РОЗВИТОК МУЗИЧНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАРОДУ (КІНЕЦЬ XIX – ПОЧАТОК XX століття) : РАЗВИТИЕ МУЗЫКАЛЬНО-ПЕДАГОГИЧЕСКОЙ КУЛЬТУРЫ КРЫМСКОТАТАРСКОГО НАРОДА (КОНЕЦ XIX - НАЧАЛО XX века)



  • Название:
  • РОЗВИТОК МУЗИЧНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАРОДУ (КІНЕЦЬ XIX – ПОЧАТОК XX століття)
  • Альтернативное название:
  • РАЗВИТИЕ МУЗЫКАЛЬНО-ПЕДАГОГИЧЕСКОЙ КУЛЬТУРЫ КРЫМСКОТАТАРСКОГО НАРОДА (КОНЕЦ XIX - НАЧАЛО XX века)
  • Кол-во страниц:
  • 239
  • ВУЗ:
  • КРИМСЬКИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
  • Год защиты:
  • 2012
  • Краткое описание:
  • МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ І СПОРТУ АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
    РЕСПУБЛІКАНСЬКИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД
    „КРИМСЬКИЙ ГУМАНІТАРНИЙ УНІВЕРСИТЕТ” (м. ЯЛТА)

    На правах рукопису

    УДК 781.7:37.013.43:008 (=512.19) „18/19”


    АЛІЄВА Зарема

    РОЗВИТОК МУЗИЧНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ
    КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАРОДУ
    (КІНЕЦЬ XIX – ПОЧАТОК XX століття)

    13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки

    ДИСЕРТАЦІЯ
    на здобуття наукового ступеня
    кандидата педагогічних наук за спеціальністю


    Науковий керівник
    доктор педагогічних наук, професор
    академік НАПН України Глузман О. В.



    Ялта – 2012










    ЗМІСТ
    СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ .........................................................3
    ВСТУП……....................................................................................................4
    РОЗДІЛ 1. ТЕНДЕНЦІЇ РОЗВИТКУ МУЗИЧНО-ПЕДАГОГІЧНОЇ КУЛЬТУРИ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАРОДУ………………………...12
    1.1. Музика в системі морально-естетичних поглядів і педагогічних ідей кримських татар ............................................................................................12
    1.2. Особливості розвитку музично-педагогічної культури кримськотатарського народу в кінці XIX – на початку XX століття...............31
    1.3. Основні тенденції розвитку музично-педагогічної культури кримських татар в кінці XIX – на початку XX столітть....................................61
    Висновки з першого розділу .....................................................................76
    РОЗДІЛ 2. ТЕОРЕТИЧНІ І ПРАКТИЧНІ ОСНОВИ ФУТУРОЛОГІЧНОГО ПРОГНОЗУВАННЯ ВТІЛЕННЯ МУЗИЧНО-ПЕДАГОГІЧНИХ ТРАДИЦІЙ КРИМСЬКОТАТАРСЬКОГО НАРОДУ В СУЧАСНОМУ ВИХОВАЛЬНО-ОСВІТНЬОМУ ПРОЦЕСІ………………….80
    2.1. Національне музичне просвітництво кримських татар в кінці XIX – на початку XX столітть як основа формування сучасних музично-педагогічних традицій ..........................................................................................80
    2.2. Сутність, зміст, форми і принципи наступності музично-педагогічних традицій кримськотатарського народу .....................................117
    2.3. Сучасний рівень попиту і футурологічні тенденції й прогнози застосування музично-педагогічної спадщини кримськотатарського народу в системі музичної освіти Автономної Республіки Крим .................................135
    Висновки з другого розділу .....................................................................165
    ВИСНОВКИ ..............................................................................................169
    СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ..........................................175
    ДОДАТКИ..................................................................................................198









    СПИСОК УМОВНИХ СКОРОЧЕНЬ
    АН - Академія наук
    НАПН - Національна академія педагогічних наук
    Арх. Комісія - Архівна комісія
    в. - вік
    ВАК - Вища атестаційна комісія
    в.в. – віки, віків
    ГААРК - Державний архів Автономної Республіки Крим
    р. - рік
    р.р. - роки
    Гол. ред. - головний редактор
    держ. - державний
    Видавн. центр - видавничий центр
    ІТТІФАК - Иттифакъ муслимин (Союз мусульман) (кримськотатарською)
    К. - Київ
    КIПУ - Кримський інженерно-педагогічний університет
    Кн. вид-во – Книжкове видавництво
    Міжнар. наук. конф. - Міжнародна наукова конференція
    НДІ - науково-дослідний інститут
    Пед. коледж - педагогічний коледж
    Пед. думка - Педагогічна думка
    с. - село
    ст. - сторіччя
    СТУШ - Сімферопольська татарська учительська школа
    ТВАК - Таврійська вчена архівна комісія









    ВСТУП
    Актуальність дослідження. Розвиток України як незалежної держави не тільки спричинив кардинальні зміни в суспільному житті, а й викликав перегляд характеру функціонування соціальних інститутів і структур, зокрема музичної культури й освіти. Трансформаційні процеси, важливі загальноцивілізаційні тенденції висувають нові завдання до збереження культурно-історичних традицій і забезпечення музично-освітніх потреб національних мешин відповідно Конституції України, Національної доктрини розвитку України в XXI столітті, Закону України „Про освіту”.
    Сучасна Україна – багатонаціональна держава, на території якої проживають представники різних національностей і народів із властивими їм самобутньою культурою, музикою, звичаями та традиціями. Серед них чинне місце посідає кримськотатарський народ, який прагне до самореалізації в усіх сферах державного та громадського життя, зокрема і в системі музичної освіти. Проблема музичної освіти кримських татар в останні десятиліття значно актуалізовалась. Інтерес до неї продиктовано, з одного боку, відродженням національних музично-педагогічних традицій, а з іншого – створенням умов для застосування музично-педагогічної спадщини кримськотатарського народу в сучасному освітньо-виховному процесі. Значний виховний потенціал музично-педагогічної культури кримськотатарського народу надає можливість за короткий період сформувати систему національної музичної освіти, яка в майбутньому визначить динаміку її розвитку.
    Сьогодні процес відродження музично-педагогічної культури кримськотатарського народу відбувається в тих культурних центрах Криму, де компактно проживають кримські татари, розвинена структура засобів масової інформації рідною мовою. Функціонування Кримськотатарського академічного музично-драматичного театру, Державного ансамблю пісні та танцю „Хайтарма”, Державного фольклорного ансамблю „Крым”, ансамблю старовинної музики „Макам”, ансамблю скрипалів „Сельсебиль” при Республіканському вищому навчальному закладі „Кримський інженерно-педагогічний університет”, наявність 15 середніх загальноосвітніх шкіл із кримськотатарською мовою навчання створюють сприятливу атмосферу для формування сучасних музично-педагогічних традицій, а також стають важливим чинником культурно-освітнього життя кримськотатарського народу.
    Аналіз наукової літератури свідчить, що окремі аспекти дослідження щодо духовної спадщини кримських татар були в центрі уваги вчених. Зокрема, питання розвитку кримськотатарської культури вивчали В. Бартольд, І. Бороздін, М. Волошин, В. Гордлевський, В. Кондаракі, А. Кримський, М. Коцюбинський, Б. Куфтін, О. Самойлович, В. Смирнов, Г. Радде, В. Радлов, Є. Шмідт.
    Останнім часом у наукових дослідженнях висвітлено окремі питання історії розвитку кримськотатарського суспільства (Д. Абібулаєва, Г. Бекірова, В. Возгрін, О. Гайворонський, М. Губогло, Е. Чубаров); літератури та художньої творчості кримських татар у різні епохи (Н. Абдульваапов, А. Гаркавець, Ю. Кандимов, І. Керімов, А. Меметов, Н. Сеїтяг’яєв, А. Емірова); духовної культури і загальної думки (Р. Абкадиров, Д. Асанова, Р. Аїричинська, І. Заатов, З. Емірусеїнова, Р. Куртієв, Е. Черкезова). Вивчення народної музики кримських татар представлено в роботах О. Гефона, В. Добровольського, Л. Кліпера, А. Кончевського, М. Красєва, Т. Лобачова, О. Маїляна, В. Миронова, О. Нікольського, О. Олесницького, В. Пасхалова, І. Чернова.
    Вивченню й аналізу становлення та розвитку музичної освіти приділяли багато уваги відомі дореволюційні діячі музичної культури – Н. Брюсова, Ю. Єнгель, В. Корганов, С. Миропольський, які у своїх працях характеризували діяльність Міністерства народної освіти з організації музичної освіти народів Росії, розкривали принципи музичної освіти та висвітлювали вагоме місце музики в системі морально-естетичних цінностей досліджуваного періоду. За радянських часів дослідження музичної освіти мали загально-історичний характер і були критично спрямованими. Такі вчені, як Д. Благий, Н. Жиляєв, О. Мшвелідзе, О. Сизова й інші акцентують увагу на музично-історичному аспекті організації засвоєння музики в дореволюційних навчальних закладах. На сучасному етапі питання музичного виховання й освіти також слугували предметом дослідження значної кількості науковців. Водночас, на нашу думку, вивчення різних аспектів духовної культури кримських татар дозволило визначити, що музично-педагогічна культура кримськотатарського народу не була предметом спеціального дослідження. Більшість науковців залишають поза увагою питання музичної культури й освіти як цілісного музично-педагогічного явища кримськотатарського народу та, відповідно, обмежують можливість використання позитивних надбань історико-педагогічного досвіду в сучасних умовах. Крім того, державна етнонаціональна політика України вказує на значущість національної музичної культури кримських татар.
    Ураховуючи актуальність означеної проблеми й об’єктивну потребу в застосуванні музично-педагогічної спадщини кримських татар у сучасному освітньо-виховному процесі, темою дисертаційного дослідження обрано „Розвиток музично-педагогічної культури кримськотатарського народу (кінець XIX – початок XX ст.)”.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконувалося в межах наукової теми кафедри педагогіки та управління навчальними закладами „Розробка інноваційних технологій підготовки майбутніх педагогів до професійної діяльності в умовах полікультурного освітнього простору”, яка входить до тематичного плану науково-дослідної роботи Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) (номер державної атестації № 0103U004597). Тему дисертації затверджено на засіданні вченої ради Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) (протокол № 2 від 23 лютого 2007 року) та погоджено в міжвідомчій Раді з координації наукових досліджень у галузі педагогічних та психологічних наук в Україні (протокол № 10 від 23 грудня 2008 року).
    Мета дослідження полягає в цілісному історико-педагогічному аналізі музично-педагогічної культури кримськотатарського народу кінця XIX – початку XX ст. і визначенні перспективи використання набутого історичного досвіду в сучасних умовах.
    Завдання дослідження:
    1) виявити витоки становлення музично-педагогічних традицій кримськотатарського народу та дослідити погляди вітчизняних науковців щодо проблем розвитку музичної творчості кримських татар;
    2) обґрунтувати етапи розвитку музично-педагогічної культури кримськотатарського народу та схарактеризувати особливості музичних традицій кримських татар;
    3) розкрити сутність, мету, форми та принципи наступності музично-педагогічної культури кримськотатарського народу, висвітлити стан діяльності національного музичного просвітництва;
    4) визначити можливості застосування музично-педагогічної спадщини кримськотатарського народу в системі музичної освіти Автономної Республіки Крим.
    Об’єкт дослідження – музично-педагогічна культура кримських татар.
    Предмет дослідження – музично-педагогічні традиції й етапи розвитку музично-педагогічної культури кримськотатарського народу в кінці XIX – на початку XX століття.
    Хронологічні межі дослідження: кінець XIX – початок XX століть. Характерною ознакою нижньої хронологічної межі (90-ті рр. XIX ст.) є відродження музично-педагогічних традицій як невід’ємної складової національної музичної спадщини кримськотатарського народу. Верхня межа (20-ті рр. XX ст.) зумовлена змінами в суспільно-музичному житті кримських татар, що спричинило кардинальне реформування музично-освітньої справи.
    Для розв’язання поставлених завдань застосовано такі методи дослідження: комплекс загальнотеоретичних методів – аналіз, синтез, узагальнення, систематизація для розгляду розвитку музично-педагогічної культури кримськотатарського народу у визначений для дослідження період (п.п. 1.1, 1.2 дисертації); аналіз і синтез філософських, історико-педагогічних, прогностичних знань із метою визначення понятійно-категоріального апарату (п.п. 1.1, 1.2, 1.3 дисертації); методи історико-педагогічного дослідження: історико-структурний – для виявлення чинників, що сприяли формуванню традиційної музичної спадщини кримських татар (п.п. 1.1, 1.2, 1.3 дисертації); порівняльно-історичний, що дозволив порівняти та зіставити соціально-педагогічні явища, погляди й переконання щодо формування морально-естетичних цінностей народу на різних історичних етапах (п.п. 1.1, 1.2, 1.3 дисертації); емпричні: анкетування студентів, індивідуальні та групові бесіди (2.3); предметно-хронологічної ретроспекції, який надав можливість простежити зміни в музично-суспільному житті кримських татар і виявити рушійні сили процесу (2.1, 2.2, 2.3); прогностичний – для узагальнення й актуалізації результатів дослідження (2.3).
    Джерельна база дослідження. В процесі історико-педагогічного пошуку використовувалися такі джерела: історична та сучасна науково-педагогічна література; урядові документи, розпорядження та постанови (законодавчі та директивні акти Міністерства народної освіти, статути гімназій і прогімназій Міністерства народної освіти, циркуляри); навчальні плани і програми, пояснювальні записки до них; звіти керівних органів освіти; публікації періодичних видань досліджуваного періоду: газети „Терджиман”, „Крым”, „Ватан хадими”, „Яш къувет”; журнали „Алем-и нисван”, „Алем-и субьян”; мемуарні спогади кримськотатарських музичних діячів; дисертаційні дослідження та монографії з проблем музичної культури та педагогіки. Окремим джерелом дослідження слугувала монографія Ф. Салітової „Розвиток музично-педагогічної культури татарського народу (від витоків до початку XX ст.)”, опублікована у видавництві Казанського університету (2002 р.).
    Джерелознавчу базу дослідження також становлять: науково-літературні й історико-педагогічні архівні джерела з фондів Державного архіву м. Києва (ф. 81; 90; 108); Центрального державного архіву вищих органів влади й управління України м. Києва (ф. 442; 707; 746); Державного архіву Одеської області (ф. 42); Державного архіву Харківської області (ф. 265; 266; 654); Російського державного історичного архіву м. Санкт-Петербург (ф. 733; 734); Ради міністрів Автономної Республіки Крим (ф. 49; 111; 26; 27; 104); матеріали відкритих фондів і фондів рідкісної книги: Національної бібліотеки імені В. Вернадського, Наукової бібліотеки імені М. Максимовича, Державної науково-педагогічної бібліотеки імені В. Сухомлинського, Одеської державної наукової бібліотеки імені М. Горького, Наукової бібліотеки Одеського національного університету імені І. Мечникова, Сімферопольської державної наукової бібліотеки імені І. Франка, Сімферопольської наукової бібліотеки „Тавріка” імені Х. Стевена, Сімферопольської кримськотатарської бібліотеки імені І. Гаспринського.
    Наукова новизна дослідження полягає в тому, що вперше: виявлено й узагальнено відомості про витоки формування музично-педагогічної культури кримськотатарського народу (наслідування загальнотюркських епічних традицій у формуванні морально-естетичних поглядів і педагогіки кримських татар; передача історико-культурного досвіду людства шляхом музичного виховання й освіти; віра в значний духовний потенціал музично-поетичної творчості; функціонування різних форм і видів релігійної та світської музики, прагнення передати її підростаючому поколінню; переконання, що музична культура не може функціонувати без народних і професійних музичних традицій); обґрунтовано етапи розвитку музично-педагогічної культури кримськотатарського народу в досліджуваний період та їх особливості: 1) 90-і рр. XIX ст. – етап відродження духовної культури; 2) 1905–1920 рр. XX ст. – етап формування музично-педагогічних традицій. Удосконалено лекційні та практичні курси як базу музичного досвіду майбутніх учителів музики, що визначає їхні знання, вміння та навички щодо застосування музично-педагогічної спадщини кримськотатарського народу в творчій діяльності; сутність поняття „музично-педагогічна культура кримськотатарського народу”, яке розглядається як цілісне явище, що формується в процесі взаємодії музично-педагогічних традицій і системи музичного виховання й освіти. Подальшого розвитку набув зміст понять „система морально-естетичних поглядів і педагогічних ідей кримських татар”, „національне музичне просвітництво як основа формування сучасних музично-педагогічних традицій кримськотатарського народу”, „принципи наступності з розвитку кримськотатарської музично-педагогічної культури”.
    Практичне значення дослідження полягає у впровадженні в навчально-виховний процес навчальних закладів кримськотатарською мовою навчання програми, методичних рекомендацій і хрестоматії до підручника „Музика. 1 клас” (упорядники З. Алієва, С. Мамбетов), що забезпечують підвищення ефективності засвоєння учнями музично-педагогічної культури кримськотатарського народу. Матеріали дослідження знайшли практичне відображення в змісті лекційних і практичних занять дисциплін: „Кримськотатарська народна музика”, „Хорова література”, „Хорове аранжування”, „Хоровий клас”, „Методика викладання спеціальних дисциплін”, „Хорове диригування”.
    Особистий внесок здобувача. В статті „Сучасний рівень попиту музично-педагогічної спадщини кримських татар у навчальному процесі” дисертанткою обґрунтовано проблему втілення музично-педагогічної спадщини кримськотатарського народу в системі музичної освіти Автономної Республіки Крим, презентовано власний досвід із застосування сучасних музично-педагогічних традицій у навчальному процесі вищого навчального закладу. В програмі „Музика 1 клас”, опублікованій у співавторстві з С. Мамбетовим, дисертанці належить розробка музично-освітніх та художньо-творчих завдань із вивчення учнями національних музично-педагогічних традицій.
    Апробація результатів дослідження здійснювалася на міжнародних конференціях: „Розвиток освіти в поліетнічних регіонах” (Ялта, 2005); „Теоретичні та практичні питання освіти і культурології” (Мелітополь, 2007); всеукраїнських: „Проблеми інтеграції кримських репатріантів в українське суспільство” (Київ, 2004); „Теоретичні та практичні питання освіти і культурології” (Мелітополь, 2006–2007); „Проблеми сучасної освіти” (Ялта, 2008–2010). Матеріали дисертації обговорювалися на щорічних науково-практичних конференціях професорсько-викладацького складу психолого-педагогічного факультету та факультету мистецтв Республіканського вищого навчального закладу „Кримський інженерно-педагогічний університет” (м. Сімферополь), засіданнях кафедри педагогіки та управління навчальними закладами Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) (впродовж 2006–2011 рр.).
    Основні положення, висновки та рекомендації впроваджено в навчально-виховний процес Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта) (довідка про впровадження № 64/820-50 від 17.04.2011 р.), Республіканського вищого навчального закладу „Кримський інженерно-педагогічний університет” (м. Сімферополь) (довідка про впровадження № 06/720 від 21.04.2011 р.), Октябрської загальноосвітньої школи I–III ступеня № 3 (довідка про впровадження № 01/397 від 17.03.2011 р.), Сімферопольської загальноосвітньої школи № 42 (довідка про впровадження № 335/01 від 17.02.2011 р.), Бахчисарайської загальноосвітньої школи I–III ступеня № 5 (довідка про впровадження № 323 від 18.03.2011 р.).
    Публікації. Основні положення та результати дослідження відображено в 24 друкованих працях автора, з них 16 одноосібних, 8 статей у фахових виданнях, 12 – у збірниках матеріалів конференцій, 4 – навчальні посібники, з них 3 з грифом МОН України.
    Структура роботи. Дисертація складається зі вступу, двох розділів, висновків до кожного розділу, загальних висновків, 2 додатків на 16 сторінках, списку використаних джерел (270 найменувань, із них 33 кримськотатарською мовою). Загальний обсяг дисертації – 213 сторінок, основний зміст викладено на 174 сторінках. Робота містить 6 таблиць, що займають 4 самостійних сторінок основного тексту.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ
    1. Теоретико-методологічними основами дослідження розвитку музично-педагогічної культури кримськотатарського народу стали праці видатних діячів музичної культури й освіти, представників музично-педагогічного руху кінця XIX – початку XX ст., які розкрили сутність музичної культури, дослідили теоретичні та практичні аспекти розвитку музичної творчості кримських татар (О. Акчокрали, В. Бартольд, У. Боданінський, В. Гордлевський, А. Кримський, В. Кондаракi, Б. Куфтiн, Р. Радле, В. Радлов, В. А. Олесницький О. Самойлович, В. Шепетов та ін.), а також музичних діячів і композиторів (О. Гефон, О. Гольденвейзєр, Л. Кніпер, А. Кончевський, М. Красєв, Т. Лобачов, І. Чернов, А. Маїлян, Н. Миронов, А. Нікольський, В. Пасхалов), організаторів національного просвітництва І. Гаспринського, О. Акчокракли, Ш. Гаспринської, Р. Медiева, Д. Меїнова, А. Айвазова, які сприяли формуванню сучасної музично-педагогічної культури кримськотатарського народу.
    2. В ході дослідження виявлено суспільно-історичні та музично-педагогічні умови, які детермінували формування сучасної музично-педагогічної культури кримськотатарського народу наприкінці XIX – на початку XX ст.: синтез національних, європейських й російських музично-педагогічних традицій; прагнення кримських татар зберегти свою музичну самобутність; діяльність національного музичного просвітництва; включення музики до програм навчальних закладів; зростаюча потреба національної аудиторії в світських формах європейської музики; формування сучасних музично-педагогічних традицій кримськотатарського народу.
    У результаті проведеного дослідження визначено і розкрито сутність поняття „музично-педагогічні традиції кримських татар”, які відображали духовну культуру кримськотатарського народу, що розвивалася на основі народної та усної професійної музичної творчості, яка виконувала виховні, навчальні та освітні функції, та які відповідали духовним цінностям кримськотатарського народу. Було встановлено, що музично-педагогічна культура кримськотатарського народу в кінці XIX – початку XX ст. – це сукупність досягнень самобутніх національних і європейських класичних традицій, які стали основою формування сучасних музично-педагогічних традицій в умовах загальноросійської музичної освіти.
    3. Проведене дослідження виявило такі етапи розвитку музично-педагогічної культури кримськотатарського народу:
    - перший – 90-ті рр. XIX століття - етап збереження національних традицій та взаємодії європейської, російської та кримськотатарської музичної культури;
    - другий – початок XX ст. (1905 – 1920 рр.) - етап формування основ сучасної музично-педагогічної культури кримськотатарського народу, відродження національної музично-педагогічної системи.
    На основі системного та порівняльного аналізу архівних документів та наукової літератури розглянуто основні тенденції розвитку музично-педагогічної культури кримськотатарського народу, основним з яких був фактор „триєдності” соціальної, економічної і культурної взаємодії кримськотатарської нації з навколишнім світом в минулому і сьогоденні; тюркський, ісламський і європейський – провідні компоненти кримськотатарської музики в різні періоди її розвитку:
    - тюркський та ісламський компоненти вiдiгравали основну роль в соціальному устрої, побуті й характерi кримськотатарської культури аж до початку XX століття;
    - європейський компонент став основою формування сучасних музично-педагогічних традицій кримських татар.
    На основі аналізу історичної та наукової літератури було визначено синкретичні форми музично-художньої творчості кримських татар: загальнотюркські традиції формувалися на основі музичної творчості та музично-педагогічних традиціях, що відзначаються у більшості споріднених з кримськими татарами народів; жанр епосу був головним видом музично-поетичної творчості, визначав морально-естетичну систему кримськотатарського суспільства:
    - виховні, освітні, iдеологiчнi, комунікативні, естетичні функції епосу;
    - утвердження у творах усної творчості ідеалів добра, сили духу, любові до батьківщини.
    4. Проведений історико-педагогічний аналіз історії розвитку кримськотатарського народу (кінець XIX - початоку XX ст.) дав можливість встановити тенденції, які визначили застосування музичних традицій в системі кримськотатарської педагогіки:
    - релігійному вихованні й освiті, прищепленні навичок канонічної ритуальної мусульманської обрядовості, в якій музика була присутня у специфічних формах, заснованих як на загальноiсламських канонічних традиціях (протяжне читання Корану, езан та ін.), так і формах і жанрах, які виникли під впливом самобутньої музичної творчості (книжний спів, беїт, мунаджат та ін.) традицій;
    - світськiй освітi, де набуло поширення вчення про музику східних учених-енциклопедистiв (Аль-Фарабі, Ібн Сіна та ін.), які, наслідуючи античних мислителiв, розглядали її як частину раціональних знань;
    - художнiй освітi, орієнтованiй на музично-поетичну практику мусульманського Сходу, що виявлялось, наприклад, у поширенні музичного інструментарію загальносхiдного походження, становленні традиції виконання на певні наспіви численних авторських та фольклорних варіантів популярних сюжетів („Таїр і Зуре”, „Леяля та Меджнун” та ін.).
    5. У становленні педагогічних концепцій кримських татар згідно з фундаментальним розглядом об’єкта дослідження визначено основні напрями розвитку музичної культури, виховання та освіти на основі науково-педагогічної спадщини учених-енциклопедистiв ісламського Сходу:
    - морально-естетичні погляди формувалися на основі прихильності до ісламу і раціональному погляді людини на природу;
    - збереження прогресивної ісламської культури протягом століть;
    - гармонійне поєднання віри й розуму людини;
    - формування на основі етики та естетики гармонійно розвиненої людини;
    - прагнення до досягнення високої духовності;
    - утвердження розуму і моральності як основи любові і добра, справедливості і благородства, дружби та інших високих якостей;
    - емоційний вплив музики на психологію людини;
    - розвиток музичної теорії як науки та навчальної дисципліни.
    На основі аналізу історичних і літературних джерел було визначено особливості розвитку національної музично-педагогічної культури кримськотатарського народу: диференціація традицій музичної творчості відповідала традиціям субетнічних груп кримських татар; загальнонаціональні особливості кримськотатарської музичної культури:
    - формування тюркської музично-поетичної творчості (загальнозначуще, регіональне);
    - розвиток усної та писемної літератури і поезії;
    - поява спеціальних повчальних творів.
    6. Проведений історико-педагогічний аналіз розвитку кримськотатарської музично-педагогічної культури кримськотатарського народу дав можливість визначити тенденції її розвитку, з'ясувати діяльність кримських татар в період матеріальної і духовної кризи та формування сталих традицій на основі відродження національної культури і педагогіки та звернення до європейської музично-педагогічної системи:
    - вплив російського світського музично-суспільного життя на кримськотатарське життя;
    - становлення сучасної музично-педагогічної культури кримськотатарського народу на основі передової національної наукової, громадської та педагогічної думки.
    У становленні наприкінці XIX – на початку XX ст. нової епохи історії кримськотатарської музично-педагогічної культури згідно iз системно-змістовим та фундаментальним розглядом об'єкта дослідження виявлено визначальні фактори її розвитку:
    - національний музично-просвітницький рух;
    - об’єднання національних та європейських класичних традицій (переважно через вплив російської світської музичної культури);
    - формування системи національної музичної освіти як частини загальноросійського музично-педагогічного процесу.
    7. Проведене дослідження музично-педагогічної культури кримськотатарського народу періоду з кінця XIX і початку XX ст. дало можливість вибудувати таку послідовність його розвитку і виділити такі характерні риси:
    - розвиток національного релігійного реформаторства, просвiтницько-демократичного руху і посилення впливу світської європейської та російської музичної культури; збереження найкращих національних традицій; забезпечення повороту кримськотатарської музичної культури на прогресивний шлях подальшого розвитку;
    - формування на початку XX століття музично-педагогічної культури кримськотатарського народу на стале явище; створення безпосередніх передумов сучасної кримськотатарської музичної культури та освіти; розвиток національної громадської та педагогічної думки, світських форм музичної творчості i просвіти й академічних форм музичної освіти.
    Розгляд проблеми на методологічному, історичному, теоретичному та практичному рівні підтвердив, що еволюція розвитку музично-педагогічної культури кримськотатарського народу була ефективною завдяки наступності музично-педагогічної спадщини минулого, при наявності науково обґрунтованої музично-педагогічної системи розвитку сьогодні і системи музичного виховання та освіти з урахуванням національних, релігійних та регіональних особливостей.
    8. Проведене дослідження допомогало розкрити сутність музично-педагогічної культури кримськотатарського народу як самодостатнього феномена, і водночас як невід’ємної частини національної педагогічної системи, що передбачає відновлення спадкоємності в передачі музично-педагогічних традицій, які мають чинники, інтегровані в сучасний навчально-виховний процес і повинні знайти різностороннє застосування в системі музичної освіти Автономної Республіки Крим. Застосування музично-педагогічної спадщини в сучасний освітньо-виховний процес передбачає створення спеціальних умов, зокрема – створення програм і підручників з метою формування й засвоєння основ музично-педагогічної культури кримськотатарського народу під час впровадження в системі музичної освіти з метою засвоєння базових знань для майбутньої педагогічної діяльності; забезпечення національно-регіонального аспекту під час підготовки в навчальних закладах безперервної освіти педагогів-музикантів. Доведено, що застосування кримськотатарської музичної культури можливе на основі досягнень сучасної вітчизняної музично-педагогічної науки.
    Дисертаційна робота не претендує на вичерпний аналіз усіх питань розвитку музично-педагогічної культури кримськотатарського народу. Вважаємо, що такі напрями як проблема підготовки кадрів для роботи в загальноосвітніх закладах і класах з кримськотатарською мовою навчання і дослідження проблеми музичного виховання й освіти кримських татар в умовах полікультурного регіону можуть стати темами окремих теоретичних та історико-педагогічних праць.








    СПИСОК ИСПОЛЬЗУЕМОЙ ЛИТЕРАТУРЫ
    1. Абдуллин А. Х. Тематика и жанры татарской дореволюционной народной песни / А. Х. Абдуллин // Вопросы татарской музыки. - Казань : Казанск. гос. конс., 1967. - № 6. - С. 3–80.
    2. Абдуллин Э. Б. Методологический анализ проблем музыкальной педагогики в системе высшего педагогического образования / Э. Б. Абдуллин. – Москва: Прометей, 1990. – 188 с.
    3. Абдуллин Э. Б. Теория и практика музыкального обучения в общеобразовательной школе : [пособие для учителя] / Э. Б. Абдуллин. – Москва : Просвещение, 1983. – 111 с.
    4. Абдуллин Я. Г. Абуали Ибн Сино и татарская общественная мысль / Я. Г. Абдуллин // Торжество разума : [материалы междунар. сессии, посв. 1000-летию со дня рожд. Абуали ибн Сины (Авиценны)]. – Душанбе : Дониш, 1988. – С. 89–95.
    5. Абдуллин Я. Г. Джадидизм среди татар: возникновение, развитие и историческое место / Абдуллин Я.Г. – Казань : Ин-т яз., лит. и истории им. Г. Ибрагимова Акад. наук Респ. Татарстан, 1998. – 41 с.
    6. Абдульваап Н. Великие поэты: Гази II Герай и Ашык Омер / Н. Абдульваап // Очерки истории и культуры крымских татар. – Симферополь : Крымучпедгиз, 2005. – С. 168–173.
    7. Абибуллаева Д. И. «Терджиман» о Симферопольской татарской учительской школе / Д. И. Абибуллаева // Ученые записки Таврического национального университета им. В. И. Вернадского. – 2002. – №1. – С. 3–5.
    8. Абибуллаева Д. И. Джадидизм в представлении Исмаила Гаспринского / Д. И. Абибуллаева // Голос Крыма. – 1999. – № 37 (304). – С. 7.
    9. Абибуллаева Д. И. Из истории народного образования крымских татар в XIX веке / Диляра Ильясовна Абибуллаева // Культура народов Причерноморья. – № 3. – Симферополь, 1998. – С. 63–69.
    10. Абибуллаева Д. И. Прогрессивные педагоги-реформаторы в народном образовании крымских татар в конце XIX – начале XX в. / Диляра Ильясовна Абибуллаева // Культура народов Причерноморья. – № 5. – Симферополь, 1998.– С. 157–162.
    11. Абкадыров Р. Общие сведения о крымских татарах / Рустем Абкадыров, Рефат Куртиев // Очерки истории и культуры крымских татар / под ред. Э. Чубарова. – Симферополь : Крымучпедгиз, 2005. – С. 5–7.
    12. Аблаев Э. А. И. Гспринский – гуманист, просветитель, педагог / Эдем Аджиевич Аблаев. – Ташкент : Фан, 1991. – 163 с.
    13. Аблаев Э. А. Прогрессивные педагогические идеи крымских татар второй половины XIX – начала XX веков (на материале педагогического наследия И. Гаспринского) : дис. … докт. пед. наук : спец. 13.00.01 / Эдем Аджиевич Аблаев. – Ташкент, 1991. – 226 с.
    14. Айбабин А. И. Этническая история ранневизантийского Крыма / А. И. Айбабин. – Симферополь : Дар, 1999. – 33 с.
    15. Аиричинская Р. Зынджырлы медресе / Р. Аиричинская // Очерки истории и культуры Крыма / под ред. Э. Чубарова. – Симферополь : Крымучпедгиз, 2005. – С. 127–130.
    16. Аиричинская Р. Культура крымских татар Ханского периода / Р. Аиричинская // Материалы Межд. конф. (Бахчисарай, 18-20 мая 1990 г.). – Симферополь : Крымучпедгиз, 2001. – С. 150–160.
    17. Аиричинская Р. Культура крымских татар. Конец XVIII – первая половина XX века / Р. Аиричинская // Научный бюллетень. 2005. – № 9. – С. 31–38.
    18. Алиев Ф. Антология крымской музыки / Ф. Алиев – Симферополь : ДОЛЯ, 2001. – 600 с.
    19. Алиева З. Симфоническое творчество Мерзие Халитовой. Концерт для оркестра „Ожерелье городов Крыма” / З. Алиева, Г. Мамбетова, С. Мамбетов // Материалы Всеукр. Науч.-практ. конф. [„Проблема интеграции крымских репатриантов в украинское сообщество”] (Киев, 13–14 мая 2004 г.). – Киев : Мировоззрение, 2004. – С. 489 – 497.
    20. Алиева З. Ислам и музыкально-поэтическая культура крымских татар / З. Алиева // Культура народов Причерноморья : науч. журнал. – Симферополь : Крым, 2009. - №173. – С. 29–31.
    21. Алимова Л. У. Проблема женского образования в наследии И. Гаспринского : материалы Междунар. науч. конф. [„И. Гаспринский – просветитель народов Востока”]. – Москва : НИИ теории и истории изобр. искусств Российской академии художеств, 2001. – С. 21–26.
    22. Аль-Фараби. Историко-философские трактаты / Аль-Фараби. – Алма-Ата : Наука, 1985. – 623 с.
    23. Аль-Фараби. Социально-этические трактаты / Аль-Фараби. – Алма-Ата : Наука, 1973. – 399 с.
    24. Аль-Фараби. Социально-этические трактаты / Аль-Фараби. – Алма-Ата : Наука, 1973. – 399 с.
    25. Амонашвили Ш. А. Основания педагогики сотрудничества // Новое педагогическое мышление / Под. ред. А. В. Петровского. – Москва : Педагогика, 1989. – 224 с.
    26. Античная музыкальная эстетика / вступит. очерк и собр. текстов А.Ф. Лосева. – Москва : Музгиз, 1960. – 282 с.
    27. Апраксина О. А. Методика музыкального воспитания в школе : учебное пособие / О. А. Апраксина. – Москва : Просвещение, 1983. – 224 с.
    28. Арчажникова Л. Г. Профессия – учитель музыки. – Москва : Просвещение, 1984. – 109 с.
    29. Асанов Л. Иляхи // Крым. – Симферополь, 1998. - №12. – С. 4.
    30. Асанова Д. Свадебный обряд / Д. Асанова, З. Эмирусеинова // Очерки истории и культуры крымских татар / под ред. Э. Чубарова. – Симферополь : Крымучпедгиз, 2005. – С. 139–142.
    31. Асафьев Б. В. Музыкальная форма как процесс / Б. В. Асафьев. – [изд. 2-е]. – Ленинград : Музыка. – Кн. 1 и 2. – 376 с.
    32. Избранные статьи о музыкальном просвещении и образовании. Ленинград : Музыка, 1982. – 151 с.
    33. Ахметзянов М. Выдающиеся просветители / М. Ахметзянов // Медресе как центры учености. – Казань : Татар. кн. изд-во, 1992. – С. 212–218.
    34. Байрамов Э. З. Великий просветитель Российских мусульман И. Гаспринский / Э. З. Байрамов. – Москва : Эксимбрис-Пресс, 2001. – 135 с.
    35. Байрамов Э. З. Сохраняя обычаи предков. Заметки о народной педагогике крымских татар / Э. З. Байрамов // Симферополь : Детская литература. – 1991. – № 6. – С. 20–24.
    36. Баллер Э. С. Преемственность в развитии культуры / Э. С. Баллер. – Москва : Наука, 1969. 294 с.
    37. Баренбойм Л. А. Музыкальная педагогика и исполнительство / Л. А. Баренбойм. – Ленинград : Музыка, 1974. – 329 с.
    38. Бартольд В. История культурной жизни в Туркестане / В. Бартольд // соч в 2-х Т. – М. : Наука, 1963. – Т. II, ч. 1. – С. 169–433.
    39. Бартольд В. Ислам на Черном море : Соч. в 9 Т. – Москва : Наука, 1973. – Т. 6. С. 665–669.
    40. Бахрушин С. В. Основные моменты истории Крымского хансьтва / С. В. Бахрушин //. – МАИЭТ. – 1993. – Вып. – С. 320 – 339.
    41. Беннигсен А. Исмаил бей Гаспринский (Гаспралы) и происхождение джадидистского движения в России / А. Беннигсен // Россия и Восток. – Казань : Фонд Жиен, 1993. – С. 79–97.
    42. Бердяев Н. А. Судьбы России. Опыты по психологии войны и национальности / Николай Бердяев. – Москва : Книга, 1990. – 204 с.
    43. Бертельс Е. Э. Избранные труды: Суфизм и суфийская литература / Е. Э. Бертельс. – Москва : Наука, 1965. – 524 с.
    44. Бонч-Осмоловский Г. А. Брачные обряды татар горного Крыма / Г. А. Бонч-Осмоловский // Известия Географического общества. – 1926. – Вып. 1. – С. 28–31.
    45. Броневский М. Описание Татарии // Записки Одесского общества истории и древностей. – 1867. – Т. 6. – С. 333–367.
    46. Вамбери Г. Культурное движение среди русских татар / Г. Вамбери // Голос Крыма. – 1995. – № 12, С. 7.
    47. Ванслов В. В. Выдающийся просветитель народов Востока И. Гаспринский и задачи современных гуманитарных наук / В. В. Ванслов // Труды Междунар. конф. «И. Гаспринский – просветитель народов Востока». – Москва : НИИ теории и истории изобразительных искусств Российской академии художеств, 2001. – С. 14–20.
    48. Веймарн Б. В. Искусство Крыма / Б. В. Веймарн // История искусств народов СССР. – М., 1974. –в 4-х Т, Т. 3. – 404 с.
    49. Власенко А. Н. Медресе с цепью – пятьсот лет / А. Н. Власенко // Крымская газета. – 2000. – №19. – с. 6.
    50. Возгрин В. Е. Исторические судьбы крымских татар / В. Е. Возгрин. – Москва : Мысль, 1992. – 392 с.
    51. Возняк В. С. О сущности эстетического воспитания // Эстетика и теория культуры: Науч. сб. – Киев : Лебедь,1991. – Вып. 34. – С. 44–51.
    52. Волков Г. Н. Педагогика жизни / Г. Н. Волков. – Чебоксары : Чуваш. книжн. изд-во, 1989. – 336 с.
    53. Волович Л. А. Система эстетического воспитания подрастающего поколения: некоторые методологические вопросы эстетического воспитания в общеобразовательной школе / Л. А. Волович. – Казань : Изд-во Казанск. ун-та, 1976. – 224 с.
    54. Волошин М. Культура, искусство, памятники Крыма / М. Волошин // Из истории крымскотатарской государственности и Крыма (Забвению не подлежит) / научно-популярные очерки. – Казань : Татарское кн. изд-во, 1992. – С. 55–68.
    55. Выготский Л. С. Педагогическая психология. – Москва : Наука, 1991. – 480 с.
    56. Вызго Т. Учение Ибн Сино о музыке в свете проблемы: музыка Востока – музыка Запада : материалы Междунар. сессии [„Торжество разума”] (к 1000-летию со дня рожд. Авиценны). – Душанбе : Дониш, 1988. – С. 265–269.
    57. Гайворонский А. Созвездие Гераев / Алекса Гайворонский / Краткие биографии крымских ханов. – Симферополь : ДОЛЯ, 2003. – 107 с.
    58. Гайворонский А. Страна Крым / Алекса Гайворонский // Крымское ханство в лицах и событиях. – Симферополь : Доля, 2004. – 94 с.
    59. Ганкевич В. Ю. Газета «Переводчик – Терджиман» и вопросы воспитания мусульманских читателей : материалы Междунар. конф. [„И. Гаспринский – просветитель народов Востока”] – Москва : НИИ теории и истории изобразительніх искусств Российской академии художеств, 2001. – С. 201–206.
    60. Ганкевич В. Ю. Очерки истории крымскотатарского народного образования (реформирование этноконфессиональных учебных заведений мусульман в Таврической губернии в конце XIX – начале XX веков) / Виктор Юрьевич Ганкевич. – Симферополь : Таврия, 1998. – 164 с.
    61. Гаспринский И. Россия и Восток / Исмаил Гаспринский. – Казань : Фонд Жиен ; Татарское кн. изд-во, 1993. – 132 с.
    62. Георги И. Г. Описание всех обитающих в Российском государстве народов: О народах татарского племени и других не решенного еще происхождения северных сибирских / И. Г. Георги. – СПб. : Типография Ивана Глазунова, 1799. – 178 с.
    63. Гиршман Я. М. Пути развития татарской советской музыки // Музыкальная культура Советской Татарии / Я.М. Гиршман. – М. : Музгиз, 1959. – С. 5–24.
    64. Глузман А. В. Основные направления взаимообогащения музыкальных культур наций и народностей Поволжья и Приуралья / А.В. Глузман // Октябрьская революция и осуществление ленинской национальной политики в Поволжье и Приуралье. - Уфа, 1989. – С. 187-189.
    65. Горшков Н. П. К вопросу о культурно-либеральном пантюркизме И. Гаспринского : материалы Междунар. конф. [„И. Гаспринский – просветитель народов Востока”] (под. Ред Н. П. Горшкова). – Москва : НИИ теории и истории изобразительных искусств Российской академии художеств, 2001. – С. 101–104.
    66. Греков Б. Золотая Орда (Очерк истории улуса Джучи в период сложения и расцвета в XIII–XV вв.) / Б. Греков, А. Якубовский. – Ленинград : Гос. изд-во, 1941. – 207 с.
    67. Григорян С. Н. Средневековая философия народов Ближнего и Среднего Востока / С. Н. Григорян. – Москва : Наука, 1966. – 352 с.
    68. Гринчук И. Формирование будущего учителя музіки // Роднач школа. – 2000. - №2. – С. 26–28.
    69. Грюнебаум Г. Э. Основные черты арабо-мусульманской культуры / Г. Э. Грюнебаум. – Москва : Наука, 1981. – 368 с.
    70. Гумилев Л. Н. Этногенез и биосфера Земли / Лев Николаевич Гумилев. – СПб. : Кристалл, 2001. – 639 с.
    71. Дагъджы Т. Биз биринджиле сырасында эдик / Тимур Дагъджы // Янъы дюнья. – 2003. – № 16. – с. 2.
    72. Державна національна програма „Освіта” (Україна XXI століття) // Науково-освітній потенціал нації: погляд у XXI ст. / Авт. кол. : В. Литвин, В. Андрущенко, А. Гуржій та ін. – Київ : Навчальна книга, 2004. – С. 243 – 370. Кн. 3.
    73. Десять лет назад // Терджиман – 1892. – № 4. – с. 3.
    74. Днепров Э. Д. Очерки истории школы и педагогической мысли народов СССР. Конец XIX – начало XX вв. / Э. Д. Днепров. – Москва : Педагогика, 1991. – 448 с.
    75. Еналиев З. Х. Идеология татарского национального образования в общественно-политической мысли XIX – начала XX вв. : дис. … канд. ист. наук / З. Х. Еналиев / КГУ. – Казань : Казанск. гос. ун-т, 1998. – 187 с.
    76. Енъи къыз мектеби / Терджиман. – 1904. - № 17. – с. 2.
    77. Еолян И. Р. Очерки арабской музыки / И. Р. Еолян. – Москва : Музыка, 1977. – 192 с.
    78. Желтяков А. Д. История просвещения в Турции / А. Д. Желтяков, Ю. А. Петросян. – Москва : Институт народов Азии, 1965. – 176 с.
    79. Неклюдов С. Ю. Традиции устной и книжной культуры: соотношение и типологии : материалы Междунар. науч.-практ. конф. [„Фольклор и постфольклор : структура, типология, семиотика»]. – WWW.ruthensa.ru/folklor/nekludow5. htm.
    80. Залкинд Г. М. К истории изучения татарской народной музыки и песни / Г. М. Залкинд // Страницы истории татарской музыкальной культуры (памяти И. И. Халфина). – Казань : Казанск. науч. центр АН СССР, Ин-т яз., лит. и истории им. Г. Ибрагимова, 1991. – С. 125–132.
    81. Зорин И. А. Мектебе и медресе русских мусульман / И. А. Зорин // Вестник Оренбургского учебного округа. – Уфа, 1914. – № 1. – С. 41–49.
    82. Зязюн И. А. Гуманистическая стратегия теории и практики учебного процесса / И. А. Зязюн // Родная школа. – 2000. - №8. – С. 8–12.
    83. Ибн Сина. Избранное / Ибн Сина. – Москва : Книга, 1980. – 333 с.
    84. Ибн Фадлан. Путешествие на Волгу. По Мешхедской рукописи / Ибн Фадлан / под ред. И. Ю. Крачковского. – Москва : Акад. наук СССР, 1939. – 193 с.
    85. Иваницкий А. И. Украинский музыкальный фольклор : учебник для высших учебных заведений / А. И. Иваницкий. – Винница : Новая книга, 2004. – 320 с.
    86. Идегей: татарский народный эпос / пер. С. Липкина. – Казань : Таткнигоиздат, 1990. – 256 с.
    87. Из жизни Востока // Терджиман – 1894. – № 23, 19 июня.
    88. Избранные произведения мыслителей стран Ближнего и Среднего Востока IX–XIV вв. – Москва : Соцэкгиз, 1961. – 629 с.
    89. Изидинов С. Р. О национальной музыке крымских татар : материалы Междунар. науч. конф. [„Крымские татары: история и современность (к 50-летию депортации крымскотатарского народа)] (Киев, 13 – 14 трав. 1994 г.). – Киев : 1995. – С. 169–174.
    90. Измайлов А. Э. Медресе / А. Э. Измайлов // Российская педагогическая энциклопедия. – Москва, Наука 1993. – С. 557.
    91. Измайлов А. Э. Мектебы / А. Э. Измайлов // Российская педагогическая энциклопедия. – Москва : Наука, 1993. – С. 564.
    92. Измайлов А. Э. Просвещение в республиках Советского Востока / А. Э. Измайлов. – М. : Педагогика, 1973. – 368 с.
    93. Ильминский Н. И. Система народного и в частности инородческого образования в Таврическом крае / Н. И. Ильминский – СПб. : Синодальная типография, 1886. – 55 с.
    94. История русской музыки : в 10-ти т. – Т. 1. Древняя Русь XI–XVII века / автор тома Ю. В. Келдыш. – М., 1983. – 384 с.
    95. Исхаки Г. Мэктэп – мэдрэсэлэр=Школы и медресе / Г. Исхаки // Тан йолдызы. – Казань, 1906. – 5 авг. – На татар. яз.
    96. К женскому вопросу в русском мусульманстве // Мир ислама. – 1913. – в 3-х Т., Т. 2. – Вып. X. – С. 677–683.
    97. Кабалевский Д. Б. Педагогические размышления : избр. статьи и доклады / Д. Б. Кабалевский / АПН СССР. – Москва : Политиздат, 1986. – 188 с.
    98. Карамзин Н.М. Предания веков / Н. М. Карамзин : сост. и вступит. статья Г. П. Макогоненко; комм. Г. П. Макогоненко, М. В. Иванова. – Москва : Правда, 1987. – 768 с.
    99. Керимова С. Страницы истории крымскотатарского довоенного театра и драматургии / С. Керимова. – Симферополь : ДОЛЯ, 2002. – 192 с.
    100. Климович Л. И. Ислам в царской России / Л. И. Климович. – Москва : Гос. антирелиг. изд-во, 1936. – 86 с.
    101. Кимович Л. И. Книга о Коране, его происхождении и мифологии / Л. И. Климович. – Москва : Политиздат. – 86 с.
    102. Климович Л. И. На службе просвещения. О первой тюркоязычной газете «Терджиман» и ее издателе И. Гаспринском / Л. И. Климович // Звезда Востока. – 1987. – № 8. – С. 173–178.
    103. Конрад Н. И. Запад и Восток / Н. И. Конрад. – Москва : изд-во Наука, 1972. – 256 с.
    104. Коран / пер. с араб. Г. С. Саблукова. – Казань : Центр. типография, 1907. – [3-е изд.]. – 1179 с.
    105. Корнетов Г. Б. Всемирная история педагогики : учебное пособие / Г. Б. Корнетов. – Москва : Изд-во Росс. Открытого ун-та, 1994. – 140 с.
    106. Кремень В. Г. Образование и наука Украины: пути модернизации (факты, раздумья, перспективы) / В. Г. Кремень. – Киев : Грамота, 2003. – 216 с.
    107. Кричинский А. Очерки политики российского царизма на окраинах / А. Кричинский. – Баку : изд-во «Корпорация», 1920. – 82 с.
    108. Кричинский А. Очерки русской политики на окраинах. К истории религиозных притеснений крымских татар / А. Кричинский. – Баку, 1919. – 295 с.
    109. Крымский А. Е. Мусульманство и его будущность. Прошлое ислама, современное состояние мусульманских народов, их умственные способности, их отношение к европейской цивилизации / А. Е. Крымский. – М. : Изд-во маг. «Книжное дело», 1899.
    110. Крымский А. Е. Школа, образованность и литература у российских мусульман (культурно-этнографический очерк) / А. Е. Крымский. – Львов : Литературно-научная библиотека, 1904. – 23 с.
    111. Крымский областной государственный архив. Путеводитель / под общ. ред. А. Д. Беликовой, А. А. Степановой. – Симферополь : Крымиздат, 1961. – 314 с.
    112. Курас И. Крымскотатарская проблема в свете современной этнополитической ситуации в Украине : материалы Междунар. науч. конф. (к 50-летию депортации крымскотатарского народа) [Крымские татары: история и современность”] (13–14 трав. 1994 г.). – Київ : 1995. – С. 21–23.
    113. Кубесов А. Методология естествознания у аль-Фараби и Ибн Сино / А. Кубесов // Торжество разума : материалы Междунар. сессии (к 1000-летию со дня рожд. Авиценны). – Душанбе : Дониш, 1988. – С. 364–369.
    114. Кубесов А. К. Педагогическое наследие аль-Фараби / А. К. Кубесов. – Алма-Ата : Мектеп, 1989. – 151 с.
    115. Курбонмамедов А. Проблема прекрасного в эстетической концепции Ибн Сино : материалы Междунар. сессии [„Торжество разума”] (к 1000-летию со дня рожд. Авиценны). – Душанбе : Дониш, 1988. – С. 303–309.
    116. Курталиева Г. Всякий входящий сюда да преклонится перед знаниями, ибо они выше человека / Г. Курталиева // Авдет. – 1999. – № 23.
    117. Куртиев Р. Календарные праздники: Наврез, Хыдырлез, Дервиза / Рефат Куртиев // Очерки истории и культуры крымских татар / под ред. Э. Чубарова. – Симферополь : Крымучпедгиз, 2005. – С. 134–136.
    118. Куртиев Р. Крымские татары: этническая история и традиционная культура / Рефат Куртиев. – Симферополь
    119. Куртиев Р. И. Проблемы возрождения культуры крымских татар на опыте становления национальной школы : материалы Междунар. науч. конф. [„Кримські татари: історія і сучасність (до 50-річчя депортації кримськотатарського народу)] (Київ, 13–14 трав. 1994 р.). – Київ, 1995. – С. 185–187.
    120. Ларина И. А. Содержание музыкально-педагогической подготовки дошкольных работников на Украине в 20-х – нач. 30-х. – Дис…канд. пед. наук. – Харьков, 1996. – 194 с.
    121. Лебединский Л.Я. Шерфединов и его последний труд / Л.Я. Лебединский // Звучит Къайтарма – Ташкент : , 1978. –
    122. Лосев А.Ф. Философия. Мифология. Культура / А.Ф. Лосев. – Москва : Политиздат, 1991. – 525 с.
    123. Макаров Г. М. Домбра татар Среднего Поволжья // Страницы истории татарской музыкальной культуры / Г. М. Макаров. – Казань : Казанск. науч. центр АН СССР, Ин-т яз., лит. и истории им. Г. Ибрагимова, 1991. – С. 6–22.
    124. Малаева З. А. Культурные взаимосвязи Средней Азии и Восточной Европы в X – XI вв. / З. А. Малаева // : материалы междунар. сессии, посв. 1000-летию со дня рожд. Авиценны [„Торжество разума”]. – Душанбе : Дониш, 1988. – С. 351–352.
    125. Марджани Ш. Вэфият эл эслаф вэ тэхийят эл эхлаф=Подробное о предшественниках и приветствие потомкам / Ш. Марджани. – Казань : Иман, 1999. – 126 с. – На татар. яз.
    126. Марджани Ш. Мостэфэд эл эхбар фи эвэли Казан вэ Булгар=Источники по истории Казани и Булгара / Ш. Марджани. – Казань : Таткнигоиздат, 1989. – 415 с.
    127. Маркарян Э. С. Теория культуры и современная наука / Э. С. Маркарян // Логико-методологический анализ. – Москва : Мысль, 1983. – 286 с.
    128. Марков Е. Л. Очерки Крыма: картины Крымской жизни, истории и природы / Е. Л. Марков. – Симферополь : Таврия, 1995. – 543 с.
    129. Масол Л. М. Концепція художнього естетичного виховання учнів у загальноосвiтних закладах / Л. М. Масол // Шкільний світ. – 2002. – № 9. – С. 3–4.
    130. Материалы и документы по истории общественно-политического движения среди татар (1905–1917) / сост. Р.Р. Фахрутдинов. – Казань, 1992. – 126 с.
    131. Махмуд Ходжа бин Бехбут Ходжа. Онджелери дерс лисаны / Махмуд Ходжа бин Бехбут Ходжа // Терджиман. – 1909. – № 21, 19 мая.
    132. Медушевский В. В. О закономерностях и средствах художественного воздействия музыки / В. В. Медушевский. – М. : Музыка. – 255 с.
    133. Медынский Е. Н. История педагогики: учебник для педагогических институтов / Е. Н. Медынский. – Москва : Учпедгиз, 1947. – 580 с.
    134. Меметов А. Крымские татары : историко-лингвистический очерк / Айдер Меметов / ред. С. К. Сосновский. – Симферополь : Анаюрт, 1993. – 54 с.
    135. Методология музыкального образования: проблемы, направления, концепции / отв. ред. Э. Б. Абдуллин. – М. : Моск. пед. гос. ун-т, 1999. – 117 с.
    136. Мехтиев Н. Место тюркских народов в системе концентрической модели мусульмаснкой культуры / Н. Мехтиев //. – Советская тюркология. – 1989. - №6. – С. 12.
    137. Михайлова С. М. Казанский университет в духовной культуре народов Востока России / С. М. Михайлова. – Казань : Изд-во Казанск. ун-та, 1991. – 247 с.
    138. Миропольский С. О. О музыкальньом образовании народа в России и в Западной Европе. СПб., 1882. – 252 с.
    139. Монасыпов Ш. Х. Истоки формирования татарской смычковой культуры / Ш. Х. Монасыпов // Музыкальная культура народов Поволжья. – М. : Гос. муз. пед. ин-т им. Гнесиных, 1978. – С. 38–53.
    140. Монасыпов Ш. Х. Развитие татарского профессионального скрипичного искусства устной традиции на рубеже XIX–XX вв. / Ш. Х. Монасыпов // Страницы истории татарской музыкальной культуры. – Казань : Казанск. науч. центр Акад. наук. СССР, Ин-т яз., лит. и истории им. Г. Ибрагимова, 1991. – С. 27–43.
    141. Музафаров Р. Имам / Р. Музафаров // Крымскотатарская энциклопедия. – Симферополь : Ватан, 1993. – Т. 1. – С. 285.
    130. Музыкальное воспитание в Венгрии. – Москва : Советский композитор, 1969. – 138 с.
    142. Музыкальное образование : методолого-методическая подготовка учителя музыки. Программы дисциплин по специальности 030700 – музыкальное образование / Моск. пед. гос. ун-т. – М. : Флинта, 2000. – 199 с.
    143. Мухаметзянова Г. В. Педагогическая культура татарского народа / Г. В. Мухаметзянова, Р. А. Низамов. – Казань : Тан-Заря, 1994. – 114 с.
    144. Мухаметшин А. Г. Становление и развитие педагогической мысли в Волжской Булгарии (VIII–XVI вв.) : дис. … канд. пед. наук / А. Г. Мухаметшин / КГПУ. – Казань : Казан. гос. пед. ун-т, 1995. – 184 с.
    145. Надиров И. Н. Народный эпос «Идегей» / И. Н. Надиров // «Идегей». – Казань : Таткнигоиздат, 1988. – С. 245–249.
    146. Національна доктрина розвитку освіти України у XXI столiттi. – К. : Шкільний світ, 2001. – 24 с.
    147. Національна доктрина розвитку України у XXI столітті. Проект // Педагогічна газета, №7, липень 2001. – С. 118 -–120.
    148. Нигмедзянов М. Н. Музыкальный инструмент из Нового Сарая / М. Н. Нигмедзянов // Советская археология. – 1965. – № 2. – С. 282–283.
    149. Нигмедзянов М. Н. Народные песни волжских татар / М. Н. Нигмедзянов. – Москва : Советский композитор, 1982. – 135 с.
    150. Низамов А. Ибн Сино и таджикская классическая музыка / А. Низамов : материалы междунар. сессии, посв. 1000-летию со дня рожд. Авиценны [„Торжество разума»]. – Душанбе : Дониш, 1988. – С. 278–281.
    151. Николаева Е. В. История музыкального образования: Древняя Русь: Конец X – середина XVII столетия : учебное пособие для студ. высш. учеб. заведений / Е. В. Николаева. – М. : Гуманит. изд. центр ВЛАДОС, 2003. – 208 с.
    152. Никольский Н. В. Основы инородческого просвещения / Н.В. Никольский. – Казань : Третья гос. типография, 1919. – 56 с.
    153. Ожегов С. И. Толковый словарь русского языка: 80000 слов и фразеологических выражений / С. И. Ожегов, Н. И. Шведова // Рос. Акад. наук, ин-т рус. яз. им. В. В. Виноградова. – [4-е изд., доп.], Москва : Азбуковник, 1999. – 944 с.
    154. Озенбашлы А. // Деятели крымскотатарской культуры. Биобиблиографический словарь. – Симферополь: Доля, 1999.
    155. Озенбашлы Э. Крымцы. Сборник работ по истории, этнографии и языку крымских татар. – Акмесджит: Доля, 1997.
    156. Остроумов Н. К истории мусульманского образовательного движения в России / Н. Остроумов // Мир ислама. – 1913. – № 5. – С. 302–327.
    157. Остроумов Н.К. История мусульманского образовательного движения в XIX и XX столетиях / Н.К. Остроумов // Мир ислама. – 1913. – Т. 2. – Вып. 5. – С. 302–326.
    158. Очерки истории школы и педагогической мысли древнего и средневекового Востока. – М. : Изд-во АПН СССР, 1988. – 198 с.
    159. Паллас П.С. Наблюдения, сделанные во время путешествия по южным наместничествам русского государства в 1793–1794 годах / П.С. Паллас // Научное наследство. – Москва : Наука, 1999. – 134 с.
    160. Паллас П.С. Поездка во внутренность Крыма, вдоль Керченского полуострова и на остров Тамань. – ЗООИД. Одесса, 1883, с. 34 – 107.
    162. Песни Крыма. Собраны и записаны А.К Кончевским. – М. : Музсектор Госиздата,
    162. Платон. Государство. Законы. Политика / Платон. – М. : Мысль, 1998. – 798 с.
    163. Платон. Диалоги / Платон. – М. : Мысль, 2000. – 607 с.
    164. Правила о мерах к образованию населяющих Россию инородцев, высочайшие утвержденные 26 марта 1870 г. // Мир ислама. – 1913. – № 4. – С. 262–264.
    165. Программы для средних общеобразовательных учреждений: Музыка. I–VIII классы / сост. Ю. Б. Алиев, В.К. Белобородова, Е.В. Николаева и др. ; под общ. ред. Ю. Б. Алиева. – М., 1993. – 214 с.
    166. Радде Г. Крымские татары. О религии крымских татар и о степени их образования / Г. Радде // Полуостров. – 2005. – № 40. – С. 13.
    167. Раимова С. И. К вопросу о татарском детском музыкальном фольклоре / С. И. Раимова // Вопросы истории, теории музыки и музыкального воспитания. – Казань : Казанск. гос. пед. ин-т, 1972. – Сб. 2. – С. 38–51.
    168. Редькина Л. И. Этнопедагогика караимов Крыма : [монография]. / Л. И. Редькина. – Киев : Педагогічна преса, 2001. – 319 с.
    169. Рудницька О. П. Педагогіка: загальна та мистецька / О. П. Рудницька. – Київ, 2002. – С. 23 – 29.
    170. Саидбаев Т. С. Ислам и общество: Опыт историко-социологического исследования / Т. С. Саидбаев. – [2-е изд.]. – М. : Наука, 1984.– 302 с.
    171. Сайфуллина Г. Р. Музыка священного Слова. Чтение Корана в традиц
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины