ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ АГРОРЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Краткое описание

Київський національний університет імені Тараса Шевченка
На правах рукопису
Коропатник Тетяна Василівна

УДК 9.11.3 : 338.43 (477.5 )
ТЕРИТОРІАЛЬНА ОРГАНІЗАЦІЯ АГРОРЕСУРСНОГО ПОТЕНЦІАЛУ ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
Спеціальність 11.00.02 - економічна і соціальна географія
Дисертація
на здобуття наукового ступеня кандидата географічних наук Науковий керівник - доктор економічних наук, професор Я.Б. Олійник
2001

ЗМІСТ
Вступ..................................................................................................................................................... 4
РОЗДІЛ 1 Теоретике - методологічні основи дослідження агроресурсного
потенціалу обласного регіону
1.1. Сутність і особливості агроресурсного потенціалу..................................................................................... 10
1.2. Чинники формування......................................................................................................................................... 21
1.3. Методи дослідження........................................................................................................................................ 27
1.4. Методика дослідження........................................................................................................................................ 31
Висновки до розділу 1.................................................................................................................... 41
РОЗДІЛ 2 Оцінка чинників формування агроресурсного потенціалу
Чернігівської області
2.1. Суспільно - географічні........................................................................................................................................ 43
2.2. Природно - ресурсний потенціал....................................................................................................................... 53
2.3. Еколого - географічні.......................................................................................................................................... 64
Висновки до розділу 2 ................................................................................................................. 68
РОЗДІЛ 3 Компонентна структура агроресурсного потенціалу Чернігівської області.
3.1. Земельноресурсний потенціал............................................................................................ 70
3.2. Працересурсний потенціал................................................................................................... 84
3.3. Виробничий потенціал........................................................................................................... 95
3.4. Водоресурсний потенціал.................................................................................................. 108
3.5. Інвестиційно-кредитний потенціал................................................................................... 113
Висновки до розділу 3.................................................................................................................. 121
РОЗДІЛ 4 Територіальна організація агроресурсного потенціалу Чернігівської
області
4.1. Територіальна структура агроресурсного потенціалу Чернігівської області 124
4.2. Організаційно - управлінська структура агроресурсного потенціалу................................ 136
4.3. Основні напрямки раціонального використання агроресурсного потенціалу
Чернігівської області...................................................................................................................... 143
Висновки до розділу 4................................................................................................................. 154
з
Висновки......................................................................................................................................... 157
Список використаної літератури............................................................................................... 169
Додатки............................................................................................................................................ 184

Вступ
Актуальність теми. В період переходу суспільства до нових економічних відносин проблема підвищення ефективності функціонування АПК, зокрема, сфери сільськогосподарського виробництва, як в Україні, так і Чернігівській області, суттєво загострилася. Спотерігаються стійкі тенденції спаду сільсько­господарського виробництва, порівняно з 1990 роком воно скоротилось на 57%; рівень збитковості склав 32,7%. Економічна криза вразила всі галузі АПК, але особливо загрозливим є скорочення продуктивних сил сільського господарства: земельних і трудових ресурсів, основних та оборотних фондів тощо. Необхідною умовою для розвитку будь - якого сільськогосподарського виробництва є певна величина агроресурсного потенціалу (АРП), а рушійним чинником для нього виступає максимально можлива реалізація функцій його складових. Вихід сільського господарства області із кризи і подальший його розвиток можливий при вирішенні питань структурного характеру, головне з них - проблема оптимізації структури сукупності елементів АРП відповідно до умов зміни способу виробництва і оптимізація АРП як цілісності у сільськогосподарському виробництві. У зв’язку з цим проблема формування раціонального АРП, високоефективного його використання належить до числа гострих, складних та надзвичайно актуальних як у науковому, так і особливо практичному плані. Ефективне розв’язання цієї проблеми щодо обласного агропромислового комплексу є пріоритетним соціально- економічним та науково-технічним завданням, оскільки йдеться про найбільш життєво важливу діяльність суспільства, пов’язану з виробництвом продовольства й аграрної сировини.
Актуальним є вивчення всіх наявних ресурсів, які використовуються у сільському господарстві, їх потенційного впливу на результати господарювання в умовах зміни форм власності і організації виробництва. Особливого значення набуває питання вивчення і оцінки земельноресурсного, працересурсного, виробничого, інвестиційно - кредитного та водного потенціалів. Важливим є дослідження АРП в межах адміністративної області, бо саме на цьому рівні розв’язуються ключові питання управління, прогнозування і використання АРП.
Агроресурсний потенціал залежить від загальної забезпеченості відповідних територіальних підрозділів ресурсами, їх якості і збалансованості. Взаємонаправлені і неодинакові темпи динаміки забезпеченості районів області земельними, трудовими і матеріальними ресурсами впливають на зміни рівня і структури їх потенціалу. В результаті цих змін склалась значна диференціація районів області за величиною ресурсного потенціалу. Тому і виникає потреба у вивченні територіальних відмін АРП в цілому та його складових зокрема.
Характеристика територіальної структури АРП районів області необхідна для визначення динаміки самого потенціалу і його віддачі; встановлення відмінностей по величині ресурсного потенціалу на одиницю площі земельних угідь і його віддачі; виявлення тенденцій зміни забезпеченості господарств окремими видами ресурсів і їх впливу на динаміку потенціалу сільськогосподар­ського виробництва. Дослідження територіальної організації АРП в період формування ринкових відносин набуває актуальності ще й тому, що вимагає теоретичного обгрунтування концепція інтегрального АРП для створення умов господарювання для підприємств різних суспільно-економічних типів в умовах переходу сільського господарства з централізованої планово-директивної моделі управління до управління на основі ринкових регуляторів і механізмів.
Ряд аспектів теоретико-методичних основ дослідження АРП висвітлено в працях економіко - географів та економістів А. Г. Андрійчука [10], Г. В. Балаба- нова [14, 15, 16, 17], П. П. Борщевського [19], П. Ф. Веденічева [24, 25], В. Ф. Горянського [30], Р. А. Івануха [43,44 ], М. Г. Ігнатенка [45,46], 1.1. Лукінова [75, 76], В. П. Нагірної [97], Я. Б. Олійника [103], M. М. Паламарчука [106, 107, 108], Б. І. Пасхавера [75], В. П. Руденка [132,133] М. Д. Пістуна [ 111, 112, 113, 114, 115, 116, 117, 118 ], П. Т. Саблука [134, 135], А. В. Степаненка, П. Г. Шищенка [180], А. Є. Юзефовича [181, 182], В. М. Трегобчука [ 156, 157, 158, 159] та інших.
Проте практично всі дослідники стосовно структурних елементів АРП вивчають систему організаційно-економічних, економічних, соціально економічних і соціальних відносин і зовсім мало звертають увагу на дослідження територіальних відносин, а вони проявляються як на рівні країни, так і на рівні
регіону. Саме територіальна пов’язаність АРП зумовлює його зональні та індивідуальні ознаки, надає йому властивостей системного утворення, певного цілого, що має теоретичне і практичне значення.
Велике значення сільського господарства в економіці Чернігівської області викликало необхідність суспільно - географічного дослідження його АРП, зокрема оцінки впливу нових чинників на розвиток і розміщення потенціалу, посилення їх соціальних аспектів в умовах нової ринкової моделі господарювання; визначило актуальність вивчення проблем структурних зрушень в складі потенціалу та зумовило вибір теми дисертаційної роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
Дослідження, проведені автором, безпосередньо пов’язані з науково - дослідними роботами Чернігівського державного інституту економіки і управління, які проводяться на факультеті аграрного менеджменту з проблем Удосконалення економічного механізму регулювання земельних відносин в умовах формування багатоукладної аграрної економіки” ( номер державної реєстрації - 1.2. 29. 07. 02.) та з роботами кафедри економіки Формування ринкової інфраструктури в умовах становлення ринкового механізму господарств: регіональні аспекти.” ( номер державної реєстрації - 11. 2. 29. 02.)
Мета і завдання дослідження
Метою дисертаційної роботи є теоретико-методичне обгрунтування сутності агроресурсного потенціалу адміністративної області; пошук шляхів його раціонального використання; розкриття особливостей територіальної організації АРП. Досягнення поставленої мети обумовило вирішення таких завдань:
• поглиблення сутності АРП та виявлення його особливостей ;
• розробка методичних основ дослідження агроресурсного потенціалу області;
• виявлення чинників формування АРП області в сучасних умовах реформування економіки;
• вивчення сучасного стану агроресурсного потенціалу Чернігівської області та аналіз його компонентної структури;
• виявлення територіальної організації АРП Чернігівської області;
• обгрунтування напрямків раціонального використання АРП Чернігівської області.
Об’єктом дослідження є агроресурсний потенціал Чернігівської області, що вивчається у просторово - часовому вимірі та взаємодії його елементів.
Предметом дослідження є теоретичні та прикладні аспекти структури і територіальної організації агроресурсного потенціалу Чернігівської області.
Методи дослідження. Теоретичною і методичною основою дисертаційного дослідження є теорія агропромислового комплексоутворення, зокрема, праці вітчизняних та зарубіжних вчених, а також законодавчі акти, які регламентують розвиток АПК, зокрема прийняття Земельного Кодексу України та указів Президента України щодо реалізації аграрної реформи.
Для вирішення основних завдань використовувались методи: порівняльно - географічний, системно-структурний аналіз, метод статистичних групувань, агроресурсного районування - для аналізу динаміки структурних змін у АРП, встановлення територіальних відмінностей та дослідження територіальної і функціональної структур; економіко-математичний - для економічної оцінки ефективності АРП та його складових, визначення середніх показників; картографічний - для виявлення міжкомпонентних зв’язків території; моделювання - для створення моделей АРП; абстрактно- логічний - для обгрунтування висновків та інші методи.
Наукова новизна одержаних результатів. До найбільш суттєвих результатів, які отримані в дисертації і відзначаються новизною, відносяться наступні:
поглиблені, доповнені і конкретизовані теоретичні положення суті агроресурсного потенціалу обласного регіону;
- обгрунтовані науково - методичні підходи до вивчення компонентів АРП; виявлена систему чинників формування АРП області в умовах трансформації
економіки;
- визначене поняття територіальної структури АРП та вперше здійснено районування агроресурсного потенціалу Чернігівської області за величиною, щільністю, рівнем сільськогосподарської інтенсивності та особливостями

природно- ресурсного потенціалу;
- розроблена компонентна структура АРП Чернігівської області;
- створено модель організаційно - управлінської структури АРП та запропоновано пропозиції щодо удосконалення управління агроресурсним потенціалом;
- визначено вплив величини інтегрального АРП і його структури на економічну ефективність сільськогосподарського виробництва Чернігівської області;
- запропоновані конкретні пропозиції щодо раціонального використання АРП області в ринкових умовах;
- розроблено серію карт, які розкривають зміст АРП Чернігівської області і можуть використовуватись для потреб управління, а також для забезпечення навчального процесу.
Практичне значення одержаних результатів . Основні результати дослідження є теоретичною і практичною основою оцінки рівня розвитку та ступеня оптимальності територіальної організації АРП області. Науково - теоретичні положення дисертації можуть бути використані для удосконалення наукових основ територіального планування і прогнозування на рівні області, в дослідженнях інших регіонів України. Результати аналізу агроресурсного потенціалу і його віддачі в розрізі районів можуть бути використані для розробки загальної стратегії і подальшого нарощування даного потенціалу і обгрунтування його віддачі на перспективу по області. Конкретні рекомендації прикладного характеру відносно удосконалення структури агроресурсного потенціалу області, дані розрахунків, картографічні моделі передані Головному управлінню сільського господарства та продовольства Чернігівської облдержадміністрації для практичного використання.
Матеріали дисертації використовуються в навчальному процесі факультету аграрного менеджменту Чернігівського інституту економіки і управління при викладанні курсів Розміщення продуктивних сил” та Регіональна економіка
Особистий внесок здобувана. Дисертантом поглиблено поняття '"агроресурсний потенціал території”, науково обгрунтовано теоретико- методологічні основи дослідження територіальної організації агроресурсного потенціалу обласного регіону та його складових, встановлено територіальні відмінності в розвитку АРП регіону та розроблено на їх основі районування досліджуваної території, подані пропозиції по розвитку агроресурсного потенціалу в районах області. Висвітлені в дисертації положення та висновки належать особисто автору і є його вкладом у розвиток теорії і практики суспільної географії.
Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертаційної роботи та результати дослідження доповідалися на наукових конференціях : Географічна наука та освіта в Україні ( Київ, 2000); міжнародній конференції Суспільно- географічні проблеми розвитку продуктивних сил України ( Київ, 2001 ); науково - методичному семінарі Концепція базової географічної освіти у вищій школі і нові методи викладання” (Київ, 2001); професорсько-викладацького складу Чернігівського інституту економіки і управління (Чернігів, 1996; Чернігів, 1996 - 2001 p.p.) та інших навчальних закладів м. Чернігова з проблеми: Жінки Чернігівщини: історія і сучасність” ( Чернігів, 1997).
Публікації. Основні положення дисертації викладені у 9 наукових працях і 2 тезах доповідей загальним обсягом 3,4 друкованих аркушів, які належать особисто автору. У фахових виданнях опубліковано три статті.

Список литературы

Висновки
Проведені дослідження дають можливість зробити наступні висновки:
1. Агроресурсний потенціал обласного регіону - це максимально можлива продуктивність інтегральної взаємодії природних, трудових і виробничих ресурсів конкретної території, що забезпечує виробництво певного об’єму, структури і якості сільськогосподарської продукції. Для нього характерні: цілісність, динамізм та регіональна стійкість, системність, структурність, ієрархічність, історичність, територіальність.
2. Чинниками формування агроресурсного потенціалу є :
а) природно -географічні, що впливають на специфіку технології агропромислового виробництва: особливості орографії території ( від неї залежить розміщення, конфігурація та розміри сільськогосподарських угідь), характер грунтотворної поверхні ( визначає фізичні та хімічні властивості грунтів, розміщення і щільність гідрографічних об’єктів), кліматичні умови;
б) суспільно - географічні: демографічні, від яких залежать абсолютні та якісні характеристики працездатного населення, на основі якого формуються трудові ресурси; економіко - географічне положення та транспортні умови; рівень соціального розвитку території; особливості розселення та розміщення селітебних систем ( вплив на розподіл елементів АРП та його територіальну організацію); НТП, рівень інтенсивності сільськогосподарського виробництва;
в) економічні: потреба в сільськогосподарській продукції, фінансова політика та інвестиції;
г) правове та економічне забезпечення;
д) розвиток продуктивних сил, що є передумовою подальшого вдосконалення сформованого АРП.
3. Методичні основи дослідження АРП базуються на принципах територіальності, комплексності, пропорційності, регіональної цілісності, систем­ності, перспективності та інших. Методика дослідження включає чотири етапи. Перший передбачає виявлення сутності АРП та розкриття механізму формування АРП як суспільно - географічної системи. Другий етап включає аналіз і характерис­тику основних чинників (суспільно - географічних, природних, екологічних), що впливають на розвиток АРП. На третьому етапі проводиться структурний аналіз обласного АРП. Четвертий етап передбачає аналіз територіальної організації АРП області та розробку основних напрямів його раціонального використання. Оцінка АРП області дозволяє визначити територіальні відміни в його розміщенні та ефективність використання, що знаходить свій вираз у валовій продукції, яку можна отримати в результаті його експлуатації. В територіальному аспекті оцінки АРП увага акцентується на характеристиці окремих якісно однорідних типів потенціалу і їх територіальних сполучень. Оцінка потенціалу у часовому аспекті передбачає аналіз тенденцій розвитку АРП.
4. Компонентна структура АРП характеризує внутрішні і міжкомпонентні співвідношення, що склалися в регіоні як результат розвитку природних та соціально - економічних процесів. Вона представлена земельноресурсним, працересурсним, виробничим, водним та інвестиційним потенціалами.
Земельноресурсний потенціал регіону - це властивості та здатність сільсько­господарських ( та інших ) угідь забезпечувати вирощування певної кількості та відповідної якості продукції рослинництва. Він включає ріллю, багаторічні насадження, сіножаті, пасовища. Працересурсний потенціал - це працездатне населення, яке проживає в сільській місцевості, зайняте в сільськогосподарському виробництві і має певні психологічні, демографічні характеристики та реалізує свої можливості ( фізичні та інтелектуальні ) при виробництві сільськогосподарської продукції. Він характеризується процесами самовідтворення: народжуваністю, смертністю, міграціями, статево - віковою структурою, чисельністю та соціально - психологічними характеристиками: освітнім рівнем, рівнем кваліфікації,
структурою зайнятості, станом здоров’я, традиціями.
Виробничий потенціал об’єднує сукупність матеріальних ресурсів нерухо­мості, енергетичних ресурсів, живих організмів, які забезпечують виробництво, зберігання і переробку сільськогосподарської продукції. Його структура визнача­ється співвідношенням основних та оборотних фондів; структура основних фондів - співвідношенням активної та пасивної частин. Головні особливості: до складу потенціалу входять живі організми і готова продукція власного виробництва у формі засобів виробництва і ефективність його використання тісно переплітається з біологічними процесами;
- значна залежність від природних умов;
- ефективність використання залежить від сезонності виробництва;
- в системі всіх речових елементів вирішальне значення належить засобам промислового виготовлення;
характеристиками потенціалу є рівень інтенсивності, фондоозброєність, фондо- забезпеченість, енергоозброєність та енергозабезпеченість.
Інвестиційний потенціал - це всі види майнових та інтелектуальних цінностей, що вкладаються в об’єкти аграрної сфери, в результаті якої створюється прибуток (доход). Основними напрямками інвестицій є вкладення коштів у рухоме і нерухоме майно, придбання акцій, облігацій, цільові грошові ( банківські) вклади; придбання або створення нематеріальних активів, інтелектуальні цінності.
Водоресурсний потенціал - це та частина води, яка використовується в сільськогосподарському виробництві і забезпечує виробництво певної кількості і якості продукції тваринництва і рослинництва. Складається із запасів поверхневих і підземних вод та характеризується кількістю та якістю об’ємів використовуваної води.
5. Організаційно - управлінська структура АРП - це ієрархічно впорядкована система органів управління функціонуванням АРП на території області, яка дає можливість реалізувати механізм прийняття рішень, від яких залежить розвиток сільського господарства області та його ресурсного потенціалу.
6. Територіальна організація АРП - це особливості розміщення форм територіальної зосередженості сукупності компонентів АРП, в основі яких лежать техноло - економічні та організаційні зв’язки, що сприяють більш раціональній спеціалізації і комплексності агропромислового виробництва. Головною таксономічною одиницею є агроресурсний район - територіальне поєднання сукупності наявних компонентів агроресурсного потенціалу у межах певної частини природно - господарської зони, яка характеризується цілісністю і забезпечує відповідну спеціалізацію сільськогосподарського виробництва.
7. Земельноресурсний потенціал посідає головне місце в структурі АРП. Його величина 16908,9 млн. грн. ( 33,4 % від величини АРП області). Земельний фонд області становить 3190,3 тис. га (станом на 1.01 2000 р.). Територія області характеризується високим ступенем освоєння земель (66,1 % загальної площі - сільгоспугіддя). Характерною особливістю структури сільгоспугідь області є менша частка ріллі у порівнянні з загальнодержавним показником, і вища питома вага луків і пасовищ. Якщо в цілому по країні на одного жителя припадає 0,82 га сільгоспугідь, а ріллі 0,67 га, то для області ці показники становлять 1,64 та 1,05 га. Проте існує чітка тенденція до їх зниження з 2134,6 до 2107,7 тис. га. (порівняно з 1990 р.) , зниження ріллі - від 1534,7 до 1348 тис. га. Найбільша частка сільгоспугідь в складі АРП Чернігівського ( 38,4 %) та Прилуцького (39,6 % ) районів; найменша в Варвинському (27,7 %). Найбільше ріллі у структурі потенціалу мають Срібнянський ( 85,5%) та Варвинський ( 80,6%) райони, найменше Козелецький (52,8 %). За ступенем сільськогосподарської освоєності земель виділяють чотири групи. Найменший він в Корюківському і Семенівському районах, найвищий в південних районах області. Використання земельного фонду має екстенсивний характер. 58,7 % сільгоспугідь належить сільськогосподарським підприємствам, в тому числі - 56,5 % недержавним сільськогосподарським підприємствам (22,5% - сільськогосподарським кооперативам; 29% - сільськогосподарським товариствам; іншим недержавним підприємствам - 3%; державним підприємствам - 2,2%). У власності громадян знаходиться 30,6% сільгоспугідь (1,1 % належить фермерським господарствам). Середній розмір селянського (фермерського) господарства становить 37,9 га. Найбільша кількість фермерських господарств зосереджена в Чернігівському та Бахмацькому районах. Найнижчі ці показники в Коропському та Городнянському районах. Вартість сільгоспугідь по області складає 5,5 тис. грн./га. Найвища вона в Варвинському районі (7,7 тис грн.); найнижча в Корюківському районі (3,3 тис. грн.). По природній родючості землі області визначені 52 балами. Загальна площа еродованих земель - 65,7 тис. га. За часткою сільгоспугідь у земельноресурсному потенціалі виділено чотири групи (найвища вона в Бахмацькому районі). Економічна віддача земельноресурсного потенціалу області -
453,7 грн./ га. Найбільша вона в Бобровицькому ( 624 грн./га), найменша в Щорському (220,2 грн. /га) районах.
Область має потужний земельноресурсний потенціал, який використовується не досить ефективно, затратно, екологічно не збалансовано, резерви для екстенсивного ведення сільського господарства відсутні, тому необхідно робити ставку на його інтенсифікацію. Головні причини: земля як головний засіб вироб­ництва та його територіальний баланс не включена в економічний обіг; відсутність охорони земель, що пов’язано з незацікавленістю суб’єктів землекористування у виконанні природоохоронних робіт; непривабливість земельних площ для інвесторів із - за недосконалої системи гарантій щодо власності на землю.
8 . Вартість працересурсного потенціалу області складає 86,9 млн. грн.- 33,3 % від АРП області. Найвища його частка в структурі АРП Чернігівського району (41,1%); найнижча в Ріпкинському ( 27 % ). Працезабезпеченість по області - 46
чол./ІООО га сільгоспугідь. Найвища вона в Варвинському ( 65 чол./ 1000 га), найнижча в Козелецькому ( 28 чол./ 1000 га ) районах. 57% працюючих мають вік понад 40 років. В тому числі 33,6 % - понад 50 років. Найбільша частка працюючих пенсіонерів в Ріпкинському районі ( 6,7%), найменша в Чернігівському (12,2%). Рівень безробіття 3,28 %, найвищий він у Варвинському ( 7,78%) районі. В господарських товариствах працювало 47,4 % зайнятих в сільському господарстві області; 37,6% - у виробничих кооперативах; 3,2% - в інших підприємствах. Повніше працересурсний потенціал використовується в тваринництві (58,9%). Освітній потенціал працівників сільськогосподарського виробництва області не досить розвиненений - вищу і середню освіту має лише 23 % працюючих. Вищий рівень освіти серед керівників у Чернігівському та Варвинському районах. Ступінь забезпеченості спеціалістами середньої ланки - 94,1 %. Найнижчий його рівень в Семенівському районі. Демографічна ситуація в області кризова і не може забезпечити формування необхідної кількості працездатного населення - бази для розвитку працересурсного потенціалу. Природний приріст сільського населення -
20,2 %о. Найгірша ситуація в Ріпкинському ( - 27,1%о ) та Козелецькому (-26%) районах. Кваліфікація трудових ресурсів не відповідає сучасним вимогам- відсутнє володіння знаннями маркетингу, менеджменту, сучасними Гіо технологіями. Економічна віддача потенціалу по області 9,9 тис. грн. . Найбільш висока вона в Бахмацькому районі - 10,7 тис. грн.грн ; найнижча в Щорському -
5,9 тис. грн. Як результат аналізу - наявний працересурсний потенціал області не задовольняє вимогам сучасного моменту ні кількісно, ні якісно.
8. Виробничий потенціал області займає 33;3 % в структурі АРП. Коефіцієнт оновлення - 0,4 %; коефіцієнт вибуття - 2?3 % ( проти 8.3 % та 3 % у 1990 році ). Структура потенціалу неефективна в зв’язку з переважанням пасивної частки фондів ( 74,1 % - вартість будівель і споруд, частка машин і устаткування - 15,8 %). В цілому аналіз і оцінка фондозабезпеченості господарств області дають підставу зробити такі висновки:
- велике скорочення промисловістю випуску сільськогосподарських машин і обладнання, мінеральних добрив, хімічних меліорантів, комбікормів, пального, мастильних та інших матеріалів, різке підвищення цін на них зумовило значне зниження фондооснащеності сільськогосподарських підприємств і господарств області;
- наявна в господарствах техніка морально і фізично застаріла. Вона не відповідає сучасним природним умовам розвитку НТП і технологій виробництва сільськогосподарської продукції та розмірам господарств. Кількість сільськогосподарських машин у господарствах значно нижча їх потреби. Забезпеченість тракторами становить тільки 29,8 %, комбайнами- 39, 3 %, в тому числі зернозбиральними - 40,3 %, кормозбиральними - 36,6 %, кукурудзо­збиральними- 25,2 %, бурякозбиральними - 40,2 %, жниварками - 53, 8 %. Дуже низька забезпеченість господарств області грунтообробними і посівними машинами, що унеможливлює виконання усіх сільськогосподарських робіт в оптимальні терміни.
- ремонтна база не відповідає потребам ремонту сільськогосподарської техніки і технічно слабо оснащена. Її територіальна організація не забезпечує вчасного ремонту техніки;
велика диспропорція між основними і оборотними фондами знижує можливості
використання техніки і вчасного проведення сільськогосподарських робіт.
У складі технічної бази провідне місце належить енергетичним ресурсам - засобам механізації і електрифікації (зменшення на 63,9 % порівнянно з 1990 роком ). Найбільша енергозабезпеченість в Сосницькому районі ( 455 к.с. на 100 га ріллі); найменша в Куликівському ( 235,5 к.с. на 100 га ріллі. Фондоозброєність праці по колективних сільськогосподарських підприємствах порівняно з 1990 роком збільшилась у 3,3 рази, (за рахунок скорочення чисельності працівників та збільшення середньорічної вартості основних фондів), Слід відмітити скорочення поголів’я худоби. ( ВРХ на 59 % порівняно з 1990 роком ) та багаторічних насаджень. Найвищий рівень розвитку потенціалу у Сосницькому (42,9 % ) та Бахмацькому (40,3%) районах; найнижчий у Куликівському (24,3%). Фондовіддача по області - 182,7 грн./ 1000 грн.. Найвища вона у Бобровицькому районі ( 396,8 грн./ 1000 грн.) Результати аналізу виробничого потенціалу свідчать про його критичний стан.
9. Водними ресурсами сільське господарство області забезпечене достатньо. Всі райони області скоротили водоспоживання, майже припинилося зрошення. Актуальна проблема раціонального використання водних ресурсів: практично не здійснюється контроль за забором необхідної кількості води по господарствам, не існують зворотні системи водопостачання, має місце постійне забруднення вод.
10. Аналіз інвестиційного процесу аграрного сектора області ( за 1999 рік ) свідчить про його незадовільний стан. Інвестиції в основний капітал склали 89 млн. грн. ( у порівняльних цінах.) На протязі останніх років обсяг інвестицій в АПК постійно знижується ( у 8 разів у 1999 році проти 1990 ). Найвищий їх рівень у Чернігівському районі. У розрізі джерел фінансування переважають власні кошти підприємств ( 87,5 % загального обсягу). Частка державних централізованих коштів за 1999 рік склала 11,2 % ( 5,6 млн. грн.). Сповільнення інвестиційної діяльності аграрного сектору приводить до старіння основних фондів, зменшення гідротехнічного і меліоративного будівництва, призупинення закладки багаторічних насаджень.
11. Величина АРП області складає 16908,9 млн. грн. В його структурі 33,4%
приходиться на земельноресурсний потенціал; по 33% на працересурсний та виробничий потенціали. Найбільший АРП в області мають райони з містами обласного підпорядкування: Чернігівський - 8, 2 % від обласного (1380,1 млн. грн.); Прилуцький - 7,3 % (1239,3 млн. грн.); Борзнянський - 6,5% від обласного
(1105,3 млн. грн.) та Бахмацький - 6,3% від обласного (1061,7 млн. грн.). Щільність АРП - 8043 грн. на гектар сільськогосподарських угідь. Найбільша вона у Варвинському районі - 11269,2 грн./га; найменша - у Щорському районі (5480,7 грн./га). Рівень інтенсивності сільськогосподарського виробництва 2552 грн./ га. Найвищий він у Варвинському районі ( 3569 грн./га), найнижчий - в Семенівському районі (1910 грн./га). Наявний АРП області використовується неефективно - коефіцієнти кореляції АРП з урожайністю культур від’ємні (крім кореляції з зерновими культурами та цукровими буряками). Більш ефективно використовується АРП Менського району; менш - Щорського району.
В області виділено три агроресурсні райони: Північний, Центральний, Південний.
Північний район складають господарства 12 адміністративних районів: Ріпкинський, Городнянський, Щорський, Семенівський, Козелецький, Корюків- ський, Куликівський, Новгород - Сіверський, Сосницький, Коропський, Менський та Чернігівський. Величина АРП - 8372,8 млн. грн. (49,5 % від обласного) і змінюється від 396,8 млн. грн. в Щорському районі до 1380,1 млн. грн. в Чернігівському районі. Щільність АРП - 7296,5 грн./ га сільгоспугідь. В структурі інтегрального АРП району 33,5 % припадає на земельні ресурси, 33, 3 % - на виробничі фонди, 33,2 % на - працересурсний потенціал. При цьому спостерігаться відмінності в структурі інтегрального потенціалу районів: в земельних ресурсах від
27,2 % в Чернігівському районі до 37,5 % в Козелецькому районі, в трудових ресур­сах від 41,1 % (Чернігівський район) до 29,9 % (Сосницький район), у виробничих фондах від 40,5 % (Чернігівський район) до 26,2 % (Козелецький район). Рівень інтенсивності сільськогосподарського виробництва агроресурсного району - 2226 грн./ га. Найвищий він у Чернігівському районі — 3446 грн./ га, а найнижчий у Семенівському - 1910 грн./ га. В межах району виділено агроресурсні підрайони: Менсько - Чернігівський, Городнянсько - Ріпкинський, Корюківсько - Семенівсько-
Щорський, Коропсько - Новгород-Сіверсько-Сосницький. Потенціал Північного агроресурсного району забезпечує розвиток молочно - м’ясного скотарства і свинарства, льонарства, картоплярства і зернового господарства.
Центральний район об’єднує шість адміністративних районів: Бахмацький, Бобровицький, Борзнянський, Ічнянський, Ніжинський та Носівський. Величина АРП становить 5890,7 млн. грн. (34,8% від обласного). Найбільший потенціал має Борзнянський район (1105,3 млн. грн.); найменший - Носівський (767,3 млн. грн.) Щільність АРП - 8624,7 грн./га. Найвища вона в Бобровицькому районі -
9038,2 грн./ га; найнижча - в Ніжинському районі ( 8112,8 грн./ га). В структурі інтегрального потенціалу переважають земельні ресурси, найбільший їх процент у структурі АРП Ніжинського та Ічнянського районів; працересурсний потенціал переважає у структурі АРП Борзнянського району ( 34,4 %); виробничий - у структурі АРП Бахмацького району (40,3%). Рівень інтенсивності сільсько­господарського виробництва Центрального району складає 2348,2 грн./га. Найвищий він у Борзнянському районі - 2497 грн/га.; найнижчий у Ічнянському - 2199 грн./га. В Центральному агроресурсному районі виділяємо два підрайони: Бобровицько - Носівський та Бахмацько - Борзнянсько - Ічнянсько - Ніжинський.
АРП Центрального району сприяє розведенню великої рогатої худоби, вівчарству, птахівництву, вирощуванню зернових, картоплі, цукрових буряків, насіння кормових та цукрових буряків, олійних культур, овочів.
Південний агроресурсний район складається з чотирьох районів: Варвинського, Прилуцького, Срібнянського та Талалаївського. Величина АРП становить 2623,2 млн. грн. - 15,5% від обласного. Максимальне значення АРП в Прилуцькому районі - 1239,3 млн. грн., найменше в Срібнянському- 401,5 млн. грн. Щільність АРП - 9463,3 грн./га, що значно більше від середньообласного. Вона змінюється від 1126 грн./ га у Варвинському районі до 9104,8 грн./га у Срібнянському районі. Рівень інтенсивності - 2810,3 грн./га (найвищий в області). Максимальний він у Варвинському районі (3569 грн./га); мінімальний у Срібнянському ( 2504 грн./га). В межах Південного агроресурсного району виділено Прилуцько - Срібнянсько - Талалаївський та Варвинський підрайони. Потенціал зони сприяє розвитку буряківництва, зернового господарства, картоплярства, вирощуванню олійних та кормових культур , насінників .
Територіальна структура АРП області є недосконалою і потребує
трансформації в умовах ринкової економіки.
13. Організаційно- управлінська структура АРП регіону має два рівні : районний та обласний. Питаннями формування і розвитку окремих складових АРП займаються відповідні відділи - структурні підрозділи управління АПК облдержадміністрації, обласне управління земельних ресурсів та управління праці і соціального захисту населення; Деснянське басейнове управління, управління меліорації та водного господарства. Сучасна організаційно - управлінська структура є неефективною; окремі структури дублюють одна одну. Кадри, що звикли до роботи в умовах командно - адміністративної системи, не завжди вміють та хочуть корінним чином реформувати систему управління, що негативно впливає на формування АРП області. На сьогодні життєво важливим є впровадження якісно нової стратегії управління розвитком АПК регіону; функції управління повинні виконувати міжгалузеві об’єднання виробників сировини, власників переробних підприємств та споживачів за участю держави.
14 . В основі оптимізаціії АРП області повинна лежати еколого - економічна концепція його розвитку. Еколого - економічний механізм повинен включати систему державних заходів впливу на АРП через податки на забруднення природного середовища, штрафи, реалізацію ресурсних квот і ліцензій на забруднення, систему планів, централізовані інвестиції, кредити, як заохочення за економію ресурсів, диференційовані ціни і т. д. Потрібен системний, комплексний підхід до вирішення проблем АРП регіону, що дозволить виявити як найбільш вузькі місця і гострі протиріччя в ресурсозабезпеченості сільського господарства області, так і можливості і шляхи їх переборення. Бажано розробити програму розвитку АПК області, яка б могла вирішити цю проблему.
Основними складовими екологізації використання земельних ресурсів повинні бути :
- формування і проведення державної грунтоохоронної політики та її повсякденне здійснення на основі створення науково- методичної та практично - технологічної охорони земельних ресурсів, економічно обгрунтованого й екологічно раціонального використання грунтів, особливо актуально для Бахмацького, Борзнянського, Менського та Семенівського районів;
- встановлення реальної ціни на земельні ресурси; розробка методики визначення обсягів заподіяних або очікуваних збитків від втрат земельних ресурсів чи їх забруднення, стягнення плати з забруднювача; формування нових стереотипів споживання і поведінки господарюючих суб’єктів;
- підвищення врожайності сільськогосподарських культур за умови значного скорочення використання ріллі в першу чергу в Бахмацькому, Бобровицькому Варвинському, Срібнянському, Талалаївському районах; збереження родючості землі; відновлення гумусу.
- поліпшення структури сільськогосподарських ландшафтів за рахунок виведення з активного обробітку еродованих і малопродуктивних земель в Ічнянському, Новгород - Сіверському, Варвинському районах з одночасним розширенням площ рекреаційних та водоохоронних зон і природоохоронних об’єктів.
Проблеми формування працересурсного потенціалу можуть бути вирішені тільки на основі державної політики :
- забезпечення оптимального його відтворення, що найбільш актуально для Бобровицького, Ріпкинського, Ічнянського Козелецького районів;
- створення умов для оптимальної його зайнятості ( Варвинський, Городнянський, Куликівський райони ); забезпечення кількісної та якісної територіально - галузевої збалансованості робочих місць і кадрів, особливо за рахунок розвитку малого бізнесу у сфері виробництва і послуг; створення гнучкої системи робочих місць відповідно до пріорітетів розвитку агропромислової інтеграції ;
- створення ефективної системи соціального захисту населення у сфері зайнятості; розробка балансів трудових ресурсів по сільських адміністративних районах;
- необхідно підвищувати освітній рівень трудових ресурсів, здійснювати їх перекваліфікацію відповідно до сучасних вимог. Особливо це важливо для Бахмацького, Варвинського, Коропського, Сосницького, Талалаївського районів.
Основними заходами, спрямованими на підвищення фондооснащеності господарств і ефективності використання виробничих фондів, можуть бути :
- освоєння випуску нових видів сільськогосподарської техніки на заводах ^Сільмаш” в Макишино та Ніжині; Тваринмаш” в Прилуках; збільшення
виробництва продукції комбікормової, мікробіологічної та інших галузей промисловості, які працюють на сільське господарство;
- розширення зв’язків з зарубіжними державами в галузях промисловості, які працюють на сільське господарство;
- використання можливостей лізингу.
Вирішити проблеми фінансування сільськогосподарських підприємств області частково можна за допомогою розробки певних інвестиційних проектів. Держава має створити умови, які б стимулювали залучення капіталів до агропромислового виробництва шляхом:
- стабільної податкової політики, яка б передбачала поступове послаблення податкового пресу і пільгові умови для підприємств, у розвиток яких закладено серйозні інвестиції;
- спрощеня умов ввезення і вивезення капіталу та продукції;
- юридично чітко визначених питань лізингових та інших орендних відносин;
- звільнення на певний період від оподаткування прибутку, одержаного новоствореним, у тому числі у процесі реструктуризації, підприємством від реалізації інвестиційних проектів, а також діючим підприємством, на якому проведено реконструкцію або модернізацію, у частині, одержаній від освоєння інвестицій;
- невключення до валового доходу підприємства, з метою оподаткування суми інвестицій, отриманих від реалізації інвестиційного проекту у вигляді коштів, матеріальних цінностей, нематеріальних активів;
- звільнення на період освоєння земельної ділянки^ визначений інвестиційним проектом на п’ять - шість років, від плати за землю.

Список використаної літератури
1. Аграрная география.- Вильнюс.- 1984. - 134 с.
2. Аграрна праця та соціальний розвиток села / За ред. O.A. Богуцького.- K.: Випол, 1966,- 320 с.
3. Агроклиматический справочник по Черниговской области.- Л.: Гидрометеоиздат, 1953 .-91 с.
4. Агропромисловий комплекс Української PCP : Посібник для вчителя / За ред. М.М. Паламарчука. -K.: Радянська школа, 1980.- 175 с.
5. Алаев Э.Б. Социально-экономическая география. Понятийно - терминологи­ческий словарь. -М.: Мысль, 1983.- 350 с.
6. Альперен П.Н. О системном управлении районным АПК на базе стандартизации // Стандарты и качество 1982.- № 5.- С. 34- 37.
7. Амельченко М.Р., Балабанов Г.В., Твердохлебов И.Т. География АПК СССР.- Симферополь,1987.- 81 с.
8. Андрейцев В.І. Правові засади земельної реформи і приватизації земель в Україні: Навч.- практ. посібник.- K.: Істина, 1999.- 320 с.
9. Андриишин М.В. Эффективность организации и использования земельных ресурсов. - Львов : Вища школа, 1981. - 171 с.
10. Андрийчук В.Г. Эффективность использования производственного потенциала в сельском хозяйстве.- М., 1983.- 207 с.
11. Андрусенко Г.А. Михайлова Л.И. Эффективность использования ресурсного потенциала // Экономика сельскохозяйственных и перерабатывающих предприятий.- 1990.- № 3.- С. 20 - 22.
12. Атлас Черниговской области . - М.: ГУГКСССР, 1991 .- 47 с.
13. Барановська О.В. Забрудненість Чернігівської області: загальний стан та територіальні відмінності // Актуальні питання природознавства .- Ніжин: НДІ1І, -1995 .- С. 11-15.
14.