжнародне право та окремі його галузі, а також між режимами окремих галузей.
2. Сучасне міжнародне право є системою, однак системою негомогенною, недостатньо структурованою та, в більшості випадків, не ієрархічною. Аналіз існуючого міжнародного права дозволяє виділити три рівні його буття: систему міжнародного права, міжнародно-правову систему та міжнародний правопорядок. Базовим елементом міжнародно-правової системи є міжнародно-правовий режим – тріада, що складається з норм, інституцій та практики щодо окремого предмету міжнародно-правового регулювання. Міжнародно-правову систему можна розглядати у статиці та у динаміці. Динамічні характеристики міжнародно-правової системи виявляються в рамках міжнародного правопорядку. Міжнародний правопорядок є поєднанням міжнародно-правової системи та міжнародного середовища, що впливає на міжнародне право. Взаємодія міжнародного права та врегульованих ним міжнародних відносин відбувається на рівні міжнародного правопорядку.
3. Фрагментації міжнародного права сприяють певні передумови та причини, які можна назвати факторами фрагментації. Фактори фрагментації поділяються на внутрішні та зовнішні. До внутрішніх факторів, що існують всередині міжнародно-правової системи, належать відсутність у міжнародному праві загальнозобов’язуючого суб’єкта, недостатня конкретність та загальний характер норм міжнародного права, розширення сфери його дії. До зовнішніх факторів, що існують поза межами міжнародно-правової системи в рамках міжнародного правопорядку, належать міжнародний конфлікт у широкому розумінні, відсутність єдиного розуміння призначення, цілей та завдань міжнародного права учасниками міжнародних відносин, маніпулювання нормами міжнародного права із політичними цілями, прагнення держав та наддержавних об’єднань до захисту власних правових режимів від тиску з боку міжнародного права.
4. Міжнародне правосуддя є одним із способів вирішення міжнародних спорів шляхом розгляду спірної ситуації неупередженим судовим органом. Під міжнародним судом слід розуміти постійно діючий міжнародний орган, покликаний розв’язувати спори щодо міжнародного публічного права між державами та іншими міжнародними акторами та здатний виносити обов’язкові рішення у таких спорах. Міжнародні суди здатні до міжнародної правотворчості. Вони можуть творити нові зобов’язання для всіх держав безпосередньо (в окремих питаннях, що розглядаються Міжнародним Судом ООН), та опосередковано через накопичення судової практики з певних питань міжнародного права, яка може бути врахована при визнанні існування зобов’язання міжнародними судами в майбутньому, а також при виділенні звичаєвих та створенні договірних норм.
Міжнародні суди займають унікальну позицію, що характеризується, з одного боку, формальною незалежністю їхніх рішень від волі міжнародних акторів, а, з іншого, фактичною залежністю рішень міжнародних судів від волі міжнародних акторів. Це перетворює міжнародні суди на знаряддя для досягнення міжнародними акторами своїх цілей та захисту інтересів через міжнародні судові процедури. Рішення міжнародних судів є ситуативними та відповідають лише потребам вирішення конкретної справи. Це неминуче веде до фрагментації міжнародної судової практики та міжнародного права загалом.
5. Кількісні та якісні зміни міжнародної судової системи отримали в літературі спеціальну назву «проліферації міжнародних судів». Проліферація полягає у збільшенні кількості міжнародних судових органів, творенні нових міжнародних судів з вузькою спеціалізацію, характеризується наданням недержавним міжнародним акторам можливості виступати перед міжнародними судами та імперативізацією юрисдикції міжнародних судів. Проліферація міжнародних судів є частиною якісних змін у міжнародному правопорядку; їй притаманні ті самі тенденції, зокрема, до конституціоналізації на рівні регіональних міжнародних судових систем, однак повна гомогенність системи міжнародного правосуддя не уявляється досяжною навіть у довгостроковій перспективі.
Посиленню фрагментаційного впливу міжнародного правосуддя на міжнародно-правову систему сприяє його імперативізація. Розвиток міжнародного судочинства характеризується рухом від погоджувальної до обов’язкової природи. Новостворені міжнародні суди володіють обов’язковою юрисдикцією у справах, віднесених до їхньої компетенції статутними документами. «Старі» міжнародні суди також демонструють тенденцію до «присвоєння» собі обов’язкової юрисдикції.
6. Найпомітнішим наслідком проліферації системи міжнародного судочинства стає юрисдикційний конфлікт, який виникає у випадках, коли юрисдикційні повноваження двох чи більше міжнародних судів перетинаються. Юрисдикційний конфлікт тягне за собою можливість прийняття міжнародними судами суперечливих рішень у одному спорі. Юрисдикційний конфлікт використовується міжнародними акторами для досягнення власних цілей через міжнародне судочинство. Міжнародні суди принципово здатні самостійно розв’язати юрисдикційний конфлікт шляхом діалогу між собою. Велике значення для цього має «взаємна ввічливість» міжнародних судів, яка означає прийняття ними до уваги факту наявності в іншого суду юрисдикції щодо справи та здатність відмовитися від її розгляду на користь «ближчого» до справи суду.
7. Конфліктний потенціал міжнародної судової системи зростає з появою великої кількості регіональних судових інституцій. Сам факт існування регіонального міжнародного права було визнано, значною мірою, завдяки практиці Міжнародного Суду ООН. Міжнародні судові органи відіграють провідну роль у виокремленні регіональних правопорядків у міжнародному праві. Регіональні суди діють винятково в інтересах власного регіонального правопорядку. У разі явного конфлікту між загальним міжнародним правом та регіональним правопорядком, вони стають на бік останнього. Відхилення від вимог загального міжнародного права відбувається не через невизнання його як такого, а через необхідність розв’язання конкретної ситуації у вигідному для регіону дусі. Такі рішення створюють небезпечний прецедент заборони впливу міжнародного права на регіональний правовий режим.
8. Аналогічно поняттю регіонального міжнародного права, поняття спеціальних автономних міжнародно-правових режимів отримало визнання, значною мірою, завдяки практиці Постійної палати міжнародного правосуддя та Міжнародного Суду ООН. Їхнє бачення автономних режимів фактично ґрунтується на простому розрізненні lex generalis та lex specialis, тому його важко визнати таким, що впливає на фрагментацію міжнародного права.
Якщо практика Міжнародного Суду ООН впливає на виділення спеціальних автономних режимів лише незначною мірою, то практика міжнародних судових інституцій з прав людини становить помітну загрозу єдності міжнародного права. Правосуддя з прав людини має переважно регіональний характер, тому такі суди функціонують в умовах постійного конфлікту між вимогами загального міжнародного права та необхідністю захисту спеціального міжнародно-правового режиму прав людини. Практика Європейського суду з прав людини та Міжамериканського суду з прав людини демонструє, що в ситуації конфлікту найменшу увагу такі суди приділяють саме підтриманню єдності міжнародного права, а найбільшу – захисту права прав людини як спеціального автономного режиму.
9. Фрагментуючи міжнародне право, спеціальні судові органи, водночас, декларують відданість збереженню його єдності та заявляють про необхідність брати до уваги загальні міжнародні норми під час розгляду спорів, що виникають у рамках автономного режиму. Однак фактично загальне міжнародне право залишається найменш захищеним. Практика системи з вирішення спорів СОТ яскраво демонструє межі, до яких готові дійти спеціалізовані міжнародні суди у відокремленні власного правового режиму від загального міжнародного права. У випадку СОТ такою межею є визнання міжнародним правом лише тих норм, які були визнані всіма державами-членами організації, тобто фактично стали її внутрішнім правом, та ігнорування норм, які діють лише для двох конкретних держав, що виступають сторонами міжнародного спору.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абашидзе А. Х. Мирное разрешение международных споров: современные проблемы: монография / А.Х. Абашидзе, А.М. Солнцев, К.В. Агейченко . – М. : РУДН, 2011. – 308 с.
2. Агошкова Е. Б. Эволюция понятия системы / Е.Б. Агошкова, Б.В. Ахлибининский // Вопросы философии. – 1998. – №7. – С. 170-179.
3. Алексеев С. С. Право. Азбука. Теория. Философия. Опыт комплексного исследования / С.С. Алексеев. – М. : Издательская группа НОРМА–ИНФРА, 1998. – 712 с.
4. Алексеев С. С. Теория государства и права / С.С. Алексеев. – М. : Норма, 1998. – 456 с.
5. Алексидзе Л. А. Некоторые вопросы теории международного права. Императивные нормы jus cogens / Л.А. Алексидзе. – Тбилиси : Издательство Тбилисского университета, 1982. – 406 с.
6. Аносова М. М. Общие принципы права в контексте современного правопонимания / М.М. Аносова // Материалы докладов XVI Международной конференции студентов, аспирантов и молодых ученых «Ломоносов» [Електронний ресурс] – Режим доступу до статті : http://lomonosov-msu.ru/archive/Lomonosov_2007/25/marina-anosova@yandex.ru.pdf.
7. Антипенко В. Ф. Механизм международно-правового регулирования борьбы с терроризмом : дис. … д-ра юрид. наук : 12.00.10 – Международное право, европейск4ое право / В.Ф. Антипенко – М., 2004. – 476 с.
8. Антонов И. П. Немецкая концепция международного права / И.П. Антонов // Московский журнал международного права. – 2006. – № 4. – С. 19-36.
9. Анцелевич Г. О. Міжнародне право : Підручник для студ. спец. «Міжнародне право» вищ. навч. закладів / Г.О. Анцелевич, О.О. Покрещук; Українська академія зовнішньої торгівлі. – К. : Алерта ; К. : Пектораль, 2003. – 409 с.
10. Архипов С. И. Субъект права в центре правовой системы / С.И. Архипов // Государство и право. – 2005. – № 7. – С. 13-23.
11. Архипов С. И. Субъект права: теоретическое исследование : дис. … докт. юрид. наук : 12.00.01 / С.И. Архипов. – Екатеринбург, 2006. – 522 с.
12. Бабін Б. В. Передумови використання програмного регулювання у сучасному міжнародному праві / Б.В. Бабін // Держава і право. – 2009. – Вип. 46. – С. 519-527.
13. Баймуратов М. О. Міжнародний правопорядок та його роль у функціонуванні правової демократичної державності: теоретичні підходи [Електронний ресурс]. – Режим доступу до статті: http://www.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Nvamu_pr/2009_2/18.pdf.
14. Бастрыкина О. А. Системообразующие связи внутреннего содержания права: автореф. дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.01 – Теория и история права и государства ; История учений о праве и государстве / О.А. Бастрыкина. – Волгоград, 2006. – 22 с.
15. Бехруз Х. Н. Порівняльне правознавство / Х.Н. Бехруз. – Харків : Фенікс, 2009. – 461 с.
16. Бирюков П. Н. Международное право: учебное пособие / П.Н. Бирюков. – М. : ЮристЪ, 1998. – 258 с.
17. Бірюков П. М. Глобальна правова система / П.М. Бірюков // Правове життя сучасної України : матер. Міжнар. наук. конф. проф.-викл. складу (Одеса, 5-6 червня 2009 р.). / відп. за випуск д.ю.н., проф. Ю.М. Оборотов. – О. : Фенікс, 2009. – С. 715-716.
18. Буткевич В. Г. Генеза доктрини міжнародної правосуб’єктності індивіда / В.Г. Буткевич // Право України. – 2010. – № 2. – С. 44-55.
19. Буткевич В. Г. Еволюція критеріїв реформування Європейського суду з прав людини (здобутки і втрати) / В.Г. Буткевич // Правове забезпечення ефективного виконання рішень і застосування практики Європейського суду з прав людини : зб. наук. ст. Міжнар. наук.-практ. конф. (Одеса, 15 вересня 2012 р.) за ред. д.ю.н., проф., академіка С.В. Ківалова; Націон. ун-т «Одеська юридична академія». – О. : Фенікс, 2012. – С. 23-73.
20. Буткевич В. Г. Міжнародне право. Основи теорії : підручник / В.Г. Буткевич, В.В. Мицик, О.В. Задорожній. – К. : Либідь, 2002. – 608 с.
21. Буткевич В. Г. Соотношение внутригосударственного и международного права / В.Г. Буткевич. – К. : Вища школа, 1981. – 311 с.
22. Буткевич О. В. Генезис захисту прав людини: проблеми методології його дослідження / О.В. Буткевич // Український часопис міжнародного права. – 2013. – Спецвипуск «Права людини». – С. 8-13.
23. Буткевич О. В. Міжнародне право Стародавнього Світу : монографія / О.В. Буткевич. – К. : Україна, 2004. – 864 с.
24. Буткевич О. В. Міжнародне право ХХІ ст.: утвердження концепції «живого права» / О.В. Буткевич // Альманах международного права. – 2010. – Вып. 2. – С. 37-47.
25. Буткевич О. В. Регіоналізм стародавнього міжнародного права як попередник становлення міжнародно-правових систем сучасності / О.В. Буткевич // Український щорічник міжнародного права. – К. : Видавничий дім «Промені», 2007. – С. 380-408.
26. Буткевич О. В. Теорія і практика класичного міжнародного права: автореф. дис. … докт. юрид. наук : спец. 12.00.11 – Міжнародне право / О.В. Буткевич. – К., 2009. – 42 с.
27. Вебер А. Б. Современный мир и проблема глобального управления / А.Б. Вебер // Век глобализации. – 2009. – № 1. – С. 3-15.
28. Вельяминов Г. М. Международное экономическое право и процесс : учебник / Г.М. Вельяминов. – М. : Волтерс Клувер, 2004. – 477 с.
29. Венская конвенция о праве договоров между государствами и международными организациями или между международными организациями (Вена, 21 марта 1986 года) [Електронний ресурс]. – Режим доступу до документу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_a04.
30. Венская конвенция о праве международных договоров. (Вена, 23 мая 1969 года) [Електронний ресурс]. – Режим доступу до документу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_118.
31. Вішняков О. К. Правові перспективи відносин України з Митним союзом Євразійського економічного співтовариства / О.К. Вишняков // Правове життя сучасної України : матер. Міжнар. наук.-практ. конф. (16-17 травня 2013 р.). Т.1 / відп. за випуск д.ю.н., проф. В.М. Дрьомін; Націон. Ун-т «Одеська юридична академія». – О. : Фенікс, 2013. – С. 388-390.
32. Войтович П. П. Основные тенденции развития международных отношений / П.П. Войтович. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до статті : http://www.rusnauka.com/NPM_2006/Politologia/7_voytovichpp.doc.htm.
33. Вылегжагин А. Н. Шпицберген: правовой режим прилегающих морских районов / А.Н. Вылегжагин, В.К. Зиланов // Теория и практика морской деятельности. – 2006. – Вып. 10. – С. 126-140.
34. Гаврилов В. В. Развитие концепции правовой системы в отечественной доктрине права: общетеоретический и международно-правовой подходы / В.В. Гаврилов // Журнал российского права. – 2004. – № 1. – С. 76-87.
35. Гнатовський М. М. Дискусія про фрагментацію міжнародного права у світлі міжнародного гуманітарного права / М.М. Гнатовський // Право і безпека. – 2012. – № 4. – С. 47-51.
36. Гнатовський М. М. Фрагментація міжнародного права: проблема та можливі шляхи її вирішення / М.М. Гнатовський, О.Р. Поєдинок / Актуальні проблеми політики : зб. наук. праць. – Вип. 34. – О. : Фенікс, 2008. – С. 314-323.
37. Голуб К. Ю. Решения Суда Европейских Сообществ как источник права ЕС : автореф. дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.10 – Международное право; Европейское право / К.Ю. Голуб. – Саратов, 2009. – 23 с.
38. Голубок С. А. Распространение международных судов и трибуналов: признак фрагментации или укрепления современного международного права? / С.А. Голубок // Международное правосудие. – 2011. – № 1. – С. 6-19.
39. Горелов А. А. Глобализация как объективная тенденция мирового развития / А.А. Горелов // Век глобализации. – 2009. – № 1. – С. 191-197.
40. Гузей С. В. Развитие международного права международным судом ООН: на примере территориальных споров : автореф. дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.10 – Международное право, европейское право / С.В. Гузей. – М., 2006. – 27 с.
41. Давид Р. Основные правовые системы современности / Р. Давид, К. Жоффре-Спиноззи. – М. : Международные отношения, 1999. – 400 с.
42. Дедюлина М. А. Социальная философия : учебное пособие для подготовки к семинарским занятиям / М.А. Дедюлина, В.А. Ивлиев, Е.В. Папченко. – Таганрог : Издательство Таганрогского государственного радиотехнического университета, 2006. – 295 с.
43. Денисов В. Н. Мiжнародне право як складова частина правовоi системи України. / В.Н. Денисов // Проблеми гармонізації законодавства України з міжнародним правом : Матеріали науково-практичної конференції.– К. : Інститут законодавства Верховної Ради України, 1998. – С. 64-68.
44. Дмитрієв А. І. Вестфальський мир 1648 року та сучасне міжнародне право : автореф. дис. … докт. юрид. наук : спец. 12.00.11 – Міжнародне право / А.І. Дмитрієв. – Київ, 2003. – 27 с.
45. Дмитрієв А. І. Історія міжнародного права/ А.І. Дмитрієв, Ю.А. Дмитрієва, О.В. Задорожний – К. : Видавничий дім «Промені», 2008. – 384 с.
46. Дмитрієв А. І. Україна в цивілізаційному вимірі міжнародного права: історико-правовий аспект // Международное право после 11 сентября 2001 года : Сб. науч. статей / Под ред. М.Ф. Орзиха, М.Е. Черкеса. – Библиотека журнала «Юридический вестник». – О. : Фенікс, 2004. – С. 24-29.
47. Домовленість про правила та процедури врегулювання суперечок [Електронний ресурс]. – Режим доступу до документу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=981_019.
48. Дрёмин В. Н. Борьба с международным терроризмом в контексте прав человека / В.Н. Дрёмин // Международное право после 11 сентября 2001 года : Сб. науч. статей / Под ред. М.Ф. Орзиха, М.Е. Черкеса. – Библиотека журнала «Юридический вестник». – О. : Фенікс, 2004. – С.71-82.
49. Дрёмина Н. А. Международные военные трибуналы: от Нюрнберга до Гааги / Н.А. Дрёмина // Актуальні проблеми політики : зб. наук. праць. – Вип. 12. – О. : Фенікс, 2001. – С. 402-409.
50. Дрёмина Н. А. Международный уголовный суд: проблемы юрисдикции / Н.А. Дрёмина // Український часопис міжнародного права. – 2003. – № 4. – С. 131-136.
51. Дрёмина-Волок Н. В. Императивная юрисдикция Международного уголовного суда в ситуации широкомасштабных нарушений прав человека / Н.В. Дрёмина-Волок // Боротьба зі злочинністю та права людини : зб. наук. статей. – О. : Фенікс, 2006. – С. 129-134.
52. Дробязко С. Г. Общая теория права : учебное пособие для ВУЗов / С.Г. Дробязко, В.С.Козлов. – Минск : Амалфея, 2005. – 480 с.
53. Дрьоміна-Волок Н. В. Норми jus cogens – сучасне jus gentium intra se / Н.В. Дрьоміна-Волок // Юридична наука. – 2011. – № 1. – С. 187-194.
54. Дрьоміна-Волок Н. В. Норми jus cogens та «імперативізація» міжнародного права / Н.В. Дрьоміна-Волок // Правове життя сучасної України : матер. Міжнар. наук. конф. проф.-викл. складу (Одеса, 21-22 травня 2010 р.). / відп. за випуск д.ю.н., проф. Ю.М. Оборотов. – О. : Фенікс, 2010. – С. 704-706.
55. Дрьоміна Н. В. Юрисдикція міжнародних кримінальних судів і трибуналів : автореф. дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.11 – Міжнародне право / Н.В. Дрьоміна. – К., 2006. – 17 с.
56. Дудченко В .В. Традиція правового плюралізму: західна та східна інтерпретація : автореф дис. … докт. юрид. наук : спец. 12.00.01 – Теорія та історія державиі права; історія політичних і правових учень / В.В. Дудченко. – О., 2007. – 35 с.
57. Евинтов В. И. Международное сообщество и правопорядок. Анализ современных концепций / В.И. Евинтов. – К. : Наукова думка, 1990. – 128 с.
58. Євінтов В. І. Міжнародне співтовариство і правопорядок: автореф. дис. … докт. юрид. наук : спец. 12.00.10 – Міжнародне право / В.І. Євінтов. – К, 1993. – 46 с.
59. Жирмонт А. Европейский суд как реальный механизм защиты прав человека / А. Жирмонт // Белорусский журнал международного права и международных отношений. – 1999. – № 4. – С. 23-26.
60. Жуков Г. П. Критика естественно-правовых теорий международного права / Г.П. Жуков. – М. : Госюриздат, 1961. – 165 с.
61. Зацепина Т. Н. Судебные решения как источник международного права: правомерна ли постановка вопроса о решениях экономического суда СНГ как источнике права содружества? / Т.Н. Зацепина // Экономический Суд СНГ [Електронний ресурс]. – Режим доступу до статті: http://www.sudsng.org/download_files/publication/konf/konf27.pdf.
62. Зелинская Н. А. Международное уголовное правосудие и проблемы прав человека / Н.А. Зелинская // Актуальні проблеми політики : зб. наук. праць. –Вип.13-14. – О. : Юридична література, 2002. – С. 141-149.
63. Зелинская Н. А. Преступный правопорядок: к вопросу о международно-правовой криминализации / Н.А. Зелинская // Сучасний правопорядок: національний, інтегративний та міжнародний виміри: тези доповідей Міжнар. наук-практ. конф. (м. Одеса, 14-15 червня 2008 р.). – О. : Фенікс, 2008. – С. 81-83.
64. Зленко А. Система міжнародного права більше нелегітимна. Електронний ресурс]. – Режим доступу до статті: http://www.kreschatic.kiev.ua/ua/3394/art/1222885925.html.
65. Злотин Р. А. Политические аспекты международного гуманитарного права: автореф. дис. … канд. юрид. наук : спец. 23.00.04 – Политические проблемы международных отношений и глобального р азвития / Р.А. Злотин. – М., 2001. – 26 с.
66. Каламкарян Р. А. Международное право : учебник / Р.А. Каламкарян, Ю.И. Мигачов. – М. : Эксмо, 2004. – 688 с.
67. Карташкин В. А. Международное право и мировой порядок в ХХІ веке / В.А. Карташкин // Юрист-международник. – 2005. – № 1. – С. 10-14.
68. Київець О. В. Вплив імперативних зобов’язань та зобов’язань «перед усіма» на формування сучасного міжнародного правопорядку / О.В. Київець // Європейські перспективи. – 2011. – № 1. – С. 177-179.
69. Кислицина Н. Ф. Способы устранения фрагментации в системе международного права / Н.Ф. Кислицина // Закон и право. – 2011. – № 10. – С. 84-85.
70. Кислицина Н. Ф. Фрагментация международного права в деятельности международных уголовных трибуналов ad hoc / Н.Ф. Кислицина // Український часопис міжнародного права. – 2013. – № 1. – С. 75-79.
71. Кислицина Н. Ф. Развитие системы международного права на современном этапе : автореф. дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.10 – Международное право, европейское право / Н.Ф. Кислицина. – М., 2007. – 25 с.
72. Кметик Х. В. Практика міжнародного права у становленні правового регулювання діяльності транснаціональних корпорацій / Х.В. Кметик // Вісник Академії адвокатури України. – 2009. – № 3(16). – С. 136-143.
73. Козловський А. А. Право як пізнання. Вступ до гносеології права / А.А. Козловський. – Чернівці : Рута, 1999. – 295 с.
74. Колодкин Р. А. Фрагментация международного права? / Р.А. Колодкин // Московский журнал международного права. – 2005. – № 2 (58). – С. 38-61.
75. Колосов Ю. М. Международное право / Ю.М. Колосов, В.И. Кузнецов. – М. : Юридическая литература, 1995. – 608 с.
76. Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод: Ратифікована Законом № 475/97-ВР від 17 липня 1997 р. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до документу : http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_004.
77. Конвенція про порядок вирішення інвестиційних спорів між державами та іноземними особами [Електронний ресурс]. – Режим доступу до документу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_060.
78. Короткий Т. Р. Интеграционные образования и эволюция международного права / Т.Р. Короткий [Електронний ресурс]. – Режим доступу до статті: http://viu-online.ru/files/images/F%2026%20Korotkij.doc.
79. Короткий Т. Р. Особенности формирования международного правопорядка в XXI веке / Т.Р. Короткий // матер. Міжнар. наук. конф. проф.-викл. складу (Одеса, 5-6 червня 2009 р.). / відп. за випуск д.ю.н., проф. Ю.М. Оборотов. – О. : Фенікс, 2009. – С. 60-62.
80. Короткий Т. Р. Фрагментація міжнародного права через призму міжнародного права охорони здоров’я / Т.Р. Короткий // Правове життя сучасної України : матер. Міжнар. наук. конф. проф.-викл. складу (Одеса, 21-22 травня 2010 р.). / відп. за випуск д.ю.н., проф. Ю.М. Оборотов. – О. : Фенікс, 2010. – С. 723-724.
81. Короткий Т. Р. Співвідношення понять «правова система» та «система права» щодо міжнародного права / Т.Р. Короткий // Актуальні проблеми держави і права : зб. наук. праць. – О. : Юридична література, 2007. – Вип. 36. – С. 49-55.
82. Короткий Т. Р. Международное правосознание на рубеже тысячелетий / Т.Р. Короткий, Е.Н. Шевчук // Международное право после 11 сентября 2001 года: Сб. науч. статей / под ред. М.Ф. Орзиха, М.Е. Черкеса. – Библиотека журнала «Юридический вестник». – О. : Фенікс, 2004. – С. 129-139.
83. Костенко Н. И. Международное уголовное право: современные проблемы / Н.И. Костенко. – М. : Юрлитинформ, 2004. – 448 с.
84. Кривак В. В. Територіальне море України: деякі актуальні проблеми та шляхи їх вирішення / В.В. Кривак // Митна справа. – 2011. – № 2. – С. 99-107.
85. Крыжановский А. Ф. Право и правопорядок: взаиморазвёрстка правовых категорий/ А.Ф. Крыжановский // Актуальні проблеми держави і права : зб. наук. праць. – О. : Юридична література. – 2009. – Вип. 45. – С. 34-39.
86. Куркин Б. А. Международное право / Б.А. Куркин. –М. : Издательство МГИУ, 2008. – 192 с.
87. Ладыненко П. А. Виды вооружённых конфликтов и применимое к ним право / А.П. Ладыненко // Альманах международного права. – 2009. – № 1. – С. 136-150.
88. Лебедева М. М. «Переходный возраст» современного мира / М.М. Лебедева, А.Ю. Мельвиль // Международная жизнь. – 1999. – № 10. – С. 76-84.
89. Лукашук И. И. Взаимодействие международного и внутригосударственного права в условиях глобализации / И.И. Лукашук // Журнал российского права. – 2002. – № 3. – С. 115-128.
90. Лукашук И. И. Международное право. Общая часть. 3-е изд. / И.И. Лукашук. – М. : Wolters Kluwer Russia, 2005. – 432 с.
91. Лукашук И. И. Современное право международных договоров. Т. 1. Заключение международных договоров / И.И. Лукашук. – М. : Wolters Kluwer Russia, 2004. – 658 с.
92. Манильская декларация о мирном разрешении международных споров [Електронний ресурс]. – Режим доступу до документу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_568.
93. Маркова-Мурашова С. А. Моментальные и немоментальные правовые системы: теория разграничения / С.А. Маркова-Мурашова // Правовая политика и правовая жизнь. – 2005. – № 4. – С. 77-84.
94. Медведєва М. О. Міжнародні екологічні спори та фрагментація міжнародного права навколишнього середовища / М.О. Медведєва // Європейські перспективи. – 2011. – № 1. – С. 180-187.
95. Международное право / под ред. Г.В. Игнатенко, О.В. Тиунова. – М. : Норма-инфра, 1999. – 624 с.
96. Международное право : учебник / под ред. Ю.М. Колосова, В.И. Кузнецова. – М. : Международные отношения, 1994. – 608 с.
97. Мережко А. А. Наука политики международного права: истоки и перспективы / А.А. Мережко. – К. : Юстиниан, 2009. – 144 с.
98. Мережко О. О. Теорія джерел міжнародного права / О.О. Мережко // Юридичний журнал. – 2009. – № 1. – С. 40-49.
99. Мещерякова О. М. Суверенитет государств-членов интеграционного сообщества и проблема фрагментации в развитии интеграционных процессов / О.М. Мещерякова // Всероссийский научный журнал «Вопросы правоведения». – 2012. – № 4. – С. 23-35.
100. Мирный договор между Союзными и Объединившимися державами и Германией (28 июня 1919 г.) [Електронний ресурс]. – Режим доступу до документу: http://www.kadis.ru/texts/index.phtml?id=20302.
101. Міжнародне право : навч. посібник / за ред. М. В. Буроменського. – К. : Юрінком Інтер, 2006. – 336 с.
102. Міжнародне публічне право / за ред. В.М. Репецького. – К. : Знання, 2011. – 437 с.
103. Мовчан А. П. Международный правопорядок / А.П. Мовчан. – М. : Прогресс, 1996. – 102 с.
104. Мукиенко И. Н. Правовые системы межгосударственных объединений / И.Н. Мукиенко // Международное публичное и частное право. – 2008. – № 2. – С. 5-8.
105. Мун П. Г. Влияние международных обязательств, политики и процессов на рамки и осуществление развития / П.Г. Мун. // Генеральная Ассамблея ООН. Доклад Генерального Секретаря Организации Объединённых Наций на 62-й сессии (24 августа 2007 г.). [Електронний ресурс]. – Режим доступу до документу: http://daccess-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/N07/490/10/PDF/N0749010.pdf?OpenElement.
106. Оборотов Ю. М. Юридичний образ постмодерну / Ю.М. Оборотов // Наукові праці Одеської національної юридичної академії: історія та сучасність: зб. наук. статей. Т. 1 / За ред. С.В. Ківалова. – О. : Юридична література, 2002. – С. 97-103.
107. Общая теория права : учебник для юридических ВУЗов / под ред. А.С. Пиголкина. – М. : Издательство МГТУ им. Н. Э. Баумана, 1996. – 384 с.
108. Оппенгейм Л. Международное право. Т. 1: Полут. 1: Пер. с 6-го англ. изд., доп. Г. Лаутерпахтом / Л. Оппенгейм / Под ред. и с предисл. С.Б. Крылова. – М. : Издательство иностранной литературы, 1948. – 547 с.
109. Плотников А. В. Изменение баланса сил на международной арене в ХХI веке: последствия для международного права / А.В. Плотников // Альманах международного права. – 2010. – № 2. – С. 106-116.
110. Плотников А. В. Юрисдикционный конфликт и диалог международных судов в процессе фрагментации международного права / А.В. Плотников. – Российский юридический журнал. – 2012. – № 4. – С. 108-118.
111. Плотніков О. В. Виокремлення спеціального міжнародно-правового режиму СОТ через практику системи вирішення спорів СОТ / О.В. Плотніков // Митна справа. – 2012. – № 4. – С. 77-84.
112. Плотніков О. В. До питання про співвідношення понять «система міжнародного права» та «міжнародно-правова система» / О.В. Плотніков // Науковий вісник Ужгородського національного університету. Серія «Право». – 2012. – Вип. 20. Ч. 1. Т. 4. – С. 251-255.
113. Плотніков О. В. Доктринальне розуміння та оцінка явища фрагментації міжнародного права / О.В. Плотніков // Актуальні проблеми політики : зб. наук. праць. – Вип. 50. – О. : Фенікс, 2013. – С. 94-103.
114. Плотніков О. В. Імперативізація міжнародного правосуддя / О.В. Плотніков // Юридичний вісник. – 2012. – № 3. – С. 170-175.
115. Плотніков О. В. Фрагментація міжнародного права за регіональною ознакою на прикладі справи Каді проти Комісії / О.В. Плотніков // Правовий розвиток України у сучасному світі: матер. наук. конф. проф.-викл. складу (Одеса, 13-14 травня 2010 р.). / відп. ред. к.ю.н., доц. Л.В. Діденко . – О. : Фенікс, 2010. – С. 217-219.
116. Плотніков О. В. Фрагментація міжнародного права: методологічний аспект / О.В. Плотніков // Актуальні проблеми держави і права: зб. наук. праць. – О. : Юрид. л.-ра. – 2013. – Вип. 67. – С. 200-208.
117. Подшибякин С. А. Правовой статус международных неправительственных организаций : монография / С.А. Подшибякин. – М. : Юрлитинформ, 2006 . – 128 с.
118. Поєдинок О. Р. Права біженців у контексті фрагментації міжнародного права: автореф. дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.11- Міжнародне право / О.Р. Поєдинок. – К., 2010. – 20 с.
119. Поєдинок О. Р. Універсалізм і партикуляризм у сучасній науці міжнародного права / О.Р. Поєдинок // Актуальні проблеми політики : зб. наук. праць. – Вип. 38. – О. : Фенікс, 2009. – С. 40 – 47.
120. Полянский Н. Н. Международный суд / Н.Н. Полянский. – М. : Изд-во Академии наук СССР, 1951. – 235 с.
121. Пряхин А. А. Проблемы реформирования системы разрешения споров в рамках ВТО и Меркосур / А.А. Пряхин // Труды СГА. – 2009. – № 12. – С. 97-103.
122. Репецький В. М. Дипломатичне і консульське право : підручник / В.М. Репецький. – К. : Знання, 2006. – 372 с.
123. Репецький В. М. Норма jus ad bellum в міжнародному гуманітарному праві / В.М. Репецький // Правове життя сучасної України : матер. Міжнар. наук.-практ. конф. (16-17 травня 2013 р.). Т.1 / відп. за випуск д.ю.н., проф. В.М. Дрьомін; Націон. Ун-т «Одеська юридична академія». – О. : Фенікс, 2013. – С. 321-324.
124. Репецький В. М. Особливості дії внутрішньодержавного права на території з міжнародним режимом / В.М. Репецький // Юридична наука. – 2011. – № 1. – С. 195-200.
125. Репецький В. М. Становлення та розвиток права зовнішніх зносин / В.М. Репецький // Альманах международного права. – 2010. – Вып. 2. – С. 223-229.
126. Римский статут Международного Уголовного Суда [Електронний ресурс]. – Режим доступу до документу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_588.
127. Сайфуліна Ю. В. Правоутворення як форма виникнення та буття права / Ю.В. Сайфуліна // Митна справа. – 2011. – № 2 (74). – С. 91-94.
128. Самохвалов В. О. Етапи становлення та розвитку Європейського Суду з прав людини / В.О. Самохвалов, Ю.М. Шпарик // Український часопис міжнародного права. – 2003. – № 3. – С. 88-94.
129. Сеидов А. В. Воздействие глобализации на концепцию государственного суверенитета в международном праве : автореф. дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.10 – Международное право, европейское право / А.В. Сеидов. – М., 2007. – 36 с.
130. Сєрова І. І. Міжнародно-правові механізми протидії нелегальній міграції: автореф. дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.11- Міжнародне право / І.І. Сєрова. – К., 2003. – 17 с.
131. Синяков С. В. Феномен глобализации / С.В. Синяков, Е.Ф. Сластенко // Вісник Національного авіаційного університету. – 2009. – № 1(9). – С. 3-15.
132. Скакун О. Ф. Теория государства и права : учебник / О.Ф. Скакун. – Харьков : Консум, 2000. – 500 с.
133. Смбатян А. С. Влияние конфликтующего толкования и практики выбора «удобного суда» на единство системы международного права / А.С. Смбатян // Российский юридический журнал. – 2010. – № 1. – С. 42-51.
134. Смбатян А. С. Органы правосудия в системе международных отношений / А.С. Смбатян // Международное право и международные организации. – 2011. – № 4. – С. 131-136.
135. Смбатян А. С. Решения органов международного правосудия в системе международного публичного права / А.С. Смбатян. – М. : Статут, 2012. – 270 с.
136. Солнцев А. М. Роль международных судебных учреждений в разрешении международных экологических споров: автореф. дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.10 –Международное право, европейское право / А.М. Солнцев. – М., 2008. – 29 с.
137. Сурілов О. В. Теорія держави і права / О.В. Сурілов. – О. : Астропринт, 1998. – 224 с.
138. Теория государства и права: курс лекций / под ред. Н.И. Матузова и А.В. Малько. – 2-е изд., перераб. и доп. – М. : Юристъ, 2007. – 786 с.
139. Тимченко Л. Д. Международное право / Л.Д. Тимченко. – Харьков : Консум, 1999. – 528 с.
140. Толстой Ю. К. К теории правоотношения / Ю.К. Толстой. – Ленинград : Издательство Ленинградского Ун-та, 1959. – 88 с.
141. Толстых В. Л. Курс международного права / В.Л. Толстых. – М. : Wolters Kluwer, 2010. – 1056 с.
142. Толстых В. Л. Пролиферация международных судов и её последствия / В.Л. Толстых // Российское правосудие. – 2010. – № 10. – С. 54-63.
143. Толстых В. Л. Развитие системы международного правосудия в конце ХХ – начале ХХI в. / В.Л. Толстых // Міжнародні читання, присвячені пам’яті професора Імператорського Новоросійського університету П. Є. Казанського : матеріали міжнародної конференції. – О. : Фенікс, 2011. – С. 19-22.
144. Трубецкой Е. Н. Лекции по энциклопедии права / Е.Н. Трубецкой. – М. : Товарищество типографии А.И. Мамонова, 1917. – 227 с.
145. Тузмухамедов Р. А. Движение неприсоединения и международное право / Р.А. Тузмухамедов. – М. : Наука, 1989. – 190 с.
146. Тункин Г. И. Теория международного права / Г.И. Тункин; под. общ. ред. Л.Н. Шестакова. – М. : Зерцало, 2006. – 416 с.
147. Тюрина Н. Е. Международный правопорядок (Современные проекты совершенствования и преобразования) / Н.Е. Тюрина. – Казань : Издательство Казанского Ун-та, 1991. – 93 с.
148. Устав Организации Объединённых Наций и Устав Международного Суда. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до документу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_010.
149. Ушаков Н. А. Международное право : учебник / Н.А. Ушаков. – М. : Юристъ, 2000. – 304 с.
150. Ушаков Н. А. Современный международный правопорядок / Н.А. Ушаков, М.Л. Энтин // Международный правопорядок: политико-правовые аспекты / Под ред. Г.Х. Шахназарова. – М. : Наука, 1986. – 232 с.
151. Фрагментация международного права: трудности обусловленные диверсификацией и расширением сферы охвата международного права / Организация Объединённых Наций. // Доклад Комиссии международного права: пятьдесят пятая сессия (5 мая-6 июня и 7 июля-8 августа 2003 г.). – Нью-Йорк, 2003. Електронний ресурс]. – Режим доступу до документу: http://legal.un.org/ilc/reports/2003/2003report.htm.
152. Фрагментация международного права: трудности обусловленные диверсификацией и расширением сферы охвата международного права / Организация Объединённых Наций. // Доклад Комиссии международного права: пятьдесят седьмая сессия (2 мая-3 июня и 11 июля-5 августа 2005 г.). – Нью-Йорк, 2005. Електронний ресурс]. – Режим доступу до документу: http://legal.un.org/ilc/reports/2005/2005report.htm.
153. Фрагментация международного права: трудности обусловленные диверсификацией и расширением сферы охвата международного права / Организация Объединённых Наций. // Доклад Комиссии международного права: пятьдесят восьмая сессия (1 мая-9 июня и 3 июля-11 августа 2006 г.). – Нью-Йорк, 2006. Електронний ресурс]. – Режим доступу до документу: http://legal.un.org/ilc/reports/2006/2006report.htm.
154. Хубиева М. Р. Практика международных судов и арбитражей, предусмотренных Конвенцией ООН по морскому праву 1982 г. : автореф. дис. … канд. юрид. наук : спец. 12.00.10 – Международное право, европейское право / М.Р. Хубиева. – М., 2012. – 30 с.
155. Цивадзе Н. А. Применение норм международного права судами Российской Федерации: автореф. дис. … канд. юрид наук : спец. 12.00.10- Международное пр