КОНФЛІКТОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД У МІЖНАРОДНО-ПРАВОВОМУ РЕГУЛЮВАННІ БОРОТЬБИ З ТЕРОРИЗМОМ :

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ АВІАЦІЙНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

На правах рукопису

АНТИПЕНКО Анна Володимирівна

УДК 343.326:316.485.26/.6(043.3)

КОНФЛІКТОЛОГІЧНИЙ ПІДХІД У МІЖНАРОДНО-ПРАВОВОМУ РЕГУЛЮВАННІ БОРОТЬБИ З ТЕРОРИЗМОМ

Спеціальність 12.00.11 – міжнародне право

Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник
Гулієв Аріф Джаміль огли
доктор юридичних наук, доцент

Київ – 2013

ЗМІСТ
ВСТУП 4

РОЗДІЛ 1. ТЕРОРИСТИЧНИЙ КОНФЛІКТ ЯК РІЗНОВИД НАСИЛЬНИЦЬКОГО КОНФЛІКТУ 12
1.1. Гносеологія конфлікту, його вплив на міжнародно-правову практику 12
1.1.1. Соціальний конфлікт як предмет науки міжнародного
права 13
1.1.2. Конфліктологічні концепції і правове регулювання
міжнародних взаємодій 23
1.2. Збройні конфлікти і їх трансформація як предмет
міжнародно-правового регулювання 38
1.2.1. Загальна характеристика збройної конфліктності як вияву владних відносин у світовій системі 38
1.2.2. Трансформація змісту збройної боротьби як предмету
міжнародно-правового регулювання 49
Висновки до розділу 1 54

РОЗДІЛ 2. АНТИТЕРОРИСТИЧНА СПРЯМОВАНІСТЬ
МІЖНАРОДНОГО ПРАВА ЗБРОЙНИХ КОНФЛІКТІВ 56
2.1. Міжнародно-правова практика регулювання збройних конфліктів 57
2.2. Терористична асиметрія і міжнародне право збройних конфліктів 79
2.3. Антитерористична складова міжнародного права
збройних конфліктів 98
2.4. Кримінально-правові за міжнародним правом оцінки прийнятності регулювання терористичних збройних
конфліктів правом збройних конфліктів 114
Висновки до розділу 2 137

РОЗДІЛ 3. МІЖНАРОДНО-ПРАВОВЕ РЕГУЛЮВАННЯ ТЕРОРИСТИЧНИХ КОНФЛІКТІВ 139
3.1. Конфліктологічний підхід у міжнародних кримінально-
правових характеристиках тероризму 140
3.2. Терористичний конфлікт як об’єкт регулювання
міжнародного права збройних конфліктів 166
Висновки до розділу 3 191

ВИСНОВКИ 194

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 201

ВСТУП

Актуальність теми. Наприкінці ХХ століття тероризм як міжнародне соціальне явище набув сталих характеристик світової загрози, а за своєю юридичною природою – ознак міжнародного злочину. Утім, міжнародне право, попри визнання соціального походження тероризму як фактору міжнародних взаємодій, основний вектор нормотворчих і правозастосовних зусиль спрямовує на протидію виконавцям і організаторам терористичних актів, а також їх на безпосередні та вторинні причини й умови, залишаючи поза дієвим впливом потужний міжнародний злочинний механізм виникнення та дії тероризму в усьому розмаїтті його геополітичних, геоекономічних, міжнародно-соціальних та міжцивілізаційних складових.
Посилити дієвість міжнародного антитерористичного права, як уявляється, можливо шляхом розвитку конфліктологічної моделі тероризму як злочину за міжнародним правом і відповідної його кваліфікації. Виходячи з теорії конфлікту, що оцінює конфлікт як повсякденний фактор соціальних практик (а не аномалію), міжнародне право отримало можливість здійснювати повноцінне антитерористичне нормотворення, охоплюючи усі елементи злочинного терористичного механізму.
Через оцінку у правових категоріях учасників терористичного конфлікту, їх мотивів і дій міжнародне антитерористичне право набуває реалістичного змісту, одночасно усуваючи зайву конфліктність, що породжується його однобічною спрямованістю. Одним із способів конкретизації і втілення такого підходу є оцінка тероризму як специфічного різновиду збройного конфлікту. Звідси – можливість регулювання боротьби з цим злочином з використанням міжнародного права збройних конфліктів і введення цього злочину у юрисдикцію міжнародного права збройних конфліктів.
Антитерористичні можливості права збройних конфліктів у загальному плані визначаються у працях В. Ф. Антипенка, Ф. Бюньона, Г. П. Гассера, Л. А. Моджорян, Є. І. Степанова, О. І. Тіунова, Х. Хофмайстера та ін. Водночас змістовного науково-теоретичного обґрунтування і прикладного наповнення як безпосереднього дороговказу для міжнародного нормотворення у сфері боротьби з тероризмом вищеназвані та інші роботи не містять.
Запропоноване дослідження певною мірою є спробою усунення цієї прогалини.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано у рамках науково-дослідної роботи кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин Національного авіаційного університету на 2010-2015 рр. «Міжнародно-правове регулювання інформаційної безпеки у цивільній авіації» № 25 / 15.02.03.
Мета і задачі дослідження. Мета дослідження полягає у пошуку ефективних механізмів міжнародно-правового регулювання боротьби з тероризмом на базі теоретичних надбань міжнародно-правової та конфліктологічної науки.
Задачі дослідження:
дослідити гносеологію конфлікту як вияву соціальної взаємодії;
вивчити конфліктологічні концепції і їх вплив на спрямованість міжнародно-правового регулювання;
дати характеристику збройній конфліктності і її трансформації як предмету міжнародно-правового регулювання;
розкрити асиметричну специфіку терористичного конфлікту як різновиду збройного конфлікту;
дослідити міжнародно-правові акти і норми, що регулюють суспільні відносини у ході збройних конфліктів та їх прийнятність для врегулювання збройних конфліктів, у яких застосовуються терористичні методи дій;
охарактеризувати міжнародно-правову практику регулювання збройних конфліктів;
оцінити міжнародні кримінально-правові характеристики збройної боротьби з позицій конфліктологічного підходу;
розкрити терористичний збройний конфлікт як об’єкт регулювання міжнародного права збройних конфліктів;
охарактеризувати антитерористичні можливості права збройних конфліктів на основі оцінки застосовності його норм і положень за конкретними кваліфікаційними критеріями предмету регулювання;
науково обґрунтувати рекомендації щодо антитерористичного нормотворення у межах права збройних конфліктів.
Об’єктом дослідження є терористичний конфлікт та його міжнародно-правова кваліфікація як злочину за міжнародним правом.
Предметом дослідження є конфліктологічний підхід у міжнародно-правовому регулюванні боротьби з тероризмом.
Методи дослідження. Виконання дослідницьких завдань дисертації забезпечено комплексним використанням загальнонаукових і галузевих методів правових та суміжних з правом наук. Оцінка предмету дослідження та його складових крізь призму засадничих положень конфліктології, соціології та воєнної науки сприяла визначенню адекватності норм і положень міжнародного права у сфері боротьби з тероризмом (підрозділи 1.1, 3.1). За допомогою історико-правового методу досліджено трансформацію норм права збройних конфліктів, а також міжнародно-правової практики регулювання міжнародних конфліктів (підрозділ 1.2). Основні теоретичні висновки й положення роботи базуються на діалектичних напрацюваннях. Зокрема, міжнародно-правова конструкція тероризму загалом та терористичного збройного конфлікту як предмета міжнародно-правового регулювання визначені за допомогою конфліктологічного аналізу (підрозділи 2.1, 2.2.). Застосування функціонального аналізу сприяло дослідженню зв’язків між елементами системи міжнародного права збройних конфліктів і функціями, що їх виконують такі зв’язки (підрозділи 2.3, 2.4, 3.2). Узагальнене бачення сучасної насильницької конфліктності, що сформовано завдяки синтетичному методу, уможливило побудову системи аргументів щодо перспективності міжнародного нормотворення на конфліктологічній основі.
Теоретичною основою роботи стали роботи Ю.І. Авдєєва, Ю. М. Антоняна, В. М. Дрьоміна, Н. А. Зелінської, В. П. Ємельянова, С. І. Ілларіонова, Ю. М. Колосова, В. В. Крутова, О. М. Костенка, Б. С. Крилова, О. О. Красікова, В. М. Кубальського, В. М. Кудрявцева, Б. Д. Леонова, Б.Ф. Мартинова, О. О. Мережка, Л. Н. Мітрохіна, В. В. Лукова, І. І. Лукашука, В. В. Лунєєва, Є.Г. Ляхова, В. Є. Петрищева, К. Н. Салімова, Л. Р. Сюкіяйнена та ін.
Наукова новизна одержаних результатів. Уперше у вітчизняній юридичній науці на базі оцінки тероризму як різновиду збройного конфлікту доведено юридичну прийнятність його регулювання міжнародним правом збройних конфліктів і запропоновано концепцію специфікованого в межах зазначеної галузі міжнародно-правового акту.
Найбільш важливі положення, які утворюють наукову новизну роботи, полягають у тому, що
уперше:
доведено застосовність норм і положень міжнародного права збройних конфліктів щодо міжнародного злочину «тероризм» шляхом їх адаптації до потреб регулювання терористичних збройних конфліктів. Вимоги права, що зумовлюють криміналізацію діянь і конкретизують регулюючі можливості норм, які дозволяють оцінити ці діяння у просторі, у часі, за територіальним критерієм, з прив’язкою до контексту збройного конфлікту тощо повною мірою можуть бути застосовані до терористичних збройних конфліктів;
визначено правові критерії визнання терористичних формувань стороною у збройному конфлікті, а також склади злочину терористичного й суміжного характеру, що підлягають юрисдикції міжнародного права збройних конфліктів;
доведено, що конфліктологія міжнародної сфери, визнаючи суб’єктів конфлікту, його об’єкт і предмет, а також спільний інтерес сторін, практично створює умови виходу регулюючого впливу міжнародного права за межі безпосередніх оцінок способів і засобів розв’язання конфліктів і відкриває можливості перенесення акцентів кримінально-правових кваліфікаційних характеристик на глобалізаційні механізми формування міжнародної злочинності і, зокрема, тероризму;
опрацьовано специфічні воєнізовані характеристики терористичних збройних конфліктів, які визначають їх прийнятність для регулювання міжнародним правом збройних конфліктів;
доведено, що логічним кроком еволюції нормотворення антитерористичної сфери, яке відбувається за логікою супроводження міжнародним правом збройних конфліктів змін у змісті збройної боротьби, повинно стати прийняття Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що мав би регулювати правовідносини у ході терористичних збройних конфліктів. Суть запропонованої концепції цього спеціалізованого міжнародно-правового акту полягає у криміналізації діянь обох сторін конфлікту, дії яких його утворюють;
встановлено, що міжнародне право збройних конфліктів містить передумови для впливу на збройні конфлікти терористичного характеру через оцінку терористичного акту як забороненого засобу збройної боротьби;
запропоновано розробку Конвенції про заборону використання цивільних, не причетних до збройного конфлікту людей як предмету безпосереднього посягання для впливу на противника. Така конвенція відповідала б галузевим принципам міжнародного права збройних конфліктів і посилила б можливості розмежування тероризму (терористичного збройного конфлікту) і терористичних актів як злочинного засобу збройної боротьби;
встановлено застосовність інституту крайньої необхідності і примусу до ситуації терористичних збройних конфліктів, що зумовлює принципові зміни у розподілі тягаря відповідальності між сторонами конфлікту;
доведено, що система раннього оповіщення, яка застосовується у межах міжнародно-правової практики ООН з регулювання збройних конфліктів, має обмежену упереджувальність і не містить глобалізаційних механізмів і важелів, які могли б забезпечувати безконфліктний розвиток світового співтовариства загалом як єдиної мегацілісності;
запропоновано доступні для спостереження показники, у яких виявляється глобальна конфліктність: нееквівалентний економічний обмін; віртуалізація економіки через паразитування феномену фінансової цивілізації; нехтування основоположними принципами і нормами міжнародного права;
запропоновано сутнісні зміни у міжнародному інституті втручання, які передбачають, що акценти і відповідні миротворчі зусилля слід зосередити навколо ситуацій, пов’язаних з перешкоджанням розвитку країн і територій. Основну увагу слід приділити знешкодженню (в рамках програм ООН) нееквівалентних механізмів міжнародної економіки і розробки правозабезпечувальних норм міжнародного права, що стосуються реалізації концепції розвитку країн і регіонів «третього світу»;
набули подальшого розвитку:
міжнародна кримінологія як самостійний напрямок кримінологічної науки;
концепція кримінальної відповідальності держави;
концепція сукупного суб’єкта складу тероризму як злочину за міжнародним правом.
Практичне значення отриманих результатів. Отримані у процесі роботи результати можуть бути використані у таких сферах:
науково-дослідній – як основа для подальшого дослідження можливостей конфліктології для вдосконалення міжнародного гуманітарного права та інших галузей міжнародного права щодо протидії міжнародним злочинам;
науково-освітній – для вдосконалення курсів, що викладаються у Інституті міжнародних відносин Національного авіаційного університету «Конфліктологія у міжнародному праві», «Міжнародна кримінологія тероризму», «Міжнародно-правові механізми боротьби з тероризмом», а також при підготовці відповідних підручників, навчальних посібників та методичних вказівок;
правотворчій – для розробки проекту Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року «Про захист жертв терористичних збройних конфліктів» та інших міжнародно-правових документів;
практичній – для відпрацювання технічних завдань, що відбивали б позицію Української держави у міжнародно-правових і зовнішньополітичних заходах з питань боротьби з терористичною конфліктністю.
Особистий внесок здобувача. Дисертаційне дослідження виконано здобувачем особисто, усі результати даної роботи, сформульовані у ній висновки, положення і рекомендації обґрунтовано особистими дослідженнями автора. У співавторстві опубліковано статтю «Міжнародна кримінологія як інструмент розвитку міжнародного кримінального права», в якій більше половини матеріалу належить здобувачеві, а в дисертації використано лише ті положення статті, які є результатом особистої роботи здобувача.
Апробація результатів дисертації. Висновки та положення дисертаційної роботи обговорювались на засіданнях кафедри міжнародного права Інституту міжнародних відносин Національного авіаційного університету та на міжкафедральному семінарі «Шляхи підвищення норм міжнародного права з протидії актам незаконного втручання у діяльність цивільної авіації» за участю представників зазначеної кафедри та кафедри повітряного, космічного і екологічного права Юридичного інституту Національного авіаційного університету.
Результати дослідження доповідались та обговорювались на таких науково-практичних конференціях: Міжнародний круглий стіл «Міжнародна кримінологія: стан і перспективи» (26 лютого 2010 року, м. Київ); Науково-практичний круглий стіл «Актуальні проблеми гармонізації та уніфікації податкового законодавства України» (11 грудня 2012 року, м. Ірпінь, Київська обл.); Міжнародна науково-практична конференція «Сучасне правотворення: питання теорії та практики» (30 червня 2013 року, м. Дніпропетровськ,); Міжнародна науково-практична конференція «Проблеми ефективності міжнародного права» (29 березня 2013 року, м. Київ).
Публікації. Основні положення та результати дисертаційного дослідження відображено у шести статтях, опублікованих в українських наукових фахових виданнях з юридичних наук та чотирьох інших публікаціях, із яких одна – в іноземному науковому фаховому періодичному виданні.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертації за допомогою наукового інструментарію міжнародно-правової науки і конфліктології вирішено важливе наукове завдання: на базі оцінки тероризму як різновиду збройного конфлікту доведено юридичну прийнятність його регулювання міжнародним правом збройних конфліктів і запропоновано концепцію спеціалізованого в межах зазначеної галузі міжнародно-правового акту.
Значущість конфліктологічного підходу для потреб міжнародно-правового регулювання боротьби з тероризмом не підлягає сумніву, особливо у глобальному контексті (зважаючи на міжнародний вимір цього злочину).
Надаючи конфліктності геополітичного змісту, конфліктологія міжнародної сфери дає змогу визначити суб’єктів конфлікту, його об’єкт і предмет, а також можливий спільний інтерес сторін, що конфліктують, перспективи та умови його формування. Тим самим конфліктологія практично створює умови виходу регулюючого впливу міжнародного права за межі безпосередніх оцінок способів і засобів розв’язання конфліктів і дозволяє перенести акцент кримінально-правових кваліфікаційних характеристик на глобалізаційні механізми формування міжнародної злочинності. Важливо, що в епіцентр системи заходів з міжнародного нормотворення конфліктологія спонукає помістити державу як основного суб’єкта міжнародного права, актуалізуючи при цьому у сфері міжнародних кримінально-правових відносин види її (держави) діянь, що зумовлені інтересами правлячого класу.
У сучасному міжнародному праві напрацьовано значний масив норм і положень, спрямованих на протидію війнам і збройним конфліктам. Щоб увести той чи інший збройний конфлікт у поле правового регулювання цих норм, слід всебічно і кваліфіковано оцінювати природу і зміст таких конфліктів. Дослідивши трансформацію збройної конфліктності, можна виявити низку її сучасних характеристик, які визначають спрямованість пошуку засобів їх міжнародно-правового регулювання.
Передовсім на цю спрямованість впливає специфіка терористичної діяльності, яка утворює новий різновид збройного конфлікту – терористичний збройний конфлікт.
Революційність терористичних актів як основного засобу і показника сучасної іррегулярності збройних конфліктів полягає у тому, що вони відкривають практично безмежні можливості силового впливу на противника, використовуючи невичерпний, не забезпечений відповідним захистом людський ресурс, здебільшого, власної соціальної верстви, яка очевидним чином солідаризується з таким жертовним руйнівним механізмом соціального протесту.
Водночас, з посиленням інтернаціоналізації міжнародного життя, коли внутрішньодержавна збройна конфліктність перетворилась на впливовий фактор міжнародних взаємодій, об’єкт регулювання міжнародного права збройних конфліктів розширився. Ним стали також і відносини між державою і певною соціальною групою власного населення, яка здійснює організований збройний вплив на урядові сили з метою зміни конституційного ладу або з іншими політичними цілями. При цьому очевидною є невідповідність, що пов’язана з трансформацією збройної конфліктності, її змісту. Незважаючи на поширене використання у збройних конфліктах терористичних методів дій, тобто набуття конфліктами терористичного характеру, такий їх різновид попри її «збройний» і протиборчий зміст залишається поза регулюючим впливом з боку міжнародного права збройних конфліктів. Водночас, оцінка змісту насильницького протиборства з використанням терористичних актів у критеріях конфліктології та воєнної науки не залишає сумнівів: це специфічний вид збройного конфлікту, що характеризується асиметричними показниками протиборчих сторін.
Своєю чергою, послідовне аналітичне тлумачення норм і положень міжнародного права збройних конфліктів свідчить, що переважна більшість з них містить передумови, умови та засади для застосування у сфері терористичної збройної конфліктності.
Звідси постає проблема з`ясування і усунення перешкод на шляху до введення у поле регулювання міжнародного права збройних конфліктів тих конфліктів, основу насильницького протиборства яких складають терористичні методи дій.
Здоланню таких перешкод сприяє визначення поняття терористичного збройного конфлікту, а також формування правових умов визнання певних угруповань, що використовують терористичні методи боротьби, стороною у збройному конфлікті
Потребує певного вдосконалення і міжнародно-правова практика щодо розв’язання терористичної конфліктності, зокрема, міжнародний інститут втручання. Акценти і відповідні миротворчі зусилля тут слід зосередити навколо мирних ситуацій нерозвитку країн і регіонів. Це передбачає знешкодження грабіжницьких механізмів міжнародної економіки і забезпечення дії норм і положень міжнародного права, що стосуються розвитку слабких країн і регіонів.
Зміст дослідження створює підстави для таких висновків:
1. Міжнародні відносини характеризуються зростанням активності суспільних взаємодій і, отже, зростанням конфліктності, яка є сутнісною характеристикою цих взаємодій. Тому ефективне міжнародно-правове регулювання міжнародного життя, особливо у найбільш конфліктній сфері міжнародної злочинності, повинно базуватись на напрацюваннях конфліктології – міждисциплінарної науки, що поєднує теоретичні, методологічні та методичні підходи до описання, вивчення і розвитку практики роботи з конфліктними явищами, які виникають у різних сферах життя.
Конфліктологічний підхід у формуванні норм і положень міжнародного права сфери збройної боротьби сприяє вивільненню міжнародного права від силових характеристик його змісту.
2. Ефективність міжнародно-правового впливу на міжнародні правопорушення визначається його здатністю охоплювати весь позаправовий механізм, тобто корені конфлікту, який лежить в основі правопорушення. Конфліктологія міжнародної сфери, визначаючи суб’єктів конфлікту, його об’єкт і предмет, сегмент спільного інтересу сторін, практично створює умови виходу регулюючого впливу міжнародного права за межі безпосередніх оцінок способів і засобів розв’язання конфліктів і дозволяє перенести акценти кримінально-правових кваліфікаційних характеристик на глобалізаційні механізми формування міжнародної злочинності.
Конфліктологія спонукає переміщення держави в епіцентр міжнародного нормотворення, посилюючи можливості міжнародно-правового впливу на латентні рушійні механізми правопорушення держави, у тому числі – ті з них, що зумовлені інтересами правлячого класу.
3. На підставі вивчення трансформації збройної конфліктності, тобто процесу її подрібнення від масштабності війни до локальності конфліктів середньої і низької інтенсивності, застосовуються певні сталі її характеристики, які зумовлюють спрямованість наукового пошуку адекватних норм міжнародного права.
Виникнення і поширення асиметрії засобів боротьби у сучасних збройних конфліктах, передовсім терористичної, є об’єктивним результатом перебігу світових політичних, економічних, соціальних і культурних процесів. Саме на цю тенденцію загальної криміногенності слід орієнтуватись у пошуках ефективних механізмів міжнародно-правового регулювання насильницької конфліктності, що поширюється у сучасному світі.
4. Система раннього оповіщення, що застосовується у межах міжнародно-правової практики ООН з регулювання збройних конфліктів, має обмежену упереджу вальну дію і не містить глобалізаційних механізмів і важелів, які б могли забезпечувати безконфліктний розвиток світового співтовариства загалом як єдиної мегацілісності.
Поза увагою значною мірою залишається глобальна конфліктогенність, яка виявляється у цілком доступних для спостереження і реагування показниках: у нееквівалентному економічному і інформаційному обмінах; віртуалізації економіки через паразитування механізмів фінансової цивілізації; нехтуванні основоположними принципами і нормами міжнародного права.
5. Сталість процесу збройної боротьби у міжнародному просторі певною мірою зумовлена конфліктогенністю інституту миротворчості і пов’язаного з ним втручання ООН у внутрішнє життя країн у випадках надзвичайних ситуацій або серйозних порушень прав людини. Вектор спрямованості втручання зосереджується на вторинних процесах і явищах, не зачіпаючи або слабо торкаючись деформованих основ сучасного світоустрою, які й продукують збройну конфліктність. Зважаючи на це, предметом ефективного втручання з метою превенції збройної конфліктності вбачаються ситуації, пов’язані з нерівним доступом до ресурсів, технологій і благ цивілізації, уникненням пільгового кредитування, шахрайськими схемами міжнародної торгівлі тощо.
6. Міжнародне право збройних конфліктів, зважаючи на трансформацію його норм і положень відповідно до потреб регулювання національно-визвольної боротьби, загалом містить можливості для правового регулювання терористичних збройних конфліктів. Оцінка цієї галузі права дає підстави вважати, що діяння, які утворюють терористичний збройний конфлікт, в основному охоплюються дією її норм.
Вимоги міжнародного права, що зумовлюють криміналізацію діянь і конкретизують регулюючі можливості норм, які дозволяють оцінити ці діяння у просторі, у часі, за територіальним критерієм, з прив’язкою до контексту збройного конфлікту тощо, повністю можуть стосуватися терористичних збройних конфліктів.
7. У міжнародному праві визначилися тенденції, які створюють перспективи для масштабного міжнародного розуміння інституту обставин, що виключають кримінальну відповідальність. Водночас, міжнародне кримінальне право надто повільно адаптується до глобалізаційних реалій міжнародного життя, які вимагають не обмежуватись персоналізацією кваліфікаційних характеристик при криміналізації діянь.
Виникає потреба у перенесенні таких характеристик на певні соціальні етнічні групи, народи, нації або держави як політичні організації, що представляють ці народи.
Це створило б умови для коригування предмету правового регулювання в аспекті його дійсного міжнародного змісту, а, отже, ефективності міжнародної кримінально-правової протидії злочинам за міжнародним правом.
8. Абсолютизація злочинності засобу (методу) збройної боротьби, яким є терористичний акт, що спостерігається у міжнародному антитерористичному праві, створює перешкоду для криміналізації усього комплексу протиборчих діянь, що складають сам злочин «тероризм», у межах якого зазначений злочинний засіб знаходить застосування. Таким чином, злочинність засобу збройної боротьби «виноситься» на титул політичних рухів, поширюється на їх мотиваційні складові, що створює підстави для виведення політичного руху поза межі дії права збройних конфліктів.
Це додає конфліктності, оскільки учасники терористичних формувань від початку усвідомлюють своє позаправове становище і розвивають власне бачення правосвідомості і правослухняності.
9. Міжнародне право збройних конфліктів містить передумови для впливу на збройні конфлікти терористичного характеру через оцінку терористичного акту як забороненого засобу збройної боротьби.
З метою створення на цій основі відповідного міжнародно-правового механізму постає питання про розробку Конвенції про заборону та обмеження використання цивільних, не причетних до конфлікту людей як предмету безпосереднього посягання для впливу на противника.
Подібна конвенція повністю відповідала б таким принципам права збройних конфліктів як обов’язок відрізняти комбатантів і цивільне населення, заборона застосування зброї невибіркової дії й спричинення зайвих страждань та руйнації чи неминучої смерті. Вона б посилила можливості правового розмежування статусу збройного (терористичного) конфлікту і терористичних актів як засобу ведення збройної боротьби.
10. Важливим кроком в еволюції нормотворення антитерористичної сфери, яка відбувається за логікою супроводження міжнародним правом збройних конфліктів змін змісту збройної боротьби, уявляється прийняття Додаткового протоколу до Женевських конвенцій від 12 серпня 1949 року, що мав би регулювати правовідносини у ході терористичних збройних конфліктів. За своїм змістом такий спеціалізований Протокол має передбачити криміналізацію діянь обох сторін конфлікту, які утворюють цей конфлікт, тобто тероризм.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Авдеев Ю. И. Терроризм как социально-политическое явление / Ю. И. Авдеев // Современный терроризм: состояние и перспективы. – М. : Эдиториал УРСС, 2000. – С. 36-53.
2. Авдеев Ю. И. Основные тенденции современного терроризма / Ю. И. Авдеев // Современный терроризм: состояние и перспективы. – М. : Эдиториал УРСС, 2000. – С. 157-175.
3. Акти Дипломатичної конференції щодо питання про підтвердження і розвиток міжнародного гуманітарного права, що застосовується під час збройних конфліктів (1974–1977 рр.) // Документи СDDH/SR. 54. – Т. 7. – С. 176-179.
4. Американская социологическая мысль / Р. Мертон, Дж. Мид, Т. Парсонс, А. Шюц. – М. : Междунар. ун-т бизнеса и упр., 1996. – 560 с.
5. Антипенко А. В. Кримінально-правові за міжнародним правом оцінки прийнятності регулювання терористичних збройних конфліктів гуманітарним правом / А. В. Антипенко // Митна справа. – 2013. – № 2 (86). – Ч. ІІ. – Кн. І. – С. 336-343.
6. Антипенко А. В. Антитерористична складова права збройних конфліктів / А. В. Антипенко // Наукові праці Національного авіаційного університету. Серія «Юридичний вісник. Повітряне і космічне право». – 2013. – № 1 (26). – С. 135-139.
7. Антипенко А. В. Мирні засоби розв’язання збройної конфліктності: проблеми дієвості / А. В. Антипенко // Держава і право: зб. наукових праць. – К. : Інститут держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, 2013. – Вип. 59. – С. 442-449.
8. Антипенко В. Ф. Борьба с современным терроризмом : международно-правовые подходы / В. Ф. Антипенко. – К. : ЮНОНА-М, 2002. – 723 с.
9. Антипенко В. Ф. Міжнародна кримінологія: досвід дослідження тероризму : монографія / В. Ф. Антипенко. – О. : Фенікс, 2011. − 320 с.
10. Антипенко В. Ф. Оптимізація антитерористичної системи держави в умовах міжнародної і регіональної інтеграції : монографія / В. Ф. Антипенко. – К., 2007. – 406 с.
11. Антипенко В. Ф. Современный терроризм: состояние и возможности его упреждения (криминологическое исследование) / В. Ф. Антипенко. – К. : НБУВ, 1998. – 190 с. – (Библиотека правовой литературы).
12. Антипенко В. Ф. Теории мирового развития и антитеррористическое право. Логика сопрягаемости / В. Ф. Антипенко. – К. : [б. и.], 2007. – 440 с.
13. Антонян Ю. М. Терроризм. Криминологическое и уголовно-правовое исследование / Ю. М. Антонян. – М. : Щит-М, 1998. – 306 c.
14. Анцупов А. Я. Эволюционно-междисциплинарная теория конфликтов // Конфликтология : хрестоматия / сост. Н. И. Леонов. – М. : Московский психолого-социальный институт; Воронеж : Издательство НПО «МОДЭК», 2002. – С. 270-277.
15. Арон Р. Эссе о свободах / Реймон Арон ; пер. с франц. Н. А. Руткевич. – М. : Праксис, 2005. – 208 с.
16. Арцибасов И. Н. Вооруженный конфликт: право, политика, дипломатия / И. Н. Арцибасов, С. А. Егоров. – М. : Междунар. отношения, 1989. – 245 с.
17. Бабин Б. В. Правоохранительное значение международных программ (на примере Украины) / Б. В. Бабин // Вопросы криминологии, криминалистики и судебной экспертизы. – Минск, 2010. – № 1. – С. 35-40.
18. Бабин Б. В. Право на мир: в поисках механизма реализации / Б. В. Бабин // Международное право и международные организации. – 2013. – № 2. – С. 156-167.
19. Базов В. П. Некоторые вопросы уголовной ответственности за нарушение законов и обычаев войны и преступления терроризма / В. П. Базов // Российский ежегодник международного права. – Спец. выпуск. – СПб., 2003. – С. 221-225.
20. Барнашов А. М. Ответственность за международный терроризм / А. М. Барнашов // Российский ежегодник международного права. – Спец. выпуск. – СПб., 2003. – С. 115-124.
21. Бек У. Что такое глобализация? / У. Бек ; пер. с нем. А. Григорьева, В. Садельника; общ. ред. и послесл. А. Филиппова. – М. : Прогресс-Традиция, 2001. – 304 с.
22. Блищенко И. П. Региональные конфликты и международное право (вторая половина ХХ – начало ХХІ века) : учеб. пособие / И. П. Блищенко, М. М. Солнцева. – М. : ОАО «Изд. дом «Городец», 2005. – 496 с.
23. Блищенко И. П. Сотрудничество государств в борьбе против террористических актов международного характера / И. П. Блищенко, Н. В. Жданов // Сов. государство и право. – 1981. – №8. – С. 109-114.
24. Богатуров А. Д. Кризис межсистемного регулирования / А. Д. Богатуров // Междунар. жизнь. – 1993. – № 7. – С. 30-40.
25. Богуш Г. И. Концепция системной преступности в международном уголовном праве / Г. И. Богуш // Міжнародна кримінологія: стан і перспективи: зб. матеріалів круглого столу, 26 лютого 2010 р.: доповіді. – О. : Фенікс, 2010. – С. 249-258.
26. Бояр-Созонович Т. С. Международный терроризм: политико-правовые аспекты. – К. : Лыбидь, 1991. – 161 с.
27. Бутрос-Гали Б. Повестка дня для мира. Превентивная дипломатия, миротворчество и поддержание мира : докл. Генер. секретаря ООН, 31 янв. 1992 г. / Б. Бутрос-Гали // Дипломат. вестн. – 1992. – № 13/14. – С. 44-60.
28. Бюньон Фр. Справедливая война, агрессивная война и международное гуманитарное право / Фр. Бюньон // Международный журнал Красного Креста 2002. Дискуссия по гуманитарным вопросам: право, политика, деятельность : сб. ст. – М., 2003. – С. 205-233.
29. Валлерстайн И. Анализ мировых систем: современное системное виденье мирового сообщества / Иммануил Валлерстайн // Социология на пороге ХХI века: новое направление исследований. – М. : Интеллект, 1998. – С. 37-48.
30. Валлерстайн И. Конец знакомого мира : Социология ХХІ века / Иммануил Валлерстайн ; пер. с англ. под ред. В. Л. Иноземцева. – М. : Логос, 2003. – 368 с.
31. Валлерстайн И. После либерализма / Иммануил Валлерстайн ; пер. с англ. ; под ред. Б. Ю. Кагарлицкого. – М. : Эдиториал УРСС, 2003. – 256 с.
32. Василенко В. А. Международно-правовые санкции / В. А. Василенко. – К. : Вища шк., 1982. – 230 с.
33. Верле Г. Принципы международного уголовного права : [учеб.] / Герхард Верле ; [пер. с англ. С. В. Саяпина]. – О. : Фенікс; М. : ТрансЛит, 2011. – 910 с.
34. Воронов Ю. П. Экономические функции терроризма / Ю. П. Воронов // ЭКО : Экономика и орг. пром. производства. – 2002. – № 1. – С. 111-124.
35. Вторая конференция мира, 1907 / М-во иностр. дел. – СПб. : Тип. В. Ф. Киршбаума, 1908. – [4], 372 с.
36. Гаджиев К. С. Введение в геополитику : учебник для вузов / К. С. Гаджиев. – М. : Издательская корпорация «Логос», 1998. – 416 с.
37. Гассер Х.-П. Террористические акты, «терроризм» и международное гуманитарное право / Х.-П. Гассер // Международный журнал Красного Креста 2002. Дискуссия по гуманитарным вопросам: право, политика, деятельность : Сб. ст. – М., 2003. – С. 235-268.
38. Глотова С. В. Международная борьба с терроризмом. Проблемы эффективности / С. В. Глотова // Российский ежегодник международного права. Специальный выпуск. – СПб. : Россия-Нева, 2003. – С. 231-249.
39. Гоббс Т. Левиафан, или материя, форма и власть государства церковного и гражданского / Т. Гоббс // Сочинения в 2 т. / Т. Гоббс ; пер. с лат. и англ. – М. : Мысль, 1991. – Т. 2. – С. 3-128.
40. Гроций Г. О праве войны и мира / Гуго Гроций. – М. : Госюриздат, 1956. – 868 с.
41. Дарендорф Р. Современный социальный конфликт. Очерк политики свободы / Р. Дарендорф ; пер. с нем. Л. Ю. Пантиной. – М. : РОССПЭН, 2002. – 288 с. – (Университетская библиотека. Политология).
42. Действующее международное право (избранные документы) : учеб. пособие. – М. : Изд-во МАМП, 2002. – 992 с.
43. Джексон Р. Политическая теория международного общества / Р. Джексон // Теория международных отношений на рубеже столетий : сборник : пер. с англ. – М. : Гардарики, 2002. – С. 120-138.
44. Дмитриев А. В. Конфликтология : учеб. пособие для студ. вузов / А. В. Дмитриев. – М. : Альфа-М. : ИНФРА-М, 2009. − 336 с.
45. Дмитриев Т. А. Теория партизана вчера и сегодня (О книге Карла Шмитта «Теория партизана») / Т. А. Дмитриев // Шмитт К. Теория партизана / К. Шмитт. – М. : Праксис, 2007. – С. 203-301.
46. Довідник НАТО. Office of information and Press. NATO. – 1110 Brussels-Belgium. – 2001. – 607 c.
47. Доклад Специального докладчика по вопросу о поощрении и защите прав человека и основных свобод в условиях борьбы с терроризмом Мартина Шейнина на тему «Защита прав человека и основных свобод в условиях борьбы с терроризмом» от 06.08.2008 / Документ ООН А/63/223. – Нью-Йорк : ООН, 2008. – 28 с.
48. Дополнительный протокол к Женевским конвенциям от 12 августа 1949 года, касающийся защиты жертв вооруженных конфликтов немеждународного характера, 8 июня 1977 г. // Действующее международное право (избранные документы) : учеб. пособие. – М. : МАМП, 2002. – С. 730-737.
49. Дополнительный протокол к Женевским конвенциям от 12 августа 1949 года, касающийся защиты жертв международных вооруженных конфликтов (протокол I), 8 июня 1977 г. // Действующее международное право (избранные документы) : учеб. пособие. – М. : МАМП, 2002. – С. 688–730.
50. Дремин В. Н. Преступность как социальная практика. Институциональная теория криминализации общества / В. Н. Дремин. – О. : Юрид. л-ра, 2009. – 616 с.
51. Дуан Р. Крупные вооруженные конфликты / Р. Дуан, М. Густавсон // Ежегодник СИПРИ. 2004. – М., 2005. – С. 110-165.
52. Европейское право. Право Европейского Союза и правовое обеспечение защиты прав человека : учебник / рук. авт. колл. и отв. ред. д.ю.н., проф. Л. М. Энтин. – М. : Норма, 2007. – 960 с.
53. Емельянов В. П. Терроризм – как явление и как состав преступления / В. П. Емельянов. – Х. : Право, 1999. – 272 с.
54. Ерасов Б. С. Новые координаты востоковедения и россиеведения: от «Капитала» к «Криминалу»? / Б. С. Ерасов // Глобальное сообщество: новая система координат (подходы к проблеме). – СПб. : Алетейа, 2000. – С. 107-118.
55. Женевская конвенция о защите гражданского населения во время войны (12 августа 1949 г.) // Международное право : сборник документов / А. В. Трояновский, Ю. В. Чайковский. – О. : Феникс, 2010. – С. 644-702.
56. Женевская конвенция об обращении с военнопленными (12 августа 1944 г.) // Международное право : сборник документов / А. В. Трояновский, Ю. В. Чайковский. – О. : Феникс, 2010. – С. 589-644.
57. Здравомыслов А. Г. Социология конфликта: Россия на путях преодоления кризиса / А. Г. Здравомыслов. – М. : Аспект Пресс, 1995. − 317 с.
58. Зеленов Е. А. Международное сотрудничество в борьбе с терроризмом: новые вызовы в ХХІ веке / Е. А. Зеленов // Вестн. Межпарламентской Ассамблеи. – СПб., 2002. – №3. – С. 181-184.
59. Зелинская Н. А. Международные преступления и международная преступность / Н. А. Зелинская. – О. : Юрид. л-ра, 2006. – 508 с.
60. Зелинская Н. А. Политические преступления в системе международной преступности / Н. А. Зелинская. – О. : Феникс, 2003. – 400 с.
61. Илларионов С. И. Террор и антитеррор в современном мироустройстве / C.И. Илларионов. – М. : ООО «РИЦ «Проф ЭКО», 2003. – 592 с.
62. Иноземцев В. Л. Расколотая цивилизация : yаучное издание / В. Л. Иноземцев. – М. : «Асаdemia» - «Наука», 1999. – 724 с.
63. Каламкарян Р.А. Международное право : учебник / Р. А. Каламкарян, Ю. И. Мигачев. – 2-е изд., перераб и доп. – М. : Эксмо, 2006. – 736 с.
64. Карташкин В. А. Права человека: международная защита в условиях глобализации / В. А. Карташкин. – М. : Норма : ИНФРА-М, 2011. – 288 с.
65. Кибальник А.Г. Развитие определения агрессии в международном праве / А.Г. Кибальник // Библиотека криминалиста. – 2011. – № 1. – С.181-188.
66. Кіссе А. І. Етнічний конфлікт: теорія і практика управління. Політологічний аналіз : монографія / А. І. Кіссе. – К. : Логос, 2006. – 380 с.
67. Клаузевиц К. О войне / К. Клаузевиц; [пер. с нем.]. – М. : Эксмо ; СПб. : Мидгард, 2007 – 861, [2] с.
68. Коваленко Б. В. Политическая конфликтология : учеб. пособие / Б. В. Коваленко, А. И. Пирогов, О. А. Рыжов. – М. : Ижица, 2002. – 400 с.
69. Козер Л. Функции социального конфликта / Л. Козер ; пер. с англ. О. А. Назаровой. – М. : Идея-Пресс, 2000. – 208 с.
70. Колесніков В. О. Розвиток поглядів на підготовку та проведення спеціальних операцій у збройних конфліктах / В. О. Колесніков, А. М. Кривошеєв. – Суми : Козац. вал, 2005. – 208 с.
71. Конвенция о законах и обычаях сухопутной войны 5 (18) октября 1907 г. : (Извлечение) // Действующее международное право (Избранные документы) : учеб. пособие. – М. : МАМП, 2002. – С. 614-622.
72. Конвенция о маркировке пластических взрывчатых веществ в целях их обнаружения 1991 года [Электронный ресурс] // Cайт коллекции договоров ООН. – Режим доступа: http://www.un.org/ru/documents/decl_conv/conventions/
markconv.shtml
73. Конопатов С. Н. Классификация вооруженного противоборства: война или конфликт? / С. Н. Конопатов // Национальная безопасность и геополитика России. – М., 2002. – № 7/8. – С. 27-33.
74. Костенко О. М. Тероризм і кримінологічна безпека / О. М. Костенко // Актуальні проблеми держави та права : зб. наук. праць. – О. : Юрид. л-ра, 2000. – Вип.8. – С. 70-72.
75. Красиков В. И. Насилие в эволюции, истории и современном обществе : очерки / В. И. Красиков. – М. : Водолей, 2010. – 200 с.
76. Красиков С.А. Управление социально-политическими рисками в условиях глобализации : автореф. дис. на соискание учен. степ. доктора полит. наук : спец. 23.00.02 «Политические институты, этнополитологическая конфликтология, национальные и политические процессы и технологии» / С. А. Красиков. – Н/Новгород, 2009. – 44 с.
77. Крутов В. В. Становлення і розвиток недержавних суб’єктів сектору безпеки України (система безпеки підприємництва): аналіт. доп. / В. В. Крутов, В. Г. Пилипчук; за ред. О. О. Котелянець. – К. : НІСД, 2011. – 136 с.
78. Кубальський В. Н. Кримінально-правові проблеми протидії тероризму в Україні : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук : спец. 12.00.08 «Кримінальне право та кримінологія ; кримінально-виконавче право» / В. Н. Кубальський. – К., 2007. – 20 с.
79. Кудрявцев В. Н. Государственный терроризм – вне закона? / В. Н. Кудрявцев // Азия и Африка сегодня. – 1987. – №6. – С. 15-20.
80. Кудрявцев В. Н. Избранные труды по социальным наукам / В. Н. Кудрявцев. – М. : Наука, 2002. – Т. 2 : Криминология, социология, конфликтология. – 282 с.
81. Ладыженский А. М. Мирные средства разрешения споров между государствами / А. М. Ладыженский, И. П. Блищенко. – М. : Госюриздат, 1962. – 175 с.
82. Леонов Б. Д. Запобігання та протидія тероризму: теоретичні підходи [Електронний ресурс] /Б. Д. Леонов // Часопис Національного університету «Острозька академія». Серія «Право». – 2012. – № 2(6). – Режим доступу : http://lj.oa.edu.ua/articles/2012/n2/12lbdttp.pdf
83. Леонов Б.Д. Про удосконалення законодавства України у сфері боротьби з терроризмом / Б. Д. Леонов // Правова інформатика. – 2012. – 2(34). – С. 66-71.
84. Лист Ф. Международное право в систематическом изложении / Ф. Лист ; пер. с 6-го нем. изд. В. Э. Грабаря. – 4-е рус. изд., испр. и доп. – Юрьев (Дерпт) : Тип. К. Маттисена, 1917. – XVI, 472, CLXXXIV c. – Приложение: «Конвенции и декларации, подписанные на конференции мира в Гааге 5 (18) октября 1907 г.». Разд. 2. «О добрых услугах и посредничестве», ст. 3. – С. 45.
85. Лукашук И. И. Международное право в судах государств / Игорь Иванович Лукашук . – СПб. : Социал-коммер. фирма «Россия-Нева», 1993. – 300 с.
86. Лукашук И. И. Международное право. Особенная часть : [учебник] / Игорь Иванович Лукашук. – М. : Волтерс Клувер, 2005. – 544 с.
87. Лукашук И. И. Право международной ответственности / Игорь Иванович Лукашук. – М. : Волтерс Клувер, 2004. – 432 с.
88. Лунеев В. В. Общие проблемы терроризма / В. В. Лунеев // Міжнародна кримінологія: стан і перспективи : зб. матеріалів круглого столу, 26 лютого 2010 р. : доповіді. – О. : Фенікс, 2010. – С. 141-249.
89. Ляхов Е. Г. Терроризм: национальный, региональный и международный контроль : монография / Е. Г. Ляхов, А. В. Попов. – Ростов-н/Д : РЮИ МВД России, 1999. – 436 с.
90. Марсден П. Талибан. Война и религия в Афганистане / П. Марсден ; пер. с англ. Е. Егоровой, Е. Клиновой. – М. : ООО «Городец-издат», 2002. – 173 с.
91. Мартенс Ф. Ф. Современное международное право цивилизованных народов. [В 2 т.]. Т. 2 / Ф. Ф. Мартенс ; ред. и биогр. очерк: В. А. Томсинов ; Моск. гос. ун-т им. М. В. Ломоносова. Юрид. фак. – М. : Зерцало, 2008. – XIX, 412 с. – (Серия «Русское юридическое наследие»).
92. Международная конвенция о борьбе с актами ядерного терроризма, 13 апреля 2005 года, A/RES/59/290 [Электронный ресурс] // Cайт коллекции договоров ООН. – Режим доступа : http://daccess-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/N04/494/55/PDF/N0449455.pdf?OpenElement
93. Международная конвенция о борьбе с бомбовым терроризмом, 15 декабря 1997 года A/RES/52/164 [Электронный ресурс] // Cайт коллекции договоров ООН. – Режим доступа : http://daccess-dds-ny.un.org/doc/UNDOC/GEN/N98/761/19/PDF/N9876119.pdf?OpenElement
94. Международная конвенция о борьбе с финансированием терроризма 1999 года [Электронный ресурс] // Cайт коллекции договоров ООН. – Режим доступа : http://www.un.org/ru/documents/decl_conv/conventions/pdf/terfin.pdf
95. Международное право : учебник / [Абашидзе А. Х., Анисимов Л. Н., Бобылев Г. В. и др.] ; отв. ред. Ю. М. Колосов, Э. С. Кривчикова. – М. : Междунар. отн., 2005. – 816 с.
96. Международное публичное право : учебник / [Л. П. Ануфриева, Д. К. Бекяшев, К. А. Бекяшев и др.] ; отв. ред. К. А. Бекяшев. – М. : ТК Велби, Изд-во «Проспект», 2005. – 784 с.
97. Международное публичное право : учеб. для студ. вузов, обучающихся по спец. 021100 «Юриспруденция» / Л. П. Ануфриева [и др.] ; отв. ред. К. А. Бекяшев ; Моск. гос. юрид. акад. – Изд. 5-е, перераб. и доп. – М. : Проспект, 2009. – 998 с.
98. Мережко О. О. Право міжнародних договорів: сучасні проблеми теорії та практики / Мережко Олександр Олександрович. – К. : Таксон, 2002. – 344 с. – (Modus Vivendi).
99. Миронова В. О. Проблеми кримінальної відповідальності за порушення законів та звичаїв війни : монографія / В. О. Миронова ; за заг. ред. д-ра юрид. наук, проф. В. П. Ємельянова. – Х. : Право, 2007. – 152 с.
100. Михеев Ю. Я. Некоторые положення Устава ООН о применении принудительных мер / Ю. Я. Михеев // Вопросы теории и практики международного права. – М. : ИМО, 1959. – Вып ІІ. – С. 91-105.
101. Міжнародне публічне право : підручник / [В. М. Репецький та ін.] ; за ред. проф. В. М. Репецького. – 2-ге вид., стер. – К. : Знання, 2012. – 437 с.
102. Мовчан А. П. Кодификация и прогрессивное развитие международного права / А. П. Мовчан. – М. : Юрид. лит., 1972. – 214 c.
103. Моджорян Л. А. К вопросу о сотрудничестве государств в борьбе с международным терроризмом / Л. А. Моджорян // Сов. государство и право. – 1990. – №3. – С.116-126.
104. Моджорян Л. А. Терроризм: правда и вымысел / Л. А. Моджорян. – М. : Юрид. лит., 1986. – 175 с.
105. Морозов Г. И. ООН: опыт миротворчества / Г. И. Морозов // Междунар. экономика и междунар. отношения. – 1994. – № 7. – С. 16-26.
106. Неклесса А. И. Эпилог истории / А. И. Неклесса // Глобальное сообщество: новая система координат (подходы к проблеме). – СПб. : Алетейа, 2000. – С. 206-259.
107. Николсон М. Влияние индивида на международную систему. Размышления о структурах / М. Николсон // Индивиды в международной политике : пер. с фр. / авт. кол.: М. Жирар (рук.) [и др.]. – М. : Международная педагогическая академия, 1996. – Гл. 5. – С. 86-99.
108. Нищета переходного периода: программы развития ООН / Регион. бюро по странам Европы и СНГ. – [Нью-Йорк] : ООН, 1998. – 248 с.
109. Нюрнбергский процесс над главными военными преступниками : сб. материалов. В 7 т. – М. : Госюриздат, 1957. – Т.1. – 800 с.
110. О процессе международных переговоров: (опыт зарубежных исследований) / АН СССР, Ин-т США и Канады ; отв. ред. Р. Г. Богданов, В. А. Кременюк. – М. : Ин-т США и Канады, 1989. – 169 с.
111. Определение агрессии: Резолюция Генеральной Ассамблеи ООН № 3314 (ХХIХ) от 14 декабря 1974 года [Электронный ресурс] // Официальный сайт ООН. – Режим доступа : http://www.un.org/russian/documen/convents/
aggression.htm
112. Ответственность за военные преступления и преступления против человечества : сб. док. / Совет. организац. ком. по проведению Междунар. конф. по вопр. преследования нацист. пр-ков. – М., 1969. – 93 с.
113. Панарин А. С. Искушение глобализмом / А. С. Панарин. – М. : Русский национальный Фонд. – 2000. – 384 с.
114. Панарин А. С. Россия в циклах мировой истории / А. С. Панарин. – М. : Изд-во МГУ, 1999. – 288 с.
115. Парсонс Т. О структуре социального действия / Толкотт Парсонс. – 2-е изд. – М. : Академический проект, 2002. – 880 с.
116. Пастухова Л. Вплив консультативного висновку Міжнародного суду ООН щодо застережень до Конвенції про попередження та покарання злочину геноциду на розвиток міжнародного права /Лариса Пастухова // Вісник Львівського університету. – Сер. «Міжнародні відносини». – 2012. – Вип. 30. – C. 180-188.
117. Пестель Э. За пределами роста : глобалальные проблемы современности и деятельность международной организации Римский клуб / Э. Пестель ; пер. с англ. Е. В. Нетесовой ; общ. ред. и вступ. ст. Д. М. Гвишиани. – М. : Прогресс, 1988. – 269 с.
118. Петрищев В. Е. Заметки о терроризме / В. Е. Петрищев. – М. : Эдиториал УРСС, 2001. – 288 с.
119. Петрищев В. Е. Проблема международного терроризма в свете событий в Югославии / В. Е. Петрищев // Современный терроризм: состояние и перспективы. – М. : Эдиториал УРСС, 2000. – С. 150-156.
120. Поздняков Э. А. Внутренняя и внешняя политика. Парадоксы взаимосвязи / Э. А. Поздняков // Международная жизнь. – 1989. – № 10. – С. 97-104.
121. Положение лиц, содержащихся под стражей в Гуантанамо-Бей. Доклад, представленный в Комиссии по правам человека ООН. Документы ООН E/CN.4/2006/120 от 27.02.2006. – Нью-Йорк : Организация Объединенных Наций, 2006. – 55 с.
122. Полторак А. И. Вооруженные конфликты и международное право / А. И. Полторак, В. И. Савинский. – М. : Наука, 1976. – 415 с.
123. Полянский Н. Н. Международное правосудие и преступники войны / Н. Н. Полянский. – М., Л. : Изд-во АН СССР, 1945. – 119 с.
124. Проект всеобъемлющей конвенции о международном терроризме 2000 г. [Электронный ресурс] // Cайт Совета Федерации Федерального Собрания Российской Федерации. – Режим доступа : http://council.gov.ru/files/journalsf/item/20061016095057.pdf
125. Работа Комиссии международного права. – Нью-Йорк : ООН, 2009. – Т. I. – 468 с.
126. Ражбадинов М. З. Египетское движение «Братьев-мусульман» / М. З. Ражбадинов. – М. : Институт изучения Израиля и Ближнего Востока, 2004. – 432 с.
127. Райт К. Некоторые размышления о войне и мире / К. Райт // Теория международных отношений : хрестоматия / науч. ред. П. А. Цыганков. – М. : Гардарики, 2002. – С. 384-398.
128. Резолюция RC/Res.6 «Преступление агрессии» от 11 июня 2010 года [Electronic resource] // Официальный сайт Международного уголовного суда. – Режим доступа : http://www.icc-cpi.int/iccdocs/asp_docs/Resolutions/RC-Res.6-RUS.pdf
129. Решетов Ю. А. Борьба с международными преступлениями против мира и безопасности / Ю. А. Решетов. – М. : Международные отношения, 1983. – 224 с.
130. Рижов І. М. Основи теророгенності соціальних процесів і систем у сфері міжнародних відносин / І. М. Рижов // Міжнародне право : [підруч.] / [Ліпкан В. А., Антипенко В. Ф., Акулов С. О. та ін.] ; за заг. ред. В. А. Ліпкана. – К. : КНТ, 2009. – С. 621-669.
131. Розин В. М. Терроризм как выразительный симптом кризиса нашей цивилизации / В. М. Розин // Филос. науки. – 2002. – №1. – С. 12-134.
132. Рукавишников В. О. Холодная война, холодный мир / В. О. Рукавишников. – М. : Акад. проект, 2005. – 864 с.
133. Рыжов И. Н. Некоторые аспекты криминологической сущности терроризма / И. Н. Рыжов // Міжнародна кримінологія: стан і перспективи : зб. матеріалів круглого столу, 26 лютого 2010 р. : доповіді. – О. : Фенікс, 2010. – С. 121-126.
134. Салимов К. Н. Современные проблемы терроризма (криминологическое исследование) : дис. ... докт. юрид. наук: 12.00.08 / Салимов Кямиль Назимович). – М., 1999. – 372 c.
135. Сіболт Т. Б. Крупні збройні конфлікти / Т. Б. Сіболт // Озброєння, роззброєння та міжнародна безпека : Щоріч. СІПРІ, 2001. – К., 2002. – 740 с.
136. Смирнов Л. Н. Суд в Токио / Л. Н. Смирнов, Е. Б. Зайцев. – М. : Воениздат, 1978. – 544 с.
137. Статут Міжнародного Суду ООН 1945 року [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Верховної Ради України. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?page=2&nreg=995_010
138. Статут Міжнародного Трибуналу по Руанді, 8 листопада 1994 року [Електронний ресурс] // Офіційний сайт Верховної Ради України. – Режим доступу : http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=995_d65
139. Степанов Е. И. Введение: терроризм как предмет конфликтологической експертизы / Е. И. Степанов // Современный терроризм: состояние и перспективы. – М. : Эдиториал УРСС, 2000. – С. 5-8.
140. Степанов Е. И. Современный терроризм: состояние и перспективы / Е. И. Степанов. – М. : Эдиториал УРСС, 2000. – 239 с.
141. Сэмс К. И. Террористические акты, «терроризм» и соблюдение международного гуманитарного права. Перспективы деятельности МККК / К. И. Сэмс // Российский ежегодник международного права. Специальный выпуск. – СПб. : Россия-Нева, 2003. – С. 31-37.
142. Сюкияйнен Л. Р. Мусульманское право и борьба с тероризмом / Л. Р. Сюкияйнен // Борьба с терроризмом / науч.ред. В. М. Кудрявцев; сост. Л. В. Брятова. – М. : Наука, 2004. – С. 81-92.
143. Танчер В. В. Льюис Козер: функциональность конфликта и польза несогласия в науке / В. В. Танчер // Современная американская социология / под ред. В. И. Добренькова. – М. : Изд-во Московск. ун-та, 1994. – С. 265–273.
144. Тернер Дж. Структура социологической теории : пер. с англ. / Дж. Тернер ; общ. ред. и вступ. ст. Г. В. Осипова. – М. : Прогресс, 1985. – 471 с.
145. Терроризм и контртерроризм в современном мире: аналитические материалы, документы, глоссарий: научно-справочное издание / [Варфоломеев А. А., Грачев С. И., Колобов А. О. и др.] ; под ред. О. А. Колобова. – М. : Экслит, 2003. – 480 с.
146. Террористическая деятельность организации «Хезболла» // Борьба с преступностю за рубежом (по материалам зарубежной печати) : Ежемес. информ. бюл. / ВИНИТИ. М., 1998. – №1. – С. 3-5.
147. Тиунов О. И. Международное гуманитарное право : учеб. для вузов / О. И. Тиунов. – М. : Норма, 1999. – 328 с.
148. Трайнин А. Н. Защита мира и уголовный закон / А. Н. Трайнин. – М. : Наука, 1969. – 456 с.
149. Трансграничный терроризм: угрозы безопасности и императивы м