СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ТРАНСФОРМАЦІЇ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НАУК УКРАЇНИ ІНСТИТУТ ГЕОГРАФІЇ
На правах рукопису
ПАНШРАЦЬКА ОЛЕКСАНДРА ВАЛЕРІЇВНА
УДК 911.338.45(477)
СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ТРАНСФОРМАЦІЇ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ
11.00.02 - Економічна і соціальна географія
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандитата географічних наук

Науковий керівник - член-кореспондент НАН України доктор географічних наук Руденко Леонід Григорович
Київ- 2001

ЗМІСТ
Стор.
ВСТУП ................................................................................................................................................ 5
РОЗДІЛ 1. ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНИЙ КОМПЛЕКС УКРАЇНИ ТА ОСНОВНІ ЕТАПИ ЙОГО ЕКОНОМІКО-ГЕОГРАФІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ................. 11
1.1. Регіональні особливості формування та розвитку паливно- енергетичного комплексу України 11
1.2. Історія та сучасний стан суспільно-географічних
досліджень паливно-енергетичного комплексу України 27
Висновки до розділу 1............................................................................................... 35
РОЗДІЛ 2. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ СУСПІЛЬНО-
ГЕОГРАФІЧНОГО ДОСЛІДЖЕННЯ ПАЛИВНО- ЕНЕРГЕТИЧНОГО КОМПЛЕКСУ........................................................................................................... 38
2.1. Теорія міжгалузевого територіального комплексоутворен- ня як методологічна база суспільно-географічного дослідження паливно-енергетичного комплексу ...................................................................................................................................... 38
2.2. Трансформація паливно-енергетичного комплексу та зба­лансований розвиток території.................................................................................................................... 49
2.3. Методика суспільно-географічного дослідження трансфор­мації паливно-енергетичного комплексу країни............................................................................ 57
Висновки до розділу 2........................................................................................ 71
РОЗДІЛ 3. СУСПІЛЬНО-ГЕОГРАФІЧНА ОЦІНКА РЕЗУЛЬТАТІВ
ТРАНСФОРМАЦІЇ ПАЛИВНО-ЕНЕРГЕТИЧНОГО
КОМПЛЕКСУ УКРАЇНИ У 90-Х РОКАХ........................................................... 74
3.1. Чинники розвитку паливно-енергетичного комплексу України...................... 74
3.2. Зміни збалансованості структури паливно-енергетичного комплексу України у 90-х роках ^
з
3.2.1. Збалансованість виробничої ланки паливно-
енергетичного комплексу: структурно-галузевий та структур- но-територіальний аспекти...................................................................................................... 98
3.2.2. Виробничо-споживча збалансованість паливно-
енергетичного комплексу України....................................................................... Ш
3.2.3. Виробничо-ресурсна збалансованість паливно-
енергетичного комплексу У країни ............................................................. 123
3.3. Підвищення ефективності використання енергії як переду­мова збалансованого розвитку регіонів України..................................................................................... 137
Висновки до розділу 3........................................................................................... 152
ВИСНОВКИ ............................................................................................................................ і 57
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .............................................................................. 163
ДОДАТКИ...................................................................................................................................... 177

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
АЕС - атомна електрична станція;
ВВП - валовий внутрішній продукт;
ГЕС - гідравлічна електрична станція;
ДРЕС - державна районна електрична станція; ЕВЦ - енерго-виробничий цикл;
ЕГП - економіко-географічне положення;
ЬСТП - котельно-пічне паливо;
МТК - міжгалузевий територіальний комплекс; НПЗ - нафтопереробний завод;
ООН - організація об’єднаних націй;
ПЕБ - паливно-енергетичний баланс;
ПЕК - паливно-енергетичний комплекс;
ПЕР - паливно-енергетичні ресурси;
СТК - суспільно-територіальний комплекс; ТВК - територіально-виробничий комплекс.

ВСТУП
Актуальність теми. Сучасний етап розвитку суспільно-територіального комплексу (СТК) України у зв’язку із формуванням національного господарсько­го комплексу та впровадженням ринкових відносин характеризується активіза­цією трансформаційних процесів у всіх його ланках. Однією з найважливіших функціональних ланок СТК України виступає паливно-енергетичний комплекс (ПЕК). Від успішності структурних перетворень у ньому залежить скорочення ви­трат на імпорт енергоносіїв, вихід країни із економічної кризи, підвищення рівня життя людей та подальше економічне зростання.
Усе це зумовлює необхідність розробки сучасної Концепції ефективного роз­витку ПЕК, яка б базувалися на різносторонніх наукових дослідженнях паливно- енергетичного комплексу України, в тому числі з позицій суспільної географії. Суспільно-географічні дослідження ПЕК, побудовані на принципах системності, комплексності та територіальності, сприятимуть узгодженості структурних пере­творень комплексу із вимогами інтересів економічної незалежності України та трансформації її господарства; збалансованості розвитку його ресурсної, вироб­ничої та споживчої ланок; регулюванню трансформаційних процесів у комплексі на регіональному рівні; посиленню позитивного та зменшенню негативного впли­ву ПЕК на економічний, соціальний та екологічний розвиток території.
Проблемам розвитку ПЕК присвячені дослідження багатьох науковців Украї­ни. Серед них О.М. Алимов, К.Г. Воблий, І.О. Горленко, І.В. ДІяк, С.І. Дорогун- цов, Ф.Д. Заставний, С.І. Іщук, В.Н. Кальченко, І.М. Карп, М.П. Ковалко, В.П. Кухар, М.М. Паламарчук, О.М. Паламарчук, Б.З. Піріашвілі, О.О. Решетняк, В.Є. Тонкаль, АЛС. Шидловський, П.Ф. Шпак, Л.М. Яснопольський, Т.Є. Яснюк та ін. Проте у порівнянні з іншими міжгалузевими комплексами теоретико-методичні основи економіко-географічного дослідження ПЕК потребують поглибленння, а суспільно-географічні засади формування та розвитку ПЕК України у контексті активізації структурних перетворень у ньому - спеціального дослідження. Це і обумовило вибір відповідної теми дисертаційної роботи.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Обраний напрям досліджень пов’язаний із тематикою науково-дослідних робіт Інституту географії НАН України. Результати дисертаційної роботи використані, зокрема, при виконанні наступних тем: Трансформація структури господарства регіонів України і розробка географічних основ регіональної соціально-економічної політики держави” (№ державної реєстрації 019911000479), Тренд розвитку взаємодії Суспільства і Природи на території України у XX столітті” (№ державної реєстрації 0199Ш00476), Національний атлас України. Структура та зміст” (№ державної реєстрації 0199Ш00475).
Предмет і об’єкт дослідження. Об’єкт дослідження - паливно-енергетичний комплекс України перехідного періоду. Предмет дослідження - регіональні особ­ливості структурно-галузевої трансформації ПЕК України в умовах формування національного господарського комплексу та впровадження ринкових відносин.
Мета і задачі дослідження. Мета дисертаційного дослідження - розширити та поглибити теоретико-методичні основи суспільно-географічного дослідження ПЕК країни на засадах збалансованого розвитку, провести класифікацію регіонів України за ефективністю використання енергії та обгрунтувати необхідність вра­хування регіональних відмінностей при проведенні енергозберігаючої політики.
У відповідності з цією метою були поставлені такі завдання:
- дослідити взаємозв’язок між розвитком паливно-енергетичного та господар­ського комплексів України на протязі XX століття;
- визначити сутність, структуру та чинники розвитку ПЕК країни на основі теорії міжгалузевого територіального комплексоутворення;
- сформулювати генеральну мету розвитку ПЕК; виявити основні риси та напрями трансформації ПЕК країни як суспільно-територіальної системи (СТС),
- розробити методику суспільно-географічного дослідження трансформації ПЕК країни;
- проаналізувати просторові відношення ПЕК України до країн - експортерів та імпортерів палива, маршрутів транспортування енергоносіїв; визначити на-
прями збільшення ролі чинника економікснгеографічного положення у розви­тку ПЕК України;
виявити та дослідити закономірності трансформації територіально-галузевої структури виробничої ланки ПЕК; прогнозувати напрями її подальшого роз­витку;
дослідити зміни виробничо-ресурсної та виробничо-споживчої збалансова­ності ПЕК України у 90-х роках та виявити напрями її підвищення; провести класифікацію регіонів України за ефективністю використання енер­гії та оцінити можливості підвищення ефективності енерговикористання та реалізації цілей збалансованого розвитку в кожній із отриманих груп регіонів. Наукова новизна одержаних результатів:
вперше виділено чотири основні етапи розвитку паливно-енергетичного ком­плексу України у XX столітті, відображено їх взаємозв’язок із етапами розви­тку господарського комплексу в цілому;
розширено та поглиблено теоретико-методичні основи суспільно- географічного дослідження ПЕК країни на засадах збалансованого розвитку, визначена генеральна мета розвитку паливно-енергетичного комплексу та за­пропоновано новий погляд на структуру ПЕК із виділенням трьох основних ланок комплексу - ресурсної, виробничої та споживчої; розкриті основні риси та напрями трансформації ПЕК як суспільно- територіальної системи;
визначені чинники розвитку ПЕК та проведене їх групування за характером впливу на розвиток комплексу;
із допомогою картографічного моделювання проведений аналіз просторових відношень ПЕК України до країн-експортерів та імпортерів палива, маршру­тів транспортування енергоносіїв;
на основі запропонованої методики здійснене суспільно-географічне дослід­ження змін збалансованості ПЕК України у 90-х роках; встановлено законо­мірний зв’язок між змінами ролі окремих регіонів у виробництві продукції паливно-енергетичного комплексу країни і глибиною трансформації галузе-
вої структури їх ПЕК; виявлено напрями подальшого розвитку територіаль­но-галузевої структури виробничої ланки ПЕК; визначено причини змін ви­робничо-ресурсної та виробничо-споживчої збалансованості комплексу та за­пропоновано напрями її підвищення;
- за результами кластерного аналізу здійснено класифікацію регіонів України за ефективністю використання енергії та обгрунтовано регіональну диферен­ціацію напрямів її підвищення.
Обгрунтованість і достовірність наукових положень, висновків і реко­мендацій. Основні наукові положення дисертації грунтуються на детальному опрацюванні літературних джерел з питань теорії та методики аналізу формуван­ня й розвитку суспільно-територіальних, міжгалузевих та паливно-енергетичного комплексів, проблем ПЕК в умовах перехідного етапу розвитку держави, відпові­дних законодавчих та нормативних актів. Висновки дисертації про роль економі- ко-географічного положення у розвитку ПЕК України, зміни збалансованості структури комплексу та класифікацію регіонів України за ефективністю викорис­тання енергії базуються на власних розрахунках автора, що здійснені на основі статистичних матеріалів Державного комітету статистики України, Міністерства палива та енергетики, Міністерства економіки та Депозитарію ООН в Україні.
Практичне значення одержаних результатів. Розширення та поглиблення гсорстико-меюдичних положень суспільно-географічного дослідження ПЕК краї­ни на засадах збалансованого розвитку, збагачення уявлень про структуру та роль ПЕК в соціально-економічному розвитку держави сприяють поглибленню теорії су-спільної географії в період формування національного господарського ком­плексу, переходу економіки до ринкових умов функціонування та входження українського суспільства до постіндустріальної епохи розвитку. Запропоновані методичні засади суспільно-географічного дослідження трансформації ПЕК мо­жуть бути використані при вивченні розвитку паливно-енергетичних комплексів інших країн та економічних районів.
Виявлені особливості та тенденції розвитку ПЕК України у 90-х роках, резер­ви зростання його збалансованості, прогноз подальших зрушень територіально- галузевої структури виробничої ланки ПЕК, просторова структуризація напрямів підвищення ролі комплексу як інструменту сталого (збалансованого) розвитку те­риторії можуть бути використані відповідними інституціями при розробці регіо­нальної енергетичної політики та регулюванні трансформаційних перетворень у комплексі на регіональному рівні.
Основні положення та висновки дисертації можуть бути також використані при підготовці фахівців із економічної географії промисловості та розміщення продуктивних сил у вищих навчальних закладах.
Особистий внесок здобувана. На базі розробок щодо виділення основних ланок комплексу (ресурсної, виробничої та споживчої) із визначенням чинників розвитку ПЕК та врахуванням положень збалансованого економічного, соціально­го і екологічного розвитку здобувачем проведено суспільно-географічне дослі­дження змін збалансованості ПЕК України наприкінці XX століття, встановлено напрями подальшого розвитку структури ПЕК та виявлено шляхи підвищення її збалансованості. Здійснено також класифікацію регіонів України за ефективністю використання енергії.
Серед робіт, опублікованих на тему дисертації, три виконано у співавторстві. У праці [35] здобувачеві належать результати ретроспективного аналізу розвитку атомної енергетики України; у праці [36] - результати аналізу світових теденцій в освоєнні атомної енергії; у праці [37] - результати графоаналітичної оцінки поло­ження атомних електростанцій на головних лініях електропередачі, висновки про необхідність будівництва нових ліній електропередачі 750 кВ за напрямом захід- схід в разі добудови енергоблоків на Хмельницькій та Рівненській станціях та про необхідність врахування оцінки положення електростанцій на лініях електропере­дачі не лише при створенні нових енергетичних потужностей, але й при виведенні з експлуатації діючих.
Апробація результатів дисертації Основні положення дисертаційної робо­ти доповідались на наукових конференціях: Соціально-економічний розвиток України. Проблеми статистики - 98” (Львів - Шкло, 1998), Суспільно- географічні проблеми розвитку продуктивних сил України” (Київ, 1999), Сучас­на географія та навколишнє природне середовище” (Вінниця, 1999), Геоінфор- маційне картографування держав та регіонів” (Київ, 2001), на семінарі молодих вчених Інституту географії НАН України Сучасні проблеми розвитку географії: погляд молодих вчених” (Київ, 2000) та на УШ з’їзді Українського географічного товариства (Луцьк, 2000).
Публікації. За результатами дисертаційного дослідження опубліковано 10 робіт загальним обсягом 3,4 авт.арк., з них 3-у фахових виданнях.

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. ПЕК виступає базовою ланкою господарства країни. Історія його формування та розвитку тісно пов’язана із становленням всього господарського комплексу. Перший етап розвитку ПЕК (1920-1950 рр.) співпадає із проходженням економікою країни третього циклу Кондратьєва, формуванням комплексу галузей і виробництв важкої промисловості; другий (1951-1970 рр.) збігається із періодом інтенсифікації промислового і сільськогосподарського виробництва, початком проходження економікою країни четвертого циклу Кондратьєва; третій (1971-1990 рр.) відповідає періоду пошуків шляхів нарощування промислового і сільськогосподарського виробництва і поліпшення умов життя населення; четвертий (після 1991 р.) співпадає із періодом формування національного господарського ко^длексу та його інтеграції у світогосподарські зв’язки.

2. Суспільно-географічні дослідження ПЕК України протягом його функціонування в єдиному народно-господарськ і СРСР були тісно
специфічного впливу паливно-енергетичних галузей на формування та вдосконалення ГВК, а також на вивчення особливостей комплексоутворення в галузях ПЕК. Економіко-географи провели глибоке дослідження функціональної і територіальної структури ПЕК України, виявили напрями її вдосконалення у відповідності з вимогами як економічних, так і соціальних та екологічних чинників; створили методичні основи економіко-географічного дослідження ПЕК. Але у порівнянні з іншими міжгалузевими комплексами теоретико-методичні основи економіко-географічного дослідження ПЕК потребують розширення та поглиблення. Актуальність суспільно-географічних досліджень ПЕК на сучасному етапі зростає у зв’язку із обранням Україною самостійного, відокремленого від бувшого СРСР розвитку та необхідністю формування власного ПЕК, що проходить в складних умовах становлення держави та тотальної кризи в економіці.
3. ПЕК як елемент компонентно-функціональної структури СТК являє собою цілісне сполучення на території функціонально пов’язаних об’єктів кількох компонент (природної, виробничої та соціальної) і галузей (електроенергетичної, вугільної, нафтової, газової, торф’яної, атомної та ін.), що беруть участь у забезпеченні споживачів паливно-енергетичними ресурсами, включаючи видобуток паливних ресурсів, їхню переробку, безпосереднє використання, транспортування, перетворення енергії палива в інші види енергії, її передачу та розподіл між споживачами. Структура ПЕК характеризується наявністю трьох компонентно-функціональних ланок - виробничої, ресурсної та споживчої. Триланковість обумовлює існування шести основних видів збалансованості структури комплексу - виробничого, ресурсного, споживчого, виробничо- ресурсного, виробничо-споживчого та ресурсно-споживчого.
4. Поняття трансформації ПЕК як СТС може мати два тлумачення: а) широкомасштабні зміни в основних параметрах та характеристиках розвитку ПЕК, викликані зрушеннями в економічній системі; б) перехід комплексу від попередньої стадії розвитку до наступної в результаті посилення неврівноважених та нелінійних відносин із оточенням та порушення взаємодії елементів всередині нього. Основними рисами трансформації ПЕК є падіння ефективності функціонування, територіальна диференційованість, неоднозначність та багатовекторність. Остання виявляється у існуванні компонентно- функціонального, інституційного, інноваційно-технологічного та територіального напрямів перебудови комплексу.
5. Суспільно-географічне дослідження трансформації ПЕК потребує поступового переходу від аналізу характеру впливу факторів зовнішнього середовища на трансформаційні процеси у комплексі (перший етап) до безпосереднього вивчення змін у збалансованості структури ПЕК, які виникли під впливом даних процесів (другий етап). Оцінка виявлених результатів повинна базуватися на усвідомленні генеральної мети розвитку ПЕК, яка полягає у досягненні максимально ефективного задоволення енергетичних потреб суспільства в контексті реалізації цілей збалансованого економічного, соціального та екологічного розвитку. Третій етап дослідження має за мету провести класифікацію регіонів України за ефективністю використання енергії та оцінити можливості підвищення ефективності енерговикористання та реалізації цілей збалансованого економічного, соціального та екологічного розвитку в кожній із отриманих груп регіонів. Методичний інструментарій першого етапу утворюють методи порівняльного аналізу, групування, картографічного моделювання тощо; другого - методи рангової статистики, складання карг різниці станів, кореляційного аналізу, територіально-компонентного балансу О.М. Паламарчука, творе ги ко-графової моделі О.Г. Топчієва тощо; третього - кластери ий аналіз як один із найпоширеніших методів багатомірної класифікації.
6. Неоднозначний характер впливу чинників розвитку ПЕК на сучасні процеси його трансформації дозволяє поділити їх на дві групи: переважно негативної (паливно-енергетичних ресурсів, інвестиційних ресурсів, споживчий та екологічний) та переважно сприятливої дії (трудових ресурсів, ЕГП). В найближчі роки напрямок дії споживчого чиннику, а також чинників паливно- енергетичних, інвестиційних та трудових ресурсів, на розвиток комплексу може змінитися, в той час коли напрямок впливу екологічного чинника та чинника ЕГП залишиться стабільним.
Україна володіє унікальним географічним положенням між джерелами паливно-енергетичних ресурсів та ринками їх збуту. На основі результатів картографічного моделювання просторових відношень ПЕК України до країн- експортерів та країн-імпортерів палива, маршрутів транспортування енергоносіїв та аналізу тенденцій розвитку нафтогазовидобувної промисловості в країнах- партнерах у роботі прогнозується істотне скорочення транзиту російської нафти й газу через територію України до країн Західної та Центральної Європи і його збереження та нарощування до країн Південно-Східної Європи, отримання нових та розширення існуючих експортних потоків Прикаспійської нафти, отримання експортних потоків природного газу Ірану, Казахстану та Середньої Азії, зменшення питомої ваги Російської Федерації у географічній структурі українського імпорту вуглеводнів в найближчі десятиріччя.
7. Зміни регіональних та галузевих пропорцій виробничої ланки комплексу взаємопов’язані. Процес посилення ролі окремих територій в ПЕК країни спостерігався в регіонах із зосередженням підприємств прогресивних паливно- енергетичних галузей (атомних електростанцій, ліній електропередачі високої напруги, об’єктів нафтогазовидобувної та газопереробної промисловості) та, як правило, супроводжувався незначними змінами існуючої галузевої структури; процес послаблення - в регіонах із зосередженням вугільної й нафтопереробної промисловості та переважно був спрямований на перебудову галузевої структури їх ПЕК. На основі виявленої закономірності та із врахуванням наявного та перспективного впливу на розвиток комплексу чинників паливно-енергетичних ресурсів та ЕГП можна прогнозу ваги збереження стабільності галузевої структури в регіональних ПЕК, які спеціалізуються на виробництві атомної енергії або на транспортуванні електроенергії; можливість структурних зрушень в ПЕК нафтогазовидобувних регіонів України в разі відкриття нових потужних родовищ вуглеводнів та в регіональних ПЕК, які спеціалізуються на нафтопереробці, в разі отримання Україною експортних потоків каспійської нафти; збереження високого рівня нестабільності галузевої структури в ПЕК вуглевидобувних регіонів у зв’язку із гострою необхідністю подолання існуючих диспропорцій між вуглевидобувною та вуглезбагачувальною промисловістю, збільшенням виробництва товарного вугілля.
Важливою складовою збалансованості розвитку електроенергетичної галузі виступає узгодженість генеруючих потужностей із розподільчею мережею. Результати дослідження узгодженості потужностей АЕС України із мережею високовольтних ліній електропередачі (ВЛ 750кВ), вказують на необхідність подальшого розвитку системоутворюючої мережі 750 кВ з метою покращення умов видачі потужності Запорізької АЕС, а також Рівненської та Хмельницької після добудови їх енергоблоків.
8. Зміни збалансованості споживчої ланки ПЕК у 90-х роках виявились у посиленні диспропорцій видової та регіональної структури споживання палива. В цілому по Україні питома вага природного газу у загальному використанні первинного палива збільшилася із 40 до 53%; розрив між максимальним та мінімальним значеннями показника питомої ваги регіону у структурі споживання палива країни збільшився із 19,2 до 22,4%; кількість регіонів із питомою вагою домінуючого виду палива в структурі споживання, яка перевищує критичний рівень щодо підтримання їх енергетичної безпеки (65%), зросла із 13 до 16.
Особливе значення на сучасному етапі розвитку комплексу у зв’язку із гострою необхідністю зниження залежності держави від імпорту енергоносіїв має підвищення виробничо-споживчої збалансованості ПЕК. Слід підкреслити, що рівень забезпеченості потреб України паливом власного видобутку зріс із 49,9 у 1990 р. до 62,8% у 1999 р. внаслідок випереджання падіння споживання первинного палива над падінням його видобутку. Кількість регіонів, рівень забезпеченості паливом власного видобутку яких перевищує 100%, зросла від одного у 1990 р. (Сумська область) до чотирьох у 1999 р. (Донецька, Луганська, Сумська, Харківська області). В той же час в більшості регіонів України рівень забезпеченості паливом власного видобутку залишається дуже низьким. Його підвищення можливе за рахунок зростання ефективності використання енергії та розвитку власного енергопотенціалу.
Проте відставання” темпів падіння споживання енергії від темпів падіння виробництва ВВП (величина попиту на котельно-пічне паливо та теплоенергію в цілому по Україні впродовж 90-х років зменшувалась на 0,48% на кожний 1,00% падіння обсягів ВВП, величина попиту на електроенергію - на 0,40) свідчить про загальне зниження ефективності використання енергії у 90-х роках. Дослідження територіальної диференціації показників еластичності попиту на котельно-пічне паливо, електроенергію та теплоенергію за обсягом ВВП дозволило автору виявити регіони, в яких в результаті порівняно незначного впливу динаміки ВВП на динаміку споживання енергії у 90-х роках сформувався потужний резерв зниження енергомісткості продукції. Вони утворюють три ареали. Перший із них являє собою смугу, що є цілісною на заході (Чернівецька, Тернопільська, Хмельницька, Вінницька області) та поділеною на два рукави” на сході - південний (Одеська область) та північно-східний (Київська, Чернігівська,
Полтавська області). Другий та третій ареали розташовані на крайньому північному заході (Волинська область) та крайньому півдні (АР Крим) країни.
9. Основою ефективного розвитку власного енергопотенціалу виступає підвищення збалансованості виробничо-ресурсної структури ПЕК за рахунок: збільшення рівня освоєння вугілля як провідного паливно-енергетичного ресурсу держави та найпотужніших в Україні мінерально-сировинних баз ПЕК Дніпропетровької, Донецької, Луганської та Харківської областей; прискореного розвитку паливної промислості у регіонах із високим рівнем забезпеченості видобутку палива запасами (Дніпропетровська, Закарпатська, Київська, Луганська, Хмельницька, Черкаська області); активізації геологорозвідувальних робіт на нафту та газ з метою підтримання необхідних співвідношень між приростом та погашенням запасів вуглеводнів; інтенсивного освоєння потенціалу відновлюваних джерел енергії в західних, південних та південно-східних регіонах України.
10. Проведення енергозберігаючої політики, спрямованої на зростання ефективності використання енергії, потребує регіонально диференційованого підходу. Діапазон напрямів підвищення ефективності енерговикористання розширюється від переважно організаційно-технологічних заходів та освоєння відновлюваних джерел енергії в регіонах із порівняно високою ефективністю використання енергії (АР Крим, Волинська, Житомирська, Закарпатська, Кіровоградська, Тернопільська, Херсонська, Чернівецька та Чернігівська області) до підвищення комплексності використання паливно-енергетичних ресурсів і вдосконалення структури промисловості в регіонах із середньою ефективністю використання енергії (Вінницька, Івано-Франківська, Київська, Львівська, Миколаївська, Одеська, Полтавська, Рівненська, Сумська, Харківська, Хмельницька та Черкаська області) та структури всього господарського комплексу в регіонах із низькою ефективністю використання енергії (Донецька, Дніпропетровська, Запорізька та Луганська області).

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Аверьянов АН. Системное познание мира: Методологические проблемы. - М.: Политиздат, 1985.-263 с.
2. Агафонов Н.Т. Территориально-производственное комплексообразование в условиях развитого социализма. - Л.: Изд-во "Наука", 1983.- 188 с.
3. Айвазян CA., Мхитарян B.C. Прикладная статистика и основы эконометрики: Учебн. для вузов. - М.: ЮНИТИ, 1998. - 1022 с.
4. Алаев Э.Б. Социально-экономическая география: понятийно­терминологический словарь. - М.: Мысль, 1983,- 359 с.
5. Балабанов Г.В. Сучасні територіально-галузеві пропорції економіки України// Укр. геогр. журнал. - 2001. - №1. - С. 3-8.
6. Батченко Л.В. Социально-экономические проблемы угольной промышленности. - Донецк: ИЭП НАН Украины, 2000. - 120 с.
7. Будзяк В.М. Еколого-економічні проблеми використання нетрадиційних та відновлюваних джерел енергії (на прикладі вітрової енергії): Дис... канд. экон. наук: 08.08.01. - K., 1999. - 181 л.
8. Ведмеденко P., Ковальчук Л., Крупкіна Л. Актуальні проблеми розвитку паливно-енергетичних галузей народного господарства Української PCP// Вісник Академії наук Української PCP. - 1988. - №1.- С. 68-75.
9. Ведмеденко Р.А., Яснюк Т.Е. Региональные особенности воздействия объектов топливно-энергетического комплекса на окружающую среду// Формирование и реализация энергетической политики Украины. - К.: СОПС Украины АН Украины, 1992. - С. 67-70.
10. Вербинський В.В., Земляний М.Г., Шевцов АЛ. Пропозиції та зауваження до проекту закону України Про енергетичну політику України”// Енергоінформ.- 2000.- №8.
11. Вис лобі цький П.А. Проблеми трубопровідного транспорту// Нафта і газ. -
1997. -№4.-С. 16-17.

12. Воропай Н.И., Клименко С.М., Криворуцкий Л.Д., Славин Г.Б. Мониторинг и индикативный анализ энергетической безопасности// Энергетическая политика. -1996. - Вып.2. - С. 15-16.
13. Гавриленко М. Доки ж бідуватимемо, ходячи по золоту// Урядовий кур’єр. - 1996. -6 квітня.
14. Гайдар Е. Аномалии экономического роста// Вопросы экономики. - 1996 - №12,- С. 20-39.
15. Гвоздецкий В.Л. Электрификация Южного района// Шестьдесят лет ленинского плана ГОЭЛЮ. - М.: Энергия, 1980. - С. 245-260.
16. Глазьев С.Ю. Теория долгосрочного технико-экономического развития. - М.: ВлаДар, 1993. - 310 с.
17. Голобуд Б. Перспективи отримання Україною норвезького газу не є безнадійними// Газ & Нафта. Енергетичний бюлетень. - 2000. - №9. - С. 14- 15.
18. Горленко И.А. Исследование регионального промышленного комплекса в целях совершенствования его территориальной организации и рационального природопользования// Географические исследования для целей планирования экономического и социального развития. - К.: Наук, думка, 1983.- С. 72-83.
19. Горленко І.О. Суспільно-географічні принципи І напрями трансформації структури виробництва України//Укр. геогр. жури. - 1995. - №1 - 2. - С. 17-
23.
20. Государственный баланс запасов полезных ископаемых СССР на 1.01.1990. - М., 1990.
21. Грицай О.В., Иоффе Г.В, Трейвиш А.И: Центр и периферия в региональном развитии. - М.: Наука, 1991 - 168 с.
22. Гущин Н. Некоторые экономические аспекты современного развития атомной энергетики// Вести. Моск. Ун-та. Сер. 6. Экономика. - 1997. - № 1. - С. 107-114.
/«г
23. Данилов А.Н. Трансформационные процессы в обществе// Новейший
философский словарь/ Сост. А.А. Грицанов. - Мн.: Изд. В.М. Скакун, 1998.- С. 726-727.
24. Джексон К.И. Населенные пункты и энергетика// Семинар по влиянию
энергетических соображений на планирование и развитие населенных
пунктов. - Оттава (Канада). - 1977. - 63 с.
25. Діяк I.B. Безпека газопостачання України// Матеріали Міжнародної
конференції Енергетична безпека Європи. Погляд у XXI століття”. - K.: УЕЗ, 2000.-С. 19-22.
26. Доллан Э.Дж., Линдсей Д. Макроэкономика. - C-Пб.: АО «Санкт-Петербург оркестр», 1994. - 402 с.
27. Дорогунцов С., Горська О. Трансформація структури економіки: теорія і практика// Економіка України. - 1998. - №1. - С. 4-11.
28. Дорогунцов С.И., Пириашвили Б.З. Основные направления формирования энергетической политики// Формирование и реализация энергетической политики Украины. - К.: СОПС Украины АН Украины, 1992. - С. 4-16.
29. Дорожовець О. Газовий баланс на туркменській заквасці// Газ & Нафта. Енергетичний бюлетень. - 2000. - №11. - C. 2-4.
30. Дудник І. Підходи до оцінки комплексно-пропорційного розвитку мікрорегіону// Україна та глобальні процеси: географічний вимір. - Київ- Луцьк: Ред.- вид. відд. "Вежа" Волин, держ. ун-ту ім. Лесі Українки, 2000.- Т.1.- С. 81-82.
31. Екостійкий розвиток України (проблеми енергетики)/ В.О. Баранов, P.O. Крижанівський, O.K. Лівшиць та ін./ Під ред. В.Б. Хазана. - K.: Зелений Світ - Друзі Землі Україна”, 1997. - 60 с.
32. Жупанський Я. І. Історія географії в Україні.- Львів: Світ, 1997.- 262 с.
33. Заставецька О.В. Комплексний економічний і соціальний розвиток території: теоретичні і методичні основи дослідження,- Тернопіль, 1997.- 233 с.
34. Заставний Ф.Д. Львівсько-Волинський вугільний басейн (Економіко- географічний нарис). - Львів.: Кн.-журн. вид., 1956. - 104 с.

35. Захарченко В., Панібрацька О. Ретроспективний аналіз і прогноз розвитку атомної енергетики (за метотодом експоненціального вирівнювання)// Соціально-економічний розвиток України. Проблеми статистики України: Доп. міжн. наук.-практ. конф. (Львів - Шкло, 1998). - К., 1999. - С. 36-39.
36. Захарченко В., Панібрацька О. Атомна енергетика України на рубежі двох століть // Географія та основи економіки в школі. - 2000. - № 1. - С. 3-8.
37. Захарченко В.І., Панібрацька О.В. Положення атомних електростанцій на головних лініях електропередачі як фаюпор розміщення енергетичних потужностей// Наукові записки Вінницького державного педагогічного університету ім. М.Коцюбинського. Серія: Географія - Вінниця, 2001. - Вип.І.-С. 127-134.
38. Захарченко В.І. Особливості формування промислових територіальних систем в постіндустріальну епоху: Україна і світ// Укр. геогр. журнал. - 2001.
- №2. - С. 9-17.
39. Зелена Л.М. Економіко-екологічне регулювання експлуатації енергетичних об’єктів України: Автореф.дис... канд. екон. наук: 08.08.01/ НАН України, Рада по вивченню продуктивних сил України. - К., 1997. - 22 с.
40. Іщук С.І. Територіально-виробничі комплекси і економічне районування. Методологія і теорія. - К.: УФІМБ, 1996.-242 с.
41. Казинец Л.С. Измерение структурных сдвигов в экономике. - М.: Экономика, 1969,- 164 с.
42. Кальченко В., Кубрушко О., Пириашвили Б. Проблеми розвитку і вдосконалення паливно-енергетичного комплексу Української PCP// Економіка Радянської України. -1981. - №2. - С. 13-19.
43. Кальченко В.Н. Основные проблемы повышения эффективности топливно- энергетического комплекса республики. - К.: Общество «Знание» Украинской ССР, 1981.-16 с.
44. Карп І.М. Стратегія сталого розвитку ресурсної бази паливно-енергетичного комплексу України/'/ Проблеми сталого розвитку України.- К.: "БМТ", 1998.- С. 323-333.
45. Клебанова Т.С., Чумак H.JI. Оценка уровня экономической безопасности регионов Украины// Регіональна економіка. - 2000. - №1. - C. 9-11.
46. Клюев H.H. Экологические факторы развития ядерной энергетики и оценки зколого-гео графического положения АЕС// Изв. РАН. Сер. геогр. - 1993. - №
5. -С. 53-66.
47. Ковалко М.П., Денисюк С.П. Енергозбереження - пріоритетний напрямок державної політики України. - K.: Українські енциклопедичні знання, 1998. - 512 с.
48. Концепция программы «Охрана окружающей среды» программы социально- экономического развития шахтерских городов и поселков. - Донецк: 1993. - 39 с. (Препр./ АН Украины. Ин-т экономики промышленности).
49. Концепция решения проблем занятости в регионах с массовым выбытием угольных шахт/ А.А. Решетняк, А.А. Просуленко, Е.В. Воловодова и др. - Донецк: 1994. - 19 с. (Препр./ АН Украины. Ин-т экономики
промышленности).
50. Концепція сталого розвитку України/ Волошин В.В., Гордієнко Н.М., Горленко І.О. та ін. - K.: 1997,- 17 с.
51. Крупкина Л.Г. Перспективы развития угольной промышленности Украинской ССР// Научно-технический прогресс и развитие производительных сил УССР. - 1983. - С. 19-28.
52. Крысин Л.П. Толковый словарь иноязычных слов. - М.: Рус. яз, 1998.- 848 с.
53. Кузьмин М.В. Проблема устойчивости социо-экономических систем// Тезисы докладов конференции «Кризисные ситуации в энергеике» (10-11 ноября 1994 г.).-К.-С. 27-30.
54. Кухар В.П. Енергетика в XXI столітті// Матеріали Міжнародної конференції Енергетична безпека Європи. Погляд у XXI століття”. - K.: УЕЗ, 2000. - С. 5-10.
55. Ларин И. Будни энергетики Украины// Энергия: экономика, техника, экология. - 1996. - № 5. - С. 12-15.
56. Лукінов І. Економічні трансформації (наприкінці XX сторіччя). - K.: AT Книга”, 1997.-456 с.
57. Маергойз И.М. Территориальная структура хозяйства. - Новосибирск: Наука, 1986.- 303 с.
58. Малярец Л.М., Отенко И.П., Ярошенко Ю.Ф. Структурный аспект в анализе деятельности промышленных предприятий в регионе// Регіональні перспективи. - 2000. - №2-3. - C. 288-291.
59. Методические основы географических исследований природных и общественных территориальных комплексов: Сб. науч. тр. - К.: Наук, думка, 1989,- 135 с.
60. Минц А.А., Преображенский B.C. Функция места и ее изменение (в географической науке)// Изв. АН СССР, сер. геогр. - 1970. - №6. - С. 118-
131.
61. Мінеральні ресурси України на 1.01.2000р./ Державний інформаційний геологічний фонд. - K., 2000.
62. Мінченко А.А., Веприк Ю.М. Керування режимами ОЕС України після виведення з роботи Чорнобильської АЕС: проблеми та шляхи вирішення// Энергетика и электрификация. - 2001. - № 3. - C. 23-25.
63. Мных E.В. Анализ эффективности использования топливно-энергетических ресурсов. - Львів: Світ, 1991. - 176 с.
64. Моисеев H.H. Алгоритмы развития.- М.: Наука, 1987.- 304 с.
65. На Волині розпочалось освоєння Локачинського родовища газу// Газ і нафга. Енергетичний бюлетень. - 1999. - №9. - С. 25.
66. Нафта і газ України/ Артемчук І.О., Барановський М.І., Білик С.Ф. та ін. - K.: Наук, думка, 1997.- 382 с.
67. Національна доповідь про стан навколишнього природного середовища в Україні у 1999 році. - K.: Видавництво Раєвського, 2000. - 184 с.
68. Національна енергетична програма України до 2010 р. - K.: Міністерство економіки