ПРОСТОРОВО-ЧАСОВІ ОСОБЛИВОСТІ ПОВЕДІНКИ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ У ГРУНТОВИХ ПОКРИВАХ МІСЬКИХ ЛАНДШАФТІВ (на прикладі м. Харкова) : Пространственно-временные ОСОБЕННОСТИ ПОВЕДЕНИЯ ТЯЖЕЛЫХ МЕТАЛЛОВ В почвенный покров городских ландшафтов (на примере г.. Харькова)



  • Название:
  • ПРОСТОРОВО-ЧАСОВІ ОСОБЛИВОСТІ ПОВЕДІНКИ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ У ГРУНТОВИХ ПОКРИВАХ МІСЬКИХ ЛАНДШАФТІВ (на прикладі м. Харкова)
  • Альтернативное название:
  • Пространственно-временные ОСОБЕННОСТИ ПОВЕДЕНИЯ ТЯЖЕЛЫХ МЕТАЛЛОВ В почвенный покров городских ландшафтов (на примере г.. Харькова)
  • Кол-во страниц:
  • 175
  • ВУЗ:
  • Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна
  • Год защиты:
  • 2005
  • Краткое описание:
  • Харківський національний університет імені В.Н. Каразіна




    На правах рукопису


    Ричак Наталія Львівна





    УДК 911.375.5(477.54):631.40:504.054






    ПРОСТОРОВО-ЧАСОВІ ОСОБЛИВОСТІ ПОВЕДІНКИ ВАЖКИХ МЕТАЛІВ У ГРУНТОВИХ ПОКРИВАХ МІСЬКИХ ЛАНДШАФТІВ
    (на прикладі м. Харкова)

    Спеціальність 11.00.11. конструктивна географія і раціональне використання природних ресурсів


    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук




    Науковий керівник:
    Некос Володимир Юхимович
    доктор географічних наук, професор







    Харків 2005









    ЗМІСТ

    ВСТУП.........................................................................................................................4
    1. Стан вивчення поведінки важких металів у ґрунтовому покриві міських ландшафтів.................................................................................................................10
    1. 1. Аналіз напрямків та результати вивчення міських ландшафтів та
    умов їх формування..........................................................................................10
    1. 2. Поняття викопного ґрунтового покриву.................................................18
    1. 3. Дослідження поведінки важких металів у ґрунтовому покриві міського середовища........................................................................................................20
    2. Об¢єкти і методичні питання дослідження просторово-часової поведінки важких металів у ґрунтових покривах міста........................................................................29
    2. 1. Об¢єкти дослідження................................................................................29
    2. 2. Методичні питання дослідження............................................................35
    3. Наявність і якісний стан забруднення у похованому та сучасному ґрунтових покривах Харкова.....................................................................................................45
    3.1. Якісний стан похованого ґрунтового покриву......................................49
    3.2. Якісний стан ґрунтового покриву на сучасному етапі його розвитку..............................................................................................................60
    4. Часова поведінка важких металів у ґрунтовому покриві міських ландшафтів.................................................................................................................96
    4. 1. Динаміка поведінки плюмбуму та цинку...............................................96
    4. 2. Динаміка поведінки купруму, кобальту, хрому й нікелю...................104
    4.3. Динаміка поведінки мангану й ванадію................................................109
    5. Шляхи управління екологічною якістю міського середовища......................114
    5.1.Загальні особливості поведінки важких металів в ґрунтовому покриві
    міських ландшафтів Харкова.........................................................................114
    5.1.1 Вірогідність та узагальнення отриманих результатів.................114
    5.1.2. Просторово-часова поведінки важких металів
    в умовах міста ...126
    5.2. Фітомеліоративні заходи для забезпечення якості міського середовища......................................................................................................134
    5.3. Приоритетні шляхи управління якістю міського середовища.......................................................................................................135
    Висновки..................................................................................................................145
    Список використаних джерел................................................................................148
    Додаток....................................................................................................................163









    ВСТУП

    Актуальність теми. Поєднання знань про сучасне з минулим у дослідженні стану міських ландшафтів спирається на вивчення найбільш суттєвих ландшафтоутворювальних складових, котрими є літогенна основа і ґрунтові покриви. Згідно з існуючими поглядами (К. І. Геренчук, 1977, М. О. Глазовська, 1976, 1983, М. Д. Гродзинський, 1993, В. О. Боков, 1996, Л. Л. Малишева, 1998, та інші) геоекологічний стан цих компонентів поряд з іншим характеризується наявністю і кількісно-якісними особливостями вмісту й динаміки важких металів, котрі є індикаторами антропогенних впливів на міське середовище. Визначення особливостей просторово-часової поведінки та темпів накопичення важких металів у ґрунтових покривах міських ландшафтів в історичному минулому уможливлює спрямування управління функціонуванням соціальної складової таким чином, щоб досягнути оптимально можливого стану саме природної складової ландшафтів урбанізованих територій. Що ж до великих міст, антропогенне навантаження в межах котрих є найбільшим і вкрай різноманітним, то історико-ландшафтознавчий аналіз набуває тут вирішального значення, бо дає змогу пізнавати сучасне й прогнозувати майбутнє на основі аналізу різночасових станів і впливів. Харків, з цього погляду, може вважатися за місто-еталон. Знаходячись в умовах різноманітної ландшафтної структури, зумовленої розташуванням міста на стику природних зон лісостепу й степу, територія Харкова зазнавала суттєвих різночасових антропогенних впливів, котрі можна ідентифікувати з огляду на історію його забудови й промислового розвитку. Усі наведені обставини надали авторові змогу визначити концепцію роботи та знайти відповідний фактичний матеріал.
    Актуальність теми підкреслюється також тим, що на сьогодні 67% людства проживає у містах. Проблемним дослідженням міських ландшафтів присвячена значна кількість наукових праць (В. М. Гуцуляк, 1994, Ю. Г. Тютюнник, 1995,2002, О. Ю. Дмитрук, 1999, І. С. Круглов, 1992, та інші). Історичний аспект у дослідженні міських ландшафтів викладено у працях Г. І. Денисика, 1999. Без огляду на багатоаспектність праць стосовно міських ландшафтів поза увагою дослідників, як правило, лишаються дослідження та обґрунтованість оптимального можливого складу важких металів у ґрунтових покривах міських ландшафтів, який значною мірою визначає їх геоекологічний стан. У цьому зв’язку виникла необхідність у дослідженні особливостей просторово-часової міграції та накопичення важких металів у ґрунтових покривах не лише на сучасному етапі розвитку міських систем але й у історичному минулому. Результат таких досліджень дозволить визначити оптимальний режим управління соціальною підсистемою і, відповідно, досягнути оптимального стану природної підсистеми, що, врешті-решт, забезпечить задовільний стан міського природного середовища
    Наукові дослідження такого спрямування передбачені міжнародними, національними та місцевими програмами, зокрема ухваленим на зустрічі представників міністерств охорони навколишнього середовища та освіти країн регіону ЄЕК ООН у березні 2005 р. документом „Вільнюські рамки здійснення Стратегії ЄЕК ООН з освіти в інтересах збалансованого сталого розвитку”, Постановою Верховної Ради України від 24.12.99 №1359-ХIV „Концепція сталого розвитку населених пунктів”, міською комплексною програмою „Поліпшення санітарно-епідеміологічного стану м. Харкова до 2010 р.”, ухваленою рішенням 14-ї сесії 23-го скликання Харківської міської ради від 23.03.2000 р. Всі ці програми й визначають актуальність дослідження.
    Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота виконувалася в межах державної наукової тематики Дослідження регіональних особливостей розповсюдження забруднювачів у компонентах і комплексах довкілля за допомогою дистанційних та контактних методів” (№ Держреєстрації 0100U003265) та Фундаментальні дослідження трансформації та акумуляції забруднювачів у різних природних сферах наземними та дистанційними методами” (№ Держреєстрації 0103U004264).
    Метою дисертаційної роботи є виявлення головних чинників формування особливостей просторової поведінки важких металів у ґрунтових покривах міських ландшафтів з урахуванням механізмів часової поведінки (більш, ніж за 100 років) для обґрунтування шляхів управління станом міського середовища взагалі і ґрунтового покриву зокрема як важливих середовищеформувальних чинників, що забезпечують екологічну безпеку великих міст.
    До пріоритетних завдань, котрі вирішуються в роботі, віднесені:
    1)визначення кількісного складу важких металів у сучасних та похованих ґрунтових покривах міських ландшафтів, зіставлення їх забруднення і виявлення відповідних особливостей і закономірностей їх поведінки;
    2)встановлення специфічних особливостей часової поведінки важких металів у ґрунтових покривах міських ландшафтів;
    3)визначення пріоритетних шляхів управління станом міського ґрунтового покриву як основи формування екологічного стану міського середовища.
    На захист виносяться:
    Методика дослідження просторово-часової поведінки забруднень на території великого міста за умов складного ландшафтного фону й різночасового надходження забруднень.
    Закономірності та особливості поведінки важких металів у різновікових ґрунтових покривах міських ландшафтів різночасового формування.
    Обґрунтування пріоритетних шляхів управління станом ґрунтового покриву міста Харкова для забезпечення екологічної безпеки міського середовища.
    Об’єкт дослідження ґрунтовий покрив міських ландшафтів з огляду на їх просторово-часову неоднорідність.
    Предметом дослідження є особливості зв’язку поміж кількісно-якісним вмістом важких металів у ґрунтовому покриві міських ландшафтів минулих епох та його складом за нинішніх умов різноступеневого антропогенного навантаження.
    Методи дослідження. Дослідження базується на історико-ландшафтознавчому принципі ландшафтного аналізу, що є складовою вчення про антропогенні ландшафти (Г.І. Денисик, 1998, П. Г. Шищенко, 1999). Основні методи дослідження: польові (ландшафтно-геохімічний та ландшафтно-екологічний) , камерально-аналітичні, історико-ландшафтознавчий, ретроспективний, діахронічний аналізи.
    Для обробки та аналізу даних експериментальних досліджень як допоміжні застосовувались лабораторні хіміко-аналітичні дослідження та методи математико-статистичної обробки результатів і комп‘ютерного ландшафтно-екологічного картографування з використанням програм Surfer 6.0, Coral Drow 11.0 та ГІС технологій.
    Вихідними матеріалами для проведення дослідження є власні багаторічні матеріали польових досліджень і результати хімічних аналізів відібраних зразків, проведених автором самостійно. Досліджено понад 200 зразків сучасного та похованого ґрунтових покривів. Використано фондові матеріали Харківської геологорозвідувальної експедиції та „УкрсхідНДІПД”, а також наявні опубліковані матеріали за досліджуваною тематикою.
    Наукова цінність і новизна одержаних результатів:
    1. Залучено до наукового аналізу різночасові ґрунтові покриви великого міста.
    2. Проаналізовано поховані ґрунтові покриви як природний чинник формування сучасних міських ландшафтів і, відповідно, оцінено їх вплив на стан сучасного міського ландшафту.
    3. Визначено особливості просторово-часової поведінки важких металів у зіставленні похованого та сучасного ґрунтових покривів міста на різних ландшафтно-геохімічних рівнях.
    4. Вдосконалено методику аналізу природної складової міських ландшафтів шляхом розширення ретроспективного спрямування досліджень.
    5. Запропоновано підходи до управління екологічною безпекою міста через вплив на якість і стан міського ґрунтового покриву для забезпечення екологічно оптимального стану міського середовища у цілому.
    Практична цінність роботи полягає:
    - у розробці та обґрунтуванні реально можливого шляху управління кількісно-
    якісним складом важких металів у ґрунтовому покриві міських ландшафтів через керування соціальною інфраструктурою міста;
    - у подальшому удосконаленні методики індикації стану міських ландшафтів.
    Ландшафтно-геохімічні особливості території Харкова враховано Державним управлінням екології й міським відділом екології для удосконалення нормування техногенного впливу на територію міста з метою керованого перерозподілу навантаження на грунтово-рослинний покрив.
    Виявлені просторово-часові особливості поведінки окремих хімічних елементів до певної міри є типовими і можуть бути використані для прогнозу розвитку інших міських ландшафтів. Визначені закономірності й здобуті практичні результати використовуються в навчальній та науковій студентській роботі з нормативного курсу Урбоекологія”, курсу Методологія й методика наукових досліджень”, а також при проведенні літніх польових практик.
    Особистий внесок автора. Фактичні дані, котрі складають основу дисертаційної роботи, були одержані та впроваджені автором самостійно. Упродовж 1993-2005 років проведено польові дослідження стану сучасного ґрунтового покриву (добір і лабораторний аналіз ґрунтових та рослинних зразків) території міста Харкова, а також похованого ґрунтового покриву (закладання ґрунтових профілів та їх описи) на вміст важких металів; узагальнено інформацію щодо поведінки важких металів у ґрунтовому покриві міських ландшафтів; опрацьовано всю предметну наукову інформацію про формування міських ландшафтів та обґрунтовано здобуті результати. Внесок дисертанта полягає також в авторській розробці підходів до визначення шляхів управління екологічною безпекою ґрунтового покриву через керування соціальною складовою ландшафту, що дозволяє забезпечити екологічно оптимальний стан міських ландшафтів. Основні наукові положення та висновки, сформульовані у дисертації та одноосібних друкованих працях, належать виключно дисертантові.
    Апробація роботи. Основні положення та результати дисертаційної роботи доповідались на міжрегіональній науково-практичній конференції Регіони в незалежній Україні: пошук стратегії оптимального розвитку” м. Харків (1994), міжнародній конференції Стійкий розвиток: забруднення навколишнього середовища та екологічна безпека”, м. Дніпропетровськ (1995), науковій конференції до 90-річчя проф. П. К. Заморія Сучасний стан та перспективи розвитку геоморфології, неотектоніки, геології та палеогеографії антропогену України” м. Київ, (1996), науково-практичній конференції Екологічні проблеми регіону: сутність і шляхи вирішення”, м. Полтава (1997), міжнародній науковій конференції „Ландшафтознавство: традиції та тенденції” м. Львів (2004), щорічних наукових семінарах кафедри геоекології і конструктивної географії ХНУ імені В.Н. Каразіна (1997-2005).
    Публікації. Автором опубліковано 18 робіт. Основний зміст дисертаційної роботи висвітлено у 12 публікаціях, із котрих 8 є статтями у фахових виданнях (в т.ч. 2 у співавторстві), 4 - у матеріалах науково-практичних конференцій.

    Структура та обсяг роботи. Дисертація складається зі вступу, п’яти розділів, висновків, списку використаних джерел та додатка. Робота викладена на 162 сторінках, містить 20 рисунків, серію карт (24 рисунки), 12 таблиць. Список використаних джерел містить 215 найменувань (в тому числі 16 - зарубіжних авторів).
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ
    У дисертаційній роботі виконано теоретичне узагальнення та нове розв’язання проблеми впливу природних і антропогенних чинників на формування просторово-часової поведінки важких металів як пріоритетних забруднювачів ґрунтових покривів міських ландшафтів та запропоновано новий підхід в аргументації шляхів управління якістю міського середовища.
    Основні висновки наступні.
    1. На значному фактичному матеріалі та за допомогою сучасних методів досліджень доведено, що вивчення стану похованого ґрунтового покриву уможливлює повніше дослідження геоекологічної ситуації території, виявлення ступеня успадкованості ситуації і, що надзвичайно важливо, впливу геоекологічної ситуації ґрунтових покривів минулих сторіч на їх сьогоднішній стан.
    2. Запропоновано таку послідовність дослідження: історико-ландшафтна реконструкція міських ландшафтів Þ аналіз стану викопних ґрунтових покривів Þ детальний аналіз стану сучасних ґрунтових покривів Þ особливості часово-просторової поведінки важких металів Þрекомендації до управління якістю міського середовища.
    3. . Зразки похованих ґрунтових покривів, відібраних у межах Харкова, свідчать, що забруднення ґрунтових покривів мало місце в історичному минулому, де вміст важких металів уже на той час перевищував валовий фоновий вміст. Це свідчить про те, що ґрунтовий покрив упродовж двох століть історії не зазнав самоочищення через його консервацію, і на сьогодні існує певний рівень його забруднення.
    4. Для похованих грунтів м. Харкова з їх геохімічною специфікою характерне техногеннне накопичення плюмбуму, хрому, купруму. Вміст інших важких металів, що досліджувалися (цинк, манган, нікол) у похованому грунтовому покриві, не корелює із їх вмістом у сучасному грунтовому покриві.
    5. Міське середовище, залишаючись активною субстанцією, досить суттєво трансформує забруднення сучасного ґрунтового покриву. В умовах Харкова простежені шляхи міграції, осередки та умови депонування й перетворення важких металів.
    6. Аналіз просторово-часової поведінки важких металів за останні 110 років показує, що для мангану, ванадію, цинку з вірогідністю 100 %, характерним є постійне накопичення у ґрунтовому покриві існуючих міських ландшафтів. Накопичення відбувається різними темпами − як правило, воно залежить від ландшафтно-геохімічних умов та величини антропогенного тиску. Для купруму виявлена здатність сталого накопичення, що, можливо, пов’язано з суб’єктивними причинами, наприклад, з різними проміжками усереднення, або із специфікою антропогенного забруднення. Накопичення плюмбуму, ніколу, хрому, кобальту мають дещо менше значення вірогідності. Встановлено, що на всіх ландшафтно-геохімічних профілях, що досліджувались, значущі результати є характерними для плюмбуму, а для чотирьох профілів значущі результати характерні лише для ніколу й хрому.
    7. Для кожного з типів ландшафту визначено особливості поведінки важких металів. Встановлено, що купрум, плюмбум, цинк, хром, кобальт здатні накопичуватись у місцевостях лесових терас; ніколь, манган накопичуються у днищах балок; ландшафтно-геохімічні умови заплав сприяють накопиченню плюмбуму, цинку, хрому.
    8. Розрахунок коефіцієнтів накопичення показав, що для плюмбуму це значення складає 1.3, цинку - 2.3, кобальту 4, ніколу 1.4, купруму - 2.4, хрому - 2.9, мангану - 6, ванадію - 2.8. Для різних місцевостей темпи накопичення елементів різні. Для урочищ заплав та витачівсько-бузької тераси темпи накопичення для купруму й хрому не встановлені. Це свідчить про імовірну відсутність процесів накопичення для цих елементів на території, що досліджується. Темпи накопичення для визначених періодів усереднення свідчать, що величина антропогенного навантаження, тривалість історичного періоду до певної міри впливають на той чи інший темп накопичення у співвідношенні з міграцією. Результати аналізу дозволяють стверджувати пріоритетність ландшафтних та геохімічних особливостей у поведінці важких металів у порівнянні із роллю джерел забруднення.
    9. Здатність важких металів по-особливому накопичуватись у ґрунтах міста створює в місті акумулятивний геохімічний дисонанс, що в свою чергу зумовлює впровадження додаткового механізму управління екологічною якістю міського середовища. Цей механізм ґрунтується на принципі особливості поведінки важких металів в окремих ландшафтно-геохімічних умовах міської території. Обґрунтовано механізми управління екологічною якістю довкілля окремо для кожного типу місцевості, де враховано морфологію ландшафту, умови й особливості поведінки в ній забруднювачів (для місцевостей заплав та лесових терас − зміни хімізмів ґрунтового покриву; для місцевостей борових терас та міжріччя відновлення та збереження існуючого ландшафтного розмаїття; для яружно-балкової місцевості створення біокоридорів тощо).
    Запропоновано перспективні фітомеліоративні заходи для оптимізації стану міського довкілля (для накопичення цинку, плюмбуму, хрому, купруму, мангану використовувати люцерну серповидну й еспарцет піщаний, для кобальту, ванадію- кострицю лучну).








    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
    1. Авессаломова И.А. Геохимические показатели при изучении ландшафтов. - М.: Изд-во Моск. ун-та, 1987.- 108 с.
    2. Адаменко О.М., Крижанівський Є.І., Нейко Є.М., Русинов Г.Г., Журавель О.М., Міщенко Л.В., Кольцова Н.І. Екологія міста Івано-Франківська. Івано-Франківськ: Сіверсія МВ”, 2004.- 200с.
    3. Адаменко О.М., Рудько Г.І., Екологічна геологія - К.:, 1998. - 342 с.
    4. Алексеенко В.А. Геохимия ландшафта и окружающая среда. - М.: Недра, 1990. - 142 с.
    5. Алексеенко В.А., Алексеенко Л.П. Аэрозольный перенос и концентрация тяжелых металлов (ТМ) в почвах // Тяжелые металлы в окружающей среде: Тез. док. междунар. симп.- Пущино, 1996. - С. 59 - 60.
    6. Амирджанян Ж.А., Унасян С.А., Арутюнян С.Г. Загрязнение почв Еревана тяжелыми металлами // Химизация сел. хоз-ва. 1989. -№1. - С. 39 40.
    7. Аржанова В.С. Елпатьевский П.В. Геохимия ландшафтов и техногенез. - М.: Наука, 1990.-186 с.
    8. Аринушкина Е.В. Руководство по химическому анализу почв. - М.: Изд-во МГУ, 1970. - 487 с.
    9. Арманд Д.Л. Самоорганизация и саморегулирование географических систем. -М.: Наука, 1988. - 260 с.
    10. Ахмедова Е.А. Региональный ландшафт: история, экология, композиция. Ландшафтные исследования в градостроительстве. - Самара: Самар. кн. изд-во, 1991.-245 с.
    11.Атлас Харківської області. Під ред. Левицького І.Ю. Х.: 1993. - 44 с.
    12. Багалей Д.И. , Миллер Д.П., История города Харькова за 250 лет его существования (1655-1905). Ист. Монография. В 2-х т. Репринт. Изд. Харьков. 1993.- 572 с.
    13. Балтакис В.И. Оценка степени загрязнения почв городских территорий металлами на основе факторного анализа данных (на примере городов Литвы) // Эколого-геохимическая оценка городов различных регионов страны. - М.: ИМГРЭ, 1991.-С. 34 - 39.
    14. Безуглова О.С., Орлов Д.С. Биогеохимия. - Ростов-на-Дону: Феникс”, 2000. -320с.
    15. Беляев В.А. Техногенная трансформация ландшафтов крупного промышленного центра (на примере г. Ярославля)// Изв. РГО. 1998. - Т.130. Вып. 4.- С. 64 - 72.
    16. Белякова Т.М., Дианова Т.М., Жаворонкова А.А. Микроэлементы, техногенное загрязнение почв Астрахани // Геогр. и прир. ресурсы. - 1998. - №2.- С. 37 - 42.
    17. Бериня Д.Ж., Калвиня Л.К. Распределение выпадений выбросов автотранспорта и загрязнения почв придорожной полосы // Воздействие выбросов автотранспорта на придорожную среду. - Рига: Зинатне, 1989.- С. 22 - 35.
    18. Битюкова В.Р. Новый подход к методике районирования состояния городской среды (на примере г. Москвы)// Изв. РГО.- 1999.- Т.131. - Вып.2.- С. 42 - 49.
    19. Блануца В.И. Геоэкологические исследования крупного города: подходы, понятийный аппарат, принципы // Геогр. и прир. рес. 1990. - № 1. С. 27 36.
    20. Боков В.А. Геоэкология. Симферополь.-1990. 176с.
    21. Борисенко И.Д., Несвижская Н.И., Сорокина Е.П. Ландшафтно-геохимические особенности техногенных почвенных аномалий связанных промышленными выбросами // Методы изучения техногенных геохимических аномалий М.: ИМГРЭ, 1984.- С. 58 - 65.
    22. Васильевская В.Д., Калишева О.В., Копцик Г.Н. Устойчивость почв ближнего Подмосковья к антропогенным воздействиям // Вест. Моск. ун-та. Сер.17, Почвоведение. - 1997. - №3. - С. 3-6.
    23.Веклич М.Ф., Матвіїшина Ж. Н., Медведєв В.В. и др.. Методика палео-педологических исследований.- Киев: Наук. Думка, 1979.- 272с.
    24.Веклич М.Ф., Смоляга В.К., Сидоренко В.І., Гольдфельд І.А. Палеогеографічні етапи рельєфо- і осадкоутворення району Харкова // Матеріали до третього з’їзду географічного товариства УРСР.- Харків, березень 1975р. С. 44-50.
    25. Вернадський В.И. Химическое строение биосферы Земли и ее окруженця. М., 1965
    26. Вовченко Р. Еколого-геохімічна характеристика ґрунтів північної частини Сокальского району // Застосування математичних методів і комп’ютерних технологій при розв’язанні задач геохімії і охорони навколишнього середовища: Тез. доп. 3-го міжнарод. симп.- Львів, 1996.- С. 19 - 21.
    27.Волошин І.М. Ландшафтно-екологічні основи моніторингу (на прикладі еталонних гірських, рівнинних, урбанізованих екологічних полігонів).: Автореф. дис. док. геогр. наук., - Харків, - 1996, -58 с.
    28. Волошин І.М. Ландшафтно-екологічні основи моніторингу. Львів, Простір М”, 1998.- 356 с.
    29. Гавриленко О. П. Геоекологічне обґрунтування проектів природокористування: Навчальний посібник.- К.: Ніка-Центр, 2003.- 332 с.
    30. Гапонюк Э.И., Малахов С.Г. Экологические аспекты стандартизации качества почв в условиях антропогенного загрязнения // Тр. ИЭМ.- 1985.- Вып. 13 (118). - С. 66 - 73.
    31. Геннадиев А.Н., Солнцева Н.П., Герасимова М.И. О принципах группировки и номенклатуры техногенно-измененных почв. // Почвоведение. - 1992. -№2. - С. 49 - 60.
    32. Генник Я.В. Нагромадження важких металів у грунтах та фітоценозах зеленої зони міста Львова: Автореф. дис. канд. с.-г. наук. - Львів, 1994.- 20 с.
    33. Геохимия окружающей среды / Ю.Е. Сает, Б.А. Ревич, Е.П. Янина и др.-М.: Недра, 1990. - 335 с.
    34.Геоэкологические основы территориального проектирования и планирования / Отв. ред. В.С. Преображенский и Т.Д. Александрова. - М.: Наука, 1989.
    35.Герасимов И.П. Мониторинг окружающей среды // Современные пробле­мы географии. - М.: Наука, 1976. С. 19 - 29 143 с.
    36. Герасимов И. П. Советская конструктивная география.- М.: Наука, 1976.- 208 с.
    37. Гигиенические нормативы ГН 2.1.7.020-94 Ориентировочно допустимые концентрации (ОДК) тяжелых металлов и мышьяка в почвах (Дополнение № 1 к перечню ПДК и ОДК № 6229-91). - М., 1995. - С. 5 - 6.
    38.География, общество, окружающая среда /Главн. редактор чл.-корр. РАН Н.С. Касимов. Т4. Природно-антропогенные процессы и экологический риск. М.: Издательский дом «Городец», 2004, 510 с.
    39.Географічна енциклопедія України: в 3-х томах / Ред. О.М. Маринина та ін. К.: Українська енциклопедія ім.. М.П. Бажана,1993.
    40.Геоморфологическая картосхема территории г.Харькова. Сост. по материал. Геологической съёмки Укрвостокгиинтиз”, 1972
    41.Геоморфологическая картосхема территории г.Харькова. Сост. по материал. Харьковской ГРЭ тр. Укрюжгеология”, 1974
    42.Геоморфологические урони территории города Харкова и его окрестностей Сост. по материал. Харьковской ГРЭ тр. Укрюжгеология”, 1975
    43. Глазовская М.А. Геохимия природных и техногенных ландшафтов СССР . М.: Высш. шк., 1998. 216 с.
    44. Глазовская М.А. Критерии классификации почв по опасности загрязнения свинцом // Почвоведение. - 1994.- №4.- С. 82 - 96.
    45. Глазовская М.А. Почвенно-геохимическое картографирование для оценки экологической устойчивости среды // Почвоведение. 1992. - №6. С. 5 - 13.
    46. Глазовская М.А., Касимов Н.С. Ландшафтно-геохимические основы фонового мониторинга природной среды. М.: Наука, 1989. 264 с.
    47. Глебова О.В. Природный комплекс в геотехнической системе большого города (на примере Нижнего Новгорода): Автореф дис. канд. г.-м. наук: 25.00.23/ Институт географии РАН.- Нижний Новгород, 2001.- 26 с.
    48. Головин А.А., Самаев С.Б., Соколов Л.С. Опыт мониторинга техногенного загрязнения почв города Москвы // Тез. докл. III Междунар. конф. Проблемы управления качеством окружающей среды”. М.: Изд-во Прима-пресс”. 1997. С. 95 96.
    49. Голубець М.А. Місто як економічна і соціальна система // Вісн. АН УРСР. 1989. - №12. С. 47 58.
    50. Голубець М.А. Урбанізація, її соціальна суть та екологічні наслідки // Урбанізація як фактор змін біогеоценотичного покриву / Под ред. М.А. Голубця. Львів. 1994. С. 3 5.
    51. Гончарук В.К., Сидоренко Г.И. Гигиеническое нормирование химических веществ в почве. - М.: Медицина, 1986. 320 с.
    52. Горелова Т.А., Джамалбеков Е.У., Шимин Н.И., Яковлев А.Н. Использование техногенных аномалий в почве для прогнозирования загрязнения городского ландшафта // Изв. АН КазССР. Сер.биол. 1989. - №1. С. 80-83.
    53. Городская среда Харькова: географический анализ загрязнений, самоочищение земель, возможные влияния на здоровье / Под ред. Черванева И.Г. - Харьков, 1994. 80 с.
    54. Городская среда: принципы и методы геоэкологических исследований / Ред. А.А. Антипов, В. И. Блануца. Иркутск, 1990. 233 с.
    55.Гороховська Ю.Р. Фітоіндикація антропогенного забруднення водних екосистем. Автореф. дис. канд. с.-г. наук, - Київ,-2002.- 20с.
    56. ГОСТ 17.4.4.02-84. Охрана природы. Почвы. Методы отбора проб для химического, бактериологического, гельминтологического анализа.
    57. Григорян А.Г. Ландшафт современного города. М.: Стройиздат, 1986. 144 с.
    58.Гродзинський М.Д., Шищенко П.Г. Ландшафтно-экологический анализ в мелиоративном природопользовании. К.: Либідь, 1993. 224 с.
    59. Груздев М.В. Городские почвы, их особенности и опыт картографирования (на примере г. Ярославля) // Изв. АН СССР. Сер. геогр. - №3.- С. 103 - 112.
    60.Грунтово-геохімічне обстеження урбанізованих територій. Методичні рекомендації./ Укладачі: Балюк С.А., Фадеєва А.І., Мірошниченко М.М. Харків ННЦ ІГА ім.. О.Н. Соколовського” УААН, 2004, 54с
    61.Гуцуляк В.М. Ландшафтно-геохімічна екологія: Навчальний посібник. Чернівці: Рута, 2001. 318 с.
    62.Гуцуляк В.М. Ландшафтна екологія: Геохімічний аспект: Навчальний посібник. Чернівці: Рута, 2002. 272 с.
    63.Денисик Г.І. Антропогенні ландшафти Правобережної України: історико-географічний аналіз, регіональні структури, оптимізація. Автореф. дис. док. геогр. наук. - Вінниця, - 1999.-56 с
    64. Денисик Г.І. Антропогенна географія і антропогенне ландшафтознавство. Вінниця, 2000
    65.Денисик Г.І. Загальне і регіональне антропогенне ландшафтознавство //
    66.Державні санітарані правила планування та забудови населених пунктів / Затвержені наказом МОЗ №173 від 19.06.1996
    67.Дмитрук О.Ю. Методика ландшафтного аналізу урбанізованих територій (на прикладі м. Києва): Автореф. дис. канд. геогр. наук. 11.00.01/ Ін-т географії НАН України.- К., 1993.- 20 с.
    68. Дмитрук О.Ю. Урбаністична географія. Ландшафтний підхід. (Методика ландшафтного аналізу урбанізованих територій).- К.: РВЦ Київський університет”, 1998.- 139 с.
    69. Добровольский Г.В., Гришина Л.А. Охрана почв.- М.: Изд-во Моск. ун-та, 1986.- 224 с..
    70.Долгушевский Ф.Г., Ерліх Я.М., Козлов В.С., Полушин П.І., Ушакова Д.В. Загальна теорія статистики. Вид-во київського університету. К.:1963, 389с.
    71.Історія міст і сіл УРСР. Харківська область. Головна редакція Української Радянської енциклопедії АН УРСР.- Харків, книжкова фабрика ім.. М.В. Фрунзе, 1967 1004с.
    72. Инженерно-экологические изыскания по выявлению степени и источников загрязнения подземных вод г. Харькова. Технический отчет «Укрвостокгиинтиз», Х.: 1990, - 500с.
    73. Жекулин В.С. Историческая география: предмет и методы. Л.: Наука, 1962. 224 с.
    74. Жекулин В.С. Историческая география и геоэкология: грани сотрудничества// География и современность.- 1988.- №4.-С9-22.
    75.Жовинский Э.Я., Кураева И.В. Геохимия тяжелых металлов в почвах Украины . Киев.: Наукова думка. 2002. 214с.
    76.Земельні ресурси України / За ред. В.В. Медведєва та Т.М. Лактіонової. К.: Аграрна наука. 1998. 143 с.
    77. Зонн С.В. Современные проблемы генезиса и географии почвы. М.: Наука. 1983. 168 с.
    78. Иванов Ю.В. Оценка остроты экологической ситуации при крупномасштабном эколого-геохимическом картографировании городов с применением математического моделирования: Автореф. дис. канд. г.-м. наук: 04.00.02/ Саратовский гос. ун-т.- Саратов, 1999.-26с.
    79. Изменение почв под влиянием антропогенных факторов: Сборник научных трудов.- Кишинев, 1987.-148 с.
    80. Ильин В.Б. Тяжелые металлы в системе почва-растение. Новосибирск: Наука, 1991. 133 с.
    81.Кабата-ПендиасА., Пендиас Х. Микроэлементы в почвах и растениях. М., Капелькина Л.П., Васильева К.В. Геохимическая оценка г. Ленинграда // Эколого-геохимическая оценка различных регионов страны.- М.: ИМГРЭ, 1991.- С. 30 - 34.
    82. Касаткина Г.А. Структура почвенного покрова парка им. М.И. Калинина г. Выборг // Бюл. Почв. ин-та. 1988. - №46. С. 18 19.
    83. Касимов Н.С., Батоян В.В., Беляков Т.М. и др. Эколого-геохимические оценки городов // Вестн. МГУ. Сер.5. География. - 1990.- №3. - С. 3 - 12.
    84. Касимов Н.С., Батоян В.В., Геннадиев А.Н. и др. Проблемы и опыт регионального эколого-геохимического анализа ландшафтов // Географическое прогнозирование и охрана природы. - М.: Изд-во Московского ун-та, 1990.- С. 59 - 74.
    85.Касимов Н.С., Перельман А.И. Геохимическая систематика городских ландшафтов // Вестн. Моск. ун-та. Сер.5. География.- 1994.- №4.- С. 36 - 42.
    86.Кернична О.О. Ландшафтний аналіз індустріально-урбанізованих територій (на прикладі Дніпропетровська) ).: Автореферат дис. канд. геогр. наук: 11.00.11. Харків, 2002. 20 с.
    87. Клауснитцер Б. Экология городской фауны: Пер. с нем. - М.: Мир,1990.- 246 с.
    88. Климат Харькова./Под ред. В.Н. Бабиченко. Ленинград: Гидрометеоиздат, 1983. 216с.
    89.Ковалёв А. П. Город как урбогеосистема // БИЗНЕС-ИНФОРМ, - Харьков: издательский дом «Инжек»,2004, №3-4. С. 7-20.
    90.Ковальов О.П. Географічний ландшафт: науковий, естетичний і феноменологічний аспекти. - Харків: Екограф”, 2005. - 338с..
    91.Колесников С.И., Казеев К.Ш., Вальков В.Ф. Экологические последствия загрязнения почв тяжелыми металлами. - Ростов-на-Дону, 2000.-232 с.
    92.Конструктивно-географические основы рационального природопользования в Украинской ССР: Теоретические и методические исследования/Отв. ред. Маринич А.М., Паламарчук М.М. К.: Наук. думка, 1990.- 200с.
    93.Корбюзье Ле. Планировка города. М.: Прогресс, 1977.
    94.Крогиус В.Р. Город и рельеф.- М.: Стройиздат, 1979.- 124 с.
    95.Круглов И.С. Миллер Г.П. Некоторые аспекты геосистемного изучения урбанизированных территорий // Изв. РГО.- 1993.- №4. Вып. 125.- С. 29 - 35.
    96. Круглов И.С. Містобудівна культура та природне середовище. Львів: Світ, 1998. 40 с.
    97.Курницька М.П. Особливості життєдіяльності деревних порід в урбогенних умовах великих міст (на прикладі Львова). Автореферат дис. канд. сільськогосп. наук: 06.03.01. Львів, 2001. 20 с.
    98.Кучерявий В.П. Урбоекологія. Львів: Світ, 1999. 346 с.
    99. Ландшафтные факторы в планировке городов: Обзор / Сост. В.И. Гуцаленко.-М., 1977.-32с.
    100. Лаппо Г.М. Города на пути в будущее. М., 1987. 238 с.
    101. Лаптєв О.О. Екологічна оптимізація біогеоценотичного покриву в сучасному урболандшафті. К.,1998. 206 с.
    102. Лебедева И.И., Тонконогов В.Д., Шишов Л.Л. Классификационные положения и систематика антропогенно-преобразованных почв // Почвоведение .- 1993.- № 9. - С.98 - 106.
    103. Лепнева О.В. Влияние антропогенных факторов на химическое состояние почв городов (на примере г. Москвы): Автореф. дис. канд. биол. наук.- М., 1987.-24 с.
    104. Лепнева О.М., Обухов А.И. Экологические последствия влияния урбанизации на состояние почв Москвы // Сб.: Экология и охрана окружающей среды Москвы и Московской области. М., 1990. - С.63 - 69.
    105. Лихачева Э.А., Тимофеев Д.А. Город как экосистема (материалы к дискуссии) // Изв. РГО.- 1996.-Т.128., Вып. 4.- С. 34 - 38.
    106. Лыонг Куог Бинь. Географические условия распространения тяжелых металлов в почвах большого города на примере Харькова / Автореф. дис...Харьков. 1994. 20 с.
    107. Люкшин В.С., Камзист Ж.С., Коваленко А.В. Методика геолого-экологических исследований. - К., 1996.- 416 с.
    108. Малишева Л.Л. Ландшафтно-геохімічна оцінка екологічного стану територій. - К.: РВЦ Київський університет”, 1997. 264 с.
    109. Матвіїшина Ж. М. Мікроморфологічні особливості антропогенових викопних ґрунтів УРСР та їх значення для палеогеографічних реконструкцій // Матеріали до третього з’їзду географічного товариства УРСР.- Харків, березень 1975р. С.50 - 55.
    110. Міллер Г.П., Петлін В.М., Мельник А.В. Ландшафтознавство: теорія і практика: навчальний посібник.- Львів: Видавничий центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2002.- 172с.
    111. Медведев В.В., Чесняк Г.Я., Лактионова Т.Н. Плодородие почв. Мониторинг и управление. - К.: Урожай, 1992. 248 с.
    112. Меліхова Т.Л. Ландшафтно-екологічний аналіз території великих міст за станом міського середовища (на прикладі м. Рівного).: Дис. канд.геогр.наук:11.00.11. Рівне, 1999. 179 с.
    113. Методические рекомендации по геохимической оценке загрязнения территории городов химическими элементами / Сост. В.А.Ревич, Ю.К.Сает, В.С. Смирнова, Е.В.Сорокина. - М.: ИМГРЕ, 1982. - 112 с.
    114. Методические указания по оценке степени опасности загрязнения почвы химическими веществами. - М.: Минздрав СССР, 1987.- 25 с.
    115. Мильков Ф.Н. Человек и ландшафты. - М.: Мысль, 1973. - 224 с.
    116. Мирка Г.Е. Особенности распространения тяжелых металлов на территории г.Харкова // Тяжеллые металлы в окружающей среде и охрана природы. Материалы 2-й Всесоюзной конференции. Ч.1, М.,1988, с.131-134.
    117. Мирка Г.Е. Эколого-геохимическая оценка природной среды г. Харкова: Автореф. дис. канд.геогр. наук: 11.00.11 / Моск.гос.ун-т. М., 1990. 23 с.
    118. Мищенко А.А., Тюрин В.Н., Плема Т.Д. Влияние экологических факторов на формирование и оптимизацию природной среды // Геоэкологические проблемы устойчивого развития городской среды. Воронеж: Изд-во Воронежского ун-та, 1996. С. 98 - 102.
    119. Михайлик О.Ф. Харкову - 300 років. - Харків: Харківське обласне видавництво, 1956. 132 с.
    120. Мірзак О.В. Екологічні особливості едафотопів урбанізованих територій степової зони України (на прикладі міста Дніпропетровська). Автореф. дис. канд. біол.наук: 03.00.16 / Дніпропетровський національний університет, 2002. - 20 с.
    121. МУ 2546-82 Министерство здравоохранения СССР. Предельно допустимые концентрации химических соединений в почве (ПДК).
    122. МУ 3210-85 Министерство здравоохранения СССР. Предельно допустимые концентрации химических соединений в почве (ПДК).
    123. Нежданова И.К., Суетин Ю.П., Свешников Г.Б. Геохимическое состояние городского ландшафта в условиях активного техногенного воздействия // Теория и практика геохимических поисков в современных условиях. - М.: ИМГРЭ, 1988. - С. 77 - 82.
    124. Нежданова И.К., Суетин Ю.П., Свешников Г.Б. Об изучении загрязненности городских почв в связи с охраной окружающей среды // Вестн. Ленинград. ун-та. Геология. География.- 1984.- №18, вып.3.- С. 87 - 91.
    125. Никифорова Е.М., Лазукова Г.Г. Геохимическая оценка загрязнения тяжелыми металлами почв и растений городских экосистем Перовского района
    126. Некос В.Ю. Неоекологія нова наука на старих засадах // Вісн. Харківського університету сер. геологія-географія-екологія.- 1998.- Вип.402.- С.163-166.
    127. Некос В.Ю., Козуля Т.В., Бланк А.Б. Залежність ступеня забрудненя рослин від особливостей поведінки важких металів (полютантів) у грунтах фацій долинних ландшафтів р.Сіверський Донець. // Вісн. Харківського університету сер. геологія-географія-екологія.- 1998.- Вип.402.- С.166-169.
    128. Некос В.Ю. Основи загальної екології Т.1-2. Навчальний посібник у 2-х ч. Вид. 2-ге, доп. та перероб. - Харків: Прапор, 2001. 287с.
    129. Островерх Г.Б. Фактори та критерії оцінки стійкості рельєфу урбанізованих територій (на прикладі м. Києва). Автореф. дисерт. канд. геогр. наук,- Київ, - 1999.- 17с.
    130. Перельман А.И. Геохимия ландшафта.- М., 1975
    131. Пащенко В.М. Ландшафт интегратор географической мысли // Ландшафт как интегрирующая концепция XXI столетия (на укр. яз.): Сб. научн. трудов. Киев, 1999. С. 9 - 16.
    132. Пащенко В.М. Методологія постнеокласичного ландшафтознавства. К., 1999.- 284 с.
    133.&
  • Стоимость доставки:
  • 150.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины