ПРОБЛЕМА ВИХОВАННЯ ПАТРІОТА-ДЕРЖАВНИКА У ПЕДАГОГІЧНІЙ СПАДЩИНІ ГРИГОРІЯ ВАЩЕНКА (1878 - 1967) : ПРОБЛЕМА ВОСПИТАНИЯ патриотом-государственником В педагогическом наследии Григория Ващенко (1878 - 1967)



  • Название:
  • ПРОБЛЕМА ВИХОВАННЯ ПАТРІОТА-ДЕРЖАВНИКА У ПЕДАГОГІЧНІЙ СПАДЩИНІ ГРИГОРІЯ ВАЩЕНКА (1878 - 1967)
  • Альтернативное название:
  • ПРОБЛЕМА ВОСПИТАНИЯ патриотом-государственником В педагогическом наследии Григория Ващенко (1878 - 1967)
  • Кол-во страниц:
  • 247
  • ВУЗ:
  • Київський університет імені Бориса Грінченка
  • Год защиты:
  • 2012
  • Краткое описание:
  • Київський університет імені Бориса Грінченка



    На правах рукопису



    ГОЛОВЧУК СВІТЛАНА ЮРІЇВНА


    УДК 37(091)(477)-51Ващенко: 37.035:172.15



    ПРОБЛЕМА ВИХОВАННЯ ПАТРІОТА-ДЕРЖАВНИКА
    У ПЕДАГОГІЧНІЙ СПАДЩИНІ ГРИГОРІЯ ВАЩЕНКА (1878 - 1967)



    13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки


    Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата
    педагогічних наук



    Науковий керівник
    Дічек Наталія Петрівна,
    доктор педагогічних наук,
    старший науковий співробітник



    Київ - 2012



    ЗМІСТ

    ВСТУП....................................................................................................................3

    РОЗДІЛ 1. ПАТРІОТИЧНЕ ВИХОВАННЯ МОЛОДІ ЯК ІСТОРИКО-ПЕДАГОГІЧНА ПРОБЛЕМА..........................................................................14
    1.1. Історіографія дослідження спадщини Г. Ващенка........................14
    1.2. Ідея патріотичного виховання в українській педагогічній думці (кін. XIX − поч. XX ст.)....................................................................32
    1.3. Розвиток змісту поняття “патріотичне виховання” у XX – поч. XXІ ст. .......................................................................................50
    Висновки до першого розділу...............................................................................65

    РОЗДІЛ 2. ФОРМУВАННЯ І РОЗВИТОК ПОГЛЯДІВ Г. ВАЩЕНКА НА ПРОБЛЕМУ ВИХОВАННЯ ПАТРІОТИЗМУ...............................................69
    Висновки до другого розділу................................................................................93

    РОЗДІЛ 3. КОНЦЕПЦІЯ ПАТРІОТИЧНОГО ВИХОВАННЯ Г. ВАЩЕНКА........................................................................................................96
    3.1. Філософсько-педагогічні засади патріотичного виховання у творах Г. Ващенка.............................................................................................96
    3.2. Етнічний патріотизм – основа виховного ідеалу за Г. Ващенком..112
    3.3. Релігійна духовність як складник виховної концепції педагога.....132
    3.4. Чинники формування патріота-державника за Г. Ващенком..........145
    3.5. Втілення ідей Г. Ващенка в сучасній системі освіти і виховання України..................................................................................................167
    Висновки до третього розділу...............................................................................178

    ВИСНОВКИ.......................................................................................................... 182
    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ..........................................................188
    ДОДАТКИ...............................................................................................................228

    ВСТУП

    Актуальність теми дослідження. Зростання соціальної ролі особистості, гуманізація та демократизація суспільства, інтелектуалізація праці, глобальна інформатизація, швидка зміна техніки і технологій в усьому світі – все це потребує створення таких умов, за яких Україна була би державою, народ якої постійно навчається і здатний конкурувати з іншими країнами світу. Цивілізаційні зміни, що відбуваються нині, стосуються і системи освіти, а тому перед Україною постало надзвичайно важливе завдання – привести систему освіти у відповідність до сучасних суспільних потреб, зумовлених цивілізаційними трансформаціями, у контексті чого необхідно й “мінімізувати асиметрію між матеріальністю і духовністю, культивувати в кожній особистості піднесену думку та дух відповідно до національних традицій і переконань” [199, с. 158 – 159]. Зміст освіти, особливо дошкільної, початкової і середньої, повинен відповідати стратегічним вимогам національного виховання, мати чітко виражений україноцентричний характер і ґрунтуватися на ідеях людиноцентризму як цивілізаційному виборі нації.
    Серед ідейних орієнтирів, що визначають напрям розвитку української школи, – Програма виховання дітей та учнівської молоді (2003) [257], Національна програма виховання дітей та учнівської молоді (2004), затверджена колегією МОН України (2006) [233]. За визначенням академіка НАПН України О. Сухомлинської, це “найповніша за масштабом і характером охоплення проблем програма, яка має широко і докладно прописану методологію, поняттєво-термінологічний апарат, широке тлумачення змістових складових національного виховання, зокрема таких, як ціннісне ставлення до суспільства і держави, до людей, до себе, природи, мистецтва, патріотизм і громадянськість” [295, с. 6]. У Національній програмі виховання дітей та учнівської молоді зазначено, що становлення української державності, побудова громадянського суспільства, інтеграція України в світове та європейське співтовариство передбачають орієнтацію всієї соціальної сфери на Людину, її духовну культуру. В основу системи виховання молодого покоління покладено національну ідею як консолідуючий чинник розвитку суспільства і нації в цілому. Така орієнтація на забезпечення національного вектору в освіті в органічному поєднанні з історією і традиціями, на збереження та збагачення культури нашого народу, актуалізує розроблення історико-педагогічної тематики, що дасть змогу обґрунтувати взаємодію традиційного й унікального в педагогіці, встановити взаємозв’язок ідей минулого та сучасних інноваційних освітніх пошуків.
    З’ясування достовірних фактів історії української освіти, розвитку педагогічної думки, систематизація й узагальнення корисного практичного досвіду та новаційних ідей, проголошених представниками суспільно-педагогічної думки в минулому, зокрема здійснення системного аналізу спадщини видатних педагогів та суспільно-культурних діячів, допоможуть осмислити хід загального історико-педагогічного процесу в Україні, встановити роль окремих освітян у зміні чи розширенні педагогічних парадигм, формуванні національного та загальнолюдського компонентів сучасної української педагогіки.
    У контексті досліджень шляхів розбудови національної освіти важливого значення набуває вивчення спадщини видатного українського педагога, людини складної долі Григорія Григоровича Ващенка (1878 − 1967). Його формування як національно свідомої особистості розпочалося наприкінці ХІХ ст., тобто в період, який академік О. Сухомлинська назвала значущим для розвитку національної педагогічної думки в Україні, бо саме в цей час викристалізовувалася національна ідея та визначалася окремішність національної ментальності, активізувався розвій української культури як специфічного культурно-духовного утворення. Звідси й випливає доцільність дослідження спадщини та діяльності педагогів означеного періоду як представників важливого етапу розвитку національної педагогічної думки, коли були проголошені такі ціннісні засади майбутньої вільної української школи, як українська мова, історія і традиції етносу, православні релігійно-етичні постулати. Тривалий час, аж до 1993 р., ім’я Г. Ващенка замовчувалося, бо його ідеї мали чітке національне спрямування, що не відповідало радянській ідеології. Однак нині вони мають бути включені до сучасного наукового обігу.
    Своєчасність дослідження творчості Г. Ващенка зумовлена, з одного боку, об’єктивною потребою ретельного вивчення його багатої педагогічної спадщини для сьогодення (близько 70 монографічних праць і статей), яка досі глибоко і всебічно не проаналізована, а з другого – істотною потребою висвітлення, узагальнення, критичного осмислення його поглядів на важливу проблему формування патріотизму, розв’язанню якої він присвятив значну частину своїх повоєнних педагогічних творів.
    Г. Ващенко зробив значний унесок у розвиток національної ідеї і педагогіки: у часи імперських заборон українського слова популяризував його через україномовні літературні твори, за радянської влади створив вагомий дидактичний посібник “Загальні методи навчання” (1929), пройнятий і думками про патріотичне виховання, активно вивчав психолого-педагогічні питання, а в роки еміграції (після 1945 р.) всі сили віддав для створення концепції національного виховання, зокрема в численних працях (близько 50) окреслював засади виховання патріота-державника. Головним своїм завданням Григорій Григорович вважав збереження української духовності, сприяння поступу рідної мови та культури, формуванню національно свідомих і фізично загартованих громадян, здатних обстоювати незалежність рідної землі.
    Історіографічний пошук показав, що творча спадщина і громадсько-педагогічна діяльність Г. Ващенка почали привертати увагу українських науковців лише з 90-х років ХХ ст., коли зникли ідеологічні заборони і з’явилася можливість вивчати внесок діячів, яких у радянські часи несправедливо відносили до буржуазних націоналістів. Одним із перших постать педагога до наукового обігу увів громадсько-політичний діяч української діаспори з Бельгії О. Коваль (1993). Згодом до постаті й надбань педагога звернулися сучасні українські науковці А. Бойко [12; 13], Г. Бугайцева [15; 16], Г. Васянович [22], О. Вишневський [90; 91; 92; 93], О. Гентош [100], В. Герасименко [101; 102], Н. Дічек [146; 147; 149], І. Зайченко [166], Є. Коваленко [179], Е. Лузік [206], А. Марушкевич [219], В. Огнев’юк [236], А. Погрібний [250; 251; 253; 254; 255], Г. Сазоненко [279], С. Сворак [281], М. Стельмахович [289; 290], Н. Терентьєва [302].
    Діяльність і педагогічні ідеї Г. Ващенка глибоко досліджували А. Алексюк [300], А. Бойко [12; 13], О. Вишневський [90; 91; 92; 93], В. Моргун [310], М. Окса [310], А. Погрібний [250; 251; 253; 254; 255], М. Стельмахович [289; 290], Г. Хілліг [309; 310; 311; 312; 313].
    У 2000 р. Г. Бугайцевою захищена єдина допоки кандидатська дисертація з теми “Проблема виховання молодого покоління у творчій спадщині Григорія Ващенка” [16], де авторка зосередилася на висвітленні життєвого шляху педагога й узагальнено представила його виховні ідеї. Вона також зробила висновок про необхідність подальшого дослідження доробку педагога. Додамо, що українські вчені А. Бойко [12; 13], О. Вишневський [90; 91; 92; 93], О. Коваль [180; 181; 182; 183], А. Погрібний [250: 251; 253; 254; 255] оцінюють спадщину педагога як цілісний курс національної педагогіки.
    Для об’єктивного сучасного осмислення суті та значення внеску Г. Ващенка в українську педагогіку важливою була опора на: концепції українських науковців щодо шляхів, особливостей розвитку національної освітньої галузі в історичній тяглості (Л. Березівська [7], М. Євтух [98], Н. Дем’яненко [142], І. Зязюн [167], В. Кремень [199], О. Лавріненко [202], В. Огнев’юк [237; 303], О. Сухомлинська [292; 293; 294]); студії, присвячені різним аспектам виховання особистості (В. Андрущенко [2], І. Бех [9; 10], В. Бобрицька [11], А. Бойко [12; 13], О. Вишневський [90; 91; 92; 93], О. Докукіна [153], В. Киричок [174], П. Кононенко [188; 189], С. Мартиненко [218], В. Огнев’юк [236; 237], М. Сорока [286], Л. Хоружа [ 314; 315 ]); розвідки стосовно вивчення та розроблення шляхів патріотичного виховання молоді (О. Бумагіна [19 ], М. Вишняк [94], Н. Власова [95], О. Гевко [99], В. Гонський [123], М. Дубина [160], К. Журба [164], В. Івашковський [171], П. Кононенко [189], М. Коновалова [191], О. Коркішко [194], Ю. Кривонос [201], Т. Маланюк [215], П. Матвієнко [220], Л. Паламарчук [131], Д. Пащенко [243], В. Петров [245], В. Редіна [263], Ю. Руденко [267; 268], І. Руснак [269; 270], А. Селівестрова [282], О. Сухомлинська [292], А. Сушик [299], Н. Терентьєва [301], В. Ткаченко [306], І. Фісенко [308], М. Чепіль [322; 323], К. Чорна [325; 326], О. Шиприкевич [329], П. Щербань [331]). Водночас не виявлено праць, у яких би аналізувалися думки Г. Ващенка про патріотичне виховання молоді, за винятком оглядового параграфа в роботі Г. Бугайцевої, де досліджено лише твій педагога “Виховний ідеал”.
    Вивчення історіографії праць, присвячених Г. Ващенку та його педагогічній творчості, опублікованих протягом 1991 – 2010 рр., свідчить про недостатній рівень освоєння його доробку, а проблему виховання патріота-державника, яку вважаємо однією з провідних у його спадщині, досі цілісно і всебічно не досліджено.
    З огляду на актуальність питань розбудови сучасної української освітньої галузі на основі національної ідеї, на нашу думку, необхідним є звернення до конструктивних ідей Г. Ващенка, пов’язаних з формуванням патріотів-державників, які особливо доцільно розкрити в контексті реалізації положень Програми національного виховання дітей та учнівської молоді. Багатство теоретичної спадщини й досвід науково-педагогічної діяльності вченого, непроминальність його думок про патріотичне виховання зумовили вибір теми дисертаційного дослідження “Проблема виховання патріота-державника у педагогічній спадщині Григорія Ващенка (1878-1967)”.
    Щоб дотримати сутнісної однозначності у тлумаченні ключових, однак ще не усталених термінів, якими оперуємо в дослідженні, пояснимо зміст поняття “патріот-державник”. Хоча спеціального визначення цього поняття Г. Ващенко не наводить, однак на основі аналізу його праць можна узагальнено стверджувати, що патріотом-державником він вважав особу, в якої сформована національна самоідентифікація поєднується із здатністю спрямовувати сили на створення національної держави. У контексті спадщини Г. Ващенка терміни “патріот-державник”, “патріот-борець”, “українець-патріот” тлумачимо як синоніми.
    Спираючись на сучасні ідеї етнодержавознавства щодо політико-правового забезпечення життєдіяльності української нації, сформульовані провідними українськими вченими (С. Римаренко, О. Вишневський, В. Скуратівський [214]), уводимо таке авторське тлумачення змісту поняття “патріот-державник” – це особистість, здатна спрямовувати життєві сили на створення національної держави і поєднувати загальнодержавні, загальнонаціональні та особистісні інтереси, при цьому державність вважаємо свідченням трансформації етнічності в її вищу якість – націю.
    Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.
    Дослідження виконане відповідно до тематичного плану науково-дослідної роботи Київського університету імені Бориса Грінченка “Філософські, освітологічні та методичні засади компетентнісної особистісно-професійної багатопрофільної університетської освіти” (Державний реєстраційний номер 0110U006274).
    Тему дисертації затверджено рішенням Ученої ради Київського університету імені Бориса Грінченка (протокол № 6 від 28. 04. 2011 р.) та узгоджено Радою з координації наукових досліджень у галузі педагогіки та психології в Україні (протокол № 6 від 16. 06. 2011р.).
    Мета дослідження – представити концепцію патріотичного виховання Г. Ващенка для актуалізації її положень у сучасних умовах реалізації національного виховання української молоді.
    Для досягнення поставленої мети визначено такі завдання:
    1. Висвітлити стан досліджень феномену педагогічної персоналії Г. Ващенка в Україні.
    2. Проаналізувати ідеї щодо патріотичного виховання молоді, розроблені у вітчизняній педагогічній думці наприкінці XIX – на початку XXІ ст.
    3. Обґрунтувати розвиток упродовж життя поглядів Г. Ващенка на проблему виховання патріота-державника.
    4. Схарактеризувати концептуальні положення щодо виховання патріотизму, представлені у спадщині педагога.
    5. Розкрити чинники формування українця-патріота за Г. Ващенком.
    Об’єкт дослідження – педагогічна спадщина Г. Ващенка (1878 − 1967).
    Предмет дослідження – педагогічні погляди Г. Ващенка на суть і чинники виховання патріота-державника.
    Хронологічні межі дослідження охоплюють період, що відповідає рокам життєдіяльності педагога. Водночас, виходячи з логіки історичного і логічного, яка вимагає аналізувати перебіг досліджуваних процесів у їх єдності й нерозривності, умотивованою є потреба звернутися й до більш ранніх, а також до сучасних періодів історії української педагогіки.
    Для розв’язання поставлених завдань використовувалися такі дослідницькі методи:
    − теоретичний та історико-логічний аналіз, синтез, систематизація та класифікація друкованих джерел з досліджуваної проблеми, що дали можливість визначити її суть, об’єктивно окреслити внесок педагога в розвиток національної педагогічної думки;
    − біографічний, що застосовувався для аналізу життєвого та наукового шляху Г. Ващенка з метою розкриття особливостей становлення і розвитку світоглядних та педагогічних засад творчості вченого;
    − аксіологічний, який забезпечив висвітлення національних цінностей виховання підростаючих поколінь українців і встановлення їх своєрідності на різних етапах історичного розвитку педагогічної думки;
    − феноменологічний підхід, що дав змогу розглядати постать Г. Ващенка в контексті історико-політичних і суто педагогічних реалій часу без будь-якої упередженості та ідеалізації;
    − хронологічно-системний, який забезпечив всебічний аналіз формування і розвитку світогляду та педагогічних поглядів Г. Ващенка;
    − проблемно-генетичний, що допоміг систематизувати ідеї і міркування Г. Ващенка щодо патріотичного виховання для їх адекватного тлумачення та узагальнення.
    Джерельну базу дослідження становлять опубліковані праці Г. Ващенка (монографії, навчальні посібники, статті, листи). Фактологічний матеріал про його життєдіяльність доповнено документами і матеріалами з Державного архіву СБ України (ф. № 6 − спр. “СВУ” (Щепотьєв В. О.) та приватного архіву сім’ї А. Погрібного (листи, документи, фото).
    У ході дослідження проаналізовано історико-педагогічну літературу відповідного історичного періоду з фондів Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського; Державної науково-педагогічної бібліотеки НАПН України імені В. Сухомлинського; Національної парламентської бібліотеки України; бібліотеки Українського гуманітарного ліцею Київського національного університету імені Тараса Шевченка; бібліотеки Всеукраїнського товариства “Просвіта” імені Тараса Шевченка. Використовувалися законодавчі та нормативні акти в галузі сучасної освіти, публікації у фахових періодичних виданнях: “Записки Полтавського інституту народної освіти” (1926 – 1928), “Сумівець” (1947 –1949), “Світло” (1910 – 1914), “Рідна школа” (1993 – 2010), “Педагогіка та психологія” (1993 – 2010), “Шлях освіти” (1995 – 2010), “Народна творчість та етнографія” (1997 – 2010), газета “Освіта” (1995 – 2011), а також матеріали дисертаційних досліджень, монографії, довідково-бібліографічна література. Для висвітлення шляхів сучасного упровадження ідей Г. Ващенка про патріотичне виховання було задіяно Інтернет-ресурси.
    Фрагменти автентичних російськомовних текстів М. Драгоманова, Г. Хілліга, В. Моргуна, М. Окси подано в дисертації в авторському перекладі сучасною українською мовою. Цитати з праць, спогадів Г. Ващенка українською мовою наведено із збереженням правопису, характерного для його творів.
    Наукова новизна і теоретичне значення одержаних результатів полягають у тому, що вперше на основі цілісного ретроспективного аналізу педагогічної спадщини і діяльності Г. Ващенка узагальнено його ідеї про патріотичне виховання українців як мету національної педагогіки; з’ясовано провідні чинники формування світогляду діяча (родина, культурно-освітнє середовище, історична і культурна спадщина українського народу як джерело виникнення наукових інтересів), що дало змогу представити його громадянську позицію і національне спрямування педагогічних поглядів; визначено і схарактеризовано п’ять основних етапів розвитку поглядів Г. Ващенка на національне питання і проблему виховання патріотизму, а саме: формування його національно орієнтованого світобачення за часів підросійської України (1878 – 1917), реалізація національно-патріотичних переконань діяча в ході українізації суспільно-політичного життя в умовах УНДР (1917 – 1919), життєдіяльність Г. Ващенка як національно свідомого вченого в добу Радянської України (1919 – 1941), спроба втілення ідеї про національний розвиток українців в умовах окупації (літо 1941 – осінь 1943), національно зорієнтована педагогічна діяльність ученого в еміграції (Німеччина) (1945 – 1967).
    Розкрито погляди педагога на виховний ідеал українців як поєднання діяльнісного патріотизму і релігійного світосприйняття. Спираючись на глибокі знання з психології, до провідних чинників виховання патріота-державника вчений відносив формування волі і характеру особистості в поєднанні з науково обґрунтованим фізичним розвитком (тіловихованням).
    Подальшого розвитку набуло дослідження феномену патріотичного виховання у вітчизняній педагогічній думці кінця XIX − початку XXІ ст.
    Уточнено зміст поняття “патріот-державник”, розширено знання про патріотичне виховання в контексті розвитку й поширення етнонаціональних ідей спадщини Г. Ващенка, збагачено джерельне поле досліджуваної проблеми: до наукового обігу уведено маловідомі архівні документи (протоколи допитів В. Щепотьєва зі свідченнями про Г. Ващенка (ДА СБ України, справа “СВУ” (Щепотьєв В. О), ф. 6, спр. 67098), метричне свідоцтво Г. Ващенка, фотодокументи і фотокопії його епістолярної спадщини (Приватний архів родини А. Погрібного), що конкретизувало висвітлення життєдіяльності вченого.
    Практичне значення дослідження полягає в тому, що висновки й основні положення дисертації доповнюють вітчизняне історико-педагогічне знання, сприяють освоєнню змісту виховної концепції Г. Ващенка, зокрема ідей про виховання патріота-державника. Матеріали дослідження можуть слугувати джерелом для підготовки праць з історії педагогіки, створення нормативних та елективних спецкурсів і спецсемінарів з педагогіки й методики виховної роботи для педагогічних ВНЗ III – IV рівнів акредитації та системи післядипломної педагогічної освіти.
    Результати дослідження упроваджувалися у навчально-виховному процесі Київського університету імені Бориса Грінченка (довідка про впровадження № 177 н від 03. 10. 2011 р.). На основі матеріалів дисертації також апробовано спецсемінар “Педагогічні погляди Григорія Ващенка” (Чернігівський національний педагогічний університет імені Т. Г. Шевченка (довідка про впровадження № 04-11/1222 від 24.11.2011), Чернігівський обласний інститут післядипломної педагогічної освіти імені К. Д. Ушинського (довідка про впровадження № 156 від 22. 09. 2011).
    Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження обговорювалися на засіданнях кафедри теорії та історії педагогіки Київського університету імені Бориса Грінченка, звітних наукових конференціях Чернігівського національного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка (2007, 2008, 2009); повідомлялися на міжнародних науково-практичних конференціях: “ІV. Українство у світі: Україна є там, де живуть українці” (м. Чернігів, 2008), “Духовність як основа сталого розвитку сучасного українського суспільства: соціокультурний, еколого-економічний, релігійний і мистецький аспекти” (м. Львів, 2008), “V. Українство у світі: Україна є там, де живуть українці” (м. Чернігів, 2009), “1020-річчя історії шкільної освіти в Україні: традиції, сучасність, перспективи” (м. Київ, 2009), “Постать Степана Смаль-Стоцького в національно-культурному житті Буковини кінця XIX − початку XX ст. і сучасна рецепція його доби” (м. Чернівці, 2009), “Проблема збереження та вивчення музейних пам’яток. Сучасний стан, новітні технології, перспективи” (м. Київ, 2010); на всеукраїнських науково-практичних конференціях: “К. Д. Ушинський: актуальні проблеми української освіти і педагогічної науки” (м. Чернігів, 2008), “Проблема дошкільного виховання у педагогічній спадщині Софії Русової” (м. Чернігів, 2009), “Освітологія − науковий напрям інтегрованого пізнання освіти” (м. Київ, 2010); міжвузівських науково-практичних конференціях: “Професійна підготовка педагогічних кадрів в умовах інноваційної перебудови української національної освіти: сучасний стан, проблеми, перспективи розвитку” (м. Хмельницький, 2007), “Проблеми соціальної роботи в аспекті реформування соціальних відносин” (м. Чернігів, 2008); на обласній науково-практичній конференції “Сучасна українська сім’я: гендерні проблеми та шляхи їх подолання” (м. Чернігів, 2009); всеукраїнському педагогічному конгресі, присвячному 130-м роковинам від дня народження професора Г. Г. Ващенка “Духовно-моральна парадигма творчості Григорія Ващенка” (м. Полтава, 2008).
    Публікації. Результати дисертаційного дослідження відображено у 18 одноосібних публікаціях автора, з них 6 статей у фахових науково-педагогічних виданнях, 12 − у формі тез доповідей.
    Структура та обсяг дисертації. Робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків до розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків. Обсяг дисертації – 247 с.: основний текст − 187 с., список використаних джерел – 40 с. (346 назв), 11 додатків, розміщених на 20 с.
  • Список литературы:
  • ВИСНОВКИ

    У результаті проведеного дослідження можна зробити такі узагальнюючі висновки:
    1. Встановлено, що в Україні вивчення педагогічної спадщини Г. Ващенка почалося лише в останнє десятиріччя XX ст., тобто після проголошення незалежності України, і фактично здійснюється близько 20 років. Історіографія праць, присвячених постаті та ідеям Г. Ващенка, дає підстави стверджувати, що попри ідеологічну контроверсійність його поглядів твори вченого привернули увагу багатьох українських дослідників, педагогів, громадських діячів, літературознавців. Найбільшу кількість студій присвячено висвітленню життєвого шляху та окремих етапів біографії вченого. Серед інших напрямів досліджень виокремлюємо деталізовані розвідки окремих педагогічних питань спадщини Г. Ващенка, статті про значення його ідей для сучасної національної системи виховання, про практичне застосування ідей педагога, статті публіцистичного характеру. Однак погляди вченого на патріотичне виховання не стали предметом всебічного цілісного аналізу.
    2. Для з’ясування значення ідей Г. Ващенка про патріотичне виховання в розвитку вітчизняної педагогіки проаналізовано погляди на виховання патріотизму видатних українських педагогів-попередників Григорія Григоровича, − М. Грушевського, М. Драгоманова, Б. Грінченка, С. Русової, Я. Чепіги, О. Музиченка, а також сучасні тлумачення цієї інтегративної якості особистості. Ключовими чинниками патріотичного виховання українські педагоги й освітні діячі кінця XIX − поч. XX ст. визнавали рідну мову, вивчення широкої сукупності відомостей (історичних, георафічних, природознавчих, суспільствознавчих) про рідну землю. Важливого значення надавали фольклору та народній педагогіці як праосновам формування патріота-державника.
    Доведено, що погляди Г. Ващенка, по-перше, суголосні ідеям зазначених українських просвітителів, бо він теж називає виокремлені ними чинники провідними у вихованні патріотизму. Однак у його працях мета, шляхи і засоби патріотичного виховання представлені вже не фрагментарно, а у вигляді концептуальних засад. По-друге, у творах Григорія Григоровича відбито “рух ідей вперед”, тобто подальший розвиток міркувань про патріотизм уже в суто педагогічному, а не лише в соціально-політичному аспекті. Такий поступ убачаємо в обґрунтуванні Г. Ващенком виховного ідеалу − служба Богові й Україні.
    Вимоги сьогодення щодо формування патріотів-державників теж включають чинники, визначені ще на рубежі XIX − XX ст., тобто спираються на історичну педагогічну спадщину і відстоювання інтересів Батьківщини. Стосовно заклику Г. Ващенка щодо формування релігійного світосприйняття в української молоді, то нині це залишається дискусійним складником його виховної концепції. Проте із зростанням у сучасному українському соціумі бездуховності дедалі більше громадських діячів і педагогів виступають за визнання необхідності формувати релігійну духовність, а тому ідеї Г. Ващенка є актуальними.
    Установлено, що патріотизм як суспільно-моральний принцип у XX ст. зазнав змін, у ньому знайшов своє відображення і новий компонент – політичне середовище, а тлумачення поняття “патріотична свідомість” ускладнилося: почуттєво-емоційне, психологічне його сприйняття трансформувалося у раціонально-ідеологічне. У радянську добу патріотизм означав любов до соціалістичної Батьківщини і не містив етнічних смислів. В умовах незалежної державності відбулося повернення до національно-етнічного змісту патріотичного виховання із проголошенням водночас необхідності сповідувати загальнолюдські цінності і неприйняття шовінізму.
    3. За допомогою історико-генетичного методу вивчення поглядів Г. Ващенка на національне і патріотичне виховання визначено, що основними чинниками, які сприяли становленню його етнічного самоусвідомлення, були: родина (етнічне і соціальне середовище, з якого він походив, національні переконання батька, глибокорелігійний світогляд матері); культурно-освітнє середовище (вплив освіти, здобутої в духовних навчальних закладах (Роменська духовна школа, Полтавська духовна семінарія, Московська духовна академія); спілкування з українськими демократично налаштованими громадськими діячами.
    Обґрунтовано виокремлення п’яти етапів у розвитку світоглядних орієнтирів ученого, тісно пов’язаних з розвитком ідей про національне питання:
    І етап (1878 – 1917) − формування національно орієнтованого і релігійного за змістом світобачення Г. Ващенка за часів підросійської України, початок національно спрямованої діяльності (літературна праця, публіцистичні виступи на захист українських селян, співпраця у “Просвіті”);
    ІІ етап (1917 – 1919) − реалізація діячем національно-патріотичних переконань у ході українізації суспільно-політичного життя в умовах УНДР, активна педагогічна діяльність щодо підвищення рівня національної свідомості учительства;
    ІІІ етап (1919 – 1941) − життєдіяльність Г. Ващенка за часів Радянської України як поєднання фахової діяльності з активною дослідницькою і громадсько-педагогічною роботою в контексті проголошеної, але нетривалої українізації в УСРР. З настанням сталінських політичних репресій цю роботу вчений вимушено згорнув, хоча й не припиняв її зовсім. Утім цей етап залишає “білі плями” в остаточному висвітленні реальних обставин його буття;
    IV етап (літо 1941 – осінь 1943) – суперечлива у громадянському сенсі спроба Г. Ващенка реалізувати ідеї про національний розвиток українців в умовах окупації, що втілилася у співпраці з німецькими окупантами як визволителями українців від радянського ладу, а з поразкою фашистських військ умотивувала необхідність виїзду Г. Ващенка з родиною до Німеччини;
    V етап (1943 – 1967) − національно зорієнтована педагогічна діяльність вченого в еміграції (Німеччина), що дала йому змогу розкритися як ідеологу національного виховання української молоді в умовах національної діаспори.
    Установлено, що перебіг кожного з етапів був зумовлений впливом переважно зовнішніх (політичних, суспільних) чинників або чинників, які змінювали життєві обставини педагога, а також внутрішніх особистісних чинників: життєві переконання (віра у самобутність українців, глибока релігійність), своєрідність характеру (цілеспрямованість, поєднання цілісності у відстоюванні національної ідеї зі схильністю до політичних компромісів). Виявлено, що спільною, характерною для всіх етапів життя, рисою вдачі педагога була його велика працездатність, ерудованість, незмінне бажання посприяти здобуттю українцями національної незалежності через формування в них національних пріоритетів.
    4. Схарактеризовано й узагальнено прогностичні концептуальні засади виховання патріота-державника за Г. Ващенком, а саме:
    − обґрунтування педагогом ще в 50-ті роки XX ст. необхідності розбудови національно орієнтованої за змістом освітньої галузі в незалежній у майбутньому Україні;
    − створення теоретичних основ національного виховання як поєднання здобутків європейської філософсько-педагогічної думки та української народної педагогіки. Ключовими домінантами національного виховання Г. Ващенко вважав такі: релігійно-духовне начало (Бог) і патріотизм (Україна) як інтегрований вияв суті ідеального українця, як ідеал нації.
    Ще наприкінці 40-х − на початку 60-х років XX ст. Г. Ващенко в умовах еміграції оприлюднив свої думки щодо ключових складових запровадження патріотичного виховання. На основі вивчення його праць і статей виокремлено такі практико орієнтовані концептуальні положення:
    • необхідність вивчення рідної мови як основи формування національної ментальності, усвідомлення національної самоідентифікації, плекання любові до краси і специфіки рідного краю та як джерела духовності й національних цінностей особи;
    • доведення виключно важливого значення родинного виховання у формуванні юних патріотів засобами багатовікового досвіду народної педагогіки з опорою на пам’ять про історичне минуле;
    • декларування ідеї взаємозалежності морального здоров’я сім’ї і морального стану всього суспільства;
    • ствердження важливості організації цілеспрямованої в дусі патріотизму шкільної та позашкільної діяльності дітей і молоді, що має реалізуватися через вивчення історії та географії України, української літератури, народної творчості, а також забезпечення національної атрибутики в шкільному середовищі;
    • обґрунтування доцільності створення різноманітних юнацьких громадських об’єднань з національно спрямованим стрижнем діяльності. В умовах залежного існування України Г. Ващенко надавав особливого значення дитячо-юнацьким спортивним організаціям, де плекалися б борці за свободу Батьківщини;
    • проголошення значущості формування в дітей на моральному і діяльнісному рівнях глибокої християнської релігійності як запоруки виховання патріотів-державників, сенсом життя яких має стати служіння Батьківщині та сприяння її благу.
    5. Доведено, що, спираючись на тогочасні психолого-педагогічні знання, Г. Ващенко обґрунтував як чинники виховання патріотів-державників необхідність формування волі й характеру в поєднанні з цілеспрямованим фізичним розвитком. Розкриваючи роль тіловиховання у плеканні патріотів, він стверджував, що вона полягає у зміцненні здоров’я, сприянні формуванню волі, наполегливості, витривалості, вмінні керувати своїм тілом як знаряддям духу. Педагог наголошував, що завдяки доцільно організованому фізичному вихованню легше досягти виконання основного історичного завдання − створення незалежної соборної України, розбудови її господарства, подальшого культурно-духовного зростання народу.
    З’ясовано, що й у сучасних умовах концепція виховання патріотів-державників за Г. Ващенком не втратила своєї значущості. Наведемо як аргумент приклади втілення його ідей у шкільній практиці, у програмах та діяльності молодіжних громадських організацій (Спілка Української Молоді, “Пласт”, Організація Українських Скаутів, “Молода Просвіта”). Водночас за короткий історичний відтинок часу (20 років) постать і спадщина Г. Ващенка увійшли в український науковий обіг, стали зразком національно орієнтованої педагогіки, яку нині представлено у навчальних посібниках з історії педагогіки (починаючи з 1998 р.) для майбутніх учителів.
    У підсумку зазначимо, що поставленої в дисертації мети досягнуто, а визначені завдання розв’язано. Здійснене дослідження, однак, не вичерпує всієї проблематики педагогічної і громадсько-просвітницької спадщини Г. Ващенка. Предметом окремої наукової розвідки може бути порівняльний аналіз ідей Г. Ващенка та інших вітчизняних педагогів розглядуваної історичної доби, дослідження трансформації ідей ученого у вітчизняному освітньо-культурному процесі, вивчення його ідей про естетичне виховання, аналіз його історико-педагогічних праць.





    СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

    1. Андрушко Л. Григорій Ващенко про виховання культури зовнішнього вигляду / Л. Андрушко // Вісн. Прикарпат. ун-ту. Сер.: Педагогіка / Прикарпат. нац. ун-т ім. В. Стефаника. – Івано-Франківськ, 2000. – Вип. 4. – С. 57–60.
    2. Андрущенко В. Характер особистості: гармонія національних і загальнолюдських цінностей, шляхи формування : ст. друга / В. Андрущенко, Ю. Руденко // Вища освіта України. – 2009. − № 2. – С. 5–12.
    3. Антонець Н. Грінченко Борис Дмитрович / Н. Антонець // Українська педагогіка в персоналіях : у 2 кн. / за ред. В. О. Сухомлинської. – К., 2005. – Кн. 1 : Х–ХІХ ст. – С. 437–448.
    4. Антонець Н. Русова Софія Федорівна / Н. Антонець // Українська педагогіка в персоналіях : у 2 кн. / за ред. В. О. Сухомлинської. – К., 2005. – Кн. 2 : ХХ ст. – С. 136–145.
    5. Антоник О. Наукова ващенкіана у видавничому репертуарі незалежної України : книгознав. аспект / О. Антоник // 10 років школи громадянства : зб. матеріалів до 10-ліття Пед. т-ва ім. Григорія Ващенка / Пед. т-во ім. Г. Ващенка. – Л., 2005. – С. 77–85.
    6. Базиль Л. Використання творчої спадщини Григорія Ващенка у фаховій підготовці вчителів-словесників / Л. Базиль // Укр. л-ра в загальноосвіт. шк. – 2007. – № 11. – С. 34–37. – Бібліогр.: 7 назв.
    7. Березівська Л. Д. Реформування шкільної освіти в Україні у XX столітті / Л. Д. Березівська. – К. : Богданова А. М., 2008. – 406 с.
    8. Березівська Л. Д. Чепіга (Зеленкевич) Яків Феофанович / Л. Березівська // Українська педагогіка в персоналіях : у 2 кн. / за ред. О. В. Сухомлинської. – К., 2005. – Кн. 2 : ХХ ст. – С. 89–99.
    9. Бех І. Національна ідея у виховному процесі школи : програм.-вих. контекст / І. Бех, К. Чорна // Шкіл. світ. – 2008. – Груд. (№ 45). – С. 3–37.
    10. Бех І. Д. Церква і школа / І. Д. Бех // Енциклопедія освіти / АПН України ; голов. ред. В. Г. Кремень. – К., 2008. – С. 988–989.
    11. Бобрицька В. І. Освітньо-виховні цінності та ідеали української школи / В. І. Бобрицька // 1020-річчя започаткування шкільної освіти в Україні : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., 23 квіт. 2009 р. / КМПУ ім. Б. Д. Грінченка. – К., 2009. – С. 50–55.
    12. Бойко А. М. Взаємини Г. Г. Ващенка і А. С. Макаренка / А. М. Бойко // ПостМетодика. – 2000. – № 2. – С. 44.
    13. Бойко А. М. “Служба Богові й Батьківщині” : (Г. Ващенко: альтернатива поглядів і оцінок) : наук.-метод. посіб. / А. М. Бойко. – К. : ІЗМН, 2001. – 427 с. – Бібліогр.: с. 424–426.
    14. Боловацька Ю. Ідеї родинного виховання в педагогічній спадщині Г. Г. Ващенка / Ю. Боловацька // Духовно-моральна парадигма творчості Григорія Ващенка : матеріали пед. конгресу, присвяч. 130 роковинам від дня народж. проф. Григорія Ващенка, 22−23 квіт. 2008 р. / Полтав. нац. пед. ун-т ім. В. Г. Короленка. – Полтава, 2008. – Ч. 2. – С. 40–44.
    15. Бугайцева Г. Принципи патріотичного виховання української молоді : (зі спадщини Григорія Ващенка) / Г. Бугайцева // Історія в шк. – 1999. – № 5. – С. 7–10.
    16. Бугайцева Г. М. Проблеми виховання молодого покоління у творчій спадщині Григорія Ващенка : дис. ... канд. пед. наук : 13.00.01 / Ганна Миколаївна Бугайцева. – Запоріжжя, 1999. – 210 с. – Бібліогр.: с. 182–210.
    17. Булавко В. Патріотами не народжуються – патріотів виховують / Віталій Булавко // Освіта України. – 2008. – 13 черв. (№ 44).– С. 7.
    18. Булавко В. Педагогіка Ващенка – педагогіка майбутнього України / В. Булавко // Освіта України. – 2003. – 27 трав. (№ 38). – С. 11.
    19. Бумагіна О. Вивчення історії рідного краю як елемент патріотичного виховання учнів / О. Бумагіна // Історія України. – 2003. − № 17. – С. 21–22.
    20. Василенко В. Г. Г. Ващенко і Білики / В. Василенко // Духовно-моральна парадигма творчості Григорія Ващенка : матеріали пед. конгресу, присвяч. 130 роковинам від дня народж. проф. Григорія Ващенка, 22−23 квіт. 2008 р. / Полтав. нац. пед. ун-т ім. В. Г. Короленка. – Полтава, 2008. – Ч. 2. – С. 78–82.
    21. Василига Н. Г. Ващенко про значення фізичного виховання у формуванні гармонійної особистості / Н. Василига // Духовно-моральна парадигма творчості Григорія Ващенка : матеріали пед. конгресу, присвяч. 130 роковинам від дня народж. проф. Григорія Ващенка, 22−23 квіт. 2008 р. / Полтав. нац. пед. ун-т ім. В. Г. Короленка. – Полтава, 2008. – Ч. 2. – С. 53–56.
    22. Васянович Г. Григорій Ващенко : основи української системи фізичного виховання / Григорій Петрович Васянович // Педагогічний пошук : науково-методичний вісник. − Луцьк, 2002. − Вип. № 1 (33). − С. 59−61.
    23. Вацеба О. Батько українського тіловиховання / О. Вацеба // 10 років школи громадянства : до 10-ліття Пед. т-ва ім. Григорія Ващенка : зб. матеріалів / Пед. т-во ім. Г. Ващенка. – Л., 2005. – С. 100–103.
    24. Ващенко Г. Бог і Батьківщина / Григорій Ващенко // [Твори] / Григорій Ващенко. – К., 2003. – [Т. 5] : Хвороби в галузі національної пам’яті. – С. 177–180.
    25. Ващенко Г. Большевицькі перекручення педагогічних ідей Заходу в галузі дидактики / Григорій Ващенко // [Твори] / Григорій Ващенко. – К., 2000. – [Т. 4] : Праці з педагогіки та психології. – С. 85–98.
    26. Ващенко Г. “Визволення” Західної України більшовиками : (офіційні документи і дійсність) / Григорій Ващенко // [Твори] / Григорій Ващенко. – К., 2006. – [Т. 6] : Спогади. Статті. – С. 444–458.
    27. Ващенко Г. Виховання волі і характеру : [підруч. для педагогів] / Григорій Ващенко. – [К. : Вид. т-во “Школяр”, 1999]. – 385 с. – (Твори ; т. 3).
    28. Ващенко Г. Виховання любови до Батьківщини / Г. Ващенко // Вибрані педагогічні твори / Г. Ващенко. – Дрогобич : Видавнича фірма “Відродження”, 1997. – С. 65–101.
    29. Ващенко Г. Виховання пошани до батьків і старших // Вибрані педагогічні твори / Г. Ващенко. – Дрогобич : Видавнича фірма “Відродження”, 1997. – С. 118–127.
    30. Ващенко Г. Виховання статевої чистоти і стриманости / Г. Ващенко // Вибрані педагогічні твори / Г. Ващенко. – Дрогобич : Видавнича фірма “Відродження”, 1997. – С. 102–112.
    31. Ващенко Г. Виховання чесноти і принциповости / Г. Ващенко // Вибрані педагогічні твори / Г. Ващенко. – Дрогобич : Видавнича фірма “Відродження”, 1997. – С. 113–117.
    32. Вашенко Г. Виховна роля мистецтва / Григорій Ващенко // [Твори] / Григорій Ващенко. – К., 2000. – [Т. 4] : Праці з педагогіки та психології. – С. 196–256.
    33. Ващенко Г. Виховний ідеал : підруч. для педагогів, виховників, молоді і батьків / Г. Ващенко. – Полтава : Полтав. вісн., 1994. – 190 с. – (Твори ; т. 1)
    34. Ващенко Г. Відновлення УАПЦ і переслідування більшовиками / Григорій Ващенко // [Твори] / Григорій Ващенко. – К., 2006. – [Т. 6] : Спогади. Статті. – С. 429–443.
    35. Ващенко Г. Героїзм / Григорій Ващенко // [Твори] / Григорій Ващенко. – К., 2003. – [Т. 5] : Хвороби в галузі національної пам’яті. – С. 31−36.
    36. Ващенко Г. Гідність особиста і національна / Григорій Ващенко // [Твори] / Григорій Ващенко. – К., 2003. – [Т. 5] : Хвороби в галузі національної пам’яті. – С. 27−30.
    37. Ващенко Г. Детские вопросы в форме “почему” : (к критике учения Пиаже в связи с вопр. о воспитании мышления дошкольников) / Г. Ващенко // Ученые записки Сталинградского педагогического института. – Сталинград, 1939. – Т. 1. – С. 104–129.
    38. Ващенко Г. До історії національних рухів у Полтаві і на Полтавщині / Григорій Ващенко // [Твори] / Григорій Ващенко. – К., 2006. – [Т. 6] : Спогади. Статті. – С. 278–331.
    39. Ващенко Г. До питання про класифікацію методів навчальної роботи / Г. Ващенко // Записки Полтавського інституту народної освіти. – Полтава, 1927. – Т. 4. – С. 136–151.
    40. Ващенко Г. Єжовщина / Григорій Ващенко // [Твори] / Григорій Ващенко. – К., 2003. – [Т. 5] : Хвороби в галузі національної пам’яті. – С. 319–322.
    41. Ващенко Г. Жахливий злочин Москви : (голод на Україні 1932–1933 рр.) / Григорій Ващенко // [Твори] / Григорій Ващенко. – К., 2006. – [Т. 6] : Спогади. Статті. – С. 421–428.
    42. Ващенко Г. За здорову і свідому українську родину / Григорій Ващенко // [Твори] / Григорій Ващенко. – К., 2000. – [Т. 4] : Праці з педагогіки та психології. – С. 314–325.
    43. Ващенко Г. Завдання національного виховання української молоді / Григорій Ващенко // [Твори] / Григорій Ващенко. – К., 2003. – [Т. 5] : Хвороби в галузі національної пам’яті. – С. 170–176.
    44. Ващенко Г. Г. Загальні методи навчання / Г. Г. Ващенко // Історія української школи і педагогіки : хрестоматія / упоряд. О. О. Любар ; за ред. В. Г. Кременя. – К., 2003. – С. 478–493.
    45. Ващенко Г. Загальні методи навчанням : підруч. для педагогів / Г. Ващенко. – Вид. 1-ше. – К. : Українська видавнича спілка, 1997. – 441 с.
    46. Ващенко Г. Ідеологічні засади Спілки Української Молоді / Григорій Ващенко // [Твори] / Григорій Ващенко. – К., 2003. – [Т. 5] : Хвороби в галузі національної пам’яті. – С. 156–166.
    47. Ващенко Г. Історія однієї школи : (спогади) / Григорій Ващенко // [Твори] / Григорій Ващенко. – К., 2006. – [Т. 6] : Спогади. Статті. – С. 6–198.
    48. Ващенко Г. Кант про вічний мир / Григорій Ващенко // [Твори] / Григорій Ващенко. – К., 2003. – [Т. 5] : Хвороби в галузі національної пам’яті. – С. 304 – 310.
    49. Ващенко Г. Капіталізм XX сторіччя / Григорій Ващенко // [Твори] / Григорій Ващенко. – К., 2003. – [Т. 5] : Хвороби в галузі національної пам’яті. – С. 316–319.
    50. Ващенко Г. Кінець комунізму чи всесвітня катастрофа культури й цивілізації? / Григорій Ващенко // [Твори] / Григорій Ващенко. – К., 2003. – [Т. 5] : Хвороби в галузі національної пам’яті. – С. 300–304.
    51. Ващенко Г. Колгоспне рабство / Григорій Ващенко // [Твори] / Григорій Ващенко. – К., 2003. – [Т. 5] : Хвороби в галузі національної пам’яті. – С. 322–326.
    52. Ващенко Г. Комунізм як система тиранії і терору / Григорій Ващенко // [Твори] / Григорій Ващенко. – К., 2003. – [Т. 5] : Хвороби в галузі національної пам’яті. – С. 326–331.
    53. Ващенко Г. Мораль християнська і комуністична / Григорій Ващенко // [Твори] / Григорій Ващенко. – К., 2000. – [Т. 4] : Праці з педагогіки та психології. – С. 141–195.
    54. Ващенко Г. Моя автобіографія / Г. Ващенко // Бойко А. М. „Служба Богові й Батьківщині” : (Г. Ващенко: альтернатива поглядів і оцінок) : наук.-метод. посіб. / А. М. Бойко. – К. : ІЗМН, 2001. – С. 107 – 112.
    55. Ващенко Г. Г. Наслідки тестів “загального розвитку”, проведених у чотирьох групах полтавських шкіл / Г. Г. Ващенко, Є. І. Ігнатьєв // Шлях освіти. – 1927. – № 2/3. – С. 68–77.
    56. Ващенко Г. Наші “потенціяли”/ Г. Ващенко // Сумівець. – 1947. − № 3. – С. 4.
    57. Ващенко Г. Нотатки про естетику : (Платон про красу) / Григорій Ващенко // [Твори] / Григорій Ващенко. – К., 2003. – [Т. 5] : Хвороби в галузі національної пам’яті. – С. 36−39.
    58. Ващенко Г. Олександер Македонський : (спроба характеристики) / Григорій Ващенко // [Твори] / Григорій Ващенко. – К., 2003. – [Т. 5] : Хвороби в галузі національної пам’яті. – С. 250–257.
    59. Ващенко Г. Організаційні форми навчання / Григорій Ващенко // [Твори] / Григорій Ващенко. – К., 2000. – [Т. 4] : Праці з педагогіки та психології. – С. 109–114.
    60. Ващенко Г. Освіта в дореволюційній Росії : (коротка характеристика) / Григорій Ващенко // [Твори] / Григорій Ващенко. – К., 2006. – [Т. 6] : Спогади. Статті. – С. 332–345.
    61. Ващенко Г. Освіта і виховання молоді в СССР / Григорій Ващенко // [Твори] / Григорій Ващенко. – К., 2000. – [Т. 4] : Праці з педагогіки та психології. – С. 99–108.
    62. Ващенко Г. Основи естетичного виховання / Григорій Ващенко // [Твори] / Григорій Ващенко. – К., 2003. – [Т. 5] : Хвороби в галузі національної пам’яті. – С. 215–245.
    63. Ващенко Г. Основні засади розумового виховання української молоді / Григорій Ващенко // [Твори] / Григорій Ващенко. – К., 2000. – [Т. 4] : Праці з педагогіки та психології. – С. 115–140.
    64. Ващенко Г. Основні лінії розвитку совєтської педагогіки і школи / Григорій Ващенко // [Твори] / Григорій Ващенко. – К., 2003. – [Т. 5] : Хвороби в галузі національної пам’яті. – С. 61−146.
    65. Ващенко Г. Педагогічна наука в СССР (Яничар А. С. Макаренко – найбільший совєтський педагог) / Григорій Ващенко // [Твори] / Григорій Ващенко. – К., 2000. – [Т. 4] : Праці з педагогіки та психології. – С. 377–408.
    66. Ващенко Г. Про “дискусію” пана Шемердяка / Григорій Ващенко // [Твори] / Григорій Ващенко. – К., 2003. – [Т. 5] : Хвороби в галузі національної пам’яті. – С. 310–316.
    67. Ващенко Г. Проєкт системи освіти в самостійній Україні / Г. Ващенко // Вибрані педагогічні твори / Г. Ващенко. – Дрогобич : Видавнича фірма “Відродження”, 1997. – С. 142–179.
    68. Ващенко Г. Проти головного ворога : (до основних завдань української молоді на еміграції) / Григорій Ващенко // [Твори] / Григорій Ващенко. – К., 2003. – [Т. 5] : Хвороби в галузі національної пам’яті. – С. 167–169.
    69. Ващенко Г. Психологія в СССР / Григорій Ващенко // [Твори] / Григорій Ващенко. – К., 2000. – [Т. 4] : Праці з педагогіки та психології. – С. 362–376.
    70. Ващенко Г. Релігія і філософія індусів / Григорій Ващенко // [Твори] / Григорій Ващенко. – К., 2003. – [Т. 5] : Хвороби в галузі національної пам’яті. – С. 258–269.
    71. Ващенко Г. Робота полтавського кабінету соціяльної педагогіки за 1925 р. / Г. Ващенко // Шлях освіти. – 1926. – № 2. – С. 135–137.
    72. Ващенко Г. Родинне виховання до трьох років / Григорій Ващенко // [Твори] / Григорій Ващенко. – К., 2003. – [Т. 5] : Хвороби в галузі національної пам’яті. – С. 246–249.
    73. Ващенко Г. Роля релігії у житті людства і релігійне виховання молоді / Григорій Ващенко // [Твори] / Григорій Ващенко. – К., 2000. – [Т. 4] : Праці з педагогіки та психології. – С. 257–270.
    74. Ващенко Г. Російський імперіялізм у XIX столітті / Григорій Ващенко // [Твори] / Григорій Ващенко. – К., 2006. – [Т. 6] : Спогади. Статті. – С. 393 – 409.
    75. Ващенко Г. Свобода волі як філософічно-педагогічна проблема / Григорій Ващенко // [Твори] / Григорій Ващенко. – К., 2000. – [Т. 4] : Праці з педагогіки та психології. – С. 326–361.
    76. Ващенко Г. Селянське повстання на Павлоградщині в 1930 р. / Григорій Ващенко // [Твори] / Григорій Ващенко. – К., 2003. – [Т. 5] : Хвороби в галузі національної пам’яті. – С. 296–300.
    77. Ващенко Г. Системи навчання / Григорій Ващенко // [Твори] / Григорій Ващенко. – К., 2000. – [Т. 4] : Праці з педагогіки та психології. – С. 69–84.
    78. Ващенко Г. Сільсько-господарський ухил педагогічних ВУЗів / Г. Ващенко // Шлях освіти. – 1924. – № 11/12. – С. 93–102.
    79. Ващенко Г. Г. Сообщающая беседа : место сообщающей беседы в процессе обучения / Г. Г. Ващенко // Сов. педагогика. – 1939. – № 7. – С. 37–44.
    80. Ващенко Г. Темперамент та емоції / Григорій Ващенко // [Твори] / Григорій Ващенко. – К., 2003. – [Т. 5] : Хвороби в галузі національної пам’яті. – С. 17–26.
    81. Ващенко Г. Тіловиховання як засіб виховання волі і характеру / Григорій Ващенко // [Твори] / Григорій Ващенко. – К., 2000. – [Т. 4] : Праці з педагогіки та психології. – С. 271–313.
    82. Ващенко Г. Традиційні коріння більшовицького тоталітаризму і підступу / Григорій Ващенко // [Твори] / Григорій Ващенко. – К., 2006. – [Т. 6] : Спогади. Статті. – С. 346–392.
    83. Ващенко Г. Третє покоління. (Внуки.) / Григорій Ващенко // [Твори] / Григорій Ващенко. – К., 2003. – [Т. 5] : Хвороби в галузі національної пам’яті. – С. 147–155.
    84. Ващенко Г. Український ренесанс XX століття : дві концепції українського ренесансу / Григорій Ващенко // [Твори] / Григорій Ващенко. – К., 2006. – [Т. 6] : Спогади. Статті. – С. 199–277.
    85. Ващенко Г. Уява та її роля в житті людини / Григорій Ващенко // [Твори] / Григорій Ващенко. – К., 2003. – [Т. 5] : Хвороби в галузі національної пам’яті. – С. 39–60.
    86. Ващенко Г. Хвороби в галузі національної пам’яті / Григорій Ващенко // [Твори] / Григорій Ващенко. – К., 2003. – [Т. 5] : Хвороби в галузі національної пам’яті. – С. 6–16.
    87. Ващенко Г. Християнство і майбутнє людства : слово від Братства св. Покрови / Григорій Ващенко // [Твори] / Григорій Ващенко. – К., 2003. – [Т. 5] : Хвороби в галузі національної пам’яті. – С. 270–295.
    88. Верстюк В. Ф. Українська Центральна Рада : навч. посіб. / В. Ф. Верстюк. – К. : Заповіт, 1997. – 344 с.
    89. Видатний національний педагог Григорій Ващенко : зб. матеріалів до 125-річчя від дня народж. / авт.-упоряд., наук. ред. А. Погрібний ; Всеукр. пед. т-во ім. Г. Ващенка. – К. : Всеукр. пед. т-во ім. Г. Ващенка, 2003. – 64 c.
    90. Вишневський О. Григорій Ващенко на тлі актуальних завдань сучасної української педагогіки : (етюди до системного аналізу) / Омелян Вишневський // Ващенко Г. [Твори] / Григорій Ващенко ; Всеукр. пед. т-во ім. Г. Ващенка. – К., 2000. – [Т. 4] : Праці з педагогіки та психології. – С. 3–29.
    91. Вишневський О. До питання про критерії оцінки педагогічної спадщини / О. Вищневський // 10 років школи громадянства : до 10-ліття Пед. т-ва ім. Григорія Ващенка : зб. матеріалів / Пед. т-во ім. Г. Ващенка. – Л., 2005. – С. 50–53.
    92. Вишневський О. Український виховний ідеал і національний характер (витоки, деформації і сучасні виклики) / О. Вишневський. – Дрогобич: видавець Святослав Сурма, – 2010. – 160 с.
    93. Вишневський О. Теоретичні основи сучасної української педагогіки : навч. посіб. / О. Вишневський. – Вид. 3-тє, доопрац. і доповн. – К. : Знання, 2008. – 566 с.
    94. Вишняк М. Патріотичне виховання учнів за допомогою української мови та літератури / М. Вишняк // Рідна шк. – 2001. −№ 9. – С. 25–28.
    95. Власова Н. Всеукраїнська патріотична ідеологія: сутність, характер, мова / Н. Власова // Горизонты образования. Психология. Педагогика. – 2008. − № 2. – С. 38 – 41.
    96. Волкова Н. П. Історія українського шкільництва та педагогіки : навч. посіб. / Н. П. Волкова, А. Д. Шевченко. – Д. : РВВ ДНУ, 2003. – 60 с.
    97. Гавриленко А. Молодість класика : невідомі сторінки з життя Григорія Ващенка / А. Гавриленко // Освіта. – 2000. – 3–10 трав. (№ 22). – С. 4.
    98. Галузинський В. М. Педагогіка: теорія та історія / В. М. Галузинський, Євтух М. Б. – К. : Вища шк., 1995. – 236 с.
    99. Гевко О. Суть та особливості національно-патріотичного виховання засобами декоративно-ужиткового мистецтва / О. Гевко // Рідна шк. – 2003 .− № 5. – С. 25–26.
    100. Гентош О. Григорій Ващенко (1878–1967) : повернення в Україну / О. Гентош // Пед. думка. – 2003. − № 3. – С. 85–90.
    101. Герасименко В. До висот виховного ідеалу / В. Герасименко // Освіта. – 2008. – 21–28 трав. (№ 21). – С. 6.
    102. Герасименко В. Співець людини, волі й України / В. Герасименко // Нар. творчість і етнографія. – 2003. − № 5/6. – С. 47–50.
    103. Гнаткович Т. Слово – культура – духовність: педагогічний світогляд Григорія Ващенка / Т. Гнаткович // Укр. мова і л-ра в шк. – 2007. − № 5. – С. 69–70.
    104. Головня М. Виховання як національний особистісно-соціальний феномен у педагогічній системі Г. Г. Ващенка / М. Головня // Духовно-моральна парадигма творчості Григорія Ващенка : матеріали пед. конгресу, присвяч. 130 роковинам від дня народж. проф. Григорія Ващенка, 22−23 квіт. 2008 р. / Полтав. нац. пед. ун-т ім. В. Г. Короленка. – Полтава, 2008. – Ч. 2. – С. 90–93.
    105. Головчук С. Ю. Виховання волі і характеру молоді у педагогічній спадщині Г. Ващенка / С. Ю. Головчук // Пед. альманах : зб. наук. пр. / Південноукр. регіон. ін-т післядиплом. освіти пед. кадрів. – Херсон, 2011. – Вип. 9. – С. 245–248.
    106. Головчук С. Ю. Втілення ідей Г. Ващенка в сучасну систему освіти і виховання України / С. Ю. Головчук // Пед. альманах : зб. наук. пр. / Південноукр. регіон. ін-т післядиплом. освіти пед. кадрів. – Херсон, 2011. – Вип. 12. – С. 250–256.
    107. Головчук С. Духовні цінності та виховний потенціал у творчій спадщині Григорія Ващенка / Світлана Головчук // Зб. наук. пр. Уман. держ. пед. ун-ту ім. П. Тичини. – Умань, 2008. – Ч. 5. – С. 31–35.
    108. Головчук С. Ідея народності виховання у педагогічній спадщині К. Ушинського та Г. Ващенка / Світлана Головчук // Вісн. Чернігів. держ. пед. ун-ту / Чернігів. держ. пед. ун-т ім. Т. Г. Шевченка. – Чернігів, 2008. – Вип. 56. – С. 77–79.
    109. Головчук С. Ю. Способи та форми патріотичного виховання молодого покоління у творчій спадщині Г. Ващенка / С. Ю. Головчук // Пед. освіта: теорія і практика : зб. наук. пр. / МОН України, Кам’янець-Подільський нац. ун-т ім. І. Огієнка, Ін-т педагогіки АПН України. – К., 2010. – № 2. – С. 14–17.
    110. Головчук С. Ю. Формування і розвиток поглядів Г. Ващенка на проблему виховання патріотизму / С. Ю. Головчук // Вісник Черкас. університету. Серія Пед. науки. – Вип. 199 (ч. ІІ). – С. 89 – 93.
    111. Головчук С. Ю. Патріотичне виховання молоді – напрямок соціальної роботи в Україні / С. Ю. Головчук // Проблеми соц. роботи в аспекті реформування соціальних відносин : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., 27 берез. 2008 р. / Чернігів. держ. ін-т права, соціальних технологій та праці. – Чернігів, 2008. – С. 251–254.
    112. Головчук С. Ю. Громадсько-педагогічна діяльність С. Смаль-Стоцького та Г. Ващенка / C. Ю. Головчук // Постать Степана Смаль-Стоцького в національно-культурному житті Буковини кінця XIX−початку XX ст. і сучасна рецепція його доби : матеріали Міжнар. конф., присвяч. 150-річчю від дня народж. видатного укр. філолога, культурного і громадського діяча, 19−21 лют. 2009 р. / Чернів. нац. ун-т ім. Ю. Федьковича. – Чернівці, 2009. – С. 122 – 123.
    113. Головчук С. Ю. Патріотичне виховання молоді в умовах розбудови українського суспільства / С. Ю. Головчук // Імперативи розвитку України в умовах глобалізації : матеріали Міжнар. наук.-практ. конф., 12−13 черв. 2009 р. / Черніг. держ. ін-т економіки і управління. – Чернігів, 2009. – С. 194–195.
    114. Головчук С. Ю. Патріотичне виховання особистості в сучасному соціокультурному просторі України / C. Ю. Головчук // Треті педагогічні читання пам’яті М. М. Дарманського: актуальні проблеми сучасної педагогічної освіти : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., 3 квіт. 2008 р. / Хмел. обласна рада, Хмел. гуманітарно-педагогічна академія. – Хмельницький, 2008. – С. 168–170.
    115. Головчук С. Ю. Патріотичне виховання особистості у діяльності молодіжних громадських організацій / С. Ю. Головчук // Освітологія – науковий напрям інтегрованого пізнання освіти : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., 15 груд.2010 р. / М-во освіти і науки України, НАПН України, Гол. упр. освіти і науки викон. органу Київради (КМДА), Київ. ун-т ім. Бориса Гринченка, Укр. акад. акмеол. наук ; [редкол.: В. О. Огнев'юк, Л. Л. Хоружа, С. О. Сисоєва, Г. С. Лозко ; за заг. ред. В. О. Огнев'юка]. – К., 2010. – С. 107–109.
    116. Головчук С. Ю. Педагогічна спадщина Григорія Ващенка у контексті розвитку національної освіти та виховання в Україні / С. Ю. Головчук // Професійна підготовка педагогічних кадрів в умовах інноваційної перебудови української національної освіти: сучасний стан, проблеми, перспективи розвитку : матеріали Міжвуз. наук.-практ. конф., 11 жовт. 2007 р. / голова ред. кол. В. Є. Берека ; Хмел. обласна рада, Хмел. гуманітарно-педагогічна академія. – Хмельницький, 2007. – С. 249–251.
    117. Головчук С. Ю. Проблема національного виховання особистості у педагогічних парадигмах Б. Грінченка та Г. Ващенка / С. Ю. Головчук // “Вартовий” на ниві української національної освіти і культури : матеріали вузів. наук.-практ. конф., присвяч. 145-річчю від дня народж. Б. Д. Грінченка (1863–1910), відомого укр. письм., педагога, громад. діяча, 16 груд. 2008 р. / Черніг. держ. пед. ун-т ім. Т. Г. Шевченка. – Чернігів, 2008. – С. 30–32.
    118. Головчук С. Проблема патріотичного виховання молоді засобами культури у педагогічній спадщині Григорія Ващенка / Світлана Головчук // Теор. та практ. питання культурології / Мелітоп. держ. пед. ун-т. – Мелітополь, 2008. – Вип. 25, ч. 2. – С. 7–10.
    119. Головчук С. Ю. Проблема патріотичного виховання молоді у педагогічній спадщині Григорія Ващенка / С. Ю. Головчук // Духовно-моральна парадигма творчості Григорія Ващенка : матеріали пед. конгресу, присвяч. 130 роковинам від дня народж. проф. Григорія Ващенка, 22−23 квіт. 2008 р. – Полтава, 2008. – Ч. 2. – С. 63–67.
    120. Головчук С. Ю. Проблема патріотичного виховання молоді у сучасному суспільстві / С. Ю. Головчук // Сучасні тенденції розвитку економіки, освіти та науки в контексті євроінтеграції : матеріали Всеукр. наук.-практ. конф., 3–4 квіт. 2008 р. / Черніг. держ. ін-т економіки і управління. – Чернігів, 2008. – С. 156–157.
    121. Головчук С. Ю. Проблема української духовності у творчій спадщині Григорія Ващенка / С. Ю. Головчук // Духовність як основа сталого розвитку сучасного українського суспільства: соціокультурний, релігійний і мистецький аспекти : матеріали Міжнар. наук. конф., 18–19 верес. 2008 р. / Нац. лісотехн. ун-т. – Л., 2008. – С. 71–72.
    122. Головчук С. Ю. Християнські засади патріотичного виховання молоді у педагогічній спадщині Г. Ващенка / С. Ю. Головчук // 1020-річчя історії шкільної освіти в Україні: традиції, сучасність, перспективи : Міжнар. наук. конф., 23 квіт. 2009 р. : зб. матеріалів / АПН України [та ін.] ; ред. кол.: В. О. Огнев'юк [та ін.]. – К. : Київ. міськ. пед. ун-т ім. Б. Д. Грінченка, 2009. – С. 25–28.
    123. Гонський В. Патріотизм як основа сучасного виховання та ідеології держави: студії виховання / В. Гонський // Рідна шк. – 2001. − № 2. – С. 9–14.
    124. Григорій Ващенко : (1878–1967) : педагог, вчений, психолог, письменник // Золота книга української еліти : інформ.-імідж. альм. : у 6 т. / [ред. рада: Ю. Богуцький, Л. Губернський, М. Демченко та ін.]. – К., 2001. – Т. 1. – С. 354–355.
    125. Григорій Григорович Ващенко (1878–1967) // Персоналії в історії національної педагогіки : 22 виданих українських педагоги : підручник / під заг. ред. А. М. Бойко. – К., 2004. – С. 426–459.
    126. Гриневич Л. Педагогічна спадшина Григорія Ващенка у контексті розбудови столичної освіти / Л. Гриневич // Освіта. – 2008. – 21–28 трав. (№ 21). – С. 3.
    127. Грінченко Б. Яка тепер народна школа на Україні / Б. Грінченко // Житє і слово . – 1896 . – Т. 5, кн. 4, 5.
    128. Грінченко Б. Д. Народні вчителі і вкраїнська школа : (уривки) / Борис Дмитрович Грінченко. – К., 1906. – 50 c.
    129. Грінченко Б. На безпросветном пути : об украинской школе / Б. Грінченко. – К., 1906. – 83 с.
    130. Грінченко Б. Якої нам треба школи / Б. Грінченко. – 4-те вид. – К. : Вид. т-во “Криниця”, 1917. – 31, [1] с. – (Книжка пам'яті Насті Грінченко).
    131. Грінченко Б. Д. та етнопедагіка : “Мрії, вистраждані життям…” : до 145-ї річниці з дня народж. Б. Д. Грінченка : кол. монографія : (у 2 ч.). Ч. 2 / Л. Б.Паламарчук, В. О. Огнев’юк, Н. М. Гупан, Н. П. Дічек [та ін.]. – К., 2009. – 260 с.
    132. Грушевский М. С. Украинство в России, его запросы и нужды / Грушевский М. С. // Очерк истории украинского народа / М. С. Грушевский. – К., 1990. − С. 315–316.
    133. Грушевський М. Про українську мову і українську школу / М. Грушевський. – К., 1912. – 63 с.
    134. Грушевський М. Колишня освіта і теперішня темнота / Грушевський М. // Село. – 1909. − С. 5.
    135. Грушевський М. Історія України-Русі : в 11 т., 12 кн. Т. 1. До початку ХІ віка / Михайло Грушевський ; Ін-т історії України УРСР. – К. : Наук. думка, 1991. – 648 с. – (До 125-річчя з дня народж. Михайла Грушевського).
    136. Грушевський М. С. Хто такі українці і чого вони хочуть / М. С. Грушевський / Т-во “Знання” України. – К., 1991. – 240 с.
    137. Грушевський М. Культура краси і культура життя / Грушевський Михайло // Вибрані праці / Грушевський Михайло.– Нью-Йорк, 1960.– С. 77–86.
    138. Гурова О. М. Духовний аспект педагогічної творчості Г. Ващенка / О. М. Гурова // Проблеми сучасної педагогічної науки : зб. ст. / Крим. держ. гуманіт. ін-т. – Ялта, 2004. – Вип. 6, ч. 1. – С. 181–185.
    139. Даниленко Л. Патріотичне виховання учнів: крок у майбутнє / Л. Даниленко // Біологія. – 2009. – Листоп. (№ 31). – С. 18–21.
    140. Дахно Л. Традиції українського наро
  • Стоимость доставки:
  • 200.00 грн


ПОИСК ДИССЕРТАЦИИ, АВТОРЕФЕРАТА ИЛИ СТАТЬИ


Доставка любой диссертации из России и Украины