АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ В УКРАЇНІ :

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ДОХОДІВ І ЗБОРІВ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ДЕРЖАВНОЇ ПОДАТКОВОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ

На правах рукопису

ДЕМ’ЯНЧУК ЮРІЙ ВІКТОРОВИЧ

УДК 342.95:342.841

АДМІНІСТРАТИВНО-ПРАВОВІ ЗАСАДИ ФУНКЦІОНУВАННЯ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ В УКРАЇНІ

Спеціальність: 12.00.07 – адміністративне право і процес;
фінансове право; інформаційне право

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата юридичних наук

Науковий керівник:
кандидат юридичних наук, доцент
Литвин Олексій Валерійович

Ірпінь – 2013

ЗМІСТ

Вступ 3
Розділ 1. Теоретико-правові основи адміністративної діяльності у сфері функціонування залізничного транспорту в Україні 12
1.1. Періодизація становлення законодавства про залізничний транспорт 12
1.2. Поняття адміністративної діяльності у сфері функціонування залізничного транспорту 42
1.3. Суб’єкти адміністративної діяльності у сфері функціонування залізничного транспорту та їх класифікація 70
Висновки до розділу 1 93
Розділ 2. Зміст та особливості адміністративної діяльності у сфері функціонування залізничного транспорту в Україні 97
2.1. Принципи, форми та напрями адміністративної діяльності у сфері залізничного транспорту 97
2.2. Методи адміністративної діяльності у галузі залізничного транспорту. 115
2.3. Адміністративна відповідальність за порушення у сфері функціонування залізничного транспорту 137
Висновки до розділу 2 160
Розділ 3. Удосконалення адміністративно-правового регулювання відносин у сфері функціонування залізничного транспорту в Україні 165
3.1. Зарубіжний досвід адміністративно-правового регулювання відносин у сфері функціонування залізничного транспорту 165
3.2. Шляхи вдосконалення адміністративно-правового регулювання відносин у сфері функціонування залізничного транспорту 174
Висновки до розділу 3 190
Висновки 193
Список використаних джерел та літератури 199

ВСТУП

Актуальність теми дослідження. Однією з найважливіших галузей транспортної системи України є залізничний транспорт, який здійснює основний обсяг перевезень пасажирів і вантажів. Залізничний транспорт – це вид транспорту, що перевозить пасажирів і вантажі в колісних екіпажах, що рухаються залізничною колією. Роль залізниці в єдиній транспортній системі України визначається і тим, що через територію держави пролягають основні транспортні транс’європейські коридори. З економічного погляду, залізниця є найбільш рентабельним видом транспорту в нашій країні. Беззаперечним є той факт, що ефективна робота залізничного транспорту насамперед залежить від ефективного адміністративно-правового забезпечення цієї важливої складової національної економіки.
Прагнення України увійти до єдиного політичного, економічного європейського простору, намагання зміцнити своє положення як транзитної держави вимагає серйозних змін у багатьох сферах життєдіяльності країни, зокрема транспортно-залізничній, що передбачає вироблення єдиного механізму адміністративних правовідносин, що виникають у цій галузі, та пошуку оптимального управління залізничним транспортом [95, с. 230-235].
Необхідність в удосконаленні залізничної галузі визнана на державному рівні. Розпорядженням Кабінету Міністрів України було схвалено Концепцію Державної програми реформування залізничного транспорту від 27 грудня 2006 року № 651-р (далі – Концепція) та Державну цільову програму реформування залізничного транспорту на 2010-2019 рр. від 16 грудня 2009 року № 1390 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1106). У п. 3 Концепції визначено, що реформування залізничного транспорту передбачає удосконалення системи управління залізничним транспортом. При цьому закріплено, що необхідними умовами для ефективного реформування залізничного транспорту є: збереження залізниць у державній власності; забезпечення функціонування і розвитку залізничного транспорту як єдиного виробничо-технологічного комплексу, що характеризується високим рівнем централізованого управління, та надання можливості для концентрації матеріальних і фінансових ресурсів і розпорядження ними; системний підхід до проведення реформ; адаптація системи управління залізничним транспортом до ринкових умов господарювання; узгодження принципів управління залізничним транспортом та організаційно-правової форми господарювання з нормами європейського законодавства тощо (п. 4 Концепції).
Науково-теоретичною базою дослідження стали праці вітчизняних і зарубіжних учених. Так, окремі напрями правового регулювання діяльності залізничного транспорту досліджували такі вітчизняні вчені-юристи, економісти та історики, як У.В. Антонюк, Ю.С. Бараш, І.В. Булгакова, В.К. Гіжевський, А.В. Гречко, Е.М. Деркач, С.С. Єсімов, М.В. Ковалів, Т.О. Коломоєць, В.К. Колпаков, В.Й. Развадовський, Д.А. Тимоха, Р.Я. Тюрін, О.Б. Чорномаз, М.Л. Шелухін та ін., а також російські вчені В.К. Андрєєв, В.В. Вітрянський, В.А. Єгіазаров, Г.П. Савічев, М.А. Тарасов та ін..
Безпосередньо проблематику у сфері залізничного транспорту досліджували Ю.Р. Лозінський (дисертаційна робота на тему “Адміністративно-правове забезпечення діяльності органів по протипожежній профілактиці на залізничному транспорті”) (2010 рік), Ю.В. Мірошниченко (дисертаційна робота на тему “Забезпечення соціально-економічної ефективності приміських пасажирських перевезень на залізничному транспорті України”) (2011 рік), С.Є. Ткаченко (дисертаційна робота на тему “Використання лізингових технологій для оновлення основного капіталу підприємств (на прикладі залізничного транспорту”) (2011 рік), які у своїх розробках розглядали лише окремі складові адміністративно-правового забезпечення та ефективного використання залізничного транспорту в Україні.
Проте на сьогодні у вітчизняній науці відсутні комплексні юридичні праці, присвячені особливостям адміністративно-правових засад функціонування залізничного транспорту України загалом, що містять обґрунтовані пропозиції удосконалення адміністративно-правового регулювання сфери залізничного транспорту.
У цілому дослідження адміністративно-правових засад функціонування залізничного транспорту в Україні потребує свого опрацювання. Стан нормативно-правових актів зазначених питань підтверджує актуальність теми дослідження. Серед проблем зазначеної теми, які заслуговують на увагу в ракурсі адміністративного права, потрібно виокремити необхідність здійснити комплексний загальнотеоретичний аналіз функціонування залізничного транспорту України через дослідження ключових понять і функцій цієї галузі, адміністративно-правових принципів її функціонування та визначення пропозицій щодо їх удосконалення з урахуванням зарубіжного досвіду.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрями дослідження відповідають Державній цільовій програмі реформування залізничного транспорту на 2010-2019 рр. від 16 грудня 2009 року № 1390 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1106) і Концепції Державної програми реформування залізничного транспорту від 27 грудня 2006 року № 651-р. Дисертаційна робота виконана в межах науково-дослідної проблематики кафедри управління, адміністративного права і процесу та адміністративної діяльності Національного університету державної податкової служби України – “Правове регулювання управлінської та правоохоронної діяльності у сфері оподаткування” (державна реєстрація 0112U001826).
Тема дисертаційного дослідження затверджена Вченою радою Національного університету державної податкової служби України від 18 грудня 2009 року (протокол № 3) та розглянута координаційним бюро відповідного відділення Національної академії правових наук України, має позитивний відгук щодо актуальності, коректності формулювання і доцільності дослідження у вигляді дисертації за спеціальністю 12.00.07.
Мета й завдання дослідження. З урахуванням сучасного стану розробки проблеми мета роботи полягає у визначенні адміністративно-правових засад функціонування залізничного транспорту України, розкритті особливостей систематизації норм залізничного законодавства та обґрунтуванні доцільності прийняття Залізничного кодексу України з метою удосконалення адміністративно-правового регулювання функціонування залізничного транспорту в Україні.
Реалізація поставленої мети зумовила необхідність вирішити такі завдання:
– здійснити періодизацію становлення законодавства про залізничний транспорт, визначити його особливості;
– здійснити класифікацію суб’єктів адміністративної діяльності у сфері функціонування залізничного транспорту;
– розкрити зміст принципів, форм і напрямів адміністративної діяльності у сфері функціонування залізничного транспорту;
– дати визначення поняття адміністративної діяльності у сфері функціонування залізничного транспорту;
– з’ясувати методи адміністративної діяльності у галузі залізничного транспорту України;
– розкрити специфіку адміністративної відповідальності за порушення у сфері функціонування залізничного транспорту;
– проаналізувати зарубіжний досвід адміністративно-правового регулювання відносин у сфері функціонування залізничного транспорту та виділити його особливості з метою подальшого використання;
– визначити шляхи удосконалення адміністративно-правових засад функціонування залізничного транспорту.
Об’єктом дослідження є суспільні відносини у сфері функціонування залізничного транспорту.
Предметом дослідження є адміністративно-правові засади функціонування залізничного транспорту в Україні.
Методи дослідження. Методологічне підґрунтя дисертації становить сукупність методів і прийомів наукового пізнання, характерних правовій науці загалом і науці адміністративного права зокрема. У роботі використано порівняльно-правовий метод – при дослідженні особливостей адміністративно-правового регулювання відносин у сфері функціонування залізничного транспорту України та зарубіжних країн (підрозділ 3.1); історико-правовий метод – при здійсненні періодизації становлення законодавства про залізничний транспорт, визначенні особливостей еволюції законодавства на кожному із виділених періодів (підрозділ 1.1); діалектичний, структурно-функціональний метод і метод абстрагування – при виявленні специфіки адміністративно-правового регулювання функціонування залізничного транспорту України (розділи 1, 2, 3); формально-юридичний (формально-логічний) метод – при з’ясуванні особливостей адміністративно-правового регулювання залізничного транспорту України (розділи 2, 3); метод класифікації – при класифікації суб’єктів адміністративної діяльності у сфері функціонування залізничного транспорту (підрозділ 1.3).
Основні наукові висновки і теоретичні положення дисертації ґрунтуються на аналізі чинного законодавства України, зокрема, Конституції України, нормативно-правових актів Кабінету Міністрів України, нормативних актах Міністерства інфраструктури України, Державної адміністрації залізничного транспорту України.
Емпіричну базу дослідження становлять узагальнення практичної діяльності підрозділів залізничної галузі України, аналіз правових публікацій, довідкових видань, статистичної обробки даних офіційних інформаційних джерел. Поглибленому вивченню проблеми слугували проведене дослідження діяльності Укрзалізниці та її структурних підрозділів.
Наукова новизна одержаних результатів дисертації полягає в тому, що вона є одним із перших у вітчизняній юридичній науці комплексним науково-практичним дослідженням адміністративно-правових засад функціонування залізничного транспорту України. На підставі результатів дослідження одержано нові наукові положення, висновки та пропозиції, які виносяться на захист, зокрема:
уперше:
– здійснено періодизацію розвитку законодавства про залізничний транспорт, оскільки українське законодавство про залізничний транспорт було розроблене з урахуванням нових ринкових відносин і в цілому відповідає міжнародним стандартам;
– розкрито зміст принципів адміністративної діяльності у сфері залізничного транспорту, на основі яких функціонують взаємовідносини між суб’єктами адміністративно-правового регулювання системи залізничного транспорту;
– дано авторське визначення поняття адміністративної діяльності у сфері функціонування залізничного транспорту, як сукупності урегульованих нормами адміністративного права дій і процедур, спрямованих на організацію, упорядкування, забезпечення цілеспрямованого характеру відносин у сфері функціонування залізничного транспорту;
удосконалено:
– положення про сутність напрямів адміністративної діяльності у сфері функціонування залізничного транспорту: зовнішнього і внутрішнього;
– класифікацію суб’єктів адміністративно-правового регулювання системи залізничного транспорту України відповідно до структурної побудови системи органів виконавчої влади, визначеної Конституцією України;
– адміністративно-правове регулювання залізничним транспортом, що орієнтується не лише на приватні інтереси, але й враховує публічні. Потреба в адміністративно-правовому регулюванні сфери залізничного транспорту визначається його значимістю як частини єдиної транспортної системи країни, що сприяє нормальному функціонуванню всіх галузей суспільного виробництва, соціальному і економічному розвитку та зміцненню обороноздатності держави, міжнародному співробітництву України;
– систематизацію форм адміністративної діяльності у галузі залізничного транспорту, яку здійснено на засадах наявності (відсутності) правових наслідків: правові та неправові (організаційні);
набули подальшого розвитку:
– визначення форм адміністративної діяльності у сфері функціонування залізничного транспорту, до яких віднесені однорідні за своїм характером і правовою природою групи адміністративних дій, що мають зовнішнє вираження – за допомогою них забезпечуються реалізація та здійснення законодавчо визначених прав та обов’язків зацікавлених осіб, порядок і безпека у сфері залізнично-транспортної системи;
– пропозиції щодо удосконалення чинного законодавства шляхом: прийняття Статуту залізниць України у формі закону, а не підзаконного нормативного акта, внесення змін до Положення про Державну адміністрацію залізничного транспорту з метою підвищення ефективності роботи Укрзалізниці;
– положення про необхідність здійснити систематизацію норм залізничного законодавства – Залізничного кодексу України, який би об’єднав у своєму змісті положення Закону України “Про залізничний транспорт”, Статуту залізниць України та інших підзаконних нормативних актів, що регламентують порядок функціонування залізничного транспорту. До вказаного вище кодексу доцільно включити і нові положення – про пріоритетність інтересів споживачів транспортних послуг, організацію дослідження потреб споживачів та оцінки якості транспортних послуг.
Практичне значення одержаних результатів полягає в тому, що основні положення та одержані результати можуть бути використані:
– у науково-дослідницькій сфері – для подальшого дослідження теоретичних питань адміністративно-правових основ функціонування залізничного транспорту України (акт впровадження від 7 вересня 2011 року № 146);
– у практичній діяльності – як теоретичний матеріал при розробці, обговоренні, організації та плануванні роботи у сфері залізничного транспорту України (акт впровадження від 9 вересня 2011 року № 21/1415);
– у навчальному процесі – під час викладання курсів з адміністративного права України, а також при підготовці відповідних навчальних видань (акт впровадження від 15 лютого 2011 року).
Апробація результатів дослідження. Теоретичні положення, висновки та пропозиції, що містяться в дисертації, обговорені, схвалені та рекомендовані до захисту на розширеному засіданні кафедр управління, адміністративного права і процесу та адміністративної діяльності, фінансового права та Науково-дослідного центру з проблем оподаткування Національного університету ДПС України.
Основні положення дисертаційного дослідження були оприлюднені на міжнародних і всеукраїнських наукових і науково-практичних конференціях, у тому числі: Всеукраїнській науково-практичній конференції молодих вчених та студентів “Закарпатські правові читання” (м. Ужгород, 29-30 квітня 2010 року); Міжнародній науково-практичній конференції “Проблеми та перспективи розвитку транспортних систем в умовах реформування залізничного транспорту: управління, економіка і технології” (м. Київ, 24-25 березня 2011 року); Міжнародній науково-практичній конференції “300 років Конституції гетьмана України Пилипа Орлика: проблеми становлення і розвитку українського державотворення” (м. Львів, 14 травня 2010 року); Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні інформаційні та інноваційні технології на транспорті” (м. Херсон, 23-25 травня 2011 року).
Особистий внесок аспіранта. Викладені в науковій роботі положення, що виносяться на захист, є результатом самостійної праці автора дисертації. Наукові ідеї та розробки, які належать співавторам опублікованих праць, у дисертаційному дослідженні не використовувалися. Особистий внесок до опублікованих колективних наукових праць пропорційний кількості співавторів.
Публікації. Основні положення та висновки дисертаційного дослідження відображено у 11 наукових працях: у 6 статтях, опублікованих у фахових виданнях, визначених МОН України, а також у 5 тезах доповідей на наукових і науково-практичних конференціях.
Структура дисертації обумовлена метою і предметом дослідження. Робота складається із вступу, трьох розділів, що містять вісім підрозділів, висновків до кожного розділу та загальних висновків, списку використаних джерел і літератури. Загальний обсяг дисертації становить 218 сторінок, із них основний текст 196 сторінок. Список використаних джерел і літератури (184 найменування) – 20 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ

У дисертаційному дослідженні здійснено теоретичне узагальнення й нове вирішення наукового завдання, що полягає у визначенні адміністративно-правових засад функціонування залізничного транспорту України, розкритті особливостей систематизації норм залізничного законодавства та обґрунтуванні доцільності прийняття Залізничного кодексу України з метою удосконалення адміністративно-правового регулювання функціонування залізничного транспорту в Україні.
На основі проведеного дослідження сформульовано ряд висновків, пропозицій і рекомендацій, спрямованих на досягнення поставленої мети, а саме:
1. Визначено, що адміністративна діяльність у галузі залізничного транспорту – урегульована адміністративно-правовими нормами, виконавчо-владна, розпорядча діяльність, спрямована на забезпечення виконання поставлених перед органами залізнично-транспортної системи завдань щодо сприяння реалізації нормативно закріплених прав, свобод і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, їх охорону та захист, боротьбу із правопорушеннями у галузі залізничного транспорту, а також упорядкування внутрішньосистемних відносин, які виникають з питань організації самої системи органів залізнично-транспортної системи, забезпечення необхідних умов для її функціонування. Адміністративну діяльність у галузі залізничного транспорту доцільно розглядати у широкому та вузькому розумінні. У широкому розумінні змістом адміністративної діяльності у галузі залізничного транспорту є владні відносини між будь-яким органом (підрозділом, службою, окремим працівником) і фізичною (юридичною) особою, у вузькому – виконавчо-розпорядчі відносини, однією із сторін яких є орган (підрозділ, служба) чи окремий працівник системи залізничного транспорту.
2. Установлено три основні періоди розвитку законодавства про залізничний транспорт України, а саме: І період (з середини ХІХ ст. до 20-х рр. ХХ ст.), протягом якого почало зароджуватися і формуватися законодавство про залізничний транспорт на землях України, що перебували у складі Російської та Австро-Угорської імперій; ІІ період (з початку 20-х рр. ХХ ст. до 24 серпня 1991 року) – радянська доба, основи законодавства якої суттєво вплинули на особливості функціонування галузі в незалежній Україні і в деяких напрямах мають домінантне значення; ІІІ період (з 24 серпня 1991 року і триває по наш час) – період реформування і удосконалення галузі з поступовим орієнтуванням на світові стандарти, а саме на європейські принципи ринкової економіки, сфери надання послуг, гарантування безпеки перевезень.
3. Обґрунтовано особливості законодавства у галузі залізничного транспорту, а саме:
– предмет – сфера діяльності залізничного транспорту;
– наявність значної кількості нормативно-правових актів, серед яких більшість має підзаконний характер;
– комплексний характер, тобто предметом його регулювання є різнорідні суспільні відносини: відносини у сфері адміністративно-правового управління, відносини у сфері фінансово-господарської діяльності, цивільно-правові відносини. Різними є методи, що застосовують для регулювання суспільних відносин. При цьому законодавство, яке регулює діяльність залізничного транспорту, має міжгалузевий та комплексний характер;
– наявність у нормативних актах правових і технічних норм;
– належність до законодавства про залізничний транспорт окремих нормативно-правових актів колишніх Союзу РСР та УРСР, що не відмінені й не оновлені в установленому порядку та які не су¬перечать Конституції України і чинному законодавству і відповідно посідають чинне місце в системі законодавства про залізничний транспорт.
4. Розглянуто дві форми адміністративної діяльності у галузі залізничного транспорту:
– правові – які тягнуть за собою певні юридичні наслідки, тобто ведуть до виникнення, зміни або припинення адміністративних правовідносин між органом (підрозділом) у галузі залізничного транспорту, його посадовою особою та іншою стороною – фізичною чи юридичною особою (видання нормативних та індивідуальних актів управління, укладання адміністративних договорів, здійснення інших юридично значимих дій);
– неправові – які не породжують, не змінюють і не припиняють адміністративних правовідносин, тобто безпосередньо не викликають юридичних наслідків (проведення нарад, інструктажів, планування, контроль, добір кадрів тощо).
5. Визначено основні методи адміністративної діяльності у галузі залізничного транспорту, до яких віднесено: адміністративні методи, які характеризуються підпорядкуванням волі керованого об’єкта волі управляючого суб’єкта; економічні методи, як сукупність економічних способів впливу шляхом створення економічних умов, які спонукають працівника до продуктивної праці; психологічні методи, як способи впливу, які базуються на використанні соціально-психологічних факторів і спрямовані на управління соціально-психологічними відносинами, що складаються в колективі; технічні методи адміністративної діяльності – різні технології, засоби і пристосування, що перешкоджають вчиненню правопорушень.
6. Установлено суб’єктів адміністративної діяльності залізничного транспорту України відповідно до структурної побудови системи органів виконавчої влади, визначеної Конституцією України, а саме:
– Кабінет Міністрів України як вищий орган виконавчої влади;
– Міністерство інфраструктури України та його територіальні органи;
– Державна адміністрація залізничного транспорту (Укрзалізниця) як урядовий орган адміністративно-правового управління, підпорядкований Міністерству інфраструктури України;
– місцеві державні адміністрації – органи виконавчої влади на місцях. У вказаній системі Державна адміністрація залізничного транспорту (Укрзалізниця) займає проміжне становище в системі органів виконавчої влади, які реалізують державну політику у сфері залізничного транспорту, що не відповідає класичній структурі системи органів виконавчої влади.
7. Розглянуто недоліки чинної системи управління залізничним транспортом України, що полягають у:
– частковому дублюванні функції управління залізничним транспортом, покладеної на Міністерство інфраструктури України та на Укрзалізницю;
– Укрзалізниця на сьогодні виконує переважно керівну та координаційну роботу і не є повноцінним суб’єктом господарювання. У зв’язку з цим Україні доцільно утворити організаційну структуру управління залізничним транспортом, при якій Укрзалізниця буде єдиним суб’єктом господарювання, а функції управління ним виконуватиме Міністерство інфраструктури України;
– недосконалість нормативно-правових актів, що регулюють управління діяльністю залізничного транспорту;
– невідповідність організаційної структури залізничної галузі умовам розвитку ринкової економіки країни;
– відсутність чіткої системи взаємозалежності, впливу і відповідальності між центральним органом управління – Укрзалізницею і підприємствами залізничної галузі України;
– відсутність чіткої стратегії щодо підвищення якості послуг, що надаються залізницями.
8. Доведено, що відхід від територіального принципу управління залізницями та перехід до вертикально-інтегрованої сфери управління є найбільш доцільним з огляду на особливості вітчизняної системи залізничного транспорту. Тому інфраструктура залізниць і процес вантажних і пасажирських перевезень повинні бути об’єднані разом у одній організаційній структурі – юридичній особі – Державній акціонерній компанії “Українські залізниці”.
9. Визначено, що адміністративна відповідальність у галузі залізничного транспорту – це специфічне реагування держави на адміністративне правопорушення у даній галузі, що полягає в застосуванні уповноваженим органом або посадовою особою передбаченого законом стягнення до суб’єкта правопорушення.
10. Аналіз зарубіжного досвіду адміністративно-правового регулювання відносин у сфері функціонування залізничного транспорту дозволив визначити його особливості для подальшого використання. Установлено, що формування в Україні конкурентного середовища та активізація потенційно конкурентного сектору залізничної галузі повинно супроводжуватись еволюцією форм власності та подальшим розвитком продуктивних сил, що призводить до зростання можливостей залучення приватних інвестицій в оновлення рухомого складу, який на сьогодні є фізично зношеним і морально застарілим. Головною перевагою цього співробітництва є те, що країна зберігає контроль над об’єктами, що має неабияке значення для економічної безпеки. Така практика має місце в окремих галузях природних монополій у Франції, Данії, Німеччині, Швеції, Ірані та Мексиці.
11. Доведено необхідність прийняти Статут залізниць України у формі закону, а не підзаконного нормативного акта. Обґрунтовано здійснення систематизації норм залізничного законодавства із прийняттям єдиного нормативного акта – Залізничного кодексу України, який би об’єднав у своєму змісті положення Закону України “Про залізничний транспорт”, Статуту залізниць України та інших численних підзаконних нормативних актів.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ ТА ЛІТЕРАТУРИ

1. Council Directive 91/440/EEC of 29 July 1991 on the development of the Community’s railways // Official Journal. – 1991. – № 237. – P. 25-28.
2. Directive 2004/51/EC of the European Parliament and of the Council of 29 April 2004 amending Council Directive 91/440/EEC on the development of the Community’s railways // Official Journal of the European Union. – 2004. – № 164. – Р. 58-60.
3. Development of the Community’s railways // Офіціний сайт Європейського Союзу [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://europa.eu/legislation_summaries/transport/rail_transport/l24057_en.htm.
4. The Worldwide Organization of Cooperation for Railway Companies [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.uic.org/spip.php?id_article=757&page=home.
5. Угода про партнерство і співробітництво між Україною і Європейськими Співтовариствами та їх державами-членами від 14 червня 1994 року, ратифікована Законом України від 10 листопада 1994 року № 237/94-ВР // Офіційний вісник України. – 2006. – № 24. – Ст. 1794.
6. Угода про застосування положень Угоди про міжнародне залізничне вантажне сполучення по строках доставки вантажів при перевезеннях у міждержавному сполученні від 10 грудня 1994 року (СНД) // Офіційний сайт Верховної Ради України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: rada.gov.ua.
7. Угода про міжнародне пасажирське сполучення (УМПС) зі змінами та доповненнями на 30 травня 1999 року // Офіційний сайт Верховної Ради України [Електронний ресурс]. – Режим доступу: rada.gov.ua.
8. Конституція України від 28 червня 1996 року № 254-к/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 2011. – № 30. – Ст. 141.
9. Кодекс України про адміністративні правопорушення від 07 грудня 1984 року № 8073-X // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1984. – № 51. – Ст. 1122.
10. Цивільний кодекс України від 16 січня 2003 року № 435-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 40. – Ст. 356.
11. Господарський кодекс України від 16 січня 2003 року № 436-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 18. – Ст. 144.
12. Про міліцію: Закон України від 20 грудня 1990 року № 565-XII // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 4. – Ст. 20.
13. Про захист прав споживачів: Закон України від 12 травня 1991 року № 1023-XII // Відомості Верховної Ради УРСР. – 1991. – № 30. – Ст. 379.
14. Про дорожній рух: Закон України від 30 червня 1993 року № 3353-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1993. – № 31. – Ст. 338.
15. Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення: Закон України від 24 лютого 1994 року № 4004-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 27. – Ст. 218.
16. Про транспорт: Закон України від 10 листопада 1994 року № 232/94-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1994. – № 51. – Ст. 446.
17. Про патентування деяких видів підприємницької діяльності: Закон України від 23 березня 1996 року № 98/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 20. – Ст. 82.
18. Про залізничний транспорт: Закон України від 04 липня 1996 року № 273/96-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1996. – № 40. – Ст. 183.
19. Про місцеве самоврядування в Україні: Закон України від 21 травня 1997 року № 280/97-ВР // Відомості Верховної Ради України. – 1997. – № 24. – Ст. 170.
20. Про транзит вантажів: Закон України від 20 жовтня 1999 року № 1172-XIV // Відомості Верховної Ради України. – 1999. – № 51. – Ст. 446.
21. Про перевезення небезпечних вантажів: Закон України від 06 квітня 2000 року № 1644-III // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 28. – Ст. 222.
22. Про природні монополії: Закон України від 20 квітня 2000 року № 1682-III // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 30. – Ст. 238.
23. Про ліцензування певних видів господарської діяльності: Закон України від 01 червня 2000 року № 1775-ІІІ // Офіційний вісник України. – 2000. – № 27. – Ст. 1109.
24. Про ратифікацію Гарантійної угоди (Проект розвитку залізничних шляхів України) між Україною та Європейським банком реконструкції та розвитку: Закон України від 08 червня 2000 року № 1803-ІІІ // Відомості Верховної Ради. – 2000. – № 37. – Ст. 312.
25. Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону: Закон України від 22 червня 2000 року № 1835-ІІІ // Відомості Верховної Ради України. – 2000. – № 40. – Ст. 338.
26. Про приєднання України до Конвенції про міжнародні залізничні перевезення (КОТІФ): Закон України від 05 червня 2003 року № 943-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 39. – Ст. 342.
27. Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності: Закон України від 11 вересня 2003 року № 1160-IV // Голос України. – 2003. – № 193. – Ст. 14-17.
28. Про Державну спеціальну службу транспорту: Закон України від 05 лютого 2004 року № 1449-IV // Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 19. – Ст. 269.
29. Про Кабінет Міністрів України: Закон України від 07 жовтня 2010 року № 2591-VI // Голос України. – 2010. – № 191.
30. Про затвердження Статуту залізниць Союзу РСР: Постанова Ради Міністрів СРСР від 06 квітня 1964 року № 270 // Устав железных дорог Союза ССР. – М. : Транспорт, 1964. – 102 с.
31. Про порядок тимчасової дії на території України окремих актів законодавства Союзу РСР: Постанова Верховної Ради України від 12 вересня 1991 року № 1545-XII // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – № 46. – Ст. 621.
32. Про затвердження Положення про Державну адміністрацію залізничного транспорту України: Постанова Кабінету Міністрів України від 29 лютого 1996 року № 262 // Зібрання постанов Уряду України. – 1996. – № 8. – Ст. 237.
33. Про затвердження Порядку здійснення нагляду за забезпеченням безпеки руху на транспорті: Постанова Кабінету Міністрів України від 04 березня 1997 року № 204 // Офіційний вісник України. – 1997. – № 85.
34. Про Порядок обслуговування громадян залізничним транспортом: Постанова Кабінету Міністрів України від 19 березня 1997 року № 252 // Урядовий кур’єр. – 1997. – № 60-61.
35. Про затвердження Статуту залізниць України: Постанова Кабінету Міністрів України від 06 квітня 1998 року № 4575 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 8. – Ст. 311.
36. Про затвердження Положення про Міністерство інфраструктури України: Постанова Кабінету Міністрів України від 06 червня 2006 року № 789 // Офіційний вісник України. – 2006. – № 23. – Ст. 1716.
37. Концепція Державної програми реформування залізничного транспорту: Розпорядження Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2006 року № 651-р // Офіційний вісник України. – 2007. – № 1. – Ст. 46.
38. Про затвердження Порядку перевезення наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів на території України та оформлення необхідних документів: Постанова Кабінету Міністрів України від 17 квітня 2008 року № 366 // Офіційний вісник України. – 2008. – № 31. – Ст. 977.
39. Державна цільова програма реформування залізничного транспорту на 2010-2019 роки: Постанова Кабінету Міністрів України від 16 грудня 2009 року № 1390 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1106) // Офіційний вісник України. – 2009. – № 101. – Ст. 3523.
40. Про заходи щодо реалізації державної політики у сфері природних монополій: Указ Президента України від 19 серпня 1997 року № 853/97 // Урядовий кур’єр. – 1997. – № 157-158.
41. Про основні засади конкурентної політики на 2002-2004 рр. та заходи щодо їх реалізації: Указ Президента України № 67/2001 // Урядовий кур’єр. – 2001. – № 145.
42. Про утворення Українського медичного центру безпеки дорожнього руху: Наказ Міністерства охорони здоров’я України від 28 жовтня 1998 року № 313 // Офіційний вісник України. – 1998. – № 48. – Ст. 58.
43. Про затвердження Положення про органи безпеки дорожнього руху Міністерства оборони України: Наказ Міністерства оборони України від 01 листопада 1999 року № 330 // Офіційний вісник України. – 1999. – № 47. – Ст. 2333.
44. Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності щодо надання послуг з перевезення пасажирів, вантажів залізничним транспортом: Наказ Державного комітету України з питань регуляторної політики від 08 червня 2001 року № 85/363 // Офіційний вісник України. – 2001. – № 26. – Ст. 1194.
45. Про введення в дію Положення про Раду Державної адміністрації залізничного транспорту України (Раду Укрзалізниці): наказ Міністерства інфраструктури України від 21 жовтня 2002 року № 744 // “Весь транспорт Онлайн”. – 2002 . – № 200 (512).
46. Про внесення доповнення до наказу Мінтрансу від 21 листопада 2000 року № 644: Наказ Міністерства інфраструктури України від 09 грудня 2002 року № 873 // Офіційний вісник України. – 2003. – № 3. – Ст. 88.
47. Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади: Указ Президента України від 9 грудня 2010 року № 1085/2010 // Офіційний вісник України. – 2010. № 94. – Ст. 3334.
48. Питання оптимізації системи центральних органів виконавчої влади: Указ Президента України від 6 квітня 2011 року № 370/2011 // Офіційний вісник України. – 2011. № 29. – Ст. 1219.
49. Про положення про Міністерство інфраструктури України: Указ Президента України від 12 травня 2011 року № 581/2011 // Офіційний вісник України. – 2011. № 27. – Ст. 1513.
50. О федеральном железнодорожном транспорте: Федеральный закон от 25 августа 1995 года № 153-ФЗ // Собрание законодательства Российской Федерации. – 1995. – № 35. – Ст. 3505.
51. О железнодорожном транспорте: Закон Туркменистана № 309-І от 15 сентября 1998 г. // Информационный сайт “Законодательство Туркменистана” [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.tm.spinform.ru/.
52. О железнодорожном транспорте: Закон Республики Казахстан № 266-2 от 8 декабря 2001 г. // Кастанский информационный портал [Электронный ресурс]. – Режим доступа: http://www.zakon.kz/.
53. Положение о Министерстве путей сообщения Российской Федерации. Утверждено постановлением Правительства Российской Федерации от 18 июля 1996 года № 848 // Собрание законодательства Российской Федерации. – 1996. – № 31. – Ст. 3746.

II. Спеціальна та наукова література
54. Адміністративна відповідальність (загальні положення та правопорушення у сфері обігу наркотиків): [Навчальний посібник] / За заг. ред. доктора юридичних наук, професора І.П. Голосніченка. – К. : КІВС, 2003. – 400 с.
55. Адміністративна діяльність органів внутрішніх справ. Загальна частина: підручник / За заг. ред. О.П. Рябченко. – Харків: Вид-во Харк. нац. ун-ту внутр. справ, 2009. – 256 с.
56. Адміністративне право України: [Навч. посіб.] / За заг. ред. Т.О. Коломоєць, Г.Ю. Гулевської. – К., 2007. – 690 с.
57. Адміністративне право України / За ред. Ю.П. Битяка. – Xарків, 2000. – 520 с.
58. Адміністративне право України [Підручник для юрид. вузів і факультетів / Ю.П. Битяк, В.В. Богуцький, В.М. Гаращук, В.В. Зуй та ін.]; За ред. Ю.П. Битяка. – Харків: Право, 2000. – 440 с.
59. Адміністративне право України. [Підручник] / За заг. ред. академіка С.В. Ківалова. – Одеса: “Юридична література”, 2003. – 893 с.
60. Административное право РФ: [Учебник] / Алехин А.П., Кармолицкий А.А., Козлов Ю.М. – М. : Зерцало-М ИКД, 2001. – 592 с.
61. Административное право Украины: 2-е изд., перераб. и доп. [Учебник для студентов высш. Учеб. заведений юридич. Спец. / Ю.П. Битяк, В.В. Богуцкий, В.Н. Гаращук и др.]; Под ред. проф. Ю.П. Битяка. – Харьков: Право, 2003. – 740 с.
62. Административное право Украины (Общая часть). Учебное пособие. – Харьков: ООО “Одиссей”, 1999. – 872 с.
63. Айвазян С.И. Правове вопросы управления научными исследованиями / Айвазян С.И., Веденеев Ю.А., Сукатаева О.А. – М. : Наука, 1980. – 362 с.
64. Алексеев С.С. Механизм правового регулирования в социалистическом государстве / С.С. Алексеев. – М. : Юрид. лит., 1966. – 187 с.
65. Алексеев С.С. Общая теория права. В 2-х томах. Т.ІІ. / С.С. Алексеев. – М. : Юридическая литература, 1982. – 360 с.
66. Алексеев С.С. Право: азбука – теория – философия: Опыт комплексного исследования / С.С. Алексеев. – М. : Статут, 1999. – 712 с.
67. Алёхин А.П. Административное право Российской Федерации: [Учебник] / Алёхин А.П., Кармолицкий А.А., Козлов Ю.М. – М. : ИКД “Зерцало-М”, 2001. – 560 с.
68. Ангелейко В.І. Залізниці України в 1865-1965 рр. // Нариси з історії техніки і природознавства / В.І. Ангелейко. – К., 1962. – С. 3-16.
69. Аппарат управления социалистического государства. Ч. 2. – М., 1977. – 410 с.
70. Атаманчук В.Г. Сущность советского государственного управления / В.Г. Атаманчук. – М. : Юридическая литература, 1980. – 325 с.
71. Атаманчук В.Г. Теория государственного управления. Курс лекций / В.Г. Атаманчук. – М. : Юридическая литература, 1997. – 411 с.
72. Баклан О.В. Контрольно-наглядова діяльність та адміністративний примус у сфері охорони праці: [Навчальний посібник] / О.В. Баклшан. – К. : Поліпрм, 2003. – 260 с.
73. Бандурка О.М. Управління в органах внутрішніх справ. [Підручник] / О.М. Бандурка. – Харків: Ун-т внутр.справ, 1998. – 180 с.
74. Бараш Ю.С. Реструктуризація залізничного транспорту України в умовах ринку: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора екон. наук: 08.00.04 “економіка та управління підприємствами” / Ю.С. Бараш; Укр. держ. акад. залізн. трансп. – Харків, 2008. – 37 с.
75. Бахрах Д.Н. Основные понятия теории социального управления / Д.Н. Бахрах. – Пермь, 1978. – 562 с.
76. Битяк Ю.П. Адміністративне право України. Конспект лекцій / Битяк Ю.П., Зуй В.В. – Харків: Націон. юрид. акад. України ім. Ярослава Мудрого, 1996. – 160 с.
77. Білоус В.Т. Координація боротьби з економічною злочинністю: [Монографія] / В.Т. Білоус. – Ірпінь, Академія державної податкової служби України, 2002. – 449 с.
78. Богатчук С.С. Залізничний транспорт України у другій половині ХІХ – на початку ХХ ст. (соціально-економічний аспект): автореф. дис. канд. юрид. наук: 12.00.01 – К., 2000. – 18 с.
79. Бойко О.В. Особливості формування системи державного регулювання залізничного транспорту як суб’єкта природної монополії: світовий досвід та державна практика / О.В. Бойко // Залізничний транспорт України. – 2010. – № 5. – С. 8-16.
80. Бугайчук К.Л. Адміністративні проступки: сутність та організаційно-правові заходи їх профілактики: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.07 “теорія управління; адміністративне право і процес; фінансове право” / К.Л. Бугайчук. // Національний університет внутрішніх справ. – Харків, 2002. – 26 с.
81. Булгакова І.В. Правове регулювання перевезення вантажів залізничним транспортом в Україні: дис. … кандидата юрид. наук: 12.00.04. / І.В. Булгакова.– К., 2003. – 201 с.
82. Бутыркин А.Я. Проблемы реформирования естественных монополий / А.Я. Бутыркин // Международная экономика и международные отношения. – 2003. – № 12. – С. 5-19.
83. Варианты неизбежных реформ // Железные дороги мира. – 2005. – № 9. – С. 2-4.
84. Верховский В.М. Краткий исторический очерк начала и распространения железных дорог в России по 1897 год. Включительно / В.М. Верховський. – СПб., 1898. – 591 с.
85. Виконавча влада і адміністративне право / За заг. ред. В.Б. Авер’янова. – К. : Видавничий Дім “Ін Юре”, 2002. – 668 с.
86. Гарагонич О.В. Теоретичні питання державного регулювання господарської діяльності / О.В. Гарагонич // Електронний ресурс. – Режим доступу: http://bnc.in.ua/index.php?view=article&catid=70:2008-07-30-11-51-51&id=220:2010-04-15-18-43-06&option=com_content&Itemid=50.
87. Гіжевський В.К. Правове регулювання транспортною системою України: [Науково-практичне видання] / Гіжевський В.К., Мілашевич А.В. – К., 2000. – 145 с.
88. Гладун З.С. Адміністративне право України: [Навчальний посібник] / З.С. Гладун. – Тернопіль: Карт-бланш, 2004. – 321 с.
89. Гречко А.В. Управління корпоративною трансформацією в системі залізничного транспорту України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: 08.00.04 / “економіка та управління підприємствами” / А.В. Гречко; Нац. техн. ун-т України “Київ. політехн. ін-т”. – К., 2009. – 20 с.
90. Гриценко Н.В. Реформування залізничного транспорту України: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: 08.00.03 “економіка та управління національним господарством” / Н.В. Гриценко; Укр. держ. акад. залізн. трансп. – Харків, 2009. – 19 с.
91. Губский Б.В. Европейский выбор интеграционной политики Украины / Б.В. Губский // Экономика Украины. – 2003. – № 5. – С. 19-27.
92. Данилова Т.Б. Юридические и практические аспекты применения КОТИФ в Украине / Т.Б. Данилова // Залізничний транспорт України. – 2003. – № 6. – С. 11-17
93. Демьянчук Ю.В. Административно-правовое регулирование кадрового обеспечения украинской железной дороги в условиях реформирования железнодорожного транспорта / Демьянчук Ю.В. // Экономика и право Казахстана. – Алматы, 2013. – № 9 (441). – С. 51-55.
94. Дем’янчук Ю.В. Ґенеза законодавства про залізничний транспорт України / Дем’янчук Ю.В. // Південноукраїнський правничий часопис. – Одеса, 2011. – № 1. – С. 244-247.
95. Дем’янчук Ю.В. Державно-правове управління залізничним транспортом України / Дем’янчук Ю.В. // Науковий вісник Національного університету державної податкової служби України (економіка, право). – Ірпінь, 2011. – № 1 (52). – С. 230-235.
96. Дем’янчук Ю.В. Правове забезпечення функціонування залізничного транспорту в Україні / Дем’янчук Ю.В., Литвин О.В., Литвин Н.А. // Науковий вісник Національного університету державної податкової служби України (економіка, право). – Ірпінь, 2011. – № 2 (53). – С. 123-130.
97. Державне регулювання економіки: [Навч. посібник] / С.М. Чистов, А.Є. Никифоров, Т.Ф. Куценко та ін.. – К. : КНЕУ, 2000. – 316 с.
98. Державне управління в Україні: [Навчальний посібник]; За заг. ред. д. ю. н., проф. В.Б. Авер’янова. – К., 1999. – 295 с.
99. Державне управління: проблеми адміністративно-правової теорії та практики / За заг. ред. В.Б. Авер’янова. – К. : Факт, 2003. – 384 с.
100. Джумагельдиева Г.Д. Госсобственность подрывают тихой сапой / Г.Д. Джумагельдиева // Закон и Бизнес. – 2007. – № 43. – С. 10-11.
101. Дикань В.Л. Забезпечення ефективності інноваційної діяльності підприємства залізничного транспорту: [монографія] / В.Л. Дикань, В.О. Зубенко. – Харків: УкрДАЗТ, 2008. – 193 с.
102. Дорохіна Ю.А. Сучасні погляди на інститут адміністративної відповідальності юридичних осіб / Ю.А. Дорохіна // Вісник Запорізького юридичного інституту Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ. – 2009. – № 4. – С. 211-218.
103. Ейтутіс Г.Д. Основні моделі управління залізницями / Г.Д. Ейтутіс // Залізничний транспорт України. – 2007. – № 6. – С. 19-22.
104. Ейтутіс Г.Д. Теоретико-практичні основи реформування залізниць України: монографія / Г.Д. Ейтутіс. – Ніжин: Аспект-Поліграф, 2009. – 240 с.
105. Забарний Г.Г. Адміністративне право України: [Навч. посіб.] / Забарний Г.Г., Калюжний Р.А., Шкарупа В.К. – К., 2003. – 502 с.
106. Загальна теорія держави і права / За ред. проф. М.В. Цвіка, доц. В.Д. Ткаченка, проф. О.В. Петришина. – Харків: Право. – 427 с.
107. Залізниці світу в XXI столітті: монографія / за заг. ред. Г.М. Кірпи. – Дніпропетровськ: Вид-во Дніпропетр. нац. ун-ту залізн. трансп. ім. акад. В. Лазаряна, 2004. – 224 с.
108. Заходи адміністративного примусу в правоохоронній діяльності міліції: поняття, види та організаційно-правові питання реалізації: [Монографія] / За заг. ред. проф. О.М. Бандурки. – Харків: Вид-во Нац. ун-ту внутр. справ, 2002. – 811 с.
109. Зова В.А. Організація транспортного обслуговування регіону (на прикладі залізничних пасажирських перевезень): атореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: 08.10.01 “розміщення продуктивних сил і регіональна економіка”/ В.А. Зова; НАН України. Ін-т економіко-прав. досліджень. – Донецьк, 2002. – 21 с.
110. Зюков О.Л. Сучасні підходи до визначення змісту поняття “якість медичної допомоги” / О.Л. Зюков // Охорона здоров’я України. – 2007. – № 3. – С. 54-59.
111. История Донецкой железной дороги // Официальный сайт Донецкой железной дороги [Електронний ресурс]. – Режим доступа: http://donetskrail.at.ua/news/2010-03-06-158.
112. Історія Південної залізниці // Офіційний сайт віртуального прес-центру Укрзалізниці [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://uzinfo.net/ua/facts/837.
113. Історія та розвиток Львівської залізниці // Офіційний сайт Львівської залізниці [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://railway.lviv.ua/railway/history/.
114. Кірпа Г.М. Залізниці України. Історичний нарис / Кірпа Г.М., Пшінко О.М., Огієнко І.В. – Дніпропетровськ: Вид-во “Арт-Прес”, 2001. – 300 с.
115. Клещенков О.В. Щодо визначення правового статусу Державної адміністрації залізничного транспорту України / О.В. Клещенков // Підприємництво, господарство і право. – 2010. – № 7 (175). – С. 42-45.
116. Кнорринг В.И. Искусство управления: [Учебник] / В.И. Кнорринг. – М. : БЕК, 1997. – 288 с.
117. Коваль Л.В. Адміністративне право: Курс лекцій для студентів юридичних вузів та факультетів / Л.В Коваль. – К. : Вентурі, 1996. – 208 с.
118. Кодекс Украины об административных правонарушениях (научно-практический комментарий). – Харків: ООО “Одиссей”, 2000. – 410 с.
119. Кодекс Украины об административных правонарушениях: Научно-практический комментарий / А.С. Васильев, Е.В. Додин, О.П. Подцерковный и др.; Под общ. ред. А.С. Васильева, А.И. Миколенко. – Xарків, 2008. – 310 с.
120. Козлов Ю.М. Научная организация управления и право / Козлов Ю.М., Фролов Е.С. . – М. : Изд-во Московского университета, 1986. – 245 с.
121. Козлов Ю.М. Предмет советского административного права / Ю.М. Козлов. – М. : МГУ, 1967. – 185 с.
122. Колесникова Н. М. Теорія адаптивно-гармонізаційного механізму ціноутворення на залізничному транспорті / Н.М. Колесникова. – К. : КУЕТТ, 2007. – 349 с.
123. Коліушко І.В. До проблеми відмежування адміністративних проступків від проступків, що підпадають під юрисдикцію суду / Коліушко І.В., Голосніченко І.М. // Право України. – 2001. – № 3. – С. 40-48.
124. Коломоєць Т.О. Штрафи за законодавством про адміністративні правопорушення: дис. … кандидата юрид. наук 12.00.07 / Коломоєць Тетяна Олександрівна. – Запоріжжя, 1999. – 228 с.
125. Колпаков В.К. Адміністративно-деліктне право у юридично-галузевій парадигмі / В.К. Колпаков // Право України. – 2002. – № 4. – С. 13-20.
126. Колпаков В.К. Адміністративне право України: [підручник] / В.К. Колпаков. – К. : Юрінком Інтер, 1999. – 240 с.
127. Колпаков В.К. Адміністративне право України: [підручник] / В. К. Колпаков. – 2-ге вид., доп. – К., 2000. – 245 с.
128. Колпаков В.К. Адміністративно-деліктний правовий феномен: монографія / В.К. Колпаков. – К. : Юрінком Інтер, 2004. – 528 с.
129. Комментарий к уставу железных дорог СССР / Под редакцией Г.Б. Астановского. – М. : Юридическая литература, 1986. – 85 с.
130. Коржанский Н.И. Объект преступления / Н.И. Коржанский // Энциклопедия уголовного права. – СПб. : Издания проф. Малинина, 2005. – Т. 4. Состав преступления. – С. 147-200.
131. Крипак Ю.В. Історично-науковий аналіз становлення та функціонування Придніпровської залізниці (друга половина XIX – початок XX століть): автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. істор. наук 07.00.07 “Історі науки й техніки” / Ю.В. Крипак. – К., 2007. – 23 с.
132. Кротюк В.О. Фінансові санкції та адміністративна відповідальність: проблема співвідношення / Кротюк В.О., Іоффе А.В., Лук’янець Д.О. // Право України. – 2000. – № 5. – С. 30-39.
133. Кузьменко О.В. Адміністративно-правова протидія нелегальної міграції в Україні: [Навч. посібник] / О.В. Кузьменко. – Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2001. – 380 с.
134. Кульчицкий С.В. Развитие железнодорожного транспорта на Украине в дореволюционный период: автореф. дис. на соискание учен. степени канд. эк. наук / С.В. Кульчицкий. – К., 1963. – 18 с.
135. Лазарев Б.М. Государственное управление на этапе перестройки / Б.М. Лазарев. – М. : Юрид. лит., 1988. – 485 с.
136. Лозинський Ю.Р. Адміністративно-правове забезпечення діяльності органів по протипожежній профілактиці на залізничному транспорті: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: 12.00.07 “адміністративне право і процес; фінансове право; інформацыйне право” / Ю.Р. Лозинський.– Львів, 2010. – 30 с.
137. Лук’янець Д.М. Напрями реформування адміністративно-деліктного законодавства / Д.М. Лук’янець // Правова держава: Щорічник наук, праць Ін-ту держави і права ім. В.М. Корецького НАН України. – К., 2001. – Вип. 12. – С. 318-322.
138. Лук’янець Д.М. Про вину юридичних осіб і сфери адміністративної відповідальності / Д.М. Лук’янець // Право України. – 1999. – № 11. – С. 117-122.
139. Маркова Е.И. Административная ответственность по советскому праву: [Учеб. пособ.] / Е.И. Маркова. – Куйбышев, 1978. – 190 с.
140. Мирончук В.Д. История Екатерининской железной дороги и ее роль в социально-экономическом развитии юга России (последняя четверть ХІХ – нач. ХХ вв.): автореф. дис. на соискание учен. степени канд. ист. наук. / В.Д. Мирончук. – Днепропетровск, 1979. – 30 с.
141. Мишина Н.В. Этапы развития правовой политики на железнодорожном транспорте / Н.В. Мищиша // Железнодорожный транспорт. – 2007. – № 5. – С. 18-26.
142. Модели управления железными дорогами / J.Blaze, R.Resor. International Railway Journal. – 2002. – № 9. – Р. 71-77.
143. Моргунова Н.В. Административно-правовая организация механизма управления железнодорожным транспортом: дис. … кандидата юрид. наук 12.00.14 / Моргунова Н.В. – Хабаровск, 2003. – 166 с.
144. Общая теория права и государства: [Учебник] / Под ред. В.В. Лазарева. – М. : Юрист, 2000. – 520 с.
145. Общий устав железных дорог и 683 ст. X т. ч. 1 Свода законов гражданских с разъяснениями, извлеченными из решений Гражданского Кассационного Департамента Сената и практики его отделений: С приложением разъяснений Сената, касающихся правил о ссудосберегательных кассах и положений о пособиях изданных для железных дорог / Со ст.К.Ф. Штюрцваге. – Неофициальное изд. – СПб: Тип. Исидора Гольдберга, 1901. – 210 с.
146. Одесская железная дорога: краткая характеристика [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.odessarailway.at.ua/Item1.html
147. Одінцова Г.С. Теорія і історія державного управління. Опорний конспект лекцій і методичні вказівки до проведення практичних занять / Одінцова Г.С., Мельтюхова Н. М. – Харків: УАДУ (ХФ), 2001. – 410 с.
148. Опрышко В.Ф. Народнохозяйственный комплекс: управление и право / В.Ф. Опришко. – К. : Политиздат Украины, 1983. – 167 с.
149. Органи державної влади України: [Монографія] / За ред. В.Ф. Погорілка. – К. : Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького, 2002. – 710 с.
150. Особливості структурної реформи залізничного транспорту України / В.В. Корнієнко, В.В. Козак, Г.М. Легенький, А.Д. Лашко, О.М. Планько, Ю.С. Бараш // Залізничний транспорт України. – 2007. – № 5. – С. 3-9.
151. Офіційний сайт компанії Amtrak [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.amtrak.com/servlet/ContentServer?pagename=Amtrak/HomePage.
152. Офіційний сайт Укрзалізниці [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.uz.gov.ua.
153. Панов М.О. Безпека як фундаментальна категорія в методології правознавства (до постановки проблеми) / М.О. Панов, В. Тихий // Вісник Академії правових наук України. – 2000. – № 3 (22). – С. 11-18.
154. Перевезення вантажів залізницею: правове регулювання та арбітражна практика. Тези доповідей і виступів науково-практичного семінару. – К. : Видавничий Дім “Юридична книга”, 2000. – 80 с.
155. Піонтковська Г.М. Удосконалення економічних відносин на залізничному транспорті України в умовах транспортно-промислово-фінансової групи: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. екон. наук: 08.07.04 “Економіка транспорту і зв’язку” / Г.М. Піонтковська; Укр. держ. акад. залізн. трансп. – Харків, 2002. – 16 с.
156. Пономаренко Р.О. Розвиток залізничного транспорту Півдня та Сходу України в другій половині ХІХ століття – на початку ХХ століть: дис. кандидата іст. наук 07.00.07 / Пономаренко Р.О. – Національний технічний ун-т “Харківський політехнічний ін-т”. – Харків, 2007. – 230 с.
157. Предпринимательское (хозяйственное) право: В 2 т. – Т. 1: Учебник / Под ред. О.М. Олейник. – М. : Юристъ, 2000. – 727 с.
158. Предпринимательское право: [Учеб. Пособие] / Под ред. Н.М. Коршунова, Н.Д. Эриашвили. – М. : ЮНИТИ-ДАНА, 2001. – 415 с.
159. Предпринимательское право: Учебник / Под ред. Е.П. Губина, П.Г. Лахно. – М. : Юристъ, 2001. – 416 с.
160. Развадовський В.Й. Державне регулювання транспортної системи України (адміністративно-правові проблеми та шляхи їх розв’язання): дис. доктора юрид. наук 12.00.07 / Развадовський Володимир Йосипович. – Харків, 2004. – 508 с.
161. Резвых В.Д. Административная ответственность за хозяйственные правонарушения: [Учеб. пособ.] / В.Д. Резвых. – Горький, 1976. – 203 с.
162. Российское уголовное право. Курс лекций: в 3 т. Т. 3. Особенная часть (главы XI-XXI) / А.В. Наумов. – 4-е изд., перераб. и доп. – М. : Wolters Kluwer, 2007. – 656 с.
163. Рудник Д.В. Питання про класифікацію об’єкта адміністративних деліктів у сфері випуску та обігу цінних паперів / Д.В. Рудник // Ученые записки Таврического национального университета им. В.И. Вернадского Серия “Юридические науки”. – 2008. – № 2. – Том 21 (60). – С. 344-351.
164. Рябченко О.П. Держава і економіка: адміністративно-правові аспекти взаємовідносин: [Монографія] / За заг. ред. О.М. Бандурки. – Харків: Вид-во Ун-ту внутр. справ, 1999. – 410 с.
165. Рябченко О.П. Державне упр