РОЗВИТОК СИСТЕМИ ВИЩОЇ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ У НІМЕЦЬКОМОВНИХ КРАЇНАХ (ДРУГА ПОЛОВИНА ХХ – ПОЧАТОК ХХІ СТОЛІТТЯ) : РАЗВИТИЕ СИСТЕМЫ ВЫСШЕГО МЕДИЦИНСКОГО ОБРАЗОВАНИЯ В немецкоязычных странах (ВТОРАЯ ПОЛОВИНА ХХ - НАЧАЛО ХХ ВЕКА)

Краткое описание

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Дрогобицький державний педагогічний університет імені Івана Франка

На правах рукопису

КУЧУМОВА НАТАЛІЯ ВОЛОДИМИРІВНА

УДК 61:378 (436)(430)(494)”19”20”

РОЗВИТОК СИСТЕМИ ВИЩОЇ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ У НІМЕЦЬКОМОВНИХ КРАЇНАХ
(ДРУГА ПОЛОВИНА ХХ – ПОЧАТОК ХХІ СТОЛІТТЯ)

13.00.01 – загальна педагогіка та історія педагогіки

Дисертація
на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник:
Кемінь Володимир Петрович
доктор педагогічних наук,
професор

Дрогобич – 2012

ЗМІСТ

ВСТУП …………………………………………………………………………… 4
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИКО-МЕТОДОЛОГІЧНІ ОСНОВИ
ДОСЛІДЖЕННЯ РОЗВИТКУ СИСТЕМИ ВИЩОЇ
МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ В НІМЕЦЬКОМОВНИХ КРАЇНАХ
У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХХ – НА ПОЧАТКУ ХХІ СТ. ………………….. 12
1.1. Ступінь наукової розробки проблеми. …………………………………… 12
1.2. Світові тенденції розвитку вищої медичної освіти. …………………….. 25
1.3. Європейська політика в галузі вищої медичної освіти. …………………. 49
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 1 ………………………………………………… 60
РОЗДІЛ 2. РЕФОРМУВАННЯ СИСТЕМИ ВИЩОЇ
МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ НІМЕЦЬКОМОВНИХ КРАЇН
У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ ХХ СТ. …………………………………………….. 62
2.1. Становлення і розвиток системи додипломної підготовки
медичних кадрів у Швейцарській Конфедерації. ……………………………. 62
2.2. Стратегії розбудови системи вищої медичної освіти
у Німеччині. ……………………………………………………………………. 77
2.3. Основні напрями модернізації системи додипломної медичної
освіти в Австрії. ………………………………………………………………... 99
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 2 ……………………………………………….. 113
РОЗДІЛ 3. СУЧАСНИЙ СТАН І ПЕРСПЕКТИВИ
РОЗВИТКУ СИСТЕМИ ВИЩОЇ МЕДИЧНОЇ ОСВІТИ В
НІМЕЦЬКОМОВНИХ КРАЇНАХ ТА УКРАЇНІ ………………………… 115
3.1. Швейцарська модель вищої медичної освіти ХХІ ст. …………………. 115
3.2. Досягнення і проблеми реформування
вищої медичної освіти в Німеччині………………………………………….. 131
3.3. Функціонування і реформування вищої медичної освіти
Австрії на сучасному етапі. ………………………………………………….. 145

3.4. Компаративний аналіз розвитку системи
вищої медичної освіти у німецькомовних
країнах та в Україні у сучасних умовах. 157
ВИСНОВКИ ДО РОЗДІЛУ 3 169
ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ 171
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 176
ДОДАТКИ 206

ВСТУП

Актуальність дослідження. Кардинальні трансформації у соціально-економічному, політичному, культурному житті України протягом останніх десятиріч зумовили докорінне реформування системи освіти, спрямоване відповідно до Національної доктрини розвитку освіти на удосконалення її функціонування задля виховання покоління громадян, здатних оберігати й примножувати цінності національної культури, розвивати і зміцнювати незалежну, демократичну державу як невід’ємну складову європейської і світової спільноти [41].
Важливою складовою вітчизняної освітньої системи є вища медична освіта, спрямована на якісне відтворення кадрового потенціалу в галузі охорони здоров'я України та зміцнення і збереження здоров'я нації. Стратегічні напрями реорганізації вітчизняної системи вищої медичної освіти визначаються як внутрішньодержавними процесами, так і тенденціями загальносвітового розвитку, а відтак передбачають приведення її структури, змісту та якості у відповідність і до державних потреб та вимог системи охорони здоров'я, і до міжнародних стандартів. Модернізація Україною наявної системи охорони здоров'я є складною і суперечливою. Протягом останнього часу вона зазнає суттєвих змін, зумовлених як внутрішніми, так і зовнішніми чинниками.
Проголошення Україною курсу на євроінтеграцію як пріоритетного вектора її державно-освітнього поступу, в тому числі і в питаннях розвитку медичної освіти, зумовлює необхідність конструктивно-критичного і творчого осмислення позитивного теоретико-практичного досвіду в цій галузі європейських країн, зокрема німецькомовних, система вищої медичної освіти яких протягом другої половини ХХ – початку ХХІ ст. зазнала радикальних якісних змін.
Питанням розвитку вищої медичної освіти в німецькомовних країнах присвячено дослідження зарубіжних науковців: історичні аспекти та сучасний стан функціонування і реформування системи додипломної підготовки майбутніх лікарів у Швейцарії (У. Бошунг (U. Boschung), Ф. Вудфорд (F. Woodford), С. Геллєр (S. Heller), В. Герке (W. Gerke), Б. Куені (B. Cueni), Р. Прайсіг (R. Preisig), К. Пробст (C. Probst), В. Феттер (W. Vetter), Х. Шірло (Ch. Schirlo), П. Шлеппі (P. Schläppi)); генеза та сучасні інновації у вищій медичній освіті Австрії (Й. Гааз (J. Haas), Х. Гольцбар (Ch. Holzbaur), Г. Губер (H. Huber), Т. Еллігер (T. Elliger), М. Лішка (M. Lischka), П. Мерль (P. Merl), П. Мерц (P. März), Н. Мутц (N. Mutz), Г. Негез (H. Neges), В. Продінгер (W. Prodinger), Г. Райбнегер (G. Reibneger), О. Смоллє (О. Smolle), Й. Штріссінг (J. Striessing), Г. Штроффлер (G. Stroffler)); особливості розбудови вищої медичної освіти в Німеччині (Г. Ауріх (H. Aurich), Г. П. Брауер (H P. Brauer), Г. Бюлер (G. Bühler), Е. Ваннер (E. Wanner), Г. Геберт (G. Gebert), Г. Герлінгер (G. Gerlinger), Г-Д. Гофман (H-D. Hofmann), А. Гюнтерт (A. Güntert), Г. Зеллєр (H. Seller), Г. Шефер (H. Schäfer), П. Керн (P. Kern), Й. Кірш (J. Kirsch), С. Кліш (S. Kliesch), Г. Нарр (H. Narr), Р. Новак (R. Nowak), Р. В. Путц (R. W. Putz), М. Шляйхер (M. Schleicher)).
Окремі аспекти розвитку медичної освіти в Україні і за кордоном розкрито у працях вітчизняних науковців. Зокрема, питанням професійної підготовки майбутніх лікарів присвятили свої праці М. Амосов, А. Возіанов, Ю. Вороненко, Є. Гончарук, Ю. Губський, О. Грандо, В. Казаков, В. Калібабчук, О. Кобзар, В. Коляденко, К. Кульчицький, З. Масний, В. Мішалов, В. Нетяженко, Л. Остапюк, А. Пелещук, М. Попов, А. Ромоданов, О. Романенко, О. Талалаєнко, О. Чалий, Ю. Шанін, В. Шевчук, В. Широбоков, Ю. Щуліпенко, Я. Цехмістер, та ін.; шляхи удосконалення навчальної діяльності студентів у вищих навчальних медичних закладах досліджували Л. Артемчук, О. Біловол, В. Власов, О. Волосовець, Л. Джулай, Т. Дем’янчук, В. Дяков, Я. Кміт, Л. Коровіна, Х. Мазепа, Є. Мілерян, О. Мінцер, Л. Наумов, М. Шегедин, Л. Чеканов та ін.; наукові дослідження з питань становлення і розвитку медичної освіти в Україні провели Л. Клос, І. Круковська, О. Рузанова, М. Шегедин та ін.
Зарубіжний досвід організації системи вищої медичної освіти вивчали С. Андрейчин, С. Борисенко, Т. Єрошкіна, В. Качор, О. Паламаренко тощо. Особливості функціонування і розбудови системи вищої медичної освіти в німецькомовних країнах, зокрема в Австрії та у Німеччині досліджували О. Авдєєв, Н. Багній, І. Булах, А. Вайда, В. Москаленко, В. Передерій, Ю. Поляченко, Н. Ярема та ін.
Результати аналізу літератури з проблеми дослідження розвитку і реформування системи вищої медичної освіти в німецькомовних країнах протягом другої половини ХХ – початку ХХІ ст. виявили фрагментарність її наукової розробки та недостатність вивчення з точки зору комплексного науково-педагогічного дослідження.
Актуальність і доцільність дослідження проблеми медичної освіти в Україні та за рубежем зумовлюється також наявністю суперечностей між:
– організацією медичної освіти відповідно до вимог Болонської декларації, спрямованих на уніфікацію підходів до підготовки фахівців медичної галузі та особливостями національних систем медичної освіти;
– практикою регулювання змісту медичної освіти з боку Всесвітньої Медичної Асоціації, Всесвітньої Федерації Медичної Освіти та наявними стандартами підготовки медичних кадрів у різних країнах;
– рівнем впровадження інноваційних технологій у медичній освіті в європейських країнах та Україні.
Зазначене й стало підґрунтям для обрання теми дисертаційного дослідження: “Розвиток системи вищої медичної освіти у німецькомовних країнах (друга половина ХХ – початок ХХІ століття)”.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертацію виконано в межах тематичного плану Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка “Зміст навчання і виховання в умовах реформування освіти України”. Тема дисертаційного дослідження затверджена вченою радою Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (протокол № 5 від 26. 05. 2011 р.) та узгоджена в Раді з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол №1410 к(п) від 07. 09. 2011 р.).
Метою дослідження є цілісний порівняльно-педагогічний аналіз ґенези системи вищої медичної освіти у німецькомовних країнах крізь призму європейських інтеграційних процесів впродовж другої половини ХХ – початку ХХІ ст.
Відповідно до мети визначено такі завдання дослідження:
– проаналізувати стан дослідженості проблеми розвитку системи вищої медичної освіти в Німеччині, Австрії, Швейцарії у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст.;
– розкрити зміст, напрями, тенденції, правові засади реформування системи вищої медичної освіти в німецькомовних країнах у досліджуваний період;
– відзначити особливості удосконалення навчально-методичного процесу у системі вищої медичної освіти досліджуваного періоду на основі аналізу навчальних програм і планів професійної підготовки майбутніх лікарів у вищих медичних навчальних закладах Німеччини, Австрії, Швейцарії;
– окреслити можливості впровадження досвіду реформування медичної освіти німецькомовних країн у систему вищої медичної освіти України.
Об'єкт дослідження – система вищої медичної освіти у німецькомовних країнах.
Предмет дослідження – процес становлення і розбудови системи вищої медичної освіти в німецькомовних країнах у другій половині ХХ – на початку ХХІ ст.
Методологічна основа дослідження. В основу методології дослідження покладено синергетичний підхід до розгляду системи освіти як системи відкритої і здатної до самоорганізації; залучено трансформаційний, модернізаційний підходи для дослідження систем вищої медичної освіти в умовах європейських інтеграційних процесів. Дослідження ґрунтується на принципах об’єктивностi, науковостi, цiлicностi, системності, поєднання традицiйного й iнновацiйного, нацiонального та глобального.
Теоретичну основу дослідження становлять концептуальні положення: філософії сучасної неперервної освіти (В. Андрущенко, І. Зязюн, В. Кремень, В. Лутай та ін.); методології порівняльної педагогіки (Н. Абашкіна, В. Кемінь, В. Кравець, В. Кудін, А. Максименко, Л. Пуховська, Н. Ничкало, А. Сбруєва, О. Сухомлинська та ін.); теорії та історії розвитку вищої медичної освіти (С. Андрейчин, М. Банчук, І. Булах, О. Волосовець, Ю. Вороненко, В. Москаленко, М. Мруга, В. Передерій, І. Фещенко, Я. Цехмістер, та ін.)
Для реалізації мети дослідження та розв’язання поставлених завдань було використано комплекс методів: конкретно-пошукові методи відбору, систематизації і класифікації наукової літератури та історичних джерел із метою виявлення опорної джерельної бази; контент-аналіз законодавчих актів, нормативних матеріалів і документації органів управління вищою медичною освітою у німецькомовних країнах; історико-педагогічний аналіз навчально-методичного забезпечення процесу фахової підготовки медичних кадрів у Німеччині, Австрії та Швейцарії для з’ясування особливостей дидактичних систем медичної освіти; порівняльно-історичний метод для порівняння у ретроспективі закономірностей розвитку системи вищої медичної освіти в німецькомовних країнах у досліджуваний період; компаративний і статистичний аналіз, синтез і узагальнення одержаного матеріалу для встановлення спільних та специфічних ознак у змісті і структурі системи вищої медичної освіти у німецькомовних країнах та Україні, визначення доцільності й можливостей застосування їхнього педагогічного досвіду у національних умовах.
Джерельну базу дослідження склали фонди Національної бібліотеки України ім. В. І. Вернадського, Національної парламентської бібліотеки України, Державної науково-педагогічної бібліотеки України ім. В. О. Сухомлинського, Львівської національної наукової бібліотеки України ім. В. Стефаника, Львівської обласної науково-педагогічної бібліотеки, бібліотеки Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького, Німецької національної бібліотеки (Deutsche Nationalbibliothek), Німецької центральної медичної бібліотеки (Deutsche Zentralbibliothek für Medizin), Австрійської національної бібліотеки (Ősterreichische Nationalbibliothek), бібліотеки Віденського медичного університету (Universitätsbibliothek der Medizinischen Universität Wien), Швейцарської національної бібліотеки (Schweizerische Nationalbibliothek). У процесі дослідження було використано матеріали перiодичних видань: “Britisch Medical Journal”, “Medical Education”, “Medical Tribune”, “Medizinische Welt”, “Zeitschrift für Hochschuldidaktik”, “Medizinische Ausbildung”, “Deutsches Ärzteblatt”, “Ärztliche Mitteilungen”, “Humanitas”, “Schweizerisches Ärzteblatt”; навчальні плани, монографії, дисертації, автореферати, збірники наукових праць, статистичні дані.
Хронологічні межі дослідження охоплюють період другої половини ХХ – початку ХХІ ст. Нижня хронологічна межа визначається тим, що саме з початку другої половини ХХ ст. розпочинається динамічне реформування системи вищої медичної освіти у Німеччині та Австрії, зокрема у 1949 р. в окупаційній зоні Радянського Союзу та у 1953 р. у ФРН було прийнято нові закони про атестацію лікарів, що передбачали докорінні трансформації в системі додипломної підготовки медичних фахівців. Верхня межа дослідження зумовлена децентралізацією вищої медичної освіти, виокремленням у деяких країнах медичних факультетів із структури класичних університетів в автономні вищі медичні навчальні заклади.
Наукова новизна і теоретичне значення дослідження полягає в тому, що у ньому вперше в історико-педагогічній науці України:
– цілісно проаналізовано розвиток системи вищої медичної освіти в німецькомовних країнах протягом другої половини ХХ – початку ХХІ ст.;
– визначено тенденції медичної освіти в Німеччині, Австрії, Швейцарії у зазначений період;
– досліджено законодавчу базу вищої медичної освіти в Німеччині, Австрії та Швейцарії у досліджуваний період;
– з’ясовано основні напрями реформування професійної підготовки майбутніх лікарів у німецькомовних країнах;
– до наукового обігу уведено основні положення кваліфікаційних стандартів додипломної підготовки майбутніх лікарів у німецькомовних країнах; розширено відомості про закордонні моделі вищої медичної освіти;
– обґрунтовано можливості впровадження позитивного досвіду реформування вищої медичної освіти німецькомовних країн в Україні.
Практичне значення дослідження полягає у розробці навчально-методичного посібника “Підготовка медичних кадрів у вищих навчальних закладах країн Європи” та навчальної програми “Підготовка медичних кадрів у вищих навчальних закладах країн Європейського Союзу”, які можуть використовуватися у процесі професійної підготовки медичних фахівців для поглиблення знань студентів та викладачів із питань історичного й сучасного розвитку вищої медичної освіти у європейському, зокрема німецькомовному, освітньому просторі та оновлення й удосконалення навчальних планів, програм, навчальних курсів.
Матеріали та джерельна база дисертації можуть використовуватися для подальшого компаративного вивчення розвитку теорії і практики реформування системи вищої медичної освіти в Україні та зарубіжних країнах, у наукових розробках із проблем професійної педагогіки, історії медичної освіти, медичної соціології тощо.
Основні результати дослідження впроваджено у навчально-виховний процес Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького (акт впровадження від 20. 10. 2011 р.), Івано-Франківського національного медичного університету (акт впровадження від 01. 12. 2011 р.), Тернопільського державного медичного університету імені І. Я. Горбачевського (акт впровадження від 11. 10. 2011 р.), Буковинського державного медичного університету (акт впровадження від 24. 11. 2011 р.), Дрогобицького державного педагогічного університету імені Івана Франка (довідка про впровадження № 2639 від 22. 11. 2011 р.).
Апробація результатів дослідження. Основні результати дослідження обговорювалися на міжнародних і всеукраїнських наукових конференціях: Міжнародній науково-практичній конференції “Біоетика в системі охорони здоров'я і медичної освіти” (Львів, 2009), ІІІ Всеукраїнській науково-практичній інтернет-конференції “Проблеми та перспективи розвитку української науки на початку третього тисячоліття” (Переяслав-Хмельницький, 2011), VI Міжнародній науково-практичній конференції “Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору” (Київ, 2011), Х Міжнародній науково-практичній конференції “Європейський простір вищої освіти як основа розвитку суспільства знань” (Рівне, 2011). Результати дослідження обговорювалися на міжкафедральному науковому семінарі ДДПУ імені Івана Франка.
Публікації. Основний зміст дисертаційного дослідження відображено у 10 одноосібних публікаціях, у тому числі: 1 монографія, 1 навчально-методичний посібник, 6 статей у фахових наукових виданнях та 2 тези у збірниках матеріалів наукових конференцій.
Структура дисертації. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатків. Обсяг дисертації – 225 сторінок, основного тексту – 175 сторінок. Список використаних джерел становить 310 найменувань (з них 240 – іноземною мовою). Дисертація містить 4 додатки на 20 сторінках. Робота містить 7 таблиць.

Список литературы

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. У дисертації проведено порівняльно-педагогічний аналіз проблеми розвитку вищої медичної освіти у німецькомовних країнах у другій половині ХХ – на початку ХХІ століття. Спираючись на наукові роботи зарубіжних та вітчизняних науковців, законодавчу базу розвитку медичної освіти, матеріали й рекомендації міжнародних інституцій, з’ясовано, що у німецькомовних країнах наукові дослідження проблеми вищої медичної освіти мають системний характер і є основою для проведення реформ, як на законодавчому, так і на освітньому рівні (вдосконалення змісту, форм, методів навчання), в той час, як в Україні медична освіта досліджується фрагментарно.
До основних напрямків дослідження проблеми розвитку системи вищої медичної освіти у німецькомовних країнах у досліджуваний період належать: історична еволюція вищої медичної освіти; сучасний стан і стратегії модернізації системи додипломної підготовки медичних кадрів; практична реалізація реформи вищої медичної освіти; компаративний аналіз історичного розвитку та сучасного удосконалення додипломної підготовки медичних фахівців у європейських країнах.
Проведене дослідження дає підстави стверджувати, що однією з основних складових професійної підготовки сучасного лікаря повинен стати навчальний процес, орієнтований на пацієнта. У центрі всієї медичної освіти постає людина, і не тільки як носій окремих морфологічних структур, фізіологічних процесів, дій і психічних типів поведінки, їх відхилень, а в усій цілісності. Навчання, орієнтоване на пацієнта, – це не лише практична освіта під час безпосередньої взаємодії з хворими, це формування пацієнтоорієнтованої позиції, яка визначає подальшу професійну діяльність у галузі медицини.
2. Потреба модернізації вищої медичної освіти у німецькомовних країнах протягом другої половини ХХ – початку ХХІ ст. зумовлювалася багатьма взаємопов’язаними чинниками: світовими тенденціями розвитку системи професійної підготовки медичних кадрів (стандартизація та універсалізація, подолання відставання від суспільного поступу та науково-технічного прогресу, гуманізація, орієнтація на медико-санітарні потреби); європейською політикою у сфері вищої освіти, спрямованою на гармонізацію національних систем вищої освіти на теренах Європи та її медичної складової зокрема, націленої на оптимізацію умов для вільного руху медичних кадрів у європейському просторі та підвищення її якості; національними пріоритетами і політикою у галузі розбудови системи охорони здоров'я (зростання значення первинної охорони здоров'я, пріоритетність профілактики захворювань перед лікуванням, потреби паліативного, геріатричного догляду тощо) та медичної освіти.
Зміст реформи передбачав перегляд усієї освітньої парадигми: методології цілепокладання, мети, змісту, технології й організації.
3. Визначено такі напрями реформування системи вищої медичної освіти у німецькомовних країнах впродовж другої половини ХХ – початку ХХІ ст.:
– забезпечення безперервності професійної підготовки медичних фахівців, послідовності усіх її етапів;
– удосконалення медичної освіти, скорочення її тривалості та зменшення навчального навантаження на студентів;
– формулювання цільових аспектів медичної освіти, на основі нової методології цілепокладання, що передбачає визначення професійних компетенцій медичних фахівців;
– модернізація змісту освіти відповідно до розвитку природничих наук, медичних знань і технологій та реальних потреб системи охорони здоров'я, його реструктуризація;
– посилення гуманістичної спрямованості та виховного аспекту освітнього процесу;
– забезпечення раціонального співвідношення між теоретичною і практичною підготовкою медичних кадрів із посиленням акценту на клінічно-практичній складовій.
Ефективність реформ вищої медичної освіти у німецькомовних країнах забезпечувалася координацією процесу їх проведення на інституційному рівні (уряд, органи місцевої влади). Прийняття значної кількості відповідних законодавчих документів забезпечило послідовність перетворень у системі додипломної підготовки медичних фахівців у досліджуваний період. Встановлено, що перевагою державної координації функціонування і реформування системи вищої медичної освіти німецькомовних країн стала її загальнонаціональна стандартизація. Аналіз нормативно-правових документів стосовно системи вищої медичної освіти німецькомовних країн засвідчив поступове послаблення її централізації по мірі впровадження нових більш гнучких механізмів державного контролю якості підготовки медичних фахівців, зокрема зовнішньої та внутрішньої акредитації вищих медичних навчальних закладів.
4. Вивчення навчальних планів вищих медичних закладів німецькомовних країн дає підстави констатувати, що структуризація навчально-методичного процесу в системі вищої медичної освіти у досліджуваний період спрямована на здійснення рішучого повороту від знаннєво-центричної до компетентнісної моделі навчання, що, у свою чергу, призводить до зміни інформаційно-накопичувальної методології освітнього процесу на діяльнісну. В основі цих процесів лежать такі підходи:
– компетентнісний, спрямований на формування науково-теоретичної, професійно-практичної, особистісної готовності випускника до практичної діяльності в системі охорони здоров'я на післядипломному етапі навчання;
– топографічно-функціональний та патологічно-описовий, які передбачають використання опису органів, систем, функцій людського організму та їх можливих патологій як основи систематичного структурування медичних знань;
– проблемно-методичний, який з огляду на швидкі темпи оновлення і збагачення медичних знань акцентує увагу на формуванні навичок самонавчання та самодіяльності.
5. На основі порівняльного аналізу сучасного стану і стратегій розбудови системи вищої медичної освіти німецькомовних країн та України визначено можливості удосконалення вітчизняної системи підготовки медичних кадрів у контексті здобутків німецькомовних країн, серед яких, зокрема:
– міжпредметна інтеграція змісту навчання шляхом реалізації принципу структурування медичних знань (тобто “орган – система – функція – патологія”);
– оптимізація змісту підготовки медичних фахівців у вітчизняних навчальних закладах, зокрема через скорочення обсягу навчального часу, відведеного на гуманітарну і соціально-економічну підготовку з метою приведення навчального навантаження студента у відповідність до європейських норм;
– удосконалення клінічно-практичної складової вищої медичної освіти, зокрема шляхом впровадження за прикладом Німеччини, Австрії, Швейцарії так званого клінічно-практичного року навчання;
– використання в освітньому процесі інтерактивних освітніх технологій, проблемно-орієнтованого навчання, що виправдали себе у системі вищої медичної освіти німецькомовних країн як дієві засоби активізації навчально-пізнавальної діяльності студентів та розвитку вмінь вчитися;
– забезпечення умов для підвищення рівня педагогічної компетентності професорсько-викладацького складу вищих медичних навчальних закладів у формі магістерської програми “Медична освіта” та розширення можливостей для набуття вітчизняними викладачами педагогічного досвіду у вищих медичних закладах Європи.
За результатами здійсненого дослідження розроблено й апробовано відповідний спецкурс, опубліковано навчально-методичний посібник.
Виконане дослідження не вичерпує усіх аспектів вивчення особливостей розвитку системи вищої медичної освіти в німецькомовних країнах. Перспективи подальших наукових пошуків пов’язані з дослідженням регіональних особливостей управління системою вищої медичної освіти в німецькомовних країнах та розвитку її післядипломного етапу.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ

1. Абашкіна Н. В. Професійна освіта в зарубіжних країнах: порівняльний аналіз / Н. В. Абашкіна, О. І. Авксєнтьєва, Р. І. Антонюк, Т. М. Десятов, Н.О. Корсуньська / АПН України; Інститут педагогіки і психології професійної освіти. – 2 вид. – К.: Вибір, 2002. – 322 с.
2. Андрейчин С. М. Медична освіта у Словацькій республіці / С.М.Андрейчин, В.О. Качор. – Тернопіль: ТДМУ “Укрмедкнига”, 2006. – 247 с.
3. Андрущенко В. П. Неперервна професійна освіта: філософія, педагогічні парадигми, прогноз / І.А. Зязюн, В.Г. Кремень, С.Д. Максименко, Н.Г.Ничкало / АПН України; Інститут педагогіки і психології професійної освіти. – К. : Наукова думка, 2003. – 854 с.
4. Банчук М. В. Сучасний розвиток вищої медичної та фармацевтичної освіти й проблемні питання забезпечення якісної підготовки лікарів і провізорів / М. В. Банчук, О. П. Волосовець, І. І. Фещенко та ін. // Медична освіта. – 2007. – № 2. – С. 5 –13.
5. Булах І. Є. Система забезпечення якості підготовки медичних кадрів в Україні / І. Є. Булах, О. П. Волосовець, М. Р. Гжегоцький, Л. В. Глушко, В.М. Казаков, В.М. Мороз, В.Ф. Москаленко, М.Р. Мруга, В.Г.Передерій, Т.О. Перцева. – К.: Книга-плюс, 2007. – 40 с.
6. Вища медична освіта і Болонський процес (навчально-методичні та інформаційно-довідкові матеріали) / В.Ф. Москаленко, О.П. Волосовець та ін. – К.: МОЗ України, 2004. – 112 с.
7. Герцюк Д. Д. Учительський рух на західноукраїнських землях (друга половина ХІХ- початок ХХ століття): Дис... канд. пед. наук: 13.00.01 / Д.Д. Герцюк; Львівський держ. ун-т ім. І.Франка. – Львів, 1995. – 255 л.
8. Вороненко Ю. В. Проблеми охорони здоров’я та обґрунтування перспектив розвитку вищої медичної освіти в Україні / Ю.В.Вороненко // Медична освіта. – 1999. – № 1. – С. 6 – 11.
9. Досвід Віденського медичного університету в реформуванні системи освіти. Перспективи співпраці / О. В. Авдєєв, Н. І. Багній, А. Р. Вайда та ін.; За ред. Л.Я. Ковальчука; Терноп. держ. мед. ун-т імені І.Я.Горбачевського. – Тернопіль: ТДМУ “Укрмедкнига”, 2006. – 288 с.
10. Єрошкина Т. В. Медицинское образование в Канаде: История, опыт, перспективы / Т. В. Єрошкина, С. С. Борисенко // Медицинское образование в классических университетах: история и современность: Материалы Международной научно-практической конференции 16 – 17 мая 2002 г., г. Сумы / под общей редакцией проф. К. К. Васильева. – Сумы: Изд-во СумГУ, 2002. – С. 57 – 59.
11. Зіменковський Б.С. Австрійський період в історії Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького / Б.С.Зіменковський, О.Д.Луцик, С.В.Різничок // Всеукраїнська громадська організація Українсько-Австрійське товариство Галіція. Українсько-австрійський огляд. – Львів, 2008 – 2010. – № 01. – С. 79 – 108.
12. Кемінь В. П. Розвиток освіти і педагогічної думки українців у країнах Центральної, Східної та Південно-Східної Європи (1918 – 1996): монографія / В. П. Кемінь. – К.: б. в, 1997. – 234 с.
13. Кліщ Г. І. Реформування медичної освіти в Австрії: зразок успішного проведення і приклад для наслідування / Г. І. Кліщ // Медична освіта. – 2011. – № 1. – С. 58 – 66.
14. Кравець В. П. Зарубіжна школа і педагогіка ХХ століття: навч. посібник для пед. навч. закладів / В. П. Кравець. – Тернопіль: [б. и.], 1996. – 289 с.
15. Кучумова Н. В. Цінності персоналістичної моделі біоетики / Н. В. Кучумова // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Біоетика в системі охорони здоров’я і медичної освіти”. – Львів, 2009. – С. 290 – 291.
16. Кучумова Н. В. Підготовка медичних кадрів у вищих медичних навчальних закладах німецькомовних країн Європи: монографія / Н.В.Кучумова. – Львів: ЛНМУ імені Данила Галицького, 2011. – 192 с.
17. Кучумова Н. В. Особливості організації системи вищої медичної освіти в Австрії / Н. В. Кучумова // Молодь і ринок: науково-педагогічний журнал. – 2011. – № 6 (77). – С. 149 – 153.
18. Кучумова Н. В. Медична етика та її місце у змісті медичної освіти Німеччини / Н. В. Кучумова // Вища освіта України: теоретичний та науково-методичний часопис. – Додаток 2 до № 3, том 1 (26) – тематичний випуск “Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору”. – Київ, 2011. – С. 288 – 295.
19. Кучумова Н. В. Тенденції, особливості та правові засади реформування вищої медичної освіти Австрії у другій половині ХХ століття / Н. В. Кучумова // Педагогіка і психологія професійної освіти: науково-педагогічний журнал НАПН України. – 2011. – № 6. – С. 173 – 183.
20. Кучумова Н. В. Зміст професійної підготовки медичних кадрів в умовах реформування вищої медичної освіти Швейцарії / Н. В. Кучумова // Нова педагогічна думка: науково-методичний журнал. – № 1. – Ч. 1. – Матеріали Х міжнародної науково-методичної конференції “Європейський простір вищої освіти як основа розвитку суспільства знань”. – Рівне, 2012. – С.123 – 126.
21. Кучумова Н. В. Внесок Івана Семеновича Орлая у розвиток європейської медичної освіти / Н. В. Кучумова // Молодь і ринок: науково-педагогічний журнал. – 2011. – № 12 (83). – С. 100 – 104.
22. Кучумова Н. В. Досягнення і проблеми у процесах реформування вищої медичної освіти Німеччини / Н. В. Кучумова // Педагогіка формування творчої особистості у вищій та загальноосвітній школах: збірник наукових праць. – Запоріжжя: Класичний приватний університет, 2011. –№ 21(74). – С. 330 – 337.
23. Кучумова Н. В. Порівняльний аналіз реформування системи вищої медичної освіти в німецькомовних країнах Європи та в Україні // Збірник наукових праць. Матеріали ІІІ Всеукраїнської науково-практичної інтернет-конференції “Проблеми та перспективи розвитку української науки на початку третього тисячоліття”. – Переяслав-Хмельницький, 2011. – С. 84 – 86.
24. Кучумова Н. В. Підготовка медичних кадрів у вищих навчальних закладах країн Європи: навчально-методичний посібник / Н.В.Кучумова. – Львів: ЛНМУ імені Данила Галицького, 2011. – 100 с.
25. Лавриш Ю. Е. Професійна підготовка медичних сестер в університетах Канади: Автореф. дис… канд. пед. наук: 13.00.04 / Ю. Е. Лавриш; Інститут педагогічної освіти та освіти дорослих АПН України. – Київ, 2009. – 23 с.
26. Лазоришинець В. В. Подальші шляхи розвитку вищої медичної освіти України / В. В Лазоришинець, М. В. Банчук, О. П. Волосовець та ін. // Медична освіта. – 2010. – №2. – С.10 – 17.
27. Ляховський В. І. Проблеми навчання та виховання у медичному вузі / В.І. Ляховський, Д.Г. Дем'янюк, О.М. Люлька, І.І. Нємченко, О.П.Ковальов // Вісник проблем біології і медицини. – 2011. – Вип. 2, Т.1. – С. 25 – 27.
28. Максименко А. П. Становлення і розвиток системи університетської освіти Франції (XIX-XX століття): автореф. дис. ... д-ра пед. наук: 13.00.01 / Максименко Анатолій Петрович; [наук. консультант М.Б.Євтух]; Київ. нац. лінгв. ун-т. – Київ: [б. в.], 2008. – 36 с.
29. Медична освіта в світі та в Україні: Додипломна освіта, післядипломна освіта, безперервний професійний розвиток [Навчальний посібник для викладачів, магістрів, аспірантів, студентів] / Ю.В. Поляченко, В.Г.Передерій, А. П. Волосовець та ін. – Київ: “Книга плюс”, 2005. – 384 с.
30. Методологічні засади Галузевих стандартів вищої освіти за напрямом 1101 “Медицина” / В. Ф. Москаленко, К. М. Амосова, І. Є. Булах та ін. – К.: Книга плюс, 2004. – 16 с.
31. Минцер О. П. Информатизация медицинского образования / О.П.Минцер // Український медичний часопис. – 2003. – Т. ІХ – Х, № 5 (37). – С. 83 – 89.
32. Модернізація вищої освіти в Україні і світі: десять років наукового пошуку: колект. моногр. / за заг. ред. В. П. Андрущенка [та ін.]; АПН України, Ін-т вищ. освіти / Акад. пед. наук України ; Ін-т вищої освіти України ; за заг. ред. В.П. Андрущенка, В.І. Лугового, М.Ф. Степка. – Х.: Вид-во НУА, 2009. – 504 с.
33. Москаленко В.Ф. Система професійної безперервної підготовки лікарів для охорони здоров'я України / В.Ф. Москаленко, М.В. Банчук, Т.Д.Бахтеєва, О.М. Біловол, І.Є. Булах, О. П. Волосовець, В.М. Казаков, В.М. Лісовий, С.Д. Максименко, О.П. Мінцер. – К.: Книга-плюс, 2009. – 64 с.
34. Москаленко В. Ф. Про стан і шляхи удосконалення організації самостійної роботи студентів / В.Ф. Москаленко, О. П. Яворівський, Л.І.Остапик // Медична освіта. – 2004. – № 1. – С. 10 – 12.
35. Мруга М. Р. Структурно-функціональна модель професійної компетентності майбутнього лікаря як основа діагностування його фахових якостей: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.04 / М. Р. Мруга; Центральний ін-т післядипломної педагогічної освіти АПН України. – К., 2007. – 21 с.
36. Навчальний план підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “спеціаліст” кваліфікації “лікар” у вищих навчальних закладах IV рівня акредитації за спеціальностями 7.110101 “лікувальна справа”, 7.110104 “педіатрія”, 7.110105 “медико-профілактична справа”. – Київ, 2010. – 20 с.
37. Наказ МОЗ від 08. 07. 2010 №541 Про внесення змін до Навчального плану підготовки фахівців освітньо-кваліфікаційного рівня “спеціаліст” кваліфікації “лікар-стоматолог” у вищих навчальних закладах ІV рівня акредитації за спеціальністю “стоматологія”, затвердженого наказом МОЗ від 07.12.2009 № 929. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://ministerstva.xrtmp.com/document/20477%20%CC%CE%C7%3A%20%CD%E0%EA%E0%E7%20%B9541/
38. Наказ МОЗ від 22.03.2004 №148 Про заходи щодо реалізації положень Болонської декларації в системі вищої медичної та фармацевтичної освіти. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.moz.gov.ua/ua/portal/dn_20040322_148.html
39. Наказ МОЗ від від 24.02.2000 № 35 Про затвердження Положення про особливості ступеневої освіти медичного спрямування. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=z0370-00
40. Наказ МОЗ від 12.09.2008 № 522/51 Про затвердження Концепції розвитку вищої медичної освіти в Україні. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.nau.ua/doc/?uid=1039.8584.0
41. Національна доктрина розвитку освіти у ХХІ столітті // Освіта України. – 2001. – №1. – С. 22 – 25.
42. Неловкіна Берналь О. А. Соціально-професійна підготовка сучасного лікаря: американський та європейський підходи // Соціальна педагогіка: теорія та практика. – 2010. – № 1. – С. 101 – 106.
43. Освітньо-кваліфікаційна характеристика фахівця за спеціальністю 7.110101 “лікувальна справа” / В. П. Широбоков, І. Є.Булах, І. С. Вітенко та ін. – К.: Книга-плюс, 2004. – 24 с.
44. Освітньо-кваліфікаційна характеристика фахівця за спеціальністю 7.110104 “педіатрія” / В. П. Широбоков, І. Є. Булах, І. С. Вітенко та ін. – К.: Книга-плюс, 2004. – 24 с.
45. Освітньо-кваліфікаційна характеристика фахівця за спеціальністю 7.110105 “медико-профілактична справа” / В. П. Широбоков, І. Є. Булах, І. С. Вітенко та ін. – К.: Книга-плюс, 2004. – 24 с.
46. Освітньо-кваліфікаційна характеристика фахівця за спеціальністю 7.110106 “стоматологія” / М. С. Скрипніков, І. Є. Булах, І. С. Вітенко та ін. – К.: Книга-плюс, 2004. – 24 с.
47. Освітньо-професійна програма підготовки фахівця за спеціальністю 7.110101 “лікувальна справа” / В.П. Широбоков, І.Є. Булах, І.С. Вітенко та ін. – К.: Книга-плюс, 2004. – 116 с.
48. Освітньо-професійна програма підготовки фахівця за спеціальністю 7.110104 “педіатрія” / В. П. Широбоков, І. Є. Булах, І. С. Вітенко та ін. – К.: Книга-плюс, 2004. – 119 с.
49. Освітньо-професійна програма підготовки фахівця за спеціальністю 7.110105 “медико-профілактична справа” / В. П. Широбоков, І. Є. Булах, І. С. Вітенко та ін. – К.: Книга-плюс, 2004. – 124 с.
50. Освітньо-професійна програма підготовки фахівця за спеціальністю 7.110106 “стоматологія” / / М.С. Скрипніков, І. Є. Булах, І. С. Вітенко та ін. – К.: Книга-плюс, 2004. – 116 с.
51. Паламаренко І. О. Становлення вищої медичної освіти у Великій Британії / І. О. Паламаренко // Педагогічний процес: теорія і практика: Збірник наукових праць. – 2009. – № 1. – С. 142 – 150.
52. Паламаренко І. О. Особливості підготовки лікарів у Великій Британії / О. І. Паламаренко // Педагогіка формування творчої особистості у вищій і загальній школі. – 2009. – № 2. – С. 244 – 249.
53. Паламаренко І. О. Освітні реформи в медицині: Британський досвід/ І.О.Паламаренко // Вища освіта України. – Додаток 3, том 1 (8) – 2008 р. – Тематичний випуск „Вища освіта України у контексті інтеграції до європейського освітнього простору”. – Київ, 2008. – С. 323 – 328.
54. Пальцев М. А. Высшая медицинская школа России и Болонский процесс / М. А.Пальцев, И. Н. Денисов, Б. М. Чекнев. – М.: Русский врач, 2005. – 248 с.
55. Педагогика в медицине / Под ред. Н.В.Кудрявой. – М.: Академия, 2006. – 320 с.
56. Постанова КМ України від 20 січня 1998 р. № 65 Про затвердження Положення про освітньо-кваліфікаційні рівні (ступеневу освіту). – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi.nreg=65-98-%EF
57. Проблеми підготовки медичних та фармацевтичних кадрів в Україні: Матеріали доп. наук.-метод. конф., Дніпропетровськ, 10-12 жовт. 2001 р. / Центр. метод. каб. з вищої мед. освіти, Дніпропетр. держ. мед. акад.; [Редкол.: І. С. Вітенко (відп. ред.) та ін.] — К.; Дніпропетровськ, 2001. – 655 с.
58. Проблеми підготовки медичних та фармацевтичних кадрів України: Тез. доп. Укр. наук.-метод. конф., Одеса, 24 – 26 верес. 1997 р. / Одес. держ. мед. ун-т; [Редкол.: І.С.Вітенко (відп. ред.) та ін.] – К.; Одеса, 1997. – 463 с.
59. Програма розвитку вищої медичної освіти до 2015 року – [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.moz.gov.ua/ua/portal/dn_20101227_p.html
60. Професійна освіта в зарубіжних країнах: порівняльний аналіз: Монографія / за ред. Н. Г. Ничкало, В. О. Кудіна. – Черкаси: Вибір, 2002. – 322 с.
61. Пуховська Л.П. Професійна підготовка вчителів у Західній Європі: спільність і розбіжності / Л. П. Пуховська. – Київ: Вища школа, 1997. – 180 с.
62. Руда С. Становлення вищої медичної освіти на теренах України / С. Руда // Наука та наукознавство. – 2002. – № 4. – С. 80 – 84.
63. Сбруєва А. А. Тенденції реформування середньої освіти розинених англомовних країн в контексті глобалізації (90-ті рр.. ХХ – початок ХХІ ст.): Монографія / А. А. Сбруєва; Наук. ред. О. В. Сухомлинська; Сум. держ. пед. ун-т ім. А. С. Макаренка. – Суми: ВАТ Сум. облас. друкарня “Козацький вал”, 2004. – 500 с.
64. Святенко Т. В. Педагогічні підходи у практиці викладання медичних дисциплін / Т. В. Святенко, В. М. Степаненко // Медичні перспективи. – 2011. – №2. – С. 4 – 8.
65. Система управління якістю медичної освіти в Україні / І. Є. Булах, О.П.Волосовець, Ю.В. Вороненко та ін. – Д.: АРТ-ПРЕС, 2003. – 211 с.
66. Татаровський А. П. Особенности медицинского образования в некоторых странах мира и в Украине / А.П. Татаровський, Т.В.Єрошкина, С.С. Борисенко // Медицинское образование в классических университетах: история и современность: Материалы Международной научно-практической конференции 16 – 17 мая 2002 г., г. Сумы / под. общей редакцией проф. К. К. Васильева. – Сумы: Изд-во СумГУ, 2002. – С. 55 – 57.
67. Фіра Л. С. Чехія: погляд на систему освіти / Л.С. Фіра, О.І. Острівка, О.Л. Сидоренко, П. Г. Лихацький. – Т.: ТДМУ: Укрмедкнига, 2006. – 99 с.
68. Цехмістер Я. В. Медична освіта на теренах України: історичний аспект / Я. В. Цехмістер // Неперервна проф. освіта: теорія і практика. – 2003. – № 1. – С. 38 – 46.
69. Цехмістер Я. В. Медична освіта в системі вищої освіти розвинутих країн світу / Я. В. Цехмістер // Сучасна вища школа: психолого-педагогічний аспект: Монографія. – К.: ІПППО, 1999. – С. 147 – 175.
70. Юдіна О. М. Психологічні особливості формування емпатійності майбутніх лікарів: Дис... канд. психол. наук: 19.00.01 / О. М. Юдіна; Інститут психології ім. Г.С.Костюка АПН України. — К., 2004. – 183 с.
71. Achte Verordnung zur Änderung der Approbationsordnung für Ärzte vom 11. 02. 1999 // Bundesgesetzblatt. – Jg. 1999. – S. 140 – 143.
72. Advisory Committee on Medical Training. Report and Recommendations on Undergraduate Medical Education. Doc. III/F/5127/3/92. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://aei.pitt.edu/6278/1/003446_1.pdf
73. Aird I. Conclusions and Results of the First World Conference on Medical Education / I. Aird // Britisch Medical Journal. – 1959. – September, 5. – P. 324 – 325.
74. Aird I. Techniques and methods of medical education / I. Aird // Britisch Medical Journal. – 1956. – September, 1. – P. 500 – 503.
75. Anordnung über die Approbation der Ärzte vom 16. 02. 1949 // Zentrales Verordnungsblatt. – 1949. – Nr. 15. – S. 120 – 128.
76. Anordnung über die Approbation als Arzt vom 13. 01. 1977 // Gesetzblatt DDR. – 1977. – Nr. 5. – S. 30 – 33.
77. Approbationsordnung für Ärzte vom 28. Oktober 1970 // Bundesgesetzblatt. – Jg. 1970. – S. 1458 – 1493.
78. Arnott W. M. The Proceedings of the First World Conference on Medical Education / W. M. Arnott // Britisch Medical Journal. – 1959. – September, 5. – P. 321– 324.
79. Ärztedemographie und Reform der ärztlichen Berufsausbildung. – Bern, SWTR, 2007. – 84 S.
80. Aurich H. Stand und Probleme des Medizinstudiums in DDR / H. Aurich // Medizinische Ausbildung. – 1990. –Jg. 7, H. 2. – S. 134 – 139.
81. Beaton G. R. The Fourth World Conference on Medical Education: Impressions and Interpretations / G. R. Beaton // S. A. Medical Journal. – 1973. – December, 15. – P. 2383 – 2386.
82. Becker St. Das Recht der Hochschulmedizin / St. Becker. – Berlin, Springer, 2005. – 423 S.
83. Berlinguer G. Indivisibility and globalization of health / G. Berlinguer // The effects of globalization on health. Report from a symposium held at the annual meeting of the NGO Forum for health. – Dag Hammerskjold Foundation, Uppsala, Sweden, 1998. – P. 114 – 127.
84. Beschluß des Rates 75/364/EWG vom 16. Juni 1975 zur Einsetzung eines Beratenden Ausschusses für die ärztliche Ausbildung. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// eur-lex.europa.eu/ LexUriServ/LexUriServ.do?uri=CELEX:31975D0364:DE:NOT
85. Bestallungsordnung für Ärzte vom 15. September 1953 // Bundesgesetzblatt. – Jg. 1953. – S. 1334 – 1354.
86. Beyond Flexner: Medical Education in the Twentieth Century (Contributions in Medical Studies) / Edited by B. Barzansky, N. Devitz. – New York – Westport, Connecticut – London, Greenwood Press, 1992. – 264 p.
87. Bildungspolitik in DDR (1960 – 1990) / Fuchs H.-J., Petermann E. (Hg.). – Berlin, 1991. – 401 S.
88. Biller-Andorno N. Lehrziele “Medizinethik im Medizinstudium” / N. Biller-Andorno, G. Neitzke, A. Frewer, C. Wiesemann // Ethik Medizin. – 2003. – № 15. – S. 117 – 121.
89. Bőhme H.-J. Fragen zum Medizinstudium / H.-J.Bőhme // Humanitas. – 1974. – Jg. 17 (Nr. 8). – S. 4 – 5.
90. Botschaft zum Bundesgesetz über die universitären Medizinalberufe vom 3.Dezember 2004 // Schweizerisches Bundesblatt. – 2005. – B. 1. – S. 173 – 250.
91. Botschaft über die Genehmigung von Prüfungsverordnungen für das Medizinalpersonal vom 19. November 1980 // Schweizerisches Bundesblatt. – 1981. – B. 1. – S. 119 – 172.
92. Buck-Bechler G. Rückblik auf das Studium an DDR-Hochschulen/ G. Buck-Bechler // Hochschule im Umbruch / Schramm H. (Hg). – Berlin, Basis Druck Verlag, 1993. – S. 237 – 240.
93. Bühler G. Medizinstudium und Studienreform in der SBZ und in der DDR (1945 bis 1990): Dissertation zur Erlandung des akadimischen Grades Dr. med. an der Medizinischen Fakultät der Universität Leipzig / G. Bühler. – Leipzig, 1999. – 189 S.
94. Bundesbeschluss über die Genehmigung der Änderung der Allgemeinen Medizinalprüfungsverordnung (AMV) vom 29. September 1999 // Schweizerisches Bundesblatt. – 1999. – B. 9. – S. 8852.
95. Bundesgesetz betreffend die Freizügigkeit des Medizinalpersonals in der Schweizerischen Eidgenossenschaft (vom 19. Dezember 1877) // Schweizerisches Bundesblatt. – 1877. – Nr. 57. – S. 819 – 836.
96. Bundesgesetz betreffend Ausdenung des Bundesgesetzes über Freizügigkeit des Medizinalpersonals in der Schweizerischen Eidgenossenschaft vom 19. Dezember 1877 auf die Zahnärzte (vom 21. Dezember 1886) // Schweizerisches Bundesblatt. – 1886. – Nr. 53. – S. 1289 – 1290.
97. Bundesgesetz vom 15. Juli 1966 über die Studien an den wissenschaftlichen Hochschulen (Allgemeines Hochschul-Studiengesetz — AHStG) // Bundesgesetzblatt. – 1966. – 59. Stück. – S. 1101 – 1120.
98. Bundesgesetz vom 14. Feber 1973 über die Studienrichtung Medizin // Bundesgesetzblatt. – 1973. – 30. Stück. – S. 738 – 742.
99. Bundesgesetz vom 25. April 1997 über die Studien an den Universitäten (Universitäts-Studiengesetz – UniStG) // Bundesgesetzblatt. – 1997. – Teil I. – S. 477 – 524.
100. Bundesgesetz über die Organisation der Universitäten und ihre Studien (Universitätsgesetz 2002) // Bundesgesetzblatt für die Republik Ősterreich. – 2002. – T. I. – S. 1267 – 1333.
101. Bundesgesetz über die universitäre Medizinalberufe (Medizinalberufegesetz, MedBG) 811.11 vom 23. Juni 2006 (Stand am 1. September 2007). – 24 S. –[Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.admin.ch/ch/d/as/2007/4031.pdf
102. Bundesministerium für Gesundheit. Approbationsordnung für Ärzte 2002 // Bundesgesetzblatt. – 2002. – H. 44. – S. 2405 – 2435.
103. Bürgi H. Swiss Catalogue of Learning Objectives for Undergraduate Medical Training 2008 / H. Bürgi, Ch. Bader, R. Bloch, F. Bosman, B. Horn, P. Keel, G. A. Spinas u. a. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.sclo.smifk.ch/downloads/sclo_2008.pdf
104. Clade H. Reform des Medizinstudiums. Ein langer Weg / H. Clade // Deutsches Ärzteblatt. – 2002. – Jg. 99. – H. 49. – S. 150 – 156.
105. Constitution of the World Health Organization. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://apps.who.int/gb/bd/PDF/bd47/EN/constitution-en.pdf
106. Cooke M. Educating Physicians: A Call for Reform of Medical Scholl and Residency / M. Cooke, D. M. Irby, B. C. O'Brien, L. Shulman. – San Francisco: Jossey-Bass., 2010. – 320 p.
107. CRUS Bologna-Richtlinien und Kommentar 2006. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http:// www.cus.ch/wDeutsch/publikationen/richtlinien/BOL-RL-2006-Dt-VO.pdf
108. Curriculum Development for Medical Education: A Six-Step Approach / Edited by D. E. Kern, P. A. Thomas, M. T. Huges. – Baltimor, Marilend: The John Hopkins University Press, 2009. – 272 p.
109. David H. Das wissenschaftlich-produktive Studium als durchgängiges Prinzip für die Ausbildung und Erziehung / H. David, F. Welsch // Zeitschrift für ärztliche Fortbildung. – 1969. – Jg. 63 (Nr. 8). – S. 989 – 1041.
110. Deklaration des Weltärztebundes zur ärztlichen Aus- und Weiterbildung vom Oktober 1987 // Weltärztebund. Handbuch ader Deklarationen. – Kőln, Deutsche Ärzte-Verlag, 1999. – S. 61 – 63.
111. Deppert K. Konzept und Entwicklungsgeschichte eines Modellstudienganges Medizin an der Universität Hamburg / K. Deppert, R. Kratzert // Medizinische Ausbildung. – 2001. – Nr. 18. – S. 127 – 131.
112. Der Reformstudiengang Medizin an der Charité – Universitätsmedizin Berlin. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.reformstudiengang-medizin.de/Wir_ueber_uns/Veroeffentlichungen.html
113. Der Rossi-Plan: eine kapitalistische Hochschulreform am Beispiel des Medizinstudiums. – Zürich, Basisgruppe Medizin Zürich, 1974. – 83 S.
114. Dieter P. Dresdner Problemorientiertes Lernen an der Medizinischen Reformfakultät Carl Gustav Carus, TU Dresden / P. Dieter // Medizinische Ausbildung. – 2002. – Nr. 19. – S. 79 – 84.
115. Dietrich H.-P. 40 Jahre Approbationsordnung für Ärzte und Zahnärzte / H.-P. Dietrich // Humanitas. – 1989. – Jg. 29 (Nr. 15). – S. 11 – 12.
116. Dritte Verordnung zur Änderung der Approbationsordnung für Ärzte vom 15.07.1981 // Bundesgesetzblatt. – Jg. 1981. – S. 660.
117. Educating Tomorrow’s Doctors. Proceedings of the Fourth World Conference on Medical Education. – New York, World Medical Association, 1973. – 735 p.
118. Effective Learning and Teaching in Medical, Dental and Veterinary Education / Edited by Sh. Huttly, J. Sweet, I. Taylor. – London, Routledge, 2002. – 224 p.
119. Eitel F. Wege zur Reform der Unterrichtsorganisation / F. Eitel // Medizinische Ausbildung. – 1994. – H. 2. – S. 122 – 137.
120. Eitel F. Was ist gute Lehre – was muss verändert warden und wie weit begrenzt oder unterstützt die ÄAppO “gute Lehre”? / F. Eitel // Medizinische Ausbildung. – 2001. – Nr. 18. – S. 9 –11.
121. Elliger T. Die Medizinerausbildung in Österreich: Analyse eines Studienganges in seinem historischen und sozialen Kontext / T. Elliger. – München, Profil, 1986. – 241 S.
122. Erklärung des Weltärztebundes zur ärztlichen Aus-, Weiter-, und Fortbildung vom Oktober 2006 // Weltärztebund. Handbuch der Deklarationen. – Kőln, Deutsche Ärzte-Verlag, 2007. – S. 104 – 107.
123. Erste Verordnung zur Änderung der Approbationsordnung für Ärzte vom 21.05.1975 // Bundesgesetzblatt. – Jg. 1975. – S. 1257 – 1261.
124. Fiedler P. Neue Prüfungsordnung setzt neue Maβstäbe / P. Fiedler, S. Kiel // Das Hochschulwesen. – 1975. – Jg. 23 (Nr. 4). – S. 109 – 113.
125. First World Conference on Medical Education // British Medical Journal. – 1953. – August, 29. – P. 484 – 485.
126. Fisch S. Medizinstudium – Ius Practicandi – was nun? / S. Fisch. – Wien, Sprinder-Verlag, 2008. – 221 S.
127. Fünfte Verordnung zur Änderung der Approbationsordnung für Ärzte vom 15. 12. 1986 // Bundesgesetzblatt. – Jg. 1986. – S. 2457 – 2458.
128. Fünfte Verordnung zur Durchführung und Ergänzung der Reichsärzteordnung // Reichsgesetzblatt. – Jg. 1939. – S. 5 – 35.
129. Fünfte Weltkonferenz des Weltärztebundes über ärztliche Aus-, Weiter-, und Fortbildung. Erklärung des Weltärztebundes vom Nowember 1991 // Weltärztebund. Handbuch der Deklarationen. – Kőln, Deutsche Ärzte-Verlag, 1999. – S. 64 – 65.
130. Gebert G. Die Reform der Ausbildung zum Arzt / G. Gebert // Medizinische Ausbildung. – 1994. – Jg. 11, H. 2. – S. 138 – 148.
131. Gerke W. Inhalte und Struktur des neuen Medizinstudiums / W. Gerke, W.Vetter, P. Groscurth, Ch. Schirlo // PRAXIS. – 2002. – № 91. – S. 1300 – 1302.
132. Gerlinger G. Das Studium der Medizin an der Ludwig-Maximilian-Universität München in den Jahren 1946 bis 1954: Dissertation zur Erlandung Doktorgrades an der Medizinischen Fakultät Ludwig-Maximilian-Universität zu München / G. Gerlinger. – München, 2006. – 314 S.
133. Gesetz über das einheitliche sozialistische Bildungssystem // Gesetzblatt DDR. – 1965. – Nr. 6. – S. 83 – 106.
134. Global Minimum Essential Requirements in Medical Education / Institute for International Medical Education. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.iime.org/gmer.htm
135. Global Standards for Quality Improvement in Medical Education. European Specification. For Basic and Postgraduate Medical education and Continuing Professional Development /WFME/SMSE International Task Force. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.amse-med.eu/documents/EuropeanSpecifications.pdf
136. Graehn G. Zur Gecshichte und Entwicklung des Stomatologiestudiums / G.Graehn, G. Otto, R. Zuhrt // Das Hochschulwesen. – 1986. – Jg. 34 (Nr. 1). – S. 17 – 19.
137. Grifka J. Stellenwert der Lehre in der Medizinerausbildung / J. Grifka // Medizinische Ausbildung. – 1993. – H. 2. – S. 143 – 159.
138. Güntert А. Approbationsordnung für Ärzte. Bundesärzteordnung. Erläuterungen und praktische Hinweise / А. Güntert, E. Wanner, H-P. Brauer. – Kőln, Deutscher Ärzte-Verlag, 2003. – 150 S.
139. Habeck D. Vorschläge für eine Reform der ärztlichen Ausbildung / D.Habeck // Medizinische Ausbildung. – 1987. – H. 1. – S. 42 – 58.
140. Handbuch der Deklarationen, Erklärungen und Entschliessungen des Weltärztebundes. Deutsche Fassung. – Kőln, Deutsche-Ärzte-Verlag, 2008. – 384 S.
141. Hannah W. J. Medical Education and Practice in Europe: A Comparative Study / W. J. Hannah // Canadian Medical Association Journal. – 1964. – Vol. 90. – P. 856 – 862.
142. Heister E. Ethik in der ärztlichen Ausbildung an den Hochschulen in der Bundesrepublik Deutschland / E. Heister, E. Seidler // Ethik Medizin. –1989. – № 1. – S. 1 – 13.
143. Heller S. Zur Geschichte des Medizinstudiums / S. Heller, H. Bőrhaave. – Zürich, Juris, 1984. – 111 S.
144. Hering W. Für weitere Erhőhung der Qualität im Medizinstudium / W. Hering // Humanitas. – 1975. – Jg. 15 (Nr. 25). – S. 3 – 4.
145. Hermann L. Der Ausbildungs- und Erziehungsprozess des ärztlichen Nachwuchses / L. Hermann // Zeitschrift für ärztliche Fortbildung. – 1968. – Nr. 19. – S. 1105 – 1112.
146. Hochschulmedizin 2008: Konzept zur Reform der medizinischen Lehre und Forschung an den Universitäten der Schweiz. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: www.fsmb.ch/data/Website-Files/Hochschulmedizin2008.pdf
147. Hofmann H-D. Reformkonzepte der medizinischen Fakultät Freiburg / H-D.Hofmann / Medizinische Ausbildung. – 2003. – Nr. 20. – S. 8 – 11.
148. Hönigschnabl S. Ein Core- Curriculum für das Medizin-Curriculum Wien – Erste Ergebnisse zur Auswertung einer Symptomen- und Diagnoseliste / S.Hönigschnabl, C. Baumann, M. Maier, R. März, W. Firbas, P. Pokieser, R.Mallinger, M. Lischka // Gesundheitswesen (Suppl Med Ausbild). – 2002. – Nr. 19. – S. 242 – 245.
149. Huber H. Geschichte der medizinischen Fakultät Innsbruck und der medizinisch-chirurgischen Studienanstalt (1673 – 1938) / H. Huber. – Böhlau; Auflage 1, 2010. – 536 S.
150. Hurtado A. Techniques and methods of medical education / A. Hurtado // Britisch Medical Journal. – 1953. – Vol. 2. – P. 469 – 471.
151. Improving Medical Education: Enhancing the Behavioural and Social Science Content of Medical School Curricula / Edited by P. A. Caff, N. Vanselov. –Washington, National Academies Press, 2004. – 168 p.
152. Jonson D. G. Physicians in the Makind: Pesonal, Academic and Socioeconomic Characteristics of Medical Students from 1950 to 2000 / D.G.Jonson. – San Francisco: Jossey-Bass. Inc. Pub., 1983. – 297 p.
153. Kahlke W. Ethik in der Medizin – ihr Stellenwert in der ärztlichen Ausbildung / W. Kahlke // Medizinische Ausbildung. – 1994. – H. 11(1). – S.2 – 12.
154. Kalcsics M. Die Reformsituation an der Medizinischen Fakultät der Universität Innsbruck – „Mit der Umsetzung der Studienplanreform ist es nicht getan“/ M. Kalcsics // Medizinische Ausbildung. – 2002. – Nr. 19. – S.231 – 233.
155. Kapuste H. Ärztliche Ausbildung und regionale Patientenversorgung: Ein Modell für Osnabrück / H. Kapuste, W. Schuster, E. Sturm. – Osnabrück, Verlag A. Fromm, 1972. – 109 S.
156. Kern P. Das innovative Curriculum Ulm / P. Kern, J. Kirsch, H. Liebhardt // Medizinische Ausbildung. – 2003. – Nr. 20. – S. 19 – 22.
157. Kettler H. L. Grundfragen der Neugestaltung des Medizinstudiums / H.L.Kettler // Zeitschrift für ärztliche Fortbildung. – 1963. – Nr. 18. – S. 25.
158. Klemmerer D. Vom Paternalismus zur Partnerschaft: Der Arztberuf im Wandel / D. Klemmerer // Professionalisierung im Gesundheitswesen / J.Pundt (Hrsg.). – Verlag H. Huber, 2006. – S. 61 – 75.
159. Kliesch S. Zur Situation der ärztlichen Ausbildung in BRD / S. Kliesch // Medizinische Ausbildung. – 1990. –Jg. 7, H. 2. – S. 144 – 147.
160. Kriebisch H. Gedanken zur Aus- und Fortbildung ärztlicher Kader / H.Kreibisch, K.-H. Straub // Humanitas. – 1979. – Jg. 16 (Nr. 9). – S. 3.
161. Langwinat A. Zum Erwerb des Diplomgrades in den Studienrichtungen Medizin und Stomatologie / A. Langwinat, W.-D. Wiezorek // Das Hochschulwesen. – 1976. – Jg. 24 (Nr. 8). – S. 234 – 236.
162. Linnen H. Reformen ärztlicher Ausbildung: Dissertation zur Erlandung des akadimischen Grades Dr. med. an der Medizinischen Fakultät der der Charité – Universitätsmedizin Berlin / H. Linnen. – Berlin, 2007. – 170 S.
163. Lischka M. Medical universities in Austria: impact of curriculum modernization on medical education / M. Lischka // Tijdschrift voor Medisch Onderwijs. – 2010. – Vol. 29, Nr.1. – P. 30 – 36.
164. Maio G. Medizinethik als integrative Teil des Curriculums / G. Maio, C.Buddenberg // Zeitschrift für medizinische Ethik. – 2004. – Jg. 50. – H. 1. – S. 56 – 60.
165. März P. Ein neuer Studienplan für die Wiener medizinische Fakultät / P.März, P. A. Merl, G. S. Csanij, P. Petta, M. Lischka // Medizinische Ausbildung. – 2001. – Nr. 19. – S. 38 – 39.
166. Medical Education: Theory and Practice / Edited by T. Dornan, K. V. Mann, A. Scherpbier. – Edinburgh: Churchill Livinstone, 2010.– 396 p.
167. Medical Educators at Chikago // British Medical Journal. – 1959. – September, 5. – P. 352 – 354.
168. Medicine a Lifelong Study. Proceedings of the Second World Conference on Medical Education. – New York, World Medical Association, 1961. – 816 p.
169. Medical Education in the service of mankind: proceedings of the Third World Conference on Medical Education New Delhi, 1966. – Indian Association for the Advancement of Medical Education, 1968. – 209 р.
170. Medizinische Reformstudiengänge. Beispiele aus Deutschland, Kanada, den Niederlanden, Norwegen, Schottland, der Schweiz, Schweden und den USA / E. Gőbel, K. Schnabel (Hrsg.). – Frankfurt am Mein: Mabuse-Verlag, 1999 – 217 S.
171. Medizinische Ausbildung. Globale Standards der WFME zur Qualitätsverbesserung / deutsche Űbersetzung von F. Eitel, S. Schikora, N.Apostolopoulos. – WFME-Bőro: Universität Kopenhagen, 2003. – 33 S.
172. Medizinische Ausbildung und der Bologna-Prozess: Positionspapier des GMA Ausschusses 2005. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.hrk.de/bologna/de/home/2535.php
173. Meklinger L. Wie soll es in der Neugestaltung des Medizinstudiums weitergehen? / L. Meklinger // Humanitas. – 1969. – Nr. 20. – S. 1 – 16.
174. Meklinger L. Zur Einführung der neuen Ausbildungs- und Erziehungadokumente / L. Meklinger // Humanitas. – 1969. – Jg. 9 (Nr. 20). – S.4.
175. Miller A. Struktur und soziale Funktion der Universität Basel / A. Miller. – Basel, Keller, 1955. – 101 S.
176. Ministerium für Hoch- und Fachschulwesen in der DDR. Studienplan für die Grundstudienrichtung Medizin. – Berlin, 1982. – 27 S.
177. Motion NP Pidoux (93.3129) Revision der Bestimmungen der ärztlichen Ausbildung // Amtliches Bulletin der Bundesversammlung. – 1993. – B. III. – S. 1392 – 1393.
178. Motion SKG-NR (94.097) Änderung der eidgenőssischen Bestimmungen für die ärztliche Ausbildung // Amtliches Bulletin der Bundesversammlung. – 1995. – B. V. – S. 1098 – 1100.
179. Motion SP Simmen (93.3121) Revision der Bestimmungen für die ärztliche Ausbildung // Amtliches Bulletin der Bundesversammlung. – 1993. – B. II. – S. 793.
180. Narr H. Ärztliches Berufsrecht: Ausbildung – Weiterbildung – Berufsausübung / H. Narr. – Kőln, Deutscher Ärzte-Verlag, 2007. – 1918 S.
181. Neubert H. Umgestaltung des Medizinstudiums / H. Neubert // Forschung. Lehre. Praxis. – 1962. – Nr. 9. – S. 8 – 9.
182. Neumann J-N. Medizinethik für Studierende der Medizin an der Martin-Luther-Universität Halle-Wittenberg / J-N. Neumann // Zeitschrift für medizinische Ethik. – 2004. – Jg. 50. – H. 1. – S. 71 – 76.
183. Neunte Verordnung zur Änderung der Approbationsordnung für Ärzte vom 27. 06. 2002 // Bundesgesetzblatt. – Jg. 2002. – S. 2405 – 2435.
184. Niemann H. Ärztliche Ausbildung / H. Niemann // Humanitas. – 1978. – Jg. 18 (Nr. 26). – S. 9.
185. Niemann H. Zur Geschichte der medizinischen Hochschulausbildung / H.Niemann, W.-D. Wiezorek // Zeitschrift für ärztliche Fortbildung. – 1980. – Jg. 74 (Nr. 3). – S. 115 – 122; Jg. 74 (Nr. 4). – S. 178 – 181.
186. Nowak R. Мedizinstudium in DDR / R. Nowak // Medizinische Ausbildung. – 1990. –Jg. 7, H. 2. – S. 139 – 144.
187. Odenbach E. Stellungnahme des Marburger Bundes zur Approbationsordnung / E. Odenbach // Medizinstudium und Approbationsordnung. Materialien der Bundesassistentenkonferenz / Bd. 5. – Bonn: Schriften der BAK, 1970. – S. 5 – 12.
188. Petta P. Plannung und Koordination der Inhalte des Medizin-Curriculums Wien / P. Petta, L. Ucsnik, Ch. Holzbaur P. Merl, R. Trappl, R. März // Medizinische Ausbildung. – 2002. – Nr. 19. – S. 234 – 238.
189. Pfeilschifter J. The Bologna agreement is not suitable for medical education: a German view / J. Pfeilschifter // Tijdschrift voor Medisch Onderwijs. – 2010. – Vol. 29, Nr.1. – P. 37 – 41.
190. Probleme des Medizinunterrichts / Th. Uexküll (Hg.). – München: Urban + Schwarzenberg, 1968. – 71 S.
191. Probst C. Bologna reforms in Swiss medical education / E. de Weert, C.Probst, A.Kovač // The extent and impact of higher education curricular reform across Europe. Final report to the Directorate-General for Education and Culture of the European Commission. Part 3. – 2006. – P. 5 – 25.
192. Proceedings of the First World Conference on Medical Education. – London, Oxford University Press, 1954. – 804 p.
193. Prodinger W. Studienreform Humanmedizin Innsbuck / W. Prodinger // Zeitschrift für Hochschulentwicklung. – 2008. – Jg. 3 / Nr. 3. – S. 1 – 16.
194. Putz R. W. Das Münchener Reformmodel des Medizinstudiums / R. W. Putz // Medizinische Ausbildung. – 2002. – Nr. 19. – S. 158 – 162.
195. Quo vadis medicine: Neue Wege in der Medizinerausbildung in Deutschland, Ősterreich und der Schweiz / Red. A. Lindner. – Stifterverband für die Deutsche Wissenschaft, 2004. – 131 S.
196. Recommendations of the World Summit on Medical Education. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://whqlibdoc.who.int/hq/1996/WHO_PSA_96.16.pdf
197. Reform der Ärzteausbildung / D. Habeck, U. Schagen, G. Wagner (Hrsg.). – Berlin: Blackwell Wissenschaft, 1993. – 505 S.
198. Reibneger G. Reform des Medizinstudiums an der medizinischen Fakultät der Universität Graz / G. Reibneger, J. Haas, H. Neges. О. Smolle // Zeitschrift für Hochschulentwicklung. – 2008. – Jg. 3 / Nr. 3. – S. 48 – 61.
199. Reinmann-Rothmeier G. Wissensvermittlung: Ansätze zur Főrderung des Wissenserwerbes / G. Reinmann-Rothmeier, H. Mandl // Enzyklopädie der Psychologie / F. Birnbaumer, H. Spada. – Gőttingen, Hogrefe-Verlag für Psychologie, 1998. – S. 457 – 500.
200. Reorientating medical education and medical practice for health for all / Declaration WHO. – [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://www.wpro.who.int/NR/rdonlyres/1894F751-1A83-44DB-9B09-44FA745B4DEB/0/WHA488.pdf
201. Reumuth E. Grundfragen der Neugestaltung des Studiums der Zahn-, Mund- und Kieferheilkunde / E. Reumuth // Humanitas. – 1964. – Jg. 4 (Nr. 2). – S. 3.
202. Richtlinie 75/363/EWG des Rates vom 16. Juni 1975 zur Koordinierung der Rechts- und Verwaltungsvorschriften für die Tätigkeiten des Arztes // Amtsblatt der Europäischen Union. – 1975. – L 167. – S. 14 – 16.
203. 75/364/EWG: Beschluß des Rates vom 16. Juni 1975 zur Einsetzung eines Beratenden Ausschusses für die ärztliche Ausbildung // Amtsblatt der Europäischen Union. – 1975. – L 167. – S. 17 – 18.
204. Richtlinie 81/1057/EWG des Rates vom 14. Dezember 1981 zur Ergänzung der Richtlinien 75/362/EWG, 77/452/EWG, 78/686/EWG und 78/1026/EWG über die gegenseitige Anerkennung der Diplome, Prüfungszeugnisse und sonstigen Befähigungsnachweise des Arztes, der Krankenschwester und des Krankenpflegers, die für die allgemeine Pflege verantwortlich sind, des Zahnarztes und des Tierarztes hinsichtlich der erworbenen Rechte // Amtsblatt der Europäischen Union. – 1981. – L 385. – S. 25 – 26.
205. Richtlinie 89/594/EWG des Rates vom 30. Oktober 1989 zur Änderung der Richtlinien 75/362