СУСПІЛЬНО – ГЕОГРАФІЧНІ ОСНОВИ ІНФОРМАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ СОЦІОГЕОСИСТЕМ : ОБЩЕСТВЕННО - географические ОСНОВЫ информационного развития СОЦИОГЕОСИСТЕМ

Краткое описание

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

На правах рукопису
НЄМЕЦЬ Костянтин Аркадійович

УДК 911.3:316.776+502.31(477)

СУСПІЛЬНО ГЕОГРАФІЧНІ ОСНОВИ
ІНФОРМАЦІЙНОГО РОЗВИТКУ
СОЦІОГЕОСИСТЕМ

11.00.02 Економічна та соціальна географія

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора географічних наук

Науковий консультант
ОЛІЙНИК Ярослав Богданович, доктор
економічних наук, професор, Заслужений
діяч науки і техніки України,
член кореспондент АПН України

Київ 2005

ЗМІСТ
Найменування розділу стор

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ

4

ВСТУП

5

Розділ 1

ТЕОРЕТИКО МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ ДОСЛІД-
ЖЕНЬ ІНФОРМАЦІЙНОЇ СКЛАДОВОЇ СОЦІОГЕО-
ПРОЦЕСУ

15

1.1

Інформаційна складова суспільно географічного процесу

15

1.2

Інформація як суспільно - географічне поняття

23

1.3

Інформаційний ресурс суспільства як чинник соціального розвитку

44

1.4

Інформаційні процеси в соціогеосистемах як предмет дослідження суспільної географії

55

Висновки до розділу 1

72

Розділ 2

СУСПІЛЬНО ГЕОГРАФІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ІНФОР-
МАЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ В СОЦІОГЕОСИСТЕМАХ

75

2.1

Роль інформації в процесі актогенезу

75

2.2

Інформаційний обмін в природних та соціальних системах

84

2.2.1

Структурна інформація в природних системах

85

2.2.2

Інформаційний обмін в природних системах

90

2.2.3

Інформаційний обмін у суспільстві

94

2.3

Розвиток інформаційної взаємодії суспільства і природи

108

Висновки до розділу 2

119

Розділ 3

ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ МОДЕЛЮВАННЯ ІНФОРМА-
ЦІЙНОЇ ВЗАЄМОДІЇ В СОЦІОГЕОСИСТЕМАХ

122

3.1

Концепція інформаційної моделі соціогеосистем

122

3.2

Інформація і техногенне збурення природних систем

123

3.3

Інформаційні моделі розвитку соціогеосистем

129

3.4

Трансформації виконавчої системи в соціогеосистемі

139

3.5

Закономірності перетворення інформації в соціогеосистемах

145

3.6

Інтегрована інформаційна модель соціогеосистем

161

Висновки до розділу 3

171

Розділ 4

ДОСЛІДЖЕННЯ ІНФОРМА­ЦІЙ­НИХ ПРОЦЕСІВ У ПРИ-
РОДНИХ СИСТЕМАХ

175

4.1

Математичне моделювання інформаційних процесів в системах матеріального переносу

175

4.2

Інформаційні особливості енергетичного обміну

179

4.3

Особливості інформаційного процесу в обміні речовиною

214

4.4

Інформаційна сутність процесів масопереносу

229

4.5

Інформаційна взаємодія природних мінеральних систем

239

Висновки до розділу 4

260

Розділ 5

Моделі інформаційних процесів в СОЦІОГЕОСИ-
стемах

262

5.1

Особливості математичного моделювання соціогеосистем

262

5.2.

Інформаційні моделі суспільно географічних процесів

270

5.2.1

Інформаційна модель загального розвитку суспільства

271

5.2.2

Інформаційна модель розвитку когнітивних систем

279

5.3

Принципові підходи в управлінні соціогеосистемами

283

5.4

Основи інформаційної концепції взаємодії суспільства і природи

288

Висновки до розділу 5

294

Розділ 6

Інформаційний аналіз регіональних СОЦІО­ГЕО­систем України

298

6.1

Підходи до інформаційного аналізу соціогеосистем

298

6.2

Методичні основи досліджень

302

6.3

Групування регіонів на фазовій площині "індекс розвитку ентропія"

303

6.4

Розподіл регіонів за інформаційними показниками

322

6.5

Інформаційний аналіз траєкторії розвитку регіонів

329

6.6

Особливості статистичного розподілу параметрів регіонів

333

6.7

Напрямки розвитку регіональних соціогеосистем

337

Висновки до розділу 6

348

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

353

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

371

ДОДАТКИ

406

Додаток А. Перелік суспільно географічних показників для інформаційного аналізу стану регіональних СГС України

407

Додаток Б. Постановка задач і методика моделювання процесів ма­те­ріального переносу

413

Додаток В. Постановка задач і методика моделювання масопереносу

422

Додаток Г. Структурна інформація в природних мінеральних системах

425

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
СГС соціально географічна система;
СГП суспільно географічний процес;
СГ суспільна географія;
ВС виконавська система;
ІО інформаційний обмін;
СС соціальна система;
ПС природна система;
ПТС природно техногенна система;
ТЕ технічний елемент;
ПК природокористування;
СМП система матеріального переносу.

ВСТУП

Актуальність теми. Загострення протиріч у СГС різних ієрархічних рівнів внаслідок утилітарного підходу суспільства у взаємодії з природним середовищем призвело до розвитку глобальної соціально геоекологічної кризи. В історії цивілізації ще не було такої реальної загрози її існуванню. Виявилося, що майбутнє людства залежить від того, як швидко воно зможе перейти на нові принципи взаємодії з природним оточенням. Всі попередні локальні екологічні кризи, спричинені людською діяльністю, біосфера долала завдяки могутнім механізмам самовідновлення. Але сьогодні антропогенне навантаження на біосферу у цілому вже почало перевищувати порогові значення, які визначають втрату здатності ПС до самовідтворення. Є чимало прикладів деградації і руйнування ПС регіонального, а останнім часом і глобального рівня. Глобалізація всіх процесів у СГС свідчить про те, що людство у взаємодії з природним середовищем вже підходить до тієї межі, за якою необхідно переходити на принципово нові технології ПК. Замкнутість глобальної СГС спричиняє багато нових ефектів взаємодії, які раніше були невідомі людині. Так, багато дискусій викликає феномен глобального потепління, який загрожує суттєвим скороченням ойкумени. Однією з нагальних проблем сучасності є проблема впорядкування нестримно зростаючого потоку інформації, який в умовах глобалізації руйнує всі звичні уявлення про державні кордони, автономні регіональні процеси, територіальний розподіл ринку товарів, послуг, праці, а разом з цим і сподівання про соціальну рівноправність різних за рівнем розвитку країн. Інформація стає найважливішим чинником суспільного розвитку на всіх рівнях соціальної ієрархії, бо визначає ефективність і коректність взаємодії суспільства і природи. Дослідження закономірностей генерації, передачі, перетворення і використання різних видів інформації вже починає визначати темпи і перспективи розвитку СГС. Сьогодні здатність соціуму ефективно видобувати інформацію з ПС і оптимально використовувати її у взаємодії з природним довкіллям є важливим критерієм розвитку суспільства. Стійкий, або збалансований розвиток, що представляє єдину альтернативу подальшого існування цивілізації і переходу біосфери у стан ноосфери, можливий лише за умови інформаційного управління всіма процесами енергетичної, речовинної і інформаційної взаємодії підсистем і елементів СГС на основі науково обґрунтованого прогнозу.
Все це змусило почати пошук шляхів виходу із ситуації, яка загрожує існуванню людства, і дослідження цієї проблеми стали пріоритетним напрямком сучасної науки. Для опису, аналізу та прогнозу процесів взаємодії СС і ПС широко використовуються різноманітні методи дослідження, зокрема, математичне моделювання. Однак, традиційні уявлення про взаємодію систем як обмін енергією і речовиною сьогодні є занадто "вузькими" для з’ясування закономірностей інтегральних процесів, що протікають у різних за фізичною природою системах. Наприклад, моделі окремих компонентів і процесів у ПС та СС дуже складно, а часто і неможливо стикувати для отримання загальної цілісної картини взаємодії в соціогеосистемі, бо для цього необхідно знати і застосовувати більш загальні закономірності і закони розвитку матеріального світу. Тому поряд з використанням традиційних методів досліджень здійснюється пошук і розробка нових підходів здебільшого на основі сучасної синергетичної парадигми. Ще у другій половині ХХ століття було доведено, що тріада фундаментальних понять сучасної науки "енергія" "речовина" "інформація" тісно пов’язані між собою і у сукупності повністю визначають всі особливості розвитку, взаємодії і функціонування систем різної природи. Тому особливої актуальності набули дослідження в різних галузях науки на методологічній основі сучасної теорії інформації і синергетики.
Зважаючи на те, що географічний підхід завдяки комплексності та орієнтації на просторовий аналіз різних аспектів досліджуваних процесів є найбільш адекватним для розв’язання вказаної методологічної проблеми, стає очевидною провідна роль географічних наук у досягненні гармонійної взаємодії суспільства і природного середовища. Особливу роль у цьому повинна відігравати СГ, яка поєднує методи дослідження СС і ПС. Для неї нові підходи у дослідженнях СГС вимагають, з одного боку, подальшого вдосконалення методологічних засад, зокрема, розробки понятійного апарату, адекватного досліджуваним проблемам інформаційної взаємодії СС і ПС і здатного узагальнити та інтегрувати наукові поняття синергетики, кібернетики, теорії інформації, нерівновагої термодинаміки, суспільних наук тощо для успішного вирішення поставлених сучасним соціальним запитом завдань. З іншого боку, поєднання у предметі дослідження суспільної географії закономірностей розвитку СС і ПС вимагає опрацювання і застосування принципово нових для неї методів аналізу та узагальнення інформаційних процесів, що протікають у соціогеосистемах. Синергетичний (міждисциплінарний) підхід до їх вивчення зумовлює більш широке використання і поєднання методів аналізу з інших галузей науки.
Отже, сьогодні надзвичайно актуальним є завдання дослідження інформаційної взаємодії СС і ПС з позицій суспільної (соціальної) географії для розробки нових методів опису, аналізу та прогнозування стану СГС з метою ефективного управління їх розвитком.
Зв’язки роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження безпосередньо пов’язане з науково дослідною роботою, що виконується у Київському національному університеті імені Тараса Шевченка на кафедрі економічної та соціальної географії за темою "Суспільно географічні основи регіонального природокористування" (№ 0101U002601), в Харківському національному університеті імені В.Н. Каразіна на економічному факультеті за темою Особливості формування соціального ринкового господарства України в умовах глобалізації” (№ 0103U004258), в Українському науково дослідному інституті екологічних проблем (м. Харків) за темою № П-20/2005 "Оцінка раціональності господарського використання малих річок Харківської області та визначення комплексу природоохоронних заходів в їх басейнах" (№ 015U003453), в науково виробничому об’єднанні "Укрекогеобуд"(м. Харків) при розробці методичного посібника до ДБН (№ А.2.212003) "Склад і зміст матеріалів оцінки впливів на навколишнє середовище (ОВНС) при проектуванні і будівництві підприємств, будинків і споруд" за наказом Державного комітету України з архітектури і будівництва.
Мета і задачі дослідження. Мета визначається як теоретико методологічне обгрунтування ролі СГ у дослідженні ІО у СГС, а також інформаційної концепції взаємодії суспільства і природи для ефективного управління станом СГС в умовах подолання глобальної соціально екологічної кризи і переходу до інформаційного суспільства.
Досягнення поставленої мети потребувало вирішення таких теоретико методологічних та прикладних задач:
- з’ясування з позицій суспільної географії змісту нового соціального запиту стосовно дослідження інформаційних процесів в соціогеосистемах різних рівнів;
- розкриття сутності інформаційної складової суспільно географічного процесу в умовах глобалізації, розвитку глобальної соціально екологічної кризи та переходу до інформаційного суспільства;
- вдосконалення методологічних засад суспільної географії і обгрунтування інформаційних процесів в соціогеосистемах як об’єкту її дослідження;
- визначення типів інформаційного обміну, видів інформації та їхньої ролі у взаємодії соціальних і природних систем;
- визначення ролі інформаційного обміну та інформаційного ресурсу у розвитку суспільства;
- з’ясування та формулювання закономірностей перетворення інформації в процесах взаємодії соціальних та природних систем;
- обгрунтування та побудова інформаційних моделей взаємодії суспільства та природи на основі закономірностей інформаційного обміну;
- математичне моделювання інформаційних процесів в природних системах для встановлення часово просторових закономірностей генерації та змін інформації;
- обгрунтування методу інформаційного аналізу стану та динаміки соцігеосистем та його застосування для дослідження регіональних соціогеосистем України;
- формулювання основних принципів інформаційної взаємодії суспільства та природи;
- обгрунтування інформаційної концепції взаємодії суспільства та природи, як метрологічної основи нового напряму суспільної географії інформаційно кібернетичної географії;
- обгрунтування концептуальної інформаційної моделі розвитку суспільства і соціальних систем;
- обґрунтування інформаційно ноосферної стратегії глобального соціуму у взаємодії з природним середовищем;
- обґрунтування інформаційно синергетичної парадигми суспільної географії як розвитку її методологічних засад.
Об’єкт дослідження інформаційна складова СГП в СГС різних ієрархічних рівнів як об’єктів управління для подолання негативних наслідків глобальної соціально - екологічної кризи і переходу до інформаційного суспільства.
Предмет дослідження методологічні та прикладні основи дослідження часово - просторових закономірностей інформаційних процесів в СГС, які визначають можливість гармонізації взаємовідносин між соціальними і природними складовими через управління ними.
Методологічною основою дисертаційної роботи є основні положення сучасної СГ, теорії інформації, кібернетики та синергетики стосовно вивчення часово просторових аспектів інформаційної взаємодії та взаємної адаптації суспільства і природи, а також праці вітчизняних та зарубіжних вчених різних галузей знань, в яких висвітлено загальні проблеми еволюції та стійкості ПС та СС, філософські та загальнонаукові проблеми інформаційної взаємодії систем, синергетичні закономірності перетворення інформації, інформаційні аспекти управління системами, методи моделювання СС та ПС, питання подолання негативних наслідків глобалізації і глобальної соціально екологічної кризи тощо. Великий внесок у вирішення різних аспектів згаданих проблем зробили українські вчені: М. Багров, Г. Балабанов, Г. Бачинський, В. Боков, Б. Герасимов, А. Голіков, М. Гродзинський, С. Дорогунцов, І. Дудник, С. Завєтний, С. Іщук, О. Ковальов, О. Маринич, Л. Нємець, М. Нікітіна, Я. Олійник, М. Пістун, Л. Руденко, В. Руденко, А. Степаненко, О. Топчієв, І. Черваньов, О. Шаблій, Г. Швебс, П. Шищенко та багато інших; російські науковці: В. Адров, А. Арманд, П. Бакланов, Р. Баранцев, Г. Бєлозерський, О. Берлянт, А. Вістеліус, О. Девдаріані, Л. Дємєнтьєв, А. Дриккер, С. Капиця, О. Князєва, А. Колмогоров, В. Корогодін, С. Курдюмов, Г. Малінецький, М. Мойсєєв, Ю. Пузаченко, М. Реймерс, Б. Родоман, Є. Седов, Р. Стратонович, В. Трапєзніков, А. Урсул, Д. Чернавський, Г. Шустер та інші; зарубіжні вчені: П. Берже, Л. Бріллюен, В. Вайдліх, К. Відаль, Н. Вінер, Р. Галлагер, Р. Гілмор, Д. Гроп, В. Ебелінг, А. Енгель, Т. Еріксон, П. Еткінс, І. Земан, Дж. Каррері, А. Левіт, Б. Мандельброт, Гр. Ніколіс, Дж. Ніколіс, І. Помо, Т. Постон та І. Стюарт, І.Р. Пригожин, Д. Рюель, Дж. Трауб, Р. Файстель, Г. Хакен, Р. Хартлі, А.Є. Шейдеггер, К. Шеннон та інші.
Методи досліджень. Методологічну основу дослідження складає системний синергетичний підхід, а також методи: діалектичний, системно структурний, системно функціональний, монографічний, системного моделювання, математико - статистичний, картографічний, порівняль­ний, систематизації, історичний, математико-аналітичний.
Інформаційну базу дослідження складають закони України, нормативно правові акти та матеріали законодавчих і виконавчих органів влади України, статистичні матеріали Державного комітету статистики України, Міністерств та відомств з питань соціального та економічного розвитку тощо.
Наукова новизна одержаних результатів полягає у наступному:
- вперше розкрито інформаційну суть взаємодії суспільства та природи як циклічно неперервне перетворення і накопичення інформації, зокрема, прискорене перетворення структурно інформації природних систем в соціальну (наукову) інформацію суспільства;
- теоретично обґрунтовано, що інформаційні процеси в соціогеосистемах, як сутність інформаційної складової соціогеопроцесу, є предметом дослідження суспільної географії;
- встановлено гносеологічну суперечність в інформаційній взаємодії соціальних та природних систем, яка проявляється у невідповідності кількості загальної та цінної інформації, отримуваної з природного середовища соціумом, і обґрунтовано відповідний критерій ефективності природокористування;
- вперше виявлено типи інформаційного обміну і види інформації в соціогеосистемах;
- вперше виявлено закономірності перетворення інформації в процесах взаємодії соціальних і природних систем за схемою: структурна моніторингова оперативна управляюча структурна;
- вперше розкрито сутність науково технічного прогресу суспільства як постійну неперервну зміну виконавських систем у всьому спектрі соціальних потреб під впливом накопичення інформації;
- теоретично обґрунтовано і побудовано інформаційні моделі взаємодії соціальних та природних систем, які описують розвиток суспільства або задоволення соціальних потреб як процес послідовної зміни стратегій суспільства з багаторазовою дискретною адаптацією виконавських систем в межах окремих стратегій;
- вперше побудовано і досліджено інтегровану інформаційну модель соціогеосистеми, яка поєднує процеси зміни стану природних систем, їх рефлексії суспільством, послідовної адаптації виконавської системи і задоволення соціальної потреби;
- вперше виявлено на математичних моделях процесів матеріального переносу основні закономірності генерації, зміни та перетворення структурної інформації природних систем для енергетичної та речовинної взаємодії;
- розкрито сутність зміни суспільного ладу та інших соціальних процесів як трансформацію стратегій інформаційної взаємодії суспільства з природним середовищем;
- виявлено особливості інформаційної складової соціогеопроцесу в Україні, показано, що ентропія розподілу параметрів розвитку регіонів відображає основні часово просторові закономірності розвитку суспільства;
- вперше сформульовано основні принципи інформаційної взаємодії суспільства і природи;
- науково обґрунтовано інформаційну концепцію взаємодії суспільства й природи, яка може бути методологічною основою інформаційно кібернетичної географії;
- науково обґрунтовано принципи формування інформаційно - ноосферної стратегії розвитку глобального соціуму на основі застосування основних закономірностей інформаційного обміну в соціогеосистемах;
- обґрунтовано і сформульовано інформаційно синергетичну парадигму суспільної географії, як напрям розширення її теоретико - методологічних засад.
Наукове та практичне значення результатів дослідження. Результати досліджень можуть бути використані органами влади України, науковими, проектно конструкторськими та вишукувальними організаціями та установами, навчальними засобами всіх типів і рівнів для:
- методологічного вдосконалення і розвитку СГ як наукового напрямку і навчальної дисципліни;
- обгрунтування та розробки нових соціально географічних методів дослідження інформаційних процесів у СГС різних рівнів на підґрунті інформаційно - синергетичної парадигми;
- обгрунтування і формування міжнародних та національних програм наукових досліджень інформаційної взаємодії суспільства та природи на глобальному, регіональному та локальному рівнях як необхідної умови переходу до інформаційного управління СГС;
- планування розвитку та оптимізації наукових досліджень проблем гармонізації взаємовідносин суспільства і природи, подолання негативних наслідків глобальної соціально екологічної кризи і переходу до інформаційного суспільства як передумови ноосфери;
- вдосконалення методів і методик соціально географічного дослідження, оцінки стану і прогнозу регіонального розвитку України на основі інформаційних моделей взаємодії в СГС;
- обгрунтування та розробки програм інформаційного управління соціальним і економічним розвитком регіонів України на основі врахування особливостей ІО між СС та ПС СГС різних рівнів;
- просторово часової оптимізації функціонування мультисистем ПК на основі інформаційних моделей взаємодії в СГС;
- вдосконалення, розвитку і реформування системи освіти на основі інформаційних моделей когнітивних процесів як необхідної умови трансформації суспільного менталітету;
- моделювання та прогнозування розвитку різних складових СГС для обгрунтування, розроб

Список литературы

СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ

1. Абдеев Р.Ф. Философия информационной цивилизации. - М.: 1994.
2. Абрамова Н.А. Кибернетическая модель общества. - М.: ИФРАН, 2002.
3. Агранат Г.А. География экономика общество. Известия РАН, сер. географическая, 2001, №6, с. 5 14.
4. Адров В.М. Информация в неживой природе / «Ученые записки МГПИ им. В.И. Ленина», 1968, № 290.
5. Алаев Э.Б. Социально-экономическая география: Понятийно - терминологический словарь. М.: Мысль, 1983.
6. Анохин П.К. Избранные труды: Философские аспекты теории функциональной системы. М.: Наука, 1978.
7. Анучин В.А. Географический фактор в развитии общества /Науч. ред. В. И. Куликов. М.: Мысль, 1982.
8. Арманд А.Д. Обратная связь и саморазвитие рельефа // Количественные методы в геоморфологии. М.: Географгиз, 1963.
9. Арманд А.Д. Природные комплексы как саморегулируемые информационные системы. / Изв. АН СССР, сер геогр. 1966, № 2.
10. Арманд А.Д. Информационные модели природных комплексов. - М.: Наука, 1975.
11. Арманд А.Д. Нивальные кары и реки как самоорганизующиеся системы // Геоморфология, 1980, № 2.
12. Арманд А.Д. Самоорганизация и саморегулирование географических систем. М.: Наука, 1988.
13. Арманд А.Д. География информационного века. / Известия РАН. Сер. географическая, 2002, №1, с. 10 14.
14. Антонов А.В. Информация: восприятие и понимание. К.: Наукова думка, 1988.
15. Артеменко В. Математичне і комп’ютерне моделювання соціально - економічного розвитку регіонів обласного рівня. / Регіональна економіка, 2000, №4, с. 118 124.
16. Астафьева О.Н. Синергетический дискурс современных информационно коммуникативных процессов. / Синергетическая парадигма. Когнитивно - коммуникативные стратегии современного научного познания. - М.: Прогресс - Традиция, 2004, с. 419 444.
17. Афанасьев В.Г. Социальная информация и управление обществом. - М.: Политиздат, 1975. 408 с.
18. Афанасьев С.Л. Геохронологическая шкала фанерозоя и проблема геологического времени. - М.: Недра, 1987.
19. Ахромеева Т.С., Курдюмов С.П., Малинецкий Г.Г. Парадоксы мира нестационарных структур. / Компьютеры и нелинейные явления. Информатика и современное естествознание. М.: Наука, 1988, с. 44 123.
20. Бабурин В.Л., Тарасов П.С. Опыт имитационного моделирования отдельных отраслей хозяйства (на примере Украины). // Вестник МГУ. Сер. 5. География, 2004, №1, с. 46 52.
21. Багров Н.В. Региональная геополитика устойчивого развития. Київ: Либідь, 2002.
22. Багров Н.В., Боков В.А. Актуальные проблемы природопользования и экологической политики в Крыму //Ученые записки Симферопольского государственного ун-та. - 1995. № 1(40), с. 23-35.
23. Багров М.В. Завдання географії в інформаційному суспільстві і формування наукового світорозуміння // Україна: географічні проблеми сталого розвитку. К.: ВГЛ "Обрії", 2004. т. 1. с. 3 9.
24. Багров Н.В. География в информационном мире. - К.: Лыбидь, 2005.
25. Багров М. Проблеми розвитку соціально економічної географії в інформаційному суспільстві // Львівська суспільно географічна школа. Мат. міжнар. наук. сем. Львів: ЛНУ, 2005, с. 55 59.
26. Баженов Л.Б. Физика и теория информации / «Вопросы философии», 1961, №8.
27. Базалук О.О. Криза системи людина природа” в умовах техногенної цивілізації та шляхи її подолання. (соціально-філософський аспект). Автореферат.... кандидата філософських наук. - К., 2001.
28. Бакланов П.Я. Пространственные системы производства (микроструктурный уровень анализа и управления). - М.: Наука, 1986.
29. Бакланов П.Я., Ганзей С.С. Приграничные и трансграничные территории как объект географических исследований // Изв. РАН, сер. географическая, 2004, №4, с. 27 34.
30. Бакланов П.Я. Современные теоретические проблемы экономической географии // Вестник МГУ, сер. 5, география, 2004, №4, с. 7 11.
31. Балабанов Г.В., Гольцов А.Г., Горленко І.О. та інші. Дослідження проблем розвитку господарства України // Український географічний журнал, 1996, №20, с. 34 40.
32. Баландин Р.К., Бондарев Л.Г. Природа и цивилизация. М.: Мысль, 1988.
33. Барановський В., Чайцина Н., Чернігова А., Шищенко П. Еколого - економічна збалансованість території України // Наук. зап. Тернопільського нац. пед. ун ту. Серія: географія. Тернопіль, 2005. №2, с. 240 242.
34. Баранцев Р.Г. Синергетика в современном естествознании. - М.: Эдиториал УРСС, 2003.
35. Бачинский Г.А. Социоэкология: теоретические и прикладные аспекты. К.: Наукова думка, 1991.
36. Белозерский Г.Н. Введение в глобальную экологию. - СПб.: Издво С-Петербургского ун та, 2001.
37. Березняков А.И., Немец К.А. Термодинамические особенности слабонеравновесного геофильтрациолнного потока. // Вісник Харківського університету. Геологія. Географія. Екологія. № 620, - Харків: Основа, 2004, с. 46 47.
38. Берже П., Помо И., Видаль К. Порядок в хаосе. О детерминистском подходе к турбулентности. - Череповец, Меркурий ПРЕСС, 1988.
39. Беркович С.Я. Клеточные автоматы как модель реальности: Поиски новых представлений физических и информационных процессов. - М.: Изд во МГУ, 1993.
40. Берлянт А.М. Образ пространства: карта и информация. М.: Мысль, 1986.
41. Берлянт А.М. Картография, геоинформатика, дистанционное зондирование пути интеграции. // Вестник МГУ, сер. 5. География, 2003, №2, с. 13 19.
42. Білецький М. Структурно динамічні процеси розвитку сфери послуг регіону // Львівська суспільно географічна школа. Мат. міжнар. наук. сем. Львів: ЛНУ, 2005, с. 339 346.
43. Бирюков Б.В., Воробьев Г.Г. Тезаурусный подход к коммуникативным процессам и документальная информация / Информация и управление. Философско методологические аспекты. М.: Наука, 1985.
44. Биосфера мысли и наброски. Сборник научных работ В. И. Вернадского. М., Издательский Дом «Ноосфера», 2001.
45. Бирюков Б.В., Урсул А.Д. К проблеме объективности информации / Методологические проблемы кибернетики, т. 1.- М., 1970.
46. Боков В.А. Пространственно временная организация геосистем. Симферополь: Симферопольский ун-т, 1983.
47. Боков В. А., Лущик А. В. Основы экологической безопасности. - Симферополь, 1998.
48. Бонгард М.М. О понятии «полезная информация» / Проблемы кибернетики, - М., 1963, Вып. 9.
49. Бондарик Г.К. Основы теории изменчивости игженерно геологических свойств горных пород. - М.: Недра, 1971.
50. Бондарик Г.К. Общая теория инженерной (физической) геологии. - М.: Недра, 1981.
51. Бониц М. Научное исследование и научная информация. М.: Наука, 1987.
52. Борисенко А.А., Немец К.А., Ямпольский Е.А. О количественной оценке репрезентативного объема в гилродинамике.//Вісник Харківського університету. Геологія. Географія. Екологія. № 521, - Харків: Основа, 2001, с. 93 100.
53. Бортников Є.Г. Застосування економічних методів управління до процесураціонального природокористування // Регіональні проблеми України: географічний аналіз та пошук шляхів вирішення. Зб. наук. пр. Херсон: ПП Вишемирський, 2005, с. 75 83.
54. Бриллюэн Л. Наука и теория информации. - М.: Госиздво физ.мат. лит ры, 1960.
55. Бриллюэн Л. Научная неопределенность и информация. Пер. с англ. Т.А. Кузнецовой. - М.: Мир, 1966.
56. Бродский И.Н. Причинность и информация / Вестник ЛГУ. Серия экономики, философии, права. 1963, № 17, Вып. 3.
57. Бусленко Н.П. Моделирование сложных систем. - М.: Наука, 1978.
58. Вайдлих В. Социодинамика. Системный подход к математическому моделированию в социальных науках. - М.: Эдиториал УРСС, 2004.
59. Василенко И.А. Диалог цивилизаций. - М.: Эдиториал, 1999.
60. Василькова В.В. Порядок и хаос в развитии социальных систем: (Синергетика и теория социальной самоорганизации). - С-Пб.: Лань, 1999.
61. Веденин Ю.А. Информационные основы изучения и формирования культурного ландшафта как объекта наследия. / Известия РАН. Сер. географическая, 2003, №3, с. 7 13.
62. Венда В.Ф. Системы гибридного интеллекта: эволюция, психология, информатика. М.: Машиностроение, 1990.
63. Веников В.А. Теория подобия и моделирования (применительно к задачам электроэнергетики. - М.: Высшая школа, 1976.
64. Вернадский В. И. Биосфера и ноосфера. М.: Наука, 1989.
65. Винер Н. Кибернетика или управление и связь в животном и машине. - М.: Наука, 1983.
66. Владимиров В.С. О значении теоретической и прикладной математики в ускорении научно технического прогресса // Вестник АН СССР. 1984. - №5, с. 118 - 125.
67. Войшвилло Е.К. Попытка семантической интерпретации статистических понятий информации и энтропии / «Научно техническая информация», 1963, № 10.
68. Воронина Т.П. Информационное общество: сущность, черты, проблемы. - М.: ЦАГИ, 1995.
69. Галимов Э.М. Феномен жизни. Между равновесием и нелинейностью. Происхождение и принципы эволюции. - М.: Эдиториал УРСС, 2001.
70. Герасимов Б.М., Тарасов В.А., Токарев И.В. Человеко машинные системы принятия решений с элементами искусственного интеллекта. К.: Наукова думка, 1993.
71. Гилмор Р. Прикладная теория катастроф. в 2-х книгах. - М.: Мир, 1984.
72. Гирусов Э.В. Основные этапы взаимодействия общества и природы. // Общество и природа. - М., 1981. - С. 48.
73. Гладкий О.В. Теоретичні аспекти регіонального менеджменту в Україні // Регіональні проблеми України: географічний аналіз та пошук шляхів вирішення. Зб. наук. пр. Херсон: ПП Вишемирський, 2005, с. 302 308.
74. Гладковський Р. Відносини Україна НАТО: регіональний суспільно - географічний вимір // Наук. зап. Тернопільського нац. пед. ун ту. Серія: географія. Тернопіль, 2005. №2, с. 188 191.
75. Гленсдорф П., Пригожин И. Термодинамическая теория структуры, устойчивости и флуктуаций. - М.: Эдиториал УРСС. 2003.
76. Голіков А.П., Олійник Я.Б., Степаненко А.В. Вступ до економічної і соціальної географії. - К.: Либідь, 1996.
77. Голицын Г.А., Петров В.М. Информация - поведение творчество. М.: Наука, 1991.
78. Горбачев М.С. и др. Грани глобализации: Трудные вопросы современного развития. М., 2003.
79. Горелов А.А. Концепции современного естествознания. - М. 2000.
80. Горкина Т.И. Тенденции развития мировой электроэнергетики на рубеже веков // Изв. РАН, сер. географическая, 2003, №4, с. 69 76.
81. Горшков С.П. Неустойчивая биосфера и устойчивое развитие // Вестник МГУ, сер. 5, география, 1998, №1, с. 3 8.
82. Григорьев Л. Информационные аспекты теории кризисов и циклов // Мировая экономика и международные отношения. М., 1991. - №4.
83. Григорьева Т.П. Синергетическая модель японской культуры. / Синергетическая парадигма. Нелинейное мышление в науке и искусстве. М.: Прогресс Традиция, 2002, с. 274 296.
84. Гриманин Б.А. Учет стоимости информации в теории ценности информации / «Изв. АН СССР. Техническая кибернетика». 1967, № 2.
85. Гринда Л. Доходи і витрати населення як складові характеристики його рівня життя // Наук. зап. Тернопільського нац. пед. ун ту. Серія: географія. Тернопіль, 2005. №2, с. 122 124.
86. Грицевич В. Суспільно географічні чинники розвитку сфери електронних комунікацій в час становлення інфломаційного суспільства в Україні // Наук. зап. Тернопільського нац. пед. ун ту. Серія: географія. Тернопіль, 2005. №2, с. 46 48.
87. Грицевич В.С. Розвиток інформаційного суспільства в Україні в контексті європейських інтеграційних процесів // Проблеми європейської інтеграції і транскордонного співробітництва: матеріали ІІ Міжнародної науково практичної конференції, Луцьк, 29 30 вересня 2005 р / За ред. В.Й. Лажніка і С.В. Федонюка. Луцьк: РВВ "Вежа" Волин. держ. ун ту ім.. Лесі Українки, 2005, с. 474 - 476
88. Гришкин И.И. Понятие информации. Логико методологический аспект. М., 1973.
89. Гродзинский М.Д. Оценка устойчивости геосистем методами теории надежности //Факторы и механизмы устойчивости геосистем._- М.: Б.и. 1989.-с.157-163.
90. Гродзинский М.Д. Устойчивость геосистем: теоретический подход к анализу и методы количественной оценки //Изв. АН СССР, сер. Геогр. 1987, №6, с.5-15.
91. Гродзинський М.Д. Стійкість геосистем до антропогенних навантажень. Київ: Ліцей, 1995.
92. Гронська Н.С. Гармонізація екологічних відносин у прикордонні // Проблеми європейської інтеграції і транскордонного співробітництва: матеріали ІІ Міжнародної науково практичної конференції, Луцьк, 29 30 вересня 2005 р / За ред. В.Й. Лажніка і С.В. Федонюка. Луцьк: РВВ "Вежа" Волин. держ. ун ту ім.. Лесі Українки, 2005, с. 112 116.
93. Гроп Д. Методы идентификации систем. Пер. с англ. В.А. Васильева, В.И. Лопатина. - М.: Мир, 1979.
94. Грубінко В. В. Степанюк А. В. Від антропоцентризму до біоцентризму //Вісн. НАН України. 2002, № 4, с. 39-43.
95. Гумилев Л.Н. Этногенез и биосфера Земли. - Л., 1990.
96. Гущин Д.А. Категория информации и некоторые проблемы развития. / Вестник ЛГУ. Серия экономики, философии, права. 1967, № 23, Вып. 4.
97. Дайзард У. Наступление информационного века. // Новая технократическая волна на Западе. / под ред. Гуревича П.С. - М.: Прогресс, 1986.
98. Дайзард У. Грядущий информационный век. - М.: ИНИОН, 2002.
99. Данилов-Данильян В.И., Лосев К.С. Экологический вызов и устойчивое развитие. Учебное пособие. - М.: Прогресс-Традиция, 2000.
100. Джаман В.О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. - Чернівці, 2003.
101. Джеймс П., Мартин Дж. Все возможные миры. История географических идей. - М.: Прогресс, 1988.
102. Дмитриев А.А. Теория информации в географии / Вестн. МГУ, сер. 5. География. 1967, № 12.
103. До вищого рівня життя. Економічна програма для України. - К.: Ін-т. екон. досл. та політ. консульт., 2004.
104. Доклад о развитии человека за 2000 год. - Оксфорд: UNDP, 2000.
105. Дорогунцов С.І., Олійник Я.Б., Степаненко А.В. Теорія розміщення продуктивних сил і регіональної економіки. К., 2001.
106. Дородницын В.А., Еленин Г.Г. Симметрия нелинейных явлений. / Компьютеры и нелинейные явления. Информатика и современное естествознание. М.: Наука, 1988, с. 123 191.
107. Доценко А.І. Географія розселення нова суспільно-географічна наука // Географічна наука і освіта в Україні. Тез. доп. П Міжнар. наук.-практ. конференції. - К., 2003.
108. Дриккер А.С. Эволюционный прогноз: пульсация народонаселения. / Синергетическая парадигма. Нелинейное мышление в науке и искусстве. М.: Прогресс Традиция, 2002, с. 249 447.
109. Дульнев Г.Н. Информация - фундаментальная сущность природы // Терминатор. 1996, №1.
110. Дюжев Д.В. Інформаційне суспільство: соціально правова парадигма суспільного розвитку. Автореферат .. доктора філософських наук, Донецьк, 2004.
111. Дятлов С.А. Принципы информационного общества // Информационное общество. - 2000. - №2.
112. Евин И.А. Искусство и синергетика. - М.: Эдиториал УРСС, 2004.
113. Елчанинова О.В. Роль социальной информации и математических методов в выработке управленческих решений. - М.: Политиздат, 1969. 120 с.
114. Жуков Н.И. Информация. Философский анализ. - Минск, 1968.
115. Забусов Н.И., Луговой В.П., Николашин Ю.М., Немец К.А. Роль гидрогеологического и инженерно геологического прогноза в управлении природно техногенными геоэкосистемами (на примере района Ингулецкого ГОКа//Вісник Харківського університету. Геологія. Географія. Екологія. № 402, Харків: Основа, 1998, с. 81 - 85.
116. Забусов Н.И., Немец К.А., Ряжских М.В. и др. Оптимизация системы осушения карьеров Лебединского ГОКа методом численного моделирования// Вісник Харківського університету. Геологія. Географія. Екологія. № 521, Харків: Основа, 2001, с. 100 102.
117. Заветный С.А. Социальное управление и личностное самоуправление: истоки и взаимодействие. - Харьков: Фолио, 1999.
118. Заика Л.М. Круговорот вещества и энергии как сущность объекта исследования географии / Географические аспекты рационального природопользования. Материалы научной конференции. К.: Наукова думка, 1987.
119. Запотоцька І.В., Запотоцький С.П. Соціальні ризики регіону: суспільно географічний аспект дослідження // Регіональні проблеми України: географічний аналіз та пошук шляхів вирішення. Зб. наук. пр. Херсон: ПП Вишемирський, 2005, с. 171 176.
120. Заставецька О., Дітчук І., Кузишин А. Українізація української суспільної географії // Історія української географії, 2005, вип. 12, с. 8 11.
121. Заставний Ф.Д. Населення України. Національно-територіальні питання. - Львів, 1993.
122. Заставний Ф. Демографічні втрати населення України. Голодомори, війни, еміграції. Львів: ВЦ ЛНУ, - 2003.
123. Земан И. Познание и информация. - М., 1965.
124. Зотин А.И., Зотин А.А. Направление, скорость и механизмы прогрессивной эволюции. - М.: Наука, 1999.
125. Іщук С. Нові форми геопросторової організації постіндустріального суспільства і регіоналізації України // Львівська суспільно географічна школа. Мат. міжнар. наук. сем. Львів: ЛНУ, 2005, с. 272 279.
126. Иваницкий Г.Р. Ритмы развивающихся сложных систем. - М.: Знание, 1988.
127. Ивахненко А.Г., Юрачковский Ю.П. Моделирование сложных систем по экспериментальным данным: Монография._ М.: Радио и связь, 1987.
128. Ивахненко А.Г. Непрерывность и дискретность. Переборные методы моделирования и кластеризации: Монография. К.: Наукова думка, 1990.
129. Изотов А.А., Луговой В.П., Немец К.А., Новоселова Т.Н. Управление режимом подземных вод как фактор оптимизации природопользования (на примере Таврического ГОКа)//Вісник Харківського університету. Геологія. Географія. Екологія. № 402, Харків: Основа, 1998, с. 77 81.
130. Исаченко А.Г. Развитие географических идей. - М., 1971.
131. Исаченко А.Г. Оптимизация природной среды (географический аспект). М., 1980.
132. Іщук С.І., Олійник Я.Б., Степаненко А. В. Закономірності розміщення продуктивних сил в умовах становлення і розвитку ринкових відносин //Економічна та соціальна географія, 2000.
133. Іщук С.І. Розміщення продуктивних сил і територіальна організація виробництва. К., 2002.
134. Іщук С.І. Промислові комплекси України. Наукові основи територіальної організації. К.: Вид. ПАЛИВОДА А.В., 2003.
135. Каганов Ю.Т. Коэволюция биосферы и техносферы: проблемы и решения. / Синергетическая парадигма. Нелинейное мышление в науке и искусстве. М.: Прогресс Традиция, 2002, с. 447 460.
136. Кадомцев Б.Б. Динамика и информация. - М.: УФН, 1997.
137. Каныгин Ю.М. Основы когнитивного обществознания: информационная теория социальной системы. - К.: Наукова думка, 1993.
138. Капица С.П. Общая теория роста человечества. Сколько людей жило, живет и будет жить на Земле. М.: Наука, 1999.
139. Карпенко І.П. Трансформація загальнолюдських цінностей в інформаційному суспільстві. Авторефераткандидата філософських наук, Київ, 2004.
140. Карташев В.А. Система систем. Очерки общей теории и методологии. М.: Прогресс Академия, 1995.
141. Кастельс М. Информационная эпоха. Экономика, общество и культура. - М.: ГУ ВШЭ, 2000.
142. Касти Дж. Большие системы: связность, сложность и катастрофы. М., 1982.
143. Кашбразиев Р.В., Панасюк М.В., Трофимов А.М. Теория и модели управления социально экономическими региональными системами // Изв. РАН, сер. географическая, 2004, №5, с. 7 14.
144. Кейсевич Л.В., Алексеенко И.Р., Радзиховский А.П. Биосфера и цивилизация. К.: Наукова думка, 1992
145. Кинг А., Шнайдер Б. Первая глобальная революция. Доклад Римского клуба. - М.: Прогресс, 1991.
146. Кириллов Г.А. Синергетика теория самоорганизации. - М.: 2002.
147. Киселев Н.Н. В гармонии с природой. К.: Политиздат Украины, 1989.
148. Киселев Н.Н. Мировоззрение и экология. К.: Наукова думка, 1990.
149. Князева Е.Н., Курдюмов С.П. Основания синергетики. Режимы с обострением, самоорганизация, темпомиры. - С-Пб.: Алетейя, 2002.
150. Кобляков А.А. Синергетика, язык. творчество. / Синергетическая парадигма. Нелинейное мышление в науке и искусстве. М.: Прогресс Традиция, 2002, с. 322 334.
151. Кобозев Н.И. Исследования в области термодинамики процессов информации и мышления. - М., 1971.
152. Кобозев Н.И. О физико химическом моделировании процессов информации и мышления. /»Журнал физической химии», т. 40, 1966, № 2 3.
153. Коган В.З. Теория информационного взаимодействия: философско-социологический очерк. Новосибирск: Изд-во Новосиб. Ун-та, 1991.
154. Колмогоров А.Н. Теория передачи информации. - М., 1956.
155. Костинский Г. Д. Идея пространственности в географии //Изв. РАН. Сер. геогр. - 1992, № 6. - С. 31-40.
156. Костріков С.В., Нємець Л.М., Нємець К.А. Соціальна екологія. Навчальний посібник. Х.: ВЦ ХНУ, 1999.
157. Кочергин А.Н., Коган В.З. Проблемы информационного взаимодействия в обществе. - М.: Наука. 1980.
158. Кочергин А.Н., Цайер З.Ф. Информациогенез и вопросы его оптимизации. Новосибирск: Наука, 1977.
159. Крамбейн У., Кауфмен М., Мак Кеммон Р. Модели геологических процессов. М.: Мир, 1973.
160. Краснопольська Н.В., Маржан І.О., Тур В.В. Територіальна о