Полянська Катерина Валентинівна Деснянські річководолинні ландшафти як середовище та об’єкти збереження природи

Краткое описание

Полянська Катерина Валентинівна, асистент кафедри запо­відної справи Державної екологічної академії післядипломної освіти та управління: «Деснянські річководолинні ландшафти як середовище та об’єкти збереження природи» (11.00.01 - фі­зична географія, геофізика і геохімія ландшафтів). Спецрада Д 26.001.45 у Київському національному університеті імені Тара­са Шевченка

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ
НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ БІОРЕСУРСІВ
І ПРИРОДОКОРИСТУВАННЯ УКРАЇНИ
На правах рукопису
ПОЛЯНСЬКА КАТЕРИНА ВАЛЕНТИНІВНА

911.52:502.51(282.247.324)
ДЕСНЯНСЬКІ РІЧКОВОДОЛИННІ ЛАНДШАФТИ
ЯК СЕРЕДОВИЩЕ ТА ОБ’ЄКТИ ЗБЕРЕЖЕННЯ ПРИРОДИ
11.00.01 – фізична географія,
геофізика та геохімія ландшафтів
Дисертація на здобуття наукового ступеня
кандидата географічних наук
Науковий керівник :
Пащенко Володимир Михайлович,
доктор географічних наук, професор
Київ – 2016
2
ЗМІСТ
ВСТУП………………………………………………………………………...……. 4
РОЗДІЛ 1 ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ
ВИВЧЕННЯ РІЧКОВОДОЛИННИХ ЛАНДШАФТІВ ЯК СЕРЕДОВИЩА
ЗБЕРЕЖЕННЯ ПРИРОДИ ………………………………………………………... 10
1.1. Історія дослідження природи долини Десни………………………………… 10
1.2. Методологія, методи й новітні постнекласичні засади дослідження
річководолиних ландшафтів………………………………………………………. 25
1.3. Інваріантний зміст ландшафтознавчих наукових забезпечень збереження
річководолинних місцевостей………….................................................................. 40
Висновки до розділу 1 …………………………………………………………….. 45
РОЗДІЛ 2 ПРИРОДНЕ ТЛО ТА АНТРОПОГЕННІ ЗМІНИ ДЕСНЯНСЬКИХ
РІЧКОВОДОЛИННИХ ЛАНДШАФТІВ ………………………………………… 46
2.1. Загальна фізико-географічна характеристика річководолинних
ландшафтів Десни та її приток……………………………………………………. 46
2.2. Морфогенетична історія долини Десни як чинник природи її ландшафтів 55
2.3. Історичні антропогенізовані зміни в деснянських річководолинних
ландшафтах ………………………………………………………………………… 74
2.4. Сучасний антропогенний вплив на деснянські річководолинні ландшафти 87
Висновки до розділу 2 …………………………………………………………….. 88
РОЗДІЛ 3 ЗОНАЛЬНО-РЕГІОНАЛЬНЕ РІЗНОМАНІТТЯ ДЕСНЯНСЬКИХ
РІЧКОВОДОЛИННИХ ЛАНДШАФТІВ ………………………………………… 90
3.1. Змістовні різноманітнісні й гуманістичні сутності деснянських річководолинних ландшафтів ……………………………………………………………... 90
3.2. Деснянські ландшафтні місцевості ………………………………………….. 93
3.3. Природоохоронно-гуманістичні цінності річководолинних ландшафтів,
зокрема деснянських……………………………………………………………….. 124
Висновки до розділу 3 …………………………………………………………….. 135
РОЗДІЛ 4 СУЧАСНІ СТАНИ ТА ОПТИМІЗАЦІЯ СЕРЕДОВИЩЕЗБЕРЕЖЕННЯ У ДЕСНЯНСЬКИХ РІЧКОВОДОЛИННИХ ЛАНДШАФТАХ……… 138
3
4.1. Інваріантно-варіантний підхід до середовищезбереження: сучасні стани
деснянських річководолинних ландшафтів ……………………………………… 138
4.2. Можливості формування складових екомережі в деснянських
річководолинних ландшафтах ……………………………………………………. 144
4.3. Можливості поширення біоти в деснянських річководолинних
ландшафтах…………………………………………………………………………. 150
Висновки до розділу 4 …………………………………………………………….. 158
РОЗДІЛ 5 ЗБЕРЕЖЕННЯ ПРИРОДИ ДЕСНЯНСЬКИХ РІЧКОВОДОЛИНИХ
ЛАНДШАФТІВ…………………………………………………………………… 159
5.1. Наукові й нормативно-правові засади збереження річководолинних
ландшафтів………………………………………………………………………….. 159
5.2. Шляхи реалізації збереження природи деснянських річководолинних
ландшафтів………………………………………………………………………….. 168
Висновки до розділу 5 …………………………………………………………….. 176
ВИСНОВКИ………………………………………………………………………... 178
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ…...……………………………………... 183
ДОДАТКИ………………………………………………………………………….. 202
ДОДАТОК А. Матеріали щодо створення Деснянського охоронного ландшафтного регіону…………………………………………………………………... 203
ДОДАТОК Б. Фізико-географічний опис ландшафтних областей української
частини басейну Десни і характеристика ріки Десни; середні річні рівні води
та середній річний стік річки Десни за період з 1900-2015 рр.……..................... 210
ДОДАТОК В. Поперечні профілі долини ріки Десни…………………………… 221
ДОДАТОК Е. Історичні антропогенні впливи на деснянські річководолинні
ландшафти………………………………………………………………………….. 226
ДОДАТОК Д. Чинники сучасного антропогенного впливу на деснянські
річководолинні ландшафти………………………………………………………... 242
ДОДАТОК Ж. Характеристики наявних і перспективних природнозаповідних територій та об’єктів у деснянських річководолинних ландшафтах 255
ДОДАТОК К. Документи про впровадження результатів дисертаційної роботи 267
4
ВСТУП
Актуальність теми. Долини річок дотепер залишаються і надалі будуть
головними геопросторовими зосередженнями проявів різноманіть природи:
регіональних і локальних, геокомпонентних і геофакторних, геоматичних
та біотичних – і комплексних ландшафтних.
Річководолинні ландшафти потребують широкого комплексу досліджень –
ландшафтознавчих, галузевих актуально- та історико-природознавчих, різнопланових міждисциплінарних, зокрема екологічних і гуманістичних. Мета їх –
поєднане, комплексне наукове обґрунтування збережень ландшафтів,
віднайдення шляхів гармонійного співіснування людини і природи в сучасному
антропогенізованому середовищі.
Передумовами виконання дисертаційного дослідження стали такі реалії:
дедалі швидше зменшення площ природних ландшафтів в Україні, значний
відсоток антропогенно змінених і перетворених територій, все складніші
можливості й неперехідні потреби створення ландшафтознавчо обгрунтованих
природоохоронних об’єктів, зокрема, в долині Десни, яка є рідкісною за рівнем
збереженості природи.
Вивчення давньої і сучасної природи деснянських річководолинних
ландшафтів є актуальним для збереження їхніх теперішніх різноманіть
і цінностей. Важливим є ландшафтознавче та гуманістичне наукове обґрунтування оптимальних шляхів відновлення, захисту і збереження природи
річкових долин. Це наукове забезпечення має здійснюватись у логічній
послідовності від встановлення минулих станів об’єктних ландшафтів
до пізнання теперішніх їхніх станів, змінених діяльністю людини, до з’ясування
історії формування річководолинних ландшафтів Десни, розкриття їх генезису
і розвитку та встановлення чинників і процесів антропогенізації природи,
включно з її перетвореннями.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження пов’язане з науково-дослідними роботами, які виконувались
5
у 2010–2012 рр. на кафедрі земельного кадастру Національного університету
біоресурсів і природокористування України за темою «Наукознавче обґрунтування прикладного та освітнього застосування міждисциплінарних дослідницьких підходів у землевпорядкуванні» (№ держреєстрації 0110U000572)
і Центром заповідної справи, рекреації та екотуризму Державної екологічної
академії післядипломної освіти та управління за темами «Розробка програми
регіональної екомережі Сумської області на період до 2015 року» (№ держреєстрації 0111U007841) і «Формування національної екологічної мережі, в т. ч.:
наукове опрацювання, підготовка та видання національної доповіді про стан
формування національної екологічної мережі за 2006–2010 рр. (ІІ етап)»
(№ держреєстрації 0112U008202). Під час виконання роботи вивчався досвід
та проводилася спільна робота з природоохоронними організаціями, Національним екологічним центром України, Дружиною охорони природи міста Києва
«Зелене майбутнє», Fundacja Dziedzictwo Przyrodnicze (Польща), МБО «ЕкологіяПраво-Людина». Тривала постійна робота в ініціативній групі зі створення
національного природного парку «Подесення».
Мета і завдання дослідження. Мета роботи – з’ясувати успадковану
давню природну та сучасну природно-антропогенізовану структуру теперішніх
ландшафтів долини Десни і розробити ландшафтознавче забезпечення належної
їх охорони.
Для досягнення мети дослідження виконано такі завдання.
1. Опрацювати теоретико-методологічне обґрунтування ландшафтознавчого
вивчення річкових долин як середовища збереження природи.
2. Узагальнити зміст ландшафтознавчих наукових забезпечень збереження
природних компонентів і комплексів у річкових долинах.
3. З’ясувати і представити природне тло й антропогенні зміни ландшафтів
долини річки Десни.
4. Розкрити зонально-регіональне різноманіття ландшафтів долини річки
Десни.
6
5. Встановити і розкрити гуманістичні цінності річководолинних
ландшафтів, зокрема в долині Десни.
6. Проаналізувати сучасні стани середовищезбереження у ландшафтах
долини річки Десни.
7. Розробити систему заходів зі збереження річководолинних ландшафтів
в українській частині долини Десни.
Об’єкт дослідження – різнорангові ландшафтні комплекси долини річки
Десни в межах території України.
Предмет дослідження – вивчення різноманіття ландшафтних комплексів
долини Десни та ландшафтознавче забезпечення збереження складових
різноманіття її природи.
Методологія та методи дослідження. При виконанні дисертаційного
дослідження використано традиційні методи ландшафтознавства та міждисциплінарні дослідницькі підходи. Зокрема, – класичні історичний і генетичний
підходи; некласичні – засоби ландшафтознавства й екологічний підхід;
постнекласичні – засоби гуманістичного підходу. При вивченні річководолинних ландшафтів басейну Десни використано палеогеографічні й геоморфологічні теорії та підходи, морфогенетичний аналіз будови і перебудов
річкових долин, маршрутно-польовий і картографічний методи та камеральні
узагальнення. Для дистанційного дослідження природи регіону і створення
картосхем застосовано геоінформаційні системи на базі програмного
забезпечення корпорації ESRI – ArcGIS (ArcMap 10.2), ресурси Google Earth,
Global Mapper, цифрові моделі рельєфу.
Наукова новизна одержаних результатів.
У дослідженні вперше:
1) розкрито поєднання зональних і регіональних різноманіть природи
річководолинних ландшафтів як сукупності геокомпонентних і геофакторних
її різноманіть разом із геокомплексними ландшафтними різноманіттями;
виявлено й означено постнекласичне гуманістичне різноманіття антропічних
ціннісних сприйнять і відображень річководолинних ландшафтних утворень;
7
2) розроблено алгоритм ландшафтознавчого дослідження річководолинних
місцевостей і урочищ та означено зміст ландшафтознавчо, екологічно й гуманістично обґрунтованого збереження ландшафтів долини Десни;
поглиблено:
3) ландшафтознавче вивчення сучасної природи річкових долин із
картографічним відображенням ландшафтів долини Десни на рівні місцевостей;
4) ландшафтознавчий аналіз успадкованої давньої природної і сучасної природноантропогенізованої структури ландшафтних місцевостей долини Десни в межах
України;
5) зміст відображень гуманістичних цінностей річководолинних ландшафтів,
зокрема місцевостей і урочищ долини Десни в межах території України;
набули подальшого розвитку:
6) ландшафтознавчо евристичні напрями галузевого покомпонентного
і геокомплексного вивчення історичного і сучасного розвитку річководолинних
ландшафтів;
7) вивчення антропогенних впливів на річководолинні ландшафти, змін
і трансформацій їхніх геокомпонентних і геокомплексних складників.
Практичне значення одержаних результатів. Докладні характеристики
ландшафтних комплексів долини Десни, результати морфогенетичного аналізу
формування рельєфу долини, пропозиції щодо збереження річководолинних
ландшафтів мають важливе значення – природоохоронне, екоосвітнє, екоетичне
та гуманістичне. Результати дослідження мають практичне значення для
вивчення природи Лівобережного Полісся, обґрунтування і створення нових
заповідних об’єктів, для роботи обласних департаментів екології, наукових
відділів існуючих об’єктів природно-заповідного фонду, при проектуванні
екомережі та Смарагдової мережі. Напрацювання дисертанта можуть бути
використані при підготовці навчальних матеріалів для студентів природничих
спеціальностей вишів і коледжів.
Особистий внесок здобувача. Дисертантом виконано польовий
і камеральний збір матеріалів, здійснено їх цільовий аналіз і синтез
8
та узагальнення результатів. Розроблено й частково впроваджено в життя
природоохоронні заходи в межах дослідженого регіону, взято участь
у науковому обґрунтуванні створення національного природного парку
«Подесення», заказників «Обирок» і «Кам’яний Ріг», у написанні роботи
«Обґрунтування необхідності надання природоохоронного статусу долинам
річки Десни та її приток Остра, Снові і Сейму».
Вивчено і враховано природоохоронний досвід роботи національних
парків у Польщі та досвід створення й функціонування територій Natura 2000.
В рамках географічно-гуманістичної частини дослідження з метою
вивчення ставлення наших сучасників до природи дисертантом проведено
опитування серед представників природоохоронних організацій і науковців
з України, Росії та Польщі. Отримано і використано в роботі відповіді 100
респондентів.
Апробація результатів дисертації. Результати дисертаційної роботи
представлено на міжнародній науковій конференції «Міждисциплінарні
виміри дослідження ландшафтів» (18–20.09.2013 р., Київ); ХІІІ Міжнародній
конференції «Шевченківська весна 2015» (2.04.2015 р., Київ); «Шевченківська
весна 2016» (6.04.2016 р., Київ); Міжнародній науково-практичній конференції,
присвяченій 25–річчю географічного факультету Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка «Географія,
екологія, туризм: теорія, методологія, практика» (21–23.05.2015 р., Тернопіль);
Всеукраїнській конференції «Молоді науковці – географічній науці» (19–
20.11.2015 р., Київ); міжнародній науковій конференції «Подесення в контексті європейської історичної та природної спадщини» (15–17.04.2016 р.,
Чернігів); міжнародних екологічних форумах «Довкілля для України» в 2013,
2014 й 2016 роках у м. Києві; на круглих столах «Проблеми природокористування на території об’єктів природно-заповідного фонду України:
сучасний стан і шляхи їх розв’язання» (Київ 17.03.2014), «Обговорення
перспектив та проблемних питань діяльності об’єктів природно-заповідного
фонду» (Чернігів 13.05.2015 р.); під час проведення курсів підвищення
9
кваліфікації для працівників природоохоронної сфери в містах Києві, Чернігові 6–8 травня 2014 р. (організатор курсів), у Житомирі, Вінниці, Тернополі, Черкасах; під час організації волонтерських таборів на території
регіонального ландшафтного парку «Міжрічинський», Чернігівська область
(2012–2014 рр.); в лекціях для членів природоохоронних організацій;
на семінарі за тематикою мережі Emerald і мережі європейських природоохоронних територій Natura 2000 (17–18.09.2015 р., Київ); на засіданні робочої
групи з охорони природи при Міністерстві екології та природних ресурсів
України (29–30.10.2015 р., Пирятинський НПП); на семінарі «Оцінка
ефективності Смарагдової мережі в Україні для збереження птахів із резолюції
6 Бернської конвенції» (3.11.2015 р., Київ); на міжнародному біогеографічному
семінарі «Emerald Network biogeographical Seminar for bird species (Belarus,
Republic of Moldova, the Russian Federation and Ukraine)» (24–25.11.2015 р.,
Мінськ); на міжнародному біогеографічному семінарі «Emerald Network
biogeographical Seminar for all habitats and species (except birds) for the
Continental Region (Belarus, the Republic of Moldova, the Russian Federation and
Ukraine) and the Pannonian and Alpine Carpathians (Ukraine)» (11–13.05.2016 р.,
Кишинів). Результати досліджень використані при написанні обґрунтувань
на створення заказників «Кам’яний Ріг» і «Обирок».
Публікації за темою дисертації: всього опубліковано 20 наукових праць,
із яких 4 – у фахових вітчизняних виданнях, 1 – у закордонному фаховому
виданні, 9 – у матеріалах наукових конференцій, та 6 публікацій в інших
виданнях.
Обсяг і структура дисертації. Робота складається зі вступу, п’яти
розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Загальний обсяг
роботи 270 с., з них 156 с. основного тексту, 88 рисунків, 4 таблиці. Список
літератури налічує 207 джерел.

Список литературы

ВИСНОВКИ
1. Річководолинні ландшафти характерні значним зосередженням
природних та антропогенізованих утворень із успадкованими природними
й антропогенно набутими властивостями ЛК. Вони є потенційними і приіоритетними об’єктами природозбереження та охорони геокомпонентних геоматичних та біотичних і комплексних ландшафтних об’єктів природи басейнів річок.
Адекватним теоретико-методологічним обґрунтуванням і забезпеченням
вивчення річководолинних ландшафтів є некласичне ландшафтознавче
в поєднанні з галузево-природничими, міждисциплінарно-екологічними та постнекласичними гуманістичними вивченнями.
2. Для ландшафтознавчого наукового забезпечення оптимального збереження усіх складових природного різноманіття ландшафтів річкових долин
потрібно вивчати й відображати кожну природну складову послідовно,
відповідно до ландшафтознавчих положень про співвідношення і взаємовпливи
основних компонентів і факторів ландшафтоутворення, включно з антропогенними та антропічними – суто гуманістичними.
Для збереження цих частинних складників природи та її антропогенних
змін – і відповідних різноманіть потрібне цільове збереження ландшафтів
та інтегративного ландшафтного різноманіття рівневої і схилової річководолинної природи.
3. Долина Десни має давню складну історію формування, наповнену різноманітними подіями минулого. Врахування їх дає можливість по-різному
інтерпретувати природне тло річководолинних ландшафтів і їх розвиток
та потребують подальшого вивчення. До характерних рис розвитку природного
тла ландшафтів долини Десни належить те, що вона сформувалася під впливом
неодноразових змін клімату, зледеніння і потужних потоків талих льодовикових
вод. Теперішня будова басейну Десни містить сліди перебудови гідромережі
на різних етапах її розвитку; поширення різновікових озерних відкладів вказує
на існування періодів озерного розвитку території.
179
За історією формування ландшафтів долини Десни можна виділити
тенденцію переходу від умов надмірного зволоження до збалансованого
вологообміну після закінчення останньої льодовикової епохи або ж настання
міжльодовиків’я. Тепер під впливом антропогенних факторів послідовні зміни
станів ландшафтів долини змістилися в бік осушення території через створення
потужнішої за природну – штучної дренажної меліоративної мережі.
Різномасштабні прояви багатофакторних антропогенних впливів історично
впливали найперше на річководолинні ландшафтні комплекси від часів
збиральництва, мисливства, скотарства, землеробства – через зміни і знищення
місць існування біоти і фрагментацію природного тла, зокрема шляхом
вирубування лісів, через надмірний випас худоби, зведення споруд, доріг, каналів,
дамб, електромереж, через осушення і розорювання земель, скидання
побутових і промислових відходів, випалювання трави, рекреаційне
навантаження тощо.
Меліоративні й господарські порушення природних режимів поліських
ландшафтів сьогодні зазнають зворотних природних ренатуралізаційних
процесів.
Рослинні трав’яні та деревні угруповання суходільних лучних урочищ
і гаїв у межах підвищених заплавних та інших ландшафтних місцевостей,
як правило, є вторинними утвореннями, що виникли на місці зведених лісів.
4. Зонально-регіональне різноманіття ландшафтів долини річки Десни
в межах території України утворене хвойно-широколистянолісовими різноранговими ландшафтними комплексами в поєднанні з включеннями широколистянолісових і лісостепових фацій та урочищ. Вони поширені в межах
височинних, підвищено-рівнинних і низовинних ландшафтів.
Азональне природне тло зональних ландшафтів української частини
долини річки Десни складають такі інваріантні групи ландшафтних
місцевостей.
Височини та підвищені рівнини, дуже розчленовані яружно-балковою
мережею, з лесовими відкладами на крейдяній основі, з карстовими
180
та суфозійними утвореннями, – розташовані в північно-східній прибортовій
смузі Дніпровсько-Донецької западини (ДДЗ).
Підвищені рівнини і низовини з накладеними давніми долинами стоку,
з водно-льодовиковими та алювіальними відкладами на крейдяній основі,
слаборозчленовані, заболочені – розташовані в перехідній смузі від північносхідного борту ДДЗ до Воронезького масиву.
Низовинні сучасні заболочені межиріччя, накладені на давні долини стоку, –
розташовані в північно-східній прибортовій смузі ДДЗ.
Низовини слаборозчленовані, на лесоподібних суглинках – розташовані
в межах північно-східних схилів і середньої частини ДДЗ.
Низовини з алювіальними відкладами, ускладнені багатьма заболоченими
пониженнями, з широкою заплавою, з численними старицями, озерами, староріччями й протоками, – розташовані в межах середньої смуги ДДЗ.
Низовини горбисто-пасмові, слаборозчленовані, – розташовані в межах
західної прибортової смуги ДДЗ.
Акумулятивні рівнини, давні річища водно-льодовикових потоків,
з накладеними давніми долинами, заболочені, – розташовані в межах середньої
смуги ДДЗ.
Акумулятивні плоскі низовини, з накладеними фрагментами долин,
заболочені, розташовані в західній прибортовій смузі ДДЗ.
Сукупність варіантних природних і штучних рівневих і схилових
поверхонь ландшафтних місцевостей і урочищ, сільськогосподарських угідь,
лісів і напівприродних урочищ лісонасаджень, водно-болотних угідь і водних
поверхонь утворює мозаїчну конфігурацію теперішніх варіантів ландшафтних
місцевостей та урочищ. Вона складається з ЛК з міською забудовою,
промисловими і транспортними утвореннями, кар’єрами, звалищами,
будівельними майданчиками, штучними несільськогосподарськими землями,
вкритими вторинною рослинністю, з орними угіддями, багаторічними
насадженнями, пасовищами, гетерогенними сільськогосподарськими ділянками
(ріллею та багаторічними насадженнями, складними мозаїками оброблюваних
181
угідь, агролісовими ділянками), лісами, чагарниками і трав’яними асоціаціями,
які створюють різноманіття кормових і прихисткових біотопів для
представників тваринного світу.
5. Життя людини пов’язане з водою фізично й духовно. Наукове
гуманістичне розкриття цих зв’язків – закономірне для постнекласичної науки.
Це має значення для однієї людини й цілого народу, маленького села
та мільйонного міста.
З водними природними утвореннями пов’язані матеріальні й ідеальні
глибинні гуманістичні цінності у світі людини, потреба в охороні та збереженні
водних об’єктів, міждисциплінарне ландшафтознавче розширення змісту
вчення про річки і річкові долини та розкриття їхніх гуманістичноландшафтознавчих складників аж до багатих міфологемних потенціалів, їхніх
антропічних сприйнять і відображень.
У сьогоднішньому ставленні людини до ландшафтів земної природи
є гостра потреба подальшого їх вивчення і збереження. Перспективи сучасних
постнекласичних досліджень ландшафтів мають бути найбільшою мірою
гуманістичними, пов’язаними з вивченням і відродженням історико-культурних
здобутків давніх етносів. При цьому особливого значення набуває формування
екологічно й гуманістично просвітленої осібної громадянської і сукупної
суспільної свідомості, орієнтованої на збереження середовища людського
життя, на віднайдення новітніх гармонійних шляхів існування людини в ньому,
на впровадження ідей екоеволюції та міждисциплінарної екології. Цього можна
досягти цільовими науковими напрацюваннями та результативною
просвітницькою роботою.
Прийняття самоцінності долинних ландшафтів означає бачення в них джерела
життя, середовища збереження природи, її земного різноманіття та усвідомлення
ідеальних сутностей ландшафтів. Необхідність збереження ландшафтів у всій
їхній сутнісній повноті постає одними з найважливіших завдань у час, коли
переважна більшість людей віддаляється від природи, відчужується від неї.
182
6. Головним науковим завданням природоохоронного значення постає
проектування оптимальної середовищеохоронної ландшафтно-просторової
структури, яка б поєднала між собою фрагментовані охоронні території
та слугувала стабільному функціонуванню ЛК і вільному переміщенню тварин,
розселенню та міграції рослин. Треба також розробити і втілити в життя дієву
правову основу для збереження та охорони елементів екомережі – віднайти
оптимальне функціональне співвідношення природних та господарських угідь.
Ключовими ландшафтно й екомережно значущими заходами для ренатуралізації екосередовищ природної біоти на території Лівобережного Полісся
є відновлення корінних лісових деревостанів і обводнення осушених боліт.
7. Ландшафтознавчо обґрунтоване збереження річководолинних ландшафтів та їхніх геокомпонентних і геокомплексних природних різноманіть у
долині Десни передбачає реалізацію системи природоохоронних, екологопросвітніх, законодавчих та адміністративних заходів. Це мають бути:
– збільшення площ існуючих та обґрунтування створень нових заповідних
об’єктів у долині Десни та її приток;
– нові обґрунтування створень у долинах Десни, Сейму і Снові територій
Смарагдової мережі, які набудуть статусу Natura 2000 при вступі України
до Європейського Союзу;
– розробка та впровадження місцевих програм відновлення осушених
у минулому боліт і торфовищ;
– ведення моніторингу ландшафтів;
– боротьба з порушеннями чинного природоохоронного законодавства та
внесення змін і доповнень до нього;
– створення і впорядкування водоохоронних зон і прибережних захисних
смуг;
– впровадження екотехнологій; створення осередків громадських
організацій на місцях і формування природоохоронного руху.