Лук’янчук Катерина Анатоліївна Геоінформаційне моделювання розвитку ерозійних процесів на локальному і районному рівнях : Лукьянчук Екатерина Анатольевна Геоинформационное моделирование развития эрозионных процессов на локальном и районном уровнях Lukyanchuk Kateryna Anatoliivna Geoinformation modeling of erosion processes development at local and district levels



  • Название:
  • Лук’янчук Катерина Анатоліївна Геоінформаційне моделювання розвитку ерозійних процесів на локальному і районному рівнях
  • Альтернативное название:
  • Лукьянчук Екатерина Анатольевна Геоинформационное моделирование развития эрозионных процессов на локальном и районном уровнях Lukyanchuk Kateryna Anatoliivna Geoinformation modeling of erosion processes development at local and district levels
  • Кол-во страниц:
  • 234
  • ВУЗ:
  • Київського національного університету імені Тараса Шевченка
  • Год защиты:
  • 2020
  • Краткое описание:
  • Лук’янчук Катерина Анатоліївна, фахівець І категорії кафедри геодезії та картографії, Національний університет біоресурсів і природокористування України. Назва дисертації: «Геоінформаційне моделювання розвитку ерозійних процесів на локальному і районному рівнях». Шифр та назва спеціальності 11.00.01 фізична географія, геофізика і геохімія ландшафтів. Спецрада К 26.001.22 Київського національного університету імені Тараса Шевченка





    Національний університет біоресурсів і природокористування України
    Міністерство освіти і науки України
    Київський національний університет імені Тараса Шевченка
    Міністерство освіти і науки України
    Кваліфікаційна наукова
    праця на правах рукопису
    ЛУК’ЯНЧУК КАТЕРИНА АНАТОЛІЇВНА
    УДК 528.8:631.459
    ДИСЕРТАЦІЯ
    ГЕОІНФОРМАЦІЙНЕ МОДЕЛЮВАННЯ РОЗВИТКУ ЕРОЗІЙНИХ
    ПРОЦЕСІВ НА ЛОКАЛЬНОМУ І РАЙОННОМУ РІВНЯХ
    11.00.01. – фізична географія, геофізика і геохімія ландшафтів
    Подається на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук.
    Дисертація містить результати власних досліджень. Використання ідей,
    результатів і текстів інших авторів мають посилання на відповідне джерело
    ___________/ К. А. Лук’янчук
    Науковий керівник: Ковальчук Іван Платонович
    доктор географічних наук, професор
    Київ – 2020




    ЗМІСТ
    ВСТУП…………………………………………………………………………...
    РОЗДІЛ 1. Науково-методичні засади моделювання поширення та
    розвитку ерозійних процесів……………………………………………………
    17
    26
    1.1. Аналіз стану вивчення проблеми моделювання ерозійних процесів. 26
    1.2. Існуючі підходи до моделювання ерозійних процесів ……………… 31
    1.3. Алгоритми геоінформаційного моделювання розвитку ерозійних
    процесів на локальному і регіональному рівні…………...………………. 37
    Висновки до розділу 1……………………………………………………… 40
    РОЗДІЛ 2. Аналіз впливу чинників і фізико-географічних умов на розвиток
    ерозійних процесів та їх оцінювання..………………………………………… 42
    2.1. Кліматичні чинники ерозії та їх оцінка………………………………. 42
    2.2. Оцінювання рельєфу як домінантного чинника розвитку ерозійних
    процесів……………………………………………………………………… 47
    2.3. Оцінювання властивостей гірських порід і ґрунтів та їхнього
    впливу на розвиток ерозійних процесів…………………………………... 54
    2.4. Визначення впливу рослинного покриву на розвиток ерозійних
    процесів……………………………………………………………………… 63
    2.5. Оцінювання впливу господарської діяльності людини на
    виникнення та розвиток ерозійних процесів……………………………… 68
    2.6. Характеристика природно-господарських умов досліджуваної
    території ……………...................................................................................... 71
    Висновки до розділу 2……………………………………………………… 83
    РОЗДІЛ 3. Геоінформаційно-картографічне моделювання фізикогеографічних передумов розвитку ерозійних процесів……………………. 85
    3.1. Вихідні дані про фактори розвитку ерозійних процесів…………..…
    3.2. Геопросторові моделі ерозійної здатності дощу (R)…………………
    85
    88
    3.3. Моделі піддатливості ґрунтів до ерозії (К)……………………........... 99
    3.4. Модель непросторової варіації фактору рельєфу (LS)……………… 109
    17
    3.4.1. Дослідження точності ЦМР як основи вивчення впливу
    рельєфу на ерозійний процес …...……………………………………
    3.4.2. Розрахунок фактору рельєфу (LS)……………………………..
    3.4.3. Дослідження впливу морфометричних характеристик
    рельєфу на формування змитих ґрунтів……………………………..
    109
    122
    124
    3.5. Моделі оцінювання впливу рослинного покриву (сівозміни) на
    поширення та розвиток ерозійних процесів (С)……………………….. 132
    3.6. Модель фактору протиерозійних заходів (Р)………………………… 139
    Висновки до розділу 3……………………………………………………… 139
    РОЗДІЛ 4. Моделювання розвитку ерозійних процесів за допомогою
    рівняння RUSLE……………………………………………………………........ 142
    4.1. Модель інтенсивності ерозійних процесів (потенційної небезпеки
    змиву ґрунту внаслідок ерозії)…………………………………………….. 142
    4.2. Модель розвитку ерозійних процесів на локальному рівні………… 148
    4.3. Модель розвитку ерозійних процесів на регіональному рівні……… 150
    4.4. Сезонність потенційного змиву ґрунту внаслідок ерозії………. ….. 154
    4.5. Використання даних моделювання розвитку ерозійних процесів
    для вирішення проблем протиерозійного захисту агроландшафтів,
    водних об’єктів …………………………………………………………..… 161
    Висновки до розділу 4……………………………………………………… 175
    ВИСНОВКИ…………………………………………………………………….. 177
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ………………………………………. 181
    ДОДАТКИ……………………………………………………………………….. 204
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ
    Проведене моделювання ерозійних процесів на локальному та
    районному рівнях, дає можливість зробити наступні висновки.
    1. У роботі обґрунтовано наукові засади та алгоритм дослідження
    поширення й інтенсивності розвитку ерозійних процесів, спровокованих
    дощовим стоком, на землях Середньоподільської височини. Доведено, що
    такі дослідження повинні виконуватися на двох рівнях – локальному (на рівні
    землекористування сільської ради) та регіональному (районному) і включати
    як польові рекогносцирувальні обстеження, так і математико-статистичне та
    геоінформаційно-картографічне моделювання з використанням даних ДЗЗ,
    цифрових великомасштабних моделей рельєфу, ґрунтового покриву і його
    властивостей, проективного покриття поверхні рослинністю.
    2. Доведено, що моделювання є одним з найважливіших
    інструментів дослідження процесів ерозії, оцінювання ерозійної небезпеки
    земель, визначення та прогнозування їх інтенсивності, а також планування
    ґрунтоохоронних заходів. Причинами значного розвитку і поширення в
    наукових колах моделювання ерозійних процесів можна вважати те, що воно,
    як метод наукового пізнання, має кілька переваг над іншими методами
    досліджень ерозії. До них можна віднести порівняно незначну вартість і
    зручність здійснення робіт, незначну трудомісткість, високу точність і
    забезпечення спроможності екстраполяції отриманих результатів на інші
    території, можливість коректного дослідження таких складних процесів, як
    ерозійні.
    3. Використання матеріалів дистанційного зондування Землі значно
    полегшило і пришвидшило процес моделювання ерозії ґрунту. Для вивчення
    ерозійних процесів на районному рівні найбільш придатними є ЦМР ALOS
    World 3D-30m, SRTM, які мають просторову роздільну здатність 30 метрів.
    На локальному рівні краще використовувати ЦМР, створену нами на основі
    векторизованого актуалізованого топографічного плану масштабу 1:2000.
    178
    Супутникові знімки LANDSAT 8 та Sentinel-2 з просторовою роздільною
    здатністю 30 м і 10 м відповідно використовувалися для вивчення
    рослинного покриву на районному рівні, обчислення вегетаційного індексу
    NDVI та фактору сівозміни. На локальному рівні ці супутникові знімки
    використовувалися для актуалізації даних при створенні карти використання
    земель Шкроботівської сільської ради і вже на її основі проводилися
    подальші розрахунки потенціалу ерозійних процесів. Крім того, матеріали
    дистанційного зондування Землі необхідні для візуального підтвердження
    поширення ерозійних процесів на території району та сільської ради.
    4. Застосування ГІС у дослідженнях ерозії ґрунту володіє великими
    можливостями через переваги поєднання ГІС та моделі ерозії ґрунтів. Поперше, взаємодія можливостей ГІС з моделлю ерозії RUSLE забезпечує
    відносно швидкий аналіз та візуалізацію потенціалу ерозії ґрунтів. Це
    дозволяє моделювати ерозійні процеси при великомасштабних їх
    дослідженнях, в яких використовуються великі обсяги даних і які вимагають
    порівняно короткого часу обробки даних. Це все можливо тому, що ГІС
    мають просторову функцію, в ній можна виконувати прив'язку і просторові
    накладення, що не займає багато часу. По-друге, ГІС також дозволяє
    моделювати різні сценарії з різними змінними умовами землекористування та
    альтернативним управлінням у просторі і часі. Цей підхід дозволяє
    оцінювати можливі наслідки ерозії ґрунту при зміні будь-якого фактору.
    Тому моделювання та аналіз всіх факторів доцільно проводити за допомогою
    сучасних ГІС-технологій.
    5. Базуючись на охарактеризованій методології, за допомогою
    програмного забезпечення ArcGIS та SAGA GIS нами було створено моделі
    факторів ерозії: ерозійності опадів, рельєфу, сівозміни, піддатливості ґрунтів
    до ерозії, ґрунтозахисних заходів. Визначено, що на просторову
    диференціацію ерозійних процесів ґрунтів Шкроботівської сільської ради
    найбільше впливають фактор рельєфу та сівозміни. Фактор ґрунту в
    основному відрізнявся тільки за рахунок просторових змін вмісту гумусу,
    179
    оскільки гранулометричний склад по всій досліджуваній території
    малозмінний, а водопроникність і структурність також змінювались не
    масштабно. Значення фактору ерозійної здатності дощу на досліджуваній
    території коливалися неістотно і впливали насамперед на величину змиву і в
    дещо меншій мірі на його геопросторову диференціацію. Фактор
    ґрунтозахисних заходів дорівнює одиниці і не впливає ні на розподіл
    потенційних втрат ґрунту внаслідок ерозії, ні на їх величину. Виявлено, що
    на території Шумського району найбільший вплив на розвиток і поширення
    ерозійних процесів мають, як і на локальному рівні, фактор рельєфу та
    сівозміни. Проте більшу роль відіграють піддатливість ґрунтів до ерозії та
    ерозійність опадів.
    6. Кінцевим результатом проведених досліджень є модель
    прогнозованої ерозії (потенційних втрат ґрунту), створена за допомогою
    інтегральної оцінки впливу спектру факторів ерозії. Проведені на території
    Шумського району дослідження з застосуванням методів математичного і
    геоінформаційно-картографічного моделювання ерозійних процесів свідчать,
    що ерозія ґрунтів є серйозною проблемою в цьому краї. Встановлено, що
    63% земель Шумського району є еродованими. Середньорічні значення втрат
    ґрунту внаслідок ерозії по території району коливаються від 0 до 178,3 т/га.
    Аналіз створеної нами моделі дозволив виділити шість категорій земель з
    різною небезпекою прояву ерозійних процесів: з відсутньою, з умовно
    відсутньою, зі слабкою, з середньою, з високою та з дуже високою
    небезпекою ерозії. Ареали земель з найбільшою потенційною інтенсивністю
    прояву ерозійних процесів переважають у центрі та на півдні досліджуваної
    території.
    7. Моделювання ерозійних процесів за допомогою рівняння RUSLE
    для Шумського району з інтеграцією методів дистанційного зондування та
    ГІС дозволило виявити ерозійно небезпечні ареали земель, укласти
    великомасштабну (М1:50000) карту ерозійної небезпеки земель цієї
    території, оцінити потенційну інтенсивність площинної ерозії, спровокованої
    180
    зливовим стоком. Її використання допоможе проектним організаціям
    розробити та реалізувати комплекс протиерозійних заходів. Тому отримані
    кількісні оцінки потенціалу ерозії ґрунтів та її просторового розподілу є
    науково-методичною та інформаційно-аналітичною основою забезпечення
    раціонального землекористування, охорони ґрунтів та управління
    землекористуванням як на регіональному, так і на локальному рівні.
    8. Укладено картографічні моделі рекомендацій щодо
    впровадження геопросторово-диференційованих ґрунтозахисних заходів.
    Обгрунтовано, що для землекористувань Шкроботівської сільської ради
    ефективним буде застосування ландшафтного контурно-меліоративного
    землеробства і диференційованого використання земельних ресурсів.
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины