ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ З ФІЗИКИ ЗАСОБАМИ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ : Индивидуализация учебной ДЕЯТЕЛЬНОСТИ УЧАЩИХСЯ ПО ФИЗИКЕ СРЕДСТВАМИ ИННОВАЦИОННЫХ ТЕХНОЛОГИЙ

Краткое описание

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ І СПОРТУ УКРАЇНИ
УМАНСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
ІМЕНІ ПАВЛА ТИЧИНИ

На правах рукопису

СТЕЦИК Сергій Павлович

УДК 53(07)

ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ З ФІЗИКИ ЗАСОБАМИ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ

13.00.09 – теорія навчання

ДИСЕРТАЦІЯ
на здобуття наукового ступеня
кандидата педагогічних наук

Науковий керівник
Мартинюк Михайло Тадейович
доктор педагогічних наук, професор

Умань – 2012

ЗМІСТ
ВСТУП…………………………………………………………………………….….4
РОЗДІЛ 1
ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГІЧНІ ОСНОВИ ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНО-ПІЗНАВАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ………………………………………………………………………….…....14
1.1. Індивідуалізація навчання у наукових дослідженнях і психолого-педагогічній літературі………………………………………………………….….14
1.2. Освітні технології як чинник індивідуалізації навчальної діяльності……...27
1.3. Шляхи і прийоми реалізації індивідуального підходу в умовах розвивального навчання……………………………………………………….…...49
1.3.1. Характеристика концепцій розвивального навчання…………….…...49
1.3.2. Теорії особистісно розвивального навчання………….………….……53
Висновки до першого розділу……………………………...……………………....57
РОЗДІЛ 2
ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЯ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ З ФІЗИКИ В УМОВАХ ЗАСТОСУВАННЯ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ.................................................................………...…………….….59
2.1. Методична система індивідуального підходу в умовах застосування операційно-процесуальної компоненти інноваційних технологій навчання...............................................................................................…………….59
2.1.1. Діагностика знань і умінь учнів…………………………………..……62
2.1.2. Методика вивчення якостей особистості учня………………………..68
2.1.3. Вибір і впровадження технологій навчання………………………...…73
2.2. Засоби реалізації індивідуального підходу на уроках фізики…...............….77
2.2.1. Інноваційні технології навчання фізики ...........................………..…..77
2.2.2. Прийоми і способи реалізації індивідуального підходу…………...…93
2.2.3. Індивідуальний підхід в організації самостійної роботи учнів….…109
2.2.4. Індивідуальний підхід у процесі виконання учнями лабораторних робіт………………………………………………………………...…..116
2.2.5. Індивідуальний підхід при здійсненні контролю знань учнів у процесі навчальної діяльності………….....……………………………….…...121
2.3. Індивідуальний підхід при виконанні учнями домашніх завдань................133
2.4. Реалізація індивідуального підходу методом навчальних проектів з фізики........................................................................................................................141
2.5. Електронний підручник як засіб індивідуалізації навчальної діяльності учнів з фізики...............................................................................................152
Висновки до другого розділу………………………….……………………….…162
РОЗДІЛ 3
ДОСЛІДНО-ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ОБҐРУНТУВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ЗАСТОСУВАННЯ МЕТОДИЧНОЇ СИСТЕМИ ІНДИВІДУАЛІЗАЦІЇ НАВЧАЛЬНОЇ ДІЯЛЬНОСТІ УЧНІВ ЗАСОБАМИ ІННОВАЦІЙНИХ ТЕХНОЛОГІЙ..………………………………………....…165
3.1. Організація дослідно-експериментальної роботи ...........……....………..…165
3.2. Результати дослідження та їх аналіз...............................……….…............…172
Висновки до третього розділу………………………………………….…....…....190
ВИСНОВКИ………………………………………………..……………….….....192
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ …………………..………….....……196
ДОДАТКИ ……………………………..………………………………...……..…217

ВСТУП
Актуальність теми. Сучасні вимоги суспільства до освіти орієнтують фахівців багатьох країн світу переглянути якість і рівень шкільної освіти, що зумовлює необхідність її оновлення і реформування. У Законі України «Про загальну середню освіту» зазначено, що освіта має бути спрямована на забезпечення всебічного розвитку особистості. Реалізація цього завдання може забезпечуватися лише за умови здійснення особистісно орієнтованого навчання, впровадження інноваційних освітніх технологій, що передбачають відповідне зміщення акцентів у навчальній діяльності, її спрямування на інтелектуальний розвиток учнів. Навчальний процес на сьогодні треба орієнтувати на особистість учня і враховувати його індивідуальні особливості та здібності.
Індивідуалізація включає в себе як процеси формування і розвитку особистості, так і процеси її самореалізації в навколишній дійсності. А процес індивідуалізації завжди починається з відокремлення індивіда, «виокремлення його з групового, колективного, в результаті чого він набуває свою визначеність, своє власне буття» [157, c. 101]. Індивідуальний підхід здійснюється з урахуванням індивідуальних особливостей особистості та її індивідуальності. Саме так трактується науковцями (Ю. Бабанським, О. Запорожцем, Б. Ломовим, В. Котирло, Я. Ковальчуком, В. Паламарчук, В. Князевою, В. Кузем, А. Макаренком, В. Сухомлинським та ін.) основоположний принцип педагогіки і психології. Індивідуальний підхід передбачає використання методів впливу на кожного учня окремо з урахуванням властивих йому особливостей (вікових, індивідуальних, статевих, за рівнем розвитку пізнавального інтересу і пізнавальних здібностей тощо), тобто виокремлених конкретних дій і ставлення до учня з боку педагога (Т. Кондратенко, В. Котирло, А. Кондратюк, М. Мартинюк, В. Сиротюк, М. Шеремет, О. Щолокова та ін.).
На сучасному етапі проблема індивідуалізації навчання досліджується в аспекті конкретних навчальних предметів (М. Бурда, М. Корець, Л. Новікова, О. Падалка, А. Шемшуріна, О. Федоришин та ін.), у системі позашкільної освіти (О. Биковська), а також й у відповідних напрямах модернізації професійно-педагогічної підготовки майбутніх учителів (П. Атаманчук, Н. Дем’яненко, В. Ковальчук, П. Гусак, В. Шарко, М. Шкіль, М. Шут, О. Ярошенко та ін.).
Окремі аспекти досліджуваної нами проблеми представлено в працях О. Бударного, К. Гуревич, А. Лєскової, Л. Шевчук та ін. Так, для обґрунтування відмінностей у навчальних здібностях та можливостях учнів О. Бударний пропонує деякі шляхи і способи організації диференційованої роботи, навчальний матеріал з планування з урахуванням психічних відмінностей і здібностей учнів [17]. Досвідом роботи з використання різних засобів навчання для здійснення індивідуального підходу до учнів ділиться Л. Шевчук [214]. На думку А. Лєскової, підготовленість до школи не може бути основним критерієм розвитку дитини, оскільки це показник скоріше старанності батьків, ніж запорука успішності наступного навчання. Вона вважає, що необхідно за допомогою спеціального діагностичного інструментарію визначити психологічну готовність дитини до школи. Автор наводить характеристику 40-а типів психологічної готовності, описує види допомоги, способи і форми індивідуального підходу до дітей [95]. К. Гуревич звертає увагу на необхідність ураховувати як вікові, так і індивідуально-психологічні особливості, забезпечувати не теоретичну, а реальну доступність учням матеріалу обов'язкових навчальних програм, розподіляти його за освітньо-віковими ступенями [42, c. 36]. У дослідженні В. Буряка [19] запропоновано педагогічні критерії, на основі яких доцільно поєднувати учнів у групи для здійснення диференціації навчання, раціонального сполучення фронтальної та індивідуально-групової навчальної роботи: швидкість орієнтування у розв’язанні пізнавальної задачі; ефективність способу проникнення в проблему; глибина розуміння програмового матеріалу; рівень працездатності; старанність в учінні; пізнавальний інтерес; вольові якості тощо, що становить інтерес для нашого дослідження. Особливо підкреслюється залежність цих якостей від психічних особливостей учнів.
У роботі В. Іванова [63, c. 8] розкривається і обґрунтовується можливість розширення і застосування безпосередніх та опосередкованих способів управління навчальною роботою школи в умовах індивідуально-диференційованого підходу. Автор розробляє систему дидактичних прийомів для врахування індивідуальних особливостей учнів, методику складання програм для розв'язання задач, що враховує індивідуальні особливості учнів, принципові основи якої використовуються і нами в процесі організації експериментального навчання. Роль і місце диференційованого і індивідуального підходу в школах з поглибленим вивченням іноземної мови вивчав О. Федоришин. Автор приходить до висновку, що використання диференційованого та індивідуального підходів у вихованні учнів 6-9 класів в умовах поглибленого вивчення іноземної мови значно підвищує рівень їх інтелектуального розвитку, моральної вихованості, загальної культури спілкування [198, c. 98].
Науковцями доведено, що індивідуалізація і диференціація навчального процесу створюють умови для поглиблення знань, впливають на ставлення учнів до навчання [3; 7; 17; 20; 33 та ін.]. Під час групової роботи встановлюються тісні контакти між учителем і учнем, а також між самими учнями, створюється більше можливостей для вираження емоційних потреб, пізнавального інтересу, для здійснення допомоги кожному учневі. Індивідуальні форми роботи дозволяють ефективніше враховувати всі індивідуальні якості учня. Поєднання різних форм організації навчального процесу, їх взаємопереходи виступають як механізми просування кожного учня на більш високий рівень у своїй навчальній діяльності (Ю. Бабанський, А. Бурма, Я. Ковальчук, В. Кондрат’єв, В. Роздобутько, І. Курашов, Н. Литвина).
Незважаючи на те, що багато авторів (психологи, дидакти, методисти) визначали індивідуальні відмінності учнів як головну умову організації навчання, однак у педагогіці немає системних досліджень, у яких би конкретно і системно розглядалися питання індивідуалізації навчання фізики. Тому розв’язання завдань, які особливо гостро постали перед освітянами сучасної української школи, зокрема учителями фізики, потребує перегляду низки педагогічних категорій, фундаментальних педагогічних понять, положень, принципів, теорій, моделей і технологій навчання, які визначають психолого-педагогічні умови організації навчального процесу на основі індивідуального підходу. Однією з таких категорій є індивідуалізація навчальної діяльності – це організація навчального процесу з урахуванням індивідуальних особливостей учнів, що дозволяє створити оптимальні умови для реалізації можливостей кожного учня.
Результати численних досліджень учених-методистів фізики (П. Атаманчука, О. Бугайова, О. Бударного, О. Буйницької, С. Величка, Ю. Галатюка, М. Головка, С. Гончаренка, Ю. Жука, В. Заболотного, Т. Засєкіної, В. Захарова, О. Іваницького, О. Ляшенка, Н. Морзе, Н. Поліхун, В. Сиротюка, В. Тищука, В. Шарко та ін.) свідчать, що використання в навчальному процесі інноваційних технологій є передумовою переходу від знаннєво-просвітницької парадигми фізичної освіти до парадигми продуктивного навчання, коли учні засвоюють не готовий досвід досліджень у галузі фізики, а беруть активну участь у самостійному вивченні та дослідженні навколишнього світу методами фізичної науки. Науковцями доведено, що індивідуалізація і диференціація навчального процесу створюють умови для поглиблення знань, впливають на ставлення учнів до навчання (О. Бугайов, Вол. Бондар та ін.), сприяють розвитку пізнавального інтересу (І. Ланіна, М. Мартинюк, А. Усова та ін.). Під час групової роботи встановлюються тісні контакти між учителем і учнем, а також між самими учнями, створюється більше можливостей для вираження емоційних потреб, пізнавального інтересу, для здійснення допомоги кожному учневі. Індивідуальні форми роботи дозволяють ефективніше враховувати всі індивідуальні якості учня. Поєднання різних форм організації навчального процесу, їх взаємопереходи є механізмами просування кожного учня на вищий рівень у своїй навчальній діяльності.
Для здійснення ефективного освітнього процесу необхідна сучасна методика організації індивідуального підходу в навчанні на основі використання різних технологій навчання, що забезпечують упровадження цього підходу.
Можливість використання різних технологій, орієнтованих на особистість учня, розглядається в дисертаційних дослідженнях Є. Бєляк, А. Мащиняна, Т. Наливайко, Є. Советової, В. Шогана, В. Штейберга, Л. Шубіної та ін.
Проте, не дивлячись на значну кількість досліджень, присвячених як проблемам індивідуалізації та диференціації, так і використанню технологічного підходу в навчанні, реалізація індивідуального підходу, зокрема у процесі вивчення фізики, потребує перегляду методик навчання.
Як показав аналіз результатів констатувального експерименту, проведеного в класах, де використовувалися технології колективного навчання фізики, більшість учителів вважає, що відбувається зниження якості фізичних знань учнів (95% від опитаних учителів). Основними причинами цього явища були вказані масовий характер навчання без урахування індивідуальних особливостей учнів (38% від опитаних учителів) та втрата інтересу до навчання (17% від опитаних учителів), а також недостатня підготовка вчителя до реалізації індивідуального підходу й відсутність відповідного дидактичного наповнення до методичних комплексів, що практикуються в реальній діяльності навчання.
Таким чином, існують протиріччя: а) між тим, що, з одного боку, індивідуальний підхід в освіті є на часі, та, з іншого боку,  недостатньою теоретичною і практичною підготовкою вчителів до його використання під час навчання фізики в школі;
б) протиріччя, пов’язане з прогнозованим та наявним рівнем навчальних досягнень учнів;
в) протиріччя між задекларованим та реальним станом методичного забезпечення процесу реалізації індивідуального підходу під час навчання фізики у загальноосвітній школі.
Означені вище протиріччя обумовлюють актуальність пропонованого дослідження: «Індивідуалізація навчальної діяльності учнів з фізики засобами інноваційних технологій».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертаційне дослідження виконано згідно тематичного плану держбюджетних тем: «Науково-методичні засади впровадження інформаційно-комунікаційних технологій навчання фізики і астрономії в умовах переходу школи на нові стандарти та 12-річний термін навчання» (державний реєстраційний № 0106U12336), яка виконувалася в лабораторії «Проблеми дидактики фізики в основній школі», створеної на базі фізико-математичного факультету Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини. Нами розроблено методичну систему реалізації індивідуального підходу в умовах застосування інноваційних у т.ч. інформаційно-комунікаційних технологій навчання фізики.
Тему дисертаційного дослідження затверджено на засіданні вченої ради Уманського державного педагогічного університету імені Павла Тичини (протокол № 7 від 22 лютого 2010 року) та узгоджено в Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні (протокол № 2 від 30 березня 2010 року).
Об’єкт дослідження  процес навчання фізики у загальноосвітніх навчальних закладах.
Предмет дослідження  засоби і прийоми індивідуалізації навчальної діяльності учнів з фізики в умовах використання інноваційних технологій навчання.
Мета дослідження полягає в обґрунтуванні та розробленні методичної системи індивідуалізації навчальної діяльності учнів з фізики в умовах використання інноваційних освітніх технологій навчання фізики.
Гіпотеза дослідження. Розроблення і впровадження методичної системи реалізації індивідуального підходу в умовах комплексного використання традиційних (колективно-групових) та інноваційних освітніх технологій у навчанні фізики сприятиме підвищенню рівня навчальних досягнень учнів.
З урахуванням мети, об’єкта і предмета дослідження визначено його основні завдання:
1. Здійснити аналіз стану розробленості проблеми дослідження та уточнити сутність поняття «індивідуалізація навчальної діяльності учнів в умовах застосування інноваційних освітніх технологій».
2. Розробити та апробувати методичну систему індивідуалізації навчання фізики в умовах комплексного застосування індивідуально-групових та операційно-процесуальних компонент інноваційних освітніх технологій.
3. Визначити шляхи і прийоми діагностики результатів навчання за умови використання індивідуального підходу, що дозволяють фіксувати рівень індивідуальних навчально-пізнавальних досягнень учня і динаміку розвитку особистості учня.
4. Теоретично обґрунтувати та експериментально перевірити пропоновану методику індивідуалізації навчальної діяльності учнів з фізики в умовах застосування інноваційних освітніх технологій.
Методологічною основою дослідження є сучасна парадигма освіти в Українській державі, закон України «Про освіту», провідні положення Державної національної програми «Освіта. Україна ХХІ століття», Національна доктрина розвитку освіти України в ХХІ столітті, Концепція профільного навчання в старшій школі, концептуальні положення теорії пізнання, системного і комплексного підходів до реалізації аналізу педагогічних фактів, явищ і процесів та побудови технологій і методичних систем навчання.
Експериментальна база дослідження: Уманська міська гімназія Уманської міської ради, загальноосвітні школи міста Умані (№ 9, 14) та Уманського району (Собківська ЗОШ І – ІІІ ступенів), загальноосвітні школи м. Жашкова (№ 2, 5).
До педагогічного експерименту було залучено 382 учні 1011 класів, з них: 190 учнів експериментальних і 192  контрольних груп.
Відповідно до завдань дослідження застосовувалися такі методи дослідження: теоретичні (аналіз, синтез, порівняння, моделювання, систематизація, узагальнення): теоретичний аналіз педагогічної та психолого-педагогічної, науково-методичної літератури за темою дослідження з метою відбору й осмислення фактичного матеріалу; емпіричні (анкетування, контрольні тести, бесіди, спостереження, педагогічний експеримент, методи математичної статистики, комп’ютерні технології оброблення даних експерименту), які застосовувалися з метою визначення результатів навчальної діяльності учнів; експериментальної перевірки ефективності запропонованої методичної моделі реалізації індивідуального підходу в навчанні фізики на основі використання інноваційних технологій навчання.
Наукова новизна дослідження полягає в тому, що на основі науково-методичного аналізу і педагогічного експерименту:
 вперше обґрунтовано доцільність індивідуального підходу в процесі вивчення фізики у школі з використанням інноваційних освітніх технологій, що виникли на сучасному етапі модернізації шкільної освіти;
 розроблено методичну систему реалізації індивідуального підходу в навчанні фізики в умовах комплексного використання традиційних і інноваційних технологій навчання, яка містить діагностику знань, вивчення якостей особистості учня, проектування оптимальних технологій навчання, їх упровадження, оцінку їх ефективності;
 розроблено методику використання індивідуально-групової технології навчання (фізики);
 визначено ефективні способи діагностики результатів навчання за умови використання індивідуального підходу, що дозволяють фіксувати динаміку навчальних досягнень та розвиток особистості учня;
 розширено та доповнено інноваційні педагогічні технології щодо індивідуального підходу в процесі навчання фізики учнів загальноосвітніх навчальних закладів;
 подальшого розвитку набули основні положення теорії індивідуального навчання учнів загальноосвітніх навчальних закладів.
Теоретична значущість дослідження полягає у подальшому розвитку теорії і методики індивідуалізації навчання фізики на основі використання інноваційних освітніх технологій. Запропоновано новий підхід до розв’язання проблеми індивідуалізації навчання фізики, який полягає в побудові індивідуальної траєкторії навчання для кожного учня відповідно до його особистісних характеристик і стилю навчальної діяльності.
Практична значущість дослідження полягає:
 у розробленні технології реалізації індивідуалізації навчання, реалізації варіантів методики індивідуалізації навчання фізики на основі використання різних освітніх технологій в сучасних умовах;
 у складанні комплексу навчально-методичних матеріалів для вчителів і учнів. Навчально-методичні матеріали містять різнорівневі завдання для організації роботи на усіх етапах навчання фізики, матеріали для діагностики рівня засвоєння знань і вмінь учнів, приклади завдань і запитань для організації самостійної діяльності учнів, орієнтовну тематику навчальних проектів з фізики, електронний підручник «Фізика-7» як дидактичне наповнення до відповідного підручника.
Особистий внесок автора полягає в обґрунтуванні ідеї індивідуалізації навчальної діяльності учнів з фізики в школі, розробленні методики впровадження індивідуалізації навчальної діяльності з фізики в умовах застосування операційно-процесуальних компонентів інноваційних технологій навчання, створенні навчально-методичних матеріалів для індивідуалізації навчальної діяльності учнів з фізики в школі з використанням інноваційних навчальних технологій, упровадженні результатів дисертаційного дослідження через опублікування дисертаційних матеріалів у науково-методичних статтях, участь у науково-методичних конференціях та запровадження їх у процесі викладання фізики.
Упровадження результатів дослідження здійснено в загальноосвітніх навчальних закладах м. Умані та Уманського району: Уманська міська гімназія Уманської міської ради (довідка № 187 від 4 квітня 2012 року), загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 9 (довідка № 205 від 6 квітня 2012 року), загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів № 14 (довідка № 408 від 6 квітня 2012 року), Собківська ЗОШ І–ІІІ ступенів (довідка № 56 від 6 квітня 2012 року), Жашківська ЗОШ І–ІІІ ступенів № 2 (довідка № 128 від 2 квітня 2012 року), Жашківська ЗОШ І–ІІІ ступенів № 5 (довідка № 135 від 6 квітня 2012 року).
Вірогідність результатів дослідження забезпечена теоретичною зумовленістю побудови вихідних позицій, застосуванням комплексу методів, адекватних об’єкту, предмету, меті і завданням дослідження, опорою на сучасні психолого-педагогічні теорії змісту і процесу навчання, значним обсягом опрацьованих наукових праць з проблеми дослідження та перевіркою розроблених положень у педагогічній практиці (включаючи й власний досвід експериментально-педагогічної роботи в школі на посаді вчителя фізики).
Апробація і впровадження результатів дослідження проводилася при обговоренні доповідей і повідомлень автора на міжнародних конференціях: «Інформаційно-комунікаційні технології навчання» (Умань, 2008), «Інформаційна освіта та професійно-комунікативні технології ХХІ століття» (Одеса, 2009), «Інновації як чинник суспільного розвитку: теорія і практика» (Суми, 2010), «Інноваційні технології управління компетентнісно-світоглядним становленням учителя: фізика, технології, астрономія» (Кам’янець-Подільський, 2011); на Всеукраїнській науково-практичній конференції «Засоби і технології сучасного навчального середовища» (Кіровоград, 2008-2009), на методичних об’єднаннях учителів фізики м. Умані, на курсах підвищення кваліфікації вчителів при УДПУ імені Павла Тичини (2009-2010).
Публікації. Основний зміст і результати дослідження висвітлено в 12 наукових публікаціях автора, серед яких 1 методичний посібник, 5 статей у наукових фахових виданнях, 4 статті у наукових виданнях, 2 тез доповідей.
Структура дисертації. Дисертаційне дослідження складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (224 найменування, з них 3 іноземною мовою), додатків обсягом 21 сторінка. Текст дисертації викладено на 237 сторінках і містить 28 рисунків, 29 таблиць.

Список литературы

ВИСНОВКИ
Результати теоретичного та експериментального досліджень методологічних, методичних та психолого-педагогічних аспектів індивідуалізації навчальної діяльності учнів з фізики в умовах застосування інноваційних технологій підтвердили висунуту гіпотезу дослідження і дозволили сформулювати такі висновки:
1. У сучасному суспільстві відбувається постійний розвиток освітніх процесів, який вимагає узагальнення і систематизації. Однією з актуальних проблем на сьогодні є використання індивідуального підходу в навчанні на основі різних технологій.
2. На підставі аналізу філософської, психолого-педагогічної і науково-методичної літератури та аналізу практики роботи шкіл, з метою індивідуалізації навчання, визначено особливу роль індивідуалізації навчальної діяльності учнів з фізики і виявлено можливості використання інноваційних освітніх технологій у сучасній школі. Жодна з концепцій розвивального навчання ще не знайшла повної реалізації в освітньому процесі при навчанні фізики, тому розроблення методичного комплексу способів реалізації індивідуального підходу актуальне на сучасному етапі. Це визначило значущість і необхідність подальшого розроблення проблеми застосування індивідуального підходу, що реалізує інноваційні освітні технології для підвищення якості фізичної освіти і розвитку особистості учня, а також доцільність його впровадження в шкільну систему фізичної освіти.
3. Технології індивідуалізації навчання презентують динамічні системи, що охоплюють усі ланки навчального процесу: цілі, зміст, методи і засоби. Ці технології можуть сприяти підвищенню якості освіти і розвитку особистості учня.
4. Створено методичну систему реалізації індивідуального підходу на основі комплексного застосування індивідуально-групових та інноваційних технологій у навчанні фізики, що включає діагностику знань і вмінь, вивчення якостей особистості учня та їх урахування у процесі застосування як традиційних, так і інноваційних освітніх технологій, вибір або розроблення оптимальних технологій навчання, оцінку їх ефективності, яка виражається в підвищенні якості фізичної освіти і веде до розвитку особистості учня. Розроблено методику впровадження запропонованої моделі в реальну діяльність навчання.
5. Вибір або розроблення конкретної технології навчання включає цілеспрямований відбір змісту навчального матеріалу, форм, методів і прийомів навчання та певного (або певних) засобу (-ів) реалізації індивідуального підходу.
6. Найоптимальнішим у сучасних умовах є системне поєднання елементів традиційних і інноваційних технологій, що дозволяє планувати результати навчання. До інноваційних технологій, передусім, можна віднести:
- технологію активізації та інтенсифікації діяльності учнів;
- технології, що розвивають критичне мислення;
- тренінгові технології;
- технології сучасного проектного навчання;
- технології інтенсифікації навчання на основі схемових і знакових моделей навчального матеріалу;
- технологію комп’ютерного уроку;
- технологію саморозвитку особистості учня.
7. Розроблено методику формування груп учнів, що характеризуються однотипним стилем навчання. Визначено способи діагностики результатів навчання, що дозволяють фіксувати зміну якості фізичної освіти. Ключовим елементом цієї методики є організація взаємодії учасників освітнього процесу на основі використання «Карти стилів». Це забезпечується в процесі індивідуально-групової роботи, при виконанні різнорівневих завдань, що припускають обов’язковий зворотний зв’язок з учителем, при створенні навчальних ситуацій, у яких потрібне обговорення діяльності всіх учасників освітнього процесу.
8. Оцінка придатності та ефективності технології навчання здійснюється за певними критеріями, що дозволяють впроваджувати її в сучасну практику викладання фізики в школі:
- відповідність принципам науковості і доступності;
- відповідність умовам створення успішного освітнього середовища;
- сприяння підвищенню мотивації і розвитку пізнавального інтересу учнів;
- сприяння підвищенню якості і міцності засвоєння знань;
- сприяння формуванню самооцінки, розвиток партнерських стосунків;
- опора на добре спроектовану діяльність педагога, необов’язковість створення нових умов навчання;
- необов’язковість кардинальних перетворень традиційного навчання;
- невеликі витрати часу для учителя при виборі технологій, посильність для педагога середньої кваліфікації;
- сприяння формуванню ключових компетенцій.
9. Розроблена система засобів індивідуалізації навчальної діяльності учнів з фізики передбачає:
- розроблення «Карти стилів», яка дозволяє провести аналіз і об’єднати учнів у групи, що характеризуються однотипним стилем навчання. Для кожної групи учнів підбираються оптимальні завдання, що забезпечить максимально ефективну роботу кожного учня і вчителя на уроці;
- використання «Технологічної карти уроку», яка містить структурні елементи уроку, передбачену діяльність вчителя і учнів відповідно до кожного структурного елемента, методи, форми, засоби, прийоми, що використовуються в роботі з різними типологічними групами;
- впровадження інноваційних технологій навчання;
- виконання індивідуальних самостійних завдань;
- застосування прийомів і способів реалізації індивідуального підходу;
- використання технологічного алгоритму діяльності вчителя при проведенні лабораторних робіт;
- здійснення контролю знань учнів за допомогою авторського програмно-педагогічного засобу;
- складання індивідуальних домашніх завдань для різних типологічних груп учнів;
- застосування методу проектів за пропонованою тематикою (окремі теми з яких враховано авторами нової шкільної програми, нещодавно затвердженої Міністерством освіти і науки, молоді та спорту України);
- використання електронного підручника (як дидактичного доповнення до типового підручника) як засобу індивідуалізації навчального процесу.
10. Проведений педагогічний експеримент підтвердив гіпотезу дослідження про те, що розроблення і впровадження методичної системи індивідуалізації навчальної діяльності учнів з фізики в умовах комплексного застосування традиційних (колективно-групових) та інноваційних освітніх технологій сприяє підвищенню ефективності шкільної фізичної освіти і, передусім, досягненню вищого рівня навчальних досягнень та розвитку особистості учня.
У результаті проведених досліджень встановлено, що впровадження інноваційних технологій навчання дозволяє підвищити ефективність засвоєння учнями складних наукових понять. Водночас показано, що застосування ІКТ має враховувати особливості вивчення фізики як навчального предмета, оскільки фізика є наукою експериментальною. Результати експерименту повністю підтвердили достовірність теоретичних і методичних положень розробленої методичної системи реалізації індивідуального підходу на основі комплексного використання традиційних та інноваційних технологій у навчанні фізики в школі.
Проведене дослідження не претендує на вичерпне розв’язання питань, пов’язаних із застосуванням індивідуального підходу в умовах використання інноваційних технологій у навчанні фізики. Перспективи подальшого розвитку ідей дослідження, запропонованих нами для вивчення фізики в загальноосвітніх школах, можуть бути пов’язані з розробкою інноваційних освітніх технологій при вивченні інших навчальних предметів, у тому числі й в інших навчальних закладах, на які покладено функції завершення загальної середньої освіти.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Андрєєва В.М. Настільна книга педагога / В.М. Андрєєва, В.В. Григораш. – Х.: Основа, 2006. – 352 с.
2. Атаманчук П.С. Дидактика физики (основные аспекты) / П.С. Атаманчук, П.И. Самойленко. – М.: Московский государственный университет технологий и управления, 2006. – 245 с.
3. Бабанский Ю.К. Дифференцированный подход при использовании методов самостоятельной работы / Ю.К. Бабанский // Методы обучения в современной общеобразовательной школе. – М.: Просвещение. – 1985. – С. 171-175.
4. Безрукова B.C. Все о современном уроке в школе: проблемы и решения / В.С. Безрукова // Директор школы. – 2004. - № 5. – С. 20-29.
5. Белозерцева Т.В. Педагогические технологии формирования рефлексии школьников в процессе обучения: Автореф. дис. ... канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теория и методика проф. образования» / Т.В. Белозерцева. – М., 2000. – 16 с.
6. Беляк Е.Л. Сочетание элементов различных педагогических технологий при организации личностно-ориентированного обучения по химии: Автореф. дис.... канд. пед. наук: спец. 13.00.02 «Теория и методика обучения (химия)» / Е.Л. Беляк. – Омск, 1997. – 16 с.
7. Берлиозова Е.Ю. Индивидуализированное обучение младших школьников математике: Автореф. дис. канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теория и методика проф. образования» / Е.Ю. Берлиозова. – М, 2000. – 16 с.
8. Бершадский М.Е. Дидактические и психологические основания образовательной технологии / М.Е. Бершадский, В.В. Гузеев. – М.: Педагогический поиск, 2003. – 256 с.
9. Беспалько В.П. Интенсификация процесса обучения / В.П. Беспалько. – М.: Знание, 1987. – 78 с.
10. Библиотека Интернет Индустрии I2R.ru. – Режим доступу до ресурсу: http://www.i2r.ru/static/409/out_23573.shtml
11. Бондар В.І. Дидактика / Володимир Іванович Бондар. – К., Либідь, 2005. – 264 с.
12. Борисов A.M. Конструирование системы учебных заданий как средства индивидуализации и дифференциации / А.М. Борисов. – Казань, 1990. – 92 с.
13. Браверман Э.М. Преподавание физики, развивающее ученика. Подходы, компоненты, уроки, задания / Э.М. Браверман. – М.: Ассоциация учителей физики, 2003. – С. 366-390.
14. Братанич О. Г. Педагогічні умови диференційованого навчання учнів загальноосвітньої школи : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня кандидата пед. наук : спец. 13.00.09 «Теорія навчання» / Братанич Ольга Григорівна. – Кривий Ріг, 2008. – 20 с.
15. Бугайов О.І. Деякі концептуальні положення розробки засобів комп’ютерної підтримки навчання фізики / О.І. Бугайов, М.В. Головко, В.С. Коваль // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету імені Т. Г. Шевченка. Серія «Педагогічні науки» : збірник. – Чернігів : ЧДПУ, 2005. – Вип. 30. – С. 36-39.
16. Бугайов О.І. Диференціація навчання у сучасній середній школі / О.І. Бугайов. – Рад. шк. – 1991. – №8. – С. 7-16.
17. Бударный А.А. Индивидуальный подход в обучении / А.А. Бударный // Сов. педагогика. – 1965. – № 7. – С. 70-83.
18. Буйницька О.П. Навчальні проекти в позакласній роботі з фізики (з використанням сучасних інформаційних технологій) : Посібник для вчителів / О.П. Буйницька. – К. : КМПУ імені Б. Д. Грінченка, 2007. – 60 с.
19. Бурма А.Б. Дифференцированный подход к старшим дошкольникам как условие их подготовки к школьному обучению. – Автореф. дис. канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теория и методика проф. образования» / А.Б. Бурма. – СПб., 1992 – 16 с.
20. Буряк В.К. Методологічні основи розвивального навчання / В. Буряк // Рідна шк. – 2009. – № 5/6. – С. 3-7.
21. Ващенко Г. Загальні методи навчання: підручник для педагогів / Г. Ващенко. – Видання перше. – К.: Українська Видавнича Спілка, 1997. – 441 с.
22. Великий тлумачний словник сучасної української мови / Ред.: В.Т. Бусел. – К.: Перун; Ірпінь (Київ. обл.), 2005. – 1728 с.
23. Величко С.П. Розвиток системи навчального експерименту та обладнання з фізики у середній школі / С.П. Величко. – Кіровоград, 1998. – 302 с.
24. Використання інформаційних технологій на уроках фізики // Бібліотека журналу «Фізика в школах України». – К.: Основа, 2007. – 200 с.
25. Вікіпедія – вільна енциклопедія. – Режим доступу до ресурсу: http://uk.wikipedia.org/wiki/%D0%A2%D0%B5%D1%85%D0%BD%D0%BE%D0%BB%D0%BE%D0%B3%D1%96%D1%8F
26. Вітвицька С.С. Інноваційні педагогічні технології в підготовці вчителів / С.С. Вітвицька // Вісн. Житомир. держ. ун-ту. – 2009. – № 43. – С. 45-48.
27. Володько В.М. Індивідуалізація й диференціація навчання: понятійно-категоріальний аналіз / В.М. Володько // Педагогіка і психологія. – 1997. – № 4. – С. 9-17.
28. Выготский Л.С. Педагогическая психология / Л.С. Выготский. – М.: Педагогика-пресс, 1999. – 272 с.
29. Гак Г.М. Диалектика коллективного и индивидуального / Г.М. Гак. – М.: Мысль, 1967. – 167 с.
30. Галатюк Ю.М. Проектна методика в контексті моделювання творчої навчально-пізнавальної діяльності / Ю.М. Галатюк // Теорія та методика вивчення природничо-математичних і технічних дисциплін: Збірник науково-методичних праць: Рівненський державний гуманітарний університет. Випуск 10. – Рівне: РДГУ, 2007. – С. 20-30.
31. Галатюк Ю.М. Теоретико-методичні й технологічні аспекти моделювання проектної навчальної діяльності з фізики / Ю.М. Галатюк // Наукові записки. – Випуск 98 – Серія: Педагогічні науки. – Кіровоград: РВВ КДПУ ім. В. Винниченка, 2011. – С. 26-29.
32. Генденштейн Л.Е. Фізика, 10 кл.: підруч. для загальноосвітніх навч. закладів / Генденштейн Л.Е., Ненашев І.Ю. – Х.: Гімназія, 2010. – 272 с.
33. Гільбух Ю.З. Психолого-педагогічні основи диференціації навчання в початковій ланці загальноосвітньої школи / Ю.З. Гільбрух, С.Л. Коробко – К.: Освіта, 1990. – 218с.
34. Глейзер Г. Д. Проблема учета индивидуальных особенностей учащихся в процессе обучения в общеобразовательной школе взрослых / Г. Д. Глейзер // Проблемы индивидуализации и дифференциации обучения в вечерней школе. – Л.: НИИООВ, 1981. – С. 8-23.
35. Годованюк Т.Л. Деякі термінологічні тлумачення індивідуальної форми навчання через її «похідні» / Т. Л. Годованюк // Педагогіка і психологія. – 2008. – № 3/4. – С. 127-131.
36. Гончаренко С.У. Педагогічні дослідження: методологічні поради молодим науковцям / С.У. Гончаренко – К. : Вінниця : ДОВ «Вінниця», 2008. – 278 с.
37. Гончаренко С.У. Проблеми індивідуалізації процесу навчання / С.У. Гончаренко, В.М. Володько // Педагогіка і психологія. – 1995. – № 1. – С. 63-71.
38. Гончаренко С.У. Розв’язування навчальних задач з фізики: питання теорії і методики: Навч. посіб. для студ. спец. «Педагогіка і методика серед. освіти. Фізика» / С.У. Гончаренко, Є.В. Коршак, А.І. Павленко, О.В. Сергєєв, В. І. Баштовий; Ред.: Є.В. Коршак. – К.: НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2004. – 184 с.
39. Гончаренко С.У. Український педагогічний словник / С.У. Гончаренко. – К. : Либідь, 1997. – С. 345.
40. Горелик И.Ф. Характерные черты личностно-ориентированного урока / И.Ф. Горелик, Е.Н. Степанова // Завуч. – 2000. – № 6. – С. 130-131.
41. Гузеев В.В. Познавательная самостоятельность учащихся и развитие образовательной технологии / В.В. Гузеев. – М.: НИИ школьных технологий, 2004. – 128 с.
42. Гуревич К.М. Индивидуально-психологические особенности школьников / К.М. Гуревич. – М.: Инфа-М, 2003. – 387 с.
43. Гусак П. М. Теорія і технологія диференційованого навчання майбутніх учителів початкових класів школярів : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора пед. наук : спец. 13.00.01 «Загальна педагогіка» / П. М. Гусак. – К., 2000. – 40 с.
44. Даутова О.Б. Современные педагогические технологии в профильном обучении. Учебно-методическое пособие для учителей / О.Б. Даутова, О.Н. Крылова / Под ред. А. П. Тряпицыной. – СПб.: КАРО, 2006. – 176 с.
45. Державний стандарт базової і повної загальної середньої освіти // Освіта України. – 2004. – № 5. – С. 1-13.
46. Диференціація навчання учнів у загальноосвітній школі: Методичні рекомендації. – К.: Освіта, 1992. – 31с.
47. Дичківська І. Інноваційні педагогічні технології: Навчальний посібник І. Дичківська. – К.: Академ.видав, 2004. – 352 с.
48. Дружинина О.М. Дифференцированный подход при проведении лабораторных работ по физике в старших классах: Автореф. дис. ... канд. пед. наук: спец. 13.00.02 «Теория и методика обучения (физика)» / О.М. Дружинина. – Челябинск, 1997. – 20 с.
49. Дьяченко В.К. Коллективный способ обучения / В.К. Дьяченко. – М.: Народное образование, 2004. – 352 с.
50. Енциклопедія освіти / Ред.: В.Г. Кремень. – К.: Юрінком Інтер, 2008. – 1040 с.
51. Енциклопедія педагогічних технологій та інновацій / Автор-укладач Н.П. Наволокова. – Х.: Основа, 2011. – 176 с.
52. Єремеєва В.М. Історичні тенденції розвитку базових педагогічних понять теорії індивідуалізації навчання як особливої організації процесу / В.М. Єремеєва // Вісн. Житомир. держ. пед. ун-ту. – 2001. – № 8. – С. 50-55.
53. Жабєєв Г.В. Методика використання інтернет-ресурсів у процесі профільного навчання фізики: автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.02 «Теорія і методика навчання (фізика)» / Георгій Володимирович Жабєєв.– Національний педагогічний ун-т ім. М.П.Драгоманова. – К., 2009. – 20 с.
54. Жовтан Л.В. Диференціація навчання учнів 7-11 класів у процесі поглибленого вивчення предметів природничо-математичного циклу: Автореф. дис... канд. пед. наук: 13.00.09 «Теорія навчання» / Л.В. Жовтан. – Харк. держ. пед. ун-т ім. Г.С. Сковороди. – Х., 2001. – 22 с.
55. Жук Ю.О. Характерні особливості поведінки у компґютерно орієнтованому навчальному середовищі / Ю.О. Жук // Компґютерно орієнтовані системи навчання : Зб. наук. праць. – К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова, 2004. – Вип. 4. С. 227-231.
56. Заболотний В.Ф. Формування методичної компетентності учителя фізики засобами мультимедіа: монографія / В.Ф. Заболотний; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. – Вінниця: Едельвейс і К, 2009. – 453 с.
57. Завізєна Н.С. Застосування гіпертекстових навчальних посібників в процесі навчання фізики / Н.С. Завізєна // Збірник наукових праць Кам’янець-Подільського державного університету. Серія «Педагогічна»: Методологічні принципи формування фізичних знань учнів і професійних якостей майбутніх учителів фізики та астрономії. – Кам’янець-Подільський: Інформаційно-видавничий відділ КПДУ, 2003. – С. 24-26.
58. Загашев И.О. Критическое мышление: технология развития / И.О. Загашев, Е.С. Заир-Бек. – СПб.: Изд-во «Альянс «Дельта», 2003. – 284 с.
59. Загрекова Л.В. Теория и технология обучения. Учебное пособие для студентов пед. вузов / Л.В. Загрекова, В.В. Николина. – М.: Высшая школа, 2004. – 157 с.
60. Закон України «Про загальну середню освіту». – http://zakon3.rada.gov.ua/laws/show/1060-12
61. Засєкіна Т.М. Використання системи дидактичних засобів в умовах диференційованого навчання фізики: автореф. дис... канд. пед. наук: спец. 13.00.02 «Теорія і методика навчання (фізика)» / Т.М. Засєкіна; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. – К., 2009. – 20 с.
62. Захаров Г.А. Индивидуальный подход к учащимся как одно из условий успешного обучения физике: Автореф. дис. ... канд. пед. наук: спец. 13.00.02 «Теория и методика обучения (физика)» / Г.А. Захаров. – Челябинск, 1990. – 20 с.
63. Иванов В.В. Способы управления учебной работой школьников в условиях индивидуально-дифференцированного подхода: Автореферат диссерт. на соиск. уч. степени канд. пед. наук: спец. 13.00.02 «Теория и методика обучения» / В.В. Иванов. – Л., 1977. – 19 с.
64. Индивидуализация в процессе обучения детей дошкольного возраста / Под ред. Е.Й. Щербаковой. – Запорожье, 1992. – 172 с.
65. Іваницький О.І. Теоретичні і методичні основи підготовки майбутнього вчителя фізики до впровадження інноваційних технологій навчання: Автореф. дис... д-ра пед. наук: спец. 13.00.02 «Теорія і методика навчання (фізика)» / О.І. Іваницький. – Нац. пед. ун-т імені М. П. Драгоманова. – К., 2005. – 43 с.
66. Івашко Л. М. Інноваційні інформаційно-комунікаційні технології забезпечення якості вищої економічної освіти: автореф. дис. ... канд. екон. наук: спец. 08.00.11 «Математичні методи, моделі та інформаційні технології в економіці» / Л. М. Івашко; ДВНЗ «Київ. нац. екон. ун-т. ім. В. Гетьмана». – К., 2011. – 20 с.
67. Ісаєва Г.М. Педагогічні технології у світовій педагогічній практиці / Г.М. Ісаєва // Завуч. – 2008. – №2. – С.4-7.
68. Кайдалова Л.А. Теоретичні та методологічні аспекти особистісно орієнтованого навчання / Л.Г. Кайдалова // Педагогіка, психологія та мед.-біол. пробл. фіз. виховання і спорту. – 2008. – № 3. – С. 74-78.
69. Кирик Л.А. Фізика. 10 кл.: Запитання, задачі тести: навч. посіб.: рівень стандарту / Л.А. Кирик, І.М. Гельфгат, І.Ю. Ненашев. - Ч.: Гімназія, 2010. – 160 с.
70. Кларин М.В. Инновация в мировой педагогике: обучение на основе исследования, игры и дискуссии (Анализ зарубежного опыта) / М.В. Кларин. – Рига: НПЦ «Эксперимент», 1995. – С. 10.
71. Коваленко Л.Т. Короткий текстологічний словник-довідник / Л.Т. Коваленко. – К. : Грамота, 2008. – 160 с.
72. Козловська І.М. Закони і закономірності дидактики // Розвиток педагогічної і психологічної наук в Україні 1992–2002. Збірник наукових праць до 10–річчя АПН України / Академія педагогічних наук України.– Частина 2.–Харків: «ОВС», 2002.– С. 348–358.
73. Колесникова Н.И. От конспекта к диссертации / Н.И. Колесникова. – М.: Флинта: Наука, 2003. – 288 с.
74. Колечинцева Т.С. Диференційований підхід до контролю і оцінювання навчальних досягнень з фізики учнів 8-х класів загальноосвітніх шкіл: Автореф. дис... канд. пед. наук: спец. 13.00.02 «Теорія та методика навчання (фізика)» / Т.С. Колечинцева. – Кіровоград. держ. пед. ун-т ім. В.Винниченка. – Кіровоград, 2009. – 19 с.
75. Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання: З6. наук. праць / НПУ ім. М.Д. Драгоманова. – К., 2001. – Вип. 4. – 230 с.
76. Конаржевский Ю.А. Анализ урока / Ю.А. Конаржевский. – М.: Педагогический поиск, 2000. – С. 1-35; Академия, 2004. – 24 с.
77. Концепция физического образования в 12-летней школе // Физика в школе. – 2000. – № 3. – С. 20-24.
78. Косенко В.А. Індивідуальний підхід як умова виховання обдарованих дітей молодшого шкільного віку / В.А. Косенко // Наука і освіта. – 2007. – № 6-7. – С. 91-94.
79. Костенко Л.Д. Диференційоване вивчення основ квантової фізики у середніх навчальних закладах різного профілю: Автореф. дис... канд. пед. наук: спец. 13.00.02 «Теорія та методика навчання (фізика)» / Л.Д. Костенко. – Нац. пед. ун-т ім. М. П.Драгоманова. – К., 2001. – 20 с.
80. Кравцова Е. Інноваційні освітні технології в процесі вивчення технічних дисциплін / Е. Кравцова, Н.І. Галабурда // Освіта на Луганщині. – 2011. – № 2. – С. 170-173.
81. Краевский В. Основы обучения. Дидактика и методика: Пособие для студентов высших учебных заведений / В. Краевский, А. Хуторской. – М.: Академия, 2007. – 352 с.
82. Краевский В.В. Содержание образования: вперед к прошлому / В.В. Краевский. – М.: Педагогическое общество России, 2000. – 36 с.
83. Круглова Н.Ф. Причины неуспеваемости в школе и пути их устранения / Н.Ф. Круглова. – М.: Вербум – М, 2004. – С. 12-29.
84. Крупеніна Н. Тематичне оцінювання навчальних досягнень учнів / Н. Крупеніна // Директор школи. – 2002. – № 3. – С. 1-4.
85. Ксензова Г.Ю. Оценочная деятельность учителя / Г.Ю. Ксензова. – М.: Педагогическое общество России, 2002. – 120 с.
86. Ксензова Г.Ю. Перспективные школьные технологии / Г.Ю. Ксензова. –М.: Педагогическое общество России, 2001. – 222 с.
87. Кузьменко В.У. Індивідуалізація виховання і навчання в освітніх закладах / В.У. Кузьменко. – К.: НПУ імені М.П.Драгоманова, 2008. – 54 с.
88. Кульневич С.В. Анализ современного урока / С.В. Кульневич, Т.П. Лакоцепина. – Ростов н/Д.: ТЦ «Учитель», 2001. – 176 с.
89. Куприянов М. Дидактический инструментарий новых образовательных технологий / М. Куприянов, О. Околелов // Высшее образование в России. – 2001.– № 1. – С. 124-126.
90. Курашов И.В. Индивидуализация обучения как средство активизации мышления учащихся на уроках математики / И.В. Курашов // Сб.: Индивидуализация обучения как средство развития познавательной активности и самостоятельности учащихся. – Казань, 1963. – 280 с.
91. Кыверялг А.А. Методы исследования в профессиональной педагогике / А.А. Кыверялг. – Таллинн : Валгус, 1980. – 334 с.
92. Левчук Л.В. Глоссарий современного образования. / Л.В. Левчук // Народное образование. – 1997. – № 3. – С. 95.
93. Леоне И.А. Индивидуализация обучения в процессе решения физических задач: Автореф. дис. ... канд. пед. наук: спец. 13.00.02 «Теория и методика обучения (физика)» / И.А. Леоне. – М., 1991. – 16 с.
94. Леонтьев А.М. Деятельность. Сознание. Личность / А.М. Леонтьев. – М.: Политиздат, 1975. – 304 с.
95. Лєскова А.А. Щодо проблеми психологічної готовності дитини до навчання в школі / А.А. Лєскова // Наша шк. – 2008. – № 4. – С. 32-36.
96. Лизинский В.М. Приемы и формы в учебной деятельности / В.М. Лизинский. – М.: Педагогический поиск, 2002. – 160 с.
97. Литвина Н.В. Индивидуально-дифференцированный подход к старшим дошкольникам в воспитании трудовой активности: Автореф. дис. канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теория и методика проф. образования» / Н.В. Литвина. – Минск, 1990. – 17 с.
98. Локк Дж. Избранные философские произведения: В 2-х т. / Дж. Локк – М.: Просвещение, 1972. – 532 с.
99. Макаренко А.С. // Хрестоматия по истории социальной педагогики и воспитания: Т. 2 / Сост. А.А.Фролов, Ю.Х.Трушина, Г.Н. Козлова. – М., 2007 – С. 63-65.
100. Максименко С. Диференційоване навчання. До проблеми психологічного супроводу / С. Максименко // Дир. шк., ліцею, гімназії. – 2008. – № 5. – С. 13-17.
101. Малафеев Р.И. Творческие экспериментальные задания по физике. 9-11 классы / Р.И. Малафеев. – М.: Школьная пресса, 2003. – 48 с.
102. Мартинюк М. Метод навчальних проектів з використанням сучасних освітніх інформаційних технологій, як форма позакласної роботи з фізики: (на матеріалі навчального проекту «Надпровідність») / М. Мартинюк, В. Хитрук. – Presov., 2008. – 6 c.
103. Мартинюк М. Про технологічність як принцип організації навчального матеріалу в підручниках фізики для загальноосвітніх навчальних закладів / М. Мартинюк, В. Хитрук // Збірник наукових праць. – К.: Науковий світ, 2006. – С. 93-104.
104. Мартинюк М. Т. Вивчення фізики і астрономії в основній школі: /Теорет. і метод. засади/ М. Т. Мартинюк. – К.: ТОВ «Міжнар. фін. агенція», 1998. – 274 с.
105. Мартинюк М. Т. Методичні основи використання сучасних засобів навчання з астрономії у підготовці майбутніх учителів фізики і астрономії: монографія / М.Т. Мартинюк, І.А. Ткаченко; Уман. держ. пед. ун-т ім. П.Тичини. – Умань: ПП Жовтий, 2009. – 236 с.
106. Маслова Н.В. Ноосферное образование: технология, методология, методика / Н.В. Маслова. – М.: РАЕН, 1998. – 58 с.
107. Мащиньян А.А. Теоретико-методические основы формирования у будущего учителя физики умения проектировать персональные технологии обучения: Автореф. дис. ... д-ра пед. наук: спец. 13.00.02 «Теория и методика обучения (физика)» / А.А. Мащиньян. – М., 2001. – 44 с.
108. Менчинская Н.А. Психологические вопросы развивающего обучения и новые программы / Н.А. Менчинская // Советская педагогика. – 1968. – №6. –С.21-38.
109. Методика навчання фізики у старшій школі: навч. посіб. / В. Ф. Савченко, М. П. Бойко, М. М. Дідович, В. М. Закалюжний, М. П. Руденко; Ред.: В. Ф Савченко. – К.: Академія, 2011. – 294 с
110. Методика преподавания физики : пособие для учителей / [Под ред. А.В. Усовой]. – М. : Просвещение. 1990. – 320 с.
111. Методология учебного проекта / Под ред. Н.Ю. Пахомовой. – М.: МИПКРО, 2001. – 144 с.
112. Методы системного педагогического исследования / Под ред. П.В. Кузьминой. – М.: Народное образование, 2002. – 208 с.
113. Монахов В.М. Аксиоматический подход к проектированию педагогических технологий / В.М. Монахов // Педагогика. – 1997. – № 6. – С. 26-31.
114. Морева Н.А. Технологии профессионального образования: учебное пособие для студентов высш. учеб. Заведений / Н.А. Морева. – М.: Издательский центр «Академия», 2005. – 432 с.
115. Морзе Н.В. Основи інформаційно-комунікаційних технологій / Н.В. Морзе. – К. : Видавнича група ВНМ, 2006. – 298 с.
116. Морозова Т.В. Диагностика успешности учителя / Т.В. Морозова. – М.: Педагогический поиск, 2004. – 160 с.
117. Наволокова Н.П. Практична педагогіка для вчителя / Н.П. Новолокова, В.М. Андрєєва. – Х.: Основа, 2009. – 120 с.
118. Наливайко Т.Е. Теоретические основы операционально-деятельностных технологий обучения: Автореф. дис.... канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теория и методика проф. образования» / Т.Е. Наливайко. – М., 2000. – 20 с.
119. Національна доктрина розвитку освіти України в XXI столітті // Освіта України. – 2001. – №29. – С. 4-7.
120. Небылицин В.Д. Темперамент // Психология индивидуальных различий / Под ред. Ю.Б. Гиппенрейтер, В.Я. Романова. – М., 2000. – С. 352-359.
121. Нісімчук А.С. Сучасні педагогічні технології. Навчальний посібник / Нісімчук А.С., Падалка О.С., Шпак О.Т. – К.: Видавничий центр «Просвіта». – 2000. – 268 с.
122. Новиков Д.А. Статистические методы в педагогических исследованиях Д.А. Новиков. – М.: МЗ-Пресс, 2004. – 67 с.
123. Новикова Т.Г. Портфолио учащегося в профильном обучении / Т.Г. Новикова, М.А. Пинская, А.С. Прутченков // Профильная школа. – 2006. – №5. – С. 3-12.
124. Новое педагогическое мышление / Под ред. А.В. Петровского. – М.: Педагогика, 1989. – 280 с.
125. Оконь В. Введение в общую дидактику / В. Оконь. – М.: Высшая школа, 1990. – 382 с.
126. Освітні технології: Навч.-метод посіб. / О.М. Пєхота, А.З. Кіктенко, О.М. Любарська [та ін.] / За ред. О.М. Пєхоти. – К.: А.С.К., 2003. – 255 с.
127. Осмоловская Н.М. Дифференциация процесса обучения в современной школе / Н.М. Осмоловская. – М: Издательство Московского психолого-социального института, 2004. – 176 с.
128. Основи нових інформаційних технологій навчання: Посібник для вчителів / Авт. кол.; За ред.. Ю.І. Машбиця / Інститут психології ім. Г.С. Костюка АПН України. – К.: ІЗМН, 1997. – 264 с.
129. Паламарчук В.Ф. Першооснови педагогічної інноватики. Т. 1 / В.Ф. Паламарчук. – К.: Знання України, 2005. – 420 с.
130. Паламарчук В. Ф. Інноваційні процеси в педагогіці / В. Ф. Паламарчук // Педагогічні інновації в сучасній школі. – К. : Освіта, 1994. – С. 5-9.
131. Панасюк В.П. Школа и качество. Выбор будущего. / В.П. Панасюк. – СПб.: КАРО, 2003. – 384 с.
132. Папорилова А.П. Игровое моделирование в деятельности педагога / А.П. Папорилова. – М.: Академия, 2006. – 362 с.
133. Пасічник Ю. Проблеми створення електронного підручника / Ю. Пасічник, В. Заболотний // Збірник наукових праць Кам’янець-Подільського державного університету. Серія «Педагогічна» : Дидактики дисциплін фізико-математичної та технологічної освітніх галузей. – Кам’янець-Подільський: Інформаційно-видавничий відділ КПДУ, 2004. – С. 86-90.
134. Пахальян В.Э. Личностно-ориентированное консультирование в образовании: Хрестоматия / В.Э. Пахальян. М. – 2003. – 192 с.
135. Пахомова Н.О. Метод учебного проекта в образовательных учреждениях / Н.О. Пахомова. – М.: Аркти, 2005. – С. 14-51.
136. Педагогика. Педагогические теории, системы, технологии. / Под ред. С.А. Смирнова. – 4-е изд., испр. – М.: Академия, 2000. – 510 с.
137. Педагогические технологии: Методические рекомендации / Под ред. Т.А. Бабаковой. – Петрозаводск: Изд-во ПетрГУ, 2007. – 95 с.
138. Педагогічна майстерність: Підручник / І.А. Зязюн, Л.В. Крамушенко, І.Ф. Кривона [та ін.] / За ред. І.А. Зязюна. – 3-тє вид. – К. : СПБ Богданова А.М., 2008. – 386 с.
139. Педагогічні технології у безперервній професійній освіті / За ред. С.О. Сисоєвої. – К., 2001. – С. 21.
140. Петровский В.А. Личность в психологии: парадигма субъектности / В.А. Петровський. – Ростов-на-Дону: издательство «Феникс», 1996. – 512 с.
141. Петросян О.Р. Метод проектів на уроках фізики / О.Р. Петросян // Фізика в школах України. – 2010. – № 6. – 36 с.
142. Пименов А.Ю. Личностно-ориентированная школа: утопия или реальность / А.Ю. Пименов // Завуч. – 2001. – № 3. – С. 108-114.
143. Підготовка педагогів до впровадження інтегративних технологій навчання фізики / О.П. Войнович, Ю.М. Галатюк, І.С. Войнович // Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім. І. Франка. – 2005. – № 24. – С. 154-156.
144. Плигин А. Личностно-ориентированное образование: История и практика / А. Плигин. – М., 2003. – 432 с.
145. Полат Е. С. Метод проектов // http://distant.ioso.ru/project/meth%20project/metod%20pro.htm
146. Поліхун Н.І. Розвиток творчої діяльності старшокласників у процесі навчання фізики з використанням проектної технології: Автореф. дис... канд. пед. наук: спец. 13.00.02 «Теорія і методика навчання (фізика)» / Н.І. Поліхун. – Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. – К., 2007. – 21 с.
147. Поліхун Н.І. Формування проектної діяльності старшокласників у процесі навчання фізики / Н.І. Поліхун // Збірник наукових праць Кам’янець-Подільського державного університету: Серія педагогічна: Проблеми дидактики фізики та шкільного підручника фізики в світлі сучасної освітньої парадигми. – Кам’янець-Подільський: Кам’янець-Подільський державний університет, редакційно-видавничий відділ, 2006. – Вип. 12. – С. 59-61.
148. Полонский В.М. Словарь по образованию и педагогике / В.М. Полонский. – М.: Высшая школа, 2004. – С.32; С. 73; С. 153.
149. Пометун О.І. Енциклопедія інтерактивного навчання / О.І. Пометун. – К., 2007. – 144 с.
150. Пометун О.І. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання: Наук.-метод. посібн. / О.І. Пометун, Л.В. Пироженко / За ред.. О.І. Пометун. – К.: Видавництво «А.С.К.», 2004. – 192 с.
151. Потапов А.С. Педагогические условия дифференциации обучения школьников в зависимости от особенностей восприятия учебной информации: Автореф. дис.... канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теория и методика проф. образования» / А.С. Потапов. – М., 2000. – 16 с.
152. Практикум по технологиям обучения современного студента / А.Г. Грецов, О.Б. Даутова, О.Н. Крылова, И.И. Соколова, О.Н. Шилова / Под ред. И.И. Соколовой. – СПб.: Институт профтехобразования РАО, 2007. – 163 с.
153. Психология личности и деятельности дошкольника / Под ред. А.В. Запорожца и Д.Б. Эльконина. – М.: Просвещение, 1965. – 295 с.
154. Пурышева Н.С. Методические основы дифференцированного обучения физике в средней школе: Автореф. дис. ... д-ра пед. наук: спец. 13.00.02 «Теория и методика обучения (физика)» / Н.С. Пурышева. – ИОСО РАО. – М., 1995. – 35 с.
155. Рабунский Е.С. Индивидуальный подход в процессе обучения школьников (на основе анализа их самостоятельной учебной деятельности) / Е.С. Рабунский. – М.: Педагогика, 1975. – 184 с.
156. Разумовский В.Г. Проблемы общего образования и качество обучения физике / В.Г. Разумовский // Педагогика. – 2000. – № 8. – С. 12-16.
157. Резвицкий И.М. Личность. Индивидуальность. Общество / И.М. Резвицкий. – М.: Политиздат, 1984. – 141 с.
158. Романовська М.Б. Метод проектів у виховному процесі / М.Б. Романовська. – Х.: Ранок, 2007. – 160 с.
159. Русинова М.М. Формирование основ готовности учителей к индивидуализации и дифференциации обучения в начальной школе: Автореф. дис. ... канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теория и методика проф. образования» / М.М. Русинова. – Таганрог, 2000. – 16 с.
160. Савгира С.М. Використання ІКТ на уроках фізики / С.М. Савгира // Фізика в школах України. – 2010. – №18. – С. 40.
161. Садкіна В.І. 101 цікава педагогічна ідея / В.І. Садкіна. – Х.: Основа, 2009. – 88 с.
162. Селевко Г.К. Педагогические технологии на основе дидактического и методического усовершенствования УВП / Г.К. Селевко. – М.: НИИ школьных технологий, 2005. – 288 с.
163. Селевко Г.К. Педагогические технологии на основе информационно-коммуникационных средств / Г.К. Селевко. – М.: НИИ школьных технологий, 2005. – 208 с.
164. Селевко Г.К. Энциклопедия образовательных технологий: в 2 т. / Г.К. Селевко. – М. : НИИ школьных технологий, 2006. – Т. 1. – 816 с.
165. Селевко Г.К. Энциклопедия образовательных технологий: в 2 т. / Г.К. Селевко. – М. : НИИ школьных технологий, 2006. – Т. 2. – 816 с.
166. Семерня О.М. Дидактичні основи використання еталонних вимірників якості знань у навчанні фізики старшокласників: Автореф. дис... канд. пед. наук: спец. 13.00.02 «Теорія і методика навчання (фізика)» / О.М. Семерня; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. – К., 2007. – 20 с.
167. Сиротюк В.Д. Навчання фізики учнів із затримкою психічного розвитку в школах і класах інтенсивної педагогічної корекції: Моногр. / В.Д. Сиротюк; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. – К.: НПУ ім. М.П.Драгоманова, 2004. – 313 с.
168. Сиротюк В.Д. Фізика: підруч. Для 10 кл. загально освіт. навч. закл.: (рівень стандарту) / В.Д. Сиротюк, В.І. Баштовий. – К.: Освіта, 2010. – 303 с.
169. Сисоєва С. О. Інтерактивні технології навчання дорослих: навч.-метод. посіб. для викладачів системи форм., неформ. та інформ. освіти дорослих / Світлана Олександрівна Сисоєва; Нац. акад. пед. наук України, Київ. ун-т ім. Б. Грінченка. – К., 2011. – 320 с.
170. Ситуационный анализ, или анатомия кейс-метода / Под ред. Ю.П. Сурмина. – Киев: Центр инноваций и развития, 2002. – 286 с.
171. Скок Г.Б. Как проанализировать собственную педагогическую деятельность. – М.: Педагогическое общество России, 2001. – 102 с.
172. Скоробогатова Г.Г. Проблемная, проектная, модульная и модульно- блочная технологии в работе учителя / Г.Г. Скоробогатова. – М.: МИОО, 2002. – 70 с.
173. Сластенин В.А. Общая педагогика / В.А. Сластенин и др. – М.: Владос, 2003. – С. 62-287.
174. Словарь-справочник по педагогике / Под. ред. Пидкасистого П.И. – М.: ТЦ Сфера, 2004. – 448 с.
175. Смирнов С.А. Технология как средство обучения второго поколения / С.А. Смирнов // Школьные технологии, 2001. – № 1. – С. 24.
176. Советова Е.В. Педагогические технологии как средство развития творческой деятельности учащихся на уроках геометрии.: Автореф. дис. ... канд. пед. наук: спец. 13.00.04 «Теорія та методика професійної освіти» / Е.В. Советова. – М., 2002. – 16 с.
177. Современные технологии обучения / Под ред. Г.В. Борисовой. – СПб., 2002.
178. Соловйова О.Ю. Використання комп’ютерних технологій у курсі фізики / О.Ю. Соловйова // Фізика в школах України. – 2009. – № 3. – С. 20.
179. Сосницька Н.Л. Вимоги до професійної підготовки вчителя фізики в умовах особистісно орієнтованого навчання / Н.Л. Сосницька // Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім. І. Франка. – 2003. – № 12. – С. 89-92.
180. Стадніченко С.М. Методика вивчення молекулярної фізики на основі особистісно орієнтованої технології в умовах профільного навчання: Автореф. дис... канд. пед. наук: спец. 13.00.02 «Теорія і методика навчання (фізика)» / С.М. Стадніченко. – Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. – К., 2007. – 20 с.
181. Степанова Г.П. Дифференцированное обучение физике и пути его реализации на современном этапе: Автореф. дис. ... канд. пед. наук: спец. 13.00.02 «Теория и методика обучения (физика)» / Г.П. Степанова. – М., 1996. – 16 с.
182. Стецик С. З досвіду створення електронних навчальних підручників з фізики / Сергій Стецик // Наукові записки. – Випуск 82. – Серія: Педагогічні нау