ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ФУНДАМЕНТАЛІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ ІНФОРМАТИЧНИХ ДИСЦИПЛІН У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

Краткое описание

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ
імені М.П. ДРАГОМАНОВА

На правах рукопису

СЕМЕРІКОВ Сергій Олексійович

УДК 378.147:372.8004

ТЕОРЕТИКО-МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ФУНДАМЕНТАЛІЗАЦІЇ
НАВЧАННЯ ІНФОРМАТИЧНИХ ДИСЦИПЛІН
У ВИЩИХ НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ

13.00.02 – теорія i методика навчання (інформатика)

Дисертація на здобуття наукового ступеня
доктора педагогічних наук

Науковий консультант:
ЖАЛДАК Мирослав Іванович
доктор педагогічних наук, професор,
дійсний член АПН України

Київ–2009

ЗМІСТ
ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ ................................................................... 5
ВСТУП....................................................................................................................... 13
РОЗДІЛ 1
ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ФУНДАМЕНТАЛІЗАЦІЇ
ІНФОРМАТИЧНОЇ ОСВІТИ У ВИЩІЙ ШКОЛІ................................... 26
1.1. Фундаментальність як основа університетської освіти ............................. 26
1.1.1. Модель Гумбольдта в контексті Болонського процесу ...................... 26
1.1.2. Фундаментальні знання та фундаменталізація освіти ........................ 32
1.2. Інноваційність фундаментальної освіти ...................................................... 40
1.2.1. Вища освіта як фактор інноваційного розвитку .................................. 40
1.2.2. Фундаменталізація як основа розвитку інноваційної вищої
освіти ........................................................................................................ 58
1.2.3. Регіональний інноваційний університетський комплекс як
основа системи неперервної фундаментальної освіти........................ 66
1.3. Фундаментальність інформатичної освіти .................................................. 73
1.3.1. Поняття фундаменталізації інформатичної освіти.............................. 73
1.3.2. Напрями фундаменталізації інформатичної освіти............................. 77
1.3.3. Професійна спрямованість фундаменталізації інформатичної
освіти ........................................................................................................ 86
1.3.4. Перспективи фундаменталізації шкільного курсу інформатики ....... 95
Висновки до розділу 1 ........................................................................................ 101
РОЗДІЛ 2
СУЧАСНІ ТЕХНОЛОГІЇ ФУНДАМЕНТАЛІЗАЦІЇ НАВЧАННЯ
ІНФОРМАТИЧНИХ ДИСЦИПЛІН.......................................................... 103
2.1. Поняття про мобільне навчання ................................................................. 103
2.1.1. Технології електронного навчання...................................................... 103
2.1.2. Мобільне навчання та рівний доступ до ІКТ ..................................... 110
2.1.3. Місце технологій мобільного навчання серед технологій
автоматизованого навчання ................................................................. 114
2.1.4. Мікронавчання як психологічна основа мобільного навчання........ 122 3
2.2. Історія мобільного навчання....................................................................... 126
2.2.1. Витоки мобільного навчання............................................................... 126
2.2.2 Піонерська освітня програма фірми Palm ........................................... 129
2.2.3. Виникнення мобільного навчання....................................................... 130
2.3. Засоби мобільного навчання....................................................................... 135
2.3.1. Апаратне забезпечення мобільного навчання.................................... 135
2.3.2. Програмно-комунікаційні засоби мобільного навчання................... 140
2.3.3. Електронні книги як інноваційний засіб мобільного навчання ....... 148
2.4. Умови застосування мобільного навчання................................................ 151
2.4.1. Переваги та недоліки мобільного навчання....................................... 151
2.4.2. Мобільне навчання як інноваційна технологія.................................. 153
2.4.3. Об’єктно-орієнтоване середовище мобільного навчання................. 161
2.4.4. Система управління мобільним навчанням........................................ 169
2.4.5. Розробка навчальних матеріалів для мобільного навчання.............. 173
2.5. Приклади застосування мобільного навчання .......................................... 178
2.5.1. Пілотні проекти мобільного навчання................................................ 178
2.5.2. Мобільне навчання інформаційних технологій математичного
призначення........................................................................................... 182
2.5.3. Системи зворотного зв’язку................................................................. 185
2.5.4. Застосування засобів мобільного зв’язку для підготовки до
лекцій...................................................................................................... 189
Висновки до розділу 2 ........................................................................................ 194
РОЗДІЛ 3
МЕТОДИЧНІ ОСНОВИ ФУНДАМЕНТАЛІЗАЦІЇ
ІНФОРМАТИЧНОЇ ОСВІТИ У ВИЩІЙ ШКОЛІ................................. 197
3.1. Принципи проектування та розвитку методичної системи
фундаментальної інформатичної підготовки .......................................... 197
3.2. Організаційні форми та методи навчання інформатичних дисциплін
у вищій школі ............................................................................................. 199
3.2.1. Форми організації навчання................................................................. 200
3.2.2. Методи навчання................................................................................... 206 4
3.3. Мобільне програмне забезпечення навчання інформатичних
дисциплін у вищій школі........................................................................... 217
3.3.1. Мобільні операційні системи............................................................... 218
3.3.2. Мобільні компілятори........................................................................... 231
3.3.3. Мобільні інтерпретовані мови програмування.................................. 236
3.3.4. Відкриті математичні системи............................................................. 238
3.3.5. Спеціалізовані предметні середовища................................................ 251
3.3.6. Web-середовища.................................................................................... 263
3.4. Фундаменталізація змісту навчання інформатичних дисциплін ............ 275
3.4.1. Системне програмування ..................................................................... 276
3.4.2. Системне програмне забезпечення ..................................................... 309
3.4.3. Подіє-орієнтоване програмування ...................................................... 330
Висновки до розділу 3 ........................................................................................ 338
РОЗДІЛ 4
ОЦІНЮВАННЯ ЕФЕКТИВНОСТІ ФУНДАМЕНТАЛІЗАЦІЇ
НАВЧАННЯ ІНФОРМАТИЧНИХ ДИСЦИПЛІН У ВИЩИХ
НАВЧАЛЬНИХ ЗАКЛАДАХ ...................................................................... 342
4.1. Констатувальний експеримент ................................................................... 342
4.2. Пошуковий експеримент............................................................................. 346
4.3. Формувальний експеримент ....................................................................... 350
Висновки до розділу 4 ........................................................................................ 360
ВИСНОВКИ ........................................................................................................... 362
ДОДАТКИ............................................................................................................... 370
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ .......................................................... 470 5

ПЕРЕЛІК УМОВНИХ ПОЗНАЧЕНЬ
АПБ Академія пожежної безпеки імені Героїв Чорнобиля
БДПУ Бердянський державний педагогічний університет
БНТУ Білоруський національний технічний університет
ВІППО Волинський інститут післядипломної педагогічної освіти
ВНЗ Вищий навчальний заклад
ДНДІАСБ Державний науково-дослідний інститут автоматизований систем в
будівництві
ЕОМ електронна обчислювальна машина
ЕС експертна система
ЄС Європейський Союз
ЗІДМУ Гуманітарний університет «Запорізький інститут державного і му-
ніципального управління»
ІДГУ Ізмаїльський державний гуманітарний університет
ІКТ інформаційно-комунікаційні технології
ІКТН інформаційно-комунікаційні технології навчання
ІСУЕП Інститут соціального управління, економіки і права
КДПУ Криворізький державний педагогічний університет
КЕІ Криворізький економічний інститут
КНЕУ Київський національний економічний університет імені Вадима
Гетьмана
К-ПДУ Кам’янець-Подільський державний університет
КПК кишеньковий персональний комп’ютер
К-ПНУ Кам’янець-Подільський національний університет імені Івана Огі-
єнка
КТУ Криворізький технічний університет
МДПУ Мелітопольський державний педагогічний університет
МОН Міністерство освіти і науки України
НДІ науково-дослідний інститут 6
НДР науково-дослідна робота
НМетАУ Національна металургійна академія України
ООП об’єктно-орієнтоване програмування
ОС операційна система
ПАР Південноафриканська республіка
ПВІЗ Полтавський військовий інститут зв’язку
ПДПУ Південноукраїнський державний педагогічний університет імені
К.Д. Ушинського
ПЗ програмне забезпечення
ПТНЗ професійно-технічний навчальний заклад
СевНТУ Севастопольський національний технічний університет
СКМ система комп’ютерної математики
США Сполучені Штати Америки
ТНПУ Тернопільський національний педагогічний університет імені
В. Гнатюка
ФРН Федеративна Республіка Німеччина
ХДУ Херсонський державний університет
ХНПУ Харківський національний педагогічний університет імені
Г.С. Сковороди
ЧНУ Черкаський національний університет імені Богдана Хмельницько-
го
1G 1st Generation («перше покоління», набір послуг аналогового мобі-
льного зв’язку)
2.5G second and a half Generation (2G-системи з технологією пакетної
комутації каналів)
2D 2-Dimensional (двовимірний)
2G 2nd Generation («друге покоління», набір послуг цифрового мобі-
льного зв’язку)
3,5G (4G) 4th Generation («четверте покоління», набір послуг мобільного
зв’язку, що характеризується високою швидкістю передавання да- 7
них та підвищеною якістю голосового зв’язку)
3D 3-Dimensional (тривимірний)
3G 3rd Generation («третє покоління», набір послуг, що включає до се-
бе як високошвидкісний мобільний доступ до послуг мережі Ін-
тернет, так і технологію радіозв’язку)
ACM Association for Computing Machinery (Асоціація обчислювальної
техніки)
AJAX Asynchronous JavaScript And XML (підхід до побудови інтерфейсів
Web-додатків, за якого Web-сторінка, не перезавантажуючись, са-
ма довантажує потрібні користувачу дані)
API Application Programming Interface (прикладний програмний інтер-
фейс)
ASP Active Server Pages (технологія, що дозволяє динамічно формувати
автоматично обновлювані Web-сторінки з боку Web-сервера)
CDMA Code Division Multiple Access (множинний доступ із кодовим роз-
поділом каналів)
CD-RW Compact Disc-ReWritable (перезаписуваний компакт-диск)
CLIPS C Language Integrated Production System (інтегрована продукційна
система мовою програмування С)
CMS Content Management System (система керування вмістом)
COM Component Object Model (модель об’єктних компонентів)
CORBA Common Object Request Broker Architecture (загальна архітектура
брокера об’єктних запитів)
CSS Cascading Style Sheets (каскадні таблиці стилів)
DMA Direct Memory Access (прямий доступ до пам’яті)
DVD-RW Digital Versatile Disc Disc-ReWritable (перезаписуваний DVD)
E-Book Electronic book device («електронна книга», пристрій для відобра-
ження тестових даних, поданих у електронному вигляді)
EGCS Experimental/Enhanced GNU Compiler System (Експерименталь-
на/Покращена збірка компіляторів GNU) 8
E-Ink Electronic ink («електронні чорнила», технологія відображення да-
них, розроблена для імітації звичайного чорнила на папері)
EJB Enterprise JavaBeans (специфікація технології написання та підтри-
мки серверних компонентів, що містять бізнес-логіку)
EML Education Modeling Language (мова моделювання навчання)
FPC Free Pascal Compiler (компілятор мови програмування Паскаль з
відкритими вихідними кодами)
FSF Free Software Foundation (Фонд вільного програмного забезпечен-
ня)
FTP File Transfer Protocol (протокол передачі файлів)
GCC GNU Compiler Collection (Колекція компіляторів GNU)
GDB GNU Debugger (налагоджувач GNU)
GNOME GNU Network Object Model Environment («мережне об’єктне сере-
довище GNU» – робоче середовище для UNIX-подібних операцій-
них систем на основі бібліотеки GTK+)
GNU «GNU's Not Unix» (проект створення вільної операційної системи)
GPL GNU General Public License (Загальна громадська ліцензія GNU)
GPRS General Packed Radio Service (загальна послуга пакетного радіопе-
редавання)
GPS Global Positioning System (система глобального позиціонування)
GSFL Grid Service Flow Language (мова опису грід-сервісів)
GSM Global System for Mobile communications (глобальна система мобі-
льних комунікацій)
GTK+ The GIMP Toolkit (кросплатформенний набір віджетів для ство-
рення графічних інтерфейсів користувача)
HSDPA High-Speed Downlink Packet Access (високошвидкісний пакетний
доступ у напряму «донизу» – протокол високошвидкісного при-
ймання пакетних даних стандарту мобільного зв’язку 3-го поко-
ління)
HTML HyperText Markup Language (мова розмітки гіпертекстових доку- 9
ментів)
HTTP Hyper Text Transfer Protocol (протокол передавання гіпертекстових
документів)
HTTPS Secure HTTP (об’єднання протоколів HTTP та SSL)
IDE Integrated Development Environment (інтегроване середовище роз-
робки)
IEC International Electrotechnical Commission (Міжнародна електротех-
нічна комісія)
IEEE Institute of Electrical and Electronics Engineers (Інститут інженерів з
електроніки та електротехніки)
IP Internet protocol (міжмережний протокол)
IPv4 протокол IP версії 4
IPv6 протокол IP версії 6
IrDA Infrared Data Association (протокол обміну даними з використанням
інфрачервоного випромінювання)
ISO International Organization for Standardization (Міжнародна організа-
ція зі стандартизації)
IT Information technology (інформаційні технології)
JSP Java Server Pages (технологія, що дозволяє динамічно формувати
автоматично обновлювані Web-сторінки з вбудованим Java-кодом)
KDE K Desktop Environment (робоче середовище для UNIX-подібних
операційних систем на основі бібліотеки Qt)
LCL Lazarus Components Library (вільна бібліотека візуальних компоне-
нтів, подібна до VCL)
LGPL GNU Lesser General Public License (Загальна громадська ліцензія
обмеженого використання GNU)
LMS Learning management system (система управління навчанням)
LO Learning Object («навчальний об’єкт»)
LСMS Learning content management system (система управління навчаль-
ним матеріалом) 10
MFC Microsoft Foundation Classes (бібліотека класів Microsoft)
MID Mobile Internet Device (мобільний Інтернет-пристрій)
MIDP Mobile Information Device Profile (профіль для мобільного при-
строю з інформаційними функціями)
MinGW Minimalist GNU for Windows
MIT Massachusetts Institute of Technology (Массачусетський технологіч-
ний інститут)
MLMS Mobile Learning Management System (система управління мобіль-
ним навчанням)
MMORPG Massively multiplayer online role-playing game (багатокористувацьке
онлайнове ігрове середовище)
MMS Multimedia Messaging Service (послуга мультимедійних повідом-
лень)
NASA National Aeronautics and Space Administration (Національне управ-
ління з аеронавтики і космосу)
OLPC One Laptom Per Child («Кожній дитині – по ноутбуку»)
OpenGL Open Graphics Library (відкрита графічна бібліотека)
PAN Personal area network (персональна мережа передавання даних)
PDA Personal digital assistant (персональний цифровий помічник)
PEP Palm Education Pioneers («Піонери навчання з Palm»)
PHP PHP:Hypertext Preprocessor (PHP:гіпертекстовий препроцесор)
POSIX Portable Operating System Interface (мобільний інтерфейс операцій-
ної системи)
RSS Really Simple Syndication (сімейство форматів для публікації часто
змінюваних даних)
RTL Register Transfer Language (мова регістрового переносу)
SaaS Software as а service («програмне забезпечення як послуга»)
SAC Symbolic and Algebraic Computing (символьне й алгебраїчне опра-
цювання математичних виразів)
SAGE Software for Algebra and Geometry Experimentation (програмне за- 11
безпечення для алгебраїчних та геометричних досліджень)
SCORM Sharable Content Object Reference Model (стандарт, розроблений
для систем дистанційного навчання)
SDK Software Development Kit (набір засобів розробки)
SFU Microsoft Windows Services for UNIX (Сервіси Microsoft Windows
для UNIX)
SMIL Synchronized Multimedia Integration Language (мова інтеграції син-
хронізованого мультимедіа)
SMS Short Message Service (Служба коротких повідомлень)
SOAP Simple Object Access Protocol («простий протокол доступу до
об’єктів» – протокол обміну структурованими повідомленнями в
розподілених обчислювальних системах)
SRS Student Response System (безпровідна система зворотного зв’язку зі
студентами)
SSD Solid State Drive (енергонезалежний перезаписуваний комп’ю-
терний запам’ятовуючий пристрій без рухомих механічних частин)
SSL Secure Sockets Layer (протокол передавання зашифрованих повід-
омлень)
T9 Text on 9 Keys (система полегшеного введення тексту, що викорис-
товується в основному для написання SMS)
TCP/IP Transmission Control Protocol / Internet Protocol (Протокол керуван-
ня передачею / Протокол Internet)
UDDI Universal Description Discovery and Integration (інструмент для роз-
ташування описів зовнішніх інтерфейсів Web-послуг для подаль-
шого їх пошуку іншими організації та інтеграції у свої системи)
UMPC Ultra-Mobile PC (ультрамобільний персональний комп’ютер)
UMTS Universal Mobile Telecommunications System (універсальна мобіль-
на телекомунікаційна система)
USB Universal Serial Bus (універсальна послідовна шина)
VCL Visual Component Library (бібліотека візуальних компонентів) 12
VHDL VHSIC Hardware Description Language (мова опису апаратних засо-
бів)
VLE Virtual learning environment (віртуальне навчальне середовище)
VPN Virtual Private Network (віртуальна приватна мережа)
VRML Virtual Reality Modeling Language (мова моделювання віртуальної
реальності)
WAP Wireless Application Protocol (протокол бездротових програм)
Web-СКМ система комп’ютерної математики з Web-доступом
Wi-Fi
(WiFi)
Wireless Fidelity (назва стандарту бездротового зв’язку, який
об’єднує декілька протоколів та ґрунтується на сімействі стандар-
тів IEEE 802.11)
WiMAX Worldwide Interoperability for Microwave Access (стандарт безпро-
відного зв’язку, що забезпечує широкосмуговий зв’язок на значні
відстані зі швидкістю, порівняною з кабельними з’єднаннями)
WLAN Wireless Local Area Network (бездротова локальна мережа)
WML Wireless Markup Language (мова розмітки для пристроїв, що під-
тримують протокол обміну WAP)
WSDL Web Services Description Language (мова опису зовнішніх інтер-
фейсів Web-послуг)
WWW World Wide Web («всесвітня павутина»)
XHTML Extensible Hypertext Markup Language (розширювана мова розмітки
гіпертексту)
XML Extensible Markup Language (розширювана мова розмітки)
XSI X/Open System Interfaces Extension (X/Open-розширення системно-
го інтерфейсу)
13

ВСТУП
Актуальність теми. Головні освітні тенденції 90-х рр. минулого століття
– диференціація та спеціалізація навчання – виникли як відповідь на соціально
зумовлену потребу ринкового суспільства знизити навчальне навантаження на
студента та інтенсифікувати процес навчання у вищій школі з метою найшвид-
шого залучення молодої людини до суспільно-економічного життя. Проте в
умовах ускладнення виробництва, прискорення науково-технічного прогресу та
формування інформаційного суспільства вузькоспеціалізовані фахівці, підгото-
влені за скороченою програмою, швидко переставали б бути конкурентоспро-
можними на ринку праці. При цьому на початку ХХІ століття екстенсивними
шляхом – подовженням терміну навчання та ускладненням навчального матері-
алу – так і не вдалося розв’язати проблему швидкого застарівання знань, яка
особливо гостро постала у сфері високих технологій – отримання нових матері-
алів та здобування нових знань.
Аналіз вітчизняних та зарубіжних педагогічних досліджень показує, що
на сучасному етапі інформатизації вищої освіти на перше місце виступають са-
ме загальнотеоретичні, фундаментальні та міждисциплінарні знання, а не тех-
нологічні, утилітарні знання та вміння із застосування інформаційних техноло-
гій в навчальному процесі, як це мало місце в останні десятиліття.
Повернення до фундаментальної освіти в тому вигляді, в якому вона іс-
нувала в СРСР, є неможливим, оскільки змінилися соціально-економічні умови,
роль знань у суспільстві, сама система освіти. Однак без фундаментальної осві-
ти, без оволодіння системним знанням та без формування цілісної природничо-
наукової та інформаційної картини світу підготовка сучасного, здатного до на-
вчання протягом всього життя фахівця також неможлива.
Розв’язанню протиріччя між радянським та сучасним підходами до ви-
значення фундаментальної освіти сприяє чимало освітніх технологій – насам-
перед, це технології електронного і дистанційного навчання та тренінгові тех-
нології. Однак нова освітня парадигма, в основі якої лежить фундаменталізація 14
навчання, передбачає якісно нові цілі вищої освіти, нові принципи добору та
систематизації знань: на базі цих принципів не стільки розширюється обсяг
професійних та загальнонаукових знань, скільки визначаються їх зв’язки та
способи формування і функціонування в практичній діяльності.
Спрямування системи освіти на особистість як головний соціальний оріє-
нтир проявляється в різних напрямах, і провідним серед них є створення для
будь-якого члена суспільства можливості отримання освіти будь-якого харак-
теру та рівня в будь-який період його життя. Ця ідея знайшла відображення не
лише за кордоном, в першу чергу – у економічно розвинених країнах, а й у віт-
чизняній системі освіти. Становлення особистісно орієнтованої системи освіти
неможливе без підготовки для неї спеціалістів нового покоління – вчителів,
здатних у своїй практичній діяльності реалізувати нову освітню парадигму.
Фундаменталізація предметної підготовки майбутніх вчителів інформати-
ки та фахівців у галузі інформаційних технологій є актуальною задачею сучас-
ної вищої освіти, оскільки характерною ознакою інформаційного суспільства є
те, що в ньому «покоління речей та ідей змінюються швидше, ніж покоління
людей» [119, 2]. Підготовка вчителів інформатики та інженерів-програмістів за
суттю є професійною освітою, проте в сучасних соціально-економічних умовах
традиційне протиріччя між фундаментальним та професійним навчанням набу-
ває нового змісту: якщо в минулому вузька профілізація була показником висо-
кої соціальної захищеності, то сьогодні таким показником стає мобільність,
якої може набути лише широко освічена людина, здатна гнучко реагувати на
зміну технологій. Орієнтація на вузьких професіоналів, характерна для минуло-
го століття, поступово зникає з виробничої сфери: у ХХІ столітті потрібен спе-
ціаліст, здатний гнучко перебудовувати напрям та зміст своєї діяльності у
зв’язку зі зміною життєвих орієнтирів чи вимог ринку. Досягнення мобільності
(зокрема, навчальної та професійної) є однією з найважливіших задач Болонсь-
кого процесу, розв’язання якої можливе лише за умови фундаментального ха-
рактеру вищої освіти. Вузькопрофесійна підготовка поступово витісняється з
системи вищої освіти. Проявом вказаної тенденції є заходи Міністерства освіти 15
та науки України, спрямовані на зближення вищої педагогічної та класичної
університетської освіти.
Усунення існуючого протиріччя між соціальним замовленням суспільства,
сучасними вимогами до підготовки фахівців у галузі інформаційних технологій,
необхідністю підвищення їх фундаментальної підготовки та більш широкого
використання мобільних технологій у освітній практиці з одного боку, та існу-
ючою теорією і практикою навчання у ВНЗ, з іншого, є суспільно значущою
проблемою.
Питанню фундаменталізації навчання у вищій школі присвячені роботи
А.А. Аданнікова [2], С.І. Архангельського [7], О.В. Балахонова [12], С.А. Баля-
євої [13], С.У. Гончаренка [55; 56], Г.Я. Дутки [75], О.В. Євця [80], І.В. Левчен-
ко [170], Л.С. Йолгіної [76], С.Я. Казанцева [113; 112], В.Г. Кінельова [121; 122],
В.В. Кондратьєва [142; 143], С.В. Носирєва [219], А.Б. Ольневої [227], М.В. Са-
довнікова [289], О.В. Сергєєва [326], Н.Ф. Тализіної [363], В.Д. Шадрикова
[238], М.О. Читаліна [425] та ін.
Методичні основи фундаментальної підготовки майбутніх учителів інфо-
рматики розглядали Т.О. Бороненко [28; 30], О.В. Горячов [60], А.П. Єршов [77;
78], М.І. Жалдак [98; 84], Т.П. Кобильник [135], К.К. Колін [138], О.І. Кухтенко
[162], В.В. Лаптєв [164; 165], М.П. Лапчик [167], В.М. Монахов [199], Н.В. Мо-
рзе [210], В.Г. Разумовський [217], Т.М. Райхерт [269], Ю.С. Рамський [277],
Н.І. Рижова [287; 286], І.О. Теплицький [258], Ю.В. Триус [147], С.І. Шварц-
бурд [136], М.В. Швецький [166; 427] та ін.
Становленню мобільного навчання присвячені роботи Д. Абернаті [449],
Е. Вагнер [567], Р. Веттера [564], Т. Георгієва [495; 496], Дж. Еттевелла [458;
457], А. Кея [505], Д. Кігана [507], А. Кукульської-Хульме [509], Дж. Паско
[529], О.П. Поліщука [391], Н. Рашбі [504; 540], П. Сеппала [544], І.О. Теплиць-
кого [308], Дж. Тракслера [519; 561], М. Шарплеса [546, 465], С.В. Шокалюк
[393].
Фундаменталізація вищої інформатичної освіти впливає на всі компонен-
ти методичної системи навчання інформатичних дисциплін: цілі, зміст, методи, 16
засоби, форми організації навчання. Це визначає два основних напрями моди-
фікації методичної системи навчання інформатичних дисциплін. Перший – фу-
ндаменталізацію змісту навчання через надання йому властивостей стійкості,
стабільності, збережуваності, тривалості. Другий – підвищення мобільності (на-
вчальної, професійної, технологічної) через надання: навчанню властивості
контекстності – чутливості до часу та місця; суб’єкту навчання більшої кількос-
ті «ступенів вільності» – вищої інтерактивності, більшої свободи руху, більшої
кількості технічних засобів; засобам навчання властивостей відкритих систем –
розширюваності, масштабованості, мобільності та «люб’язності».
Сказане зумовлює важливість проблеми фундаменталізації навчання ін-
форматичних дисциплін у ВНЗ і актуальність теми дослідження «Теоретико-
методичні основи фундаменталізації навчання інформатичних дисциплін у ви-
щих навчальних закладах».
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисерта-
ційне дослідження виконане в Національному педагогічному університету імені
М.П. Драгоманова згідно з планом науково-дослідної роботи Інституту інфор-
матики «Теоретичне обґрунтовування і розробка комп’ютерно-орієнтованих
методичних систем навчання математики і інформатики в середніх загальноос-
вітніх і вищих педагогічних навчальних закладах» (код державної реєстрації
0198U001678) і «Комп’ютерно-орієнтовані методичні системи навчання приро-
дничих дисциплін в середніх загальноосвітніх і вищих педагогічних навчальних
закладах» (код державної реєстрації 0101U002751).
Тема затверджена на засіданні Вченої ради Національного педагогічного
університету імені М.П. Драгоманова 5 березня 2009 року (протокол №6) та уз-
годжена в Міжвідомчій раді з координації наукових досліджень з педагогічних і
психологічних наук в Україні при АПН України 28 квітня 2009 року (прото-
кол №3).
Метою дослідження є створення цілісної науково обґрунтованої методи-
чної системи фундаментальної інформатичної підготовки майбутніх вчителів
інформатики та фахівців у галузі інформаційних технологій. 17
Відповідно до мети було необхідно розв’язати наступні завдання:
1. Провести історичний та теоретико-методологічний аналіз сутності проблеми
фундаменталізації вищої освіти;
2. Розкрити сучасні теоретико-методологічні підходи до фундаменталізації на-
вчання інформатичних дисциплін у ВНЗ;
3. Розробити теоретичні засади фундаменталізації навчання інформатичних
дисциплін на основі концепції мобільності;
4. Проаналізувати стан застосування мобільних технологій в процесі навчання,
визначити організаційно-педагогічні, програмно-технічні і технологічні
умови реалізації мобільного навчання;
5. Розробити методичну систему фундаментальної інформатичної підготовки у
ВНЗ;
6. Експериментально перевірити результативність компонентів методичної си-
стеми фундаментальної інформатичної підготовки на прикладі курсів «Сис-
темне програмування», «Системне програмне забезпечення», «Подіє-
орієнтоване програмування», а також розробити практичні рекомендації що-
до їх впровадження і використання у ВНЗ;
7. Продіагностувати можливість застосування основних результатів дослі-
дження та методичної системи фундаментальної інформатичної підготовки у
практиці навчання студентів вищих навчальних закладів різного профілю.
Об’єктом дослідження є процес фундаменталізації навчання інформати-
чних дисциплін у вищих навчальних закладах III–IV рівнів акредитації.
Предмет дослідження – теоретичні та методичні основи фундаменталі-
зації навчання інформатичних дисциплін у вищих навчальних закладах.
Для розв’язання поставлених завдань застосовувались такі методи дослі-
джень:
а) теоретичні – аналіз чинних стандартів вищої освіти, навчальних про-
грам, підручників і навчальних посібників, монографій, дисертаційних дослі-
джень, статей і матеріалів науково-методичних конференцій з проблеми дослі-
дження (розділ 1, розділ 2, розділ 4, п. 4.1); з питань інформатики та методики її 18
навчання (розділ 1, п. 1.3, розділ 3, пп. 3.1, 3.2); проблем застосування сучасних
мережних та мобільних технологій в навчальному процесі ВНЗ (розділ 2, розділ
3, п. 3.3);
б) емпіричні – аналіз результатів навчання студентів у відповідності до
проблеми дослідження, цілеспрямовані педагогічні спостереження, бесіди з ви-
кладачами та студентами, анкетування, тестування; аналіз досвіду роботи ви-
кладачів за основними положеннями дослідження (розділ 2, п. 2.5, розділ 3,
п. 3.2, розділ 4, п. 4.1);
в) констатувальний, пошуковий та формувальний етапи педагогічного
експерименту з наступним автоматизованим статистичним опрацюванням да-
них (розділ 4), якісним та кількісним аналізом результатів дослідження з метою
з’ясування педагогічної ефективності компонентів методичної системи фунда-
ментального навчання інформатичних дисциплін у вищій школі (розділ 4,
п. 4.3).
Вибір методів дослідження визначався особливостями розв’язуваних за-
вдань.
Наукова новизна одержаних результатів дисертаційного дослідження
полягає у наступному:
– вперше:
1) розроблені, теоретично обґрунтовані і експериментально переві-
рені основні положення концепції фундаменталізації змісту та технологічної
підсистеми методичної системи навчання інформатичних дисциплін у ВНЗ;
2) розроблені, теоретично обґрунтовані і експериментально переві-
рені основні положення технології мобільного навчання;
3) розроблені методичні основи застосування мобільних програмних
засобів фундаменталізації навчання інформатичних дисциплін у ВНЗ;
– удосконалено модель регіонального інноваційного університетського компле-
ксу як основи системи неперервної фундаментальної освіти;
– дістало подальшого розвитку положення про мікронавчання як основу тех-
нології мобільного навчання. 19
Практичне значення одержаних результатів дисертаційного дослі-
дження полягає у наступному:
1) обґрунтовано:
– цілі навчання і зміст предметів «Системне програмування», «Системне
програмне забезпечення», «Подіє-орієнтоване програмування» та інших
на основі інваріантності до операційної системи та мови програмування;
– доцільність і ефективність використання середовища X Window для прое-
ктування мобільних мережних програм з графічним інтерфейсом та роз-
роблено курс подіє-орієнтованого програмування в системі X Window;
2) досліджено:
– програмно-апаратні та дидактичні можливості використання пристроїв
класу «електронна книга» як інноваційних засобів мобільного навчання;
– перспективи перенесення мобільного системного та прикладного програ-
много забезпечення у Web-середовища;
3) локалізовано:
– оболонку експертних систем CLIPS та досліджено дидактичні можливості
її використання при навчанні систем штучного інтелекту;
– систему комп’ютерної математики Maxima та створено ряд нових інтер-
фейсів користувача до неї;
– Web-СКМ SAGE та досліджено дидактичні можливості її використання
при навчанні математичної інформатики;
4) розроблено комунікаційні бібліотеки для метакомп’ютингу, модулі компіля-
тора Free Pascal для підтримки навчання системного програмування та мето-
дів розробки інтерфейсу користувача;
5) запропоновано структуру генераторів математичних текстів для систем дис-
танційного навчання.
Особистий внесок здобувача. У працях, опублікованих у співавторстві,
автору належать такі результати:
1. Локалізовано оболонку експертних систем CLIPS, досліджено дидактичні
можливості її використання при навчанні систем штучного інтелекту [82; 20
297; 309];
2. Локалізовано систему комп’ютерної математики Maxima, створено ряд но-
вих інтерфейсів користувача до неї, розроблено на її основі факультативний
курс «Комп’ютерні технології в наукових дослідженнях» [141; 174; 310; 325;
316; 317; 318; 442];
3. Розроблено низку Web-додатків для підтримки курсів «Штучний інтелект»,
«Операційні системи», «Комп’ютерні мережі», «Комп’ютерні технології в
наукових дослідженнях», «Системне програмування» та ін. [68; 81; 313; 367];
4. Запропоновано структуру інформаційної системи вищого навчального за-
кладу [148];
5. Досліджено методичні основи навчання системного програмування та
об’єктно-орієнтованого моделювання засобами мобільних інтерпретованих
мов програмування [176; 177; 256; 369];
6. Створено комунікаційні бібліотеки для метакомп’ютингу [181; 426];
7. Визначено напрями подальшого удосконалення інформатичних компетент-
ностей студентів у галузі функціонального програмування [196; 323];
8. Створено модулі компілятора Free Pascal для підтримки навчання системно-
го програмування та методів розробки інтерфейсу користувача [246; 248;
249];
9. Обґрунтовано доцільність і ефективність використання середовища X
Window для проектування мобільних мережних програм з графічним інтер-
фейсом, розроблено курс подіє-орієнтованого програмування в системі X
Window [247; 253; 255];
10. Розроблено спецкурс з сучасних методів і технологій розробки програмних
засобів компонентної архітектури [259];
11. Досліджено програмно-апаратні та дидактичні можливості використання
пристроїв класу «електронна книга» [296; 308; 393];
12. Запропоновано структуру генераторів математичних текстів для систем дис-
танційного навчання [301; 302]; 21
13. Досліджено можливості застосування вільно поширюваного програмного
забезпечення як фактора стабілізації курсів інформатики у вищих навчаль-
них закладах [299; 374; 388].
У спільних роботах автору належить ідея написання посібника та його
структура; написання всіх параграфів здійснено спільно з О.П. Поліщуком [248;
247; 249], І.О. Теплицьким [282; 341; 366] та В.М. Соловйовим [341].
У спільних статях [81; 148; 176; 244; 243; 245; 254; 259; 252; 253; 255; 304;
308; 309; 301; 313; 325; 317; 342; 368; 397; 390; 370; 376; 380; 392; 388; 393; 374;
371; 377; 379; 384; 437] автору належить постановка проблем, безпосередня
участь у проведенні досліджень, формулювання їх основних результатів і здій-
снення загальної редакції. Автором визначено теми і зміст доповідей [15; 68; 82;
141; 174; 177; 181; 196; 236; 246; 241; 256; 258; 296; 306; 302; 323; 311; 316; 299;
303; 310; 324; 328; 343; 367; 369; 391; 394; 372; 426; 442; 436] на наукових кон-
ференціях, здійснено їх оприлюднення у переважній більшості випадків.
Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати до-
слідження доповідались та обговорювались на наукових конференціях різного
рівня: Першій міжнародній науково-практичній конференції «Інформоенерге-
тичні технології адаптаційних процесів життєдіяльності на початку ІІІ тисячо-
ліття» (Кривий Ріг, КДПУ, 15–17 березня 2001 р.); ІІІ-ій Всеукраїнській конфе-
ренції молодих науковців «Комп’ютерне моделювання та інформаційні техно-
логії в науці, економіці та освіті» (Кривий Ріг, КДПУ, 26–28 квітня 2001 р.);
Міжнародній науково-практичній конференції «Інформаційні технології та ін-
формаційна безпека в науці, техніці та освіті» (Інфотех–2002) (Севастополь,
СевНТУ, 30 вересня – 5 жовтня 2002 р.); Всеукраїнській науково-методичній
конференції «Теорія та методика навчання фундаментальних дисциплін у вищій
технічній школі» (Кривий Ріг, НМетАУ, 14–15 березня 2003 р.); V-ій Всеукра-
їнській науково-практичній конференції «Комп’ютерне моделювання та інфор-
маційні технології в науці, економіці та освіті» (Черкаси, ІСУЕП, 21–23 квітня
2003 р.); Всеукраїнській науково-практичній конференції «Формування духов-
ної культури особистості в процесі навчання математики в школі та вищому на- 22
вчальному закладі» (Луцьк, ВІППО, 22–24 травня 2003 р.); Четвертому міжна-
родному науково-методичному семінарі «Інформаційні технології в навчально-
му процесі» (Одеса, ПДПУ, 25–28 червня 2003 р.); ІІІ-ій Всеукраїнській конфе-
ренції «Сучасні технології в науці та освіті» (Кривий Ріг, КДПУ, 12–13 вересня
2003 р.); Міжнародній науково-методичній конференції «Методологічні прин-
ципи формування фізичних знань учнів і професійних якостей майбутніх учи-
телів фізики та астрономії» (Кам’янець-Подільський, К-ПДУ, 2–4 жовтня
2003 р.); ІV-ій Всеукраїнській науково-практичній конференції «Теорія та ме-
тодика навчання фундаментальних дисциплін у вищій школі» (Кривий Ріг,
НМетАУ, 8–9 квітня 2004 р.); ІV-ій Всеукраїнській конференції молодих нау-
ковців «Інформаційні технології в освіті, науці і техніці» (ІТОНТ–2004) (Черка-
си, ЧНУ, 28–30 квітня 2004 р.); Міжнародній науково-технічній конференції
«Інтегровані системи управління в гірничо-металургійному комплексі»
(ІСГМК–2004) (Кривий Ріг, КТУ, 11–13 травня 2004 р.); Міжнародній науково-
практичній конференції «Інформаційно-комунікаційні технології у середній і
вищій школі» (Ізмаїл, ІДГУ, 27–29 травня 2004 р.); Всеукраїнській науково-
практичній конференції «Інформатика та комп’ютерна підтримка навчальних
дисциплін у середній і вищій школі» (Бердянськ, БДПУ, 23–26 червня 2004 р.);
Міжнародній науково-практичній конференції «Інформаційні технології та ін-
формаційна безпека в науці, техніці та освіті» (Інфотех–2004) (Севастополь,
СевНТУ, 20–25 вересня 2004 р.); Всеукраїнському науково-методичному семі-
нарі «Комп’ютерне моделювання в освіті» (Кривий Ріг, КДПУ, 29 березня
2005 р.); V-ій Всеукраїнській науково-практичній конференції «Теорія та мето-
дика навчання фундаментальних дисциплін у вищій школі» (Кривий Ріг, НМе-
тАУ, 8–9 квітня 2005 р.); Міжнародній конференції «Проблеми прийняття р

Список литературы

ВИСНОВКИ
У відповідності до поставленої мети та завдань дисертаційного дослі-
дження в ході вивчення наукової проблеми і впровадження розроблених ком-
понентів методичної системи навчання інформатичних дисциплін отримані такі
основні результати:
– з’ясовано стан теоретичної розробленості проблеми в науковій літера-
турі та її практичної реалізації в системі підготовки майбутніх фахівців у галузі
інформаційних технологій у вищих навчальних закладах ІІІ–IV рівнів акреди-
тації;
– розроблені теоретичні засади фундаменталізації навчання інформатич-
них дисциплін на основі концепції мобільності; визначені організаційно-
педагогічні, програмно-технічні і технологічні умови реалізації мобільного на-
вчання;
– розроблена методична система фундаментальної інформатичної підго-
товки;
– експериментально перевірена результативність розробленої методичної
системи фундаментальної інформатичної підготовки у практиці навчання сту-
дентів вищих навчальних закладів ІІІ–IV рівнів акредитації різного профілю.
Результати проведеного дослідження теоретичних, технологічних та ме-
тодичних основ фундаменталізації навчання інформатичних дисциплін у ВНЗ
III–IV рівнів акредитації дають підстави зробити такі висновки:
1. Концепція фундаментальності для вищої освіти є системоутворюючою,
тому процес її фундаменталізації є як поверненням до витоків сучасної універ-
ситетської освіти, так і рухом до інтеграції у загальноєвропейський освітній
простір.
2. Досягнення цілей фундаменталізації інформатичної освіти можливе че-
рез організовану цілеспрямовану педагогічну діяльність учасників освітнього
процесу, що забезпечує реалізацію методологічної, професійно-орієнтувальної,
розвивальної, прогностичної та інтегративної функцій фундаменталізації освіти: 363
– опанування методологічно важливими та інваріантними знаннями з до-
вготривалим терміном життя, необхідними для професійної діяльності фахівця
в галузі інформаційних технологій;
– тісний зв’язок інформатичної освіти з професійною практичною діяль-
ністю;
– розвиток творчої і пізнавальної активності та самостійності студентів;
– розвиток методичних систем навчання інформатичних дисциплін з ура-
хуванням перспектив розвитку «економіки знань» та інформаційного суспільс-
тва;
– системність засвоєння інформатичних дисциплін студентами на основі
глибокого розуміння сучасних проблем інформатики.
3. Фундаменталізація інформатичної освіти впливає на всі компоненти
методичної системи навчання інформатичних дисциплін: цілі, зміст, методи, за-
соби, форми організації навчання. Це визначає два основних напрями модифі-
кації методичної системи навчання інформатичних дисциплін. Перший – фун-
даменталізація змісту навчання: надання йому властивостей стійкості, стабіль-
ності, збережуваності, тривалості. Другий – підвищення мобільності через на-
дання: навчанню властивості контекстності (чутливості до часу та місця);
суб’єкту навчання більшої кількості «ступенів вільності» (вищої інтерактивнос-
ті, більшої свободи руху, більшої кількості технічних засобів); засобам навчан-
ня властивостей відкритих систем (розширюваності, масштабованості, мобіль-
ності та «люб’язності»).
4. Фундаменталізація змісту навчальної дисципліни надає можливість ви-
значити стійке (інваріантне) ядро змісту, а фундаментальність може бути дося-
гнута, якщо в змісті навчання чітко визначені фундаментальні основи навчаль-
ного предмета, які відповідають фундаментальним основам предметної галузі.
Компетентнісний підхід до навчання інформатичних дисциплін є одним із засо-
бів їх фундаменталізації: ключовим у концепції фундаменталізації є принцип
наскрізної інтеграції навчальних дисциплін на основі формування інформатич-
них компетентностей. 364
Ознакою інтегративності навчальних дисциплін є наступність у розгор-
танні змісту й структури навчальних дисциплін на основі фундаментальних
концепцій інформатики. Інтегративність інформатичних дисциплін визначаєть-
ся фундаментальністю самої науки інформатики та інтегративним характером
основних об’єктів її вивчення. При цьому найбільш ефективним засобом інтег-
рації інформатичних дисциплін у педагогічних ВНЗ у педагогічних ВНЗ є мо-
делювання, яке, крім того, є основою фундаменталізації підготовки майбутніх
вчителів інформатики.
Перехід до нового покоління галузевих стандартів вищої освіти на основі
фундаменталізації навчання та компетентнісного підходу є необхідним етапом
на шляху реформування системи освіти в Україні, а застосування компетентні-
сного підходу до розробки галузевих стандартів вищої освіти створює умови
для зближення фундаментальної освіти до потреб та вимог ринку праці, пода-
льшого розвитку освітніх технологій та системи освіти в цілому.
5. На сучасному етапі розвитку засобів ІКТ технологічною основою фун-
даменталізації вищої освіти стає електронне навчання – інноваційна технологія,
спрямована на професіоналізацію та підвищення мобільності тих, хто навчаєть-
ся. Удосконалення апаратних характеристик перетворило мобільні пристрої на
потужні інтерактивні мультимедійні технічні засоби мобільного навчання, яке є
сучасним напрямом розвитку дистанційного навчання із застосуванням мобіль-
них телефонів, смартфонів, КПК та електронних книжок.
Мобільне навчання – це специфічний вид навчання, в якому сам навчаль-
ний процес є географічно та ситуаційно залежним. В порівнянні з традиційним
у мобільному навчанні забезпечується можливість моніторингу навчання в реа-
льному часі та висока насиченість контенту, що надає можливість розглядати
його не лише як засіб навчання, а й як інструмент спільної роботи, спрямованої
на підвищення якості навчання.
До визначальних характеристик мобільного навчання відносяться:
– можливість динамічного генерування навчального матеріалу в залежно-
сті від місцезнаходження студента, типу мобільного пристрою та способу його 365
застосування;
– розмиття границь між соціумом та навчальним закладом завдяки мож-
ливості застосування мобільних пристроїв у навчанні, коли викладач опиняєть-
ся в умовах, за яких матеріалу, що раніше циркулював у межах аудиторії, може
бути протиставлений матеріал ззовні, що функціонує без контролю з його боку.
Впровадження елементів мобільного навчання в навчальний процес сере-
дньої та вищої школи надасть можливість уникнути негативних наслідків не-
контрольованого використання мобільних пристроїв через їх активне викорис-
тання в процесі навчання замість адміністративних заборон. Використання тех-
нологій мобільного навчання паралельно з традиційними навчальними техно-
логіями сприятиме забезпеченню якості освіти, підвищуючи гнучкість процесу
навчання та задовольняючи вимоги безперервної освіти та навчання протягом
усього життя. Мобільне навчання може також забезпечити поліпшення можли-
востей отримання освіти для осіб з особливими потребами, пропонуючи їм бі-
льшу гнучкість, вибір часу і місця навчання через доставляння контенту на їхні
мобільні пристрої у відповідності до їхніх потреб.
6. Фундаменталізація інформатичної освіти вимагає посилення ролі обчи-
слювального експерименту та програмування:
– обчислювальний експеримент є методологією інформатики як науки,
тому його можна віднести до принципів (методології) наукових методів учіння;
– цілі навчання інформатики у вищій школі включають необхідність за-
своєння як певної сукупності наукових фактів, так і методів отримання цих фа-
ктів, які використовуються в самій науці, а програмування відображає метод пі-
знання, що застосовується в інформатиці. При цьому під терміном «програму-
вання» розуміється діяльність людини, яка у вузькому сенсі зводиться до прос-
того кодування відомого алгоритму, а в широкому – співпадає з методологією
інформатики, тобто є тотожною обчислювальному експерименту.
7. До інноваційних методів навчання інформатичних дисциплін відно-
ситься парне програмування – форма розробки програмного забезпечення, за
якої програма для розв’язування поставленої задачі створюється парою програ- 366
містів, котрі працюють за одним робочим місцем. У парному програмуванні
основна взаємодія відбувається між двома студентами, котрі можуть обговорю-
вати поставлену задачу і свої дії, здійснювати взаємонавчання або взаємоконт-
роль. Даний метод є також і формою організації навчальної діяльності, за якої
студенти-програмісти показують більш, ніж у двічі більшу продуктивність, в
порівнянні з тим, коли вони працюють поодинці. За дистанційної форми на-
вчання парне програмування реалізується через віддалене парне програмування
– спосіб реалізації парного програмування, при якому обидва розробники, що
складають пару, фізично знаходяться у різних місцях, і працюють за допомо-
гою партнерського редактора реального часу, спільної розподіленої стільниці
або спеціального модуля IDE для віддаленого парного програмування.
8. Стабілізація ядра змісту та засобів навчання інформатики через інварі-
антність відносно операційної системи та мови програмування сприяє підви-
щенню рівня теоретичної підготовки, реалізує міжпредметну інтеграцію, від-
криває широкі можливості добору апаратних та програмних засобів навчання
інформатичних дисциплін, знижуючи їх вартість за рахунок використання ліце-
нзійно чистого, вільно поширюваного, локалізованого програмного забезпечен-
ня.
Стабілізація програмних засобів надає можливості для варіювання про-
грамного забезпечення навчання інформатичних дисциплін замість штучної
прив’язки до окремих програмних продуктів. До стабільного програмного за-
безпечення навчання інформатичних дисциплін у вищій школі відносяться мо-
більні операційні системи, мобільні компілятори, мобільні інтерпретовані мови
програмування, відкриті системи комп’ютерної математики, спеціалізовані
предметні середовища та Web-середовища:
1) один із загальноприйнятих способів підвищення мобільності програм-
ного забезпечення – стандартизація програмного оточення: програмних інтер-
фейсів, утиліт тощо. На рівні системних сервісів подібне оточення описується в
стандарті POSIX, підтримка якого полегшує перенесення прикладних програм
практично на будь-яку скільки-небудь поширену операційну платформу. Мобі- 367
льність програм, що відповідають стандарту POSIX, принципово досяжна за-
вдяки наявності великої кількості стандартизованих системних сервісів та мож-
ливості динамічного з’ясування характеристик цільової платформи й налашто-
вування програми під них. POSIX-сумісність є засобом уніфікації операційних
систем, а дотримання стандартів POSIX при розробці програмного забезпечен-
ня – засобом уникнення залежності від використовуваної операційної системи;
2) застосування мобільних компіляторів є засобом уникнення залежності
від використовуваних середовища програмування (через потужний інтерфейс
командного рядка та легкість інтеграції у IDE), операційної системи (через за-
безпечення POSIX-сумісності) та мови програмування (через надання спільних
бібліотек);
3) застосування мобільних інтерпретованих мов загального призначення є
засобом забезпечення мобільності програм, створених на POSIX-несумісних
платформах;
4) відкриті вільно поширювані мобільні системи комп’ютерної математи-
ки відзначаються тривалою історією розвитку, оптимізованими алгоритмами,
POSIX-сумісністю, невимогливістю до ресурсів, ліцензійною чистотою, безо-
платністю, різноманітністю інтерфейсів, локалізованістю та іншими перевагами,
що дозволяють застосовувати їх в якості стабільного програмного забезпечення
математичного призначення;
5) добір спеціалізованих предметних середовищ навчання інформатичних
дисциплін виконується з відкритих мобільних програмних систем навчального
призначення, що мають широку інсталяційну базу та придатні для локалізації;
6) використання мобільних пристроїв з невисокою швидкодією та малим
обсягом оперативної пам’яті суттєво ускладнює застосування таких ресурсоєм-
них програм, як середовища програмування, системи комп’ютерної математики
і т.п. Для розв’язання цієї проблеми доцільно перейти до мережецентричної
моделі, за якої ресурсоємні програми працюють на Інтернет-серверах, а голо-
вним клієнтським додатком виступає Web-браузер. Перенесення прикладного
програмного забезпечення у Web-середовище (онлайн-IDE, Web-СКМ ті ін.) 368
створює нові можливості для обміну навчальними матеріалами і співробітницт-
ва між усіма учасниками навчального процесу:
– для будь-якого користувача за рахунок цього надається можливість мо-
більного доступу до програм та даних;
– для адміністратора комп’ютерного класу знімаються проблеми підтри-
мки великої інсталяційної бази та ліцензування програмного забезпечення;
– для викладачів суттєво розширюється спектр використовуваного про-
грамного забезпечення, а для студентів – використовуваних засобів мобільного
навчання.
Таким чином, фундаменталізація навчання інформатичних дисциплін у
вищій школі сприяє підвищенню рівня теоретичної підготовки та формуванню
професійних інформатичних компетентностей студентів; реалізації міжпредме-
тної інтеграції та застосуванню методів суміжних наук; надає широкі можливо-
сті вибору апаратних та програмних засобів навчання; надає можливість ство-
рювати стабільні підручники з інформатичних дисциплін.
Сукупність результатів, отриманих у дисертаційному дослідженні, в опу-
блікованих дисертантом роботах, дозволяє кваліфікувати виконану роботу як
теоретичне узагальнення здобутків науково-методичних досліджень, які прово-
дились як в Україні, так і за її межами, власних наукових напрацювань дисер-
танта, досвіду роботи вищих навчальних закладів із підготовки фахівців у галу-
зі інформаційних технологій. Пропоноване дослідження є певним внеском у
розв’язання актуальної проблеми в галузі методики навчання інформатики у
вищій школі та відкриває новий напрям у розробці методичних систем навчан-
ня інформатичних дисциплін, що надасть можливість суттєво підняти рівень
підготовки фахівців у галузі інформатики та інформаційних технологій.
Отримані результати надають можливість вказати деякі напрями подаль-
ших досліджень:
1) дослідження перспективних напрямів розвитку мобільного навчання та
використання його технологій у вищій школі; 369
2) розвиток концепції мережецентричних обчислень у навчальній і науко-
во-дослідній діяльності студентів;
3) розширення можливостей Web-середовища SAGE в напрямі підтримки
навчальних досліджень у природничих науках;
4) фундаменталізація шкільного курсу інформатики.
Над цими проблемами під керівництвом дисертанта працює творчий ко-
лектив із студентів, аспірантів, здобувачів та викладачів КДПУ, КЕІ КНЕУ,
НМетАУ.

СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
1. Абрамова Н. Т. Границы фундаменталистского идеала и новый образ нау-
ки / Абрамова Н. Т. // Философские науки. – 1989. – №11. – С. 39–50.
2. Аданников А. А. Фундаментализация физико-математической подготовки
в профессиональном образовании студентов технических вузов : автореф.
дис. на соискание ученой степени канд. пед. наук : спец. 13.00.08 «Теория
и методика профессионального образования» / Аданников Андрей Ана-
тольевич ; Самарский гос. пед. ун-т – Тольятти, 2000. – 21 с.
3. Амамия М. Архитектура ЭВМ и искусственный интеллект / Амамия М.,
Танака Ю. – М. : Мир, 1993. – 400 с.
4. Андреев А. А. Дистанционное обучение : сущность, технология, органи-
зация / Андреев А. А., Солдаткин В. И. – М. : Изд-во МЭСИ, 1999. – 196 с.
5. Андриевский Б. Р. Элементы математического моделирования в про-
граммных средах MATLAB 5 и Scilab / Андриевский Б. Р., Фрадков А. Л.
– СПб. : Наука, 2001. – 286 с.
6. Анри Ф. Заочное обучение и коммуникация с помощью ЭВМ / Анри Ф. //
Перспективы. Вопросы образования. – 1989. – №1. – С. 82–87.
7. Архангельский С. И. Учебный процесс в высшей школе, его закономер-
ные основы и методы / Архангельский С. И. – М. : Высшая школа, 1980. –
368 с.
8. Асманова И. Ю. Развитие системного мышления студента как условие
фундаментализации и профессионализации усваиваемый знаний : дис. ...
канд. пед. наук : 13.00.08 «Теория и методика профессионального образо-
вания» / Асманова И. Ю. ; Ставропольский гос. ун-т – Ставрополь, 2004. –
178 с.
9. Афанасов В. А. Пути совершенствования молодыми учителями своего пе-
дагогического мастерства : автореф. дис. на соискание ученой степени
канд. пед. наук / Афанасов В. А. – М., 1961.
10. Афанасьев В. В. Современные проблемы и концепции математического 471
образования учителя физики / Афанасьев В. В., Смирнов Е. И. // Ярослав-
ский педагогический вестник. – 2002. – №1.
11. Бабанский Ю. К. Методы обучения в современной общеобразовательной
школе / Бабанский Ю. К. – М. : Просвещение, 1985. – 208 с.
12. Балахонов А. В. Фундаментализация высшего медицинского образования
на основе системного естественнонаучного знания : автореф. дис. на соис-
кание ученой степени доктора пед. наук : спец. 13.00.08 «Теория и мето-
дика профессионального образования» / Балахонов Алексей Викторович ;
Ленингр. гос. обл. ун-т им. А.С. Пушкина – Санкт-Петербург, 2007. – 52 с.
13. Баляева С. А. Теоретические основы фундаментализации общенаучной
подготовки в системе высшего технического образования : дис. ... доктора
пед. наук : 13.00.01 «Общая педагогика» / Баляева Светлана Анатольевна.
– М., 1999. – 458 c.
14. Баранова Е. В. Теория и практика объектно-ориентированного проектиро-
вания содержания обучения средствами информационных технологий :
автореф. дис. на соискание ученой степени доктора пед. наук : спец.
13.00.02 «Теория и методика обучения информатике» / Баранова Е. В. –
СПб., 2000. – 36 с.
15. Бардачева О. П. Восстановление зависимостей по выборкам ограниченно-
го объема / Бардачева О. П., Семериков С. А. // Молодий науковець ХХІ
століття : матеріали Міжнародної науково-практичної конференції (Кри-
вий Ріг, 17–18 листопада 2008 р.). – Кривий Ріг : Видавничий центр КТУ,
2008. – С. 209–211.
16. Бауэр Ф. Л. Информатика : В 2 ч. / Ф. Л. Бауэр, Г. Гооз ; Перевод с нем.
М. К. Валиева и др.; Под ред. А. П. Ершова. – 2-е, полностью перераб. и
расшир. изд. – М. : Мир, 1990. – Ч. 1. – 324 с. : ил.
17. Бауэр Ф. Л. Информатика : В 2 ч. / Ф. Л. Бауэр, Г. Гооз ; Перевод с нем.
М. К. Валиева и др.; Под ред. А. П. Ершова. – 2-е полностью перераб. и
расшир. изд. – М. : Мир, 1990. – Ч. 2. – 742 с.
18. Бевз В. Г. Історія математики у фаховій підготовці майбутніх учителів / 472
Бевз В. Г. ; Національний педагогічний ун-т ім. М.П. Драгоманова. – К. :
НПУ імені М.П. Драгоманова, 2005. – 360 с. – Бібліогр. : с. 328-359.
19. Бек К. Экстремальное программирование. Библиотека программиста /
Бек К. – СПб. : Питер, 2002. – 224 с.
20. Белошапка В. К. О языках, моделях и информатике / Белошапка В. К. //
Информатика и образование. – 1987. – №6. – С. 12–16.
21. Беспалько В. П. Образование и обучение с участием компьютеров (педа-
гогика третьего тысячелетия) / Беспалько В. П. – М. : Московский психо-
лого-социальный институт; Воронеж : МОДЭК, 2002. – 352 с.
22. Бешенков С. А. Развитие содержания обучения информатике в школе на
основе понятий и методов формализации : дис. ... доктора пед. наук :
13.00.02 «Теория и методика обучения информатике» / Бешенков С. А. –
М., 1994. – 250 с.
23. Бизли Д. М. Язык программирования Python. Справочник / Бизли Д. М. –
К. : ДиаСофт, 2000. – 336 с.
24. Блюменау Д. И. Информационный анализ/синтез для формирования вто-
ричного потока документов : учебно-практическое пособие / Блюменау
Д. И. – Санкт-Петербург : Профессия, 2002. – 235 с.
25. Болонський процес і кредитно-модульна система організації навчального
процесу (методичні рекомендації для викладачів та студентів) / Євдокі-
мов В. І., Микитюк О. М., Харченко Л. П., Луценко В. В. – Харків :
ХНУРЕ, 2004. – 40 с.
26. Болонський процес у фактах і документах (Сорбонна – Болонья – Салама-
нка – Прага – Берлін) / [упорядники : Степко М. Ф., Болюбаш Я. Я., Шин-
карук В. Д., Грубіянко В. В., Бабин І. І.] – Тернопіль : Вид-во ТДПУ ім.
В. Гнатюка, 2003. – 52 с.
27. Бондаренко З. В. Курс вищої математики з комп’ютерною підтримкою.
Диференціальні рівняння : [навч. посіб. з вищ. математики для студ. усіх
спец.] / Бондаренко З. В., Клочко В. І. – Вінниця : Вінниц. нац. техн. ун-т,
2004. – 130 с. 473
28. Бороненко Т. А. Основные направления фундаментализации содержания
обучения школьного курса информатики / Бороненко Т. А., Рыжова Н. И.
// Материалы восьмой конференция представителей региональных науч-
но-образовательных сетей RELARN-2001. – М., 2001.
29. Бороненко Т. А. Теоретическая модель методической системы подготовки
учителя информатики : автореф. дис. на соискание ученой степени докто-
ра пед. наук : спец. 13.00.02 «Теория и методика обучения информатике» /
Бороненко Т. А. – М., 1998. – 34 с.
30. Бороненко Т. А. Теоретическая модель системы методической подготовки
учителя информатики : дис. ... доктора пед. наук : 13.00.02 / Бороненко
Татьяна Алексеевна – СПб., 1997. – 335 с.
31. Бочкин А. И. Методика преподавания информатики / Бочкин А. И. –
Минск : Вышэйшая школа, 1998. – 431 с.
32. Брунер Дж. Культура образования / Брунер Джером ; [пер. Л. В. Трубицы-
ной, А. В. Соловьева]. – М. : Просвещение, 2006. – 213 с. – (Серия «Обра-
зование : мировой бестселлер» / Московская высш. шк. социальных и эко-
номических наук).
33. Брыксина О. Ф. Основные содержательные линии базового курса инфор-
матики [Электронный ресурс] / Брыксина Ольга Федоровна, Овчинникова
Ольга Александровна // Материалы Международной научно-практической
конференции «Информационные технологии в образовании» («ИТО-
Поволжье-2006»). 27–28 апреля 2006 г. – Самара : Самарский филиал
МГПУ, 2006. – Режим доступа : http://ito.edu.ru/2006/Samara/I/I-0-4.html
34. Булатов И. С. Теоретические, содержательные и методические основы
курса истории информатики в подготовке учителя в педагогическом вузе :
автореф. дис. на соискание ученой степени канд. пед. наук : спец. 13.00.02
«Теория и методика обучения информатике» / Булатов И. С. ; Ростовский
гос. пед. ун-т – М., 2000. – 22 с.
35. Буракова Г. Ю. О проблеме профессионализации в обучении математике
студентов педвузов / Буракова Г. Ю. // Ярославский педагогический вест- 474
ник. – 2002. – №3 (32).
36. Бурда М. І. Методичні основи диференційованого формування геометрич-
них умінь учнів основної школи : дис. … доктора пед. наук : 13.00.02 «Те-
орія та методика навчання математики» / Бурда М. І. ; АПН України, Ін-
ститут педагогіки. – К., 1994. – 347 с.
37. Бурдье П. Университетская докса и творчество : против схоластических
делений / Бурдье П. – Мн. : БГУ, 2006. – (Universitas).
38. Вахович І. М. Функціонування ВНЗ приватної форми власності в умовах
становлення соціально орієнтованої ринкової економіки вищої школи /
Вахович І. М., Волинчук Ю. В. // Економічні науки. Серія «Економіка та
менеджмент». Збірник наукових праць. Луцький державний технічний
університет. Випуск 5 (18). – Ч. 1. – Редкол .: відп. ред. д.е.н., професор
Герасимчук З. В. – Луцьк, 2008. – 376 с.
39. Велика Хартія Університетів [Електронний ресурс] – Болонья, 18 вересня
1988. – Режим доступу : http://www.magna-charta.org/magna.html
40. Великий тлумачний словник сучасної української мови: 250 000 / Вячес-
лав Тимофійович Бусел (уклад. і голов. ред.). – К.; Ірпінь : Перун, 2007. –
1736 с.
41. Вербицкий А. А. Активное обучение в высшей школе : контекстный под-
ход / Вербицкий Андрей Александрович. – М. : Высшая школа, 1991. –
204 с.
42. Вища освіта України і Болонський процес : [навчальний посібник] / Степ-
ко М. Ф., Болюбаш Я. Я., Шинкарук В. Д., Грубінко В. В., Бабин І. І. ; за
редакцією В.Г Кременя. – Тернопіль : Навчальна книга–Богдан, 2004. –
384 с.
43. Відкриття геометрії через комп’ютерні експерименти в пакеті DG : Посі-
бник для вчителів математики / Раков С. А., Горох В. П., Осенков К. О.,
Думчикова О. В., Костіна О. В, Ларін О. Р., Лисиця В. І., Олійник Т. О.,
Пікалова В. В. – Харків : Вікторія, 2002. – 136 с.
44. Вовк А. І. Архітектура порталу мобільного навчання / Вовк А. І., Гір- 475
ник А. В., Неминуща А. Ф., Хоменко О. І., Шокалюк С. В., Теплиць-
кий О. І. // Теорія та методика навчання математики, фізики, інформати-
ки : збірник наукових праць : випуск VII : В 3-х томах. – Кривий Ріг : Ви-
давничий відділ НМетАУ, 2008. – Т. 3 : Теорія та методика навчання ін-
форматики. – С. 20–24.
45. Вопросы развития самостоятельности учащихся в процессе воспитания и
обучения / Ленингр. гос. пед. ин-т им. А. И. Герцена ; [редкол. : Е. Я. Го-
лант (отв. ред.) [и др.]. – Л., 1965. – 303 с. – (Ученые записки Ленинград-
ского государственного педагогического института им. А.И. Герцена; т.
246).
46. Воронин Ю. А. Компьютеризированные технологии в процессе подготов-
ки учителя / Воронин Ю. А. // Педагогика. – 2003. – №8. – С. 53–59.
47. Габрусєв В. Ю. Вивчаємо комп’ютерні мережі / Габрусєв В. Ю. – К. : Ви-
давничий дім «Шкільний світ», 2005. – 128 с. – (Бібліотека «Шкільного
світу»).
48. Габрусєв В. Ю. Зміст і методика вивчення шкільного курсу інформатики
на основі вільно поширюваної операційної системи LINUX : дис. ... канд.
пед. наук : 13.00.02 «Теорія та методика навчання інформатики» / Габру-
сєв В. Ю. ; Національний педагогічний ун-т ім. М. П. Драгоманова. – К.,
2003. – 221 с.
49. Галузеві стандарти вищої освіти. Напрям підготовки 0101 Педагогічна
освіта. Спеціальність 6.010100 Педагогіка і методика середньої освіти.
Математика. – К. : Видавництво НПУ імені М. П. Драгоманова, 2003. –
148 с.
50. Гальперин П. Я. Развитие исследований по формированию умственных
действий / Гальперин П. Я. // Психологическая наука в СССР. – М. : Изд-
во АПН РСФСР, 1959. – Т. 1. – 599 с.
51. Гладун А. Д. Роль фундаментального естественнонаучного образования в
становлении специалиста / Гладун А. Д. // Высшее образование в России.
– 1994. – №4. – С. 21–23. 476
52. Глушков В. М. Кибернетика. Вопросы теории и практики / В. М. Глушков
– М. : Наука, 1986. – 488 с.
53. Глушков В. М. Основы безбумажной информатики / В. М. Глушков. – 2-е
изд., испр. – М. : Наука, 1987. – 552 с.
54. Гончаренко С. У. Український педагогічний словник / Гончаренко С. – К. :
Либідь, 1997. – 376 с.
55. Гончаренко С. У. Фундаменталізація освіти як дидактичний принцип /
Гончаренко С. // Шлях освіти. – 2008. – №1. – С. 2-6.
56. Гончаренко С. У. Фундаменталізація професійної освіти як дидактичний
принцип / Гончаренко С. У. // Теорія і практика управління соціальними
системами : філософія, психологія, педагогіка, соціологія : щоквартальний
науково-практичний журнал. – 2008. – №2. – С. 87–91.
57. Гончарова О. М. Теоретико-методичні основи особистісно-орієнтованої
системи формування інформатичних компетентностей студентів економі-
чних спеціальностей : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня доктора
пед. наук : спец. 13.00.02 «Теорія та методика навчання інформатики» /
Гончарова О. М. ; Національний педагогічний ун-т ім. М. П. Драгоманова.
– К., 2007. – 40 с.
58. Горбунова Н. Ю. Университетский комплекс как фактор развития регио-
нальной системы непрерывного технического образования : автореф. дис.
на соискание ученой степени канд. пед. наук : спец. 13.00.01 «Общая пе-
дагогика, история педагогики и образования» / Горбунова Н. Ю. ; Бурят-
ский гос. ун-т – Улан-Удэ, 2006. – 25 с.
59. Горошко Ю. В. Вплив нової інформаційної технології на практичну зна-
чимість результатів навчання математики в старших класах середньої
школи : дис. … канд. пед. наук : 13.00.02 / Горошко Ю. В. – К., 1993. –
103 с.
60. Горячев А. В. Информатика фундаментальная и прикладная / Горячев
Александр // Информатика и образование. – 1998. – №6. – С. 27–30.
61. Грабарь М. И. Применение математической статистики в педагогических 477
исследованиях. Непараметрические методы / Грабарь М. И., Краснян-
ская К. Я. – М. : Педагогика, 1977. – 136 с.
62. Григорьева М. А. Программа учебного курса «Применение мобильных
образовательных систем» / Григорьева М. А. // Вестник МГПУ. Серия
«Информатика и информатизация образования». – М. : МГПУ, 2004. – № 1
(2). – С. 28-29.
63. Гриншкун В. В. Языки и методы системного программирования: Типовая
программа / Гриншкун В. В. // Типовые программы по информатике и
прикладной математике (Для студентов и преподавателей педагогических
университетов) / Под редакцией проф. С. Г. Григорьева. – М. : МГПУ,
2005. – С. 71–77.
64. Гриффитс А. GCC. Настольная книга пользователей, программистов и
системных администраторов / Гриффитс А. – К. : Диасофт, 2004. – 624 с.
65. Гришко Л. В. Концептуальні підходи до навчання основ програмування у
вищій школі / Гришко Л. В. // Науковий часопис НПУ імені М. П. Драго-
манова. – Серія 2. – Комп’ютерно-орієнтовані системи навчання : зб. наук.
праць. – К. : НПУ ім. М. П. Драгоманова. – №1 (8). – 2004. – С. 134–147.
66. Грэхем Р. Конкретная математика. Основание информатики / Грэхем Р.,
Кнут Д., Паташник О. ; пер. с англ. – М. : Мир, 1998. – 703 с., ил.
67. Гумбольдт В. фон. О внутренней и внешней организации высших научных
заведений в Берлине / Вильгельм фон Гумбольдт // Университетское
управление : практика и анализ. – 1998. – №3.
68. Гуменюк А. П. Разработка Интернет-собеседника / Гуменюк А. П., Семе-
риков С. А. // Молодий науковець ХХІ століття : матеріали Міжнародної
науково-практичної конференції (Кривий Ріг, 17–18 листопада 2008 р.). –
Кривий Ріг : Видавничий центр КТУ, 2008. – С. 218–221.
69. Державна національна програма «Освіта. Україна XXI століття». – К. :
Райдуга, 1994. – 61 с.
70. Державний стандарт освітньої галузі “Технології” (проект) для загально-
освітньої середньої школи / Биков В. Ю., Жалдак М. І., Морзе Н. В., Мос- 478
тіпан О. І., Рамський Ю. С. // Освіта України. – 2003. – № 3-4. – 10 с.
71. Дидактика средней школы. Некоторые проблемы современной дидактики
/ Под ред. М. А. Данилова и М. Н. Скаткина. – М. : Просвещение, 1975. –
304 с.
72. Дичківська І. М. Інноваційні педагогічні технології : [навчальний
посібник] / Дичківська І. М. – К. : Академвидав, 2004. – 352 с.
73. Доля смартфонов на украинском рынке возросла на 3,5% [Електронний
ресурс] – Режим доступу : http://itua.info/news/communications/21061.html
74. Дуда Г. Введение к меморандуму Вильгельма фон Гумбольдта / Дуда Г. //
Университетское управление : практика и анализ. – 1998. – №3.
75. Дутка Г. Я. Проблема фундаменталізації економічної освіти в педагогічній
науці : навч.-метод. посібник / Дутка Г. Я. – Львів : ЛБІ НБУ, 2004. – 63 с.
76. Ёлгина Л. С. Фундаментализация образования в контексте устойчивого
развития общества : Сущность, концептуальные основания : дис. ... канд.
филос. наук : 09.00.11 / Ёлгина Л. С. – Улан-Удэ, 2000.
77. Ершов А. П. Избранные труды / Ершов А. П. – Новосибирск : Наука, 1994.
– 416 с.
78. Ершов А. П. Компьютеризация школы и математическое образование /
Ершов А. П. // Информатика и образование. – 1992. – №5–6. – С. 3–12.
79. Есипов Б. П. Пути совершенствования методов обучения / Есипов Б. П. //
Советская педагогика. – 1963. – №12.
80. Євець О. В. Фундаменталізація вищої педагогічної освіти як об’єкт науко-
вого дослідження [Електронний ресурс] / Євець О. В. // Вибрані матеріали
Всеукраїнської науково-практичної конференції «Художньо-освітній про-
стір України в контексті новітньої історії». – Київ, 22-23 листопада 2007
року. – Режим доступу : http://www.culturalstudies.in.ua/kns2_7.php
81. Євтєєв В. М. Досвід вивчення інтерактивних Web-технологій в середній
школі та педагогічному ВНЗ / Євтєєв В. М., Семеріков С. О., Теплиць-
кий І. О. // Рідна школа. – 2004. – №2. – С. 46–47.
82. Євтєєв В. М. Локалізація експертної оболонки CLIPS / Євтєєв В. М., Кра- 479
вченко В. В., Ліннік О. П., Семеріков С. О., Теплицький О. І. // Проблеми
підготовки та перепідготовки фахівців у сфері інформаційних технологій :
матеріали IV Міжнародної науково-технічної конференції “Комп’ютерні
технології в будівництві”. – Київ–Севастополь, 18-21 вересня 2006 р. –
Кривий Ріг, 2006. – С. 19–20.
83. Жалдак М. I. Теорія ймовірностей і математична статистика з елементами
інформаційної технології / Жалдак М. I., Кузьміна Н. М., Берлінська С. Ю.
– К. : Вища школа, 1995. – 352 с.
84. Жалдак М. И. Система подготовки учителя к использованию информаци-
онной технологии в учебном процессе : дис. ... в форме науч. доклада док-
тора пед. наук : 13.00.02 / Жалдак М. И. ; АПН СССР; НИИ содержания и
методов обучения. – М., 1989. – 48 с.
85. Жалдак М. І. Елементи стохастики з комп’ютерною підтримкою : посіб.
для вчителів / Жалдак М. І., Михалін Г. О. – К. : ДІНІТ, 2001. – 70 с.
86. Жалдак М. І. Інформатика – 7 : експериментальний навчальний посібник
для учнів 7 класу загальноосвітньої школи / Жалдак М. І., Морзе Н. В. –
К. : ДіаСофт, 2000. – 207 с.
87. Жалдак М. І. Інформатика : навч. посібник / Жалдак М. І., Рамсь-
кий Ю. С. ; за ред. М. І. Шкіля. – К. : Вища шк., 1991. – 319 с.
88. Жалдак М. І. Комп’ютер на уроках геометрії : посібник для вчителів / Жа-
лдак М. І., Вітюк О. В. – К. : ДІНІТ, 2003. – 168 с.
89. Жалдак М. І. Комп’ютер на уроках математики / Жалдак М. І. – К. : Техні-
ка, 1997. – 303 с.
90. Жалдак М. І. Математика (тригонометрія, геометрія, елементи стохастики)
з комп’ютерною підтримкою : навч. посіб. / Жалдак М. І., Грохольсь-
ка А. В., Жильцов О. Б. – К. : Міжрегіон. акад. упр. персоналом, 2004. –
456 с.
91. Жалдак М. І. Математика з комп’ютером / Жалдак М. І., Горошко Ю. В.,
Вінниченко Є. Ф. – К. : ДІНІТ, 2004. – 168 с.
92. Жалдак М. І. Методика вивчення основ інформатики та обчислювальної 480
техніки в педагогічному вузі : учбовий посібник / Жалдак М. І. ; КДПІ ім.
О. М. Горького. – К., 1986. – 74 с.
93. Жалдак М. І. Обчислювальна математика : спец. курс факультативних за-
нять у 9-х і 10-х кл. / Жалдак М. І., Ковбасенко Б. С., Рамський Ю. С. – К. :
Рад. школа, 1973. – 184 с.
94. Жалдак М. І. Основи теорії і методів оптимізації : навч. посіб. для студ.
мат. спец. вищ. навч. закл. / Жалдак М. І., Триус Ю. В. – Черкаси : Брама-
Україна, 2005. – 607 с.
95. Жалдак М. І. Педагогічний потенціал комп’ютерно-орієнтованих систем
навчання математики / Жалдак М. І. ; Редкол. // Комп’ютерно-орієнтовані
системи навчання : зб. наук. праць. – К. : НПУ імені М. П. Драгоманова. –
Вип. 7. – 2003. – С. 3–16.
96. Жалдак М. І. Програма курсу з основ інформатики та обчислювальної
техніки / Жалдак М. І., Морзе Н. В., Науменко Г. Г. – К. : Перун, 1996. –
23 с.
97. Жалдак М. І. Програма шкільного курсу «Інформатика» для базової школи
(7-9 класи) / Жалдак М. І., Морзе Н. В., Науменко Г. Г. // Інформатика. –
2003. – 26 с.
98. Жалдак М. І. Формування інформаційної культури вчителя [Електронний
ресурс] / Жалдак М. І., Хомік О. А. – [30 листопада 1998]. – Режим досту-
пу : http://www.icfcst.kiev.ua/SYMPOSIUM/Proceedings/Galdak.doc
99. Жалдак М. І. Чисельні методи математики : посібник для самоосвіти вчи-
телів / Жалдак М. І., Рамський Ю. С. – К. : Рад. школа, 1984. – 206 с.
100. Загальні відомості про вищу освіту в Україні [Електронний ресурс]. – К.,
2006. – Режим доступу : http://www.mon.gov.ua/education/higher/higher
101. Закон України «Про вищу освіту» / Верховна Рада України. Інститут зако-
нодавства. – К., 2002. – 96 с.
102. Закон України «Про інноваційну діяльність» // Відомості Верховної Ради.
– 2002. – №36. – С. 226.
103. Згуровський М. З. Дослідницькі університети : шанс для Європи / Згуров- 481
ський М. // Дзеркало тижня. – 2006. – №39 (618), 14–20 жовтня.
104. Зубрицька М. О. Вища освіта України буде такою, якою ми її хочемо ба-
чити і якою її зробимо [Електронний ресурс] / Зубрицька Марія // Акаде-
мічна спільнота. – 17 лютого 2005. – Режим доступу :
http://rpl.org.ua/ukr/article;2/
105. Иващенко В. П. Некоторые особенности реализации беспроводного
Internet на базе технологии Wi-Fi / Иващенко В. П., Швачич Г. Г. // Про-
блеми підготовки та перепідготовки фахівців у сфері інформаційних тех-
нологій : матеріали V Міжнародної науково-технічної конференції
«Комп’ютерні технології в будівництві». – Київ–Севастополь, 18-21 вере-
сня 2007 р. – Кривий Ріг, 2008. – С. 41–43.
106. Ильин В. В. Теория познания. Эпистемология / Ильин В. В. – М. : Изд-во
Моск. ун-та, 1994. – 136 с.
107. Исхакова Д. Д. Преемственность непрерывной химической подготовки
специалистов в технологическом университете : автореф. дис. на соиска-
ние ученой степени канд. пед. наук : спец. 13.00.08 «Теория и методика
профессионального образования» / Исхакова Д. Д. ; Казанский гос. техно-
лог. ун-т – Казань, 2003. – 21 с.
108. Ігнатенко М. Я. Активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів ста-
рших класів при вивченні математики : монографія / Ігнатенко М. Я. – К. :
Тираж, 1997. – 300 с.
109. Ігнатенко М. Я. Активізація навчально-пізнавальної діяльності учнів ста-
рших класів при вивченні математики : дис. ... доктора пед. наук: 13.00.02
/ Ігнатенко М. Я. – К. : 1997. – 355 с.
110. Інформатика. 10-11 класи. Програми для загальноосвітніх навчальних за-
кладів / Жалдак М. І., Морзе Н. В., Мостіпан О. І., Науменко Г.