ПЕДАГОГІЧНІ ЗАСАДИ ЗБЕРЕЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ : ПЕДАГОГИЧЕСКИЕ ОСНОВЫ СОХРАНЕНИЯ НАЦИОНАЛЬНОЙ ИДЕНТИЧНОСТИ ВЫСШЕГО ОБРАЗОВАНИЯ УКРАИНЫ В КОНТЕКСТЕ ГЛОБАЛИЗАЦИИ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ПЕДАГОГІЧНИХ НАУК УКРАЇНИ
ІНСТИТУТ ВИЩОЇ ОСВІТИ

На правах рукопису

КУДРЯ МИКОЛА МИКОЛАЙОВИЧ

УДК 378+316.42+304.3(477)

ПЕДАГОГІЧНІ ЗАСАДИ ЗБЕРЕЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ В КОНТЕКСТІ ГЛОБАЛІЗАЦІЇ

13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:
ПІНЧУК ЄВГЕН АНАТОЛІЙОВИЧ,
кандидат педагогічних наук,
доктор філософських наук,
провідний науковий співробітник
Інституту вищої освіти НАПН України

Київ – 2012

ЗМІСТ
ВСТУП……………………………………………………………………….. 3
РОЗДІЛ 1. НАЦІОНАЛЬНА ІДЕНТИЧНІСТЬ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ ЯК НАУКОВА ПРОБЛЕМА…………..…………………….....
9
1.1. Огляд літератури за темою дослідження……………..……….. 9
1.2. Понятійний апарат досліджуваної проблеми……………...….. 26
1.2.1. Аналіз сутності понять «ідентичність», «ідентифікація»……. 26
1.2.2. Аналіз сутності поняття «національна ідентичність»………... 33
Висновки до першого розділу……………………………………………… 38

РОЗДІЛ 2. ГЛОБАЛІЗАЦІЯ ЯК ВИКЛИК ДЛЯ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ…………………………………………………………………….
41
2.1. Глобалізація, інтернаціоналізація, європеїзація як тенденції трансформування вищої освіти…………………………………
41
2.2. Розвиток вищої освіти інших країн пострадянського простору (Росія, Білорусь, Казахстан, Киргизстан) в умовах глобалізаційних та інтеграційних процесів……………………

51
2.3. Українська вища освіта в дискурсі глобалізаційних процесів. 59
Висновки до другого розділу……………………………………………… 77

РОЗДІЛ 3. ЗАСАДИ ЗБЕРЕЖЕННЯ НАЦІОНАЛЬНОЇ ІДЕНТИЧНОСТІ ВИЩОЇ ОСВІТИ УКРАЇНИ…………………………...
80
3.1. Протекція розвитку української мови………………………… 80
3.2. Суспільствознавча складова збереження національної ідентичності вищої освіти України……………………………
98
3.3. Національне виховання студентської молоді у контексті збереження національної ідентичності вищої освіти України.
114
3.4. Освітнє середовище для розвитку і збереження національної ідентичності студентів вищих навчальних закладів………….
144
Висновки до третього розділу……………………………………………... 158

ВИСНОВКИ…………………………………………………….…………… 162

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ……………………….………….. 168

ДОДАТКИ……………………………………………………..…………….. 205

ВСТУП

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність дослідження. Державна політика в освітній сфері визначається, насамперед, об’єктивною вагомістю освіти як у суспільному розвитку, так і в житті кожної людини, що передбачає адаптацію вітчизняної освітньої системи до нових суспільних реалій і, водночас, на збереження кращих здобутків минулого (від радянського періоду до сучасної незалежної України). Це виявляється у спробах формування цілісної самодостатньої системи освіти, її модернізації в умовах демократичних і ринкових суспільних відносин, гармонізації та забезпеченні її конкурентоспроможності у постіндустріальному інформаційному суспільстві, що передбачає виховання покоління людей, здатних ефективно працювати і навчатися впродовж всього життя, про що йдеться в Конституції України, Законі України “Про освіту”, Законі України “Про вищу освіту”, Державній національній програмі “Освіта” (“Україна ХХІ століття”), Концепції національного виховання студентської молоді.
У той же час у сучасних умовах важливо знайти певний баланс – з одного боку, інтегруватися в світовий освітній простір, а з іншого – зберегти безперечні переваги національної системи освіти, що забезпечує розвиток національної культури як такої.
Феномен національної ідентичності є міждисциплінарною науковою проблемою. Спроби її наукового розв’язання представлені захищеними за останні роки дисертаціями з філософії (В. Артюх, Т. Бердій, С. Бойчук, В. Верлока, В. Горлова, М. Козловець та ін.), політології (О. Андрєєва, І. Вільчинська, О. Добржанська, Р. Жангожа, В. Землюк та ін.), психології (І. Дружиніна, Т. Кубриченко, А. Лукіянчук, І. Середницька та ін.), історії (І. Гутковська, В. Левицький, В. Скляр та ін.), культурології (Ж. Денисюк, Г. Ковальова), соціології (В. Середа), філології (М. Іванишин, Ю. Мариненко, О. Омельчук), педагогіки (А. Кучеренко, Л. Панченко, А. Сігова та ін.). У педагогічній науці пошуки шляхів збереження національної ідентичності вищої освіти перебувають на початковому етапі, що підтверджує актуальність теми дослідження.
Для вітчизняних дослідників проблема національної ідентичності вищої освіти в контексті глобалізаційних процесів є відносно новою. Основні наукові здобутки відображені в працях В. Андрущенка, Т. Воропай, Л. Губерського, М. Євтуха, В. Кременя, М. Михальченка, Л. Нагорної, М. Обушного, Ю. Павленка та ін.
Окремі аспекти проблеми співвідношення глобалізаційних процесів і збереження етнічної та національної ідентичності (англійська мова як загроза зникнення національних мов; виникнення ціннісних порожнеч, ризики втрати національно-культурної ідентифікації; формування полікультурного сприйняття світу; видалення духовної складової та виховної функції вищої освіти; відсутність соціального оптимізму та власних життєвих перспектив в настроях освіченої молоді, яка утворює науково-технічну й інтелектуальну еліту суспільства; низька оцінка перспектив студенства щодо визнання і творчої самореалізації; руйнування моделі національного економічного розвитку) знайшли своє відображення в дослідженнях О. Антонюка, І. Бойчука, О. Вознюка, М. Головатого, І. Гутковської, Ж. Денисюк, Н. Дерев’янко, О. Козьменко, Д. Музи, І. Огієнка, Н. Пелагеші, П. Сауха, Т. Стародуба, Д. Чернілевського, Л. Шимченко, Л. Шкляр та ін.
Аналіз вітчизняної теорії та практики реалізації Болонських угод у сфері вищої освіти дозволяє виявити протиріччя між: факторами глобалізації (інтеграція, гомогенізація, уніфікація) і проявами ідентичності в різних національних спільнотах, які прагнуть зберегти свою культурну та освітню самобутність; вимогами Болонського процесу щодо узгодженості національних освітніх систем і необхідністю збереження їх національно-культурних особливостей і традицій; об’єктивними вимогами реформування вищої освіти України та відсутністю комплексних досліджень щодо обґрунтування педагогічних засад збереження її національної самобутності.
Отже, актуальність, необхідність вирішення зазначених протирічь, відсутність аналітико-узагальнюючих педагогічних досліджень з проблеми, практична її значущість зумовили вибір теми дисертації: «Педагогічні засади збереження національної ідентичності вищої освіти України в контексті глобалізації».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційна робота виконана відповідно до плану науково-дослідної роботи відділу педагогіки та психології вищої освіти Інституту вищої освіти НАПН України за темами «Психолого-педагогічне проектування особистістно зорієнтованих технологій навчання у вищих навчальних закладах» та «Національна самоідентифікація вищої освіти як чинник незалежності України» (ДР № 0103U000963).
Тема дисертації затверджена на засіданні вченої ради Інституту вищої освіти НАПН України (протокол № 6/5-2 від 25. 06. 2009 р.) та узгоджена у Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 7 від 27. 09. 2009 р.).
Мета дослідження – науково-теоретичне обґрунтування і визначення педагогічних засад збереження національної ідентичності вищої освіти України в контексті глобалізації.
Досягнення зазначеної мети зумовлює вирішення таких завдань:
- уточнити понятійно-термінологічну складову феномену національної ідентичності;
- охарактеризувати глобалізацію, інтернаціоналізацію, європеїзацію як основні тенденції розвитку сучасної вищої освіти;
- визначити основні підходи до збереження національної ідентичності вищої освіти в державах пострадянського простору та охарактеризувати українську вищу освіту в дискурсі глобалізаційних процесів;
- проаналізувати основні педагогічні засади збереження національної ідентичності вищої освіти України;
- обґрунтувати необхідність протекції української мови, національного виховання студентів та суспільствознавчої освіти студентів як педагогічних засад збереження національної ідентичності вітчизняної вищої освіти;
- охарактеризувати маркери сприятливого освітнього середовища як головних чинників збереження національної ідентичності вищої освіти України.
Об’єкт дослідження – особливості національної ідентичності вищої освіти України в процесі реалізації стратегічного курсу її модернізації при входженні в європейський простір.
Предмет дослідження – педагогічні засади становлення, розвитку і збереження національної ідентичності вищої освіти України.
Методи дослідження. Для досягнення мети і розв’язання завдань дослідження застосовувалися такі методи: системний аналіз наукової літератури, здійснений з метою визначення стану розробленості проблеми; історико-педагогічний аналіз, класифікація й абстрагування – для уточнення й конкретизації дефініцій і систематизації фактичних даних, тенденцій та періодів розвитку вищої освіти України; системно-структурний аналіз, синтез, порівняння, узагальнення, систематизація – з метою уточнення базових понять дослідження та визначення змісту і педагогічних засад в контексті глобалізації; аргументація – для актуалізації і трансформації педагогічних засад збереження національної ідентичності вищої освіти України в процесі її модернізації.
Наукова новизна одержаних результатів дисертації полягає в тому, що: вперше обґрунтовано педагогічні засади збереження національної ідентичності вищої освіти України в контексті глобалізації; підтримка і впровадження української мови в навчальний процес вищих навчальних закладів; активна реалізація суспільствознавчої складової освіти та її компонента – громадянської освіти; впровадження національної системи виховання як фактору цілісного формування особистості; створення сприятливого освітнього середовища для розвитку і збереження національної ідентичності студентів вищих навчальних закладів; удосконалено понятійно-термінологічну систему феномену національної ідентичності вищої освіти; уточнено логічний зміст поняття «національна ідентичність вищої освіти»; подальшого розвитку набули наукові підходи до аналізу проблем глобалізації, інтернаціоналізації та європеїзації вищої освіти; визначення ролі і місця національного виховання в збереженні її національної ідентичності, розуміння сутності освітнього середовища.
Практичне значення одержаних результатів дослідження визначається можливістю їх використання в проектуванні механізмів модернізації вітчизняної вищої освіти в контексті Болонського процесу на різних рівнях – загальнодержавному, регіональному, університетському; в системі підвищення кваліфікації та перепідготовки викладачів вищої школи. Результати дослідження можуть бути використані в процесі викладання дисциплін «Педагогіка», «Історія педагогіки», «Сучасна європейська освіта», «Вища освіта і Болонський процес», для підготовки базових і спеціалізованих навчальних курсів у системі середньої, вищої і післядипломної професійної освіти, в ході розв’язання наукових і практичних завдань реформування національної освітньої політики, також у навчально-виховному процесі вищих навчальних закладів.
Результати дослідження впроваджено у навчальний процес Приватного вищого навчального закладу «Бориспільський інститут муніципального менеджменту при Міжрегіональній Академії управління персоналом» (довідка про впровадження від 30. 09. 2011 р. № 67/1), Полтавського національного педагогічного університету ім. В. Г. Короленка (довідка про впровадження від 30. 09. 2011 р. № 0008/01/30/14 ).
Апробація результатів дослідження. Основні положення і висновки дисертаційної роботи обговорено на наукових і науково-практичних конференціях різних рівнів, зокрема: міжнародних: «Інформаційні технології: наука, техніка, технологія, освіта, здоров’я» (Харків, 2009); «Педагогіка вищої школи: методологія, теорія, технології. Технологічний підхід в освіті (проектування інноваційних технологій навчання і виховання)» (Тернопіль, 2009); «Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору», (Київ, 2009); «Ціннісні пріоритети освіти у ХХІ ст.: соціалізація та соціальна адаптація особистості» (Київ, 2010); «Менеджмент якості освіти і новітні технології навчання у контексті інтеграції до Європейського освітнього простору» (Київ, 2010 р.); «Педагогіка вищої школи: методологія, теорія, технології. Національна самоідентифікація вищої освіти як чинник незалежності України (Переяслав-Хмельницький, 2011). Результати дослідження обговорювалися на звітних науково-практичних конференціях Інституту вищої освіти НАПН України «Вища освіта і наука: технології взаємодії» (Київ, 2010).
Публікації. Основні результати дисертаційної роботи відображено у 8 одноосібних публікаціях автора: з них 4 праці в провідних фахових виданнях України; 4 публікації у збірниках матеріалів міжнародних науково-практичних конференцій.
Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаної літератури (359 найменувань, з них – 27 іноземною мовою), 5 додатків на 16 сторінках, 2 рисунків, 1 таблиці. Повний обсяг дисертації становить 204 сторінки, із них основного тексту – 167 сторінок.

Список литературы

ВИСНОВКИ
У дисертації наведено теоретичне узагальнення й авторський підхід до вирішення важливого та актуального завдання розробки і теоретичного обґрунтування підходів до збереження національної ідентичності вищої освіти України в контексті глобалізації.
1. Уточнення понятійно-термінологічної складової феномену національної ідентичності дозволяє стверджувати, що вона визначається як система світоглядно-орієнтаційних азимутів, за якими розвивається суб’єкт чи соціальна інституція.
Ідентифікацію визначено як відчуття суб’єктами належності до певної нації, а також включенням у свій внутрішній світ і сприйняттям власних норм і цінностей та притаманних державі в цілому.
З’ясовано, що національна ідентичність для соціальних інституцій є системою ціннісно-орієнтаційних азимутів, національну ідентичність вищої освіти України – системою світоглядно-орієнтаційних напрямів, яка повинна бути закріплена в законодавстві і пов’язуватися з цінностями української політичної нації та враховувати етнічні та регіональні ідентичності суб’єктів навчального процесу.
Доведено, що національна ідентичність – це феномен, притаманний фізичним особам та соціальним групам. У контексті глобалізації доречно говорити і про національну ідентичність соціальних інституцій, якими є освіта України і її вагома підсистема – вища освіта.
2. Охарактеризовано глобалізацію, інтернаціоналізацію, європеїзацію як основні тенденції у розвитку сучасної вищої освіти.
Зазначено, що у розвиткові сучасного суспільства серед інших притаманні три визначальні тенденції (глобалізація, інтернаціоналізація, європеїзація), які по-різному впливають на інтегративні процеси у галузі вищої освіти. Глобалізацію представлено як надєвропейську, надболонську тенденцію, а європеїзацію – «внутрішньою душею» Болонських реформ. Інтернаціоналізація має свої зони поширення, вона розвивається у логіці співіснування (стосовно Європи) з Болонськими реформами. Інтернаціоналізація як міжнародне явище старша за глобалізацію і європеїзацію. Інтернаціоналізація характеризує внутрішні і міжнаціональні відносини.
Доведено, що глобалізація, інтернаціоналізація і європеїзація відображають складні процеси різного порядку. Отже, глобалізацію вищої освіти варто розглядати як: розвиток і посилення співпраці вищих навчальних закладів у всесвітньому масштабі, процес укрупнення університетів і захоплення мегауніверситетами освітніх ринків, що передбачає послаблення духовної складової і виховної функції освіти.
Зазначено, що глобалізація з неминучістю веде: до обмеження академічних свобод і критичного мислення, викликаного залежністю від фінансування корпораціями; до перетворення вищих навчальних закладів на економічно неоднорідні освітні організації; до переродження в контексті комерціалізації професора-просвітителя і носія вищих зразків академічної етики в підприємця; до девальвації вітчизняної університетської культури з причин поглинання її англо-американською моделлю вищої школи; до домінування англійської мови в соціальному, освітньому та культурному середовищах.
З’ясовано, що інтернаціоналізація вищої освіти – це процес упровадження міжнародних стандартів, спрямованих на реалізацію таких функцій навчального закладу, як викладання, дослідження і надання послуг. Інтернаціоналізація вищої освіти України стає адекватною відповідною реакцією на зміни демографічних і мовних параметрів сучасних держав і може бути щонайменше три векторною (вектор СНД, європейський вектор, вектор глобалізації) за умови взаємодоповнення кожного з них.
Європеїзація вищої освіти розуміється як всеосяжний процес вироблення певних загальноєвропейських цінностей, норм, підходів, інститутів у системі вищої освіти України, формування у студентів і викладачів відчуття приналежності до єдиного європейського соціального і культурного простору.
3. Розглянувши та проаналізувавши національні пріоритети розвитку вищої освіти країн-членів СНД (Росії, Білорусі, Казахстану і Киргизстану) визначено, що для України в процесі розвитку вищої освіти та з метою збереження національної ідентичності необхідно: забезпечити запровадження національної рамки кваліфікацій, затвердженої Постановою Кабінету Міністрів України в листопаді 2011 р.; розвивати зв’язки між ВНЗ і ринком праці, включаючи розвиток підприємництва й створення або підтримку бізнес-ініціатив на етапі їх становлення; поновити зв’язок системи вищої освіти й середньої професійної освіти підвищеного рівня з ринком праці; забезпечити опору на вітчизняні традиції й міжнародний досвід розвитку освіти у ході проведення реформ; зберегти історичну наступність досягнень освіти, національні, культурні та освітні традиції національної вищої освіти України.
У дискурсі глобалізаційних процесів вища освіта України за умови збереження власної національної ідентичності сприятиме формуванню нової етики і норм поведінки та діяльності в інформаційно-глобальному світі, що сприятиме усвідомленню особистої відповідальності за продовження буття на планеті, використання безпечних для здоров’я технологій.
Головними чинниками оптимізації вищої освіти у зв’язку з інтеграцією України в європейський освітянський простір визначено: внесення змін до законодавства, яке регламентує функціонування вищої школи; забезпечення гарантії якості вищої освіти; завершення реформи інфраструктури навчального процесу згідно з європейськими стандартами; об’єднання навчальних закладів; запровадження новітніх освітянських технологій; організацію та вдосконалення системи освіти впродовж всього життя; удосконалення національної системи зовнішнього оцінювання та моніторингу якості вищої освіти; забезпечення ефективності наукових досліджень у вищих навчальних закладах; розвиток науково-технічного співробітництва України та ЄС; демократизацію освітньої політики.
4. Основними педагогічними засадами збереження національної ідентичності вищої освіти України в контексті глобалізації визначено:
- сприяння впровадженню в навчальний процес вищих навчальних закладів державної української мови, що дозволяє консолідувати українське суспільство та створити сприятливі умови для збереження національної ідентичності вищої освіти України в контексті європейської і світової інтеграції;
- розвиток суспільствознавчої підготовки студентів, зокрема історичної, громадянознавчої та правової, що забезпечує здійснення підготовки компетентнісного фахівця для виконання важливих стратегічних функцій, реалізація яких значною мірою визначає їхнє пізнавальне, ціннісне, духовне, просвітницьке, виховне та загальнокультурне значення;
- національне виховання студентської молоді з акцентом на його складові (громадянське і патріотичне виховання), що сприяє реалізації засадничих принципів вищої освіти, на основі яких формується особистість фахівця, спроможного конкурувати на вітчизняному та міжнародному ринках праці завдяки ґрунтовності професійних знаннєво-практичних досягнень, високому рівню національної духовної культури, громадянськості, патріотизму та сформованості вмінь встановлення міжнаціональних відносин;
- створення сприятливого освітнього середовища для розвитку і збереження національної ідентичності студентів вищих навчальних закладів, що забезпечує виховання високоорганізованої спільноти з прогресивними, національно налаштованими системами цінностей, продуктивною діяльністю, здатну забезпечити становлення особистості, яка компетентно вирішує як власні професійні проблеми, так і відзначається активною громадянською позицією.
5. Обґрунтовано, що державна мовна політика в галузі вищої освіти України – це свідомий вплив держави, спрямований на практичне кероване наскрізне застосування державної (української), національних, регіональних та іноземних мов у навчально-виховному процесі вищих навчальних закладів різних рівнів акредитації незалежно від форм власності.
Доведено, що велике значення у відновленні почуття національної гідності має розширення сфери застосування української мови як повноцінного засобу наукового спілкування у сфері інформатики та викладання технічних дисциплін у вищій школі.
Позитивним явищем у контексті збереження національної ідентичності вищої освіти визначено: вміння студентів спілкуватися державною мовою та користуватися україномовними підручниками, зміст яких відповідає українській дійсності, переорієнтація методик викладання мови від системно-описових до комунікативно-діяльнісних, що дає можливість відійти від традиційного погляду на вивчення української мови, що і передбачає не стільки запам’ятовування студентами системи правил, скільки розуміння закономірностей їх функціонування та формування комунікативних умінь і навичок.
Поняття «національне виховання» як складова національної ідентичності вищої освіти визначається системою засадничих принципів вищої освіти, на основі яких формується особистість фахівця, спроможного конкурувати на вітчизняному та міжнародному ринках праці завдяки ґрунтовності професійних знаннєво-практичних досягнень, високому рівню національної духовної культури, громадянськості, патріотизму та сформованості вмінь встановлення міжнаціональних відносин.
Зазначено, що головною метою національного виховання студентської молоді є формування свідомого громадянина – патріота Української держави, активного провідника національної ідеї, представника української національної еліти через набуття молодим поколінням національної свідомості, активної громадянської позиції, високих моральних якостей та духовних запитів. У цьому контексті визначено роль громадянського і значення патріотичного виховання.
Доведено, що суспільно-гуманітарні навчальні дисципліни в системі підготовки фахівця у ВНЗ мають виконувати досить важливі стратегічні функції, реалізація яких переважно визначає їхнє пізнавальне, ціннісне, духовне, просвітницьке, виховне та загальнокультурне значення. Обґрунтовано думку, що викладання у вищих навчальних закладах курсів історичного, громадянознавчого та правового спрямування сприяє формуванню загальнокультурної, громадянської, правової компетентностей студентів, патріотизму та формуванню громадянської позиції.
6. Охарактеризовано освітнє середовище як систему впливів і умов формування особистості, а також можливостей для її розвитку в соціальному і просторово-предметному оточенні. Основними маркерами сприятливого освітнього середовища як інтегрованої засади збереження національної ідентичності вищої освіти України визначено:
- гуманістичний характер, який забезпечується реалізацією особистістного підходу до організації освітнього процесу, довірливою, відкритою, спільною діяльністю студентів і викладачів, спільною творчістю; культивуванням високогуманної, особистістно значущої атмосфери взаємостосунків суб’єктів середовища;
- відкритість та динамічність освітнього середовища як активна взаємодія з різними громадськими об’єднаннями, соціальними організаціями, що забезпечують додаткові можливості для навчання, наявність умов для вільної комунікації в групі, на факультеті, між викладачами та студентами і сприятиме формуванню позитивної національної ідентичності;
- акцент на національному компоненті в змісті професійної підготовки фахівця;
- постійний діагностично-корекційнй педагогічний вплив на освітнє середовище задля оптимізації комплексу дій національного налаштування.
Подальшого вивчення потребують питання: розробки педагогічних засобів та умов збереження і розвитку національних особливостей вищої освіти України в контексті глобалізаційних процесів; пошуків шляхів розв’язання даної проблеми у зарубіжному педагогічному досвіді.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Авдеева Н. Ключевые компетенции – новая парадигма результата образования / Н.Авдеева // Педагогика. – 2003. – № 5. – С. 34–39.
2. Аймаганбетова О. Х. Крос-культурні дослідження структури міжетнічних відносин : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора психол. наук : спец. 19.00.05 ,,Соціальна психологія, психологія соціальної роботи” / О. Х. Аймаганбетова. – К., 2007. – 31 с.
3. Андрєєва О. М. Національна безпека України в контексті національної ідентичності і взаємовідносин з Росією : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора політ. наук : спец. 23.00.01 ,,Теорія та історія політичної науки” / О. М. Андрєєва. – К., 2010. – 29 с.
4. Андрущенко В. П. Вища освіта у пост-Болонському просторі: спроба прогностичного аналізу / В. П. Андрущенко // Філософія освіти. – 2005. – № 2. – С. 6–19.
5. Андрущенко В. П. ,,Епохальна педагогіка” Михайла Драгоманова / В. П. Андрущенко // Перші міжнародні Драгоманівські читання : мат-ли (30 верес.–2 жовт. 2003 р.) / МОН України, АПН України, НПУ ім. П. М. Драгоманова [та ін.]. – К. : Вид-во НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2003. – Вип. 1. – С. 3–22.
6. Андрущенко В. П. Інноваційний розвиток освіти в стратегії ,,українського прориву” / В. П. Андрущенко // Вища освіта України. – 2008. – № 2. – С. 10–18.
7. Андрущенко В. П. Модернізація педагогічної освіти України в контексті Болонського процесу / В. П. Андрущенко // Вища освіта України. – 2004. – № 1. – С. 5–9.
8. Андрущенко В. П. Роздуми про освіту: Статті, нариси, інтерв’ю / В. П. Андрущенко. – К. : Знання України, 2004. – 804 с.
9. Андрущенко В. П. Роздуми про освіту : Статті, нариси, інтерв‘ю / В. П. Андрущенко. – [2-ге вид., допов.] — К. : Знання України, 2008. – 819 с.
10. Андрущенко В. Філософія освіти ХХІ століття: пошук пріоритетів / Віктор Андрущенко // Філософія освіти. – МАЙСТЕР-КЛАС, 2005. – № 1. – С. 5–17.
11. Андрущенко В. П. Освітня політика (огляд порядку денного) / В. П. Андрущенко, В. Л. Савельєв. – К. : ,,MП Леся”, 2010. – 368 c.
12. Андрущенко В. Характер особистості. Гармонія національних і загальнолюдських цінностей / В. Андрущенко, Ю. Руденко // Освіта. – 2008. – № 47–48. – 3–10 грудня. – С. 6–7.
13. Антонюк О. Державна самоідентифікація України в процесі реалізації національних інтересів / О.Антонюк // Персонал. – № 11. – 2007. – С . 1–9.
14. Арменголь Мигель Касас. Влияние глобализации на деятельность интерамериканского виртуального университета / Арменголь Мигель Касас // Высшее образование в Европе. – 2002. – № 3. – С. 11–15.
15. Артюх В. О. Природа національного міфу: історико-філософський контекст : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук : спец. 09.00.05 ,,Історія філософії” / В. О. Артюх. – К., 2001. – 15 с.
16. Бабкіна О. Проблеми підвищення якості вищої освіти в Україні у контексті Болонських реформ / О. Бабкіна // Освіта і управління. – 2006. – Т.9. – № 1. – С. 91–95.
17. Барблан А. Академическое сотрудничество и свобода передвижения в Европе: что было и что будет / Андрис Барблан // Высшее образование в Европе. – 2002. – № 1. – С. 15–18.
18. Барблан А. Академическое сотрудничество и свобода передвижения в Европе: что было и что будет / Андрис Барблан // Высшее образование в Европе. – 2002. – № 2. – С. 20–24.
19. Бевзенко Л. Д. Социальная самоорганизация. Синергетическая парадигма: возможности социальных интерпретаций / Л. Д. Бевзенко. – К. : Институт социологии НАН Украины, 2002. – 437 с.
20. Бердій Т. С. Співвідношення етнічної та національної ідентичностей : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук : спец.09.00.03 ,,Соціальна філософія та філософія історії” / Т. С. Бердій. – Донецьк, 2007. – 23 с.
21. Березин С. А. К вопросу о сущности самоутверждения личности / С. А. Березин // Философские науки. – 1974. – № 2. – С. 40–45.
22. Бех І. Д. Виховання особистості: навч.-метод. посіб.: у 2 кн. / І. Д. Бех. – К. : Либідь, 2003. – Кн. 2 : Особистісно орієнтований підхід: науково-практичні засади. –– 344 с.
23. Бех І. Д. Цінності як ядро особистості / І. Д. Бех // Цінності освіти і виховання: наук.-метод. зб. / за заг. ред. О. В. Сухомлинської, ред. П. Р. Ігнатенка, Р. П. Сеульського, упор. О. М. Павліченка. – К., 1997. – С. 8–11.
24. Біла книга національної освіти України / [за ред. В. Г. Кременя]. – К. : Акад. пед. наук України, 2009. – 376 с.
25. Богуславский М. Педагогика: личность в гуманистических теориях и системах воспитания : учеб. пособие [для студ. сред. и высш. пед. учеб. заведений, слушателей ИПК и ФПК] / под общей ред. Е. В. Бондаревской. – М.–Ростов-н/Д. : Творческий центр ,,Учитель”, 1999. – 560 с.
26. Бойко А. Проблеми розвитку української освіти в умовах євроінтеграції / А. Бойко // Вища освіта України. – 2008. – № 2. – С. 34–39.
27. Бойко А. І. Філософія модернізації освіти в системі ринкових трансформацій. Світоглядно-філософський аналіз / А. І. Бойко / Національний педагогічний ун-т ім.. М. П. Драгоманова. – К. : Знання України, 2009. – 380 с.
28. Бойчук С. С. Феномен культурної ідентичності: філософсько-методологічний аналіз : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук : спец. 09.00.04 ,,Філософська антропологія, філософія культури” / С. С. Бойчук. – К., 2009. – 18 с.
29. Болонський процес: Бібліографія / [укладачі : Б. І. Корольов, О. І. Тимошенко, О. Г. Дмитрунь; за ред. О. І. Тимошенко] / Європейський університет. – К. : Вид-во Європейського університету, 2004. – 19 с.
30. Болонський процес у фактах і документах (Сорбонна-Болонья-Саламанка-Прага-Берлін) / [упоряд.: М. Ф. Степко, Я. Я. Болюбаш, В. Д. Шинкарук та ін.] / МОН України. – К. – Тернопіль : Вид-во ,,Економічна думка” ТАНГ, 2003. – 60 с. – (Інтеграція вищої освіти України в європейський освітній простір).
31. Болюбаш Я. Напрямки інтеграційного процесу України [Електронний ресурс] / Ярослав Болюбаш // Щоденна всеукраїнська газета ,,День”. – 20 лютого 2004 р. – № 30, п’ятниця. – Режим доступу : http://www.day.kiev.ua/ua.2004.30/
32. Боришевський М. Й. Духовні цінності в становленні громадянина / М. Й. Боришевський // Психологія і педагогіка. – 1997. – № 1. – С. 144–150.
33. Боришевський М. Й. Духовні цінності як детермінанта громадянського виховання особистості / М. Й. Боришевський // Цінності освіти і виховання : наук.-метод. зб. / за заг. ред. О. В. Сухомлинської, ред. П. Р. Ігнатенка, Р. П. Сеульського, упор. О. М. Павліченка. – К., 1997. – С. 21–25.
34. Брок-Утне Биргит. Анализ глобальних факторов, влияющих на современную образовательную систему, на примере еворопейских университетов / Биргит Брок-Утне // Высшее образование в Европе. – 2002. – № 3. – С. 37–42.
35. Брюховецька Л. Національна ідея чи національна ідентичність? [Електронний ресурс] / Л.Брюховецька // Тренінги перемовин та продажу тренера Деревицького. – Режим доступу : http://dere.com.ua/library/reshta/nac_ideya.shtml
36. Будняк Т. Г. Педагогічні погляди М. П. Драгоманова і сьогодення : тези драгоманівських читань / Т. Г. Будняк, О. Т. Шпак. – К. : УДПУ, 1995. – С. 31–32.
37. Вакарчук І. Вища освіта України – європейський вимір: стан, проблеми, перспективи / Іван Вакарчук // Вища школа. – 2008. – № 3. – С. 3–19.
38. Вакарчук І. Державна політика у сфері освіти із збереженням національної само ідентичності [Електронний ресурс] / Іван Вакарчук // Хрещатик. – 20.05.09. - № 63. – Режим доступу : http://www.mon.gov.ua/index.php/ua/1211-%D1%96van-vakarchuk-derzhavna-po1%96tika-u-sfer%D1%96-vishchoyi-osv%D1%96ti-povinna-mati-skerovan%D1%96st-v-yevropeyskiy-osv%D1%96tyanskiy-prost%D1%96r-z%D1%96-zberezhennyam-nats%D1%96onalnoyi-samo%D1%96dentichnost%D1%96
39. Вакарчук І. Мета реформ у вищій школі – якість і доступність освіти / Іван Вакарчук // Вища школа. – 2009. – № 1. – С. 3–22.
40. Вакарчук І. Потрібен обмін викладачами між західними і східними вузами України [Електронний ресурс]. / Іван Вакарчук. – Режим доступу : http: //ua.korrespondent.net/Ukraine/708463.
41. Вакарчук І. Стратегія інноваційного розвитку України на 2010-2020 роки в умовах глобалізаційних викликів : (тези доповіді Міністра освіти і науки України І. Вакарчука) / Іван Вакарчук // Освіта. – 2009. – 24 червня – 1 липня. – (№ 25–26). – С. 3.
42. Василюк А. Проблеми аналізу освітніх реформ / А.Василюк // Вища школа. – 2009. – № 9. – С. 76–82.
43. Ващенко Г. Виховний ідеал / Григорій Ващенко. – Полтава : Ред. газ. ,,Полтавський вісник”, 1994. – 191 с.
44. Верлока В. Е. Ідентичність особистості: етико-філософський аналіз : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук : спец. 09.00.07,,Етика” / В. Е. Верлока. – К., 2006. – 13 с.
45. Верри Герман. Чем глобализация грозит академии? / Герман Верри // Высшее образование в Европе. – 2003. – № 3. – С. 30–33.
46. Виткалов В. Українська культура у системі вищої освіти / В. Виткалов // Вища школа. – 2008. – № 10. – С. 56–65.
47. Вишневський Омелян. Український виховний ідеал і національний характер (витоки, деформації і сучасні виклики) / Омелян Вишневський. – Дрогобич : Видавець Святослав Сурма, 2010. – 180 с.
48. Вища освіта в Україні : навч. посіб. / [В. Г. Кремень, С. М. Ніколаєнко, М. Ф. Степко, Я. Я. Болюбаш; за ред. В. Г. Кременя, С. М.Ніколаєнко] / МОН України. – К. : Знання, 2005. – 327 с.
49. Вища освіта – європейський вимір: стан, проблеми, перспективи // Вища школа. – 2008. – № 4. – С. 91.
50. Вища освіта – європейський вимір: стан, проблеми, перспективи // Вища школа. – 2008. – № 5. – С. 88.
51. Вища освіта – європейський вимір: стан, проблеми, перспективи // Вища школа. – 2008. – № 7. – С. 78.
52. Вища освіта України і Болонський процес : курс лекцій для самостійної роботи магістрів спеціальності 8.050201 ,,Менеджмент організацій” / [укл.: В. Г. Воронкова, О. Є. Швець]. – Запоріжжя, 2004. – 95 с.
53. Вища освіта України і Болонський процес : навч. пос. / [М. Ф. Степко, Я. Я. Болюбаш, В. Д. Шинкарук, В. В. Грубінко; за ред. В. Г. Кременя]. – К. : МОН України. – 2004. – 384с.
54. Вища освіта України і Болонський процес : навчальна програма / [розробники: М. Ф. Степко, Я. Я. Болюбаш, В. Д. Шинкарук, В. В. Грубінко, І. І. Бабин]. – Київ–Тернопіль : Вид-во ТДПУ ім. В.Гнатюка, 2004. – 18 с.
55. Вільський Г. Особливості сучасного етапу розвитку вищої освіти України / Геннадій Вільський // Вища школа. – 2009. – № 3. – С. 57–62.
56. Вільчинська І. Ю. Етнічна та національна ідентичність сучасної української молоді : автореф. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук : спец. ,,Етнополітологія та етнодержавознавство” / І. Ю. Вільчинська. – К., 2002. – 20 с.
57. Вішке Мірко. Освіта і громадянське суспільство за доби глобалізації / Мірко Вішке // Громадянське суспільство в Україні за доби глобалізації: ціннісно-нормативне та інституційне забезпечення його розбудови. – К. : Інститут ліберального суспільства, 2007. – С. 288.
58. Выступление министра образования и науки Кулекеева Ж. А. на заседании правительства РК по проекту Государственной програмы развития образования в Республике Казахстан до 2010 года. – Астана, 25 августа 2004 г. – 25 с.
59. Вовканич С. ,,Дім” нації і глобалізаційні тенденції / С. Вовканич // Вісник. – № 4. – 2003. – С. 1–7.
60. Вовканич С. Духовно-інформаційна мобільність – універсальний механізм збереження національної ідентичності / С. Вовканич // Вісник. – 2009. – № 7. – С. 5–8.
61. Вознюк О. В. Історико-соціальні засади духовності українського народу та його сучасна цивілізаційна роль / О. В. Вознюк // волинські історичні записки : зб. наук. праць. – Житомир : Вид-во ЖДУ імені Івана Франка. – Т. 6. – С. 75–92.
62. Вознюк О. В. Сучасні світові тенденції та їх наслідки для освітньої галузі / О. В. Вознюк // Людиноцентризм як основа гуманітарної політики України: освіта, політика, економіка, культура : зб. матеріалів Всеукраїнської конференції (Київ. – 22 лютого 2011.). – К., 2011. – С. 112–123.
63. Воропаєва Т. Українська мова як смислова засада національної ідентичності та проблема реформування вищої освіти в Україні / Тетяна Воропаєва // Освіта і управління. – 2009. – № 3–4. – Т. 12. – С. 161–168.
64. Ган Ю. В. Активизация человеческого фактора: самоутверджение через эффективный труд / Ю. В.Ган // Философские науки. – 1987. – № 6. – С. 13–20.
65. Гарань О. Державна стратегія має сприяти формуванню української ідентичності і цілісності країни [Електронний ресурс] / Олексій Горань // Школа політичної аналітики при НаУКМА. – 11 липня 2007 р. – Режим доступу : http://www.spa.ukma.kiev.ua/index.php?page=42
66. Гелнер Е. Нації та націоналізм / Е. Гелнер // Національна ідентичність: Хрестоматія / [Т. Воропай (упоряд.)]. – Харків : Крок, 2002. – 316 с.
67. Гіденс Е. Нестримний світ: як глобалізація перетворює наше життя / Ентоні Гіденс. – К. : Альтерпрес, 2004. – 100 с.
68. Глобалізація та збереження національної ідентичності [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.rusnauka.com/2._SND_2007/Politologia/19431.doc.htm
69. Глобальні проблеми людства як фактор трансформації освітніх систем: Матеріали V Міжнар. наук.-практ. конф.-семінару кер. ВНЗ та вчен.-дослідників із проблем освіти / М-во освіти і науки України, Акад. пед. наук України, Харк. обл. держ. адміністрація, Рада ректорів Хар. регіону, Нар. Укр. акад. – Харків : Вид-во НУА, 2007. – 264 с.
70. Головатий М. Болонський процес і проблеми модернізації національної освіти в Україні / Микола Головатий // Персонал плюс. – 2007. – 14–20 листопада. – С. 6–7.
71. Головатий M. Організаційно-методичні засади інтеграції національної системи освіти України в європейську систему освіти відповідно до Болонського процесу / Микола Головатий // Освіта та управління. – 2005. – Т.8. – № 3. – С. 57–161.
72. Головатий М. Освіта України в контексті світового і національного поступу / Микола Головатий // Персонал. – 2010. – № 2 (146). – С. 94.
73. Гора О. В. Освітнє середовище як фактор формування національної ідентичності студентів вищих навчальних закладів / О. В. Гора // Витоки педагогічної майстерності : зб. наук. праць. – Полтава, 2011. – С. 97–101.
74. Горбань О. Національна вища освіта в контексті інтеграції в єдиний європейський освітній простір / О. Горбань // Гуманітарний вісник. – 2006. – Вип. 24. – С. 51–60.
75. Горлова В. М. Українська національна ідентичність : компаративний аналіз націоналістичних дискурсів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук : спец. 09.00.12 ,,Українознавство (філософські науки) / В. М. Горлова. – Харків, 2005. – 21 с.
76. Грушевський М. Про українську мову і українську школу / Михайло Грушевський. – К. : Веселка, 1991. – 46 с.
77. Грушевський М. Хто такі українці й чого вони хочуть / Михайло Грушевський. – К. : Товариство ,,Знання України”, 1991. – 240 с.
78. Гуманізація навчально-виховного процесу: зб. наук. праць / [за заг. ред. проф. В. І. Сипченка]. – Слов’янськ : СДПУ, 2009. – Вип. ХLІІІ. – 211 с.
79. Гутковська І. В. Трансформація концепцій етнічності (кінець ХІХ – початок ХХІ століття) : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. і. наук : спец. 07.00.05 ,,Етнологія” / І. В. Гутковська. – Івано-Франківськ, 2009. – 20 с.
80. Гушлєвська І. Поняття компетентності у вітчизняній та зарубіжній педагогіці / І. Гушлєвська // Шлях освіти. – 2004. – № 3. – С. 22–24.
81. Денисюк Ж. З. Масова культура як чинник трансформування національно-культурної ідентичності в умовах глобалізації : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. культ. : спец. 26.00.01 ,,Теорія та історія культури” / Ж. З. Денисюк. – К., 2010. – 18 с.
82. Денмен Брайан Д. Появление транснациональных схем (структур) обмела в области образование в регионах Европы, Северной Америки и Тихоокеанской Азии / Денмен Брайан Д. // Высшее образование в Европе. – 2000. – № 1. – С 5–10.
83. Дерев’янко Н. Теоретичні основи системного підходу до формування громадянської культури особистості / Наталія Дерев’янко // Наукові записки Тернопільського державного педагогічного університету ім. В. Гнатюка. – Т. – 2001. – № 4. – С. 7–13.
84. Дзвінчук Д. І. Сучасні тенденції розвитку та управління освітою : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора філос. наук : спец. 09.00.10 ,,Філософія освіти” / Д. І. Дзвінчук. – К., 2007. – 38 с.
85. Директивы ВКП(б) по вопросам просвещения. – М.–Л., 1931. – 496 с.
86. Диониссис Кладис. Социальные аспекты Болонского процесса. Внешние аспекты Болонского процесса: высшее образование Юго-Восточной Европы и европейское пространство высшего образования в глобализованном мире / Кладис Диониссис // Высшее образование в Европе. – 2003. – Том XXVIII. – № 3. – С. 1–3.
87. Дмитриченко М.Ф. Вища освіта і Болонський процес : навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / Дмитриченко М. Ф., Хорошун Б. І., Язвінська О. М., Данчук В. Д. – К. : Знання України, 2007. – 440 с.
88. Добржанська О. Л. Політична ідентичність українського суспільства в умовах європейської інтеграції : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук : спец. 23.00.03 ,,Політична культура та ідеологія” / О. Л. Дображанська. – К., 2008. – 20 с.
89. Доклад международной комиссии по образованию, представленный для ЮНЕСКО, ,,Образование: сокрытое сокровище”. – М. : ЮНЕСКОФ, 1997. – 59 с.
90. Доповідь Міністра України на розширеній підсумковій колегії Міністерства освіти і науки України ,,Мета реформ у вищій школі – якість і доступність освіти” (2 квітня 2009 року) [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http: //mon.gov.ua/ newstmp/ 2009-1/10-04/dopovid.doc.
91. Доповідь Міністра освіти і науки України Кременя В. Г. ,,Болонський процес: зближення, а не уніфікація” [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://library.uipa.kharkov.ua/library/Documents/BolonProz/1/1_5.htm
92. Драгоманов М. Автобіографія / Михайло Драгоманов. – К. : Криниця, 1917. – 63 с.
93. Дробноход М. Сьогодення і проблеми вищої школи України [Електронний ресурс] / М. Дробноход – Режим доступу : http://www.anvsu.org.ua/index.files/Articles/Drobnokhod2.htm.
94. Дроговоз В. А. Патріотично-військове виховання студентської молоді в освітньо-виховному просторі університету : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.07 ,,Теорія та методика виховання” / В. А. Дроговоз. – Луганськ, 2010. – 22 с.
95. Дрожжина С. В. Культурна політика як проблема сучасного соціокультурного процесу : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук : спец. 09.00.03 ,,Соціальна філософія та філософія історії” / С. В. Дрожжина. – Донецьк, 2004. – 23 с.
96. Дружиніна Н. А. Психологічні чинники професійної ідентичності майбутніх практичних психологів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.07 ,,Педагогічна та вікова психологія” / Н. А. Дружиніна. – К., 2009. – 24 с.
97. Ершова И. В. Социально-философские проблемы глобализации и интеграции на примере Болонского процесса : автореф. дис. на соискание учен. степени канд. филос. наук : спец. 09.00.11 ,,Социальная философия” / И. В. Ершова. – Архангельск, 2006. – 22 с.
98. Євтух M. Болонський процес: стратегічні цілі й тактика реалізації / Микола Євтух // Освіта та управління. – 2005. – Т, 8. – № 3. – С. 181–185.
99. Жакенов Г. Национальный доклад по развитию системы высшего образования Республики Казахстан: материалы конф. / Г. Жакенов. – Астана, 2005. – 28 с.
100. Жангожа Р. Н. Трансформація ідентичності нових незалежних держав Центральної Азії в системі сучасних міжнародних відносин : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора політ. наук : спец. 23.00.04 ,,Політичні проблеми міжнародних систем та глобального розвитку” / Р. Н. Жангожа. – К., 2007. – 38 с.
101. Журавський В. Основні завдання вищої школи щодо реалізації в Україні принципів і завдань Болонського процесу / В.Журавський // Вища школа. – 2004. – № 1. – С. 42–43.
102. Журавський В. С. Болонський процес: головні принципи входження в Європейський простір вищої освіти / В. С. Журавський, М. З. Згуровський / МОН України, ІГГУ КГІИ. – К. : Політехніка, 2003. – 200с.
103. Загальноєвропейський простір вищої освіти – досягнення цілей (Комюніке Конференції міністрів країн Європи, відповідальних за сферу вищої освіти) // Вища школа. – 2005. – № 4. – С. 20–25.
104. Закон України ,,Про основи національної безпеки України” від 19 червня 2003 р. № 964-IV [Електронний ресурс]. – Режим доступу : http://www.nbuv.gov.ua/law/03_nbu.html/.
105. Запорожченко О. В. Феномен відчудження в умовах вучасного соціуму : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук : спец. 09.00.03 ,,Соціальна філософія та філософія історії” / О. В. Запорожченко. – Одеса, 2001. – 18 с.
106. Захариа Сорин. Сравнительный обзор некоторых фундаментальных аспектов методов управления университетами, принятых в странах Европы / Сорин Захариа // Высшее образование в Европе. – 2002. – № 3. – С. 44–49.
107. 3ахожай В. Болонський процес і напрями його впровадження в Україні для вищих навчальних закладів недержавної форми власності / В. Захожай, Р. Щокін, Я. Литвиненко // Освіта та управління. – 2005. – Т. 8. – № 3. – С. 14–18.
108. Збірник постанов та розпоряджень по Народному Комісаріату освіти УСРР. – Харків, 1920. вип. 1. – 60 с.
109. Згуровський М. З. Болонський процес – структурна реформа вищої освіти на європейському просторі / М. З. Згуровський / МОН України, ІГГУ КГІИ. – К. : Політехніка, 2003. – 200с.
110. Землюк В. П. Політична ідентичність в Україні в період кризи ,,розвинутого соціалізму” і здобуття державної незалежності : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук : спец. 23.00.02 ,,Політичні інститути та процеси” / В. П. Землюк. – К., 2007. – 20 с.
111. Злобіна Т. Г. Роль культурного простору у процесі становлення української політичної нації : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філос. наук : спец. 21.03.01 ,,Гуманітарна і політична безпека держави (філософські науки)” / Т. Г. Злобіна. – К., 2009. – 21 с.
112. Зязюн І. А. Молодь напередодні ХХІ століття / І. А. Зязюн // Цінності освіти і виховання: наук.-метод. зб. / за заг. ред. О. В. Сухомлинської, ред. П. Р. Ігнатенка, Р. П. Сеульського, упор. О. М. Павліченка. – К., 1997. – С. 43–47.
113. Зязюн И. Профессиональное развитие личности в контексте культурных ценностей / И. Зязюн. – К. : Вища школа, 2008. – 236 с.
114. Ивановский З. В. Высшее образование в условиях глобализации / З. В. Ивановский // Глобализация и гуманитарное знание. – 2006. – № 1. – С. 109–114.
115. Игнатенко П. И. Идентичность: философский и психологический анализ / П. И. Игнатенко, Н. В. Павленко. – К. : Арт-прес, 1999. – 466 с.
116. Іванишин М. В. Дискурс національної ідентичності в українському постколоніальному літературознавстві : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. філол. наук : спец. 10.01.01 ,,Українська література” / М. В. Іванишин. – Львів, 2009. – 16 с.
117. Іванов І. Ю. Формування української політичної нації в сучасних умовах: проблеми і перспективи : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. політ. наук : спец. 23.00.05 ,,Етнополітологія та етнодержавознавство” / І. Ю. Іванов. – К., 2005. – 21 с.
118. Іванюк І. В. Взаємозв’язок національного та інтеркультурного виховання у працях М. Драгоманова / І. В. Іванюк // Відродження. – 1998. – № 2. – С. 4–7.
119. Історія України : навчальна програма для вищих навчальних закладів І-ІІ рівня акредитації [Електронний ресурс]. – К., 2011. – Режим доступу : http://vzvo.gov.ua/branch-activities/-program-for-bis/97-history-of-ukraine-for-vnz.html.
120. Інновації у вищій освіті : проблеми, досвід, перспективи : монографія / за ред. П. Ю. Сауха. – Житомир : Вид-во ЖДУ ім. Івана Франка, 2011. – 444 с.
121. Історична пам'ять як поле змагань за ідентичність: матеріали круглого столу / [pа заг. ред. Ю. О. Зерній] / Національний інститут стратегічних досліджень. – К. : НІСД. – 2008. – 230 с.
122. Каленюк І. Вища освіта України в сучасному глобальному середовищі / І. Каленюк // Вища школа. – 2008. – № 9. – С. 55–62.
123. Каташов А. І. Педагогічні основи розвитку інноваційного освітнього середовища сучасного ліцею : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. пед. наук : спец. 13.00.01 ,,Загальна педагогіка та історія педагогіки” / А. І. Каташов. – Луганськ, 2001. – 22 с.
124. Квиек М. Глобализация и высшее образование / Марек Квиек // Высшее образование в Европе. – 2001. – № 1. – С. 11–15.
125. Келлен Х. Концепция дальнейшего развития интернационализации на практике: десятилетие эволюции / Хилари Келлен // Высшее образование в Европе. – 2000. – № 1. – С. 26–30.
126. Климчик Л. А. Педагогічні погляди М. П. Драгоманова : дис. … канд. пед. наук : 13.00.01 / Климчик Лариса Анатоліївна. – К., 1995. – 158 с.
127. Ковальова Г. П. Національна ідентичність та її формування в незалежній Україні в умовах глобалізації: культурологічні аспекти : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. культ. : спец. 26.00.01 ,,Теорія та історія культури” / Г. П. Ковальова. – Харків, 2010. – 23 с.
128. Ковальчук В. Ю. Модернізація вітчизняної освіти як ще одне наближення до Європи // В. Ю. Ковальчук // Україна в контексті євроінтеграції: Матеріали Міжнар. наук.-теорет. конф. : наукове видання. – Суми : Вид-во СумДУ, 2005. – С. 75–77.
129. Ковнір О. І. Стан та перспективи навчання українською мовою у вищій школі України / О. І. Ковнір // Наукові праці. Державне управління. Політологія. – 2010. – Том 130. – Вип. 117. – С. 86–89.
130. Козловець М. А. Національна ідентичність у контексті глобалізації: соціально-філософський аналіз : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора філос. наук : спец. 09.00.03 ,,Соціальна філософія та філософія історії” / М. А. Козловець. – К., 2010. – 29 с.
131. Козловець М. А. Освіта і національна ідентичність в умовах глобалізації / М. А. Козловець // Вісник Житомирського державного університету імені Івана Франка. Філософські науки. – 2008. – Вип. 40. – С. 8–14.
132. Козмински А. Роль высшего образования в реформировании общества в условиях глобализаци